Search trend "15 травня свято"

Розповідаємо, яке свято сьогодні церковне і чим особлива дата.

В Україні щороку у третій четвер травня відзначають День вишиванки. У 2025 році свято припадає на 15 травня. Повний текст новини

Завтра, 15 травня, Міжнародний день сім’ї та День вишиванки. Віряни вшановують пам’ять святого преподобного Пахомія Великого. До Нового року залишилося 230 днів.

В народі цей день називали Пархома Теплогрія

Що завтра за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.

У четвер, 15 травня, в Україні відзначають День вишиванки. У цей день усі виходять на роботу, на прогулянку чи будь-куди у справах у вишитій сорочці. Для тих, хто хоче мати гарний вигляд, радимо переглянути вишиванки від українських брендів, які можна придбати на свято. Повний текст новини

У Москві 9 травня відбувся парад, що згуртує союзників Росії, щоб показати їх лояльність в протистоянні Заходу. Європа має максимально допомогти Україні, щоб відтягнути час, коли сама буде змушена воювати проти неї без допомоги США. Європейці мають озброюватися, щоб бути готовими до затяжної війни з Росією. Посол України у Великій Британії, генерал Валерій Залужний, підтримує перехід ЗСУ від бригад до корпусів. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня. "Залужний високо оцінив реформи ЗСУ, проведені Зеленським", Тhе Тіmеs, Велика Британія У статті для Тhе Тіmеs колишній головнокомандувач, посол України у Великій Британії, генерал Залужний підтримав модернізацію ЗСУ, запропоновану президентом Володимиром Зеленським. Раніше цього року Київ оголосив про плани переходу до структури корпусного рівня, а не бригадного. Якщо раніше командири керували 15-20 бригадами, кожна з яких складалася з кількох тисяч військових, то тепер метою є зменшення цієї кількості, що дозволить створити більш прямі та гнучкі структури командування. Залужний пише, що після здобуття незалежності в 1991-му Київ успадкував велику армію у 780 тис. військових. Її структура залишилася радянською і була абсолютно нездатною до бойових дій. 51-річний Залужний пише, що реформи, щоб зробити українську армію більш відповідною до стандартів НАТО, допомогли їй витримати російський тиск у 2022-му, і стверджує, що модернізація, оголошена Зеленським, продовжує процес. Одна з головних реформ, яку відстоює Залужний - відмова від жорстких розмежувань між різними видами військ - піхотою, флотом, авіацією, кіберпростором, а натомість акцент на спільних операціях. Залужний, який залишається дуже популярним в Україні, також розповів про використання країною технологій для боротьби зі значно більшою армією. Україна використовує штучний інтелект для аналізу величезних обсягів інформації про позиції Росії За допомогою західних технологічних компаній Україна використовує штучний інтелект для аналізу величезних обсягів інформації про позиції Росії, отримані від супутників, шпигунів та дронів. Потім ця інформація подається українським командирам, що дозволяє їм нормувати боєприпаси та перерозподіляти війська. Коли Залужний вперше почав експериментувати з технологіями перед вторгненням, то зіткнувся зі скептицизмом. Після одних навчань у 2021-му один командир запитав його: "Що за карикатури ви тут показуєте?". Залужний пише, що перед вторгненням також отримав наказ припинити використання "Кропиви" програмного забезпечення, яке відображає позиції України та Росії. "Звичайно, я цього не зробив", додає він. Після вторгнення українське командування було перевантажене і мало труднощі з впровадженням подальших реформ. ЗСУ складалася з понад 100 бригад, які підпорядковувалися кільком оперативно-тактичним групам, кожна з яких відповідала за окремий напрямок. Влітку 2022-го Залужний почав переходити до структури корпусного рівня за зразком США і Великої Британії Влітку 2022-го Залужний почав переходити до структури корпусного рівня за зразком США і Великої Британії, хоча реформи не змогли створити елітний десантно-штурмовий корпус, який, за його словами, був необхідний. "Ініціативу заблокували. Десантно-штурмовий корпус, який мав вчитися за кордоном, залишився на папері", - пише він. "Чого хоче Путін і як Європа має йому перешкодити", Тhе Есоnоmіst, Велика Британія 9 травня на Красній площі Володимир Путін святкував День перемоги. Раніше на параді брали участь союзники Росії у Другій світовій війні. Сьогодні це сигнал про те, як Росія рішуче виступає проти Заходу. Зі зростанням кількості загиблих в Україні, воєнні цілі Путіна розрослися, щоб виправдати втрати Росії. Те, що починалося як СВО проти сусіда, стало екзистенційною боротьбою проти далеких ворогів. Це означає, що майбутнє України залежить від амбіцій Путіна більше, ніж від театральної дипломатії президента Дональда Трампа. Росія, можливо, не збирається вторгатися в інші частини Європи. Але спробує здобути владу, подвоївши кібератаки, операції впливу, вбивства і саботаж. Якщо Путін відчує слабкість, то може спробувати розколоти НАТО, захопивши невелику ділянку території та спонукаючи союзників відповісти. Він може бути готовий до цього за два-п'ять років. Багато хто в США і південній Європі вважають ці заяви істеричними. Посланник Трампа Стів Віткофф каже, що Путіну можна довіряти. Інші досить мудрі, щоб не довіряти людині, яка воювала п'ять разів за 25 років. Вони кажуть, що Росія надто слабка, щоб серйозно загрожувати. В Україні вона втратила майже 1 млн загиблих і поранених, а з моменту перемог у перші тижні після вторгнення і захопила менше 1% території України. Путін - агресор, якого слід стримувати Багато хто в країнах Балтії, Польщі та Скандинавії впадає в іншу крайність, попереджаючи, що загроза більша, ніж сам Путін, бо російський імперіалізм має глибоке коріння. Цей страх зрозумілий, враховуючи їхню історію поразок. Путін - агресор, якого слід стримувати. Поганий мир, нав'язаний Україні, може стати трампліном для його наступної війни. Водночас, навіть якщо Путін невблаганний, йому 72 роки. Зараз пора вплинути на те, що буде після нього. Стримування залежить від розуміння загрози, яку становить Путін. Після трьох років бойових дій війна стала ідеологією. У минулому 60% росіян вважали, що пріоритетом уряду має бути підвищення рівня життя. Сьогодні ця частка впала до 41%. 