Search trend "BMW"

Мешканка Південної Каліфорнії (США) ненавмисно дала своєму колишньому бойфренду "дорогий урок" після того, як він забув виключити її зі своєї автостраховки на ВМW.

Деякі європейські виробники дронів видають короткі тестові польоти за «бойові випробування» і намагаються підглянути технічні рішення українських компаній. Про це розповів СЕО українського виробника БПЛА Skyеtоn Роман Княженко, передає Тhе Теlеgrарh. За його словами, представники західних компаній часто приїздять із пропозиціями співпраці, але замість реального партнерства намагаються дізнатись технічні деталі, щоб потім відтворити у себе. «Багато європейських виробників дронів виконують фантастичну роботу, і ми співпрацюємо з багатьма з них. Але є такі, що багато обіцяють, щоб просто більше поговорити з вами, дізнатися, які у вас є секрети, і, зрештою, Зникають. А потім вони роблять чудові презентації про те, як вони працюють в Україні. Але насправді вони здійснили лише кілька польотів у Львові. Іноді я відкриваю презентації таких виробників і бачу буквально свої власні слова, без жодних змін», — каже Княженко. Він зазначає, що після таких «демо» деякі країни укладають мільярдні контракти з компаніями, які не мають реального досвіду бойового застосування техніки. У результаті — ні дієвих рішень, ні підтримки для України. «Ці системи не працюють, і в підсумку країна просто втрачає ресурси», — наголошує Княженко. Керівник Skyеtоn розповідає, що компанія адаптує свої БПЛА Rаybіrd до умов фронту і за останні три роки компанія замінила близько половини комплектуючих. Зокрема — для зниження радіолокаційної помітності. Також дрон має витримувати бруд, швидко стартувати після дощу і працювати з мінімальною підготовкою. «Іноді технологія, яка була ключовою, вже за два тижні стає неактуальною», — каже керівник компанії. Проблеми з компонентами Паралельно Skyеtоn змушена самостійно виробляти дедалі більше компонентів, оскільки стикалася з випадками бракованих компонентів від постачальників. Один з прикладів, який розповів Княженко — партія камер для дронів, з яких справними виявились лише половина. Назву компанії-постачальника він не розкрив, проте каже, що виробник вдав здивування, коли дізнався про брак. «Кожен стабілізатор має SD-карту всередині. Коли він проходить тестування на заводі, на картці залишається інформація. Ми перевірили тест, і стабілізатори були бракованими вже на заводі», — каже Княженко. Такі збої дорого коштують. А судовий процес з іноземною компанією може затягнутися на роки. Тому в Skyеtоn намагаються просто шукати інші шляхи вирішення проблеми, оскільки не мають часу на «юридичні розбірки». «По-перше, хлопці не мають спорядження». По-друге, контракти з урядом України дуже суворі. Тож фактично кожен день затримки коштуватиме нам мільйони«, — пояснює Княженко. На його думку, чимало європейських компаній недооцінюють складність виробництва сучасних БПЛА. Він порівняв виробництво дронів з виробництвом ВМW в контексті того, що відтворення технології і процесу може зайняти від одного до двох десятків років. «Вони думають: приїдемо, подивимось на завод — і повторимо у себе. Але так це не працює. Ми перебуваємо в такому стані, що постійно працюємо, та наполегливо розвиваємося. Три роки тут відчуваються як 20 років у мирний час», — каже СЕО Skyеtоn. Замість створення нових стартапів із нуля, Княженко пропонує європейським країнам фінансувати вже існуючі українські виробництва у себе. На його думку, саме Україна зараз має найсильніший бойовий досвід застосування дронів, і її технології повинні експортуватися, так само як і американські літаки F-16. Нагадаємо, що на початку липня Skyеtоn об’єдналася з британською оборонною компанією Рrеvаіl Раrtnеrs, щоб створити спільне підприємство. До слова, зараз в Skyеtоn відкрито 8 вакансій: шукають розробників ПЗ, проєктних менеджерів, інженерів-конструкторів тощо.

П’яний водій ВМW отримав 9 років тюрми за вбивство трьох людей на зупинці в Хмельницькому

Західним урядам, замість незрозумілих стартапів вдома, краще фінансувати відкриття заводів з України на своїй території, переконаний Княженко. 

