Search trend "14 серпня"

Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України.Як зазначається, тепер Кириленка підозрюють у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірних відомостей.Досудове розслідування встановило, що у 2020-2023 роках, обіймаючи посаду очільника Донецької обласної державної адміністрації, він придбав 21 об’єкт нерухомого майна та один люксовий автомобіль, зареєструвавши права власності на родичів своєї дружини.За даними правоохоронців, серед набутого майна є, зокрема, 7 квартир у Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м, будинок на понад 220 кв. м та дві земельні ділянки під Києвом. Щоб приховати збагачення, посадовець не зазначив відомості про набуте майно у своїх деклараціях за ці чотири роки. Досудове розслідування справи вже завершили.Що передувалоУ березні цього року НАБУ та САП розпочали кримінальне провадження щодо голови Антимонопольного комітету Павла Кириленка за статтями "незаконне збагачення" та "декларування недостовірної інформації".Кримінальне провадження розпочали 22 березня - наступного дня після виходу матеріалу "Схем" (радіо "Свобода"), в якому розслідувачі виявили, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала нерухомість і автівки загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень.Йдеться про великий маєток та дві земельні ділянки під Києвом, 200 квадратних метрів офісної нерухомості в столиці, два кросовери, три квартири з паркомісцями в елітних житлових комплексах Києва та четверо апартаментів з паркомісцями в Ужгороді, оформлені на батьків та бабусю дружини.Журналісти з’ясували, що ніхто з родичів Кириленка не має бізнесу, а офіційних доходів родини не вистачило б, щоб придбати все це коштовне майно. При цьому посадовець не вказував в декларації нерухомість та авто, якими користується його родина, додають "Схеми".14 серпня НАБУ і САП повідомили Кириленку про підозру в незаконному збагаченні на 56,2 млн грн та декларуванні недостовірної інформації.27 серпня Вищий антикорупційний суд у вівторок утретє не обрав йому запобіжного заходу, а згодом Кириленко вніс 30 мільйонів грн застави.

Головний тренер лондонського Арсенала Мікель Артета висловився про гру Олександра Зінченка у матчі 14-го туру АПЛ проти Манчестер Юнайтед (2:0).

Про це повідомляє Аrmеnрrеss.Пашинян підкреслив, що Єреван вже пройшов точку неповернення до ОДКБ."Ми не просто накладаємо вето на будь-який документ, тому що, по суті, ми вже вважаємо себе поза ОДКБ, і нехай вони приймають такі рішення, які хочуть. Ми не втручаємося в їхні справи з поваги до наших колег. Але ще раз кажу, в тому числі й розрив між цими подіями та їх публічним взаємним вираженням, робить повернення Республіки Вірменія в ОДКБ все складнішим, якщо не сказати неможливим. Я думаю, що тут ми перетнули точку неповернення", - пояснив він.Премʼєр наголосив, що позиція Вірменії є чіткою, додавши, що у 2021 і 2022 роках існували "територіальні посягання та агресія проти Вірменії", а агресія "відбулася після того, як ми обговорили це питання з союзниками"."І в цей час ми отримали відповідь від наших союзників, що кордони Республіки Вірменія є червоною лінією. Коли сталося посягання, ми сказали: шановні колеги, та червона лінія, про яку ви говорили, перетнута. Після цього вони сказали: знаєте, здається, що кордон не був делімітований? Тут ми сказали: в такому випадку, де ж проходить червона лінія, покажіть зону відповідальності ОДКБ в Республіці Вірменія. Вони не показали. І моя реакція, яку я публічно озвучив, була такою: якщо ОДКБ не має зони відповідальності у Вірменії та не може показати цю лінію, то ОДКБ як організації не існує", - зауважив Пашинян.За словами очільника вірменського уряду, через це він не підписав підсумковий документ саміту ОДКБ восени 2022 року. Пашинян акцентував: Єреван заморозив свою участь в організації, тому держава не бере участі в розробці документів.Що передувало23 лютого прем’єр Вірменії Пашинян заявив, що його країна "заморозила" участь в Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), в якій "домінує Москва".13 червня Пашинян натякнув на можливість виходу країни з Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), у МЗС країни пояснили його слова. 6 серпня Вірменія оголосила, що не братиме участі у навчаннях Організації договору про колективну безпеку 14 - 16 серпня у російському Новосибірську.

Через значні втрати у військовій техніці російські війська в Курській області змушені переходити з броньованих танків і БМП на нові вантажівки прямо з конвеєра, що створює додаткові можливості для ЗСУ. За приблизними підрахунками, з 6 серпня до 26 листопада росіяни в Курську втратили 364 одиниці важкої техніки - здебільшого танки, БМП і вантажівки. Проте ці втрати можуть бути лише "розігрівом перед шоу", оскільки росіяни намагаються замінити сотні втрачених на Курщині машин новою менш броньованою технікою. Про це свідчать дані аналітика Fоrbеs Девіда Акса. "За прогнозами українського розвідника Кrіеgsfоrsсhеr, гусеничних машин буде менше, а колісних - більше. Це може означати зменшення кількості танків, бойових машин БМП і БМД та броньованих тягачів МТ-ЛБ. Це може означати збільшення кількості броньованих вантажівок "Тигр" і "Тайфун". Колісні бойові машини БТР-82 вже надходять на передову в більшій кількості", - зазначив Акс. За словами аналітика, запаси старих машин закінчуються, а іноземні санкції негативно позначаються на новому виробництві. Тому російські заводи пристосувалися до цього, перейшовши від складних гусеничних машин на простіші колісні машини. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Галицькі десантники взяли в полон 11 росіян під час бою на Курщині Акс розповів, що погана новина для ЗСУ в Курській області полягає в тому, що в російської армії не закінчиться техніка, проте є і позитивний момент. "Хороша новина полягає в тому, що нові російські машини менш потужні, ніж старі, які вони замінюють. Одна з причин, через яку нова вантажівка "Тигр" важить лише вісім тонн - удвічі менше, ніж стара БМП-2, - полягає в тому, що "Тигр" має на третину менше броні, ніж БМП-2. Не менш тривожним для російських військ є те, що гусенична БМП-2 набагато мобільніша в багнюці, сльоті та снігу, ніж будь-яка вантажівка. Вантажівки будуть змушені дотримуватися нечисленних доріг, що зробить їх пересування передбачуваним для українських операторів безпілотників і артилеристів", - пояснив він. Минулої доби на Курському напрямку відбулося 15 боєзіткнень, ворог завдав 14 авіаційних ударів 30 керованими бомбами та вчинив 381 артилерійський обстріл, зокрема три - із реактивних систем залпового вогню. Росіяни захопили населений пункт Дарʼїно Курської області. Дарʼїно - це село в Суджанському районі Курської області. Воно перебувало під контролем Сил оборони України з серпня 2024 року.

Про це повідомила пресслужба Адміністрації морських портів України (АМПУ)."Український коридор продовжує демонструвати свою ефективність та надійність, навіть у надскладних умовах війни. Станом на сьогодні, завдяки його функціонуванню було транспортовано вже понад 85 млн т вантажів, із яких 56,7 млн т зернових успішно відправлено на експорт для забезпечення світової продовольчої безпеки", - йдеться у повідомленні.Зазначається, що загалом за час роботи коридору понад 3000 суден скористалися його можливостями."Попри постійні обстріли, повітряні тривоги та вимушені зупинки роботи, портовики продовжують виконувати свої завдання з максимальною віддачею. Їхня праця – це фундамент стабільності, який підтримує економіку України та забезпечує зв'язок зі світом. Кожна тонна вантажу – це ще один крок до спільної перемоги на економічному фронті та підтримки глобальної продовольчої стабільності", - додали в АМПУ.Що відомо про роботу морського коридору17 липня 2023 року Росія оголосила про припинення дії зернової угоди. У відповідь на це президент України Володимир Зеленський заявив, що слід продовжувати використовувати зерновий коридор, навіть попри вихід РФ з угоди.Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов 4 серпня заявив, що Україна відправлятиме кораблі з власним зерном туди, куди вважає за необхідне, і ні в кого не проситиме на це дозволу.10 серпня Військово-Морські сили Збройних Сил повідомили про тимчасовий гуманітарний коридор для торговельних суден, що йдуть до та з портів України.12 серпня в Україні відкрили реєстрацію торговельних суден та їхніх власників, які готові проходити тимчасовими маршрутами до українських портів у Чорному морі.16 серпня з Одеського порту вийшло перше судно після оголошення Росією про припинення дії зернової угоди.14 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має намір залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн світу, зокрема на Африканському континенті.Станом на 10 березня 2024 року з українських портів Чорного моря вийшли 1005 кораблів. Вони доставили близько 30 млн тонн вантажів на світові ринки.18 вересня президент Зеленський сказав, що за рік роботи морського коридору з українських портів вийшли понад 2500 суден, які вивезли 70 млн тонн вантажів.Російська окупаційна армія 14 жовтня атакувала балістичною ракетою припортову інфраструктуру Одеси. Внаслідок цього загинула людина, 8 постраждалих. Також пошкоджені два цивільних судна. Однак у Мінінфраструктури запевнили, що обстріл не вплинув на роботу морського коридору.На початку листопада повідомлялося, що українським морським коридором перевезли понад 80 млн тонн вантажів.

Про це повідомили на сайті Книги рекордів Гіннеса."Його останній день був оточений музикою та любов'ю. Джон завжди любив дякувати. Тож від його імені дякуємо всім, хто піклувався про нього протягом багатьох років", – повідомила сім'я чоловіка.Джон Тіннісвуд народився 26 серпня 1912 року в Ліверпулі, місті, де він виріс і зрештою зустрів свою дружину Блодвен. У шлюбі вони прожили 44 роки, доки дружина не померла у 1986 році.Протягом 10 років після свого сторіччя Джон щороку на день народження отримував вітальну листівку від королеви Єлизавети ІІ, яка була майже на 14 років молодша за нього.У квітні 2024 року, у віці 111 років, він став найстарішою людиною у світі після смерті 114-річного Хуана Вісенте Переса з Венесуели.Джон Тіннісвуд, Фото: Книга рекордів ГіннесаЯк зазначили в Книзі рекордів Гіннеса, чоловік казав, що немає ніякого секрету його рекордного довголіття та називав його "звичайним везінням".У Джона залишилися донька, четверо онуків – Аннушка, Маріса, Тобі та Руперт, а також троє правнуків – Табіта, Каллум і Ніва.Цьогоріч у віці 114 років помер найстаріший чоловік світу Хуан Вінсенте Перес Мора. У 2022 році він був занесений до Книги рекордів Гіннеса.

