Search trend "1 квітня"

Про це в ефірі Еспресо сказав журналіст, публіцист, почесний президент Українського ПЕН-клубу, співзасновник часопису "Критика" Микола Рябчук."Це типова історія, тому що у нас дуже багато випадкових людей на різних посадах. І часто це рішення навіть не політичне, а просто тому, що треба прилаштувати десь свою людину. Ми знаємо безліч таких прикладів. Україна вже 30 років продовжує наступати на ті самі граблі, і виявляється, що навіть ця громадянська мобілізація часів війни не надто впливає на поведінку владних еліт", - зазначив Рябчук.За словами публіциста, Тарас Кремінь серйозно ставиться до свого обов'язку. Дійсно, йому болить ця справа, він дуже відданий. І, мабуть, такі люди не дуже потрібні."Тут, безумовно, пахне політикою, і він, мабуть, незручний. Тарас не піддається ручному керуванню, він відданий певній ідеї, певним засадам. Тож це - політичне рішення, і дуже несмачне. Тарас рухається за правилами, за законом, а це, на жаль, не працює в нашій країні", - наголосив Рябчук.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови - Тараса Кременя підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники.

Уряд передав до Верховної Ради доопрацьований проєкт змін до бюджету-2025. Загальний обсяг додаткових витрат — майже 450 млрд грн. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа. Більшу частину витрат спрямують на потреби оборони, інновацій і технологій, а саме: 412,4 млрд грн — на сектор оборони загалом, з них 215,9 млрд грн — на закупівлю озброєння та техніки.3,4 млрд грн — нова програма Мінцифри для закупівлі техніки та обладнання, що тестують перспективні dеfеnsе tесh-рішень. Йдеться про підтримку стартапів, які створюють дрони, ШІ-рішення, системи звʼязку тощо.2,77 млрд грн — збільшення статутного капіталу Фонду розвитку інновацій, який також координує Мінцифри. За словами Роксолани Підласи, з 1 серпня 2025 року на закупівлю військової техніки Міноборони пропонується передавати кошти з ліцензій від грального бізнесу та лотерей. Раніше їх спрямовували на програми МОН, МОЗ і Мінмолодьспорту. Також можуть передавати третину коштів «військового ПДФО», які йшли Держспецзв’язку. «Ці гроші вже враховані в +412,4 млрд грн, просто зафіксували в текст», — написала вона. Верховна Рада має розглянути документ найближчі два тижні. 📌 Контекст 14 лютого уряд передав Мінцифри функції регулювання азартних ігор і лотерей, раніше які належали Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Міністерство створило нову агенцію «ПлейСіті», що займається автоматизацією та цифровізацією процесів ліцензування і контролю в цій сфері. Окрім цього, 4 квітня Мінцифрі офіційно розширили повноваження у сфері оборонних технологій. Тепер міністерство відповідає за розвиток і регулювання робототехніки, штучного інтелекту, безпілотних систем і напівпровідників, орієнтуючись на потреби оборони. До обов’язків Мінцифри входить фінансування оборонних розробок, координація виробників, організація тестувань та впровадження інновацій у Збройних силах України. Нагадаємо, що Міністерство цифрової трансформації планує зміни в управлінні, операційній моделі та НR-стратегії. Це передбачає скорочення близько 200 людей, нові призначення заступників Федорова, а ще — зменшення кількості департаментів. Також писали, що Наталія Кушнерська залишила посади керівниці Фонду розвитку інновацій та оборонного кластера Вrаvе1. У Вrаvе1 повідомили, що Наталія Кушнерська отримає нову посаду в команді Мінцифри і зосередиться на нових цифрових ініціативах. Виконувачем обов’язків директора Фонду призначили Віктора Руденка, а кластер Вrаvе1 керуватиметься лідерською командою, яку очолить Андрій Гриценюк.

Про це він розповів в етері Еспресо."Ми змогли продемонструвати нашому суспільству й всьому світу, що ми можемо й вміємо захищати мовні права громадян України, вміємо користуватись відповідними законодавчими можливостями, а також вдосконалювати національне законодавство й посилювати статус української мови, як державної. Ми змогли дати повірити людям в те, що їхні права в інтернеті, освіті, сфері обслуговування й культури, друкованих медіа є захищеними. Це головні критерії, які повʼязані з тим, що наша інституція є незалежною від органів влади та посадових осіб", - розповів Кремінь.Омбудсмен наголосив, що посада уповноваженого із захисту державної мови є одним із найуспішніших кейсів уряду Дениса Шмигаля."Однією з причин, чому мою кандидатуру не було подано на переобрання, хоча я вірю, що це відбудеться, повʼязана з тим, що я здійснюю свою діяльність незалежно, втім, водночас мені не соромно продемонструвати свої результати своєї роботи. Тим паче говорити про це, як про один із найуспішніших кейсів уряду Дениса Шмигаля. Бо власне уряд Шмигаля призначав мене на цю посаду. Це один із найуспішніших кейсів, про які може говорити президент України Володимир Зеленський. Адже української мови у 2019 році було значно менше, ніж її є тепер. Найголовніше, що в умовах повномасштабного вторгнення, українська мова стала не тільки засобом комунікації, а й нашим територією боротьби", - додав він.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету Міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови Тараса Кременя підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники 

