Тренд пошуку "Законопроект 10062"

Зареєструйтесь, щоб залишати коментарі та вподобайки
Фільтр новин
Мобілізація у березні 2024 року: чи буде посилена та кого можуть призвати
Еспресо пояснить, кого по мобілізації можуть призвати вже у березні, а хто має право на виїзд за кордон. Про що у тексті: Які зміни в новому закопроєкті від Кабміну? Мобілізація в Україні на сьогодні: кого можуть призвати вже в березні Чи помолодшає мобілізація? Електронний реєстр військовозобов'язаних Хто має право на виїзд за кордон  Військовий облік жінок-медиків з 1 жовтня Що означають поняття "повна мобілізація" та "посилення мобілізації" на практиці Які бувають види повісток та де їх можуть вручати  Нові правила в процедурі вручення повісток  Хто може отримати повторну повістку та наслідки її ігнорування  Хто не підлягає мобілізації через відстрочку  На тлі повномасштабного вторгнення в Україні триває загальна мобілізація і воєнний стан, за які вже вдесяте було проголосовано Верховною Радою та продовжено строком на 90 днів – з 14 лютого до 13 травня 2024 року. Під поняттям "загальна мобілізація" розуміють систему швидкого доукомплектування Збройних Сил, яка діє одночасно по всій території України. Даний механізм дає змогу збільшити кількість військових для ведення оборони країни, а також створити резерв громадян, готових служити в армії у разі необхідності. Які зміни в новому закопроєкті від Кабміну? У Верховній Раді 25 грудня 2023 року зареєстрували законопроєкт Кабміну №10378, що стосується нових положень щодо мобілізації, військового обліку та служби в Збройних Силах. Цей документ активно обговорювався в Україні впродовж тривалого часу. Основна мета запропонованих змін полягає в удосконаленні процесу формування особового складу ЗСУ, демобізації, ротації та інших процесів, з урахуванням зростання загрози з боку агресора та його прагнення до подальшої окупації нових територій. Однак, на початку 2024 року проєкт було відкликано через значну критику та суперечності. Згодом на веб-порталі Верховної Ради з'явилась оновлена версія законопроєкту №10449  від уряду, який було розроблено спільно з Генштабом та народними депутатами. У проєкті закону йдеться про зменшення призовного віку – із чинних сьогодні 27 років до 25. Крім того, уряд пропонує скасувати систему строкової служби та звільнити призовників у запас. Натомість планується впровадження базової загальновійськової підготовки для громадян України віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах, яка буде тривати до п'яти місяців - у мирний час, під час воєнного стану - до трьох місяців. Люди, які успішно пройшли цю підготовку, будуть поставлені на військовий облік у ТЦК за місцем проживання.  Початком перебування на військовій службі вважається момент відправлення людини до військової частини. Мобілізованого військовослужбовця не можуть одразу направити на фронт, оскільки перед цим необхідно пройти базову військову підготовку протягом 2-3 місяців. Розмір грошового забезпечення планують встановити на рівні не менше 20 тисяч гривень, не враховуючи додаткової винагороди, яка на період воєнного стану коливатиметься від 30 до 100 тисяч гривень. Планується виключити з переліку висновків ВЛК "обмежену придатність", натомість залишиться дві категорії: придатні та непридатні. Тобто ті, хто раніше був визнаний обмежено придатним, коли відповідний закон з такою поправкою набуде чинності, зобов'язані будуть повторно пройти медкомісію. Не підлягатимуть призову військовозобов'язані з інвалідністю всіх груп та люди, які згідно з рішенням ВЛК є тимчасово непридатними для проходження служби на період від 6 до 12 місяців (з наступним переоглядом). Зміни стосуватимуться процедури військового обліку призовників, а також процедури вручення повісток. Тепер повістку зможуть надіслати громадянину через його електронний кабінет (громадяни повинні будуть обов'язково зареєструвати свій електронний кабінет) у системі призовника, військовозобов'язаного або резервіста. Крім того, всі дані можна буде оновити за допомогою цього кабінету, тепер не потрібно буде їхати в ТЦК.  Законопроєкт також містить вимогу: під час мобілізації громадяни України у віці 18-60 років повинні мати при собі військово-обліковий документ і пред'являти його за вимогою представника ТЦК, поліцейського чи представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. У разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, до ухилянтів може застосовуватись ряд обмежень за рішенням суду: тимчасова заборона на виїзд за кордон; тимчасове обмеження на право керування особистим транспортом; накладення арешту на кошти та інші цінності громадянина. Також у документі є пункти, що стосуються щорічної основної відпустки для військовослужбовців, яка надається частинами - не менше 15 днів підряд, та 90 днів додаткової оплачуваної відпустки без поділу на частини для військових, які вирішили продовжувати службу після полону. Розглядають можливість демобілізації після 36 місяців безперервної служби у війську. Планують також змінити систему бронювання держслужбовців. Працівники категорії "Б" та "В" — 50% від військовозобов'язаних у певному органі. Голови міських та селищних рад, а також представники територіальних громад матимуть "бронь". У випадку громадян, які обіймають посади в органах місцевого самоврядування - 50% від загальної кількості військовозобов'язаних. На початку лютого законопроєкт було схвалено у першому читанні. Про це стало відомо з допису у Telegram народного депутата Ярослава Железняка. Зараз документ готується до другого читання, подальше голосування в залі Верховної Ради, а лише потім можливе ухвалення та підпис президента. Секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки, полковник Служби безпеки України Роман Костенко розповів журналістам Укрінформу, що після першого читання до документу було внесено вже більше чотирьох тисяч правок: "До законопроєкту про мобілізацію подали 3776 правок в електронному режимі. Також подавали вручну – це ще орієнтовно 500 правок". До того ж, у Верховній Раді зареєстровано ще один проєкт закону №10379, що стосується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Він спрямований на посилення відповідальності за порушення військового законодавства. Мобілізація в Україні на сьогодні: кого можуть призвати вже у березні Із початку березня, як і раніше, отримати повістки можуть чоловіки віком від 18 до 60 років, які є військовозобов'язаними, відповідають вимогам за станом здоров’я та не мають інших підстав для відтермінування служби. Загалом, військове керівництво країни зазначає, що насамперед для доукомлектації армії потрібні люди з бойовим досвідом – штурмовики, артилеристи тощо. Другорядно - фахівці з різних сфер: водії, IT-спеціалісти, зв'язківці. Адже мобілізаційні процеси здійснюються не лише для бойових дій на фронті, а також для виконання різноманітних завдань. Один із можливих напрямків служби у таких випадках - це робота у штабі. Це означає, що в армії є потреба в професіоналах різних спеціальностей. Так, мобілізації можуть підлягати такі групи військовозобов'язаних: чоловіки віком від 18 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони мають військовий досвід; чоловіки віком від 27 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони не мають досвід військової служби; чоловіки віком від 18 до 60 років, які зняті та виключені з військового обліку, однак визнані придатними або обмежено придатними через стан здоров'я в умовах воєнного стану на підставі рішення ВЛК. Граничний вік для мобілізації залишився незмінним та не застосовується до чоловіків, які досягли 60-річного віку. Добровільно прийняти рішення щодо вступу на військову службу можуть: жінки віком до 60 років, які придатні за станом здоров’я;  призовники віком від 18 до 27 років, які раніше не брали участь у виконанні строкової служби – на службу за контрактом; люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав право на відтермінування від мобілізації через сімейні обставини, будуть служити за місцем проживання. Також на початку