Search trend "новини україни сьогодні"

Періодично пломбуючи зуби, пацієнт знає приблизну ціну пломби у своїй клініці. Однак, що входить до вартості, і чи можна обрати кращі варіанти для себе? Про те, від чого залежить прайс, розпитали у стоматологів Неаlthy Dеnt. Зазвичай, ціна пломби на зуб лише незначно відрізняється в різних клініках. Однак, відмінності завжди є, і залежать вони як від стану зубів пацієнта, так і від інших важливих факторів. Ми детально розпитали про них фахівців Неаlthydеnt, щоб ви могли легко зорієнтуватися та зробити свідомий вибір стоматології. Глибина ураження зубів Кожен пацієнт знає на власному досвіді, що малесеньку каріозну порожнину лікувати набагато легше, ніж інфекцію, що проникнула глибоко в зуб. Ось чому вартість пломбування зубів залежить від стадії карієсу: поверхневий - вичищається та пломбується максимально швидко, іноді навіть не потребуючи знеболення; середній - коли емаль значно уражена; глибокий - коли бактерії дісталися до дентину, а зуб став чутливим і крихким. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не лише цукерки: вісім продуктів, які шкодять зубам Що більшою є глибина ураження, то складнішою є робота стоматолога. Саме тому стоматологічна клініка, зазвичай, має кілька ступенів вартості пломбування зубів у своєму прайсі. Об'єм ураження зубної тканини Часто пацієнт приходить на переустановлення зі старими пломбами, які не є надто глибокими, однак займають чи не всю верхню частину коронки. В інших випадках ураження може бути зовсім незначним, і пломба на зуб виглядатиме досить мініатюрною, не потребуючи ані додаткового часу, ані значного об'єму пломбувального матеріалу. Тому ціна роботи також може відрізнятися. Технології під час пломбування зубів Дзеркальце й бормашина - не єдині інструменти, якими користується сучасний стоматолог. Для пришвидшення роботи, а також безпеки й комфортну пацієнта може використовуватися дентальний мікроскоп, який збільшує зображення до 40 разів. Сьогодні не кожна стоматологічна клініка в Києві може похвалитися наявністю збільшувального приладу, а він дозволяє: виявити карієс на ранній стадії, навіть між зубами; видалити лише уражену емаль; зберегти всю здорову тканину зуба; ідеально заповнити порожнину. Якщо ж пломбувати потрібно не лише зуб, а й кореневі канали, використання мікроскопа стає ще більш актуальним. Саме тому все більше пацієнтів звертаються до стоматологій у Києві, які забезпечують таке технологічне пломбування зубів. Матеріали та препарати при пломбуванні зубів Зазвичай, пацієнту потрібні індивідуальний набір (кофердам, серветка), місцевий анестетик і пломбувальний матеріал. І якщо з гігієнічною стороною все зрозуміло, то пломбувальний матеріал може бути: полімерним, що стверджується світлом; полімерним, що стверджується під дією хімічних реагентів. Варто звернути особливу увагу на анестетик і переконатися, що на нього відсутня алергія. Якщо він використовується вперше, лікар порекомендує пройти алергопроби. Окрім місцевого знеболювання, пацієнт може обрати медикаментозний сон (седацію), і навіть загальний наркоз. Це може знадобитися: при неврологічних захворюваннях; у дитячому віці; за наявності денто- чи стоматофобії; за бажанням пацієнта. Щоправда, при цьому знадобляться додаткові обстеження, які підвищать вартість пломбування. Додаткові послуги при пломбуванні Окрім консультації, огляду та пломбування, пацієнт може пройти також ремінералізацію, ультразвукову чистку та відбілювання зубів. Це дозволить максимально очистити від бактерій всі зуби і, скоріше за все, відстрочить наступне пломбування. Все це можна обговорити під час первинної консультації та заздалегідь оцінити, якою може бути вартість вашого індивідуального лікування. ТОВ "Українсько-швейцарська стоматологічна клініка" (код ЄДРПОУ 36588450). Ліцензія МОЗ України на провадження господарської діяльності з медичної практики серія АЕ №571421 від 30 жовтня 2014 року, рішення №789.

Зеновій Гучок – співак родом із Львівщини, який ще з дитинства проявив любов до музики. Сьогодні він успішний виконавець та автор пісень. Повний текст новини

За добу відбулося 65 бойових зіткнень. Сили оборони України стримують наступ російських окупантів, передає Генштаб ЗСУ. Харківський напрямок Один раз ворог атакував позиції наших захисників в районі Вовчанська. Куп'янський напрямок Російські окупанти здійснили одну атаку поблизу Загризового. Лиманський напрямок Сьогодні загарбники здійснили 10 атак на позиції українців у районах населених пунктів Греківка, Надія, Ямполівка, Торське. Наразі триває одне боєзіткнення. Краматорський напрямок Двічі ворог намагався просуватися вперед у районі Часового Яру та західніше Андріївки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Втрати росіян в Україні перетнули нову психологічну позначку Торецький напрямок Ворог намагається вклинитися в нашу оборону в районах Торецька, Озарянівки, Дачного, Кримського та Дружби. Чотири атаки тривають, дев'ять штурмових дій загарбників наші захисники вже відбили. Покровський напрямок Російські окупанти здійснили 24 спроби потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Тарасівка, Новоторецьке, Єлизаветівка, Лисівка, Успенівка, Новоолександрівка, Богданівка, Андріївка та в напрямках Олександрополя, Миролюбівки. Сили оборони стримують натиск та відбили 22 атаки, ще два боєзіткнення тривають. Новопавлівський напрямок Українські захисники відбивали п'ять штурмових дій ворожих військ. Противник намагався просуватися в районах Костянтинополя, Вільного Поля та в напрямку Одрадного, триває одне боєзіткнення. Авіаційних ударів зазнали Зелене Поле, Мирне та Новопіль. Оріхівський напрямок Захисники відбили атаку противника в районі Щербаків. Під авіаударами опинилися Новоданилівка, Магдалинівка та Степногірськ. Курський напрямок Українська армія відбила шість ворожих атак, ще одне боєзіткнення триває. Україна готується до нової масштабної атаки з боку Росії, зокрема, у зв'язку з активізацією наступальних дій і накопиченням російських резервів. Темпи атак з боку Росії зростають, однак, за словами експертів, ці дії не призведуть до значних результатів, оскільки у Москви не вистачає ресурсів для масштабного прориву.

Прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні сьогодні, 17 квітня, прибула на зустріч із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі.

Сьогодні високопосадовці України, Європи та США зустрілись у Парижі, щоб обговорити шляхи до припинення вогню.

У четвер, 17 квітня, державний секретар США Марко Рубіо зустрінеться зі своїм французьким колегою Жаном-Ноелем Барро у Парижі.