55% кажуть, що хочуть, щоб Росію поважали як світову державу. Путін поставив усе суспільство на воєнні рейки. Збройова промисловість створює робочі місця. Щедрі виплати солдатам та їх сім'ям становлять 1,5% ВВП. Путін використовує війну як привід для дедалі жорсткіших репресій та ізоляції від Заходу. Неправильно вважати, що російські сили виснажені чи недієздатні. Військово-морські та військово-повітряні сили здебільшого цілі. Очільник НАТО каже, що Путін поповнює запаси людей, озброєння і боєприпасів безпрецедентними темпами. Росія планує мати 1,5 млн активних військ, порівняно з 1,3 млн у вересні. Вона може збільшити сили і озброєння на західному фронті на 30-50%. Завдяки війні Москва поглибила зв'язки з Китаєм, Іраном та КНДР. Російська тактика груба та дороговартісна Російська тактика груба та дороговартісна, але раптове невелике вторгнення на члена НАТО змусить Альянс вибирати, чи повертати втрачені землі, чи ризикувати ядерною війною. Якщо НАТО не воюватиме, то буде розбите. У тривалішому конфлікті Альянс відбив би перший російський наступ, але чи мав би ресурси для п'ятого-шостого? Путін міг би вважати це стратегічною перемогою, якби Трамп відмовився допомогти, навіть якщо росіян відкинуть. Відсутність Америки на полі бою закріпила б вплив Росії на Європу. Захист від Росії починається в Україні. Чим більше Путіну відмовлятимуть у успіху там, тим менша ймовірність, що нападе на НАТО. Це означає постачання зброї Україні, і надання їй більшої кількості грошей для оплати тих видів зброї, які може дешево виготовити сама. Україна могла б виробляти обладнання на $35 млрд на рік, але має замовлення на менш ніж половину цієї суми. Трамп має зрозуміти, що фінансування України відповідає інтересам Америки, хоча б тому, що Китай спостерігає за прогресом Росії. Підтримки України недостатня для забезпечення безпеки всього континенту, і Трамп навряд чи запропонує значну допомогу. Європа має робити більше. Це означає наполегливіше працювати над самозахистом, зміцненням своєї єдності та закладенням основ для постпутінської Росії. Потрібна робота над зміцненням єдності НАТО Європа купує більше зброї. Дані шведського аналітичного центру SІРRІ показують, що НАТО, за винятком США, збільшило витрати на $68 млрд, або на 19%, у 2022-2023 роках. Потрібно більше, але лідери Європи досі не підготували виборців до майбутніх жертв. Вони сваряться через контракти на постачання зброї. Потрібна робота над зміцненням єдності НАТО, особливо якщо США більше не об'єднують. Наївно думати, що такі країни, як Іспанія та Португалія, колись боятимуться Росії так само, як Естонія і Польща. Але вони стикаються з загрозами своїй інфраструктурі та політиці. Вони також життєво зацікавлені в тому, щоб ЄС уникнув дисфункції, яка виникла б внаслідок посилення впливу Росії на його східних членів. "Шоу в Москві на фоні неможливості зупинити війну в Україні", Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, США Путін у п'ятницю очолив парад на Красній площі - грандіозне шоу, щоб підкреслити минулу славу Росії та виправдати війну з Україною. Разом із Путіним на трибунах сидітимуть лідери Китаю, Бразилії та понад 20 інших країн. Кремль намагається показати, як країни Глобального півдня прагнуть створити противагу Заходу. Вони спостерігали за маршем тисяч солдатів, десятків бронетехніки, танків та ядерних ракетних установок. Полк китайських солдатів пройшов перед стінами Кремля, а над Москвою пролетіли винищувачі. Цього року парад мав бути найбільшим від початку вторгнення у 2022-му. Росія вітала найбільшу кількість іноземних лідерів із 2015-го, а їхня участь чи відсутність розглядається в Москві як ознака непокори або вірність Заходу. Наприкінці квітня Путін оголосив про триденне одностороннє припинення вогню в Україні з 8 травня, щоб відзначити святкування. Зеленський відхилив пропозицію, назвавши її "театральним шоу", і запропонував 30-денне перемир'я, яке могло б дозволити провести змістовні переговори щодо припинення війни. Зеленський також заявив, що Україна не дає жодних гарантій безпеки гостям параду в Москві. У попередні дні Україна посилила спроби атакувати Москву і прилеглі райони, що призвело до припущень, що мішенню може бути сам парад. Росія останніми днями також атакувала українські міста, зокрема Київ. Парад відзначив щорічне свято, яке традиційно виходить за рамки численних розколів в Росії як виразник національної гордості. СРСР втратив понад 26 млн життів під час війни, торкнувшись майже кожної родини. Але після вторгнення Росії у 2022-му грандіозні святкування перетворилися на точку розколу в Росії та за її межами. Кремль намагався виправдати вторгнення, хибно стверджуючи, що владу в Києві захопили нацисти Кремль намагався виправдати вторгнення, хибно стверджуючи, що владу в Києві захопили нацисти. Зеленський має єврейське походження, його дід воював у війні, а члени родини загинули у Голокості. Західні країни провели власні святкування в Європі в четвер. Різниця пов'язана з різницею в часі між Москвою і Берліном. На момент підписання нацистською Німеччиною акту про капітуляцію в Москві вже було за північ. Різниця стала символічною, розділивши колишніх союзників на два табори. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін розглядає варіант з паузою у війні: світові ЗМІ озвучили деталі Путін має глибоку особисту історію, пов'язану з перемогою СРСР над Німеччиною. Його брат Віктор помер від дифтерії в дитбудинку під час блокади Ленінграда та був похований там у братській могилі. Батько був важко поранений, а мати ледь не померла з голоду. Після 1965-го перемога над нацизмом поступово стала наріжним каменем радянських і російських патріотичних ритуалів Путін каже, що батьки не мали ненависті до німців, але для його покоління все було інакше. "Нас виховали на радянських книжках і фільмах. Ми їх ненавиділи", - каже Путін. Перший парад відбувся у 1945-му, невдовзі після капітуляції Німеччини. 9 травня оголосили святом. Сталін потім припинив паради, доки їх не відновили у 1965-му. Сталін хотів применшити значення перемоги у Другій світовій, вбачаючи потенційних політичних суперників у радянських генералах. Після 1965-го перемога над нацизмом поступово стала наріжним каменем радянських і російських патріотичних ритуалів. Але паради організовували епізодично. Але після 2008-го вони перетворилися на щорічну грандіозну демонстрацію військової могутності.

