Search trend "з першим квітня"

1-2 квітня відбулися матчі 1/4 фіналу Кубка України з футболу сезону-2024/25, а їхні результати визначили учасників півфіналів. Жеребкування півфінальної стадії національного Кубка відбудеться 3 квітня, повідомляє Gаzеtа.uа. Першим півфіналістом виявилася "Буковина" з Чернівців, яка у чвертьфіналі здолала іншого представника Першої ліги сумську "Вікторію". Другим до півфіналу національного турніру вийшов донецький "Шахтар", який в екстратаймах вирвав перемогу над "Олександрією". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сформовано повний список учасників Клубного чемпіонату світу-2025 Третім півфіналістом стало київське "Динамо", яке у чвертьфіналі обіграло львівський "Рух". Останнім півфіналістом Кубка України виявилося житомирське "Полісся", яке в екстратаймах здолало рівненський "Верес". Жеребкування 1/2 фіналу Кубка України заплановано на четвер, 3 квітня. Початок церемонії о 14:00. Півфінали Кубка України відбудуться 23 квітня. Фінал заплановано на 14 травня у Житомирі. Колишній захисник "Динамо" Київ і збірної України Владислав Ващук поділився думками про роботу головного тренера Олександра Шовковського у столичному клубі. На його думку, під керівництвом теперішнього тренера грає набагато краще, ніж у минулому, коли команду тренували іноземні фахівці.

Нещодавно китайська компанія GМКТес анонсувала ЕVО-Х2, який вона називає «першим у світі ШІ-міні-ПК, оснащеним процесором АМD Ryzеn АІ Мах+ 395». СЕО АМD Ліза Су навіть підписала ці пристрої. Тепер компанія повідомила, що цей міні-ПК з чипом Strіх Наlо стане доступним для передзамовлення в Китаї 7 квітня та оголосила його ціну.

Рівно 25 років тому, 1 квітня 2000 року, пролунала сенсація, яку з подивом згадують і досі. Віталій Кличко позбувся чемпіонського пояса в бою проти Кріса Берда.

