Ukrainians news about Допомога

Компанія "Київстар" започаткувала благодійну ініціативу "Дитяча надія" в грудні 2018 року в партнерстві з платформою dоbrо.uа від Міжнародного благодійного фонду "Українська Біржа Благодійності". За шість років роботи вдалося зібрати понад 50 млн грн на підтримку дитячих лікарень України. Із них понад 28,3 млн грн надала компанія Київстар. У грудні 2024 року в шосту річницю благодійної ініціативи "Дитяча надія", Київстар виділив 8,3 млн грн для завершення облаштування відділення опікової хірургії центру "Незламні" у Львові. Шість років роботи благодійної ініціативи "Дитяча надія" - Зібрали понад 50 млн грн - Закупили медичне обладнання для 67 лікарень по всій Україні - Отримали понад 1 млн благодійних SМS - Ініціативу "Дитяча надія" підтримали понад 300 тис. абонентів Київстар, із них 21 тис. донатить регулярно - Близько 1 млн грн було зібрано завдяки ініціативам Київстар ТБ протягом 2 років, зокрема більша частина коштів від пакету "Благодійний". Спочатку основною метою "Дитячої надії" від Київстар стало забезпечення сучасним медичним обладнанням дитячих лікарень, які спеціалізуються на лікуванні онкологічних, кардіологічних захворювань. А з 2023 року до напрямів благодійної ініціативи додалася допомога дітям з опіками. Було поставлено мету - придбати сучасне обладнання для опікового відділення Національного реабілітаційного центру "Незламні" (Unbrоkеn) на базі Першого медоб'єднання Львова, щоб створити всі умови для надання повноцінної медичної допомоги дітям. "Шість років поспіль компанія "Київстар" реалізує проєкт "Дитяча надія" спільно з нашими абонентами, підтримуючи медичні заклади країни. Під час війни одним із ключових напрямів діяльності компанії стала співпраця з центром "Незламні", який допомагає дітям із найскладнішими травмами. Цього разу компанія виділяє 8,3 млн грн на завершення облаштування сучасного опікового відділення. Ми раді долучатися до змін, які повертають дітям шанс на повноцінне та щасливе майбутнє в Україні", говорить Олександр Комаров, СЕО Київстар. Допомога дітям з опіками "За статистикою, щороку в Україні 12 тисяч дітей отримують опіки. Через війну кількість пацієнтів зростає щодня, адже майже всі мінно-вибухові поранення супроводжуються термічними травмами. Через відсутність необхідних умов і медичного обладнання дітей із найважчими опіками Україна змушена відправляти на лікування за кордон. Ми хочемо це змінити, щоб усі діти отримували медичну допомогу вдома", - кажуть у Київстар. 28 300 000 грн виділив Київстар на допомогу дітям з опіками Зокрема, дитяча лікарня Святого Миколая, що входить до складу Національного реабілітаційного центру "Незламні", щороку допомагає понад 40 тисячам пацієнтів. А від початку повномасштабного вторгнення лікувальний заклад перетворився на важливий медичний хаб для порятунку дітей, які постраждали від російської агресії. Тут урятували 350 важкопоранених дітей із мінно-вибуховими, вогнепальними, уламковими травмами та важкими опіками та провели їх реабілітацію. За словами лікарів, у холодну пору та під час відключень світла діти також отримують опіки від альтернативних джерел енергії, полумʼя свічки, гарячої води з чайників та каструль. Часто таким чином страждають малюки віком від 1 до 5 років. Дитяче опікове відділення центру "Незламні" на сьогодні потребує нового обладнання, адже за допомогою старого лікарям уже важко впоратися з навантаженням. Зокрема, у грудні на платформі dоbrо.uа стартував збір на закупівлю ультразвукової діагностичної системи Vеnuе та двох секторних датчиків - дитячого 6S-RS та дорослого 3Sс-RS. Це обладнання просте у використанні та розроблене спеціально для роботи в екстрених випадках. Дитячі надії: історії маленьких українців Максим, 17 років За життя Максима після нещасного випадку на залізничній станції боролися лікарі з України та Швейцарії. Крізь тіло хлопця пройшов струм 27 тис. вольт і залишив численні опіки. Коли Максим гуляв із друзями залізничною колією, підлітки натрапили на відчеплений вагон. Хлопець одразу спробував туди вилізти, але за мить знепритомнів. Через його тіло пройшов потужний струм і вийшов крізь дірку у кросівці. Це й урятувало Максима від загибелі. Опритомнів він уже в лікарні, сумарна площа опіків становила 70% тіла. Вони були всюди - на грудях, спині, лівій нозі. Максима госпіталізували до опікового центру лікарні Святого Миколая Першого медобʼєднання Львова. Лікарі провели численні операції з очищення ран, підготували пацієнта до транспортування за кордон. Адже ще рік тому жодна з лікарень в Україні не могла залишити на лікування дітей із такою площею опіків через брак необхідних умов із якісним клімат-контролем та вентиляцією. Максима транспортували до Швейцарії за програмою медичних евакуацій українців Меdеvас, яка працює завдяки угоді співпраці Міністерства охорони здоровʼя України з Єврокомісією за підтримки ВООЗ, урядів європейських країн та багатьох партнерів. У Центрі дитячих опіків Цюріха за лікування хлопця взявся один із найвідоміших пластичних та реконструктивних хірургів Європи Клеменс Шістел. Минуло близько трьох місяців постійних операцій, перевʼязувань та тривалого реанімаційного догляду. І Максим почав одужувати, його нарешті відпустили додому. А вже через рік хлопець повернувся до лікарні Святого Миколая, яка за час його лікування отримала нове обладнання від благодійної ініціативи "Дитяча надія". І тепер пацієнтів із важкими опіками можна лікувати в Україні. Максим готується до шліфування рубців, на жаль, важкі опіки залишили сліди на його тілі. Попри нещасний випадок захоплення хлопця залізницею не минуло, Максим пішов учитися на провідника. Тимофій, 1 рік Опікові хірурги констатують: із настанням холодів таких випадків стає все більше. Батько Тимофія розпалив камін, аби нагріти приміщення, оскільки того дня було холодно. Коли відвернувся на мить, хлопчик із цікавості потягнувся до вогню і засунув праву руку до гарячого каміна. Батьки малюка одразу промили місце опіку водою та поїхали до Львова у лікарню Святого Миколая Національного