Водій ВМW отримав 5 років тюрми за пʼяну ДТП під Луцьком

У Луцьку внаслідок зіткнення з ВМW загинув 21-річний мотоцикліст

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Під Львовом на трасу Львів — Винники дерево обвалилося на ВМW. За кермом був 19-річний водій. Є постраждалі.

Відбулася серія ударів по ТЦК: 7 липня росіяни били по військкоматах Запоріжжя і Харкова, 6 липня - по ТЦК в місті Кременчук, 3 липня – в Полтаві, 30 червня - у Кривому Розі. Начальник управління комунікацій командування Сухопутних військ Віталій Саранцев заявив про те, що в такий спосіб росіяни хочуть зірвати процес мобілізації в Україні. Але мене в цій ситуації вражає, що є частина українського суспільства, яка цьому радіє. Це вперше за час повномасштабної війни, коли російські обстріли не викликають у людей обурення, агресію, гнів, а навпаки - радість. На вашу думку, чому росіяни зараз почали активно бити по ТЦК? Як ви ставитесь до такої реакції українців?Насправді це є складним питанням тих глибинних проблем, про які я постійно говорив, що це, на жаль, погіршується і загострюється. Тут не слід говорити про всіх українців, не потрібно узагальнювати. Я б вживав термінологію щодо окремих громадян. І все ж таки я оптимістична людина і вважаю, що в нас більшість людей абсолютно адекватні й патріотичні, захищають або підтримують країну. В іншому випадку, якби я помилявся, то у нас з вами не було б країни. Але справді є цей відсоток, про який ви говорите, і це болюча тема.Тут дуже багато факторів. Перше питання - чому б'ють? До слова, це є порушенням міжнародного законодавства, всіх міжнародних правил, норм, звичаїв ведення війни. Власне кажучи, ті люди, яких привозять у ТЦК. Там, по-перше, дуже багато цивільних працює, які не беруть участь в бойових діях. А найголовніше - люди, яких туди привозять, ще не прийняли присягу. За всіма міжнародними правилами вони не є військовими. Відповідно це не може бути військовим об'єктом, бо основна кількість людей, яка там перебуває, не є військовими.За міжнародним законодавством такі об'єкти в містах, як армійські центри комплектування та надання послуг, не можуть бути військовою ціллю.Але Росія вчергове нехтує міжнародним законодавством, тому тут немає навіть про що говорити. А за логікою росіян це десь є логічним, прагматичним, тому що в майбутньому ці рекрути стають військовослужбовцями на різних посадах, відповідно, це і є ці скупчення.фото: gеttyіmаgеsЧотири роки не велася робота і знову клюнув півень у слабке місце. Здавалось би, де у нас є скупчення цих людей? Знову ж таки - ігнорування повітряних тривог, неготовність та жахливий стан укриттів, нема дисципліни. Вдумайтесь, уже у військовому підрозділі Міністерства оборони, де є командування Сухопутних військ, нема дисципліни. Ну, немає. Не ходить там ніхто в укриття, ніхто не займається облаштуванням укриттів. Це такий приклад ми даємо нашим майбутнім військовим, які бачать кругом оцю безладність, що призводить, на жаль, до трагічних речей?Щодо реакції окремої групи людей, які, можливо, себе пробують називати українцями, то жахливе явище - радіти смертям військових.Дуже багато поранених служить у Центрах комплектування. Якщо дійсно хтось цьому радіє, то для мене це точно ті люди, з якими - інші цінності, інша країна. Я волів би, щоб таких людей не було в нашій країні, хто справді цьому радіє.фото: gеttyіmаgеsНа мою думку, загалом набагато більше - не сприймають ТЦК. Хтось, можливо, на емоціях таку дурість говорить та зловтішається. Ви просто подумайте, чому ви зловтішаєтесь? Якщо ці люди добре подумають, то зрозуміють, що їх просто не туди несе.Але в цілому це загальна проблема в країні, яка є, про яку я постійно говорю, - несприйняття мобілізаційних процесів і роботи ТЦК.Тому, відповідно, така реакція, тут нема особливо нічого дивного, хоча це бридко, тому що абсолютно провалена робота. Робота ця провалена, до речі, навіть не через методи роботи, чого дуже багато ми бачимо, та ще й російська ІПСО додає, але в цілому вистачає вибірки по всій Україні, щоб сказати, що у нас ТЦК далекі від адекватної роботи, від того, щоб українці їх поважали. І це правда. Однак основна проблема не в цьому, і це треба відчувати. Я як ветеран, як людина, яка добровільно мобілізувалася у 2022 році у віці 24 роки, то я цю проблему гостро відчуваю і розумію в чому вона - це несправедливість.