Search trend "1 липня свято"

Сьогодні, 15 липня відзначають День української державності. Свято співпадає з Днем хрещення Київської Русі та Днем пам'яті князя Володимира. Про започаткування Дня української державності президент Володимир Зеленський оголосив під час урочистостей з нагоди 30-ї річниці Незалежності України у 2021 році, а вперше його відзначили позаторік, пише Gаzеtа.uа. Свято української державності приурочили Дню хрещення Київської Русі та вшануванню пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира Великого. Як наголошують в Українському інституті національної пам'яті, свято має нагадувати, що "українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада змінила дати трьох державних свят Саме період правління князя Володимира був часом розквіту Київської Русі. А офіційне прийняття християнства у 988 році стало вибіром на користь європейської цивілізації та розвитку. Із часів середньовічної Київської Русі походять основні атрибути сучасної української держави. Йдеться, зокрема, про знак тризуб, що став гербом України. Окрім того, у Київській Русі зародилась національна грошова одиниця ‒ гривня. Зрештою, назва "Україна" також сягає своїм корінням давньоруського періоду, адже вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році. День української державності покликаний нагадувати про зв'язок сучасної України із усіма попередніми поколіннями українського народу, про тисячолітню історію державотворення в Україні. Метою встановлення свята є також протидія російській дезінформації та ворожим фейкам про нібито єдність походження українського та російського народів. Раніше у свято відзначалося 28 липня. А з переходом Православної церкви України а новоюліанський календар, День державності, який пов'язаний з Днем пам'яті рівноапостольного князя Київського Володимира Великого, припадає тепер на 15 липня. Відповідне рішення торік офіційно затвердила Верховна Рада. Помісний Собор Православної Церкви України 27 липня ухвалив остаточне рішення про перехід на Новоюліанський календар. Зі 161 делегата за перехід проголосували 156, проти було п'ять. Парафії та монастирі ПЦУ, за бажанням можуть продовжувати використовувати старий календар. Митрополит ПЦУ Епіфаній сказав, що з 1 вересня 2023 року церква офіційно переходить на новий календар. Його вже підготувала календарна комісія.

6 липня у світі відзначають День поцілунків. Свято виникло наприкінці ХІХ ст. у Великій Британії. 24 роки тому його офіційно затвердила Організація Об'єднаних Націй. За одним із припущень ініціатором Дня поцілунків був дантист. Чоловік вважав: що частіше люди цілуватимуться, то краще доглядатимуть за своєю ротовою порожниною, щоб уникнути неприємного запаху. Медик очікував, що завдяки цьому його стоматологічний кабінет відвідуватимуть частіше, але ідея не виправдала очікувань. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Блогер поплатився за поцілунок незнайомки на камеру Всесвітній день поцілунку неофіційно називають Днем закоханих, бо він є чудовим приводом для висловлення почуттів між закоханими. У цей час у всьому світі проводять різні святкові конкурси, флешмоби. Поміж учасників заходів часто розігрують призи на найдовший, найкрасивіший чи найнезвичніший поцілунок. Справжній пристрасний поцілунок викликає в мозку ті ж хімічні реакції, що стрибки з парашутом і стрілянина з пістолета. Додає стосункам пристрасті й ніжності водночас. Психологи радять якомога частіше говорити про почуття мовою дотиків. Поцілунок є не лише одним зі способів висловити почуття. Впливає на організм, як ліки. Вважається профілактичним засобом низки порушень в роботі організму. Під час поцілунку збільшується рівень адреналіну: цей гормон стимулює роботу надниркових залоз, а ті підвищують адаптаційні можливості організму. Цікаві факти: - дата першого поцілунку невідома, учені не зійшлися в думці, коли й чому з'явилася ця дія; - 1990 року житель США за вісім годин встиг поцілувати 8001 людину; - поцілунок заспокоює нервову систему й запобігає стресам, допомагає схуднути, є чудовою профілактикою зморшок; - п'ять калорій спалюється під час поцілунку в щоку. "Французький" поцілунок позбавляє 26 калорій; - під час поцілунку від однієї людини іншій передається 278 різних культур бактерій. Проте 95% із них - безпечні; - у жінок зникає бажання цілуватися: від неприємного запаху з рота, поту й через коротке підборіддя в чоловіка; - найдовший поцілунок у світі тривав 58 год. 35 хв. і 58 сек. Світовий рекорд 2013 року встановили жителі Таїланду - 44-річний працівник служби безпеки Еккахай Тіранарат і 33-річна домогосподарка Лаксана; - тривалий поцілунок припиняє напад вегетосудинної дистонії; - у середньому жінка цілує сім - дев'ять чоловіків до одруження; - дехто з жінок стверджує, що досягає оргазму від поцілунків. Цей феномен трапляється приблизно в 1-2% представниць прекрасної статі. Якщо жінка дозволяє себе торкатися, цілувати й говорити про секс - це ознака, що вона не проти інтиму. Для дівчат секс не завжди є спонтанним, вони зазвичай готуються до такої події завчасно. На прогулянку з хлопцем у френд-зоні жінка не одягне коротку сукню, підбори й глибоке декольте.

