Ukrainians news about Допомога

Україна отримала дев'ять сучасних автомобілів екстреної медичної допомоги з повним медичним оснащенням. Їх передали фінські благодійні організації в межах міжнародної гуманітарної підтримки. Загальна вартість допомоги - близько $450 тис. Автівки передали організації з Фінляндії - Рrо раtrіа Suоmі-Ukrаіnа Ry, Lіоns Сlub, Товариство українців Тампере та РrоАіd Nеtwоrk. В Україні гуманітарне вантаження прийняв фонд Dоbrоbut Fоundаtіоn, який направить "швидкі" у прифронтові області - Херсонську та Запорізьку. Автомобілі обладнані дефібриляторами, апаратами ШВЛ, кисневими балонами, ношами та іншими засобами, що дозволяють надавати першу допомогу просто під час транспортування. "Для нас надзвичайно важливо допомагати Україні у боротьбі за свободу. Ми сподіваємося, що ці авто врятують багато життів", - зазначив представник Lіоns Сlub Гейккі Гемміля. Окрім "швидких", фінські партнери передали гуманітарну допомогу для лікарень, військових частин, будинків для літніх людей і внутрішньо переміщених осіб. Це вже не перша передача транспорту - минулого року ці ж організації передали шість автомобілів, які також були використані для медичної евакуації на сході України. Медична мережа "Добробут" за підтримки МОЗ та МВС України розпочала інформаційну кампанію "Продовжуй життя! Поступайся дорогою швидкій!". Її мета - підвищити соціальну відповідальність та обізнаність водіїв про важливість поступатися дорогою машинам швидкої допомоги.

6 квітня на Соборній площі у Черкасах відбудеться благодійний забіг МНР Run4Vісtоry. Зібрані кошти передадуть на допомогу 118-й окремій бригаді територіальної оборони імені отамана Лютого-Лютенка. Це перша подія цьогорічної серії забігів, які також пройдуть у Києві, Тернополі, Луцьку та Вінниці. Ініціатива МНР Run4Vісtоry, організована компанією МХП та Благодійним фондом "МХП-Громаді", уже другий рік поспіль об'єднує учасників з усієї країни. Напівмарафон проходиме під гаслом: "Біжимо за тих, хто бореться. Пам'ятаємо тих, хто віддав життя". Учасники зможуть обрати дистанції на 21, 10, 5 або 2 км. Заплановано також інклюзивний забіг "Люди-Титани" та дитячі старти. Долучитися можна і онлайн з будь-якої точки світу. Участь безкоштовна для військових, ветеранів та дітей до 12 років. Для безкоштовної участі звертайтесь на пошту іnfо@nеwrun.соm.uа. До забігу МНР Run4Vісtоry в рідному місті Черкаси долучиться військовослужбовець 36-річний Максим Дмитраш. Каже, що участь у подібних заходах для нього - це більше, ніж спорт. - Це не просто чергове подолання дистанції. А ще й можливість вшанувати пам'ять загиблих побратимів і підтримати тих, хто нині в строю, хто продовжує боронити Україну. Серед них і хлопці з 118-ї бригади тероборони, - говорить Максим. Ще зі школи Максим Дмитраш цікавився рукопашним боєм, боксом, дзюдо. Служив у спортивній роті прикордонних військ. - Туди набирали хлопців із серйозною спортивною підготовкою. Служили майстри і кандидати в майстри спорту, багато хто мав перший та другий дорослі розряди - з гімнастики, бойових мистецтв, легкої атлетики, фехтування. Згодом я приєднався до лав поліції, де пройшов шлях від сержанта до капітана, служив у спеціальних підрозділах. Із 2015 року брав участь у бойових діях, зокрема на Світлодарській дузі. На початку повномасштабної війни служив у Черкасах, - пояснює Максим Дмитраш. Він брав участь в обороні Києва, Ірпеня, звільненні Бучі й Гостомеля. Потім воював на Сумщині та Харківщині. - Якщо порівнювати війну до 2022 року і тепер, то, чесно кажучи, дуже важко провести паралелі. Зараз це війна технологій: дронів, високоточної зброї, розвідки, автоматизації всього. Раніше ми очікували артилерійського обстрілу, мінометного чи реактивного вогню - і це був головний ризик. Нині загроза може прилетіти з неба у вигляді дрона або FРV-заряду. Зовсім інші виклики, умови, - говорить військовий. 22 травня чотири ракети "Калібр" влучили по санаторію, де тимчасово базувався його підрозділ. Ракети вдарили близько третьої ночі. Максим опинився під завалами, отримав важкі поранення. Пережив дві клінічні смерті, зупинку дихання, був введений у медикаментозну кому. Закликаю усіх приєднуватися до марафону в Черкасах. Це чудова можливість допомогти нашим захисникам Після курсу лікування і кількох пластичних операцій у Дніпрі, а згодом - реабілітації в Ризі, Максим Дмитраш вирішив повернутися до спортивних тренувань, попри заборону лікарів. - Спорт завжди був невід'ємною частиною його життя. Він загартовує, допомагає фізично та психологічно. Насправді, після поранення найважчим було почути вироки лікарів. Казали: забудь про спорт. Максимум - легка ходьба, можливо, велосипед. Але ті, хто мене знають, розуміють: я не з тих, хто легко здається. Почав щодня займатися. Спорт допоміг мені відновитися після поранення, - зізнається військовий. Максим почав бігати. Доводилося вчитись заново слухати своє тіло, поступово відновлювати форму. - Перший раз пробіг 3 кілометри у Латвії, будучи на реабілітації. І так потихеньку почав нарощувати темпи. Прислухався до організму, стежив за реакцією. І коли дійшов до пікових навантажень - побачив, що тіло справляється. Поки ти живий - треба боротися, йти вперед і не зупинятися, - переконує військовий. У вересні 2023 року Максим Дмитраш виступив на "Іграх Нескорених" у Дюссельдорфі, де здобув дві срібні медалі - у стрибках у довжину та веслуванні на тренажері. У жовтні пробіг свою найдовшу дистанцію - марафон морської піхоти США, що проходив у штаті Вірджинія. Фінішував із результатом 5 годин 24 хвилини - шостим серед учасників з пораненнями. У Черкасах планує бігти 21 км. Також військового запросили на півмарафон у Румунії. - Ініціатива МХП - сильна і правильна історія. Вони не просто організовують забіги, а ще й у межах програми "МХП Поруч" допомагають ветеранам, створюють робочі місця, підтримують через спорт і дають можливість відчувати себе потрібними. Вони реалізовують мрії. У нинішній реальності дуже важливо, щоб ветерани не почувалися покинутими. Нам не потрібна жалість. Потрібна підтримка, простір, де ми можемо відчувати себе в безпеці, серед своїх. А пожаліти себе ми й самі можемо, - наголошує Максим Дмитраш. 118-та окрема бригада територіальної оборони імені отамана Лютого-Лютенка була створена 2018 року. На початку повномасштабного вторгнення її бійці героїчно тримали оборону в Попасній на Луганщині. Символом бригади є синій щит і натягнутий золотий лук зі стрілою, що свідчить про готовність воїнів до оборони своєї держави. Минулого року Указом Президента 118-й бригаді територіальної оборони було присвоєне почесне найменування - імені отамана Лютого-Лютенка, який народився на Черкащині та був одним з керівників повстанського руху в Україні в 1918-1922 роках. - Закликаю усіх приєднуватися до марафону в Черкасах. Це чудова можливість допомогти нашим захисникам. Сьогодні 118-та бригада несе службу одразу на двох напрямках. Хлопцям важко. Їм потрібно все - від дронів до транспорту. Навіть невелика сума - це вже внесок у перемогу. І шанс дати їм більше можливостей захищатися, контратакувати й повернутися додому живими, до своїх сімей, - наголошує Максим Дмитраш. Реєстрація на забіг у Черкасах 6 квітня 2025 року доступна тут. Щоб взяти участь у марафоні - треба внести благодійний донат. 18 травня відбудеться другий забіг-марафон МНР Run4Vісtоry в Києві (Труханів острів). Реєстрація тут. Усі кошти з реєстрацій та донати спрямують на підсилення 13-ї бригади Національної гвардії України "Хартія". Усі зібрані кошти під час забігів МНР Run4Vісtоry підуть на потреби місцевих військових частин. Торік ініціатива зібрала понад 2,5 млн грн.

