Search trend "4 квітня свято"

Під час ракетного удару по Кривому Рогу 4 квітня серед загиблих були Олег Дехтеренко та Владислав Стіхіляс. З ними попрощалися в церкві Іверської ікони Божої матері та у Свято-Преображенському соборі. Повний текст новини

4 квітня віряни вшановують пам'ять преподобного Йосифа Піснеписця. Він був автором піснеспівів, які возвеличували діяльність святих. Повний текст новини

4 квітня вшановують преподобного Іосифа Піснописця, преподобного Іосифа Багатохворобливого Києво-Печерського, ікони Божої Матері "Геронтиса", однієї з найбільш шанованих ікон Богородиці на Афоні. Преподобний Іосиф Багатохворобний жив у ХІV столітті, в Києві. Він був звичайним мирянином, але одного разу тяжко захворів. Тоді він став молитися Богу і пообіцяв, що, якщо одужає, то піде служити в Києво-Печерський монастир до кінця свого життя. Його молитва була почута - Йосип одужав. Після цього він вступив до Києво-Печерського монастиря, де прийняв чернечий постриг. У монастирі Йосип старанно працював, постив і молився. Але його головним подвигом був послух братії та любов до ближніх. Похований святий у Дальніх печерах Лаври. Ікона "Стариця" або "Геронтиса" знаходиться на Афоні в Греції і вважається чудотворною святинею.Згідно з давнім переказом, перше чудо від ікони сталося під час будівництва монастиря на Афоні: кілька ночей поспіль на тому місці, де тривало будівництво, зникали робочі існтрументи і сам образ Богородиці. Знаходили їх неподалік від будівництва, поки не здогадалися, що Пресвята Владичиця хоче, щоб монастир збудували там, де Вона підказує. Так і вчинили. Друге диво сталося вже в самому монастирі: старець-ігумен перед смертю попросив священика про причастя, але той не поспішав причастити вмираючого. Тоді від чудотворної ікони у вівтарі почувся владний голос, який велів священику негайно виконати прохання ігумена. Після цього випадку ікону вважають покровителькою людей похилого віку, а назвали її "Геронтиса". Від образу відбувалося і багато інших чудес: святиня зцілювала від різних важких хвороб, безпліддя і допомагала під час пологів. Прикмети День сонячний і ясний - літо таким же буде; дощ із ранку - до дощового літа; на деревах кора потріскалася - очікується гарна погода; птахи повернулися з теплих країн, але не співають - ще будуть морози. У народі цього дня дивилися на вільху: якщо на ній розпустилися листочки раніше, ніж у берези - то влітку буде багато дощів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які свята у квітні: зберігайте календар державних та професійних Що не можна робити Не слід лаятися, пліткувати, ображатися. Заборонено ображати кого-небудь, особливо літніх людей, відмовляти їм у допомозі. Триває Великий піст: тим, хто поститься сьогодні, слід дотримуватися сухоїдіння. Важливо не забувати, що обмеження в їжі - не головне, потрібно стежити за своїми думками, словами і вчинками. Сьогодні не можна кричати на журавлів і проганяти їх - це до нещасть. Що можна робити У православне свято сьогодні звертаються з молитвами до Богородиці перед її чудотворною іконою "Геронтисою" - вважається, що святиня допомагає позбутися хвороб, зокрема й невиліковних, допомагає людям у скорботних життєвих обставинах, виявляє милість людям похилого віку, допомагає під час пологів, позбавляє від безпліддя, а також у навчанні. За народними звичаями цього дня заведено заготовляти кору вільхи - вона містить дубильні речовини, які допомагають зупинити кровотечу і лікувати запалення. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.

Дізнайтеся, як благополучно провести 4 квітня і не згрішити.

Дізнайтеся, чому в цей день краще не рибалити

4 квітня не можна рубати домашню птицю

4 квітня – день святого Зосими, покровителя бджолярів

У березні буде кілька значних церковних свят. Найважливішими серед них є початок Великого посту та свято Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Також 2 березня - Прощена неділя. Цей день завершує Масляний тиждень і передує Великому посту. Віряни просять одне в одного пробачення за образи, готуючи душу до посту. А 3 березня початок Великого посту. Це найтриваліший і найсуворіший піст у християн. Gаzеtа.uа публікує календар церковних свят, які припадають на перший місяць весни за новим календарем. Церковні свята у березні на кожний день 1 березня - святої преподобної мучениці Євдокії; 2 березня - святого священномученика Теодота, єпископа Киренейського; 3 березня - про блудного сина; святих мучеників Євтропія, Клеоніка і Василіска; 4 березня - святого преподобного Герасима, що в Йордані; 5 березня - святого мученика Конона; 6 березня - святих 42 мучеників Аморійських; 7 березня - святих священномучеників Василія, Єфрема, Капітона та інших; 8 березня - святого преподобного ісповідника Теофілакта, єпископа Нікодимійського; 9 березня - святих 40 мучеників Севастійських; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли постувати в 2025 році: збережіть нові дати за церковним календарем 10 березня - святих мучеників Кондрата, Кипріяна та інших; 11 березня - святого Софронія, патріарха Єрусалимського; 12 березня - святого преподобного ісповідника Теофана Сигріянського; святого папи Григорія; 13 березня - перенесення мощей святого Никифора, патріарха Царгородського; 14 березня - святого преподобного Венедикта; 15 березня - святих мучеників Агалія і шістьох інших; 16 березня - святих мучеників Савина і Папи; 17 березня - Прощення; святого преподобного Олексія, чоловіка Божого; 18 березня - Початок Великого посту; святого архієпископа Кирила; 19 березня - святих мучеників Хризанта і Дарії; 20 березня - святих преподобних Отців, убитих у монастирі святого Сави; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Благовіщення-2025: коли святкуємо і чим цей день особливий для вірян 21 березня - святого преподобного ісповідника Якова, єпископа Катанського; 22 березня - святого священномученика Василія Анкірського; 23 березня - святого преподобного мученика Нікона та його учнів; 24 березня - святого преподобного Захарії; 25 березня - Благовіщення Пречистої Діви Марії; 26 березня - собор архангела Гавриїла; 27 березня - святої мучениці Матрони; 28 березня - святого преподобного Іларіона Нового; святого преподобного Стефана; 29 березня - святих священномучеників Марка і Кирила; 30 березня - святого преподобного Івана Ліствичника; 31 березня - святого преподобного Іпатія, єпископа. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.

