Search trend "Грузія – Україна"

Про це йдеться в статті Тhе Тіmеs, переклад якої наводить Еспресо. Величезний завод у Дніпрі потерпає від регулярних російських ракетних обстрілів. Вибиті вікна, бетон у кількох будівлях обвуглений.Минулого місяця завод був уражений російською гіперзвуковою балістичною ракетою середньої дальності, що ознаменувало ескалацію конфлікту."Один з найбільших і найвідоміших промислових комплексів Радянського Союзу, який сьогодні виробляє ракетну техніку та інші види озброєнь, був уражений в місті Дніпро в Україні", - похвалився президент Путін у прямому телевізійному зверненні.Використання Путіним ракети "Орешник" було інтерпретовано як попередження Заходу, відповідь на українські удари по російській території з використанням американських АТАСМS і британських ракет Stоrm Shаdоw.Але рішення обрати мішенню Південмаш, відомий як Южмаш до проголошення незалежності України в 1991 році, також видало нервозність російського президента щодо потенційно революційних українських планів: мрії президента Зеленського про створення балістичної ракети."Перша українська балістична ракета була випробувана. Це був позитивний тест", - оголосив Зеленський незадовго до обстрілу "Орешником".Можливо, міркуючи про те, що амбіції України щодо членства в НАТО, імовірно, будуть зірвані мирною угодою, укладеною Дональдом Трампом, Зеленський розглядає більш грізний спосіб стримати Путіна від подальшої агресії.Україна вже завдавала ударів по Москві за допомогою безпілотників власного виробництва. Але балістична ракета вітчизняного виробництва запропонувала б жорсткішу форму стримування і, що важливо, таку, яка не потребувала б західних дозволів.У своєму "плані перемоги", представленому перед народними депутатами України за два тижні до виборів у США, Зеленський заявив, що Київ хоче зібрати "всеосяжний неядерний пакет стратегічного стримування".Після удару "Орешником" російські пропагандисти стверджували, що завод "Південмаш" площею 1850 акрів був повністю зруйнований. Але грудневого ранку фари машин робітників, які під'їжджали на роботу, свідчили про протилежне.Поговоріть з мешканцями Дніпра, і вони по-змовницьки пошепки розкажуть вам про підземні цехи під їхнім містом, укріплені, щоб пережити американські ядерні бомби."Усе, що вам потрібно знати, це те, що росіяни не можуть його дістати", - каже 66-річна Тамара Іванівна з усмішкою, пояснюючи, що її батько колись працював на цьому заводі.За часів Радянського Союзу Дніпро був закритим містом. Три величезні радянські ракети, що іржавіють на одній із центральних площ міста, нагадують старшим українцям про те, що могло б бути. "Якби ми зберегли ракети, ми б уникнули нинішнього жаху", - каже Тамара Іванівна, проходячи зі своєю онукою повз височенну експозицію.У 1960-х роках українські інженери в Дніпрі, який прозвали "Ракетним містом", спроєктували і виготовили міжконтинентальну балістичну ракету, здатну вразити американські міста від Нью-Йорка до Лос-Анджелеса, що стало технологічним проривом, який призвів до того, що Радянський Союз випередив США в гонці озброєнь.Ракета R-36, або "Сатана", могла злетіти в космос, облетіти навколо Землі, а потім з апокаліптичною силою впасти назад на Землю, розкидаючи полову, щоб уникнути перехоплення. Кожна ракета несла десять атомних боєголовок, достатніх для знищення десятків мільйонів людей."Річний бюджет Південмашу був більшим, ніж річний бюджет цілих радянських республік, таких як Грузія, Естонія та Молдова. Південмаш був не просто одним зі світових лідерів у виробництві ракет - він був світовим лідером", - розповідає 79-річний професор Василь Шевцов, який уже шостий десяток років читає лекції про ракетобудування в Дніпровському національному університеті.Однак наприкінці Холодної війни замовлення припинилися, і для Дніпра настали важкі часи. Державний завод Південмаш, на якому колись працювала кожна третя сім'я в місті, занепав. Сьогодні в це важко повірити, але українські вчені продовжували співпрацювати з Росією навіть після здобуття незалежності, обслуговуючи ракети Р-36 у рамках контракту, підписаного з Путіним у 2006 році."Двигуни були зроблені в Росії, але все інше було українським", - каже Шевцов, перераховуючи відомих українських ракетобудівників від Григорія Кисунька, винахідника сучасних систем протиповітряної оборони, до Сергія Корольова, генія, який відправив Юрія Гагаріна в космос.З огляду на космічні досягнення попередніх поколінь українських вчених, бажання Зеленського створити балістичну ракету для удару по Москві виглядає відносно скромним.Ракета "Грім-2", або Тhundеr-2, яка розроблялася протягом десятиліття, мала б дальність дії 310 миль, що ставило б під український приціл сам Кремль."Повірте мені, незабаром будуть конкретні результати, які побачить не лише Україна, але й Російська Федерація", - сказав Єгор Чернєв, представник України при НАТО, на початку цього року.Але за кордоном існує скептицизм щодо того, чи зможе Україна створити достатню кількість балістичних ракет, щоб змінити баланс сил. Серія ізраїльських ударів по іранських ракетних об'єктах на початку цього року продемонструвала складність укриття великих ракетних заводів від ворожого бомбардування."Об'єкти, що виробляють твердопаливні двигуни або розміщують планетарні змішувачі, зазнають постійних атак з боку Росії", - роз'яснює Сідхарт Каушал, старший науковий співробітник Королівського інституту об'єднаних збройних сил в Лондоні. "Буде важко виробляти БРСД [балістичні ракети середньої дальності] або балістичні ракети проміжної дальності у масштабах, необхідних для того, щоб стати корисною звичайною зброєю".Тим не менш, Путін не може собі дозволити недооцінювати українську вогневу міць після того, як флагманський крейсер Чорноморського флоту Росії "Москва" був потоплений протикорабельною ракетою "Нептун", виготовленою в Україні.Хоча горстка українських балістичних ракет, націлених на Кремль, може бути збита, але якщо їх доповнити дешевими і численними безпілотниками, вони можуть просто перевантажити протиповітряну оборону Москви. З цією метою Рустем Умєров, міністр оборони України, пообіцяв наступного року виготовити 30 000 безпілотників дальнього радіуса дії, здатних уразити російську столицю.Путін сповнений рішучості нівелювати інфраструктуру ракетобудування в Дніпрі, навіть міський музей ракет став мішенню. Шевцов, який навчав покоління українських вчених, вважає, що російський президент помиляється, якщо думає, що зможе загасити проблиск українського винахідництва в місті."Усі види розвинули щось, що дозволяє їм виживати. Зайці мають довгі ноги, щоб бігати. Лисиці мають великі вуха, щоб чути. Що робить нас, українців, унікальними? У нас є мізки", - підсумовує професор.

 Усі зміни, що відбулись і відбуваються на континенті — в першу чергу, стались завдяки Україні та її народу, який став на боротьбу з Росією. Саме завдяки опору України та свідомої частини українців Фінляндія і Швеція стали членами НАТО. До 24.02. 2022 ані в Гельсінкі, ані в Стокгольмі не могли подумати про такий швидкий вступ до Альянсу. Припинили роботу два стратегічні нафтогони "Nоrdstrеаm". Один з них навіть не розпочав пропомповування газу, і заглух на завершальному етапі. Європа, і не лише Європа, відмовилась від російської нафти та газу. Читайте також: Трамп хоч і прийде, але порядок не наведеПрипинив своє існування Чорноморський флот РФ. Ущент зруйновано міф про другу в світі надпотужну країну. Російський велетень виявився на глиняних ногах.Сьогодні у кожного на слуху Грузія і Сирія. Там сьогодні валяться проросійські диктаторські режими. Російські війська настільки загрузли у війні в Україні, що Москва не може послати й нацькувати своїх сатрапів ні в Сирію, ні в Грузію, ні в Молдову аби приборкати повсталий народ. Вірменія заявила про вихід з ОДКБ... А далі пішла ланцюгова реакція. Україна, і ніхто інший, розпочала побудову нового світового порядку.ДжерелоПро автора. Ростислав Демчук, журналіст, експерт з євроатлантичних питаньРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів. 

Про це міністр написав у соцмережі Х."Разом з військовою агресією проти України Росія розпочала масований гібридний наступ на Європу. Вона використовує всі гібридні інструменти, від пропаганди та кібератак до диверсій і саботажу, втручання у внутрішні справи та спроб дестабілізувати цілі країни", – написав Сибіга.Він зазначив, що Грузія, Молдова та Румунія є лише останніми прикладами таких дій, адже гібридні зусилля Росії "тривають від Західної Європи до Балканських і Балтійських держав".Читайте також: В перспективі може бути домовленість між Путіним і Трампом щодо питання розподілу сфер впливу, - генерал МусаєвМіністр закликав усі європейські уряди об'єднати зусилля для протистояння впливу РФ та вжити ряд нагальних кроків, зокрема повністю заблокувати російську пропаганду, посилити зусилля поліції та контррозвідки, зміцнити кіберзахист і зробити суворішою Шенгенську візову політику щодо громадян РФ."Україна має величезний досвід протидії різноманітним гібридним загрозам Росії, від кібератак до дезінформаційних кампаній і диверсій. Ми готові поділитися нашими найкращими знаннями та досвідом з європейськими партнерами, щоб допомогти зберегти стабільний демократичний розвиток", – додав Сибіга.Голова дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що Росія навчилася впливати на вибори за кордоном за допомогою нових технологій.

Трамп не має (наразі) механізмів впливу безпосередньо на Росію. Але йому потрібно демонструвати "швидкий мир". Звідси запрошення третього гравця (отам, у кінці його допису) - Китаю. Це артикульовано чітко. Якщо Трамп усадить за один стіл переговорів Путіна і Сі Цзиньпіна, вони обоє гратимуть проти Штатів. Але це саме те, чого стратегічно бажав би Путін — нової Ялти про розподіл світу. Думаю, в команді Трампа це усвідомлюють, а тому цю історію "продаватимуть" Путіну, як мрію. А самі будуть рухатися до того, щоб на перемовини Росія вийшла слабкішою. Читайте також: Війна з озиранням на ПутінаЧи може Трамп переконати Сі, щоб той умовив Путіна відступити? Теоретично так, проте профітів від воюючої Росії в Китаю більше, ніж у ситуації, коли РФ починає повертатися до "мирного життя". Все це вказує на те, що ми (Україна) станемо лише частиною великого пакета домовленостей. Цей пакет досі перебуває в стадії формування і вивчення. Читайте також: Трамп і війна в Україні: сценаріїПерехідна адміністрація тільки отримала доступи до даних розвідок і намагається вибудувати нову архітектоніку зовнішньої політики, де має бути багато перемог. І бажано швидких. Це непросто. А у випадку з Україною — майже нереально без зміни теперішніх підходів. Швидкість — не та категорія, яка точно веде до успіху (команда нашого президента у 2019-му це теж проходила). Тому, звичайно, спроби будуть. Але я досі переконаний, що у нинішньому крихкому світі часові дедлайни часто не дотримуються, бо виникнення нових проблем відбувається набагато частіше, ніж розвʼязання попередніх. Ізраїль, Грузія, Сирія — це те, що лише сьогодні в топах інформаційних агентств. А що ми знаємо про бойові зіткнення в М'янмі, Нігерії, Судані, Камеруні, Пакистані чи в тих місцях, які за індексом потенційних загроз можуть перерости в нові гарячі точки? Тому, все рухається за сценарієм, який на цю мить все ще далекий від бажаного швидкого і справедливого миру. Але побажаємо команді Трампа спробувати. Зрештою, кожен американський президент намагається "перевантажити" відносини з Кремлем. Але я щось не памʼятаю, щоб у когось це швидко та ефективно вийшло.ДжерелоПро автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політикиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів. 