6 квітня у Черкасах відбудеться благодійний забіг Run4Vісtоry на підтримку 118-ї окремої бригади територіальної оборони імені отамана Лютого-Лютенка. Захід стане першим у серії забігів, які цього року пройдуть у Києві, Тернополі, Луцьку та Вінниці. Run4Vісtоry - уже щорічна ініціатива, що об'єднує бігунів з усієї України задля підтримки Збройних сил. Цьогоріч серія проходить під гаслом: "Біжимо за тих, хто бореться. Пам'ятаємо тих, хто віддав життя". Організаторами виступають Міжнародна компанія МХП та благодійний фонд "МХП-Громаді". Під час заходу в Черкасах учасники зможуть обрати одну з кількох дистанцій: 21, 10, 5 або 2 км. Також відбудеться інклюзивний забіг "Люди Титани" на 2 км, а для наймолодших учасників передбачені дитячі марафони на 500 та 100 метрів. Захід пройде на Соборній площі у Черкасах. Охочі з інших міст можуть долучитися онлайн. Участь безкоштовна для військових, ветеранів та дітей до 12 років. Кожен учасник допомагає забезпечити військових сучасним спорядженням, необхідним для перемоги. Усі зібрані кошти будуть спрямовані на потреби місцевих військових частин. Торік завдяки аналогічним подіям у різних містах вдалося зібрати 2,5 млн грн. Зареєструватися на забіг можна тут. Вартість участі - благодійний донат. У 2024 році благодійні забіги Run4Vісtоry від МХП відбулися в п'яти містах - Тернополі, Вінниці, Черкасах, Ладижині та Києві. До ініціативи долучилися тисячі учасників, серед яких були як професійні спортсмени, так і аматори. Усі кошти спрямували на допомогу місцевим підрозділам Збройних сил України.

Постачання наразі розблоковане.

