Search trend "Ксенія Собчак"

Директор ЦРУ Джон Реткліфф на військовому "Боїнгу" C-17 приземлився у Внуково, провів у російській столиці приблизно вісім-дев'ять годин і полетів назад – не давши жодного офіційного коментаря. Про сам факт його присутності світ дізнався не з прес-релізу Білого дому, а з даних Flightradar24 і інсайдів журналістів. Цікаво, що у ту саму добу до Москви прилетів і представник Ватикану – і цього виявилося достатньо, щоб протягом кількох годин народилася ціла колекція версій: від попередження Путіну не чіпати Балтію до передачі мирного плану, розробленого Україною, США та Європою. Розбираємося, що відомо напевне, а що – поки що лише припущення, і хто саме ці припущення озвучує.Літак, якого "не було"Внуково, фото: Getty ImagesВранці 25 серпня, приблизно о 10:04 за київським часом, в аеропорту Внуково приземлився військово-транспортний Boeing C-17 Globemaster III із бортовим номером RCH4555. Літак вилетів із Риги, куди прибув 23 серпня з американської авіабази поблизу Вашингтона. Ніхто нічого не анонсував. Інформацію першими помітили користувачі сервісу стеження за польотами Flightradar24, а слідом пояснили і журналісти. Зокрема, кореспондентка CBS News Дженніфер Джейкобс, яка з посиланням на джерела повідомила, що на борту є саме директор ЦРУ Джон Реткліфф. Ту саму інформацію від американського чиновника отримав і Барак Равід з Axios.Кремль спершу все заперечував. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що жодної інформації про американський військовий літак у нього немає, і жодних зустрічей із представниками адміністрації Трампа цього тижня не заплановано. Виглядало це особливо смішно на тлі того, що російський журналіст президентського пулу Олександр Юнашев тим часом писав у своєму Telegram-каналі: на 25 серпня в Путіна було заплановано "дуже масштабний захід", який готували сотні людей – і його раптово скасували. "Враховуючи, що мої джерела підтвердили: в Москву прилетів саме голова ЦРУ, тепер можна здогадатися, заради якої зустрічі змінили президентський графік", – написав він, фактично, підвередивши зустріч Реткліффа і Путіна.Важлива деталь, що літак пробув у Москві недовго. Близько 19:00 за даними Flightradar24 борт вилетів назад. Загалом Реткліфф провів у Росії приблизно вісім-дев'ять годин – досить, щоб зустрітися з ким треба, і недостатньо, щоб обговорити щось стверджувально. Коли Кремль нарешті заговоривфото: gettyimagesОфіційно заперечувати про візит гостя вдалося недовго. Наступного дня Пєсков уже визнав факт візиту, назвавши його "контактами між спецслужбами" США і Росії – без жодних деталей. Водночас в коментарі ТАСС він стверджував, що зустріч Реткліффа особисто з Путіним у межах цієї поїздки не планувалася – що суперечить версії про скасований "масштабний захід" і повідомленням інших ЗМІ про те, що зустріч із Путіним усе ж відбулася, після якої той підписав три закриті укази, зміст яких не розголошується, як відзначає The Moscow Times. Офіційні структури США: ЦРУ, Пентагон, Білий дім, Повітряні сил – від коментарів послідовно відмовлялися."Незрозуміло, з ким він зустрівся і яка була мета його поїздки", - лаконічно пишуть у New York Times. Показово й те, що адміністрація Трампа заздалегідь попросила Україну не бити по Москві, Санкт-Петербургу та північних регіонах Росії в дні навколо візиту – про це з посиланням на обізнані джерела повідомили журналіст Financial Times Крістофер Міллер та джерела Суспільного в українській владі. Сам цей факт, що Вашингтон заздалегідь прибирав з траєкторії польоту потенційні вибухи – багато хто прочитав як непряме підтвердження важливості поїздки.Ватиканський збіг, який важко назвати випадковістюПол Річард Галлахер та Сергій Лавров, фото: соцмережіТут з'являється другий сюжетний шар. Того самого тижня, 24–25 серпня, до Москви з окремою дипломатичною місією (розрахованою до 28 серпня) прибув секретар Ватикану з питань відносин з державами архієпископ Пол Річард Галлахер. 25 серпня він провів переговори з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим, наголосивши на заклику Папи Лева XIV до припинення бойових дій і початку реальних переговорів.