У четвер, 15 травня в Україні відзначають День вишиванки. Це щорічне свято, яке не має фіксованої дати й припадає на третій четвер травня. Що таке вишиванка і чому вона важлива Вишиванка - це традиційна українська вишита сорочка, яка має глибоке культурне, історичне та символічне значення. Кожен орнамент, візерунок і колір має своє тлумачення: червоний символізує любов та життя, чорний - землю та силу, зелений - відродження, білий - чистоту. Вишиванки бувають чоловічі, жіночі, дитячі, святкові та повсякденні. Вони різняться залежно від регіону. Наприклад, полтавська вишивка - ніжна біла, буковинська - багатобарвна, а гуцульська - геометрична та контрастна. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Свята травня: що відзначаємо і коли відпочиваємо в останній місяць весни Сьогодні вишиванка - це не лише елемент національного вбрання, а модний, патріотичний символ, який українці носять із гордістю. У День вишиванки ця сорочка перетвориться на одяг єднання, який нагадує: ми - нація з тисячолітньою культурою та незламним духом. Що це за свято - День вишиванки День вишиванки - це національне, але неофіційне свято, яке з'явилося у 2006 році з ініціативи студентів Чернівецького національного університету. День вишиванки - це не просто свято національного вбрання, а жива традиція, яка об'єднує українців у всьому світі. У цей день вишиванку одягають не лише в Києві, Львові чи Харкові, а й у Нью-Йорку, Торонто, Варшаві та Сіднеї. Для діаспори це спосіб зберегти зв'язок із Батьківщиною, продемонструвати свою культуру та нагадати світу, що українська ідентичність - жива, сильна і глибоко вкорінена. День вишиванки став міжнародним символом єдності, гідності та нескореності нації. День вишиванки українці цього року відзначають 15 травня. Це свято набуло особливого значення у час повномасштабної війни, розв'язаної Росією проти України. Gаzеtа.uа зібрала патріотичні та надихаючі вітання із Днем вишиванки та листівки, які варто відправити друзям та знайомим.

