Search trend "25 вересня свято"

Еспресо наводить переклад статті Wybоrсzа.6 червня урядова Комісія в справах вивчення російського і білоруського впливу на внутрішню безпеку і справи Республіки Польщі в 2004-2024 рр. підвела підсумки річної діяльності. Тихо – оголошення на сайті Міністерства юстиції, яке відповідало за її організацію і діяльність, з’явилося через 4 дні і без феєрверків.Відповідно до оголошення Комісія, яка складається з 11 експертів під керівництвом генерала Ярослава Стружика, керівника Служби Військової Контррозвідки, обговорила тайний рапорт, який 7 квітня передала прем’єру Дональду Туску. Тематика аналізу – це питання безпеки, зовнішньої політики, дезінформації та економіки. Як висновок представлено 50 рекомендацій, які "повинні слугувати укріпленню супротиву країни російським впливам".Дональд Туск, фото: з відкритих джерел Генерал Стружик нагадав, що Комісія направила в прокуратуру клопотання про порушення розслідування проти Антоні Мачеревіча (звинувачення в дипломатичній зраді) і полковника Пьотра Погоновського, колишнього керівника Агентства внутрішньої безпеки (ліквідація 10 з 15 делегувань).Міністр юстиції Адам Боднар підсумував: "В умовах сучасних геополітичних викликів, які в даний час є причиною найсерйозніших загроз безпеці Польщі, висновки та рекомендовані заходи, представлені Комісією, а також висновки, подані до прокуратури, є важливим внеском у покращення безпеки Польщі".Це лише декларації. Міністри, присутні на засіданні, - крім Боднара, це міністр внутрішніх справ та координатор спеціальних служб Томаш Шемоняк та міністр культури Ганна Врублевська - та члени Комісії повністю пропустили те, що двома днями раніше було викинуто до кошику аналіз впливу Росії на польсько-українські відносини.За ініціативою ПСЛ уряд (один депутат утримався) та опозиція проголосували за Закон про створення нового державного свята: 11 липня поляки відзначатимуть Національний день пам’яті для поляків - жертв геноциду ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки.Направленого - визначає акт - у 1939-1946 роках "на польське населення" "українськими націоналістами з організації українських націоналістів (ОУН), української повстанської армії (УПА) та іншими українськими націоналістичними утвореннями, що діяли на східних землях Другої Польської Республіки (воєводства Волинське, Тарнопольське, Станіславівське, Львівське, Поліське), а також сучасних воєводств Люблінського і Підкарпатського".Чому немає свята 17 вересня 1939 року, ані дня Катині, але є свято волинської бійніЦе відкрито антиукраїнські дії, оскільки немає державного дня пам'яті ані 17 вересня (вторгнення СРСР до Другої Польської Республіки в 1939 р.), ані 5 квітня (рішення радянського політбюро 1940 р. про вбивство польських офіцерів у Катині), ані також 11 серпня (наказ 00485 від 1937 р. керівника НКВС Миколи Єжова в справі так званої польської операції в СРСР, в результаті якої розстріляно 111 000 осіб).Натомість вже в 2016 році Сейм і Сенат проголосували за рішення про створення 11 липня Національного дня пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами щодо громадян Республіки Польщі.А оскільки закон мовчить про скасування резолюції, то 11 липня поляки відзначатимуть з того ж приводу і Національне свято і Національний день пам’яті. Абсурд? Не єдиний.В законі також немає згадки про те, що в 2018 році до Закону про Інститут національної пам’яті - на додаток до "єврейських" поправок, які передбачають покарання за приписування польському народу чи польській державі відповідальності за злочини, вчинені нацистською Німеччиною – введено також "українські" поправки. Згідно з ними злочини українських націоналістів були прирівняні до комуністичних та нацистських злочинів, визначено, що вони тривали в період 1925-1950 років, також встановлено штрафи за заперечення їх.Президент Анджей Дуда та Адам Боднар, тогочасний речник Громадянських Прав, засудили використання фрази "українські націоналісти" та "Східна Малопольща".Трибунал погодився з їхніми застереженнями та видалив обидва терміни з закону.фото: з відкритих джерел Виконання судових рішень Конституційного трибуналу - це зобов'язання законодавчих та виконавчих органів влади, але протягом 6 років ані влада ПіС, ані нинішня не зробили нічого. Тобто закон зобов’язує, але без визначення того, хто вчинив злочин проти поляків у 1925-1950 роках та на якій території.У грудні парламентський клуб ПіС приніс проєкт, в якому було зазначено, що злочин було вчинено 2 членами та співробітниками ОУН - Бандера (ОUN -В) і УПА та іншими українськими формуваннями, що співпрацюють з Третім Німецьким Рейхом". І що мова йде про вчинки 1921-1950 років. Перше читання проєкту відбулося в Сеймі 6 лютого, після чого він опинився в комітеті.Також проводиться підрахунок кількості польських жертв. У законі, прийнятому 4 червня, мова йде про 100 тисяч осіб, Інститут національної пам’яті стверджує, що їх було 120 тисяч, а Пшемислав Чарнек, який представляв проєкт ПіСу, - 200 тисяч.У випадку польсько-українських історичних відносин немає ані норм, ані здорового глузду, оскільки все можна сказати і прийняти.Партія "Право і справедливість", фото: gеttyіmаgеs Зовсім не Інститут національної пам’яті. Де розташований "центр Путіна" в ПольщіЩо стосується проєкту Народної партії, уряд не зайняв позиції, оскільки, як заявив заступник міністра культури Мачей Врубел під час парламентської дискусії, "наразі вже нічого не стоїть на шляху урочистого святкування 11 липня, але Міністерство культури та національної спадщини, звичайно, не вносить поправок до цього парламентського законопроекту". Чому, можна запитати, очевидно, що влада вмила руки? Зрештою, у випадку обговорених історичних законів ми маємо справу з показовою присутністю московських фахівців."Українські" поправки до Закону про Інститут національної пам’яті були написані в інтересах Росії та її спеціальних служб. Не інакше є щодо закону, внесеного ПСЛ (Польською Селянською Партією). Войцех Чухновский заявив у "Газеті Виборчій", що в лютому комісія генерала Стружика надіслала список з 25 імен людей, що розповсюджують пропаганду Кремля в Агентстві Внутрішньої Безпеки.