Search trend "Вибори в Молдові"

Про це він повідомив виданню Fіnаnсіаl Тіmеs Прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан висловив стурбованість щодо намірів Росії розгорнути 10 000 військових у Придністров’ї, що межує з Україною, а також встановити прокремлівський уряд у Молдові. Цю інформацію він озвучив у інтерв’ю виданню Fіnаnсіаl Тіmеs. Речан акцентував увагу на тому, що Росія активно втручається у майбутні парламентські вибори, […] Тhе роst Прем’єр Молдови про плани Росії розгорнути війська в Придністров’ї fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

За словами Доріна Речана, Росія планує втрутитися в парламентські вибори в Молдові

Премʼєр-міністр Молдови Дорін Речан заявив, що Росія хоче розгорнути 10 тисяч військових у сепаратистському Придністровському регіоні країни і встановити прокремлівський уряд у Кишиневі. Джерело: Речан в інтервʼю Fіnаnсіаl Тіmеs, пише "Європейська правда" Деталі: Прем'єр стверджує, що Росія втручається у парламентські вибори в Молдові, які мають відбутись наприкінці вересня 2025 року - сподіваючись, що майбутній молдовський уряд буде прихильнішим до Москви і дозволить їй розгорнути більше військ у Придністровʼї.

Москва намагається вплинути на вибори в Молдові, щоб змінити владу і легалізувати нарощування військ у Придністров’ї.

росія хоче розмістити у невизнаному Придністров'ї 10 000 солдатів - прем'єр МолдовиПрем'єр Молдови заявив, що росія прагне розмістити 10 000 військових у невизнаному Придністров'ї та встановити проросійський уряд. москва намагається втрутитися у вибори та просувати інтереси в Молдові.

Про це він написав у Fасеbооk."Переконаний, що Павло Дуров, засновник Теlеgrаm, знає важливі деталі про втручання іноземних структур у вибори в Республіці Молдова, включно з кампаніями щодо президентських виборів 2020 та 2024 років", - йдеться у повідомленні.За словами Додона, Дурова запросять до Кишинева після парламентських виборів цієї осені, щоб він дав свідчення про "фальсифікацію виборів" низкою західних країн на користь РАS та Маї Санду.Після цього, на основі свідчень засновника Теlеgrаm та інших доказів, політик вимагатиме анулювання результатів президентських виборів 2024 року. Також він стверджує, що Мая Санду була обрана президенткою внаслідок втручання західних посольств та маніпуляцій при підрахунку голосів.У неділю, 3 листопада 2024 року, у Молдові відбувся другий тур президентських виборів, за результатами яких Мая Санду вдруге стала президенткою.20 травня кандидат у президенти Румунії Джордж Сіміон заявив про намір його партії оскаржити результати виборів у Конституційному суді через звинувачення у фальсифікації.

Проросійський лідер соціалістів Молдови Ігор Додон заявив, що після парламентських виборів у країні запросить засновника Теlеgrаm Павла Дурова розповісти про "втручання іноземних структур" у виборчий процес.

