Тренд пошуку "З 1 вересня 2025"

У Генеральному штабі ЗСУ оприлюднили оперативну інформацію станом на 22:00 2 вересня 2025 року щодо російського вторгнення. Від початку цієї доби відбулося 122 бойових зіткнення. Сьогодні окупанти завдали 52 авіаційних удари, скинули 79 керованих авіабомб. Крім цього, росіяни залучили до ураження 1 922 дрони-камікадзе та здійснили 3 344 обстріли по позиціях наших військ і населених […] The post ЗСУ з початку доби відбили 122 атаки окупантів на 11 напрямках фронту appeared first on Прямий.

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), присутнє на станції, досі не змогло ефективно протидіяти цим планам і навіть продовжує співпрацю з російською ядерною галуззю. Водночас Росатом розширює свій вплив у світі – нарощує портфель закордонних проєктів, укладає десятки нових угод та підтримує залежність Заходу від російських ядерних технологій. У цій статті Еспресо на основі ексклюзивних коментарів експертів Greenpeace висвітлено актуальну ситуацію на ЗАЕС, плани та дії Росатома, вплив Росії на МАГАТЕ і західні країни, а також кроки, які необхідні для запобігання ядерній катастрофі та обмеження атомного монополізму Кремля.Шон Берні, фото: Український кризовий медіа-центрСитуація на ЗАЕС: російські плани перезапуску і зростаючі ризики Запорізька атомна електростанція була захоплена російськими силами 4 березня 2022 року. Відтоді станція зазнала системних порушень безпеки та відсутності належного обслуговування. Шон Берні, старший ядерний спеціаліст Greenpeace, описує становище ЗАЕС як надзвичайно небезпечне: "Атомну електростанцію можна охарактеризувати як таку, яка перебуває на межі прірви – у будь-який момент відмова систем безпеки чи охолодження може призвести до ядерної катастрофи", – попереджає експерт в коментарі для Еспресо. Він зазначає, що з початку окупації ЗАЕС уже дев'ять разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизель-генератори. Це стається через обстріли росіянами електроліній, які з’єднують станцію з енергосистемою України. До війни ЗАЕС мала до десяти ліній електропередач для зовнішнього живлення систем безпеки, нині ж у розпорядженні – лише дві (основна 750 кВ і резервна 330 кВ). Ворог цілеспрямовано б’є по ним із артилерії та дронів, щоб знеструмити станцію. Поліна Колодяжна, керівниця програмної діяльності Greenpeace Україна, розповідає, що росіяни свідомо створюють загрозу ядерного інциденту:"Вже було декілька випадків, коли станція була знеструмлена, і вони використовували дизель-генератори для підтримки систем охолодження", – каже вона. Запасів пального для генераторів вистачить лише на кілька діб безперервної роботи, тож тривала втрата зовнішнього електропостачання може призвести до аварії. Наразі всі шість реакторів ЗАЕС перебувають у стані холодної зупинки (припинили виробництво електроенергії з вересня 2022-го). Це дещо знижує негайні ризики, адже ядерне паливо в активних зонах охололо, і в разі зупинки охолодження потрібно більше часу, щоб воно розігрілося до температури плавлення. Однак із кожним днем окупації обладнання станції деградує через брак техобслуговування. Greenpeace наголошує, що 3-річна відсутність належного догляду та експлуатації призвела до зношення критичних систем ЗАЕС. Також гостро постала проблема нестачі кваліфікованого персоналу: "Багато людей покинуло станцію під час окупації. Деякі працівники досі в полоні – ті, хто відмовився співпрацювати з окупантами", – зазначає Поліна Колодяжна. За її словами, нинішній склад персоналу не забезпечує безпечної роботи такого об’єкта, а навчання нових кадрів "на місці" в умовах окупації тільки підвищує ризики. Не менш критична ситуація з охолодженням реакторів. Після того як у червні 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС, ЗАЕС втратила головне джерело води для систем охолодження – охолоджувальне водосховище, заповнюване з річки Дніпро. Російська сторона поспіхом бурила свердловини й будує тимчасові насосні станції, але цього явно недостатньо. "Після підриву Каховки води недостатньо для охолодження. Хоча вони пробурили скважини, але очевидно, що цієї води все одно замало", – пояснює Колодяжна. Представник МАГАТЕ також визнав, що без Каховського водосховища станція не має належного охолодження і для роботи в нормальному режимі потрібні на порядки більші об’єми води, ніж у холодному простої – швидкого вирішення цієї проблеми немає. Це означає, що перезапускати реактори фактично нема на чому охолоджувати, що загрожує перегрівом ядерного палива. Попри всі ці фактори, Росатом не полишає намірів перезапустити ЗАЕС. За даними Greenpeace, російське керівництво планувало запустити один з реакторів до 40-річчя пуску першого енергоблоку, але міжнародний тиск завадив цьому сценарію. Втім, на початку 2024-го такі плани з’явилися знову. "Перші сигнали про плани поновити роботу реакторів ми зафіксували в січні 2024 року", – зазначає Шон Берні. Відтоді Greenpeace уважно стежить за будь-якими приготуваннями окупантів.У травні 2025 року аналітики Greenpeace виявили масштабне будівництво нової лінії електропередач на окупованому півдні: від Маріуполя (Донецька обл.) до Бердянська й Мелітополя (Запорізька обл.) прокладається близько 90 км ЛЕП у напрямку Запорізької АЕС. Супутникові знімки Planet Labs підтвердили встановлення приблизно 300 високовольтних опор протягом лютого–травня 2025 року.Planet 6 червня 2025, фото: GreenpeaceЦе пряма вказівка, що Росія хоче під’єднати ЗАЕС до своєї енергосистеми Ростовської області, відірвавши її від української енергомережі. "Це одні з перших прямих доказів того, що Росія просуває свої небезпечні й незаконні плани з перезапуску найбільшої в Європі атомної станції", – заявив у травні Шон Берні. Український уряд офіційно протестував в МАГАТЕ проти цього будівництва, назвавши його грубим порушенням суверенітету України та явною ознакою наміру запустити ЗАЕС без дозволу Києва. Росіяни не приховують своїх намірів. Гендиректор Росатома Олексій Ліхачов на зустрічі з Рафаелем Гроссі 6 червня 2025 року прямо заявив, що "підготовлений комплексний багатоетапний план поетапного введення станції в експлуатацію, який зараз погоджується в уряді та з оператором мережі". Тобто план перезапуску реакторів фактично затверджується на найвищому рівні в Росії. Щобільше, Ліхачов похвалився, що вже будується плавуча насосна станція продуктивністю до 18 тис. м³/год для розв’язання проблеми водопостачання на ЗАЕС. Це мало б забезпечити охолодження у разі запуску блоків, адже після знищення Каховського водосховища штатна система охолодження порушена. Таким чином, підготовчі роботи йдуть повним ходом. За даними місцевих джерел в окупованому Енергодарі, в останні місяці окупаційна адміністрація активно набирає персонал на ЗАЕС, проводяться навчання і тренування персоналу. "Вони постійно здійснюють нові навчання й активно зараз почали набирати персонал на станцію. Ми бачимо тенденцію, що все ж таки вони планують перезапуск", – підтверджує Поліна Колодяжна. Паралельно з цим російські військові перетворили майданчик ЗАЕС на військову базу. Зокрема, зафіксовано розміщення на території станції важкого озброєння, в тому числі реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) та боєприпасів. Як повідомляв Greenpeace Україна, протягом 2023 року кількість РСЗВ на майданчику ЗАЕС зросла – ці установки використовуються окупантами для обстрілів українських міст, прикриваючись "ядерним щитом" АЕС. Таким чином, ЗАЕС фактично стала військовим плацдармом, і будь-який інцидент (вибух, пожежа) на її території може мати важкі радіаційні наслідки.Позиції вогневих точок зі звіту McKenzie Intelligence Services у 2024 році, фото: GreenpeaceЕксперти наголошують: перезапуск Запорізької АЕС в умовах окупації є надзвичайно небезпечним і фактично неможливим без грубого порушення норм безпеки. Greenpeace оприлюднив ключові фактори, які роблять поновлення роботи реакторів недопустимим: Зношеність обладнання: після тривалого простою і відсутності належного обслуговування стан устаткування значно погіршився. Три роки холодної зупинки і консервації пришвидшили деградацію реакторних систем; Нестача досвідченого персоналу: більшість кваліфікованих українських фахівців виїхали, а ті, хто залишився, працюють під тиском окупантів. Новонабрані працівники не мають необхідного досвіду експлуатації реакторів;Вразливе енергоживлення: в розпорядженні станції лише одна основна ЛЕП 750 кВ і одна резервна 330 кВ, які постійно під загрозою обстрілів. Станція не має стабільного зовнішнього живлення для систем охолодження;Дефіцит води для охолодження: після втрати Каховського водосховища циркуляція води для охолодження реакторів обмежена свердловинами. В режимі роботи реакторів води потрібно набагато більше, і існує ризик перегріву активної зони; Радіаційні ризики: у разі аварії або пошкодження реактора можливе радіоактивне забруднення територій далеко за межами станції. Україна і Європа опиняться перед новою ядерною катастрофою.Greenpeace підкреслює: Запорізька АЕС є виключно власністю України, і будь-які дії окупантів з її перезапуску – це кримінальний акт, що суперечить міжнародному праву. "Ми закликаємо МАГАТЕ розплющити очі на злочинні плани Росії, заявити, що перезапуск ЗАЕС росіянами неможливий, і не допустити потенційної ядерної аварії", – йдеться в заяві Greenpeace Україна. Шон Берні застерігає, що як тільки реактори знову будуть запущені, ризик зросте багаторазово. "Єдиний фактор, що зменшує безпосередню небезпеку зараз – це те, що всі шість реакторів з вересня 2022-го перебувають у режимі зупинки, і ядерне паливо значно охололо. Отже, якщо охолодження припиниться, для нагрівання палива до температури плавлення знадобиться кілька тижнів", – пояснює він. "Плани Росатома і Кремля щодо поновлення роботи реакторів ЗАЕС означають, що цей часовий проміжок у кілька тижнів скоротиться до кількох годин у разі втрати функції охолодження", – наголошує експерт. Іншими словами, перезапуск поверне станцію в режим, коли будь-яке знеструмлення чи аварія систем охолодження може за лічені години призвести до розплавлення активної зони і масового викиду радіації. Саме тому українська влада і міжнародні екологи б’ють на сполох, закликаючи не допустити запуску Запорізької АЕС до її повної деокупації та повернення під контроль України.