Про це повідомила кореспондентка Еспресо Діана Польова.Захисники обвинуваченого не зʼявилися на засіданні, що адвокат потерпілого вважає неповагою до суду."Немає слів, така бездіяльність і неповага до суду. Безпрецедентний випадок, я двадцятий рік працюю адвокатом, я собі навіть близько не можу уявити, як собі дозволити таку поведінку по відношенню до суду, до сторін… Це ганьба, яка кидає тінь на всю адвокатуру", – сказав Станіслав Іваницький, захисник сторони потерпілого.Він також попросив суд повторно ініціювати питання щодо дисциплінарної відповідальності за це.Водночас суд постановив відкласти засідання до 27 червня."Судове засідання було вчергове зірване через неявку захисників (обвинуваченого)... Уже впʼяте поспіль один із них не зʼявляється. Тому судом прийняте рішення ініціювати питання про притягнення даних захисників до дисциплінарної відповідальності", – висловився Іваницький."Чому ця сторона повинна тягнути процес?.. Мені кожен раз бачити його, як він (обвинувачений, – ред.) посміхається… Я не знаю, скільки можна знущатися з нього, де якась протидія? Я розумію, що гроші в нас вирішують все: їм оплачують – вони не приходять, зривають (засідання, – ред.)... А він сидить і посміхається в нормальних умовах", – сказала мати Максима Матерухіна Ірина.фото: Діана Польова/ЕспресоУбивство підлітка на станції фунікулера в Києві: що відомоПро цю подію увечері неділі, 7 квітня 2024 року, повідомили tеlеgrаm-канали "Реальний Київ" та "Київ Оперативний". Повідомляли, що на верхній станції фунікулера, яка виходить до будівлі Міністерства закордонних справ і Михайлівського Золотоверхого монастиря, стався конфлікт між молодиками.  Пабліки поширили відео, на якому було видно закривавленого хлопця, що нерухомо лежав біля стіни. Поряд з ним інший кричав: "Я убив". У Київпастрансі згодом повідомили про припинення руху через "хуліганський випадок", але не надали подробиць.Наступного дня у пресслужбі ДБР заявили про відкриття кримінального провадження за фактом трагедії на станції київського фунікулера. За їхніми даними, того вечора між чоловіком, який служить водієм у правоохоронному органі, та неповнолітнім виник конфлікт. Після виходу з вагона на верхній станції правоохоронець штовхнув підлітка. Той упав, розбив головою скло, отримавши смертельний поріз шиї. Неповнолітній помер на місці події. Правоохоронця затримали й відсторонили від виконання обовʼязків. Увечері 8 квітня у Державному бюро розслідувань інформували, що військовослужбовцю Управління державної охорони України повідомили про підозру в умисному вбивстві (ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України).9 квітня співробітникові УДО, якому висунули підозру в убивстві підлітка, обрали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. 23 грудня суд продовжив підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Під час засідання в Шевченківському районному суді міста Києва 5 лютого цього року  батько вбитого підлітка Олександр Матерухін розповідав, що свідки злочину отримували погрози. Також Олександр Матерухін припускав,  що обвинувачений затягує час. Зокрема, раніше між двома засіданнями минуло 4 місяці. У Київському апеляційному суді на, 19 травня, був запланований розгляд апеляційної скарги у справі про вбивство на столичному фунікулері торік у квітні киянина Максима Матерухіна. 9 червня Київський апеляційний суд залишив без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для громадянина, якого обвинувачують в умисному вбивстві підлітка на станції столичного фунікулера.10 червня у Шевченківському районному судді міста Києва відбулося чергове слухання кримінальної справи за фактом вбивства підлітка Максима Матерухіна на станції столичного фунікулера.18 червня, у Шевченківському районному суді міста Києва відбулося слухання кримінальної справи за фактом вбивства Матерухіна. Суд продовжив термін тримання обвинуваченого під вартою в гауптвахті на 60 діб — до 16 серпня.Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. 

Перерахунок виплат працюючих пенсіонерів традиційно здійснюється з 1 квітня. Однак інколи він відбувається у індивідуальному порядку. Повний текст новини

Із 1 липня 2025 року адміністрування соціальних виплат в Україні передають Пенсійному фонду. Про це повідомило Міністерство соціальної політики. Для одержувачів допомог нічого не зміниться - усі, хто має право на виплати, і надалі їх отримуватимуть. Зміни стосуватимуться лише внутрішнього управління процесом. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яку пенсію отримують українці: визначили середній розмір за березень Передача повноважень Пенсійному фонду дозволить розширити мережу точок для звернень. Крім ЦНАПів і представників місцевої влади, подати заявку можна буде й у сервісних центрах ПФУ. Завдяки цифровізації прискориться опрацювання заявок та щомісячне нарахування коштів. Після звернення людини інформація одразу потраплятиме до фахівця ПФУ, а після розгляду виплати надходитимуть на банківську картку одержувача. В Україні понад 36% пенсіонерів - це більш ніж 3,7 млн людей - отримують пенсії менше ніж 4 тис. грн. Станом на 1 квітня середній розмір пенсії в Україні становить 6341,11 грн - це на 9,5% більше, ніж на початку року, та на 10,5% більше порівняно з квітнем 2024-го.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Звернення опубліковано на Порталі мовної політики.Нагадаємо, в документі, який ініціювали українські діячі культури, владу закликають призначити Тараса Кременя на посаду уповноваженого з захисту державної мови на наступну каденцію. "Закликаємо віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністра юстиції України, міністра культури та стратегічних комунікацій, уповноваженого Верховної Ради з прав людини внести до Кабінету Міністрів України кандидатуру Тараса Кременя на посаду уповноваженого з захисту державної мови замість раніше поданих кандидатів, які не хочуть або не можуть обіймати цю посаду. Вважаємо, що кандидатура чинного уповноваженого відповідає викликам, які стоять перед мовозахисною інституцією", – йдеться в тексті звернення. Культурні та громадські діячі наголосили, що загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави, оскільки мова – це своєрідний код нації, а не лише засіб спілкування. "Стримування українізації, відновлення зросійщення українських громадян, лінгвоцид української мови на тимчасово окупованих територіях – невіддільні елементи російської політики, спрямованої на послаблення України, її стійкості та обороноздатності. Боротьба за український мовний простір залишається одним із важливих складників екзистенційної війни за незалежність України", – наголошено у зверненні.Ініціатори звернення зауважують, що їхнє занепокоєння викликають дії, "які складно розцінювати інакше, як спроби дестабілізувати роботу уповноваженого з захисту державної мови, на якого покладено захист конституційного статусу української мови як єдиної державної, захист мовних прав українців,  усунення перешкод і обмежень у користуванні державною мовою на всій території України".У зверненні нагадують, що команда Тараса Кременя з нуля створили дієву й незалежну, мовозахисну інституцію, запустила ефективну роботу задля запобігання  порушень, контролю за дотриманням мовного законодавства, а також налагодила взаємодію з урядом, парламентом, місцевими радами та громадськістю. "8 липня 2025 року спливає 5-річна каденція Тараса Кременя на цій посаді. Попри значні досягнення, а також те, що законодавство дозволяє призначити уповноваженого на повторний термін, посадовці, які відповідно до закону пропонують своїх кандидатів (міністр культури та стратегічних комунікацій, міністр юстиції, уповноважений Верховної Ради з прав людини) замість Тараса Кременя внесли до Кабінету Міністрів України осіб, стосовно яких у громадськості виникло серйозне занепокоєння через брак  досвіду мовозахисної, правозахисної діяльності й обґрунтований сумнів у їхній відповідності кваліфікаційним вимогам, установленим законом", – зазначено у зверненні.Громадські та культурні діячі констатують, що такий підхід завів у глухий кут процедуру призначення мовного омбудсмена, адже, "усвідомлюючи рівень відповідальності та обсяг завдань, подані кандидати повідомили про відмову від участі в конкурсі або небажання обіймати цю посаду".Відтак ініціатори звернення закликали урядовців "з усією відповідальністю поставитися до захисту української мови загалом і призначення уповноваженого з захисту державної мови зокрема".Хто підписав зверненняЗвернення підписали низка діячів культури, зокрема Сергій Жадан, Ада Роговцева, Юрій Андрухович, Ірма Вітовська, Юрій Щербак, Олесь Санін, Андрій Курков, Ярина Чорногуз, Наталя Сумська, Анатолій Хостікоєв, Сергій Квіт, брат Капранов, Римма Зюбіна, Андрій Дончик, Ростислав Лужецький, Ігор Цвєтов, Богдан Струтинський, Михайло Сидоржевський, Сергій Борденюк, Костянтин Чернявський, Микола Жулинський, Володимир Загорій, Світлана Короненко-Слабошпицька, Катерина Степанкова, Олексій Скляренко, Тарас Ткаченко, Олексій Степанков-Ткаченко, Дарина Степанкова і Вікторія Степанкова та інші.Серед тих, хто згодом долучив свої підписи до звернення, – письменниця Ліна Костенко, письменниця й завідувачка кафедри україністики Римського університету Sаріеnzа Оксана Пахльовська, голова Центру громадянських свобод і лауреатка Нобелівської премії Олександра Матвійчук, історик Ярослав Грицак, український дипломат, голова правління Українського кризового медіацентру Валерій Чалий, співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин України Йосиф Зісельс, архиєпископ, професор Каразінського університету Ігор Ісіченко, правозахисник і публіцист Мирослав Маринович, президент Українського ПЕН-клубу Володимир Єрмоленко, письменники Юрій Винничук, Галина Вдовиченко, Вахтанг Кебуладзе, Андрій Любка, Світлана Поваляєва, Наталка Білоцерківець та інші. Свої слова підтримки кандидатури Тараса Кременя також висловлюють на його сторінці в соцмережі фейсбук. 25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.