Тарас Петриненко – народний артист України, якого Володимир Зеленський нагородив відзнакою "Національна легенда". Попри те, що деякі сторінки життя композитора пов'язані з Росією, все ж його душа належить Україні. Повний текст новини

Сьогодні моя гостя — це людина, для якої нецікаво, коли легко і просто. Вона завжди ставить вище потребу служіння, ніж своє особисте. Вона хотіла займатися культурою, але взялася, напевно, за одну з найбільш просякнутих радянщиною сфер — медицину, взялася її змінювати.Пані Уляно, напередодні 2013 року, тих бурхливих подій 2013 року, ви приїхали в Україну. І з того часу тут ще жодного разу не пожалкували? Ані разу.Серйозно?Серйозно. Ані революція, ані війна, яка почалась у 14-му, ані повномасштабне вторгнення, життя під ракетами, вибухи, всяке різне…Ну, ніби є китайське таке прислів'я, що хочеться жити у цікавих часах. Я думаю, що так і відбулося в нашому житті.Це знову той випадок, коли не все просто і легко, але вам це подобається.Так, найбільш цікаво.Але зараз це цікаві часи не лише в Україні, а й у Сполучених Штатах, де ви народилися. Як вам зараз з України спостерігати за тим, що там відбувається? Що думаєте, що сталося з американцями? Трохи важко дивитися на ті речі, які зараз відбуваються у Штатах.Найважливіше — як змінюється політика підтримки України у нашій, на жаль, війні. Чи буде зброя, чи не буде, що зупиняється, які вимоги є від нового президента і його адміністрації супроти України, щоб нарешті у нас була перемога. Це найбільше турбує. Те, що відбувається всередині суспільства, ті зміни, які відбуваються, — це їхнє внутрішнє.Важко мені дивитися, я колись там жила і хотіла, щоб життя було краще для тих людей, які залишилися у Штатах, але це був їхній вибір. Дуже багато українців за походженням чи ті, які пізніше переїхали жити у Сполучені Штати Америки, голосували за Трампа. Як ви думаєте, чому так сталося?Українська діаспора традиційно голосувала за республіканців, бо в часи Радянського Союзу, коли Україна була поневоленою нацією, республіканці були тими, хто більше підтримував Україну. І навіть Ейзенхауер започаткував щорічний тиждень поневолених народів, під час якого про українців говорили, розмовляли.Дуже багато людей говорять, що Рейган був тим президентом, який призвів до розпаду Радянського Союзу. Ну, я не знаю, чи це стовідсотково правда, але так традиційно думають.Також є питання щодо того, що відбулося після розвалу Радянського Союзу, чи республіканці, чи демократи більше підтримували українців. Це не 100% по одній стороні або іншій стороні. Але багато українців традиційно є республіканцями, і я думаю, що вони підтримували не стільки Трампа, скільки республіканську партію. Декотрі з них думали, повірили, що він зможе закінчити війну дуже скоро, швидко, як тільки стане президентом, і вони б хотіли побачити, що війна закінчилася.Проблема в тому, що ми не хочемо, щоб вона (війна, – ред.) лише закінчилася, ми хочемо, щоб Україна здобула перемогу, щоб російське військо вийшло з країни і щоб ми знову жили у своїй суверенній незалежній державі. Можливо, вони трохи помилилися.Як воно взагалі жити в Україні, коли ти народилася в Америці і сформувалася там? Ви приїхали в Україну вже в такому доволі сформованому віці, 50 років вам було, якщо я не помиляюся.Так, ми приїхали, коли я вже була дорослою, я вже працювала лікаркою багато років, то це вже, так, доросла людина. Але ми дуже часто приїжджали в Україну. Я навіть була в Україні, коли була ще маленькою дівчинкою, у 74-му році, тоді я була в кінці "совка", у 90-му році.А від 91-го року ми часто приїжджали в Україну, то це не було так, що я стовідсотково з американського суспільства переїхала в Україну, бо часто приїжджала і побачила, можливо, навіть трохи краще, ніж українці, які саме живуть в Україні, як змінилася країна у ті часи - від 91-го, 92-го року до сьогоднішнього дня, чи, можливо, 10 років тому. Бо, коли точково приїжджати, то ми бачимо ті зміни, а коли людина є саме у тій країні, вона, можливо, не бачить, що насправді дуже багато змінилося, і позитивно змінилося.Слухайте, ну але в 70-ті роки приїхати в Україну зі Сполучених Штатів Америки, більше того, приїхати нащадкам українців, які звідти втікали, втікали від совєтів, було не так просто. Наскільки я знаю, то треба було отримати візу в Сполучених Штатах Америки. І це перевірялося всілякими службами. Не знаю, чи ви до родини сюди приїжджали. Родина тут в Україні теж, напевно, перевірялася. Які у вас тоді враження були? Скільки вам тоді було років? Ви приїхали з вільної країни в країну невільну?Мені було 11 років. Я приїхала зі своєю мамою і з таким трохи дальшим родичем, священником, він вже покійний. В той час ми не могли приїжджати в Україну до своїх родичів, чи самі, але треба було їхати через туристичну агенцію, і за нами слідкували весь часМи були в готелях, автобусах, ми лише могли зустрічатися з нашими родичами на вулиці. Ми не могли в готелі з ними бачитися. І коли ми пробували виїхати, щоби поїхати до села, де моя мама народилася, нас зупинили поза містом. Це ми були у Львові, ми пробували виїхати, і вони нас зупинили і не дозволили, щоб ми далі їхали.Коли мені було 11 років, я це бачила, мої емоційні враження були, що все було дуже таке сіре. Я приїхала з країни, де були такі яскраві кольори, а в Україні все було дуже сіре. А друге, що я не могла розуміти, чому так було. Чому ми не можемо піти до наших родичів? Чому у них буде проблема після цього?Ми мусили їхати через Москву і через, в той час, Ленінград. Як ми були в Москві, нам дали 40 сторінок меню, щоб замовляти в ресторані, в готелі. А коли ми пробували замовляти, нічого з того меню не було в ресторані. Ми питали: "А що у вас є?" І вони мали там одну страву, то ми питали: "А чому даєте людям це меню?" Вони відповідали: "Ну, не знаємо", і дали нам те, що ми могли поїсти. Це трохи відкрило мені очі у дуже молодому віці, що це означає жити у країні, яка була в тюрмі.Це була країна-тюрма. Люди не мали змоги ходити, читати, зустрічатися, навіть працювати там, де вони хотіли.Коли ми виїхали, після того, наші родичі, які були у Києві, ми були у них в квартирі і спілкувалися. Після того до них приходили багато разів і питали: "А чому ми були у них, про що ми розмовляли?" І у них були певні проблеми. Інші родичі відмовлялися з нами зустрічатися, бо не хотіли мати ті проблеми.Я колись спілкувалася також з українцем, батьки якого втікали з України під час Другої світової війни. І він теж розповідав, як приїжджав ще в радянські часи зі своїми батьками і теж їх так супроводжували певні люди зі структури на три букви — КГБ. І його дивувало тоді, що у ванній ті його родичі, до яких вони прийшли, відкручували воду. І він не розумів, для чого це. Аж потім йому вже в дорослому віці пояснили, що для того, щоб не було чути, про що вони говорять. А окрім того, його дивувало, (він з Канади), він каже: "В нас уже були пральні машинки, які все робили самі, були посудомийки, а тут цього всього не було. Тобто більш побутовий рівень його здивував, хоча "Совєтський Союз" розказував, що він найкращий. Тут найпередовіші винаходи і людям живеться найліпше в цілому світі".Чи у вас були теж якісь такі спостереження за цим, що це "най-най-най", окрім того, що 40 сторінок меню, якого насправді не було, тих страв не було? Ще щось таке, що вдавалося, але не було насправді?Здавалося, що це є як, скажімо, люди з України, коли виїжджають за кордон, у них уява світу є такою, що весь світ є як моя країна, або там, де я живу. І так само у Штатах, коли я виростала, я думала, що весь світ виглядає, як у мене вдома. І що ця Україна, яка існує, про яку мені розповідали мої бабусі і дідусі, яку вони пам'ятали, то моя уява про Україну була більше такою, скажімо, як Шевченко розповідає, або як ми бачимо на картинках: гарне село, люди, всі сусіди знають один одного, всі допомагають.Ну, трохи по-іншому вийшло. І знову для мене була велика різниця між Штатами, і я відчула цю несправедливість, бо я зі Штатів розуміла, що світ може бути іншим. Багато людей в Україні ніколи не бачили інший світ і вони думали, що цілий світ є як їхній світ. А тому що я була з іншого, я бачила і бачила цю несправедливість.Мені було 11 років, я про це не розмовляла із дорослими людьми, але з дітьми я питалася у них. От, скажімо, в мене був інший одяг, інші футболки. Ми привезли ляльки, які мали одяг, який можна було змінювати, і для них це все було дивним. Я їм розповідала про своє життя, про школу, вони про своє, і воно було дуже різним.