2 липня – покладання ризи Пресвятій Богородиці в Влахерні. Раніше це свято відзначалося 15 липня, однак 1 вересня 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар. Повний текст новини

У другий місяць літа українці відзначають багато церковних свят. У липні вшановуємо пророка Іллю, цілителя Пантелеймона та праведної Анни, матері Пресвятої Богородиці. Gаzеtа.uа підготувала церковний календар на кожний день. Зберігайте, щоб не загубити та не пропустити важливі свята. Головні церковні свята липня 11 липня - рівноапостольної Ольги, княгині Київської; 15 липня - рівноапостольного великого князя Володимира; 20 липня - славного пророка Іллі; 25 липня - Успіння святої Анни, матері Пресвятої Богородиці. Церковний календар на липень 2025 року по днях 1 липня - чудотворців і безсеребреників Косми і Дам'яна; 2 липня - покладання ризи Пресвятій Богородиці у Влахерні; 3 липня - мученика Якинта; Анатолія, патріарха Царгородського; 4 липня - Пресвятої Євхаристії (На неділю); Андрія, архієпископа Критського; преподобної Марти; 5 липня - преподобного Атанасія Атонського; 6 липня - преподобного Сисоя Великого; 7 липня - Матері Божої Неустанної помочі; преподобних Томи й Акакія; 8 липня - великомученика Прокопія; 9 липня - священномученика Панкратія, єпископа Тавроменійського; 10 липня - преподобного Антонія Печерського; 11 липня - рівноапостольної Ольги, княгині Київської; священномучениці Євфимії; 12 липня - Христа-чоловіколюбця; мучеників Прокла та Іларія; преподобного Михайла Малеїна; 13 липня - Сострадання Пресвятої Богородиці; преподобного Стефана Савваїта; Собор святого архангела Гавриїла; 14 липня - Отців шести соборів; апостола Акили; 15 липня - рівноапостольного великого князя Володимира; 16 липня - святого священномученика Атеногена та його учнів; 17 липня - великомучениці Марини; 18 липня - мучеників Якинта й Еміліяна; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вітаємо медиків зі святом: найтепліші листівки зі щирими побажаннями 19 липня - преподобної Макрини, сестри Василія Великого; пророка Дія; 20 липня - славного пророка Іллі; 21 липня - преподобних Симеона й Івана; пророка Єзекиїла; 22 липня - рівноапостольної Марії Магдалини; 23 липня - мучеників Трохима, Теофіла та інших; 24 липня - мучеників Бориса і Гліба; великомучениці Христини; 25 липня - Успіння святої Анни, матері Пресвятої Богородиці; 26 липня - мученика Єрмолая; святої преподобної мучениці Параскеви; 27 липня - великомученика Пантелеймона; Климента; 28 липня - апостолів Прохора, Никанора, Тимона і Пармена; 29 липня - мученика Калиніка; 30 липня - святих апостолів Сили, Силуана, Андроніка та інших; 31 липня - праведного Євдокима. 25 липня українці за новим церковним календарем відзначають Успіння праведної Анни. Торік це свято вшановували 7 серпня. Свято приурочене матері Діви Марії, праведній Анні, яка здавна вважалася покровителькою жінок, особливо матерів. Цього дня їй моляться, просячи про заступництво, допомогу у вагітності, легких родів та зцілення від безпліддя. Анна була дружиною святого Йоакима і матір'ю Пресвятої Діви Марії. Вони довго не мали дітей, але після багатьох молитов і обітниць Бог почув їхні прохання, і Анна народила Марію, яка стала Матір'ю Ісуса Христа. Анна та Йоаким завжди вважали своє батьківство благословенням від Бога, і виховали Марію в любові та побожності.

Сьогодні, 1 липня, віряни відзначають день пам'яті безсрібників і чудотворців Косми й Даміана. Вони зцілювали людей та тварин, не беручи за це жодної плати. З цієї причини їх і називають "безсрібниками". Повний текст новини

Сьогодні, 1 липня, День державного реєстратора в Україні. Віряни вшановують пам’ять святих чудотворців і безсрібників Косми та Дам’яна. До Нового року залишилося 183 дні.

Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.

Всесвітній день боротьби проти бідності, Міжнародний день анекдоту, День слідчого: що відзначити 1 липня1-го липня світ відзначає Міжнародний день анекдоту та жартів, а також День винаходу сонцезахисних окулярів. В Україні святкують професійне свято слідчі та архітектори.

Сьогодні не можна робити великі покупки

Православне свято сьогодні в народі прозвали літні Кузьминки - у розпалі був сінокіс, але трудитися належало не всім.

25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". За законом відтоді 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 год. і 8 хв. назад. З переходом від аграрного до індустріального суспільства нагальною ставала потреба уніфікації календаря та часу. Росія і, відповідно, підросійська частина України, у модернізаційних процесах відігравали роль наздоганяючих країн і не були лідерами, за яким можна здійснювати уніфікацію. До того ж вже давно встановили значні неточності юліанського календаря. Та в Росії переходити на григоріанський не хотіли через те, що він 1582 року був впроваджений буллою папи Римським Григорієм ХІІІ, тобто керівником конкурента РПЦ в християнському світі. Після повалення самодержавства пріорітетність Російської православної церкви помітно впала. 2 квітня 1917 року тимчасовий уряд ухвалив постанову "Про відміну віросповідних та національних обмежень", а 27 липня - "Про свободу совісті". Це свідчило про відокремлення церкви від держави. У постреволюційній пресі неодноразово йшлося про потребу переходу на новий календар. А центральні російські урядові і радянські газети з самого спочатку свого виходу датувалися 2 стилями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рік за старим стилем: історія свята, прикмети та заборони Саме за григоріанським календарем 1917 року відзначили 1 травня як святковий день. У "радянському" обґрунтуванні цього рішення зазначалося: "До цього часу російські робітники святкували своє пролетарське свято 1 травня за старим стилем. Лише в Західному краї та Польщі робітники виходили на вулицю в один і той же день із зарубіжними братами, тобто 18 квітня. Царська влада та православне духовенство старанно охороняли старий стиль, вбачаючи у ньому символ відірваності Росії від Європи та європейської думки". Питання про перехід на григоріанський календар для українських урядовців активізувалося з початком мирних переговорів з країнами Четверного союзу у Бресті та укладенням 9 лютого Брестського мирного договору. Але в цьому їх випередила радянська Росія, яка за день до підписання цього договору оприлюднила декрет раднаркому про перехід на західноєвропейський календар. Згідно з яким, після 31 січня старого стилю наступало 14 лютого нового. 23 лютого 1918 року на засіданні Ради міністрів УНР міністр шляхів Євген Сокович порушив питання "про стиль і годину" та запропонував "установити на Україні київський час". Рада міністрів погодилася з такою пропозицією та доручила Міністерству шляхів розробити відповідний законопроєкт і подати його на розгляд до Малої Ради. Визначили мотивування нового закону, яке запропонував міністр пошти і телеграфу Григорій Сидоренко: "Українська держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури, прагне до неї - у Європі заведено новий стиль". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без пірнання в ополонки - як відзначали Водохреще 1917 року Перехід на новий стиль календаря та середньоєвропейський час відбувався непросто. Повідомлення про переведення годинників зʼявились у пресі 3, 4, а то й 5 березня. Це вносило свій момент дезорганізації, окремі підприємства зазнали збитків. Деякі редакції газет повідомляли своїх читачів, що видання на лютий за передплатою доставлятимуться аж до кінця березня. Дирекція київського водоканалу повідомляла своїх абонентів, що термін плати за лютий закінчується 13 березня - 28 лютого, а надалі треба платити уже за березень. Частина навчальних закладів залишилась вірною "керенському" часові. Через це вчителі-сумісники не встигали з однієї школи до іншої на свої уроки. 1918 рік виявився не тільки без Різдва, але й із найкоротшим лютим - усього 15 днів, бо 16 лютого, згідно із законом Центральної Ради, вважалось вже 1 березня. Реформу календаря не визнала Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні. Церква продовжувала жити за старим стилем. Одне з найбільших церковних свят - Великдень, що 1918 року за прийнятим в РПЦ календарем припадав на 22 квітня, за світським стилем відзначався 5 травня. Уже після гетьманського перевороту. А церковне Різдво 25 грудня 1918 року припало на 7 січня 1919 року. " " Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендує парламенту прийняти за основу законопроєкт, який скасує перехід на літній час. У Євросоюзі вже не 1-й рік точаться дискусії про скасування щорічного переходу на зимовий і літній час, і Європарламент вже підтримав це рішення.