Перемога проєвропейського кандидата довела ефективність "санітарного кордону" проти політиків, які намагаються зруйнувати Європу. Та ті не полишають спроб розхитати політичну ситуацію на континенті і це залишається неабиякою загрозою для України. Президентом Румунії стане мер Будапешта Нікушор Дан, проєвропейський політик, чиї позиції були сильними зі старту перегонів. За нього проголосували 53,6% виборців. Його конкурент, ультраправий Джордже Сіміон, здобув 46,4% голосів і поспіхом, щойно закрилися дільниці, проголосив себе переможцем. З його дописом у соцмережі навіть виник курйоз, бо Сіміон використав прапор Чаду замість румунського. А поразку він згодом таки визнав. Чинник Джеорджеску Увага Європи і США до виборів у Румунії була прикута з листопада 2024 року. Тоді перший тур перегонів виграв євроскептик Келін Джеорджеску, але результати голосування були анульовані. Віце-президент США Девід Венс через це навіть звинуватив Європу у порушенні демократії. Та підстави для резонансного рішення були не політичними, а безпековими. Президент Клаус Йоганнес із посиланням на дані спецслужб заявив про зовнішнє втручання у перебіг виборів. Румунські ЗМІ відкрито писали про "російський слід" Румунські ЗМІ відкрито писали про "російський слід", адже Джеорджеску, за їхніми даними, відмовився оприлюднювати звідки брав гроші на виборчу кампанію. Тож Джеорджеску не зміг балотуватися на повторних президентських виборах і найвідомішим кандидатом від ультраправих став Джордже Сіміон. "Один проти всіх" У Сіміона були непогані стартові позиції: він успадкував частину передвиборчих тез від Джеорджеску і цим залучив його симпатиків на свій бік, не мав сильних конкурентів-консерваторів. А ще він пообіцяв призначити Джеорджеску прем'єром, якщо переможе. Натомість єврооптимісти зробили ставку на центриста, відомого борця з корупцією, математика, незалежного політика і мера столиці Нікушора Дана. Щоб його не ототожнювали з іншими політиками, Дана не підтримали інші проєвропейські кандидати Щоб його не ототожнювали з іншими політиками, Дана не підтримали інші проєвропейські кандидати, навіть Елена Ласконі, котра виходила у другий тур президентських виборів із Джеорджеску у листопаді 2024 року. У першому турі повторних виборів 4 травня Дан відставав від Сіміона майже на 20% голосів, що, можливо, дало підстави лідеру ультраправої партії "Альянс за об'єднання румунів" ("АОР") втратити пильність. Однак єврооптимісти розуміли: на кону зовнішньополітичний вектор Румунії мінімум на найближчі кілька років. Українські громадяни переживали подібне у 2004 та у 2013 роках. До чого тут Москва "Якби переміг Сіміон, у Європі виник би умовно проросійський анклав "Угорщина - Словаччина - Румунія". На ролі цієї країни як бази допомоги Україні можна було би поставити хрест", - наголосив політичний експерт Андрій Смолій. Три авіабази НАТО, Європейський центр навчання пілотів на F-16, збройний хаб, елементи системи ПРО (актуальні і для Молдови, і для України), - це все Румунія. Та не тільки: через великий дунайський румунський порт Констанца відбувається експорт українського сільськогосподарського збіжжя. Завдяки дунайській альтернативі небезпечним чорноморським експортним шляхам українська економіка отримує суттєвий дохід від продажу сільгосппродукції, а низка країн Африки та Азії позбавлені загрози голоду. А офіційний Київ може активніше відстоювати свої інтереси і Чорноморському регіоні, що і робить. Тому не дивно, що президент Володимир Зеленський і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн першими привітали Нікушора Дана з перемогою. Коли Венс критикував Європу за скасування першого туру румунських виборів, він мав пам'ятати, що і в Києві 2004 та 2013 років, і в Бухаресті 2024 року прямо називали Росію стороною, котра намагалася вплинути на результати волевиявлень, хоча офіційно Москва спростовувала це. Точка неповернення У Кремлі перемогою проєвропейського кандидата нвдоволені. Речниця МЗС РФ Марія Захарова послалася на заяву власника Теlеgrаm Павла Дурова про те, що французька розвідка нібито вимагала втручання у румунські вибори (МЗС Франції твердження Дурова спростувало). Росія замість плацдарму отримала санітарний кордон Ще б пак - Росія замість плацдарму отримала санітарний кордон. Але завдяки чому Дану вдалося переломити хід перегонів? Результати першого туру 4 травня показали втому румунів від політичних суперечок "або - або". Підтримка кандидата від "АОР" була переважно голосуванням "проти всіх", однак більшість таких виборців вітали би альтернативу. Незалежний Нікушор Дан її дав: закликав їх до єднання на противагу тезам конкурента, котрі охарактеризував як "хвилі ненависті". Джордж Сіміон, до речі, визнав: "Ми були одні проти всіх". Мережі ширші Відносно мирний фінал карколомних румунських президентських перегонів не означає спокою. Адже програла не лише Росія, а й МАGА - група радикальних республіканців-трампістів у США. На це вказав Ірінеу Дарау, румунський сенатор від правоцентристської партії "Порятуймо Румунію". Дан, схоже, усвідомлює ризик, оскільки заявив про намір "добре пояснити партнерам" рішення про анулювання першого туру виборів у 2024 році та "повернути довіру" Трампа. Не виключено, що певні впливові кола у США допоможуть йому: агенція JРМоrgаn вже заявила про очікуване зниження політичних ризиків для Румунії через перемогу єврооптиміста. Утім, доведеться докласти зусиль, адже Сіміон відкрито підтримував МАGА. Є ознаки роздратування Білого дому: Ілон Маск публічно підтримав Павла Дурова в історії зі "французьким втручанням" у румунські вибори. Ультраправий реванш попереду? Найбільшим здобутком румунських виборів є подолання розколу між виборцями всередині країни та діаспорою (як це було у Молдові). Румуни, котрі голосували на території Молдови, віддали 88% голосів за Дана, їхні співгромадяни в Угорщині - понад 92% голосів, в Естонії - 87%. І всередині країни переможець здобув більшість голосів. Однак новий президент має докласти неабияких зусиль, щоби зберегти цю єдність. Першим випробуванням стане формування коаліції Першим випробуванням стане формування коаліції. Сіміон в альянсі з Джеорджеску має понад 40% голосів, від котрих неможливо відмахнутися. На додачу - розкололася діаспора. У таких країнах як Франція, Велика Британія, Ірландія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Ісландія, Нідерланди, Італія та Іспанія у румунських громадах понад 50% голосів набирав Джордже Сіміон. Чому? Історик та аналітик Іон Іоніце звертає увагу на зростання симпатій до ультраправих, особливо у Центральній та Східній Європі. "Враховуючи спадок багатьох років тоталітаризму, ситуація може розвиватися стрімко. Суспільство може прийти до точки, в якій демократія є лише видимістю", - наголошує він. Чому треба поспішати Тому Україні треба поспішали зі вступом до ЄС, вважає народний депутат України з фракція "Європейська Солідарність" Володимир Ар'єв, адже "недружні до України політсили набирають вагу. Німеччина і Румунія буквально вислизнули з проблем. Сумарний 21% відверто антиукраїнських кандидатів у президенти Польщі - це набат. Опитування у Франції показують величезні шанси для крайніх правих, яких пов'язували з Москвою. Нам треба вступити до ЄС до наступного великого виборчого циклу 2029-2030 років". Про наростаючу загрозу реваншу ультраправих свідчать парламентські вибори у Німеччині та у Франції. На дострокових перегонах до Бундестагу переміг опозиційний альянс "ХДС-ХСС", проте другу позицію за активної підтримки Ілона Маска здобула ультраправа "Альтернатива для Німеччини". У Франції лише завдяки ситуативному альянсу центристів Емманюеля Макрона із лівими між першим і другим туром дострокових перегонів ультраправих відкинули на третє місце. Цікаво, що і у Франції, і в Німеччині до них застосовано процедурні заходи: Марін Ле Пен, лідерка однієї з правих французьких партій, засуджена за злочин, у діяльності "АдГ" суд побачив елементи екстремізму, хоча зараз ці звинувачення тимчасово знято. Внутрішнє балансування Водночас зі зростанням симпатій європейських виборців до ультраправих сил мобілізуються у згуртовуються симпатики єврооптимістів, тому говорити про неминучий правий реванш-2 зарано, вважає український дипломат Роман Безсмертний. Нині, принаймні, Україні можна спокійно дивитися у найближче майбутнє. На відміну від Сіміона, котрий є персоною нон-грата і для нашої країни, і для Молдови, Дан виступає за підтримку України, за її членство у ЄС та у НАТО.