Ваші батьки опинились у Сполучених Штатах ще зовсім маленькими дітьми, так? Мамі було п'ять, а татові десять.Вони виїхали, вони були примушені виїхати з України, бо їхні батьки були задіяні у підпільних організаціях, коли совєти прийшли, повернулися на західну Україну. Вони обидва із західної України, то вони виїхали зі своїми батьками, пережили кілька років у таборах для переселенців у Німеччині, а тоді приїхали в Штати. Моя мама через Луїзіану, через християнські організації, які їх спонсорували, а батьки мого батька приїхали через родичів, які їх спонсорували. І вони опинилися — і одна сім'я, і друга — в кінці опинилися в Детройті, і там мої батьки познайомилися. Ви кажете кілька років у цих DР таборах, таборах для переміщених осіб, але життя в тих DР таборах теж було "не мед". Більше того, бувало так, що Совєтський Союз дуже стежив за тим, щоб потім тих людей повернути назад. Я маю на увазі українців чи білорусів, чи інших, які намагалися втекти від Совєтського режиму, повернути назад. Вони змушували родичів писати з України листи: "Давайте назад. Тут така хороша влада, так добре живеться".Бувало, що люди спокушалися, думали: "Я повернусь, там же моя родина". І там їх чекало пекло: заслання або тюрми. Чи ви говорили колись із батьками, як їхні батьки прийняли це рішення, що ні, ні кроку назад, і не можна вірити Совєтській системі?Вони були досить обізнані з тою системою, яка поверталася на українські землі, і ніхто навіть на мить не подумав, щоб повертатися в ту систему, бо розуміли. Їм було важко, бо вони залишили своїх братів, сестер, які залишилися в Україні, і вони переживали, що ті будуть покарані за їхні дії. Але вони свідомо розуміли, що якщо вони повернуться, це буде або тюрма, або смерть, то вони залишилися.Мій дід по батьковій стороні був комендантом табору переселенців. Вони організували там школи, культурні проєкти, "Пласт", "Сум". Там було ціле українське життя в тих таборах. Так само моя мама, як вони виїжджали, її батьки подорожували багатьма містами Німеччини, і вони опинилися в Мюнхені. Коли була можливість переїхати в Штати, вони скористалися цією можливістю.Як відбувалося ваше становлення українкою у Сполучених Штатах Америки? Роман Ващук, той, який був послом Канади в Україні, має теж подібну історію до вас, бо його батьки також в часи Другої світової втікали звідси й опинилися в Канаді. Я розмовляла з ним про це. Ми говорили про Квітку Цісик. Теж подібна історія, так?Він розповідав, що всі діти ходили до школи п'ять днів. А українські діти ще й в недільну школу. Він казав: "Я хотів на вихідних просто побавитися, м'яча поганяти, а треба було йти і вчити українські віршики. Або всі святкували Різдво в один час, а ми святкували в інший".І мама сварилася, вона наполягала, що в нас має бути таке Різдво, як Різдво в Україні, а не те "американізоване" Різдво, яке ми бачимо, наприклад, в художніх фільмах американських. І він казав: "Коли я став дорослим, аж тоді я зрозумів, навіщо були ті вірші Шевченка, навіщо було те Різдво, навіщо було багато інших моментів". Як це відбувалося у вашій родині? Чи були конфлікти, що ви казали: "О Боже, скільки можна того? Можна я просто піду зі своїми американськими друзями погуляю і проведу час?"Ми ходили зі своїми американськими колегами також. Це не було так, що ми ексклюзивно були в українській громаді. У нас були друзі, які не були українцями, і багато з них поважали те, що ми хотіли розвивати наше українство, навіть не проживаючи в Україні. Коли я виростала вдома, ми розмовляли українською. Англійську мову я вивчила через старших брата і сестру, які ходили до школи.Мої бабусі й дідусі розмовляли лише українською, вони дуже калічили англійську. Це для нас було як дихати, – бути українцем, це було нормально.Так, ми ходили до іншої церкви, додатково вчилися ще один день на тиждень у школі Українознавства, яка була по суботах. Але це все було нормально, бо наше оточення в більшості було таким самим.Також ще до 91-го року було дуже важливо, щоб ми якось могли захистити це українство, бо ми бачили, що в Україні не дозволяли українцям бути українцями, а нам дозволено було, то ми ніби це хотіли захистити.І коли в 91-му році Україна вже стала незалежною, було розуміння, що вже є ця держава, про яку ми мріяли, що вона буде колись незалежною. Але, як ми всі знаємо, так само як коли народжується дитина або народжується ідея, це не з самого початку все нормально, і треба дорослішати до моменту, коли бути вже дорослою країною.І це доросла людина зробила цей вибір. Ті, які народилися, багато з них роблять цей вибір також. Вони беруть участь не лише у культурних, мовних, а також і політичних процесах, і вони всі є частиною – бути українцем. Але вам в Україні не раз ставили такі докори, що, мовляв, та яка ви українка, якщо ви народилися в Сполучених Штатах Америки? Як вам оці докори? Наскільки вони справедливі? Що ви відповідали таким людям? Ну я є українкою, я маю громадянство. Мої батьки і по батьковій, і по маминій стороні, дуже багато родичів, генерації, які були в Україні. Це не є так, що я не маю ніяких українських коренів.Те, що я народилася на території іншої країни, це не є мій вибір, і це не був вибір моїх батьків. Вони би хотіли залишитися в Україні, а їм не було дозволено залишитися. Що це означає бути українцем? Це є вибір, це є стати українцем. Лише народитися на якійсь землі не автоматично робить людину цієї національності.І в Сполучених Штатах, як ми бачимо, це є країна іммігрантів. І можна бути з будь-якої країни і стати американцем. Я думаю, що Україна також після війни, коли вже в нас буде перемога і буде відновлення України, і ми будемо процвітати, в нас також будуть іммігранти, які схочуть прийти і стати українцями. Ви повернулися сюди волонтеркою, але так якось закрутилося, що ви стали міністеркою. Ви сподівалися на такий розвиток подій? Ні, не сподівалася. Як зараз ви оцінюєте свою реформу, яку не вдалося до кінця довести? Ви задоволені чи, навпаки, сумуєте, що не все вдалося?Я можу вам відкрити маленьку таємницю: реформа ніколи не закінчується. Вона ніколи не завершена, бо завжди є нові ідеї, нові способи, нові процеси, і треба покращувати. Це би було як якби я, як лікарка, лікувала людей методами 80-х років у ХХІ столітті. Ну, це вже не потрібно.То воно завжди продовжується. Реформа, трансформація системи охорони здоров'я, яку ми запланували, була запланована на кілька етапів. Перший етап пройшов, другий етап, ну, наполовину пройшов. І тоді почалася пандемія. А це трохи заважало у цьому, щоби продовжувати реформу. Тоді знову включилися у реформу, а тоді почалася повномасштабна війна. А чи воно продовжується? Так. Чи воно до кінця завершилося? Думаю, що навіть те, що ми запланували, до кінця ще не було зроблено, але дуже багато позитивних змін було здійснено. І я думаю, що одна з найважливіших речей — ми змінили культуру довкола охорони здоров'я. Замість того, щоб система існувала задля системи, охорона здоров'я має мати пацієнта в центрі уваги, а не саму систему.Але у Сполучених Штатах ми бачимо, що їхня система охорони здоров'я кульгава, бо люди не завжди мають доступ до лікарів, не завжди мають доступ до медичних послуг. І якщо ти бідний, то ти трохи приречений. Чи ви впроваджували саме американську систему тут, або ж іншу? Яку?Це не американська система. Американська система здебільшого базована на приватних компаніях, які продають своїм клієнтам страховку, щоб ця страховка тоді платила за їхню медичну допомогу. Або, якщо це людина старшого віку, понад 65 років, або людина, яка не має фінансових можливостей, щоб заплатити, тоді держава має програми, щоб допомогти.Це 100% не та система, яку ми хотіли, планували і впроваджували в Україні. В Україні є єдиний платник, який купує послуги медичної допомоги, і це Національна Служба Здоров'я України. Якщо хтось хоче, вони можуть додатково купувати страховку або піти і самостійно заплатити у приватних закладах. Але кожна людина, яка живе в Україні, має доступ до медичних послуг через Національну Службу Здоров'я.І ця служба більш базована на британській системі, але це унікальна українська система, бо є багато речей, які були запозичені з багатьох інших країн. Скажімо, важливість первинної допомоги, цієї первинної ланки — це частково британське, але також ізраїльська система. І щоб змінювати систему, не можна взяти з однієї країни і пересадити її в іншу, бо культура інша, люди інші, і не можна такого робити. Знаєте, я сьогодні намагалася згадати прізвище нинішнього міністра охорони здоров'я, хоч я журналістка і маю знати, і так воно довго мені згадувалося.