Реакція МАГАТЕ: пасивність і підігрування російському наративу Рафаель Гроссі, фото: reutersЗа статутом МАГАТЕ відповідальне за ядерну безпеку у світі, проте його діяльність у ситуації із Запорізькою АЕС викликає все більше критики. З вересня 2022 року, коли Рада керуючих МАГАТЕ ухвалила резолюцію з вимогою до Росії вивести війська із ЗАЕС і припинити всі дії на ядерному об’єкті, пройшло багато часу. Москва проігнорувала цю резолюцію. Натомість, як звертає увагу Поліна Колодяжна, за кілька місяців потому МАГАТЕ навіть розширило співпрацю з Росатомом. У жовтні 2024 року агентство підписало нову угоду з Росатомівською технічної академією – продовжило її статус колаборуючого центру МАГАТЕ ще на чотири роки. Ця угода розширила напрями співпраці, зокрема щодо навчання персоналу в галузі малих модульних реакторів, ядерної безпеки, медицини тощо. Фактично, попри окупацію ЗАЕС і протест України, співробітництво МАГАТЕ з Росатомом триває у штатному режимі. Російська Федерація залишається одним з найбільших членів-донорів агентства і входить до складу 35 держав Ради керуючих, що визначає політику організації. Це забезпечує Москві значний вплив на рішення МАГАТЕ. "Представники Росії є у вищих ешелонах влади в МАГАТЕ, і країна щороку робить чималі грошові внески. Однозначно, вплив є – і великий", – зазначає Колодяжна. На початку червня 2025 року, коли Greenpeace оприлюднив свої докази будівництва нової ЛЕП для ЗАЕС, генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі публічно засумнівався у висновках природоохоронців. Під час візиту до Києва 3 червня він заявив, що не бачить прямих ознак підготовки до перезапуску Запорізької АЕС. "Ми не маємо конкретних доказів, що це частина скоординованого плану з’єднати станцію в той чи інший бік", – сказав Гроссі, коментуючи звіт Greenpeace. Він намагався запевнити, що інспектори на ЗАЕС "не помітили істотних змін" і що "активних приготувань до запуску зараз немає". Втім, вже за кілька днів, після зустрічі з Ліхачовим у Калінінграді, Гроссі був змушений визнати протилежне – дійсно, на окупованих територіях будуються лінії електропередач для потенційного підключення ЗАЕС до російської мережі. Така непослідовність підриває довіру до МАГАТЕ. "Гроссі спочатку казав, що не бачить доказів, що Росія будує ЛЕП, а повернувшись з Росії, говорить, що лінії таки будуються", – коментує Поліна Колодяжна зміну риторики очільника агентства. На її думку, МАГАТЕ сьогодні більше схильне закривати очі на дії Росатома, ніж визнавати реальність, яку фіксують незалежні експерти. Варто зауважити, що присутність місії МАГАТЕ на ЗАЕС з вересня 2022 року має обмежений характер. Інспектори агентства фактично перебувають під контролем окупаційної адміністрації і військових РФ. Вони не мають повного доступу до всіх об’єктів станції і не можуть вільно спілкуватися з українським персоналом. "Їм показують лише окремі фрагменти, немає незалежності, коли вони всередині", – пояснює Колодяжна. Отже, звіти МАГАТЕ зі станції є неповними і не відображають усіх проблем. За словами експертки, в грудні 2024 року група інспекторів МАГАТЕ взагалі опинилася як у заручниках на ЗАЕС: планова ротація місії зірвалася після того, як російський дрон атакував колону автомобілів з новими інспекторами, що їхали на заміну. Лише через кілька місяців, у лютому 2025-го, МАГАТЕ вдалося поміняти персонал, і то лише за маршрутом через територію Росії та окупований Крим, на чому наполягла Москва. Таким чином, агентство пішло на порушення українського суверенітету, погодившись на вимоги Кремля щодо маршруту. "МАГАТЕ довелося їхати на ЗАЕС через Росію, тим самим легітимізувавши окупацію", – наголошує Колодяжна. Шон Берні називає такі дії прямою капiтуляяцією перед вимогами Росії: "Ротації місії цього року здійснювалися через Росію та окуповану територію – це порушує суверенітет та територіальну цілісність України... Секретаріат МАГАТЕ на чолі з Гроссі є співучасником цих порушень".Greenpeace відкрито критикує МАГАТЕ і пана Гроссі за недостатню принциповість щодо окупації ЗАЕС. Одним з прикладів називають ситуацію з так званими "атаками дронів" на станцію. Російська пропаганда неодноразово заявляла, ніби українські сили запускають безпілотники для ударів по ЗАЕС, і кожного разу МАГАТЕ невдовзі поширювало заяву з осудом запуску дронів поблизу ядерних об’єктів. "Такі заяви МАГАТЕ ніби підтверджували повідомлення про атаки дронів, надаючи російській версії правдоподібності", – пояснює Шон Берні. Насправді жодних незалежних доказів українських ударів дронами по ЗАЕС немає, наголошує він. Натомість подібна риторика лише грає на руку російській дезінформації. Свіжий приклад: 24 серпня 2025 року (День незалежності України) російська сторона заявила, що український дрон нібито вразив трансформатор на Курській АЕС у РФ, через що один з реакторів знизив потужність. Протягом кількох годин російські держструктури оприлюднили три заяви про цю "атаку", і майже одразу пресслужба гендиректора МАГАТЕ розповсюдила попередження про небезпеку польотів дронів біля атомних станцій. У результаті багато світових ЗМІ (наприклад, BBC) повідомили, що Україна запустила дрон на Курську АЕС 24 серпня. "Не було ані незалежної перевірки дрону, ані згадки про багаторічну російську дезінформацію щодо ядерних об’єктів", – підкреслює Берні. За його словами, російська інформаційна операція спрацювала: того дня міжнародний порядок денний змістився від теми російської загрози на ЗАЕС до вигаданої "української загрози" Курській АЕС – і МАГАТЕ знову мимоволі підіграло Росії своєю риторикою. Ще один важливий момент – "п’ять принципів" безпеки Запорізької АЕС, які Рафаель Гроссі озвучив у травні 2023 року на Радбезі ООН. Ці принципи включають заборону обстрілів станції та її околиць, недопущення розміщення важкої військової техніки на майданчику, забезпечення зовнішнього енергоживлення, охолодження та ін. Гроссі обіцяв регулярно інформувати про дотримання цих принципів як Росією, так і Україною. Однак, як відзначає Шон Берні, за понад рік не було повідомлено про жодне порушення з боку РФ, хоча таких порушень було безліч і Greenpeace їх документував. "Пройшло більше двох років, і російські збройні сили та Росатом неодноразово порушували ці принципи... Генеральний директор МАГАТЕ досі не повідомив про жодне порушення з боку Росії", – наголошує Берні. Наприклад, на ЗАЕС росіяни постійно тримають військову техніку і боєприпаси, що прямо суперечить проголошеним принципам, але в офіційних звітах МАГАТЕ про це сказано дуже обтічно або й зовсім опускається.Чому ж МАГАТЕ поводиться так обережно з Росією? Експерти вказують на конфлікт інтересів всередині самого агентства. З одного боку, МАГАТЕ має забезпечувати ядерну безпеку, з іншого – його місія включає просування мирного атома у світі. А Росатом сьогодні – найактивніший гравець на світовому ринку будівництва АЕС, ключовий партнер для багатьох країн. "Секретаріат МАГАТЕ фактично опинився у компромісній ситуації у відносинах з російською ядерною індустрією", – пояснює Шон Берні. Він нагадує, що заступник гендиректора МАГАТЕ з ядерної енергії Михайло Чудаков – кадровий співробітник Росатома. Усередині агентства є коло впливу, зацікавлене у підтримці співпраці з РФ. Рафаель Гроссі, зі свого боку, вірогідно вважає, що публічна конфронтація з Росатомом нашкодить справі. "Гроссі, ймовірно, щиро вірить, що непрямий підхід зменшує ризик серйозної аварії на ЗАЕС", – припускає Берні. Простіше кажучи, очільник МАГАТЕ обрав тактику умиротворення: не дратувати Москву гострими заявами, сподіваючись, що тоді росіяни будуть більш поступливі щодо безпеки станції. Насправді, на думку Берні, МАГАТЕ мало б достатньо важелів впливу на Росатом, якби забажало їх застосувати. "Кремль потребує присутності МАГАТЕ на ЗАЕС – це допомагає створити враження, що окупація станції відбувається під наглядом агентства, що важливо для ядерних ділових відносин Росії на ключових ринках – в Азії, на Близькому Сході, в Африці та навіть Південній Америці", – пояснює Шон Берні. Іншими словами, Москва використовує місію МАГАТЕ як "прикриття": мовляв, все під контролем, міжнародні спостерігачі на місці. Це підвищує довіру потенційних іноземних партнерів до Росатома. За таких умов гендиректор МАГАТЕ міг би поставити жорсткі вимоги – наприклад, домогтися повного доступу на станцію, або попередити про виведення інспекторів, якщо росіяни не виконуватимуть базових умов безпеки. Кремль, який хоче зберегти видимість легітимності своїх дій на ЗАЕС, був би змушений зважати на такі ультиматуми. Однак, "генеральний директор МАГАТЕ не скористався цим впливом і натомість капітулював перед вимогами Росії", констатує Берні. Фактично агентство поступово нормалізувало окупацію української АЕС, обмежившись закликами "уникати серйозних інцидентів". Результат такої політики – провал міжнародного тиску на Росію у ядерній сфері. Санкцій проти Росатома з боку ЄС досі не введено, попри численні заклики України. Російська присутність на Запорізькій АЕС затягується, а ризики для України і всього світу лише зростають. Глобальний вплив Росатома: проєкти, угоди і залежність ЗаходуПопри війну та міжнародну ізоляцію в багатьох секторах, російська ядерна галузь продовжує успішно розширювати свій глобальний вплив. Державна корпорація "Росатом" зараз лідирує у світі за кількістю споруджуваних атомних енергоблоків за кордоном. За даними Greenpeace, станом на 2025 рік Росатом будує 33 енергоблоки в різних країнах світу. Географія вражає: від Єгипту до Китаю, від Індії до Туреччини. "Наразі вони посідають у світі перше місце за цими проєктами. За різними даними, будуються 33 енергоблоки в різних країнах", – підтверджує Поліна Колодяжна. Для порівняння, найближчі конкуренти (наприклад, французька EDF або китайські компанії) не мають такої кількості одночасних будівництв за межами своєї країни. Основні зарубіжні проекти Росатома включають: Туреччина – АЕС Аккую (4 реактори ВВЕР-1200). Це особливий випадок: станція споруджується на умовах "будуй – володій – експлуатуй". Росатом фінансує будівництво власним коштом (надаючи кредити), і після запуску володітиме станцією та продаватиме Туреччині електроенергію. Фактично, на турецькій землі створюється російський анклав в атомній енергетиці. "За таким принципом підписано договір: Росатом приймає всі рішення – від постачання води до вибору персоналу. Після зведення блоків він повністю володітиме станцією і експлуатуватиме її", – пояснює Колодяжна. Туреччина погодилась на такі умови в обмін на гарантію енергопостачання і відсутність великих початкових витрат, адже кредити надає російська сторона. Але ціною є десятиліття залежності: паливо для Аккую постачатиме теж Росатом, фахівців готують у російських вишах, відпрацьоване паливо, ймовірно, теж повертатимуть до РФ. Китай – 4 реактори (проекти Тяньвань і Сюйдапу). Китайська атомна програма велика, але Пекін все одно залучає Росатом для будівництва нових блоків російського дизайну, зокрема ВВЕР-1200. Це стратегічне партнерство, що дає Москві ринок збуту і політичні дивіденди.Індія – 4 реактори (продовження АЕС Куданкулам). Перші два енергоблоки Куданкулам запущено ще в 2013-2016 рр., зараз будуються третій і четвертий, плануються п’ятий і шостий – усе за російськими технологіями.Єгипет – 4 реактори (АЕС Ель-Дабаа). Проект, розпочатий у 2022 році, фінансується на 85% російським кредитом. Росатом будує "під ключ" першу атомну станцію в Єгипті, що забезпечить до 10% потреб країни в електриці. Бангладеш – 2 реактори (АЕС Руппур). Також фінансуються російським кредитом. Перший блок мають ввести в експлуатацію 2024 року, другий – невдовзі після того. Ця станція покриватиме близько 10% попиту на електрику в Бангладеш. Іран – 1 реактор (Бушер-2). Росатом добудовує другий блок на іранській АЕС Бушер. Перший свого часу теж добудували росіяни (на основі радянського недобудованого). Угорщина – 2 реактори (АЕС Пакш-2). Хоча будівництво поки не почалося активно (проходить стадія підготовки), контракт на два російських реактори укладений ще 2014 року. Угорщина (уряд В.