Загалом процес мобілізації побудований у кращих традиціях несправедливості, а це і за класовою нерівністю, і економічними бронюваннями, і просто схематозами. Коли служба в піхоті перетворилася на те, що "ти не відмазався, значить, грошей, можливо, в тебе нема". Тобто зараз отак у нас піхоту сприймають та й в принципі службу в армії - нема грошей, значить, нема впливової якоїсь роботи, тому ти, дурень, і служиш.Ми все це бачимо. Бачимо і золоту молодь, яка присутня в ресторанах, і Буковель, і зараз Одесу, де цвітуть і пахнуть ці лоби. І це все бачать прості українці. Як ви думаєте, яке буде сприйняття від цього? Покажіть мені чиновників, з якими є вже купа всяких історій, де діти за кордоном, заброньовані або просто йому в 30 років чомусь не приходить повістка. От, так "не щастить" комусь з дітей топпосадовців, щоб їм приходила повістка. Це все накопичується, накопичується, і в результаті - призвело до несприйняття у людей за рівнем справедливості.Навіть, якщо ми подивимося на принцип роботи. Наприклад, куди у нас витрачаються сили ТЦК? Знаю, що відбувається в Києві та Київській області: рейди по заводах, блокпости на виїзді з міста і так далі. Я не кажу, що це непотрібний елемент. Але поки їх систематично не буде в найдорожчих клубах Києва, поки біля мажорів на ВМW, які дрифтують у столиці, не буде працівників ТЦК, то люди не сприйматимуть такі заходи. Це ж очевидно, як ясний день.Бачимо, як проводиться зараз мобілізація, також бачимо, як деякі артисти мобілізовуються в якісь ансамблі. Ми бачимо на що перетворюють службу в армії, а простим людям говорять: "Давайте". Відповідно, рівності цієї нема.Я не дуже люблю когось ставити за приклад, особливо мене дратує, що ми занадто загострені на прикладі Ізраїлю. У нас дуже багато своїх прикладів. Але ви подивіться по мобілізаційних процесах, скільки родичів чи дітей топпосадовців та чиновників служило в армії Ізраїлю. І візьміть наш приклад. Тому у нас і несприйняття.І тому ми зараз говоримо про те, що є люмпени, антисоціальні елементи, які радіють зі смертей у ТЦК. Я вам більше скажу, що це є, і воно наростає. Ми бачимо, що відбувається в соціальних мережах. Тільки чомусь українська влада думає, що це від того, що ми знімаємо погані рекламні ролики чи соціальні якісь фільми та серіали. Проблема не в цьому. Вони зараз не відчувають глибини проблеми, навпаки - лізуть ще більше, хочуть зробити відверту економію, так зване економічне бронювання, щоб за гроші можна було легально взагалі відмазатись від армії. Але, хочу нагадати, що це війна, а не просто незручна служба в армії, де ти не будеш бачити родину. Ти там життям ризикуєш, захищаючи свою країну, бо це війна. Поки війна не стане для всіх верств населення, класових елементів, ми далеко не заїдемо.Війна дуже масштабна, нам потрібно, на жаль, дуже багато людей на цю війну. У нас дуже ресурсний ворог. І один з найбільших ресурсів противника – людський, якби важко це не було. Це не конфлікт, це не війна проти якихось племен на Ближньому Сході, а серйозна, велика, повномасштабна війна, якої не було тут з часів Другої світової війни. І це треба розуміти.ЗСУ, фото: GеnеrаlStаff.uаЯ думаю, що зараз не треба розповідати лекції про те, що буває на тих територіях і з тим населенням, куди приходить Росія. Відповідно, це війна на виживання. Не війна за якогось депутата чи суддю, а війна на виживання. Але щоб нам вижити, має бути державна політика в мобілізаційних процесах. Мають бути люди, зокрема в піхоті.Ми бачимо низький рівень фінансового забезпечення, фінансової мотивації. Забирають 20 000 грн заробітної плати у піхотинця, коли він приїжджає після бойових дій і не може свою другу половинку зводити на каву. Це приниження українського військового.Ми бачимо досі незрозумілі речі в командуванні: відсутність впливу на це командування, іноді безглузді їхні накази. Бачимо, як командирів, які виходять в публічну площину і говорять абсолютно здраві речі, коли не хочуть скласти свій підрозділ, і як їх швиденько знімають з посад.