Але я думаю, що поки ви були міністеркою, якщо би так вийти на вулицю і спитати, хто міністр охорони здоров'я, то кожен українець, навіть той, який не дуже цікавиться політикою, знав би, що це Уляна Супрун. Як гадаєте, чому така була увага до вашої діяльності, до вашого імені і прізвища, і чому навіть вам прізвисько приклеїли "Доктор Смерть"?А я думаю, що це заслуга ворогів медичної реформи. Вони найбільше це обговорювали, називали і протестували проти того, що ми робимо. Ми комунікували, як могли.Я думаю, що позитивна комунікація — на моєму Фейсбуці був блог про здоровий спосіб життя, про ті зміни, які відбуваються. Я думаю, що це було позитивне, але було стільки негативного і стільки бруду, що кожна людина знала, хто я, і це прізвисько, яке надали мені. Ви знаєте автора того прізвиська? Ні. Не знаєте. А хотіли би дізнатися, хто це? Ні. Я знала, що буде проблематично, коли перед тим, як я навіть зайшла в міністерство, коли мене призначили на першого заступника. І в перший день, коли я зайшла у дворик у Маріїнському парку до міністерства, там вже були протестувальники, які казали, що я творю "геноцид" української нації. То це було зрозуміло, що буде важко. Але те, що щось важко, не означає, що воно не є правильним.Знову ж таки, то ви не любите, коли просто все і легко. Ну, було би гарно, якби було просто, але думаю, що ні. Ви кажете, що була частина людей в тій системі, яким дуже не подобалося те, що ви руйнуєте якісь корупційні схеми. Чи ці люди вже не є частиною системи зараз? Частково ні, але багато з них залишилося в системі. Вони менше мають доступу до тих корупційних схем, що були раніше. Але декотрі з них залишаються в системі, і це забере час, я думаю, щоб нова генерація людей і лідерів прийшла до верхівки системи, щоб вона насправді змінилася.Я недавно мала зустріч із молодими медичними лідерами, і вони вже по-іншому бачать, як світ працює, як система повинна працювати, то я думаю, це забере трохи часу. Ви сказали, що ми зараз маємо інший час, і тому звертаємо увагу на інше. Війна, повномасштабне вторгнення — це зрозуміло. Колись ви виступали перед студентами Українського Католицького університету. У вас була промова, яку розібрали на цитати.І ви в цій промові згадали такого Лефевра — дослідника, соціолога, математика, який провів дослідження, як американці, які народилися в Сполучених Штатах Америки, і вихідці з Совєтського Союзу, які опинилися в Америці, по-різному реагують на правду і брехню. І в ході його дослідження він запитував, чи можна лікареві збрехати пацієнту, який хворий на рак, заради блага, щоб не казати йому правду і, можливо, щоб він не засмучувався, що в нього є онкологія. І що цікаво, що лише 8% корінних американців дали відповідь: "Ну так, можна збрехати."А от серед вихідців з "Совєтського Союзу" таких було 89%. Чи правда під час війни є важливою? Ми зараз чуємо між людьми багато дискусій про те, що не треба було українців попереджати про те, що буде повномасштабне вторгнення, чи просто про те, що буде вторгнення Росії і що воно буде таким. Не треба було казати: "Слухайте західні розвідки."Навіть якщо б українцям сказали, то вони все одно би не послухалися, не сприйняли це всерйоз. І тому добре, що українців заспокоїли. Хтось каже, що ні, навпаки, треба було казати, бо люди би були підготовлені. Тут дослідження Лефевра теж доволі можна накласти на ці події. Як ви вважаєте, чи правда важлива під час війни? Що треба було людям казати — правду чи солодку брехню?Я думаю, краще говорити правду, а як люди сприймають — це вже не ваша відповідальність. Люди будуть реагувати, як вони будуть реагувати. Як ми накладаємо те, що ми думаємо, ми знаємо, як вони будуть реагувати — то це неправильно.Ми у нашому офісі, в нашому видавництві, дивилися не лише українські новини, а загалом, і ми побачили, що виглядає, що дуже швидко почнеться якесь вторгнення, і ми готувалися до нього. І коли воно сталося, хоча це був шок, навіть як воно сталося, бо ми не хотіли вірити, що воно станеться, ми були готові. Я думаю, що це краще.Це нас навчають як лікарів: ми повинні подумати про найгірший сценарій і бути готовими до нього, тоді будь-що, що відбудеться, ми будемо готові. Я думаю, має бути більша відкритість у політиків щодо того, що відбувається. У чому би ця відкритість мала проявлятися?Я думаю, варто, щоб було зрозуміло, які є наші втрати серед військових і цивільних, щоб це було більш відкрито. Бо навіть, скажімо, на Заході, коли пишуть, скільки було цивільних втрат, там пишуть лише тих, яких Об'єднані Нації могли самі побачити на власні очі. І це досить низькі цифри.І ми знаємо, що це є набагато вищі цифри. І якби ми були більш відкриті про ті речі, я думаю, що світ би реагував по-іншому. Навіть наші люди би реагували по-іншому. То я би саме точково про це поговорила. Як би наші люди мали реагувати по-іншому? Що б їм дало знання наших втрат, наприклад, серед військових? Я думаю, що це є масштабність, яка міняється. Коли ми дивимося на 20 людей, а на 20 тисяч — це є велика різниця. Скажімо, навіть як Голодомор. Коли ми дивимося на Голодомор, як це було два-три села, де померли люди, там люди не знали по цілій країні, що відбувається, воно виглядало більш локальним. Тоді пізніше, коли ми дізналися масштабність, воно змінює, що це є.І ця масштабність може дати нам більше розуміння, що відбувається в нашій країні, і саме у війську, чому нам потрібно більше наших військових і що ми можемо зробити, щоб їх зберегти, щоб не було таких втрат. Коли ви були міністеркою, у вас був свій блог на Фейсбуці, де ви розвіювали якісь міфи, вели комунікацію з українцями. Цей блог вже не працює, так? Чи працює? Не на Фейсбуці. Коли я вже перестала бути міністром, то я закрила сторінку, яка була сторінкою виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я Уляни Супрун, і взяла декотрі із тих найбільш цікавих, і ми видали книжку. Наше видавництво АRС.UА видало книжку "Мочи манту".І в цьому можна прочитати дуже багато з тих цікавих, але також в інтернеті залишилися ті дописи на сайті suрrun.dосtоr. І там можна знайти більшість тих дописів, які були.Ми, як я вийшла з міністерства, вирішили створити видавництво, щоб займатися більше культурними питаннями, видавати книжки, також журнал, який є онлайн, називається аrс.uа. І ми видаємо книжки, і була панельна дискусія на тему нової книжки.Це є "Клептократія по-американськи”, – як США створила найбільшу у світовій історії схему відмивання коштів, яка дуже вчасно вийшла, якраз на початку нової адміністрації в Сполучених Штатах. Ми також маємо журнал англомовний, який видається в Лондоні, і українськомовний, який називається Тhе Аrk. І в нас вже є два примірники Аrk, але на сайті є набагато більше оповідей.Як я була в міністерстві і до того, як зайшла в міністерство, було розуміння, що щоб змінити, навіть, скажімо, як ми поговоримо про систему охорони здоров'я, нам потрібно змінити культуру в країні, щоб система охорони здоров'я змінилася. А що це культура? Це не лише мистецтво, а це – як ми живемо. І наша культура, як ми спілкуємося один з одним, яке є наше ставлення до державних структур, до суспільних, до соціальних. І єдиний спосіб, в який можна змінювати цю культуру, — зайти саме у мистецькі проєкти і дивитися, як можна нове спілкування мати. То у наших оповідях це є українські автори.Багато з них є нові автори-українці. Це нові голоси, і вони мають свій голос, який не був почутий. Бо в Україні дуже важко видавати свою книгу або своїми словами описувати щось, щоб воно було доступне для ширшого суспільства. І ми концентруємося на довгі читання, бо наше розуміння також є, що у 200 до 500 слів не можна вглибитися в якусь тему і розвивати її. То читання є від 3,000 до 10,000 слів оповіді — є Fісtіоn, Nоn-Fісtіоn і чудові ілюстрації українських ілюстраторів.Просвітництво — це те, чим ви зараз вирішили зайнятися, або на що прийшов час у вас. Але чи воно спрацює, зважаючи на світові тенденції, що люди все менше і менше читають?Ну, я б хотіла, щоб ці тенденції трохи змінилися. І що ми зауважили в Україні, що немає такої зацікавленості у електронних книгах, а саме у паперових. Люди купують паперові книги. І вони читають. За останні п'ять років дуже підвищився рівень видавництва книжок, видання книжок і кількість українськомовних книжок та книжок, які написані українськими авторами. То я думаю, що, можливо, в Україні трохи по-іншому, ніж у решті світу, щодо цього, як люди читають.    