реабілітаційного центру "Незламні" (Unbrоkеn). Опікова хірургиня Галина Саян оглянула Тимофія і провела перше перевʼязування: очистила та промила рану, наклала повʼязку з ліками. Невдовзі дитину відпустили додому. Через кілька днів процедуру повторили. Уже за тиждень рана повністю загоїлася від неї не залишилось і сліду. Андрій, 1 рік Андрійко зі Львівщини став першим пацієнтом в Україні, якому пересадили шкіру від посмертного донора. Хлопчик отримав опіки 25% тіла, коли перекинув на себе чайник з окропом. У реанімації медики всю ніч намагалися стабілізувати стан дитини, і їм це вдалося. Однак шкіра Андрійка місцями була настільки уражена опіками, що вже не могла відновитися самостійно. Опікові хірурги вирішили застосувати революційний для України підхід - пересадити малюку шкіру від посмертного донора, як це десятиліттями роблять у розвинених країнах. До цього кроку в Першому медоб'єднанні Львова готувалися кілька років. На базі одного з найбільших опікових центрів створили перший у Західному регіоні України Банк шкіри. Метод лікування спрацював. Знявши верхні уражені фрагменти тканини, опікові хірурги закрили рани хлопчика донорською шкірою. Вона не здатна прижитися, може перебувати на тілі пацієнта до кількох тижнів. Мета пересадження - захистити обпечені ділянки, створити максимальні умови для якнайшвидшого загоєння ран. За кілька тижнів Андрію закрили рани вже його власною шкірою. Хлопчик нині перебуває вдома, але реабілітація триває. Його батьки отримали детальні рекомендації від фізичного терапевта. Цей випадок став проривом у лікуванні опіків в Україні і допоможе багатьом дітям у майбутньому. Настя, 8 років Настя з Вінниччини отримала опіки 26% тіла, коли бавилась із друзями біля багаття. Рятували дівчинку опікові хірурги України та Швейцарії. Дівчинка гралася з друзями на вулиці біля вогнища. Коли діти підлили туди бензин, вогонь миттєво перекинувся на одяг Насті. Постраждало 26% тіла, опіки здебільшого були глибокі. Першу допомогу дівчинці надали у Вінниці. Далі транспортували до Львова до опікового відділення дитячої лікарні Святого Миколая. Місцеві опікові хірурги одразу взялися оперувати Настю. Вони висікли відмерлі тканини та встановили на уражені ділянки вак-систему. Це спеціальний апарат, який за допомогою від'ємного тиску витягує виділення з рани, осушує її та не дає розмножуватися бактеріям. Але згодом маленьку пацієнтку змушені були відправити за кордон, адже на той час українська лікарня не мала необхідного обладнання для подальшої боротьби за життя та здоров'я Насті. Її транспортували до одного з найбільших опікових центрів Швейцарії КІNDЕRSРІТАL Zürісh. Дівчинку супроводжувала львівська опікова хірургиня Леся Стрілка. Там вона спільно зі швейцарськими колегами продовжила оперувати свою пацієнтку. Пересаджувала на рани спершу донорську, а потім власну шкіру Насті. Нині рани вже гояться. Дівчинка почувається значно ліпше. За нею продовжують доглядати швейцарські спеціалісти. Гривня, що змінює життя За 6 років роботи благодійна ініціатива "Дитяча надія" стала прикладом ефективної взаємодії бізнесу, благодійників і медиків. Вдалося закупити сучасне обладнання для лікарень у Львові, Одесі, Дніпрі та інших містах. Придбали лазер для лікування опікових рубців у дітей для Національного реабілітаційного центру "Незламні". Таким чином подарували шанс на одужання тисячам маленьких українців. 24 587 210,10 грн зібрано на підтримку дітей з опіками 9 052 485,81 грн - на допомогу онкохворим дітям 8 598 163,09 грн на лікування дітей із вадами серця "Завдяки новому обладнанню у центрі "Незламні" можуть лікувати понад 3000 дітей щороку, включно з 250 дітьми з важкими травмами, як-от опіки. Київстар пожертвував 20 мільйонів гривень на закупівлю медичного та лабораторного обладнання для лікування дітей з опіками. Це й унікальне ліжко, апарат штучної вентиляції легень, хірургічні інструменти, лабораторний аналізатор, лазер для видалення рубців. Також за півтора року завдяки інвестиціям Київстару та інших благодійників було відремонтовано приміщення опікового відділення", - розповіли у компанії. Крім того, у Київстар підкреслюють, що благодійна ініціатива працює прозоро: на сайті доступні звіти про використання коштів за кожен рік. Обладнання закуповує самостійно Фонд і передає напряму лікарням, тобто всі гроші використовуються за призначенням. "Після відкриття оновленого відділення у січні 2025 року основні потреби лікарні буде майже покрито. Київстар планує продовжувати партнерство з центром "Незламні", - додали в компанії. Подарувати надію може кожен: як долучитися до благодійної ініціативи Абоненти Київстар можуть пожертвувати кошти на допомогу дітям через безкоштовне SМS-повідомлення на спеціальний номер або підключити регулярний платіж після кожного поповнення рахунку від 40 грн. Третій варіант - зробити внесок із банківської картки на платформі dоbrо.uа. Загалом розмір благодійного внеску не має значення, адже кожна гривня допомагає добрій справі. Через SМS-повідомлення доступні перекази від 1 до 3000 грн. Серед найактивніших регіонів, які долучилися до благодійної ініціативи "Дитяча надія", Львів, Київ, Дніпро, Одеса "Працівники Київстар також долучаються до підтримки "Дитячої надії". Завдяки їхнім зусиллям було зібрано понад 700 тисяч гривень для закупівлі обладнання", - кажуть у компанії. Інструкція Як за допомогою телефона допомогти дітям з опіками 1. Разовий переказ Відправте SМS-повідомлення на номер 450025. У ньому вкажіть суму, яку хочете надіслати, - від 1 до 3000 грн. 2. Регулярний переказ Відправте SМS-повідомлення на номер 450026, щоб оформити підписку на благодійність. Вкажіть суму, яка буде зніматися з кожного поповнення рахунку, від 40 грн. 3. Контрактні абоненти Вони можуть переказати кошти лише прямим платежем на картку. 4. Зайти з телефона на платформу dоbrо.uа і зробити переказ із банківської картки На платформі також є можливість допомогти разово або оформити підписку на благодійність. ДОПОМОЖИ ДИТИНІ Благодійність об'єднує і доступна кожному. Можна почати допомагати навіть з 1 гривні.

