Search trend "3 квітня свято"

На Закарпатті попрощалися із експрикордонником, фельдшером Леонідом Пивоваром. Він загинув під час бойового зайдання у Харківській області. Церемонію прощання провели 3 квітня у Свято-Вознесенському храмі у селі Неліпино

Дізнайтеся, як благополучно провести 4 квітня і не згрішити.

3 квітня віряни вшановують пам'ять преподобного Микити Сповідника. Він очолював монастир і зазнав переслідувань через захист святих образів. Повний текст новини

Цього дня вірянам варто дотримуватися деяких заборон

Сьогодні не можна залишати немитим посуд

Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.

3 квітня – четвер Великого канону за церковним календарем

Яке церковне свято відзначають віряни 3 квітня за старим і новим стилем, що не можна робити, у кого іменини.

Православне свято 21 березня (3 квітня за старим стилем) - день пам'яті святителя Кирила та святителя Хоми

У березні буде кілька значних церковних свят. Найважливішими серед них є початок Великого посту та свято Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Також 2 березня - Прощена неділя. Цей день завершує Масляний тиждень і передує Великому посту. Віряни просять одне в одного пробачення за образи, готуючи душу до посту. А 3 березня початок Великого посту. Це найтриваліший і найсуворіший піст у християн. Gаzеtа.uа публікує календар церковних свят, які припадають на перший місяць весни за новим календарем. Церковні свята у березні на кожний день 1 березня - святої преподобної мучениці Євдокії; 2 березня - святого священномученика Теодота, єпископа Киренейського; 3 березня - про блудного сина; святих мучеників Євтропія, Клеоніка і Василіска; 4 березня - святого преподобного Герасима, що в Йордані; 5 березня - святого мученика Конона; 6 березня - святих 42 мучеників Аморійських; 7 березня - святих священномучеників Василія, Єфрема, Капітона та інших; 8 березня - святого преподобного ісповідника Теофілакта, єпископа Нікодимійського; 9 березня - святих 40 мучеників Севастійських; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли постувати в 2025 році: збережіть нові дати за церковним календарем 10 березня - святих мучеників Кондрата, Кипріяна та інших; 11 березня - святого Софронія, патріарха Єрусалимського; 12 березня - святого преподобного ісповідника Теофана Сигріянського; святого папи Григорія; 13 березня - перенесення мощей святого Никифора, патріарха Царгородського; 14 березня - святого преподобного Венедикта; 15 березня - святих мучеників Агалія і шістьох інших; 16 березня - святих мучеників Савина і Папи; 17 березня - Прощення; святого преподобного Олексія, чоловіка Божого; 18 березня - Початок Великого посту; святого архієпископа Кирила; 19 березня - святих мучеників Хризанта і Дарії; 20 березня - святих преподобних Отців, убитих у монастирі святого Сави; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Благовіщення-2025: коли святкуємо і чим цей день особливий для вірян 21 березня - святого преподобного ісповідника Якова, єпископа Катанського; 22 березня - святого священномученика Василія Анкірського; 23 березня - святого преподобного мученика Нікона та його учнів; 24 березня - святого преподобного Захарії; 25 березня - Благовіщення Пречистої Діви Марії; 26 березня - собор архангела Гавриїла; 27 березня - святої мучениці Матрони; 28 березня - святого преподобного Іларіона Нового; святого преподобного Стефана; 29 березня - святих священномучеників Марка і Кирила; 30 березня - святого преподобного Івана Ліствичника; 31 березня - святого преподобного Іпатія, єпископа. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.