Орбана) залишається одним з найближчих партнерів Росатома в Європі.Словаччина – 1 реактор (Моховце-4). Цей енергоблок добудовано в 2023 році за участі чеської компанії, але реактор – російського дизайну (ВВЕР-440). Втім, його вже ввели в експлуатацію, тож у статистиці будівництв може й не враховуватися.Білорусь – 2 реактори (Островецька АЕС). Обидва вже запущені (2020 і 2022 рр.), але варто згадати: це теж проект Росатома на експорт, фактично російська АЕС на білоруській території, повністю залежна від РФ.Окрім цього, Росатом агресивно просувається на ринки Африки та Азії. Він пропонує країнам, які раніше не мали атомних станцій, "комплексні рішення": будівництво під ключ, кредитне фінансування, навчання персоналу, постачання палива і вивезення відпрацьованого палива. Наприклад, М’янма у 2023 році підписала угоду з РФ про співпрацю у розвитку малих модульних реакторів (ММР). Росатом обіцяє збудувати 110-МВт ММР у М’янмі, хоча технологія ще не відпрацьована навіть у самій Росії. Так само В’єтнам відновив співпрацю з Росією: у 2023-му укладено нову угоду про створення наукових центрів і передачу технологій, розраховану щонайменше на 5 років. Країни Африки – Єгипет, Алжир, Нігерія, Гана та інші – підписують меморандуми про будівництво енергоблоків чи дослідницьких реакторів, отримують стипендії для студентів від Росатома, приймають у себе філії Росатомівської технічної академії. У 2024 році, за інформацією Greenpeace, портфель зарубіжних замовлень Росатома оцінювався приблизно у 200 млрд доларів (це сукупна вартість контрактів, розрахованих на десятиліття вперед). Лише протягом повномасштабної війни Росія уклала десятки нових ядерних угод: у 2022 році – 21 угоду, в 2023 – 29, у 2024 – ще 24. Тобто кількість контрактів не зменшується, а навпаки, зростає. "Ті країни, які казали "ай-яй-яй, Росатом поганий", все одно продовжують співпрацю", – констатує Поліна Колодяжна. За її даними, близько 20% доходів Росатома у 2024 році прийшло від контрактів з так званими "недружніми" країнами, тобто державами, які офіційно засуджують агресію РФ. Решта 80% – з "дружніх" (Китай, Індія, країни Азії, Африки). Загальний дохід корпорації у 2024-му склав близько 31 млрд доларів, з яких 18 млрд – це експортні проекти. Таким чином, валюта продовжує текти в Росію через атомну співпрацю, частково підживлюючи військову машину Кремля.Примітно, що Росатом не лише будує АЕС і виробляє ядерне паливо. Це багатогалузевий конгломерат, до якого входять сотні підприємств, у тому числі оборонних. "Росатом глибоко інтегрований у російський військовий комплекс, зокрема займається виробництвом різних видів озброєння", – йдеться у звіті аналітичного центру Bruegelbruegel.org. За даними ЄС, компанія виконує державні оборонні замовлення – постачає високотехнологічні матеріали і комплектуючі для дронів, ракет, ядерних боєзарядів. Зокрема, Росатом співпрацює з санкціонованими концернами на кшталт Ростеху і з військовими науково-дослідними інститутами, обмінюючись з ними технологіями. Цей факт особливо обурює: поки одні західні компанії постачають Росатому обладнання для атомних станцій, інші російські підрозділи цієї корпорації можуть паралельно виробляти компоненти для ракет, що летять на українські міста. Співпраця західних компаній з Росатомом – окрема проблема. Виявилося, що навіть після початку великої війни деякі європейські ядерні гіганти не припинили співробітництво. Greenpeace у липні 2023 року оприлюднив розслідування про зв’язки французької Framatome та німецької Siemens Energy з Росатомом. Виявилося, що обидві ці компанії продовжували виконувати контракти на постачання високотехнологічних систем контролю і управління (так званих “мозків” атомних реакторів) для нових російських АЕС. Зокрема, Siemens і Framatome забезпечують сучасні системи управління для реакторів Росатома, що будуються в самій Росії та за кордоном (наприклад, для угорського Пакша-2 і турецького Аккую). Більш того, існували сервісні контракти на участь інженерів Framatome і Siemens у ремонті та налаштуванні обладнання на діючих станціях Росії навіть після 24 лютого 2022 року. Це означає, що західні фахівці могли продовжувати поїздки на російські об’єкти, забезпечуючи їхню роботу, – поки та ж Росія окупує Запорізьку АЕС. "Та сама злочинна компанія (Росатом) отримує пряму допомогу для своїх АЕС від двох найбільших інженерних корпорацій Європи", – обурювався тоді Шон Берні. На думку Greenpeace, така співпраця прямо чи опосередковано підриває санкційний режим і дає Кремлю можливість підтримувати свою економіку та військовий потенціал. Під тиском громадськості деякі проекти все ж довелося скоригувати. Наприклад, на початку 2023 року з’ясувалося, що Framatome і дочірня компанія Росатома ТВЕЛ планували створити спільне підприємство у Німеччині – на заводі з виробництва ядерного палива в місті Лінген. Мета – виготовляти паливні збірки для реакторів радянського дизайну (ВВЕР-1000) в Європі, можливо, навіть використовуючи російські технології та компоненти. Цей план викликав хвилю протестів у Німеччині та жорстку критику з боку України. Як результат, уряд Німеччини відклав погодження угоди, і Framatome оголосила, що продовжить проект без участі ТВЕЛ – хоча не виключено, що співпраця триватиме в неявній формі (наприклад, за ліцензією РФ). Siemens Energy після публікації розслідування Greenpeace теж зробила заяву, що "припиняє всі нові угоди з Росатомом", хоча залишається незрозумілим, чи розірвано чинні контракти та чи виведено її персонал з російських станцій. Ще одна ахіллесова п’ята Європи – залежність від російського ядерного палива. Росатомівська продукція покриває значну частку потреб ЄС в збагаченому урані. За даними Євратома, у 2023 році 38% збагаченого урану для АЕС ЄС було імпортовано з Росії. Особливо залежні Франція і Німеччина, які не мають власних потужностей зі збагачення. Навіть після вторгнення РФ, імпорт урану і палива з Росії до ЄС не припинився, а зріс: 2023 року європейські компанії закупили 573 тонни ядерного палива у Росатома, проти 314 тонн у 2022-му. Як пояснює Поліна Колодяжна, Франція продовжує купувати в Росії збагачений уран, і це приховується за загальними фразами про "диверсифікацію постачання". Екологи у Франції відстежують судна, що привозять російський уран у французькі порти, і регулярно б’ють на сполох щодо цього. Через таку глибоку інтеграцію Росатома у світову атомну енергетику, накладення на нього міжнародних санкцій стикається з опором. Угорщина відкрито блокувала спроби включити Росатом до санкційного списку ЄС, посилаючись на свій проект Пакш-2. Інші країни, не називаючи цього публічно, теж непокояться: Словаччина, Чехія, Фінляндія експлуатують реактори ВВЕР і поки залежать від російського палива (хоча всі троє заявили про намір відмовитися від нього у найближчі роки). Туреччина у 2022 році домоглася від США виключення проекту Аккую з-під санкцій на російські банки, бо інакше фінансування будівництва зупинилося б. Як наслідок, у 2023-му, після часткового згортання фінансових обмежень, будівництво Аккую продовжилося на повну силу. Казахстан тісно пов’язаний з Росатомом у сфері видобутку урану (спільні підприємства, переробка) і також залишається транзитним хабом для його оборудок.Отже, Росатом став своєрідним монополістом і заручником одночасно. Світ надто залежний від нього, щоб легко відмовитися, і саме ця залежність дає Кремлю змогу уникати покарання за ядерний шантаж. "Такий величезний рівень монополізації ринків допомагає їм уникати санкцій – проблема в тому, що світ надто сильно від них залежить", – зазначає Колодяжна. Проте вона ж наголошує: зменшити вплив Росатома можливо, якщо діяти рішуче і в кількох напрямах. Як зменшити залежність від Росатома: пропозиції експертів Експерти Greenpeace пропонують конкретні кроки, які допоможуть обмежити глобальний вплив Росатома та знизити ризики, що він несе: Цільові санкції в ядерній сфері. Необхідно накласти санкції проти ключових структур Росатома, зокрема його науково-дослідних і навчальних установ. "Санкції проти наукових, технічних організацій позбавлять Росію доступу до сучасних технологій і міжнародних проєктів", – вважає Поліна Колодяжна. Наприклад, можна виключити Росатом з міжнародних програм обміну досвідом, відсторонити від участі в спільних розробках, припинити статус співпрацюючого центру МАГАТЕ для Росатом Tech. Це ускладнить для РФ розвиток нових технологій (на кшталт малих реакторів) та уповільнить її прогрес. Моніторинг і блокування тіньових схем. Варто відстежувати нові компанії та проекти Росатома за кордоном – часто РФ діє через "обхідні" структури. Наприклад, Uranium One (дочка Росатома) зареєстрована в Канаді та Нідерландах і оперує урановими рудниками в Казахстані, Африці, постачаючи сировину до РФ. Важливо вводити санкції проти таких дочірніх підприємств, щоб перекрити фінансові потоки. Також слід тиснути на країни-партнери, аби вони поступово згортали співпрацю з РФ у атомній сфері.Альтернативні постачання ядерного палива. Європейські країни з реакторами радянського дизайну повинні якомога швидше перейти на паливо від західних виробників (Westinghouse, Framatome без росліцензій тощо). Україна вже це робить – всі наші ВВЕР-1000 працюють на паливі Westinghouse. Чехія, Словаччина, Фінляндія заявили про перехід у найближчі роки, і цей процес треба прискорити. Також наростити власні потужності зі збагачення урану – США, Великобританія, Франція реалізують програми розширення виробництва, щоб витіснити російський уран з ринкуbruegel.org. Експерти кажуть, що протягом 5-7 років Захід може повністю закрити свою потребу у збагаченні за рахунок нарощування потужностей Urenco та Orano.Політичний тиск і коаліції. Необхідно створити міжнародну коаліцію країн, готових вимагати ядерних санкцій проти РФ. Україна за підтримки держав Східної Європи, Балтії, можливо, Скандинавії та США має просувати це питання в ЄС та МАГАТЕ. Також доцільно посилити присутність українців у структурах МАГАТЕ і міжнародних ядерних форумах, щоб доносити правдиву інформацію про дії Росії.Розірвання угод з Росатомом. Країнам, що мають чинні контракти з РФ, варто переглянути їх. Наприклад, Угорщині – заморозити проект Пакш-2 (принаймні до кінця війни), Туреччині – шукати компроміс щодо залучення інших інвесторів до Аккую, Індії і Китаю – диверсифікувати постачальників реакторних компонентів, щоб зменшити роль Росатома. Це складно, але навіть сигнали про можливу відмову вже тиснуть: так, Фінляндія у 2022-му скасувала контракт на АЕС "Ханхіківі" з Росатомом, і хоча втрати несли обидві сторони, це стало прецедентом.В підсумку, тільки комплекс дій – санкції, альтернативні рішення та консолідований тиск – може поступово скоротити ту "ядерну парасольку", під якою Росія відчуває себе безкарною. Без цього Росатом і далі залишатиметься впливовим гравцем, використовуючи прибутки від закордонних проектів для підтримки війни та шантажуючи світ потенційними аваріями на кшталт ЗАЕС.