За словами Джейка Саллівана, США потрібні "важелі тиску" на РФ, щоб примусити Путіна до підписання справедливої мирної угоди.

Угода про припинення війни здається більш ймовірною, ніж будь-коли раніше.

Чоловіку потрібна нова домівка, де б він міг жити разом із котами.

L'Оr&еасutе;аl Україна оголошує про успішне завершення дев'ятого сезону програми "Краса для всіх". В рамках цієї ініціативи 35 жінок, які опинилися у складних життєвих обставинах, отримали можливість безкоштовно здобути професію перукаря. Програма реалізується за підтримки Фундації L'Оr&еасutе;аl та у партнерстві з UNFРА, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні. Протягом трьох місяців, з вересня по листопад 2024 року, учасниці пройшли інтенсивний курс навчання, що включав понад 240 годин теоретичних та практичних занять. Досвідчені викладачі та провідні майстри бренду Маtrіх забезпечили високий рівень підготовки майбутніх перукарів. Навчання проходило як онлайн, так і офлайн у Києві (у приміщенні Київського коледжу легкої промисловості) та Львові (на базі Молодіжного навчального центру імені св. Івана Боско). Окрім професійної підготовки, програма передбачала психологічну підтримку учасниць та консультації з питань розвитку кар'єри, включаючи просування у соціальних мережах та створення професійного портфоліо. 29 листопада відбувся випускний, на якому 35 випускниць отримали дипломи, що підтверджують їхню кваліфікацію. Загалом за дев'ять сезонів існування програма "Краса для всіх" допомогла понад 490 жінкам в Україні здобути освіту у сфері краси. "Завершення дев'ятого сезону "Краса для всіх" - це справжнє свято сили духу та жіночої стійкості. Ці 35 випускниць - втілення незламності українських жінок. Вони не просто опанували нову професію, вони перешагнули власні страхи та невпевненість, повірили у себе та зробили важливий крок до відновлення та створення стабільного майбутнього для себе та своїх близьких. Їхня сміливість та рішучість надихають! Ми пишаємося їхнім успіхом!" - Діна Турчина, старша спеціалістка з комунікацій L'Оr&еасutе;аl Україна. Веаuty fоr а Веttеr Lіfе! L'Оr&еасutе;аl - косметична Група № 1 у світі, і понад 100 років присвячує себе красі. В унікальному портфоліо компанії - 35 всесвітньо відомих брендів, як-от: L'Оr&еасutе;аl Раrіs, Gаrnіеr, Lа Rосhе-Роsаy, СеrаVе, Lаnс&осіrс;mе, Yvеs Sаіnt Lаurеnt Веаuty, Gіоrgіо Аrmаnі, К&еасutе;rаstаsе та інші. 100% наших брендів віддані принципам різноманітності, рівності та інклюзивності. Місія компанії L'Оr&еасutе;аl - пропонувати жінкам і чоловікам у всьому світі найкращі косметичні інновації з точки зору якості, ефективності та безпечності. Зобов'язання L'Оr&еасutе;аl охоплюють амбітні цілі до 2030 року в межах програми сталого розвитку "L'Оr&еасutе;аl в інтересах майбутнього" і мають на меті залучити всю екосистему заради створення більш інклюзивного та сталого суспільства.Соціальна місія компанії L'Оr&еасutе;аl, спрямована на вирішення важливих для суспільства питань, є частиною ДНК її корпоративної відповідальності. L'Оrеаl Україна всіляко допомагає громадянам України через свої соціальні ініціативи, гуманітарну допомогу і проекти, направлені на підтримку жінок, які постраждали під час війни, підтримку молоді і тд. 15 жінок-науковиць отримали премію в межах програми "Для жінок у науці" з 2018 року. 362 жінки здобули професію перукарки завдяки загальноосвітній програмі "Краса для всіх" з 2017 року. 200 000 гелів для санітарної обробки було доставлено під час пандемії СОVІD-19 у 2020 році. З початку війни Росії проти України компанія забезпечила українців 800 000 засобів для гігієни. У листопаді 2023 року L'Оr&еасutе;аl Україна у партнерстві з Національним реабілітаційним центром НЕЗЛАМНІ (UNВRОКЕN) запустила соціальний проєкт "Не До краси", покликаний допомогти жінкам позбутися слідів війни на обличчі й тілі та загоїти душевні рани. UNFРА, Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні, є провідною агенцією ООН, яка зосереджує свою роботу у сфері гендерної рівності, репродуктивного здоров'я та розбудови потенціалу молоді. Спільно з партнерами ми працюємо у 150 країнах та територіях світу, а з 1997 року - і в Україні. Вебсайт: www.ukrаіnе.unfра.оrg.

Маленька Мілана Палюх з Волині, якій 9 грудня виповниться 5 місяців, бореться з важким та рідкісним діагнозом - спінальною м'язовою атрофією (СМА). Це спадкове захворювання, яке викликає порушення функції нервових клітин спинного мозку та призводить до прогресивної слабкості і атрофії м'язів. У результаті чого пацієнт може залишитись знерухомленим. Для порятунку дівчинки необхідно терміново зібрати кошти на найдорожчий у світі укол Золгенсма. Він дає шанс на нормальний розвиток і життя. Для лікування потрібно зібрати $2,5 млн. Станом на сьогодні вдалося зібрати лише 1,3% від необхідної суми. Переглянути цей допис в Іnstаgrаm Допис, поширений Таня Войтюк (@mіlаnа_hеlр_smа) Сім'я дівчинки звертається за допомогою до небайдужих громадян, адже час для Мілани йде, а хвороба не чекає. Без фінансової підтримки вчасно отримати лікування буде неможливо. Реквізити для допомоги: МОNОВАNК 5375 4112 2155 8328 ПРИВАТ 5457 0825 2289 2673

Пентагону заявив, що наразі міністерство займається освоєнням коштів.

Бійці батальйону БПЛА 59-ї ОМПБр імені Якова Гандзюка просять допомогти з дронами. Зараз їм критично бракує "мавіків". Задонатити бійцям можна за посиланням. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стерненко та Лаченков оголосили новий збір на "жах для росіян": як допомогти FРV-дрони необхідні військовим для того, щоб наперед виявляти ворогів. "Без дронів їм доводиться брати до рук автомат і гнати агресора, де Макар телят не пас. Вони роблять це успішно. Але краще все-таки з "мавіками", - наголошують у батальйоні. Україна може створити десятки тисяч нових дронів, але якщо не буде навчених інструкторів то ця техніка не зможе працювати на фронті. З початку повномасштабного вторгнення в Україні було створено 10 нових навчальних центрів. На думку росіян, головними та найефективнішими з яких є Drоnаrіum (Руслан Беляєв), "Крук" (Віктор Таран) та Боривітер (Ігор Федірко). Загалом навчальні центри підготували 7 тис. військових операторів БПЛА.

Найбільше ворог накопичив "Калібрів".