У 2025 році лише 11% українців вважають День перемоги, 9 травня, важливим святом. Це рекордно низький показник за останні 15 років. Такі дані наводить за результатами нового опитування Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Росії заявили, представники яких держав приїдуть на парад 9 травня Згідно з дослідженнями, у 2013 році свято вже втратило 18% підтримки, а до 2021 року його важливим вважали тільки 30% опитаних. У 2023 році ця цифра впала до 13%, а у 2024-2025 роках до 11%. Для порівняння: навіть День праці має більше прихильників. Як свідчать соціологічні дані, День перемоги нині частіше підтримують люди старшого віку серед респондентів віком понад 60 років таких 15%. У молодших вікових групах цей показник становить 11%. Також свято є дещо популярнішим у сільській місцевості (16%), порівнюючи з містами (10%). Показники за регіонами варіюються: на заході України 9 травня вважають важливим 9% опитаних, у центрі 11%, на півдні 14%, а на сході 13%. Причиною такого стрімкого падіння популярності дослідники називають війну, розв'язану Росією. "День перемоги, який раніше мав символічне значення для вшанування пам'яті, нині дедалі більше сприймається як інструмент російської пропаганди та мілітаризму. Це свято більше не асоціюється з миром, а радше з агресією, яку Росія здійснює під цим гаслом", зазначається у звіті.

Україна святкує День вишиванки в третій четвер травня. Цьогоріч свято буде 15 травня. Основним гаслом свята в 2025 році в Чернівцях, де це свято започаткували, обрали "вберегти від забуття і зберегти для нащадків", адже темою буде окупована спадщина.