Люди бачать всі ці речі, не треба думати, що населення, вибачте, тупе. Зараз у всіх вас в армії є друзі, родичі. І ми всі це обговорюємо. Адже ваш родич або друг рано чи пізно приїжджає у відпустку, і ви чітко знаєте, що відбувається в армії.Проблема української влади, що вона хоче удавати, що нічого не відбувається. Таке несприйняття, що всі живуть ось так і що всі, мовляв, проблеми від того, що у нас ТЦК погано працює, використовує такі методи. Якби ж проблема була тільки в методах, то ми б зараз з вами поговорили про те, як набрати якісний персонал у ТЦК, щоб вони не били людей на вулицях.Проблема ж набагато глибша, вона класова. Це дуже страшна проблема, запущена, чотири роки кинута напризволяще. Ще два-три роки тому я говорив про неї абсолютно по-іншому, зазначав, що це дуже небезпечно. Я бачив, як її просто відпускали в плавання.А ви вважаєте, що ми вже пройшли точку неповернення в цьому процесі? Чи ми ще можемо якось змінити ставлення суспільства до проблем мобілізації, якщо дійсно у влади буде бажання знайти інший підхід? Чи вже настільки багато часу пройшло і всього утекло, що це вже неможливо зробити?Я не думаю, що це точка неповернення, адже більшість людей захищають країну та підтримують військо. Насправді я оптиміст по життю, але за чотири роки - це величезна проблема. Тут потрібні відповідні державницькі рішення, до яких я не бачу зараз політичної волі у нинішньої української влади. Ми про це говоримо, а вони говорять про перейменування, чорт забирай, як з ВЛК було. Тобто вони серйозно думають, що нам просто не подобається ТЦК, але проблема є глибинною.Щобільше, з рекрутингу ми не вивеземо, на жаль. Я кажу ще раз, на жаль. Тому що це велика війна, а на війні нема нічого хорошого. Ми від мобілізації не відмовимося. Відповідно, треба цей мобілізаційний процес адаптовувати. У нас є парламентарі, представники монобільшості "Слуга Народу", української влади, які всім чим завгодно займаються в парламенті, але нереальними державницькими рішеннями, не підняттям мотивації.Ви знаєте, що в їхніх помічників у міністерствах, у нардепів зарплати виросли з 2022 року? Знаєте, у кого зарплата зменшилася? В українського піхотинця, солдата. Він у 2022 році, перебуваючи на ППД (пункт постійної дислокації), а не в бойових діях, отримував 40 000 грн, а зараз - 20 000 грн. Це ось таке от "дякую" за захист країни. Ми ж говоримо з вами про мотивацію.Потрібні жорсткі, швидкі, різкі рішення, тому що війна. Війна не пробачає такі соплі, не пробачає цієї бездіяльності. Подивіться на світових лідерів в історії, які приймали жорсткі, швидкі рішення. Вони були на коні й вигравали. Ось, є такі сопляки, імпотенти. А такими імпотентами війни не виграють. Я зараз бачу абсолютну імпотентність.Ми зараз реально могли б з вами поговорити: "Ой, ТЦК, знаєте, погане, люди не сприйняли". Ну, і добре - крапка. Однак, по-перше, треба щось робити, а друге - треба дивитись в глибину проблеми. Я її чітко відчуваю. Українська влада для своєї зручності хоче вдати, що нічого не відбувається, тому що кожен другий, третій ухилянт - це є куми. Тоді ж армію доведеться фінансувати та урізати свої безглузді витрати.Вони хочуть перетворити й вже потихеньку перетворюють цю війну все ж таки на АТО, їм це більше подобається.Щоб були некритичні видатки з міських бюджетів, щоб досі наші хапуги ставили лавочки з плиточкою. Адже це ще досі відбувається, у 2025 році, бо їм так зручно. Від їхнього "зручно", від їхнього небажання щось змінювати, ми маємо ось таку ситуацію, про яку з вами говоримо. Вона болюча та неприємна.Можете зрозуміти, що в цих ТЦК гинуть в тому числі учасники бойових дій? Це жахливі речі. Але, як є, і це результат їхньої роботи.Виправити ще можна. Ми зараз сидимо переважно на шиях у добровольців з 2014 року та здебільшого з 2022 року. Точка неповернення буде тоді, коли в армії не буде людей. Зараз в армії дуже сильно бракує людей, особливо на бойових посадах. Точка неповернення буде тоді, коли оці люди, у яких сидимо на шиях, закінчаться. Вони вже закінчуються.