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 11 грудня.Україні виділили $20 млрд: Росія платитиме за свою шкоду Україні зі своєї кишені Важливою подією, про яку писали західні медіа, була новина про новий кредит від США для України на суму 20 млрд доларів коштом заморожених активів РФ. У Тhе Nеw Yоrk Тіmеs відзначають, що цей "економічний рятувальний круг" гарантує, що Україна матиме економічну підтримку після того, як новообраний президент Дональд Трамп вступить на посаду.Ця багатомільярдна позика буде погашена коштом відсотків, отриманих із заморожених активів центрального банку Росії."Трамп і республіканці в Конгресі навряд чи продовжуватимуть надавати Україні такий же рівень економічної та військової підтримки, який країна отримувала від демократів та адміністрації Байдена. Але конфлікт триває, і Україна значною мірою покладається на міжнародну допомогу, щоб зберегти свою економіку на плаву ", - пишуть американські журналісти. Вони нагадують, що 20 мільярдів доларів є частиною кредиту на 50 мільярдів доларів, який Група семи розробила та погодила на початку цього року. США та ЄС ввели санкції щодо заморожування активів центрального банку Росії, більшість з яких зберігається в Європі, одразу після вторгнення в Україну на початку 2022 року."Після тривалих обговорень щодо того, як ці гроші можуть бути застосовані для допомоги Україні, чиновники погодилися, що вони використають відсотки, які приносять активи, для забезпечення позики. Такий підхід фактично змушує Росію платити за шкоду, яку вона завдала Україні, і дозволив Сполученим Штатам і Європі надавати допомогу, не покладаючи додаткового економічного тягаря на своїх платників податків. Позика стала політичним досягненням для адміністрації Байдена", - наголошують у Тhе Nеw Yоrk Тіmеs.У ВВС додають суттєву деталь, що ці гроші, якими оперує Світовий банк, не можуть бути використані у військових цілях."Адміністрація сподівалася виділити половину грошей на військову допомогу, але для цього потрібно було б отримати дозвіл Конгресу", - пишуть у виданні. Наступного року в Росії очікується хвиля банкрутств підприємств, а США планують ввести ще жорсткіші санкції Тим часом російська еліта б'є на сполох через економіку на тлі високих процентних ставок, пишуть у Тhе Wаshіngtоn Роst.  "Затиснуті західними санкціями та надзвичайно високими процентними ставками, російські підприємства бояться банкрутства, оскільки Путін продовжує війну з Україною", - відзначають у виданні. За словами керівників підприємств, можлива низка банкрутств, у тому числі у стратегічно чутливій військовій промисловості Росії, де, за прогнозами, наступного року бум виробництва, який підживлює війну Росії в Україні, сповільниться. Результатом може стати те, що Росія більше не зможе поповнювати техніку, що втрачається на полі бою, такими високими темпами.А в Вlооmbеrg кажуть, що адміністрація Байдена зважує нові, більш жорсткі санкції проти прибуткової торгівлі нафтою в Росії, намагаючись посилити тиск на військову машину Кремля за кілька тижнів до повернення Дональда Трампа в Білий дім."Деталі можливих нових заходів ще опрацьовувалися, але команда президента Байдена розглядає обмеження, які могли б націлитися на експорт російської нафти. Байден довго опирався цьому кроку через побоювання, що він може спровокувати різке зростання витрат на енергію, особливо напередодні президентських виборів минулого місяця. Але в умовах падіння цін на нафту на тлі глобального перенасичення та зростаючих побоювань, що Трамп може спробувати змусити Україну швидко укласти угоду з Росією, адміністрація Байдена тепер відкрита для більш агресивних дій", - пишуть у виданні. Обговорення підкреслюють, що команда Байдена, яка готується до відходу, тепер готова йти на ризики у протистоянні Росії. Особливо враховуючи, що попередні спроби задушити енергетичні доходи Кремля принесли неоднозначні результати, а середні ціни на бензин у США досягли найнижчого рівня з середини 2021 року.Головне питання зараз для припинення вогню – які гарантії безпеки для України Виданню Rеutеrs стали відомі нові деталі зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Парижі. Там відзначають, що президент України використав свою першу зустріч із Дональдом Трампом після виборів у США, щоб пояснити потребу Києва в гарантіях безпеки в будь-якому домовленому припиненні війни з Росією."Троє лідерів, які розмовляли 35 хв без радників, не обговорювали конкретних деталей будь-якого бачення миру, але Трамп повторив, що хоче негайного припинення вогню та переговорів для швидкого припинення війни. Зустріч запропонувала деякі перші підказки щодо того, як можуть відбуватися переговори щодо припинення конфлікту, хоча процес, який залучатиме Володимира Путіна, пов’язаний із труднощами, а роль США поки що неясна", - пишуть у виданні.  За словами одного з джерел Rеutеrs, Трамп поводився дружньо, шанобливо та відкрито і "був у режимі слухання" сторін.А у Роlіtісо пишуть, що нове опитування в Україні показує цікаву тенденцію: майже половина українців довіряє Трампу. Українці налаштовані оптимістично, що він може відновити мир, кажуть у виданні. Зараз близько 44,6% українців довіряють обраному президенту США Дональду Трампу. Хоча у 2023 році лише 10% українців віддали перевагу Трампу перед нинішнім президентом США Джо Байдену. Американський щотижневий журнал Ваrrоns написав, що Дональд Трамп назвав вирішення війни в Україні своїм головним пріоритетом, зауваживши, що на Близькому Сході "менш складніша ситуація"."Я думаю, що ми повинні вирішити проблему України з Росією. Обидві ці країни втрачають цифри, в які ніхто не може повірити. Сотні тисяч солдатів гинуть". - сказав обраний президент США французькому журналу Раrіs Маtсh в інтерв'ю про пріоритети міжнародної політики.Протести в Грузії – відлуння української революції Також у світі продовжують відстежувати ситуацію в Грузії. У Тhе Nеw Yоrk Тіmеs пишуть, що протести там – "відлуння минулих українських революцій". "Цю колишню радянську республіку сколихнули антиурядові демонстрації через ті самі проблеми, які втягнули Україну у війну — її відносини з Європою та Росією", - відзначають у виданні. Американські журналісти проводять паралель, що на вулицях Грузії це починає виглядати трохи схожим на Україну 10 років тому, перед війною, коли почалася напруга з Росією. Бо дедалі більш авторитарний уряд у колишній радянській республіці "холоне до Європейського Союзу та наближається до Москви". Тому спалахують масові протести з вимогою відставки уряду. Силовики відповідають, молодих демонстрантів б'ють."На далекому східному краї континенту вступ до ЄС може бути ризикованим кроком, який загрожуватиме приватним інтересам, особливо інтересам Росії, яка остерігається втрати будь-якого свого регіонального впливу. Останніми роками ця напруженість різною мірою поширювалась у Грузії, Молдові та, як найкрайніший приклад, в Україні. Усі три є колишніми радянськими республіками, і російські війська займають різні частини кожної", – нагадують у Тhе Nеw Yоrk Тіmеs.Розташована між Росією та Туреччиною у важкодоступному кавказькому регіоні, Грузія протягом століть служила життєво важливим коридором між Сходом і Заходом. Але все більше і більше дивиться на Захід. Нещодавнє опитування показало, що 82% жителів країни, населення якої становить 3,7 мільйона осіб, хочуть стати частиною Європейського Союзу. Мета вступу до ЄС та НАТО закріплена в Конституції Грузії. Відповідно, протести – це відповідь на кроки уряду, які штовхають Грузію все далі від Заходу. Читайте також: Що відбувається у Грузії: протести через зупинку євроінтеграції, розгони активістів та затримання

