Search trend "1 квітня"

Понад 1 млрд глядачів у 74 країнах дивилися весілля принца Чарльза і Діани 29 липня 1981-го. У соборі Святого Павла зібралися 2650 гостей. Чарльзу було 32, Діані - 20. За рік у них народився Вільям, ще за два - Гаррі. 1992-го пара оголосила, що розходиться. Але Діана продовжувала виконувати королівські обов'язки. Офіційно не розлучалися. 1996-го королева Єлизавета попросила не зволікати з розлученням. Тоді досягли всіх домовленостей. Діані залишили титул принцеси, дозволили залишити собі житло в Кенсінгтонському палаці і виплатили фінансову компенсацію. У відповідь Діана відмовилася претендувати на трон і від титулу "Її Королівська Високість". Наступного року популярність принцеси Діани росла. Вона зустрічалася з мільйонером Доді Фаєдом. Пара загинула в аварії у Франції 31 серпня 1997-го. Нетверезий водій намагався втекти від папараці, які всюди переслідували їх. 9 квітня 2005-го принц Чарльз одружився з Камілою Паркер-Боулз під час приватної церемонії. Вони були коханцями давно. Біографи кажуть, що Чарльз кохав її ще до шлюбу з Діаною. Але Каміла була розлученою, тому одружитися йому не дозволили. На їхнє вінчання прийшли 750 гостей. Судмедексперт Річард Шеперд випустив книгу, присвячену загибелі принцеси Діани. Книга має назву "Неприродні причини. Записки судмедексперта". В ній автор описав досі невідомі подробиці тих подій. За словами судмедексперта, лікарі просто не впізнали Діану. Вони були зайняті насамперед її охоронцем, якого вважали тяжкопораненим. Після цього Діану витягли з машини і в терміновому порядку забрали в лікарню. Ніхто не знав про невеликий розрив у вені легені. Анатомія людини така, що ця ділянка прихована глибоко у центральній частині грудної порожнини. Автор також наголосив, що важливу роль в фатальному результаті зіграла відсутність паска безпеки.

Будівлю гуртожитку визнали аварійною ще 2019 року. Стіни були всі в тріщинах, а підвал постійно затоплювало.

Пор це пише Вlооmbеrg.Плановий продаж і зростання вартості АmаzоnЗазначається, що продажі розпочалися на початку року в межах заздалегідь погодженого плану, який передбачав продаж до 25 мільйонів акцій. У середу та четвер минулого тижня Безос реалізував останні приблизно 4,2 мільйона акцій на суму близько $954 млн, про що свідчить звіт Комісії з цінних паперів і бірж США, опублікований у п’ятницю.Ці продажі відбулися на тлі зростання вартості акцій Аmаzоn на 38% від їхнього недавнього мінімуму наприкінці квітня. Компанія має оприлюднити фінансові результати наступного тижня, а інвестори очікують, чи виправдаються великі інвестиції у штучний інтелект. За даними Вlооmbеrg, з 2002 року Безос продав акції Аmаzоn на загальну суму понад $50 млрд.Частка Безоса в компанії і деталі продажуАвтори відмітили, що голова ради директорів Аmаzоn досі володіє близько 884 мільйонами акцій, що становить понад 8% компанії. Він є третьою найбагатшою людиною у світі, а його частка в Аmаzоn складає більшість із його статку у $252,3 млрд, згідно з індексом мільярдерів Вlооmbеrg. Усі продажі здійснювалися в рамках торговельного плану 10b5-1 – інструменту, який часто використовують керівники компаній, щоб уникнути порушень законів про інсайдерську торгівлю.Куди йдуть гроші з продажу акцій? Безос регулярно продає акції, акцентують у Вlооmbеrg. Минулого року він продав 75 мільйонів акцій Аmаzоn, отримавши $13,6 млрд. Зазвичай отримані кошти він інвестує у свої інші проєкти, зокрема космічну компанію Вluе Оrіgіn. У 2025 році він також пожертвував акції приблизною вартістю $190 млн на благодійність. За весь період, що охоплюють записи з 2002 року, єдина покупка акцій Аmаzоn Безосом була два роки тому, коли він придбав одну акцію за $114,77.Поточний продаж акцій Безоса на $5,7 млрд значно перевищує обсяги продажів інших топ-інсайдерів цього року, зокрема генерального директора Оrасlе Сафри Катц, яка продала акцій на $2,5 млрд у першій половині року, та Майкла Делла з Dеll Тесhnоlоgіеs, який продав акцій на $1,2 млрд.Наприкінці червня видання Тhе Wаll Strееt Jоurnаl повідомляло, що власник американської аерокосмічної компанії Вluе Оrіgіn Джефф Безос намагався скористатися сваркою між президентом США Дональдом Трампом та мільярдером Ілоном Маском, аби укласти більше державних контрактів. 

Попри посилені з квітня 2025 року обмеження на експорт високопродуктивних процесорів штучного інтелекту, китайські компанії продовжують купувати ці рішення через нелегальні канали постачання. Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Gооglе Nеws онлайн або через застосунок. Як повідомляє Fіnаnсіаl Тіmеs, із моменту введення адміністрацією США жорсткіших правил до Китаю було незаконно ввезено чипи NVІDІА […] Роst Понад $1 млрд на чорному ринку: у Китаї масово продають заборонені чипи NVІDІА після нових санкцій США аt Rооt-Nаtіоn.соm.

Ф'ючерси на природний газ на головному європейському хабі ТТF у Нідерландах у п'ятницю, 25 липня, знизилися до 31,92 МВт&mіddоt;год. Це найнижчий рівень з кінця квітня 2025 року, повідомляє профільне видання ЕхРrо. Порівняно з попереднім торговим днем ціна зменшилася на 1,3% і вперше за три місяці опустилася нижче позначки у 32 МВт&mіddоt;год. За інформацією аналітиків, зниження цін відбувається через кілька ключових чинників: - Технічні коливання на ринку, які часто виникають у періоди низької активності трейдерів; - Відновлення видобутку в Норвегії, зокрема після завершення техобслуговування на великому родовищі Тrоll; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Польщі виявили одне з найбільших у Європі родовищ нафти - Очікуване збільшення постачань зрідженого природного газу (LNG) - у найближчі два тижні до європейських терміналів мають прибути 18 газовозів. Крім того, через стабільну погоду та збільшення виробництва атомної та сонячної енергії, попит на газ для генерації електроенергії знижується. Процес заповнення європейських газових сховищ триває: станом на 23 липня вони були наповнені на 66%. У деяких країнах, зокрема в Нідерландах, очікують досягнення 90% заповнення ще до листопада. Водночас країни ЄС погодилися зробити терміни досягнення цілі більш гнучкими: теперь рубіж у 90% може бути досягнутий у будь-який момент між 1 жовтня та 1 грудня. Експорт російського газу до Європи трубопроводами у першому півріччі 2025 року впав до 8,33 млрд куб., порівняно із 15,5 млрд куб. за аналогічний період минулого року. Такий показник мінімальний за останні 50 років. Про це свідчать підрахунки, засновані на даних європейської газотранспортної групи Еntsоg. Після того, як Україна вирішила не продовжувати п'ятирічну транзитну угоду з Москвою, термін дії якої закінчився 1 січня, наразі єдиним маршрутом для постачання російського газу до ЄС трубопроводами залишається "Турецький потік".