вересня в парламенті зареєстрували законопроєкт, що передбачає скасування права на відстрочку від військової служби для осіб, які здобувають вищу освіту, у віці старше 30 років. Доцільність введення такого рішення розглядається через те, що після початку повномасштабного вторгнення в рази зросла кількість чоловіків, які хочу здобувати вищу освіту. Але як зазначають адвокати, це рішення не може бути прийняте навіть у військовий час, адже суперечить нормам Конституції щодо права на освіту. До того ж у часі закон не має зворотної дії, тому таке рішення не буде стосуватися осіб, які вже навчаються. Крім того, наприкінці вересня до Верховної Ради внесли законопроект №10084, метою якого є внесення змін до закону про військовий обов'язок і військову службу, аби зняти вікове обмеження на добровільне проходження військової служби. Йдеться про військовослужбовців, які будуть визнані ВЛК придатними до служби, володіють значним рівнем професійної підготовки та практичним досвідом. Як зазначалось раніше, в Україні максимальний граничний вік мобілізації – 60 років. Автори проєкту Юрченко Олександр та Бурміч Анатолій зазначають, що цим документом вони усувають "вікову дискримінацію". Адже обов'язок захищати Батьківщину є закріпленим у Конституції і, відмова українцям у проходженні служби у віці старшому 60 років є порушенням їхніх конституційних прав. До того ж нардепи наголошують, що таким чином можна поповнити лави армії, вмотивованими та досвідченими військовими. Проєкт був зареєстрований на сайті Верховної Ради у вересні 2023, однак і досі перебуває на етапі опрацювання в комітеті. Чи помолодшає мобілізація? У квітні 2023 року на сайті Верховної Ради з’явився законопроєкт № 9281, який передбачає зменшення граничного призовного віку з 27 до 25 років. Таке рішення було обумовлено тим, що значну кількість чоловіків призовного віку не можуть мобілізувати, оскільки вони не досягли віку 27 років та не мають статусу «резервіста» та  «військовозобов’язаного», їх можу призвати лише на строкову службу, яка в умовах війни не проводиться. Тобто, чоловіки 18-27 років можуть бути мобілізовані лише за власним бажанням. Згодом, законопроєкт підтримав Кабмін та 5 травня 2023 року його було передано на підпис до Президента. З того часу ухвалений парламентом закон так і не був підписаний Володимиром Зеленським. В оборонному відомстві зазначають, що під час воєнного стану таке тривале перебування людей призовного віку на обліку є недоцільним. До того ж, це є прямим насідком того, до лав ЗСУ не можуть залучити значну частину придатних до служби чоловіків. Як зазначають військові, на фронті не вистачає молодих людей. Зі свого боку, в особистій колонці The Telegraph висловив думку колишній міністр оборони Британії Бен Воллес: "Середній вік бійців на фронті — понад 40. Я розумію бажання президента Зеленського зберегти молодь на майбутнє, але факт — Росія нишком мобілізує всю країну".  Бен Воллес підкріплює свою тезу тим, що він на власні очі бачив навчання молодих українських військових на базі за кордоном та визнає їх значний потенціал, уміння та наполегливість. Українська сторона відреагувала на заяву екс-міністра оборони Британії. "Кого призвати, ми вирішимо самі, а ви нам допоможіть більше зброєю, технічними засобами. А кого за цю зброю і засоби посадити, які вікові категорії, ми вирішимо самі з урахуванням наших соціальних зрізів, наших можливостей потенційних", - сказав голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко під час етеру марафону "Єдині новини". Насправді, причин такого рішення може бути багато. Тут потрібно враховувати всі фактори і не перетнути "тонку межу" між бажанням щодо захисту держави та перспективами майбутнього України після перемоги, зазначає історик та військовий експерт Михайло Жирохов. Йдеться про демографічні причини, настрої в суспільстві та рівень загальної підготовки юнаків. До того ж не варто забувати, що з початком повномасштабного вторгнення, до лав Збройних Сил добровільно приєдналась значна кількість молодих людей, яким ледь виповнилось 18 років, тому сьогодні у війську можна побачити всі вікові категорії. Електронний реєстр військовозобов'язаних Ще одним нововведенням вересня 2023 року став законопроект, що подали до Верховної Ради, який стосується створення електронного реєстру військовозобов'язаних. Народні депутати пропонують зібрати всю доступну особисту та службову інформацію про військовозобов’язаних і резервістів у електронних реєстрах і базах даних у єдиний е-реєстр. Тобто, передати Міністерству оборони інформацію з державних реєстрів: МВС, Податкової служби, МОЗ, Держміграційної служби та інших відомств. Відповідно до проєкту закону, в автоматичному режимі військове відомство буде отримувати інформацію та особисті дані про українців віком 18-60 років. Включно з номерами телефонів, електронною поштою, відомостями про сімейний стан, роботу військовозобов’язаних та інше. Сьогодні відомо, що повноцінно запрацювати е-реєстр "Оберіг" має до літа 2024 року. Таку інформацію висловила заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко під час етеру телемарафону. Готовність у повній мірі може бути забезпечена, коли з’явиться особистий кабінет, де громадяни зможуть перевірити внесені дані та подати відомості до ТЦК. Врегулювати дані питання, що стосуються електронного кабінету покликаний законопроєкт №10062. На сьогодні документ прийнято, він готується до підписання. У свою чергу, Мінцифри хоче запустити проєкт "смарт-мобілізація", про що було анонсовано під час пресконференції в Медіацентрі Україна. З його допомогою військовозобов’язані зможуть самостійно обрати бажану для мобілізації спеціальність та підрозділ. Уникнення або мінімізація корупційних схем є однією з основних завдань, які вирішує дана  ініціатива. З іншого боку, новий підхід ґрунтується на максимальній прозорості та доступності інформації для кожного громадянина. Прийнявши рішення мобілізуватися, людина отримує можливість обрати таку спеціальність, яка відображає її унікальні здібності та особисті прагнення. До того ж, зникає фактор невідомості, адже подавши заявку, та успішно пройшовши відбір, вона має можливість пройти навчання та здобути посаду, що відповідає саме її вибору. Такий підхід дозволяє кожній особі реалізувати свій потенціал та отримати можливість працювати у сфері, яка найбільше відповідає її уподобанням та навичкам. "Ми хочемо запустити так звану "смарт-мобілізацію", коли людина самостійно обирає спеціальність, на яку вона хоче мобілізуватися, і не під примусом, а самостійно. Тобто людина вирішила, що вона хоче служити в Збройних силах України", – пояснив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю для "РБК-Україна".  Фото: соцмережі Хто має право на виїзд за кордон  Заборона виїзду для військовозобов'язаних громадян України, які відповідають віковим обмеженням - чоловікам віком до 18 років та після 60 років, за певними винятками, залишилась незмінною. Це правило спрямоване на забезпечення безпеки та добробуту громадян України під час періодів, коли держава знаходиться в стані війни або мобілізації,  але враховує індивідуальні потреби людини. На час дії воєнного стану питання перетину кордону громадянами України регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 57. Згідно з цим правовим актом виїжджати за територію країни можуть такі військовозобов'язані чоловіки: ті, хто з медичних причин отримали дозвіл на виїзд (через стан здоров’я) за сімейними обставинами за професією з метою допомоги ЗСУ держслужбовці Також, радимо звертати увагу на інформацію, яка є на офіційному веб-порталі Державної прикордонної служби України. Працівники цієї служби діють згідно з наказами та вказівками свого безпосереднього керівництва. Це важливо враховувати, оскільки їхні дії можуть базуватися не лише на загальних правилах, але й на конкретних внутрішніх інструкціях та розпорядженнях. Щодо жінок, відповідно до закону громадянки України можуть вільно виїжджати за кордон. Проте не слід забувати, що існують винятки. Обмеження на виїзд розповсюджуються