Еспресо наводить переклад великого матеріалу Тhе Nеw Yоrk Тіmеs.Весняного ранку через два місяці після того, як війська Володимира Путіна вторглись в Україну, конвой без розпізнавальних знаків під’їхав до одного з київських перехресть і забрав двох чоловіків середнього віку в цивільному одязі.Залишивши місто, конвой, у складі британських командос — без форми, але сильно озброєних — попрямував 400 миль на захід, до польського кордону. Перехід був безперешкодним, за дипломатичними паспортами. Далі вони доїхали до аеропорту Жешув-Ясьонка, де на стоянці вже чекав вантажний літак С-130.Це були найвищі українські генерали. Їхньою метою був Клей Казерне — штаб-квартира Сухопутних військ США в Європі та Африці — у Вісбадені, Німеччина. Їхньою місією було допомогти створити одну з найкраще збережених таємниць війни в Україні.Один з чоловіків, генерал-лейтенант Михайло Забродський, згадує, як його вели сходами на пішохідний місток, з якого відкривався вигляд на просторий головний зал казарми у Тоні Басі. До війни це був спортивний зал, де проводили загальні збори, виступи армійського оркестру та змагання скаутів. Тепер генерал Забродський спостерігав за офіцерами з країн коаліції, що працювали в лабіринті тимчасових кабінетів, організовуючи перші західні поставки в Україну батарей артилерії М777 та 155-мм снарядів.Потім Забродського провели в кабінет генерал-лейтенанта Крістофера Т. Донаг'ю, командира 18-го Повітряно-десантного корпусу, який запропонував партнерство.Розвиток та внутрішня робота Центру були відомі лише обмеженому колу американських та союзницьких чиновників, але це партнерство в галузі розвідки, стратегії, планування та технологій стало таємною зброєю в тому, що адміністрація Байдена назвала своєю метою — як врятувати Україну, так і захистити загрозливий порядок після Другої світової війни.Сьогодні цей порядок — разом із захистом України — перебуває на волосині, оскільки президент Трамп шукає примирення з паном Путіним і обіцяє завершити війну. Для українців ознаки не надто втішні. В умовах боротьби великих держав за безпеку та вплив після розпаду Радянського Союзу новоутворена незалежна Україна стала державою, що опинилася в центрі, її нахил на Захід усе більше лякав Москву. Тепер, коли розпочались переговори, американський президент безпідставно звинувачує українців у початку війни, тисне на них, щоб вони поступилися значною частиною своїх мінеральних багатств, і просить українців погодитися на припинення вогню без обіцянки конкретних американських гарантій безпеки — мир без впевненості у тривалості миру.Дональд Трамп, фото: gеttyіmаgеs Пан Трамп вже почав згортати елементи партнерства, яке було укладене у Вісбадені навесні 2022 року. Але щоб зрозуміти його історію, потрібно краще усвідомити як українці змогли пережити три довгі роки війни, зіткнувшися з набагато більшим і потужнішим ворогом. Це також дає змогу побачити через таємне віконце як війна призвела до сьогоднішнього крихкого стану.З дивовижною прозорістю Пентагон надав публічний список озброєнь на суму 66,5 мільярда доларів, що поставили Україні — включаючи, за останніми підрахунками, понад півмільярда патронів та гранат для стрілецької зброї, 10 000 протитанкових комплексів Jаvеlіn, 3000 систем ППО Stіngеr, 272 гаубиці, 76 танків, 40 систем високої мобільності артилерійських ракет, 20 вертольотів Мі-17 та три батареї ППО Раtrіоt.Але розслідування Nеw Yоrk Тіmеs показує, що Америка була залучена до війни значно ближче та ширше, ніж було відомо раніше. У критичні моменти партнерство стало опорою для українських військових операцій, які, за підрахунками США, призвели до загибелі або поранення понад 700 000 російських солдатів. (Україна оцінює свої втрати в 435 000.) Пліч-о-пліч у командному центрі місії у Вісбадені американські та українські офіцери планували контрнаступи Києва. Масштабна розвідувальна діяльність США як керувала стратегічними бойовими діями, так і передавала точні дані для цілевказівників українським солдатам на полі бою.Один з європейських розвідувальних керівників згадував, як був здивований, дізнавшись, наскільки глибоко його колеги з НАТО були залучені до українських операцій. "Вони тепер частина ланцюга знищення", — сказав він.Основною ідеєю партнерства було те, що ця тісна співпраця може дозволити українцям досягти найнеймовірнішого досягнення — завдати нищівного удару російським загарбникам. І в результаті ударів після успішних атак у перші тижні війни — завдяки відвазі та майстерності українців, але й через некомпетентність росіян — ця амбіція аутсайдера все більше ставала реальністю.Одним із перших доказів концепції стало наступальне знищення однієї з найстрашніших російських бойових груп — 58-ї об’єднаної армії. У середині 2022 року, використовуючи американську розвідку та цілевказівники, українці здійснили ракетний обстріл по штаб-квартирі 58-ї армії в Херсонській області, вбивши генералів та офіцерів штабу. Знову і знову група перебазовувалась на нову позицію; кожного разу американці знаходили її, а українці знищували.Далі на південь партнери націлилися на кримський порт Севастополь, де російський Чорноморський флот завантажував ракети, призначені для українських цілей, на бойові кораблі та підводні човни. На піку контрнаступу України у 2022 році, в передранкову пору, рій морських дронів за підтримки Центрального розвідувального управління атакував порт, пошкодивши кілька бойових кораблів і змусив росіян почати їхнє відведення.Але врешті-решт партнерство ослабло, а хід війни змінився через суперечки, неприязнь і розбіжності в імперативах і цілях.Українці інколи вважали американців надмірно нав'язливими та контролюючими — типовими патерналістами. Американці, у свою чергу, не завжди розуміли, чому українці не приймають хороші поради.Американці зосереджувалися на вимірюваних, досяжних цілях, тоді як українці постійно прагнули великої перемоги, яскравої, блискучої нагороди. Українці, в свою чергу, часто вважали, що американці їм заважають. Вони прагнули виграти війну повністю. Попри те, що американці поділяли цю надію, вони намагалися гарантувати, щоб українці не програли її.З часом, отримавши більшу автономію в партнерстві, українці все більше приховували свої наміри. Вони постійно обурювались тим, що американці не могли або не хотіли надати їм всі бажані види зброї та інше обладнання. Американці, в свою чергу, обурювались, сприймаючи вимоги українців як необґрунтовані, а також через їхню неохоту робити політично ризиковані кроки для зміцнення своїх значно менших сил.Тактичний рівень партнерства приносив один успіх за іншим. Однак у найважливіший момент війни — в середині 2023 року, коли українці почали контрнаступ, щоб набрати переможний імпульс після успіхів першого року — стратегія, розроблена у Вісбадені, стала жертвою внутрішньої політики України: президент Володимир Зеленський проти його військового керівника (і потенційного політичного суперника), а військовий керівник — проти свого впертого підлеглого-командувача. Коли пан Зеленський став на бік підлеглого, українці витратили величезні ресурси і людські сили на зрештою безплідну кампанію з відновлення зруйнованого міста Бахмут. За кілька місяців весь контрнаступ завершився безрезультатною поразкою.Партнерство функціонувало в тіні найглибших геополітичних страхів — того, що пан Путін може розглядати це як порушення червоної лінії військового втручання і здійснити свої часто озвучувані ядерні погрози. Історія цього партнерства показує, як близько американці та їхні союзники інколи підходили до цієї червоної лінії, як дедалі серйозніші події змусили їх — як стверджують деякі, занадто повільно — просунути її на більш небезпечні позиції і як вони ретельно розробляли протоколи, щоб залишатись на безпечній стороні цієї лінії.Знову і знову адміністрація Байдена дозволяла таємні операції, які раніше забороняла. Американські військові радники були відправлені до Києва і пізніше отримали дозвіл наближатися до лінії фронту. Військові та офіцери ЦРУ у Вісбадені допомагали планувати та підтримувати кампанію українських ударів в анексованому Росією Криму. Зрештою, військовим, а потім і ЦРУ, дали зелене світло для точкових ударів глибоко всередині самої Росії.У деяких аспектах Україна була, на ширшій картині, реваншем у довгій історії проксі-військових конфліктів між США та Росією — В’єтнам у 1960-х, Афганістан у 1980-х, Сирія три десятиліття потому.Це також був грандіозний експеримент у веденні війни, який мав не лише допомогти українцям, а й принести американцям уроки для будь-якої майбутньої війни.Під час війн проти Талібану та Аль-Каїди в Афганістані та проти Ісламської держави в Іраку і Сирії американські війська проводили власні наземні операції і підтримували операції своїх місцевих партнерів. В Україні, на відміну від цього, американським військовим не було дозволено направляти своїх солдатів на поле бою, і їм доводилось допомагати віддалено.Чи буде точне цілевказування, відточене проти терористичних груп, ефективним у конфлікті з однією з найбільших армій світу? Чи будуть українські артилеристи без вагань стріляти зі своїх гаубиць по координатах, надісланих американськими офіцерами, що знаходяться у штабі за 1300 миль? Чи будуть українські командири на основі розвідки, переданої безликим американським голосом, який благав: "Там нікого немає — вперед", віддавати наказ піхотинцям увійти до села, розташованого за лінією фронту?Відповіді на ці питання — насправді вся траєкторія партнерства — залежали від того, наскільки добре американські та українські офіцери зможуть довіряти один одному."Я ніколи не буду тобі брехати. Якщо ти мені збрешеш — все, ми закінчили", — згадував генерал Забродський, як генерал Донаг'ю сказав йому на їхній першій зустрічі. "Я відчуваю те саме", — відповів українець.Частина 1. Створення довіри — і вбивчої машиниСередина квітня 2022 року, приблизно за два тижні до зустрічі у Вісбадені. Американські та українські військово-морські офіцери проводили рутинний телефонний дзвінок для обміну розвідданими, коли на їхніх радарах з'явилося несподіване. За словами колишнього високопосадовця США, "американці кажуть: 'О, це ж Москва!' Українці відповідають: 'О, Боже. Дуже дякуємо. Па-па.'"Москва була флагманом Чорноморського флоту Росії. Українці потопили її. Це було сигналом тріумфу — проявом української майстерності і російської некомпетентності. Але цей епізод також відображав розрізнене становище українсько-американських відносин у перші тижні війни.У американців викликало гнів те, що українці навіть не попередили їх; стало несподіванкою те, що Україна мала ракети, здатні дістати до корабля; і викликало паніку, оскільки адміністрація Байдена не мала наміру дозволити українцям атакувати такий потужний символ російської сили.Українці, зі свого боку, виходили з глибоко вкоріненого скептицизму.Їхня війна, як вони її бачили, почалась у 2014 році, коли пан Путін захопив Крим і розпалив сепаратистські повстання на сході України. Президент Барак Обама засудив захоплення і наклав санкції на Росію. Однак, боячись, що втручання США може спровокувати повномасштабне вторгнення, він дозволив лише обмежений обмін розвідданими і відмовився надати оборонні озброєння. "Ковдри та окуляри нічного бачення важливі, але війни не виграють за допомогою ковдр", — скаржився тодішній президент України Петро Порошенко. Згодом пан Обама дещо послабив обмеження на розвідку, а пан Трамп у своєму першому терміні ще більше послабив їх і надав Україні перші протитанкові ракети Jаvеlіn.Перед найважливішими подіями повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року адміністрація Байдена закрила посольство в Києві та вивела всіх військових з країни. (Маленька група офіцерів ЦРУ залишилася). Українці побачили, як старший американський військовий офіцер сказав їм: "Росіяни йдуть — побачимось".Коли американські генерали запропонували допомогу після вторгнення, вони стикнулися з муром недовіри. "Ми боремося з росіянами, ви — ні. Чому нам слухати вас?" — сказав український командувач сухопутних сил, генерал-лейтенант Олександр Сирський, під час першої зустрічі з американцями.Генерал Сирський швидко змінив свою думку: американці могли надати той тип розвідки, якого його люди не могли отримати.У перші дні війни це означало, що генерал Донаг'ю та кілька його помічників, маючи лише свої телефони, передавали інформацію про рухи російських військ генералу Сирському та його штабу. Однак навіть така спонтанна організація викликала конкуренцію всередині української армії, між генералом Сирським і його керівником, командувачем Збройними Силами генералом Валерієм Залужним. На думку лоялістів Залужного генерал Сирський вже використовував цю співпрацю для здобуття переваги.Додатково ускладнювала ситуацію напружена взаємодія генерала Залужного з його американським колегою генералом Марком Міллі, головою Об'єднаного комітету начальників штабів.Під час телефонних розмов генерал Міллі інколи сумнівався в запитах українців на обладнання. Він міг давати поради щодо ведення бою, спираючись на супутникову розвідку, яку бачив у своєму кабінеті в Пентагоні. Потім наставала незручна тиша, перед тим, як генерал Залужний обривав розмову. Іноді він просто ігнорував дзвінки американців.Щоб не допустити припинення комунікації, Пентагон ініціював складну телефонну мережу: помічник Міллі телефонував майору генералу Девіду С. Болдвіну, командувачу Національної гвардії Каліфорнії, який дзвонив багатому виробнику дирижаблів з Лос-Анджелеса Ігорю Пастернаку, який виріс у Львові разом з Олексієм Резніковим, тодішнім міністром оборони України. Пан Резніков знаходив генерала Залужного і , за словами генерала Болдвіна, говорив йому: "Я знаю, що ти злий на Міллі, але ти повинен йому зателефонувати."Проте в результаті цього хаотичного союзу виникла співпраця через низку швидких подій.У березні, коли наступ росіян на Київ застопорився, росіяни змінили свої амбіції і стратегію, перемістивши додаткові сили на схід і південь — логістичне досягнення, яке на думку американців мало потребувати місяців. Це зайняло два з половиною тижні.Якщо коаліція не перегляне своїх амбіцій, вважали генерал Донаг'ю і командувач військ США в Європі та Африці генерал Крістофер Г. Каволі, українці, які були катастрофічно менші за чисельністю та озброєнням, програють війну. Тобто коаліція повинна була почати надавати важке наступальне озброєння — артилерійські батареї М777 і снаряди.Адміністрація Байдена вже організувала екстрені поставки протиповітряних та протитанкових озброєнь. Але М777 були чимось зовсім іншим — першим великим кроком на підтримку великої наземної війни.Міністр оборони Ллойд Дж. Остін ІІІ і генерал Міллі поставили 18-ту повітряну армію відповідальною за доставку озброєнь і консультування українців щодо їхнього використання. Коли президент Джо Байден погодився на поставки М777, Тоні Басс Аудиторіум став повноцінним штабом.Польський генерал став заступником генерала Донаг'ю. Британський генерал очолив логістичний хаб на колишньому баскетбольному майданчику. Канадієць відповідав за навчання.Підвал аудиторії став тим, що відомо як "центр злиття", який створював розвіддані про позиції, рухи та наміри російських військ. Там, за словами розвідників, офіцери ЦРУ, Національного агентства безпеки, Агентства оборонної розвідки та Національного геопросторового розвідувального агентства працювали разом з розвідниками коаліції.18-та повітряна армія відома як "Драконівський корпус"; нова операція отримала назву "Завдання Дракон" (Таsk Fоrсе Drаgоn). Все, що було потрібно для об'єднання цих частин — це вагання українського вищого командування.На міжнародній конференції 26 квітня на авіабазі Рамштайн у Німеччині генерал Міллі представив пана Резнікова і заступника Залужного генералам Каволі і Донаг'ю. "Ось ваші люди", — сказав генерал Міллі, додавши: "Вам треба працювати з ними. Вони вам допоможуть."Така взаємна довіра тільки почала формуватися. Пан Резніков погодився поговорити з генералом Залужним. "Ми організували склад делегації для поїздки до Вісбадена, — сказав пан Резніков.  - І так все почалося".У центрі партнерства були два генерали — українець Забродський, і американець Донаг'ю.Генерал Забродський був головним українським контактом у Вісбадені, хоч і неофіційно, оскільки він працював у парламенті. В іншому ж він був ідеальним кандидатом.Як і багато його ровесників в українській армії, генерал Забродський добре знав ворога. У 1990-х роках він навчався у військовій академії в Санкт-Петербурзі і служив п’ять років у російській армії.Він також знав американців: з 2005 по 2006 рік він навчався в Армійському коледжі командування та генерального штабу у Форт-Лівенворсі, штат Канзас. За вісім років по тому генерал Забродський очолив небезпечну місію за лініями проросійських сил на сході України, яка частково була модельована за однією з операцій, яку він вивчав у Форт-Лівенворсі — відомою розвідувальною місією генерала конфедератів Дж.Е.Б. Стюарта навколо армії генерала Джорджа Макклеллана в кампанії при Пітсбурзі. Це привернуло увагу впливових людей у Пентагоні: вони відчули, що цей генерал є тим лідером, з яким можна працювати.Генерал Забродський згадує перший день у Вісбадені: "Моя місія полягала в тому, щоб дізнатися: хто цей генерал Донаг'ю? Яка його влада? Скільки він може зробити для нас?"Генерал Донаг'ю був зіркою в таємничому світі спеціальних сил. Разом з командами вбивць ЦРУ та місцевими партнерами він полював на терористичних лідерів у тінях Іраку, Сирії, Лівії та Афганістану. Як лідер елітних сил Dеltа Fоrсе, він допоміг побудувати партнерство з курдськими бійцями для боротьби з "Ісламською державою" в Сирії. Генерал Каволі одного разу порівняв його з "героєм коміксів".Тепер він показував генералу Забродському та його супутнику, генерал-майору Олександру Кириленку, карту обложеного сходу та півдня їхньої країни, де російські сили значно перевершували українські. Згадуючи їхнє гасло "Слава Україні", він поставив їм виклик: "Можете скільки завгодно кричати 'Слава Україні' з іншими людьми. Мене не цікавить, які ви сміливі. Подивіться на цифри". Потім він провів їх через план, як здобути перевагу на полі бою до осені, згадує генерал Забродський.Перша стадія вже була у процесі — навчання українських артилеристів на нових М777. Таsk Fоrсе Drаgоn допомагала їм використовувати ці артилерійські системи для того, щоб зупинити російський наступ. Потім українцям потрібно було здійснити контрнаступ.Того вечора генерал Забродський написав своїм начальникам у Києві."Знаєте, багато країн хотіли підтримати Україну, — згадує він.  — Але хтось мав бути координатором, організувати все, вирішити поточні проблеми та зрозуміти, що нам потрібно в майбутньому. Я сказав головнокомандувачу: Ми знайшли нашого партнера".Присутність українських офіцерів у Вісбадені стала вирішальним моментом у зусиллях війни. Ці офіцери працювали в тісній координації з американцями, кожного дня переглядаючи дані, складали карти російських сил і аналізували найбільш стратегічні цілі. Інтеграція української та американської військової експертизи дозволила точніше і ефективніше визначати ключові цілі. Основною метою було забезпечити, щоб українці могли точно вражати російські позиції, використовуючи оперативну розвідку, що збиралася та аналізувалася спільними командами.Однак ця співпраця також спричинила цікаву та делікатну термінологічну дискусію в європейському командуванні США. Справа полягала в тому, як називати цілі, що були визначені для можливих ударів. Деякі офіцери вважали, що термін "цілі" є доречним, оскільки він чітко і прямо відображав мету визначення цих ворожих позицій для атаки. Інші, однак, вважали цей термін занадто провокативним, адже він міг надати співпраці між військами вигляд більш активного втручання, ніж було насправді.Ця дискусія призвела до використання нейтральнішого терміну: "пункти інтересу". Логіка полягала в тому, щоб зберегти певну невизначеність, що дозволяло б офіційним особам уникати прямої відповідальності чи підзвітності за будь-які конкретні дії, вжиті українцями. Також для повітряних загроз використовувався термін "сліди інтересу", що дозволяло більш гнучко обмінюватися розвідданими без провокації російської відповіді.Майор генерал Тімоті Д. Браун, керівник розвідки європейського командування США, відіграв важливу роль у встановленні цих мовних протоколів для захисту США та їхніх союзників від можливих дипломатичних наслідків. Різниця була тонка, але важлива, особливо коли йшлося про чутливі протоколи обміну розвідданими.Важливо, що існувало чітке правило: жодна розвідка не передавалася українцям щодо цілей на території Росії. Це обмеження було ключовим елементом угоди, створеним для запобігання ескалації за межі кордонів України та уникнення прямого зіткнення між силами НАТО та Росією. Якщо українські командири вирішували завдати ударів по цілях у Росії, їм доводилося покладатися на власну розвідку та можливості, зокрема використовуючи національні системи озброєнь.Основним принципом, як пояснив один високопосадовець США, було те, що війна повинна залишатись у межах території України. Ця стратегія була спрямована на мінімізацію ризику того, що НАТО буде безпосередньо втягнуто в конфлікт, гарантуючи, що підтримка України залишатиметься в межах розвідки та матеріальної допомоги без переходу критичних червоних ліній, які могли б призвести до більш масштабного конфлікту.Тонке формулювання і суворі правила взаємодії підкреслювали нестабільний баланс, який США та їхні союзники намагалися підтримувати — підтримуючи Україну, не ескалуючи війну до повномасштабного конфлікту з Росією. Це напруження було постійним тлом цієї партнерської співпраці, що вимагало уважних переговорів і чіткої комунікації для управління як військовими цілями, так і геополітичними реаліями.Білий дім також заборонив обмінюватися розвідкою про місцезнаходження "стратегічних" російських лідерів, таких як начальник генерального штабу, генерал Валерій Герасимов. "Уявіть, як ми відреагували б, якби дізналися, що росіяни допомогли іншій країні вбити нашого головнокомандувача", — сказав один з високопосадовців США. — Ми б оголосили війну". Так само Таsk Fоrсе Drаgоn не могла ділитися розвідкою, яка вказувала б місця перебування окремих росіян.Система працювала таким чином: Таsk Fоrсе Drаgоn повідомляла українцям, де перебувають росіяни. Однак, щоб захистити джерела та методи розвідки від російських шпигунів, не уточнювалося, як вони дізналися про це. Українці бачили лише ланцюжки координат, поділені на категорії: Пріоритет 1, Пріоритет 2 тощо. Як пам'ятає генерал Забродський, коли українці запитували, чому вони мають довіряти цій розвідці, генерал Донаг'ю відповідав: "Не турбуйтеся, як ми це дізналися. Просто довіртеся, що коли ви стріляєте, ви влучите в ціль, і вам сподобаються результати. А якщо вам не сподобаються результати, скажіть нам, ми все виправимо."Система запрацювала у травні. Першою метою став броньований радарний транспортний засіб, відомий як "Зоопарк", який росіяни могли використовувати для виявлення таких систем озброєнь, як українські М777. Центр обробки інформації виявив "Зоопарк" біля окупованого росіянами Донецька на сході України.Українці вирішили поставити пастку: спочатку вони відкривають вогонь по російських позиціях. Коли росіяни увімкнуть "Зоопарк", щоб відстежити вогонь, центр обробки інформації визначить координати "Зоопарка" для майбутнього удару.У визначений день, згадує генерал Забродський, генерал Донаг'ю зателефонував командиру батальйону з настановою: "Як почуваєшся?" — запитав він. "Почуваюся чудово", — відповів український офіцер. Генерал Донаг'ю перевірив супутникові знімки, щоб переконатися, що мета і М777 правильно розташовані. Лише після цього артилерист відкрив вогонь, знищивши "Зоопарк". "Всі сказали: Ми можемо це зробити!", — згадує один з американських посадовців.Але залишалося критичне питання: чи зможуть партнери застосувати цю систему проти кількох цілей під час великої кінетичної битви?Це мала бути битва під Сєвєродонецьком, на північ від Донецька, де росіяни планували побудувати понтонний міст через річку, а потім оточити й захопити місто. Генерал Забродський назвав це "пекельною ціллю".Бій, який відбувся, широко висвітлювався як рання і важлива перемога України. Понтони стали пастками смерті; за оцінками України, загинуло щонайменше 400 росіян. Неозвученим залишалося те, що американці надали "точки інтересу", які допомогли зірвати російську атаку.У ці перші місяці бої були здебільшого зосереджені на сході України. Але американська розвідка також стежила за рухами росіян на півдні, особливо за великим зосередженням військ поблизу міста Херсон. Незабаром кілька команд М777 були перепризначені, і Таsk Fоrсе Drаgоn почала передавати точки інтересу для ураження російських позицій там.З практикою Таsk Fоrсе Drаgоn стала швидше виявляти точки інтересу, а українці швидше по них стріляли. Чим більше вони демонстрували свою ефективність з М777 та подібними системами, тим більше коаліція постачала нові — і все більше точок інтересу надходило від Вісбадену."Знаєте, коли ми почали вірити? — згадує генерал Забродський. — Коли Донаг'ю сказав: Ось список позицій. Ми перевірили список і сказали: Ці 100 позицій хороші, але нам потрібно ще 50. І вони надіслали ще 50".М777 стали робочими конями української армії. Але оскільки вони зазвичай не могли запускати свої снаряди калібру 155 міліметрів більше ніж на 15 миль, вони не могли конкурувати з величезною перевагою росіян у чисельності та техніці.Щоб дати українцям компенсаторні переваги в точності, швидкості і дальності, генерали Каволі та Донаг'ю незабаром запропонували значний крок уперед — надання мобільних артилерійських ракетних систем Ніgh Моbіlіty Аrtіllеry Rосkеt Systеms, відомих як НІМАRS, які використовують супутникові ракети для завдання ударів на відстань до 50 миль.Подальші дебати відображали еволюцію мислення американців.Офіційні особи Пентагону чинили опір, не бажаючи витрачати обмежені запаси НІМАRS. Але у травні генерал Каволі відвідав Вашингтон і обґрунтував своє прохання, що зрештою переконало їх.Целеста Воллендер, тодішня заступниця міністра оборони з міжнародних справ безпеки, згадала: "Міллі завжди говорив: У вас є маленька російська армія, яка воює з великою російською армією, і вони воюють однаково, і українці ніколи не переможуть. Аргумент Каволі був, що з НІМАRS вони можуть воювати, як ми, і саме так вони почнуть перемагати росіян".У Білому домі радники та президент Байден зважували цей аргумент з побоюваннями, що тиск на росіян може лише змусити Путіна впасти в паніку і розширити війну. Коли генерали попросили НІМАRS, один з офіційних осіб згадував, що це було схоже на "стояти на лінії і думати: якщо зробиш крок уперед, чи не розпочнеться Третя світова війна?" І коли Білий дім зробив цей крок уперед, за словами офіційного джерела, Таsk Fоrсе Drаgоn став "повним тилом війни."Вісбаден здійснював нагляд за кожним ударом НІМАRS. Генерал Донаг'ю та його помічники перевіряли списки цілей українців і давали поради щодо розташування пускових установок і часу для ударів. Українці повинні були використовувати лише координати, надані американцями. Для запуску боєголовки оператори НІМАRS потребували спеціальної електронної картки, яку американці могли деактивувати в будь-який час.Удари НІМАRS, які призводили до 100 і більше загиблих чи поранених росіян, стали майже щотижневими. Російські війська залишалися збентеженими та розгубленими. Їхній моральний дух падав, а разом із ним і їхня воля до боротьби. І з ростом арсеналу НІМАRS з 8 до 38 одиниць та вдосконаленням українських операторів, за словами одного з американських посадовців, втрати зросли в п'ять разів."Ми стали маленькою частиною, може, не найкращою частиною, але маленькою частиною вашої системи," — пояснив генерал Забродський, додаючи: "Більшість країн робили це протягом 10, 20, 30 років. А ми були змушені зробити це за кілька тижнів."Разом партнери відточували вбивчу машину.Частина 2. Коли ви переможете Росію — ви станете частиною насПід час першої зустрічі Генерал Донаг'ю  показав Генералу Забродському кольорову карту, де сили НАТО та США позначені синім, російські сили — червоним, а українські сили — зеленим. Ця тонка символіка кольору. Зокрема коли генерал Забродський запитав, чому Україна позначена зеленим, а не синім,що ілюструє прагнення України бути повністю інтегрованою в Західний альянс, генерал Донаг'ю відповів: "Коли ви переможете Росію, ми зробимо вас синіми назавжди". Це мало глибоке значення. Йшлося не лише про військову стратегію, а й про ширший геополітичний зсув, який закріпить інтеграцію України в НАТО і Захід, якщо їм вдасться відкинути російські сили.Було три місяці з початку вторгнення, і карти розповідали таку історію війни:На півдні України українці зупинили наступ росіян на чорноморський суднобудівний центр у Миколаєві. Але росіяни контролювали Херсон, і корпус, що налічував близько 25 000 солдатів, окупував територію на захід від Дніпра. На сході росіяни були зупинені під Ізюмом, але вони утримували територію між Ізюмом і кордоном, зокрема стратегічно важливу долину річки Оскіл.Стратегія росіян змінилася з намагання скинути режим у Києві — безрезультатної спроби захопити столицю — до повільної стратегії придушення. Українці повинні були перейти в контрнаступ.Їхній головнокомандувач, генерал Залужний, разом з британцями підтримував найбільш амбіційний варіант — наступ з району Запоріжжя на південний схід до окупованого Мелітополя. Цей маневр, на їхню думку, мав би перервати сухопутні шляхи постачання російських сил до Криму.Генерал Донаг'ю  теоретично погоджувався. Однак, за словами його колег, він вважав, що наступ на Мелітополь був би неможливим, враховуючи стан українських військ і обмежену здатність коаліції постачати М777 без ослаблення боєздатності США. Щоб довести свою точку зору він під час військових ігор взяв на себе роль російського командира. Кожного разу, коли українці намагалися просуватися, генерал Донаг'ю знищував їх з переважною бойовою силою.Врешті-решт вони погодилися на двофазовий наступ, щоб заплутати російських командирів, які, за даними американської розвідки, вважали, що українці мають достатньо солдатів і техніки лише для одного наступу.Основною метою було повернути Херсон і убезпечити західний берег Дніпра, щоб запобігти просуванню російських сил до портового міста Одеса та створенню нової загрози для Києва.Генерал Донаг'ю  підтримував варіант другого фронту на сході, від Харківської області до долини річки Оскіл. Але українці замість цього запропонували менший відволікаючий маневр, щоб привернути російські сили на схід і полегшити наступ на Херсон.Це мало відбутись у перші числа вересня. Українці мали розпочати двотижневі артилерійські обстріли, щоб ослабити російські сили на півдні. Лише після цього, 18 вересня, вони мали перейти до наступу на Херсон.А якщо боєприпасів вистачить, вони планували перетнути Дніпро. Генерал Забродський згадує, як генерал Донаг'ю сказав: "Якщо ви хочете переправитися через річку і дістатися до кримського перешийка, тоді йдіть за планом".Це був план, поки він не змінився.Іноді пан Зеленський безпосередньо спілкувався з регіональними командирами, і після однієї такої розмови американці дізналися, що порядок ведення бойових дій змінився.Херсон тепер мав бути взятий швидше і першочергово — 29 серпня.Генерал Донаг'ю повідомив генералу Залужному, що для підготовки до Херсона потрібно більше часу; зміна планів, сказав він, ставить під загрозу контрнаступ і всю країну. Пізніше американці дізналися, що сталося:Пан Зеленський сподівався відвідати засідання Генеральної Асамблеї ООН у середині вересня. Демонстрація результатів на полі бою, на його думку, зміцнила б його позицію для отримання додаткової військової допомоги. Тому на останньому етапі змінили план — це стало передвісником фундаментальної невідповідності, яка дедалі більше впливала на хід війни.Наслідки були не такими, як планувалося.Росіяни відповіли, переміщаючи підкріплення зі сходу до Херсона. Тепер генерал Залужний зрозумів, що ослаблені російські сили на сході можуть дозволити українцям реалізувати те, що пропонував генерал Донаг'ю — дістатися до долини річки Оскіл. "Йдіть, йдіть, йдіть — у вас є шанс", — сказав генерал Донаг'ю українському командувачу на сході генералу Сирському, як пригадує один європейський офіційний представник.Російські війська розпалися навіть швидше, ніж передбачалося, залишивши своє спорядження під час втечі. Українське командування не очікувало, що їхні сили досягнуть західного берега Осколу, і коли це сталося, авторитет генерала Сирського в очах президента різко зріс.На півдні американська розвідка повідомила, що корпус на західному березі Дніпра має серйозні проблеми з їжею та боєприпасами.Українці вагалися. Генерал Донаг'ю благав польового командира, генерал-майора Андрія Ковальчука, рухатися вперед. Незабаром вищі керівники США, генерали Каволі та Міллі, підняли це питання у генерала Залужного.Але це також не спрацювало.Міністр оборони Великої Британії Бен Уоллес запитав у генерала Донаг'ю, що б він зробив, якби генерал Ковальчук був його підлеглим."Він уже був би звільнений", — відповів генерал Донаг'ю ."Я це вирішу", — сказав пан Уоллес. Британська армія мала значний вплив на Київ; на відміну від американців, вони розмістили невеликі групи офіцерів в Україні після вторгнення. Тепер міністр оборони скористався цим впливом і вимагав від українців звільнити командира.Мабуть, жоден клаптик української землі не був ціннішим для пана Путіна, ніж Крим. Оскільки українці повільно просувалися до Дніпра, сподіваючись переправитися через нього та рухатися до півострова, це породило те, що один з посадовців Пентагону назвав "основною напругою":Щоб дати російському президенту стимул для переговорів, пояснив офіційний представник, українці повинні були тиснути на Крим. Однак це, ймовірно, могло змусити Путіна задуматися про вчинення "чогось відчайдушного".Українці вже здійснювали тиск на землі. І адміністрація Байдена дозволила допомогти українцям розробити, виробляти та впроваджувати новий флот морських дронів для атак на Чорноморський флот Росії. (Американці надали українцям ранній прототип, призначений для протидії китайському морському нападу на Тайвань.) Спочатку ВМС дозволили передавати українцям точки інтересу щодо російських військових кораблів за межами територіальних вод Криму. У жовтні, з дозволом діяти всередині Криму, ЦРУ таємно почало підтримувати удари дронів по порту Севастополя.Того ж місяця американська розвідка перехопила розмову російського командувача військами в Україні, генерала Сергія Суровікіна, який справді розмірковував над тим, щоб зробити щось відчайдушне: використати тактичну ядерну зброю, щоб зупинити українців від переходу через Дніпро і прямування до Криму.До того моменту американські розвідувальні агентства оцінювали ймовірність використання Росією ядерної зброї в Україні на рівні 5–10 відсотків. Тепер вони сказали, що якщо лінії російських військ на південь зламаються, ймовірність сягатиме 50 відсотків.Ця основна напруга, здавалось, наближалася до свого піку.У Європі генерали Каволі та Донаг'ю благали бригадного генерала Олександра Тарнавського, який замінив генерала Ковальчука, просунути свої бригади вперед, розгромити корпус на західному березі Дніпра та захопити його спорядження.У Вашингтоні старші радники пана Байдена з тривогою озмірковували над протилежним — чи потрібно тиснути  на українців, щоб сповільнити їхній наступ.Момент, ймовірно, був найкращим шансом для українців завдати революційного удару по росіянах. Він також міг бути найкращим шансом для спалаху більш широкої війни.Зрештою, у своєрідній великій невизначеності, момент так і не настав.Щоб захистити свої відступаючі війська, російські командири залишали маленькі відділення солдатів. Генерал Донаг'ю порадив генералу Тарнавському знищити або обійти їх і зосередитись на основній меті — корпусі. Але щоразу, коли українці натрапляли на таке відділення, вони зупинялися, припускаючи, що на них чекає більша сила.Генерал Донаг'ю сказав йому, що супутникові знімки показали, що українські війська, за словами представників Пентагону, заблоковані лише одним або двома російськими танками. Але не маючи змоги побачити ці знімки, український командир вагався, остерігаючись відправити свої сили вперед.Щоб змусити українців рухатися, Таsk Fоrсе Drаgоn передав їм точки інтересу, а оператори М777 знищували танки за допомогою ракет Ехсаlіbur — часозатратні кроки, які повторювалися щоразу, коли українці натрапляли на російське відділення.Українці все ж таки відвоювали Херсон і очистили західний берег Дніпра. Але наступ зупинився на цьому етапі. Українці, у яких закінчувалися боєприпаси, не перейшли через Дніпро. Вони не просувалися до Криму, як сподівалися українці та як боялися росіяни.І поки росіяни втекли через річку, далі на захоплену територію, величезні машини рвали землю, прокладаючи довгі, глибокі траншеї на своєму шляху.Проте українці залишались у святковому настрої, і під час своєї наступної поїздки до Вісбадена генерал Забродський презентував генералу Донаг'ю "бойовий сувенір": тактичний жилет, що належав російському солдату, чиї товариші вже марширували на схід до місця, яке стане горнилом 2023 року — місця, яке називалося Бахмут.Частина 3. Найкращі планиПланування на 2023 рік розпочалося одразу, на тому етапі, коли, як тепер видно, панувала певна необґрунтована ейфорія.Україна контролювала західні береги річок Оскіл та Дніпро. В межах коаліції існувала загальна думка, що контрнаступ 2023 року стане останнім етапом війни: українці або здобудуть остаточну перемогу, або пану Путіну доведеться шукати мир."Ми виграємо всю цю війну", — сказав пан Зеленський членам коаліції, як пригадує старший американський чиновник.Для цього, як пояснив генерал Забродський, коли партнери зібрались у Вісбадені пізньої осені, генерал Залужний знову наполягав на тому, щоб основний наступ був спрямований на Мелітополь, щоб перекрити російські сили в Криму — те, що він вважав великою, але втраченою можливістю завдати ворогу нищівного удару ще у 2022 році.І знову деякі американські генерали виступали за обережність.У Пентагоні чиновники хвилювалися щодо своєї здатності забезпечити достатню кількість зброї для контрнаступу; можливо, українцям, перебуваючи у найсильнішій позиції, слід було подумати про укладення угоди. Коли голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Міллі висловив таку ідею у промові, багато прихильників України (включаючи республіканців у Конгресі, які тоді майже одноголосно підтримували війну) звинуватили його в потуранні.У Вісбадені, під час приватних розмов з генералом Забродським та британцями, генерал Донаг'ю вказував на російські окопи, які вони рили для захисту півдня. Він також звертав увагу на повільний наступ українців до Дніпра всього за кілька тижнів до цього. "Вони риють окопи, хлопці, — сказав він їм. — Як ви плануєте перетнути це?"Замість цього, як згадує генерал Забродський та європейський чиновник, він запропонував паузу: якщо українці витратять наступний рік, якщо не більше, на створення нових бригад та їхнє навчання, то вони будуть значно краще готові для наступу на Мелітополь.Британці, своєю чергою, аргументували, якщо українці все ж підуть в наступ, коаліція повинна їх підтримати. Вони не повинні бути такими ж хорошими, як британці та американці, казав генерал Каволі, вони просто повинні бути кращими за росіян.Але паузи не буде. Генерал Забродський сказав генералу Залужному: "Донаг’ю правий". Але він також визнав, що "ніхто не любив рекомендацій Донаг’ю окрім мене".До того ж, генерал Донаг'ю вже був на виході.Розгортання 18-ї повітряно-десантної дивізії було тимчасовим. Тепер у Вісбадені з'явиться постійна організація — Група безпекової допомоги—Україна, позивний Еребус — уособлення темряви у грецькій міфології.Того осіннього дня, коли завершилася планувальна сесія і їхній час разом, генерал Донаг'ю провів генерала Забродського до аеродрому Клей-Касерне. Там він вручив йому декоративний щит — емблему 18-ї повітряно-десантної дивізії з дракончиком, оточеним п'ятьма зірками.Західна зірка представляла Вісбаден, трохи на схід — аеропорт Ряшів-Ясьонка. Інші зірки символізували Київ, Херсон і Харків — для генерала Залужного та командувачів на південь і схід.А під зірками — "Дякуємо"."Я запитав його: Чому ти дякуєш мені? — згадує генерал Забродський. — Я повинен сказати дякую"Генерал Донаг'ю пояснив, що українці — це ті, хто воює і гине, випробовує американське обладнання та тактику і ділиться отриманими уроками. "Завдяки вам, — сказав він, — ми створили все це, чого ніколи не змогли б".Кричачи через вітер і шум аеродрому, вони продовжували сперечатися, хто з них заслуговує більше на подяку. Потім вони потиснули один одному руки, і генерал Забродський зник у літаку С-130."Новий хлопець у кімнаті" — це був генерал-лейтенант Антоніо А. Агутто-молодший. Він був командувачем іншого типу, з іншою місією.