Як відомо, у грудні Конституційний суд Румунії скасував результати першого туру президентських виборів, що відбулися 24 листопада, через підозри у російському втручанні, зокрема через маніпуляції в ТіkТоk на підтримку ультраправого кандидата Келіна Джорджеску, який несподівано набрав 23%. Це стало безпрецедентним випадком в історії Румунії, адже раніше суди не скасовували президентських виборів. Рішення ґрунтувалося на розсекречених даних спецслужб про кібератаки та агресивну кампанію в соцмережах, що порушила виборче законодавство. Тому вибори було перезапущено, а Джорджеску виключили з повторних перегонів. Нові вибори відбулися 4 травня цього року, а їх результати лише посилили політичну кризу. Зокрема, прем’єр Румунії Марчел Чолаку оголосив про відставку через невтішні результати президентських виборів, де 40,96% голосів зібрав скандальний радикал Джордже Сіміон, натомість провладний Чолаку - лише 20,07%, зайнявши третю сходинку, бо його випередив Нікушор Дан з 20,99%. Еспресо розповість детальніше про особистість політика Джордже Сіміона, який має всі шанси, щоб обійти свого найближчого суперника та стати президентом Румунії. Історик-активіст-ультрас, який став політиком-популістом-націоналістомДжордже Сіміон народився 21 вересня 1986 року в місті Фокшани, Румунія. Ще з підліткового віку Сіміон став лідером футбольних ультрас, що сформувало його агресивний стиль публічної діяльності.Він здобув освіту в престижному Національному коледжі Георге Лазара в Бухаресті, а згодом навчався в Бухарестському університеті та Університеті Александру Іоана Кузи в Яссах, де здобув ступінь магістра історії, спеціалізуючись на темі "Злочини комунізму". Джордже Сіміон почав свою активну публічну діяльність зі студентських років – у 2004 році він уперше заявив про себе на акції вшанування героїв Румунської революції, розгорнувши націоналістичні банери. Із часом його активізм став чітко націоналістичним: він очолив рух "Nоіі Gоlаnі", який просував гасло "Бессарабія – це Румунія", маючи на увазі території сучасної Молдови та частини України.У 2011 році Сіміон заснував Платформу уніоністів "Асțіunеа 2012", що виступала за об’єднання Румунії з Молдовою. Він організовував численні марші, культурні акції та кампанії, що апелювали до історії "Великої Румунії". У 2017-му заснував "Альянс до сторіччя", який об’єднав понад 100 організацій і влаштував "Марш сторіччя" – піший похід від Алба-Юлії до Кишинева для відзначення 100-річчя Великого об’єднання 1918 року. Окрім акцій, Сіміон активно підтримував румунські громади за кордоном, особливо в Молдові, Україні (зокрема в Придністров’ї та на Буковині) та Сербії, допомагаючи румунським школам та виступаючи за права меншин.Він також написав дві книги – одна з них аналізує історію Молдови й просуває ідею її возз’єднання з Румунією, інша – це збірка політичних есеїв про зустрічі з румунськими політиками. Обидві мають націоналістичний підтекст і спрямовані на широку публіку, а не академічне коло. Тобто попри історичну освіту, Сімон так і ніколи не займався історією як наукою, натомість просував націоналістичні ідеї, будучи помітним активістом. Ініціативність Сіміона принесла йому популярність серед націоналістично налаштованих громадян, хоча й зробили його недружньою особистістю у сусідніх країнах Румунії. Політична кар’єра Сіміона розпочалася всього шість років тому – у 2019 році, коли він балотувався як незалежний кандидат на виборах до Європейського парламенту, отримавши понад 117 тис. голосів. Хоча цього не вистачило для перемоги, кампанія продемонструвала його здатність мобілізувати чимало виборців. Того ж року, 19 вересня 2019-го, Сіміон заснував власну партію "Альянс за об'єднання румунів" (АUR), яка стала платформою для його ультраправих поглядів.Всього за рік, АUR здобула несподіваний успіх на парламентських виборах 2020 року, отримавши 9% голосів і ставши четвертою за величиною партією в парламенті. Цей прорив зробив Сіміона помітною фігурою в румунській політиці. А у 2024 році АUR ще більше зміцнила свої позиції, подвоївши їх, ставши другою за величиною партією в обох палатах парламенту. За роки парламентської діяльності Сіміон зарекомендував себе як харизматичний лідер опозиції, здатний апелювати до широких верств населення. Експерти пояснюють стрімке зростання популярності АUR завдяки кільком взаємопов’язаним факторам. Насамперед – популістська риторика та соціальні мережі. Сіміон активно використовує соціальні мережі, зокрема ТіkТоk, для просування своїх ідей. Його антиелітарна риторика, спрямована проти "корумпованої брюссельської бюрократії" та румунського істеблішменту, резонує з виборцями, які відчувають розчарування в традиційних румунських партіях, які ведуть прозахідний курс, що не приніс результатів (Румунія залишається однією з найбідніших країн ЄС). Риторика партії вдало використовує соціально-економічне невдоволення. Адже зростання вартості життя та економічні труднощі підживлюють підтримку АUR серед середнього класу та сільських громад. Сіміон обіцяє захистити "простих румунів" від глобалізації та іноземного впливу.Натомість чи не основна ідея партії – об'єднання Румунії з Молдовою та акцент на "румунській ідентичності" знаходять відгук серед патріотично налаштованих виборців. АUR також використовує історичні наративи, апелюючи до образів румунських героїв та ідеї "Великої Румунії", яка включає насамперед молдовські та українські землі, а також меншою мірою угорські, сербські та болгарські. Цікаво, що антиковідна позиція теж додала партії популярності. Під час пандемії СОVІD-19 АUR виступала проти обов’язкової вакцинації та жорстких карантинних обмежень. А це привернуло увагу консервативних і скептично налаштованих громадян, особливо в сільській місцевості та малих містах.Ну і не варто забувати, що Джордже Сіміон молодий політик, що також дозволяє залучити додаткову підтримку серед молоді. Харизматичний стиль Сіміона, його активність у соцмережах і образ "свого хлопця" приваблюють молодих виборців, які раніше не цікавилися політикою. Навіть своє весілля він зробив публічним гулянням, трендовим у соцмережах, коли в серпні 2022 року одружився з Ілінкою Мунтяну і зібрав на заході 10 тис. людей. Ідеологічні позиції СіміонаДжордже Сіміон позиціонує себе як націоналіста, євроскептика та прихильника "традиційних цінностей". Його політичними кумирами є президент США Дональд Трамп та прем’єрка Італії Джорджа Мелоні. Якщо узагальнити, то ключові погляди Сіміона можна звести до:Націоналізм довкола "Великої Румунії". Сіміон активно виступає за об'єднання Румунії з Молдовою та повернення "історичних румунських територій", що включають частини сучасної України (Північна Буковина, Південна Бессарабія) та Молдови. Наприклад, у 2024 році він заявив, що не визнає існування окремої молдовської державності та вважає кордон по річці Прут "несправедливим". Звісно, що вся ця риторика викликала занепокоєння в сусідніх країнах, тому Сіміонові заборонили в’їзд як в Модову, так і в Україну.Євроскептицизм. Сіміон критикує Європейський Союз, називаючи його "надмірно бюрократичним" і таким, що обмежує суверенітет Румунії. Він виступає за перегляд відносин з ЄС, хоча не закликає до виходу з нього. Традиційні цінності. АUR і Сіміон підтримують консервативні погляди, виступаючи проти ЛГБТ-руху, абортів і секулярних реформ. Цікаво, що Сіміон також висловлювався проти обов’язкового викладання історії Голокосту в школах, що, звісно, викликало критику, особливо серед єврейської громадськості.Антикорупційна риторика. Сіміон також позиціонує себе як борця з корупцією, критикуючи традиційні партії за "зраду інтересів народу". Вважаючи, що лише він зможе навести лад в країні. Підтримка Трампа та Мелоні. Сіміон відкрито симпатизує Дональду Трампу, називаючи його своїм політичним кумиром. Він носив бейсболку з написом "Тrumр Sаvе Аmеrіса" і заявляв, що поділяє ідеологію руху МАGА. Також Сіміон прихильний до прем’єрки Італії Джорджи Мелоні, він навіть закликав "мелонізувати" Європу, тобто поширити практики італійської національної політики. Ставлення до України та російський слід Ставлення Джордже Сіміона до України є суперечливим і викликає особливе занепокоєння в контексті його можливої перемоги на виборах. Адже у Румунії президент має досить широкі повноваження, там діє напівпрезидентська (змішана) форма правління, подібна до французької моделі. Хоча реальна влада в країні зосереджена у парламенті та уряді, однак президент очолює зовнішню політику та оборону, призначає прем’єр-міністра (за згодою парламенту), має право вето і може розпустити парламент. Служба безпеки України заборонила Сіміону в’їзд до України ще в 2021 році на тлі його антиукраїнської діяльності пов’язаної з ідеями "Великої Румунії" та можливими зв’язками з російськими спецслужбами. У 2024 році заборону було поновлено ще на три роки. Після початку повномасштабної війни Сіміон публічно називав диктатора Росії Володимира Путіна "військовим злочинцем", а також заявляв, що санкції проти Росії є "недостатніми". Проте він виступає проти надання додаткової військової допомоги Україні та експорту зерна через його країну, аргументуючи це тим, що Румунія повинна "зосередитися на власних інтересах". Ця позиція збігається з риторикою проросійських політиків у Європі, хоча Сіміон заперечує звинувачення в проросійських симпатіях, називаючи АUR "найбільш русофобською партією Румунії". Також Сіміона підозрюють у зв’язках з російськими ультранаціоналістами, зокрема Олександром Дугіним, ідеологом "русского мира". Та особливу тривогу викликають заяви представників АUR, зокрема сенатора та соратника Сіміона Клаудіу Тирзіу, про необхідність "повернення" українських територій, таких як Північна Буковина та Південна Бессарабія, які колись певний час належали Румунії. Сам Сіміон уникає прямих заяв про анексію, але його підтримка ідеї "Великої Румунії" та територіальні претензії партії створюють напругу у відносинах з Україною.Ще одним тривожним сигналом є обіцянка Сіміона призначити проросійського політика Келіна Джорджеску, якому заборонили балотуватися на виборах, на посаду прем’єр-міністра в разі перемоги. Джорджеску відомий своєю антиукраїнською позицією, зокрема закликами припинити допомогу Україні та заборонити транзит українського зерна. Крім того, він противник НАТО і ЄС.Хоча після перемоги в першому турі виборів, Сіміон помірковано закликав до припинення вогню в Україні, зокрема, очікувано підтримав позицію адміністрації Дональда Трампа щодо агресії РФ, не деталізуючи своїх ідей.  Що кажуть експерти та чи є шанс в іншого кандидата Сіміон та його конкурент Дан. Фото: Вікіпедія Майже всі аналітики занепокоєні тим, що Джордже Сіміон, ймовірно, стане президентом. Зокрема, як пишуть у DW, потенційна перемога Джордже Сіміона у другому турі президентських виборів загрожує стати історичним поворотом, який наближає країну до влади правих екстремістів – явища, небаченого з часів диктатури Іона Антонеску та його союзників із православно-фашистської "Залізної гвардії" під час Другої світової війни."Для Румунії та для Європи обрання Сіміона стало б серйозним поворотним моментом і політичною катастрофою: у такому разі вперше країна ЄС мала б самопроголошеного "руйнівника системи" на посаді глави держави, того, хто обіцяє "змести" румунську еліту та виступає за жорстку позицію проти ЄС та НАТО – у найважливішій країні ЄС та НАТО в Південно-Східній Європі. Окрім проросійських та антиукраїнських урядів Словаччини та Угорщини, він був би ще одним лідером у країні ЄС, який підтримує президента США Дональда Трампа, має проросійські позиції та виступає проти допомоги Україні", - наголошують у виданні. Румунський політолог Крістіан Пирвулеску зазначає, що перемога Сіміона справді може змінити геополітичний курс Румунії, наближаючи її до країн ЄС з націоналістичними урядами, таких як Угорщина та Словаччина. А це може ще більше посилити антиєвропейські настрої в Європейському Союзі, який і так переживає не найкращі часи через зростання євроскептиків.  Інший румунський експерт, Крістіан Андрей, застерігає, що президентство Сіміона може призвести до політичної кризи в Румунії, оскільки він може використати соціальне та економічне незадоволення для просування ще більш консервативних та популістських тем, а також посилити скептицизм щодо ЄС та Заходу. Ситуація може призвести до згортання демократичних інституцій, як це зробив Орбан, та загострити суспільну боротьбу й посилити кризу. Загалом АUR та Сіміон популярні у сільській місцевості, малих містах і серед діаспори, де вони апелюють до економічного невдоволення та патріотичних настроїв. Це може дати шанс іншому кандидату, меру столиці, Нікушору Дану, завоювати симпатії великих міст та об’єднати довкола себе прозахідну частину суспільства. Однак проблема в тому, що в Румунії, фактично, лише одне місто є дійсно великим – Бухарест з його 2 млн людей, за ним йдуть Клуж-Напока, Яси, Констанца, Тімішоара, кожен з яких має трохи більше, ніж 250 тис. населення. Однак дипломат та політолог Роман Безсмертний вірить, що Джордже Сіміон досяг своєї "електоральної стелі" у першому турі президентських виборів і не має можливості набрати більше голосів, тому Дану цілком може перемогти. "Очевидно, що після виборів кандидати вперлись у свою електоральну стелю і, як кажуть фахівці та аналітики, цю стелю навряд чи Сіміон здатен подолати. А от мер Бухареста Нікушор Дан має таку можливість. Якщо скласти голоси всіх однодумців є можливість здобути понад 60%. Ця сума голосів явно говорить про те, що у Нікушора Дана є шанс стати президентом Румунії", - сказав експерт в етері Еспресо.Якщо коротко, то Нікушор Дан – це 55-річний математик зі ступенем доктора наук, громадський активіст і політик, який з 2020 року обіймає посаду мера Бухареста. Він зосередив свою політику на модернізації міської інфраструктури, покращенні громадського транспорту та боротьбі з корупцією в муніципальній владі. Однак його популярність зосереджена великою мірою у Бухаресті та довкола, що є проблемою. Як вважає політтехнолог та член Асоціації професійних політичних консультантів України Олег Постернак, шанси мера Бухареста досить низькі. Адже розрив між ними після першого туру 20% і електоральна історія майже не знає випадків, коли в другому турі можна наздогнати цю 20-відсоткову відстань між основними кандидатами. Тим більше, що явка на виборах була низькою, бо чимало міських жителів проігнорували вибори. "На перший тур прийшло лише 53,2% виборців. Тому розширення підтримки коштом "тихого електорату" може стати ключем до переваги у другому турі над Сіміоном, який має доволі зцементований ядерний електорат, що обов’язково прийде за нього голосувати у другому турі. Але Дану буде значно важче сформувати широку коаліцію виборців через маловідомість, мінімум часу та ресурсну обмеженість. Натомість інші учасники президентської гонки вже "поплили", - зауважує Постернак. У будь-якому разі, як нагадує в етері Еспресо журналіст та політичний експерт Віталій Портников, це дуже скандальні вибори, бо вони відбуваються після скасування попереднього першого туру виборів президента. "Переможця першого туру Келіна Джорджеску звинуватили в тому, що він незаконно провів передвиборчу кампанію, що він не відзвітував про неї. Це призвело не лише до ануляції першого туру виборів, але й до того, що його не допустили до повторного голосування. Хоча варто розуміти, що він мав всі шанси перемогти через свою популярність. Але Джордже Сіміон виявився єдиним ультраправим кандидатом допущеним до виборів: і Джорджеску, і Шошоаке, яка відома своїми антиукраїнськими поглядами, не були допущені. Таким чином Сіміон зібрав весь ультраправий електорат. Тепер головне питання, чи він зможе його зберегти та розширити під час другого туру", - сказав Портников.Також він відзначає, що результати першого туру президентських виборів у Румунії знову нагадали всім, наскільки впливовими стають ультраправі та популістські тенденції в теперішньому політичному житті Європи та США.Читайте також: Питання, що станеться швидше: Трамп встигне сконцентрувати в руках авторитарну владу чи натрапить на масштабну економічну кризу, - Аслунд