на жінок, які обіймають посади в уряді та народних депутатів. Важливим доповненням є те, що з 1 жовтня в Україні жінки-медики стали на військовий облік. Таким чином, українки, які перебувають на військовому обліку, мають ті ж самі зобов’язання, що і чоловіки. За повідомленням очільника пресслужби командування Сухопутних військ ЗСУ Володимира Фітьо, законодавство України не містить положень, які встановлюють умови виїзду за кордон для жінок, які є військовозобов’язаними, тому жінки можуть вільно перетинами кордон. Військовий облік жінок-медиків з 1 жовтня З 1 жовтня 2023 року в Україні жінки з медичною та фармацевтичною освітою стали на військовий облік. Однак, у пресслужбі МОЗ пояснили, що постановка на облік у ТЦК не обов'язково передбачає їхню мобілізацію. Такий облік дає можливість побачити об’єктивні резерви медичного персоналу та дає змогу визначити наявний медичний потенціал серед жінок та готовність їх допомагати в умовах воєнного стану. "Тому з 1 жовтня 2023 року на військовий облік мають стати всі жінки-медики та жінки-фармацевти, які з певних причин там не перебували. Постановка на військовий облік не дорівнює мобілізації. Облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків у державі", - зазначили у відомстві. До того ж, такі норми законодавчо закріплено ще 1992 року ч. 11 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу". Жінки медичних професій підлягають військовому обліку, якщо вони відповідають віковим (до 60 років) та медичним (визначається ВЛК) критеріям для проходження служби. Згідно з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. № 1487, жінки, які мають відповідну медичну та фармацевтичну освіту, але не перебувають на обліку у ТЦК, можуть влаштовуватись на роботу як невійськовозобов’язані ще протягом трьох років, тобто до кінця 2026 року, - як пояснила юристка Галина Токмач. Однак роботодавці зобов’язані повідомити ТЦК СП про те, що співробітниця їх організації/установи має медичну освіту, але не перебуває на військовому обліку. Якщо жінка працює не за фаховою спеціальністю та не надавала роботодавцю документ про наявну медичну освіту, то відповідно ТЦК СП ця інформація не стане доступною ніяким чином. Важливим доповненням є те, що українки, які перебувають на військовому обліку, зможуть перетинати кордон під час воєнного стану. Пресслужба МОН офіційно підтвердила інформацію: "Жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Починаючи з 1 жовтня 2023 року жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок - не буде. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон в незалежності від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади".  Що означають поняття "повна мобілізація" та "посилення мобілізації" на практиці Бойові дії тривають, і Україна не припиняє наступати для звільнення всіх своїх територій. Як зазначила заступниця міністра оборони Ганна Маляр, впродовж усього періоду наступальних дій на сході країни, втрати наших військових у вісім разів менші від загальних втрат ворога на цьому напрямку. Тоді як на півдні – втрати противника в п’ять разів більші, від наших. Незважаючи на такі значні цифри втрат серед окупантів, з української сторони теж існує потреба у поповнені резервів. Про прохання військових щодо необхідності збільшення обсягів мобілізації до 450-500 тис. українців відверто сказав на пресконференції 19 грудня за підсумками 2023 року президент Володимир Зеленський. "Главком, Генштаб... вони звернулись з питанням на Ставці щодо мобілізації. Дуже чутливе питання. Щодо захисту держави і потенційних контрнаступальних дій. Щодо дефіциту. Запропонували мобілізувати додаткових 450-500 тис. людей. Це дуже серйозна цифра. Я сказав, що мені потрібно більше аргументів. Це питання людей, справедливості, обороноздатності та фінансів. Що стосується людей - мені потрібна конкретика. Що буде з мільйонною армією, дуже потужною. Що буде з тими хлопцями, хто вже два роки захищає державу? Якщо у нас є питання ротаційне, питання відпусток. Це повинен бути комплексний план. У цьому мобілізаційному законі ви повинні надати відповіді мені, суспільству передусім", - сказав Володимир Зеленський. Якщо ж говорити про "повну мобілізацію", то в правовому полі України таке поняття взагалі відсутнє. Існують лише терміни – часткова і загальна мобілізація. Тож страхітливі історії про повну мобілізацію всіх чоловіків можна сприймати лише як добре продуману ІПСО. У своєму інтерв’ю "Українській правді", яке було оприлюднено 25 жовтня 2023 року, член парламентського комітету з питань оборони Сергій Рахманін заявив, що посилення мобілізації все ж можливе, адже сьогодні він бачить ознаки, що російська агресія перейшла на фазу війни на виснаження. В цьому сенсі він визначає мобілізаційний ресурс одним із ключових. "Коли планувалася велика наступальна операція (яка і зараз триває), то, починаючи з листопада і приблизно по квітень–травень мобілізаційні плани суттєво збільшувалися. Зараз, наскільки я розумію, додаткова потреба в ресурсах знадобиться і через втрати особового складу (через загиблих, поранених під час бойових дій) і, можливо, через необхідність формувати нові з'єднання, нові бригади", – повідомив він. Однак, як справедливо визначає Сергій Рахманін, підтверджуючи думки інших експертів, що мобілізувати громадян необхідно не лише до армії "штурмувати посадки", а брати фахівців, що будуть розвивати український ВПК (військово-промисловий комплекс). Від додав, що зараз працює над розробкою відповідного законопроєкту. Фото: gettyimages Які бувають види повісток та де їх можуть вручити  Сьогодні в Україні передбачено законом чотири види повісток. Однак, відповідно до доповнення статті 18−1 ЗУ про військовий обов’язок і військову службу, в період воєнного стану не відбувається призов на строкову військову службу.  У 2024 році чоловіки можуть отримати такі види повісток: Для уточнення облікових даних. Видаються з метою оновлення та уточнення інформації про стан здоров'я особи, склад сім'ї, місця роботи та інших важливих даних.  На проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Ця повістка підписана начальником Територіального військового комісаріату, вимагає пройти медичний огляд. Разом з повісткою додається спеціальна картка дослідження та медичного обстеження. У цій картці буде внесено висновок ВЛК щодо придатності до військової служби, непридатності або обмеженої придатності. Мобілізаційне розпорядження. Така повістка видається військовозобов'язаному після того, як медкомісія визнала його придатним для військової служби. Військовозобов’язаним чоловікам не можуть на руки видати повістку щодо проходження військово-лікарської комісії, адже процедура уточнення інформації передбачає можливість подання документів для отримання відстрочки від мобілізації, якщо такі документи наявні.  Нові правила в процедурі вручення повісток  Речниця територіального центру комплектування та соціальної підтримки Аліна Кривошея розповіла, хто має право вручати повістки: "Повістку може вручити не лише посадова особа ТЦК та СП, а й органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти". А з місцем вручення даного документу трохи важче. На практиці законодавством не встановлено конкретне місце для вручення повістки, тому фактично це може відбутися в будь-якому місці, як-от у парку, на блокпості чи в іншому громадському місці, або за місцем проживання.  Сьогодні юристи досі дискутують щодо заповнення повістки "на коліні". За їхніми словами, юридична практика свідчить про різні підходи судів та їх рішень щодо правомірності такого вручення повісток, тому кожен випадок в суді є унікальним. "Перевіряти документи у громадян, які, наприклад, не вчиняють жодного правопорушення і не викликають обґрунтованих підозр лише за тією підставою, що це є людина чоловічої статі віком від 18-60 років, вже є незаконними заходами", - повідомила адвокат Марина Бекало у матеріалі ТСН.ua.   