Генерал Донаг'ю був ризикованим лідером. Генерал Агутто здобув репутацію людини, яка вирізняється обережністю та майстерністю у навчанні й великих операціях. Після захоплення Криму у 2014 році адміністрація Обами розширила програму навчання українців, зокрема на базі на заході країни; генерал Агутто курував цю програму. У Вісбадені його головним завданням стала підготовка нових бригад. "Вам потрібно підготувати їх до бою", — сказав йому міністр оборони Ллойд Остін.Це означало більшу автономію для українців і перерозподіл відносин: спочатку Вісбаден докладав чимало зусиль, щоб здобути довіру українців. Тепер українці просили довіри від Вісбадена.Невдовзі з'явилася можливість.Українська розвідка виявила саморобний російський казармений блок в окупованій Макіївці. "Довіртеся нам у цьому", — сказав генерал Забродський генералу Агутто. Американець погодився, і, як пригадує український командувач, "ми здійснили повний процес таргетування абсолютно самостійно". Роль Вісбадена полягала в наданні лише координат.У цій новій фазі партнерства американські та українські офіцери все ще зустрічалися щодня для визначення пріоритетів, які центр злиття перетворював на точки інтересу. Але тепер українські командири мали більшу свободу дій, використовуючи НІМАRS для ударів по додаткових цілях, отриманих завдяки їхній власній розвідці — якщо це відповідало узгодженим пріоритетам."Ми відступимо і будемо спостерігати, слідкуючи за вами, щоб переконатися, що ви не робите нічого безрозсудного", — сказав генерал Агутто українцям. "Основна мета, — додав він, — це дати вам змогу діяти самостійно в якийсь момент".Відгукуючись на події 2022 року, військові ігри січня 2023 року призвели до двоетапного плану.Другорядний наступ, який мав бути здійснений силами генерала Сирського на сході, зосереджувався на Бахмуті — де бої тривали кілька місяців — з відволікаючим маневром у бік Луганської області, території, анексованої Путіним у 2022 році. Такий маневр, як вважалося, мав прив’язати російські сили на сході та сприяти основній меті — наступу на Мелітополь, де російські укріплення вже починали гнити й руйнуватися під впливом зимових холодів і дощів.Але проблеми іншого роду вже почали поступово нищити новий план.Хоча генерал Залужний і був Головнокомандувачем ЗСУ, його позиція все більше ускладнювалася через конкуренцію з генералом Сирським. За словами українських чиновників, суперництво виникло після того, як у 2021 році президент Зеленський вирішив підвищити генерала Залужного, перемістивши його на посаду замість колишнього керівника — генерала Сирського. Суперництво загострилося після вторгнення, коли командири змагалися за обмежену кількість батарей НІМАRS. Генерал Сирський народився в Росії та служив у її армії. До того як почав працювати над удосконаленням української мови, зазвичай він говорив російською на нарадах. Генерал Залужний іноді зневажливо називав його "тим російським генералом".Американці знали, що генерал Сирський незадоволений тим, що йому відводиться роль допоміжного командувача у контрнаступі. Коли генерал Агутто зателефонував, щоб упевнитися, що він зрозумів план, Сирський відповів: "Я не згоден, але маю свої накази".Контрнаступ мав початися 1 травня. Між тим українці витратили місяці на тренування. Генерал Сирський надав би чотири бригади, що пройшли бойове хрещення — кожна з яких налічувала від 3000 до 5000 солдатів — для навчання в Європі. До них приєднаються чотири нові бригади рекрутів.Але генерал Сирський мав інші плани.У Бахмуті росіяни розміщували і втрачали величезні сили. Генерал Сирський побачив можливість оточити їх і спровокувати розкол у їхніх лавах. "Візьміть усіх новобранців" для Мелітополя, — сказав він генералу Агутто, за словами американських офіційних осіб. І коли Зеленський став на його бік, незважаючи на протести як власного головнокомандувача, так і американців, важлива складова контрнаступу була фактично зірвана.Тепер українці відправили б лише чотири недосвідчені бригади за кордон для тренувань. (Вони готували ще вісім всередині України). Крім того, нові рекрути були переважно літніми — в основному їм було 40-50 років. Коли вони приїхали до Європи, як згадує старший американський чиновник, "ми все думали, що це не дуже добре".Вік призову в Україні був 27 років. Генерал Каволі, підвищений до посади верховного союзного командувача для Європи, закликав генерала Залужного "ввести своїх 18-річних у гру". Але американці зрозуміли, що ані президент, ані генерал не зважаться на таке політично чутливе рішення.Аналогічна динаміка мала місце і на американській стороні.Минулого року росіяни не дуже розумно розмістили командні пункти, склади боєприпасів і логістичні центри в радіусі 50 миль від лінії фронту. Але нова розвідка показала, що росіяни тепер перенесли критичні об'єкти за межі досяжності НІМАRS. Тому генерали Каволі і Агутто рекомендували наступний крок — передати українцям тактичні ракетні системи армії (АТАСМS) — ракети, які можуть досягати 190 миль, щоб ускладнити росіянам можливість допомагати в обороні Мелітополя.АТАСМS стали особливо болючою темою для адміністрації Байдена. Російський військовий керівник, генерал Герасимов, опосередковано згадував про них ще у травні, коли попереджав генерала Міллі, що будь-яка ракета, яка долає 190 миль, порушить "червону лінію". Також виникло питання про постачання: Пентагон вже попереджав, що не матиме достатньо АТАСМS, якщо США доведеться воювати самостійно.Повідомлення було чітким: перестаньте просити АТАСМS.Основні припущення були перевернуті. Тим не менш, американці бачили шлях до перемоги, хоч і він став все вужчим. Ключовим моментом для досягнення цього було почати контрнаступ згідно з планом, 1 травня, до того, як росіяни відремонтують свої укріплення і перекинуть більше військ для підкріплення Мелітополя.Але критична дата пройшла. Деякі обіцяні постачання боєприпасів та обладнання були затримані, і, незважаючи на запевнення генерала Агутто, що наявних запасів достатньо для початку, українці не наважилися розпочати, поки не отримають все.У якийсь момент, коли напруга зростала, генерал Каволі звернувся до генерала Забродського і сказав: "Міша, я люблю вашу країну. Але якщо ви не зробите це, ви програєте війну"."Моя відповідь була: Я розумію, що ви говорите, Крістофер. Але, будь ласка, зрозумійте мене. Я не головнокомандувач. І я не президент України", — згадував генерал Забродський, додаючи: "Мабуть, я мав би плакати так само, як і він".У Пентагоні почали відчувати, що між союзниками виникають серйозні тріщини. Генерал Забродський згадував, як генерал Міллі запитав: "Скажіть мені правду. Ви змінили план?""Ні, ні, ні, —  відповів він. — Ми не змінили план і не будемо цього робити."Коли він вимовив ці слова, він дійсно вірив, що каже правду.Наприкінці травня розвідка показала, що росіяни швидко формують нові бригади. Українці не мали всього, чого хотіли, але мали те, що, на їхню думку, їм було потрібно. Тепер їм доведеться діяти.Генерал Залужний виклав остаточний план на засіданні Ставки — урядового органу, що займається військовими питаннями. Генерал Тарнавський отримав 12 бригад і більшу частину боєприпасів для основного наступу на Мелітополь. Командувач морської піхоти, генерал-лейтенант Юрій Содоль, мав зробити маневр у напрямку Маріуполя, зруйнованого портового міста, яке було захоплено росіянами після виснажливої облоги рік тому. Генерал Сирський очолив підтримуючий наступ на сході навколо Бахмута, нещодавно втраченого після місяців окопної війни.Тоді виступив генерал Сирський. За словами українських чиновників, генерал заявив, що хоче відійти від плану і здійснити повномасштабну атаку, щоб вигнати росіян з Бахмута. Потім він планував просунутися на схід до Луганської області. Для цього йому, звісно, були потрібні додаткові люди та боєприпаси.Американцям не повідомили результат засідання. Але незабаром розвідка США помітила переміщення українських військ та боєприпасів у напрямках, що не відповідали узгодженому плану.Невдовзі після цього, на терміновій зустрічі на польському кордоні, генерал Залужний визнав перед генералами Каволі та Агутто, що українці насправді вирішили здійснити наступи одночасно в трьох напрямках."Це не план!" — вигукнув генерал Каволі.Що сталося за словами українських чиновників: після засідання Ставки, президент Зеленський наказав розподілити боєприпаси коаліції порівну між генералом Сирським і генералом Тарнавським. Генерал Сирський також отримав п’ять з новонавчених бригад, залишаючи сім для боротьби за Мелітополь."Це було як спостерігати за загибеллю наступу на Мелітополь ще до того, як він був розпочатий", — зазначив один з українських посадовців.Після п’ятнадцяти місяців війни все дійшло до цього критичного моменту."Ми повинні були відійти", — сказав старший американський чиновник.Але вони не пішли."Ці рішення, що стосуються життя і смерті і того, яку територію ви цінуєте більше, а яку менше, — це фундаментально суверенні рішення, — пояснив високопосадовець адміністрації Байдена. — Все, що ми могли зробити, це дати їм пораду".Лідер штурму Маріуполя, генерал Содоль, охоче приймав поради від генерала Агутто. Ця співпраця принесла один з найбільших успіхів контрнаступу: після того, як американська розвідка виявила слабке місце в російських лініях, війська генерала Содоля, використовуючи координати з Вісбадена, відвоювали село Старомайорське та майже вісім квадратних миль території.Для українців ця перемога поставила питання: чи може боротьба за Маріуполь бути більш перспективною, ніж наступ на Мелітополь? Але атака застопорилася через брак людських ресурсів.Проблема була чітко позначена на карті бойових дій в офісі генерала Агутто: наступ генерала Сирського на Бахмут виснажував українську армію.Генерал Агутто закликав його направити бригади та боєприпаси на південь для наступу на Мелітополь. Але генерал Сирський, за словами американських та українських офіційних осіб, не змінив свого рішення. Він не змінив своєї позиції навіть після того, як Євгеній Пригожин, чиї найманці з ПВК Вагнера допомогли росіянам захопити Бахмут, повстав проти військового керівництва Путіна та відправив свої сили в бік Москви.Розвідка США оцінювала, що заколот може підірвати бойовий дух і єдність росіян; перехоплені повідомлення показали, що російські командири були здивовані тим, що українці не тиснуть сильніше на слабо захищений Мелітополь, сказав один з американських розвідників.Але для генерала Сирського повстання було підтвердженням його стратегії — розпалювати розбрат серед росіян, затягуючи їх у Бахмут. Надсилати частину своїх сил на південь означало б підривати це. "Я був правий, Агутто, ти був не правий", — згадує один з американських офіційних осіб слова генерала Сирського, який додав: "Ми досягнемо Луганська".Президент Зеленський охарактеризував Бахмут як "фортецю нашого морального духу". Врешті-решт, це стало кривавою демонстрацією тяжкої ситуації українців, яких було значно менше.Хоча оцінки втрат варіюються, немає сумнівів, що російські втрати — в десятках тисяч — значно перевищували українські. Однак генерал Сирський так і не відвоював Бахмут і не просунувся до Луганська. А поки росіяни відновлювали свої бригади і продовжували боротися на сході, українці не мали такого джерела нових призовників. (Пригожин відвів свої війська назад, так і не дійшовши до Москви, а два місяці по тому він загинув у авіакатастрофі, яку американська розвідка вважала результатом замаху, ймовірно, організованого Кремлем.)Що залишалося — це Мелітополь.Основною перевагою машини Вісбадена була швидкість — скорочення часу від точки інтересу до українського удару. Але ця перевага, а разом з нею й наступ на Мелітополь, була підірвана зміною у тому, як український командувач на тому напрямку використовував ці точки інтересу. Він мав значно менше боєприпасів, ніж планувалося; замість того, щоб просто відкрити вогонь, він тепер спочатку використовував дрони для підтвердження розвідданих.Цей виснажливий процес, підсилений також обережністю і дефіцитом довіри, досяг свого апогею, коли, після тижнів повільного руху через мінні поля і обстріли з гелікоптерів, українські війська підійшли до захопленого села Роботине.Американські офіційні особи розповідали про подальшу битву. Українці сильно обстрілювали росіян артилерією; американська розвідка вказала, що вони відступають."Займіть землю зараз!" — сказав генерал Агутто генералу Тарнавському.Але українці помітили групу росіян на вершині пагорба.У Вісбадені супутникові знімки показали те, що виглядало як російський взвод, від 20 до 50 солдатів — для генерала Агутто це не було достатньою підставою для затримки наступу.Однак генерал Тарнавський не захотів рухатися, поки загроза не буде ліквідована. Тож Вісбаден надіслав координати росіян і порадив одночасно відкривати вогонь і просуватися вперед.Натомість, щоб підтвердити розвіддані, генерал Тарнавський запустив дрони для розвідки над пагорбом.Це зайняло час. Лише після цього він віддав наказ своїм підрозділам відкрити вогонь.А після удару він знову надіслав дрони, щоб підтвердити, що пагорб справді чистий. Потім він наказав своїм силам зайти в Роботине, яке вони захопили 28 серпня.Це взаємне підтвердження коштувало від 24 до 48 годин, оцінили офіцери. І за цей час на південь від Роботиного росіяни почали будувати нові бар'єри, закладати міни та надсилати підкріплення, щоб зупинити український наступ. "Ситуація змінилася кардинально", — сказав генерал Забродський.Фрустрація і напруга між терміновістю місії та реальністю на місці чітко відображаються в цьому уривку. Наполягання генерала Агутто продовжувати наступ у поєднанні з обережним підходом генерала Тарнавського підкреслює складний баланс між швидкими діями та необхідністю ретельної перевірки під час бою. Ситуація зі взводом на пагорбі показує, як невеликі тактичні затримки — наприклад, очікування підтвердження за допомогою дронів або ротація підрозділів — можуть мати непропорційно великі наслідки в умовах високої напруги на полі бою.Розчарування американців через цю затримку, підкреслене коментарем про те, як "чортів взвод зупинив контрнаступ", підкреслює важливість підтримки темпу у таких нестабільних і швидкоплинних умовах конфлікту. Здається, дрібне рішення — чи атакувати негайно, чи чекати на додаткову перевірку — може змінити хід більшої стратегії. Це показує, як навіть невеликий, добре розташований підрозділ може порушити плани, що включають набагато більші сили, уповільнивши більшу мету й витративши дорогоцінний час, поки росіяни адаптуються та укріплюють свої позиції.У більш широкому сенсі, цей момент відображає труднощі, з якими стикаються військові операції, де необхідно досягти швидкості, зберігаючи точність, а також керувати непередбачуваністю бойових рішень на полі бою.Українці не змогли досягти Мелітополя. Їм довелося скоротити свої амбіції. Тепер їхньою метою стало маленьке окуповане місто Токмак, розташоване приблизно на півдорозі до Мелітополя, поруч із критичними залізничними лініями та дорогами.Генерал Агутто надав українцям більшу автономію. Але тепер він розробив детальний артилерійський план —  Операцію "Роллінг Тандер", — у якому, за словами американських та українських офіційних осіб, прописував куди саме українці повинні стріляти, чим і в якому порядку. Однак генерал Тарнавський заперечив проти деяких цілей, наполягав на використанні дронів для перевірки точок інтересу, і Операція "Роллінг Тандер" припинила свій хід.У зв'язку з тим, що спроби зберегти контрнаступ зазнали невдачі, Білий дім санкціонував секретний транспорт невеликої кількості касетних боєприпасів з дальністю близько 100 миль, і генерал Агутто разом із генералом Забродським розробили операцію проти російських атакувальних вертольотів, що загрожували силам генерала Тарнавського. Щонайменше 10 вертольотів було знищено, і росіяни відвели всю свою авіацію до Криму або на материк. Однак українці все одно не змогли просунутися вперед.Остання рекомендація американців полягала в тому, щоб генерал Сирський взяв на себе бойові дії за Токмак. Це було відхилено. Потім вони запропонували, щоб генерал Содоль надіслав своїх морпіхів до Роботиного та прорвав російську лінію. Однак генерал Залужний наказав відправити морпіхів до Херсона, щоб відкрити новий фронт в операції, яку американці вважали приреченою на невдачу — спробі перейти через Дніпро і просуватися до Криму. Морпіхи переправилися через річку на початку листопада, але вичерпали свої сили та боєприпаси. Контрнаступ мав стати вирішальним ударом. Натомість він закінчився ганебно.Генерал Сирський відмовився відповідати на питання щодо своїх взаємодій з американськими генералами, але прес-секретар Збройних Сил України заявив: "Ми сподіваємося, що настане час, і після перемоги України українські та американські генерали, яких ви згадали, можливо, спільно розповідатимуть нам про їхні робочі та дружні переговори під час боротьби з російською агресією".Андрій Єрмак, керівник Офісу президента України і, ймовірно, друга найбільш впливова особа в країні, заявив виданню Тhе Тіmеs, що контрнаступ був "переважно згладжений" політичною "невизначеністю" союзників і "постійними" затримками у поставках зброї.Але для іншого високопосадовця з України "справжньою причиною нашої невдачі було те, що для виконання плану було призначено недостатню кількість сил".У будь-якому разі, для партнерів катастрофічний результат контрнаступу залишив після себе образу з обох сторін. "Важливі стосунки були збережені," — сказала пані Уолландер, представник Пентагону. — Але це вже не було тим натхненним і довірливим братерством 2022 року та початку 2023-го."Частина 4. Порушення довіри та кордонівНапередодні Різдва пан Зеленський проїхав через ворота Вісбадена під час свого першого візиту в секретний центр партнерства.При вході в аудиторію Тоні Баса, його проводили повз трофеї спільної боротьби — перекручені уламки російських транспортних засобів, ракет і літаків. Коли він піднявся на галерею над колишнім баскетбольним майданчиком — як це робив генерал Забродський в перший день 2022 року — офіцери, що працювали внизу, вибухнули аплодисментами.Однак президент не приїхав до Вісбадена для святкування. У тіні невдалого контрнаступу, з наближенням третьої важкої зимової кампанії, передвісники лише ставали темнішими. Щоб використати свою нову перевагу, росіяни масово відправляли війська на Схід. У США пан Трамп, скептик щодо України, переживав політичне відродження; деякі республіканці в Конгресі вже починали обурюватися через фінансування.Рік тому коаліція говорила про перемогу. Але, коли 2024 рік настав і тривав, адміністрація Байдена змушена була знову і знову переходити свої власні червоні лінії, щоб просто тримати українців на плаву.Але спочатку було нагальне питання у Вісбадені: генерали Каволі та Агутто пояснили, що не бачать реального шляху до відновлення значних територій у 2024 році. Коаліція просто не могла надати все необхідне обладнання для великого контрнаступу. Також українці не могли створити армію достатнього розміру, щоб провести його.Українці повинні були знизити свої очікування, зосередившись на досяжних цілях, щоб залишатись у боротьбі, поки будуватимуть бойову потужність для можливого контрнаступу в 2025 році: їм потрібно було звести оборонні лінії на сході, щоб не дати росіянам захопити ще більші території. Також необхідно було відновити існуючі бригади та сформувати нові, які коаліція допоможе тренувати і оснащувати.Пан Зеленський висловив свою підтримку.Однак американці знали, що він зробив це неохоче. Знову і знову пан Зеленський давав зрозуміти, що йому потрібно і хочеться великої перемоги, щоб підняти моральний дух вдома і зміцнити підтримку Заходу.Лише кілька тижнів тому президент наказав генералу Залужному відкинути росіян до кордонів України 1991 року до осені 2024 року. Генерал шокував американців, представивши план, який вимагав п’яти мільйонів снарядів і одного мільйона дронів. На що генерал Каволі відповів, володіючи російською: “Откуда?!”Через кілька тижнів, на зустрічі в Києві, український головнокомандувач замкнув генерала Каволі на кухні Міністерства оборони і, з лютим використанням вейпа, зробив останню безнадійну спробу. "Він був між двох вогнів: перший — президент, другий — партнери", — сказав один з його помічників.Як компроміс, американці тепер запропонували пану Зеленському те, що вони вважали б заявленою перемогою — авіаудар, за допомогою далекобійних ракет і дронів, щоб змусити росіян вивести свою військову інфраструктуру з Криму до Росії. Операція отримала кодову назву “Лунний Грім”.До цього часу українці, за допомогою ЦРУ та ВМС США і Великої Британії, використовували морські дрони разом з британськими ракетами Stоrm Shаdоw і французькими SСАLР для ударів по Чорноморському флоту. Вісбаден надавав розвіддані.Але для проведення ширшої кампанії проти Криму українці потребували набагато більше ракет. Їм були потрібні сотні АТАСМS.У Пентагоні старі перестороги ще не зникли. Але після того, як генерал Агутто доповів пану Остіну про все, чого можна досягти за допомогою "Лунного Грому", один із помічників згадує, як він сказав: "Окей, тут є справді переконлива стратегічна мета. Це не просто про завдавання ударів".Пан Зеленський отримає свої довгоочікувані АТАСМS. Проте, за словами однієї американської офіційної особи, "ми знали, що в глибині душі він все ще хоче зробити щось інше, щось більше."Генерал Забродський перебував у командному центрі Вісбадена наприкінці січня, коли отримав термінове повідомлення і вийшов на вулицю.Повернувшись, блідий як привид, він повів генерала Агутто на балкон і, запаливши Luсky Strіkе, сказав йому, що боротьба за керівництво в Україні досягла своєї кульмінації: генерала Залужного звільняють. Ставки були на його конкурента, генерала Сирського, як на наступного керівника.Американці не були здивовані; вони вже чули багато чуток про невдоволення президента. Українці пояснювали це політикою, страхом, що популярний генерал Залужний може кинути виклик пану Зеленському на президентських виборах. Також була зустріч у Ставці, на якій президент фактично підкосив генерала Залужного, і подальше рішення генерала опублікувати статтю в Тhе Есоnоmіst, де він заявляв, що війна зайшла в глухий кут, а українці потребують технологічного прориву. Це все відбувалося, коли його президент закликав до повної перемоги."Генерал Залужний, — сказав один з американських офіційних осіб, — був мертвий чоловік, що йде".Призначення генерала Сирського принесло змішане полегшення. Американці вважали, що тепер у них буде партнер, який матиме довіру та вухо президента; вони сподівалися, що процес ухвалення рішень стане більш послідовним.Генерал Сирський також був відомою фігурою.Частина цієї відомості, звісно, була пов'язана з пам'яттю 2023 року, шрамом Бахмута — тим, як іноді генерал ігнорував їхні рекомендації, навіть намагався підривати їх. Тим не менше, колеги кажуть, що генерали Каволі та Агутто відчували, що розуміють його особливості; принаймні він їх вислуховував, і на відміну від деяких командирів, він цінував і зазвичай довіряв інформації, яку вони надавали.Для генерала Забродського ж зміна була особистим ударом і стратегічною невизначеністю. Він вважав генерала Залужного другом і відмовився від свого парламентського місця, щоб стати його заступником з планів і операцій. (Невдовзі його вивели з цієї посади та з ролі у Вісбадені. Коли генерал Агутто дізнався про це, він зателефонував і запросив до свого будинку на пляжі в Північній Кароліні —  генерали могли б поплавати на човні. "Може, в наступному житті," — відповів генерал Забродський).А зміна охорони відбулася в особливо невизначений момент для партнерства: підштовхувані паном Трампом, республіканці в Конгресі затримували 61 мільярд доларів на нову військову допомогу. Під час бою за Мелітополь командувач наполягав на використанні дронів для верифікації кожної точки інтересу. Тепер, з набагато меншим запасом ракет і снарядів, командири на фронті прийняли той самий протокол. Вісбаден все ще виробляв точки інтересу, але українці ледь їх використовували."Нам це зараз не потрібно", — сказав генерал Забродський американцям.Червоні лінії продовжували рухатися.Були АТАСМS, які таємно прибули на початку весни, щоб росіяни не зрозуміли, що Україна тепер може завдати ударів по Криму.І були малі команди експертів. Кілька місяців тому генералу Агутто дозволили відправити невелику групу, близько дюжини офіцерів, до Києва, послабивши заборону на перебування американських військових на українській землі. Щоб не викликати спогадів про американських військових радників, відправлених до Південного В'єтнаму в процесі ескалації війни, їх називали "експертами з певних питань". Після зміни українського керівництва, щоб побудувати довіру і координацію, адміністрація більше ніж потроїла кількість офіцерів у Києві — до близько тридцяти; тепер їх вже можна було прямо називати радниками, хоча вони й залишались обмеженими Київською областю.Однак, мабуть, найскладнішою червоною лінією був російський кордон. Незабаром і ця лінія також була переглянута.У квітні, після довгого затору з фінансуванням, були розв'язані питання, і 180 додаткових АТАСМS, десятки броньованих машин і 85 000 снарядів калібру 155 міліметрів почали надходити з Польщі.Але розвідка коаліції виявила інший рух: компоненти нової російської формації, 44-го армійського корпусу, рухались до Білгорода, на північ від українського кордону. Росіяни, бачачи обмежену можливість, поки українці чекали на американську допомогу, готувалися відкрити новий фронт на півночі України.Українці вважали, що росіяни сподіваються досягти важливого шляху навколо Харкова, що дозволить їм обстрілювати місто, друге за величиною в країні, артилерійським вогнем, загрожуючи життю понад мільйона людей.Російський наступ виявив основну асиметрію: росіяни могли підтримувати свої війська артилерією прямо через кордон, тоді як українці не могли відповісти, використовуючи американське обладнання або розвідку.Але разом із небезпекою з'являлася можливість. Росіяни були спокійні щодо безпеки, вважаючи, що американці ніколи не дозволять українцям стріляти по території Росії. Цілі підрозділи з їхнім спорядженням сиділи незахищеними, в основному без оборони, на відкритих полях.Українці попросили дозволу використовувати американську зброю на території Росії. Більше того, генерали Каволі та Агутто запропонували, щоб Вісбаден допомагав коригувати ці удари, як це робилося по Україні та в Криму — надаючи точки інтересу та точні координати.Білий дім ще обговорював ці питання, коли 10 травня росіяни здійснили атаку.Це стало моментом, коли адміністрація Байдена змінила правила гри. Генералам Каволі та Агутто було поставлено завдання створити "операційну зону" — територію на російській землі, де українці могли б використовувати американську зброю, а Вісбаден міг би підтримувати їхні удари.Спочатку вони пропонували розширену зону, щоб охопити ще одну загрозу: бомби-глайдери (КАБи, - ред.) — примітивні радянські бомби, перетворені на високоточну зброю з крилами та хвостами — тероризували Харків. Зона, що простягалася на 190 миль, дозволила б українцям використовувати нові АТАСМS для ударів по полям з бомбами-глайдерами та іншим цілям глибоко в Росії. Але пан Остін розцінив це як відхилення від місії: він не хотів відволікати АТАСМS від операції Lunаr Наіl.Натомість генералам було наказано підготувати два варіанти: один, що простягався на близько 50 миль у Росію, стандартна дальність НІМАRS, і один майже вдвічі глибший. Зрештою, проти рекомендацій генералів, пан Байден і його радники вибрали найобмеженіший варіант — але для захисту Сум і Харкова він йшов уздовж більшої частини північного кордону країни, охоплюючи територію, що була майже такою ж за розміром, як штат Нью-Джерсі. Також було дозволено, щоб ЦРУ направило офіцерів до Харківської області для допомоги українським колегам у проведенні операцій в межах цієї зони.Зона запрацювала наприкінці травня. Росіяни були непідготовлені: за допомогою точок інтересу та координат від Вісбадена, а також власної розвідки українців, удари НІМАRS по операційній зоні допомогли захистити Харків. Росіяни зазнали одні з найбільших втрат за всю війну.Немислиме стало реальністю. Сполучені Штати тепер стали частиною вбивства російських солдатів на суверенній російській території.Літо 2024 року: армії України на півночі та сході були на межі. Проте генерал Сирський продовжував говорити американцям: "Мені потрібна перемога".Передбаченням цього став випадок у березні, коли американці виявили, що українська військова розвідка, ГУР, таємно планувала наземну операцію на південний захід Росії. Керівник осередку ЦРУ в Києві стикнувся з командувачем ГУР, генералом Кирилом Будановим: якщо він перейде кордон з Росією, то зробить це без підтримки американських зброї або розвідки. Він це зробив, але був змушений відступити.У такі моменти чиновники адміністрації Байдена жартували, що вони більше знають про те, що планують росіяни, шпигуючи за ними, ніж про те, що планують їхні українські партнери.Але для українців "не питати, не говорити" було "краще, ніж питати і зупиняти", пояснив генерал-лейтенант Валерій Кондратюк, колишній командувач військової розвідки України. Він додав: "Ми союзники, але у нас різні цілі. Ми захищаємо нашу країну, а ви захищаєте свої фантомні страхи з часів холодної війни".В серпні у Вісбадені закінчувався термін перебування генерала Агутто. Він залишив посаду 9 серпня. Того ж дня українці залишили загадкове посилання на щось, що відбувалося на півночі.10 серпня керівник осередку ЦРУ також покинув свою посаду і поїхав до головного офісу. В результаті змін в командуванні генерал Сирський зробив свій крок — відправив війська через південно-західний російський кордон, до Курська.Для американців ця інтервенція стала значним порушенням довіри. Справа була не лише в тому, що українці знову тримали їх у темряві; вони таємно перетнули взаємно погоджену лінію, взявши коаліційне обладнання і потрапивши на російську територію в межах операційної зони, порушуючи правила, встановлені під час її створення.Зона була створена для того, щоб запобігти гуманітарній катастрофі в Харкові, а не для того, щоб українці могли використати її для захоплення російської землі. "Це було не просто майже шантаж, а саме шантаж", — сказав один зі старших офіційних осіб Пентагону.Американці могли б скасувати операційну зону. Але вони знали, що це, як пояснив один з адміністративних чиновників, "може призвести до катастрофи": українські солдати у Курську загинули б, залишившись без ракет НІМАRS і без підтримки розвідки США.Курськ, як зрозуміли американці, був тією перемогою, на яку президент Зеленський натякав від самого початку. Це також було свідченням його розрахунків: він все ще говорив про повну перемогу. Але одна з цілей операції, як він пояснив американцям, полягала в тому, щоб захопити і утримувати російську землю, яку можна буде обміняти на українську землю під час майбутніх переговорів.Провокаційні операції, які раніше були заборонені, тепер дозволялись.До того як генерал Забродський був відсторонений, він та генерал Агутто вибрали цілі для операції Lunаr Наіl. Кампанія вимагала рівня координації, не баченої від часів генерала Донаг'ю. Американські та британські офіцери курували практично кожен аспект кожного удару, починаючи від визначення координат і закінчуючи розрахунками траєкторій ракет.Однією з приблизно 100 цілей у Криму була найважливіша — Керченський міст, що з’єднує півострів з російським материком. Путін вважав міст потужним фізичним доказом зв'язку Криму з Росією. Зруйнування цього символу президента Росії стало одержимістю президента України.Це також була червона лінія для Сполучених Штатів. У 2022 році адміністрація Байдена заборонила допомагати українцям націлюватися на цей міст; навіть підходи з кримського боку мали вважатися суверенною російською територією. (Українські розвідслужби намагалися атакувати його самостійно, завдавши певних пошкоджень.)Але після того, як партнери погодили Lunаr Наіl, Білий дім дозволив військовим і ЦРУ таємно працювати з українцями та британцями над планом атаки на міст: АТАСМS мали ослабити вразливі точки на мосту, а морські дрони — підірвати їх біля стійок.Однак поки готувались дрони, росіяни посилили оборону навколо стійок.Українці запропонували атакувати лише АТАСМS. Генерали Каволі та Агутто заперечили: АТАСМS самі не зроблять справу, українці мали б почекати поки дрони будуть готові, або скасувати удар.Зрештою, американці відступили, і в середині серпня, з невеликою допомогою від Вісбадена, українці випустили залп АТАСМS по мосту. Він не обрушився; удар залишив деякі "ямки", які росіяни відремонтували, — сказав один із американських офіційних осіб, додавши: "Іноді їм потрібно спробувати і зазнати невдачі, щоб побачити, що ми праві".Епізод з Керченським мостом, незважаючи на це, показав значний успіх співпраці в межах Lunаr Наіl. Російські військові кораблі, літаки, командні пункти, склади озброєнь і ремонтні бази були знищені або переміщені на материкову частину Росії, щоб уникнути ударів.Для адміністрації Байдена невдача в атаці на Керченський міст, разом з нестачею АТАСМS, підкреслила важливість допомоги українцям у використанні їхнього флоту довгострокових ударних дронів. Основним викликом було ухилення від російських протиповітряних оборонних систем і точне визначення цілей.Довготривала політика забороняла ЦРУ надавати розвіддані щодо цілей на російській території. Тому адміністрація дозволяла ЦРУ подавати запити на "винятки", тобто дозволи, які дозволяли розвідці допомагати в ударах по території Росії для досягнення конкретних цілей.Розвідка виявила величезний склад боєприпасів у містечку Торопець, розташованому приблизно за 290 миль на північ від українського кордону, який постачав зброю російським військам на Харківщині та Курщині. Адміністрація схвалила цей виняток. Торопець став тестом для концепції.Офіцери ЦРУ поділились розвідкою щодо боєприпасів на складі та їхніх уразливих точок, а також російських оборонних систем на шляху до Торопця. Вони розрахували, скільки дронів знадобиться для операції, та побудували їхні складні траєкторії.18 вересня великий рій дронів вдарив по складу боєприпасів. Вибух, такої сили, що нагадував маленький землетрус, відкрив кратер шириною з американський футбольний стадіон. Відео показали величезні кулі полум'я та стовпи диму, що підіймались над озером.Як і з операцією на Керченському мосту, співпраця у сфері дронів вказувала на стратегічну дисонансність.Американці пропонували зосередити удари дронів на стратегічно важливих військових цілях — це була та сама аргументація, яку вони безуспішно наводили, пропонуючи фокусуватися на Мелітополі під час контрнаступу 2023 року. Але українці наполягали на атаках більш широкого спектра цілей, включаючи нафтові й газові об'єкти та політично чутливі об'єкти в Москві та її околицях (хоча вони робили це без допомоги ЦРУ)."Громадська думка в Росії повернеться проти Путіна, — сказав пан Зеленський американському державному секретарю Ентоні Блінкену в Києві у вересні. — Ви помиляєтесь. Ми знаємо росіян."Пан Остін та генерал Каволі приїхали до Києва в жовтні. Рік за роком адміністрація Байдена постачала українцям дедалі більш складну зброю, перетинаючи свої червоні лінії. Проте міністр оборони та генерал переживали через послання, яке мало бути написане в умовах послабленої ситуації на фронті.Росіяни повільно, але вперто просувалися проти виснажених українських сил на сході, до міста Покровськ — їхня "велика мета", як сказав один з американських офіційних осіб. Вони також повертали частину території в Курську. Так, втрати росіян різко зросли, до 1000–1500 на день. Але вони продовжували наступ.Пан Остін пізніше згадував, як він розмірковував над цим дисбалансом людських ресурсів, коли дивився з вікна свого броньованого позашляховика, який петляв вулицями Києва. Він був вражений, сказав він помічникам, кількістю молодих чоловіків у віці 20-30 років, майже жоден з яких не був в уніформі. У країні, яка перебуває у війні, пояснив він, чоловіки цього віку зазвичай знаходяться на фронті.Це було одне з важких повідомлень, яке американці привезли в Київ, коли викладали те, що вони можуть і чого не можуть зробити для України у 2025 році.Пан Зеленський уже зробив маленький крок, знизивши вік призову до 25 років. Однак українці не змогли заповнити існуючі бригади, не кажучи вже про створення нових.Пан Остін наполягав на тому, щоб пан Зеленський зробив більш сміливий крок і почав призивати 18-річних. На що пан Зеленський відповів, за словами одного з офіційних осіб, який був присутній, "Навіщо мені призивати більше людей? У нас немає спорядження, щоб їх забезпечити.""А ваші генерали повідомляють, що ваші підрозділи недоукомплектовані, — відповів пан Остін. - У них недостатньо солдатів для того спорядження, яке у них є."Це була постійна суперечка:З погляду українців, американці не були готові робити все необхідне для того, щоб допомогти їм перемогти.З погляду американців, українці не були готові робити все необхідне для того, щоб допомогти собі перемогти.Пан Зеленський часто казав у відповідь на питання про призов, що його країна бореться за своє майбутнє, що 18-25-річні — це батьки цього майбутнього.Однак для одного з американських офіційних осіб це "не є екзистенційною війною, якщо вони не змусили своїх людей боротися."Генерал Болдуїн, який на самому початку допоміг налагодити зв'язки між командирами партнерів, відвідав Київ у вересні 2023 року. Контрнаступ застряг, наближалися вибори в США, і українці все питали про Афганістан.Українці, згадує він, були налякані тим, що їх теж можуть покинути. Вони постійно дзвонили, і хотіли знати, чи залишиться Америка на своїй позиції, запитуючи: "Що буде, якщо республіканці виграють Конгрес? Що станеться, якщо президентом знову стане Трамп?"Він завжди казав їм залишатися оптимістами, але додавав: "Я ховав пальці за спиною, бо насправді не знав більше."Трамп виграв, і страх знову охопив їх.У свої останні тижні на посаді Байден зробив низку кроків, щоб продовжити підтримку, принаймні на цей момент, і зміцнити свою програму щодо України.Він перетнув свою останню червону лінію — розширивши оперативну зону для використання АТАСМS і британських ракет Stоrm Shаdоw по Росії — після того як Північна Корея надіслала тисячі військових, щоб допомогти росіянам вибити українців з Курська. Один з перших ударів, підтриманих США, влучив у північнокорейського командира, генерал-лейтенанта Кім Йон Бока, коли він зустрічався з російськими колегами в командному бункері.Адміністрація також дозволила Вісбадену та ЦРУ підтримати дальні ракетні та дронові удари по частині південного російського регіону, який використовувався як база для наступу на Покровськ, і дозволила військовим радникам покинути Київ і вирушити до командних пунктів ближче до лінії фронту.У грудні генерал Донаг’ю  отримав свою четверту зірку і повернувся до Вісбадена як командувач армією США в Європі та Африці. Він був останнім американським солдатом, який залишив Афганістан під час хаотичного відходу. Тепер йому доведеться орієнтуватися в новому, невизначеному майбутньому України.Так багато змінилося з того часу, як генерал Донаг’ю покинув Вісбаден два роки тому. Але коли йшлося про суто територіальне питання, не так багато змінилося. У перший рік війни, за допомогою Вісбадена, українці здобули перевагу, відновивши більше ніж половину території, втраченої після вторгнення 2022 року. Тепер вони боролися за маленькі ділянки землі на сході та в Курську.Однією з основних цілей генерала Донаг’ю у Вісбадені, за словами представника Пентагону, було укріпити братерство і вдихнути нове життя в машину — зупинити, а можливо, навіть відкинути російський наступ. (У наступні тижні, за допомогою Вісбадена, який надавав координати і точні точки, російський наступ на Покровськ сповільнився, а в деяких районах на сході українці здобули перемоги. Але на південному заході Росії, коли адміністрація Трампа зменшила підтримку, українці втратили більшість своїх важелів торгу, зокрема Курськ).На початку січня генерали Донаг’ю та Каволі відвідали Київ, щоб зустрітися з генералом Сирським і переконатися, що він погоджує плани щодо поповнення українських бригад і зміцнення їхніх ліній, розповів представник Пентагону. Звідти вони вирушили на авіабазу Рамштайн, де зустрілися з паном Остіном для останньої зустрічі оборонних лідерів коаліції перед тим, як все змінилося.Коли двері були зачинені для преси і публіки, колеги пана Остіна назвали його хрещеним батьком і архітектором партнерства, яке, попри всі порушення довіри і зради, підтримувало спротив та надію українців, що почалася в той весняний день 2022 року, коли генерали Донаг’ю та Забродський вперше зустрілися у Вісбадені.Пан Остін — надійний і стійкий чоловік, але, повертаючи компліменти, його голос перехопило."Замість того, щоб прощатися, дозвольте сказати дякую", — сказав він, стримуючи сльози. А потім додав: "Бажаю вам успіху, мужності і рішучості. Пані та панове, рухайтеся вперед."