Російські окупанти планували зайти на територію Сумської, Харківської і Чернігівської областей до 30 серпня. Тож Курська операція стала превентивним заходом на випередження. Про це розповів начальник Генерального штабу ЗСУ Анатолій Баргилевич в ексклюзивному інтерв'ю ТСН Тиждень. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЗСУ вдарили по окупантах, які намагалися прорвати оборону Запорізького напрямку "Вони (російське командування - Gаzеtа.uа) планували протягом певного часу встановити буферну зону 20-30 км в Чернігівській, Сумській і Харківській областях. Певна частина "вагнерівців", приблизно 6 тис., зосереджувалася на території Курської області. Тому ми чітко розуміли, що повинні вжити превентивних заходів. Це фактично був удар на випередження", - сказав Баргилевич. Він також назвав дати, коли росіяни планували введення своїх військ на території Сумської і Чернігівської областей. "Такі заходи планувалися спочатку до 14-го, потім до 30-го серпня", - повідомив Баргилевич. Україна втратила понад 40% раніше захопленої території в Курській області РФ. Після українського вторгнення РФ перекинула в Курську область близько 59 тис. військовослужбовців. Крім того, воно підтвердило, що Росія направила в Курську область близько 11 тис. військовослужбовців КНДР.

24 листопада буде застосована одна черга відключень електроенергії. Вона буде діяти з 14:00 до 18:00. Про це повідомляє Укренерго. Причина тимчасового запровадження обмежень - пошкодження енергообʼєктів під час масованої ракетно-дронової атаки 17 листопада, йдеться в повідомленні. "Аварійно-відновлювальні роботи тривають. Енергетики працюють над ліквідацією наслідків, щоб якнайшвидше повернути в роботу пошкоджене ворогом обладнання", - наголосили в Укренерго. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому графіки відключення світла часто змінюють: в YАSNО пояснили Час застосування та обсяг обмежень протягом доби можуть змінитись. В Укренерго радять не вмикати кілька потужних електроприладів одночасно, коли світло з'являється за графіком. Усунення руйнувань після російських ракетних ударів, залежно від їхнього масштабу, може займати від кількох днів до кількох тижнів. Наприклад, після обстрілу 26-го серпня енергосистему відновлювали 13 діб, і в цей період були віялові відключення світла. Другий фактор, що впливає на тривалість відключень - температура на вулиці. Що вона нижча, то вища ймовірність відключень.

Новий рік завжди приносить із собою нові надії, плани та сподівання. У 2025-му символом року відповідно до китайського календаря стане мудра та гнучка тварина. Цей рік обіцяє бути сповненим змін, адаптацій та несподіванок, адже ця тварина таємнича та багатогранна.Новий 2025 рік: яка тварина стане символомУ 2025 році символом стане Дерев’яна Зелена Змія, яка прийде на зміну Дерев’яному Зеленому Дракону 2024 року. Китайський зодіак заснований на 12-річному циклі, в якому кожен рік проходить під покровительством певної тварини, стихії та кольору. Змія посідає шосте місце у цьому циклі та відома як символ мудрості, проникливості й трансформацій. Останній раз Змія була символом року у 2013-му, проте тоді вона була Чорною Водяною. Цьогоріч у поєднанні зі стихією дерева та зеленим кольором, які відповідають за зростання та гармонію, 2025 рік може стати часом для внутрішніх змін - трансформацій, пошуку істини та спокою. У цей період варто ретельно обмірковувати кожне рішення, покладаючись на інтуїцію та досвід, адже саме ці якості допоможуть досягти успіху (у кар'єрі або коханні). Однак, потрібно бути чесними та не поспішати, брехня може роздратувати покровительку року, а це лише принесе проблеми. Змія – одна з найбільш загадкових та символічних істот китайського зодіаку. Представники цього знаку відомі своєю здатністю більше довіряти інтуїції, ніж логіці, хоча їхній інтелект часто перевершує інших. Вони розважливі, вміють використовувати події на свою користь і завжди дотримуються власної думки, незважаючи на загальновизнані авторитети.Люди, які народились під знаком змії, небагатослівні, але їхні висловлювання завжди точні й доречні. Вони майстерно висловлюють свої думки так, щоб уникати конфліктів, часто залишаючи негатив поза увагою.Новий рік за східним календарем розпочнеться 29 січня та триватиме до 16 лютого 2026 року. У Китаї вірять, що цей період принесе значні зміни та відкриє нові можливості.Новий 2025 рік, фото: wоmо.uаЩо означають стихія та колір символу рокуСтихія символу 2025 року – дерево, що підкреслює важливість довіри до себе та природного розвитку. Воно уособлює зростання та нові можливості. Ця стихія підказує, що починання цього року матимуть високі шанси на успіх. Якщо у 2024 році не всі плани дали бажаний результат, то 2025-й стане часом, коли ваші зусилля принесуть плоди.Особливо важливими будуть креативний підхід та свіжий погляд на знайомі проблеми. Рік Змії сприятиме тим, хто прагне відійти від стандартних рішень і знайти нові шляхи для вирішення навіть складних завдань. Завдяки творчим енергіям, він стане сприятливим часом для напрямів, які сприяють духовному розвитку та самоусвідомленню, розповіла для УНІАН астрологиня Марина Романова. Філософія, психологія, пошук сенсу життя та власного місця у світі – це ті сфери, які отримають особливу енергію та підтримку.Дерево та зелений колір принесуть енергію гармонії та спокою, таку необхідну як для України, так і для всього світу, що переживає кризу. Однак досягти цього умиротворення можливо лише через усвідомлене духовне зростання й переосмислення життєвих цінностей. Астрологиня також наголосила, що наступний, 2025-й рік обіцяє стати часом змін, які закладуть основи нового світового порядку. Ми зможемо побачити перші паростки цього оновлення в сім’ях, громадах і країнах. Проте кардинальні перетворення у різних сферах буття не будуть простими – вони вимагатимуть терпіння, рішучості та глибокого розуміння.Сприятливі кольори 2025 рокуЩасливими кольорами, які відповідають стихії дерева, є:жовтий та золотийзелений та коричневийбілийКожен із них має особливе символічне значення та може стати джерелом натхнення і гармонії протягом року. Так, жовтий і золотий уособлюють тепло, багатство і процвітання. Вони асоціюються з сонцем і життєвою енергією, надихаючи на нові досягнення.Білий символізує чистоту, оновлення та нові починання. Зелений символізує здоров'я, процвітання та гармонію, вказуючи на період відновлення та зростання. Коричневий асоціюється зі стабільністю та надійністю, підкреслюючи важливість твердої основи та сталість у житті. У 2025 році використання цих кольорів у повсякденному житті, наприклад у гардеробі, дизайні чи інтер’єрі, може сприяти успіху, гармонії та духовному зростанню.Щасливі кольори 2025 року. Фото: Еспресо (на основі thесhіnеsеzоdіас.оrg)Сприятливі дати у 2025 роціАстрологиня рекомендує звернути особливу увагу на сприятливі періоди у 2025 році:від 14 квітня до 8 червня (однак до цього періоду варто бути обережними, оскільки це час великих трансформацій, який краще присвятити внутрішній роботі, уникаючи надмірності у соціальній активності)26 червня - 17 липня12 серпня - 1 вересня25 вересня - 8 листопада30 листопада - 31 грудняЗа словами експертки, у ці дні варто проявляти соціальну активність, бути відкритими до змін і сміливо братися за нові починання. Важливо не втрачати впевненості у своїх силах і використовувати можливості.Крім того, відповідно до китайського календаря найщасливішими датами для людей, народжених під цим символом, будуть 2, 8 і 9 числа будь-якого місяця. Ці дні сприятливі для важливих рішень, укладання угод, старту нових проєктів та будь-яких інших ініціатив, які потребують удачі й підтримки.Водночас 1, 6 і 7 числа будь-якого місяця будуть найменш сприятливими. У ці дні варто проявляти особливу обережність, уникати важливих справ та ретельно аналізувати всі кроки, щоб уникнути можливих помилок або несподіваних ускладнень.Для кого цей рік стане особливо успішним?Відповідно до східного гороскопа найбільша удача супроводжуватиме людей, які народилися в рік Півня, Бика та Мавпи. Їм варто використати цей час для реалізації своїх ідей і задумів. Для тих, хто народився під знаком Свині, Тигра або Коня, рік може стати часом викликів у професійному чи особистому житті, але й можливостей для зростання.Люди, які народжені під знаком Змії, у 2025 році відчуватимуть особливе підсилення своїх ключових рис характеру. Їхні інтуїція, мудрість та обачність проявлятимуться ще яскравіше, допомагаючи приймати зважені рішення та знаходити вихід із найскладніших ситуацій.Рік Змії спонукатиме нас заглянути всередину себе, щоб зрозуміти свої істинні бажання й пріоритети. Він стане чудовою нагодою для зростання, як особистого, так і професійного. Головне не поспішати та не вдаватися до "нечесної гри", а бути чесним та відкритим до нового. Джерела: ТСН, Сhаs.Nеws, РБК-Україна