25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". За законом відтоді 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 год. і 8 хв. назад. З переходом від аграрного до індустріального суспільства нагальною ставала потреба уніфікації календаря та часу. Росія і, відповідно, підросійська частина України, у модернізаційних процесах відігравали роль наздоганяючих країн і не були лідерами, за яким можна здійснювати уніфікацію. До того ж вже давно встановили значні неточності юліанського календаря. Та в Росії переходити на григоріанський не хотіли через те, що він 1582 року був впроваджений буллою папи Римським Григорієм ХІІІ, тобто керівником конкурента РПЦ в християнському світі. Після повалення самодержавства пріорітетність Російської православної церкви помітно впала. 2 квітня 1917 року тимчасовий уряд ухвалив постанову "Про відміну віросповідних та національних обмежень", а 27 липня - "Про свободу совісті". Це свідчило про відокремлення церкви від держави. У постреволюційній пресі неодноразово йшлося про потребу переходу на новий календар. А центральні російські урядові і радянські газети з самого спочатку свого виходу датувалися 2 стилями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рік за старим стилем: історія свята, прикмети та заборони Саме за григоріанським календарем 1917 року відзначили 1 травня як святковий день. У "радянському" обґрунтуванні цього рішення зазначалося: "До цього часу російські робітники святкували своє пролетарське свято 1 травня за старим стилем. Лише в Західному краї та Польщі робітники виходили на вулицю в один і той же день із зарубіжними братами, тобто 18 квітня. Царська влада та православне духовенство старанно охороняли старий стиль, вбачаючи у ньому символ відірваності Росії від Європи та європейської думки". Питання про перехід на григоріанський календар для українських урядовців активізувалося з початком мирних переговорів з країнами Четверного союзу у Бресті та укладенням 9 лютого Брестського мирного договору. Але в цьому їх випередила радянська Росія, яка за день до підписання цього договору оприлюднила декрет раднаркому про перехід на західноєвропейський календар. Згідно з яким, після 31 січня старого стилю наступало 14 лютого нового. 23 лютого 1918 року на засіданні Ради міністрів УНР міністр шляхів Євген Сокович порушив питання "про стиль і годину" та запропонував "установити на Україні київський час". Рада міністрів погодилася з такою пропозицією та доручила Міністерству шляхів розробити відповідний законопроєкт і подати його на розгляд до Малої Ради. Визначили мотивування нового закону, яке запропонував міністр пошти і телеграфу Григорій Сидоренко: "Українська держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури, прагне до неї - у Європі заведено новий стиль". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без пірнання в ополонки - як відзначали Водохреще 1917 року Перехід на новий стиль календаря та середньоєвропейський час відбувався непросто. Повідомлення про переведення годинників зʼявились у пресі 3, 4, а то й 5 березня. Це вносило свій момент дезорганізації, окремі підприємства зазнали збитків. Деякі редакції газет повідомляли своїх читачів, що видання на лютий за передплатою доставлятимуться аж до кінця березня. Дирекція київського водоканалу повідомляла своїх абонентів, що термін плати за лютий закінчується 13 березня - 28 лютого, а надалі треба платити уже за березень. Частина навчальних закладів залишилась вірною "керенському" часові. Через це вчителі-сумісники не встигали з однієї школи до іншої на свої уроки. 1918 рік виявився не тільки без Різдва, але й із найкоротшим лютим - усього 15 днів, бо 16 лютого, згідно із законом Центральної Ради, вважалось вже 1 березня. Реформу календаря не визнала Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні. Церква продовжувала жити за старим стилем. Одне з найбільших церковних свят - Великдень, що 1918 року за прийнятим в РПЦ календарем припадав на 22 квітня, за світським стилем відзначався 5 травня. Уже після гетьманського перевороту. А церковне Різдво 25 грудня 1918 року припало на 7 січня 1919 року. " " Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендує парламенту прийняти за основу законопроєкт, який скасує перехід на літній час. У Євросоюзі вже не 1-й рік точаться дискусії про скасування щорічного переходу на зимовий і літній час, і Європарламент вже підтримав це рішення.