Збіг двох високопоставлених – американського й ватиканського – гостей у Москві в одні й ті самі дні одразу породив припущення, що йдеться не про два окремі сюжети, а про один: за версією The Times, Україна разом зі США та європейськими партнерами розробили новий пакет пропозицій щодо припинення війни – з припиненням вогню, взаємним відведенням військ від лінії фронту і створенням буферної зони. Видання не виключило, що саме Галлахер міг стати каналом передачі цих пропозицій Кремлю, хоча офіційного підтвердження цьому немає. Український військовий експерт Олександр Мусієнко звертав увагу, що вже після приїзду Галлахера представник Росії в ООН Василь Небензя встиг заявити: припинення вогню і заморозка конфлікту для Москви неприйнятні. Тобто навіть, якщо план і привезли, ентузіазму він поки не викликав у Кремлі. "Це вже було": тінь листопада 2021-гоВільям Бернс, фото: gettyimagesГоловний аргумент, чому візит Реткліффа сприйняли настільки серйозно, напевно, історична паралель, на яку майже одночасно вказали кілька видань та експертів. Останній подібний приліт директора ЦРУ до Москви стався в листопаді 2021 року. Тоді очільник відомства Вільям Бернс, до того – посол США в Росії, особисто попереджав Путіна й його оточення про наслідки повномасштабного вторгнення в Україну, спираючись на розвіддані про підготовку нападу. Через кілька місяців війна почалася попри попередження."З’явилося і щодня тільки посилюється одне дуже стійке відчуття: зараз Україна для Європи – це як Донбас для решти України в часи АТО та ООС", - вважає журналіст та аналітик Василь Пехньо, кажучи, що цю історію ми вже бачили. Саме тому кожен, хто зараз намагається розшифрувати мету поїздки Реткліффа, неминуче озирається на 2021-й – і в цьому є як логіка, так і ризик: одна історична аналогія ще не доказ, що сценарій повториться чи що йдеться про той самий тип "попередження". Втім, для більшості коментаторів саме ця паралель стала відправною точкою.Хоча, як зауважує колишній народний депутат та політичний експерт Олександр Бригінець, не варто упускати з уваги час перебування директора ЦРУ в Москві у 2021 році і зараз."Листопад 2021 року (Вільям Бернс): Перебування в Москві – майже дві доби (близько 36 годин). Серпень 2026 року (Джон Реткліфф): Перебування в Москві – всього 8 годин (із моменту торкання шасі у Внуково до зворотного зльоту). Відчуваєте різницю у фазі та хронометражі? Що означає ця арифметична іронія? 36 годин у 2021 році – це були класичні американські умовляння. Це були перемовини багатьох рівнів. … 8 годин у 2026 році – це взагалі не про розмови. Це навіть не про діалог. За 8 годин у Москві можна хіба що доїхати з аеропорту крізь затори до спецслужбових кабінетів, випити чашку холодної кави, покласти на стіл одну папку й вийти геть. … Коли прилітають на 8 годин а- привозять ультиматум, червоні лінії або останнє попередження в режимі "одностороннього зв'язку", - наголошує експерт.Версія перша: попередження щодо НАТО і Балтіїросія проти НАТО, фото: gazeta.ruНайгучнішу версію озвучив американський журналіст, редактор The Insider Майкл Вайсс. На його думку, Реткліфф прилітав, щоб застерегти Путіна від ескалації проти Європи та НАТО – на тлі розвідданих США, переданих полякам, прибалтам і скандинавам, і на тлі помітного зростання ймовірних диверсій ГРУ та активності російських дронів у Німеччині, Болгарії, Румунії. За словами Вайсса, про обмін полоненими тут не йшлося: для таких домовленостей директор ЦРУ особисто не потрібен.Цю ж лінію розвинуло The Wall Street Journal. За даними видання, Реткліфф міг обговорювати з Кремлем можливу нову хвилю мобілізації в Росії та застерігати від наслідків подальшої ескалації проти Європи і країн НАТО, оскільки Москва нібито готова "перевірити рішучість" Альянсу. Колишня заступниця директора національної розвідки США Бет Саннер описала можливий меседж так: умовне "ми знаємо, що ви збираєтесь зробити, і краще цього не робіть". Додавши, що розмова могла також торкатися ситуації довкола Ірану.Ця версія лягає на цілком реальну площину. Адже вже роками різні спецслужби говорять про зацікавлення Путіна до балтійських країн. Наприклад, ще влітку 2026-го президент Латвії Едґар Рінкевич попереджав, що Росія може посилити провокації проти балтійських країн і опосередковано перевірити статтю 5 НАТО.Версія друга: попередження про нові удари – і при чому тут МаскВипробування крилатої ракети "Фламінго", фото: скрін з відеоПаралельно є й версія, ближча безпосередньо до українського фронту. Якщо Путін не піде на мирну угоду, США та Україна готові завдавати сильніших ударів углиб Росії. Формального підтвердження цій версії від офіційних осіб немає, але контекст навколо неї складається сам собою. По-перше, саме Реткліффа в адміністрації Трампа вважають одним із найбільш "яструбиних" щодо Росії чиновників – того, хто причетний до підтримки глибинних ударів Києва. По-друге, тема ударів углиб Росії й ролі супутникового зв'язку Ілона Маска протягом останнього тижня активно обговорювалася у пресі. Financial Times повідомляло, що Трамп не підтримав прохання України використовувати Starlink для координації ударів по Росії, а Зеленський згодом заявляв, що Міноборони помилково доповіло йому про нібито отриману згоду Маска на це.