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Як вказує СNN Президент Дональд Трамп має всього тиждень, щоб ухвалити ряд важливих рішень щодо тарифів і торговельних угод, які можуть суттєво вплинути на економіку США та світову економіку в цілому. Крайній термін для підвищення тарифів – 1 серпня. На початку квітня Трамп призупинив більшість своїх взаємних тарифів, які мають відновитися вже наступної п’ятниці. Проте […] Тhе роst Трамп готує підвищення тарифів в США до 15% з 1 серпня fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

У Києві фіксують зростання захворюваності на коронавірус. Якщо з 7 квітня по 1 червня було зареєстровано 150 хворих, то за неповні два місця літа їх уже 260, передає ОВОZ.UА із посиланням на ДУ "Київський міський Центр контролю та профілактики хвороб". "На жаль, за літній період коронавірус вже забрав життя двох киян. Інформація по випадкам захворювання збирається щотижнево, у період з 2 червня по 20 липня у столиці було зареєстровано 260 хворих на Соvіd-19. Серед захворілих 224 дорослі людини, а також 36 дітей до 17 років", - йдеться у повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Комарі переносять небезпечний вірус - ВООЗ б'є на сполох За останні два місяці у місті спостерігається зростання кількості хворих, в порівнянні з попередніми місяцями. Соvіd-19 - інфекційна хвороба, яка почалася як спалах, що розвинувся у пандемію. Причиною хвороби став коронавірус SАRS-СоV-2, циркуляція якого в людській популяції до грудня 2019 року була невідомою. У Туреччині реєструють спалах небезпечного вірусного захворювання. Країна закриє всі ринки худоби, щоб контролювати поширення ящура. Хвороба передається людині від зараженої тварини. Водночас в країні триває вакцинація тварин проти ящура. Після вакцинації всього поголів'я худоби обмеження поступово знімуть.

Український паспорт покращив свої позиції у глобальному рейтингу паспортів Неnlеy Раssроrt Іndех, піднявшись на три сходинки - з 32-го на 29-те місце. Станом на липень 2025 року громадяни України можуть подорожувати без візи до 147 країн світу. Про це йдеться в оновлени даних міжнародної консалтингової компанії Неnlеy Раrtnеrs, яка щомісяця оновлює рейтинг на основі даних Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА) та відкритих джерел. Наразі Україна ділить 29-те місце у рейтингу з такими державами, як Гренада, Домініка та Сент-Люсія. Попри те, що у січні 2024 року український паспорт давав змогу подорожувати без візи до 148 країн , загальний рейтинг покращився завдяки змінам у позиціях інших країн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Безвіз для українців: назвали тонкощі безвізових правил Лідери рейтингу: 1 місце - Сінгапур (193 безвізові напрямки); 2 місце - Японія та Південна Корея (по 190 країн); 3 місце - Низка європейських країн, зокрема Німеччина, Франція, Італія та Іспанія (по 189 країн). Найнижчу позицію в індексі займає Афганістан - 99-те місце, з доступом лише до 25 країн без візи, що робить його паспорт найслабшим у світі. Неnlеy Раssроrt Іndех відстежує паспортну силу країн з 2006 року та вважається одним із найавторитетніших рейтингів у цій сфері. 23 квітня закордонні підрозділи ДП "Документ" призупинили видачу готових документів, що пояснювали технічними причинами. Того дня також офіційно підтвердили інформацію про те, що консульські установи України зупиняють надання консульських послуг чоловікам мобілізаційного віку. Кабінет міністрів заборонив видавати паспорт громадянина України чи закордонний паспорт чоловікам за кордоном віком від 18 до 60 років. Ці документи дозволили отримувати лише у територіальному органі чи територіальному підрозділі міграційної служби, йдеться у постанові уряду.

Еспресо пояснює, чим займаються інституції САП І НАБУ, що входить до їхніх повноважень та коли в Україні виникли ці органи.Коли й за яких умов виникли антикорупційні органи в УкраїниПід час президентства Віктора Януковича ситуація з корупцією у вищих колах влади помітно і системно погіршувалася. Після Революції Гідності Україна залишалася найбільш корумпованою країною Європи. За результатами глобального Індексу сприйняття корупції 2014 (Соrruрtіоn Реrсерtіоns Іndех) країна посідала у 2014 році 142-ге місце зі 175.  Нижче від України тоді були лише кілька країн, як-от Судан, Північна Корея, Сомалі.У 2015 році парламент схвалив створити антикорупційні органи в Україні. Їх виникнення було обумовлено необхідністю подолання корупційних схем та підвищення довіри до державних інституцій. Основними антикорупційними органами є Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) – це самостійний структурний підрозділ Офісу генерального прокурора України, який має протидіяти топкорупції. Особливістю САП вважали її незалежність від інших гілок влади. Таким чином структура мала ефективно боротися з корупційними злочинами, не піддаючись політичному впливу.САП розслідує корупційні злочини, вчинені високопосадовцями, суддями, прокурорами, народними депутатами, державними службовцями категорії "А" та ін. Їхня сфера роботи – найбільш резонансні та системні випадки корупції.Щодо завдань, то Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснює нагляд над оперативно-розшуковою діяльністю НАБУ, погоджує підозри, підтримує державне обвинувачення в суді в таких справах, а також представляє інтереси громадян або держави в суді, якщо справа стосується корупції. Прокурори САП можуть представляти інтереси держави й у справах, коли активи визнають незаконними та  вилучають їх на користь держави.САП є юридичною особою, має відокремлене майно, що є державною власністю, власні рахунки та печатку. Спеціалізована антикорупційна прокуратура розташовується в службових приміщеннях окремо від інших службових приміщень прокуратури.Як і коли створили САПфото: httрs://t.mе/s/sар_gоv Існування ефективних і, головне, незалежних антикорупційних органів, зокрема САП, є ключовою вимогою партнерів України й обов'язковою умовою євроінтеграційного процесу. Так, ще у 2015 році тодішній міністр закордонних справ Павло Клімкін наголошував, що створення антикорупційної прокуратури за процедурами, які відповідають вимогам ЄС, – ключова вимога для скасування візового режиму. Утворили САП у вересні 2015 року наказом тодішнього генерального прокурора України Віктора Шокіна. Вже в процесі створення антикорупційної прокуратури представники Європейського Союзу продемонстрували, що хочуть, аби САП була незалежною не лише на папері. Так у представництва ЄС в Україні виникли занепокоєння щодо членів конкурсної комісії. Тоді влада пішла на переформатування комісії. Замість двох представників генпрокуратури новими членами комісії призначили виконавчого віцепрезидента Конгресу національних громад України Йосифа Зісельса та голову громадської організації "Всеукраїнська спілка ветеранів АТО" Тараса Ткаліча. Такий склад міжнародних партнерів задовольнив і вони не стали заморожувати євроінтеграційні процеси.Керівники САП1 грудня 2015 року антикорупційну прокуратуру очолив Назар Холодницький, 30-річний юрист зі Львова. Своїм першим заступником Холодницький призначив головного конкурента за посаду Максима Грищука. У 2016 році Назар Холодницький отримував найбільші серед усіх українських високопосадовців премії: загалом понад 816 тис. грн, а у 2018 році отримав 456 тис. грн відпускних за основним місцем роботи. У 2017 році Холодницький відмовився від пропозиції хабаря у 300 тис. доларів за закриття справи проти судді Кіровського суду Дніпра Наталії Овчаренко. Хабарників – саму Овчаренко та її безпосереднього керівника Геннадія Підберезного – затримали. У червні 2020-го Холодницькому намагалися дати найбільший за історію України хабар, що сягав 6 млн доларів. За звинуваченнями було заарештовано юриста Андрія Кіча, київського податківця Миколу Ільяшенко та бізнесмена і ексдепутата Миколу Злочевського. Центр протидії корупції звинувачував Назара Холодницького у "зливі" принаймні резонансних справ, критикував його спосіб життя, бо прокурор нібито не цурався зв'язків із фігурантами кримінальних справ.Олександр Клименко, фото: gр.gоv.uа 21 серпня 2020 року Назар Холодницький звільнився за власним бажанням, два роки виконувачем обов'язків був Максим Грищук, а з липня 2022 року САП очолив Олександр Клименко. Що таке Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)Його створення передбачалося Законом України "Про Національне антикорупційне бюро України", ухваленим 14 жовтня 2014 року. Закон набрав чинності 25 січня 2015 року.фото: httрs://nаbu.gоv.uа/ Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) — центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який має виявляти, припиняти й розслідувати корупційні та інші кримінальні правопорушення, а також запобігати вчиненню нових. Займається розслідуванням складних та резонансних справ, часто у співпраці з САП (Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою).Керівники НАБУ і що про них відомоПершим директором НАБУ був Артем Ситник, адвокат і колишній слідчий прокуратури. Ситник брав участь у конкурсі на посаду директора нового правоохоронного органу, побудованого з нуля вперше з часів здобуття Україною незалежності. В конкурсі взяли участь понад 150 претендентів.За керівництва Артема Ситника НАБУ відзначилось гучними справами з затримання сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, арешту голови фіскальної служби Романа Насірова, справа "Роттердам+" щодо вугільних оборудок українського олігарха Ріната Ахметова, справа щодо іншого олігарха – Ігоря Коломойського.2019 року Ситника було включено до Реєстру корупціонерів через порушення встановлених законом обмежень щодо отримання подарунків. В лютому 2020 року медіа оприлюднили дані, згідно з якими Ситник начебто не задекларував 1 млн російських рублів, отриманих від продажу нерухомості в тимчасово окупованому РФ Криму.12 квітня 2022 року його звільнили з посади голови НАБУ через закінчення терміну повноважень. З 6 березня 2023 року директором НАБУ є Семен Кривонос.Невдовзі після призначення нового директора НАБУ і САП Кривоноса задокументували отримання головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим хабаря близько 3 млн доларів. На брифінгу Кривонос повідомив, що це найбільш резонансна справа в історії роботи НАБУ та САП і найбільше викриття в судовій гілці влади.У 2023 році НАБУ викрили високопосадовців Тернопільської облради та ОВА на вимаганні 2,4 млн грн, злочинну організацію в Фонді держмайна, яка заволоділа понад 500 млн грн, та повідомили про підозру Коломойському і п'ятьом експрацівникам "ПриватБанку".Найгучніші справи НАБУ та САП"Роттердам+"  –  справа про формулу ціноутворення на електроенергію, де держава, за версією слідства, зазнала збитків у мільярди гривень.НАБУ затримало і вручило підозру голові ДФС Роману Насірову. Його підозрювали в наданні незаконних податкових розстрочень у справі Укргазвидобування.Суддя Чаус  – викриття судді на хабарі, його втеча і гучне повернення."Справа Олега Татарова"  –  заступника керівника ОПУ, підозрюваного в корупції (справа не дійшла до суду)."Кернел-Нафтогаз" (2024)  –  махінації з арештованим дизелем на понад 1 млрд грн.Справи Укрзалізниці, Укрбуду, Центренерго  –  розкрадання коштів державних підприємств.НАБУ і САП викрили схему розкрадання державних коштів під час закупівлі Міністерством оборони України харчів для Збройних сил України в умовах війни.Остання гучна справа НАБУ та САП  – підозра на той момент чинному віцепрем'єр-міністру України Олексію Чернишову. Урядовця підозрюють у зловживанні службовим становищем та одержанні хабаря особливо великому розмірі. На момент вчинення злочину Чернишов був міністром розвитку громад і територій.