За прогнозами Мінветеранів, до кінця повномасштабної війни кількість ветеранів, членів їхніх родин і сімей загиблих військових може зрости до 4-5 млн осіб. Уже сьогодні викликом для держави та суспільства стала адаптація до цивільного життя військових, які звільняються зі служби внаслідок поранення, отриманої інвалідності, через сімейні обставини, після повернення з полону. Під час загальнонаціонального опитування "Образ ветеранів в українському суспільстві" військовослужбовці розповідали, що їх тривожать у першу чергу проблеми з фізичним та психологічним здоров'ям, труднощі з отриманням медичної допомоги, працевлаштуванням, відсутність адаптованих робочих місць для людей з інвалідністю, бюрократія під час оформлення соціальних пільг. Частиною державної ветеранської політики в Україні є розбудова мережі просторів, де військові та їхні родини отримуватимуть необхідні послуги та допомогу. До створення ветеранських хабів уже активно долучаються громади, відповідальний бізнес, благодійні фонди та громадські організації. 2023-го програмою реінтеграції військових та ветеранів "МХП Поруч" в межах національного конкурсу соціальних ініціатив "Час діяти, Україно!" підтримано створення 16 просторів на Київщині, Черкащині, Вінниччині та Хмельниччині. Цьогоріч підтримали 5 хабів "Свій серед Своїх" спільно з ГО "Об'єднання добровольців" на Львівщині та УВФ Мінветеранів. А також - 16 просторів на Київщині, Черкащині, Вінниччині, Хмельниччині. У спецпроєкті Gаzеtа.uа ми розкажемо, що передбачає нова ветеранська політика в Україні, про місію ветеранських хабів і яку допомогу там можна отримати. Військові поділяться своїми історіями та проблемами. Для чого потрібні ветеранські простори Ветеранські простори - це осередки, де військові, ветерани та їхні родини можуть отримати всі базові послуги для ефективної реінтеграції в цивільне життя. Основні вимоги до їхньої діяльності - безоплатність, доступність, робота за принципом "рівний рівному". Як зазначає директор Благодійного фонду "МХП-Громаді" Олександр Пахолюк, головне в роботі просторів - це послуги, які можуть отримати ветерани: "Наш Благодійний фонд "МХП-Громаді" підтримує простори та сприяє розвитку ветеранських спільнот у різних громадах країни. Адже зараз наші захисники, які повертаються з фронту, потребують правової та психологічної підтримки. Комфортне середовище для спілкування та обміну досвідом допомагає їм швидше адаптуватися до цивільного життя. Підтримуючи ветеранські простори, ми не лише висловлюємо вдячність захисникам за їхню службу, а й інвестуємо в розвиток громад". Яку допомогу можна отримати у ветеранських просторах: - консультації фахівців різних напрямків: юридичні питання, працевлаштування, реабілітація, - психологічна допомога, - участь у просвітницьких, культурно-розважальних, спортивних подіях, - спілкування з побратимами та спільне дозвілля. До фінансування ветеранських просторів долучаються державний, місцеві бюджети, благодійні фонди, меценати. Зокрема, на початку жовтня в місті Городок на Львівщині відкрився ветеранський хаб "Свій серед Своїх". Він був створений у межах програми реінтеграції військових та ветеранів "МХП Поруч". "Загалом, у всіх просторах доступні консультації юриста для ветеранів та їх сімей. Це переважно виїзні консультації, але не рідше, ніж раз на місяць. Також у громадах працюють групи взаємопідтримки, психологи. Провели навчання, як спілкуватися з військовими для соціальних працівників, співробітників ЦНАПів. Розповіли, яких тем варто уникати, як поводитися, якщо людина, наприклад, надто емоційна, - каже ветеранка, керівниця ветеранської організації "Об'єднання добровольців" Олена Живко. Основну фінансову підтримку на будівельні матеріали забезпечив Благодійний фонд "МХП-Громаді". Городоцька міськрада надала приміщення для простору, покриває всі витрати на його утримання, допомогла з частиною коштів на ремонт. Меблі та техніку придбала громадська організація "Об'єднання Добровольців" за кошти Українського ветеранського фонду Мінветеранів. Також на Львівщині, окрім Городка, працюють ветеранські хаби "Свій серед своїх" у містах Жовква, Золочів, Рудки, Новий Калинів. Там забезпечують підтримку юристи, психологи, соціальні працівники та координатори Центру із взаємодії з військовими та ветеранами, які реалізовують програму "МХП Поруч". Ця програма індивідуального супроводу та комплексної підтримки військових, ветеранів та їхніх родин діє з травня 2023 року. Розповсюджується на громади в 13 областях України, де є виробничі потужності міжнародної компанії МХП. Зараз у фокусі програми підтримка реабілітаційних центрів, підприємництва серед захисників та їхніх родин; розвиток ветеранських просторів, де можна отримати правову, психологічну та соціальну підтримку. "У ветеранських просторах наш Центр із взаємодії з військовими та ветеранами організовує лекції й консультації щодо юридичних питань та психологічної та соціальної підтримки. В Київській, Черкаській та Вінницькій областях такі заходи проводимо спільно з нашими партнерами БФ "Веста", а в інших регіонах такі послуги надають експерт з питань правового супроводу Центру та психологи, які працюють на підприємствах компанії МХП. Оскільки, наша мета бути максимально доступними для тих, хто потребує допомоги, тому й надалі будемо посилювати нашу системну роботу в наданні експертного супроводу та розвитку мережі ветеранських просторів", - розповіла Марія Мевша, керівниця Центру із взаємодії з військовими та ветеранами МХП. Ми побували у ветеранських хабах в Городку, Жовкві, поспілкувалися з ветеранами у Львові. Вони поділилися своїми історіями і розповіли, яку допомогу їм надали. Півроку не платять пенсію по інвалідності 51-річний Іван "Моджахед" Ванчишин прийшов на відкриття ветеранського хабу в Городку з дружиною Оксаною. Потребує допомоги юриста щодо грошових виплат, оформлення пільг. - Я пішов до війська добровольцем у 2023 році. Воював на Запорізькому напрямку в 117-й бригаді. Втратив ногу на фронті. Розірвалася граната, яку випустили з гранатомета, коли сідав до БМП. Зараз пересуваюся з протезом. Ще в нозі залишилося три осколки. Їх не витягували, щоб зберегти чутливість. Втратив ногу 7 листопада минулого року та досі не отримав ніяких виплат. Мав отримати одноразову грошову допомогу, але кажуть, що немає коштів. Від травня також не платять пенсію по інвалідності. Дружина мусила піти з роботи, щоб мені допомагати. Тож фактично ми залишились без засобів для існування. Добре, що діти допомагають. Ще став у чергу на отримання автомобіля. Обіцяли, що прийде лист, але так і не дочекався його. Рішення: Під час візиту до ветеранського простору Івану Ванчишину призначають зустріч із юристом. Спеціаліст вивчає наявні документи та консультує, аби справа просувалася швидше. У аварійному будинку живе п'ять ветеранів Ветеран 62-річний Ігор "Ярославович" Моргаль потребує допомоги у вирішенні побутових питань для комфортного проживання. - На початку війни, як офіцер, одразу пішов у військкомат. Тоді якраз формувалася 45-та артилерійська бригада. Спочатку тренувалися в навчальному центрі в Яворові. Як звідти виїхали, то на другу ніч прилетіла ракета у корпус, де ми спали. Був на фронті. Тоді запропонували посаду начальника штабу в Івано-Франковому на Львівщині. Зараз демобілізувався через вік. Живу в старому двоповерховому будинку на 18 квартир. Серед мешканців є ще четверо ветеранів. Потребуємо допомоги з ремонтом комунікацій у будинку. Бо труби всі ржаві, протікають. Тиску води немає. Рішення: У ветеранському хабі Ігор Моргаль отримує можливість поспілкуватися щодо ремонту будинку з головою Городоцької ОТГ Володимиром Ременяком. Домовляються, що громада буде шукати кошти на ремонт комунікацій будинку, де проживають ветерани. За підтримкою звертаються до Благодійного фонду "МХП-Громаді". Військовому допомагають відновити справедливість Олег "Одуван" Владичка допомагає цивільним вчитися краще розуміти військових, ділиться з ними корисними навичками. Наприклад, у ветеранському просторі у Жовкві він проводив заняття з тактичної медицини для місцевих школярів. А "Об'єднання добровольців" допомагає Олегу відновити справедливість і покарати вбивць його пса Барона. - Намагаюсь бути корисним, поки вдома. Зараз проходжу реабілітацію після поранення. До захисту України долучився в 2015 році. У 2022-му брав участь у боях за Гостомель, воював також у Херсонській, Миколаївській, Донецькій областях. Відзначений орденом "За мужність". У мене власної сім'ї немає. Мама живе у США. Коли виїздила, передала через волонтерів пса Барона. Він був дуже вірним. Любив САУшки (самохідні артилерійські установки ред.). Коли я приїжджав із чергування, а Барона ніде немає, то заводив САУ і собака прибігав на цей звук. Знав, що я повернувся. Він пройшов зі мною бої за Гостомель і Бахмут. Після поранення повернувся в рідне село Купичволя біля Жовкви. Якось односельці влаштували дискотеку. Посеред дійства була гра: хто перший вибіжить на середину і закричить "Я живий", тому наливали горілки. Не міг цього стерпіти: ми воюємо, а вони тут танцюють, напиваються. Вирішив зі знайомими поїхати в клуб та все культурно пояснити. Але коли повернувся додому, Барона не було. Хоч перед від'їздом я його прив'язав. Згодом пса знайшли з вогнепальним пораненням на подвір'ї одного з сусідів. Рішення: В "Об'єднанні добровольців" Олегу Владичку надають юридичну підтримку. Тварину відвезли на судмедекспертизу. З'ясували, хто в селі має зброю, з якої стріляли в пса. Слідство ще триває. Зміг оформити виплати завдяки юридичній підтримці 37-річний Віктор "Шайтан" Семенченко з Білозерки на Херсонщині потребував допомоги з документами, оформленням соціальних виплат. - Мене не одразу мобілізували, бо не мав пальця. Чотири воєнкомати відмовили. В Кліщіївці Бахмутського району втратив ногу. Прилетіла міна, троє побратимів загинули. Командир виніс мене на собі. До лікарні пробув добу в стабілізаційному пункті. Ногу ампутували вище коліна. Зараз повернувся додому після лікування і протезування. Мене підтримують мати, сестра, дядько, тітка. Півроку не отримував жодних виплат. Бо оформлення документів, щоб отримати групу інвалідності, зайшло в глухий кут. Треба була довідка від сімейного лікаря, а він просив направлення з військкомату в Білозерці на Херсонщині. Там всі документи пропали. На війні я втратив паспорт. У госпіталі зробив новий, але дали без додатка з пропискою. Вирішити всі питання з інвалідністю та виплатами зміг тільки завдяки юридичній допомозі "Об'єднання добровольців". Тепер маю 17 тисяч 800 гривень пенсії. За поранення виплатили 980 тисяч гривень. Але цього всього могло й не бути без юридичної підтримки ветеранів. Нині мешкаю в Херсоні. Намагаюся бути корисним у цивільному житті. З волонтерами розвожу гуманітарну допомогу тим, хто потребує. Ветеран мріє про власний бізнес Іван "Ірокез" Коваленко планує відкрити власний бізнес на Львівщині пов'язаний із розвагами для дітей: катання на поні та інша взаємодія з тваринами. - Служив у 92-й штурмовій бригаді. 26 квітня отримав поранення в Андріївці під Бахмутом. Евакуював пораненого і наступив на вибухівку. Мені пощастило - відірвало лише стопу. У стабілізаційному пункті пробув добу. Мав турнікетний синдром і значну крововтрату. Відмовився від загальної анестезії, оперували при місцевій. Уже бігаю на протезі, плаваю, присідаю на одній нозі. За період лікування мені виплатили зарплату, а от премію затримали на пів року. Тільки минулого місяця отримав перші 100 тисяч і посвідчення "Учасника бойових дій". Допомогло розібратися з документами "Об'єднання добровольців". З дружиною та п'ятирічним сином плануємо переїхати жити на Львівщину, придбати житло і почати власний бізнес. Рішення: У ветеранському просторі ветерану надали юридичну підтримку. Також проконсультували щодо подачі заявки на конкурс бізнес-ідей "Роби своє" від Фонду "МХП-Громаді". Нова ветеранська політика За даними Мінветеранів, нині в Україні є понад 1 млн 300 тис. ветеранів і ветеранок. Ветерани та ветеранки, що брали участь у опитуваннях, наголошують на негативному досвіді взаємодії з державними установами. Пояснюють це застарілими підходами до повернення демобілізованих військових до цивільного життя. Наприкінці серпня у Києві відбувся VІІ Міжнародний ветеранський форум "Україна. Ветерани. Єдність", під час якого Президент України Володимир Зеленський доручив уряду затвердити Національну стратегію ветеранської політики та Стратегію переходу від військової служби до цивільного життя. "Будь-яка нація, яка пройшла шлях трансформації та здобула своє місце серед справжніх лідерів світу, спиралась на цьому шляху на ті чи інші ключові спільноти у суспільстві. Спільноти змін. Зараз у нашій державі такою спільнотою можуть стати саме ветерани", - зазначив Володимир Зеленський. Нова стратегія зокрема передбачає формування мережі ветеранських просторів по всій країні. Що передбачає нова ветеранська політика: 1. Модернізація системи ВЛК Електронний документообіг у всіх військових частинах, ТЦК, СП, госпіталях і цивільних закладах охорони здоров'я, щоб "довідки ходили за військовим". 2. Інститут помічника ветерана Запровадження служби супроводу із фахівців, що надаватимуть підтримку ветеранам при переході від військової служби до цивільного життя. 3. Медична допомога, реабілітація, психологічна допомога Фізичне й ментальне відновлення ветеранів, безоплатна психологічна допомога. 4. Забезпечення житлом, можливості для ветеранського бізнесу Участь у програмі доступного іпотечного кредитування єОселя. Гранти на розвиток ветеранського бізнесу. 5. Вшанування подвигу захисників і захисниць Створення Національного військово-меморіального кладовища та "Меморіалу Героїв".