Кость Левицький намагався розвивати хист українців до підприємництва "У нас було багато видатних осіб у різні періоди історії. Але більшість із них була пов'язана з війнами, революціями, збройною боротьбою. А Кость Левицький був прихильник мирного шляху розвитку держави, здобуття влади. Він мав величезний досвід, оскільки йому довелося жити в п'яти політичних режимах Австрія, Польща, ЗУНР, перша радянська окупація, німецька окупація. І цей досвід міг бути використаний", висловив думку про першого керівника Державного секретаріату ЗУНР, юриста Костя Левицького, доктор історичних наук, професор Ігор Андрухів. Кость Левицький народився 18 листопада 1859-го в містечку Тисмениця неподалік Станіславова, нині Івано-Франківськ, у родині греко-католицького священника. Батько, отець Антон, деякий час допомагав ієрею в церкві, а згодом отримав власну парафію в селі Нижнів над Дністром й переїхав туди із сім'єю. У дитячому віці Кость виявляв неабиякі здібності до навчання. Після успішного закінчення школи вступив до Станіславівської гімназії. У місті на той час жили українці, поляки, євреї, вірмени, німці, однак у навчальному закладі існував дух українства. Мовою викладання була польська, проте учні-українці між собою розмовляли рідною мовою. Переходили на українську під час спілкування з ними й поляки. До 1871-го директором гімназії був українець за походженням. Під час навчання Левицький вступив до нелегального об'єднання "Громада", створеного ще 1863-го. Про це він згадував на шпальтах газети "Станіславівські вісті" від 29 серпня 1937 року: "Трималось іще життя між українськими учениками, званими студентами&hеllір; Там була "Громада", тайна українська організація, піддержувана родиною Заклинських, і в цій громаді знайшов я перше національне вишколення та організаційне приспособлення&hеllір;" Першим почав вести офіційні документи українською Восени 1878-го, після закінчення гімназії і вдалого складання випускних іспитів, Кость розпочав навчання на правничому факультеті Львівського університету. Під час студентських років юнак активно залучався до громадської праці в молодіжних об'єднаннях націо­нального характеру. Один із них "Дружний лихвар", куди Кость вступив на початку 1880 року. 1882-го, після закінчення університету, працював у канцелярії Галицького намісництва, де здобув перший управлінський досвід. За два роки захистив дисертацію з права, а 1890-го відкрив у Львові приватну адвокатську контору. На першому ж судовому процесі новоспечений адвокат вимагав від прокурора виголошення обвинувачення українською. Сам Левицький принципово вів справи рідною мовою. І саме він першим почав вести офіційні документи українською. У львівському правничому світі здобув повагу, особ­ливо в цивільних справах. Старші адвокати, українці й поляки, приходили до Левицького розв'язувати важкі юридичні завдання. А знав він чимало, бо читав багато німецьких правничих журналів. "Д-р Кость Левицький мав тоді коло 30 літ, високого росту, гарно збудований, дуже пристійний, з румяно-­білим обличчям, з темним заростом і темним волоссям в коротку щітку. Мені тоді показався як людина зрівноважена, з достойною поведінкою, чим викликав притягаюче вражіння. Говорив коротко, лагідно і по-приятельськи. Особливо цим останнім здобув мої симпатії, бо вже з моєї піврічної практики я переконався, що молодий "академік"-студент був переважно трактований як нуля. Д-р Кость Левицький визначив мені місячну платню у висоті 25 ринських, попереджуючи мене про те, що він є педантом і вимагає педантичної праці, а це мені як молодому академікові на будуче придасться", писав у спогадах доктор права Олександр Баранецький, який у 18921895 роках працював канцелярійним урядником в адвокатському бюро Костя Левицького. Свій професійний досвід Кость Левицький популяризував на сторінках українського журналу "Часопись Правнича" і з 1889-го був його незмінним редактором протягом перших 10 років існування. На сторінках видання публікували розвідки з історії права, переклади основних законів Австро-Угорської імперії українською мовою. Таким чином, удосконалювалася українська юридична термінологія. 1893-го з'явилося перше видання книжки "Німецько-­український правничий словар" Костя Левицького, що став класикою юридичної літератури. На його створення автор витратив 10 років. Левицький намагався розвивати хист українців до підприємництва. Для цього вивчав австрійський досвід. Раніше, 1883-го, він став співзасновником першого українського кооперативу "Народна торгівля", що згуртував перед Першою світовою понад сотню споживчих товариств і кілька тисяч фізичних осіб. Для нього Кость писав статут. Ще під час навчання в гімназії Левицький вступив до Товариства "Просвіта" й майже одразу став його секретарем. Адвокат розумів, що народові потрібен не лише правовий захист, але й елементарна освіта. Особливою заслугою Костя Левицького було придбання "Просвітою" у квітні 1895-го власного будинку у Львові, на площі Ринок. У ньому розмістилися також Наукове товариство ім. Шевченка з бібліотекою і музеєм, громадські організації. Левицького обрали головою львівської контори, а з 1900-го впродовж шести років він фактично керував і головним відділом "Просвіти". Влітку 1903-го очолив Крайовий комітет, який розробив проєкт статуту фонду побудови руського Народного театру у Львові. Нову ідею фінансово підтримав професор Михайло Грушевський та інші галицькі українці. Завдяки старанням Левицького відкрили страхову компанію, ідею створення якої у Львові виношували 30 років. Левицький розробив для неї проєкт статуту та став співзасновником Товариства "Дністер", створеного 1892-го, й однойменного кооперативного банку (1894). Теперішня хвиля кличе український народ стати однодушно проти царської імперії "Спочатку товариство займалося страховими випадками, пов'язаними лише з пожежами. Пізніше вже пере­орієнтувало свою діяльність на різні випадки: це й хвороба поголів'я худоби, і повені, й т. д." каже Павло Артимишин, кандидат історичних наук. Ще одне дітище Левицького "Крайовий союз кредитовий" у Львові. Українські кооперативи змогли отримувати кредити з банків Австро-Угорщини, завдяки ним українці засновували бізнес, купували нерухоме майно чи землю. Також надавалися консультації у проведенні господарських операцій, союз виділяв кошти на спорудження церков та видавничо-виховну діяльність. Кількість кредитних кооперативів за 15 років існування установи зросла у 16 разів, а власні кошти збільшились у 58 разів. 25 грудня 1906-го Контрольна рада обрала Левицького Генеральним директором союзу, що фактично став центральною ощадною касою української кооперації. Страхова компанія "Карпатія", яка діяла з 1911-го під протекторатом митрополита Андрея Шептицького, рекомендувала енергійного адвоката і громадського діяча на посаду голови наглядової ради. Але попри досягнення в культурно-просвітницькій та в економічній сферах Кость Левицький увійшов в українську історію насамперед як політичний діяч. Його політична кар'єра розпочалася в середовищі народовців, в їхній ідеології були присутні лібералізм, націоналізм, піднесення соборного духу й національної свідомості галицьких і наддніпрянських українців. 1885-го створили громадсько-політичну організацію "Народна Рада". У програмі йшлося, що галичани є "частиною великого 20-мільйонного народу малоруського, самостійного, посеред громади народів слов'янських"; доведено також необхідність боротьби за "автономію країв і автономію народів". Співзасновником Ради й незмінним заступником її керманичів і був Кость Левицький. У грудні 1899-го Левицького обрали до Тіснішого Народного комітету керівництва новоствореної Української національно-демократичної партії УНДП, яка оголосила своїм ідеалом "незалежну Русь-Україну" й фактично стала лідером українського політичного життя. Була заснована з ініціативи Івана Франка, Михайла Грушевського, Юліана Романчука, В'ячеслава Будзиновського. У травні 1907-го Костя Левицького обрали послом австрійського парламенту. В ухваленій того ж року програмі фракції стверджено мету діяльності послів самостійний політичний, економічний, соціальний і культурний розвиток українського народу. Чимало часу приділив роботі в Галицькому крайовому сеймі, послом якого його обрали 1908-го. У 19101913 роках Українська національно-демократична партія відстоювала покращення становища українського громадянства Галичини й усієї України на міжнародній арені. 1912-го назрівала війна між Австро-Угорщиною та Росією. У грудні того ж року у Львові відбулися збори політичних діячів Галичини, на яких ухвалили резолюцію, де зазначалося: "З огляду на добро і будучність українського народу по обох боках кордону, на случай оружного конфлікту між Австрією і Росією ціла українська суспільність однозгідно і рішуче стане на стороні Австрії, проти Російської імперії як найбільшого ворога України". Почалася Перша світова війна. Відгуком на неї було створення у Львові Головної Української Ради (ГУР) 1 серпня 1914-го, яку очолив Кость Левицький. А вже 3 серпня ГУР звернулася до населення з документом, де йшлося про те, що "теперішня хвиля кличе український народ стати однодушно проти царської імперії". Кость Левицький підтримав ідею створення наддніп­рянською еміграцією у Львові позапартійного Союзу визволення України (СВУ). Особливо важливою виявилася ініціатива ГУР щодо формування у складі австрійського війська легіону Українських січових стрільців кількістю 2,5 тис. вояків. Із цією метою Левицький провів у серпні 1914-го переговори з прем'єр-­міністром, міністрами закордонних справ і оборони Австро-Угорщини. 5 травня 1915-го на базі реформованої ГУР у Відні заснували Загальну Українську Раду (ЗУР), яку очолив знову-таки Кость Левицький. Він вітав проголошення незалежної Української Народної Республіки на мітингу 10 лютого 1918-го перед будинком "Просвіти" у Львові, укладення нею Брест-­Литовського мирного договору. Увечері 9 листопада під головуванням Левицького відбулося чергове засідання УНРади. Його учасники ухвалили назву держави Українська Держава. Був обраний Тимчасовий державний секретаріат на чолі з Левицьким. "Ми свідомі цього обов'язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу, і для народу буде присвячена наша праця", цими словами започаткував 10 листопада 1918-го діяльність Тимчасового Державного секретаріату його голова Кость Левицький. 13 листопада Левицький від імені уряду вніс на розгляд УНРади Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-­Угорської імперії. Його одноголосно схвалили. Згідно з ним з'явилася нова назва держави Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР). Виступаючи в обговоренні цього питання, Левицький висловився так: "Повстання нашої держави основано на праві самоозначення народів, признаного цілим світом&hеllір; Ми признаємо в нашій державі республіканський устрій, примінюючи в суспільно-державнім життю всі здобутки новітньої демократії". Ухвалили оголосити також мобілізацію до армії. Вона мала стати регулярною. Після збройного виступу поляків у Львові та падіння столиці наприкінці листопада 1918-го керівництво республіки переїхало до Тернополя, потім до Станіславова. А влітку 1919 року емігрувало за кордон. Наприкінці грудня 1918-го Левицький подав у відставку з посади керівника уряду. 15 липня 1920-го сформовано третій склад "уряду диктатора", на цей раз еміграційного. У серпні того ж року диктатор ЗУНР Євген Петрушевич призначив Костя Левицького уповноваженим для справ преси і пропаганди. У січні 1921-го йому доручили керувати Міністерством закордонних справ. Разом з іншими членами уряду брав участь у написанні державно-правових документів, що мали сприяти визнанню ЗУНР на міжнародній арені. Левицький очолював делегації ЗУНР на міжнародних конференціях у Ризі (1920), Женеві (1921) та був членом делегації в Генуї (1922). Водночас заснував і очолив Комітет політичної еміграції, який об'єднував усіх західноукраїнських політемігрантів у Європі, надавав їм моральну, правову й матеріальну допомогу. Вісімдесятирічний Левицький майже півтора року провів на Луб'янці 1923-го після самоліквідації уряду Левицький повернувся до Львова. У міжвоєнні роки він входив до Центрального комітету Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО), але головні зусилля зосереджував на сфері національного економічного й культурного життя. Працював на посадах директора "Центробанку", голови Союзу українських адвокатів, члена Начальної ради адвокатів Польщі (19351939), редактора журналу "Життя і право". Крім того, написав низку фундаментальних праць з історії українського національно-­визвольного руху. Одразу після наступу червоної армії на Львів 22 вересня 1939-го Кость Левицький як голова Українського допомогового комітету прибув до керівництва нової влади з метою встановити відносини, але за особистим наказом народного комісара внутрішніх справ УРСР Івана Сєрова його заарештували. Микита Хрущов негайно доповів про це Сталіну. Вивезений до Москви 80-річний Левицький майже півтора року провів на Луб'янці. Його справою займалися особисто Берія і Молотов, які розуміли, що репресії й ув'язнення Левицького викличуть негативну реакцію українців приєднаного краю. Навесні 1941-го його звільнили й він повернувся до Львова. На початку радянсько-німецької війни у Львові 30 червня 1941-го заходами бандерівського крила ОУН проголошено утворення Української держави, а 6 липня сформовано представницький орган Українську раду сеньйорів, з 24 липня Українська Національна Рада, в кількості 45 членів. Її головою став Кость Левицький, а почесним президентом митрополит Андрей Шептицький. Попри утиски й перешкоди з боку німецької окупаційної адміністрації, УНРада захищала інтереси українців, намагалася пом'якшити окупаційний режим. 22 липня 1941-го за підписами Шептицького й Левицького Рада сеньйорів надіслала раднику Гітлера Йоахіму фон Ріббентропу телеграму протесту проти включення Галичини до Генерального губернаторства, підкресливши, що українці прагнуть проголошення самостійної Української держави. Німці вимагали від Левицького оприлюднити заяву про лояльність до німецької влади, але він відмовився. І сказав: "Чужинці приходять і відходять, а в хаті залишається господар". Левицький неодноразово вів переговори з керівни­цтвом нової влади, зокрема з губернатором, вимагав припинити безпідставні репресії, звільнити ув'язнених українців. У посланні до губернатора дистрикту Галичина від 14 жовтня 1941-го він сміливо наголошував: "Українська Національна Рада репрезентує громадську опінію національної ідеї до часу створення Соборної незалежної України". Кость Левицький помер 12 листопада 1941-го. Був похований на Янівському меморіальному цвинтарі у Львові поруч із генералом Мироном Тарнавським. У надгробному слові владика Йосип Сліпий назвав Костя Левицького керманичем політичного життя народу до останньої хвилини.

