Search trend "3 листопада свято"

Вишиванка пасує кожному і доречна всюди - на вулиці, дитячому святі, роботі, у волонтерському центрі, на фронті. Це не просто вбрання - у ній наш характер, історія, воля. У вишиванці закодовано те, чого не зітреш ні часом, ні війною. Вона нагадує, хто ми, поєднує традицію із сучасністю, говорить мовою кольору, орнаменту, історії. Героїв спецпроєкту Gаzеtа.uа та Благодійного фонду "МХП-Громаді" об'єднує любов до вишивки, бажання зберегти традиції та передати їх наступним поколінням. А ще вони переможці конкурсу бізнес-ідей "Роби своє", який став можливістю реалізувати власні ініціативи та рухатися вперед. Також розкажемо про досвід громади на Київщині, що прагне зберегти і відтворити традиційний одяг, взуття, головні убори та прикраси в межах унікального проєкту "СПАДОК. Одяг Миронівщини". Реліквії моєї родини дарують радість "Я дуже часто ношу вишиванки. Маю їх багато. Серед улюблених синьо-жовта сорочка та сукня з біло-рожевою вишивкою на синій тканині. А ще зберігаю справжню сімейну реліквію мамину сорочку. Моя бабуся мала чотирьох доньок і всім вишила довгі сорочки. Це була складна робота: техніка кручена, візерунки дуже дрібні. Мамину сорочку я постійно вдягала у школі на виступи. Тепер її часто просять у мене напрокат. Якось тітка побачила, що на мамину сорочку такий попит, і подарувала мені ще і свою. Реліквії моєї родини дарують радість іншим. Це дуже ексклюзивні речі: домоткане полотно, ручна робота їх важко повторити", розповідає вінничанка Тетяна Панасенко, авторка проєкту "Пошиття одягу з елементами національної вишивки" і переможниця конкурсу "Роби своє" 2023 року. Тетяна багато років займається пошиттям і прокатом карнавальних костюмів. Планувала розширити асортимент і створювати одяг з елементами вишивки, але через війну та фінансові труднощі не могла самостійно придбати вишивальну машину. "Про конкурс "Роби своє" від Благодійного фонду "МХП-Громаді" дізналась із соцмереж і вирішила спробувати. Уже 20 років офіційно працюю як підприємець, сплачую податки це була одна з умов участі. Єдине, що лякало, я ніколи не писала бізнес-плану. Але допоміг син. Потім разом освоювали комп'ютерну вишивальну машину, яку придбала за грантові кошти. Завдяки перемозі вдалося суттєво розширити асортимент. Вишивка нині дуже актуальна отримую багато замовлень на національний одяг. Клієнти поділилися на два напрями: одні хочуть етновишивку, інші в сучасному стилі. Дехто замовляє вишивку бісером. Серед найпопулярніших кольорів чорно-червоні та синьо-жовті", ділиться підприємиця. Національний одяг у Тетяни часто замовляють до Дня вишиванки, Дня матері, Дня Конституції. Серед її клієнтів багато вчителів, які шукають сукні для Першого вересня, шкільних вечорниць, вистав. "Нещодавно один хлопчик-співак виграв пісенний конкурс в Україні, і його запросили виступити за кордоном. Я шила для нього жупан із полотна, козацьку шапку з брошкою та пір'ям у гетьманському стилі. Костюм викликав справжній фурор. Тепер він мій постійний клієнт. А ще одному хлопчині також співаку шила костюм січового козака", додає переможниця конкурсу бізнес-ідей "Роби своє". 548 бізнес-ідей на 38 млн грн підтримав Благодійний фонд "МХП-Громаді" У вишиванках намагаюся втілити мрії людей "Мої клієнти найбільше люблять вишивку гладдю вона гарно лягає на полотно. Кожен обирає свою символіку: орнаменти, колоски, що нині в моді, ластівок. Для себе ще до війни я вишила сукню з білими ліліями на синьому тлі. Виготовляю також футболки для хлопців на фронт із написами, що зігрівають душу: "Молимося за тебе", "Чекаємо вдома". Була одна футболка від родини бійця: "Любимо тебе, татку. Твої дівчатка", розповідає Наталія Михальчук із села Четвертня Волинської області, переможниця конкурсу "Роби своє" 2023 року з проєктом "Одяг має значення". Наталія закінчила швейне училище в Луцьку. Спочатку займалася ремонтом одягу, шила пальта й куртки. Згодом освоїла вишивку. "Назбирала грошей купила маленьку побутову вишивальну машинку. Попит був великий, хотіла розвиватися. Мріяла створити власну лінію вишитого одягу, запатентувати бренд. Навіть планували з чоловіком збудувати для мене майстерню біля дому. Але не склалося", пригадує майстриня. Про конкурс Наталія дізналася від знайомої. З поданням заявки допомогла односельчанка Оксана Леонідівна. "І от одного дня чую: "Вітаємо!" Мурашки по шкірі. Ми з чоловіком не вірили, поки не побачили мого прізвища серед переможців. Отримала 100 тисяч гривень гранту. Придбала комп'ютерну вишивальну машинку, промисловий оверлок і парогенератор. Думала брати кредит на оренду приміщення, але чоловік подарував свій гараж і допоміг зробити ремонт. 