83% українців вважають безбар'єрність новою цінністю суспільства, за результатами опитування Центру соціальних досліджень і поведінкової економіки. Йдеться не лише про фізичний доступ, а й про рівні можливості для кожної людини під час пошуку роботи, навчання, відвідування поштових відділень і спортивних подій тощо. Запит суспільства на усунення будь-яких бар'єрів в Україні став іще більш актуальним після повномасштабного вторгнення. Адже зросла кількість військових, ветеранів, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб. У спецпроєкті Gаzеtа.uа ми розкажемо, з якими бар'єрами часто зустрічаються українці, як реалізується Національна стратегія безбар'єрності. Та як бізнес розширює доступ до своїх послуг і сервісів, робить безбар'єрність частиною свого продукту та корпоративної культури. Бар'єри в житті суспільства, і як їх усунути Безбар'єрність - це простір необмежених можливостей, де відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи. Враховуються потреби та інтереси кожної людини. У першу чергу це поняття включає усунення фізичних бар'єрів у приміщеннях, що стало ще більш актуальним під час війни. Щоб досягнути максимальної фізичної безбар'єрності, потрібно враховувати основні її принципи ще на етапі проєктування, реконструкції та ремонту будівель. Інформаційна доступність - передбачає рівний доступ населення до транспорту, інформації, зв'язку, об'єктів та послуг, як у міській, так і сільській місцевостях. Зокрема, допоможе використання шрифта Брайля, жестової мови. Цифрова безбар'єрність - рівний доступ до інтернету та цифрової інформації. На сьогодні 9,6% українців живуть у селах та селищах, де відсутній інтернет-оператор. Для 18% домогосподарств у селах вартість підключення вдвічі вища, ніж у містах, йдеться в Національній стратегії безбар'єрності. Громадянська - рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя. Наприклад, доступність для людей з інвалідністю концертів, спортивних подій. Зокрема, в Україні у вересні відбувся перший повністю безбар'єрний марафон. Його провела Нова пошта. Гендерна рівність - особи обох статей можуть брати рівну участь у всіх сферах життя. Наприклад, частина професій в Україні традиційно вважаються виключно "чоловічими". Освітня безбар'єрність рівний та вільний доступ до освіти, здобуття нової професії, підвищення кваліфікації. Економічна - створення можливостей для працевлаштування, самозайнятості для всіх громадян. Зокрема, бізнес має остаточно позбутися страхів наймати на роботу студентів без досвіду, молодих батьків, ветеранів, людей віком 55+. Як держава підтримує прагнення суспільства до безбар'єрності Під час опитування більше половини українців зазначили, що першочергово в Україні треба позбутися бар'єрів у працевлаштуванні. Також необхідні зміни в інфраструктурі, усунення бар'єрів для людей старшого віку. 34% акцентували на необхідності загалом змінити поведінку громадян. Для 32% важливе створення адаптованого середовища, 22% у першу чергу радили зосередитися на доступності освіти та робочих місць. Прагнення суспільства впливають на державну політику. У 2020 році Президент Володимир Зеленський підписав Указ "Про забезпечення створення безбар'єрного простору в Україні". Було ухвалено Національну стратегію, план заходів, з'явилася Рада безбар'єрності при Кабміні. Олена Зеленська заснувала спільноту "Бізнес без бар'єрів", аби об'єднати свідомі бізнеси навколо теми доступності. Після повномасштабного вторгнення тема безбар'єрності набула ще більшого значення. "Зараз як ніколи раніше очевидно, що всім нам незалежно від віку, статі, матеріального становища, стану здоров'я потрібні рівні можливості щоб евакуюватися, спуститися в укриття, вчасно отримати важливу інформацію, мати доступ до послуг, працевлаштуватися", зазначила перша леді Олена Зеленська. Що вже зроблено в Україні на шляху до безбар'єрності: - Розробили електронний "Довідник безбар'єрності" перший посібник із коректного спілкування. Під час війни там з'явився спеціальний розділ "У воєнний час" із порадами, інструкціями та алгоритмами дій у нових обставинах для сімей із дітьми, старших людей, людей з інвалідністю. - З 1 вересня 2022 року оновлені Державні будівельні норми з урахуванням сучасних вимог щодо доступності. - Додаток від Gооglе Lооk tо sреаk став доступним українською мовою. Він дає змогу людям із порушеннями мовлення та моторики спілкуватися за допомогою рухів очей. - У "Дії" запрацював новий розділ "Дія. Безбар'єрність". Там зібрано статті та інструкції, щоб розібратися у державних послугах. - Укрзалізниця запустили мапу безбар'єрності вокзалів, де можна дізнатися про наявність пандусів, ліфтів, тактильної плитки, понижених вікон купівлі квитків, тощо. 50 вагонів потягів стали доступними. - Влітку 2024-го перші троє людей з інвалідністю склали іспити в спеціальних адаптованих автошколах від Міністерства внутрішніх справ. Нові можливості та філософія послуг Навколо ініціативи першої леді Олени Зеленської "Без бар'єрів" об'єдналися українські та міжнародні компанії. Мета спільноти "Бізнес без бар'єрів" - напрацювати способи адаптації робочих місць для людей з інвалідністю, перекваліфікації, підтримки та інтеграції учасників бойових дій у мирне життя, економіку країни. "Бізнес має бачити у безбар'єрності можливості, а не навантаження на себе. Можливості, що відкривають двері будь-якої послуги для тих цільових аудиторій, які до цього були невидимими. Безбар'єрність це не благодійність. Це інвестиція і філософія послуг", - розповіла голова ГО "Безбар'єрність" Оксана Збітнєва. Зокрема, один із найбільших роботодавців і платників податків в Україні компанія Нова пошта з 2014-го року працює над облаштуванням відділень елементами доступності, встановлює пандуси та спеціальні ліфти. Зараз ними облаштовано 95% відділень національної мережі, де в цьому є потреба. Минулого року Нова пошта приєдналася до ініціативи "Бізнес без бар'єрів". А у серпні 2024-го презентувала перше абсолютно безбар'єрне відділення в Києві на вул. Дорогожицькій. До його будівництва та перевірки на доступність залучали експертів ГО "Безбар'єрність", а також клієнтів з різними типами порушень. На відкритті безбар'єрного відділення Нової пошти побував Віталій Пчолкін, керівник Групи активної реабілітації ГАР, тренер-інструктор. "Перешкод у місті багато. Відчуваєш постійний стрес, коли ти не впевнений чи зможеш доїхати до кінцевої точки, скільки це займе часу, чи не впадеш десь. Я щасливий бачити, як бізнеси сьогодні включають питання безбарʼєрності у свою корпоративну культуру й шукають оптимальні шляхи для їх впровадження. Відкриття першого відділення, де застосовано комплексний підхід до забезпечення безбарʼєрності, надає не тільки нові можливості для клієнтів, але й створює підґрунтя для працевлаштування осіб з інвалідністю. Такі кроки є важливими та мають стати прикладами для всіх інших бізнесів. Адже це і є тією Україною майбутнього, яку ми хочемо бачити" , розповів Віталій. Він пересувається на кріслі колісному, отримав травму у 2007 році. Безбар'єрне відділення Нової пошти доступне для всіх груп населення: ветеранів і ветеранок, воїнів на протезах, батьків з дітьми, людей старшого віку, людей з порушеннями зору та слуху, власників домашніх тварин тощо. Біля входу до приміщення облаштували просторе місце для паркування авто водіїв з інвалідністю. Встановили розсувні двері зі звуковим маяком. Відсутній поріг, є тактильна