Особливо масло у вогонь додав помітний синець на руці Трампа, помічений на фотографіях з 25 серпня під час зустрічі з президентом Південної Кореї. А відсутність його публічних виступів, яка незвична для нього, породила спекуляції: від конспірологічних теорій про отруєння Володимиром Путіним під час зустрічі на Алясці до більш приземлених припущень про хронічні захворювання. Детальніше розповість Еспресо.Чутки та їх походженняЗникнення політичних лідерів або їхня тимчасова відсутність у публічному просторі часто породжують чутки про смерть чи серйозні проблеми зі здоров’ям.Одна з найвідоміших сучасних історій пов’язана з португальським диктатором Антоніу Салазаром. У 1968 році, у віці 79 років, під час сеансу педикюру Салазар впав, ударився головою й після операції став недієздатним через інсульт. Його відсторонили від посади, але замість того, щоб визнати відставку, оточення ще два роки створювало ілюзію влади Салазара виключно для нього: інсценувало засідання уряду, вигадані візити та друкувало для нього єдиний примірник газети з "правильними" новинами й його фото на першій шпальті. Чутки про його смерть і недієздатність ширилися, але офіційно їх спростовували. Салазар прожив ще два роки, так і не дізнавшись, що вже не керує державою, управління в якій перейняв його наступник Марселу Каетану.Дональду Трампу теж 79 років. Це вік, коли звичайні "старечі" коливання зі здоров’ям викликають тривогу, бо можуть стати фатальними. Та й Трамп найстаріший президент США, який будь-коли вступав на цю посаду. Нові чутки про смерть або серйозні проблеми зі здоров’ям Дональда Трампа почали ширитися наприкінці серпня, коли президент США зник із публічного простору на кілька днів. Трамп не з’являвся на публіці більшу частину тижня, що викликало хвилю спекуляцій у соціальних мережах. Деякі користувачі звернули увагу на дивні деталі, такі як синець на руці президента, помічений під час зустрічі з президентом Південної Кореї 25 серпня. Інші вказували на відсутність запланованих публічних заходів у його офіційному розкладі. Дональд Трамп під час зустрічі з корейським лідером 25 серпня, фото: мережа "Х" Додатковим поштовхом для чуток стала заява віцепрезидента Джей Ді Венса про готовність взяти на себе обов’язки президента, якщо з Трампом "станеться щось жахливе". Це підігріло конспірологічні теорії, зокрема ідею про те, що адміністрація Трампа приховує правду про його стан. Наприклад, у мережі X з’явилися дописи, які припускали, що в Трампа деменція або інші серйозні захворювання. Ще чимало людей писали, що Трамп має дублера через несхожість у зовнішності на свіжих фото відео. Did the Russians poison Trump in Alaska? People are asking the question. pic.twitter.com/A4DLmphd6q— Jake Broe (@RealJakeBroe) September 2, 2025 Напевно, найфантастичніша теорія стверджувала, що президент був отруєний під час переговорів із Володимиром Путіним на Алясці в середині серпня. Хоча ця версія не має жодних доказів і виглядає як класична конспірологія від прихильників теорії змови."Єдині новини, які зараз обговорюють, - це те, що протягом тривалого часу, для американських медіа, президент не з'являється в публічному просторі вже 4 чи 5 днів. При цьому існують чутки про його стан здоров’я. Це, напевно, зараз і є найважливішою новиною", - сказала в етері Еспресо викладачка університету Temple (США) Олена Міщук. Вона додала, що останнім часом у президента Трампа також набрякають ноги, він намагається сидіти за столом під час пресконференцій, щоб їх не було видно і це звертають багато уваги.Стан здоров’я Трампа та гра у гольфПоважний вік Трампа сам по собі є фактором ризику для здоров’я, і медичні проблеми, такі як хронічна венозна недостатність, про яку повідомляв Білий дім у липні, лише посилюють увагу до його фізичного стану. Хронічна венозна недостатність може спричиняти набряки, біль і, в рідкісних випадках, серйозні ускладнення, такі як виразки чи втрата кінцівки. Однак ще у квітні особистий лікар Трампа заявляв, що президент не має проблем зі здоров’ям, які б заважали йому виконувати обов’язки."Президент Трамп демонструє відмінне когнітивне та фізичне здоров’я і повністю придатний для виконання обов’язків Головнокомандувача та глави держави", – відзначив лікар у своєму звіті. Трамп також спростував всі ці чутки у своїй соцмережі Truth Social 1 вересня, заявивши: "У житті не почувався краще". Крім того, його бачили за грою в гольф, хоча деякі джерела зазначають, що відео з гольфом, яке адміністрація поширювала для спростування чуток, було двомісячної давнини.Цікаво те, що за даними ресурсу, який відстежує активність Трампа, він провів щонайменше 55 днів на гольф-полях за час свого другого президентського терміну (24,3 % свого часу на посту президента), що може свідчити як про його активність, так і про спроби адміністрації відволікти увагу від чуток.Свіже фото Трампа, опубліковане 1 вересня, викликало нову хвилю дискусій: президент виглядав блідим, і деякі коментатори в мережі припустили, що це могла бути якась "силіконова маска". 1/13More proof of a Trump health cover-up:-Trump leaves WH again this morning, mouth agape.-Not allowed to speak with reporters.Then it gets weirder...Like full-on AI gaslighting kinda weird...! pic.twitter.com/uIwT4GJeAZ— Adam Cochran (adamscochran.eth) (@adamscochran) September 1, 2025 А 2 вересня на фоні чуток про погіршення здоровʼя Трампа, духовний радник президента Марк Бернс написав: "Молюся за тебе, президенте Трампе".Хоча всі ці заяви є досить спекулятивними, вони підкреслюють рівень недовіри до офіційної інформації. А ще промовисто свідчать про велику недовіру Трампу в США. Власне, за останніми даними, рейтинг схвалення президента Трампа серед американців упав до 37%, що стало найгіршим показником його другого терміну. А якщо це "помножити" на любов американців до конспірологічних теорій, особливо коли офіційна інформація обмежена, виходить такий наслідок про часті пошуки за тегом "Трамп помер".Ввечері 2 вересня за (київським часом) президент Трамп має зробити публічну заяву у Білому домі і остаточно розвіяти сумніви. Але журналістка Fox News Джекі Гайнріх із посиланням на спікера Білого дому Керолайн Левітт відзначила, що тема не буде безпосередньо пов’язана зі здоров’ям президента, а з Пентагоном. У WSJ кажуть, що Трамп задумав перейменувати Пентагон на "Міністерство війни", як він називався до 1949 року.Що відбувається, якщо президент США не може керувати або помирає?Білий дім, фото: Getty Images У разі недієздатності чи смерті президента США Конституція та 25-та поправка чітко визначають порядок дій. Якщо президент тимчасово не може виконувати обов’язки, він може передати повноваження віцепрезиденту, письмово повідомивши Конгрес. У разі смерті чи постійної недієздатності віцепрезидент автоматично стає президентом, а новий віцепрезидент призначається за згодою Конгресу. У поточній ситуації віцепрезидент Джей Ді Венс уже згадувався як потенційна заміна, що підігріває спекуляції.Але так було не завжди.Наприклад, у 1881 році президент Джеймс Гарфілд був смертельно поранений і залишався недієздатним протягом 80 днів, та через відсутність чітких механізмів на той час повноваження не передавалися віцепрезиденту. Також у 1919–1921 роках президент Вудро Вільсон переніс інсульт, і його дружина та помічники фактично контролювали доступ до нього, що викликало суперечки.Сучасна 25-та поправка була прийнята в 1967 році, саме вона вирішила ці проблеми, чітко визначивши процедуру. Наприклад, у 1985 році Рональд Рейган тимчасово передав повноваження Джорджу Бушу-старшому під час операції, а в 2002 і 2007 роках Джордж Буш-молодший робив те саме під час своїх медичних процедур.Тож чутки про смерть або проблеми зі здоров’ям Дональда Трампа є сумішшю реальних підстав (через його вік і свої хронічні захворювання) та конспірологічних вигадок. Для Трампа стан здоров’я особливо був важливим у президентських перегонах минулого року, коли на фоні ще старшого Джо Байдена (якому приписували деменцію, а потім виявили рак), він виглядав особливо енергійним та хизувався своєю "спортивною" формою через часту гру в гольф. Однак цього року тривала відсутність Трампа на публіці і його надмірне захоплення гольфом миттєво зруйнували старанно вибудуваний образ цілком здорового президента, яким намагалася представити його адміністрація попри поважний вік.Читайте також: "Ядерна парасолька" США дала збій: як Токіо, Сеул та Київ думають про свою бомбу у непевному світі Трампа й війн. Пояснюємо