Про це він розповів в етері Еспресо. "Діаспора є дуже неоднорідна. Насправді діаспора, яка живе в Молдові, тобто фактично молдавани з румунськими паспортами, які голосують у Молдові, вони голосують здебільшого за Нікушора Дана. Принаймні на минулих виборах вони голосували за Ласконі, і є всі підстави припускати, що вони будуть голосувати за Дана цих виборах. Натомість діаспора, яка живе у Західній Європі, голосує за Сіміона. І тому навіть зараз ми не можемо сказати, наприклад, на відміну від Молдови, за кого ж проголосує діаспора. Частина проголосує за Дана, частина проголосує за Сіміона. А для Дана це дуже важливі голоси, тому що фактично сценарій другого туру дуже значною мірою визначається тим, хто ж пройде поруч із Сіміоном. Мені здається, що тут є доволі стабільний сценарій, це пара Сіміон - Дан. І стабільність цього сценарію полягає в тому, що в такому випадку більшість проєвропейських сил проголосує за Дана", - сказав він.Читайте також: "Ходять чутки, що люди відмовляються брати участь в екзит-полі, це може свідчити про якісь сюрпризи": аналітикиня Присяжнюк про вибори в РумуніїУ такому разі залишаються шанси на збереження європейського вектора Румунії. Інша справа, яка у другому турі сформується пара Сіміон - Антонеску. "Очевидно, що за Сіміона будуть голосувати його прихильники, якоюсь мірою голосуватимуть прихильники Віктора Понте, який теж за результатами екзит-полі входить до п'ятірки. Натомість не факт, що ті, хто голосували за Нікушора Дана зараз, проголосують за Кріна Антонеску в другому турі. Хоча Крін Антонеску начебто виглядає притомним кандидатом і представляє урядову коаліцію, саме це і є його проблемою. Тому що для дуже багатьох румунів урядова коаліція токсична, належність до неї токсична, і вони б воліли голосувати за проєвропейського кандидата, яким є незалежний мер Бухаресту, але не за представника цієї коаліції. Тобто зараз дуже важливо, коли ж порахують голоси, як проголосує діаспора, і якими виявляться остаточні результати першого туру", - вважає політичний експерт. 4 травня у Румунії відбулося голосування на повторних президентських виборах після скасування попередніх результатів, де переміг проросійський кандидат Калін Георгеску.Що відомо про перший тур виборів у Румунії та його переможця Георгеску24 листопада 2024 року в Румунії відбувся перший тур голосування на президентських виборах. Перемогу в першому турі здобув антизахідний кандидат Калін Георгеску. Раніше він називав румунських фашистських політиків 1930-х років національними героями й мучениками, критикував НАТО і позицію Румунії щодо України та заявляв, що країна повинна співпрацювати з Росією, а не кидати їй виклик. А днями заявив: якщо стане очільником держави, припинить допомогу Україні.Верховний суд Румунії 28 листопада ухвалив рішення про перерахунок голосів після першого туру президентських виборів. ЦВК Румунії припустила повторне проведення 1-го туру виборів президента, якщо Верховний суд анулює голосування. Зрештою Конституційний суд Румунії 2 грудня визнав результати першого туру виборів дійсними.Європейська Комісія звернулась до ТіkТоk через підозри у впливі на вибори в Румунії. Згодом Вища рада національної оборони Румунії розсекретила документи, пов'язані з передвиборчою кампанією Георгеску. Відповідно до цих даних, для підвищення популярності Георгеску в його виборчій кампанії використали 25 тисяч облікових записів ТіkТоk. Можливо, для цього залучали ботоферми. Спецслужби Румунії припускають, що на таку операцію витрачено значні кошти, а її масштаби й географія "вказують на державного оператора". 6 грудня Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру виборів президента, у якому переміг проросійський кандидат Калін Георгеску.Вже наприкінці квітня 2025 року апеляційний суд Плоєшті постановив скасувати рішення про ануляцію результатів першого туру президентських виборів, ухвалене Конституційним судом, яке, як стверджують у ЦВК Румунії та правозахисники, є остаточним.Адміністрація президента США Дональда Трампа надіслала високопоставленого посадовця до Румунії для спостереження за президентськими виборами, що заплановані на 4 травня.