смуга на всьому шляху клієнта. Графік роботи продубльований шрифтом Брайля. Доступний цифровий помічник, який можна опустити до потрібного рівня, що зручно для відвідувачів на кріслах колісних. Робочі місця операторів обладнані індукційною петлею, яка створюває магнітне поле і передає звук безпосередньо в слуховий апарат, зменшуючи фонові шуми. Щоб онлайн-шопінг був доступний для кожного, встановили велику примірочну з тримачем для милиць. Адаптували і вбиральні: встановили автоматичні двері, всередині є сповивальний столик для клієнтів з немовлятами. Також подбали про відчуття безпеки людей з ментальними порушеннями, тому у вбиральнях немає автоматичних сушилок для рук. У приміщенні відділення розмістили дитячий куточок творчості, миски з водою для тварин і навіть готель для комах. Вразило безбар'єрне відділення й військових, які скористалися його послугами. "Тут відчувається воля те, за що ми боремося. Мої побратими після відвідування безбар'єрного відділення кажуть, що це прояв поваги до тих людей, які багато років не могли бути почутими. Це як черговий доказ, що нас чують", - поділився військовослужбовець Володимир Рудковський. Він є мотиваційним тренером Навчально-реабілітаційного центру "Незламні". Усі співробітники безбар'єрного відділення Нової пошти пройшли відповідне навчання. Для них проводили тренінги фахівці ГО "Безбар'єрність". Окрему увагу приділяли коректній комунікації та взаємодії з різними групами населення. "Це відділення стандарт, який відпрацювали з початком повномасштабного вторгнення. Ми будемо продовжувати робити безбар'єрність частиною свого продукту й впроваджувати стандарти доступності для нових відділень. Наша мета - стати прикладом безбарʼєрних рішень, аби вся Україна стала безбар'єрною", - говорить співзасновник Нової пошти Вячеслав Климов. У планах Нової пошти масштабування та розширення рішень безбар'єрності. Зокрема, покращать доступність відділень, збільшать кількість поштоматів, адаптують їх для людей з інвалідністю. Для своїх співробітників компанія провела навчання з коректної комунікації з людьми з інвалідністю. Схожий навчальний курс скоро буде впроваджено в Корпоративному Університеті та Школі Бізнесу Нової пошти. "Безбар'єрність це філософія суспільства без обмежень. Це про внутрішню готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім. І Нова пошта, як відповідальний корпоративний громадянин, підтримує цей рух і продовжуватиме будувати сервіс без бар'єрів", каже Олена Плахова, директорка з управління репутацією групи компаній NОVА (Нова пошта). Робота для всіх Військовослужбовець 35-ї бригади Олександр Карасьов після поранення і реабілітації вирішив повернутися на роботу в термінал Нової пошти в Одесі. Під час служби комнанія за ним зберігала робоче місце. Але оскільки після порнення він не міг уже виконувати професійні обов'язки на попередній посаді, то ветерану запропонували перекваліфікуватись на нову спеціальність. Він погодився і нині працює водієм електровізка. "Ми штурмували окоп. Був обстріл і мене поранило, побратими витягнули. Потім лікування, протезування. Від роботодавця моя сім'я отримала фінансову допомогу. Маю двох синів 12 і 4 роки. Дружина спершу була проти, щоб йшов працювати. Але я справився", - поділився Олександр Карасьов. Український бізнес запроваджує програми повернення ветеранів на робочі місця. У Новій пошті така програма діє з 2023 року. У кадровій політиці компанія дотримується принципу безбар'єрності: працевлаштовує студентів, молодих батьків, ветеранів, людей віком 55+. Буває, що люди з інвалідністю намагаються приховати свою проблему. Зокрема, й через попередній негативний досвід працевлаштування. У Новій пошті поділилися такою історією: хлопець з порушенням слуху ( односторонньою глухотою) влаштувався працювати до контактного центру. Наявність порушення він приховав, через страх відмови. У процесі навчання співробітники виявили, що працюючи в одному навушнику стажер абсолютно не чув, що йому підказує наставник. Тоді йому запропонували перейти на роботу з онлайн-чатами для мінімізації навантаження на слух. І він досі працює у компанії. Як зазначають у Новій пошті, більшість вакансій у компанії пов'язана з фізичною працею: перевезення вантажів, навантаження, розвантаження. Ця робота в суспільстві традиційно вважається "чоловічою". Але Нова пошта почала позбуватися гендерних бар'єрів й активно залучає жінок на не типові для них раніше вакансії. Тепер у штаті мають далекобійниць, водійок електровізків, вантажниць дрібних вантажів, кур'єрок. Нова пошта не тільки змінила описи вакансій, використовуючи фемінітиви. Компанія співпрацює з Центрами зайнятості і пропонує роботу жінкам, яких навчали новим професіям. Також Нова пошта робить важливі кроки, щоб полегшити фізичні навантаження для жінок під час роботи. Наприклад, використовують механізовані тачки та екзоскелети. Спорт без бар'єрів Військовий Андрій Соломін під час служби втратив обидві кінцівки та 6 хв перебував у стані клінічної смерті. Зараз пересувається на кріслі колісному, проходить реабілітацію. У вересні в Києві військовий брав участь у Першому безбар'єрному марафоні Нової пошти. Метою заходу було зробити біг доступним для всіх. "Я зміг подолати дистанцію без того, щоб просити в інших допомоги перенести крісло через бордюр або обʼїжджати ями та шукати шлях, як проїхати далі. Дуже приємно долати дистанцію з розумінням, що я можу робити це сам, адже вона доступна для всіх людей. На ВДНГ, де проходив марафон, дуже помітні зміни, які Нова пошта зробила на території. І класно, що після марафону цей простір залишиться таким же доступним", - поділився враженнями Андрій Соломін. До безбар'єрного марафону Нової пошти у Києві на ВДНГ долучилися люди з порушенням зору та слуху, розладом аутичного спектра, ДЦП, на кріслах колісних і з протезами, діти до 7 років, люди старшого віку, бігуни з домашніми тваринами. 3400 бігунів долали дистанції 42, 21, 10 і 5 км. Серед них було понад 300 представників маломобільних груп. Під час підготовки до марафону організатори подбали про зниження бордюрів, вирівняли асфальт, встановили зручні стійки реєстрації та нагородження, адаптовані вказівники. Учасників супроводжували перекладачі жестової мови, для людей із порушенням зору забезпечили аудіо описовий коментар. Батьки з маленькими дітьми могли скористатися місцем для догляду зі сповивальним столиком, засобами гігієни. На дистанціях, у стартовому містечку розмістили зони для чотирилапих - з водою та смаколиками. Ще одна особливість: на безбар'єрному марафоні вперше прозвучав новий сигнал старту - без пострілу. Адже традиційний сигнал може бути травматичним для людей з ПТСР, ветеранів війни. Нова пошта провела дослідження і разом з експертами обрали сигнал, який найбільше відповідає критеріям: звук включає зворотній відлік, стартовий сигнал із семплами трембіти і відлуння, яке звучить, допоки більшість учасників не почнуть забіг. Українці хоча б раз в житті зіштовхувалися з певними бар'єрами: ускладненим фізичним доступом, перепонами у працевлаштуванні, упередженим ставленням, неможливістю отримати певні послуги, тощо. Під час повномасштабної війни запит суспільства на ефективні безбар'єрні рішення зріс ще більше. Тому нині безбар'єрність має стати нормою в Україні й торкнутися багатьох сфер нашого життя. Для цього потрібні спільні зусилля держави, громадян і бізнесу, щоб створити комфортні умови для всіх.

