Search trend "Україна – Грузія"

У німецькому Рамштайні відбулося останнє засідання щодо допомоги Україні за президентства Джо Байдена. Що буде надалі з цим форматом допомоги невідомо, пишуть цього тижня світові ЗМІ. Медіа акцентують увагу на тому, що команда Байдена об'єднала понад 50 країн, щоб протягом майже трьох років озброювати українські війська. Більш детально матеріали в іноземних виданнях дослідила Gаzеtа.uа "Зеленський закликав союзників не припиняти підтримувати Україну", Вlооmbеrg, США Президент Володимир Зеленський закликає продовжити підтримку військових зусиль України за лічені дні до інавгурації президента Дональда Трампа, який обіцяв швидко припинити бойові дії. "Ми пройшли такий довгий шлях, що було б божевіллям зупинитися зараз, і не продовжувати розбудовувати оборонні коаліції, які ми створили", - сказав він під час зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО на авіабазі Рамштайн. Зеленський наполягає, щоб війна проти Росії залишалася на порядку денному США та інших союзників, поки українські війська стримують повзуче просування росіян. Невизначеність нависає над майбутнім засідання групи під проводом США, яка координувала допомогу Києву від початку війни. Міністр оборони США Ллойд Остін, який започаткував фортам і провів останню зустріч, підкреслив, що Путін стикається з дедалі більшою кількістю викликів, попри те, що має переваги на полі бою. Остін заявив, що команда Байдена дасть Києву ще один пакет військової допомоги на $500 млн. "Якщо Путін проковтне Україну, його апетит лише зросте. Якщо автократи по світу дійдуть висновку, що демократії здалися, поступляться інтересами та забувають про принципи, ми побачимо ще більше захоплень земель", - сказав Остін. Якщо Путін проковтне Україну, його апетит лише зросте Висока представниця ЄС з питань зовнішньої політики Кая Каллас звернулася до невизначеності щодо подальшої підтримки США, заявивши, що Євросоюз "готовий взяти на себе лідерство", якщо Америка більше не бажатиме цього за Трампа. "Впевнена, що всі інші члени і, сподіваюся, США готові далі підтримувати Україну", - сказала Каллас, додавши, що припинення формату "Рамштайн" залишить інші місця для координації військової допомоги Києву. "Це питання формату і лідерства", - додала вона. Зеленський посилив прохання про посилення ППО. Заявив, що союзникам ще слід виконати зобов'язання поставити достатню кількість систем, поки Україна веде переговори зі США про ліцензування виробництва ракет до ППО в Україні. Зеленський також підтвердив підтримку ідеї Франції розмістити міжнародні війська в Україні, назвавши це "одним із найкращих інструментів" безпеки. Він сказав, що інші партнери, включаючи Велику Британію, підтримують цю ідею, і попросив союзників бути "більш практичними" в обговоренні цього варіанту. Ініціатива раніше застопорилася через опір багатьох союзників, включаючи США, послати солдат в Україну, побоюючись розширення конфлікту. Сама Франція теж не просуває конкретних планів на тлі внутрішньої політичної кризи. Поставки зброї до Києва не скоротяться Відповідаючи на запитання, скільки часу може знадобитися, щоб Україна відчула на полі бою, якщо США припинять допомогу, Вільям Лаплант, який відповідає за закупівлі та промислову політику в Пентагоні, каже, що поставки зброї до Києва не скоротяться. Натомість, ймовірно, повільно знижуватимуться протягом багатьох місяців, враховуючи існуючі контракти від США та інших союзників. "Як Америка Байдена озброювала Україну", Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, США Лише через кілька тижнів після того, як Росія вторглася в Україну в лютому 2022-го, в ЗСУ почали закінчуватися боєприпаси для застарілої артилерії часів СРСР. Невдовзі США почали шукати по іноземних арсеналам у світі потрібні види снарядів, щоб підтримати Київ у боротьбі зі значно краще оснащеним противником. Але Пентагон знав, що ніколи не зможе отримати достатньо, бо все менше країн виробляє боєприпаси для радянського типу важкої артилерії, а багато запасів з холодної війни з віком стали непридатними до використання. Тож