Більшість українців витрачають щонайменше пів години на дорогу до важливих локацій у своїх містах. Лише 15,4% мешканців Києва, Львова та Вінниці живуть у форматі "15-хвилинного міста". Про це свідчать дані дослідження Friendly City Index 2025, яке провела компанія Syno International у партнерстві з Bolt. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 1 вересня: найкращі вітання й листівки для учнів і вчителів Опитування 500 респондентів у трьох містах показало, що: 59% людей витрачають 30-45 хвилин на поїздки; 19% долають ключові маршрути більш ніж за годину; Львів і Вінниця випереджають Київ: близько 25% мешканців цих міст живуть у радіусі пішохідної доступності, тоді як у столиці цей показник становить лише 12%. За словами Олександра Гречко, співзасновника ГО "Пасажири Києва", дисбаланс можна пояснити низькими інвестиціями в громадський транспорт і велоінфраструктуру. "Часто пріоритети в будівництві й ремонті транспортної інфраструктури сприяють зростанню автомобілізації, тоді як система громадського транспорту залишається недофінансованою. Розвиток велоінфраструктури також поки не має достатньої уваги", - зазначив Гречко. Мобільність і витрати: Авто є у 64,4% сімей, але основним транспортом його вважають лише 27,2% респондентів. Від початку повномасштабного вторгнення частіше користуються громадським транспортом (41,4%) і власними авто (30,2%). 57% українців витрачають на поїздки до 2 424 грн на місяць. Серед головних проблем: повітряні тривоги (61,4%); погані дороги (34,4%); обмежений громадський транспорт (21,6%); висока вартість поїздок (17%). Friendly City Index охоплює дев'ять країн Центральної та Східної Європи. Україна представлена Києвом, Львовом і Вінницею. В Україні стартував третій сезон акселератора "Відважна". Загалом надано 6 млн грн на цифрову трансформацію жіночого бізнесу.