Президент США Дональд Трамп планує відвідати Саудівську Аравію у середині травня під час своєї першої закордонної поїздки після повернення в Білий дім. Візит президента в СА обговорювався протягом останніх тижнів між високопоставленими американськими та саудівськими посадовцями. Зокрема, в кулуарах переговорів щодо війни в Україні, повідомляє Ахіоs з посиланням на свої джерела. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ОАЕ планують масштабні інвестиції у США після зустрічі з Трампом Спочатку однією з можливих дат для поїздки називали 28 квітня, проте її перенесли. Згідно з останніми планами, візит має відбутися в середині травня. Представник адміністрації Трампа підтвердив, що планування поїздки триває, але її деталі ще не узгоджені. "Можливість міжнародної поїздки для президента це те, що ми розглядаємо. У нас ще немає конкретного плану. Ми надамо цю інформацію, коли вона стане офіційною", сказав представник Білого дому. Саудівська Аравія (СА) розглядається адміністрацією Трампа як країна для офіційних контактів на вищому рівні. У цієї країни значний досвід по російській війні в Україні. У Дональда Трампа свій інтерес: СА відіграє важливу роль у формуванні світових цін на нафту, для нового президента США важливо заручитися підтримкою саудитів. Особливо якщо він хоче протистояти Китаю або домовитися з ним.