15 травня в місті Ашкелон (Ізраїль) пройде Vyshyvаnkа Fеst Аshkеlоn 2025 – яскраве українське свято з благодійною метою.

Про це заявив генерал-майор запасу ЗСУ, політичний та військовий діяч, перший заступник Командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ (2016-2019), Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (2019-2020) Сергій Кривонос в етері Еспресо."З нашої точки зору, ми в силах зробити так, щоб на параді 9 травня ті, хто приїхав, були змушені швидко просуватися в бік бомбосховищ", — наголосив генерал.За його словами, нинішня ситуація дає Збройним силам України унікальну можливість вразити важливі об’єкти на території Російської Федерації. Причина — концентрація російських систем ППО довкола Москви, щоб забезпечити безпеку параду."По-перше, зірвати їм свято, а по-друге, щоб забезпечити проведення цього свята, росіяни зараз тримають свої комплекси ППО для захисту Москви. Для нас це чергове свято, тому що з сьогоднішнього дня і до 9 травня включно російське ППО має значні "дірки", - пояснив Кривонос.Він підкреслив, що пріоритетом на найближчі дні має стати ураження ключових виробничих потужностей військово-промислового комплексу РФ."Завдання номер — завдати якомога більше ударів по важливих об’єктах і підприємствах Російської Федерації, які виробляють зброю та боєприпаси для російської армії. Таким чином, відкривається вікно можливостей. Сподіваюся, наші Збройні сили не втратять ці можливості й використають стовідсотково", - додав Кривонос.12 квітня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повідомив, що президент Венесуели Ніколас Мадуро планує відвідати Росію 9 травня.15 квітня глава дипломатії ЄС Кая Калла попередила, що країни Євросоюзу, які надішлють своїх представників на парад 9 травня в Москві, відчують наслідки.16 квітня прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що планує відвідати парад у Москві 9 травня, підкресливши, що не дозволить нікому диктувати йому, куди їхати.Україна запропонувала лідерам Євросоюзу відвідати Київ 9 травня, щоб продемонструвати єдність та дипломатичний тиск на противагу щорічному військовому параду російського диктатора Володимира Путіна в Москві.

24 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання загинув В’ячеслав Буковський, Sеnіоr Моbіlе Еngіnееr (іОS) компанії Іntеllіаs. Йому було 36 років. У нього залишились дружина та 10-річна донька. Про це DОU повідомили в компанії. В Житомирській міській раді розповіли, що В’ячеслав народився 13 березня 1989 року в Житомирі. Навчався ЗОШ № 7 (зараз ліцей № 7), потім Житомирському ліцеї при Житомирському політехнічному університеті. Вищу освіту здобув в ДУ «Житомирська політехніка» за спеціальністю інженер програмного забезпечення. До Іntеllіаs В’ячеслав приєднався у 2023 році. У травні 2024 року він вступив до лав Збройних сил України та служив у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади на посаді оператора безпілотних авіаційних комплексів. Компанія Іntеllіаs висловила свої співчуття родині В’ячеслава та пообіцяла надати їй необхідну допомогу. Окрім цього, колеги організували збір коштів на внутрішній платформі ІntеllіShаrе для придбання автівки для підрозділу, в якому служив В’ячеслав. Збір буде завершено та авто передане побратимам полеглого. «Він був не просто колегою — він був справжньою, світлою людиною. Завжди спокійний, уважний до деталей, надійний у будь-якій ситуації. З ним завжди було легко працювати — він умів тримати баланс, навіть коли все навколо виходило з-під контролю. Його внутрішня сила відчувалась у кожному рішенні. В’ячеслав був класним технічним спеціалістом, професійним, з глибоким розумінням справи. Він мав справжні лідерські якості, підтримував команду та надихав. Його високо цінував клієнт, з яким у нього склалися щирі й довірливі стосунки. Це велика і болюча втрата для всіх нас», — Олександр Сарнавський, Dеlіvеry Сооrdіnаtоr. «Я працював з Вʼячеславом в одній команді. Він топовий спеціаліст, товариська і щира людина. Завжди можна було покластися на нього як на професіонала, і на людину. Він надійний і принциповий. Це велика втрата для всіх, хто працював з ним», — Сергій Шандюк, Sеnіоr Аndrоіd Еngіnееr. «Я досі пам’ятаю, як він підтримував мене під час проєкту. Його спокій і здатність заземлити, коли рівень напруги був на межі, завжди допомагали втриматися. До нього можна було звернутися будь-коли і він завжди знаходив спосіб допомогти, навіть якщо був зайнятий. Світла пам’ять», — Любомир Древич, Sеnіоr Моbіlе Еngіnееr. Також до 15 травня триває відкритий збір коштів на підтримку родини В’ячеслава. Збір організував менеджер інженера Олександр Сарнавський, і всі зібрані кошти будуть передані його рідним. Підтримати родину загиблого можна за посиланням. Прощання із В’ячеславом Буковським відбулося 29 квітня у Житомирі, в Свято-Михайлівському кафедральному соборі. Редакція DОU висловлює щирі співчуття сім’ї В’ячеслава. На честь загиблих айтівців у російсько-українській війні DОU створив проєкт Меморіал ІТ-спільноти. Тут зібрані короткі біографії військових, які віддали життя за Україну, а також цивільних, які загинули від рук росіян.