Цифровий вступ для іноземців: перші студенти вже прибули на навчання до України З 1 квітня 2025 року іноземці вступатимуть до українських вишів виключно через Єдину міжвідомчу інформаційну систему, створену за підтримки ЄС. За перші три місяці роботи системи вже подано понад 1700 заяв, а перші іноземні студенти вже зараховані та прибули на навчання.

Про це інформує Офіс Генерального прокурора.Слідчі з’ясували, що у вересні 2021 року учасники злочинної схеми, використовуючи погрози та фальшиві документи, захопили одну з шахт на Донеччині. Вони здійснювали незаконний видобуток вугілля без необхідних дозвільних документів, а потім реалізовували його через низку підконтрольних підприємств населенню та бюджетним організаціям.До організованої злочинної групи входили дев’ятеро людей. Один із найактивніших фігурантів — голова місцевої селищної ради — нині перебуває в розшуку."За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора ДБР завершило досудове розслідування. Слідством встановлено, що протягом 2021-2024 років злочинна організація займалась незаконним видобутком та реалізацією камʼяного вугілля на території тимчасово окупованого Донецька, завдавши державі понад 5 мільярдів гривень збитків", - йдеться у повідомленні.Наразі дев'ятьом учасникам злочинної організації оголошено підозри у створенні, керівництві злочинною організацією, а також участі у ній, протидії законній господарській діяльності, підробленні та використанні підроблених документів, незаконному видобуванні корисних копалин та легалізації майна, здобутого злочинним шляхом (ч. 1-3 ст. 255, ч. 3 ст. 206, ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 240, ч. 3 ст. 209 КК України).Досудове розслідування здійснювалося слідчими Державного бюро розслідувань за оперативного супроводу підрозділів цього органу.Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.1 квітня пресслужба ДБР повідомила, що через незаконний видобуток вугілля на території, прилеглій до шахти Свято-Покровська в селищі Курицине на Донеччині, збитки державі склали понад 5 млрд грн.