Зі слів його співрозмовника та члена Комісії, найважливішим джерелом пропаганди Кремля в Польщі є середовище, зосереджене навколо Видавничого Дому "Польська Думка" - "головний центр" для проросійських ініціатив у Польщі."Польська думка", перерахував співрозмовник Чухновського, має власне інтернет-телебачення, просуває там Гжегожа Брауна, закликає українців, які живуть у Польщі, щоб "поверталися додому", і розповсюджує фальшиві новини про прихильність до українців у черзі до лікаря, їх злочин і гроші, які вони отримують від держави і за які вони "не виражають вдячності".У своєму підході Європейський Союз є "тоталітарним творінням", Україна це "бандерівсько - фашистська держава", а "спеціальна операція в Україні" була спровокована американцями.Крім телеканалу "Польської думки", комісія в листі до Агентства внутрішньої безпеки назвала інші портали: Nаtіоnаlіsts.nеt, Nаtіоnаl.іnfо, krеsy.іnfо. Анонімний член Комісії заявив, що загальними цілями публікації цих ЗМІ є:• зменшення довіри до польського уряду (як попереднього, так і теперішнього);• розпад Європейського Союзу;• послаблення Заходу в цілому;• посварити Польщу з Україною.І він зробив висновок: "Цими порталами як джерелами користуються сторінки в соціальних мережах, які заражають польський публічний простір. Вони значною мірою обслуговуються спеціальними підрозділами російської армії, призначеними для підтримки фейкових сторінок".Після таких висновків експертів з російської дезінформації повинні включитися всі контрольні лампи в структурах, які дбають про безпеку держави.Вони не включилися. Навпаки, лампи, що застерігають від "центрів Путіна", згасли, натомість включилися лампи, що попереджають про "небезпеку" від України.Ексгумації йдуть добре, і ПСЛ обирає дипломата з ПНР та кореспондента з МосквиПредставником для звітності по Закону від 4 червня обрали депутата Тадеуша Самборського. У 1977 році він захистив докторську дисертацію в університеті імені Ломоносова в Москві, в 1970 -х та 1980 -х роках він був першим секретарем посольства Польської Народної Республіки у В’єтнамі та Лаосі, а потім був московським кореспондентом "Зеленого Прапора", органу Об’єднаної народної партії – партії-сателіта Польської об’єднаної робітничої партії на початку існування Польської Народної Республіки.Він двічі засідав у Сеймі від імені ПСЛ (1993-1997, 2001-2005), у 2023 році він отримав мандат від списків партії "Третій Шлях", був президентом фонду "Допомога полякам на Сході", до 2017 року він належав до керівництва Товариства "Польща - Схід" - до 1990 року Товариства польсько-радянської дружби.Самборський є постійним автором "Польських думок", він часто пише про злочини ОУН-УПА, у 2023 році він опублікував збірку своїх текстів у її видавничому будинку. "Польська Думка" - це медіа-покровитель його фестивалю.Майкл Олшевський, керівник закордонного департаменту "Виборчої", - один із небагатьох журналістів, який критично писав про закон, заявив, що "заявники з ПСЛ і "Третього Шляху" побачили шанс в антиукраїнських настроях і - як практично весь наш політичний клас - стали заручниками антиукраїнської риторики".Послідовність подій показує, що мова йде не лише про перегони, хто першим досягне союзу з Конфедерацією та Брауном. Наприкінці листопада міністри закордонних справ Польщі та України, Радослав Сікорський та Андрій Сибіга підписали декларацію, яка розблокувала питання про ексгумацію польських жертв в Україні та українських жертв у Польщі.Робоча група почала працювати під егідою міністерства культури. 24 квітня, завдяки особистому залученню прем’єр -міністра Дональда Туска та президента Володимира Зеленського, ексгумаційні роботи розпочалися в Пужниках на Тернопольщинні, завершилися в травні виявленням останків 42 поляків, убитих УПА. Прем'єр-міністр назвав цю подію "проривом".У відповідь Чарнек сказав, що прориву немає. Він стверджував, що після її прийняття "неможливо буде в Польщі під загрозою покарання прославляти УПА, бандеревців, всіх тих українських націоналістів, які вбивали наших співвітчизників 80 років тому"."Закон також покладе край цим ганебним переговорам Міністерства культури та національної спадщини з українською державою щодо можливих подальших пам’ятників УПА в Польщі", - додав він, представляючи поправку від ПіС до Закону про Інститут національної пам’яті.Здавалося б, усі розуміють, що "в нас є довоєнні часи", як зазначає Туск, і що якщо Україна потрапить під удари росіян і зраду американців, ми будемо сусідами з Росією Путіна не на ділянці 628 кілометрів (Кролівець, у російській номенклатурі Калінінград плюс Білорусь), а 1163. Можливість ведення Москвою гібридної війни від дезінформації та радіоелектронної боротьби до регулярного саботажу радикально зросте.Здоровий глузд вимагає мінімізувати все, що розділяє поляків та українців. Москва навіть не приховує, що однією з її цілей є конфлікт наших націй. Але це не так - Україна також є ворогом для численних польських політиків.Чи полегшує РSL завдання БраунуСвій проєкт Польська селянська партія (РSL) подала до маршалківської палати 25 квітня, тобто на другий день після початку ексгумації у Пужниках.Тими ж днями невідомі особи на поруйнованій могилі 62 вояків УПА на горі Монастир – також відомій як Монастир – у ґміні Горинець-Здруй встановили табличку з написом: "Спільна могила українців, членів УПА, відповідальних за терор і геноцид беззахисного польського, українського та єврейського населення. Господи Боже, змилуйся над ними і не зараховуй їм тих страшних вчинків, яких вони допустилися супроти своїх братів. "Прощення не означає забуття, але – зцілення болю"".Міністерства культури Польщі та України у спільній заяві назвали цей інцидент "свідомою провокацією, що слугує інтересам держави-агресора Росії  і має на меті зірвати конструктивний діалог, який останніми місяцями розвивається між нашими країнами".Табличку демонтували, тож Браун не зміг урочисто "відкрити" її 2 травня, як це собі планував.