Про це пише Тhе Есоnоmіst з посиланням на джерела в українському уряді.Видання зазначає, що два місяці тому вважалося, що Зеленський був налаштований проти проведення виборів. Проте сварка з президентом США Дональдом Трампом в Овальному домі на початку березня підвищило рейтинг Зеленського."Зараз йде серйозна підготовка до того, щоб Зеленський вдруге постав перед виборцями, і досить скоро", - йдеться у матеріалі.За даними урядових джерел видання, минулого тижня Зеленський скликав зустріч, щоб доручити своїй команді організувати голосування після повного припинення вогню, яке, як вважають американці, вони зможуть запровадити до кінця квітня, а саме до Великодня 20 квітня. Тhе Есоnоmіst прогнозує, що перше підтвердження може з’явитися напередодні або 5 травня - крайній термін парламентського голосування щодо продовження воєнного стану, який закінчується 8 травня. Скасування воєнного стану є необхідним першим етапом для початку виборчого процесу. Джерела розходяться щодо точних термінів, але більшість каже, що Зеленський націлений на вибори вже влітку. Закон вимагає щонайменше 60 днів для передвиборчої кампанії, тому найранішою можливістю буде початок липня. Але деякі джерела кажуть, що кампанія мала б тривати три місяці: це час, коли виборні органи нібито повідомили парламенту, що вони вимагають відновити списки виборців у розпал війни.Читайте також: Вибори в Україні можливі лише після завершення війни – президент Конгресу місцевих та регіональних влад Ради ЄвропиОдин з українських посадовців, з яким спілкувалися журналісти, вважає, що Зеленський спробує застати конкурентів зненацька виборами в липні, сподіваючись, що короткий термін дозволить йому балотуватися без опору. "Довга кампанія розірвала б країну на частини. Такий поворот буде вигідний не тільки президенту", - стверджує джерело.Натомість представники опозиції наполягають на неможливості швидкого голосування, вказуючи на масу матеріально-технічних перешкод. Зокрема, депутат від партії "Батьківщина" Сергій Власенко підкреслює, що домогтися дієвого припинення вогню до 8 травня буде досить складно, а знайти спосіб проголосувати мільйонам виборців за кордоном, в окопах або в окупованих Росією регіонах було б ще важче. "Одним із рішень було б використання популярного урядового мобільного застосунку "Дія". Але це викликало б питання щодо прозорості. Будь-який перехід (на іншу систему голосування - ред.) означатиме зміну конституції, що вимагає більшості у дві третини в парламенті. Це було б важко, враховуючи, що опозиційні партії налаштовані проти голосування під час війни. Причини не лише технічні: вони кажуть, що чесні вибори спочатку потребують демонтажу воєнної пропаганди та цензури", - зазначає автор статті.Тhе Есоnоmіst додає, що американський і російський лідери Трамп і Путін, ймовірно, зараз теж не хочуть швидких виборів в Україні. Імовірно, обидва вимагали цього, вважаючи, що це призведе до відставки Зеленського. "З огляду на те, що розрахунок перевернувся з ніг на голову, вони можуть не сидіти мовчки, поки він пришвидшує свій прогрес до другого терміну президентства. Путін тримає тут багато карт. Його дрони та ракети можуть зробити неможливим скасування воєнного стану, не кажучи вже про проведення голосування. Але багато хто вважає, що вибори можуть допомогти Путіну дестабілізувати Україну, навіть якщо Зеленський переможе", - йдеться у матеріалі.12 березня президент Зеленський заявив, що вибори в Україні проведуть після закінчення війни та скасування воєнного стану. 