24 листопада ми відкрилися. Тепер кажу всім: якщо людина має мету все обов'язково вийде. Головне не боятися", ділиться Наталія. За її словами, тепер працювати непросто: війна, високі податки. Але вона вірить у майбутнє мріє запатентувати власний бренд і найняти помічницю. Нині допомагають донька й чоловік. "У своїх вишиванках я втілюю мрії людей. Усі роботи - ексклюзивні, не повторюються. Частину ідей вигадую сама, частину знаходжу в інтернеті або купую в дизайнерки. Мала замовлення від родини, яка їхала до дітей у США: вишивала одяг для зятя, доньки та двох дівчаток. Мої вишиванки вже є в Нідерландах, Німеччині", підсумовує Наталія Михальчук. За орнаментом можна впізнати регіон В'ячеслав Горегляд, власник студії "Черешня" з міста Липовець на Вінниччині, до повномасштабної війни разом із дружиною вів невеликий бізнес ательє з ремонту одягу та магазин поруч. На Новий рік перед вторгненням подружжя придбало просту вишивальну машинку й почало виготовляти крижми та рушники. "З першого дня повномасштабної війни я пішов на фронт. Демобілізувався наприкінці 2023 року. Все здавалося гнітючим. Потрібно було знайти себе, зайнятися чимось важливим. Конкурс бізнес-ідей "Роби своє" допоміг мені реалізуватися. Участь запропонував знайомий. Я пройшов пітчинг, захистив бізнес-ідею. Однією з умов було співфінансування: переможець отримував 100 тисяч гривень гранту й мав додати ще стільки ж. Разом із дружиною ми інвестували 200 тисяч у потужну вишивальну машину та витратні матеріали", розповідає В'ячеслав. За його словами, вишиванки були популярні ще до війни, а нині попит значно зріс. "Орнамент часто підказує, з якого регіону людина. Наприклад, троянди характерні для Донеччини, на Вінниччині поширена сніжинка-хрестик. У нас великий вибір тканин і ниток. Як на мене, найкраща вишиванка це чорне з червоним на білому тлі. Сам ношу сорочку з боковим орнаментом, вишитим зеленими нитками. А з дружиною маємо сімейний лук із подільським орнаментом з пташками. На 20-річчя шлюбу запросили друзів усі прийшли у вишиванках. Так святкуємо й дні народження, і річниці", ділиться підприємець. Студія "Черешня" працює виключно з індивідуальними замовленнями, створюючи унікальні дизайни. "Син мого побратима випускався зі школи, ми пошили для всієї родини святкове вбрання - батькам, випускнику й маленькій сестричці. Кажуть, на святі всі захоплювалися їхніми образами. А нещодавно жінка замовила рушник і дві вишиванки для доньки й онуки, які живуть в Ізраїлі", додає В'ячеслав. Він зазначає, що раніше популярними були класичні вишиванки, а тепер усе більше клієнтів обирає асиметричну вишивку з елементами з боку чи візерунками, що виходять зі складки. "Якось клієнтка замовила вишиванку білими нитками на білому полотні. Коли побачила результат, сказала: "Я в неї закохалася", згадує переможець конкурсу "Роби своє" 2023 року. Просять відтворити вишиванки бабусь і прабабусь "За фахом я юристка. Але доля склалася інакше: вже понад вісім років займаюся вишивкою. Починала з картин і постільної білизни. Люди захоплювалися моїми роботами, просили продати. Тоді і придбала побутову вишивальну машинку, але вона не дає такого результату, як промислова. Завдяки участі в конкурсі "Роби своє" мені вдалося вийти на професійний рівень", ділиться Світлана Гудима з міста Рудки на Львівщині, власниця "Майстерні вишиванок" і переможниця конкурсу "Роби своє" 2024 року. Світлана працює зі старовинними вишивками, фасонами та тканинами, приділяючи увагу найменшим деталям. Вона цінує довіру клієнтів і віддана своїй справі. "Дуже люблю те, що роблю. Якось знайома виграла конкурс "Роби своє", і це надихнуло мене спробувати. Хоча довго вагалася бізнес-план у мене був, але не вистачало рішучості. Саме тоді мій син дуже прагнув на фронт. Просила його зачекати, та він усе ж пішов. Через хвилювання я навіть забула, що подала заявку. А тоді до магазину зайшла знайома та привітала з перемогою. Емоції були неймовірні важко передати словами", пригадує Світлана. Майстриня мріє створити повноцінну колекцію вишиванок Львівщини. "У нас надзвичайне розмаїття візерунків. Сокальська вишивка лише чорними нитками по білому полотну, яворівська яскрава, кольорова. На Городоччині в кожному селі свої елементи: десь квіточка, десь ромбики. Вишивка це код нації. У кожному візерунку наша доля, боротьба, любов, перемоги". З особливою ніжністю Світлана розповідає про вишиванку своєї бабусі. "Після її смерті у скрині знайшла сорочку зберігала в паперовому пакеті з лавровим листом, щоб не з'їла міль. Я зрозуміла: це її дівоча сорочка. Поставила собі за мету відтворити. Тепер у мене є і оригінал, і моя версія", ділиться майстриня. За словами Світлани, клієнти часто приносять вишиванки своїх бабусь чи прабабусь, просять відтворити їх максимально автентично. "Сьогодні особливо популярна саме давня вишивка", зазначає власниця "Майстерні вишиванок". Спадок для майбутніх поколінь Зберегти традиційний український одяг для майбутніх поколінь таку мету поставили в Миронівській громаді на Київщині. Торік учасники виїзних етнографічних експедицій у межах проєкту "СПАДОК. Одяг Миронівщини" зібрали 39 зразків народного одягу