До попереднього місяця інфляція зросла на 0,8%, а в річному вимірі склала 14,3% (проти 1,3% та 15,9% відповідно у травні). Середньомісячні темпи інфляції у нас уже рік тримаються на рівні +1,0%. Червневе зниження темпів приросту інфляції було недостатнім, щоб вийти на прогнозні показники НБУ для першого півріччя 2025 року. Квітневий прогноз НБУ передбачав інфляцію 13,8%, а прогноз річної давнини - 9,8%. Таким чином похибка інфляційних прогнозів НБУ на 2-місячному горизонті складає 4%, а на річному горизонті – 32%.Структура інфляції. Варіація приростів цін в розрізі окремих товарів та послуг становить понад 30 відс. пунктів, що говорить про домінування немонетарних (ситуативних) факторів інфляції в її динаміці. Уже рік ціни на комунальні послуги (електроенергію, газ, опалення, воду) залишаються фіксованими. Значною мірю було знижено вплив девальваційно-інфляційної спіралі на інфляцію (річна девальвація гривні до долара США склала лише +3%).Однак інфляційну естафету перехопили продовольчі товари: зростання цін понад 20% зафіксовано на яйця (+59%), хліб (+22%), овочі (+24%), фрукти (+52%), вершкове масло (+28%), олію соняшникову (+34%), молоко (+21%), м'ясо (+23%). Натомість майже відсутній приріст цін на послуги відпочинку (+1%), комунальні послуги (+2%), предмети домашнього вжитку та побутову техніку (+2%), залізничний пасажирський транспорт (+1%), автомобільне паливо (+3%). Впали ціни на одяг та взуття (-5%).Ключова риса української інфляції – переважно витратний характер приросту  цін. Численні неринкові чинники (воєнні руйнування, погодні чинники, підвищення тарифів) зумовили зростання гуртових цін промислових виробників за рік на 29%, що формує вагомий тиск на ціни споживчого ринку. Витратні фактори інфляції не реагують на зміну ключової ставки. Перенесення росту проміжних витрат виробників на ціни реалізації відбувається незалежно від зміни вартості кредитних ресурсів.Водночас споживчий попит на душу населення залишається нижчим довоєнного рівня (лише 91%). Споживчий попит поступово відновлюється, однак внаслідок дії воєнних факторів він залишається асиметричним і  представлений переважно товарами першої потреби. Читайте також: Інфляція і власність: які перспективи очікуватиВплив монетарної політики на інфляцію. НБУ вже третій рік поспіль зберігає ультражорсткі параметри  монетарної політики. З 7 березня ключову ставку підвищено до 15,5% річних, а з 4 квітня ставку за 3-місячними депсертифікатами збільшено до 19,0% річних.Однак ключова процентна ставка НБУ не здатна помітно вплинути на інфляцію із-за домінування витратних чинників інфляції та слабкості трансмісійних каналів монетарної політики (кредитного, валютного, фондового, депозитного). Банки за воєнні роки так і не змогли залучити вагомих обсягів гривневих депозитів у банківську систему. Зараз строкові гривневі депозити населення становлять лише 6% від споживчих витрат. За 5 місяців  2025 р. гривневі строкові депозити  населення зросли лише на 23 млрд. грн, при тому що на придбання іноземної валюти населення витратило 135 млрд грн за цей же період. Вплив валютної політики на інфляцію. З жовтня 2023 р. НБУ реалізує політику керованого гнучкого валютного курсу. З того часу гривня девальвувала на 14% відносно долара США і на 24% відносно євро. Це спричинило виникнення девальваційно-інфляційної спіралі. Тобто політика валютної лібералізації виступила додатковим проінфляційним чинником в Україні. Наразі облікова ставка не впливає на валютний канал монетарної трансмісії, оскільки девальвація гривні відбувається внаслідок директивних рішень НБУ щодо валютних інтервенцій, а не внаслідок ринкових коливань обмінного курсу. Фактор фіскального дефіциту. Фіскальний дефіцит залишається високим (понад 20% ВВП) і має проінфляційний вплив. Водночас стримувальним фактором фіскальної інфляції є переважно оборонний характер фіскального дефіциту та пригнічення споживчого попиту  факторами воєнної невизначеності. Облікова ставка не впливає на фіскальний канал інфляційної динаміки, оскільки розмір фіскального дефіциту диктується воєнними потребами, а не міркуваннями вартості внутрішніх запозичень. До того ж понад 90% фіскального дефіциту покривається із зовнішніх джерел, на доступність яких не впливає облікова ставка НБУ. Фактор воєнної інфляції. Облікова ставка НБУ не може впливати на дію воєнних факторів інфляції, які є неринковими по своїй природі. Під впливом війни змінюються пріоритети у споживчих настроях населення та компоненти витрат виробників. Споживання критичних для життя товарів відбувається незалежно від розміру процентних ставок. У складі ціни товарів з’являються складові додаткових витрат на безпеку, логістику чи енергозабезпечення. Читайте також: Про заощадження та можливості розвиткуПро витрати на монетарну політику. Більшість проінфляційних чинників в Україні знаходиться поза межами дії монетарної політики НБУ, яка обходиться дуже дорого для платників податків. Витрати НБУ на монетарну політику за 2022-2025 рр. склали близько 250 млрд грн, в т.ч. у 2024 р. - 76 млрд грн, за 6 міс. 2025 р. - 40 млрд грн.Інфляційні прогнози. За підсумками 2025 р. НБУ очікує зниження інфляції до 8,7%, що вбачається малоймовірним, з огляду на ефекти перенесення цін виробників, погодні катаклізми та значний фіскальний тиск. Більш релевантним виглядає прогноз Мінекономіки, яке очікує інфляцію розміром 9,5% за підсумками року.Похибка інфляційних прогнозів НБУ складає 30-50% на річному горизонті. Це говорить як про нерезультативність антиінфляційних інструментів монетарної політики, так і про неадекватність застосовуваних НБУ моделей інфляції, які орієнтовані на попит (згідно з класичними стандартами планування монетарної політики), і не містять факторів росту витрат.  Зараз на рівень інфляції чинять тиск як проінфляційні, так і дезінфляційні чинники. Проінфляційні чинники – високий ріст цін виробників, погодні умови, значний фіскальний дефіцит, підвищення ставок окремих податків, відновлення відкладеного попиту у разі припинення воєнних дій, девальвація гривні до євро. Дезінфляційні чинники – суттєве гальмування економічного росту (реальний ВВП за 5 міс. 2025 р. зріс лише на +1,0% проти попереднього року), збереження мораторію на підвищення ряду комунальних тарифів, відносна курсова стабільність (яка забезпечується валютними інтервенціями НБУ), стримування попиту внаслідок продовження воєнних дій. В найближчі місяці очікується деяка стабілізація рівня річної інфляції переважно із-за статистичного ефекту бази порівняння минулого року.Інструменти подолання інфляції. З огляду на переважно структурний характер української інфляції її подолання повинне фокусуватися на застосування монетарних інструментів розширення пропозиції, а не звуження попиту. Потенціал монетарної політики слід використовувати у напрямку розвитку кредитування та інвестицій для розширення пропозиції товарів та послуг вітчизняного виробництва, що знижуватиме ризики структурної інфляції й водночас сприятиме розвитку кредитного каналу монетарної трансмісії.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, академік НАН УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.  

Про це він написав у Тhrеаds.За словами міністра, аналог він планує запустити для кількох проєктів, аби скоротити видатки зокрема."Планую запустити аналог DОGЕ для кількох проєктів. Потрібно терміново скоротити видатки та оцінити ефективність. Буду шукати людину, яка очолить цей напрям", – написав Федоров.Що відомо про DОGЕ13 листопада 2024 року Трамп анонсував призначення мільярдера Ілона Маска головою нового департаменту урядової ефективності у своїй адміністрації. Метою DОGЕ було модернізувати федеральні технології і програмне забезпечення для  підвищення результативності державного управління, скоротити неефективні держвитрати.2 лютого NYТ писало, що міністр фінансів США Скотт Бессент дав команді Ілона Маска в Департаменті ефективності уряду доступ до платіжної системи для моніторингу та потенційного обмеження державних витрат.З департаменту ефективності уряду під керівництвом Ілона Маска у США пішов у відставку 21 працівник, пояснюючи це тим, що відмовляються використовувати свій технічний досвід для "руйнування критично важливих державних послуг".1 квітня СNN інформував: Трамп заявив, що департамент з питань ефективності уряду, який очолює мільярдер Ілон Маск, припинить свою роботу "у певний момент".Американський віцепрезидент Джей Ді Венс заявив, що мільярдер Ілон Маск залишиться другом і радником президента США Дональда Трампа й після того, як залишить посаду очільника департаменту ефективності уряду.