У Молдові восени мають відбутися парламентські вибори. 

Країна-агресор Росія спробує втрутитися в парламентські вибори в Молдові, які відбудуться у вересні 2025 року, щоб змінити керівництво країни на антиукраїнське. Про це заявила президентка Молдови Мая Санду в ефірі Jurnаl ТV.

Про це повідомляє ТV8.Зазначається, що свої голоси за відповідне рішення віддали 57 депутатів, 32 депутати не голосували.Проєкт рішення був запропонований депутатами керівної партії "Дія і солідарність".Напередодні спікер парламенту Ігор Гросу наголосив, що цьогорічні вибори мають вирішальне значення."Цієї осені у нас відбудуться визначальні вибори для історії країни. Навіть якщо ви чули це багато разів протягом багатьох років, ці вибори справді мають вирішальне значення. Або ми розбиваємо все, руйнуємо все, чого досягли на європейському шляху, модернізації та блокуємо будь-які шанси приєднатися до Європейського Союзу, або ми рухаємося вперед шляхом розвитку та миру. Наше завдання на цих виборах – щоб ми не звернули зі шляху до миру і розвитку, щоб країна не повернулася під контроль за вказівками з Кремля, щоб ми зберегли наш суверенітет і свободу", - зазначив Гросу.Термін повноважень нинішнього парламенту закінчується 11 липня, і, згідно із законом, вибори можуть бути організовані не пізніше ніж через 3 місяці після його закінчення.Торік розвідка Молдови викрила наміри РФ вплинути на парламентські вибори в країні у 2025 році.

Росія, безумовно, спробує втручатись у виборчий процес. Як свідчить досвід виборів у Румунії, Молдові та Грузії, для цього у неї є безліч інструментів