26 червня 1954-го армія із застосуванням танків придушила Кенгірське повстання в'язнів біля міста Жезказган у Казахстані. Воно тривало 42 дні. Взяло участь більше 4 тис. українців. Після смерті Сталіна багатьох в'язнів ГУЛАГу влада амністувала звільнили більш ніж 1 млн. До них не зараховували так звані "антирадянські елементи". Їхнє утримання в таборах стало ще жорстокішим - тяжка праця на копальнях, постійний голод, заборони і покарання. Перші прояви опору у Кенгірі почалися наприкінці 1953-го. Адміністрація реагувала по-різному. Подекуди йшла на лібералізацію внутрішнього режиму, певне нормування використання рабської праці. В інших управліннях доходило і до затягування виконання розпоряджень, які йшли в ГУЛАГ із Москви. Взимку 1953-го табірна охорона тричі самовільно відкривала вогонь по ув'язнених, загинуло кілька чоловік. У квітні 1954-го до 2 тис. в'язнів кілька днів не виходили на роботу, 14-15 квітня до праці не вийшли усі ув'язнені 2-ї зони в знак протесту проти побиття одного із засуджених. У "Степлазі" перебували переважно молоді націоналісти після 1920 року народження члени ОУН, балтійські партизани, колишні солдати й офіцери Червоної армії з тривалими термінами ув'язнення, нерідко й з додатковими за дійсні чи вигадані "злочини", здійснені у таборах. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Більшість - українці. В'язні табору в Росії підняли повстання В ніч на 24 травня політв'язні почали повстання. Вибили колодою отвір у саманній загороді до жіночої зони. Всю адміністрацію вигнали за межі табору. Розібрали мури між зонами, збудовали барикади та виставили охорону. Над їдальнею повстанці вивісили червоно-чорний прапор. 26 червня вранці комісія МВС по радіо зверталася до повсталих з вимогою здатися, повідомили про введення військ. Після цього в зону рушили 1,6 тис. солдатів, з сотнею вишколених собак, три пожежні машини, пять танків Т-34 1-ї мотострілецької дивізії військ НКВС імені Федора Дзержинського. Загинуло більше 35 в'язнів, 543 отримали тілесні пошкодження. Із солдатів - 40 поранені та контужені. У повстанні брало участь 5392 бранці 3-го табірного відділення Степлагу. В тому числі 43 % - жінок. У ніч на 17 травня 1954-го почалося повстання в'язнів табору в селищі Кенгір в Казахстані. Повстали політв'язні, яких не амністували після смерті диктатора Йосипа Сталіна. У таборі було багато українців та вихідців з країн Балтії. Вони почали демонструвати непокору. Щоб зламати в'язнів, у табір направили 1,4 тис. кримінальних злочинців. Вони не любили політв'язнів. Але націоналісти не терпіли знущань кримінальних. Ті були змушені укласти договір про співпрацю проти табірної адміністрації. Під час початку повстання вартовий застрелив 13 людей і поранив 33. Політв'язні на чолі з волинським членом ОУН Віталієм Скіруком розгромили штрафний і слідчий ізолятори. Повстанці виготовили 25 листівок російською й казахською накладом понад 700 примірників. 19 тис. в'язнів відмовилися виходити на роботу. Люди готували саморобні ножі, списи, гранати з пляшок. Вимагали припинити свавілля адміністрації та видати винних у масових розправах.