та 51 інтер'єрний предмет із 20 сіл громади. Проєкт реалізовано за підтримки Благодійного фонду "МХП-Громаді". Під час експедицій представники Миронівського краєзнавчого музею спілкувалися зі старожилами, які ділилися унікальними знаннями та спогадами про культурну спадщину рідного краю. "Мета проєкту дослідити, відтворити й оцифрувати традиційний одяг Миронівщини кінця ХІХ - першої половини ХХ століття, який зберігся в музеях, школах, будинках культури та приватних колекціях. Ми вже мали досвід співпраці з Фондом: 2022 року реалізували проєкт "Відродження", присвячений традиційному ткацтву. Тоді вперше торкнулися й теми народного одягу. Адже традиційний костюм це обличчя не лише країни, а й кожного регіону. Саме тому обрали його темою наступного дослідження", розповідає Інна Савсюк, директорка Миронівського краєзнавчого музею. Проєкт "СПАДОК. Одяг Миронівщини" стартував у липні 2023 року та складався з кількох етапів. Перший етап експедиції Команда здійснила 20 поїздок у села громади. До роботи долучилися провідні фахівці - Володимир Щибря, директор Центру фольклору та етнографії Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка, та Наталія Телегей, етнологиня з Державного наукового центру захисту культурної спадщини. Усі поїздки зафіксували на відео. На основі матеріалів створили ютуб-канал, де публікують інтерв'ю з очевидцями. Другий етап оцифрування 118 автентичних експонатів, зокрема з музейних фондів, завантажено на міжнародний музейний портал musеum-dіgіtаl: Ukrаіnе. Завдяки цьому колекцію можуть побачити поціновувачі традиційного одягу в усьому світі. Третій етап відтворення Обрали зразки одягу та архівні фотографії, які були оцифровані й використані як основа для реконструкції. Одяг, головні убори, прикраси та взуття виготовляли фахівці майстерень Неrіtаgе аnd Тrаdіtіоn, "ВидимоНевидимо" та Сhоrnе. На сьогодні Миронівський краєзнавчий музей має шість комплектів традиційного вбрання Миронівщини чотири жіночі й два чоловічі. Їх використовуватимуть для виставок, реконструкцій, фотосесій та культурно-просвітницьких заходів. "Тепер ми можемо показати, який вигляд мали миронівці 100 і більше років тому. Для нашого регіону характерна вишивка в чорно-червоній гамі, з орнаментами у вигляді квітів, ягід полуниць, вишень, винограду. Найпоширеніша техніка - хрестик, але трапляється й гладь", підсумувала Інна Савсюк. Тест: Що ти знаєш про вишиванки Традиційно третього четверга травня в Україні святкують День вишиванки. Цього року він припадає на 15 травня. Вишиванка - це не просто одяг, а ознака національної ідентичності. Українці одягають традиційне вбрання, щоб продемонструвати єдність і любов до своєї країни. Пропонуємо пройти тест і перевірити свої знання про вишиванки. Якого року вперше відзначили День вишиванки? 1) 2006 Правильно. Перше святкування відбулося за ініціативи студентів. 2) 1991 Це рік проголошення незалежності України, а День вишиванки виник значно пізніше. 3) 2014 Важливий для сучасної історії рік, але День вишиванки існував раніше. Яке місто стало батьківщиною Дня вишиванки? 1) Київ Столиця активно святкує День вишиванки, але свято започаткували в іншому місті України. 2) Чернівці Правильно, саме в Чернівцях студенти та викладачі Національного університету імені Юрія Федьковича обрали один день і всі разом одягнули вишиванки. Згодом ця традиція стала всеукраїнською. 3) Львів Місто має давні традиції, але не є ініціатором свята. Якими кольорами вишила мати сорочку у відомій пісні "Два кольори"? 1) Червоний і чорний Правильно. "Два кольори мої, два кольори: червоне то любов, а чорне то журба" - співається в пісні на слова Дмитра Павличка. 2) Синій і жовтий Це кольори прапора України. Також їх часто використовують у вишиванках. 3) Зелений і білий Популярні кольори для вишиванок, але не згадуються в цій пісні. Скільки видів і технічних прийомів вишивки налічують в Україні? 1) 10 Значно більше. Також для кожного регіону характерні свої орнаменти. 2) 50 Їх більше. Наприклад, у решетилівській вишивці білим по білому, внесеній до спадщини ЮНЕСКО, поєднують 5-7 технік одночасно. 3) Близько 100 Правильно. Популярні техніки - гладь, хрестик, мережка, низь, бігунець тощо. Кожен символ на вишиванці має своє значення. Нині часто використовують зображення колосків пшениці. Що вони означають? 1) Сімейне щастя, благополуччя Символом цього на вишиванках є виноград. 2) Багатство, достаток, здоровʼя Правильно, це древній символ. Такі вишиванки вважаються ще й оберегами. 3) Любов, краса, материнство Символом є калина. Результати тесту: 12 правильні відповіді Твій шлях тільки починається. Але вже сьогодні ти знаєш більше про вишиванки, ніж учора! 34 правильні відповіді: Чудовий результат. Вишиванка тобі пасує і зовні, і внутрішньо! 5 правильних відповідей: Ти знаєш багато і цінуєш традиції. Вишиванка для тебе не просто одяг. Це мова, якою українці передають історію, любов і силу.

