Search trend "2 квітня свято"

17 квітня в Україні відзначається День пожежної охорони - свято, присвячене важливій та небезпечній професії. Люди, які щодня ризикують життям, щоб захищати інших та майно від небезпечної стихіі. Цей день є не лише вшануванням їх подвигів, але й нагадуванням про важливість пожежної безпеки та професійної підготовки.Історія встановлення професійного святаПожежна охорона в Україні є невід'ємною складовою системи цивільного захисту країни. Її співробітники працюють ускладненими умовами, іноді стикаючись з надзвичайно складними ситуаціями, де кожна секунда має значення. Вони виконують важливі функції не лише під час пожеж, але й під час аварій, надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.У нашій країні протягом років дата відзначення цього свята змінювалась та трансформувалась. У період із 1995 до 2004 року працівники пожежної охорони України відзначали професійне свято щорічно 29 січня, відповідно до Указу Президента №7/95 від 2 січня 1995 року. У той же час з 1998 року відзначалося професійне свято "День рятівника", яке припадало на останню суботу жовтня. Тоді свято відзначалось згідно з Указом Президента №1170/98. Проте з 27 серпня 2004 року відзначення цих свят було скасовано і того ж року запроваджено "День працівників цивільного захисту", що відзначався 17 вересня.Згодом у 2008 році відповідно до нового Указу № 830/2008 свято було перейменовано на "День рятівника". Проте, у 2013 році враховуючи внесок працівників пожежної охорони в боротьбі з вогнем та надзвичайними ситуаціями, Указом Президента України № 555/2013 було встановлено нове професійне свято – "День пожежної охорони", яке святкується щорічно 17 квітня.Історія Дня пожежної охорони в Україні пов'язана з багаторічною традицією вшанування пам'яті пожежників, які віддавали життя заради інших. Це свято є символічним актом визнання героїчного внеску цих людей у збереження життів та боротьби із стихією.На День пожежної охорони проводяться різноманітні заходи: від урочистих церемоній покладання квітів до пам'ятників пожежникам і відзначених особистостей, до семінарів та навчань з пожежної безпеки. Це також час для підвищення свідомості громадян та ретельного дотримання правил пожежної безпеки.У цей особливий день давайте вшануємо тих, хто служить в пожежній охороні. Дякуємо мужнім та відважним професіоналам за їх самовіддану працю!День пам’яті святих преподобних Симеона Персидського і Акакія МелетійськогоВ народі 17 квітня носило назву Симеон Бджоляр. У народі цей день пов’язували не з духовною посадою святого Симеона, якого вшановує православна церква 17 квітня, а з початком активної роботи бджіл і взагалі пробудженням природи.У цей день не варто:працювати після обіду Забороняється шити, в’язати, прясти Не можна сваритися, ображатися Народні прикметиясна, сонячна погода — чекайте на тепле та врожайне літо;дощ цього дня — буде багато грибів улітку, але літо обіцяє бути прохолодним і вологим;заморозки або холодний вітер — літо буде коротким і нестабільним;сильний вітер — знак, що рік буде неспокійним, з бурями та негодою;туман зранку — до теплого, але дощового травня.

Таку думку він висловив в етері "Еспресо"."Порівнюючи з тим, що бачили Суми, це була найцинічніша атака, тому що сьогодні велике релігійне свято, саме ця вулиця проїжджа, якою рухався і комунальний транспорт, і цивільні автомобілі, що з однієї сторони, що з іншої сторони цієї вулиці знаходяться культові споруди. Це була 10-та година ранку, люди йшли на богослужіння або з богослужінь, пішки йшли, на автомобілях їхали, і дуже цинічно, що це було два удари, спочатку один ракетний удар, після того буквально 2-3 хвилини - і наступний ракетний удар", - сказав він. Олег Стрілка зауважив, що одразу спалахнули автомобілі та комунальний транспорт. В останньому, за його словами, загинуло найбільше людей. "Горіли одразу 10 автомобілів, у тому числі і комунальний транспорт, саме у комунальному транспорті найбільше загиблих, якщо я не помиляюсь, 7 людей. І великі пошкодження, на даний момент відомо про 34 будівлі, які пошкоджені в результаті атаки. Тому ми працювали в перші хвилини над тим, аби ліквідувати пожежі в автомобілях, обходити всі приміщення", - розповів він.Уранці Вербної неділі, 13 квітня 2025 року, російські окупанти завдали ракетних ударів по центру міста Суми. Унаслідок обстрілу загинули та зазнали поранень десятки мирних жителів, серед них - діти.13 квітня міський голова Конотопу, ветеран АТО Артем Семеніхин після удару РФ по Сумах оприлюднив емоційне відео. Він звернувся до начальників Сумської обласної військової адміністрації та Управління СБУ в Сумській області з відкритим закликом піти у відставку.