Шведська активістка Грета Тунберг та інші члени Глобальної флотилії Sumud чекають на своєму човні, щоб вирушити до Гази з Барселони, Іспанія, 1 вересня 2025 року, після того, як штормова погода змусила флотилію раніше повернутися до порту. REUTERS/Bruna Casas Як повідомляють BBC News і DW Шведська екоактивістка Грета Тунберг знову очолює спробу доправити гуманітарну допомогу до […] The post Грета Тунберг очолює гуманітарну флотилію до Газі для прориву блокади first appeared on Межа. Новини України..

В одному з ліцеїв Львова першокласниця заспівала хіт Євробачення-2025 Espresso Macchiato. Відео з дівчинкою поширили у тіктоці лише вчора, 1 вересня, однак воно вже встигло завіруситися на платформі. Повний текст новини

У Вінницькій області 1 вересня 2025 року помер військовослужбовець із села Королівка, що Івано-Франківщині, Ігор Торговцев. Він служив стрільцем-снайпером у 144 ОМБр

Місцеві жителі проходять повз будинок, зруйнований землетрусом, у східному Афганістані, у мазарському діалекті Дарі, провінція Кунар, Афганістан, 1 вересня 2025 року. AP/Вахідулла Какар Згідно з повідомленням Reuters Щонайменше 1 411 людей загинули в провінції Кунар після потужного землетрусу магнітудою 6, що стався 1 вересня близько опівночі на глибині близько 10 км. Найбільші втрати зафіксовані в […] The post Землетрус у провінції Кунар: понад 1 400 загиблих і міжнародна допомога first appeared on Межа. Новини України..