Україна відзначає трагічну та водночас героїчну дату 19 листопада – 1000 днів із початку повномасштабного вторгнення Росії. Цей період став справжнім випробуванням для кожного українця, змусивши переосмислити цінності, подолати страх і об'єднатися заради перемоги. Ці 1000 днів – саме той час, коли кожен українець, незалежно від свого віку, професії чи місця проживання, став невід'ємною частиною боротьби за незалежність та гідність. Цей період нерівного протистояння, де ворог переважає за чисельністю та ресурсами, але не здатний подолати нашу незламність, віру та готовність боротися до перемоги.З нагоди 1000 днів війни в Україні, 19 листопада Європарламент проведе позачергове пленарне засідання, яке включатиме спеціальне звернення президента України Володимира Зеленського. Про це повідомила президентка Європарламенту Роберта Мецола, пише Радіо Свобода.Світ визнав Росію агресором, що сіє терор і хаос, та відповів їй санкціями та ізоляцією. Натомість Україна стала прикладом незламного духу, об’єднавши довкола себе країни, що підтримують її прагнення до свободи. Наша боротьба уособлює глобальні цінності: перемоги світла над темрявою, демократії над тиранією, людяності над варварством.Болючі втрати Тисячі життів мирних людей та військових було втрачено через агресію РФ. Кожна смерть - це невимовний біль та трагедія, яка залишає рани у серцях близьких та народу загалом. Війна не оминає жодного регіону та населеного пункту, залишаючи по собі руїни та ріки сліз. У лютому 2024 року президент України вперше відкрито заявив про втрати серед наших захисників на пресконференції за підсумками форуму "Україна. Рік 2024". За його словами, станом на 25 лютого армія втратила близько 31 000 військових. Водночас втрати російської сторони, за оцінками, становили приблизно 180 000 осіб (загиблих та поранених - до 500 тисяч).Втім, у вересні 2024 року американське видання Wаll Strееt Jоurnаl опублікувало матеріал, де зазначалося, що кількість загиблих українських військових сягнула 80 000, а ще 400 000 зазнали поранення. Щодо російських втрат, оцінки дещо різняться: за одними даними, загинуло 200 000 окупантів, а поранених — також близько 400 000. За даними Генерального штабу Збройних сил України, станом на сьогодні росіяни втратили понад 717 тисяч військових. Проте, визначити реальну кількість загиблих і поранених сьогодні неможливо. Україна та РФ не розкривають повних даних про свої втрати, зокрема, з міркувань безпеки та задля протидії маніпуляціям.Ми всі пам’ятаємо, як проводжали в останній шлях Дмитра Коцюбайла на позивний "Да Вінчі", який став символом нескореності, Олександра Мацієвського, чий вигук "Слава Україні" перед лицем смерті став уособленням нашої сили, льотчика Валентина Коренчука на позивний "Бджоляр", відомого своєю майстерністю та відданістю небу. Нажаль, із кожним днем війни таких історій стає все більше. Кожного полеглого захисника українці проводжають в останній путь, стоячи на колінах. Перелічити всіх героїв складно, однак на їх честь переназивають вулиці та сквери, встановлюють пам'ятники та закарбовують імена у мистецьких творах. Пам’ятаймо про кожного військового, їх жертва ніколи не буде забута, бо вони боролися за наше сьогодення та наше майбутнє.Людина – це найцінніший скарб нашого народу. Багато цивільних сьогодні також пройшли нелегкий шлях, так, лише з серпня 2024 року понад 170 000 людей були змушені залишити свої оселі на сході України через активні бойові дії. Деякі з них знайшли безпеку в інших регіонах України, де вже перебуває близько 4 мільйонів внутрішньо переміщених осіб, а інші - приєдналися до 6,7 мільйона біженців, які знайшли прихисток за кордоном.З початку 2024 року майже 400 000 українців перетнули кордони ЄС у пошуках захисту від вибухів та небезпеки. Ці цифри — не просто статистика, за ними приховуються долі, історії та мрії тих, хто був змушений залишити рідні місця. На підконтрольній частині нашої країни нині проживає близько 25-27 мільйонів людей. Руйнування інфраструктуриЗагарбники цілеспрямовано знищують критичну інфраструктуру: школи, лікарні, житлові будинки, електростанції. Особливо складним став опалювальний сезон 2022–2023 років через масовані обстріли енергетичної системи.За 2023 рік українська енергетика зазнала значних втрат внаслідок цілеспрямованих атак російських окупантів. Було зафіксовано 271 удар по об’єктах генерації, що призвело до масштабних руйнувань та пошкоджень. Як зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, в Україні не залишилося жодної теплоелектростанції (ТЕС) чи гідроелектростанції (ГЕС), яка б не постраждала від ворожих обстрілів упродовж зими. Низка населених пунктів залишались протягом декількох діб без електроенергії та водопостачання. За декількох років війни масштаби пошкоджень настільки великі, що відновити повну потужність енергетичної системи до початку нового опалювального сезону виявилося неможливо. Україна зазнала масштабних втрат у сфері енергетики також у 2024 році, адже близько 65% енергогенеруючих потужностей було зруйновано через масовані обстріли РФ. Загроза й досі залишається високою, оскільки обстріли тривають, ускладнюючи зусилля щодо відновлення енергетичної системи та забезпечення стабільності в умовах наближення холодної пори року. Навіть за умови, якщо більше не буде пошкоджень енергетичних об'єктів, експерти прогнозують, що за сильних морозів в українських оселях не буде світла щонайменше до чотирьох годин на добу. Енергетики та уряд продовжують працювати над мінімізацією наслідків для населення, відновлюють пошкоджені об'єкти та запроваджують нові технологічні моделі, однак всі ці процеси потребують значних ресурсів та часу. Сьогодні енергетичний терор – це ще один психологічний прийом агресора, що не полишає спроби дестабілізувати життєво важливі системи країни та посилити гуманітарну кризу. Вплив на довкілляВійна завдала Україні колосальних екологічних втрат, які мають довгострокові наслідки, деякі з них зараз навіть складно повністю оцінити.Через військові дії, на місці тисяч гектарів природних зон залишились вигорілі ліси та поля. Це не лише знищує природне середовище тварин, а й збільшує рівень СО2 у атмосфері. Заміновані поля, ліси та річки перетворюють величезні площі в зони екологічної катастрофи, роблячи їх небезпечними для використання людиною та природою. Сумна статистка говорить про те, що сьогодні Україна є найбільш замінованою країною у всьому світі. Станом на 1 липня 2024 року понад 144 тисячі квадратних кілометрів України вважаються потенційно небезпечними через вибухонебезпечні предмети, тобто замінованими. Цю інформацію оприлюднило Міністерство внутрішніх справ України.Війська РФ окупували та знищили десятки національних парків та заповідників.  Так, відомий своєю унікальною фауною та флорою регіональний ландшафтний парк "Кінбурнська коса", був просто спалений. Нелюдське ставлення до довкілля загарбники показали також в заповіднику "Асканія-Нова", знищуючи рослини та вивозячи тварин із їх природного ареалу. Однак, справжній екоцид та техногенну катастрофу світ побачив 6 червня 2023, вночі окупанти підірвали машинну залу Каховській ГЕС зсередини, повністю знищивши станцію. За даними "Укргідроенерго", відновлення ГЕС неможливе через масштабність руйнувань. Цей акт агресії завдав Україні збитків на суму майже 14 мільярдів доларів США, як зазначають на веб-порталі ООН України.Цей удар не лише завдав значної шкоди енергетичній інфраструктурі. Під воду пішли десятки населених пунктів, а в небезпеці опинились цивільні як на підконтрольній частині України, так і на окупованій. Підрив греблі має серйозні екологічні наслідки, адже знищено екосистеми, назавжди втрачено ендемічні види тварин, а купи сміття та відходів були змиті у Чорне море.Підрив Каховської ГЕС, Фото: Колаж Еспресо ТVВажливі досягнення та перемогиУкраїнська армія вразила світ своєю мужністю та професіоналізмом. Відбиття російського наступу на Київ, звільнення Харківщини, Херсона та багатьох інших населених пунктів — це перемоги, які увійдуть до підручників історії.Битва за Київ, де умовною точкою відправки є початок повномасштабного вторгнення, тривала приблизно до квітня 2022 року. Цей етап війни мав надзвичайно велике значення, оскільки окупанти були впевнені, що зможуть захопити столицю без супротиву. Російські війська почали наступ на столицю з декількох напрямків, зокрема через Ірпінь, Ворзель і Бучу, з метою стрімко прорватися до центру Києва і захопити урядові будівлі. ЗСУ та тероборона продемонстрували надзвичайну стійкість і рішучість, зірвавши плани агресора.Особливу важливість мали бої за ключові об'єкти, такі як аеропорт "Антонов" у Гостомелі, де війська агресора зазнали великих втрат, намагаючись захопити стратегічний пункт. Стійка оборона Києва та злагоджені дії українських сил, змусили ворога відступити. Ця перемога мала вирішальне значення для подальшого розвитку ситуації в країні, адже поставила російське командування в скрутне становище.Харківську стратегічну наступальну операцію можна назвати однією з найбільш значущих та яскравих подій у контексті російсько-української війни. Завдяки стратегічній майстерності та чітким військовим діям, українські сили змогли обманути противника, створивши враження, що наступ відбудеться в іншому напрямку. Цей маневр дозволив українським військам не тільки здобути стратегічну перевагу, а й розгромити деморалізовані російські підрозділи, які відступили до лінії державного кордону України.У вересні Сили оборони України звільнили від ворога важливі населені пункти, зокрема Богородичне та Святогірськ, що на півночі Донецької області. За результатами операції було звільнено понад 300 сіл та міст, а також очищено 3800 кв. км території, на яких проживає понад 150 тисяч українців. Ця невелика перемога стала важливим кроком у контексті звільнення окупованих територій і зміцнення українських позицій на Сході країни.Операція зі звільнення правобережжя Херсонської області стала важливою віхою в боротьбі України. Російські війська укріплювали свої позиції на цьому напрямку протягом місяців, зокрема, створюючи потужні фортифікації: бетоновані укриття, окопи та добре організовані вогневі точки. Однак завдяки майстерності українських командирів та точно спланованим тактичним маневрам, ЗСУ змогли провести серію ефективних операцій.А 11 листопада 2022 року Херсон був звільнений. Тисячі громадян зустрічали своїх визволителів з українськими прапорами, що стало символом великої перемоги та надії для всіх, хто пережив окупацію. Херсонці з українським військовим на площі Свободи, 11 листопада 2022 р. Фото: Ігор Цуркан/Fасеbооk, Ще однією новиною, яка задавалась просто неможливою на початку повномасштабного вторгнення РФ – це те, що українці наважаться перенести військові дії на територію ворога. Курська наступальна операція стала однією з найбільш значущих в історії війни, продемонструвавши відвагу та стратегічне планування Сил оборони. Операція розпочалася орієнтовно 6 серпня 2022 року, саме тоді Росія заявила, що українські війська прорвали кордон і зайшли на територію Курської області. Однак, "прорив" не став кінцевою точкою, а українські підрозділи продовжували ефективно просуватися вглиб території та закріплюватись на цих територіях.До кінця серпня ЗСУ досягли значних результатів, зокрема, взяли під контроль 100 населених пунктів, це близько 1294 кв. км території, та захопили в полон майже 600 солдатів РФ. Ця наступальна операція надала Україні деякої стратегічної переваги та значно зміцнила моральний дух на фронті.Крім того, всі пам'ятають запеклу боротьбу та звільнення острова Зміїний, блискавичне знищення флагмана російського Чорноморського флоту - крейсера "Москва", ретельно сплановане повернення під контроль України "вишок Бойка" та інше. Насправді, наші військові щодня виконують важливі завдання, як крок за кроком допомагають наближати нашу перемогу. Дуже багато місій та операцій сьогодні засекречені, їх подробиці ми зможемо дізнатись лише після закінчення війни. Вишки Бойка, Фото: Головне управління розвідкиВажливо згадати, що наші люди показали унікальний приклад згуртованості: волонтери, медики, підприємці та звичайні люди стали до лав опору. Кожен робить свій внесок у перемогу. Якщо росіяни намагались розколоти наше суспільство, тоді можна з впевненістю сказати, що війна стала поштовхом для піднесення української культури.Крім того, світова спільнота об’єдналася навколо України, надаючи фінансову, військову та гуманітарну допомогу. Постачання сучасної зброї, санкції проти РФ та політична підтримка стали важливими для нашої країни у цій війні.Що чекає українців попереду?Найбільша мрія всіх українців – перемога у війні та повернення всіх військових і цивільних додому, до мирного життя. Експерти зазначають, що війна в Україні найімовірніше буде продовжуватися і в 2025 році. Найближчими місяцями прогнозується зниження активності російського наступу на Донбасі, хоча це не означає завершення бойових дій. Залежно від подій, можливий розвиток низки сценаріїв. Серед низки варіантів розглядаються як нові контрнаступальні дії Збройних Сил України, так і політичні зміни, що вплинуть на хід війни. Зокрема, йдеться про потенційні переговори з Росією, адже міжнародна політична ситуація також відіграє важливу роль.Останніми місяцями інфопростір переповнений можливими сценаріями розвитку війни у зв'язку з обранням нового президента США. Дональд Трамп неодноразово наголошував на тому, що зможе зупинити війну в Україні "за один день". Деякі фахівці зазначають, що Трамп може ініціювати укладення мирного договору між Україною та РФ. На думку колишнього спеціального радника з російських і євразійських питань при головнокомандувачі сухопутних військ США в Європі Марка Войгера, такий договір може бути досягнутий "не заради справедливості, не заради відновлення суверенітету України та покарання російської агресії", а шляхом посиленого тиску на Київ. Однак, існують інші думки, зокрема, військово-політичного оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко припустив, що Путін не погодиться на пропозицію Трампа про заморожування конфлікту на нинішній відмітці фронту. Це пов’язано з тим, що Росія претендує на території, які залишаються підконтрольні Україні, тому такий план може викликати внутрішню критику в РФ. Коваленко вважає, що за таких умов, Трамп буде змушений активніше постачати Україні озброєння, навіть більше, ніж це відбувалось за адміністрації Байдена. Володимир Зеленський і Дональд Трамп, Фото: Gеtty ІmаgеsІнтерпретацій та сценаріїв розвитку подій дуже багато, напевно ніхто не може точно передбачити події, які будуть відбуватись. Однак кожен українець вірить, що Росія відповість за свої злочини: міжнародний трибунал, репарації та покарання винних. Це питанням не лише справедливості, а й безпеки.Сьогодні 1000 днів війни показали незламність українців, які вірять у свою перемогу, незважаючи на неймовірні труднощі. Попереду ще чекає багато випробувань, але об'єднана нація, яку підтримує цивілізований світ, зможе подолати всі перешкоди. Слава Україні! Героям слава!