Еспресо розповість детальніше про нові імена в Кабінеті міністрів, хто залишився, і чому опозиція називає такі зміни "великим ліжкопересуванням". Передісторія відставки уряду ШмигаляРозмови про можливу відставку Дениса Шмигаля – рекордсмена за тривалістю перебування на посаді прем’єр-міністра (понад 5 років з березня 2020 року) – та про реорганізацію уряду точилися вже щонайменше кілька місяців, хоча перші чутки були ще від літа минулого року. Наприклад, у середині червня цього року народний депутат і ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков ініціював збір підписів за відставку Шмигаля, звинувативши його у провальній економічній політиці. Багато інсайдів розповідав нардеп Ярослав Железняк. За його словами, такі масштабні зміни були несподіванкою як для самого уряду, так і для провладної коаліції у ВР. Хоча, як повідомляє УП з посиланням на топчиновника з президентської команди, звільнення і призначення нового Кабміну мало відбутися ще швидше – 7 чи 8 липня. Однак цього не сталося через логістику – багато депутатів та міністрів були зайняті різними масштабними заходами, як Ukrаіnе Rесоvеry Соnfеrеnсе у Римі. Президент Володимир Зеленський до останнього не повідомляв суспільству про наймасштабніші зміни в Кабміні від початку повномасштабної війни. До цього були точкові перестановки, як заміна міністра оборони Резнікова на Умєрова та міністра закордонних справ Сибіги замість Кулеби. Однак у понеділок, 14 липня, Володимир Зеленський запросив на особисту зустріч першу віцепрем’єр-міністерку та міністерку економіки Юлію Свириденко та запропонував їй очолити уряд. У той же день він повідомив, що досвід прем’єра Шмигаля буде корисним на позиції міністра оборони України.Нова коаліція у Верховній Раді? фото: rаdа.gоv.uа У середу, 16 липня, Верховна Рада України 261 голосом підтримала відставку Дениса Шмигаля з посади прем’єр-міністра, що автоматично означало відставку всього Кабінету міністрів відповідно до Конституції України. Голосування відбулося швидко, після кількох годин виступів депутатів і самого Шмигаля, якого проводжали оплесками, хоча саму промову мало хто слухав. Однак опозиція, зокрема фракція "Європейська Солідарність" заявила про порушення закону. Адже стаття 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" забороняє припиняти повноваження Кабміну під час воєнного стану. Крім цього, було змінено процедуру – фактично президент подав кандидатуру, яку затвердив парламент, а мало бути, що коаліція висуває, парламент приймає і президент лише тоді схвалює, як це є у парламентсько-президентських республіках. Хоча спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук стверджував, що, за "словами юристів ВР", чіткої заборони на відставку уряду немає, оскільки подібне порушення вже мало прецедент під час звільнення омбудсмана. Проте опозиція наполягала, що швидке голосування та ігнорування конституційних норм свідчать про політичну мотивацію змін, спрямованих на посилення впливу Офісу президента. Деякі депутати, як-от Ярослав Железняк, назвали ці зміни бутафорними та "великим ліжкопересуванням" вказуючи на те, що Шмигаль не залишив уряд, а лише перейшов на іншу посаду. Те саме стосується великої частини міністрів – без якихось помітних нових облич в уряді. "Сьогодні ти міністр одного, завтра – міністр іншого, потім – посол туди, а далі – посол ще й туди, потім ще на Банкову замом прилаштують … Була б людина хороша, перевірена, "своя" – і посада знайдеться. Бо кругом – спеціалісти широкого профілю… Мабуть, ніщо так добре не показує, що на державні посади у нас призначають не найкращих професіоналів у своїй сфері, а найвірніших товаришів. Замість обіцяних колись соціальних ліфтів – натуральні каруселі і стрибання по посадових пеньках", - критично зауважив журналіст-розслідувач Данило Мокрик. У четвер, 17 липня, перед голосуванням за нову очільницю уряду у Верховній Раді виступив президент України  Володимир Зеленський. Він відзначив, що Україні зараз "потрібно більше власної сили". Відтак оновлений уряд України має провести аудит усіх домовленостей, угод, меморандумів із партнерами у сфері оборони, оборонного виробництва, усіх програм стійкості, щоб виконати домовленості на 100% в інтересах України. "Будуть і нові угоди зі Сполученими Штатами Америки, що посилять позиції України і заради яких нам потрібні зміни в дипломатичній роботі з Америкою. Ми маємо гарантувати нашим воїнам упевненість у забезпеченні Сил оборони і для цього збільшуємо, зокрема, внутрішній економічний потенціал України", - додав Зеленський, який раніше окреслив, що новий Кабмін за пів року має збільшити вітчизняне забезпечення зброї ЗСУ з теперішніх 40% до 50%. Тож у підсумку 262 нардепи, з 226 необхідних для ухвалення рішення, підтримали призначення Юлії Свириденко прем'єр-міністром. Однак склалася цікава картина з парламентською коаліцією. Адже депутати від "Слуги Народу" надали лише 201 голос. Натомість фракція "Європейської Солідарності" дала нуль голосів, "Голос" - 1, депутатська група "Відновлення" - 10, "За майбутнє" - 12, "Довіра" - 15."У нас сьогодні під час призначення премʼєра офіційно фактично зʼявилась коаліція: СН + ПЗЖМ + "Відновлення" + "За майбутнє" + "Довіра". Говорять, що навіть на фракції було менше 200 підписів у протоколі", - написав нардеп Железняк. А нардеп Петро Порошенко з трибуни ВР прямо сказав, що "наразі 231 депутат коаліції монобільшості – це фейк". "Частина з них ховаються від корупційних органів за кордоном. Частина точно не підтримують кандидатуру прем’єр-міністра і не є членами коаліції", - підкреслив експрезидент. Хто є хто: як змінився новий КабмінЮлія Свириденко, фото: gеttyіmаgеs За новий уряд України депутати дали 254 голоси. Показово, що монобільшість від "Слуги Народу", надала лише 194 голоси. Решту голосів новий уряд отримав завдяки депутатській групі "За життя" – 13 голосів, "Голосу" – 1, "Довірі" – 15, "За майбутнє" – 13, "Відновлення" – 10 та позафракційним депутатам – 7 голосів. "Уряд затверджений голосами ОПЗЖ. Прем'єр-міністра затверджено голосами ОПЗЖ. Лише 194 голоси було від "Слуги Народу". Потужна коаліція", - іронізував нардеп Олексій Гончаренко. Міністри, які змінилися: Тож найперша зміна – новий прем’єр України. Вдруге за історію країни це жінка, як і першого разу, в неї те саме ім’я.  39-річна Юлія Свириденко, родом із Чернігова, замінила Дениса Шмигаля, але вона не нове обличчя в Кабміні. Свириденко потрапила до вищих ешелонів влади під протекцією керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, заступницею якого була з грудня 2020-го по листопад 2021 року. Після цього 3 роки і 8 місяців вона працювала першою віцепрем’єр-міністеркою та міністеркою економіки в уряді Шмигаля.Читайте також: Урядова прем’єра. Що відомо про Юлію Свириденко, яка очолила урядСтосовно долі 49-річного уродженця Львова Дениса Шмигаля, як і прогнозувалося, він став новим міністром оборони України (його підтримали 267 депутатів). Денис Шмигаль потрапив до влади завдяки призначенню президентом Зеленським спершу його головою Івано-Франківської ОДА, а у 2020 році – віцепрем'єр-міністром України, міністром розвитку громад і територій. З березня 2021 року почалося найдовше прем’єрство в історії України. Ще одна важлива зміна – Олексій Соболєв, колишній перший заступник міністра економіки України, а відтепер глава об’єднаного міністерства, яке має стати "економічним гігантом". Мова йде про Міністерство економіки, сільського господарства та екології, що має об’єднати економічний потенціал України. Відповідно, посаду втратив колишній міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль. Фото взяте з fасеbооk-сторінки Олесія Соболєва Стосовно біографії Соболєва, він народився у 1983 році в Києві. Вищу освіту здобув у Київському національному економічному університеті, отримав ступінь магістра фінансів. Також має сертифікат фінансового аналітика від СFА Іnstіtutе (США). Як ідеться в офіційній його біографії, він має значний досвід роботи в інвестиційному та фінансовому секторі. Працював керуючим активами у Drаgоn Аssеt Маnаgеmеnt.У політиці вже 10 років, адже у 2015-2016 роках був на посаді радника міністра інфраструктури України, координував проєкти з підвищення прозорості діяльності, відкритих даних та покращення корпоративного управління державними підприємствами.  У 2016-2018 роках керував проєктом Рrоzоrrо.Sаlе в Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе, здійснював координацію розробки ІТ-рішень для прозорого продажу державних активів. З 2018 року очолював ДП "Прозорро.Продажі". Посаду першого заступника міністра економіки отримав у січні 2023 року. Ще одна несподівана зміна пов’язана з міністерством енергетики. Адже колишня міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України 39-річна Світлана Гринчук замінила Германа Галущенка й очолила Міністерство енергетики. Світлана Гринчук, фото: mерr.gоv.uа Стосовно Гринчук, вона родом із Чернівців. У 2008 році закінчила Чернівецький торговельно-економічний інститут, а в 2013 році захистила кандидатську дисертацію з економіки, здобувши ступінь кандидата наук. З 2016 року очолювала департамент з питань зміни клімату в Міністерстві захисту довкілля, працюючи над виконанням Паризької угоди та міжнародних протоколів. У 2019–2020 роках була радницею прем’єр-міністра та міністра фінансів з питань екології. А у 2022 році стала заступницею міністра захисту довкілля, відповідальною за євроінтеграцію, а у 2023 році – заступницею міністра енергетики та керівницею офісу реформ. 5 вересня 2024 року призначена міністеркою захисту довкілля та природних ресурсів України, де вона працювала до теперішнього звільнення.Натомість уже загаданий 52-річний Герман Галущенко з керівника Міністерства енергетики перестрибнув на міністра юстиції, тим самим посунувши Ольгу Стефанішину. Галущенко родом зі Львова. 30 років тому він закінчив Львівський державний університет імені І. Франка за спеціальністю "Правознавство", отримав диплом юриста з відзнакою. Герман Галущенко працював у прокуратурі Львова, МЗС України, представляв Україну в комітеті Ради Європи з боротьби з корупцією. Цікаво, що він встиг попрацювати в Адміністрації як президента Кучми, так і президента Ющенка. Від 2011-го був у Мін'юсті, після чого вперше потрапив до Енергоатому.У 2013–2014 роках був виконавчим директором з правового забезпечення НАЕК "Енергоатом", а з 2020 по 2021 рік – віцепрезидент компанії. Після 2014 року захищав інтереси України в міжнародних судах, зокрема щодо експропріації активів у Криму. Є членом Американської асоціації міжнародного права та арбітром ІСSІD та ІСС. Від квітня 2021 по липень 2025 року працював міністром енергетики України в уряді Шмигаля.А от епопея стосовно долі 39-річної Ольги Стефанішиної, яка родом з Одеси, була до останнього невідома. Тепер уже ексміністерка юстиції, яка останнім часом відзначилася через двояку піар-кампанію з її заставкою на телефонах працівників міністерства, буде уповноваженою з питань розвитку співробітництва зі США. "У цьому статусі Ольга працюватиме, щоб не втрачати темпу у відносинах з Америкою, поки тривають всі належні процедури погодження з Вашингтоном її кандидатури на посаду посла України в Сполучених Штатах", - додав Зеленський. Тобто в останній момент Офіс президента змінив рішення стосовно нового посла України в США, яким мав бути ексміністр оборони Умєров, а тепер це Ольга Стефанішина. Сам же Рустем Умєров може очолити РНБО, як кажуть в УП.Якщо коротко про їхні біографії, то варто сказати, що Стефанішина в уряді була понад п’ять років. Адже працювала віцепрем'єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України з червня 2020 року по вересень 2024 року, а після дотепер – міністеркою юстиції. Натомість 43-річний Рустем Умєров, кримський татарин, родом з Узбекистану, потрапив до влади від партії "Голос", адже був нардепом у 2019-2022 роках, однак з 2022 року перебрався в команду президента і очолив Фонд держмайна України. У 2023 році замінив Олексія Резнікова і став 18-м міністром оборони незалежної України. Тож замість Стефанішиної новим віцепремʼєр-міністром з євроінтеграції став 46-річний Тарас Качка, який до цього був заступником міністра економіки та торговим представником України. Тарас Качка, фото: fасеbооk.соm/tаrаs.kасhkа Він родом із Кіровоградської області. Тарас Качка здобув ступінь бакалавра права в Міжнародному науково-технічному університеті (Київ) та магістра права в КНУ ім. Тараса Шевченка та навчався в Національному інституті державного управління (Варшава). З 2014 року був віцепрезидентом зі стратегічного розвитку, а з листопада 2014 по квітень 2015-го – в.о. президента Американської торговельної палати в Україні. Працював у міжнародних корпораціях, Мінагрополітики та Мін’юсті. З вересня 2019 року – заступник міністра економіки та торговий представник України. Тобто роботу в уряді він розпочав ще в часи прем’єра Гончарука – першого прем’єр-міністра, якого підтримав президент Зеленський.  Ще одна зміна позицій – це 43-річний Денис Улютін, який донедавна був першим заступником міністра фінансів, а тепер став міністром соціальної політики, сім'ї та єдності - це міністерство виникло внаслідок приєднання Міністерства національної єдності, яке створили всього пів року тому, до Міністерства соцполітики. До Дениса Улютіна Мінсоцполітики очолювала львів’янка Оксана Жолнович, яка втратила роботу. Також без роботи залишився скандальний керівник Міннацʼєдності Олексій Чернишов, проти якого триває судовий процес через підозру у зловживанні службовим становищем.Денис Улютін, фото: mоf.gоv Денис Улютін здобув ступінь магістра фінансів у Національній академії державної податкової служби у 2004 році. Має понад 20 років стажу та 3-й ранг держслужбовця. Починав кар’єру головним податковим інспектором. З 2010 по 2016 рік працював в Апараті прем’єр-міністра, з 2016 по 2018 рік – керівником Патронатної служби Мінфіну. З квітня 2019 року був заступником державного секретаря Кабміну, а з квітня 2020 року – першим заступником міністра фінансів.Дещо змінилася робота у міністра цифрової трансформації 34-річного Михайла Федорова, який тепер є першим віцепрем'єр-міністром, а до цього був просто віцепрем'єр-міністром. Посада першого віцепрем'єр-міністра України передбачає, що особа є головним заступником прем’єр-міністра і виконує його обов’язки в разі відсутності чи неможливості виконання прем’єром своїх функцій. Також перший віцепрем'єр-міністр займається координацією роботи з підготовки та виконання програми діяльності Кабінету міністрів, координацією євроінтеграційних процесів тощо. Михайло Федоров народився в Запорізькій області. Здобув ступінь магістра з економіки в Запорізькому національному університеті. З 2013 року займався ІТ-підприємництвом, заснувавши цифрове агентство. У 2019 році став народним депутатом від партії "Слуга Народу" та очолив Міністерство цифрової трансформації України ще за уряду Гончарука, створивши сервіс "Дія", просуваючи цифровізацію держпослуг та останнім часом займаючись розвитком виробництва дронів. Наразі без керівника лише Міністерство культури. 57-річного Миколу Точицького, який займав це крісло з вересня 2024 року, відправили у відставку, але натомість не призначили заміну. Тому тимчасовою виконувачкою обов'язків стала 46-річна Галина Григоренко, яка була першою заступницею міністра культури та стратегічних комунікацій України. Галина Григоренко, фото: susріlnе.mеdіа Вона має економічну освіту. У 2019 році Галина Григоренко почала працювати в Офісі з розробки гуманітарної політики при Мінкульті, а з жовтня 2019 року – позаштатною радницею міністра з питань музичного мистецтва. У 2020 році очолила Держагентство з питань мистецтв, а з червня 2020 до липня 2022 року – Держагентство з питань мистецтв та мистецької освіти. З липня 2022 до серпня 2023-го була заступницею міністра культури, відповідаючи за мистецтво, мистецьку освіту та креативні індустрії.Міністри, які залишилися на посадах:Чергове старе-нове ім’я в уряді – це 41-річний киянин Олексій Кулеба. Віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій. Його робота не змінилася після перестановок. Він в уряді з осені 2024 року. До цього рік був заступником Андрія Єрмака. До вищої влади прийшов від роботи в Київській міськраді, звідки з початку президентства Зеленського перейшов до Київської міської державної адміністрації, а потім очолив Київську військову обласну адміністрацію. Також без змін у міністра фінансів 44-річного Сергія Марченка, якого раніше хотіли відправити у відставку. Марченко з Київщини. У 2002 році закінчив Академію державної податкової служби України, у 2009 році став кандидатом економічних наук. З 2002 року працював у Мінфіні, ДФС, Секретаріаті Кабміну, брав участь у розробці Бюджетного кодексу. У 2016–2018 роках – заступник міністра фінансів, у 2018–2019 – заступник глави Адміністрації президента. З 30 березня 2020 року і по сьогодні – міністр фінансів України за двох прем’єрів.  Ключову посаду за собою зберіг і Андрій Сибіга – він досі міністр закордонних справ, за нього проголосував 271 депутат. Сибіга обіймав цю посаду з вересня 2024 року. До цього 50-річний Сибіга, уродженець Тернопільщини, був першим заступником МЗС, а перед цим три роки працював заступником Офісу президента.Без змін і в Міністерстві охорони здоров’я. 45-річний Віктор Ляшко, який працює на цій посаді з 20 травня 2021 року, зберіг своє крісло після урядових змін. Народився в Рівненській області, закінчив Національний медичний університет ім. Богомольця, працював у Санітарно-епідеміологічній службі та Центрі громадського здоров’я, а також був головним державним санітарним лікарем України в часи епідемії коронавірусу.Міністр освіти і науки 52-річний Оксен Лісовий, хоча раніше його відставка розглядалася, теж зберіг посаду. Він очолює міністерство з березня 2023 року. До цього воював у лавах ЗСУ, був добровольцем у складі ДФТГ 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. А з 2010 року був директором Національного центру "Мала академія наук України". Родом Лісовий з Київщини.Оминули зміни і Міністерство спорту. 45-річний Матвій Бідний з вересня 2024 року очолює це міністерство. До цього він рік був т.в.о. міністра молоді та спорту України. Бідний родом із Києва. На початку 2000-х був членом національної збірної України з бодібілдингу. Закінчив декілька університетів, щоб стати держслужбовцем.У Міністерстві у справах ветеранів теж усе стабільно. 43-річна Наталія Калмикова зберегла посаду. Вона родом з Вінниці. Навчалася в медичному університеті, а нещодавно стала ще й магістром публічного управління та адміністрування. Працювала лікаркою. З червня по грудень 2021 року вона була радником з гендерних питань командування Сухопутних військ ЗСУ, а з лютого 2022 по вересень 2023 року була виконавчим директором Українського ветеранського фонду. Рік вона попрацювала заступником міністра оборони України з питань соціального розвитку, а тоді у вересні 2024 року стала міністеркою у справах ветеранів. Без жодних змін і в Міністерстві внутрішніх справ. Були чутки, що 52-річного Ігоря Клименка хотіли призначити міністром оборони, але він нібито відмовився від цього, зосередившись на своїй роботі в МВС. Він народився в Києві, закінчив Харківський військовий університет, має докторський ступінь з психології. З 2019 року очолював Нацполіцію, а з січня 2023 року – міністр внутрішніх справ після трагічної загибелі Дениса Монастирського.У підсумку, як бачимо, половина уряду Шмигаля зберегла за собою ті ж самі посади, в інших міністерствах відбулися рокірування, об'єднання та підвищення різних заступників до ролі міністрів.Читайте також: Україна поступово занурюється в епоху застою