З 1 вересня 2025 року у Харківській обласній службі зайнятості змінилися контактні номери. Актуальні телефони центру та філій у Харкові, Богодухові, Ізюмі, Берестині, Лозовій і Чугуєві

Україна відмовляється покладатися лише на обіцянки Заходу й розгортає масштабну програму розвитку оборонної промисловості. Київ бачить у цьому найнадійніший спосіб захиститися від Росії після гіркого досвіду з Будапештським меморандумом та на тлі зниження підтримки з боку США. Про це повідомляє The New York Times. Зазначається, що з 1 вересня 2025 року Україна активно реалізує багатомільярдну […] The post Ставка на ракети замість Заходу: як Україна знайшла власні гарантії безпеки appeared first on Прямий.

В Україні з 1 вересня 2025 року офіційно стартувала обов’язкова базова загальновійськова підготовка для студентів закладів вищої освіти. Вона включає 300 годин занять — від теоретичних лекцій у вишах до практичних тренувань у навчальних центрах ЗСУ. Про це йдеться у тексті закону №3580-IX. З початком нового навчального року в Україні набула чинності норма Закону №3580-IX […] The post З 1 вересня студенти вишів проходитимуть базову загальновійськову підготовку: деталі appeared first on Прямий.

Поява гривні завершила епоху купоно-карбованця, приборкала гіперінфляцію і дала старт нормальним грошовим розрахункам. Ця подія стала ключовим кроком у стабілізації економіки молодої незалежної держави, яка після розпаду СРСР зіткнулася з гіперінфляцією та втратою довіри до грошової системи.Детальніше про це розповість Еспресо.Економічна криза після розпаду СРСР1 млн купонів, фото: Вікіпедія Після проголошення незалежності України в серпні 1991 року країна успадкувала економіку, яка була частиною централізованої системи Радянського Союзу. Розпад СРСР спричинив руйнування фінансової системи, порушення торговельних зв’язків і брак готівки. У 1991 році в обігу все ще залишалися радянські рублі, які друкувалися в Росії, що робило Україну залежною від зовнішнього постачання грошей. А економічна ситуація щодня погіршувалася: промислове виробництво падало, безробіття зростало, а споживчі ціни стрімко зростали через інфляцію.Для вирішення проблеми нестачі готівки в січні 1992 року Україна запровадила тимчасову валюту – купоно-карбованці, які спочатку планувалося використовувати лише 4–6 місяців. Однак через економічну нестабільність вони залишалися в обігу до 1996 року, відповідно, ці купоно-карбованці стали жертвою гіперінфляції.Вже у 1993 році рівень інфляції сягнув астрономічних 10 156%, у 1994 – 401%, а в 1995 – 182%. Це призвело до того, що українці буквально носили мільйони купонів у гаманцях: у 1995 році в обігу з’явилися банкноти номіналом 1 мільйон карбованців. Знецінення валюти було настільки швидким, що купони не встигали забезпечувати потреби економіки, а населення втрачало довіру до грошової системи, яка була просто папером. Грошова реформа 1996 року: народження гривніПідготовка до запровадження гривні розпочалася ще в 1991 році, коли Верховна Рада ухвалила рішення про створення національної валюти. Однак процес затягнувся на 5 років. Назва "гривня" була обрана не випадково. Адже слово походить від грошової одиниці Київської Русі, яка спочатку означала срібний або золотий зливок, що використовувався в торгівлі. А у 1918–1919 роках гривня вже була валютою Української Народної Республіки. Тобто такий вибір підкреслювало її символічне значення для незалежної України, демонструючи тяглість української історії. Грошова реформа була офіційно оголошена Указом президента Леоніда Кучми від 25 серпня 1996 року "Про грошову реформу в Україні". Реформа розпочалася 2 вересня і тривала по 16 вересня під керівництвом Національного банку України, очолюваного тоді Віктором Ющенком. Купоно-карбованці обмінювали на гривні за курсом 100 000 карбованців = 1 гривня. Як наслідок, протягом двох тижнів усі ціни, тарифи, зарплати, пенсії та банківські вклади були перераховані в новій валюті. Після 16 вересня карбованці втратили статус законного платіжного засобу, а гривня стала єдиною валютою України.Дизайн гривні розробляли українські художники Василь Лопата та Борис Максимов. Перші банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень друкувалися в Канаді та Великобританії, оскільки тоді Україна ще не мала власних потужностей для виробництва грошей. На банкнотах зображалися видатні діячі української історії та культури, а також символи державності, що підкреслювало національну ідентичність. Монети номіналом 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок карбувалися на Луганському верстатобудівному заводі та частково в Італії. Назву "копійка" обрали замість історичного "шага" через вплив радянської традиції. Тому у 2024 році, на хвилі процесу дерусифікації, НБУ ініціював зміну назви розмінних монет з "копійок" на "шаги".Як гривня стабілізувала економікуфото: gettyimages Порівнюючи з іншими реформами, саме грошова реформа 1996 року стала однією з найуспішніших в історії сучасної України. Вона допомогла зупинити гіперінфляцію, відновити довіру до національної валюти та стабілізувати економіку. Вже у 1996 році інфляція знизилася до 30%, а офіційний курс гривні до долара США був встановлений на рівні 1,76 грн за 1 долар. Протягом 1996–1997 років курс залишався відносно стабільним, що сприяло розвитку зовнішньої торгівлі та зниженню облікової ставки НБУ з 300% у 1994 році до 21% у 1997 році.Запровадження гривні також мало політичне значення. Хоч Україна стала останньою з пострадянських країн, яка ввела власну валюту, але це нарешті підкреслило її економічну самостійність. Девальвація гривні: причини та масштабиПопри початковий успіх, гривня з часом зазнавала девальвації через економічні кризи та політичну нестабільність. Основні хвилі знецінення припали на:Фінансову кризу 1998 року: гривня знецінилася майже втричі – з 1,83 грн за долар у 1996 році до 4,13 грн у 1999 році;Глобальну фінансову кризу 2008 року: курс упав із 5 грн до 8 грн за долар;Політичну та економічну нестабільність 2014–2015 років: після Євромайдану та початку російської агресії гривня знецінилася на 67%, а інфляція за два роки склала майже 80%. Курс досяг 25–30 грн за долар;Період після 2022 року: повномасштабна війна, розв’язана Росією, призвела до подальшої девальвації. Станом на зараз курс долара становить близько 41,5 грн.За період із 1996 по 2011 рік гривня знецінилася в 4,5 раза, а до 2025 року – у понад 24 рази, (втратила близько 96% доларової вартості). Та попри девальвацію, гривня досі виконує свою базову функцію – вона є якірною одиницею ціноутворення та заощаджень для українців. Що можна було купити за 20 гривень у 1996 році та зараз?фото: Вікіпедія У 1996 році 20 гривень були значною сумою. За офіційним курсом (1,76 грн за долар) це дорівнювало приблизно 11,36 долара США. За 20 гривень можна було купити, наприклад, 60 буханців хліба (тоді коштував 30-35 копійок), чи 22 літри молока (90 копійок за літр), або 5 кг свинини (десь 4 грн за кілограм), чи 33 літри бензину А-95 (60 копійок за літр)! За 20 грн можна було оплатити комунальні послуги за місяць для середньої сім’ї. Мінімальна зарплата в 1996 році становила близько 15–20 гривень, тож 20 гривень мали значну купівельну спроможність.Сьогодні, у 2025 році, 20 гривень мають значно меншу цінність через інфляцію та девальвацію. За 20 гривень можна купити хіба що одну буханку хліба (і то треба пошукати ще, щоб знайти такий дешевий хліб) або навіть не півлітра молока (приблизно 50 грн за літр). Для порівняння, мінімальна зарплата в Україні у 2025 році становить близько 8000 грн, що робить 20 гривень лише 0,25% від цієї суми. Таким чином, реальна купівельна спроможність за ці 29 років звичайних 20 гривень зменшилася в десятки разів, а за певними показниками – і в сотні (наприклад палива). Тож, майбутнє гривні залежить від економічних реформ і припинення зовнішньої агресії. Бо інакше українська валюта продовжуватиме падати, а ціни стрімко рости.Читайте також: Зарплата вчителя на 10 тис. не дотягує до середньої в Україні: чому доплати не рятують фінансове становище освітян