Скоро можуть відбутися докорінні зміні, які збільшать повноваження працівників територіальних центрів комплектування. Як було зазначено вище, сьогодні працівники військкомату не мають повноважень зупиняти громадян призовного віку на вулиці для перевірки документів без наявних на те причин або виписувати повістки. Однак нова законодавча ініціативна, що розроблена за участі Генерального штабу ЗСУ та Міноборони, може це змінити. Такі дані озвучив народний депутат України Роман Костенко в етері Radio NV. Цей законопроект передбачає розширення прав ТЦК, що дасть змогу покращити організацію діяльності військових служб: "Вони зможуть вести аудіо і відеозаписи. Вони зможуть перевіряти приписні й документи, наскільки я пам’ятаю", — повідомив нардеп. Хто може отримати повторну повістку та наслідки її ігнорування  Повторно чоловік може отримати повістку, якщо він не з’явився в ТЦК з першого разу (після першої повістки). Також після початку повномасштабного вторгнення деякі чоловіки отримали повістку або самостійно прийшли до ТЦК, але досі не були призвані на службу. Тим, кого комісія визнала придатними і вони не мають підстав для відтермінування служби, можуть знову вручити повістку. До того ж, відповідно до законів України, усі військовозобов’язані протягом семи днів після зміни будь-яких облікових даних мають повідомляти ТЦК. Це стосується зміни місця проживання, роботи, сімейного стану тощо. З цього виходить, що повістку можуть видати знову як для повторного проходження ВЛК (якщо минуло більше року з проходження огляду), так і для перевірки персональних даних чи обставин відстрочки. Щодо ігнорування повістки, як зазначає адвокат Ростислав Кравець, передбачена адміністративна відповідальність – у вигляді штрафу, та кримінальна відповідальність за ігнорування вказівок щодо мобілізації – обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до п’яти років. Але треба мати на увазі, що кожен з таких випадків розглядають індивідуально та з використанням цілого комплексу заходів. Хто не підлягає мобілізації через відстрочку  Список категорій людей, який мають право на відстрочку служби з серпня 2023 року був розширений і включає:  Працівники, які  мають бронь за державними органами, підприємствами, установами чи організаціями. Багатодітні батьки та батьки-одинаки. Особи з інвалідністю I-III груп, а також люди, що є опікунами осіб з інвалідністю/недієздатних осіб. Чоловіки та жінки, які виховують неповнолітню дитину з інвалідністю I-II груп або з важкою хворобою, яка підтверджена спеціальною лікарсько-консультативною комісією. Особи, які взяли на себе відповідальність за дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, які ще не досягли 18-річного віку, включаючи опікунів, піклувальників, усиновителів та прийомних батьків. Особи, які доглядають за ріднею з тяжкими хворобами/інвалідністю I-II груп, та які потребують постійного догляду.  Чоловіки та жінки, чиї близькі родичі загинули чи вважаються зниклими безвісти під час виконання заходів з національної безпеки й оборони. Особи, які втратили (смерть / зникли безвісти) близьких родичів під час їхньої участі у Антитерористичній операції (військовослужбовці, люди, які мали відношення до забезпечення безпеки та оборони України та інші). Даний список не є вичерпним та не охоплює всі категорії та особливості випадків тих, хто звільняється від мобілізації відповідно статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
we.ua - Мобілізація у березні 2024 року: чи буде посилена та кого можуть призвати
Мобілізація в лютому 2024 року: чи буде посилена та кого можуть призвати
Еспресо пояснить, кого по мобілізації можуть призвати вже у лютому, а хто має право на виїзд за кордон. Про що у тексті: Які зміни в новому закопроєкті від Кабміну? Мобілізація в Україні на сьогодні: кого можуть призвати вже в лютому Чи помолодшає мобілізація? Електронний реєстр військовозобов'язаних Хто має право на виїзд за кордон  Військовий облік жінок-медиків з 1 жовтня Що означають поняття "повна мобілізація" та "посилення мобілізації" на практиці Які бувають види повісток та де їх можуть вручати  Нові правила в процедурі вручення повісток  Хто може отримати повторну повістку та наслідки її ігнорування  Хто не підлягає мобілізації через відстрочку  На тлі повномасштабного вторгнення в Україні триває загальна мобілізація і воєнний стан, за які вже вдев'яте було проголосовано Верховною Радою та продовжено строком на 90 днів – з 16 листопада 2023-го до 14 лютого 2024 року. Під поняттям "загальна мобілізація" розуміють систему швидкого доукомплектування Збройних Сил, яка діє одночасно по всій території України. Даний механізм дає змогу збільшити кількість військових для ведення оборони країни, а також створити резерв громадян, готових служити в армії у разі необхідності. Які зміни в новому закопроєкті від Кабміну? У Верховній Раді 25 грудня 2023 року зареєстрували законопроєкт Кабміну №10378, що стосується нових положень щодо мобілізації, військового обліку та служби в Збройних Силах. Цей документ активно обговорювався в Україні впродовж останнього місяця. Основна мета запропонованих змін полягає в удосконаленні процесу формування особового складу ЗСУ, демобізації, ротації та інших процесів, з урахуванням зростання загрози з боку агресора та його прагнення до подальшої окупації нових територій. Законопроєкт очікує обговорення у відповідному комітеті, доопрацювання, подальше голосування в залі Верховної Ради, а лише потім можливе ухвалення та підпис президента.  У проєкті закону йдеться про зменшення призовного віку – із чинних сьогодні 27 років до 25. Крім того, уряд пропонує скасувати систему строкової служби та звільнити призовників у запас. Натомість планується впровадження базової загальновійськової підготовки для громадян України віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах. Люди, які успішно пройшли цю підготовку, будуть поставлені на військовий облік у ТЦК за місцем проживання. Для тих, хто її не пройшов, планують запровадити базову військову службу за бажанням. Планується виключити з переліку висновків ВЛК "обмежену придатність", натомість залишиться дві категорії: придатні та непридатні. Тобто ті, хто раніше був визнаний обмежено придатним, коли відповідний закон з такою поправкою набуде чинності, зобов'язані будуть повторно пройти медкомісію. Відстрочку отримають лише військовозобов'язані з інвалідністю 1 або 2 групи. Зміни стосуватимуться процедури військового обліку призовників, а також процедури вручення повісток. Тепер повістку зможуть надіслати громадянину через його електронний кабінет у системі призовника, військовозобов'язаного або резервіста, або ж через е-пошту. Законопроєкт також містить вимогу: під час мобілізації громадяни України у віці 18-60 років повинні мати при собі військово-обліковий документ і пред'являти його за вимогою представника ТЦК чи поліцейського. У разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, їх будуть вносити до Єдиного реєстру боржників. Тож, до боржника може застосовуватись ряд обмежень: заборона на виїзд за кордон та виконання операцій з майном, обмеження на право керування особистим транспортом та отримання водійського посвідчення, відмова в укладенні кредитних угод чи позик, призупинення пільг та послуг, що надаються державою. До того ж, у Верховній Раді зареєстровано ще один проєкт закону №10379, що стосується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Він спрямований на посилення відповідальності за порушення військового законодавства. Відповідно до цього документа, додаються нові категорії осіб, які матимуть право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації: люди з інвалідністю I-II групи або ті, хто відповідно до рішення ВЛК є тимчасово непридатними до служби через стан здоров'я на період до шести місяців; працівники, які заброньовані; люди, чия дружина/чоловік, один з батьків або батьків партнера належать до осіб із I або II групою інвалідності, за умови, що ці особи з інвалідністю обрали військовозобов'язаного для свого догляду; люди, які мають трьох чи більше неповнолітніх дітей або батьки-одинаки; людина, яка є опікуном особи з інвалідністю I-II групи, що за рішенням суду є