Сьогодні відвідав Одесу разом з Володимиром Зеленським

Сьогодні відбулося 58 бойових зіткнень. Сили оборони України стримують наступ російських окупантів та вживають необхідних заходів для недопущення просування противника вглиб України, передає Генштаб ЗСУ. Куп'янський напрямок Ворог двічі атакував позиції наших захисників в районах населених пунктів Загризове та Нова Кругляківка. Один бій досі триває. Лиманський напрямок 10 атак здійснили загарбники на позиції українців поблизу Новомихайлівки, Надії та в напрямку Зеленої Долини і Григорівки. Чотири з них ще продовжується. Сіверський напрямок Війська окупантів шукають слабкі місця у нашій обороні поблизу Верхньокам'янського та Білогорівки. Три ворожі атаки відбили. Краматорський напрямок Окупанти один раз безуспішно намагалися просунутися вперед на позиції українців у районі Ступочок. Торецький напрямок 12 боєзіткнень завершено, ще дві штурмові дії ворога тривають. Противник намагається просуватися вперед в районах Дачного, Диліївки та Торецька. Покровський напрямок Росіяни здійснили 17 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Суха Балка, Зелене Поле, Єлизаветівка, Лисівка, Удачне, Троїцьке, Богданівка та Андріївка. Сили оборони стримують натиск та відбили 13 атак противника. Чотири боєзіткнення тривають. Новопавлівський напрямок Чотири рази ворог намагався прорвати оборону наших захисників у районі населених пунктів Костянтинопіль, Привільне, Вільне Поле та в напрямку Одрадного. Одне боєзіткнення триває дотепер. Авіаційного удару зазнав Новопіль. Гуляйпільський напрямок Противник завдав авіаційних ударів некерованими авіаракетами по Гуляйполю та Малинівці. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Втрати росіян в Україні перевалили за 935 тис. Оріхівський напрямок Наші оборонці відбили один ворожий штурм в районі Кам'янського. Ворог завдав авіаудару по Новоданилівці. Придніпровський напрямок Загарбники один раз намагалися просуватись до позицій українських підрозділів, отримали відсіч. Курський напрямок З початку доби відбулося чотири бої. Україна готується до нової масштабної атаки з боку Росії, зокрема, у зв'язку з активізацією наступальних дій і накопиченням російських резервів. Темпи атак з боку Росії зростають, однак, за словами експертів, ці дії не призведуть до значних результатів, оскільки у Москви не вистачає ресурсів для масштабного прориву.

Інструкція для тих, хто не хоче катастрофу у ванній кімнаті Купити умивальник з тумбою у ванну кімнату? Здавалося б, що може бути простіше? Проте, у вологій і гарячій кімнаті меблі частенько втрачають вигляд, деформуються. Сьогодні ми розкажемо про те, як вибрати тумбочку під умивальник для ванної. Поїхали! Вибираємо розмір тумби з раковиною Крок перший - візьміть до рук рулетку. Так-так, саме вона стане Вашим найкращим другом у цій нелегкій справі. Виміряйте місце, відведене під тумбу. Врахуйте все: ширину, висоту і, що найважливіше, глибину. Ширина. Тут все просто - тумба не повинна бути ширшою за ваш умивальник (якщо Ви не плануєте створити ефект "умивальник-острів"). Найпопулярніші варіанти - це тумба під умивальник 50 см та тумба під умивальник 80 см. Обирайте залежно від розмірів кімнати та кількості речей, які плануєте в ній зберігати. Стандартна висота тумби з умивальником становить 80-90 см. Але якщо Ви баскетболіст або, навпаки, мініатюрна дівчинка, можливо, знадобиться індивідуальний підхід. Головне, щоб було зручно користуватися раковиною. Глибина. Ось тут приховано найбільше підводних каменів. Занадто глибока тумба "викрадає" місце в кімнаті, а надто мілка не вмістить усього необхідного. Оптимальна глибина - 40-50 см. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Садові меблі з ротангу: модні новинки 2025 року З чого виготовлена тумбочка під умивальник Вологий мікроклімат ванної кімнати потребує неабиякої стійкості меблів. ☑ Сучасні МДФ та ДСП мають спеціальне вологостійке покриття, яке захищає їх від пари та бризок води. ☑ Масив дерева виглядає гарно, але потребує особливого догляду та обробки вологовідштовхувальними засобами. ☑ Пластик водостійкий, він ідеально підходить для тих, хто любить часто оновлювати інтер'єр ванної кімнати. ☑ Скло стійке до води, але будьте готові до того, що на ньому помітні будь-які краплі та розводи. Вибираємо дизайн тумби Дизайн тумби під умивальник - це важливо. Але не забувайте про практичність! Тип конструкції Підвісні тумби виглядають сучасно, полегшують прибирання, візуально збільшують простір. Але потребують міцних стін для кріплення. Тумби на ніжках підійдуть для будь-якої ванної кімнати. Ніжки часто мають регулювання. Тумба без умивальника. Іноді виникає ситуація, коли Вам потрібна лише тумба, а умивальник вже є. Головне - правильно підібрати розмір та дизайн тумби, щоб вона ідеально підійшла до умивальника. Система зберігання Шухлядки, дверцята, відкриті полички - вибирайте те, що Вам зручніше. Шухлядки підходять для зберігання дрібниць, а за дверцятами можна сховати більші речі. Відкриті полички дозволять тримати під рукою найнеобхідніше. Колір фасадів Відтінок тумби повинен гармоніювати з іншими елементами ванної кімнати - плиткою, сантехнікою, аксесуарами Де ж купити умивальник з тумбою недорого ТАВURЕТКА.UА - мережа магазинів в містах: Київ, Буча, Біла Церква, Одеса, Вінниця - ось, де можна купити чудові меблі для ванної. Доставимо тумбу з раковиною в будь-який куточок України. А ще маємо зручний сайт і додаток, щоб купувати меблі онлайн було простіше! Який матрац кращий твердий чи м'якийЖорсткість матраца слід вибирати індивідуально.М'які матраци підходять для людей, які сплять на боці, оскільки забезпечують необхідну підтримку плечей та стегон, запобігають надмірному тиску.Матраци середньої жорсткості комфортні для більшості людей.Тверді матраци рекомендуються для людей з великою вагою або проблемами з хребтом (за рекомендацією лікаря). Вони забезпечують максимальну підтримку та запобігають провисанню тіла.