Незаконно засудженого Росією до 14 років ув'язнення кримчанина Сервера Мустафаєва утримують у складних умовах у російській колонії з серпня 2023 року.

14 листопада - день роздумів і планів, глибокого аналізу і самокритики. Прислухайтеся до внутрішнього голосу. Зараз чітко бачитимете, де схибили, а де влучили в саму точку. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Не ігноруйте того, що відбудеться з вами цього дня, - говорить астрологиня. - Все піде так, як ви того бажаєте. Не докоряйте нікому. Прислухайтеся до внутрішнього голосу. Вам вистачить сміливості, аби заявити світу про свої таланти. Вкладені цього дня кошти у саморозвиток та освіту повернуться до вас сторицею. Вдалий час для купівлі книг. Скористайтеся цікавими акціями. Овни, Діви, Скорпіони та Водолії зуміють підкорити будь-кого. Ви відчуєте запах грошей. Таланитиме впертим і заповзятим. Зумієте вигідно інвестувати у справи, які годуватимуть вас багато років". Овен (21 березня - 20 квітня) Грошей вистачатиме. Якщо докладете зусиль, можете заробити більше, ніж очікували. Придбана побутова техніка служитиме недовго. Телець (21 квітня - 20 травня) Доведеться робити вибір між придбанням необхідного та бажаного. Близькі люди можуть запропонувати вам свою матеріальну підтримку. Прийміть пропозицію і цінуйте їхні поради. Кохані будуть пристрасними. Присвятіть вечір інтимному спілкуванню. Близнюки (21 травня - 21 червня) Якщо хочете покращити свої справи, доведеться жертвувати сном. Прокидайтеся рано і беріться до роботи з ентузіазмом. Виграє той, хто не боїться труднощів, а сприймає їх як шанс покращити власне життя вже сьогодні. Рак (22 червня - 22 липня) Скасуйте візит до перукаря. Результат розчарує. Знаходьте можливість розслабитися і перевести подих. Започаткуйте нову сімейну традицію: пити какао з зефірками чи грати настільну гру увечері. Лев (23 липня - 23 серпня) Дякуйте колегам і друзям за пораду і підтримку, але робіть так, як вирішили самі. Ніхто не знає краще вас, що саме вам потрібно зараз. Вас провокуватимуть до відвертих розмов. Не ведіться, бо розбазікаєте чужі секрети. Діва (24 серпня - 23 вересня) Стрес та страх перед майбутнім змусить багатьох взяти паузу для роздумів. Не варто через це переривати свою діяльність. Вже вранці вам вдасться уникнути проблем і привернути до себе успіх. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стануть казково багатими: кому наступний рік принесе багато грошей і славу Терези (24 вересня - 23 жовтня) Доведеться швидко приймати рішення і плисти проти течії. Не допускайте нервових зривів. Приймайте заспокійливе. Здолати безсоння допоможе вечірня прогулянка і чашка какао перед сном. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Усе проходитиме добре у людей, які нікуди не поспішатимуть і матимуть чіткі плани на день. Розплануйте кожну годину. Завдяки цьому спрямуєте свою енергію у правильне русло. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Частину заробітку доведеться віддати на сплату комунальних послуг і повернення боргів. Кохані віддалятимуться від вас. Не засмучуйтеся. Дозвольте їм час побути наодинці. Не дозволяйте стороннім втручатися у ваші особисті справи. Самі теж не давайте непроханих порад. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Ви коваль свого щастя. Використайте цей час для аналізу пережитого і роздумів про те, чого саме ви хочете досягти у майбутньому. Пошкодуєте, якщо відновите стосунки з людьми, яких раніше уникали. Наступите на ті самі граблі. Водолій (21 січня - 20 лютого) Це час вдалих покупок. Знижки та акції приємно вражатимуть. Робота піде як по маслу. Зумієте переробити за день більше, ніж минулого тижня. Зможете переконати кого завгодно. Використовуйте цей дар, аби стати успішними у торгівлі та переговорах. Риби (21 лютого - 20 березня) Вам вдасться більше, ніж мріяли. Ігноруйте коментарі у соцмережах. Упевнено рухайтеся до своєї цілі. Не слід прагнути рекордних результатів під час тренування. Організм може не витримати надмірного навантаження. У листопаді робіть усе, що задумали, але не розповідайте оточуючим, як вам це вдається. Тільки за цієї умови маєте шанс стати успішними та багатими. Астрологиня зробила вражаючий фінансовий прогноз на листопад.

Про це пише ВВС, посилаючись на заяву британського агентства з охорони здоров'я (UКНSА).Зазначається, що наприкінці жовтня відомство повідомило про перший виявлений випадок, який зафіксували у Лондоні. Тоді йшлося про людину, яка нещодавно побувала в країнах Африки."Два випадки захворювання на віспу мавп (штаму) Сlаdе Іb були виявлені серед людей, які мали побутові контакти з першим, хто заразився", – йдеться у повідомленні UКНSА.Читайте також: "Віспа мавп: звідки до нас прийшла, як її діагностувати та лікувати"Британське агентство з охорони здоров'я зазначило, що кількість підтверджених випадків захворювання зросла до трьох. Проте ризик населенню, за їхніми словами, залишається низьким.Професорка Сьюзан Гопкінс, головна медична радниця UКНSА, наголосила, що мавпяча віспа може швидко поширюватися в домогосподарствах, і подальші випадки захворювання у країні не є неочікуваними.Всесвітня організація охорони здоров'я 14 серпня оголосила глобальну надзвичайну ситуацію через швидке поширення мавпячої віспи в африканських країнах. Також у ВООЗ заявили, що для подолання нового спалаху мавпячої віспи потрібно щонайменше 135 мільйонів доларів: ця сума може зрости у майбутньому.