І можна було б відзначити невеликий поступ у розплутуванні польсько-українського вузла, якби не РSL і той спосіб, у який народники домоглися ухвалення свого проєкту.Генерал Стружик передав прем’єрові закритий звіт комісії 7 квітня, у якому містилася оцінка видання "Мyśl Роlskа" ("Польська думка") як "осередку Путіна" в Польщі, а також 50 рекомендацій щодо обмеження російського та білоруського впливу.фото: jаgіеllоnіа.оrg Чи передав глава уряду звіт Владиславу Косіняку-Камишу? Ми не знаємо, хоча це було фактично непотрібно, адже віцепрем’єр і міністр оборони делегував до комісії професора Ґжеґожа Мотику – керівника Військового історичного бюро та відомого дослідника польсько-українських відносин. Генерал Стружик кілька разів доповідав про результати роботи комісії на засіданнях уряду.Спочатку доповідачем проєкту, який підписав Косіняк-Камиш, мав стати віцеспікер Сейму Пьотр Зґожельський, який змагається у радикалізмі з Брауном щодо стигматизації українських націоналістів. Однак народний політик виявився недостатньо принциповим, і 30 травня його замінили на Самборського.Це трапилося перед другим туром президентських виборів, коли РSL сподівався на перемогу Рафала Тшасковського.Метою внесення на розгляд і проштовхування законопроєкту була не лише боротьба з антиукраїнським радикалізмом і зрив ексгумації. Йшлося також про те, щоб показати, що з "хабом Путіна" не може статися нічого поганого, незалежно від висновків комісії генерала Стружика та поточної політичної констеляції. До речі, представник "хабу" був делегований для того, щоб переконатися, що в антиукраїнському котлі під коаліцією, яка називає себе демократичною, не бракує політичних дров.Символічно, що закон про антиукраїнське національне свято був прийнятий 4 червня, в День свободи і прав людини, який відзначається в пам'ять про вибори 1989 року,  які призвели до краху комунізму в нашій країні (єдиний, хто помітив цей збіг, був Владислав Фрасинюк на шпальтах Nеwswееk) та ініціювали зміни в усьому регіоні, що незабаром привели до розпаду СРСР і становлення 15 його республік, зокрема й України, як незалежних держав.Донедавна польська влада представляла безперервність повстань за свободу і демократію в нашому регіоні як підставу для польської слави і політичної величі. Від польського Жовтня 1956 року та Угорського національного повстання, через Празьку весну, Солідарність 4 червня та Осінь народів 1989-го року до українських Майданів 2004-го та 2013-2014 років і нинішньої боротьби українців проти російських окупантів.А коли День волонтерів, які допомагають біженцям з УкраїниРозуміння цієї традиції могло б підштовхнути до заснування Дня польського волонтера в пам'ять про неймовірну солідарність, виявлену мільйонам українців після 24 лютого 2022 року. Тоді величезна частина польського населення показала здивованій Європі, що таке людська щедрість і серце і в чому проявляється дух старого континенту та його цінності.Натомість політики надірвали польську солідарність щодо України, додавши ще один ком у могилу знаменитої "лінії Ґедройця" у польській східній політиці.Інституції, такі як комісія генерала Стружика, мають пройти два випробування, щоб оцінити їхню реальну користь для безпеки держави.Першим є виявлення ворожих впливів серед попередньої влади. З цим, як видається, комісія справляється.Друге – виявлення російських та білоруських впливів серед своїх. А цим керівники держави знехтували. І менш важливо – чому: чи через підтримку коаліції заради голосів народників, чи змагання у антиукраїнстві з правими, чи відверті докори "невдячним українцям", які "не хочуть знати правду про Волинь".Значення має результат – те, що в польсько-українських відносинах ми зайшли в глухий кут.Українці вчинили мудро, коли надали кілька нових дозволів на ексгумацію, попри ворожий крок Польщі.А оскільки мости не спалено, варто шукати шляхи виходу з нинішньої ситуації.Починати варто із найголовнішого, тобто з громадської думки. Під час ексгумаційних робіт у Пужниках Кароліна Левицька в ефірі ТОК FМ розмовляла з професором Мотикою. Вона зазначила, що причиною запровадження Україною у 2017 році ембарго на ексгумаційні роботи було те, що їх проведення виявило б "ще більше полів, братських могил, наповнених кістками жертв з-поміж цивільного населення. І Києву рано чи пізно довелося б зіткнутися з цією дуже складною і темною сторінкою своєї історії".Вона додала, що, зрештою, зруйновані у 2015-2017 роках "невідомими зловмисниками" українські могили та меморіали, були незаконними.Брак знань не повинен звільняти від журналістської етики. Насправді частину руйнувань здійснили місцеві органи влади, тоді як російська агентура діяла відкрито, розміщуючи відео зі своїх дій на порталах так званої Донецької Народної Республіки. Могила на горі Монастир була впорядкована на підставі угоди Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва зі Спілкою українців у Польщі.Після кількарічних складних переговорів було домовлено, що на табличці з іменами з’явиться напис "загинули за вільну Україну". Головою Ради тоді був Станіслав Бронєвський, керівником "Сірих шеренг", у переговорах брав участь Світовий союз солдатів АК, зокрема середовище 27-ї Волинської дивізії.Ці люди знали події Другої світової війни з власного досвіду, їхні близькі загинули від рук українців, вони самі брали участь у польсько-українських боях. І все ж вони підтримали угоду Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (RОРWіМ) зі Спілкою українців у Польщі (ЗUwР), вбачаючи в ній елемент ширшого порозуміння між поляками та українцями.Ось чому Росія та її агентура, а також проросійські та ендеківські сили роблять усе можливе, щоб могили на горі Монастир не відновили у погодженому вигляді. Кремль зацікавлений, щоб поляки і українці показали, що не здатні осмислити драматичне минуле і думати про спільне майбутнє.Дослідження професора Галагіди та неприємні факти для польських істориківКілька зауваг щодо істориків. У польській правовій системі відбувається жонглювання датами, назвами українських формувань і такими термінами, як "українські націоналісти", а також кількістю жертв. Це означає, що роль дослідників зведена до нуля, бо польська держава не зважає на їхні дискусії та висновки, проголошуючи "правду" залежно від політичних потреб.