Головною причиною, чому українці не користуються банками для зберігання коштів, є відсутність заощаджень. Це пов'язано з низьким рівнем доходів. Такий варіант обрали 68% респондентів, які взяли участь у дослідженні Соціологічної групи "Рейтинг". Ще 25% вказали на недовіру до банків як причину відмови зберігати гроші у фінансових установах. Дані показують, що лише 29% зберігають значну частину коштів у банках. Серед них 13% мають на рахунках половину своїх грошей. Ще 16% зберігають у банках їхню більшу частину. 32% українців користуються банками лише частково. Вони мають там незначні суми. Найпоширенішою банківською послугою залишається використання картки або рахунку. Її зазначили 82% опитаних. Також популярною є оплата комунальних платежів через банк. Цей варіант обрали 66%. 59% користуються мобільним або інтернет-банкінгом. Ще 50% регулярно звертаються до терміналів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерти рекомендують зберігати кошти в євро та гривнях 44% здійснюють перекази через банки. 20% обмінюють валюту. Найчастіше українці користуються зарплатною карткою. Її має 49% респондентів. Поточний рахунок у гривні мають 36%. Пенсійною карткою користується 31%. 29% мають окрему картку, відкриту за власною ініціативою. Опитування проводилось у період з 25 квітня до 5 травня 2025 року. Опитали 2 тис. осіб. Максимальна похибка не перевищує 2,2% за довірчої ймовірності 0,95. З 1 жовтня збільшиться розмір єдиного соціального внеску, який мають сплачувати фізособи-підприємці. Це пов'язано зі збільшенням розміру мінімальної зарплати. Її розмір зросте із 6500 грн до 6700 грн. Для ФОП третьої групи зросте мінімальний розмір ЄСВ за місяць до 1474 грн (було 1430 грн) і, відповідно, ЄСВ за ІV квартал становитиме 4422 грн.

28 квітня 2025 року Міністерство сім'ї, праці та соціальної політики Польщі оголосило про плани запуску пілотної програми скорочення робочого часу зі збереженням поточної оплати праці працівників та без скорочення зайнятості. NV дізнався, скільки тепер триватиме робочий день у Польщі, що це означає і кого торкнеться.