Разом з тим, не варто забувати, що не Сирія, а також не Казахстан, Молдова чи Грузія мають для Кремля абсолютну цінність. Такою абсолютною цінністю є лише Україна. Бо без України неможливо ні відновити, ні зберегти імперію. Без України нема підґрунтя для всієї цієї облудної доктрини "Третього Риму", яку вони напрацьовували не одне століття. Інакше їм доведеться для всього світу визнати, що вони без роду і племені та зізнатися у привласненні чужої історії та геноциді інших народів.Читайте також: Асад і Янукович: аналогіїТому заради імперії та імперських наративів пересічний російський кріпак буде жити на хлібі та воді, ходити у дранті, обходитися без найкращих світових досягнень. І не Пуйло тут є основною проблемою; він є лише віддзеркаленням садистських побажань хворого російського суспільства, яке глибоко вражене бацилами імперіалізму і ксенофобії. Не Пуйло створив суспільство, а суспільство породило Пуйла.Отже, попереду ще важка і терниста дорога. Ніхто не казав, що буде легко. Проте на довгу перспективу для України залишаюся оптимістом.ДжерелоПро автора. Андрій Магера, юрист, колишній заступник голови ЦВКРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Gаzеtа.uа розповідає про політичні пристрасті, які вирують у різних країнах, серед яких - партнери України. Ми писала про поїздку української делегації до США задля зустрічі з оточенням Дональда Трампа. Керівник делегації, Андрій Єрмак не конкретизував з ким зустрічався: "Поки без прізвищ - джентльменська домовленість". Натомість зазначив, що "продуктивно попрацювали з радником з національної безпеки Президента США Джейком Салліваном". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Програма-мінімум. Про що говорила українська делегація із командою Трампа Та вже відомо, що Єрмак зустрічався з головою Гельсінської комісії США, співголовою Українського кокусу в Конгресі Джо Вілсоном, співголосами Юридичного комітету Сенату Ліндсі Гремом і лідером сенатської республіканської більшості Мітчем МакКоннеллом. Опосередкованим підтвердженням двопартійної підтримки є перемовини з лідером демократів у Палаті представників Гакімом Джеффрісом і заступником держсекретаря США Джо Бассом. За даними Роlіtісо, українська сторона назвала підсумок зустрічей продуктивним і змістовним. В Офісі президента України додали деталей: обговорювали, як завадити реалізації планів Росії, хоча поїздка була більше ознайомчою, ніж націленою на результат. За іншими даними, Джейк Салліван пообіцяв Андрію Єрмаку надати великий пакет збройної допомоги протягом одного місяця. Однак інші американські ЗМІ поки що не змінили своїх висновків про зміст і наслідки "українського десанту". Франція. "Не вийде - не піду!" Емманюель Макрон, як і прогнозувала Gаzеtа.uа, розкритикував ініціаторів вотуму недовіри уряду Мішеля Барньє. Особливо дісталося ультраправим Марін Ле Пен, котра то виступала за негайну відставку Макрона, то зазначила, що не прагне її. За версією Макрона, ультраправі об'єдналися з ультралівими "проти правильного вибору Барньє", щоб отримати владу, котру мали "вчора". Ці сили він затаврував як антиреспубліканські. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Політичний шторм у Франції. Підтримка України під загрозою Президент Франції пообіцяв якнайшвидше назвати кандидатуру нового прем'єра й анонсував, що запропонує закон про продовження дії держбюджету-2024, доки не буде ухвалено держбюджет-2025. Також Емманюель Макрон акцентував на тому, що обраний до 2027 року і у відставку не збирається. Схоже, остаточно він визначиться з подальшою тактикою після зустрічі з обраним президентом США Дональдом Трампом у Парижі 7 грудня на відкритті Собору Паризької Богоматері. Південна Корея. Слідство триває, військові заговорили Після невдалого запровадження воєнного стану президент країни Юн Сок Йоль опинився під тиском: правляча партія "Сила народу" хоче усунути його від влади. Лідер партії Хан Дон Хун раніше заявляв, що блокуватиме такі зусилля опозиції. Однак після того, як стало відомо, що президент збирався масово арештовувати депутатів Хан Дон Хун змінив свою думку і навіть натякнув на те, що Юн Сок Йоль не полишив задуму щодо репресій. Розгляд питання про імпічмент Юн Сок Йоля запланований на 7 грудня. Тим часом, головком Операціями сил спецпризначення Республіки Корея Квак Чон Гин офіційно попередив - новий указ про воєнний стан не виконуватиме. За його твердженням, розпорядження затримувати депутатів, котрі йшли до парламенту голосувати про скасування указу про воєнний стан від Юн Сок Йоля віддавав не він, а безпосередньо міністр оборони країни. Грузія. Перші арешти політиків і президент "під ялинку" Після масових протестів у Грузії відкрили 23 кримінальні справи проти лідерів опозиційних партій. Деяких активістів уже заарештовано. Серед тих, кого затримувала поліція за участь у акціях є громадянин України. У офісі лідерки "Коаліції за зміни" Ніни Гварамії відбулися обшуки. Грузинська ЦВК сформувала Виборчу колегію для обрання президента Грузії. До неї увійшли 150 із 300 народних депутатів парламенту, 20 депутатів Верховної Ради Абхазії, 21 член Верховної Ради автономної республіки Аджарія і 109 представників місцевого самоврядування (з них 55 осіб - представники опозиційних сил, 54 представники "Грузинської мрії"). За партійним складом, якщо брати представництво парламентів і самоврядування сукупно, новосформована Колегія переважно складається з представників "ГМ" (156 осіб), далі партія "Єдиний національний рух" (54 особи), також інші політсили у менш ніж 20 представників кожна ("Для Грузії", "Коаліція за зміни", "Сильна Грузія"). Вибори відбудуться саме цією Колегією 14 грудня, інавгурація запланована на 29 грудня. Україна 5 грудня запровадила санкції проти тієї частини влади Грузії, котра причетна до фейкових парламентських виборів. Чинна президентка Саломе Зурабішвілі заявила, що усунути її від влади ці парламентарі не можуть, бо вони обрані із порушенням закону і подякувала Володимиру Зеленському за санкції. Румунія. Вибори скасовано - все починається з початку У неділю, 8 грудня, румуни мали остаточно, у другому турі визначитися з новим президентом. Раніше Конституційний суд затвердив результати першого туру, котрі оскаржував один із кандидатів, оскільки голова ЦВК після перерахунку голосів заявив, що суттєвих відхилень немає. Однак увечері 6 грудня з'явилася новина, що КС Румунії повернувся до цього питання у зв'язку з великою кількістю нових запитів про скасування результатів першого туру президентських виборів. За даними румунських ЗМІ, у численних запитах були посилання на секретні документи Вищої ради оборони країни, згідно з якими перемога Коліна Георгеску у першому турі відбулася через маніпуляції з-за кордону. Тож нині все у Румунії з президентськими виборами розпочинається з нуля: визначення дати - висунення кандидатів. Росія. Задушевної розмови не вийшло, Лаврову зраджує витримка Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров був на саміті ОБСЄ на Мальті, тоді як у країні-агресорці обговорюють його інтерв'ю Такеру Карслону. Подія не мала того резонансу, як інтерв'ю Путіна тому ж таки Карлсону. Лавров не виголосив нічого принципово нового. Але він більш-менш чітко окреслив умови Кремля для консультацій по Україні. Зокрема, це: входження у склад РФ чотирьох регіонів України в адмінкордонах (Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька області), жодних військових, у тому числі, військових місій та інструкторів на території України (демілітаризація), скасування так званих "русофобських" законів і захист прав російського населення. Лавров похвалив особисто Дональда Трампа, але пригрозив, що РФ застосує всі засоби для захисту своїх інтересів, за посланням Заходу у вигляді "Орєшніка" можуть бути й інші. За даними Rеutеrs, частково ці умови перегукуються з тим, що радить Трампу його оточення. Натомість основна незгода простежується у питанні, чи може Україна мати іноземні військові бази, чи ні. У цьому питанні наразі максимум, який може бути обговорений у Трампа, - "заморозка" шляху України до НАТО. Сирія-Туреччина-Іран. Асад відмовив Ердогану Президент Сирії Башар Асад відмовив президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану у спільному врегулюванні ситуації. Про це розповів сам Ердоган. Тим часом, ситуація загострюється, опозиційні Асаду сили за тиждень змогли оволодіти Алеппо і зайняти важливе місто Хаму й націлилися на Хомс. У п'ятницю, 6 грудня, представники Ірану, Іраку і Сирії терміново зустрілися у Багдаді. Як розповіло джерело, поінформоване про настрої переговорників, Ірак і Іран мало схильні робити ставку на те, що армія Асада зможе переломити на свою користь хід подій. Іншими словами, своїх бійців країни Сирії не нададуть, принаймні, "тут і зараз". Вагання посилює розкол між шиїтами і сунітами в Іраку, адже суніти виступають категорично проти допомоги Сирії. Натомість лідери сунітів в Іраку закликають допомогти сирійцям дати "рішучу відсіч наступу західних сил". Тим часом, Іран звинуватим Україну у збройній допомозі повстанцям (за аналогією зі звинуваченнями у підтримці туарегів у Малі). Офіційний Тегеран заявив, що надасть Сирії ракети. БпЛА і військових радників. Гана. Африканський Трамп 7 грудня у Гані мають відбутися президентські вибори, котрі країна зустрічає у жахливій економічній ситуації. Чинний президент Нана Акуфо-Аддо не може балотуватися через заборону обіймати цю посаду довше, ніж два терміни. За голоси виборців змагатимуться віце-президент Махамуд Бавумія й експрезидент (нині лідер опозиції) Джон Махама. Останній цікавий тим, що хоче повторити траєкторію обраного американського президента Дональда Трампа - повернутися до влади. Як і Трамп, він обіцяє "перезавантажити країну" і "оновити систему влади", у тому числі, через скорочення видатків на держструктури. Натомість Бавумія акцентує на досягненнях чинного уряду, якому вдалося стримати інфляцію з 52 до 22%. Не на користь віцепрезиденту, щоправда, рівень інфляції на час його приходу до влади - 15%. Ключовим питанням на виборах є економіка, заявив СNN професор з фінансів у Школі бізнесу Університету Гани Тодфред Боклін. Оскільки разом з президентом ганці обиратимуть і депутатів до парламенту, боротьба очікується напруженою.

Грузинська влада почала переслідувати місцеву опозицію та лідерів протестів. А Україна запровадила санкції проти керівників країни.

Підтримуючи ультраправі рухи, рупори Кремля просувають серед європейців наративи про "соціальну несправедливість" та "контроль еліт". Мета цього: змусити людей повірити в хибний курс власних країн. Цю думку Росія особливо намагається насадити громадянам країн, які активно допомагають Україні у війні.Якщо уважно придивитись до новинних агентств у будь-якій європейській країні, легко виокремити ті, що поширюють російську пропаганду. Поширені ними посили розкривають справжні цілі Росії, найбільшою з яких є зменшити підтримку України.У першій статті цього дослідження Еспресо розповідало, як російські ЗМІ та прокремлівські сайти поширюють наративи про здобутки Росії на полі бою та безсенсовність допомоги Україні. У цьому матеріалі ми розглянемо російські державні та проросійські ЗМІ в Європі, які в листопаді активно критикували уряди країн ЄС та його інституції. Наратив: "Лідери країн ЄС наближають занепад своїх країн"У листопаді сайт Сz24.nеws, який ми вже викривали на поширенні пропаганди, розповсюджував у Чехії ідею про прихований іноземний контроль над Польщею. У статті про плани поляків побудувати оборонну стіну на кордоні з Росією та Білоруссю стверджується, що польський прем'єр-міністр Туск "намагається вразити своїх західних партнерів, але це призведе до краху економіки країни".8 листопада чеське видання Сzесhfrеерrеss.сz опублікувало статтю із заголовком "ЄС, такий як він є, поганий для нас!", у якій стверджується, що ЄС завдає шкоди європейцям, бо "жорстоко карає країни, які не виконують вимоги інституції".На початку листопада, коментуючи новину про те, що президент Чехії Петр Павел дозволив 60 чехам воювати за Україну, видання Іnfоkuryr.сz опублікувало заяву речниці МЗС Росії Марії Захарової, яка стверджувала, що чеський президент ігнорує інтереси свого народу. У заголовку президента Чехії назвали "агентом Павеком".4 листопада сайт Роkес24.сz передрукував статтю з проросійського видання Рrvní Zрrávy, використовуючи ім'я чеського генерала Карела Ржеха, щоб заявити про військову хунту в Чехії. Примітно, що саме Ржеха неодноразово заявляв, що Чехія має зміцнити власну армію через війну Росії в Україні.У листопаді Роkес24.сz також намагався дискредитувати президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн. Проросійський сайт зманіпулював її словами про створення європейського шпигунського агентства, опублікувавши текст із заголовком "Абвер чи гестапо? Урсула фон дер Ляєн хоче свою шпигунську службу".У Франції вебсайт Qасtus.fr, який публікує антизахідний і проросійський контент, поширив матеріал про змови іспанський уряд. У статті йдеться про те, що іспанська влада знала про повені у Валенсії та працювала із "світовою фінансовою елітою" над таємним планом контролю над країною. У тексті цитують проросійських конспірологів.Як ми вже згадували, Росія часто використовує праворадикальні групи в Європі для поширення своїх ідей. У листопаді французьке видання Lе Мédіа еn 4-4-2 продовжило критикувати французький уряд. ЗМІ цитувало Флоріана Філіппо, лідера ультраправої партії "Патріоти", який поширив дезінформацію про те, що уряд Франції планує провести дострокові президентські вибори. Філіппо без жодних доказів звинуватив Макрона у спробі маніпулювати виборчим процесом.У ще одній маніпулятивній статті, опублікованій у листопаді, Lе Мédіа еn 4-4-2 знову процитувало Філіппо, який висміював Еммануеля Макрона, закликаючи до його імпічменту.Німецький сайт Рі-nеws.nеt у листопаді лякав своїх читачів тим, що війна в Україні може призвести до великої європейської або навіть світової війни. Видання також написало, що "боротьба з правими" в Німеччині більше нічим не обмежується. ЗМІ заявило, що на "Альтернативу для Німеччини" (проросійську правопопулістську партію) чинять тиск і намагаються її знищити.RТ еn frаnçаіs, французька версія російського державного медіа RТ, попри блокування, працює далі та поширює маніпуляції про лідерів ЄС. У листопаді RТ еn frаnçаіs цитувало Путіна, який заявив, що Європі "бракує інтелекту", а європейські політики не розуміються на економіці та ухвалюють політизовані та нереалістичні рішення.У ще одній листопадовій статті RТ еn frаnçаіs на фоні зростання цін намагалося довести повну "некомпетентність" європейських лідерів.Наратив: "Новий світовий порядок з БРІКС наближається"У листопаді Володимир Путін оголосив свій новий план "світового порядку", де головною інституцією стає БРІКС. Відповідно, почалась потужна пропагандистська кампанія, щоб спершу вживити цю думку в голови звичайних громадян. Проросійські платформи в Європі вже поширюють контент, у якому стверджують, що ЄС поступово розпадається.У листопаді на чеському сайті Іnfоkuryr.сz псевдоаналітик заявляв про розбіжності всередині ЄС. Він також стверджував, що Грузія, Туреччина та Сербія, начебто не хочуть вступати до союзу, а Молдова на референдумі нібито відмовилася від курсу на членство, що є неправдою.Ми раніше писали про масовий підкуп виборців у Молдові російськими агентами перед референдумом щодо вступу до ЄС. Читайте також нашу статтю про проросійські наративи в Молдові.12 листопада прокремлівський французькомовний сайт Rіроstеlаіquе.соm опублікував статтю автора, який закликав Францію вийти з НАТО і стати союзником Росії. Пропагандист вважає, що Росія є захистом Європи від загроз з Китаю, Туреччини, Кавказу, Близького Сходу та Центральної Азії. На думку автора, Європа має бачити себе частиною Росії, а саму Росію — як європейський "Далекий Схід".У листопаді прокремлівський французький сайт Strаtроl цитував слова Путіна з на Валдайського форуму, де той розповідав про принципи "майбутнього світового порядку" та критикував "західну гегемонію". Самопроголошені експерти видання Strаtроl впевнені, що бачення Путіна неодмінно здійсниться.Той самий меседж повторює і чеське видання Сzесhfrеерrеss.сz. Автори без коментарів опублікували чеською промову Путіна з Валдайського форуму про формування "нового світового порядку".У листопаді іспанськомовна платформа РіеnsаСhіlе опублікувала статтю, де також йшлося, що "новий світовий порядок" та занепад Заходу. Медіа поширило ідеї Путіна про майбутнє за багатополярним світом та НАТО як пережиток минулого.Французьке видання Résеаu Іntеrnаtіоnаl активно просуває проросійські ідеї. У листопадовій статті під назвою "Україна, Трамп, енергетика: ЄС і Франція в агонії?" проросійський політик Тьєррі Маріані говорить, що Європа "одержима" вторгненням Росії в Україну.Платформа Оdysее стала місцем публікацій французького прокремлівського пропагандиста Ксав'є Моро, який живе в Москві. Його канал на YоuТubе заблокували в 2022 році за поширення дезінформації. Тепер на Оdysее Моро продовжує стверджувати, що західний світ розпадається, а БРІКС стає основою "нового світового порядку".У листопаді французьке видання Vоltаіrеnеt, знане поширенням теорій змов про США, заявило, що після перемоги Трампа та розширення БРІКС зміниться світовий порядок, і США втратять свій вплив.Також у листопаді франкомовний пропагандистський сайт Lеs Моutоns Еnrаgеs опублікував відверто маніпулятивний текст про занепад Франції та неминучий крах її економіки.Пропозицію Путіна "дати притулок" людям із західних країн, які втікають від "занепаду і неолібералізму", у листопаді опублікували на прокремлівському французькомовному сайті Strаtеgіkа. Аntі-Sріеgеl - прокремлівське ЗМІ, яким керує німець Томас Рьопер, і яке постійно поширює наративи, узгоджені з російською пропагандою. У листопаді Аntі-Sріеgеl опублікував маніпулятивну статтю, де йшлося, що Росії добре ведеться під санкціями.ВисновкиРосія активно працює проти європейських демократій. Пропаганда далі просуває потрібні їй наративи в Європі, знаходячи нові способи уникнути санкцій.Залучені не лише відомі російські державні платформи. Місцеві проросійські видання активно передруковують російські фейки про Україну та інші країни Європи. На жаль, країни ЄС ще не розробили ефективну стратегію, щоб ефективно протистояти пропаганді в російській гібридній війніУ наступному матеріалі Еспресо розгляне російський наратив "Захід винен у війні в Україні".