Наприкінці березня в аеропорту Кишинева затримали Євгенію Гуцул - проросійську главу Гагаузії, автономного регіону Молдови. Її звинувачують у співпраці з Москвою та інкримінують ввезення до Молдови з РФ грошей для вже забороненої прокремлівської партії "Шор", за якою стоїть олігарх-утікач Ілан Шор. Кейс з арештом Гуцул демонструє, що Молдова не буде миритися з агентами впливу Москви, яких та застосовує, щоб зірвати євроінтеграцію Молдови. Для контролю цієї країни РФ використовує комплексний набір механізмів: політичний, економічний, інформаційний та військовий тиск. Для дестабілізації Кремлю найкраще слугують молдовські автономії - Гагаузія і Придністров'я. Невелика за розміром Гагаузія з населенням близько 150 тисяч людей розташована на півдні Молдови з адміністративним центром у містечку Комрат. Протягом багатьох років вона перебувала під впливом Російської імперії, а потім СРСР. Радянська влада забезпечувала економічну стабільність та розвиток регіону. Після розпаду СРСР Росія продовжувала підтримувати тісні зв'язки з Гагаузією, таким чином впливаючи на стосунки з Молдовою. Конфлікт Гагаузії та Молдови, який мало не спричинив збройне протистояння, було врегульовано 31 рік тому. Він стався через те, що регіон проголосив незалежність. Але в 1994 році Гагаузія повернулася в конституційне поле Кишинева, та всі ці роки процес "інтеграції" гагаузів в Молдову все одно буксував, а конфлікти Кишинева з Комратом й досі продовжуються. Ілан Шор та Гагаузія Тривалий час цьому протистоянню найбільше сприяв русофіл, молдовський політик і олігарх-утікач Ілан Шор. Він був головою вже забороненої партії "Шор" і яку у 2023 році розпустив Конституційний суд Молдови, бо та відкрито представляла інтереси Кремля. Самого Ілана Шора в Молдові заочно засудили на 15 років позбавлення волі за "крадіжку століття". Він є фігурантом справи щодо виведення мільярда доларів із банківської системи Молдови у 2014 році, що прирівнювалося до 12% ВВП держави. Після чергової зміни влади Шор втік до Ізраїлю, а потім перебрався до Росії. Але на цьому "шорівське" зросійщення Молдови не припинилося. Вже після початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну, партія почала активно взаємодіяти з російською владою, а її депутати відвідували Москву. "Шор" стала головним організатором проросійських протестів у Молдові у 20222023 роках, які було спрямовано на відставку прозахідного уряду президентки Молдови Маї Санду "Шор" стала головним організатором проросійських протестів у Молдові у 20222023 роках, які було спрямовано на відставку прозахідного уряду президентки Молдови Маї Санду. В 2024 році Ілан Шор створив у Москві проросійський блок "Победа". Як він сам заявляв, створення блоку націлено на перемогу не тільки на президентських виборах та референдумі щодо членства в ЄС, що відбулися в Молдові в жовтні 2024 року, а й загалом на новий для Молдови, російський, а не західний вектор розвитку. Місцева влада просто ігнорує правила, що діють у всій державі Саме Гагаузію по праву можна вважати плацдармом для активної проросійської діяльності. Тут не до кінця працюють загальноприйняті молдавські закони. Зокрема, на рівні Молдови заборонили блок "Победа", але в Гагаузії він функціонує. Тут не діють й заборони на російську пропаганду. В регіоні транслюють російські федеральні телеканали. Тобто місцева влада просто ігнорує правила, що діють у всій державі. Головним високопосадовцем Гагаузії є башкан. Це - голова регіону. Його обирають на 4 роки. Цей пост в 2023 році зайняла протеже Ілана Шора Євгенія Гуцул. Вона балотувалася від партії "Шор", де до цього була на посаді секретаря. В інформаційному просторі Гуцул з'явилася менше, ніж за місяць до виборів. Проросійські сили організували потужну передвиборчу кампанію, яку підтримували російські політики та шоубізнес. Філіп Кіркоров, Микола Басков та Стас Михайлов виконали гімн Гагаузії російською мовою, закликаючи голосувати за неї у другому турі виборів. Після перемоги Гуцул активно виступала за зміцнення зв'язків з Росією, їздила до Москви, зустрічалася з російськими політиками, мала підтримку від російських бізнесменів. Її проросійська риторика, критика центральної влади, популяризація російської культури в Гагаузії - усе було спрямоване на те, щоби зірвати євроінтеграцію Молдови. Фінансування, яке отримувала Гагаузія від Кремля, призвело до санкцій з боку ЄС, а Гуцул звинуватили у просуванні сепаратизму. Але не варто забувати, що вона є ставленицею Ілана Шора, який і надалві особисто керує політичними процесами в Молдові. Навіть під час офіційних політичних заходів його виступи транслюють онлайн. Тож, по суті, люди голосували не за Гуцул, а за вже відомого їм Ілана Шора, який годував виборців обіцянками, не шкодував популізму. Наприклад - обіцяв дешевий газ. Референдум щодо членства Молдови в Європейському союзі 2024 року продемонстрував, що російська пропаганда у Гагаузії працює. За євроінтеграцію там проголосувало лише 5,16% виборців. І це незважаючи на численні проєкти від Європейського Союзу з будівництва доріг, шкіл, лікарень, розвитку програм з енергоефективності, фінансування бізнесу, освітні проєкти тощо. Придністров'я Ще одна молдовська автономія, яка межує з нашою Одеською областю, розташована на сході країни. Йдеться про так звану Придністровську Молдовську Республіку, що після збройного конфлікту 1992 року фактично перебуває під впливом Кремля. Тоді Москва посприяла регіону в боротьбі з Молдовою. Згодом РФ продовжила зміцнювати свій вплив і здобувати лояльність у регіоні - підтримує його політичну, економічну та військову залежність. Для цього використовує свій природній газ, який 32 роки регіон отримував безкоштовно. Прикметно, що газ для Придністров'я формально зараховувався до боргу Молдови перед російським "Газпромом", що стало таким собі економічним тиском на Кишинів. Після розпаду Радянського Союзу у невизнаному Придністров'ї базуються російські війська. В регіоні вони виконують кілька функцій. Основна - це нібито охорона складів з боєприпасами. У селі Ковбасна з радянських часів їх там зберігалося близько 20 тонн. Але російські військові проводять спільні навчання з армією Придністров'я та фактично допомагають підтримувати боєздатність збройних сил сепаратистів. До того ж, ці війська є важелем впливу на Кишинів. З точки зору інформаційного впливу російські військові використовуються як символ "захисту" російськомовного населення. Кремль через військову присутність нав'язує жителям Придністров'я проросійську ідеологію. Але населення так званої "ПМР" використовує не тільки російську мову, а й російські паспорти. Незважаючи на те, що невизнане Придністров'я таки не стало частиною РФ, близько половини мешканців регіону мають цей документ. Справа в тому, що паспорт Придністров'я немає жодного сенсу за межами цього регіону. Тому мешканці тут оформлюють собі молдовський, український або ж російський паспорт. Для отримання російського паспорту придністровцям не обов'язково проживати в Росії Що цікаво, для отримання російського паспорту придністровцям не обов'язково проживати в Росії. В Тирасполі працює виїзний пункт консульського обслуговування, через який можна подавати документи на отримання громадянства. "Гаманець" регіону Усі сегменти місцевої економіки в "ПМР" контролює придністровський олігарх Віктор Гушан. Він очолює холдинг компаній "Шериф" в республіці та тримає під своїм впливом всю економіку регіону від продуктів харчування, палива, медикаментів і інтернету, банківської справи та ЗМІ. Для прикладу, річні доходи "Шерифа" перевищують бюджет "ПМР" це сотні мільйонів доларів. Холдинг підтримує політичну партію "Оновлення", яка неодноразово обиралася в парламент Придністров'я. Ця політична сила є союзником з російською партією "Єдина Росія". У 2007 році у Придністров'ї було підписано офіційну угоду про міжпартійне співробітництво. 2010 року делегація "Єдиної Росії" була спостерігачем на виборах до парламенту "ПМР". Делегації "Оновлення" беруть участь у з'їздах партії, представники "Єдиної Росії" присутні на найважливіших заходах "Оновлення". Тобто партія, яку підтримує найвпливовіша людина регіону, має прямі зв'язки з головною політичною силою Кремля. До чого це може призвести? Точкові дестабілізаційні заходи в автономіях мають на меті вплинути на Молдову вцілому. Головна мета Москви - не дати Кишиневу рухатися західним курсом. На виборах президента та референдумі щодо членства в ЄС в 2024 році проєвропейським політикам не без хвилювань та перешкод вдалося перемогти. Мая Санду у другому турі виборів виборола право залишитися очільницею держави, а під час референдуму за внесення європейського вектору до Конституції Молдови проголосували 50,46% виборців. Росія витратила близько 200 мільйонів євро на спроби купити голоси З огляду на результати та мінімальну перевагу, не обійшлося без численного проросійського електорату. До того ж, за інформацією прем'єр-міністра Молдови Доріна Речана, Росія витратила близько 200 мільйонів євро на спроби купити голоси на цих виборах. Стверджується, що зусиллями із підкупу виборців керував проросійський олігарх-втікач Ілан Шор та його прихильники. Що цікаво - цього року на державу чекають ще одні надважливі вже парламентські вибори. Ймовірно, що вони стануть вирішальними для країни, адже за їх результатами стане ясно, чи вдасться чинній владі зберегти більшість в уряді та продовжити свій шлях до євроінтеграції, бо в іншому випадку проросійські сили матимуть більше передумов для впливу на Молдову, а Україна в свою чергу отримає не дружнього сусіда.