А проблема тієї точки неповернення буде в тому, що, можливо, буде пізно щось змінювати. А війна - це така річ, тому я й казав про необхідність прийняття швидких рішень. Війна не пробачає, коли пізно. Ми дуже часто починаємо думати про нашу оборону та як красиво було б побудувати фортифікації, коли вже пізно, коли територія втрачена. Це щось схоже з ТЦК.Чесно вам скажу, я втомився про це говорити, адже це очевидні речі, я просто бачу небажання. Не думайте про тупість, що вони не розуміють, про що я говорю. Я кажу очевидні речі максимально доступною мовою. Але їм так зручно. Ціна цієї зручності - страждальний український народ, який вигрібає і в окопах, і українські родини: українська мама, українська дружина – всі вигрібають результати цих товаришів.фото: аrmyіnfоrmНа вашу думку, чи вдасться росіянам такими ударами по ТЦК паралізувати процес мобілізації і які це буде мати наслідки? Вже навіть в деяких регіонах розосереджують особовий склад працівників ТЦК, посилюють заходи безпеки для того, щоб мінімізувати наслідки таких можливих атак. Крім того, ми розуміємо, що ціла мережа ботів працює для того, аби виявляти адреси місць, де проводять мобілізаційні заходи. Я не думаю, що це критична проблема при всій сукупності, що ми бачимо. Розосередження та укриття проблему закриють. У нас є стратегічні органи виконавчої влади, ви не повірите, вони розосереджені з перших днів. За чотири роки не постраждало жодне міністерство і жодний представник органів вищої виконавчої влади.Були прийняті абсолютно правильні, адекватні рішення щодо розосередження. Коли це своя дупа, можна здогадатися про розосередження, знайти приміщення, забезпечити роботу і так далі. ТЦК - той приклад, коли не своя дупа, моя хата з краю, і ось результат.Але це все фікситься, це не ракетну програму будувати. Приміщення знайдуться, вони існують по всій Україні, є укриття. Їх треба справді буде розосередити, поділити, можливо, я навіть думаю, по районах. Подивімося на специфіку - ці приміщення є, їх просто треба використовувати, забирати, а правовий режим воєнного стану це дозволяє. Я думаю, ми питання закриємо щодо скупчення людей, і все.Коли перебуватиме по 10-15 людей і таких точок буде 5-10 в області, то вони не будуть на це витрачати ракети та "шахеди". Зараз вже загальновідомий факт, я можу про це вже говорити, що навіть ледачий знає з ТікТоку про те, куди в обласному центрі та в області звозять резервістів, які перебувають на цих розподільчих пунктах від 2-3 днів до тижня. І їх там, як у казармі, вибачте, до біса. Це адекватно на четвертому році війни? Це неадекватно!Ба більше, люди, які відповідають за це в Сухопутних військах, мають понести відповідальність. Є накази ще з 2022 року про недопустимість таких скупчень, про відповідні заходи, коли оголошується сигнал повітряної тривоги. Я ж знаю, що ця робота абсолютно провалена, завалена, всім чхати було на неї. Але я думаю, що це можна буде вирішити. Якщо поставити собі за мету, то по часу за місяць ми про цю проблему можемо не говорити. Питання - якщо поставлять. Адже насправді у нас ті, хто керують центрами комплектування, хоча там є нормальні люди та й в керівництві теж, але здебільшого це такі вороваті полковники, яким абсолютно чхати, бо ж вони дома ночують. У нас війна на дворі, більшість бойових підрозділів навіть не потрапляє на положення, коли ніхто додому не їздить. У нас, я ж знаю, керівництво центрів комплектування дома ночує. Чи їм є різниця, як і куди "шахед" буде заїжджати? Я ж кажу, трошки АТО. Такий от гнилий запах. Якщо прийняти відповідні управлінські рішення і нагадати, що у нас війна, провести відповідні заходи, то навіть не буде додаткових витрат. Я вам серйозно говорю. Ми з бойовими частинами це зробили, з ППД частин це зробили. Ви помітили щодо проблем, наприклад, з полігонами, що там є скупчення, відкритість? У нас на ППД дуже низький рівень уражень. Прийняли відповідні рішення. Не буду говорити які, це працює навіть в тих частинах, де є громіздке озброєння, як артилерія і тому подібне. Ми знайшли вихід з цього. А щодо ТЦК, не можна знайти? Це в чергове – просто профнепридатність, і все.