За оцінками НБУ, середня реальна заробітна плата за підсумками року зросте на 14%. І на думку цього ж НБУ, саме цей фактор зчинив основний тиск на приріст цін в економіці в поточному році.Розберімося, чи дійсно це так.Перш за все, слід розуміти, що інфляційний тиск чинить не середня заробітна плата, а загальний рівень оплати праці, отриманий усіма найманими працівниками. Тобто слід враховувати рівень безробіття, рівень зайнятості, рівень міграції, а також рівень мобілізації до лав ЗСУ. За оцінками Мінекономіки Фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців за 2024 рік складе 2,3 трлн грн. Це в реальному вимірі вище рівня 2023 року на 4,1%. Тобто загальний приріст реальних зарплат уже є суттєво нижчим приросту середньої зарплати й лише незначно перевищує очікуваний приріст реального ВВП (+3,9%). По-друге, слід враховувати, що інфляційний тиск можуть чинити лише гривневі кошти. Якщо населення з отриманих доходів витрачає значні суми на придбання іноземної валюти, то ці конвертовані кошти уже не можуть бути використані на купівлю споживчих товарів та послуг за "гривневими" цінами. Гривневі ціни можуть "розганятися" лише гривневими коштами.За 10 місяців 2024 р. населення викупило іноземної валюти на 9,6 млрд. дол. (нетто), що утричі більше, ніж торік. Якщо із загального Фонду оплати праці (з врахуванням виплат військовослужбовцям) змінусувати нетто-купівлю валюти населенням, то виявиться що гривневий фонд оплати праці у 2024 р. зменшився на 5,6%, а реальний фонд оплати праці (за мінусом інфляції) – аж на 11%!Читайте також: Поводження НБУ з обліковою ставкою оплачується коштом держбюджетуІноземну валюту купують не тільки наймані працівники, але й дрібні підприємці та пенсіонери. Припустимо пенсіонери та підприємці купили 1/3 усієї іноземної валюти. Однак, навіть у такому разі зменшення реального гривневого фонду оплати праці складе 6%! Тобто у 2024 році обсяг "зарплатної" гривні на руках у населення помітно зменшився!Щобільше, у 2024 р. зменшилася не тільки кількість "зарплатної" гривні. У 2024 р. зменшився загальний обсяг гривні в економіці! В економіці 2024 року просто був відсутній той "гривневий навіс", який би, згідно з економічною теорією, мав би призводити до росту цін.За даними НБУ, нетто-залишок гривні в обігу за 10 місяців 2024 року зменшився на 74 млрд грн! (в т.ч. готівкова гривня зросла на 36 млрд грн, а безготівкова – скоротилася на 110 млрд грн.). Основна причина зменшення кількості гривні – ажіотажний попит на іноземну валюту. У 2024 р. населення, банки та бізнес скупили стільки іноземної валюти, що це навіть перекрило фіскальні вливання гривні в економіку. "Завдяки" політиці валютної лібералізації та запровадженню гнучкого курсоутворення було повністю розбалансовано валютні очікування  населення і бізнесу, які гасяться колосальними валютними інтервенціями НБУ. Гнучке курсоутворення і валютна лібералізація роблять свою справу. Тобто в українській економіці 2024 року відсутня навіть теоретична можливість приросту цін коштом зарплат, оскільки відсутнє збільшення гривні в економіці за наявності приросту реального ВВП (на 4,5% за 9 місяців). Фундаментально це означає посилення монетарної жорсткості, оскільки оборот більшої кількості товарів та послуг повинен обслуговуватися меншою кількістю грошей. В таких умовах інфляція попиту стримується на фундаментальному рівні.На додаток, не кожен приріст гривні в обігу здатен розганяти інфляцію. У випадку спрямування додаткової гривні через продуктивні канали (створення робочих місць та виробничих потужностей, в яких буде замикатися нова гривня) приріст цін може гальмуватися або навіть бути відсутнім зовсім. В економічній історії є багато таких прикладів (США 1942-1945, Ізраїль 1967-1970).В Україні ж наявна гривнева маса зменшилася як на руках у населення, так і в економіці загалом.Чому ж тоді зросли ціни в Україні? Інфляція в Україні зросла переважним чином через ріст витрат – на дизельну енергію, на девальвацію гривні, на тарифи. Інфляція України – це інфляція ДДТ (девальвація, дизель, тарифи), а не інфляція зарплат.За оцінками Мінекономіки, "небазова" інфляція (тобто інфляція, що викликана адміністративно, або в інший неринковий спосіб), суттєво випереджає загальний показник інфляції та складає +11,7% в річному вимірі. НБУ по-своєму трактує аналітику. Вкиди про "зарплатну" інфляцію — це цілеспрямована дезінформація з метою проведення вигідної банкам монетарної політики.Читайте також: Фінансова система на порозі некерованої девальваціїЧому це відбувається?Загалом монетарна політика НБУ набула ультражорстких ознак з початку 2023 року:            рівень облікової ставки було підвищено значно вище інфляції та темпів реального ВВП;запроваджено 3-місячні депозитні сертифікати з дохідністю вище облікової ставки НБУ, що здійснювало додатковий вплив на вилучення грошової маси з реального сектору економіки. У результаті відбулося суттєве стиснення грошової маси:  за період війни грошовий мультиплікатор скоротився з 2,5 до 2,0, що означає зниження рівня фінансового посередництва банків в економіці. Наприкінці 2024 р. грошовий мультиплікатор почав покращуватися. Це пов'язане з розширенням інвестицій банків у ОВДП (через умовно примусовий інструментарій бенчмарк-ОВДП), а також з активізацією вкладання коштів банків у придбання іноземних активів (боргових ЦП тощо). Загалом, рівень мультиплікації близько 2,0 – це дуже низьке значення порівняно зі світовою практикою (Польща – 3,2; Росія - 3,9; Грузія – 3,3). За 2022-2024 рр. реальна ставка кредитів (за мінусом інфляції) зросла з 0 % до 11 % річних, що стримує надходження позикових коштів з фінансового в реальний сектор.  Рівень банківського кредитування упав нижче 15 % ВВП станом на жовтень 2024 року. Україна має найнижчий у світі рівень банківського кредитування серед країн з ринками, що формуються (Чехія – 70 %, Польща – 60 %, Грузія – 80 % ВВП). Звичайно, тут очевидний і вплив війни.  Близько 30 % кредитного портфеля банків припадає на пільгові кредитні програми Уряду, які потроїлися за час війни. Без їх врахування падіння рівня банківського кредитування є ще суттєвішим.Надміру висока облікова ставка спричиняє звуження обсягів кредитування та підвищення кредитних ризиків бізнесу.Надміру високі процентні ставки спричиняють необґрунтоване розширення фіскального дефіциту та дестабілізацію динаміки внутрішньому боргу. Ставка обслуговування портфеля внутрішнього боргу вдвічі перевищує темпи реального росту ВВП, тобто є значно вищою за темпи розширення податкової бази. За 10 місяців 2024 р. уряд залучив 165 млрд грн від нетто-розміщень ОВДП, сплативши 160 млрд грн процентів за обслуговування наявних ОВДП. Якби нові розміщення ОВДП з початку війни здійснювалися за фіксованою ставкою 10 % річних, то у 2024 р. витрати на їх обслуговування були б на 60 млрд грн меншими.  Уряд не в змозі отримати доступне фінансування з внутрішнього боргового ринку, оскільки НБУ вже 2 роки поспіль розміщує власні депозитні сертифікати за ставками, що суттєво перевищують рівень інфляції. В результаті в банківській системі накопичились гігантські обсяги вільної ліквідності (майже 720 млрд грн станом на 01.11.2024), при тому, що і державні фінанси, і реальний сектор гостро потребують доступного позичкового фінансування.У результаті тривалого періоду жорстких монетарних умов (які майже безперервно тривають з 2018 р.), банки змогли суттєво наростити прибутковість своєї діяльності: за час війни процентні доходи банків та прибуток до оподаткування зросли вдвічі; процентні доходи банків, отримувані від держави, за час війни зросли втричі. Їх частка у структурі процентних доходів досягла 56 % (147 млрд грн за 9 місяців 2024 р.).Під час війни банки суттєво розширили процентну маржу, що додатково збільшило прибутковість банків: у 2024 р. процентна маржа банків досягла 12,5 відс. п. за новими портфелями кредитів та депозитів. Розширення банківської маржі з’їдає значну частину початкового імпульсу облікової ставки та знижує ефективність монетарної трансмісії. Державні банки є більш активними фінансовими посередниками, ніж інші банки. На їх частку припадає більша частина виданих кредитів, при цьому процентна маржа державних банків є меншою, ніж в середньому по системі.Пільгові кредити становлять понад 225 млрд грн і займають 29% в структурі банківського портфеля робочих кредитів, в т.ч. серед бізнес-кредитів – 38%, серед кредитів, виданих населенню – 10 %. Витрати уряду на компенсацію процентів в рамках пільгових програм склали близько 19 млрд грн за 10 міс. 2024 р. (в т.ч. за програмою "5-7-9" - 18 млрд грн). Кредити, видані бізнесу в рамках програми державних гарантій на портфельній основі досягли 71,5 млрд грн на 01.10.2024 (+7 % до початку року). Читайте також: Чому гальмується банківське кредитуванняПід час війни пільгове кредитування стало ключовим інструментом банківського кредитування. Разом з тим, впровадження пільгових інструментів не повинне заміняти ринкові підходи функціонування кредитного ринку, за які несе відповідальність Національний банк.Які висновки з цього можна зробити?Жорстка монетарна політика призводить до стиснення грошової маси, гальмування роботи фінансових посередників та економічного відновлення. Вартість кредитних ресурсів є вищою очікуваних темпів росту виробництва, що обмежує залучення кредитів в економіку, знижує конкурентоспроможність реального сектору. Висока вартість кредитного ресурсу призводить до зростання кредитних ризиків. Обслуговування кредитів утруднене погіршенням перспектив економічного зростання. Висока вартість позичкового ресурсу обмежує можливості держави здійснювати стимулювальну політику підтримки реального сектора. Фінансове посередництво банків звузилося на тлі зростання пропозиції депозитів. Національні заощадження значною мірою "заморожуються" у банківській системі. Банківська маржа залишається високою, що дестимулює суб'єктів реального сектора активно вкладати кошти на депозитні рахунки та знижує ефективність початкового імпульсу облікової ставки. Прибутки банків суттєво зросли без адекватного нарощування послуг фінансового посередництва, що потребує уваги з боку фіскальної політики, однією з функцій якої є сприяння справедливому перерозподілу доходів економіки.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це повідомляє МЗС України."Рішуче відкидаємо наполегливі спроби грузинської влади втягнути Україну у внутрішньополітичні процеси у своїй країні. Грузинському уряду слід припинити лякати своїх людей міфічним "українським сценарієм", реалізовуючи у цей час на практиці "білоруський сценарій", - йдеться у повідомленні.Наголошується, що Україна була і залишається прихильною демократичним перетворенням у Грузії та її подальшій європейській та євроатлантичній інтеграції, що відповідає інтересам грузинського народу. Також МЗС висловило солідарність з грузинськими колегами-дипломатами, які публічно виступили проти рішення уряду Грузії про вихід з порядку денного переговорів про вступ до ЄС.Як у Грузії розгортається нова Революція26 жовтня 2024 року в Грузії відбулися чергові парламентські вибори. Згідно з офіційним рішенням центрвиборчкому, на них нібито перемогла орієнтована на Росію правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня, тобто в новий 2025 рік Грузія вже може увійти з новим президентом.Опозиційні партії, президентка Саломе Зурабішвілі, а також країни Заходу результати виборів на користь "Мрії" не визнали.Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.Читайте також: Зурабішвілі: легітимного президента обере легітимний парламент, а доти я є главою державиПри цьому партія 28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушуються поліцейським спецназом, одначе організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні чотири дні та чотири ночі, з 28 листопада.Читайте також: "Це наш історичний вибір": протести у Тбілісі підтримав найкращий футболіст Грузії Кварацхелія Оглядачі кажуть про реальну загрозу сповзання Грузії до моделі проросійської диктатури білоруського зразка.У ніч на 2 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести, спровоковані заявою влади про зупинення процесу євроінтеграції до 2028 року.