У селі Смяч на Чернігівщині місцеві жителі 2 квітня проголосували "за" перехід з УПЦ (МП) до ПЦУ. Це Свято-Троїцька парафія ПЦУ, перша у Сновській громаді

2 квітня віряни вшановують пам'ять преподобного Тита Чудотворця. Він не підтримував іконоборство, тому захищав християнські святині. Повний текст новини

2 квітня в Україні відзначають День кінолога. Це професійне свято для людей, які присвятили своє життя роботі з собаками. Повний текст новини

Дата 2 квітня примітна кількома українськими та міжнародними святами.

Слід дослухатися до ряду традицій та заборон

Сьогодні заборонено сваритися, конфліктувати та лаятися

Що святкують в Україні та у світі 2 квітня

Яке церковне свято відзначають віряни 2 квітня за старим і новим стилем, що не можна робити, у кого іменини.

Святкування Вербної неділі завжди відзначають за сім днів до Великодня, який святкуємо 20 квітня. А значить Вербну неділю відзначаємо 13 квітня. Це свято називають ще Вхід Господній в Єрусалим. В цей день віряни йдуть до храмів і освячують вербові гілочки. Gаzеtа.uа розповість про традиції цього дня, що заборонено робити, а що дозволено. Історія свята Вербна неділя - одне з найголовніших християнських свят, яке пов'язане зі святкуванням Великодня. В цей день Ісуса Христос увійшов до Єрусалиму. Атрибутом свята є саме вербові гілочки, які спочатку освячують в храмі, щоб потім ними жартома "побити" рідних та друзів. Верба в нашій країні замінила пальмові гілочки, якими вітали іудеї Ісуса Христа в Єрусалимі. Це - перша рослина, яка починає квітнути навесні, а тому наші предки вірили, що вона символізує пробудження природи. Що треба робити у Вербну неділю Віряни йшли до храму, де слухали богослужіння, а потім освячували гілочки верби. Пізніше деякі з них садили у саду чи на городі. Такий же звичай існує і на околицях міста Земмерінґ в Австрії. Історики вважають, що ця процедура мала більше символічне значення, наче очищувала поле від негативу. Інші гілки ставили в хаті біля ікон. Цікава традиція пов'язана з вербними гілочками. Молоді дівчата і хлопці брали їх і злегка "били" тих, хто лишився вдома і не ходив на службу. При цьому примовляли: "Не я б'ю - верба б'є, За тиждень Великдень". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Великдень-2025: коли святкують римо-католики та православні Також бажали один одному здоров'я і достатку: "Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!". Віряни вірили, що освячена верба допомагає захистити оселю від води та вогню, дарує мешканцям міцне здоров'я. Тому гілочки обов'язково зберігали аж до Вербної неділі прийдешнього року. Що не можна робити не займалися важкою фізичною працею; не шили, не вишивали і не в'язали; не сварилися і не лихословили. Також заборонено пишно святкувати. Якщо у людини був день народження, святкування проходило тихо і спокійно. Все ще триває Великий піст, тому під забороною м'ясо, яйця, молочні продукти. Цього року "Масляний тиждень", який передує Великому Великодньому посту, розпочався 24 лютого і тривав до 2 березня. Традиційною українською стравою, характерною для цього періоду були вареники. Ще колись козаки жартували: "На Масницю й турки вареники їдять!". Так що, основна страва Масниці це вареники з сиром залиті маслом та сметаною. Пекти млинці українки стали вже у ХХ столітті.