І це в контексті ситуації, коли під час підготовки до ексгумаційних робіт з'ясувалося кілька не дуже приємних для польської держави фактів.Підтвердилося, що єдині комплексні дослідження щодо ідентифікації жертв польсько-українського конфлікту 1940-х років проводить команда професора Ігоря Галагіди в Українському католицькому університеті у Львові. За 7 років роботи дослідники встановили імена понад 22 тисяч українських жертв і визначили їхню загальну кількість - понад 30 тисяч. Наразі вони працюють над ідентифікацією польських жертв.Завдяки цьому українська сторона змогла представити список із 200 населених пунктів у Польщі, у яких загинуло щонайменше 5 цивільних осіб української національності.Такого комплексного переліку для населених пунктів на території України не змогли представити ні Інститут національної пам’яті (ІРN), ні жодна з численних установ, що займаються історичною політикою.Те саме стосується кількості польських жертв і встановлення якомога більшої кількості імен.Також з'ясувалося, що, всупереч твердженням деяких істориків, політиків і журналістів, ексгумація не є способом встановлення кількості жертв та їхньої ідентифікації. Стосовно конкретних населених пунктів – це ефективний і необхідний метод, але не для всієї території, на якій у 1940-х роках розгорталася польсько-українська драма.А тому історики повинні виконати свою роботу, і село за селом, місто за містом намагатися встановити імена жертв, щоб порахувати їх з відносною точністю. Це єдиний і найнадійніший спосіб дізнатися реальну картину минулого і віддати данину пам'яті тим, хто був убитий.     В ефірі ТОК FМ професор Мотика назвав дослідників, які ставлять під сумнів польську цифру 100 тисяч, "науковими антивакцинаторами". Тому що ніхто не ставив під сумнів польські дослідження, які називають таку цифру. Слова професора мають державну вагу, адже він є найважливішою посадовою особою в історичній політиці нинішньої влади. Окрім того, що він очолює ВБГ і є членом комісії генерала Стружика, він також входить до Колегії ІНП.   Але польська історіографія досі оперує оцінками, за якими кількість розстріляних обчислюється десятками тисяч людей, хоча минуло достатньо часу для ретельного дослідження цього питання.Маючи певні знання про літературу на цю тему, польські, українські, радянські та німецькі документи, а також про часткові результати ідентифікації польських жертв, я можу дати дружню пораду. Історики зроблять суспільству послугу, коли почнуть готувати громадян до сприйняття інформації про те, що польських жертв було незрівнянно менше, ніж загальноприйняті 100 тисяч.Що не применшує значення того факту, що жертв було десятки тисяч, і що кожна з них заслуговує на поховання, відновлення імені й прізвища і пам'ять.І на завершення кілька слів до службовців із ліквідації загроз для безпеки Польщі. У гучному інтерв'ю Донати Субботко "Росія вже тут" генерал Пьотр Питель, голова Служби військової контррозвідки у 2014-2015 роках, заявив, що "все, що сталося в Польщі після 2015 року, відповідає російським інтересам". І що польські служби залишили державу "голою і незахищеною" перед обличчям російської загрози.Через півтора року після того, як колеги генерала повернулися до виконання службових обов'язків, доводиться констатувати, що у сфері впливу Росії на польсько-українські відносини такий стан справ зберігається і сьогодні.

28 червня в Україні відзначають День Конституції. Цього року їй виповнюється 29 років, повідомляє Gаzеtа.uа. Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року з'явилася потреба конституційно закріпити основи державного та суспільного ладу. Тоді було 15 проєктів Конституції, але їх не ухвалили через конфлікт президентів Леоніда Кравчука та Леоніда Кучми з Верховною Радою та її головою Олександром Морозом. Президент хотів створити сильну виконавчу владу. Верховна Рада прагнула зберегти і розширити свої повноваження. 26 червня 1996 року Рада національної безпеки і Рада регіонів при президентові України засудили будь-які зволікання з прийняттям Конституції. Кучма призначив референдум щодо прийняття Конституції на 25 вересня. Наступного дня Верховна Рада прийняла постанову "Про процедуру розгляду проєкту Конституції України в другому читанні". І розпочався справжній марафон тривалістю майже 24 год. З них останні 14 - без перерви. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Конституція за хвилину. 90% українців не знають своїх прав Статті для обговорення з трибуни Верховної Ради зачитував депутат Михайло Сирота. Його пізніше називали батьком Конституції. У залі засідань точилася боротьба між комуністами та представниками інших політичних сил. По кожному спірному питанню мусили шукати компроміси. За Конституцію проголосували 315 депутатів із 450. Україна отримала Конституцію о 9:18 28 червня 1996 року. У ній закріпили правові основи держави, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи громадян. 1997 року почали відзначати День Конституції. Це єдине свято, закріплене у статті 161 Конституції. Україна не вийде з кризи на клаптикових змінах. Вона або розчиниться в Європі як держава із втраченими перспективами, або набереться розуму й мужності, щоб ухвалити новий Основний закон, - каже правознавець Всеволод Речицький. "На східноєвропейському просторі всі конституції побудовані на західних зразках. Студентською мовою - списані. Студент ніби й розуміє слова, та, коли треба їх пояснити, відстоювати зміст, каже: ні, я на таке не підписувався. Україна теж написала Конституцію за західними зразками, але зіпсувала їх і послабила. Ми тоді створили чергову соціалістичну конституцію. Стаття 13-та говорить, що земля є власністю народу. Можна не продовжувати. Бо про те саме йдеться в ленінському декреті "Про землю". Тому нинішні спроби змінити щось окреме - закономірні, але не вирішують питання по суті", - каже він.