25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". За законом відтоді 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 год. і 8 хв. назад. З переходом від аграрного до індустріального суспільства нагальною ставала потреба уніфікації календаря та часу. Росія і, відповідно, підросійська частина України, у модернізаційних процесах відігравали роль наздоганяючих країн і не були лідерами, за яким можна здійснювати уніфікацію. До того ж вже давно встановили значні неточності юліанського календаря. Та в Росії переходити на григоріанський не хотіли через те, що він 1582 року був впроваджений буллою папи Римським Григорієм ХІІІ, тобто керівником конкурента РПЦ в християнському світі. Після повалення самодержавства пріорітетність Російської православної церкви помітно впала. 2 квітня 1917 року тимчасовий уряд ухвалив постанову "Про відміну віросповідних та національних обмежень", а 27 липня - "Про свободу совісті". Це свідчило про відокремлення церкви від держави. У постреволюційній пресі неодноразово йшлося про потребу переходу на новий календар. А центральні російські урядові і радянські газети з самого спочатку свого виходу датувалися 2 стилями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рік за старим стилем: історія свята, прикмети та заборони Саме за григоріанським календарем 1917 року відзначили 1 травня як святковий день. У "радянському" обґрунтуванні цього рішення зазначалося: "До цього часу російські робітники святкували своє пролетарське свято 1 травня за старим стилем. Лише в Західному краї та Польщі робітники виходили на вулицю в один і той же день із зарубіжними братами, тобто 18 квітня. Царська влада та православне духовенство старанно охороняли старий стиль, вбачаючи у ньому символ відірваності Росії від Європи та європейської думки". Питання про перехід на григоріанський календар для українських урядовців активізувалося з початком мирних переговорів з країнами Четверного союзу у Бресті та укладенням 9 лютого Брестського мирного договору. Але в цьому їх випередила радянська Росія, яка за день до підписання цього договору оприлюднила декрет раднаркому про перехід на західноєвропейський календар. Згідно з яким, після 31 січня старого стилю наступало 14 лютого нового. 23 лютого 1918 року на засіданні Ради міністрів УНР міністр шляхів Євген Сокович порушив питання "про стиль і годину" та запропонував "установити на Україні київський час". Рада міністрів погодилася з такою пропозицією та доручила Міністерству шляхів розробити відповідний законопроєкт і подати його на розгляд до Малої Ради. Визначили мотивування нового закону, яке запропонував міністр пошти і телеграфу Григорій Сидоренко: "Українська держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури, прагне до неї - у Європі заведено новий стиль". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без пірнання в ополонки - як відзначали Водохреще 1917 року Перехід на новий стиль календаря та середньоєвропейський час відбувався непросто. Повідомлення про переведення годинників зʼявились у пресі 3, 4, а то й 5 березня. Це вносило свій момент дезорганізації, окремі підприємства зазнали збитків. Деякі редакції газет повідомляли своїх читачів, що видання на лютий за передплатою доставлятимуться аж до кінця березня. Дирекція київського водоканалу повідомляла своїх абонентів, що термін плати за лютий закінчується 13 березня - 28 лютого, а надалі треба платити уже за березень. Частина навчальних закладів залишилась вірною "керенському" часові. Через це вчителі-сумісники не встигали з однієї школи до іншої на свої уроки. 1918 рік виявився не тільки без Різдва, але й із найкоротшим лютим - усього 15 днів, бо 16 лютого, згідно із законом Центральної Ради, вважалось вже 1 березня. Реформу календаря не визнала Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні. Церква продовжувала жити за старим стилем. Одне з найбільших церковних свят - Великдень, що 1918 року за прийнятим в РПЦ календарем припадав на 22 квітня, за світським стилем відзначався 5 травня. Уже після гетьманського перевороту. А церковне Різдво 25 грудня 1918 року припало на 7 січня 1919 року. " " Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендує парламенту прийняти за основу законопроєкт, який скасує перехід на літній час. У Євросоюзі вже не 1-й рік точаться дискусії про скасування щорічного переходу на зимовий і літній час, і Європарламент вже підтримав це рішення.