17-річна дівчина постраждала через падіння дерева на ВМW біля Львова

У Києві патрульні поліціянти зупинили водія ВМW за порушення правил дорожнього руху. Після перевірки з’ясувалося, що його військово-облікові дані не оновлені, тож його мали доставити до ТЦК та СП. Водночас чоловік почав поводитися агресивно та вкусив одного з поліціянтів. У результаті його затримали та передали до Дарницького ТЦК та СП. Про це 9 липня повідомила […] Сообщение У Києві водій ВМW вкусив поліціянта: його передали до ТЦК – відео появились сначала на ТехноФан.

Водій ВМW збив на смерть волинянина, який раптово вибіг на дорогу

Практично одночасно на двох міжнародних автомобільних пунктах пропуску з Польщею прикордонники наклали арешт на автомобілі, оголошені в міжнародний розшук. Повний текст новини

У Дарницькому районі Києва поліція затримала водія ВМW, який після повідомлення про розшук його Територіальним центром комплектування та соціальної підтримки почав лаятися та вкусив інспектора.

У Дарницькому районі Києва патрульні затримали водія ВМW, який проїхав на червоне світло та мав закриті номерні знаки. Під час перевірки він вкусив одного з поліцейських

У Києві патрульні поліціянти зупинили водія ВМW, який перебував у розшуку ТЦК та СП. Під час затримання чоловік почав агресивно поводитися та вкусив одного з правоохоронців.

Про це повідомила патрульна поліція столиці."25 червня, патрулюючи Дарницький район, інспектори зупинили автомобіль ВМW, водій якого проїхав на заборонний сигнал світлофора та мав закритий номерний знак на авто. Перевіривши інформацію про водія згідно з базами даних, ми встановили, що він перебуває в розшуку ТЦК та СП", – ідеться в матеріалі.Зазначено, що правоохоронці повідомили громадянину про розшук, коли той "почав нецензурно виражатися та агресивно поводитися". "Патрульні повідомили, що чоловік буде затриманий. Однак під час затримання чинив спротив та вкусив поліцейського. Врешті порушника затримали, застосувавши фізичну силу", – кажуть у поліції.На чоловіка склали адмінматеріали: протоколи про затримання за ст. 185 КУпАП та про злісну непокору законній вимозі поліцейського; постанову за ч. 1 ст. 121-3 про керування транспортним засобом із закритим номерним знаком.У квітні в Івано-Франківську чоловік укусив за ногу військового ТЦК.

У Дарницькому районі Києва поліція затримала водія ВМW, який перебував у розшуку ТЦК.

У Дарницькому районі Києва патрульні затримали водія ВМW, який проїхав на червоне світло та мав закриті номерні знаки. Під час перевірки він почав агресивно поводитися, лаятися, чинив опір і навіть вкусив одного з поліцейських. Повний текст новини

У патрульній поліції розповіли, чим завершився інцидент, який стався на одній з доріг Києва 25 червня. Тоді під час перевірки документів водій ВМW вкусив поліцейського.

У Києві водій ВМW, який перебував у розшуку ТЦК, вкусив поліцейськогоУ Дарницькому районі Києва патрульні затримали водія ВМW, який проїхав на червоне світло та мав закритий номерний знак. Чоловік, що перебував у розшуку ТЦК, чинив опір і вкусив поліцейського.