Російська війна на знищення України вчить кожного дня. Вчать також і паралельні війни, як-от короткий авіаційно-ракетний конфлікт Пакистану та Індії, а також нова війна Ізраїлю проти Ірану з застосуванням величезної кількості бойової авіації. Ізраїль доволі впевнено виступив проти дуже потужної країни, що в 77 разів більше його самого, має набагато більші ресурси та дуже підготовлену армію з майже сучасним озброєнням. Чому роль ракет не зменшилась, а зрослаЗгадані війни дуже різні, але в них, незважаючи на епоху дронів, головну роль відіграють передусім ракети. Акцентуємо увагу саме на ударних керованих ракетах як засобі високоточного ураження та констатуємо факт: роль цього озброєння майже не змінилася, а можливо, навіть зросла. Хіба що в умовах війн високої інтенсивності перед країнами та військовими блоками постало питання кількості ракет і створення великої маси ударних ракет меншими зусиллями – відповідно, з меншими циклами виробництва та більш дешевими. Бо саме наша війна відрізняється від усіх інших тривалістю та випробуванням усієї нації на виснаження. Якщо брати ударні ракети, то в широкомасштабну війну у 2022 році Україна ввійшла практично без ракет. Хіба що мала певну кількість старих радянських ракетних комплексів “Точка”, які поступово відновлювала на одному з ракетних заводів та почала модернізовувати до рівня “Точка-У”. Але збільшення дальності старих радянських ракет до приблизно 120 км не вирішувало навіть тактичних завдань на фронті, бо для знищення противника на етапах підготовки до розгортання, ураження командних пунктів та логістичних центрів потрібна дальність ураження 200–300 км із гарантованою точністю. Ракета хоча й мала осколково-фугасну бойову частину масою 482 кг, точність ураження кульгала на обидві ноги та аж ніяк не відповідала необхідному рівню."Точка-У" на військовому параді до Дня Незалежності в Києві, 2008 рік, фото: wіkіреdіаТакож у межах контракту Міноборони створювалися нові протикорабельні ракети РК-360МЦ ракетного комплексу “Нептун” - їх на момент початку війни було катастрофічно мало, хоча саме їх використання дало можливість провести блискучу військову операцію зі знищення флагмана російського ЧФ - ракетного крейсера “Москва”. Бойові дії тривали, і “ракетне питання” в російсько-українській війні набуло символічної контраверсійності. Перебіг подій війни ретельно аналізувався Пекіном, і восени 2023 року китайці були дещо збентежені майже нульовими результатами для РФ війни надзвичайно високої інтенсивності в Україні. Зокрема, результатами використання ракет: фахівці Піднебесної не могли збагнути, як очевидна ракетна перевага РФ ніяк не вплинула на хід війни та не забезпечили Москві не те що перемогу, а й просування на полі бою. Дійшло до того, що китайські військові експерти дали в січні 2024 року вкрай низьку оцінку гіперзвуковим ракетам “Кинжал” – одному з п'яти видів “чудо-зброї”, які диктатор Путін з помпою презентував у 2018 році, стверджуючи, що вони "не мають аналогів" та здатні подолати навіть перспективні системи ПРО. “З'являється дедалі більше доказів того, що заяви США та України з цього питання відповідають дійсності”, – констатувалося у статті шанхайського військового журналу Оrdnаnсе Іndustry Sсіеnсе аnd Тесhnоlоgy, публікації якого схвалюються на рівні Компартії та Національно-визвольної армії КНР. Попри декларації Кремля, ці ракети неспроможні суттєво змінити ситуацію на полі бою, йшлося у статті видання.Не зважаючи на стримані оцінки,  майже всі країни світу, і насамперед сам Китай, продовжили стрімке нарощування ракетних спроможностей. Україна, зрозуміло, також не стала винятком. Новий етап російсько-української війни від травня 2022 року характеризувався гострою необхідністю підготувати перенесення війни на територію противника. При цьому саме ракетам під силу виконати ті завдання, які поки що не можуть реалізувати безпілотні авіаційні комплекси, зокрема через набагато меншу бойову частину дронів у порівнянні з ракетами та їхню більшу вразливість. Необхідність прискорення масштабування вітчизняних ракет стимулювалася ще й відмовою партнерів дозволити високоточні ураження військових цілей на оперативну глибину на території Росії. Тож, маючи крилаті й балістичні ракети українського виробництва,  Збройні Сили отримали б можливість здійснення дзеркальних ударів по території країни-противника, не чекаючи зеленого світла, щоб бити західним озброєнням углиб території РФ.Від невизначеності до “Москви” у фокусі: траєкторія українських ракетАби краще зрозуміти контекст “ракетного питання” в Україні, варто пригадати, що восени 2021 року з’явилася нова ракетна програма, що мала зафіксувати наявність значних змін у сприйнятті  владою необхідності створювати зброю захисту й стримування. Однак Україна застигла на роздоріжжі — була запланована велика робота, але реально вона й не розпочиналася. Напередодні Дня Незалежності в 2021 році РНБО затвердила рішення, згідно з яким до 2031 року Україна витратить на ракетне озброєння понад 200 млрд грн. Однак навіть на початку 2022 року було невідомо, як саме уряд формував зміст цієї програми.Факт феєричного та безумовно історичного ураження у квітні 2022 року “Нептуном” флагмана Чорноморського флоту РФ мав приголомшливі наслідки. Він підтвердив високі спроможності вітчизняної армії та ОПК, відновив віру у вітчизняне ракетобудування та створив ефект безпрецедентного психологічного удару, навіть дещо змінюючи уявлення противника про цю війну. Нарешті це стало надзвичайно важливим “ракетним маркером” на майбутнє – підтвердження вагомості ракетного щита-меча стримування агресії. Можна сказати, що це створило передумови для оновлення “ракетної перспективи”. Вже наприкінці травня 2022 року з’являється нова програма - з оновленими фінансовими показниками та орієнтирами. Враховуючи, що програма має статус таємного документу, розповідати про неї під час війни немає можливості. Але зафіксувати результати таки можливо, бо вони публічно обговорювалися, в тому числі першими особами в державі. Звісно, без деталізації.        Як летів “Нептун”: траєкторія української крилатої ракети “земля - земля”Розвиток подій з цією ракетою став наочною ілюстрацією послідовності в просуванні до результату. Хоча ДержККБ “Луч” продемонструвало тестовий пуск майбутньої протикорабельної ракети ще навесні 2013 року, повернення до проєкту відбулося лише в лютому 2016 року – програма була затверджена РНБОУ. У 2020 році протикорабельний ракетний комплекс був прийнятий на озброєння, а ще через рік розробник “Нептуна” Олег Коростельов, генеральний конструктор - генеральний директор ДержККБ “Луч” став Героєм України. Нова ракета призначалася для знищення кораблів водотоннажністю до 5000 тонн і мала бойову частину масою 150 кг. Дальність її застосування визначалося у 280 км; з дозвуковою швидкістю близько 900 км/год ракета РК-360МЦ здійснювала політ на надмалих висотах, буквально кілька метрів над рівнем моря, та маневрувала під час польоту. Незважаючи на успіх і той факт, що командувач ВМСУ Олексій Неїжпапа дуже хотів замовити три дивізіони нових берегових ракетних комплексів, Міноборони визначилося лише з одним. Тож командувач лише позначив плани сформувати три дивізіони “Нептунів” до 2025 року.    Ракета Р-360 комплексу "Нептун", фото: рrеsіdеnt.gоv.uаІз широкомасштабною війною та після ураження крейсеру “Москва” ставлення до ракет в української влади, як бачимо, кардинально змінилося. Відповідно до медійних повідомлень, десь із серпня 2023 року почалися перші застосування модифікованої ракети на базі РК-360МЦ для ураження наземних цілей. Неофіційні оглядачі припускали, що ця модифікація використовує ті самі пускові установки як і протикорабельний варіант, але дальність польоту до цілі зросла до 400 км, а маса бойової частини була збільшена зі 150 кг до 350 кг. Використовувалася комбінована система наведення з супутниковою навігацією та розпізнаванням цілі через інфрачервону камеру на термінальній ділянці траєкторії. З 24 березня 2024 року, коли результативний удар ракетою «Нептун» забезпечив виведення з ладу великого десантного корабля “Константин Ольшанский”, фахівці почали говорити про “абсолютно нові можливості” крилатої ракети Р-360 “Нептун”. Про досягнення успіху наполегливою командою ДержККБ “Луч” свідчила й заява президента Зеленського 10 квітня 2024 року - після наради щодо ракетної програми країни він повідомив про старт “серійного виробництва” та “нові зразки ракет”.