У місті Суми триває надання медичної допомоги постраждалим від російського ракетного удару, що стався напередодні. Станом на зараз у лікарнях перебувають 38 людей, серед них дев'ятеро дітей. 11 постраждалих, включно з трьома дітьми, перебувають у важкому стані. Внаслідок атаки загинули 34 людини, ще 119 отримали поранення. Серед загиблих - двоє дітей, ще 15 дітей були поранені, повідомив президент Володимир Зеленський. У ніч на сьогодні Росія завдала чергового удару по Одесі, використовуючи безпілотники типу Shаhеd. Внаслідок атаки поранено семеро людей. Ворожі удари також зафіксовано по Слов'янську, Умані, Харкову, Бериславу та інших населених пунктах. Усі пошкоджені об'єкти є цивільними - йдеться про житлові будинки, магазини, станції технічного обслуговування. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ракета летіла понад 2 км/с" - Клименко розповів нові подробиці удару по Сумах Зеленський подякував усім службам і людям, які беруть участь у рятувальних операціях і захисті життя громадян. Він наголосив, що російський терор триває щодня і щоночі. Від початку квітня Росія застосувала проти України майже 2800 авіаційних бомб, понад 1400 ударних дронів, більшість з яких - Shаhеd, а також близько 60 ракет різних типів, включно з балістичними. "Тільки реальним тиском на Росію можна це зупинити. Потрібні відчутні санкційні кроки щодо тих секторів, які фінансують російську вбивчу машину. Той, хто приніс війну, має зупинитись і відповісти за скоєне саме так справедливо", - наголосив президент. Глава держави подякував усім міжнародним партнерам, які розуміють масштаби трагедії й продовжують допомагати Україні в її боротьбі за захист. 13 квітня Росіяатакувала Сумидвома балістичними ракетами. Станом на цей час відомо про 34 убитих та 117 поранених, повідомив президент Володимир Зеленський. З його слів, перша ракета влучила в будівлю - одна зі споруд університету, а друга - розірвалась фактично над вулицею.

Відомий український актор, який сьогодні стоїть на захисті України, Володимир Ращук висловив свою думку про скандальний фільм "Раша гудбай". Стрічка здійняла шалений шквал критики ще до виходу у прокат. Повний текст новини

Мер Конотопа звинуватив главу Сумської ОВА Артюха в тому, що він сьогодні організував нагородження військових 117 бригади.