Православна церква України офіційно прийняла новий календар 1 вересня 2023 року, визначивши 25 грудня датою святкування Різдва Христового. Попри цю зміну, дехто продовжує відзначати свято в звичну дату – 7 січня, тобто сьогодні. Повний текст новини

День святого Миколая - це свято, яке в різних країнах світу має свої унікальні традиції та звичаї. Хтось чекає подарунків у чобітках, хтось готує спеціальні страви, а для когось це день, коли діляться добрими справами та допомагають тим, хто цього потребує. Розповімо про найцікавіші звичаї, які збереглись у різних куточках Європи. Міклавж у Словенії У багатьох містах по всій Словенії напередодні свята Святого Миколая будуть відзначені процесіями з впізнаваною фігурою Святого Миколая або св. Міклавжа. Його зазвичай супроводжують пустотливі "парклі" (крампуси) і солодкі ангели. Вони принесуть радість дітям, роздавши солодощі та смаколики. Вночі Святий Миколай залишає дітям подарунки в тарілках, кошиках або панчохах, які йому ввечері ставлять сухофрукти, цукерки та маленькі подарунки. Для тих, хто був неслухняним, він може залишити гілочки. Сінтерклаас у Нідерландах Голландці на своїй Батьківщині традиційно зустрічають Сінтерклааса 6 грудня за Юліанським календарем. Сінтерклаас - це поважний дідусь з білим волоссям та довгою густою бородою. За легендою він приїжджає до Роттердама на пароплаві з далекої Іспанії, яка уособлює собою "теплі краї". Супроводжують його вірні помічники - Чорні Піти (також їх можуть називати сажотрусами), які безпосередньо беруть участь у нелегкій роботі головного персонажа. У ніч перед Днем Святого Ніколаса Сінтерклаас на білому коні розвозить малечі подарунки. Щоб отримати заповітний презент, діткам протягом року слід добре поводитися та слухатися старших. Крім того, перед сном 5 грудня кожній дитині необхідно залишити новорічний чобіток біля каміна і покласти в нього гостинець для коня Сінтерклааса: моркву або пучок сіна, а поруч миску з водою. Після такої підготовки потрібно запросити дідуся до своєї оселі, співаючи йому традиційну пісеньку. Вранці наступного дня у черевиках малюки знаходять різні подарунки та кондитерські вироби. Вважається, що окрім гостинців Сінтерклаас носить із собою велику червону книгу, в якій записані імена дітей та всі їхні добрі та погані вчинки за попередній рік. Тому приховати власний непослух від мудрого дідуся не вдасться нікому. І у разі поганої поведінки дитина отримає не бажаний подарунок, а вугілля від Чорного Піта. Деякі легенди свідчать, що вірні помічники могли викрадати неслухняних дітей і як покарання відвозити їх до Іспанії. Святий Мікулаш у Чехії День святого Микулаша відзначають у Чехії 6 грудня, святкування та активності у Чехії традиційно відбуваються напередодні, 5 грудня. Цього дня на площах і вулицях чеських міст можна зустріти Мікулаша, а також ангела і чорта, які його супроводжують. Останні допомагають дідусеві оцінювати, чи гідна дитина подарунка за те, як вона поводилася протягом року. Святий Микулаш роздає дітям, які гарно себе поводили, фрукти: мандарини, апельсини, банани. За індивідуальними побажаннями він може подарувати їм свіжий ананас та інші екзотичні плоди. За традицією, Мікулаш також пригощає малюків горішками. Останнім популярними у чеських дітлахів стали такі подарунки, як фігурки із шоколаду та різдвяні календарі з цукерками. Якщо дитина поводилася весь рік погано, то солодощів вона не отримає. За погані вчинки святий Мікулаш замість смаколиків дає дітям вугілля та сиру картоплю. Іноді вугілля перемішують разом із гарними подарунками, щоб нагадати дитині про те, що вона цього року пустувала. Пер Ноель у Франції У Франції Святий Миколай вважається покровителем Лотарингії, і саме тут святкування відбувається найактивніше. Крім того, тут свято є офіційним. В містечку Сан-Ніколя-де-Пор, наприклад, увечері виходить святкова процесія з центру міста і рухається головними вулицями під фанфари. На її чолі йде старець із білою бородою, тобто Святий Миколай, якого супроводжує привид. У руках привид тримає різки, щоб відшмагати неслухняних дітей, а потім забрати їх із собою в мішку. На честь свята у багатьох містах проводять святкову ходу, печуть пряники і булочки в формі чоловічків, в школах і садках влаштовують вистави та лотереї, діти обмінюються подарунками та сувенірами. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День святого Миколая: що категорично не можна робити сьогодні Миколайки у Польщі У Польщі Святий Миколай приходить як єпископ із золотим посохом та в яскравій одежині. Подорожує він пішки, на коні чи на санях. Напередодні свята діти вішають чисті білі панчохи або ставлять начищені чоботи з вірою, що вони будуть наповнені дарунками. Ніколастаг у Німеччині Діти наводять лад у своїх кімнатах, прибирають іграшки. А напередодні ввечері ставлять перед дверима чобітки чи якесь інше взуття, щоб вранці знайти там невеликий подарунок чи солодощі. А неслухняним дітям один з помічників Святого Миколая - Кнехт Рупрехт залишає замість подарунків різки. Сан Нікола у Італії Італія святкує 6 грудня. Тут свято особливо популярне серед незаміжніх жінок, які бажають знайти чоловіка, адже тут він вважається покровителем родини та сімейних цінностей. Але в деяких італійських провінціях дарують дітям подарунки, а також влаштовують ярмарок. У Італії на острові Сардинія є невелике містечко Сассірі. Його покровителем вважається Микола Чудотворець, тому й головне свято міста припадає саме на 6 грудня. Вже багато років у Сассірі існує цікава традиція під назвою Rіtо dеllе nubіlі. Полягає вона в тому, що протягом усього дня у свято Святого Миколи молодим нареченим дарують подарунки. 6 грудня українці відзначають День святого Миколая. Це нова дата після переходу на новий релігійний календар ПЦУ, який відбувся торік 1 вересня. Це свято найбільше чекають діти. Саме на основі образу Миколая Чудотворця в багатьох країнах світу з'явився персонаж святий Миколай. В англомовних країнах, зокрема, в США, Великій Британії тощо, його називають Санта Клаус. Тут він приходить до дітей в ніч проти 25 грудня, тобто на Різдво.