тієї весни 2022-го міністр оборони Остін зателефонував генералу Марку Міллі, тодішньому главі Об'єднаного комітету начальників штабів, щоб з'ясувати, скільки американських гаубиць можна швидко відправити в Україну з новими снарядами. Цей заклик започаткував ланцюг подій, які призвели до поставок зброї в Україну. В адміністрації Байдена спершу звернулися по допомогу до союзників Америки. А також до країн поза НАТО, щоб вибудувати мережу допомоги Києву. У цей четвер колектив держав, відомий як формат "Рамштайн", 25-й і останній раз за Байдена зібрався на авіабазі у Німеччині. Невідомо, чи триватиме це далі під керівництвом Трампа, який скептично ставиться до підтримки України, менше покладається на альянси та відкрито залицяється до Путіна. США, Британія, Франція та кілька інших країн окремо підтримували Київ Коли група вперше зустрілася 26 квітня 2022-го, на 61-й день вторгнення, США, Британія, Франція та кілька інших країн окремо підтримували Київ. Але десятки інших приєдналися до них у Німеччині, щоб почути новини з поля бою безпосередньо від своїх українських колег. Тоді саме стало відомо про масове вбивство мирних жителів у Бучі. Остін і Міллі чітко дали зрозуміти, що такі звірства, ймовірно, будуть знову без додаткової зброї та боєприпасів для України, і попросили колег глибше перекопати свої арсенали у пошуках вкрай необхідної зброї. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни обходять Покровськ: що пишуть світові ЗМІ Зустріч зібрали в Рамштайні, обраному через центральне розташування в Європі, довгу злітно-посадкову смугу для делегацій, які прибувають літаками, і можливість підтримувати сувору безпеку, приймаючи делікатні дискусії про майбутнє України. У непримітній залі Остін і Міллі в оточенні своїх українських і німецьких колег сиділи разом із представниками понад 40 інших країн. З тих пір група зросла до принаймні 53 країн, і Пентагон натякнув, що інші брали участь не публічно. Відтоді зустрічалися приблизно щомісяця. "Війна Путіна - це виклик свободі людей. Ми зацікавлені, щоб автократи не могли поставити свої імперські амбіції вище за права вільних і суверенних народів. Україна веде справедливу війну за самооборону", - сказав Остін у четвер. Армія України все ще перебуває на межі двох військових культур часів холодної війни Це була остання зустріч групи за час перебування Остіна на посаді міністра оборони. Того вечора міністр оборони Рустем Умєров і два його помічники мали з ним приватну зустріч. Українці приїхали легко, без великої охорони, яка стояла поруч для їх колеги зі США. Армія України все ще перебуває на межі двох військових культур часів холодної війни - США і НАТО, з однієї сторони, та колишнього СРСР, з іншої. За десятиліття дві сторони створили власні екосистеми зброї, сумісні з їх союзниками, але не ворогами. Хоча різниця між снарядами росіян 152 мм, і НАТО 155 мм здається незначною, вона символізує те, як військові у світі давно розділені на два табори. Визначити, чи країна на стороні Заходу чи Москви, часто так само легко, як визначити, яку зброю вона використовує. Але кількість країн, які виробляють зброю російського стандарту, скоротилася, коли багато колишніх радянських республік приєдналися до НАТО. Глобальні поставки цієї зброї ще більше скоротилися, коли Росія призупинила значну частину свого збройового експорту, щоб підтримувати власні потреби у війні. Ця зміна змусила багатьох клієнтів Москви шукати боєприпаси деінде, і все більше країн почали виробляти зброю за стандартами НАТО, навіть якщо не є членами Альянсу. Перехід України на літаки НАТО, як-от F-16, і зброю, як-от ракетні установки НІМАRS, відвернув ще більше країн від орбіти Росії. Ця зміна наочна у складі контактної групи, в яку входять 20 країн, які раніше були в зоні впливу Москви під час холодної війни. Деякі продовжували купувати російську зброю до нападу на Україну. Склад "Рамштайну" демонструє новий підхід до проекції сили США. Хоча НАТО завжди була альянсом держав, які обіцяли прийти на допомогу одна одній у разі нападу, вплив блоку із середини 1990-х вийшов далеко за межі членства 32 країн завдяки партнерству з десятками інших країн. США використали цю мережу для створення контактної групи. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Спадщина Джо Байдена невпевнена допомога Україні, яка привела до війни на виснаження Окрім членів НАТО, багато країн, які беруть участь у контактній групі, є основними союзниками США поза НАТО. Серед них Аргентина, Австралія, Колумбія, Ізраїль, Японія, Кенія, Марокко, Нова Зеландія, Катар, Південна Корея та Туніс. Після десятиліть продажу зброї ці країни разом мали великий арсенал озброєння за стандартами НАТО, яким могли поділитися з Україною. Інші є на периферії НАТО. Боснія і Герцеговина, Грузія, Ірландія, Косово та Молдова приєдналися до групи. Еквадор і Перу, два колишні військові клієнти Росії, уклали партнерські відносини з Альянсом. Остін створив "Рамштайн" за моделлю Коаліції з розгрому ІДІЛ Остін створив "Рамштайн" за моделлю Коаліції з розгрому ІДІЛ, сформованої у 2014-му. Вона охопила понад 80 країн. Тоді він був генералом армії, відповідальним за збройні сили США на Близькому Сході. Через вісім років у Рамштайні потиснув руки багатьом тим самим лідерам. За даними Пентагону, разом країни групи, що підтримує Україну, дали Києву військової допомоги, фінансування і обладнання на понад $126 млрд. Поки Остін працював над розширенням і організацією коаліції, Держдеп за лаштунками робив усе, щоб змусити ще більше колишніх військових клієнтів Росії пожертвувати Києву зброю радянських часів в обмін на фінансові гранти та прискорений доступ до американської зброї. Невідомо, чи триватимуть такі зусилля при Трампі, але очевидно, що військові та цивільні чиновники розглядали можливість того, що Україні, можливо, доведеться воювати без свого єдиного найбільшого благодійника - США. Якщо Трамп вирішить залишити контактну групу, то, за словами представників Пентагону, якась інша країна може взяти на себе керівну роль, продовжуючи глобальні зусилля з постачання зброї в Україну.

Про це вона сказала в інтервʼю "Радио Свобода".Латиська співачка й акторка Лайма Вайкуле поділилася, що відчувала утиски латишів за радянських часів на собі."Казали: "Ви можете говорити нормальною мовою?" Тобто російською! У Латвії! Це що за фраза? Це вже говорить про щось. До 19 років я взагалі не знала російської. Ми у школі й англійську не вчили, знаючи, що ніколи не стане в пригоді. А російська – ну, теж начебто не потрібна. Я жила в районі, де були тільки латиські сім'ї. Я погано знала російську мову. Але таке було життя", - розповіла артистка.Вона уточнила, що вдома з чоловіком спілкуються двома мовами: латиською та російською. На питання, якою мовою вона думає, зазначила: "Латиською, звичайно".Вайкуле поділилась, що після завершення війни в Україні хотіла би приїхати до нашої країни."Я хотіла б, щоб ця війна закінчилася. Напевно, мені одразу хотілося б поїхати в Україну. Я їм дуже співчуваю. З одного боку, хотілося б, а з іншого боку страшно... Останні роки я весь час їздила з турами в Україну, об'їхала всі міста. І було так чудово, так добре приймали. Ми їхали автобусом, Україна величезна. Ми їхали автобусами, зупинялися біля маленьких кафе, та скрізь нас так добре приймали! І говорили російською мовою і не було упереджень. Я боюся, що тепер там все зруйновано", - зізналася співачка.Вона зауважила, що вірить, що зможе співати в Україні російською мовою."А мені здається, що я зможу. Це мова спілкування. Я ставлюся до неї як до чудової можливості спілкуватися з шостою частиною суші. Так склалась наша доля, що ми народилися у Радянському Союзі. І Узбекистан, і Киргизстан, і Азербайджан, і Балтія, і Грузія – ми всі знали російську мову. Нас примушували, але так сталося. Говорять, що Бог нас покарав, коли позбавив спільної мови. А якщо нам дана ця мова, то вона нам потрібна для спілкування, і нічого більше. Нічого особистого. І я до неї так ставлюся. І це чудово. З цього поганого залишилося хоч щось хороше – можливість розуміти один одного, можливість порозумітися. Єдиний плюс, який був у радянський час", - додала Вайкуле. 