Про це повідомила пресслужба Адміністрації морських портів України (АМПУ).Згідно з повідомленням, експорт 53,5 млн тонн агропродукції став ключовим фактором для забезпечення продовольчої безпеки в багатьох країнах."За даними Мінекономіки у жовтні 2024 року Україна встановила річний рекорд з експорту товарів, поставивши продукції на 3,8 млрд доларів, що на 18,7% більше показників вересня. Загальний експорт з початку року досяг 34,6 млрд доларів. Зростання відбулося передусім завдяки збільшенню експорту агропродукції та ефективній роботі морського коридору", – зазначив голова ДП "АМПУ" Юрій Литвин.За оперативними даними січня-жовтня 2024 року, українські морські порти обробили 82,1 млн тонн вантажів, що майже вдвічі перевищує показник 2023 року (46,1 млн тонн). З них 50,7 млн тонн становить аграрна продукція.Порти Дунайського регіону залишаються надійним альтернативним маршрутом для українського експорту та критичного імпорту, наголосили в АМПУ. Там зазначили, що всі порти на 100% забезпечено альтернативними джерелами живлення для їхньої безперебійної роботи.Що відомо про роботу морського коридору17 липня 2023 року Росія оголосила про припинення дії зернової угоди. У відповідь на це президент України Володимир Зеленський заявив, що слід продовжувати використовувати зерновий коридор, навіть попри вихід РФ з угоди.Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов 4 серпня заявив, що Україна відправлятиме кораблі з власним зерном туди, куди вважає за необхідне, і ні в кого не проситиме на це дозволу.10 серпня Військово-Морські сили Збройних Сил повідомили про тимчасовий гуманітарний коридор для торговельних суден, що йдуть до та з портів України.12 серпня в Україні відкрили реєстрацію торговельних суден та їхніх власників, які готові проходити тимчасовими маршрутами до українських портів у Чорному морі.16 серпня з Одеського порту вийшло перше судно після оголошення Росією про припинення дії зернової угоди.14 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має намір залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн світу, зокрема на Африканському континенті.Станом на 10 березня 2024 року з українських портів Чорного моря вийшли 1005 кораблів. Вони доставили близько 30 млн тонн вантажів на світові ринки.18 вересня президент Зеленський сказав, що за рік роботи морського коридору з українських портів вийшли понад 2500 суден, які вивезли 70 млн тонн вантажів.Російська окупаційна армія 14 жовтня атакувала балістичною ракетою припортову інфраструктуру Одеси. Внаслідок цього загинула людина, 8 постраждалих. Також пошкоджені два цивільних судна. Однак у Мінінфраструктури запевнили, що обстріл не вплинув на роботу морського коридору.

Якщо зима буде холодною, а Росія атакує атомні станції, Україна може зіткнутися з відключеннями до 20 год. на добу. Наприкінці серпня загарбники випустили понад 200 ракет і дронів по об'єктах енергетики. Таким чином вони скоротили потужність виробництва електроенергії в Україні більш ніж на 9 ГВт. Про це сказав головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень України та експерта з енергетичного ринку Геннадій Рябцев, передає Роlіtісо. Це втрата восьми електростанцій і понад 800 об'єктів теплопостачання. "Найреалістичніший сценарій включає обмеження постачання електроенергії для промисловості та домогосподарств на 8-14 годин на день", - заявив Рябцев. Керівник Центру досліджень енергетичної галузі та радник уряду України з питань енергетики Олександр Харченко наголосив, що за умов сильного похолодання та нових ударів по атомній системі електропостачання можуть бути відключеннями світла до 20 год. на добу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна наступного тижня може повернутися до графіків відключень світла - Центренерго Це означає відсутність тепла у домівках, зупинку критично важливих для війни заводів і виїзд українців за кордон у пошуках прихистку. "Я дуже хвилююся. Ситуація дійсно критична, і я сподіваюся, що міжнародні партнери нададуть нам допомогу якомога швидше", - сказала очільниця підкомітету Верховної Ради з питань енергетичної безпеки Вікторія Гриб. Це оцінка, яку поділяють союзники України, поки Київ звертається до них із закликом про негайну допомогу. "Ми очікуємо дуже сувору зиму. Люди будуть гинути у своїх домівках, тому що Росія руйнує енергетичну інфраструктуру", - сказав анонімний американський високопосадовець. В Україні збільшується споживання електроенергії, планується імпорт з п'яти країн ЄС, заявили в Укренерго. Так, 30 жовтня, через зниження генерації на побутових сонячних електростанціях, споживання електроенергії перевищувало показники попереднього дня на 3,7%.

В православному календарі є 12 дванадесятих свят, які за своїм змістом поділяються на Господні та Богородичні. Перші прославляють Ісуса Христа, а другі - Діву Марію. Три з них є перехідними - тобто їхня дата щороку змінюється і залежиться від святкування Великодня. Дев'ять інших неперехідні - їхня дата не змінюється. Після переходу на новоюліанський календар 1 вересня 2023 року дата неперехідних свят змінилася. Святкуються на 13 днів раніше. Основними перехідними дванадесятими святами 2025 року будуть: Вербна неділя або Вхід Господній до Єрусалима - 13 квітня; Вознесіння Господнє - 29 травня; День святої Трійці (Зелені свята, П'ятдесятниця) - 8 червня. 2025 року неперехідні дванадесяті свята ми знову будемо святкувати за новоюліанським календарем: Богоявлення або Хрещення Господнє - 6 січня; Стрітення Господнє - 2 лютого; Благовіщення Пресвятої Богородиці - 25 березня; Преображення Господнє - 6 серпня; Успіння Богородиці - 15 серпня; Різдво Богородиці - 8 вересня; Воздвиження Господнього Хреста - 14 вересня; Введення в храм Пресвятої Богородиці - 21 листопада. Різдво Христове - 25 грудня. Коли святкуємо великі свята Не лише дванадесяті свята вважаються серед вірян важливими в церковному календарі. Існують й інші дати, які особливо вшановуються церквою. Основними такими святами 2025 року будуть: Обрізання Господнє - 1 січня; Різдво Іоанна Предтечі - 24 червня; Святих апостолів Петра і Павла - 29 червня; Усікновення глави Івана Предтечі - 29 серпня; Покров Пресвятої Богородиці - 1 жовтня. Коли віряни будуть поститися 2025 року За церковною традицією існують одноденні, багатоденні пости та суцільні тижні (коли навіть у середу та п'ятницю немає посту). Одноденні пости 2025 року будуть: Хрещенський Святвечір (Надвечір'я Богоявлення) - 5 січня; Усікновення глави Івана Предтечі - 29 серпня; Воздвиження Хреста Господнього - 14 вересня. Багатоденні пости 2025 року припадатимуть на: Великий піст - від 3 березня до 19 квітня; Петрів піст - від 16 червня до 11 липня; Успенський піст - від 1 до 14 серпня; Різдвяний піст - від 15 листопада до 24 грудня. Не забуваймо і про суцільні тижні, коли немає посту навіть у середу та п'ятницю: Святки - від 25 грудня до 4 січня; Тиждень Митаря та Фарисея - від 10 до 16 лютого; Масниця (Сирний тиждень) - від 24 лютого до 2 березня; Великодній (Світлий тиждень) - від 20 до 26 квітня; Троїцький тиждень - від 9 до 15 червня. Поминальні дні 2025 року: коли йти на кладовище Вселенська батьківська субота (м'ясопусна) - 22 лютого; Субота другого тижня Великого посту - 15 березня; Субота третього тижня Великого посту - 22 березня; Субота четвертого тижня Великого посту - 29 березня; Радониця - 29 квітня; Поминання померлих воїнів - 9 травня; Троїцька батьківська субота - 7 червня; Димитрівська батьківська субота - 1 листопада. Православний календар на 2025 рік: важливі церковні свята на кожен місяць Січень 1 січня - святого Василія Великого; 5 січня - Хрещенський Святвечір. Пісний день; 6 січня - Святе Богоявлення. Хрещення Господнє; 12 січня - святої мучениці Татіани; 30 січня - трьох святих: Василія Великого, Григорія Богослова, Івана Златоустого. Лютий 2 лютого - Стрітення Господнє. Березень 25 березня - Благовіщення Пречистої Діви Марії; 26 березня - Собор архангела Гавриїла. Квітень 6 квітня - Кирила і Мефодія Солунських; 12 квітня - Лазарева субота; 13 квітня - Вербна неділя (Вхід Господній до Єрусалиму); 17 квітня - Чистий четвер; 18 квітня - Велика (Страсна) п'ятниця; 19 квітня - Велика субота; 20 квітня - Великдень; 23 квітня - святого Юрія Чудотворця. Травень 9 травня - перенесення мощей Миколи Чудотворця; 11 травня - рівноапостольних Кирила і Мефодія; 29 травня - Вознесіння Господнє. Червень 8 червня - Трійця; 9 червня - День Святого Духа; 22 червня - день усіх святих українського народу; 24 червня - Різдво Іоанна Хрестителя; 29 червня - апостолів Петра і Павла; 30 червня - собор 12 апостолів. Липень 11 липня - княгині київської Ольги; 15 липня - князя Володимира Великого, День хрещення Київської Русі; 20 липня - пророка Іллі; 25 липня - Успіння святої Анни. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Третя Пречиста: нова дата свята і що треба знати про цей день Серпень 1 серпня - початок Успенського посту; 6 серпня - Преображення Господнє; 15 серпня - Успіння Пресвятої Богородиці; 29 серпня - Усікновення голови Іоанна Хрестителя. Вересень 8 вересня - Різдво Пресвятої Богородиці; 14 вересня - Воздвиження Чесного і Животворящого хреста Господнього. Жовтень 1 жовтня - Покров Пресвятої Богородиці; 26 жовтня - великомученика Дмитра. Листопад 8 листопада - Собор архистратига Михаїла; 21 листопада - Введення в храм Пресвятої Богородиці; 30 листопада - святого апостола Андрія Первозванного. Грудень 6 грудня - святого Миколая; 9 грудня - Непорочне зачаття Пресвятої Богородиці; 24 грудня - Різдвяний святвечір; 25 грудня - Різдво Христове; 31 грудня - святої Меланії Римської. У листопаді є кілька великих церковних свят, які відзначають українці. За новим церковним календарем ПЦУ другий рік поспіль їхня дата вже інша. Зокрема. 8 листопада святкуємо Собор Архістратига Михаїла, а 21 листопада відзначаємо Введення в храм Пресвятої Богородиці, апостола Андрія Первозванного - 30 листопада. Також у листопаді починається Різдвяний піст і триватиме до Різдва Христового.