4 грудня у День пам'яті святої мучениці Варвари українці відзначають День ракетних військ і артилерії. Раніше це свято вшановували 3 листопада. Але 2 листопада цього року президент Володимир Зеленський змінив дату святкування і видав відповідний указ. У ньому йдеться, що "рішення прийнято, ушановуючи мужність та героїзм воїнів ракетних військ і артилерії, виявлені в боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України, а також з метою започаткування нових військових традицій". Gаzеtа.uа підготувала добірку світлин фронтових буднів воїнів ракетних військ, які вражають своєю роботою. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський привітав українських ракетників та артилеристів з професійним святом і підкреслив, що саме вони завдають найбільшої кількості ударів та ефективно знищують ворога на фронті. "Хочу привітати українських ракетників та артилеристів - лицарів Святої Варвари. Нині ми повернулися до старих традицій, адже від часу появи артилерії, воїни багатьох народів, зокрема і українські каноніри вважали святу мученицю Варвару своєю покровителькою. Українські воїни вірили, що Свята Варвара захищає від раптової смерті, а блискавка і грім, як символ її захисту є уособленням потужності і нищівної сили артилерії", - сказав Сирський. Побажав військовим точно влучати у цілі і нищити російських терористів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Майже дві сотні бойових зіткнень за добу - Генштаб повідомив про ситуацію на передовій "Снаряди та ракети, що влучають точно в ціль, - несуть помсту всього українського народу російським загарбникам за зруйновані українські міста, за понівечені долі наших співвітчизників, за кожного вбитого і закатованого українця, за кожну дитячу сльозу", - наголосив Головнокомандувач Збройних сил України. Також у цей день згадав українських воїнів-артилеристів та ракетників, які загинули у боротьбі за Незалежність України та свободу українського народу. Минулої доби втрати російських загарбників склали 1670 осіб. Українські воїни також знешкодили сім танків, 31 бойову броньовану машину, 26 артилерійських систем, один засіб ППО, 29 БпЛА оперативно-тактичного рівня, 80 автомобілів та одиницю спеціальної техніки окупантів.