За офіційними даними, на всі чотири поставлені питання виборці дали ствердну відповідь від 81,7 % до 89,9 %, але відповідні зміни до законодавства так і не були внесені Верховною Радою. Згодом таку ініціативу розкритикували, як намагання олігархів з оточення Кучми зберегти владу.Питання зменшення кількості нардепів, хоч і не на референдумі, а лише на розгляд парламенту, внесли й у 2019 році, коли президентом України став Володимир Зеленський. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначив, що Конституційний суд "дав негативний висновок" щодо цього законопроєкту, що фактично зупинило його розгляд. Втретє про це знову почали говорити вже тепер. Декілька днів тому Стефанчук зазначив, що в українському суспільстві знову може постати питання щодо необхідності скорочення кількості народних депутатів до 300 осіб. Тепер потребу в змінах чисельності парламенту аргументують зменшенням населення України. Чому зараз могла виникнути така пропозиція та що мають на меті її ініціатори Еспресо запитав у політолога Євгена Магди та юриста Андрія Магери. Чому парламент знову хочуть скоротитиНічого дивного у реінкарнації старої "кучмівської" ідеї про скорочення парламенту не відбувається, зазначив політолог Євген Магда.Євген Магда, фото: rfе"Це типове відволікання уваги. Насправді Стефанчук, як спікер парламенту, має знати, що перепис населення, перший і єдиний раз в незалежній Україні, відбувався у 2001 році. Після цього переписів не було і тому говорити про якісь скорочення щонайменше некоректно", – зауважив Магда в коментарі для Еспресо.Він наголошує, що зараз немає офіційної інформації стосовно того, скільки людей з України виїхало за кордон, а також невідомо, скільки людей звідти повернеться. Тому аргументація, яка озвучена Стефанчуком, зараз виглядає  – нелогічною. "Це не просто хибний крок, а імітація бурхливої діяльності. І мені прикро, що людина, яка посідає місце спікера парламенту, голови Верховної Ради, вона вдається до подібних маніпуляцій. Коли в Україні не знають, скільки людей перебуває за кордоном, ці всі розмови – це свист на користь бідних", – зазначив політолог.Чи існує якась оптимальна чисельність парламентуНавіть якщо населення України порахують, то все одно незрозуміло, чому цей фактор повинен впливати на чисельність парламенту, розповів Еспресо юрист і колишній член ЦВК Андрій Магера."Якщо ми рахуватимемо співвідношення кількості депутатів до населення України, то,  навіть якщо візьмемо не 50 млн, як було раніше, а, скажімо, 30 мільйонів, то все одно отримаємо не таке вже й маленьке представництво, порівняно, скажімо, з нашими сусідніми державами. Наприклад, в Молдові десь 100 депутатів, але на яку кількість населення? У Словаччині 150 депутатів, але потрібно також зважати на кількість населення", – пояснює Магера. У Молдові на одного депутата припадає близько 25 тис. громадян, у Словаччині – 36 тисяч. Тоді як в Україні, якщо поділити, скажімо, 30 млн населення на 450 депутатів, отримуємо майже 67 тисяч громадян на одного депутата. "Польща має 460 депутатів нижня палата і ще плюс в них є сенат – верхня палата, а це ще 100 сенаторів. Тобто, Україна не є тут унікальним випадком, де б це співвідношення випирало і робило б це представництво гіршим. Тому потреби в цьому я не бачу. В цьому стоїть лише якась популістична ідея  –  відвернути від якоїсь іншої проблеми. А раціонального зерна в цій ідеї, я не бачу", – зазначив юрист.До прикладу, в Польщі на одного члена парламенту також припадає 66 тис. громадян. Ще менше цей показник становить в таких європейських країнах, як Чехія (54 тис.), Австрія (50 тис.), Португалія (45 тис.) Швеція (30 тис.) та інших. Однак підвищувати цей показник, скорочуючи чисельність парламенту в цих країнах не планують.Які недоліки може мати скорочення чисельності парламентуЯк наголошує Андрій Магера, потрібно турбуватися не про чисельність Верховної Ради, а про покращення якості депутатського складу."Ми маємо розуміти таку річ – чим менша кількість депутатів буде у парламенті, тим менш представницький характер матиме такий склад парламенту. Тому що він менше враховуватиме всі соціальні верстви суспільства, менш тонко відчуватиме політичні настрої суспільства. І тому, я б не захоплювався ідеєю скорочення кількості депутатів, але й у збільшенні теж немає жодної потреби. Ми звикли до цієї кількості, вона була з 1991 року", – зазначив юрист. Крім того, каже Магера, чим меншою буде кількість депутатів, тим легше буде впливати на їхню позицію депутатів. Особливо тепер, коли з Конституції вилучили норму про депутатський імунітет."Коли депутат не має цього імунітету це  – не відсутність особистого привілею депутата. Це, на жаль, серйозний виклик для парламентської незалежності. Бо депутат, голосуючи за те чи інше рішення, постійно думає: "Можливо, я щось не так роблю" і "а чи завтра якусь кримінальну справа проти мене не порушить", – пояснює він.Скоротити парламент хочуть, щоб сподобатися виборцюАні представники влади, ані представники опозиції не пояснили людям, що депутатський імунітет існує фактично в усіх державах Європи, бо розуміли, що ця популістична ідея дуже подобається людям. "Але людям треба пояснювати, а не плентатися у хвості суспільних настроїв. І еліта для того є елітою, що вона продукувала людям ідеї. Я переконаний, депутатський імунітет треба відновлювати назад, але робити його за європейськими стандартами. Якщо депутат вбив когось, згвалтував, пограбував, то імунітет не повинен працювати. Але якщо його звинувачують у несплаті податків, перевищенні повноважень, то треба дивитись, щоб не було бажання через силовиків впливати на незалежність депутата в парламенті".Схожа ситуація і зі скороченням кількості депутатів, каже Євген Магда. З цієї пропозиції регулярно здмухують пилюку, бо вона багатьом подобається."Логіка насправді проста. Так історично склалося, що рейтинг популярності парламенту ближче до завершення його повноважень, нагадує термін придатності неякісного продукту. І тому на цьому популізмі дуже активно грає будь-який український президент", – наголошує політолог.Якими будуть наступні вибори у Верховну РадуЗа Виборчим кодексом, ухваленим у 2019-му, передбачено проведення виборів за відкритими партійними списками. Однак ухвалити, далеко не означає провести."Я з ймовірністю в 99 відсотків можу сказати, що за відкритими партійними списками прийдешні парламентські вибори проходити не будуть. Влада знайде тисячу причин для того, щоб цього не робити через те, що їм це не вигідно. Відкритих партійних списків бояться всі, без виключення партійні лідери. Тому що це і внутрішня конкуренція між своїми. Але влада організовує вибори та вона несе відповідальність", – зазначив політолог Магда.Андрій Магера каже, що навіть якщо вибори будуть за відкритими списками, то цей Виборчий кодекс має свої недоліки – перша дев'ятка партійних списків не буде "відкритою"."Треба, щоб всі, без винятку, йшли в регіональні списки й там отримували довіру українських виборців. Не лише партія, але і самі кандидати, щоб подивитися, кого дійсно з висунутих кандидатів підтримують люди. Лідери партії не повинні боятися йти в виборчі регіони. А так вони зробили, що перша дев'ятка національного списку не йдуть у виборчі регіони за отриманням підтримки українських виборців", – зазначає колишній член ЦВК.За його словами, щоб покращити якість парламенту можна знизити виборчий бар'єр із 5%, скажімо, до трьох. "Треба покращувати закон, щоб партії демократизувалися. Бо під впливом пропорційної системи відкритого типу партії будуть мати демократичну конкуренцію в межах самої партії й почнуться демократичні процеси. Це може покращити Верховну Раду, а не збільшення чи зменшення чисельності", – наголосив Магера.