У березні буде кілька значних церковних свят. Найважливішими серед них є початок Великого посту та свято Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Також 2 березня - Прощена неділя. Цей день завершує Масляний тиждень і передує Великому посту. Віряни просять одне в одного пробачення за образи, готуючи душу до посту. А 3 березня початок Великого посту. Це найтриваліший і найсуворіший піст у християн. Gаzеtа.uа публікує календар церковних свят, які припадають на перший місяць весни за новим календарем. Церковні свята у березні на кожний день 1 березня - святої преподобної мучениці Євдокії; 2 березня - святого священномученика Теодота, єпископа Киренейського; 3 березня - про блудного сина; святих мучеників Євтропія, Клеоніка і Василіска; 4 березня - святого преподобного Герасима, що в Йордані; 5 березня - святого мученика Конона; 6 березня - святих 42 мучеників Аморійських; 7 березня - святих священномучеників Василія, Єфрема, Капітона та інших; 8 березня - святого преподобного ісповідника Теофілакта, єпископа Нікодимійського; 9 березня - святих 40 мучеників Севастійських; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли постувати в 2025 році: збережіть нові дати за церковним календарем 10 березня - святих мучеників Кондрата, Кипріяна та інших; 11 березня - святого Софронія, патріарха Єрусалимського; 12 березня - святого преподобного ісповідника Теофана Сигріянського; святого папи Григорія; 13 березня - перенесення мощей святого Никифора, патріарха Царгородського; 14 березня - святого преподобного Венедикта; 15 березня - святих мучеників Агалія і шістьох інших; 16 березня - святих мучеників Савина і Папи; 17 березня - Прощення; святого преподобного Олексія, чоловіка Божого; 18 березня - Початок Великого посту; святого архієпископа Кирила; 19 березня - святих мучеників Хризанта і Дарії; 20 березня - святих преподобних Отців, убитих у монастирі святого Сави; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Благовіщення-2025: коли святкуємо і чим цей день особливий для вірян 21 березня - святого преподобного ісповідника Якова, єпископа Катанського; 22 березня - святого священномученика Василія Анкірського; 23 березня - святого преподобного мученика Нікона та його учнів; 24 березня - святого преподобного Захарії; 25 березня - Благовіщення Пречистої Діви Марії; 26 березня - собор архангела Гавриїла; 27 березня - святої мучениці Матрони; 28 березня - святого преподобного Іларіона Нового; святого преподобного Стефана; 29 березня - святих священномучеників Марка і Кирила; 30 березня - святого преподобного Івана Ліствичника; 31 березня - святого преподобного Іпатія, єпископа. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.

25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". За законом відтоді 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 год. і 8 хв. назад. З переходом від аграрного до індустріального суспільства нагальною ставала потреба уніфікації календаря та часу. Росія і, відповідно, підросійська частина України, у модернізаційних процесах відігравали роль наздоганяючих країн і не були лідерами, за яким можна здійснювати уніфікацію. До того ж вже давно встановили значні неточності юліанського календаря. Та в Росії переходити на григоріанський не хотіли через те, що він 1582 року був впроваджений буллою папи Римським Григорієм ХІІІ, тобто керівником конкурента РПЦ в християнському світі. Після повалення самодержавства пріорітетність Російської православної церкви помітно впала. 2 квітня 1917 року тимчасовий уряд ухвалив постанову "Про відміну віросповідних та національних обмежень", а 27 липня - "Про свободу совісті". Це свідчило про відокремлення церкви від держави. У постреволюційній пресі неодноразово йшлося про потребу переходу на новий календар. А центральні російські урядові і радянські газети з самого спочатку свого виходу датувалися 2 стилями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рік за старим стилем: історія свята, прикмети та заборони Саме за григоріанським календарем 1917 року відзначили 1 травня як святковий день. У "радянському" обґрунтуванні цього рішення зазначалося: "До цього часу російські робітники святкували своє пролетарське свято 1 травня за старим стилем. Лише в Західному краї та Польщі робітники виходили на вулицю в один і той же день із зарубіжними братами, тобто 18 квітня. Царська влада та православне духовенство старанно охороняли старий стиль, вбачаючи у ньому символ відірваності Росії від Європи та європейської думки". Питання про перехід на григоріанський календар для українських урядовців активізувалося з початком мирних переговорів з країнами Четверного союзу у Бресті та укладенням 9 лютого Брестського мирного договору. Але в цьому їх випередила радянська Росія, яка за день до підписання цього договору оприлюднила декрет раднаркому про перехід на західноєвропейський календар. Згідно з яким, після 31 січня старого стилю наступало 14 лютого нового. 23 лютого 1918 року на засіданні Ради міністрів УНР міністр шляхів Євген Сокович порушив питання "про стиль і годину" та запропонував "установити на Україні київський час". Рада міністрів погодилася з такою пропозицією та доручила Міністерству шляхів розробити відповідний законопроєкт і подати його на розгляд до Малої Ради. Визначили мотивування нового закону, яке запропонував міністр пошти і телеграфу Григорій Сидоренко: "Українська держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури, прагне до неї - у Європі заведено новий стиль". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без пірнання в ополонки - як відзначали Водохреще 1917 року Перехід на новий стиль календаря та середньоєвропейський час відбувався непросто. Повідомлення про переведення годинників зʼявились у пресі 3, 4, а то й 5 березня. Це вносило свій момент дезорганізації, окремі підприємства зазнали збитків. Деякі редакції газет повідомляли своїх читачів, що видання на лютий за передплатою доставлятимуться аж до кінця березня. Дирекція київського водоканалу повідомляла своїх абонентів, що термін плати за лютий закінчується 13 березня - 28 лютого, а надалі треба платити уже за березень. Частина навчальних закладів залишилась вірною "керенському" часові. Через це вчителі-сумісники не встигали з однієї школи до іншої на свої уроки. 1918 рік виявився не тільки без Різдва, але й із найкоротшим лютим - усього 15 днів, бо 16 лютого, згідно із законом Центральної Ради, вважалось вже 1 березня. Реформу календаря не визнала Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні. Церква продовжувала жити за старим стилем. Одне з найбільших церковних свят - Великдень, що 1918 року за прийнятим в РПЦ календарем припадав на 22 квітня, за світським стилем відзначався 5 травня. Уже після гетьманського перевороту. А церковне Різдво 25 грудня 1918 року припало на 7 січня 1919 року. " " Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендує парламенту прийняти за основу законопроєкт, який скасує перехід на літній час. У Євросоюзі вже не 1-й рік точаться дискусії про скасування щорічного переходу на зимовий і літній час, і Європарламент вже підтримав це рішення.