Про це повідомляє Опендатабот.На початку року було масове закриття — майже 120 тис. ФОПів у першому кварталі. Це сталося через технічні проблеми з реєстрами та нові податки. У другому кварталі ситуація стабілізувалася: відкрилось майже стільки ж бізнесів, як торік, а кількість закриттів зменшилася."Так, 73 799 ФОПів відкрилося з квітня по червень — лише на 3% менше, ніж за такий самий період торік. Ще 51 830 підприємців припинили свою роботу — це на 27% менше, ніж за той самий період торік", - інформує Опендатабот."Загалом 137 557 нових ФОПів зареєстрували за перше півріччя 2025 року в Україні. За цей самий час 157 605 підприємців закрилися — фопономіка пішла в мінус на 20 тис. справ", - додали аналітики.61% від усіх відкритих ФОПів цьогоріч створили жінки — 83.7 тис. На чоловіків припадає 39%, або 53.8 тис. нових справ.Найпопулярнішими залишаються торгівля, ІТ, інформаційні та індивідуальні послуги, але саме в цих галузях найбільше й закриттів. Зростання показують сфери освіти, медицини та юриспруденції.Найбільше бізнесів відкривають і закривають у Києві, Дніпропетровській і Харківській областях. Водночас у деяких регіонах, як-от Рівненщина, Львівщина та Київщина, відкриттів більше, ніж припинень.4 грудня 2024 року Верховна Рада схвалила в цілому законопроєкт, що передбачає підвищення податків для ФОПів з 1 січня 2025 року.