Політичне життя очільника Кремля Володимира Путіна вже на стадії "останньої милі". Він прагне не дати Україні незалежності і зробити її слабкою, а також намагається повернути контроль над усіма територіями Радянського Союзу. Про це український президент Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю американському подкастеру Лексу Фрідману. На його думку, процес контролю над усіма територіями Радянського Союзу він вже поступово реалізує. Зі слів Зеленського, Грузія, яка йшла до ЄС і НАТО, повністю розвертається в бік Росії, що є прикладом цього. "Він зараз буде боротися за парламент Молдови. Вони будуть щось робити з цією президенткою, бо вона проєвропейська. Він буде це розвертати", - вважає український політик. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський сказав, чого очікує від президентства Трампа Зеленський наголосив на тому, що Україна - це "така велика стіна для Європи". Саме український народ є перепоною для реалізації амбіцій кремлівського диктатора.Слабке НАТО (без президента США Дональда Трампа.- Gаzеtа.uа) та ослаблена Україна, на думку Зеленського, це головні два кроки, яких хотів би Путін, що призведе до масштабної війни у Європі. Зеленський додав, що навіть якщо США вийдуть з НАТО, ця війна зачепить Америку, а КНДР використає досвід війни в Україні, привезе до себе і масштабує в Тихоокеанському регіоні. Це буде загрозою передусім для Японії і Південної Кореї, а також Тайваню. Війна Росії проти України не завершиться за один день, але, як вважає Володимир Зеленський, якщо обраний президент Дональд Трамп займе тверду позицію, гаряча фаза може закінчитися доволі швидко.

Російські окупанти продовжують вчиняти воєнні злочини в Україні, як раніше чинили подібні звірства в Чечні та інших країнах, де вели бойові дії. Про це розповів головнокомандувач ЗС Чеченської Республіки Ічкерія Абдул-Хакім Шишані. "Ті звірства, які росіяни влаштовують в Україні, ми бачили і в Чечні: убивства цивільних, бомбардування шкіл і лікарень, сотні братських могил, де вбивали, закопували", - сказав військовий. За його словами, під час воєн у Чечні не було можливості зафіксувати злочини росіян. На його думку, з мільйона населення Чечні третину було вбито. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Кремлі розуміють тільки мову сили - ГУР "Історія показує, що це в них у крові. Без крові, без жертв, без убивств вони не можуть. Їм це подобається, це видно. Це в них у природі. Вони не можуть інакше", - зазначив Абдул-Хакім Шишані. На його думку, зупинити російські злочини можна лише розвалом РФ. В іншому випадку сценарії, як в Чечні та Україні, повторяться. "Чечня, Грузія, Сирія, Україна. Де їх немає? Афганістан, Лівія, Африка. Скрізь, де вони є, є злочини, вбивства, насильство", - наголосив головнокомандувач. Численні воєнні злочини та звірства, які чинить Росія у своїй війні проти України, це не поодинокі акти насильства, а систематична політика Кремля зі знищення культури, історії та ідентичності українського народу, заявив під час виступу на Генасамблеї ООН постійний представник України при Організації Сергій Кислиця. Уточнив, що цей перелік охоплює страти без судочинства, насильницькі зникнення, катування, сексуальне та гендерне насильство, а також нелюдське поводження з цивільними затриманими та військовополоненими.

На думку Державного секретаря США Ентоні Блінкена, лінія фронту у війні Росії проти України, ймовірно, не зазнає суттєвих змін у найближчому майбутньому. Він також додав, що питання часу завершення війни має вирішувати Україна. Про це держсекретар заявив в інтерв'ю Тhе Nеw Yоrk Тіmеs. "Це рішення мають приймати українці. Вони повинні вирішити, яке майбутнє вони хочуть і як до нього дістатися. Де зараз проведена лінія на карті, я думаю, суттєво не зміниться", - зауважив Блінкен. Журналіст запитав Блінкена, чи означає це, що Україні доведеться поступитися територіями, які зараз контролює Росія. "Поступки - це не питання. Питання в тому, що лінія найближчим часом, ймовірно, не зміниться суттєво. Претензії України на ці території завжди залишатимуться. Питання в тому, чи знайдуть українці способи за підтримки інших повернути втрачені території", - відповів посадовець. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США таємно постачали Україні зброю до початку повномасштабного вторгнення РФ Він зазначив, що російський диктатор Володимир Путін навряд чи відмовиться від своїх амбіцій, а припинення вогню, швидше за все, дасть йому час відпочити, переналаштуватися, щоб повторно атакувати в якийсь момент у майбутньому. Блінкен стверджує, що важливо забезпечити, аби будь-яке припинення вогню було довговічним. Крім того, необхідно, щоб Україна мала можливості для стримування подальшої агресії. "Це могло б відбутися через НАТО, і ми поставили Україну на шлях до членства в НАТО. Це може відбутися через гарантії безпеки, зобов'язання, гарантії з боку різних країн, щоб переконатися, що Росія знає, що якщо вона знову атакує, у неї будуть великі проблеми", - пояснив Блінкен. Російський диктатор Володимир Путін хоче позбутися санкцій та експортних обмежень, але не відмовиться від імперських амбіцій. Це підкреслює необхідність забезпечення для України сильних позицій. "Путін давно має імперський проєкт, і, звісно ж, усе почалося поближче до дому - з Чечні багато років тому, а потім Грузія у 2008 році, Україна вперше у 2014 році і вдруге у 2022 році. У його голові - відтворення великої Росії", - пояснив Блінкен. Зараз лінія фронту в Україні трохи рухається. Але, він вважає, що "ймовірно, вона не рухатиметься так сильно з того місця, де вона є". Блінкен вважає, що було б добре досягти припинення вогню - якщо українці прагнуть цього. Але це припинення має бути справедливим і стійким, щоб Росія не змогла скористатися перепочинком та підготуватися до нового наступу.