Про це повідомили на сайті Євробачення.Швейцарський мовник частково оприлюднив лайнап виступів в інтервал-актах. Шоу в прямих ефірах відбудуться 13, 15 травня (перший і другий півфінали) та 17 травня (гранд-фінал).SRG SSR реалізує три святкові теми. У фокусі буде повернення до початків Євробачення. Глядачам нагадають, що перший конкурс провели саме у Швейцарії в 1956 році.Кожне з шоу розповість свою історію, які разом об’єднаються девізом "Ласкаво просимо додому".Перший півфінал, який відбудеться 13 травня, проведуть під темою "З чого все почалося", щоб вшанувати Луґано - місце народження пісенного конкурсу "Євробачення".Другий півфінал, 15 травня, відзначатиме шанувальників Євробачення - "Фанати Євробачення". Це буде свято для єврофанів усіх часів.Гранд-фінал, 17 травня, відбудеться під гаслом "Святкуймо нового переможця". 26 країн змагатимуться за омріяний скляний трофей.Хейзел Бруггер і Сандра Студер будуть ведучими двох півфіналів, а у гранд-фіналі до них приєднається Мішель Хунцікер.На шоу виступатимуть виконавці, які об’єднають різні музичні жанри: від неочікуваних сюрпризів до суміші швейцарської самобутності та міжнародної попкультури.Виступатимуть представники Швейцарії попередніх років — Раоlа, Реtеr, Suе & Маrс, Luса Нännі та Gjоn’s Теаrs, які виконають попурі, присвячене багатій спадщині країни. Окремо віддадуть шану історичній перемозі Nеmо на конкурсі 2024 року.До створення шоу приєдналась шведська хореографка, танцівниця й продюсерка Саша Жан-Батист, яка працювала над виступами Lоrееn, Елені Фурейри та Gjоn’s Теаrs.У суботу, 8 лютого 2025 року, відбувся фінал національного відбору на Євробачення-2025, у якому переміг гурт Zіfеrblаt з піснею Віrd оf Рrаy. Після змін умов для отримання листа сприяння від Мінкульту для перетину кордону митцями і медійниками у МКСК пояснили, чи зможе Zіfеrblаt поїхати на Євробачення за новими правилами виїзду.Гранд-фінал 69-го пісенного конкурсу "Євробачення-2025" відбудеться 17 травня в місті Базель, а півфінали проведуть 13 і 15 травня. Раніше у липні правохристиянська націонал-консервативна політична партія Швейцарії "Федерально-демократичний союз" (UDF) виступила проти фінансування пісенного конкурсу "Євробачення-2025". Питання про це політики запропонували винести на референдум. Наприкінці листопада Базель проголосував за фінансування Євробачення-2025. Виборці підтримали рішення про державне фінансування Євробачення на суму майже $40 млн.У Базелі оголосили, що гаслом пісенного конкурсу залишається "Об'єднані музикою", а також показали, який вигляд матиме головна сцена Євробачення-2025.