Протягом тижня з 24 лютого по 2 березня люди хапатимуться за кілька справ одночасно, але навряд чи доведуть хоч щось до кінця. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Цей тиждень стане точкою перезавантаження для багатьох знаків зодіаку, - говорить астрологиня. - Дехто отримає шанс виправити помилки минулого, хтось зустріне людину, яка змінить його майбутнє, а комусь випаде нагода здійснити фінансовий прорив. Зараз час діяти, а не сумніватися. Прислухайтеся до підказок долі і не бійтеся виходити за межі звичного. Всесвіт готує несподівані можливості для тих, хто не боїться і готовий боротися за своє щастя. Прощавай самотність і безробіття. Життя Левів, Терезів, Скорпіонів і Водоліїв зміниться на краще за тиждень до весни". Овен (21 березня - 20 квітня) Задовольняйте свої естетичні потреби. Слухайте музику, ходіть у театр. Кохані бажатимуть проводити з вами увесь вільний час. Не дорікайте їм за нав'язливість. Страх примусить вас відмовитися від пропозиції руки й серця. Про це ви з часом пошкодуєте. Бо стосунки з новими партнерами не виправдають ваших сподівань. Телець (21 квітня - 20 травня) Щойно відчуваєте, що негативні думки переповнюю вашу голову, ідіть на прогулянку. Більше рухайтеся. Спорт зарядить вас енергією. Купуйте нові книги, записуйтеся на курси, про які давно мрієте. Вкладання у саморозвиток стане чудовою інвестицією. Близнюки (21 травня - 21 червня) Потерпіть, скоро свято буде на вашій вулиці. Надійде солідна сума грошей. Контролюйте вагу, не допускайте переїдання. Перші дні весни слід провести активно. Записуйтеся у спортзал, розпочинайте ранок із пробіжки. Рак (22 червня - 22 липня) Творчі особистості переживатимуть кризовий період. Не сидіть в очікуванні натхнення. Подорожуйте, займайтеся спортом, ходіть у походи. У вихідні влаштовуйте пікнік та зустріньтеся з друзями. Лев (23 липня - 23 серпня) Не призначайте зустріч одразу двом партнерам. Станеться неприємна накладка. Одруженим хотітимете чогось більшого і кращого. Відчуєте відразу до людей, яких любили багато років. Схаменіться і обійміть коханих. Якщо розіб'єте їм серце, відновити стосунки не вдасться. Діва (24 серпня - 23 вересня) Це повчальний період, який допоможе краще розібратися у собі та багато чого переосмислити. Подякуйте долі, що ненадійні і підлі люди зникають із вашого життя. За потреби побудьте наодинці. Почитайте улюблену книгу, перегляньте новий серіал. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гроші потечуть до вас рікою: перевірте, чи є ваш знак у списку щасливчиків Терези (24 вересня - 23 жовтня) Дефіциту коштів не відчуватиметься. У неділю можна розраховувати на додатковий заробіток. Задумаєтеся над розширенням бізнесу. Вкладайте гроші з розумом. Добре зважте кожен крок. Але не виставляйте на продаж своєї нерухомості. Куплені у вихідні товари служитимуть довго. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Це тиждень великих можливостей. Робіть усе, що задумали, але не розповідайте іншим, як вам це вдається. Середа надихатиме на одкровення. Познайомте милих зі своїм хобі. Поділіться відкриттями та досвідом. Так ви неодмінно станете ближчими одне до одного. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) У вівторок важливо зосередитися на планах на майбутнє. Розставте пріоритети, прислухайтеся до власних бажань. Заробітня плата перевершить ваші сподівання. Не поспішайте змінювати професію. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Відчуєте, що закохалися. Не варто сліпо йти за своїми почуттями. Дізнайтеся побільше про свого обранця, перш ніж погодитеся на цивільний шлюб. Доки усі святкуватимуть Масляну та об'їдатимуться млинцями, ви обкладетеся книгами та складатимете плани на майбутнє. Водолій (21 січня - 20 лютого) У вас гарно працюватиме голова. Прислухайтеся до своєї інтуїції. Сміливо складайте плани на весну. Частину коштів відкладіть на освіту. Це найкращий час, аби здобути другу освіту або записатися на курси. Керівництво залишиться задоволеним вашою роботою. Грошей у гаманці стане більше. Виплатять премію. Риби (21 лютого - 20 березня) Не шукайте милих за морями. Придивіться уважніше до свого оточення. Ваше щастя буде поруч. Не скупіться. Відгукніться на прохання людей про фінансову допомогу. Інакше не уникнути матеріальних втрат. Протезування зубів пройде невдало. Стоматолога краще відвідати у березні. Овни - справжні хижаки у ліжку. Тельцям треба більше часу, аби завестися. У березні обом цим знакам пощастить знайти свою пару і відчути себе коханими та жаданими. Астрологиня здивувала любовним гороскопом на березень.