Про це повідомляє офіційний сайт ФІФА.На сайті Міжнародної федерації футболу зʼявився остаточний розподіл європейських збірних на кошики для жеребкування відбору на ЧС-2026.За рейтингом ФІФА команди розподілені на 5 кошиків. Загалом сформують 12 кваліфікаційних груп відбору. Переможці груп отримають прямі путівки на ЧС. Команди, які фінішують другими та 4 найкращі за рейтингом збірні з Ліги націй розіграють у стикових матчах ще 4 путівки до фінальної частини турніру.Збірна України потрапила у 2-й кошик. Це означає, що команда Сергія Реброва точно не зіграє у відборі з іншими 11 командами, які потрапили до нього.Жеребкування відбору на ЧС-2026Перший кошик: Франція, Іспанія, Англія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Італія, Німеччина, Хорватія, Швейцарія, Данія, Австрія.Другий кошик: Україна, Швеція, Туреччина, Уельс, Угорщина, Сербія, Польща, Румунія, Греція, Словаччина, Чехія, Норвегія.Третій кошик: Шотландія, Словенія, Ірландія, Албанія, Північна Македонія, Грузія, Фінляндія, Ісландія, Північна Ірландія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Ізраїль.Четвертий кошик: Болгарія, Люксембург, Білорусь, Косово, Вірменія, Казахстан, Азербайджан, Естонія, Кіпр, Фарерські острови, Латвія, Литва.П'ятий кошик: Молдова, Мальта, Андорра, Гібралтар, Ліхтенштейн, Сан-Марино.Жеребкування відбору на ЧС-2026 пройде у п’ятницю, 13 грудня. Кваліфікаційні матчі будуть зіграні з березня по листопад 2025 року.Чемпіонат світу відбудеться у США, Мексиці та Канаді з 11 червня до 19 липня 2026 року.

До політичних криз у Грузії, Молдові та у Румунії додалося найбільше за останні роки загострення у Сирії. Що їх поєднує та чому Москва дивно себе поводить у ці дні, розбиралася Gаzеtа.uа. Після жорсткого розгону мітингувальників у ніч на 29 листопада прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе пригрозив "дипломатичними заходами" послу ЄС Павлу Герчинському за те, що він висловився на підтримку опозиції. Це може бути, наприклад, видворення дипломата. У Румунії 15 грудня можуть провести перевибори президента, якщо Верховний суд країни скасує результати вже проведеного голосування. Нагадаємо, там лідером несподівано став проросійський політик Колін Георгеску. Суд призначив перерахувати понад 9 мільйонів голосів і відбулися масові протести проти Георгеску. У Молдові Конституційний суд підтвердив перемогу Майї Санду на виборах президента, але Партія соціалістів республіки Молдова вимагає висловити недовіру уряду Доріна Речана через кризу в енергетиці. Додали перцю Стрімкі політичні загострення поєднує одне: Грузія, Молдова і частково Румунія перебувають у сфері інтересів Росії. У всіх трьох державах лунали заяви про російське втручання у вибори. І Кремль протягом тижня виявляв ознаки роздратування, повторюючи, що "не втручався, але пильно стежить". Та втрутитися довелося, бо рвонуло далеко і болісно. 28 листопада стало відомо про найбільшу за останні 5 років ескалацію у Сирії. Там Росія свого часу підтримала президента Башара Асада проти повстанців, найкривавішими були бої за місто Алеппо, котрі й переломили хід війни на користь Асада. Нині збройні сили повстанців перейшли у масований контрнаступ і захопили близько 100 квадратних кілометрів території, військову техніку, зайняли від 50 населених пунктів на півночі країни і обстріляли Алеппо. Це стало найбільшим досягненням повстанців протягом останніх років. Башар Асад негайно прибув до Москви з неоголошеним візитом і, попри відсутність Путіна, який був у Казахстані на саміті ОДКБ, вирішив чекати. Є куди ракети кидати Речник диктатора Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі не коментують візит Асада до Москви з міркувань безпеки, але "ситуація в Алеппо є зазіханням на суверенітет Сирії, Росія виступає за наведення порядку у країні". Як саме, Пєсков не уточнив. Але у російських пабліках шириться версія можливих ракетних ударів по сирійській опозиції, котру нібито інструктують турецькі спецпризначенці. Причому нібито Ердоган таким способом помстився Росії за нічні удари по "зерновому коридору" на території України. У західних ЗМІ акцентують на перемир'ї на близькому Сході як на вірогідному приводі для наступу опозиції у Сирії. За даними джерела ТWZ, Башар Асад попросив Путіна повернути сирійців, котрі воюють в Україні на боці РФ, однак дістав відмову. Нагадаємо, кілька місяців тому з аналогічним проханням до нього звертався прем'єр Індії Нарендра Моді. Його клопотання було задоволене. сирійська армія Башара Асада самотужки не здатна довго й ефективно опиратися, хоча Асад і оголосив контрнаступ. Отже, Путін перед болісним вибором Роздратування Кремля пояснюється просто: РФ і Туреччина були посередниками в укладанні перемир'я у Сирії, за яким Росія вивела частину своїх військ. Наступ сирійських повстанців зіштовхує лобами Росію з Туреччиною. Регулярна сирійська армія Башара Асада самотужки не здатна довго й ефективно опиратися, хоча Асад і оголосив контрнаступ. Отже, Путін перед болісним вибором: або після років обережних маневрувань бити горщики з Ердоганом, або обмежено підтримати Асада без завдання суттєвої шкоди повстанцям, щоб не розсваритися з Ердоганом. Якщо посваритися, то під загрозою буде "Південний потік". Та є ще один гравець, котрий спонукає до стриманості, - Іран. Іранський слід За даними іранських ЗМІ, 28 листопада сирійські повстанці вбили генерала Корпусу стражів ісламської революції (КСІР), що викликало осуд офіційного Тегерану. Наступ повстанців став частиною плану "диявольського режиму Ізраїлю і США", заявив представник МЗС Ірану Есмаїл Багаї. Логічно, що Росія мала б послати сигнали до Ірану, однак, на думку низки російських пропагандистів, нині Путіну треба терміново розбиратися з керівництвом російської групи військ у Сирії, котра проґавила потужний наступ повстанців. Натомість Іран роздратовано попередив Туреччину не втручатися у справи Сирії, бо КСІР і російські війська там перебувають за запрошенням Асада, а турецькі - ні. Проґавили загрозу Для армії Асада атака опозиції стала такою несподіванкою, що вона нездатна була відбити удари, звернув увагу директор аналітичного центру Рамі Абдель Рахман. Довелося поспіхом залучати російську авіацію. "Дивно спостерігати, як силам режиму завдають такі потужні удари попри російську авіаційну підтримку. Явні ознаки підготовки до наступу були, але їх не взяли до уваги. Можливо, розраховували на підтримку проіранського угруповання "Хезболла?" - припустив він. Але у "Хезболлі" якраз цими днями було чим зайнятися, - попри перемир'я, Ізраїль завдав ще низки ударів по територіях, де, за даними розвідки, спостерігалася активність бойовиків. Відтак дії сирійської опозиції є превентивними, вважає аналітик з Інституту стратегії та політики Нік Герас. "У них тісні зв'язки з угрупованнями, котрі підтримує Туреччина. Бойовики намагаються попередити можливість сирійської військової кампанії у районі Алеппо", - наголосив він. Вогняне коло як шлях до миру? Тож, схоже, у Кремля загострилися застарілі болячки: Грузія, Молдова, Румунія, Сирія. Якщо Путін розсвариться з Ердоганом, не виключено, що дружба з Іраном також ускладниться. Кремлівський диктатор, судячи з його поведінки під час прес-підходу в Астані, не почув на саміті ОДКБ бажаного і опинився у вогняному колі. І наявність кількох "Орєшніків" не гарантує вирішення тривалих проблем. Тому наступ сирійської опозиції видається важелем примусу Путіна до мирних переговорів, вважає голова ГО "Україна в НАТО" Юрій Романюк, адже він може бути частиною великого плану по створенню для нього складної ситуації. Причому, припускає експерт, цей план міг бути погоджений обраним президентом США Дональдом Трампом через генсека НАТО Марка Рютте, оскільки зрозуміло, що за незмінності його позицій переговори по Україні навіть теоретично неможливі. "Асаду немає чим захищатися, а російські військові були переведені на війну з Україною, - пояснив він. - Ердоган невдало з'їздив на саміт БРІКС, де його не прийняли, він затаїв образу і нині допомагає у Сирії проти Асада. Це другий фронт для Путіна. Він на шпагаті сидить. Він не може кинути Сирію, бо це його стратегічна військова закордонна база, і на фронті проти ЗСУ дуже напружена ситуація. І йому або кидати Сирію - або Україну. Тут відкривається вікно можливостей для нас". На думку експерта. Іран навряд чи допоможе Сирії, бо армія і проксі-угруповання крани значно ослаблені. Воювати ніким - воювати нічим У соцмережах пояснюють наступ сирійської опозиції так: Туреччина та її проксі воюють з Росією, Іраном, Сирією та її проксі, причому нібито готується повстання всередині армії Асада. Якщо збурення проти Башара Асада буде успішним, він ризикує залишитися без армії. Частково цим можна пояснити миттєвий візит Асада до Росії. З іншого боку, залучення до атаки на режим Башира Асада узбецького ополчення "Таухід і Джіхад" - це удар під дих Путіну, котрий протягом останніх кількох місяців спілкувався з президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим і був більш ніж задоволений результатами перемовин. Такий демарш Узбекистану став можливим тільки за однієї умови - Мірзійоєв знає, що не варто боятися відповіді, бо її не буде. Путін у війні проти України (у тому числі, в Курській області) задіяв до 90% особового складу своїх збройних сил, у гарнізонах на території РФ залишилося 10-13% особового складу, розповів військовий експерт Сергій Грабський. Та і всередині країни потрібно залишити контингент, щоб лякати сусідів, зокрема, країни НАТО. "Путін не має чим поділитися із вірним васалом Башаром Асадом. А як перекидати війська - кораблями? Сумніваюся, що хтось дозволить через Боспор і Дарданели. Літаками? Навіть із цієї точки зору, від позиції Туреччини залежить дуже багато", - зазначив він. А керівники інших держав зроблять висновки - для великої геополітичної гри одного "Орєшніка" явно недостатньо. І якщо що силою придушувати демократичний поступ - це не "вирішувати" проблему, а заганяти углиб, звідки вона обов'язково "рвоне".