Українська економіка опинилася в ситуації, коли мільйони людей виїхали за межі країни, сотні тисяч працездатних громадян були мобілізовані на фронт, десятки тисяч підприємств змушені зупинити роботу. Поряд з цим, Україна продовжувала боротьбу як суверенна держава, діяла міцна коаліція країн з воєнної та фінансової підтримки України, йшов переговорний процес про вступ України до ЄС. Ключовим завданням внутрішньої політики стало збереження національної єдності та стійкості, переведення економіки на воєнні рейки, формування ефективної моделі мобілізації та перерозподілу ресурсів економіки (трудових, матеріальних і фінансових) для максимально можливого задоволення потреб військово-оборонного комплексу та Збройних Сил. Робота уряду України загалом дала позитивні результати, на відміну від роботи Національного банку.Суспільству потрібно об’єктивно оцінити успіхи та невдачі державної економічної політики 2024 року, що дозволить більш обґрунтовано підійти до формулювання завдань майбутньої перспективи. За повір’ями, в січні за Східним календарем розпочнеться рік Зеленої Дерев'яної Змії - 2025. Ця тварина символізує мудрість, інтуїцію й трансформації, тому в цей рік треба діяти стратегічно і знаходити баланс між розумом і власними амбіціями, а краще не демонструвати їх публічно – вилізе сторицею найближчим часом. Слід вміти прощати і бути прощенним, але не за тисячі безневинно втрачених життів і скалічених доль. Не треба прикидатися глухим, щоб вершити свої темні справи. Змія все вирахує.Що нам залишає рік Дракона і чим небезпечна підступна Змія? 1. Економіка України вистояла під час війни і навіть зростала в 2023-2024 роках, хоча й не вражаючими темпами. Реальний ВВП у 2024 р. становить лише 80 % від рівня 2021 р. Темпи річного приросту ВВП за січень-листопад 2024 р. досягли +3,5%, що нижче минулорічного прогнозу Уряду (4,6%) і нижче приросту ВВП за 2023 рік (+5,3%).Ключові фактори низьких темпів приросту ВВП: воєнні ризики й терористична діяльність держави-агресорки, жорстка монетарна політика НБУ та низька доступність позичкових коштів, невизначеність щодо надходження зовнішньої допомоги, дефіцит трудових ресурсів унаслідок еміграції населення та мобілізації до Збройних сил, дефіцит енергогенерації та висока вартість енергоресурсів.  Збитки, завдані війною, за різними оцінками перевищують 750 млрд дол. США. За період повномасштабної війни з України виїхало 6,8 млн осіб (17 % довоєнного населення), понад 1 млн осіб мобілізовано на потреби фронту. Внаслідок ракетних обстрілів втрачено 9,2 ГВт генеруючих потужностей - половину від пікового споживання.Використання дизельної енергії підвищує собівартість, тисне на ціни та стримує виробництво. Обсяги інвестицій, на жаль,  є недостатніми для відновлення економіки та компенсації збитків. Перерозподіл ВВП на інвестиційні цілі становить лише близько 15% ВВП, що вдвічі нижче середньосвітових показників. Ключовими драйверами зростання ВВП у 2024 році стали розширення приватного споживання та державних інвестицій, при цьому державне споживання та приватні інвестиції, навпаки, реально скоротилися. Зазначені тенденції формувалися під впливом стимулюючої фіскальної політики та стримуючої монетарної політики. Триваюче підвищення рівня оплати праці в державному і приватному секторах економіки, а також отримання приватних грошових переказів з-за кордону підживлювали приватні споживчі витрати. А відновлення пошкодженої критичної інфраструктури, будівництво фортифікаційних споруд, проведення капітальної відбудови за рахунок публічного фінансування (внутрішнього і зовнішнього) активізували державні інвестиції.               Основними компонентами приросту ВВП на стороні виробництва стали переробна промисловість, сільське господарство, будівництво і транспорт. Розвиток військово-оборонного комплексу України (в якому зараз працює понад 500 державних і приватних підприємств), державна підтримка сільського господарства, запуск транспортних коридорів та активні будівельні роботи з відновлення – ключові фактори зростання цих видів економічної діяльності. Доволі сприятлива ситуація складається в сфері послуг, переважно за рахунок галузей телекомунікацій та фінансового посередництва.