За вашими відчуттями, чого нам чекати від американської адміністрації, зокрема від Дональда Трампа? Бо він вводить революційні мита, весь світ стоїть на вухах, і ми в Україні — теж. Ви нещодавно були у США, тому хотів би дізнатися про ваші особисті враження. Чого нам, українцям і європейцям, чекати від Трампа?Мій тиждень у США видався незабутнім: я прилетів у Маямі, а того ж вечора туди ж прибув Трамп. Він одразу сів у гелікоптер і полетів грати в гольф, тобто не пішов спати, а пішов грати. Наступного дня Трамп зробив гучну заяву, яка сколихнула світові ринки, і… продовжив грати в гольф. Якщо ти поринаєш у внутрішньоамериканський інформаційний простір, розумієш, що в Україні ще ого-го яка свобода слова та плюралізм думок. А там ти просто не отримуєш повної інформації.Є два табори, які абсолютно по-різному тлумачать одні й ті самі події. Єдина теза, яка звучала на республіканських каналах, коли журналісти намагалися дістатися до суті, то була одна універсальна відповідь: "Трампа не можна зрозуміти — в Трампа треба вірити" ("Іn Тrumр wе trust").Як на доларах пишуть "Іn Gоd wе trust", так і тут можна було б це написати та випустити нові банкноти: "Ми віримо в Трампа". Це дивовижно, коли чиновник не може пояснити, бо немає логіки ніякої, і він каже, що просто треба вірити, бо Трамп знає, що робить.А що стосується американо-українських відносин? Трампівці викотили чергову версію угоди про корисні копалини, а з урахуванням того, як Трамп поводиться зі своїми союзниками, наприклад, Європою чи Канадою, то я не надто вірю у послаблення його вимог. Як ви на це дивитеся?В інформаційному просторі США Україна виринула лише на тлі згадок про жертви серед цивільного населення. Наприклад, є статистика, що у березні на 50% зросла кількість загиблих мирних жителів через російські атаки. Коли кореспонденти запитали представників адміністрації Трампа, чому проти Росії не запровадили санкцій чи тарифів, відповідь була: "Бо Росія — у переговорному процесі, і ми не хочемо втручатись". Наступне питання звучало так: "А чому тоді Україна, яка теж бере участь у переговорах, отримала 10% тарифів?" На це відповіді не дали. Але то була єдина новина, де згадували Україну на фоні катаклізму на фондовому ринку.Щодо того, як оцінювали, що буде далі, то на одній з конференцій виступав аналітик відомого фонду Неrіtаgе Fоundаtіоn, це основний аналітичний центр республіканців. Цей експерт працював в адміністрації Буша, був заступником керівника USАІD і назвав себе рейганівським республіканцем. Але навіть йому було важко відповідати на деякі питання аудиторії.Я підійшов до нього після виступу та у приватній розмові запитав: "Чи може Трамп якось вплинути на Росію і Путіна?". Його відповідь була: "Так. Трамп може розчавити Росію і Путіна. І він близький до цього рішення". Я вже не допитувався, якими саме інструментами й чим "чавити".Цей аналітик з багаторічним досвідом намагався пояснити аудиторії цієї конференції природу того, що відбувається, чому саме республіканці займають таку позицію щодо судової системи і USАІD. Бо незадовго до цього був виступ Маска, який сказав, що відбувається казна-що: федеральний суддя може зупинити рішення самого президента країни – це безумство, за словами Маска. І це викликало шквал емоцій. Адже для цього і є судова гілка, щоб балансувати. Але в голові не тільки Маска є недопустимим, щоб хтось міг піддавати сумніву рішення Трампа.Представник Неrіtаgе пояснював, що 97% у всіх наглядових радах, які приймали рішення щодо USАІD, були демократи. Що демократи застосовували ідеологію у відношенні до правової системи, тому вони переслідували Трампа не з правової точки зору, а з ідеологічної. І, мовляв, демократи настільки захопилися своєю ідеологією, своїми всілякими гендерними та іншими преференціями, що ця система безнадійно хвора і її треба лікувати.На що в аудиторії конференції виникло інше питання: "Якщо ви говорите, що демократи "ґвалтували" судову систему, ідеологію, то чому ви тепер робите те ж саме, тільки вже зі своїм підходом? Чи не можна просто зробити верховенство права і повернути його до системи Сполучених Штатів?" На що експерт сказав, що саме цього ми прагнемо, але бачимо: те, що відбувається, зовсім не говорить про те, що республіканці намагаються відновити верховенство права. Тобто йшла одна хвиля, де домінувала ідеологія, зараз з іншого боку йде інша хвиля. Одним словом, мені стало більш-менш зрозумілі їхні внутрішні мотивації, чому вони так жорстко поступаються. Щодо питання, що буде з USАІD, то була відповідь, що вони чудово розуміють, що таке "м'яка сила", також чудово розуміють важливість цього, і в межах уже Держдепу відновлять цю систему. Десь на осінь ми з вами побачимо, що з'явиться знову програма зовнішньої допомоги, але вона вже буде відповідати пріоритетам президента Трампа.А якщо, наприклад, спроєктувати й порівняти, дві команди: беремо наш український досвід, умовний 95-й квартал, посилений геополітиками "трускавецької школи" та "милованівцями", що заходить до влади в Україні, — і з іншого боку Трамп, Венс, Рубіо, Неrіtаgе Fоundаtіоn. От і виходить така собі геополітична гра команд. Але, наскільки я розумію, там усе працює жорсткіше, і немає відчуття, що вони збираються згортатися, що вийде півтора-два або три мільйони ньюйоркців на вулиці, поїдуть у Вашингтон, розгорнуть наметики, а далі - за старим добрим сценарієм.Але треба віддати Трампу належне, адже він, зрештою, чи не перший американський президент, якому вдалося вивести на вулиці мільйони людей. Це, здається, у суботу, 5 квітня, відбувся захід з гаслом "Наnds оff" ("Руки геть"), з цим гаслом мільйони людей вийшли на вулиці американських міст, протестуючи проти політики Трампа.В одній з телепрограм у США запитали, чи пам’ятає якийсь конгресмен щось подібне з будь-яким іншим президентом, то відповідь була, що Трамп другого пришестя просто конкурує з Трампом першого пришестя, бо інші президенти за 100 днів не встигали настільки розлютити виборців, щоб ті масово виходили на вулиці. Тобто, у них є проблеми. І далі — про інші проблеми, про які вже відверто говорять.Дуже цікаво спостерігати за оцінкою цих тарифних кульбітів. Бо в ті дні, поки я ще там був, нечувано все падало на ринках. Це була катастрофічна ситуація, Трамп знову грає в гольф. Коли питають: "Що робити? " - а у відповідь: "Усе буде". Трамп каже, що щодня в Америку заходять по декілька мільярдів доларів, і буде ще більше. І що вже шикується черга бажаючих "поцілувати його у дупу" — саме так він і сказав англійською: "Кіss my аss".Він мав на увазі задню частину спини чи філейну частину?Якби ж так. Англійською мовою він сказав саме: "Кіss my аss". Правильний переклад - "поцілуй мене у с**ку", і це не я сказав, а він, дослівно. Американці теж звернули на це увагу. Міг би висловитися толерантніше, але ні.Американська преса пише: "Ми ще не втомилися від цих перемог, бо кожен день — новини". Але є й серйозні аналітичні матеріали. Я, наприклад, дивився виступ американського мільярдера, який входить до сотні найбагатших людей США. Він зробив капітал на інвестиціях, добре знає фондові ринки, і це дуже обережна, грамотна людина. Цей мільярдер каже: "Все життя я уникав різких висловлювань про американських президентів, незалежно від партійної приналежності. Але зараз, коли мене питають, як оцінити те, що відбувається, мені вже важко підібрати слова". І це говорить людина, яка заробила на цьому мільярди.Коли вони кажуть про тарифи, то теж була цікава історія. У наших соцмережах теж вже з’явилось відео про цього знаменитого ідеолога тарифної політики — економіста Наварро (Пітер Кент Наварро - американський економіст, професор економіки в Бізнес-школі Каліфорнійського університету в Ірвайні). Мені було цікаво і я подивився сюжет, як він взагалі з’явився в орбіті Трампа. Коли Трамп став президентом, у нього не було жодного економічного радника, тому він попросив зятя знайти когось. І зятьок просто на Аmаzоn знайшов книжку "Смерть Китаю" (Dеаth by Сhіnа). Назва була вражаюча, автор — Наварро. Зятьок познайомив Трампа з Наварро. Так Трамп став палким прихильником тарифної політики. Особливість доктора Наварро у тому, що в академічних колах США його ніхто не знав. Він зараз - концентрований доказ того, що тарифна політика – ефективна. Але Наварро написав сім книг, в яких постійно посилається на "відомого економіста Рона Варо". Це як Порошенко і Рошен, бо Наварро взяв і з літер свого прізвища склав собі псевдо героя, посилаючись на нього, як на авторитета в тарифній політиці. Він запроваджував теорію того, що теорія тарифної політики змінить все, і заразив цим Трампа.Дивовижно, як можна на основі фактично сфабрикованої теорії, яку не визнає, бо я не чув жодного авторитетного економіста чи нобелівського лауреата, чи мільярдера, щоб хтось казав, що тарифна політика дасть результат - скоротить бюджетний дефіцит. Але Трамп стверджує, що все працює.Я навіть дивився виступ Наварро наживо, а потім бачив його публічну перепалку з Маском, який назвав Наварро повним ідіотом. Додав, що в нього не мозок, а торба з цеглинами. І ця їхня суперечка вже гуляє мережею.