Вночі у Тбілісі силовики розігнали акцію протесту під парламентом. Застосували водомети та сльозогінний газ. Політична криза у Грузії свідчить про поглиблення розколу, у котрий правляча партія свідомо заганяє суспільство. Якими будуть наслідки, розбиралася Gаzеtа.uа. Якщо Помаранчеву революцію 2004 року в Україні називають спадкоємицею грузинської Революції троянд, то нинішні протести у Грузії дуже схожі на Революцію гідності за її причиною. Нагадаємо, в Україні правляча на той момент "Партія регіонів" відмовилася підписувати угоду про Асоціацію з ЄС. "Грузинська мрія", котра втрималася при владі, не дивлячись на те, що підсумки голосування поставив під сумнів Євросоюз, провела перше засідання нового парламенту без опозиції. Обрані депутати від чотирьох партій відмовилися від мандатів. Тож провладна "Грузинська мрія" відклала вирішення питання з опозиційними мандатами, але наполягає на легітимності парламенту. А 28 листопада депутати затвердили новий склад уряду на чолі зі "старим" прем'єром Іраклієм Кобахідзе. Той оголосив, що зупиняє переговори про вступ до ЄС і відмовляється від будь-яких європейських грантів. Реакція партнерів Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі на мітингу заявила про завершення конституційного перевороту, розпочатого "Грузинською мрією" і закликала чиновників, "силовиків", представників правоохоронних органів "зробити правильний вибір", а партнерів Грузії закликала ухвалити ті рішення, котрі давно треба було ухвалити. На її думку, нелегітимний уряд оголосив війну власному народу: "На цьому шляху немає державного суверенітету Грузії, її незалежності й іншого майбутнього, крім як у Росії". Згадка про партнерів не випадкова саме 28 листопада Європарламент мав провести спеціальне засідання, присвячене Грузії. Засідання відбулося, депутати ухвалили резолюцію "Поглиблення кризи демократії у Грузії після недавніх парламентських виборів і можливих фальсифікацій на них". Основні положення резолюції ЄС: - результати голосування не відображають волі грузинського народу, - ЄП їх не визнає і закликає світове співтовариство зробити те саме, - У Грузії потрібно провести нові вибори протягом року "у покращеному виборчому середовищі незалежною і безпристрасною виборчою адміністрацією, під ретельним міжнародним спостереженням, щоб забезпечити дійсно справедливий і прозорий виборчий процес". Крім того, Європарламент закликав ЄС накласти санкції відповідальних за відхід від демократії та за порушення виборчих законів і стандартів. Це прем'єр Іраклій Кобахідзе, генсек "ГМ" Каха Каладзе, спікер парламенту Шалва Папуашвілі, голова "ГМ" Іраклій Гарібашвілі. Окремо євродепутати звернули увагу на необхідність накласти санації на грузинського олігарха, почесного голову "Грузинської мрії", Бідзіну Іванішвілі за його роль у погіршенні політичного процесу у Грузії. Усім потрібна стійкість 28 листопада під час візиту в Астану Путін відзначив стійкість грузинської влади проти зовнішнього тиску і наголосив, що найближчим часом сподівається на нормалізацію російсько-європейських відносин, "бо це вигідно ЄС". За таку "стійкість", у розумінні росіян, грузини вже почали платити. У самій Грузії люди вийшли на вулиці на знак протесту не лише у Тбілісі але й у Зугдіді, Горі, Кутаїсі та Батумі. Чому згортають євроінтеграцію Варто зауважити "Грузинська мрія" на виборах обіцяла не згортати євроінтеграцію і запевняла, що продовжить відповідні реформи. Розворот стався раптово, але був передбачуваний через різкі висновки ЄС щодо виконання "домашнього завдання" Грузією на шляху до переговорів. Зазначимо, як і в Україні, у Грузії переговори про вступ до Євросоюзу мали розпочатися наступного року. Правлячій партії будо вигідно бодай імітувати шлях до ЄС. Вочевидь, нині прилетіла вказівка з Москви. З іншого боку, Брюссель наполягав, щоби у Тбілісі відмовилися від закону про іноагентів та ще низки нормативних актів, визнаних не відповідними європейським нормам. Але правляча партія відмовилася, за що отримала похвалу від Путіна. "Дивуюся мужності і стійкості, з якою керівництво Грузії відстоювало свою позицію по недавніх законопроектах" - заявив диктатор в Астані 28 листопада. Поки ж Іраклій Кобахідзе пояснює заморозку євроінтеграції так: "Абсолютно неприйнятно розглядати інтеграцію до ЄС як пожертву, яку Євросоюз має нам дати. Ми бачимо, що європейські політики і бюрократи використовують виділені гранти і кредити як шантаж проти Грузії". Сценарії розвитку подій 1. Ще одна "Революція Гідності", якщо частина чиновників і силовиків, а також армія перейдуть на бік протестувальників. Зурабішвілі призначає нові вибори, можливо, суміщені з президентськими навесні 2025 року. Сумнівно, щоб у них брала участь "ГМ", але така вірогідність є. 2. Силове придушення протестів. З огляду на те, як "ГМ" жорстко повелася з протестами після виборів, на даний момент це найбільш вірогідна тактика дій правлячої партії. 3. Втручання Росії. Теоретично, якщо прем'єр запросить офіційно, РФ може ввести "ввічливих людей". Але на саміті ОДКБ в Астані, результати якого не вельми приємні для Кремля, Путін заявив: "На відміну від Заходу, ми не втручаємося у внутрішньополітичні процеси у Грузії. Просто не дотягуємося". Останні події, як бачимо, свідчать про те, що грузинська влада тяжіє до другого, силового сценарію. Цікаво, що у резолюції ЄП від 28 листопада Росію засудили за втручання у демократичні процеси у Грузії. А заяву про припинення євроінтеграції Кобахідзе зробив після ухвали цієї резолюції. Відфутболять президента "Грузинська мрія" зробила ще один цікавий хід. Спікер парламенту Шалва Папуашвілі заявив про наміри провести дострокові президентські вибори. Є й кандидат від "ГМ" - відомий футболіст Міхеїла Кавелашвілі. Вони показали, що інститут президента не має особливого значення Правлячій партії не потрібен голос опозиції, яким є Саломе Зурабішвілі, пояснив директор Фонду "Вільна Росія" на Південному Кавказі Єгор Куроптєєв. "Хоча президентка не має повноважень, але вона має голос і авторитет, а ще й говорить речі, котрі правлячій парті не подобаються. Висуненням футболіста вони показали, що інститут президента не має особливого значення", - зазначив він. Ну думку Куроптєєва, не варто очікувати стрімких і блискучих результатів від нової хвилі протестів 28 листопада, оскільки "ГМ" все-таки має 40% підтримки і відчуває себе досить упевнено. Причина як не дивно, - Україна. "Якби Україна перемогла у війні, а не просто йшла до якихось переговорів. Тоді у жодних демократичних сил у регіоні проблем би не було. "ГМ" говорила: так, ми будемо, у переносному значенні, цілувати п'яти Кремлю, але не допустимо війни. Опозиція ж не змогла пояснити, як вона гарантуватиме безпеку, пояснив він. Залякування йшло постійно: або ми, або війна". Утім, експерт припускає загрозу нового вторгнення РФ до Грузії, якщо ситуація виходитиме з-під контролю. Тільки перемога України у війні кардинально змінила б на краще ситуацію для демократичних сил не лише у Грузії, а й загалом у Кавказькому регіоні. Однак і Євросоюз своїми натяками на припинення грантів не сприяв популярності єврооптимістів, зазначив старший науковий співробітник Фонду стратегічних і міжнародних досліджень Грузії Шота Утіашвілі. Утім, "усі розуміють, що вирішальний момент настав. Відмова від євроінтеграції викликала шок навіть у тих, хто вважав, що від цієї партії не варто чекати нічого доброго. На нас чекають чисельні акції протесту,- прогнозує він. європейські партнери багато говорять, та мало діють. Настав час допомогти грузинському народу. Якщо уряд досягне своєї мети, Грузія може стати диктатурою".

Вночі у Тбілісі силовики розігнали акцію протесту під парламентом. Застосували водомети та сльозогінний газ. Політична криза у Грузії свідчить про поглиблення розколу, у котрий правляча партія свідомо заганяє суспільство. Якими будуть наслідки, розбиралася Gаzеtа.uа. Якщо Помаранчеву революцію 2004 року в Україні називають спадкоємицею грузинської Революції троянд, то нинішні протести у Грузії дуже схожі на Революцію гідності за її причиною. Нагадаємо, в Україні правляча на той момент "Партія регіонів" відмовилася підписувати угоду про Асоціацію з ЄС. "Грузинська мрія", котра втрималася при владі, не дивлячись на те, що підсумки голосування поставив під сумнів Євросоюз, провела перше засідання нового парламенту без опозиції. Обрані депутати від чотирьох партій відмовилися від мандатів. Тож провладна "Грузинська мрія" відклала вирішення питання з опозиційними мандатами, але наполягає на легітимності парламенту. А 28 листопада депутати затвердили новий склад уряду на чолі зі "старим" прем'єром Іраклієм Кобахідзе. Той оголосив, що зупиняє переговори про вступ до ЄС і відмовляється від будь-яких європейських грантів. Реакція партнерів Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі на мітингу заявила про завершення конституційного перевороту, розпочатого "Грузинською мрією" і закликала чиновників, "силовиків", представників правоохоронних органів "зробити правильний вибір", а партнерів Грузії закликала ухвалити ті рішення, котрі давно треба було ухвалити. На її думку, нелегітимний уряд оголосив війну власному народу: "На цьому шляху немає державного суверенітету Грузії, її незалежності й іншого майбутнього, крім як у Росії". Згадка про партнерів не випадкова саме 28 листопада Європарламент мав провести спеціальне засідання, присвячене Грузії. Засідання відбулося, депутати ухвалили резолюцію "Поглиблення кризи демократії у Грузії після недавніх парламентських виборів і можливих фальсифікацій на них". Основні положення резолюції ЄС: - результати голосування не відображають волі грузинського народу, - ЄП їх не визнає і закликає світове співтовариство зробити те саме, - У Грузії потрібно провести нові вибори протягом року "у покращеному виборчому середовищі незалежною і безпристрасною виборчою адміністрацією, під ретельним міжнародним спостереженням, щоб забезпечити дійсно справедливий і прозорий виборчий процес". Крім того, Європарламент закликав ЄС накласти санкції відповідальних за відхід від демократії та за порушення виборчих законів і стандартів. Це прем'єр Іраклій Кобахідзе, генсек "ГМ" Каха Каладзе, спікер парламенту Шалва Папуашвілі, голова "ГМ" Іраклій Гарібашвілі. Окремо євродепутати звернули увагу на необхідність накласти санації на грузинського олігарха, почесного голову "Грузинської мрії", Бідзіну Іванішвілі за його роль у погіршенні політичного процесу у Грузії. Усім потрібна стійкість 28 листопада під час візиту в Астану Путін відзначив стійкість грузинської влади проти зовнішнього тиску і наголосив, що найближчим часом сподівається на нормалізацію російсько-європейських відносин, "бо це вигідно ЄС". За таку "стійкість", у розумінні росіян, грузини вже почали платити. У самій Грузії люди вийшли на вулиці на знак протесту не лише у Тбілісі але й у Зугдіді, Горі, Кутаїсі та Батумі. Чому згортають євроінтеграцію Варто зауважити "Грузинська мрія" на виборах обіцяла не згортати євроінтеграцію і запевняла, що продовжить відповідні реформи. Розворот стався раптово, але був передбачуваний через різкі висновки ЄС щодо виконання "домашнього завдання" Грузією на шляху до переговорів. Зазначимо, як і в Україні, у Грузії переговори про вступ до Євросоюзу мали розпочатися наступного року. Правлячій партії будо вигідно бодай імітувати шлях до ЄС. Вочевидь, нині прилетіла вказівка з Москви. З іншого боку, Брюссель наполягав, щоби у Тбілісі відмовилися від закону про іноагентів та ще низки нормативних актів, визнаних не відповідними європейським нормам. Але правляча партія відмовилася, за що отримала похвалу від Путіна. "Дивуюся мужності і стійкості, з якою керівництво Грузії відстоювало свою позицію по недавніх законопроектах" - заявив диктатор в Астані 28 листопада. Поки ж Іраклій Кобахідзе пояснює заморозку євроінтеграції так: "Абсолютно неприйнятно розглядати інтеграцію до ЄС як пожертву, яку Євросоюз має нам дати. Ми бачимо, що європейські політики і бюрократи використовують виділені гранти і кредити як шантаж проти Грузії". Сценарії розвитку подій 1. Ще одна "Революція Гідності", якщо частина чиновників і силовиків, а також армія перейдуть на бік протестувальників. Зурабішвілі призначає нові вибори, можливо, суміщені з президентськими навесні 2025 року. Сумнівно, щоб у них брала участь "ГМ", але така вірогідність є. 2. Силове придушення протестів. З огляду на те, як "ГМ" жорстко повелася з протестами після виборів, на даний момент це найбільш вірогідна тактика дій правлячої партії. 3. Втручання Росії. Теоретично, якщо прем'єр запросить офіційно, РФ може ввести "ввічливих людей". Але на саміті ОДКБ в Астані, результати якого не вельми приємні для Кремля, Путін заявив: "На відміну від Заходу, ми не втручаємося у внутрішньополітичні процеси у Грузії. Просто не дотягуємося". Останні події, як бачимо, свідчать про те, що грузинська влада тяжіє до другого, силового сценарію. Цікаво, що у резолюції ЄП від 28 листопада Росію засудили за втручання у демократичні процеси у Грузії. А заяву про припинення євроінтеграції Кобахідзе зробив після ухвали цієї резолюції. Відфутболять президента "Грузинська мрія" зробила ще один цікавий хід. Спікер парламенту Шалва Папуашвілі заявив про наміри провести дострокові президентські вибори. Є й кандидат від "ГМ" - відомий футболіст Міхеїла Кавелашвілі. вони показали, що інститут президента не має особливого значення Правлячій партії не потрібен голос опозиції, яким є Саломе Зурабішвілі, пояснив директор Фонду "Вільна Росія" на Південному Кавказі Єгор Куроптєєв. "Хоча президентка не має повноважень, але вона має голос і авторитет, а ще й говорить речі, котрі правлячій парті не подобаються. Висуненням футболіста вони показали, що інститут президента не має особливого значення", - зазначив він. Ну думку Куроптєєва, не варто очікувати стрімких і блискучих результатів від нової хвилі протестів 28 листопада, оскільки "ГМ" все-таки має 40% підтримки і відчуває себе досить упевнено. Причина як не дивно, - Україна. "Якби Україна перемогла у війні, а не просто йшла до якихось переговорів. Тоді у жодних демократичних сил у регіоні проблем би не було. "ГМ" говорила: так, ми будемо, у переносному значенні, цілувати п'яти Кремлю, але не допустимо війни. Опозиція ж не змогла пояснити, як вона гарантуватиме безпеку, пояснив він. Залякування йшло постійно, або ми, або війна". Утім, експерт припускає загрозу нового вторгнення РФ до Грузії, якщо ситуація виходитиме з-під контролю. Тільки перемога України у війні кардинально змінила б на краще ситуацію для демократичних сил не лише у Грузії, а й загалом у Кавказькому регіоні. Однак і Євросоюз своїми натяками на припинення грантів не сприяв популярності єврооптимістів, зазначив старший науковий співробітник Фонду стратегічних і міжнародних досліджень Грузії Шота Утіашвілі. Утім, "усі розуміють, що вирішальний момент настав. Відмова від євроінтеграції викликала шок навіть у тих, хто вважав, що від цієї партії не варто чекати нічого доброго. На нас чекають чисельні акції протесту,- прогнозує він. європейські партнери багато говорять, та мало діють. Настав час допомогти грузинському народу. Якщо уряд досягне своєї мети, Грузія може стати диктатурою".