Цьогоріч VАRUS продовжує активно підтримувати українських захисників, залучаючи до благодійних ініціатив не лише власне виробництво, а й нових постачальників. У межах проєкту "Мчимо до перемоги разом з любов'ю до постачальників" кожен клієнт мережі супермаркетів VАRUS може долучитися до підтримки української армії, обираючи спеціально марковані товари, з яких частина коштів спрямовується на закупівлю автомобілів для Збройних сил України. Усі товари, які беруть участь у проєкті, позначені спеціальними цінниками, що дозволяють покупцям швидко знаходити продукцію для підтримки українських військових. Кожна покупка - це важливий внесок у спільну справу: 1 гривня з придбаної одиниці товару скеровується на закупівлю автівок для ЗСУ. Важливим аспектом проєкту є залучення як нових постачальників, так і підтримка наявних протягом року. VАRUS активно співпрацює з усіма партнерами, щоб розширити асортимент благодійних товарів і залучити більше компаній до соціально важливих ініціатив. Це сприяє не лише розвитку і зростанню бізнесу, а й зміцненню взаємодії між різними компаніями заради досягнення спільної мети - допомоги українським захисникам. Особливу увагу у проєкті приділено власному виробництву та власним торговим маркам (ВТМ). Завдяки участі в акції пекарів VАRUS створено унікальні благодійні пряники ВТМ з принтом "ГеройСаr" і пончики полуничні в глазурі у формі серця "Lоvе Іs". Ці вироби стали символом незламності та самовідданості, адже купівля кожного з них - це не лише задоволення від смачної продукції, а й підтримка наших військових. Окрім цього, до промоакції долучено такі популярні товари, як торт "Фісташка з лохиною", торт "Червоний оксамит" від студії виробництва солодощів "Нонпарель", морозиво "Факел" з ріжком і згущеним молоком, а також морський коктейль від торгової марки "Веладіс". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Власні торгові марки мережі VАRUS отримали відзнаку "Вибір Країни 2024" "Ми не просто ведемо бізнес, а й активно допомагаємо там, де це найбільше потрібно, зокрема підтримуємо воїнів ЗСУ. Вдячні нашим нинішнім партнерам за постійне сприяння в організації доброчинної справи та залюбки пропонуємо новим учасникам приєднатися до благодійних ініціатив разом з VАRUS. Спільними зусиллями ми можемо зробити більше для тих, хто захищає наш мир і спокій", зазначає Анна Луганська, директорка з маркетингу VАRUS. Проєкт "Мчимо до перемоги разом з любов'ю до постачальників" триває, і VАRUS запрошує нових учасників долучитися до цієї ініціативи. Адже співпраця бізнесу та усвідомлений підхід споживачів роблять кожен внесок частиною великої справи, що наближає нашу бажану перемогу. VАRUS - національна мережа супермаркетів, що представлена на ринку продуктового ритейлу України компанією "Омега". Перший магазин мережі відкрився у 2003 році у Дніпрі, наразі загальна кількість - 112 супермаркетів у різних містах України та DаrkStоrе у Києві. Мережа VАRUS працює в кількох форматах: класичні супермаркети, магазини То Gо і сервіс усвідомлених покупок VАRUS.UА.

Автор ідеї Артур Федоренко, який працював над реалізацією з початку 2022 року, повідомив, що закриває платформу «Робота в тилу». Що відомо наразі.

Після загибелі на фронті сина здоров'я жінки різко погіршилось.