Цього року Масляний тиждень, який передує Великому Великодньому посту, розпочнеться 24 лютого і триватиме до 2 березня. ВУже наступного дня - в понеділок, 3 березня, - розпочнеться Великий піст. Gаzеtа.uа розповість історію Масляної та що не можна робити у ці дні. Масниця - історія свята Масниця вважається язичницьким святом і спочатку святкування були пов'язані з прославленням бога весни, сонця та розквіту всіх життєвих сил людини. Взагалі, споконвічна назва цього святкового періоду в Україні - Колодій - маленький божок сонця, який підріс і набрався сили, щоб розкручувати сонце, утворюючи таким чином сонячне коло (від українського "коло" та "дія", тобто створювати сонячне коло). Наші пращури вважали колодку символом продовження роду, тому в Україні не спалювали Бабу, як ми це робимо зараз, а закопували Колоду, як символ прощання з холодною зимою та вітання весни, нового врожаю, достатку життя та сімейного затишку. Перша згадка свята "Масниця" (друга традиційна українська назва) датується ІV ст. н. е. Свято активно святкувалося не лише в період язичництва, а й після прийняття християнства у 988 році. З приходом на Русь християнства церква не відмовилася від традицій свята, а додатково ввела свої звичаї та наповнила його новими ідеями. За новими канонами Масляний тиждень став останнім етапом підготовки до Великого посту. За час Масляної віряни повинні наблизитися до прощення всіх образ, примирення з ближніми. Як святкують Масляний тиждень в інших країнах Найбільш активно почали святкувати Масницу у ІХ-ХІІ століттях за часів Київської Русі. Свято прощання з зимою та вітання приходу весни є під різними назвами у більшості європейських народів. І всі його святкують однаково - проведенням свят, гулянь та карнавалів, які супроводжуються смачною традиційною їжею. Ви готові здивуватись? Венеціанський карнавал в італійському місті Венеція - це наш Колодій, адже й назва "карнавал" походить від латинського саrnеm vаlе, тобто прощай м'ясо і відзначається він напередодні сорокаденного посту, що передує Великодню. Поляки називають свято "Запусти", словаки - "Фашіанг", чехи - "Менсопуст". Класичні традиційні страви на цей період у всіх народів різні: поляки обов'язково їдять пончики з начинкою, слов'яни - млинці, хорвати - пиріжки з повидлом. У всіх культурах свята супроводжуються традиційними обрядами, пов'язаними як із проводами зими та зустріччю сонця, так і загальними гуляннями, відвідуванням друзів, рідних, традиційним частуванням, щоб наїстися перед постом, та загальним примиренням, всепрощенням та налагодженням згоди та порозуміння. Як в Україні Традиційною українською стравою, характерною для цього періоду були вареники. Ще колись козаки жартували: "На Масницю й турки вареники їдять!". Так що, основна страва Масниці - це вареники з сиром залиті маслом та сметаною. Пекти млинці українки стали вже у ХХ столітті. Також традиційними стравами цього періоду були: налисники, сир зі сметаною, різні каші, борщ з рибою, локшина на молоці, яєчня на маслі, капусняк, різноманітні каші та інші пісні продукти, у тому сенсі, що не м'ясні. Головним напоєм свята були наливки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тонкі млинці стануть смачнішими: додайте ці два інгредієнти в тісто В ці дні існують заборони, яких варто притримуватись. Що не можна робити, а що дозволено Фізичні роботи по дому рекомендується виконувати лише у перші три дні. З четверга до неділі треба уникати праці, за винятком готування. Оскільки це час для радості та розваг, не можна сумувати та перебувати у самотності. Не варто відмовляти гостям, адже походи до друзів та сусідів - є традицією цього свята. Також варто пам'ятати, що у цей особливий тиждень, який передує Великому посту, не можна переїдати. Дата найбільшого Великого посту в році залежать від дати святкування Великодня. Це перехідне свято, а значить його дата і дата посту щороку змінюється. Цьогоріч в Україні святкуватимуть Великдень 20 квітня. Великий піст починається за сім тижнів до Воскресіння Господнього. Він триватиме з 3 березня до 19 квітня.