Однак вже 26 серпня – наступного дня після візиту Реткліффа – Володимир Зеленський раптово підписав указ про нагородження Ілона Маска найвищою українською нагородою для іноземців, орденом Свободи, "за визначні особисті заслуги у захисті життя людей і свободи, розвиток відносин між народами України і США". Можливо, що це збіг, бо указ готують заздалегідь, а не за добу. Але в інформаційному просторі, де вже й так вирує лавина версій навколо Москви, нагорода Маску одразу лягла в один ряд із розмовами про використання супутників Starlink для діпстрайків по РФ і потенційне посилення тиску на Росію. Тим більше, що останніми днями OSINT-канали фіксують підвищену активність Starlink над РФ. Путін вже встиг пригрозити посиленням своїх ударів у відповідь. Версія третя: Іран, санкції та звільнення американцівМенш сенсаційна, але цілком реалістична версія стосується не лише України. За інформацією американських аналітиків, серед можливих тем розмови Реткліффа в Москві називають ще й Іран – зокрема вимогу до Кремля припинити технологічну підтримку Тегерана, включно з допомогою в запуску супутників і безпілотників, з огляду на тісні військово-комерційні зв'язки Росії та Ірану. "Візит Реткліффа відбувся через день після того, як міністр фінансів Скотт Бессент оголосив про "Операцію "Економічний ізгой" – стратегію, спрямовану на ізоляцію Ірану від решти світу шляхом покарання країн та організацій, які продовжують вести бізнес з Тегераном. Росія є стратегічним торговельним партнером Ірану", - розмірковую у CNN.Візит також стався невдовзі після загострення довкола ударів по об'єктах, пов'язаних з ЦРУ, у Перській затоці. У цьому ж пакеті тем називають і можливе звільнення американських громадян, ув'язнених у Росії. Окрему, неофіційну й нічим не підтверджену чутку в цьому напрямку запустила у своєму Telegram-каналі Ксенія Собчак, припустивши, що візит міг бути пов'язаний зі звільненням засудженого в РФ американця Чарльза Ціммермана – сама вона на джерело інформації не посилалася. Натомість у New York Times пишуть про 74-річного колишнього вчителя Стівена Хаббарда, якого утримує Росія. Видання наголошує, що ЦРУ бере у переговорах з Росією щодо звільнення низки американців, які зараз утримуються в російських в'язницях.Версія четверта: спроба намацати ґрунт для перемовинПутін з Трампом на Алясці, фото: відкриті джерелаНайобережніша з версій – не попередження і не ультиматум, а спроба з'ясувати, чи готова взагалі Москва повертатися за стіл переговорів. Після зустрічі Трампа і Путіна на Алясці в серпні 2025 року дипломатичні контакти між Вашингтоном і Москвою тривали, але домовитися про припинення бойових дій так і не вдалося. У цьому прочитанні приліт Реткліффа – не про загрози, а про звичайну (хоч і незвичайно організовану) розвідувальну дипломатію: приїхати особисто, бо телефонні лінії й спецпредставники вже вичерпали ліміт довіри."Візит Реткліффа дуже важливий. Але дуже важливо, щоб інформацією, яку отримав американський головний ЦРУшник, поділилися з українськими спецслужбами. Щоб Україна також була поінформована, а українські спецслужби від американських колег знали про цілі та мету його перебування і про те, про що вдалося домовитися", – відзначив в проєкті "Український фокус. Ранок" на Slawa.TV та "Еспресо" редактор Радіо Свобода, журналіст-міжнародник Ростислав Хотин.Що з усього цього достовірно, а що – поки що чуткиФактично підтверджено одне, що відбувся неанонсований приліт Реткліффа до Москви на військовому C-17, його тривалість близько восьми-дев'яти годин, збіг у часі з місією Ватикану, прохання до України не бити по Москві на ці дні та подальше (хоч і суперечливе) визнання Кремля, що йшлося про "контакти спецслужб". Усе інше – посилення мобілізації в РФ через бажання нападу на НАТО, наприклад, на балтійські країни, або нові глибинні удари і мирний план, чи Ірані звільнення в'язнів – це все лише версії, кожна з яких спирається на власну логіку й власних співрозмовників, але жодна наразі не підтверджена офіційно ні Вашингтоном, ні Москвою. "99,9% інсайдів про візит директора ЦРУ до москви, які рознесли ЗМІ, наразі є видуманими", - наголошує Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації РНБО.Схоже, найчесніша відповідь на запитання "навіщо директор ЦРУ літав до Москви" поки що звучить так: щоб про це кілька днів гадали журналісти, експерти й пересічні читачі. Бо, чи справді вдалося до чогось домовитися, може стати відомо лише тоді, коли наслідки цієї зустрічі почнуть проявлятися на практиці. Читайте також: Українські дрони влаштовують в РФ "озонові діри": чи спричинять ці удари ефект доміно в російській економіці