Якби найближчої неділі в Молдові відбулися парламентські вибори, то до законодавчого органу пройшли б три партії і два виборчі блоки.

Логіка терміну майбутніх виборівНайголовніше, що всі мають усвідомити — вибори неможливі без сталого перемир’я. Слово "стале" тут є ключовим. Дуже багато людей думають, що тільки буде якесь перемир’я — зразу оголосять вибори. Це не можливо. Перемир’я має бути сталим, тобто таким, що працює протягом якогось часу. Мінімально розумний термін цієї сталості - 3 місяці, впродовж яких сторони будуть на 100% дотримуватись тиші. Будь-яке порушення тиші — зануляє перемир’я і перезапускає термін "сталості".Йдемо далі. Вибори потребують демобілізації. Якщо всі думають, що уклалось перемир’я і розпочалась демобілізація — то це не так. Очевидно, що перших 3 місяці ми будемо зберігати свої сили, на випадок порушення перемир’я. Щобільше, ми точно не розпочнемо демобілізацію, якщо це не почнуть робити орки. Але за ідеальних умов, сама демобілізація буде відбуватись хвилями. Читайте також: Про вибори у 2025 році та чому це не пустий звукЦе буде розтягнутий в часі процес мінімум на пів року. При тому, що навіть з демобілізацією ми будемо зберігати досить значні збройні сили в принципі. Потенційно, ми, військові, можемо проголосувати, бувши в ЗСУ, але значно складнішим питанням є балотування. А зараз дуже велика кількість суспільних лідерів перебувають у збройних силах.Далі — реєстр виборців. Зрозуміло, що попередній реєстр виборців неактуальний. Потрібно робити новий, і робити після бойових дій. Це теж тривала процедура, яка по хорошому займає рік часу. В термінових умовах можна спробувати скоротити до 6 місяців, але це теж строк. Також має бути змінений Закон про вибори, який явно не відповідає новій реальності.Ще далі — голосування за кордоном. Один з найбільших викликів — це організація голосування закордоном. Зараз там від 3 до 5 млн громадян. Пригадуєте, в Молдові саме голоси закордонних молдаван врятували Санду. В Україні є адепти "голосування через Дію" - це не можливо. Окрім того, що подібна ініціатива буде заблокована опозицією, вона порушує базову цінність виборів "таємність голосування". Тому рішення з цієї теми ще тільки потребує знаходження. Підсумовуючи, виходимо на 6-9 місяців з моменту укладення перемир’я. Реальні переговори про мир почнуться восени, з можливістю укладення перемир’я до кінця року. Шанси на це я даю малі. Читайте також: Ідею виборів в Україні американцям підказав... Стефанчук?Більш реально, що це станеться наступної зими. Тож якщо до грудня буде укладене перемир’я, і воно протримається до весни 2026 року — вибори будуть влітку. Якщо весною — то восени 2026.Тепер, чому ми так багато чуємо про вибори? Є дві категорії політиків, які постійно підливають масла в цю тему. Перша - це старі політики типу Тимошенко чи Порошенка. Для обох них розмови про вибори — це спосіб тримати свою команду цілою, і не дати їй розбігтися. Особливо тут активна Тимошенко, яка закупає безліч реклами, що скоро вибори. Друга категорія — це не зайняті війною політики влади. Оскільки їм нічого робити, вони регулярно порушують питання необхідності готуватись до виборів і вигадують як переобрати Зеленського на другий строк. Це виключно їхня ініціатива, яка поки немає підтримки нагорі. Читайте також: Не грати з диктатором у вибориЯкі вибори все-таки можливі? З усім тим, є ймовірність так званих технічних чи формальних виборів. Ця ймовірність була значною на початку цього року. Оскільки влада побоювалась, що Трамп підтримає тезу Путіна про нелегітимність української влади. На такий випадок розглядався варіант швидких формальних виборів Президента, фактично на термін воєнного часу. Тобто не повноцінні вибори, а чисто формальні. Однак, Путін у перших розмовах з Трампом не порушив це питання. І останній вирішив, що цієї перешкоди немає. Тому коли Путін раптом згадав цю шарманку — Трамп розлютився. Станом на зараз це питання не стоїть на порядку денному. ДжерелоПро автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцистРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це інформує Rеutеrs.На другому місці за популярністю йдуть два незалежні кандидати: колишній прем'єр-міністр Віктор Понта та мер Бухареста Нікусор Дан.Оскільки президент Румунії має повноваження накладати вето на голосування в ЄС і керувати військовою допомогою країни, його роль є надзвичайно важливою в контексті війни РФ проти України.Сіміон раніше висловлювався за відновлення кордонів Румунії, що існували до Другої світової війни. Вони включають території, які зараз знаходяться в Болгарії, а також в Молдові та Україні, які оголосили його персоною нон ґрата. Проте пізніше Сіміон  пом'якшив свою риторику."Ми будемо боротися за мир і за наше майбутнє тут, у цій країні", - заявив він.Крім того, він назвав скасування першого туру виборів "переворотом", і цю думку підтримали члени адміністрації президента США Дональда Трампа.Сіміон і Понта, обидва - прихильники Трампа, активно проводять свої кампанії. Хоча їхня подальша підтримка України залишається невизначеною, вони не обіцяли припинити допомогу, на відміну від Георгеску.Обидва кандидати також заявили, що підтримують більш активну роль Румунії в ЄС і НАТО, визнаючи при цьому переваги цих двох організацій. Дан є прихильником ЄС і НАТО і підтримує більшість допомоги для України.Водночас уряд Румунії посилив правила виборчої кампанії, вимагаючи чіткої інформації про спонсорів реклами, а також вказуючи на необхідність швидкого видалення контенту, що порушує ці правила.Що відомо про перший тур виборів у Румунії та його переможця Георгеску24 листопада в Румунії відбувся перший тур голосування на президентських виборах. Перемогу в першому турі здобув антизахідний кандидат Калін Георгеску. Раніше він називав румунських фашистських політиків 1930-х років національними героями й мучениками, критикував НАТО і позицію Румунії щодо України та заявляв, що країна повинна співпрацювати з Росією, а не кидати їй виклик. А днями заявив: якщо стане очільником держави, припинить допомогу Україні.Верховний суд Румунії 28 листопада ухвалив рішення про перерахунок голосів після першого туру президентських виборів. ЦВК Румунії припустила повторне проведення 1-го туру виборів президента, якщо Верховний суд анулює голосування. Зрештою Конституційний суд Румунії 2 грудня визнав результати першого туру виборів дійсними.Європейська Комісія звернулась до ТіkТоk через підозри у впливі на вибори в Румунії. Згодом Вища рада національної оборони Румунії розсекретила документи, пов'язані з передвиборчою кампанією Георгеску. Відповідно до цих даних, для підвищення популярності Георгеску в його виборчій кампанії використали 25 тисяч облікових записів ТіkТоk. Можливо, для цього залучали ботоферми. Спецслужби Румунії припускають, що на таку операцію витрачено значні кошти, а її масштаби й географія "вказують на державного оператора". 6 грудня Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру виборів президента, у якому переміг проросійський кандидат Калін Георгеску.

ЄС запровадив санкції проти цього угрупування ще у жовтні.