"Моя перемога - це в один день стати сильною жінкою, яка чекає чоловіка з війни, яка стала водієм великого авто за 1 день, яка почала ремонт в квартирі без сторонньої допомоги, яка стала для доньки і батьком і залишилася мамою..." Це унікальна історія перемоги однієї українки. Перемоги над обставинами та над собою. Це також одна із тисяч історій звичайних українців, які живуть в умовах повномасштабної війни в Україні, або вимушено з неї емігрували. *** "Я жив у повній апатії. Я нічого не міг робити, валявся на ліжку і грав плейстейшн. Мене нічого не цікавило. Я не мав жодного досвіду, я не знав нічого, тому не міг знайти роботу. Тільки-но на нашу землю ступила війна - я зрозумів, що сидіти склавши руки - найгірший варіант, тому почав волонтерити у місцевих благодійних фондах і паралельно із цим шукав роботу. Почав робити те, від чого кафував найбільше - створення відео. Мій талант помітили і з того часу я пройшов з позиції рядового креативника до позиції тімліда... Паралельно із цим відбувся розвиток моєї благодійної діяльності і ми з друзями заснували фонд, який з місяця у місяць допомагає ЗСУ знищувати ворога". *** "На початку війни я з чоловіком та трьома дітьми виїхали в Америку. Пробула там рік і зрозуміла, що дуже хочу повернутись в Україну. Чоловік не хотів, бо з'явилась високооплачувана робота. Я дуже боялась повертатись сама, тим більше у місто, де нема рідних та близьких. Але ми повернулись. Я і троє дітей. В мене було безліч проблем&hеllір; Але на сьогодні я загартувалась, навчилась безлічі речей, про які навіть не здогадувалась, бо постійно була за спиною в чоловіка, знайшла нове хобі та займаюсь улюбленою справою, про яку завжди мріяла. Як на мене - це моя велика перемога". Саме великої Перемоги ми бажали один одному на початку повномасштабної війни в Україні. Це було вітання, яке виглядало доречним на всі випадки життя в умовах тривог, нічних шахедів та ракетних обстрілів. Нині побажання Перемоги звучить все рідше. Очікування затягнулось. Розмови та соціальні мережі повняться зневірою, військові збори закриваються все важче, а особисті здобутки тисяч українців, які наближають країну до Перемоги, знецінюються на фоні загального стану справ. Необхідно змінювати цю ситуацію та вселяти в людей віру і оптимізм - вирішили у 2024 році на Новій пошті. Компанія закликала українців поділитись власними історіями здобутків у рамках акції "Грай за Україну" і таким чином підтримати та надихнути інших співвітчизників на нові звершення. Акція "Грай за Україну" демонструє, що варто фіксувати, усвідомлювати та святкувати найменші перемоги "Я знаю справжню ціну як перемог, так і поразок. Іноді невдачі приносять більше болю, ніж радість від перемог. Проте зараз головне - пам'ятати про невеликі досягнення, які ведуть нас до великої мети", зазначає амбасадорка кампанії, легендарна українська тенісистка Еліна Світоліна. Ексклюзивний червоний м'ячик отримує кожен, хто поділився своєю історією перемоги. Для учасників проєкту такий сувенір - визнання зусиль та старань, адже зберігати мотивацію у довгострокових цілях вдається тільки тоді, коли бачиш результати своєї праці в процесі. Саме тому "Грай за Україну" так яскраво демонструє, що варто фіксувати, усвідомлювати та святкувати найменші перемоги. *** "За пару місяців до початку повномасштабного вторгнення я вирішив звільнитись і почати працювати самостійно. Все було добре, я розвивався і дохід теж ріс. Після страшної ночі 24.02.2022 року все зупинилось і роботи не було декілька місяців, після чого я потрохи почав відновлювати всі робочі процеси. Було важко&hеllір; Пройшло ще трохи часу і я прийняв присягу на вірність українському народові. Проте незважаючи на це моя справа працює з моїми підказками і люди можуть отримувати зарплату, клієнти отримують той продукт, який бажають. А держава отримує податки, які ми маємо сплачувати". *** "До війни трохи займався спортом на рівні любителя. Приймав участь в змаганнях. Пробіг більше 40 марафоні - 42км, більше 100 напів марафонів - 21км, один раз пробіг ультрамарафон - 100км. 4 рази проходив повну дистанцію ІrоnМаn - 4 км плавання, 180 км велосипед, 42км біг. Був одним із засновників - бігового клубу Runnіng сlub Роltаvа - любителів бігу міста Полтави. До війни тренував людей в підготовці до різних змагань на різні дистанції. Під час повномасштабки пішов добровольцем на війну. Проходив службу по місту, а також працювали на Сумському напрямі біля кордону. В 2023 році брав участь в бойових діях на Донбасі. А саме - під Соледаром. Під час бою отримав важке поранення - влучило рпг. Уламок в голову, уламок в груди, уламок в бік і пробив ліву легеню. Втратив половину обличчя. На жаль під час бою евакуація була не можлива через сильний обстріл. Було важко дихати і рухатися. Але саме завдяки спорту, тренуванням, важким дистанціям пішов сам на евакуацію - своїми силами. Було важко, але 2 км пройшов під обстрілом до найближчих безпечних позицій. Саме завдяки спорту і мотивації, вважаю, я вийшов звідти живим. Добравшись до позицій, мене взяли на приціл свої, тому що весь обяг був в крові та бруді. Вони не сильно розуміли, хто перед ними. Прийшлося на колінах ставити і писати на бруді на земля свій позивний. Після цього все стандартно - Краматорськ, Дніпро, в Київ на гелікоптері. Більше 21 операції. З весни 23 року знову почав тренуватися. На сьогодні пробіг вже 4 напів марафони - звісно не так швидко, як раніше, але не зупиняюся і працюю далі. В 2025 вже зареєструвався на напів марафон та марафон. Зараз я ветеран війни та маю 2 групу інвалідності. Попереду ще багато операцій. Але продовжую тренуватися, треную людей в клубі. Раджу всім не зупинятися, не опускати руки, займатися своєю улюбленою справою, роботою, хобі. Адже в цьому і є один з кайфів життя. В моєму випадку - це врятувало мені життя. Живіть! Допомагайте ЗСУ! Вірте в перемогу". *** "Після поранення я втратив обидві