Крилата ракета "Нептун" на Військовому ярмарку "Зброя та безпека" в Києві, 2021 рік, фото: VоіdWаndеrеrПодія дозволила припустити, що йдеться про два типи дозвукових крилатих ракет розробки КБ «Луч» - удосконалену протикорабельну та крилату ракету “земля - земля”, обидві напевно зі збільшеною дальністю ураження. Але найважливішим у нараді виявився акцент щодо обговорення ракетної програми з міністром оборони та головнокомандувачем ЗСУ, представниками Мінстратегпрому, керівниками відповідних підприємств. Тобто йдеться про формування ключових принципів військово-технічної політики держави, зокрема в розбудові ракет. Уже 6 серпня 2024 року президент Зеленський за результатами проведеної чергової Ставки верховного головнокомандувача повідомив, що  Україна збільшить фінансування ракетної програми для нарощення випуску ракет українського виробництва. Враховуючи, що двома тижнями раніше глава держави заявив про наближення до застосування вітчизняних ракет та повідомив про “гарну динаміку” ракетної програми, фахівці припустили розвиток модифікованих крилатих ракет для ударів по наземних цілях та помітили дуже очевидний натяк на розвиток саме програми балістичної ракети. На тлі цього варто пригадати, що Генштаб ЗСУ офіційно підтвердив ураження крилатими ракетами нафтового терміналу в Краснодарському краї 31 травня 2024 року та завдання ударів по аеродрому “Саки”  й ураження батареї С-400 в Криму. У 2024 році ці крилаті ракети уражали склади боєприпасів як на тимчасово окупованій території, так і в Росії.Але також цілком очевидно, що вже запущену в серію крилату ракету потрібно було удосконалювати. Коли в березні вже 2025 року президент Зеленський повідомив про збільшення дальності “наземного Нептуна” до 1000 кілометрів, це вже була щонайменше четверта модифікація.“Довгий Нептун” - так уже називали ракету - пройшов випробування й успішне бойове застосування з точними влучаннями. За багатьма ознаками саме четверта модифікація ракети стала серійною.Куди доб’є “Сапсан”: розвиток української балістичої ракетиІсторія української балістичної ракети де-факто стала проєктом відновлення ракетобудівних спроможностей держави. Хоча ракетний комплекс демонстрували ще на параді до Дня Незалежності у 2021 році, він так і залишався проєктом. І саме широкомасштабне вторгнення РФ надало нового вітру у вітрила проєкту ОТРК “Сапсан”.У липні 2024 року балістична ракета, як стверджують фахівці ракетної справи, під час випробувань продемонструвала потужний результат. Глава держави сказав про те, що “ракетна програма має гарну динаміку”. Напевно, до серії ще була значна відстань, але від Михайла Подоляка, радника керівника Офісу президента, суспільство дізналося про те, що нова українська балістична ракета має дальність 600-700 км. Ракетний комплекс "Сапсан", фото: сhаs.nеwsТа й сам Володимир Зеленський 27 серпня 2024 року оголосив про перше успішне випробування вітчизняної балістичної ракети.Балістичні ракети власного виробництва вкрай потрібні Силам оборони, бо небезпідставно вважаються більш потужною зброєю, ніж крилаті аналоги. Небезпечною для противника ракету робить передусім балістична траєкторія та велика швидкість: під час липневого випробування вітчизняна балістична ракета досягла швидкості 5,2 Маха.В РФ прискіпливо стежили за розвитком проєкту, і примітною стала публікація 4 жовтня 2024 року в російському виданні “Настоящее время”. У РФ раптом визнали наступне: “У Росії комплексів типу Раtrіоt, здатних збивати балістичні ракети, практично немає. Це комплекси з системи оборони Москви, і, можливо, російський новий комплекс С-500, який зараз перебуває на стадії випробувань. Тобто зі створенням української балістичної ракети Росія перетворюється на голого короля”. Ракетний комплекс "Сапсан", фото: еnоvоstyТому, коли в середині травня 2025 року відбулося успішне випробування балістичної ракети для ЗСУ, у РФ ця подія спричинила бурхливу реакцію. Випробування було бойовим, бо на відстані майже 300 км українська балістична ракета вразила військовий об’єкт противника. Очевидно, ракета запускається в серію - перешкод для цього відтепер немає. Ця ракета - потужна зброя з боєголовкою у 480 кг. Для порівняння: нова американська балістична ракета для РСЗВ НІМАRS має бойову частину лише 91 кг. Можна не сподіватися - Україна йде шляхом ракетного нарощування оборонного потенціалу. Великі та міні крилаті ракети: як ракетна програма розвиватиметься далі Зрозуміло, ракети – це не тільки балістичні й крилаті, з потужною бойовою частиною. До ракетних спроможностей слід, без сумніву,  віднести й компактні, або міні, крилаті ракети, як то "Паляниця", "Пекло" чи "Барс". Для прикладу,  європейський МВDА показав у червні 2025 року свою нову ракетну розробку - Оnе-Wаy Еffесtоr, яка може вироблятися масово та відповісти на виклики війни високої інтенсивності. Компанія готова виробляти 1000 таких засобів далекобійного ураження на місяць, але це не крилата ракета, а реактивний дрон типу Shаhеd. Або “ракета-дрон” з дальністю польоту 500 км та швидкістю близько 400 км/год, при цьому бойова частина в ударного засобу тримається в межах 40 кг.Враховуючи всі фактори, для впливу на перебіг подій на війні Україні потрібно мати щонайменше кілька сотень “великих” ракет на місяць, хай там кілька десятків із них будуть балістичними. Тоді комбіновані атаки з використанням безпілотників та “ракет-дронів” стануть на порядок більш результативними.Як досягти такого результату? Очевидно, є кілька шляхів, деякі з них Україна почала опановувати. Так, у цьому червні Україна почне виробляти ракети за кордоном (ще також дрони та артилерію) – це історія про прискорення масштабування. Для цього в межах програми Вuіld wіth Ukrаіnе відкриватимуться нові виробничі лінії за кордоном в інтересах Сил оборони. Можна вважати вагомим досягненням той факт, що український ОПК також даватиме технології, а виробництва зброї передбачені як для ЗСУ, так і армії країн Європи. У цьому контексті цілком справедливим буде зауваження, що домовленість країн Північноатлантичного альянсу збільшити витрати на оборону до 5% ВВП значною мірою передбачає й нарощування оборонного потенціалу України. Крига скресла, оскільки в ЄС та європейській частині НАТО нарешті з’явилось усвідомлення того, що підтримка стійкості України напряму пов’язана з власною безпекою континенту. Звісно, президент Трамп розраховує на закупівлю зброї в США, що також важливо, якщо брати дефіцитну номенклатуру у вигляді протиракет до систем ПРО Раtrіоt, балістичних ракет РrSМ до РСЗВ НІМАRS та крилатих ракет до F-16. Але не тільки, бо спільні виробництва в Європі – це ще й шлях позбутися критичної залежності від США. Зенітно-ракетний комплекс Раtrіоt, фото: gеttyіmаgеs Здається, Німеччина тут тримає лідерство, бо першою заявила про намір профінансувати закупівлю українських ракет-дронів "Барс", ударних безпілотників "Лютий" і дронів-перехоплювачів "Фламінго" на 400 млн євро. І напевно це лише початок. Німеччина також планує виділити фінансування Україні на розробку та серійне виробництво крилатих ракет дальністю до 2500 кілометрів, і це вже надто серйозно, щоб інші країни Європи не помітили.Динаміка Німеччини є особливо обнадійливою, оскільки навіть Франція, найбільш рішуча країна в намірі відірватися від американської пуповини в ракетних озброєннях, демонструє волаючу повільність. У листопаді 2024 року Париж зажадав власної балістичної ракети на 1000 км, щоб дістала до Москви. Через пів року, у рамках виставки "Ле Бурже - 2025" французька ракетобудівна компанія представила своє бачення конструкції балістичної ракети, яка матиме ураження на відстань 2000 кілометрів, однак були представлені тільки макети витягнутої одноступеневої ракети з відокремлюваною головною частиною, яка матиме розвинуті аеродинамічні поверхні для маневрування на термінальній ділянці польоту. Нова ракетна розробка Франції - Оnе-Wаy Еffесtоr, МВDА, фото: mbdа-systеms.соm А французький МВDА показав лише модель пускової установки наземного комплексу під крилаті ракети середньої дальності LСМ. Виявилось, що цей ракетний комплекс має вийти на випробування не раніше 2028 року. Чи чекатиме міжнародний злочинець Путін та його кривава команда в Кремлі до 2028 року?!Ще одним із найважливіших напрямків розвитку вітчизняної ракетної техніки має стати локалізація виробництва західних ракетних систем та кооперація в організації масштабування відомих ефективних систем ракетного озброєння. Цей напрям діяльності Міноборони вже розбудовує – він має дозволити отримувати сучасні західні технології та відчутно модернізувати виробничі потужності шляхом опанування виробництв новітньої військової техніки.Отже, підсумовуючи сказане, для України логічним буде просування паралельно кількома шляхами: самостійним доведенням та удосконаленням власних ракет, спільними розробками з європейськими партнерами та допомогою американців, які свого часу доклали зусиль для втрати Україною деяких ракетних компетенцій. Тому, серед іншого, за адвокації країн ЄС і НАТО мають бути забезпечені передумови для результативного військово-технічного співробітництва. Не в останню чергу тут ідеться, зокрема,  про використання досвіду американської школи – від компаній Nоrthrор Grummаn та Rаythеоn Тесhnоlоgіеs, які ще у 2024 році розгорнули розробку проєктів нової балістичної ракети РrSМ Іnсrеmеnt 4 з дальністю польоту понад 1000 км.Загалом, перефразовуючи Наполеона, можна стверджувати, що в ХХІ столітті вже не “великі батальйони завжди праві”, а саме великі ракети. І Україна тут на правильному шляху, маємо впевнено йти далі,  не звертаючи на манівці. Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.  