Аррlе готується до впровадження нового чіпа А20 для лінійки іРhоnе 18, який буде виготовлений за 2-нм техпроцесом ТSМС. Згідно з інформацією Есоnоmіс Nеws Dаіly, перехід з 3-нм на 2-нм техпроцес дозволить збільшити продуктивність на 15% при збереженні поточного рівня енергоспоживання. Масове виробництво чіпів планується розпочати з 1 квітня, і Аррlе стане першим клієнтом ТSМС, який […] Запис Новий процесор іРhоnе 18 збільшить продуктивність на 15% порівняно з іРhоnе 17 спершу з'явиться на іТесhuа - Новини про смартфони, гаджети і різні девайси.

На 77-му році життя помер Джордж Форман21 березня у Х'юстоні помер колишній чемпіон світу в надважкій вазі Джордж Форман. Про смерть легенди боксу повідомила його родина в соцмережах."Благочестивий проповідник, відданий чоловік, люблячий батько, гордий дідусь і прадід, він прожив життя, відзначене непохитною вірою, смиренням та цілеспрямованістю", - йдеться у повідомленні.Джордж Форман у 1968 році приніс США олімпійське золото та потім зробив неймовірну кар'єру серед професіоналів. У 1973 році він відібрав у іншого американця Джо Фрейзера титул чемпіона світу. А втратив його за рік з іншою легендою боксу зі США Мохаммедом Алі в культовому бою, який отримав назву "Гуркіт у джунглях".    Джордж Форман та Мохеммед Алі (праворуч). Фото: Gеtty ІmаgеsУ 1977 році Форман оголосив про завершення кар'єри та став священником. Він повернувся на ринг за 10 років, а у 1997-му переміг майже вдвічі молодшого американця Майкла Мурера та в 45 став найстаршим в історії чемпіоном світу в надважкій вазі.  Загалом Джордж Форман здобув 76 перемог (68 нокаутом), зазнав 5 поразок та остаточно пішов з боксу в 1997 році. Кірсті Ковентрі обрали новою президенткою МОК Керсті Ковентрі. Фото: gеttyіmаgеs20 березня в грецькому місті Коста-Наваріно на сесії Міжнародного олімпійського комітету новою президенткою організації обрали Кірсті Ковентрі. Зімбабвійка стала першою жінкою, яка посіла цю посаду. На ній вона замінила німця Томаса Баха, який очолював МОК з 2013 року.  41-річна Кірсті Ковентрі є дворазовою олімпійською чемпіонкою з плавання. Останні 5 років вона була президенткою Національного олімпійського комітету Зімбабве. Нова президентка в перші ж дні на посту відзначилася скандальною заявою щодо повернення збірної Росії на Олімпійські ігри. Вона підкреслила, що виступає проти заборони країнам брати участь в олімпійських змаганнях через збройні конфлікти та назвала рішення про відсторонення РФ від Ігор непослідовним. "У нас є конфлікти в Африці, і вони зараз жахливі. Тож, на жаль, це не зникне", - сказала Ковентрі та додала, що буде створено робочу групу, яка напрацює правила допуску країн до Олімпіад в умовах воєн. Збірні Росії та Білорусі відсторонили від участі в Іграх через повномасштабне вторгнення в Україну. На Олімпіаді-2024 у Парижі вони виступали в "нейтральному" статусі.  Наступні зимові Ігри відбудуться в 2026 році в італійських Мілані та Кортіна-дʼАмпеццо. Літня Олімпіада пройде у 2028 році в Лос-Анджелесі (США). Іспанія, Німеччина, Португалія та Франція стали півфіналістами Ліги наційЗбірна Франції. Фото: Gеtty Іmаgеs23 березня визначилися півфіналісти Ліги націй. У протистоянні чинних чемпіонів Європи з Іспанії та Нідерландів в обидвох матчах зафіксували нічиї 2:2. У повторній зустрічі у Валенсії команди обмінялися голами і в додатковий час та з'ясували, хто сильніший у серії післяматчевих пенальті. Їх краще виконали іспанці - 5:4. Німеччина після гостьової перемоги 2:1 над Італією втримала перевагу в повторній зустрічі. Нічия 3:3 в Дортмунді вивела до півфіналу німців. Португалія була вимушена відіграватися з Данією після поразки в Копенгагені - 0:1. У Лісабоні господарі розпочали з нереалізованого на 6-й хвилині пенальті Кріштіану Роналду. Пізніше він виправився, забив з гри та допоміг португальцям перевести матч в овертайм - 3:2. Там Португалія відзначилася ще двічі та вийшла до півфіналу. Франція перед повторною грою проти Хорватії перебувала в складному становищі після поразки 0:2 у Спліті. У Сен-Дені команда Дідьє Дешама перемогла з аналогічним рахунком, а команди визначили півфіналіста по пенальті. Точнішими виявилися французи - 5:4 - які завдяки перемозі в цій грі також потрапили до однієї групи з Україною, Ісландією та Азербайджаном у кваліфікації чемпіонату світу - 2026. Самі українці зустрічалися з бельгійцями у плей-офф за право зіграти у наступному розіграші Ліги націй у дивізіоні А. В першій грі в іспанській Мурсії команда Сергія Реброва несподівано перемогла 3:1, проте в Генку Бельгія взяла переконливий реванш 3:0 та залишила збірну України у лізі В.   Пройсс та Легрейд стали володарями Кубка світу з біатлону Франциска Пройсс. Фото: Gеtty ІmаgеsУ Холменколлені минулого вікенду завершився розіграш Кубка світу з біатлону. Перед завершальним етапом інтрига в суперечці за "Великий кришталевий глобус" зберігалася лише у жінок. У загальному заліку лідирувала німкеня Франціска Пройсс, яка випереджала француженку Лу Жанмонно лише на 20 очок. У Норвегії боротьба загострилася до межі після того, як Пройсс виграла спринт, а Жанмонно взяла реванш у гонці переслідування та перед вирішальним у сезоні масстартом випереджала головну конкурентку на 5 пунктів. Розв'язка видалася драматичною. Француженка після останньої стрільби на дистанції 12,5 км лідирувала, а німкеня йшла другою. Проте незадовго до фінішу Жанмонно впала у боротьбі з Пройсс та віддала їй "Великий кришталевий глобус", який німкеня виграла вперше у кар'єрі. У чоловіків перед останнім етапом КС впевнено лідирував норвежець Стурла Легрейд, який тиждень тому скористався хворобою головного конкурента та співвітчизника Йоганнеса Бьо та відірвався від нього на 104 очка. Легрейд  перевагу зберіг та виграв свій перший Кубок світу. Йоганнес Бьо разом зі своїм рідним братом Тарьєєм Бьо у Холменколлені провели останні гонки в кар'єрі, обидва легендарні біатлоністи оголосили, що йдуть зі спорту ще взимку.    Піастрі виграв Гран-прі Китаю у Формулі-1Оскар Піастрі. Фото: Gеtty Іmаgеs23 березня в Шанхаї відбувся другий етап чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1. Кваліфікацію в Китаї виграв австралієць Оскар Піастрі з МсLаrеn, його британський партнер по команді Ландо Норріс став третім, а між ними розташувався інший пілот з Британії - Джордж Рассел з Меrсеdеs. Чинний чемпіон світу нідерландець Макс Ферстаппен, який виступає за Rеd Вull, розпочинав гонку лише четвертим та цій позиції й фінішував. Перемогу здобув Піастрі, Норріс став другим, Рассел - третім.  Семиразовий чемпіон світу британець Льюїс Гемілтон, який у нинішньому сезоні дебютував за Fеrrаrі, знову виступив за нову команду невдало. Після десятого місця на Гран-прі Австралії він заробив у Шанхаї дискваліфікацію через невідповідну мінімальну вагу боліда.  В загальному заліку лідерство з 44 очками зберіг Норріс, за яким розташовуються Ферстаппен (36), Рассел (35) та Піастрі (34). Наступний етап ЧС відбудеться 6 квітня в Японії. Дюплантіс встановив чергове досягнення на ЧС з легкої атлетики Арман Дюплантіс. Фото: Gеtty Іmаgеs21-23 березня в Нанкіні відбувся чемпіонат світу з легкої атлетики в приміщенні. В загальному медальному заліку ЧС впевнено перемогла збірна США, яка здобула 16 медалей - 6 золотих, 4 срібні та 6 бронзових. Другою стала Норвегія - 4 (3-0-1), третьою - Ефіопія - 5 (2-3-0). Україна з 1 бронзовою нагородою посіла 27 місце. ЇЇ нашій команді принесла у стрибках у висоту Ярослава Магучіх. Українка стала третьою з результатом 1,95 м та перервала серію з 10 перемог на різних змаганнях. Чемпіонкою світу з показником 1,97 м стала австралійка Нікола Оліслагерс, яка випередила за спробами співвітчизницю Елеанор Петтерсон.  Ярослава Магучіх є світовою рекордсменкою в стрибках у висоту на відкритому повітрі - 2,10 м. В залі досягнення 2,08 м належить шведці Кайсі Бергквіст, яка вже завершила кар'єру. Головним героєм чемпіонату в Нанкіні став інший рекордсмен світу - стрибун із жердиною Арман Дюплантіс. Швед з результатом 6,15 м виграв "зимовий" ЧС втретє поспіль. У Китаї він встановив ще одне досягнення та став першим легкоатлетом в історії, який подолав планку на висоті 6.00 м сто разів у кар'єрі. 25-річному Дюплантісу належать світові рекорди у приміщенні (2,27 м) та на відкритому повітрі (2,26 м).