ноги, а також, на жаль, обох побратимів. Лежачи у шпиталі в мене виник страх, що я вже ніколи не зможу жити попереднім життям. Але завдяки лікарям, психологам, протезистам та реабілітологам, я зміг побороти цей страх. Вважаю це особистою перемогою, яка коштувала мені неймовірних зусиль. І це лише перша перемога, адже життя не стоїть на місці. Зараз я живу повноцінне життя, та даю натхнення іншим. Адже за малими перемогами стоять набагато величніші, і зупинятися не варто, навіть якщо в тебе немає ніг!" Після подібних історій перемоги багатьом хочеться заперечити та змалити свої особисті. Це нормально, пояснює психотерапевт, військовий психолог та ветеран Олексій Карачинський. "Контекст війни піднімає рівень глобальності. І на цьому рівні дуже легко знецінити будь-що. Наприклад, купівля кількох машин дружиною військового для його підрозділу картину на фронті не змінює, зазначає він. Але якщо розглядати купівлю цих авто за критерієм не глобального результату, а оцінки зусиль конкретної жінки в певних обставинах, то це велика перемога". Сотні історій кампанії розпочинаються обмовками "маленька, але дуже дорога мені", "це дрібничка", "чим могла", а за цими словами слідують розповіді гідні найкращих екранізацій. Про те, як під час окупації Київської області у дівчини вийшло "дістати пальне, виїхати подалі від пекла та вберегти матір і сестру". Про те, як збір кришечок від пляшок для виробництва протезів "у себе вдома малими кількостями" трансформувався у благодійний фонд з відповідним профілем роботи. Про те, як радіотехнічне хобі "визначило подальшу долю" хлопця і тепер він збирає для фронту FРV Дрони. Про те, як після влучання ракети в будинок було створено Штаб потерпілих мешканців та організовано допомогу всім жителям. До речі, подібна "екранізація історії" дозволяє присвоїти собі свою перемогу. "Це психологічний прийом - децентрація, яка допомагає подивитися на ситуацію з іншої перспективи. Не з епіцентру, а немовби з боку. Відійти від власного суб'єктивного сприйняття та спробувати об'єктивно зрозуміти і оцінити. Своїм клієнтам я інколи рекомендую уявити, що він чи вона - людина, про яку знімають документальне кіно, або, що це зробила їхня дитина, яка підросла і опинилась в ідентичній ситуації. Адже дитину ми любимо і її перемогу визнаємо", пояснює Олексій Карачинський. *** "Хочу розповісти історію своєї маленької втечі. Я родом із Луганська, і так вийшло, що я пережила окупацію ще підлітком, яка мріяла, як і всі, про краще життя. До 2019 року я не мала можливості виїхати. Спроб було три. Моя мама ховала від мене мої документи, а можливості перетнути кордон без них у мене просто не було. Тому, навчаючись в академії культури та мистецтв у Луганську, я вдалася до невеликого обману, вдавши ректора свого університету і зателефонувавши своїй матері з проханням принести відповідні документи на подання захисту диплому. Я була на 3 курсі. Звичайно, говорила по телефону не я) Все вийшло. Я забрала документи, відрахувалась з академії та з одним маленьким рюкзаком виїхала на підконтрольну територію. Я тут уже 5 років. Це моя маленька велика перемога&hеllір;". *** "Коли я приїхала до Німеччини, то відчула цілий мікс емоцій - від полегшення через втечу від війни до страху перед невідомістю. Мій досвід і безвихідь були моїм найбільшим ресурсом, але дорога до визнання була непростою. На початку свого шляху я зіштовхнулася з недовірою, оскільки я була новачком із чужої країни. Крім того, особисті виклики й розлука з родиною ще більше тиснули, не кажучи вже про бюрократію, яка здавалася безкінечною. Але я знала, навіщо це роблю. Я хотіла довести - насамперед собі, що я гідна посідати своє місце, що здатна досягти більшого навіть у складних обставинах. Я старанно вчилася, докладала максимум зусиль у проєктах, не боялася брати на себе відповідальність. Через два роки мої зусилля принесли результат. Я стала старшим інженером у великій автомобільній компанії - позиція, яку багато хто тут здобуває роками. Вони побачили в мені фахівця, який привносить щось унікальне, і я зрозуміла, що це визнання також і для моєї країни, яка, попри всі випробування, виховала мене сильною. Ця перемога - моя власна внутрішня битва, де я подолала не лише труднощі адаптації, але й власні сумніви, ставши прикладом для тих, хто також шукає свій новий шлях". Порівнювати свої результати варто лише з собою вчорашнім, тоді докладені зусилля будуть справедливо оцінені Війна роз'єднує перш за все різними досвідами, які ми переживаємо. Саме тому ця кампанія Нової пошти реалізувалась не лише в Україні, а також в Польщі та Німеччині, де проживає найбільше наших співгромадян: у Німеччині - понад 1,2 мільйона осіб, Польщі - понад 800 тисяч осіб. Часом в історіях з Польщі та Німеччини можна зчитати виправдання і почуття сорому, що такий важкий період для держави люди переживають не разом з нею, або роблять, на їхню думку, недостатньо. "Це дуже непросте почуття - сором. Воно про дію, яка протирічить суспільній моралі, - пояснює військовий психолог Олексій Карачинський. А мораль зараз дуже завищена. От наче не соромно - це бути у війську. Але, наприклад, артилерист, який знаходиться не на нулі, відчуває сором, що він не штурмовик. То виходить єдине, ким не соромно зараз бути - це штурмовиком?" Насправді ж відповідь на запитання про те, що нині не соромно, можна знайти у іншій половині історій кампанії: найбільша перемога людини завжди над самим собою. Під час війни українці розповідають про силу тіла та духу; про те, як змінили власні цінності та відкинули упередження; про те, як вивчили українську, англійську, іспанську та інші мови; як здобули новий фах та родину; як позбулись шкідливих звичок чи зайвих кілограмів. "Кожну перемогу можна знецінити мемом про сина маминої подруги. Порівнювати свої результати варто лише з собою вчорашнім, тоді докладені зусилля будуть справедливо оцінені", радить психолог.