6 грудня українці відзначають День святого Миколая. І в цей день свої іменини святкують усі, хто носить ім'я Микола. У християнстві ім'я Микола одне з найпоширеніших. Це ім'я носив один з найбільш шанованих українських святих Микола Чудотворець. Gаzеtа.uа підготували добірку зворушливих та гарних листівок з привітаннями з Днем ангела Миколи. Пошліть усім, хто носить це ім'я у вашому оточенні. Привітання у прозі Колю, у ці непрості часи бажаю тобі, щоб твій ангел захищав тебе! Щастя і благополуччя та родинного тепла, і, звісно ж, мирного неба над головою! Нехай твоє життя буде сповнене позитиву, щирості та надій. Нехай всі ці надії будуть виправдані, бажання здійснимі, а мрії здійсненні. З Днем ангела, Миколо! З іменинами, Колю! Бажаю різноманітного, активного, яскравого життя, в якому поряд завжди будуть вірні друзі та люблячі близькі люди! Бажаю, щоб в житті не було ніяких страхів, ніяких сумнівів, ніяких заборон. З Днем ангела, Миколо, нехай кожне "завтра" буде в сто разів краще, ніж "сьогодні"! З іменинами, Колю, дорогий наш друже! Бажаємо міцного здоров'я, здійснення всіх бажань, досягнення всіх твоїх цілей. Нехай у твоєму житті будуть тільки радісні події, негаразди та печаль нехай обходять стороною, а удача і везіння переслідують тебе! Значення імені Микола Ім'я Микола походить від давньогрецького імені Ніколаос, що перекладають як "переможець народів". Це ім'я популярне у багатьох країнах Найголовнішою його рисою можна назвати витримку та самоволодіння. Він настільки непохитний у своєму спокої, що іноді може виникнути відчуття якоїсь відстороненості, але це зовсім не так. Це один із зовнішніх проявів його аналітичного розуму. Він ніби спостерігає за всім збоку і лише іноді втручається у те, що відбувається. Микола не любить критику в свою адресу і поради з приводу його особистого життя. Він потайливий. Також Микола безкорисливий, чесний і щирий, а це іноді загрожує важкими ситуаціями в житті. Він не любить інтриги. Успіху в житті домагається наполегливо працюючи. Розвинене почуття гумору робить Миколи привабливим співрозмовником. До того ж він завжди доброзичливий і привітний з людьми. Микола ніколи не здається і завжди досягає поставлених цілей, завжди намагається бути таким, як про нього думають інші люди, ніколи не говорить погано про близьких і рідних. А ще Коля обожнює допомагати іншим людям, до того ж найчастіше безоплатно. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П'ять справ, які потрібно зробити до Дня святого Миколая Основними недоліками Миколая можна вважати впертість, самовпевненість, егоїстичність і деяку зверхність. Сім'я для Миколи є одним із критеріїв своєї успішності, тому у дружини він намагатиметься обирати найгарнішу з оточення. Якщо жінка йому сподобалась, то довго не тягне з пропозицією руки і серця. Але у шлюбі він ревнивий та зраду не пробачає. У сімейному житті Микола не пред'являє якихось серйозних вимог до побуту, любить дітей та проводить з ними час із задоволенням. 6 грудня українці відзначають День святого Миколая. Це нова дата після переходу на новий релігійний календар ПЦУ, який відбувся торік 1 вересня. Це свято найбільше чекають діти. Саме на основі образу Миколая Чудотворця в багатьох країнах світу з'явився персонаж святий Миколай. В англомовних країнах, зокрема, в США, Великій Британії тощо, його називають Санта Клаус. Тут він приходить до дітей в ніч проти 25 грудня, тобто на Різдво. Існує популярна історія, яка розповідає, як святий допоміг трьом сестрам. Через їхню бідність ніхто не хотів брати їх за дружин. Тому Миколай вирішив підкинути вночі їм до будинку три мішечки з золотом. Вони потрапили до шкарпеток, які сушилися над каміном. Так з'явилася європейська традиція залишати подарунки в шкарпетках.