У суботу, 30 листопада, в Україні очікується хмарна погода з проясненнями. Опадів синоптики не прогнозують. У північній частині вранці можливий туман. Про це повідомляє Український гідрометеоцентр. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Свято Андрія Первозванного: теплі вітання та побажання у віршах і листівках У західних, північних та Вінницькій областях на дорогах подекуди ожеледиця. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура повітря вдень -1... +4℃, у більшості західних та південних областей +3... +8℃, на півдні Одещини та в Криму +5... +10℃. На Київщині та у столиці опадів синоптики не прогнозують. Вранці очікується туман, на дорогах подекуди ожеледиця. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Денна температура повітря по області 0... +4℃, у Києві +1... +3℃. За прогнозами світових прогностичних центрів й аналізами фахівців Укргідрометцентру, очікується, що цей грудень буде близьким до норми. Середня місячна температура повітря передбачається в межах від -4 до +2 градусів. Опади також очікуються в межах норми. Можливо, у деяких регіонах вони будуть дещо меншими за норму.

21 листопада Україна відзначає День гідності та свободи. Це важливе свято, яке присвячене річниці двох ключових подій в українській історії – Помаранчевої революції та Євромайдану. Обидві ці події стали знаковими в боротьбі українців за свою гідність, права і свободи, і саме в цей день ми згадуємо їхній великий вплив на формування сучасної національної ідентичності. Повний текст новини