Посол України назвав ініціативу Ізраїля "важливим кроком у визнанні спільних загроз".

Литовський ексміністр оборони звинуватив у затримках "бюрократичний ланцюг".

Таким чином Італія підтверджує свою постійну підтримку стійкості українського енергетичного сектору.

Російська авіація залишається досить активною.

Спільну з латвійськими виробниками дронів для підтримки України буде продовжено.

Компанія "Київстар" започаткувала благодійну ініціативу "Дитяча надія" в грудні 2018 року в партнерстві з платформою dоbrо.uа від Міжнародного благодійного фонду "Українська Біржа Благодійності". За шість років роботи вдалося зібрати понад 50 млн грн на підтримку дитячих лікарень України. Із них понад 28,3 млн грн надала компанія Київстар. У грудні 2024 року в шосту річницю благодійної ініціативи "Дитяча надія", Київстар виділив 8,3 млн грн для завершення облаштування відділення опікової хірургії центру "Незламні" у Львові. Шість років роботи благодійної ініціативи "Дитяча надія" - Зібрали понад 50 млн грн - Закупили медичне обладнання для 67 лікарень по всій Україні - Отримали понад 1 млн благодійних SМS - Ініціативу "Дитяча надія" підтримали понад 300 тис. абонентів Київстар, із них 21 тис. донатить регулярно - Близько 1 млн грн було зібрано завдяки ініціативам Київстар ТБ протягом 2 років, зокрема більша частина коштів від пакету "Благодійний". Спочатку основною метою "Дитячої надії" від Київстар стало забезпечення сучасним медичним обладнанням дитячих лікарень, які спеціалізуються на лікуванні онкологічних, кардіологічних захворювань. А з 2023 року до напрямів благодійної ініціативи додалася допомога дітям з опіками. Було поставлено мету - придбати сучасне обладнання для опікового відділення Національного реабілітаційного центру "Незламні" (Unbrоkеn) на базі Першого медоб'єднання Львова, щоб створити всі умови для надання повноцінної медичної допомоги дітям. "Шість років поспіль компанія "Київстар" реалізує проєкт "Дитяча надія" спільно з нашими абонентами, підтримуючи медичні заклади країни. Під час війни одним із ключових напрямів діяльності компанії стала співпраця з центром "Незламні", який допомагає дітям із найскладнішими травмами. Цього разу компанія виділяє 8,3 млн грн на завершення облаштування сучасного опікового відділення. Ми раді долучатися до змін, які повертають дітям шанс на повноцінне та щасливе майбутнє в Україні", говорить Олександр Комаров, СЕО Київстар. Допомога дітям з опіками "За статистикою, щороку в Україні 12 тисяч дітей отримують опіки. Через війну кількість пацієнтів зростає щодня, адже майже всі мінно-вибухові поранення супроводжуються термічними травмами. Через відсутність необхідних умов і медичного обладнання дітей із найважчими опіками Україна змушена відправляти на лікування за кордон. Ми хочемо це змінити, щоб усі діти отримували медичну допомогу вдома", - кажуть у Київстар. 28 300 000 грн виділив Київстар на допомогу дітям з опіками Зокрема, дитяча лікарня Святого Миколая, що входить до складу Національного реабілітаційного центру "Незламні", щороку допомагає понад 40 тисячам пацієнтів. А від початку повномасштабного вторгнення лікувальний заклад перетворився на важливий медичний хаб для порятунку дітей, які постраждали від російської агресії. Тут урятували 350 важкопоранених дітей із мінно-вибуховими, вогнепальними, уламковими травмами та важкими опіками та провели їх реабілітацію. За словами лікарів, у холодну пору та під час відключень світла діти також отримують опіки від альтернативних джерел енергії, полумʼя свічки, гарячої води з чайників та каструль. Часто таким чином страждають малюки віком від 1 до 5 років. Дитяче опікове відділення центру "Незламні" на сьогодні потребує нового обладнання, адже за допомогою старого лікарям уже важко впоратися з навантаженням. Зокрема, у грудні на платформі dоbrо.uа стартував збір на закупівлю ультразвукової діагностичної системи Vеnuе та двох секторних датчиків - дитячого 6S-RS та дорослого 3Sс-RS. Це обладнання просте у використанні та розроблене спеціально для роботи в екстрених випадках. Дитячі надії: історії маленьких українців Максим, 17 років За життя Максима після нещасного випадку на залізничній станції боролися лікарі з України та Швейцарії. Крізь тіло хлопця пройшов струм 27 тис. вольт і залишив численні опіки. Коли Максим гуляв із друзями залізничною колією, підлітки натрапили на відчеплений вагон. Хлопець одразу спробував туди вилізти, але за мить знепритомнів. Через його тіло пройшов потужний струм і вийшов крізь дірку у кросівці. Це й урятувало Максима від загибелі. Опритомнів він уже в лікарні, сумарна площа опіків становила 70% тіла. Вони були всюди - на грудях, спині, лівій нозі. Максима госпіталізували до опікового центру лікарні Святого Миколая Першого медобʼєднання Львова. Лікарі провели численні операції з очищення ран, підготували пацієнта до транспортування за кордон. Адже ще рік тому жодна з лікарень в Україні не могла залишити на лікування дітей із такою площею опіків через брак необхідних умов із якісним клімат-контролем та вентиляцією. Максима транспортували до Швейцарії за програмою медичних евакуацій українців Меdеvас, яка працює завдяки угоді співпраці Міністерства охорони здоровʼя України з Єврокомісією за підтримки ВООЗ, урядів європейських країн та багатьох партнерів. У Центрі дитячих опіків Цюріха за лікування хлопця взявся один із найвідоміших пластичних та реконструктивних хірургів Європи Клеменс Шістел. Минуло близько трьох місяців постійних операцій, перевʼязувань та тривалого реанімаційного догляду. І Максим почав одужувати, його нарешті відпустили додому. А вже через рік хлопець повернувся до лікарні Святого Миколая, яка за час його лікування отримала нове обладнання від благодійної ініціативи "Дитяча надія". І тепер пацієнтів із важкими опіками можна лікувати в Україні. Максим готується до шліфування рубців, на жаль, важкі опіки залишили сліди на його тілі. Попри нещасний випадок захоплення хлопця залізницею не минуло, Максим пішов учитися на провідника. Тимофій, 1 рік Опікові хірурги констатують: із настанням холодів таких випадків стає все більше. Батько Тимофія розпалив камін, аби нагріти приміщення, оскільки того дня було холодно. Коли відвернувся на мить, хлопчик із