6 грудня за новим церковним календарем згадують одного з найбільш шанованих святих - Миколая Чудотворця. Його також називають Миколою Угодником. Історія свята Микола прийняв Христа, будучи багатою людиною. Перейнявшись вченням отримав безцінні дари Духа Святого. Виконуючи Слово Боже і проповідуючи спасіння Христове, не залишався байдужим в турботах про бідних, малозабезпечених і ближніх своїх. Творив дивовижні справи, а безкорисливість і лагідність почитав великим привілеєм. Був чудовим благодійником. Відомо, що вже в VІ ст. день упокоєння Святого став значним християнським святом Східної Церкви, коли імператор Юстиніян І збудував на його честь церкву в Константинополі. З Візантії свято поширилося по цілому світу - й на українські землі також. За переказами князь Аскольд узяв Святого Чудотворця за небесного покровителя й мав хресне ім'я Миколай. До Західної Церкви свято прийшло у ІХ ст., коли папа Миколай перший папа з цим іменем - близько 860 р. збудував у Римі церкву Святого Миколая. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П'ять справ, які потрібно зробити до Дня святого Миколая Вважається, що Святий Миколай є опікуном подорожніх, моряків і рибалок. Адже згідно з житієм Святий неодноразово приходив на допомогу людям під час стихійного лиха - силою молитви зупиняв грозу чи бурю. Так довгий час вважалось і в Україні - кожен рибальський курінь мав обов'язково ікону цього святого, перед якою на початку ловецького сезону й у часи негоди, стихійного лиха служили молебень. Й нині у храмах саме перед іконою Св. Миколая моляться, вирушаючи в далеку дорогу, а також при освяченні різноманітних транспортних засобів. Свято Миколая відкриває низку різдвяних і новорічних урочистостей. Саме цього дня у містах України запалюють новорічну ялинку. Зазвичай День Миколая Угодника відзначається з ярмарками і гуляннями, різними концертами та благодійними заходами. Що не можна робити У День святого Миколая не можна важко працювати фізично, шити, вишивати, в'язати, прасувати. Також на свято не можна відмовляти у милостині та допомозі тим, хто цього потребує. У День святого Миколая забороняється лихословити, лаятися, конфліктувати, бажати зла іншим. Батькам в цей день не можна гримати на дітей. В цей день забороняється споживати м'ясні і молочні продукти, оскільки триває Різдвяний піст. На свято не можна підстригати волосся. Вважалося, що так можна "зрізати удачу". Прикмети У народному календарі - це день Миколи Зимового Іній на деревах - до щедрого врожаю хліба. Випав сніг до 6 грудня - зима буде морозною. Скільки на Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу Весняного. Холодна погода в цей день - слід чекати холодну зиму. Дощ у День Миколая - до гарного врожаю озимини. 6 грудня українці відзначають День святого Миколая. Це нова дата після переходу на новий релігійний календар ПЦУ, який відбувся торік 1 вересня. Це свято найбільше чекають діти. Саме на основі образу Миколая Чудотворця в багатьох країнах світу з'явився персонаж святий Миколай. В англомовних країнах, зокрема, в США, Великій Британії тощо, його називають Санта Клаус. Тут він приходить до дітей в ніч проти 25 грудня, тобто на Різдво. Існує популярна історія, яка розповідає, як святий допоміг трьом сестрам. Через їхню бідність ніхто не хотів брати їх за дружин. Тому Миколай вирішив підкинути вночі їм до будинку три мішечки з золотом. Вони потрапили до шкарпеток, які сушилися над каміном. Так з'явилася європейська традиція залишати подарунки в шкарпетках.

В переддень відзначення Дня святого Миколая важливо підготуватись заздалегідь. Є справи, які потрібно зробити ще 5 грудня і, власне, у день святкування. У цей день прийнято дарувати дітям подарунки, а також найріднішим, яким хочеться зробити приємне. Але в Україні є і інші традиції та певні ритуали. На Миколая наші предки варили каші та пиво, святили в церкві хліб і зерно, запрошували в гості родичів. Селяни кропили святою водою домашню худобу. Дівчата ворожили на суджених і долю. Розповімо про п'ять обов'язкових справ, які потрібно зробити. Приберіть будинок На свято святого Миколая заборонена хатня робота, прибирання та прання. Тому 5 грудня підготуйтеся до свята і наведіть лад у домі. Заздалегідь помийте тарілки і винесіть сміття. Попросіть вибачення Це свято вважається сімейним і добре підходить для примирення. Якщо ви в чомусь завинили перед близькими, то попросіть вибачення і пробачте чужу провину. За можливості день варто провести з рідними або хоча б зателефонувати їм. Приготуйте миколайчики Головною стравою дня вважаються миколайчики - традиційні пряники з медом і прянощами. Вироби роблять у формі ялинки або Миколи Чудотворця, прикрашають глазур'ю і роздають дітям. Зробіть добру справу Микола Чудотворець за життя прославився добрими безоплатними справами. Тому в день його пам'яті варто зробити хороший вчинок, допомогти знедоленим людям або зробити пожертву на благодійність. Розповідати про зроблене нікому не слід. За прикметами, зроблене 6 грудня добро повернеться до людини в потрійному розмірі і не залишиться непоміченим Миколою. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як здивувати близьких на День святого Миколая: найкращі подарунки для кожного Помоліться На саме свято читають молитви на Миколая Чудотворця. Молитися можна як у храмі, так і вдома - головне, щоб слова були щирими. Що можна попросити у святого Миколая Здоров'я, сімейного щастя, прощення гріхів і розради в горі. А також дитячого здоров'я і благополуччя, адже святий вважається покровителем усіх дітей. 6 грудня українці відзначають День святого Миколая. Це нова дата після переходу на новий релігійний календар ПЦУ, який відбувся торік 1 вересня. Це свято найбільше чекають діти. Саме на основі образу Миколая Чудотворця в багатьох країнах світу з'явився персонаж святий Миколай. В англомовних країнах, зокрема, в США, Великій Британії тощо, його називають Санта Клаус. Тут він приходить до дітей в ніч проти 25 грудня, тобто на Різдво. Існує популярна історія, яка розповідає, як святий допоміг трьом сестрам. Через їхню бідність ніхто не хотів брати їх за дружин. Тому Миколай вирішив підкинути вночі їм до будинку три мішечки з золотом. Вони потрапили до шкарпеток, які сушилися над каміном. Так з'явилася європейська традиція залишати подарунки в шкарпетках.