17 листопада – це Міжнародний день студента, свято, яке об'єднує молодих людей по всьому світу. Цей день ідеально підходить для того, щоб привітати студентів, адже студентські роки – це не лише період навчання, а й час великих мрій, пошуків, першого кохання, нових можливостей і неймовірних вражень. Повний текст новини

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

9 листопада 1984 року в американський прокат вийшов горор "Кошмар на вулиці В'язів". Започаткував серію фільмів про психопата, який вбиває уві сні. Старшокласниця 16-річна Ненсі Томпсон живе в будинку на вул. Ельм 1428. Щоночі бачить той самий страшний сон. Дівчину переслідує чоловік з обпеченим обличчям. Хоче вбити її рукавицею з лезами. Ненсі дізнається, що це Фредді Крюгер. П'є каву, щоб не заснути. Але маніяк з'являється в реальному житті, за сюжетом. Режисер і сценарист - Вес Крейвен. На стрічку його надихнула стаття в газеті Lоs Аngеlеs Тіmеs 1981-го. У ній йшлося про молодих азійців, які померли уві сні. Маніяка Крейвен назвав на честь хулігана, який ображав його в 11 років. Оснастити Крюгера лезами режисер придумав, спостерігаючи за своїм котом. Згодом Крейвен натрапив на наукову роботу в Sсіеntіfіс Аmеrісаn. Вчені встановили, що червоний та зелений кольори найбільше дратують людей. Тому режисер зробив светр Крюгера у червону та зелену смужку. Щоб додати маніяку небезпечності та таємниці, не показував його в фільмі більш як 7-10 хв. Стрічка стала дебютом для 21-річного Джонні Деппа. Зіграв хлопця головної героїні Глена. "Я зовсім не підходив під опис персонажа, - казав Депп. - Глен мав бути високим блондином-футболістом. А я був худим хлопчиком із чорним волоссям. Воно стирчало в усі боки, тому використовував дешевий лак. За 5 годин після кастингу мені подзвонили та повідомили, що роль моя".Спочатку ж Глена мав грати Чарлі Шин. "Кошмар на вулиці В'язів" відбив свій бюджет за перші 3 дні прокату. Усього зібрав $57 млн. "У появі Фредді винні не підлітки, а їхні батьки, - каже Роберт Енглунд. Зіграв Крюгера у всіх 9 фільмах. - Він приходить уві сні до дітей, чиїм батькам-невігласам начхати на них. Маніяк символізує їхні підсвідомі страхи". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Актриса випадково вбила залицяльника 1991-го мер Лос-Анджелеса Том Бредлі оголосив п'ятницю 13-го у вересні днем Фредді Крюгера. Проти цього виступила Національна організація жінок. Боялися, що свято спричинить вбивства. 2007-го британець Джейсон Мур напав на друга з рукавичкою з кігтями, схожою на ту, що носить Фредді. Психіатри заявили, 37-річний Мур був фанатом Крюгера. Чоловіка засудили до тюремного ув'язнення.

Народне свято 4 листопада відоме під назвами Єрьомин день, Осіння Казанська.