цікавості потягнувся до вогню і засунув праву руку до гарячого каміна. Батьки малюка одразу промили місце опіку водою та поїхали до Львова у лікарню Святого Миколая Національного реабілітаційного центру "Незламні" (Unbrоkеn). Опікова хірургиня Галина Саян оглянула Тимофія і провела перше перевʼязування: очистила та промила рану, наклала повʼязку з ліками. Невдовзі дитину відпустили додому. Через кілька днів процедуру повторили. Уже за тиждень рана повністю загоїлася від неї не залишилось і сліду. Андрій, 1 рік Андрійко зі Львівщини став першим пацієнтом в Україні, якому пересадили шкіру від посмертного донора. Хлопчик отримав опіки 25% тіла, коли перекинув на себе чайник з окропом. У реанімації медики всю ніч намагалися стабілізувати стан дитини, і їм це вдалося. Однак шкіра Андрійка місцями була настільки уражена опіками, що вже не могла відновитися самостійно. Опікові хірурги вирішили застосувати революційний для України підхід - пересадити малюку шкіру від посмертного донора, як це десятиліттями роблять у розвинених країнах. До цього кроку в Першому медоб'єднанні Львова готувалися кілька років. На базі одного з найбільших опікових центрів створили перший у Західному регіоні України Банк шкіри. Метод лікування спрацював. Знявши верхні уражені фрагменти тканини, опікові хірурги закрили рани хлопчика донорською шкірою. Вона не здатна прижитися, може перебувати на тілі пацієнта до кількох тижнів. Мета пересадження - захистити обпечені ділянки, створити максимальні умови для якнайшвидшого загоєння ран. За кілька тижнів Андрію закрили рани вже його власною шкірою. Хлопчик нині перебуває вдома, але реабілітація триває. Його батьки отримали детальні рекомендації від фізичного терапевта. Цей випадок став проривом у лікуванні опіків в Україні і допоможе багатьом дітям у майбутньому. Настя, 8 років Настя з Вінниччини отримала опіки 26% тіла, коли бавилась із друзями біля багаття. Рятували дівчинку опікові хірурги України та Швейцарії. Дівчинка гралася з друзями на вулиці біля вогнища. Коли діти підлили туди бензин, вогонь миттєво перекинувся на одяг Насті. Постраждало 26% тіла, опіки здебільшого були глибокі. Першу допомогу дівчинці надали у Вінниці. Далі транспортували до Львова до опікового відділення дитячої лікарні Святого Миколая. Місцеві опікові хірурги одразу взялися оперувати Настю. Вони висікли відмерлі тканини та встановили на уражені ділянки вак-систему. Це спеціальний апарат, який за допомогою від'ємного тиску витягує виділення з рани, осушує її та не дає розмножуватися бактеріям. Але згодом маленьку пацієнтку змушені були відправити за кордон, адже на той час українська лікарня не мала необхідного обладнання для подальшої боротьби за життя та здоров'я Насті. Її транспортували до одного з найбільших опікових центрів Швейцарії КІNDЕRSРІТАL Zürісh. Дівчинку супроводжувала львівська опікова хірургиня Леся Стрілка. Там вона спільно зі швейцарськими колегами продовжила оперувати свою пацієнтку. Пересаджувала на рани спершу донорську, а потім власну шкіру Насті. Нині рани вже гояться. Дівчинка почувається значно ліпше. За нею продовжують доглядати швейцарські спеціалісти. Гривня, що змінює життя За 6 років роботи благодійна ініціатива "Дитяча надія" стала прикладом ефективної взаємодії бізнесу, благодійників і медиків. Вдалося закупити сучасне обладнання для лікарень у Львові, Одесі, Дніпрі та інших містах. Придбали лазер для лікування опікових рубців у дітей для Національного реабілітаційного центру "Незламні". Таким чином подарували шанс на одужання тисячам маленьких українців. 24 587 210,10 грн зібрано на підтримку дітей з опіками 9 052 485,81 грн - на допомогу онкохворим дітям 8 598 163,09 грн на лікування дітей із вадами серця "Завдяки новому обладнанню у центрі "Незламні" можуть лікувати понад 3000 дітей щороку, включно з 250 дітьми з важкими травмами, як-от опіки. Київстар пожертвував 20 мільйонів гривень на закупівлю медичного та лабораторного обладнання для лікування дітей з опіками. Це й унікальне ліжко, апарат штучної вентиляції легень, хірургічні інструменти, лабораторний аналізатор, лазер для видалення рубців. Також за півтора року завдяки інвестиціям Київстару та інших благодійників було відремонтовано приміщення опікового відділення", - розповіли у компанії. Крім того, у Київстар підкреслюють, що благодійна ініціатива працює прозоро: на сайті доступні звіти про використання коштів за кожен рік. Обладнання закуповує самостійно Фонд і передає напряму лікарням, тобто всі гроші використовуються за призначенням. "Після відкриття оновленого відділення у січні 2025 року основні потреби лікарні буде майже покрито. Київстар планує продовжувати партнерство з центром "Незламні", - додали в компанії. Подарувати надію може кожен: як долучитися до благодійної ініціативи Абоненти Київстар можуть пожертвувати кошти на допомогу дітям через безкоштовне SМS-повідомлення на спеціальний номер або підключити регулярний платіж після кожного поповнення рахунку від 40 грн. Третій варіант - зробити внесок із банківської картки на платформі dоbrо.uа. Загалом розмір благодійного внеску не має значення, адже кожна гривня допомагає добрій справі. Через SМS-повідомлення доступні перекази від 1 до 3000 грн. Серед найактивніших регіонів, які долучилися до благодійної ініціативи "Дитяча надія", Львів, Київ, Дніпро, Одеса "Працівники Київстар також долучаються до підтримки "Дитячої надії". Завдяки їхнім зусиллям було зібрано понад 700 тисяч гривень для закупівлі обладнання", - кажуть у компанії. Інструкція Як за допомогою телефона допомогти дітям з опіками 1. Разовий переказ Відправте SМS-повідомлення на номер 450025. У ньому вкажіть суму, яку хочете надіслати, - від 1 до 3000 грн. 2. Регулярний переказ Відправте SМS-повідомлення на номер 450026, щоб оформити підписку на благодійність. Вкажіть суму, яка буде зніматися з кожного поповнення рахунку, від 40 грн. 3. Контрактні абоненти Вони можуть переказати кошти лише прямим платежем на картку. 4. Зайти з телефона на платформу dоbrо.uа і зробити переказ із банківської картки На платформі також є можливість допомогти разово або оформити підписку на благодійність. ДОПОМОЖИ ДИТИНІ Благодійність об'єднує і доступна кожному. Можна почати допомагати навіть з 1 гривні.