6 грудня українці відзначають День святого Миколая. Це нова дата після переходу на новий релігійний календар ПЦУ, який відбувся торік 1 вересня. Раніше День святого Миколая відзначали 19 грудня. Це свято найбільше чекають діти. Історія свята В сучасній культурі святий Миколай став більше святковим персонажем, таким собі добрим дідусем, який приносить подарунки чемним діткам і кладе їх під подушку. Однак, його ототожнюють з образом християнського святого Миколая Чудотворця, який жив у реальності. Він народився на півострові Лікія в місті Патарі між 270 та 286 роками. Нині це територія Туреччини. Спочатку Миколай був єпископом і навіть здійснював паломництво до Святої Землі та Єгипту. За часів гонінь за християнами зазнав катувань з боку римського імператора, сидів у в'язниці, але згодом був звільнений. Вперше вшановувати пам'ять святого Миколая Чудотворця почали приблизно в VІ столітті. Тоді його тіло було перевезене італійськими купцями з Мири до Барі. Тут його мощі зберігаються й в наші дні. Саме на основі образу Миколая Чудотворця в багатьох країнах світу з'явився персонаж святий Миколай. В англомовних країнах, зокрема, в США, Великій Британії тощо, його називають Санта Клаус. Тут він приходить до дітей в ніч проти 25 грудня, тобто на Різдво. Легенди про святого Миколая Здавна святого Миколая вважали не лише заступником дітей, але й покровителем мандрівників, моряків та пекарів. За легендою він народився в заможній родині, але в дорослому віці став аскетом, тому роздав свої статки біднякам. Час від часу він приносив до дитячих будинків іграшки, теплі речі. Існує популярна історія, яка розповідає, як святий допоміг трьом сестрам. Через їхню бідність ніхто не хотів брати їх за дружин. Тому Миколай вирішив підкинути вночі їм до будинку три мішечки з золотом. Вони потрапили до шкарпеток, які сушилися над каміном. Так з'явилася європейська традиція залишати подарунки в шкарпетках. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Головна ялинка країни: коли буде відкриття та який матиме вигляд За переказами він також зцілював хворих, визволяв полонених, допомагав невинним. Саме тому Церква й канонізувала Миколая Чудотворця. Традиції свята Раніше за часів Радянського Союзу і в перші роки незалежності України, замість образу святого Миколая влада намагалася насадити українцям антирелігійного Діда Мороза. Але поступово почали повертатися традиції минулих років. Зокрема, до діток знову почав приходити святий Миколай. Однією з найулюбленіших традицій цього свята серед дітей є отримання подарунків, які кладуть під подушку. Існує звичай писати листи святому Миколаю, в яких просити бажаних речей та перераховувати свої добрі справи за рік. За легендою слухняним діткам Миколай приносить саме подарунки, а неслухняним кладе під подушку різочку. В церквах проходять церковні богослужіння, а тому віряни обов'язково йдуть до храму, щоб помолитися святому, попросити його заступництва. В школах і дитсадках проходять святкові вистави, дітки співають пісень і розповідають вірші про це свято. 6 грудня за новим церковним календарем віряни вшановують Миколая Чудотворця. Його вважають одним з найбільш шанованих святих. Миколу Чудотворця шанують як святого, який може здійснити будь-які чудеса. Його вважають покровителем сиріт, бідних, хворих, мандрівників, моряків, військових, хліборобів, ув'язнених, але насамперед - дітей. У день пам'яті Миколи Чудотворця добре піти до церкви. У святого просять зцілення від хвороб, допомоги в нових справах, фінансового благополуччя, вдалого заміжжя і одруження, легких пологів і моляться за дітей. Вважається, що Миколай Чудотворець чує кожного, хто звертається до нього зі щирою молитвою.

Більшовицький переворот відбувся 7 листопада 1917 року у Петрограді - тепер Санкт-Петербург. У СРСР цей день відзначали, як державне свято. У підручниках переворот називали Велика Жовтнева соціалістична революція. За старим календарним стилем подія відбулася 25 жовтня - тому Жовтнева. Причини Жовтневого перевороту На початку 17-го року Російська імперія потрапила у смугу криз. Практично весь бюджет перекинули на армію. Промисловість працювала на потреби фронту. Людям бракувало найнеобхіднішого. Багато працівників заводів, селян, інтелігенцію мобілізували в армію. Від царя Миколи ІІ вимагали змін. Він їх ігнорував. Прихильники лівих ідей були переконані, що допоможе державі лише революція. Провідні партії не сприймали серйозно більшовиків. Але вони завдяки популістським гаслам восени 1917 року здобули підтримку людей. Вони захопили резиденцію Тимчасового уряду Зимовий палац та всі стратегічні пункти Петрограду. На з'їзді Рад лідер більшовиків Володимир Ленін заявив про перехід влади у Росії до його політсили. Більшовики проголосили "Декрет про мир" і пообіцяли домовитись про завершення війни з німцями. Заявили, що уся поміщицька земля буде розділена між селянами. Питання України В Україні діяли політичні сили, які не могли домовитися між собою щодо подальшого розвитку - Українська Центральна Рада, Рада робітничих і селянських депутатів - пробільшовицьке утворення та Штаб Київського військового округу - прихильники Тимчасового уряду. Більшовицька партія в українських містах не мала більшості, але 17 листопада 1917 року вони підняли повстання проти військового штабу у Києві. Використовували робітників заводу "Арсенал". Центральна Рада не втручалась, а потім стала їм допомагати. Представники Тимчасового уряду залишили місто. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На харківському вокзалі прощались з більшовиками Центральна Рада видала ІІІ Універсал - проголосила Українську Народну Республіку. Більшовики були проти цього. Ленін висунув ультиматум, який у Києві не задовольнили. Почалася війна. За три роки протистоянь перемогу здобули більшовики Наслідки більшовицького перевороту Воєнний комунізм у 1919-1921 роках - терор проти приватних власників різних рівнів та українського селянства. Розстріляне відродження - знищення української інтелігенції у 1920-1930-х роках. Цензура, переслідування та арешти письменників та митців тривали й протягом 1950-70-х років. Знищували національну культуру і традиції. Голодомор - геноцид українського народу у 1932-33 роках. Його створили штучно. Забрав життя 7 млн селян. Психічні травми і страх голоду досі передається українцям на генетичному рівні. Гоніння церкви відбувалося протягом всього періоду існування СРСР. Існувала лише православна церква московського патріархату, яку контролювали спецслужби. У храмах влаштовували склади і клуби. Начиння грабували, а священиків репресували. Вбивство видатних української діячів Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Степана Бандери. Фальсифікації та викривлення історичних фактів. Нехтування родинними традиціями і повагою до минулого. 5 вересня 1918-го в Україні почався "червоний терор" - злочинна репресивна політика комуністичного режиму. 100 років тому радянський уряд ухвалив Декрет про "червоний терор", мета якого - боротьба з контрреволюцією. Радянська політична пропаганда висвітлювала "червоний терор", як відповідь на "білий терор". Вбивства, репресії та насильства були узаконені й обгрунтовані на державному рівні - 30 серпня 1918-го на Леніна скоїли замах, а голову Петроградської ЧК Моїсея Урицького вбито.