Цього року Масляний тиждень, який передує Великому Великодньому посту, розпочнеться 24 лютого і триватиме до 2 березня. ВУже наступного дня - в понеділок, 3 березня, - розпочнеться Великий піст. Gаzеtа.uа розповість історію Масляної та що не можна робити у ці дні. Масниця - історія свята Масниця вважається язичницьким святом і спочатку святкування були пов'язані з прославленням бога весни, сонця та розквіту всіх життєвих сил людини. Взагалі, споконвічна назва цього святкового періоду в Україні - Колодій - маленький божок сонця, який підріс і набрався сили, щоб розкручувати сонце, утворюючи таким чином сонячне коло (від українського "коло" та "дія", тобто створювати сонячне коло). Наші пращури вважали колодку символом продовження роду, тому в Україні не спалювали Бабу, як ми це робимо зараз, а закопували Колоду, як символ прощання з холодною зимою та вітання весни, нового врожаю, достатку життя та сімейного затишку. Перша згадка свята "Масниця" (друга традиційна українська назва) датується ІV ст. н. е. Свято активно святкувалося не лише в період язичництва, а й після прийняття християнства у 988 році. З приходом на Русь християнства церква не відмовилася від традицій свята, а додатково ввела свої звичаї та наповнила його новими ідеями. За новими канонами Масляний тиждень став останнім етапом підготовки до Великого посту. За час Масляної віряни повинні наблизитися до прощення всіх образ, примирення з ближніми. Як святкують Масляний тиждень в інших країнах Найбільш активно почали святкувати Масницу у ІХ-ХІІ століттях за часів Київської Русі. Свято прощання з зимою та вітання приходу весни є під різними назвами у більшості європейських народів. І всі його святкують однаково - проведенням свят, гулянь та карнавалів, які супроводжуються смачною традиційною їжею. Ви готові здивуватись? Венеціанський карнавал в італійському місті Венеція - це наш Колодій, адже й назва "карнавал" походить від латинського саrnеm vаlе, тобто прощай м'ясо і відзначається він напередодні сорокаденного посту, що передує Великодню. Поляки називають свято "Запусти", словаки - "Фашіанг", чехи - "Менсопуст". Класичні традиційні страви на цей період у всіх народів різні: поляки обов'язково їдять пончики з начинкою, слов'яни - млинці, хорвати - пиріжки з повидлом. У всіх культурах свята супроводжуються традиційними обрядами, пов'язаними як із проводами зими та зустріччю сонця, так і загальними гуляннями, відвідуванням друзів, рідних, традиційним частуванням, щоб наїстися перед постом, та загальним примиренням, всепрощенням та налагодженням згоди та порозуміння. Як в Україні Традиційною українською стравою, характерною для цього періоду були вареники. Ще колись козаки жартували: "На Масницю й турки вареники їдять!". Так що, основна страва Масниці - це вареники з сиром залиті маслом та сметаною. Пекти млинці українки стали вже у ХХ столітті. Також традиційними стравами цього періоду були: налисники, сир зі сметаною, різні каші, борщ з рибою, локшина на молоці, яєчня на маслі, капусняк, різноманітні каші та інші пісні продукти, у тому сенсі, що не м'ясні. Головним напоєм свята були наливки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тонкі млинці стануть смачнішими: додайте ці два інгредієнти в тісто В ці дні існують заборони, яких варто притримуватись. Що не можна робити, а що дозволено Фізичні роботи по дому рекомендується виконувати лише у перші три дні. З четверга до неділі треба уникати праці, за винятком готування. Оскільки це час для радості та розваг, не можна сумувати та перебувати у самотності. Не варто відмовляти гостям, адже походи до друзів та сусідів - є традицією цього свята. Також варто пам'ятати, що у цей особливий тиждень, який передує Великому посту, не можна переїдати. Дата найбільшого Великого посту в році залежать від дати святкування Великодня. Це перехідне свято, а значить його дата і дата посту щороку змінюється. Цьогоріч в Україні святкуватимуть Великдень 20 квітня. Великий піст починається за сім тижнів до Воскресіння Господнього. Він триватиме з 3 березня до 19 квітня.