недієздатною; ті, хто зайняті постійним доглядом за хворим членом родини (дружиною/чоловіком, дитиною, власними батьками), які згідно з висновком спеціальних медичних комісій потребують постійного догляду. близькі родичі (першого ступеню споріднення) людини, яка має інвалідність першої групи, забезпечує її постійний догляд (не більше 1 людини з сім'ї), може отримати відстрочку від військової служби, за умови обрання людиною з інвалідністю військовозобов’язаного для надання допомоги по догляду; близькі родичі (першого ступеню споріднення) людини, яка має інвалідність другої групи та за визначенням спеціальних медичних комісій потребує постійного догляду, забезпечує її постійний догляд (не більше 1 людини з сім'ї), може отримати відстрочку від військової служби, за умови обрання людиною з інвалідністю військовозобов’язаного для надання допомоги по догляду; якщо чоловік та дружина проходять військову службу та мають неповнолітню дитину, тоді один з батьків має право на відстрочку; вагітні жінки та ті, які перебувають в декреті з дитиною віком до трьох років (у деяких випадках до шести років); тільки чинні народні депутати України та Верховної Ради АР Крим; співробітники Міноборони, Держспецзв'язку, Служби зовнішньої розвідки України, СБУ та інші. Права на відстрочку не матимуть працівники Бюро економічної безпеки України та Державної виконавчої служби. Крім того, не підлягають призову люди, що здобувають вищий рівень освіти, ніж їх наявний, а також деякі категорії працівників наукових та науково-педагогічних закладів, що працюють на повну ставку.   Також у документі є пункти, що стосуються збільшення кількості днів відпустки для військовослужбовців - до 30 днів підряд, та 90 днів оплачуваної відпустки для військових, які вирішили продовжувати службу після полону. Розглядають можливість демобілізації після 36 місяців безперервної служби у війську. Станом на сьогодні проєкт № 10378 на сайті Верховної Ради має статус "відкликаний", це стало відомо після засідання погоджувальної ради, що відбулось 11 січня 2024 року. Давид Арахамія, голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді, оголосив, що законопроєкт щодо мобілізації було повернуто для додаткового опрацювання Кабінету Міністрів. Орієнтовно новий розгляд заплановано на початок лютого: "6 лютого буде проголосовано перше читання. Я б хотів, розуміючи, що армія чекає цього законопроєкту, проголосувати в першому і в цілому", – повідомив Арахамія під час обговорення на заході "2024: сценарії для країни". Мобілізація в Україні на сьогодні: кого можуть призвати вже у лютому З початку лютого, як і раніше, отримати повістки можуть чоловіки віком від 18 до 60 років, які є військовозобов'язаними, відповідають вимогам за станом здоров’я та не мають інших підстав для відтермінування служби. Загалом, військове керівництво країни зазначає, що насамперед для доукомлектації армії потрібні люди з бойовим досвідом – штурмовики, артилеристи тощо. Другорядно - фахівці з різних сфер: водії, IT-спеціалісти, зв'язківці. Адже мобілізаційні процеси здійснюються не лише для бойових дій на фронті, а також для виконання різноманітних завдань. Один із можливих напрямків служби у таких випадках - це робота у штабі. Це означає, що в армії є потреба в професіоналах різних спеціальностей. Так, мобілізації можуть підлягати такі групи військовозобов'язаних: чоловіки віком від 18 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони мають військовий досвід; чоловіки віком від 27 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони не мають досвід військової служби; чоловіки віком від 18 до 60 років, які зняті та виключені з військового обліку, однак визнані придатними або обмежено придатними через стан здоров'я в умовах воєнного стану на підставі рішення ВЛК. Граничний вік для мобілізації залишився незмінним та не застосовується до чоловіків, які досягли 60-річного віку. Добровільно прийняти рішення щодо вступу на військову службу можуть: жінки віком до 60 років, які придатні за станом здоров’я;  призовники віком від 18 до 27 років, які раніше не брали участь у виконанні строкової служби – на службу за контрактом; люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав право на відтермінування від мобілізації через сімейні обставини, будуть служити за місцем проживання. Також на початку вересня в парламенті зареєстрували законопроєкт, що передбачає скасування права на відстрочку від військової служби для осіб, які здобувають вищу освіту, у віці старше 30 років. Доцільність введення такого рішення розглядається через те, що після початку повномасштабного вторгнення в рази зросла кількість чоловіків, які хочу здобувати вищу освіту. Але як зазначають адвокати, це рішення не може бути прийняте навіть у військовий час, адже суперечить нормам Конституції щодо права на освіту. До того ж у часі закон не має зворотної дії, тому таке рішення не буде стосуватися осіб, які вже навчаються. Крім того, наприкінці вересня до Верховної Ради внесли законопроект №10084, метою якого є внесення змін до закону про військовий обов'язок і військову службу, аби зняти вікове обмеження на добровільне проходження військової служби. Йдеться про військовослужбовців, які будуть визнані ВЛК придатними до служби, володіють значним рівнем професійної підготовки та практичним досвідом. Як зазначалось раніше, в Україні максимальний граничний вік мобілізації – 60 років. Автори проєкту Юрченко Олександр та Бурміч Анатолій зазначають, що цим документом вони усувають "вікову дискримінацію". Адже обов'язок захищати Батьківщину є закріпленим у Конституції і, відмова українцям у проходженні служби у віці старшому 60 років є порушенням їхніх конституційних прав. До того ж нардепи наголошують, що таким чином можна поповнити лави армії, вмотивованими та досвідченими військовими. Чи помолодшає мобілізація? У квітні 2023 року на сайті Верховної Ради з’явився законопроєкт № 9281, який передбачає зменшення граничного призовного віку з 27 до 25 років. Таке рішення було обумовлено тим, що значну кількість чоловіків призовного віку не можуть мобілізувати, оскільки вони не досягли віку 27 років та не мають статусу «резервіста» та  «військовозобов’язаного», їх можу призвати лише на строкову службу, яка в умовах війни не проводиться. Тобто, чоловіки 18-27 років можуть бути мобілізовані лише за власним бажанням. Згодом, законопроєкт підтримав Кабмін та 5 травня 2023 року його було передано на підпис до Президента. З того часу ухвалений парламентом закон так і не був підписаний Володимиром Зеленським. В оборонному відомстві зазначають, що під час воєнного стану таке тривале перебування людей призовного віку на обліку є недоцільним. До того ж, це є прямим насідком того, до лав ЗСУ не можуть залучити значну частину придатних до служби чоловіків. Як зазначають військові, на фронті не вистачає молодих людей. Зі свого боку, в особистій колонці The Telegraph висловив думку колишній міністр оборони Британії Бен Воллес: "Середній вік бійців на фронті — понад 40. Я розумію бажання президента Зеленського зберегти молодь на майбутнє, але факт — Росія нишком мобілізує всю країну".  