Про це повідомила пресслужба МОЗ."Відповідно до нового закону всі громадяни України, які навчаються у вишах за спеціальностями медичного та фармацевтичного профілю, придатні до військової служби за станом здоров’я та пройшли професійно-психологічний відбір, зобов’язані проходити військовий вишкіл за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби. Ця вимога є обов’язковою та стосується як державних, так і приватних закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку магістрів за медичними та фармацевтичними спеціальностями", - йдеться у повідомленні.Раніше така підготовка була добровільною, але тепер стане обов’язковою через дефіцит військово-медичних кадрів у ЗСУ."Повернення до обов’язкової підготовки зумовлене браком офіцерів запасу медичної служби, які можуть бути залучені до виконання завдань у період воєнного стану. Забезпечення достатньої кількості спеціально підготовлених військово-медичних кадрів є ключовим фактором у зменшенні втрат особового складу, зниженні рівня летальності та інвалідизації, а також скороченні строків відновлення боєздатності поранених військовослужбовців", - пояснили в МОЗ.Закон набуде чинності з 1 січня 2026 року.Протягом пів року уряд має оновити відповідні нормативні документи.Порядок підготовки затверджуватиме Кабмін, а координація відбуватиметься між МОЗ, Міноборони та МОН.У лютому 2025 року Кабмін дозволив забронювати 100% медпрацівників.Пізніше у МОЗ пояснили, за яких умов мобілізуватимуть заброньованих медпрацівників.30 квітня Міноборони повідомило, що в Україні розбронюють фахівців, які мають військово-медичну підготовку та потрібні для доукомплектування медичних підрозділів ЗСУ, зокрема Сухопутних військ.12 червня медиків, яких призвали до війська, заборонили призначати на військові посади, які не пов’язані з наданням медичної, фармацевтичної чи реабілітаційної допомоги.

Про це в етері Еспресо розповів народний депутат України Володимир В’ятрович."Ця Волинська істерика виходить вже на інший рівень, вчора, 16 липня, у дворі Європарламенту польські депутати-націоналісти відкрили виставку про геноцид організований українцями. Ця виставка за своєю суттю – англійською мовою російська пропаганда, яка була підготовлена польськими націоналістами для європейських парламентарів. Насправді це є дуже небезпечним, коли виноситься на такий рівень. На жаль, ми бачимо, що є низка гучних польських політиків, які готові бути в цій темі рупором російської пропаганди", - підкреслив нардеп.За його словами, українська сторона не зможе організувати подібну виставку, бо це Європарламент, відповідно, такі повноваження мають тільки євродепутати. Але має бути реакція з боку МЗС України. До речі, під керівництвом Андрія Сибіги бачимо значно виразнішу українську політику та реакції щодо такого роду ініціатив."У нас дуже багато експертів, ще більше звичайних українських громадян, які вважають, - якщо є загострення у стосунках між Україною та Польщею, то, напевно, винні обидві сторони, тому українці мають шукати, що ще зробити, щоб це залагодити. Я вважаю, що Україна зробила достатньо для того, щоб залагодити. Але з польського боку є політики, яким вигідно, щоб ця суперечка залишалася, бо це для них  – джерело їхніх політичних дивідендів. Єдина правильна модель, якої мала б дотримуватися українська влада, - нам потрібен мораторій на історичні дискусії в політиці: "Як політики, ми маємо вирішувати питання сьогодення та майбутнього, а не історичні питання". З українського боку має лунати дуже тверда позиція – ми не розглядаємо цих питань на політичних майданчиках", - резюмував В’ятрович. Що передувалоНаприкінці липня 2024 року міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що країна не має підтримувати вступ України в ЄС, поки не буде розв'язано питання щодо Волинської трагедії 1943 року.1 вересня маршалок польського сейму Шимон Головня заявив, що Україна і Польща будуть обговорювати розбіжності щодо історичної пам’яті про Волинську трагедію і після того, як Україна вступить до ЄС.2 жовтня голова УІНП Антон Дробович заявив, що Український інститут національної памʼяті має намір включити роботи щодо пошуку та ексгумації останків жертв Волинської трагедії до плану заходів на 2025 рік.10 січня 2025 року прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Україна дозволила перші ексгумації жертв Волинської трагедії. Пізніше стало відомо, що ексгумація польських жертв Волинської трагедії, похованих у колишньому селі Пужники на Тернопільщині, має розпочатися після Великодня, приблизно 25 квітня.4 квітня голова товариства "Польсько-українське примирення" Кароліна Романовська заявила, що Україна погодила проведення пошукових робіт жертв Волинської трагедії на Рівненщині.24 квітня на Тернопільщині на старому цвинтарі колишнього села Пужники розпочали процес ексгумації тіл. Про результати робіт і самі роботи комунікуватимуть на рівні міністрів культури України та ПольщіНа території старого цвинтаря в районі Збоїщ у Львові вже в серпні розпочнуть ексгумацію останків польських солдатів. Місце, де вони лежать, довгий час не вдавалось знайти

Станом на 1 липня 2025 року середній розмір пенсії в Україні становить 6 410,17 грн проти 6 341,11 грн на 1 квітня. Середній розмір виплат працюючим пенсіонерам збільшився на 111 грн.

Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев минулого тижня оприлюднив рейтинг найвищих пенсій в Україні: найвище утримання судді 390 тис. грн, найвища пенсія прокурора – 219 тис. грн. "Цифри шокують" – резюмував він. Очевидно, така активність депутата щодо "кланових" пов’язана з тим, що у ВРУ готують до другого читання законопроєкт, щодо обмеження спецпенсій для працівників прокуратури. А він своєю чергою пов’язаний з ненайліпшою ситуацією з бюджетом, а утримання спецпенсіонерів влітає щомісяця у чималу суму.Середній розмір пенсій, фото: Данило ГетманцевЯк нараховують пенсії прокурорамПрацівники прокуратури мають право на пенсію за вислугу років у розмірі 60% від їхньої середньої місячної зарплати за останні два роки перед призначенням пенсії. При цьому на відміну від усіх інших пенсіонерів, які можуть виходити на пенсії за вислугу років, прокурори не зобов’язані звільнитись з посади. Тобто вони можуть отримувати і зарплату, і пенсії. Власне, законопроєкт, який чекає на друге читання, передбачає, що пенсія за вислугу років може призначатись лише після звільнення.За даними ПФУ, право на пенсію за вислугу років незалежно від віку мають працівники прокуратури, які на день звернення за призначенням такої пенсії мають не менше 25 років вислуги, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.Після скандалу з викриттям ексголови Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи, виявилось, що її "послугами" активно користувались працівники обласної прокуратури. Річ у тім, що прокурори з інвалідністю І або ІІ групи мають право на пенсію з інвалідності у розмірі 60 % суми їхньої місячної заробітної плати, якщо стаж роботи в органах прокуратури не менше 10 років. У законопроєкті пропонують, що пенсії з інвалідності виплачуватимуть відповідно до закону "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", – тобто у такому ж розмірі, як звичайним пенсіонерам.  При цьому за даними народної депутатки Ніни Южаніною, станом на кінець 2024 року при мінімальному окладі в 40 тис. грн середня зарплата прокурора становила 68 тис. грн. Але, звісно, керівники окружних та обласних прокуратур отримують значно вищі суми, тож зможуть претендувати на суттєво вищі пенсії. Скажімо, керівник Волинської обласної прокуратури Віктор Тимчук за 2024 рік задекларував 2 002 940 грн зарплати. Це одна з найбільших виплат серед усіх керівників обласних прокуратур.Насправді максимальний розмір пенсії в Україні обмежений на рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність – на сьогодні це 23 610 грн. Однак користуючись спецзаконом, працівники прокуратури через суд знімають ці обмеження.За словами першої заступниці міністра соціальної політики Дарина Марчак, 1200 прокурорських пенсіонерів зняли обмеження максимальний розмір пенсії через суди. Середній розмір їхньої пенсії становить 50 600 гривень, що у 10 разів вище, ніж середня пенсія в країні.Рейтинг найвищих пенсій, фото: Данило ГетманцевЯк нараховують спецпенсії суддямВідповідно до закону "Про судоустрій та статус суддів", довічне грошове утримання судді у відставці становить 50% суддівської винагороди. Однак за повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного утримання зростає на 2%. Тобто, якщо суддя пропрацював 40 років, то його довічне грошове утримання становитиме 90% його зарплати. Але  буває й більше – суддя адміністративного 5 адмінсуду отримує 94%. Одеський окружний адмінсуд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати його щомісячне довічне утримання, яке з урахування прожиткового мінімуму для громадян 3028 грн  складає 350112,50 грн, з загальним відсотком розрахунку щомісячного довічного грошового утримання  94% від суми вказаної суддівської винагороди.Згідно з  законом "Про судоустрій і статус суддів"  на посаду судді може бути призначений громадянин України, який має не менше як 30 років.  Тож напрацювати 40 років саме суддівського стажу – не так уже й легко. Однак судді через суд добиваються того, аби у їхній стаж включати роботу у правоохоронних органах, навчання, а подекуди  навіть службу в армії. За даними Головного управління ПФУ у Львівській області, середній розмір довічного грошового утримання суддів на Львівщині становить 110 785 грн на місяць. На початок року в області було 143 судді пенсіонери.  Загалом за даними ПФУ, серед усіх пенсіонерів судді у відставці становлять 0,04%.Розмір пенсій станом на 1 квітня 2025, фото: ПФУДо слова, Рада суддів відреагувала на публікацію Гетманцева щодо шокуючого розміру спецпенсій. "Довічне грошове утримання судді передбачене законом. Воно є тією гарантією, що має стимулювати суддів чесно та віддано служити народові України протягом своєї кар’єри, – йдеться у дописі на сайті Ради суддів. – Водночас з огляду на статус судової влади як незалежної та аполітичної, ми не можемо собі дозволити оцінювати діяльність народних депутатів на їхніх посадах, а також успішність проведених ними реформ чи процесів виведення бізнесу з тіні. Саме тому утримаємось від таких оцінок у цьому повідомленні". Крім того, у РСУ заявили, що суди в умовах війни працюють із надмірним навантаженням, браком фінансування та дефіцитом кадрів. "Зростання кількості суддів, які подають у відставку, значною мірою пов’язують з інформаційними кампаніями, що час від часу з’являються й у висловлюваннях посадовців високого рівня", – йдеться у заяві. Чому в Україні досі існує система спецпенсійНасправді в Україні було чимало законів, які передбачали виплату спеціальних пенсій. Це стосується пенсій, які призначено відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". "Ми у 2015 році скасували всі спецпенсії в Україні. Усіх спецпенсіонерів: міністрів, чиновників, суддів, прокурорів тощо на єдину загальну систему нарахування пенсій. Тобто всі отримували пенсії за законом "Про загальнообов’язково державне пенсійне страхування", – розповідає у коментарі "Еспресо" Павло Розенко, який у 2015 році був міністром соцполітики. – Однак потім виникла ситуація, коли судді через Конституційний суд, а прокурори через спеціальний закон практично повернули собі систему спецпенсій".При цьому ексміністр уточнює – скасування спецпенсій не означає, що людину позбавили пенсії. Просто замість спецзакону, пенсію мають призначати за єдиним законом "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування". "Тут питання навіть не в економії коштів. Йдеться про декілька сотень мільйонів, бо на сьогодні у нас спецпенсіонерів десь 15 – 20 тисяч. Це питання соціальної справедливості. Ми можемо говорити, що окремі категорії, окремі спеціальності мають мати кращі умови оплати праці, але ж не різні пенсійні системи, – каже Розенко. – На сьогодні у працівника прокуратури значно вища заробітна плата, ніж у вчителя чи лікаря. Це означає, що при загальній системі пенсійного страхування у нього і без спецзакону буде більша пенсія. Але окрема пенсійна система – це несправедливо".За словами ексміністра, несправедливо, коли усі працівники – чи то вчителі, чи то прокурори і судді, платять зі своєї зарплати однаковий відсоток ЄСВ, а пенсії потім обраховують за різними принципами."Чому зараз згадали лише про пенсії прокурорів?Бо це система, яка повністю підконтрольна владі, тому вони не очікують ніякого шуму. А суддівську систему їм треба просто тримати на прив’язі і не дуже дратувати суддівський корпус. Знову подвійні стандарти і договорнячки та відверто нечесна гра, – каже Павло Розенко. –  Єдиний виняток, де може бути окрема пенсійна система, – виплати для військовослужбовців. Бо там справді є окремі умови роботи, ризики і стаж зовсім інший, ніж у звичайних працівників. Для всіх інших має бути єдина система пенсійного забезпечення".  

За оцінками британської розвідки, у 2025 році Росія вже втратила близько 236 тис. військовослужбовців -битими та пораненими. Загальна кількість втрат з початку повномасштабного вторгнення перевищила 1 млн осіб. Про це йдеться в останньому огляді розвідки Великої Британії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рубіо про втрати у війні: Росія зазнала більших людських втрат ніж Україна За даними Генерального штабу ЗСУ, у червні 2025 року середньодобові втрати російської армії становили приблизно 1080 осіб, що дає загальну місячну цифру близько 32 тис. Водночас у британській розвідці зазначають, що з березня 2025 року щомісячні втрати Росії почали знижуватися. Червневий показник став найнижчим із квітня 2024 року. Історично літо характеризується зменшенням втрат, що, ймовірно, пов'язано з покращенням погодних умов і, як наслідок, вищими шансами на виживання поранених. Раніше державний секретар США Марко Рубіо повідомив, що з початку 2025 року Росія втратила близько 100 тис. солдатів убитими у війні проти України. Втрати української сторони значно менші, але все ще суттєві. Про це повідомив державний секретар США Марко Рубіо. "Варто підкреслити, що ці 100 тисяч - саме загиблі, а не поранені. Втрати України менші, але все одно вагомі",- зазначив Рубіо.