Перший музичний фестиваль Кyіv Ваrоquе Fеst відбудеться 1422 листопада в Національній філармонії України. Присвячений творчості французького й українського композиторів епохи бароко Жана-Філіппа Рамо та Дмитра Бортнянського. Загалом у програмі вісім концертів європейської та вітчизняної музики ХVІІХІХ століть, а також лекції, бесіди, майстеркласи. Про події фестивалю розповідає програмна директорка Кyіv Ваrоquе Fеst, музикознавиця Анна Гадецька, 45 років Це фактично перший київський бароковий фестиваль. Торік була увертюра, що дала уявлення та презентувала очікування, які ми формували на 2024-й. А тепер буде повний фестивальний формат, як ми його задумували від початку. Захід пройде у взаємодії трьох організацій Національної філармонії України, мистецької платформи Ореn Ореrа Ukrаіnе й Національного будинку музики. Тема фестивалю "Рамо/Бортнянський: Галантні Європи" залишилася з минулого року, адже досі актуальна. Передусім через ювілейні дати. 2023-го виповнилося 340 років від дня народження, а 2024-го 260 років від дня смерті Жана-Філіппа Рамо. Творчість Дмитра Бортнянського важливий український контекст фестивалю. Композитор жив частково в той же час і, головне, працював у тих стилях, які від другої третини ХVІІІ століття визначали особливості музичної Європи. Це сполучення галантного стилю, рококо, бароко, наро­дження класицизму. Таке поєднання постатей змінює сталий вектор сприйняття. Думаючи про Рамо, навряд чи згадуємо наш контекст, а це варто й цікаво зробити. "Галантні Європи" іронічний парафраз на оперу-балет Рамо "Галантні Індії" 1735 року, яка яскраво віддзеркалює колоніальні наративи Франції першої половини ХVІІІ століття. Твір мав величезний успіх і стало виконується сьогодні, отримуючи переосмислення виключно в постколоніальній оптиці. "Галантні Європи" це ті самі "Індії", європейські країни, що й дотепер із різних причин нерелевантно презентовані у світовому музичному дискурсі, зокрема ранньої музики. У такий спосіб привертаємо увагу до країн, спадщина яких для нас малознана чи недостатньо рельєфно проявлена у взаємозв'язках із відомішими культурними традиціями. До відкриття й закриття часто прикуто найбільшу увагу, тож організатори прагнуть залучити світових зірок, які вдало презентують тему фестивалю. 14 листопада пройде концерт-відкриття француза Жана Рондо. Він суперзірка ранньої музики, клавірист, який грає на різноманітних інструментах. Його виразна креативна енергія та знання створюють мікс, що дає незабутні враження та переживання. А напередодні він проведе майстерклас для студентів та аспірантів класу клавесина Національної музичної академії України. 22 листопада на закриття Кyіv Ваrоquе Fеst завітає інший зірковий виконавець німецький контртенор Андреас Шолль. Він не потребує представлення у світі, адже зробив потужну кар'єру та брав участь в оперних постановках і ще більшою мірою в численних камерних концертних ініціативах. Разом із колективом Lіаtоshynskyі Сареllа: Еаrly Мusіс Еnsеmblе Сhоіr Національного будинку музики виконає твори італійця Антоніо Вівальді та німця Йоганна Себастьяна Баха. Також дасть майстеркласи з вільним входом для всіх відвідувачів. 16 листопада виступить дует львівської сопілкарки й дослідниці Божени Корчинської та клавіристки й завідувачки кафедри старовинної музики НМАУ Ольги Шадріної-Личак. Спеціальна програма, розрахована на поздовжню хроматичну українську сопілку та клавесин, покаже насамперед чеських барокових композиторів ХVІІІ століття. Більшість із цих авторів недостатньо знані й виконувані в нас сучасники Рамо та Бортнянського. 17 та 18 листопада будуть два речитальні концерти клавіристок Наталії Сікорської та Наталії Фоменко. Звучатимуть унікальні клавіри, яких, на жаль, немає в жодній філармонії України. Це рідкісні інструменти, наявні лише у приватних виконавців. Почути їх можна тільки на спеціально спланованій події. Творчість Дмитра Бортнянського важливий український контекст фестивалю 17 листопада пройде концерт на тафель-клавірі різновиді клавіру, популярному за часів Рамо та Бортнянського. Наталія Сікорська підготувала програму з мініатюр європейських композиторів межі ХVІІІХІХ століть. Чільне місце в ній посяде польська музика, зокрема Марії Шимановської. Концерт 18 листопада присвятять італійським місцинам, що формували тренди в різні часи. Стане презентацією нового італійського клавесина, який з'явився в Наталії Фоменко. Можна буде почути й новий інструмент, і музику, що найбільш яскраво звучить саме на ньому. Також спеціально для концерту привезуть популярний у другій половині ХVІІІ століття різновид клавіру клавікорд. Його не почуєте ніде, окрім як удома у виконавців, які його мають. Це теплий, ніжний, витончений камерний інструмент, для звучання якого потрібен невеличкий простір. 19 листопада можна буде послухати хорову ансамблеву музику Андрія Рачинського та Максима Березовського. Два колективи, які займаються виконанням української спадщини, львівський ансамбль А сарреllа Lеороlіs і київський ансамбль Раrtеs виконають шість подвійних концертів цих композиторів. Ці твори увійшли до альбому "Внемлите, людїє": Рачинський/Березовський", що вийшов цього серпня. Деякі з них тільки нещодавно прозвучали вперше. 20 листопада відбудеться концерт Київського камерного оркестру, присвячений французькому стилю, який був поширений у різних школах і який зустрічаємо в різних композиторів. Програма міститиме оркестрові твори Йоганна Себастьяна Баха, його синів та учнів. Диригуватиме музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець. 21 листопада ансамбль давньої музики Львівської націо­нальної філармонії Теrrа Ваrосса презентує програму "З Болоньї до Львова". Звучатиме не лише сольна клавірна музика, а й твори для скрипки, гобоя та голосу. Майже до кожного концерту фестивалю запропоновано лекцію чи бесіду, яка залучатиме глибше до теми. Такі події розкриватимуть потрібні контексти, відомі лише невеликому колу професіоналів. Допоможуть не лише сприйняти музику, а й зрозуміти перетини української та інших європейських культур ХVІІХІХ століть. А також представлять постаті, недостатньо висвітлені в нашому просторі. 15 листопада Божена Корчинська розповість про колізії метронома в ранній музиці. 17 листопада докторка філософії Марія Янишин-Прийменко прочитає лекцію про Марію Шимановську та її зв'язок з українською культурою. 18 листопада зі співаком Романом Мелішем поговоримо про те, як слухати контртенорів. Що це за особливий тембр, чому його специфіка не така часта й у чому унікальні фарби? 19 листопада з богословом і філософом отцем Григорієм Коваленком поспілкуємося про псальми, які лягли в основу концертів Рачинського та Березовського. Чому вони важливі, як можемо їх читати та що зчитувати в цих текстах? 20 листопада доцентка НМАУ та фахівчиня з французької музики Віра Артем'єва розповість про Жана-Філіппа Рамо. Що ми про нього знаємо та як сучасний світ на нього дивиться? Чому музиканти вважають Рамо одним із найпотужніших стовпів ранньої музики? А 21 листопада поговоримо з музикознавицею Роксоляною Гавалюк. Вона поділиться подробицями про болонську школу: що там відбувалося, як училися та де працювали. Раджу ходити на всі концерти фестивалю. Досвід відвідування максимальної кількості подій дає можливіть і глибоко пірнути, й у короткий час набрати концентрованої інформації. Кyіv Ваrоquе Fеst дасть змогу зарядитися на рік якісною ранньою музикою. Переконаєтеся, що вона сучасна, хоча написана в ХVІІХІХ століттях для актуальних тоді інструментів. А також побачите музикантів із яскравим креативним мисленням і непересічною творчою індивідуальністю. Бути в такій взаємодії щастя і радість. Особливо в час, коли нам усім потрібна підтримка.