Про це 22 березня 2025 року повідомляє СВС Nеws."День виборів буде 28 квітня, що означає, що федеральні партії пройдуть вибори в найкоротший період відповідно до канадського законодавства", - пише видання з посиланням на джерела.Згідно з виборчими правилами Канади, федеральна кампанія повинна тривати від 37 до 51 дня. Окрім цього день виборів має припадати на понеділок, за виключенням декількох випадків. Відповідно якщо премʼєр-міністр Канади Марк Карні оголосить про вибори в неділю, то 28 квітня стане 37 днем виборчого періоду.Коли премʼєр-міністру поставили питання, чи збирається він оголосити федеральні вибори цими вихідними, карні відповів, що генерал-губернатор першим дізнається про це згідно з конвенцією. Він також додав, що, на його думку, уряду потрібен чіткий і сильний мандат.Нещодавно 13 березня у вечірньому зверненні президент Португалії Марсело Ребелу де Соуза заявив про розпуск парламенту та оголосив дату дострокових виборів.  

6 квітня у Черкасах відбудеться благодійний забіг Run4Vісtоry на підтримку 118-ї окремої бригади територіальної оборони імені отамана Лютого-Лютенка. Захід стане першим у серії забігів, які цього року пройдуть у Києві, Тернополі, Луцьку та Вінниці. Run4Vісtоry - уже щорічна ініціатива, що об'єднує бігунів з усієї України задля підтримки Збройних сил. Цьогоріч серія проходить під гаслом: "Біжимо за тих, хто бореться. Пам'ятаємо тих, хто віддав життя". Організаторами виступають Міжнародна компанія МХП та благодійний фонд "МХП-Громаді". Під час заходу в Черкасах учасники зможуть обрати одну з кількох дистанцій: 21, 10, 5 або 2 км. Також відбудеться інклюзивний забіг "Люди Титани" на 2 км, а для наймолодших учасників передбачені дитячі марафони на 500 та 100 метрів. Захід пройде на Соборній площі у Черкасах. Охочі з інших міст можуть долучитися онлайн. Участь безкоштовна для військових, ветеранів та дітей до 12 років. Кожен учасник допомагає забезпечити військових сучасним спорядженням, необхідним для перемоги. Усі зібрані кошти будуть спрямовані на потреби місцевих військових частин. Торік завдяки аналогічним подіям у різних містах вдалося зібрати 2,5 млн грн. Зареєструватися на забіг можна тут. Вартість участі - благодійний донат. У 2024 році благодійні забіги Run4Vісtоry від МХП відбулися в п'яти містах - Тернополі, Вінниці, Черкасах, Ладижині та Києві. До ініціативи долучилися тисячі учасників, серед яких були як професійні спортсмени, так і аматори. Усі кошти спрямували на допомогу місцевим підрозділам Збройних сил України.

Про це вона розповіла в етері "Еспресо"."Нагадаю про суть пропозиції Каї Каллас, вона полягає в тому, щоб Україна отримала якомога швидше те, що вона найбільше потребує. Це найперше системи протиповітряної оборони та ракети до них, друге - це боєприпаси і третє - тренування українських бригад Європейським Союзом на території ЄС. І, власне, сьогодні міністри закордонних справ говорили про те, скільки кожна країна і чого саме може надати Україні та в які терміни. Ця інформація була зібрана, і надалі дискусія переходить вже на вищий рівень. Цього тижня, 20-21 березня, тут же в Брюсселі відбудеться засідання лідерів Європейського Союзу. Це штатне засідання, яке було заплановане ще минулого року. І отже, на цьому засіданні знову ж таки першим пунктом у порядку денному буде Україна і воєнна допомога", - сказала вона.Водночас Тетяна Висоцька зазначила, що не варто очікувати, що остаточне рішення щодо допомоги Україні буде прийняте до четверга."Сьогодні ж нам у Європейській комісії повідомили про те, що вже 2-3 квітня у Варшаві відбудеться неофіційний саміт міністрів оборони Європейського Союзу. І там же міністри оборони, можливо, фіналізують документ Каї Каллас. Вже найбільш предметна і фахова розмова буде відбуватися саме у Варшаві. І після цього можна вже очікувати, що протягом квітня 2025 року Євросоюз все-таки фіналізує свою пропозицію щодо допомоги Україні, нагадаю, на суму 40 мільярдів євро", - зазначила вона.У понеділок, 17 березня, висока представниця ЄС з закордонних справ Кая Каллас оголосила про наміри блоку надати Україні військову допомогу в розмірі 40 млрд євро

Перець належить до культур, які мають довгий вегетаційний період, тому початкові етапи вирощування потребують особливої уваги. Оскільки ця рослина теплолюбна, в Україні зазвичай не сіють насіння у відкритий ґрунт, а вирощують кущі на грядках вже з розсади. Щоб виростити міцну та здорову розсаду, важливо обрати оптимальний час для посіву та належним чином підготувати насіння.Коли можна сіяти перець на розсаду?Оскільки перець – теплолюбна культура, перед висадженням у відкритий ґрунт рослини повинні достатньо зміцніти. Тому посів на розсаду проводять за 60–80 днів до пересадки, залежно від сорту:ранньостиглим сортам необхідно 50-60 діб для формування повноцінної розсади;середньостиглим – 60-70 днів;пізньостиглі – розвиваються найдовше, тому їм необхідно не менше 80 днів. При висадці насіння також варто дотримуватися температурних режимів. Для того, щоб насіння почало проростати температура повітря повинна становити 25°С тепла. Водночас для розвитку рослини необхідно 20-24°С тепла.Крім того, щоб визначити оптимальний час для посіву перцю, варто орієнтуватися на клімат регіону:Південь України (Одеська, Херсонська, Миколаївська області) першим зустрічає весняне тепло, тому висаджування перців у відкритий ґрунт можна проводити вже наприкінці квітня чи у травні. Оптимальний час для посіву насіння – середина лютого.Київщина, Черкащина, Полтавщина має дещо прохолодніший клімат, тому дати висаджування розсади зміщені до другої половини травня. У цих областях насіння починають сіяти у перші тижні березня.У деяких північних та західних областях ,через загрозу весняних заморозків, пересадку розсади починають наприкінці травня. Відповідно, найкращий час для посіву насіння – друга половина березня.Розсада, Фото: аgrіks.соm.uаМісячний календар посіву перцю на розсаду у 2025 роціДеякі городники рекомендують сіяти насіння в дні, коли Місяць перебуває у фазі зростання, адже вважається, що це найбільш сприятливі періоди для рослин. У 2025 році вдалими днями для посіву будуть:12-13, 17-18 лютого;11-12, 16-17 березня.Як правильно сіяти перець на розсаду?Процесу підготовки та сіяння насіння необхідно приділити неабияку увагу, щоб отримати влітку гарний врожай. Спочатку варто підготувати ґрунт, для вирощування розсади перцю використовуйте торф або дерновий ґрунт та перегній. Найкраще сіяти у касети або окремі стаканчики з дренажем, адже перець має чутливу кореневу систему. Якісний матеріал – це те важлива умова гарного вирощування розсади. Тому ретельно переберіть насіння, видаливши всі дрібні, пошкоджені або з ознаками дефектів. Для профілактики хвороб замочіть їх у слабкому розчині марганцівки або спеціальних препаратах, а потім залийте теплою водою на 12–24 години для кращого проростання. Висівають у кожен контейнер по 2–3 підготовлені насінини, щоб потім залишити найміцніші паростки. Посівний матеріал присипають шаром ґрунту товщиною приблизно 1,5 см, злегка ущільнюють землю і зволожують її.Потім ємності накривають плівкою з вентиляційними отворами та ставлять у тепле місце. Перші сходи з’являються приблизно через 10 днів, після цього горщики відкривають, а розсаду регулярно поливають. Однак слідкуйте за тим, щоб не перезволожити ґрунт, адже це може спровокувати гниття та загибель рослин. Протягом першого тижня рекомендують встановити додаткове освітлення фітолампами для покращення зростання. Пересаджувати паростки на город можна тоді, коли температура повітря досягне +15°С.Джерела: ТСН, НВ

12 березня віряни згадують преподобного Феофана Сповідника. Це візантійський чернець, богослов і літописець. Він народився у Константинополі і належав до вищої константинопольської знаті. Його батько був префектом Егейських островів та родичем грецького імператора Костянтина Копроніма. Феофан одружився з Іриною, і разом вони жили у непорушній чистоті. Пізніше Феофан став ченцем Сігріанського монастиря. Він був прихильником іконопоклоніння та взяв участь у Другому Нікейському соборі, де захищав його. Між 810 і 814 роками, за запрошенням друга, відомого хроніста Георгія Сінкела, Феофан написав свою головну роботу "Хронографію". Цей твір є серією анналів візантійської, арабської та римської історії, охоплюючи період від 284 до 813 року. У ньому містяться цінні відомості про племена аварів, гунів і слов'ян, а також опис подій VІІІ початку ІХ століття, зроблений за власними спостереженнями Феофана Сповідника. 12 березня також вшановують святителя Григорія Двоєслова, Папи Римського. Григорій Двоєслов народився в Римі близько 540 року. Його сім'я належала до стародавнього патриціанського роду, в якому були християни. Його прадід Папа Римський Фелікс ІІІ, а мати Сильвія також є святою. Григорій вступив до монастиря як простий чернець. Пізніше, він був призначений першим секретарем Папи Пелагія ІІ. Григорій відомий своєю роллю в боротьбі з єрессю Трьох розділів. Він також відстоював погляд, що після воскресіння душі отримають тіла, аргументуючи це тілесністю воскреслого Ісуса Христа. Його трактат був засуджений до спалення. Григорій справив найбільший вплив на церкву раннього Середньовіччя. Він визнаний доктором церкви і є одним із чотирьох великих латинських отців церкви поряд з Амвросієм, Августином і Єронімом. Його вшановують католицька і православна церкви, а також англіканське співтовариство. Прикмети Туман вказує, що скоро задощить. Вже прийшла справжня весна - влітку буде багато дощів. Іній на деревах - до дощового червня. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Цим знакам Зодіаку сняться віщі сни: перевірте, чи ви серед них Що не можна робити, а що дозволено Цього дня існувала особлива заборона на сварки, особливо з використанням лайливих слів. Вважалося, що це принесе у життя людини одні негаразди і бруд. Не дозволялося довго ніжитися в ліжку, тому що матеріальне положення погіршиться. Заборонялося розпускати плітки, адже це "каралося" бідами і хворобами. Власники коней тварин обов'язково доглядали за ними і напували "срібною" водою - тією, в якій довгий час перебувала будь-яка срібна річ. Вважалося, що завдяки такій рідині тварина не буде хворіти цілий рік, стане витривалою та міцною. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.

Про це Трамп написав у соцмережі ТruthSосіаl.За його словами, нові тарифи проти Канади наберуть чинності завтра, 12 березня."Враховуючи те, що провінція Онтаріо, Канада, встановила 25% тариф на "електроенергію", що надходить до Сполучених Штатів, я доручив своєму міністру торгівлі запровадити додатковий 25% тариф, до 50%, на всю сталь і алюміній, що надходять до Сполучених Штатів з Канади", - написав американський президент.Водночас він заявив, що Канада "повинна негайно скасувати свій антиамериканський фермерський тариф у розмірі від 250% до 390% на різні американські молочні продукти".Трамп пообіцяв оголосити незабаром надзвичайну ситуацію в галузі електроенергії "в межах зони загрози" - це, за його словами, дозволить США зробити необхідне для "зменшення неправомірної загрози з боку Канади". Окрім цього він пообіцяв підвищити мита на канадські автомобілі з 2 квітня, що "назавжди зупинить автомобілебудування в Канаді", якщо Оттава не знизить свої тарифи."Крім того, Канада дуже мало платить за національну безпеку, покладаючись на Сполучені Штати для військового захисту від США. Ми субсидуємо Канаду на суму понад 200 мільярдів доларів на рік. Чому? Так більше не може тривати. Єдине, що має сенс, це щоб Канада стала нашим омріяним п'ятдесят першим штатом. Тоді всі тарифи і все інше повністю зникнуть. Податки канадців дуже суттєво зменшаться, вони будуть більш захищеними у військовому та інших відношеннях, ніж будь-коли раніше", - написав Трамп.Він продовжив у дописі, що "штучна лінія поділу, проведена багато років тому, нарешті зникне"."І ми матимемо найбезпечнішу і найкрасивішу націю у світі - і ваш блискучий гімн, "О, Канадо", продовжуватиме звучати, але тепер він представлятиме велику й могутню державу у складі найвеличнішої нації, яку коли-небудь бачив світ!" - заявив президент США.Тарифи США проти КанадиДональд Трамп 31 січня заявив, що має в планах запровадження мита на товари з Європейського Союзу. Того самого дня в Білому домі повідомили про запровадження Трампом мита на товари з Канади, Китаю й Мексики з 1 лютого. У відповідь на дії США Пекін увів мита в розмірі 10% на нафту й сільськогосподарську техніку зі США, а також 15% на вугілля і скраплений природний газ. Водночас премʼєр-міністр Канади Джастін Трюдо у відповідь оголосив про запровадження 25-відсоткових тарифів на загалом 155 млрд канадських доларів на американські товари. Канада 5 березня подала запит до Світової організації торгівлі щодо проведення консультацій з урядом Сполучених Штатів через запроваджені тарифи президентом Дональдом Трампом. 9 березня міністр торгівлі США Говард Лютнік заявив, що Дональд Трамп не послаблюватиме мита для Мексики, Канади та Китаю через використання фентанілу в їхніх країнах.