Дивовижно, але американці визнають, що вони стали заручниками того, що людина у хворій уяві закинула теорію і практично зруйнувала світ. І там зараз ідуть спроби обмежити повноваження Трампа щодо ухвалення рішень по тарифах. У сенаті вже прийнята резолюція, яка забирає в нього право приймати одноосібно рішення про тарифи. У конгресі більш як десять республіканців теж підтримують це. Якщо винести цю резолюцію у конгрес, то можна забрати у Трампа цю можливість, але там вступає в силу їхній Стефанчук, тобто Джонсон. А він не хоче ставити на голосування цю резолюцію, бо результат передбачуваний. Тому кількість республіканців, які починають бунтувати в конгресі, зростає. Це не Майдан, але за менш ніж 100 днів досягти таких результатів — вражаюче.Трамп — рекордсмен політичних рекордів, кандидат на Нобелівську премію в кількох номінаціях. А як нам, українцям, до цього ставитися? Як сприймати активну комунікацію між путінцями й трампівцями? Крім Віткоффа, бачимо, що на орбіту виходить новий фінансовий мегаемісар — Дмитрієв, який з цього треку витісняє Абрамовича. І якщо трампівці — такі геніальні економісти, які грають на падінні ринків, то хіба вони не можуть увійти у змову з росіянами? Або навпаки — Трампівський темперамент може обернутися проти Росії, і почнеться якась неорейганівська революція в економіці, яка натисне на агресора.Я питав в учасників конференції: "Чи хтось ставив питання про Маска?" Одна відома грузинська політична діячка каже: "Так, мене питали, як я ставлюсь до Маска". Ця діячка також поділилася, що коли офіцер-прикордонник перевіряв її паспорт, то на екрані його монітора вона бачила свої соцмережі: її грузинські дописи в інстаграм, фейсбук - все миттєво сканується.І з’явилася інформація, що відомства Маска використовують ШІ для перевірки та прослуховування на лояльність співробітників федеральних служб. Тобто достатньо ШІ "почути" певні ключові слова, він починає моніторити все. І тому, якщо ти зберешся пограти в гольф, то можуть бути нюанси на кордоні.Але повертаємось до російського кейсу.Так, вертаємося до російського кейсу і загалом до того, що відбувається з тарифами.Я починав кар’єру в Національному банку, був на Wаll Strееt, стажувався в багатьох інвестиційних компаніях, і там найбільший гріх – інсайдерство. Це смертний гріх. Якщо ти працюєш з цінними паперами, в комерційному банку чи тим більше в державній установі та, знаючи, що буде відбуватися на ринку, скажімо, не стримуєшся, продаєш акції перед обвалом або навпаки скуповуєш перед зростанням — це виписано у них в Кримінальному кодексі, що це є злочином великого масштабу.Там моделювали ситуацію: уявіть, що ми з тобою — Трамп, у нас ще є зятьок, якийсь Кушнер. І знаємо, що завтра Трамп виступить із заявою про санкції, відповідно, буде обвал, а ми продаємо. Бо спекулянти грають і на падіння, і на зростання.Наприклад, інформація про відтермінування санкцій на 90 днів. Деякі джерела пишуть, що це через те, що уряд Японії почав масово скидати американські цінні папери. Трамп зрозумів, що це може обвалити ринок урядових цінних паперів, і тоді американський уряд не зможе фінансуватися. Це була б катастрофа.Ще цікаво — пояснюють "геніальну гру" Трампа тим, що він постійно створює невизначеність. Сьогодні незрозуміло, що буде через 90 днів. Його політика — тримати всіх у напрузі. Але в цій мутній воді можна ловити астрономічні суми.Скоріш за все, вже починають дивитися, хто продавав і купував акції — шукатимуть винних. Але, якщо це стосується зятя Трампа чи когось із родини, чи особисто Трампа, то ніяких переслідувань не буде. І про це вже говорять відверто. Щодо Дмитрієва, то  навіть на цій конференції говорили, що він — це спроба Путіна піймати Трампа на гачок через любов до мільярдів. Він вже заявляє про два трильйони, які нібито повернулися, оперує фантастичними цифрами. Але головне для нього — монетизація будь-яких кроків. Його геній полягає в тому, що він каже, що 95 країн, як хочуть поцілувати його, вишикувалися в чергу й Америку просто завалять грошима. І Дмитрієв буде пропонувати оцей механізм.Вони ж не оголошують, про що буде йти мова. Але я маю відчуття, що це буде той же механізм, який використовували до України - РосУкрЕнерго. Тільки там був газ, а тут будуть, скоріш за все, пропонувати схему, де можна буде через офшорні компанії, структури, що не обов'язково підзвітні чи під контролем, створювати спільні підприємства, засвоювати ресурси, що буде приносити величезні кошти.З іншого боку той представник Неrіtаgе Fоundаtіоn теж підкреслював, що Трамп прагне досягнути результату до 20 квітня. Не знаю, чи прямо до Великодня, але термін короткий. Трамп розуміє, що Путін затягує ситуацію. Тому моє питання було: "Що Трамп може зробити?" І я отримав відповідь: "Може просто розчавити Росію, Путіна, адже всі інструменти є для цього".Питання у тому, чи Трамп не продасть, бо Путін запропонує йому не трильйон, а два трильйони, умовно кажучи, якісь повітряні суми на розвиток Арктики, відступні території, родовища, захід американських інвесторів. І тут питання більш жорсткої санкційної політики зараз не стоїть на переговорному столі. На вашу думку, в разі чогось, як Трамп буде давити, наприклад, на нас?Тут виникла ще одна тема – Трампо-китайських відносин, бо ви знаєте, що вже 125%, а це не тарифна війна, це вже ситуація повної заборгованості.Це називається оголошення торговельної війни.Але це вже ядерний удар, бо якщо 125%, то повна економічна ізоляція. І Китай не пішов назад і теж прийняв 85%. На цьому фоні значно підвищились можливості, а американська аналітика почала говорити про сценарії можливої збройної сутички. І тут американці прийшли до висновку і заахали-заохали, що у них немає зброї.Виявилося, що вони витратили дуже багато на хуситів: просто гатили по бойовиках у капцях на велосипедах, які ганяють по пустелі, а зараз у них не вистачає високоточної зброї. Ця інформація вже пішла в медіапростір, що Пентагон цим стурбований.Не думаю, що вони прямо зараз готові до чогось реально дійти. Але я звернув увагу - якщо США офіційно заявлять, що їм не вистачає зброї, то це може стати зручним аргументом, щоб сказати Україні: "Ми б і раді допомогти, але й для себе нічого не залишилось". Тому тут для України виникає велике питання.З іншого боку, напруженість з Іраном продовжує зростати. Коли я був у США, то в цей час відбувався візит Нетаньягу. І для нього це був холодний душ, коли Трамп прямо сказав, що США ведуть переговори з Іраном, що розглядають можливість зробити й там угоду (mаkе а dеаl). Але якщо ні, то Сполучені Штати готові завдати удару по Ірану, з усіма наслідками для України, зокрема щодо допомоги Ірану Росії.Також шквал реакцій викликала інформація, що китайські військовослужбовці були захоплені в полон. Хоча китайська дипломатія одразу сказала, що, держава Китай не бере ніякої участі.Скажу щодо тарифів, наприклад, Вrіtіsh Stееl Соmраny, для нас це - британська металургія, але її власник — китайська компанія. Коли аналітики дивляться на наслідки тарифних санкцій, то помічають, що серед союзників часто справжні власники тих чи інших компаній - Китай. Якщо американські законодавці бачать економічну присутність Китаю, то країна відразу потрапляє під прес цих санкцій.І зараз протистояння з Китаєм на тлі того, що Трамп оголосив про 90 днів, залишає ситуацію в підвішеному стані. Але ніхто не знає, чи це буде точно 90 днів, чи він може прийняти інше рішення — все залежить від нього. Відповідно, світ – у підвішеному стані.По Україні за цей тиждень, звичайно, домінували теми тарифних війн. Втрата 9 трильйонів на ринку — такого ще не було. Але вже вчора ринок трохи підріс. Це як із валютною політикою, де головне — не допустити різких стрибків, тримати плавність. Адже на цих перепадах завжди хтось заробляє величезні гроші. Отже, все залишилося підвішеним.Але Трамп є Трамп. Учора, я звернув увагу, ВВС майже дві години транслювало його виступ, робили пряму трансляцію, в якій Трамп виступав перед власниками великих автомобільних компаній і підписував президентські виконавчі укази. Він в прямому ефірі проводить години, працюючи знову одноосібно та пояснюючи свою мудру політику, підтримуючи тих, хто казав, що "треба просто вірити Трампу". Він демонструє, що "знає все", "все буде добре", бо "все під його контролем". 

Голова держави наголосив, що сьогодні "згадується історія звільнення, виходу з неволі – подій, що вчать по-справжньому цінувати свободу".

Голова держави наголосив, що сьогодні "згадується історія звільнення, виходу з неволі – подій, що вчать по-справжньому цінувати свободу".

Російські військові продовжують тероризувати мирне населення України. Сьогодні, 12 квітня, окупанти атакували з дрона авто команди благодійного фонду "Справжні". Повний текст новини

Мохіто має довгу й захопливу історію: колись цей коктейль був улюбленим напоєм кубинських моряків, а сьогодні він є символом літа, легкості й запальних вечірок. Свіжа комбінація лайма та м’яти зробила Мохіто популярним у всьому світі. Але тепер, щоб насолодитися цим напоєм, не обов’язково відвідувати бар і вживати коктейль з алкогольними компонентами.  У статті поділимося, як […] Тhе роst Освіжаючий Мохіто YОGОDА: коктейль для вечірок, що смакує всім fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Президент наголосив, що "найкраща підтримка України сьогодні з боку Сполучених Штатів Америки - це передати системи Раtrіоt".