Search trend "павлоград"

На Донеччині, поблизу міста Покровськ, російська армія намагається тиснути на захід та рухатись до Дніпропетровської області. Також хочуть контролювати трасу на Павлоград

Спроба російських окупантів  обійти Покровськ Донецької області із заходу та перерізати трасу на Павлоград була невдалою.

Ознак наступу на Дніпро чи Павлоград наразі немає

Наразі не спостерігаються ознаки підготовки до наступу на Дніпро чи Павлоград.

Наступна історія про начальницю штабу медичного батальйону Госпітальєри  Ганну Федянович з позивним Багіра. Через війну із Росією вона втратила бізнес на Донеччині. Почала допомагати українському війську, а згодом і сама долучилася до нашого спротиву. Нині працює у медичному батальйоні Госпітальєри. Про цивільне життя поки не думає, але купила будинок, який хоче облаштувати з чоловіком після нашої перемоги. Ганна Федянович з позивним Багіра - начальниця штабу медичного батальйону Госпітальєри. Вона у війську вже 11 років. Каже, наразі вже не розуміє як повернутися у цивільне життя. А вирушила у військо ще у 2014 році. Жінка жила у Павлограді. Місто було наближене до зони бойових дій, адже розташоване на межі Донецької та Луганської областей. Тоді втратила весь бізнес, який розбудовувала у Донецьку. Мала там свої будівельні магазини.  Коли почалася війна, бізнес довелося закрити. Тому вирушила у військо. Спочатку займалася волонтерством. Оскільки була головою наглядової ради у благодійному фонді, до неї зверталися військові по допомогу. Тоді почала відправляти потрібні речі для воїнів, також збирали продукти харчування і відвозили їх воїнам в Авдіївку та Піски. В основному у 93 та 74 бригади. Під час таких поїздок Ганна познайомилася з командиром добровольчого батальйону імені Джахара Дудаєва з Ісою Мунаєвим. Побачила, що батальйон не забезпечує держава і почала допомагати їм. І згодом вже стала військовою батальйону. Стала заступником командира бригади. "Я була радником в Іси. Я займалася всім, чим займалися хлопці.  Але основним завданням було супроводжувати Комбата на зустрічах, - розповідає Ганна. -  У 2014 році ми працювали в Луганській області. Базувалися в Лисичанську. Працювали в Попасній, Троїцькому, виходили на Калинове, коли воно окуповане було. Там ми дуже класно відпрацювали. А під час виходу  на Дебальцеве, я залишилась в нас на базі з побратимом. Ми три доби чергували по черзі і чекали, коли повернеться група. Всі здали тоді перед виходом свої телефони. Єдиний телефон був в Іси для зв'язку з Семеном Семенченком і, щоб можна було зв'язатися зі мною. Перед цим виходом я йому казала, що операція не спланована, тому не потрібно йти. Але група допомогла Семенченку і вийшли всі, окрім комбата. Ми прорвалися в Дебальцево і забрали його тіло. Але про це ніхто не знав. Після цього мені дуже важко було. Іса для мене був як батько, як наставник. Я таких людей ще ніколи не зустрічала. Він був маленький зростом, десь метр 60, але біля нього було дуже комфортно і затишно. Таке враження було, що нічого не загрожує взагалі. Ми потрапляли під обстріли, але зовсім не було страшно".Після того, як комбат загинув Ганна знову повернулася у цивільне життя. Разом з волонтерами придбала будинок в селі, де посадила город, завели тварин і вирощували все для військових. Восени 2015 року загинув побратим і жінка знову повернулася у військо у добровольчий батальйон. "На той час я вже була просто військовою. Ми співпрацювали з СБУ, зі Збройними Силами України, брали участь у боях. Тоді працювала артилерія, міномети, але близьких контактів не було, - розповідає жінка. - Все якось на звірячому інстинкті працювало. У нас не було підготовки, у цивільному житті ми ніколи не тримали зброї. Мені дали в руки автомат і сказали - йди вперед.  До прикладу, ми заїхали в село і не знали взагалі, хто там є, я одразу обрала місце, де можна побачити, якщо хтось буде зі сторони підходити. Я обрала таку точку, що мене не побачили навіть свої". У 2017 році Ганна Федянович почала працювати у медичному батальйоні Госпітальєри. Ще після загибелі Іси Мунаєва, на волонтерській фермі вона познайомилася з Алісою Котик. А пізніше вона запропонувала кандидатуру Ганни для допомоги у штабі Госпітальєрів. "Моя робота - це робота менеджера. Налагодження роботи батальйону, спілкування з особовим складом,  організація ротації, налагодження контактів зі Збройними силами України, з начмедами. Це така щоденна робота без вихідних, без відпустки, тобто функціонування батальйону в цілому, - розповідає про свою роботу Ганна. - Ротації відбуваються постійно, поранені є постійно і у них виникають різні питання будь-коли. Мене називають мамою в батальйоні.  