Бен Воллес підкріплює свою тезу тим, що він на власні очі бачив навчання молодих українських військових на базі за кордоном та визнає їх значний потенціал, уміння та наполегливість. Українська сторона відреагувала на заяву екс-міністра оборони Британії. "Кого призвати, ми вирішимо самі, а ви нам допоможіть більше зброєю, технічними засобами. А кого за цю зброю і засоби посадити, які вікові категорії, ми вирішимо самі з урахуванням наших соціальних зрізів, наших можливостей потенційних", - сказав голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко під час етеру марафону "Єдині новини". Насправді, причин такого рішення може бути багато. Тут потрібно враховувати всі фактори і не перетнути "тонку межу" між бажанням щодо захисту держави та перспективами майбутнього України після перемоги, зазначає історик та військовий експерт Михайло Жирохов. Йдеться про демографічні причини, настрої в суспільстві та рівень загальної підготовки юнаків. До того ж не варто забувати, що з початком повномасштабного вторгнення, до лав Збройних Сил добровільно приєдналась значна кількість молодих людей, яким ледь виповнилось 18 років, тому сьогодні у війську можна побачити всі вікові категорії. Електронний реєстр військовозобов'язаних Ще одним нововведенням вересня 2023 року став законопроект, що подали до Верховної Ради, який стосується створення електронного реєстру військовозобов'язаних. Народні депутати пропонують зібрати всю доступну особисту та службову інформацію про військовозобов’язаних і резервістів у електронних реєстрах і базах даних у єдиний е-реєстр. Тобто, передати Міністерству оборони інформацію з державних реєстрів: МВС, Податкової служби, МОЗ, Держміграційної служби та інших відомств. Відповідно до проєкту закону, в автоматичному режимі військове відомство буде отримувати інформацію та особисті дані про українців віком 18-60 років. Включно з номерами телефонів, електронною поштою, відомостями про сімейний стан, роботу військовозобов’язаних та інше. Сьогодні відомо, що повноцінно запрацювати е-реєстр "Оберіг" має до літа 2024 року. Таку інформацію висловила заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко під час етеру телемарафону. Готовність у повній мірі може бути забезпечена, коли з’явиться особистий кабінет, де громадяни зможуть перевірити внесені дані та подати відомості до ТЦК. Врегулювати дані питання, що стосуються електронного кабінету покликаний законопроєкт №10062. На сьогодні документ прийнято, він готується до підписання. У свою чергу, Мінцифри хоче запустити проєкт "смарт-мобілізація", про що було анонсовано під час пресконференції в Медіацентрі Україна. З його допомогою військовозобов’язані зможуть самостійно обрати бажану для мобілізації спеціальність та підрозділ. Уникнення або мінімізація корупційних схем є однією з основних завдань, які вирішує дана  ініціатива. З іншого боку, новий підхід ґрунтується на максимальній прозорості та доступності інформації для кожного громадянина. Прийнявши рішення мобілізуватися, людина отримує можливість обрати таку спеціальність, яка відображає її унікальні здібності та особисті прагнення. До того ж, зникає фактор невідомості, адже подавши заявку, та успішно пройшовши відбір, вона має можливість пройти навчання та здобути посаду, що відповідає саме її вибору. Такий підхід дозволяє кожній особі реалізувати свій потенціал та отримати можливість працювати у сфері, яка найбільше відповідає її уподобанням та навичкам. "Ми хочемо запустити так звану "смарт-мобілізацію", коли людина самостійно обирає спеціальність, на яку вона хоче мобілізуватися, і не під примусом, а самостійно. Тобто людина вирішила, що вона хоче служити в Збройних силах України", – пояснив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю для "РБК-Україна".  Фото: соцмережі Хто має право на виїзд за кордон  Заборона виїзду для військовозобов'язаних громадян України, які відповідають віковим обмеженням - чоловікам віком до 18 років та після 60 років, за певними винятками, залишилась незмінною. Це правило спрямоване на забезпечення безпеки та добробуту громадян України під час періодів, коли держава знаходиться в стані війни або мобілізації,  але враховує індивідуальні потреби людини. На час дії воєнного стану питання перетину кордону громадянами України регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 57. Згідно з цим правовим актом виїжджати за територію країни можуть такі військовозобов'язані чоловіки: ті, хто з медичних причин отримали дозвіл на виїзд (через стан здоров’я) за сімейними обставинами за професією з метою допомоги ЗСУ держслужбовці Щодо жінок, відповідно до закону громадянки України можуть вільно виїжджати за кордон. Проте не слід забувати, що існують винятки. Обмеження на виїзд розповсюджуються на жінок, які обіймають посади в уряді та народних депутатів. Важливим доповненням є те, що з 1 жовтня в Україні жінки-медики стали на військовий облік. Таким чином, українки, які перебувають на військовому обліку, мають ті ж самі зобов’язання, що і чоловіки. За повідомленням очільника пресслужби командування Сухопутних військ ЗСУ Володимира Фітьо, законодавство України не містить положень, які встановлюють умови виїзду за кордон для жінок, які є військовозобов’язаними, тому жінки можуть перетинами кордон. Військовий облік жінок-медиків з 1 жовтня З 1 жовтня 2023 року в Україні жінки з медичною та фармацевтичною освітою стали на військовий облік. Однак, у пресслужбі МОЗ пояснили, що постановка на облік у ТЦК не обов'язково передбачає їхню мобілізацію. Такий облік дає можливість побачити об’єктивні резерви медичного персоналу та дає змогу визначити наявний медичний потенціал серед жінок та готовність їх допомагати в умовах воєнного стану. "Тому з 1 жовтня 2023 року на військовий облік мають стати всі жінки-медики та жінки-фармацевти, які з певних причин там не перебували. Постановка на військовий облік не дорівнює мобілізації. Облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків у державі", - зазначили у відомстві. До того ж, такі норми законодавчо закріплено ще 1992 року ч. 11 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу". Жінки медичних професій підлягають військовому обліку, якщо вони відповідають віковим (до 60 років) та медичним (визначається ВЛК) критеріям для проходження служби. Згідно з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. № 1487, жінки, які мають відповідну медичну та фармацевтичну освіту, але не перебувають на обліку у ТЦК, можуть влаштовуватись на роботу як невійськовозобов’язані ще протягом трьох років, тобто до кінця 2026 року, - як пояснила юристка Галина Токмач. Однак роботодавці зобов’язані повідомити ТЦК СП про те, що співробітниця їх організації/установи має медичну освіту, але не перебуває на військовому обліку. Якщо жінка працює не за фаховою спеціальністю та не надавала роботодавцю документ про наявну медичну освіту, то відповідно ТЦК СП ця інформація не стане доступною ніяким чином. Важливим доповненням є те, що українки, які перебувають на військовому обліку, зможуть перетинати кордон під час воєнного стану. Пресслужба МОН офіційно підтвердила інформацію: "Жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Починаючи з 1 жовтня 2023 року жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок - не буде. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон в незалежності від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади".  Що означають поняття "повна мобілізація" та "посилення мобілізації" на практиці Бойові дії тривають, і Україна не припиняє наступати для звільнення всіх своїх територій. Як зазначила заступниця міністра оборони Ганна Маляр, впродовж усього періоду наступальних дій на сході країни, втрати наших військових у вісім разів менші від загальних втрат ворога на цьому напрямку. Тоді як на півдні – втрати противника в п’ять разів більші, від наших. Незважаючи на такі значні цифри втрат серед окупантів, з української сторони теж існує потреба у поповнені резервів. Про прохання військових щодо необхідності збільшення обсягів мобілізації відверто сказав на пресконференції президент Володимир Зеленський, відповівши на питання кореспондентці ВВС: "Скажу відверто, військові звернулись до мене з цим, щоб дати можливість більше мобілізовувати. Все, більше поки що сказати про це не можу". Лідер держави утримався від розкриття детальних подробиць стосовно запиту військових. Крім того, він не виявив публічно своїх намірів щодо прийняття відповідних рішень у цьому питанні та не розголосив свої плани. В свою чергу, секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов у ефірі Українського радіо заявив, що, незважаючи на заклики до президента щодо розгляду можливості збільшення масштабів мобілізації, зміни в цій сфері навряд чи відбудуться.  