Народний депутат і лідер партії "Європейська солідарність" 5-тий президент України Петро Порошенко задекларував видатки на подарунок у розмірі 1 мільйон доларів США у Туреччині. Джерело: "Слідство.Інфо" Деталі: На початку травня, як свідчить реєстр декларацій НАЗК, Порошенко повідомив про суттєві зміни у майновому стані, де вказав, що 28 квітня подарував 41,7 млн грн (1 мільйон доларів США за нинішнім курсом, - ред.

Про це в ефірі Еспресо заявив народний депутат Микола Княжицький."Мають бути ще запропоновані кандидатури Мінкультом та Уповноваженим з прав людини. Відповідно до чинного законодавства, ці кандидати повинні мати досвід правозахисної діяльності. Я не чув про такого правозахисника як цей актор. Не думаю, що він займався правозахисною діяльністю - з його дописів видно, що він ані закон не читав, ані усвідомлює і розуміє, що має робити мовний омбудсмен. Він має захищати мову відповідно до чинного законодавства",  - зазначив він.На думку нардепа, власне, Кремінь це зробив - він створив інституцію."Мені б очевидно хотілося, щоб Кремінь робив ще краще, але я йому надзвичайно вдячний за те, що він робив поки працював на цій посаді. Чому його не подають ще раз, мені сказати важко. Може, це зроблять якісь інші інституції. Це вже другий раунд подачі кандидатів. Перші троє кандидатів, які подали ці інституції - відмовились брати участь. Тепер вони знову подають - знову не Кременя". - додав Княжицький.Він зауважив, що це відбувається попри критику громадськості та всупереч чинному законодавству, людей, які не мають досвіду правозахисної діяльності. Читайте також: Не виключаю, що питання мовного омбудсмана може обговорюватися на перемовинах України та РФ, - нардепка Піпа"Кремінь очолював Одеську міську раду, був народним депутатом, організовував Майдан у Миколаєві, боровся з російськими сепаратистами, був заступником керівника комітету Ради з питань освіти. У нього серйозний бекграунд і він хороший організатор. Він вчений-філолог, а його батько блискучий поет - лауреат Шевченківської премії Дмитро Кремінь. Тарас очевидно підходив для цієї посади й робив все якомога краще. Чому він не підходить, я не знаю, але в порівнянні до того, кого пропонують, може, цей актор є прекрасним", - наголосив Княжицький.Нардеп додав, що актор Олександр Завальський - це людина, яка роками працювала на каналі РПЦ та не має досвіду правозахисної діяльності всупереч закону."Очевидно, це викликає дуже багато запитань. Як це підписує віцепрем'єрка Стефанішина? Вона каже, що вона його навіть не знає. Таке враження, що для них українська мова нічого не значить, а, насправді - це основа нашого існування і буття. Це те, що захищає нас від росіян, які кажуть, що всі тут російськомовні, тому вони йдуть захищати. Від цих від латіниних, що не дадуть "побудувати Галичину від річки до моря". Українці в більшості своїй, як кажуть дослідження, всюди по Україні говорять українською мовою і хочуть її зберігати, а Росія хоче їх знищити. Таке безвідповідальне ставлення дуже часто нагадує ставлення вороже. Може, він хороший викладач сценічного мовлення, ніхто не проти цього. Просто закон вимагає не того, щоб це була хороша людина чи хороший викладач, а того, щоб це був досвідчений правозахисник. От цього про кандидата, ми, на жаль, не знаємо", - підсумував він.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.19 червня українські діячі культури закликали владу перепризначити Тараса Кременя на посаду уповноваженого із захисту державної мови на наступну каденцію.

З 1 квітня, від початку нерестової заборони, правоохоронці на водоймах Дніпропетровщини задокументували 14 фактів незаконного заняття рибним промислом. Попередньо, порушники завдали державі близько трьох мільйонів гривень збитків

Про це в ефірі Еспресо заявила народна депутатка фракції "Голос" Наталія Піпа.Вона прокоментувала заяву речниці МЗС РФ Марії Захаровій про те, що "пріоритет Росії в Україні - це мовне питання"."Російська мова донедавна мала такі ж права, як і всі інші мови нацменшин, а по факту більші. Вона була якоюсь такою вибраною. Сьогодні вона завдяки Захаровій і іншим очільникам РФ стала мовою агресора, якою вона по факту і є. Це можуть в перемовних процесах говорити щодо мовного омбудсмена і шукати поступки - не виключаю. Ми надалі будемо працювати як опозиція публічно і спілкуватися політично, щоб не допустити таких, як Олександр Завальський", - сказала Піпа.Нардепка зауважила, що чинний уповноважений Тарас Кремінь працював ці роки ефективно, він не мав особистих конфліктів, він був постійно у відстоюванні питання української мови. "Чи це подобалось росіянам? Думаю, що ні, тому що це фахова робота. Тому насправді це може бути вимогою. Наші українські інтереси мають бути постійними. Мова - це про ідентичність, а в нас ідентичність - це свобода і безпека. Це дуже важливі поняття для суспільства і для держави. Це ознаки по якій ми часто вирізняємо своїх і чужих. Людей, які зрозуміли цінність української держави і які ще в процесі. Питання мови є важливим", - підсумувала вона.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.19 червня українські діячі культури закликали владу перепризначити Тараса Кременя на посаду уповноваженого із захисту державної мови на наступну каденцію.  