День ракетних військ та артилеріїФото: колаж ЕспресоЦе професійне свято всіх артилеристів і ракетників. Воно було приурочене до того дня, коли в часи Другої світової війни було розпочато операцію зі звільнення Києва - столиці України. Свято відзначають на підставі Указу Президента (від 31.10.1997).День інженерних військТаке свято було затверджено Указом Президента (від 27.10.1999) на знак визначних заслуг воїнів-інженерів, саперів та ветеранів України.Інженерні війська виконують надзвичайно складну та відповідальну місію - інженерне забезпечення підрозділів у кожному з видів і родів військ ЗСУ.У загальній структурі ЗСУ вони належать до спеціальних військ. Інженерні війська – це війська переднього краю. У воєнний час атаку розпочинають саме вони, забезпечують мотострільцям і танкістам просування вперед. Військові інженери проробляють проходи в мінних полях і загородах ворога, розчищають завали та руйнування для забезпечення руху своїх військ, проводять розмінування місцевості, будівель, доріг, аеродромів, станцій, вулиць. У мирний час солдати інженерних військ працюють над виявленням і знищенням мін, снарядів, гранат; займаються утилізацією морально і фізично застарілих інженерних боєприпасів, техніки та майна.Щороку інженерні війська залучаються до ліквідації жахливих наслідків різних стихійних лих, зокрема повеней у західних регіонах України, вони захищають  гідротехнічні споруди під час льодоходу, мости, проводять рятувальні роботи не тільки в тилу, а й після обстрілів окупаційної армії Росії.Для українців у цей день важливо вітати наших рятівників - представників інженерних військ. Адже саме ці люди є на сьогодні єдиними, для яких війна ніколи не закінчується, бо інженерні війська з перших днів трагедії на ЧАЕС почали виконувати невідкладні роботи з ліквідації наслідків глобальної катастрофи.

У неділю, 3 листопада, в Україні відзначається День інженерних військ. Це професійне свято встановлено згідно з Указом Президента України від 27 жовтня 1999 року. Тhе роst 3 листопада відзначається День інженерних військ України fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

3 листопада — день інженерних та ракетних військ, а також артилеристів

Щорічно 3 листопада в Україні відзначають День інженерних військ, професійне свято військових, відповідальних за стратегічне інженерне забезпечення.

3 листопада віряни вшановують пам'ять мучеників Акепсима, Йосифа й Аїфала. Вони загинули через відданість Сину Божому. Повний текст новини

Народне свято 3 листопада відоме під назвами Анна Холодна, Іларіонів день.

Сьогодні, 3 листопада, День інженерних військ в Україні, День ракетних військ і артилерії в Україні, День працівника соціальної сфери. Віряни вшановують пам'ять святих священномучеників Акепсима, Йосифа і Айтала. До Нового року залишилося 58 днів.

3 листопада українці відзначають День інженерних військ. Це свято вшановує роботу людей, які займаються розв’язанням логістичних та захисних завдань. Повний текст новини

Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.

Дізнайтеся про головні традиції та заборони цього дня

В Україні указом Президента перенесено на 4 грудня дату святкування Дня ракетних військ і артилерії. Раніше свято відзначали 3 листопада. Тhе роst День ракетних військ і артилерії перенесли з 3 листопада на 4 грудня, — указ Президента fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Розповідаємо, яке церковне свято відзначають 3 листопада за новим і старим стилем, які заборони дня, у кого іменини.

Про це йдеться в указі президента від 2 листопада 2024 року.Таким чином указ президента від 31 жовтня 1997 року, за яким професійне свято артилеристів відзначали 3 листопада, втратив чинність.  Як зазначає АрміяІnfоrm, ця дата мала радянське коріння та була пов'язана з подіями Другої світової війни.Там пояснили, що новий день святкування, 4 грудня, символізує зв'язок з українською християнською традицією, адже свята Варвара вважається покровителькою артилеристів у багатьох країнах.Читайте також: День УПА й календарна реформа: 14 жовтня – історична дата, чи її корені у святі Покрови"За середньовічною європейською традицією, свята Варвара стала заступницею всіх, хто має справу з вибухами та руйнівною силою. Її вшановують як покровительку артилеристів у збройних силах Іспанії, Франції, Польщі, США, а відтепер - і в Україні", - додали в АрміяІnfоrm.Цьогоріч два свята за новим стилем припали 1 жовтня 2024 року - Покрова Пресвятої Богородиці та День захисників і захисниць України.