Перший вівторок і Колегія виборників. Як голосують за президента АмерикиВ американській Конституції сказано, що вибори президента Сполучених Штатів проходять у перший вівторок після першого понеділка у листопаді. Цього року вони відбудуться 5 листопада. Таке правило визначили ще у ХVІІІ столітті, коли американські виборці здебільшого були фермерами і на виборчі дільниці діставалися на конях. Час, коли врожай вже зібрали, і ще не дуже холодно. А вівторок тому, що в неділю не хотіли пропускати церковну службу, й після голосування мали встигнути повернутися у базарний день на ринок. Саме голосування відбувається не безпосередньо за президента, американці віддають свої голоси за виборців так званої Колегії виборників. До речі, за таким методом у США обирають лише президента та віцепрезидента. Колись цей принцип став результатом компромісу між батьками-засновниками США, одні з яких хотіли, щоб главу держави обирав Конгрес, а інші виступали за передачу цього права народу. Кількість виборців у Колегії від кожного штату дорівнює їхній кількості членів у Конгресі (залежить від кількості населення штату) і в Сенаті (тут по два сенатори на штат). Всього у Колегії 538 виборців. Щоб кандидат отримав статус президента, він повинен набрати більше ніж половину голосів, та детальніше розповідаємо далі.Кандидат &аmр; виборець. Хто і кого може обиратиФото: Gеtty ІmаgеsЯкщо ви хочете стати президентом Сполучених Штатів, маєте відповідати лише трьом вимогам. Перша – ви маєте народитися у США, друга – вам має виповнитися 35 років і більше, третя – ви маєте прожити в Америці не менше 14 років. Для виборців все набагато простіше. Кожен, хто хоче віддати свій голос, повинен мати 18+ років та бути громадянином США. До слова, в Америці для підтвердження особи не обов'язково мати паспорт (зрештою, не всі американці мають цей документ), достатньо водійського посвідчення. Проте у бідніших громадян може не бути і його, й тоді вимога показати посвідчення особи може стати таким собі майновим цензом.На дільниці, особисто достроково або поштою. Як голосують у різних штатахВ Америці 50 штатів, й усі вони пропонують громадянам стандартну процедуру: прийти у день виборів на дільниці, отримати бюлетень та проголосувати. Разом з тим, на рівні окремих штатів, як це передбачає законодавство, дозволяють дострокове дистанційне голосування, зокрема поштою. Ця опція доступна у 46 штатах та в окрузі Колумбія (сюди входить місто Вашингтон, оскільки столиця не підпорядковується жодному штату). Отож, у 39 штатах можна проголосувати як особисто достроково, так і поштою. Водночас у Каліфорнії, Колорадо, Гаваях, Неваді, Орегоні, Юті, Вермонті, Вашингтоні та в окрузі Колумбія усі зареєстровані виборці отримують бюлетень поштою автоматично. У 10 американських штатах – Техасі, Луїзіані, Арканзасі, Міссурі, Теннессі, Кентуккі, Індіані, Південній Кароліні, Делавері, Коннектикуті, а також у столиці Вашингтон виборці можуть проголосувати особисто достроково, але для голосування поштою має бути належна причина. Натомість у Міссісіпі, Алабамі та Нью-Гемпширі не пропонують дострокове голосування, а для голосування поштою вимагають відповідної причини. На початку жовтня Інститут Ґеллапа повідомляв, що 4 з 10 виборців в Америці планують віддати свій голос достроково або ж вже це зробили, загалом ця цифра охоплює 40% від усіх американських виборців. А станом на 22 жовтня, за даними Університету Флориди, достроково проголосували понад 21 мільйон громадян США, з них близько 7,8 млн жителів віддали свій голос, прибувши на дільниці фізично, решта відправили свої бюлетені поштою. Якою ж буде фінальна цифра, поки невідомо. Наприклад, під час минулих президентських виборів у 2020 році 45% американців планували голосувати достроково, а у підсумку таких було 64%. Також опитування стверджували, що прихильники республіканців менш схильні голосувати достроково або поштою, більше таких серед виборців демократів. Хоча цьогоріч вони крокують приблизно однаково, невелику динаміку можна побачити на інфографіці АР (станом на 22 жовтня).Скріншот, httрs://арnеws.соmВибори президента в Америці мають ще одну особливість – тамтешні громадяни у своїх бюлетенях можуть вписати будь-кого, хто їм до вподоби. Вже традиційними фаворитами стали Ісус Христос та Мікі Маус. Але іноді вписаний таким чином кандидат може назбирати досить непогану підтримку у кількості голосів.Республіканець чи демократ. Чому завжди боротьба двох та хто такі "треті кандидати" Фото: Gеtty ІmаgеsІсторично так склалося, що у політичній системі Сполучених Штатів домінують тільки дві партії – Республіканська та Демократична. Перші асоціюються з червоним кольором, а їхній символ – слон, у других – синій колір, а символ – орел. З середини ХІХ століття президентами в Америці ставали або республіканці, або демократи. Республіканці – консерватори, відомі також як Велика стара партія. Їхня лінія – зниження податків, скорочення апарату уряду, право на зброю, посилення обмежень щодо імміграції та абортів. Більший рівень підтримки мають у сільських районах Америки. Серед відомих колишніх президентів – вихідців з цієї партії були Джордж Буш, Рональд Рейган, Річард Ніксон, Дональд Трамп, який вже вдруге змагається за пост глави держави.  Натомість демократи – ліберали, які відстоюють боротьбу за громадянські права, широку систему соціального захисту, заходи щодо боротьби зі зміною клімату. Підтримують партію як правило у міських районах Америки. Серед знаних експрезидентів від цієї партії були Джон Кеннеді, Білл Клінтон, Барак Обама та чинний лідер США Джо Байден. На президентських виборах у США насправді балотуються і так звані треті кандидати. Кожен штат визначає склад бюлетеня самостійно, висуваючи до претендентів умови, наприклад збір певної кількості підписів або внесення застави. Але зазвичай ці кандидати набирають на виборах дуже малі відсотки, а то й частки відсотка голосів. Відтак основні партії висувають кількох кандидатів у президенти й проводять внутрішні партійні вибори – для цього у штатах проходять праймеріз та кокуси. Залежно від правил, десь відбуваються лише праймеріз або кокуси, а подекуди і те, й інше. Після того, коли визначаються переможці, відбуваються загальні партійні з'їзди, на яких оголошують офіційних кандидатів. До слова, більше деталей з проєкцією на цьогорічну кампанію у США читайте у нашому матеріалі. На вибори 2024 у республіканців підтримку партії з великим відривом отримав Дональд Трамп. Він переміг у 2016 році й тепер, як ми казали, балотується вже вдруге. Від демократів боротьбу за крісло глави розпочинав чинний президент Джо Байден, але у липні він зняв свою кандидатуру. Тож у серпні демократи підтримали кандидатуру віцепрезидентки Камали Гарріс, яка вступила у перегони з Трампом. Вона стала першою в історії Америки кандидаткою за пост президента, у якої такий малий інтервал від старту кампанії до самих виборів. Стосовно "третіх кандидатів", цьогоріч так теж є. Один з них – Роберт Френсіс Кеннеді-молодший, племінник колишнього президента США Джона Кеннеді. Наприкінці серпня він призупинив передвиборчу кампанію і заявив, що підтримає Дональда Трампа. Як незалежний кандидат на вибори також  іде філософ та політичний активіст Корнел Вест. У тих штатах, де йому вдасться потрапити у бюлетень, він здебільшого перебиратиме голоси у демократів. Ще одна кандидатка – Джилл Стайн, представниця "Партії зелених". Для неї це вже треті президентські вибори. Якщо потрапить у бюлетені, також відбиратиме голоси у демократів.Змагання за голоси "штатів-гойдалок". Як визначають кандидата-переможцяНе завжди перемагає той, хто отримав більшість голосів – ось така особливість президентських виборів у Сполучених Штатах. Як каже їхня Конституція, вирішальні голоси – не виборців, а Колегії виборників. До неї кожен штат делегує членів, а скільки їх – залежить від кількості населення того чи іншого штату. Загалом у Колегії 538 місць, для перемоги кандидату потрібно набрати 270+ голосів виборників. По суті голосують в Америці на рівні штатів, а не на загальнонаціональному рівні. Оскільки на дільницях громадяни ставлять галочку не за президента, а за виборника, який від їхнього імені підтримає того чи іншого кандидата. У всіх штатах, окрім двох (Мен та Небраска мають пропорційну систему), діє принцип "переможець забирає все". Тому той, хто отримує найбільшу кількість голосів виборців, забирає усі голоси Колегії виборників. Як правило більшість американських штатів історично або сині, або червоні, тобто вони за демократів або за республіканців. Позаяк результат голосування там очевидний, вибір їхніх жителів не вважається конкурентним, і кандидатам немає сенсу проводити там агітацію. Натомість є декілька штатів, що постійно коливаються, і результати в них щоразу непередбачувані. Тому кандидати зосереджують всі зусилля на цих "штатах-гойдалках", проводячи там найзапекліші та найдорожчі кампанії. Відтак хто стане 47 президентом США, фактично вирішать сім американських штатів – Аризона, Джорджія, Мічиган, Невада, Північна Кароліна, Пенсильванія та Вісконсин. Разом ці штати висунуть 93 делегатів до Колегії виборників. Важливо, що поділ у цих штатах між республіканцями та демократами практично рівномірний. Водночас непередбачуваність результатів створюють демографічні зміни та конкурентні погляди між міськими та сільськими районами. Навіть невеликі зміни можуть принести перемогу Трампу чи Гарріс. Таке вже траплялося раніше. Наприклад, у 2016 році Трамп переміг у Пенсильванії, маючи перевагу лише у 0,7%, що забезпечило йому 20 голосів виборників у Колегії та президентство. Натомість його суперниця Гілларі Клінтон набрала найбільшу кількість голосів на національному рівні, але програла у Колегії виборників. Вже на наступних виборах, у 2020-му Джо Байден повернув собі штат завдяки перевазі у 1,2%. Крім того, у Джорджії Байден виграв із незначною більшістю голосів – 12 000, і вперше за три десятиліття цей штат змінив червоний колір на синій. Як бачимо, штати-гойдалки непередбачувані, але точно можна сказати, що на виборах 2024 кожен голос їхніх жителів матиме значення.Не тільки президент. Кого ще обирають на президентських виборах у СШАПід час президентських виборів американці обирають, крім глави держави, нових членів Конгресу. Цей законодавчий орган складається з двох палат – Палата представників або Нижня палата та Сенат або Верхня палата. Першу, яка ініціює плани витрат, зараз контролюють республіканці. Друга голосує за ключові призначення в уряді, на сьогодні її очолюють демократи. Під час ухвалення законів ці дві палати можуть бути таким собі стримувальним фактором для Білого дому, якщо, скажімо, домінантна партія в одній з палат не погоджується з президентом. Члени Нижньої палати обираються на два роки, а сенатори – на шість років і поділяються на три групи, тобто третину з них переобирають кожні два роки. На цьогорічних виборах боротимуться за усі 435 місць у Палаті представників та 33 крісла у Сенаті (загалом налічує 100 сенаторів).Оголошення переможця і вступ на посаду. Як це відбуваєтьсяПро те, хто став новим президентом Сполучених Штатів, зазвичай стає зрозуміло вже наступного ранку після дня виборів. Сам же підрахунок усіх голосів може зайняти кілька днів. Період від виборів до офіційного призначення нового президента Америки, що відбувається 20 січня, називається перехідним. За цей час новообраний глава держави може призначити міністрів кабінету та скласти перші плани роботи на посаді. Якщо навіть президент залишається на другий термін, члени кабінету зазвичай змінюються. Інавгураційна церемонія відбувається 20 січня на сходах будівлі Капітолія – Конгресу США у Вашингтоні. Звідти новий президент вирушає до Білого дому – за традицією з 1800 року президенти Америки тут і працюють, і проживають. Довідково: "Вибори у США: Українській погляд" - спецпроєкт Еспресо про те, які настрої в американських виборців, що говорять про Україну кандидати та як результати виборів за океаном вплинуть на нас з вами. 

Експозиція отримала назву "Щоденники війни: непочуті голоси українських дітей". Її ініціювала візіонерка Христина Храновська за підтримки МЗС України. У експозиції представили 14 історій дітей із Донецької, Харківської, Херсонської та Київської областей. Їхні розповіді про перші місяці повномасштабного вторгнення підкріплені дитячими щоденниками, малюнками та особистими речами.Фото: Ганна ГрабарськаФото: Ганна ГрабарськаФото: Ганна ГрабарськаСеред них – історія 12-річного Артема Скрипченка з міста Торецьк, що на Донеччині. Хлопчик вибрався з-під завалів будинку, де загинув його батько. Після цього він створив серію малюнків про війну.Коли 24 лютого його батьки сказали, що розпочалася війна, Артем думав, що вони поїдуть на дачу в село Яцьківка, перечекають там, поки все заспокоїться і повернуться додому. Так вони вже робили у 2014 році, коли жили в Донецькій області за 25 кілометрів від Горлівки. Тоді над ними постійно літали російські ракети. Тому цього разу також думали, що на дачі буде безпечніше.Хлопець пригадує, що на початку повномасштабного вторгнення було багато літаків. Він із родиною ховався від обстрілів у маленькому коридорі або в підвалі. 11 березня 2022 року, коли родина знову спустилася туди, в їхній будинок прилетіла ракета. Тато хлопчика загинув на очах  родини. Артему з мамою та маленькою сестрою допоміг вибратися з-під завалів незнайомий чоловік, який довіз родину до Святогірська.  Далі були поліцейський відділок, медична допомога та безсонна ніч. Пізніше приїхав дядько з Києва, забрав їх та допоміг евакуюватися до Тернополя."Малюнки я почав створювати у Святогірську, всі вони присвячені війні та татові, якого ми дуже сильно любили. Я хочу, щоб люди дивилися на них і нагадували собі, що відбувається. Може, це спровокує їх більше донатити на нашу перемогу, щоб подібне більше ніколи не сталося", - каже Артем.Головне завдання експозиції — розповісти унікальні історії та висвітлити глибоку травму молодого покоління України, а також дати змогу українським дітям бути почутими, – щоб світ знав, що вони переживають кожного дня."Згідно зі звітом ЮНІСЕФ, від початку повномасштабного вторгнення в Україні загинуло або отримало поранення близько 1148 дітей. Це лише офіційна суха статистика. В реальності таких історій в рази більше. Тих, що публічно відомі – декілька сотень. Хтось не готовий розповідати про пережите горе, комусь легше тримати в собі. Мені як мамі чотирьох дітей, як людині, що працює з дітьми клієнтів останні 15 років у дитячому бізнесі, здається важливим говорити про це частіше. Ми не можемо дозволити собі припинити інформувати. «Щоденники війни: непочуті голоси українських дітей» – це 14 дитячих історій, 14 зруйнованих життів. Весь світ має побачити, як тепер страждають українські діти. Ця експозиція — про біль очима дітей. І я хотіла б, щоб увесь світ ні на секунду не забував, що війна триває, і від російських ракет гинуть українські діти", - зазначила авторка проєкту Христина Храновська.На відкритті експозиції побував міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, який виступив із промовою, а також посол України у Нідерландах Олександр Карасевич. Виставка триватиме до 25 серпня 2025 року. У майбутньому Христина Храновська планує проведення виставок у Лондоні та Брюсселі.У Нью-Йорку відкрили виставку "Порожні ліжка", присвячену викраденим Росією українським дітям.