25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". За законом відтоді 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 год. і 8 хв. назад. З переходом від аграрного до індустріального суспільства нагальною ставала потреба уніфікації календаря та часу. Росія і, відповідно, підросійська частина України, у модернізаційних процесах відігравали роль наздоганяючих країн і не були лідерами, за яким можна здійснювати уніфікацію. До того ж вже давно встановили значні неточності юліанського календаря. Та в Росії переходити на григоріанський не хотіли через те, що він 1582 року був впроваджений буллою папи Римським Григорієм ХІІІ, тобто керівником конкурента РПЦ в християнському світі. Після повалення самодержавства пріорітетність Російської православної церкви помітно впала. 2 квітня 1917 року тимчасовий уряд ухвалив постанову "Про відміну віросповідних та національних обмежень", а 27 липня - "Про свободу совісті". Це свідчило про відокремлення церкви від держави. У постреволюційній пресі неодноразово йшлося про потребу переходу на новий календар. А центральні російські урядові і радянські газети з самого спочатку свого виходу датувалися 2 стилями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рік за старим стилем: історія свята, прикмети та заборони Саме за григоріанським календарем 1917 року відзначили 1 травня як святковий день. У "радянському" обґрунтуванні цього рішення зазначалося: "До цього часу російські робітники святкували своє пролетарське свято 1 травня за старим стилем. Лише в Західному краї та Польщі робітники виходили на вулицю в один і той же день із зарубіжними братами, тобто 18 квітня. Царська влада та православне духовенство старанно охороняли старий стиль, вбачаючи у ньому символ відірваності Росії від Європи та європейської думки". Питання про перехід на григоріанський календар для українських урядовців активізувалося з початком мирних переговорів з країнами Четверного союзу у Бресті та укладенням 9 лютого Брестського мирного договору. Але в цьому їх випередила радянська Росія, яка за день до підписання цього договору оприлюднила декрет раднаркому про перехід на західноєвропейський календар. Згідно з яким, після 31 січня старого стилю наступало 14 лютого нового. 23 лютого 1918 року на засіданні Ради міністрів УНР міністр шляхів Євген Сокович порушив питання "про стиль і годину" та запропонував "установити на Україні київський час". Рада міністрів погодилася з такою пропозицією та доручила Міністерству шляхів розробити відповідний законопроєкт і подати його на розгляд до Малої Ради. Визначили мотивування нового закону, яке запропонував міністр пошти і телеграфу Григорій Сидоренко: "Українська держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури, прагне до неї - у Європі заведено новий стиль". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без пірнання в ополонки - як відзначали Водохреще 1917 року Перехід на новий стиль календаря та середньоєвропейський час відбувався непросто. Повідомлення про переведення годинників зʼявились у пресі 3, 4, а то й 5 березня. Це вносило свій момент дезорганізації, окремі підприємства зазнали збитків. Деякі редакції газет повідомляли своїх читачів, що видання на лютий за передплатою доставлятимуться аж до кінця березня. Дирекція київського водоканалу повідомляла своїх абонентів, що термін плати за лютий закінчується 13 березня - 28 лютого, а надалі треба платити уже за березень. Частина навчальних закладів залишилась вірною "керенському" часові. Через це вчителі-сумісники не встигали з однієї школи до іншої на свої уроки. 1918 рік виявився не тільки без Різдва, але й із найкоротшим лютим - усього 15 днів, бо 16 лютого, згідно із законом Центральної Ради, вважалось вже 1 березня. Реформу календаря не визнала Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні. Церква продовжувала жити за старим стилем. Одне з найбільших церковних свят - Великдень, що 1918 року за прийнятим в РПЦ календарем припадав на 22 квітня, за світським стилем відзначався 5 травня. Уже після гетьманського перевороту. А церковне Різдво 25 грудня 1918 року припало на 7 січня 1919 року. " " Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендує парламенту прийняти за основу законопроєкт, який скасує перехід на літній час. У Євросоюзі вже не 1-й рік точаться дискусії про скасування щорічного переходу на зимовий і літній час, і Європарламент вже підтримав це рішення.