На Івано-Франківщині військовослужбовці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки перевіряють документи та роздають повістки з відеофіксацією. Таке нововведення — з 1 вересня 2025

Пошкоджений автобус на шосе Вишнівка-Гусинка, вересень 2025 року. Андрій Канашевич/Фейсбук Як повідомив керівник Куп’янської районної адміністрації Андрій Канашевич Близько 18:15 1 вересня на трасі, що з’єднує населені пункти Вишнівка та Гусинка на Харківщині, російський FPV-дрон влучив у пасажирський автобус. Інформацію підтвердив Андрій Канашевич, очільник Куп’янської районної адміністрації. За попередніми даними, удар спричинив займання автобуса. Водій, […] The post Атаки російських FPV-дронів на цивільні об’єкти в Харківській області first appeared on Межа. Новини України..

Про це повідомляє Deadline.В Італії з 27 серпня триває 82-й щорічний Венеціанський міжнародний кінофестиваль. 1 вересня у рамках престижної кіноподії відбулася премʼєра стрічки "Розгромна машина" з Двейном Скелею Джонсоном у головній ролі. Фільм розповідає про життя і кар'єру колишнього бійця UFC Марка Керра на прізвисько Smashing Machine (Розгромна машина).Драма, в якій одну з ролей виконав український чемпіон Олександр Усик, отримала 15-хвилинні овації.Dwayne Johnson gets emotional during the 15 1/2-minute ovation for #TheSmashingMachine in Venice pic.twitter.com/bU4AN0eNoC— Deadline (@DEADLINE) September 1, 2025  Двейн Джонсон, який був уперше у Венеції, грає Керра, який бореться із залежністю, перемогами, коханням та дружбою на піку своєї кар'єри. Емілі Блант грає дівчину Керра, Дон Стейплз.Український боксер грає у фільмі майстра ММА Ігоря Вовчанчина, який двічі бився з Марком Керром. Уродженець Харківщини, Вовчанчин вважається одним із найсильніших бійців ММА, одним із найкращих бійців в історії, які будь-коли виступали в UFC, і одним із найкращих майстрів змішаних єдиноборств 1990-х років.Читайте також: Найкращий боксер світу в Голлівуді: що відомо про фільм "Розгромна машина" з Олександром Усиком і Двейном ДжонсономУ своєму огляді The Independent так пише про Олександра Усика: "Український чемпіон світу з боксу Олександр Усик виконує другорядну роль Ігоря Вовчанчина, одного з найскладніших і найзапекліших суперників Марка. Усик не хизується, як Містер Ті у фільмі "Роккі", а грає роль прямолінійно, хоча час від часу блимає тією щербатою посмішкою, яка вселяє страх Божий у багатьох його британських суперників".Джонсон поділився, що цей фільм задовольнив його давнє бажання випробувати себе як актора."Коли ти в Голлівуді, головне — це касові збори. І ти женешся за касовими зборами. А касові збори в нашому бізнесі можуть бути дуже гучними, і це може підштовхнути тебе до певної категорії. Я зняв ці фільми, і вони мені сподобалися. Вони були веселими. Деякі були справді хорошими та мали успіх. А деякі не дуже. Але я зрозумів, що в мене було палке бажання та голос у голові, який казав: "А що, як буде ще?", - додав "Скеля".Премʼєра фільму "Розгромна машина" відбудеться у кінотеатрах 3 жовтня.  

Про це повідомляють "Шахтар" та "Фулгем".   Кевін уклав з "Фулгемом" контракт до 2030 року з опцією продовження ще на один сезон. Офіційно сума трансферу не розголошується. За інформацією transfermarkt, "Шахтар" отримав за 22-річного бразильця 40 млн євро.  "Я щасливий бути в найбільшій лізі світу, до того ж у великому клубі. Я дуже вдячний за все, що відбувається в моєму житті, сподіваюся забити багато голів цього сезону та показати чудові результати у "Фулгемі", - сказав Кевін.Що відомо про КевінаБразильський лівий вінгер перейшов до "Шахтаря" у січні 2024 року з "Палмейраса" за 12 млн євро. Загалом він зіграв за український клуб 57 матчів, забив 17 голів та віддав 10 результативних передач. Разом з донеччанами став чемпіоном України та дворазовим володарем Кубка України.  "Фулгем" після трьох турів нового чемпіонату Англії має 2 очка та перебуває у "зоні вильоту" на 18-й позиції. Минулого сезону лондонці фінішували в АПЛ 11-ми. Another deadline day deal. ???? pic.twitter.com/rGm9ZEdIQv— Fulham Football Club (@FulhamFC) September 1, 2025 2 вересня український футболіст Зінченко перейшов з "Арсеналу" до "Ноттінгем Форест".  

Станом на ранок 2 вересня Росія втратила близько 1 083 790 військових з початку повномасштабного вторгнення в Україну. За добу втрати ворога в живій силі сягнули 800 осіб. Про це повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України. Загальні бойові втрати російської армії з 24 лютого 2022 по 2 вересня 2025 року орієнтовно становлять: особового складу – […] The post ЗСУ ліквідували 800 окупантів, 53 артсистеми та танк appeared first on Прямий.

Війська країни-агресора Росії в період з 24 лютого 2022 року по 2 вересня 2025 року втратили на війні проти України приблизно 1 083 790 солдатів. Втрати РФ за добу становлять 800 окупантів убитими та пораненими.

Російський президент Володимир Путін спілкується з китайським президентом Сі Цзіньпіном на саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у Тяньціні, Китай, 1 вересня 2025 року. Олександр Казаков/AFP/POOL/Getty Images Як зазначає CNN У Пекіні відбулася перша офіційна двостороння зустріч між президентами Росії та Китаю після прибуття Володимира Путіна до Китайської Народної Республіки в рамках рідкісного чотириденого візиту, який […] The post Перша офіційна зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна в Пекіні first appeared on Межа. Новини України..

З 1 вересня 2025 року школи, в яких кількість учнів менш як 45, втратили державне фінансування