доповнюється

Сили оборони виконали основне завдання в Курській області.

Фінальний забіг серії "RUN 4 VІСТОRY" пройшов 27 жовтня в Києві на Трухановому острові. Захід зібрав майже тисячу учасників з усієї України. До благодійного марафону долучилися військові, цивільні, діти і навіть робот-пес. Організаторами забігу в Києві стали міжнародна компанія МХП, благодійний фонд "МХП-Громаді" та спортивна спільнота "Характер". Під час події збирали кошти на підтримку 13-ї бригади Національної гвардії України "Хартія". Учасники бігли на дистанціях 2, 5, 10 і 21 км. До заходу долучилися понад 100 нацгвардійців. Для учасників з порушенням опорно-рухового апарату та людей з ампутаціями була доступна інклюзивна траса - 2 км. Діти бігли 200, 400 і 800 м. Gаzеtа.uа поспілкувалася з переможцями на різних дистанціях забігу на Трухановому острові, в Києві. Розпитали спортсменів про мотивацію та спортивний досвід. Артем Казбан, 34 роки Переможцем півмарафону - 21 км - став Артем Казбан. Він вдруге взяв участь у забігу "RUN 4 VІСТОRY". Пробіг за 1 год 7 хв 29 с. У Черкасах Артем здобув перемогу на дистанції у 10 км. "Не думав про перемогу до старту. Але поставив собі задачу пробігти на час, щоб покращити результати", - розповів Артем Казбан. Найдовшими його забігами були марафони у 2019 та 2021 роках- пробіг тоді по 42 км. Потім зробив перерву через пандемію, а пізніше - повномасштабне вторгнення. Переважно зосереджується на дистанціях 10-15 км. Однак цьогоріч у жовтні Артем знову подолав марафон на Чемпіонаті України і посів третє місце. Також минулого року він став призером Чемпіонату Європи на дистанції 10 км, пробігши трасу за 29 хв. "До першого марафону тренувався близько року. Виходив на пробіжки по 20-25 км сім разів на тиждень. Зараз тренуюсь частіше ввечері. У цій справі не треба поспішати. Якщо починати надто швидко чи з довгих дистанцій, то можна швидко втратити бажання і мотивацію. Початківці можуть стартувати з 2-3 кілометрів, поступово переходити до довших пробіжок", - говорить Арртем. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Майже тисяча спортсменів і робот-пес: як у Києві проходив найбільший благодійний забіг на підтримку ЗСУ Артем Казбан служить у Національній гвардії України понад 15 років і особисто знає багатьох бійців "Хартії". Тому для спортсмена було дуже важливо підтримати забіг на Трухановому острові в Києві. Як військовий, Артем міг зареєструватися безкоштовно для участі, але вирішив задонатити, щоб допомогти бригаді. "Усі забіги після початку повномасштабної війни переважно благодійні. Я радий підтримувати такі ініціативи. Це також можливість зустрітися з друзями та однодумцями", - додав Артем. Максим Аненко, 27 років Максим Аненко встановив особистий рекорд і став переможцем на дистанції 10 км. "Траса на Трухановому острові дуже класна і швидка, ще й погода сприяла бігу. Загальний мій час - 31 хвилина 28 секунд. Це особистий рекорд і перший забіг "RUN 4 VІСТОRY, в якому взяв участь", - поділився враженнями спортсмен. Кілька тижнів до цього Максим Аненко подолав свій перший у житті марафон. Однак зміг швидко відновитися і долучитися до забігу на Трухановому острові в Києві. Бігом спортсмен займається більше трьох років. "Думав спершу, що не зможу відійти від марафону. Хоч ноги були і не досить швидкі, але мені вдалося перемогти на дистанції 10 кілометрів. Спорт є невідʼємною частиною мого життя. Він допомагає позбутися кортизолу - гормону стресу. Оскільки в українців останнім часом багато переживань, то спорт - хороший інструмент, щоб впортатися зі стресом. А біг взагалі є одним із найдоступніших видів спорту, бо кросівки чи кеди є у всіх. Просто вийшов, побігав, трохи розрядився - і настрій покращився", - додав Максим Аненко. Наступним спортсмен планує пробігти півмарафон у Дніпрі. "Конвертуємо свої донати у допомогу, а ще - активно і з користю проводимо час. Окрім цього, біг заряджає і налаштовує на продуктивний день. Тренуюся зранку перед роботою і це покращує продуктивність. Також біг обʼєднує людей - це спільнота однодумців. Я є учасником бігового клубу, із яким часто проводимо різні заходи, благодійні збори", - підсумував Максим. Дмитро Харченко, 32 роки Дмитро Харченко переміг на дистанції 5 км. Бігом він займається вже 14 років, працює тренером у "Лабораторії бігу" в Києві. Максимальна дистанція спортсмена - 42 км. "Під час забігу на Трухановому острові я планував перемогти, тримав хороший ритм і мені все вдалося", - ділиться Дмитро. Тренується спортсмен шість-сім разів на тиждень. У середньому під час пробіжки долає від 10 до 12 км. "Це спокійний біг, або пʼять разів на тиждень пробіжка у повільному темпі до 12 км і раз - інтервальні й швидкі тренування. Наприклад, кілометр швидко, 400 метрів повільно. Раджу всім бігати, так життя стає яскравішим. Також завдяки тренуванням зменшується вплив стресу", - пояснює Дмитро Харченко. Дмитро закликає всіх підтримувати благодійні забіги, адже у такий спосіб можна допомагати Збройним силам України. "Треба приходити і бігати, підтримувати ЗСУ донатами", - підсумував спортсмен. Забіги "Run4Vісtоry" відбулись у Тернополі, Вінниці, Черкасах, Ладижині, Києві. Під час перших чотирьох вдалося зібрати понад 2 млн грн. На київському заході задонатили близько 800 тис. грн, які будуть направлені на забезпечення потреб військових на фронті.

Хлопчик все своє життя бореться за здорове майбутнє.

Частина коштів піде на безпосередню військову допомогу.

Жінці потрібно щомісяця зібрати десятки тисяч гривень.

Дитині потрібно провести протезування ока, яке врятувати так і не вдалося.

Під натиском ворога українські оборонці можуть відступати.

Шахраї активізувались в останні два місяці літа і використовують схеми обману з віддаленим доступом, щоб виманювати особисті дані та кошти українців. Ось, що радить зробити  експерт з інформаційної безпеки Юрій Япко, щоб убезпечити себе від втрат.