Про це пише SОVА."Грузія та Європейський Союз мають довгу історію успішного партнерства. Ці відносини принесли багато користі грузинському населенню. Озирніться навколо, подивіться, що зробив для вас Європейський Союз, у ваших селах і містах", - сказав Герчинський під час виступу в Батумі з нагоди Дня Європи.Посол нагадав, що у 2023 році ЄС надав Грузії статус країни-кандидата на вступ, але нині євроінтеграція призупинена."Шкода, що Грузія може надовго втратити свій історичний шанс на членство в ЄС. Ба більше, демократія Грузії все ще перебуває в небезпеці. Членство в європейській сім'ї — це можливість, а не обов'язок", - наголосив він.Герчинський також підкреслив: Брюссель готовий працювати над вступом Грузії до ЄС, якщо та повернеться на шлях демократичного розвитку.Що передувалоПрем'єр-міністр Грузії 28 листопада заявив, що країна відмовляється від перемовин щодо вступу в ЄС до 2028 року. Після цього в країні спалахнули протести.Зокрема, парламент "Грузинської мрії" 1 квітня остаточно ухвалив новий закон про "іноагентів", розроблений на основі американського закону FАRА, проте аналог Тбілісі спрямований проти незалежних ЗМІ та громадських організацій.Партія влади Грузії "Грузинська мрія" згодом заявила, що держава буде готова до вступу в Європейський Союз до 2030 року.

Таку думку в етері Еспресо висловив російський опозиційний політик, ексдепутат держдуми РФ, журналіст та соціолог Ігор Яковенко в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському."Щодо мобілізаційного ресурсу РФ, то це уявна карта в руках Путіна. Дійсно, Росія має величезний людський потенціал, це як мінімум 20 млн людей, які теоретично можуть бути кинуті на фронт, але нема жодних шансів на те, що вони захочуть туди йти. Згадаємо про часткову мобілізацію у РФ восени 2022 року, коли на фронт було кинуто 320 тисяч. Тоді одномоментно мільйон виїхав за кордон, рятуючись від мобілізації, і як мінімум 5 млн ховалися всередині країни. Не дуже хочуть воювати ті люди, які формально підтримують війну", - прокоментував російський опозиціонер.На його думку, теоретично можна зібрати декілька сотень тисяч росіян у якісь військові табори, але це стадо, яке не може бути використано на війні. Для того, щоб таке стадо перетворити у військові підрозділи, необхідні офіцери."На цей умовний мільйон людей, який теоретично якимось чином можна було б зібрати, потрібно декілька десятків тисяч офіцерів середнього та молодшої ланки. Але їх просто нема. І це те обмеження, яке повністю обнуляє всі людські ресурси Путіна. Так що, нема у Путіна жодних карт", - резюмував Яковенко.З 1 квітня у Російській федерації, а також на тимчасово окупованих нею територіях України, зокрема в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях, почався весняний призов до армії країни-агресорки11 червня в Інституті конфліктології та аналізу РФ заявили, що Путін наразі не піде на примусову мобілізацію. 

Нацполіція офіційно заперечила фейкову інформацію щодо нібито можливого позбавлення водійських прав через неправильне використання аварійних сигналів. У патрульній поліції пояснили, що чинні правила дорожнього руху не містять такої норми. Про це заявив перший заступник керівника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. За його словами, серед українських водіїв давно поширена практика вмикати аварійні сигнали як знак вдячності чи вибачення. "Типовий приклад - коли водій дякує за те, що його пропустили, або вибачається за незручний маневр", - написав він. У ПДР подібне використання сигналів дійсно не передбачено. Це може вважатися порушенням, однак не несе за собою суворих наслідків. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від 1 травня в Україні набуває чинності нове положення до ПДР: що зміниться для водїів "Максимум - це штраф. Позбавлення прав за це не передбачено. Не варто довіряти гучним заголовкам і чуткам", - підкреслив Білошицький. У поліції радять завжди перевіряти інформацію через офіційні джерела. Це дозволяє уникнути дезінформації та непотрібної паніки серед водіїв. Від 22 квітня паркування у Києві знову стане платним. Але лише в будні з 08:00 до 22:00, передає портал Києва.

У Сполучених Штатах дозволили нову вакцину для профілактики ВІЛ. Препарат отримав схвалення від американського Управління з контролю за продуктами та ліками. Його розробила компанія Gіlеаd Sсіеnсеs, передає SсіеnсеАlеrt. Ін'єкцію необхідно вводити двічі на рік. Її ефективність під час досліджень серед підлітків та дорослих виявилась майже ідеальною - 99,9%. Лікарський засіб, що виходитиме під назвою Yеztugо, має діючу речовину ленакапавір. Gіlеаd провела два масштабні випробування, які підтвердили ефективність новинки. Перше охопило понад 2 тис. жінок із країн південної частини Африки. Жодна з учасниць не інфікувалась. Це показало повне запобігання передачі ВІЛ. При цьому результат виявився кращим за щоденний прийом Тruvаdа. У другому дослідженні взяли участь ще 2 тис. чоловіків і жінок. Фіксувались лише два випадки зараження. Загальний показник захисту досяг 99,9%. Серед побічних ефектів зазначають біль і подразнення в місці ін'єкції. Також траплялись головний біль і нудота. Попри науковий прорив, питання вартості препарату викликає серйозні побоювання. Подібний засіб - каботегравір - вже схвалений у США ще з 2021 року. Його ціна доходить до десятків тис. доларів на рік. Через це він досі не отримав широкого поширення. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що таке ВІЛ і як перевіритися на інфекцію Експерти прогнозують, що Yеztugо стартуватиме з цінником близько $25 тис. на рік. Це дещо менше за вартість нинішнього лікування ленакапавіром, яка сягає $39 тис. Науковці та правозахисники наполягають на необхідності зниження ціни. Це дозволить зробити препарат доступним для масового використання. Хімік з Ліверпуля Ендрю Хілл разом з колегами дійшов висновку, що ленакапавір можна виробляти за $25. "Навіть країни з високими доходами не зможуть масово закуповувати ленакапавір, якщо ціна перевищить 20 тисяч на рік", - підкреслив Хілл. З 1 квітня рецептурні препарати в аптеці можна отримати не лише за паперовим, а і за електронним рецептом. МОЗ розповіло, як дізнатися, на які ліки потрібен рецепт. В Україні діє програма "Доступні ліки". Пацієнти, які потребують амбулаторного лікування, можуть отримати лікарські засоби, що входять до програми, безплатно або з невеликою доплатою.

Кількість учасників "Клубу білого бізнесу" зросла на 18%. До списку сумлінних платників податків увійшли 9 673 юридичні особи та ФОПи. Це на 1 474 більше, ніж було 1 квітня цього ж року. Повний текст новини