Коли треба їсти зварити, попрати. Було таке, що навіть я прибирала територію, екіпаж приїхав, каже: "А чого це ти тут, ну, замітаєш?" А мені часом хочеться чогось такої жіночої роботи, тому що я вдома не живу. Я постійно перебуваю в штабі, на базі, і в мене немає можливості реалізовувати себе як мати, як жінка".Перед початком повномасштабної війни Росії проти України Ганна довго розмовляла з Яною Зінкевич, яка й попередила про напад. "До опівночі ми з нею розмовляли і вона мені казала: "Готуйся, буде напад". На той момент вона була в Києві, готувалася, теж пакувала аптечки. І десь близько  4:30 ранку, вона знову мені подзвонила, каже: "Багірчик, збирайся, почалася війна, їдь на базу, зустрічай людей". Я зібралася, приїхала на базу і після того я вдома не ночувала жодної ночі. Я намагалася пригадати перші дні повномасштабного вторгнення. Але я просто не можу згадати. Це настільки було важко морально, фізично, що, мабуть, організм заблокував всі ці спогади. Я пам'ятаю лише, що приїжджало багато людей, все робилося абсолютно на автоматі. Було багато зустрічей, розмов. До нас долучилися місцеві хлопці, знайомі, вони поприїжджали зі своєю зброєю, робили коктейлі Молотова. Їздили хлопці, брали пінопласт, розчинник, щоб робити ці коктейлі. І продавці їм все то давали безкоштовно і казали: "Тільки паліть їх і не пускайте до нас у місто". Ганна розповідає,  тоді були чіткі вказівки, хто куди їде, з якої області, куди має доїхати. Знали, що мають робити навіть,  навіть якщо ляже весь зв'язок. Відправили декілька екіпажа по три людини: водій та два парамедика. І на них було все спаковано в машині. "Вони просто приходили в чому були і там для них вже все було готове: броня, рюкзак на кожного складений, аптечка і спальник, - каже Ганна. - Екіпажі роз'їжджалися, а на той момент заправки не працювали. Заправляли тільки військових і тільки в бак, ніяких каністр. Нам доводилося виганяти всі машини, які були, заїжджати на заправки, заправляти до повного, потім повертатися на все це зливати по каністрах, тому що потрібен був запас". На початку повномасштабного вторгнення близько половини батальйону працювали на Київському напрямку. А частина приїхала на Західний Донбас, в Павлоград.  І перебували на тих ділянках, де батальйон був до повномасштабного вторгнення, в Авдіївці.У перші дні вторгнення  в українську добровольчу армію виїхало понад 20 екіпажів госпітальєрів. Кожен екіпаж - це мінімум три людини. Розповідає, як вдалося налагодити роботу: "На початку це було досить хаотично, тому що що до повномасштабного вторгнення в нас мінімальна ротація відбувалася два тижні  або місяць. А, коли почалось повномасштабне вторгнення, цей розклад зламався. Екіпажі виїжджали настільки, наскільки у них була змога фізично та морально це все витримати. Не було такого, що поїхали на два тижні і через два тижні вас поміняють. Тому що виїжджали всі разом і міняти не було ким. Тобто, всі, хто приїхав, одночасно всі виїхали на позиції. Вже, коли звільнили Київську область, екіпажі, які працювали в Києві, приїхали до нас на базу. На той момент у Збройних силах України, було проблематично з екіпажами, які могли заїжджати в зону бойових дій і вивозити поранених з окопів, також не вистачало лікарів. Тому наші екіпажі з радістю прийняли. На початках у нас було до 40 екіпажів одночасно на передовій. Якщо порахувати в людях, це 150, 170 людей одночасно від нашого батальйону".Ганна Федянович наголошує, що медики постійно є під прицілом в росіян. Вони б'ють по лікарнях, по госпіталях, евакуаційних машинах. Навіть можуть поранити військового і чекати, коли медики приїдуть його рятувати і потім знову накрити це місто. "Коли лікар підходить до пораненого, щоб його врятувати, знову починається обстріл і тоді й медик гине. Адже  це людина, яка може врятувати життя військовому.  Наша Майк, яка загинула саме в евакуаційній машині, від прильоту ланцета. Це було видно, що їде машина медиків і він ціленаправлено вразив машину".Ганна залишається у війську. Каже, хоче повернутися у цивільне життя, але лише після нашої перемоги. "Минулого року я придбала будиночок в селі. Там треба робити капітальний ремонт, але була надія, що буде можливість там наводити лад. Хочеться, щоб приїжджали діти. Вже хочеться онуків. У мене донька одружена. Тому на купівлі будиночку все закінчилося, поки ніхто нічого там не робить через ситуацію в країні. Район небезпечний, фронт наближається, працює балістика, шахеди прилітають. Тому не бачу сенсу там щось робити, вкладати гроші. Тому зараз лише накопичую, щоб, коли все закінчиться, можна було зробити собі такий затишок". 