У пропагандистському інформаційному рупорі путінського режиму РИА Новости розміщена стаття "Лавров: новый "крестовый поход" против России обречен на провал". В ній, зокрема, зазначається: "Більшість країн Заходу збилися в коаліцію заради підтримки України до перемоги, намагаючись нанести стратегічний удар Росії на полі бою", зазначив міністр на відкритті ХVІ Асамблеї русского міра. Росія готова битися із Заходом на полі бою."Але таке в історії бувало не раз. Більшість європейських країн теж були представлені в армії Наполеона, більшість європейських країн були представлені в армії Гітлера. І той, і інший теж хотіли нанести стратегічний удар Росії на полі бою. Ми впевнені, що такою ж буде доля і нинішнього хрестового походу проти нашої країни і нашого народу", –  підкреслив міністр.За збоченою логікою міністра закордонних справ Росії Сергея Лаврова виходить так, що це Україна і підлий Захід разом підступно напали на "миролюбну" Російську Федерацію. І тепер вона змушена протистояти їхньому хрестовому походу та у "священній війні" відстоювати інтереси міфічного "русского міра".Подібна політична маячня постійно повторюється високопосадовими членами злочинного режиму Путіна, щоб не тільки відбілити їхню криваву агресію в Україні, а й показати свою рішучість нескінченно продовжувати воєнну авантюру, котра від самого початку була приречена на провал.Читайте також: Чи допоможе Путіну ядерний кийокДовічний диктатор Путін дуже хоче, щоб з Російської Федерації були зняті санкції, однак не бажає виконувати жодну з вимог, через які ці санкції були накладені на Росію. Він свято вірить у те, що зможе пережити Захід і його ймовірні наступники, якщо він помре на посаді, теж переживуть.Видаючи пропозиції капітуляції України за "мир", володар Росії націлений продовжувати свою агресію. Адже поки московські еліти особисто на собі не відчують негативних наслідків російсько-української війни, їх і далі буде влаштовувати цей миршавенький правитель, який, не маючи на то ресурсів, необдумано замахнувся на підкорення всього світу.Путін ввів переважну частину росіян в стан перебування в альтернативній реальності, за якої біль від безпросвітного життя та почуття страху перед репресивним режимом блокують для розуму можливість критично мислити. Після чого пересічний росіянин вважає своїм обов’язком підтримувати те, що держава вважає моральним і правильним. Це пояснює неспротив плебсу все новим репресивним і обмежувальним законам.Росіяни не розуміють демократії. Адже у них її ніколи не було. На противагу Заходу, коли там громадяни постійно піддають сумніву рішення своїх лідерів, це їхній обов’язок. А якщо незадоволені, то через чотири роки демократичним шляхом вони змінюють своє керівництво.Читайте також: Путінський світ ілюзій розбивається об реальністьНа Московщині все навпаки. Інформація, яку отримує населення, жорстко обмежується і контролюється владою. З кожним місяцем росіянам стає все важче виходити на альтернативні зовнішні джерела. І коли ви виросли в країні, де настирливо переконували вас, що небо зелене, а інші твердження не тільки невірні, але й злочинні, то важко чекати від таких "громадян" бажання щось змінити або замінити.Росіяни не знають правди про те, що робить Путін від їхнього імені. Вони й досі не мають жодного уявлення про реальну економічну ціну для країни російсько-української війни, вони не бачать нестримної корупції в міністерстві оборони, вони мало чи зовсім нічого не знають про справжню кількість загиблих на фронтах війни. Їм говорять про якісь міфічні 30 тисяч, коли реальні втрати живої сили дуже скоро перевершать рубіж у 700 тисяч осіб. Вони не знають правди про те, як їхніх чоловіків на передовій погано годують,  систематично недоплачують обіцяні суми, погано екіпірують і поводяться з ними, як з м’ясом у м’ясорубці.Невпинна пропаганда тримає росіян у стані впевненості, що вони вже перемагають, переконуючи, що після цього на них чекає хороше майбутнє. Не дивлячись, що у путінського режиму немає ідеології, він її вправно заміняє пропагандою, яка здатна пояснити населенню все що завгодно, і воно буде сліпо вірити в те, що з емоційним надривом повідомить  телевізор.Дезінформаційна машина Путіна потужно працює, як усередині країни, так і на міжнародному рівні. Обдурені росіяни повірили в "небезпеку", що, якщо Путін не вдереться в Україну, вона стане членом ЄС, потім НАТО, а далі цим же шляхом підуть Молдова, Грузія, Вірменія та Білорусь. І НАТО, оборонна організація, якимось чином домінуватиме в Євразії.Читайте також: Чи спрацює остання ставка Путіна?Так буває тільки у тоталітарній фашистській державі, яку створив Путін. Пропаганда діє так чітко, що московити повірять у будь-яку нісенітницю, яку їм згодовують інформаційні пропагандистські кілери. А одного разу вони прокинуться і виявлять, що Путін не тільки не зміг досягти жодної зі своїх стратегічних цілей, а що ніхто у світі його не підтримує і не хоче мати з ними нічого спільного.Геноцид Путіним українського народу є стимулом для всіх демократичних держав, що ще не встигли приєднатися до НАТО, здійснити це якомога швидше, як це зробили нещодавно колись нейтральні Швеція і Фінляндія. Яких вторгнення Російської Федерації в Україну переконало в тому, що нейтральність здатна згубно відбитися на їхньому майбутньому. Тепер, коли він зруйнував колишній оманливий імідж Росії, жодна з європейських країн не захоче прив’язувати свої човни до потопаючого корабля Путіна.Не дивлячись, що ситуація виходить в диктатора з-під контролю, він вірить в те, що Захід віддасть йому Україну на поталу.  Такі тоталітарні правителі, зрештою, піддаються тому, що можна визначити, як "диктаторську пастку". Стратегії, які вони використовують, щоб утриматися при владі, як правило, призводять до їхнього остаточного падіння. Замість того, щоб бути довгостроковими планувальниками, багато хто робить катастрофічні короткострокові помилки – ті помилки, яких можна було б уникнути в демократичних системах.Вони чують лише те, що говорять підлабузники й отримують погані поради. Вони неправильно розуміють своє населення. Вони не бачать загроз, доки не стає занадто пізно. І на відміну від обраних лідерів, які залишають посаду відразу, коли закінчується термін їхнього перебування на ній, більшість диктаторів, і серед них й Путін, не здатні він неї добровільно відмовитися. Адже тоді доведеться відповісти за усі свої злочини, а от відповідати за щось він не бажає.Путін небезпечний ще й тим, що коли ми живемо вже у ХХІ столітті, він назавжди застряв в середині ХХ-го. Адже диктатор не вміє користуватися Інтернетом, та повністю покладається на своїх підлеглих, щоб ті його інформували. А у них є маса причин, аби підсолоджувати інформацію та спотворювати правду, перш за все тому, що вони бояться гніву Путіна, якщо той почує не те, що хоче.А оскільки він дивиться російське державне телебачення, споживаючи власну пропаганду, вигадані ним та його оточенням наративи повертаються до нього назад. Це й здається йому підтвердженням правильності вибраного ним шляху. Таким чином Путіну важко розібратися з тим, що насправді відбувається в Росії та навколо неї. Оскільки він відштовхується від невірогідних фактів, розглядаючи їх як основу для прийняття рішень з того чи іншого питання.Постійно перебуваючи в "королівстві кривих дзеркал", тиран, попри все, приймає рішення, які здатні трагічним чином вплинути на долю всього світу. У цьому полягає велика небезпека для всієї західної цивілізації. Не говорячи вже, що чим старшим стає Путін, тим сильніше загострюється його его і він став ще більшим соціопатом, ніж до початку Великої війни Росії з Україною.Читайте також: Російська Федерація не має жодних шансів уцілітиВісь зла – Росія, Китай, Північна Корея та Іран вирішили, що слабкий та неповороткий Захід не може чинити спротив їхнім намаганням підім’яти під себе увесь світ. Вони роблять спробу розширити свій вплив, тестуючи  своїх сусідів і шукаючи слабкі місця, щоб використати їх. Іран поглиблює свій тиск на Ірак і прагне підім’яти під себе сусідні арабські держави та знищити Ізраїль. Китай провокує нестабільність на кордоні з Індією, погрожує Тайваню вторгненням та лякає країни Південно-Східної Азії. Росія націлена на знищення незалежності України, Грузії та Молдови.Втім, поки що не всі в американському політичному істеблішменті усвідомили, наскільки багато і для них поставлено на карту в Україні. Сполучені Штати є, мабуть, найбільш доброзичливим світовим лідером, якого бачив світ. Вони стали єдиним гегемоном, який підтримує світовий порядок (серед тих, хто до них визначав його) у справедливий спосіб. Тепер же, за дій збожеволілого від безкарності Путіна, цей порядок опинився під загрозою. Адже в разі  успіхів Росії в Україні буде не тільки знищений світовий порядок, керований Америкою. Тоді Сполучені Штати втратять безпеку і процвітання, які американці відчували протягом останніх трьох поколінь.Якщо Америка і Європа продовжать свою підтримку України, Росія програє. Санкції вже працюють, хоча не ідеально. У внутрішніх звітах РФ говориться, що залізнична система Росії близька до краху через відсутність підшипників для локомотивів, наявний цивільний авіапарк дуже потерпає через відсутність запасних частин для літаків. Російська Федерація не здатна нині взагалі щось виробляти, окрім зброї. А через те, що запаси боєприпасів у Росії вичерпуються, Путін змушений звертатися по допомогу до Північної Кореї та Ірану.Але його ідеєю фікс і надалі залишається ліквідація Української держави. Тому думки деяких західних політиків про те, що згода на "мирну угоду" на умовах Кремля припинить війну, є наївною фантазією. У 2014 році Росія підписала Мінську угоду, яка мала принести мир у регіон. Та з цього нічого не вийшло.  Путін не збирається дотримуватися будь-яких домовленостей, він розглядає їх як шанс відновити свою армію, щоб, обдуривши Захід, почати знову війну. Наразі війна, яка зараз зайшла в глухий кут, повільно обертається на користь України, оскільки вона виснажує російські активи та перемелює живу силу противника. Путін та його злочинний режим виживуть лише у тому випадку, якщо Сполучені Штати та Європа перестануть підтримувати Україну. Але зараз ті на Заході, хто й досі вважає, що Росія не є загрозою для всієї цивілізації, мають дуже короткі часові горизонти.Адже якщо ви хочете уникнути того, щоб ваші діти воювали у Третій світовій війні та, можливо, програли її, тоді зараз дайте відсіч експансіоністській силі зла, якою на сьогодні є путінська Росія.ДжерелоПро автора. Віктор Каспрук, журналістРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Ліга націй: перемога над Албанією, жеребкування стиків і скандал на пресконференціїЗвісно, що головна новина тижня для українського спорту - це перемога футбольної збірної над Албанією (2:1) у 6-му турі групового раунду Ліги націй.Наша національна команда швидко вийшла вперед: Олександр Зінченко, який після перерви повернувся у стартовий склад, відкрив рахунок на 5-й хвилині.Подвоїти перевагу вдалось на 10-й хвилині. Георгій Судаков віддав класний крос з лівого флангу на дальню штангу, після цього Юхим Конопля скинув м'яч під удар Роману Яремчуку, а той у падінні головою забив другий гол для нашої команди.Албанія скоротила відставання ближче до кінця матчу. На 75-й хвилині голкіпер Анатолій Трубін порушив правила проти суперника, за що арбітр призначив пенальті у ворота України. Недім Байрамі реалізував одинадцятиметровий удар.У паралельному матчі Чехія перемогла Грузію (2:1). У підсумковій турнірній таблиці групи В1 Україна посіла друге місце з 8 балами і зіграє у плей-офф за вихід у Лігу А. Напряму у вищий дивізіон вийшла Чехія, у них 11 очок. Грузія з 7 балами - третя - гратиме за збереження місця у Лізі В. Албанія фінішувала четвертою і вилетіла у нижчий дивізіон.Сzесhіа аrе рrоmоtеd tо Lеаguе А ✅#NаtіоnsLеаguе ріс.twіttеr.соm/GWХ4wsfSВА— UЕFА ЕURО 2024 (@ЕURО2024) Nоvеmbеr 20, 2024 Не можна не згадати про інцидент, який стався на передматчевій пресконференції. Сергій Ребров виступив з коротким зверненням, де нагадав присутнім про те, що в Україні триває війна, а Росія обстрілює мирні міста. Головний тренер збірної висловив слова підтримки родинам загиблих і подякував усім тим, хто допомагає Україні.Після цього звернення перекладач попросив Реброва повторити свої слова російською, на що тренер української збірної відповів: "Nо russіаn".Албанська сторона надала перекладача, який не розумів української мови, тому не міг перекласти слова Реброва албанською. Натомість він планував перекладати з російської албанською і навпаки. У результаті представники України спілкувалися з журналістами англійською.Як повідомляє проєкт "Взбірна", представниця футбольної федерації Албанії після пресконференції пояснила журналістам, мовляв, вони вважали це "найкращим рішенням, адже російська схожа на українську".Сергій Ребров, фото: Дан Балашов/uаf.uаУ пʼятницю ж відбулося жеребкування стикових матчів Ліги націй. За результатами жереба збірна України отримала у суперники збірну Бельгії, з якими ми нещодавно зустрічались на Євро-2024.Перший матч проти бельгійців збірна України зіграє номінально вдома 20 березня 2025 року. Зустріч-відповідь відбудеться 23 березня.Переможець протистояння вийде у дивізіон А Ліги націй."Жереб – це завжди виклик, особливо коли йдеться про команди такого рівня, як збірна Бельгії. Ми добре знаємо цю команду, адже вже зустрічалися з нею на Євро-2024, тож маємо уявлення про її стиль гри та сильні сторони. Безумовно, це буде непросте протистояння. У плей-офф Ліги націй за право виходу до дивізіону А немає слабких суперників", - сказав Сергій Ребров після жеребкування.Збірна України. Фото: Gеtty ІmаgеsОлімпійському чемпіону Хижняку запропонували перейти у профіЗа словами Олександра Хижняка, пропозицію щодо переходу на професійний ринг він отримав від Олександра Красюка - промоутера Олександра Усика."Так, я вдячний Олександру, він слідкує за моєю карʼєрою й постійно хоче й намагається допомогти мені чимось, хоче, щоб я спробував професійний ринг. Також є інші люди, які хотіли б мене побачити на професійному ринзі. Мені важливо для себе вирішити, кому я хотів би довіряти, з ким би я хотів працювати й продовжувати далі це робити", – зізнався олімпійський чемпіон Парижу-2024.Фото: Карина Рева - спеціально для ЕспресоТроє волейболістів клубу "Решетилівка" не повернулися в Україну12 та 13 листопада в Бельгії відбулись матчі 1/16 фіналу Кубка виклику ЄКВ, де Україну презентувала "Решетилівка" з Полтавщини.Обидва матчі проти "Менена" українська команда програла. Проте важливо, що до України не повернулось троє гравців: 27-річний Андрій Оробко та 33-річний Дмитро Шаврак, а також 25-річний Руслан Осипенко.Оробко пояснив, що пішов на такий крок через дії клубу, який нібито "не захистив" волейболістів від мобілізації."Коли ми їхали на єврокубкову гру в Бельгію, на кордоні нашого ключового гравця забрали в ТЦК. Клуб не зміг нічого вдіяти. Зараз він на навчаннях, хоча керівництво розповідало, що у нього все добре і він вдома", - каже волейболіст.У "Решетилівці" заявили, що вчинки волейболістів - це особисте рішення гравців, яке категорично не підтримує і не поділяє клуб, усі спортсмени та менеджмент. Андрій Оробко, фото: ВК "Решетилівка"