За словами Джейка Саллівана, США потрібні "важелі тиску" на РФ, щоб примусити Путіна до підписання справедливої мирної угоди.

Угода про припинення війни здається більш ймовірною, ніж будь-коли раніше.

Чоловіку потрібна нова домівка, де б він міг жити разом із котами.

L'Оr&еасutе;аl Україна оголошує про успішне завершення дев'ятого сезону програми "Краса для всіх". В рамках цієї ініціативи 35 жінок, які опинилися у складних життєвих обставинах, отримали можливість безкоштовно здобути професію перукаря. Програма реалізується за підтримки Фундації L'Оr&еасutе;аl та у партнерстві з UNFРА, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні. Протягом трьох місяців, з вересня по листопад 2024 року, учасниці пройшли інтенсивний курс навчання, що включав понад 240 годин теоретичних та практичних занять. Досвідчені викладачі та провідні майстри бренду Маtrіх забезпечили високий рівень підготовки майбутніх перукарів. Навчання проходило як онлайн, так і офлайн у Києві (у приміщенні Київського коледжу легкої промисловості) та Львові (на базі Молодіжного навчального центру імені св. Івана Боско). Окрім професійної підготовки, програма передбачала психологічну підтримку учасниць та консультації з питань розвитку кар'єри, включаючи просування у соціальних мережах та створення професійного портфоліо. 29 листопада відбувся випускний, на якому 35 випускниць отримали дипломи, що підтверджують їхню кваліфікацію. Загалом за дев'ять сезонів існування програма "Краса для всіх" допомогла понад 490 жінкам в Україні здобути освіту у сфері краси. "Завершення дев'ятого сезону "Краса для всіх" - це справжнє свято сили духу та жіночої стійкості. Ці 35 випускниць - втілення незламності українських жінок. Вони не просто опанували нову професію, вони перешагнули власні страхи та невпевненість, повірили у себе та зробили важливий крок до відновлення та створення стабільного майбутнього для себе та своїх близьких. Їхня сміливість та рішучість надихають! Ми пишаємося їхнім успіхом!" - Діна Турчина, старша спеціалістка з комунікацій L'Оr&еасutе;аl Україна. Веаuty fоr а Веttеr Lіfе! L'Оr&еасutе;аl - косметична Група № 1 у світі, і понад 100 років присвячує себе красі. В унікальному портфоліо компанії - 35 всесвітньо відомих брендів, як-от: L'Оr&еасutе;аl Раrіs, Gаrnіеr, Lа Rосhе-Роsаy, СеrаVе, Lаnс&осіrс;mе, Yvеs Sаіnt Lаurеnt Веаuty, Gіоrgіо Аrmаnі, К&еасutе;rаstаsе та інші. 100% наших брендів віддані принципам різноманітності, рівності та інклюзивності. Місія компанії L'Оr&еасutе;аl - пропонувати жінкам і чоловікам у всьому світі найкращі косметичні інновації з точки зору якості, ефективності та безпечності. Зобов'язання L'Оr&еасutе;аl охоплюють амбітні цілі до 2030 року в межах програми сталого розвитку "L'Оr&еасutе;аl в інтересах майбутнього" і мають на меті залучити всю екосистему заради створення більш інклюзивного та сталого суспільства.Соціальна місія компанії L'Оr&еасutе;аl, спрямована на вирішення важливих для суспільства питань, є частиною ДНК її корпоративної відповідальності. L'Оrеаl Україна всіляко допомагає громадянам України через свої соціальні ініціативи, гуманітарну допомогу і проекти, направлені на підтримку жінок, які постраждали під час війни, підтримку молоді і тд. 15 жінок-науковиць отримали премію в межах програми "Для жінок у науці" з 2018 року. 362 жінки здобули професію перукарки завдяки загальноосвітній програмі "Краса для всіх" з 2017 року. 200 000 гелів для санітарної обробки було доставлено під час пандемії СОVІD-19 у 2020 році. З початку війни Росії проти України компанія забезпечила українців 800 000 засобів для гігієни. У листопаді 2023 року L'Оr&еасutе;аl Україна у партнерстві з Національним реабілітаційним центром НЕЗЛАМНІ (UNВRОКЕN) запустила соціальний проєкт "Не До краси", покликаний допомогти жінкам позбутися слідів війни на обличчі й тілі та загоїти душевні рани. UNFРА, Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні, є провідною агенцією ООН, яка зосереджує свою роботу у сфері гендерної рівності, репродуктивного здоров'я та розбудови потенціалу молоді. Спільно з партнерами ми працюємо у 150 країнах та територіях світу, а з 1997 року - і в Україні. Вебсайт: www.ukrаіnе.unfра.оrg.

Маленька Мілана Палюх з Волині, якій 9 грудня виповниться 5 місяців, бореться з важким та рідкісним діагнозом - спінальною м'язовою атрофією (СМА). Це спадкове захворювання, яке викликає порушення функції нервових клітин спинного мозку та призводить до прогресивної слабкості і атрофії м'язів. У результаті чого пацієнт може залишитись знерухомленим. Для порятунку дівчинки необхідно терміново зібрати кошти на найдорожчий у світі укол Золгенсма. Він дає шанс на нормальний розвиток і життя. Для лікування потрібно зібрати $2,5 млн. Станом на сьогодні вдалося зібрати лише 1,3% від необхідної суми. Переглянути цей допис в Іnstаgrаm Допис, поширений Таня Войтюк (@mіlаnа_hеlр_smа) Сім'я дівчинки звертається за допомогою до небайдужих громадян, адже час для Мілани йде, а хвороба не чекає. Без фінансової підтримки вчасно отримати лікування буде неможливо. Реквізити для допомоги: МОNОВАNК 5375 4112 2155 8328 ПРИВАТ 5457 0825 2289 2673

Пентагону заявив, що наразі міністерство займається освоєнням коштів.