Російські війська розпочали наступ на Покровськ ще влітку 2024 року. До весни 2025-го з’явилась інформація, що ворог стоїть менш ніж за п’ять кілометрів від міста. Проте штурмувати Покровськ він не планував: розширював фронт, щоб ізолювати місто і перерізати логістику. Однак після останньої невдалої спроби перерізати трасу Павлоград — Покровськ росіяни змінили тактику і почали просуватися на захід, до адміністративного кордону з Дніпропетровщиною. Кореспондентка «Бабеля» Валерія Цуба звернулася до командування бригад, що тримають оборону на ділянці найбільшого наступу, переглянула онлайн-мапи бойових дій, дані військових і оглядачів, а також офіційні зведення ОСУВ «Хортиця» — і намагається дати відповідь на питання «Як діють росіяни на Дніпропетровщині?».

У ніч на неділю, 27 квітня, Дніпропетровщина зазнала російської атаки. Унаслідок дій росіян в області є загиблий, а також постраждала дитина. Про це повідомили ДСНС: «Дніпропетровщина: внаслідок нічної атаки загинула людина та постраждала дитина». Унаслідок нічної атаки у місті Павлоград загинув чоловік та постраждала чотирнадцятирічна дівчина. Також пошкоджені два багатоквартирні будинки та виникла пожежа в... Запис На Дніпропетровщині внаслідок російської атаки є загиблий, постраждала дитина спершу з'явиться на Громадське радіо.

Сили оборони збили 57 БПЛА, понад 60 не досягли цілейВночі 27 квітня рф запустила 149 БПЛА по Україні, 57 з них збито. У Дніпропетровській області атака на Павлоград призвела до загибелі чоловіка та поранення дівчинки.

Внаслідок російської атаки у місті пошкоджені два багатоквартирні будинки. Займання сталося в одній з будівель.

Дніпро, Павлоград та інші міста Дніпропетровської області зазнали дронової атаки в ніч на 27 квітня.