2 лютого за новим церковним календарем ПЦУ українці відзначають церковне свято Стрітення Господнє. Раніше його святкували 15 лютого. Свято належить до числа найбільших дванадесятих церковних свят. За релігійною традицією свято Стрітення Господнє є вшануванням важливої події, коли Діва Марія і її чоловік Йосип принесли маленького Ісуса Христа до храму. За іудейськими віруваннями на 40-й день від народження дитини потрібно було прийти до церкви і помолитися. В храмі Богоматір з Сином Божим зустрів святий Симеон, якому це було напророчено. Стрітення Господнє знаменує важливу подію, коли Ісус Христос, який став Спасителем людства, зустрівся з вірянами. Традиції свята Наші предки вірили, що саме цього дня відбувається зустріч зими з весною. В давнину всі природні явища наділялися особливими силами, людськими рисами та божественними ідеалами. За традицією, в цей період визначалося, хто переможе - зима і весна. А ще наші пращури споглядали за погодою, щоб зрозуміти, чи скоро прийде потепління. В святкуванні Стрітення міцно переплелися народні та церковні традиції. Наші предки особливе значення надавали воді та вогню. Коли на територію сучасної України прийшло християнство, вогонь замінили на запалювання свічок в храмі. Потім їх разом з водою освячують, приносять додому і зберігають протягом всього року. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Китайський Новий рік: коли почнеться і шість основних традицій святкування Віряни вважають, що освячена цього дня вода має чудотворну і цілющу силу, тому нею обов'язково окроплюють будинок, хлів і навіть домашню худобу. Якщо в родині хтось хворів, йому давали випити кілька ковтків цієї води. Свічками ж обкурюють всі приміщення в оселі і всю ділянку. Колись вірили, що ці свічки допомагають захиститися від нечистої сили, злих духів та навіть недоброзичливих людей. Прикмети йде дощ - до спекотного літа; сильний вітер - чекайте на біду; з дахів капає вода - буде багатий урожай меду; ясна і тепла погода - до гарного урожаю; сніжить - навесні будуть пізні заморозки. Також наші предки намагалися не пити цього дня алкоголь, не сварилися, не лихословили і не вирушали в далеку подорож. 24 лютого в Україні розпочинається Масниця, яка має особливе значення для вірян. Вона триватиме тиждень перед Великим постом, який передує Великодню. Його дата у 2025 році - 20 квітня. Традиційно протягом семи днів можна готувати млинці і ними пригощати рідних, друзів, сусідів.