Данілов також наголосив, що в Україні не існує серйозних труднощів щодо мобілізації громадян на військову службу і призив відбувається в установлених ще 24 лютого 2022 року межах "хвиль мобілізації". Якщо ж говорити про "повну мобілізацію", то в правовому полі України таке поняття взагалі відсутнє. Існують лише терміни – часткова і загальна мобілізація. Тож страхітливі історії про повну мобілізацію всіх чоловіків можна сприймати лише як добре продуману ІПСО. У своєму інтерв’ю "Українській правді", яке було оприлюднено 25 жовтня 2023 року, член парламентського комітету з питань оборони Сергій Рахманін заявив, що посилення мобілізації все ж можливе, адже сьогодні він бачить ознаки, що російська агресія перейшла на фазу війни на виснаження. В цьому сенсі він визначає мобілізаційний ресурс одним із ключових. "Коли планувалася велика наступальна операція (яка і зараз триває), то, починаючи з листопада і приблизно по квітень–травень мобілізаційні плани суттєво збільшувалися. Зараз, наскільки я розумію, додаткова потреба в ресурсах знадобиться і через втрати особового складу (через загиблих, поранених під час бойових дій) і, можливо, через необхідність формувати нові з'єднання, нові бригади", – повідомив він. Однак, як справедливо визначає Сергій Рахманін, підтверджуючи думки інших експертів, що мобілізувати громадян необхідно не лише до армії "штурмувати посадки", а брати фахівців, що будуть розвивати український ВПК (військово-промисловий комплекс). Від додав, що зараз працює над розробкою відповідного законопроєкту. Фото: gettyimages Які бувають види повісток та де їх можуть вручити  Сьогодні в Україні передбачено законом чотири види повісток. Однак, відповідно до доповнення статті 18−1 ЗУ про військовий обов’язок і військову службу, в період воєнного стану не відбувається призов на строкову військову службу.  У 2024 році чоловіки можуть отримати такі види повісток: Для уточнення облікових даних. Видаються з метою оновлення та уточнення інформації про стан здоров'я особи, склад сім'ї, місця роботи та інших важливих даних.  На проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Ця повістка підписана начальником Територіального військового комісаріату, вимагає пройти медичний огляд. Разом з повісткою додається спеціальна картка дослідження та медичного обстеження. У цій картці буде внесено висновок ВЛК щодо придатності до військової служби, непридатності або обмеженої придатності. Мобілізаційне розпорядження. Така повістка видається військовозобов'язаному після того, як медкомісія визнала його придатним для військової служби. Військовозобов’язаним чоловікам не можуть на руки видати повістку щодо проходження військово-лікарської комісії, адже процедура уточнення інформації передбачає можливість подання документів для отримання відстрочки від мобілізації, якщо такі документи наявні.  Нові правила в процедурі вручення повісток  Речниця територіального центру комплектування та соціальної підтримки Аліна Кривошея розповіла, хто має право вручати повістки: "Повістку може вручити не лише посадова особа ТЦК та СП, а й органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти". А з місцем вручення даного документу трохи важче. На практиці законодавством не встановлено конкретне місце для вручення повістки, тому фактично це може відбутися в будь-якому місці, як-от у парку, на блокпості чи в іншому громадському місці, або за місцем проживання.  Сьогодні юристи досі дискутують щодо заповнення повістки "на коліні". За їхніми словами, юридична практика свідчить про різні підходи судів та їх рішень щодо правомірності такого вручення повісток, тому кожен випадок в суді є унікальним. "Перевіряти документи у громадян, які, наприклад, не вчиняють жодного правопорушення і не викликають обґрунтованих підозр лише за тією підставою, що це є людина чоловічої статі віком від 18-60 років, вже є незаконними заходами", - повідомила адвокат Марина Бекало у матеріалі ТСН.ua.   Скоро можуть відбутися докорінні зміні, які збільшать повноваження працівників територіальних центрів комплектування. Як було зазначено вище, сьогодні працівники військкомату не мають повноважень зупиняти громадян призовного віку на вулиці для перевірки документів без наявних на те причин або виписувати повістки. Однак нова законодавча ініціативна, що буде розроблена за участі Генерального штабу ЗСУ та Міноборони, може це змінити. Такі дані озвучив народний депутат України Роман Костенко в етері Radio NV. Цей законопроект передбачає розширення прав ТЦК, що дасть змогу покращити організацію діяльності військових служб: "Вони зможуть вести аудіо і відеозаписи. Вони зможуть перевіряти приписні й документи, наскільки я пам’ятаю", — повідомив нардеп. Хто може отримати повторну повістку та наслідки її ігнорування  Повторно чоловік може отримати повістку, якщо він не з’явився в ТЦК з першого разу (після першої повістки). Також після початку повномасштабного вторгнення деякі чоловіки отримали повістку або самостійно прийшли до ТЦК, але досі не були призвані на службу. Тим, кого комісія визнала придатними і вони не мають підстав для відтермінування служби, можуть знову вручити повістку. До того ж, відповідно до законів України, усі військовозобов’язані протягом семи днів після зміни будь-яких облікових даних мають повідомляти ТЦК. Це стосується зміни місця проживання, роботи, сімейного стану тощо. З цього виходить, що повістку можуть видати знову як для повторного проходження ВЛК (якщо минуло більше року з проходження огляду), так і для перевірки персональних даних чи обставин відстрочки. Щодо ігнорування повістки, як зазначає адвокат Ростислав Кравець, передбачена адміністративна відповідальність – у вигляді штрафу, та кримінальна відповідальність за ігнорування вказівок щодо мобілізації – обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до п’яти років. Але треба мати на увазі, що кожен з таких випадків розглядають індивідуально та з використанням цілого комплексу заходів. Хто не підлягає мобілізації через відстрочку  Список категорій людей, який мають право на відстрочку служби з серпня 2023 року був розширений і включає:  Працівники, які  мають бронь за державними органами, підприємствами, установами чи організаціями. Багатодітні батьки та батьки-одинаки. Особи з інвалідністю I-III груп, а також люди, що є опікунами осіб з інвалідністю/недієздатних осіб. Чоловіки та жінки, які виховують неповнолітню дитину з інвалідністю I-II груп або з важкою хворобою, яка підтверджена спеціальною лікарсько-консультативною комісією. Особи, які взяли на себе відповідальність за дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, які ще не досягли 18-річного віку, включаючи опікунів, піклувальників, усиновителів та прийомних батьків. Особи, які доглядають за ріднею з тяжкими хворобами/інвалідністю I-II груп, та які потребують постійного догляду.  Чоловіки та жінки, чиї близькі родичі загинули чи вважаються зниклими безвісти під час виконання заходів з національної безпеки й оборони. Особи, які втратили (смерть / зникли безвісти) близьких родичів під час їхньої участі у Антитерористичній операції (військовослужбовці, люди, які мали відношення до забезпечення безпеки та оборони України та інші). Даний список не є вичерпним та не охоплює всі категорії та особливості випадків тих, хто звільняється від мобілізації відповідно статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
we.ua - Мобілізація в лютому 2024 року: чи буде посилена та кого можуть призвати
Як отримати інформацію про внесення вас до реєстру військовозобов’язаних
Чоловіки будуть мати змогу перевірити інформацію про себе в електронному реєстру військовозобов’язаних за допомогою “Електронного кабінету”, створення якого передбачається законопроектом 10062, за який депутати проголосували 16 січня. Електронний кабінет – це персональний кабінет, за допомогою якого військовослужбовці, призовники та резервісти пройшовши електронну ідентифікацію, можуть отримати доступ до інформації про свої особисті та службові дані. Електронна […] Сообщение Як отримати інформацію про внесення вас до реєстру військовозобов’язаних появились сначала на ТехноФан.
we.ua - Як отримати інформацію про внесення вас до реєстру військовозобов’язаних
Збір на допомогу ЗСУ