На Дніпропетровщині ударні дрони атакували Павлоград, є жертви

Російські військові минулої доби атакували Дніпро, Павлоград, громади Нікопольського та Синельниківського району. Є загиблі й постраждалі.

росія вночі дронами атакувала Павлоград: загинув чоловік, поранена дитинаВночі 27 квітня росія атакувала Дніпропетровську область, у Павлограді загинув чоловік, поранено дівчину. Пошкоджено будинки, підприємства, у Вербківській громаді загинули тварини.

Через ворожу атаку безпілотниками в Павлограді Дніпропетровської області загинув чоловік, постраждала 14-річна дівчина, багато пошкоджень. Джерело: керівник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак Пряма мова: "Вночі ворог вкотре скерував на область безпілотники.

У ніч проти 25 квітня війська РФ завдали ударів дронами по Павлограду на Дніпропетровщині. У місті зайнялася багатоповерхівка. Загинули троє людей, 15 — поранені. Що відбувається на місці на наступний день після атаки

Росіяни атакували Камʼянське, що на Дніпропетровщині. Пошкоджена девʼятиповерхівка. Відомо про трьох постраждалих. Про це повідомив начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни атакували Дніпро: вже двоє загиблих, 16 постраждалих "Ворог знову атакував цивільну інфраструктуру. Ворожий безпілотник поцілив у житлову девʼятиповерхівку. Горять квартири. Всі служби на місцях. Попередньо, є три постраждалі. Серед них - дитина. Більше інформації зранку", поінформував Лисак. У ніч на 25 квітня російські військові атакували Дніпропетровщину ударними безпілотниками. О 5:30 один з них поцілив у житлову п'ятиповерхівку в місті Павлоград. Внаслідок влучання виникла пожежа. Попередньо загинули три особи, з яких одна дитина.

Росіяни під час атаки на Павлоград у Дніпропетровській області повністю знищили базу медичного добровольчого батальйону «Госпітальєри», завдавши удару двома «Шахедами».

Про це повідомила командирка батальйону Яна Зінкевич."Росіяни обстріляли сьогодні вранці Павлоград. Загинули діти, загинули мирні люди, знищено мирні домівки. Знищено дощенту нашу базу батальйону з усім майном та технікою, що були в ній. Вони знову влучили в саме серце. Перекреслили 10 років роботи тисячі людей. Вбили цивільних", - написала вона.Зінкевич нагадала, що база "Госпітальєрів" була прихистком для медиків, військових, переселенців, "навіть для поранених тваринок знаходилось місце у нашому спільному домі"."Там було ціле наше насичене любов'ю і єдністю життя, а тепер - попіл, руїни, скло і тиша, яка кричить невимовним болем. Там була пам'ять про наших полеглих Госпітальєрів, артефакти їхнього безцінного життя і подвигу, яких теж уже нема", - додала командирка.Також Яна Зінкевич оголосила збір на 20 млн грн для нової бази батальйону. Російська терористична армія ввечері четверга, 24 квітня, запустила ударні безпілотники для атаки України. У Павлограді загинули люди, 15 постраждалих.

російські окупанти під час атаки на Павлоград у Дніпропетровській області знищили базу медичного добровольчого батальйону «Госпітальєри», поціливши двома «шахедами». Про це повідомили самі «Госпітальєри» та командирка батальйону Яна Зінкевич, пише Рубрика. Згоріли всі три поверхи будівлі й усе майно. Водночас люди й тварини не постраждали. «Вогонь забрав стіни, але не зміг забрати пам'ять і сенс»,— наголосили у батальйоні […] Тhе роst Російські окупанти знищили базу “Госпітальєрів” у Павлограді: вщент згоріли ліки та провізія парамедиків арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Останніми тижнями, на тлі "мирних" перемовин, Росія всіляко намагається тиснути й демонструвати силу, тому значно наростила кількість атак по Україні - Кривий Ріг, Суми, Київ, Одеса, Павлоград… Ці удари...