10 березня першим буде той, хто знає ціну грошам і готовий пожертвувати відпочинком заради своєї мети. Хто довго вагатиметься, прогавить усе. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Понеділок - день амбітних і наполегливих, - говорить астрологиня. - Люди легко йтимуть на ризиковані експерименти. Бракуватиме терпіння. Швидкий результат від сумнівної діяльності буде приваблювати більше за продуману стратегію. Проте краще не розраховувати на удачу. Ризик призведе до втрат і розчарування. Нові партнери виявляться ненадійними. Краще займатися невеликими звичними справами. Пильнуйте за самопочуттям. Левам і Стрільцям слід обмежити контакти з малознайомими людьми. Ракам і Рибам варто більше відпочивати. Тельців і Скорпіонів, Терезів і Водоліїв успіх переслідуватиме на кожному кроці. На вас чекають запаморочливі заробітки". Овен (21 березня - 20 квітня) Турбуватимуть тривожні сни. Намагайтеся не випробовувати терпіння ближнього. Зранку люди будуть вразливими. Часом виявлятимуть агресивність. Придбана цього дня тварина принесе багато проблем новим господарям. Краще відкладіть покупку маленького друга до середи. Телець (21 квітня - 20 травня) Друга половина дня буде значно продуктивнішою та спокійнішою. Призначайте наради й робочі зустрічі після обіду. Близнюки (21 травня - 21 червня) Випадковості у цей день не буде. Сприймайте збіг обставин як дарунок долі. Наближаються кардинальні зміни в особистому житті. Відкрийте своє серце людині, яка дійсно на це заслуговує. Рак (22 червня - 22 липня) Романтичні стосунки цієї доби перевірятимуться на міцність. Намагайтеся не згадувати колишніх негараздів. Не слід довіряти обіцянкам. Слова цього дня важитимуть небагато. Тіло потребуватиме руху. Більше гуляйте, займайтеся спортом. Лев (23 липня - 23 серпня) Більш чутливими стають вуха, очі й душа. Ви краще за інших бачитимете і відчуватимете усе навколо. Не сприймайте грайливу поведінку знайомих за вияв любові. Оцінюйте тверезо мотиви їхніх вчинків. Діва (24 серпня - 23 вересня) Ваша працелюбність принесе неочікувані результати. Уникайте зайвих розмов на робочому місці. Не поширюйте пліток, якщо не хочете самі стати їхніми героями. Уникайте імпульсивних покупок. Придбані одяг і взуття не відповідатимуть вашим вимогам. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Траплятимуться справжні дива - астрологиня назвала найбільш магічний тиждень року Терези (24 вересня - 23 жовтня) Пам'ятайте: дороге не означає краще. Не витрачайте гроші на речі, на яких можете зекономити. Слідкуйте за режимом сну та харчуванням. Відвідайте перукаря після обіду, а до стоматолога сходіть вранці. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Не шукайте кращого там, де й так все добре. Не варто міняти одного партнера на іншого, подаватися на нову посаду, різко змінювати вид діяльності. Рухайтеся малими кроками і не ігноруйте порад досвідчених знайомих. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Прийміть ситуацію такою, як вона є. Пам'ятайте: усе, що зараз руйнується і ламається - до добра. Попереду набагато кращі часи. Мінімалізм у їжі теж виявиться корисним. Їжте малими порціями, м'ясо замініть на рибу. Козоріг (22 грудня - 20 січня) На вас чекають незабутні зміни в особистому житті. Особливим цей день буде для тих, хто у пошуку пари. Між одруженими можуть виникнути дрібні конфлікти, які швидко вирішаться. Знайдіть час для релаксації, щоб уникнути емоційного вигорання. Водолій (21 січня - 20 лютого) Зачекайте з великими покупками. Якість придбаних речей виявиться сумнівною. Усі цього дня захочуть поділитися з вами своїми секретами. Через це згаєте багато часу, але набудете цінного досвіду. Риби (21 лютого - 20 березня) Багато рухайтеся. Можна переїжджати, робити поточний ремонт, брати участь у спортивних змаганнях. Вас надихатимуть нові знайомі. Не відмовляйтеся від доброзичливого діалогу навіть посеред вулиці. Це день особливих зустрічей. Незабутніми виявляться побачення. Астрологиня зробила фінансовий гороскоп на березень і назвала три знаки, яким вдасться налагодити потужний грошовий потік. Весна дасть їм шанс вийти на новий рівень заробітків. Головний секрет місяця - гроші приходять до тих, хто готовий діяти.

В Україні вже до листопада 2025 року буде впроваджено анонімний розгляд справ ВЛК. Це буде третій етап цифровізації процесу, сказав старший сержант медичної служби Рівненського обласного ТЦК та СП Тарас Гусарук. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Реформа ВЛК: з 1 квітня електронний облік стане обов'язковим Він розповів, що в Україні активно впроваджують цифровізацію процесу проходження військово-лікарських комісій. "Першим кроком було сформування в "Резерв+" направлень на ВЛК в електронній формі. Тепер ці направлення мають чітку дату. Військовозобов'язаний, який хоче пройти ВЛК, може згенерувати таке направлення і у визначений час зайти у визначений медичний заклад, де йому проведуть комісію", - сказав Гусарук. Також представник ТЦК додав, що вже на останньому третьому етапі цифровізації - військово-лікарські комісії розглядатимуть анонімізовані справи, і це вже станеться в цьому році. "Це станеться у листопаді цього року. Там не буде імен та прізвищ, тому лікар не знатиме, кого він оглядає. Це зменшить корупційні ризики", - поінформував він. Уряд запровадив можливість згенерувати направлення на військово-лікарську комісію (ВЛК) за допомогою Єдиного державного реєстру призовників і отримати його через застосунок Резерв+. Тепер не потрібно буде відстоювати черги біля ТЦК, щоб отримати відповідний документ.

Першим українським містом, яке отримало статус Молодіжної столиці Європи, став Львів. З 3 по 5 квітня у межах цієї події відбудеться офіційна церемонія, вечір пам'яті та заходи для молоді з усієї країни. Про це повідомили організатори з соцмережі "ТВОРИ!". Як повідомляють, рік Молодіжної столиці Європи офіційно відкриють 3 квітня. Подія об'єднає представників європейських та українських […] Тhе роst Уперше українське місто відкриватиме рік Молодіжної столиці Європи арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Львів став першим українським містом, яке отримало статус Молодіжної столиці Європи. З 3 по 5 квітня у місті відкриватимуть рік Молодіжної столиці Європи. У межах цієї події відбудеться офіційна церемонія, вечір пам’яті та заходи для молоді з усієї країни. Про це повідомили організатори з мережі «ТВОРИ!». Церемонія відкриття Рік Молодіжної столиці Європи офіційно відкриють 3 […] Тhе роst Українське місто вперше відкриватиме рік Молодіжної столиці Європи арреаrеd fіrst оn ШоТам.

Старт мирних переговорів свідчить, що реальний план "переговорники" клепатимуть на ходу. Gаzеtа.uа розбиралася у тому, чого очікувати українцям від перших контактів Вашингтону та Москви. 16-17 лютого Володимир Зеленський відвідав Об'єднані Арабські Емірати і зустрівся з президентом Мухаммадом бін Заїдом Аль Нагаяном. Напередодні той по телефону говорив з першим віцепрем'єром РФ Денисом Мантуровим. Отже, як мінімум, президент ОАЕ міг поінформувати президента України про зміст розмови з представником Росії. Формально вони спілкувалися з економічних питань та культури, а також через Міжнародну виставку оборонної промисловості ІDЕХ-2025 що відкрилася в Абу-Дабі. Зеленський з президентом Аль Нагаяном теж говорив про економіку. Як розповів український президент, укладено важливу двосторонню угоду щодо лібералізації доступу до ОАЕ українських товарів. Звісно, заради цього не потрібно було президенту особисто їхати до Еміратів. Тому велика вірогідність, що ОАЕ тестувалися як країна-посередниця для контактів української і російської сторін. Дві кімнати, спільний коридор У врегулюванні близькосхідного конфлікту задіяні дві країни-посередниці: Єгипет і Катар. Єгипет представляє інтереси країн арабського світу, у Катару є контакти з Ізраїлем. Оскільки Стів Віткофф, спецпредставник президента США по Близькому Сходу, призначений Дональдом Трампом модерувати переговори по Україні, логічно, що він застосує той же метод: на рівні робочих груп контакти між РФ і нашою країною відбуватимуться в ОАЕ, на рівні президентів - у Саудівській Аравії. У такий спосіб Віткофф зі старту гасить усі можливі скандали і гучні суперечки, - вони відбуватимуться в одній з "кімнат", а в іншій - результативні зустрічі для підписання угод. Схема порозуміння Для України ця схема не нова. На даний момент президент Зеленський не погодиться на зустріч із Путіним, але це не заважає працювати над мирним договором. На доказ цього - Зернова угода. Вона була підписана у два етапи: перший - між Туреччиною, ООН і Україною, другий - між Росією, Туреччиною і ООН. 22 липня 2022 року всі підписи було зібрано, прямої угоди між РФ і Україною не існувало. Зернова угода розблокувала експорт українського зерна, але 17 липня 2023 року термін дії угоди сплив і Росія, котра кілька разів призупиняла свою участь у ній, відмовилася від пролонгації. за аналогічною схемою укладатимуть угоду і нині Висока вірогідність, що за аналогічною схемою укладатимуть угоду і нині, припустив кандидат політичних наук Станіслав Желіховський. У такому разі, майданчиків має бути два. Локація 2. Саудівська Аравія - випробування пройшли успішно Саудівська Аравія (СА) розглядається адміністрацією Трампа як країна для офіційних контактів на вищому рівні. У цієї країни значний досвід по російській війні в Україні. У серпні 2023 року у Джидді (столиця ОАЕ) відбулися консультації по Формулі миру, в якій взяли участь представники понад 40 країн. Важливо, що тоді у них взяв участь Китай. Це був перший раз, коли вдалося звести разом представників країн Колективного Заходу і Глобального Півдня. для нового президента США важливо заручитися підтримкою саудитів У Дональда Трампа свій інтерес: СА відіграє важливу роль у формуванні світових цін на нафту, для нового президента США важливо заручитися підтримкою саудитів. Особливо якщо він хоче протистояти Китаю або домовитися з ним. Варто зауважити, що СА погодилася приймати переговорників не відразу. Це сталося лише за кілька днів після телефонної розмови Трампа з Путіним. "Без нас нічого не буде" Ще перебуваючи в ОАЕ, Володимир Зеленський зробив дві важливі заяви. Він сказав, що вітає співпрацю з Еміратами по поверненню українських полонених та нічого не знає про переговори у Саудівській Араваї між американцями і росіянами, їхні результати не визнає. президент України зі старту обнулив можливі пункти договірної чернетки, котрі обговорюватимуть делегації США та країни-агресорки У такий спосіб президент України зі старту обнулив можливі пункти договірної чернетки, котрі обговорюватимуть делегації США та країни-агресорки. Водночас він підтвердив свій візит до Саудівської Аравії 19 лютого, знову ж таки, щодо економічних питань і безпекової співпраці. З росіянами і американцями не зустрічатиметься. А 18 лютого відвідає Туреччину на запрошення президента Реджепа Таїпа Ердогана щоби обговорити підсумки Мюнхенської конференції та ситуацію в регіоні, війну Росії в Україні і безпечне судноплавство у Чорному морі. Що говорять США і Росія Кіт Келлог, спецпредставник президента США має відвідати нашу країну 20 лютого, запланована поїздка на фронт. Вірогідно, це пов'язано з ідеєю миротворчого контингенту на території України, в якій, за словами Зеленського, є успіхи. Водночас, за даними Тhе Есоnоmіst, віцепрезидент США Джей Ді Венс припускав залучити до миротворчого контингенту військових не лише з Європи, а й з Китаю, Бразилії. Цікаво, що у Росії залишили без уваги демарш Зеленського, але відкинули приєднання Старого світу до перемовин. "Європі немає чого робити на переговорах, якщо вони проситимуть перемир'я заради переозброєння Києва", - заявив МЗС РФ Сергій Лавров. Він також відкинув територіальні поступки і зазначив, що США відіграють головну роль в українському конфлікті "з самого початку", тому Москва не виключає допомогу Вашингтона в його врегулюванні. Допомогу - а не ключову роль, як це представляє Трамп. Чого чекати найближчим часом 1. Підготовчих і робочих зустрічей. Поінформувати Зеленського про їхні результати можуть як американці, так і ОАЕ чи СА. Не виключено, що Ердоган також візьме участь у консультаціях формально сам від себе, за фактом як посередник від України. 2. Несподіванок. На думку директора Інституту Росії Василя Лаптійчука, якщо Україна не схвалить план Трампа, можуть бути послаблені санкцій проти РФ, може з'явитися заборона на передачу Україні зброї американського виробництва, проти порушників можуть бути застосовані санкції. Навіть проти України. Точно не буде арешту Путіна. Бо обрані країни Перської затоки, котрі є у цьому сенсі безпечними для кремлівського диктатора, зазначив експерт. Дипломат Роман Безсмертний вважає, що президенти можуть домовитися, бо такі випадки були, коли "це залишається між ними". Тому ймовірний тиск на Зеленського з двох боків. Безсмертний зауважив, що Москва завжди тяжіє до втаємничення, а чинному американському президенту потрібен результат. Тим часом у Трампа вже називають чергову нову дату ймовірного прининення вогню: 20 квітня 2025 року.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 11 лютого.Припинення фінансування США загрожує розслідуванню в Україні воєнних злочинів РосіїRеutеrs пише, що міжнародні ініціативи, які фінансуються США, такі як Консультативна група з питань жорстоких злочинів в Україні (АСА), надавали експертизу та нагляд українській владі. Західні партнери похвалили Київ за розслідування ймовірних злочинів, поки ще триває війна. Однак замороження адміністрацією Трампа іноземного фінансування почало впливати на міжнародні зусилля притягнути Росію до відповідальності за ймовірні військові злочини в Україні, зупинивши десятки робочих місць і десятки мільйонів доларів допомоги.Відповідно до українського документа про фінансування та скорочення США, з яким ознайомилося Rеutеrs, на кону стоять шість фінансованих США проєктів Генеральної прокуратури (ГПУ), які оцінюються в 89 мільйонів доларів. Фінансування принаймні п'яти з цих проєктів уже заморожено, згідно з п'ятьма безпосередньо залученими джерелами, які посилаються на перерви у виплатах. Постраждалі працювали над різними питаннями: від збереження доказів із поля бою до антикорупційних ініціатив і реформи системи прокуратури України. Два з перерахованих проєктів фінансувалися USАІD, три — Міжнародним бюро з питань боротьби з наркотиками та правоохоронної діяльності та один — безпосередньо Державним департаментом.З цього фінансування 47 мільйонів доларів було безпосередньо виділено на притягнення до відповідальності за воєнні злочини. Кілька джерел повідомило виданню, що радник Генеральної прокуратури був відправлений у відпустку, а проєкт надання підтримки жертвам сексуального насильства, пов’язаного з війною, також зупинено. Постраждали й українські неурядові організації. Представники двох таких груп повідомили Rеutеrs, що їхня робота зі збору доказів від жертв і документування збитків може бути порушена або вже була заморожена.Трамп наполягає на швидкому припиненні війни в Україні, але багато чого може піти не такВолодимир Зеленський і Дональд Трамп. Фото: gеttyіmаgеsУ СNN пишуть, що минулого тижня президент США Дональд Трамп офіційно призначив 80-річного генерала у відставці Кіта Келлога своїм представником в Україні та Росії. Майже першим кроком Келлога було оголошення про те, що він обговорюватиме їхнє бачення миру в Україні з союзниками на Мюнхенській конференції з безпеки 14-16 лютого. Очікується, що через чотири дні він відвідає Київ - здійснить свою першу, довгоочікувану поїздку туди.Незвично, що план Келлога був оприлюднений ще у квітні, забезпечуючи стабільну систему координат, з якою можна порівнювати будь-які реальні деталі угоди. Якщо коротко, то він передбачав надання Україні більшої військової допомоги за умови проведення переговорів, а також припинення вогню з подальшим можливим розміщенням європейських миротворців уздовж лінії фронту.Келлог також припустив, що початкове припинення вогню може бути часом для виборів в Україні, якщо якесь перемир'я вдасться закріпити. Цього тижня в українських ЗМІ з'явився ймовірний графік укладення угоди, який передбачав припинення вогню на Великдень наприкінці квітня, мирну конференцію та ширшу угоду в травні, а президентські вибори в країні в серпні. Президентська адміністрація також категорично відкинула цю пропозицію як фейкову. Але витоки інформації, приховані чи ні, продовжуватимуть надходити, оскільки всі сторони намагатимуться висувати або відкидати ідеї.Вибори в Україні наразі відкладені через воєнний стан, вагомим аргументом для цього є те, що країна – під постійним бомбардуванням, з мільйонами її людей, які фізично перебувають у стані війни або біженців за кордоном, і відбиваючись від агресивного сусіда, який рішуче втручався в її голоси протягом двох десятиліть. Але багато чого також може піти не так. Виборчий хаос може призвести до недосконалого або спірного результату. Більше проросійських настроїв може потрапити до виборчого бюлетеня через хакерство чи посадові злочини. Загроза корупційних розслідувань змушує багатьох чиновників хвилюватися за власну долю. Це такий безлад, якого можна очікувати під час війни і чому вибори можуть бути надто складними.Ще одна перешкода для миру полягає в тому, чи хоче Кремль цього зараз, чи загалом. Зараз росіяни перемагають на полі бою – не такими темпами, але вони завойовують позиції. Ймовірно, російські війська зайняли місто Торецьк і незабаром можуть захопити Покровськ, що розташований глибше в Донецькій області України. Це також залишило б їм відносно відкриту землю аж до ключових міст - Дніпра та Запоріжжя.