Відома волонтерка Наталія Юсупова допомагає військовим, які знаходяться на передовій і намагається закривати їх потреби в БПЛА та засобах зв'язку.

Закликаємо підтримати її ініціативи та долучитись до збору коштів для допомоги ЗСУ: https://send.monobank.ua/jar/62bAtM3t8z.

Більше інформації про Наталію: https://www.patreon.com/nyusupova, https://www.facebook.com/nataliya.vetvitskaya.

we.ua - Збір на допомогу ЗСУ
Що прибрали з закону про є-реєстр військовозобов’язаних: нардеп назвала важливі пункти
Із законопроекту №10062 про цифровізацію армії, який парламент прийняв у другому читанні в цілому, прибрали низку норм.
we.ua - Що прибрали з закону про є-реєстр військовозобов’язаних: нардеп назвала важливі пункти
Затвердили законопроєкт про цифровізацію ЗСУ. Які нововведення він передбачає
16 січня Верховна Рада підтримала законопроєкт № 10062, який стосується цифровізації Збройних сил України. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. «Після довгих і складних дискусій і провалу багатьох правок законопроект № 10062 щодо реєстрів для військового обліку прийнято в цілому», — написав він у своєму Telegram-каналі. Як інформують на сайті Міноборони, законопроєкт допоможе посилити кіберзахист та надасть право розміщувати ІТ-системи міністерства у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО. Документ також передбачає: — удосконалення реєстру призовників, військовозобовʼязаних та резервістів (налагодження взаємодії між реєстрами, використання даних щодо військового обліку тощо); — запровадження можливості створення й використання цифрового військового-облікового документу (сертифікату); — створення реєстру військовослужбовців ЗСУ та Державної служби спеціального транспорту, який дозволить забезпечити надання онлайн-послуг військовослужбовцям; — створення порталу електронних послуг для військовослужбовців та військовозобов’язаних (з’явиться можливість надання статусу УБД онлайн, офлайн та автоматично при наявності необхідних даних в системі); — прискорення та розширення доступу Сил оборони України до розвідданих союзників; — розробку та розгортання нових бойових систем та електронних сервісів для війська, а також посилення захисту даних від кібератак ворога. Нагадаємо, CDTO Міноборони Катерина Черногоренко під час YouTube-інтерв’ю для DOU розповіла про роботу над реєстром військовослужбовців, який функціонуватиме подібно до реєстру «Оберіг». Також у міністерстві паралельно працюють над реєстром для ветеранів.
we.ua - Затвердили законопроєкт про цифровізацію ЗСУ. Які нововведення він передбачає
Новий мобілізаційний законопроект прийнято: тепер ТЦК буде мати більше інформації та можливостей
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №10062 про створення єдиного електронного реєстру військовозобовʼязаних, запровадження сертифіката захисника та автоматичного отримання УБД. Про це повідомили народний депутат Олексій Гончаренко у своїх соціальних мережах. За словами нардепа, ухвалення закону було довгим та викликала багато дискусій, але після багатьох правок закон нарешті прийняли. Що це означає для військовозобов’язаних чоловіків та солдатів […] Сообщение Новий мобілізаційний законопроект прийнято: тепер ТЦК буде мати більше інформації та можливостей появились сначала на ТехноФан.
we.ua - Новий мобілізаційний законопроект прийнято: тепер ТЦК буде мати більше інформації та можливостей
Парламент підтримав створення електронного реєстру військовозобовʼязаних
Верховна Рада підтримала в цілому проєкт закону про створення єдиного електронного реєстру військовозобовʼязаних і автоматичне отримання посвідчення учасника бойових дій. Джерело: народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк і народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко у Телеграм, Міністерство оборони України у Facebook Пряма мова Железняка: "Після довгих і складних дискусій і провалу багатьох правок законопроект №10062 щодо реєстрів для військового обліку прийнято в цілому.
we.ua - Парламент підтримав створення електронного реєстру військовозобовʼязаних
Цілком несекретно: що не так із законопроєктом щодо "цифровізації" армії
Проєкт закону №10062 "Про внесення змін до деяких законів щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану" викликав неабиякі дискусії - серед професійних військових, чиновників, законотворців. Закон має на меті підвищити ефективність мобілізації (функціонування електронного реєстру військовозобов’язаних), надання послуг військовим (зокрема учасникам бойових дій) тощо. Прихильники законопроекту в його нинішньому вигляді одностайні в тому, що норма необхідна для подальшого реформування, розвитку та функціонування Збройних сил.
we.ua - Цілком несекретно: що не так із законопроєктом щодо
Законопроєкт про військовий облік: скандальні норми про втручання у приватне життя українців не будуть ухвалені
Норми про втручання у приватне життя українців, а саме про внесення до Єдиного електронного державного реєстру призовників персональної інформації з різних реєстрів, найімовірніше, не увійдуть до фінальної редакції законопроєкту №10062.
we.ua - Законопроєкт про військовий облік: скандальні норми про втручання у приватне життя українців не будуть ухвалені
Середа 28 Лютого

14

°

Хмарно

6° - 15°

0 %

1018 мм

3.69 м/с

  • 16:00

    15°
  • 19:00

    11°
  • 22:00

    10°
  • 01:00

    9°
  • 04:00

    9°

Що не так з цим дописом?

Захисний код

Натискаючи на кнопку "Зареєструватись", Ви погоджуєтесь з Публічною офертою та нашим Баченням правил