Заяву Сергія Реброва опублікувала пресслужба Української асоціації футболу."Жереб – це завжди виклик, особливо коли йдеться про команди такого рівня, як збірна Бельгії. Ми добре знаємо цю команду, адже вже зустрічалися з нею на Євро-2024, тож маємо уявлення про її стиль гри та сильні сторони", - сказав головний тренер збірної України.Суперником українців у стикових матчах буде Бельгія."Безумовно, це буде непросте протистояння. У плей-офф Ліги націй за право виходу до дивізіону А немає слабких суперників. І Сербія, і Бельгія, й Угорщина, і Шотландія – це команди елітної групи. Тому сприймаємо кожен матч із такими суперниками як можливість перевірити себе і зробити крок уперед", - йдеться у заяві.Перший матч проти бельгійців збірна України зіграє номінально вдома 20 березня 2025 року. Зустріч-відповідь відбудеться 23 березня.Як Україна виступала в попередніх матчах Ліги націй Команда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня в Празі з поразки від Албанії - 1:2. В іншому матчі 1-го туру Грузія розгромила на своєму полі Чехію - 4:1. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3, а Грузія здолала на виїзді Албанію - 1:0. У 3-му турі Чехія вдома перемогла Албанію - 2:0, а Україна у Познані переграла Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1, а Грузія на своєму полі поступилася Албанії - 0:1.У 5-му турі Ліги націй збірна України в Батумі розділила очки з Грузією - 1:1, а Чехія на виїзді з Албанією - 0:0. 6-й тур Ліги націй закінчився перемогою України над Албанією (2:1) та виграшем Чехії над Грузією (2:1).

Опонентом збірної України у плей-офф Ліги націй 2024/25 стала Бельгія. Наша національна збірна посіла друге місце у групі В1 та позмагаються за вихід у Дивізіон А. Там чотири місця претендують вісім збірних, пише Gаzеtа.uа. Матчі України з Бельгією відбудуться навесні. Перший поєдинок запланований на 20 березня, другий - на 23 березня. Переможець плей-офф розпочне в Дивізіоні А сезон 2026/27 Ліги націй. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна здолала Албанію і вийшла в плейоф Ліги націй Збірна фінішувала третьою в групі А3. Підопічним Доменіко Тедеско вдалося набрати чотири пункти. Бельгійці здобули перемогу над Ізраїлем і зіграли внічию на виїзді проти Італії. Усі пари плей-офф за місце в Дивізіоні А Ліги націй: Туреччина - Угорщина, Україна - Бельгія, Австрія - Сербія, Греція - Шотландія. Чехія (11 очок) здобула перше місце в цьому квартеті та вийшла до елітного дивізіону Ліги націй. Україна (8 балів) фінішувала на другій сходинці та зіграє у плейоф за путівку до Дивізіону А. Грузія (7 пунктів) стала третьою і позмагається у плейоф за збереження прописки в Дивізіоні В. Албанія (7 очок) посіла останню позицію та вилетіла до Дивізіону С. Свого суперника у стикових матчах за вихід до еліти Ліги націй наша команда дізнається під час жеребкування, яке відбудеться у п'ятницю, 22 листопада. Це буде одна зі збірних, яка посіла третє місце у своїй групі Дивізіону А: Шотландія, Бельгія, Угорщина або Сербія.

Про це повідомляє сайт Ліги націй.За результатами жеребкування, збірна України отримала у суперники в плейоф за місце у дивізіоні А збірну Бельгії.Перший матч проти бельгійців збірна України зіграє номінально вдома 20 березня 2025 року. Зустріч-відповідь відбудеться 23 березня.Усі результати жеребкування плейоф за місце у дивізіоні А Ліги націй:Туреччина - УгорщинаУкраїна - БельгіяАвстрія - СербіяГреція - ШотландіяРезультати жеребкування 1/4 фіналу Ліги націй:Нідерланди – Іспанія (Чвертьфінал №1)Хорватія – Франція (Чвертьфінал №2)Данія – Португалія (Чвертьфінал №3)Італія – Німеччина (Чвертьфінал №4)У півфіналі зустрінуться пари:Чвертьфінал №4 – Чвертьфінал №3Чвертьфінал №1 – Чвертьфінал №2Матчі 1/4 фіналу відбудуться 20 та 23 березня. Фінал чотирьох відбудеться у червні 2025 року.Як Україна виступала у попередніх матчах Ліги націй Команда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня в Празі з поразки від Албанії - 1:2. В іншому матчі 1-го туру Грузія розгромила на своєму полі Чехію - 4:1. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3, а Грузія здолала на виїзді Албанію - 1:0. У 3-му турі Чехія вдома перемогла Албанію - 2:0, а Україна у Познані переграла Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1, а Грузія на своєму полі поступилася Албанії - 0:1.У 5-му турі Ліги націй збірна України в Батумі розділила очки з Грузією - 1:1, а Чехія на виїзді з Албанією - 0:0. 6-й тур Ліги націй закінчився перемогою України над Албанією (2:1) та виграшем Чехії над Грузією (2:1).