Однак, необхідно взяти до уваги той факт, що жоден з видів економічної діяльності не відновив свій довоєнний рівень. Промисловість втратила суттєву частину виробничих потужностей, що стримує її відновлення. В ІІІ кварталі 2024 р. обсяги виробництва промислової продукції реально впали  на 1,5% проти ІІІ кварталу 2023 року. Лише галузь сільського господарства наближається до довоєнного рівня за обсягами виробництва.Реальний сектор економіки України  гостро потребує фінансових ресурсів для компенсації понесених втрат, проведення модернізації, здійснення енергоефективних заходів,  безпекових заходів, ін. Але власні ресурси у багатьох випадках є обмеженими, а кредитні ресурси банків для більшості підприємців – недоступні внаслідок політики "дорогих грошей" НБУ та високих воєнних ризиків.2. Несприятливі інфляційні та курсові процеси набирали обертів, формуючи деструктивну для економіки девальваційно-інфляційну спіраль. Інфляція у листопаді суттєво прискорилася до 11,2 % в річному вимірі під тиском підвищення вартості енергоносіїв, продуктів харчування та девальвації гривні. Суттєві руйнування виробничих активів агресором, пошкодження енергетичної інфраструктури, дорога логістика для постачань сировини і готової продукції, а також девальвація гривні - стали основними факторами інфляції витрат. Читайте також: Про монетарну політику, зарплату та інфляціюНайбільш потужний вплив на ціни мав "ефект перенесення" валютно-курсових змін. Обмінний курс гривні за останній рік девальвував на 12,1% щодо долара США. Основними чинниками девальвації є дефіцит зовнішньої торгівлі, скорочення трансферів і надходжень від оплати праці за кордоном, зростання попиту за іноземну валюту, зняття обмежень на процентні виплати. Останні два фактори посилилися під впливом передчасної валютної лібералізації НБУ. Помітне зростання інфляції та валютного попиту у ІІ півріччі 2024 р. вказує на неефективність і помилковість комбінації політики високих процентних ставок та лібералізації валютного регулювання.3. Платіжний баланс має значний структурний дефіцит. Такий дефіцит нині становить 39,2 млрд дол. (оцінка МВФ) або близько 20 % ВВП. Найвагомішими каналами відпливу іноземної валюти за різними статтями платіжного балансу упродовж останніх 12 місяців стали: негативне торговельне сальдо – 35 млрд дол. США (в т.ч. витрати українців за кордоном - 11,3 млрд дол.); приріст готівкової іноземної валюти поза банками - 15,9 млрд дол.; виплата процентів та доходів за іноземними інвестиціями - 9,1 млрд дол. США.Основними каналами відтоку іноземної валюти є від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі та купівля готівкової іноземної валюти. Нетто-придбання іноземної валюти населенням збільшилося утричі щодо попереднього року. В результаті девальваційний тиск на гривню суттєво посилився. Валютні інтервенції НБУ від початку року до середини грудня становили 31,4 млрд дол. США (+17% до попереднього року). Основою причиною посилення валютного попиту є поспішна валютна лібералізація. Запровадження режиму гнучкого курсоутворення (з жовтня 2023 р.), а також масштабного скасування валютних обмежень на виведення капіталу (з травня 2024 р.) дестабілізували валютні очікування і ситуацію на валютному ринку. Політика валютної лібералізації НБУ не допомогла поглинути шоки платіжного балансу, а навпаки – породила нові: в 2024 р. населення спрямувало у придбання іноземної валюти в 11 раз більше коштів, ніж у гривневі строкові активи (нетто-приріст). До позитивів останнього року слід  зарахувати перевищення темпів зростання експорту над імпортом. За 10 місяців 2024 р. темпи приросту експорту товарів склали +12,7 %, а темпи приросту імпорту: +6,9 % щодо аналогічного періоду попереднього року. Як результат – сальдо торговельного балансу покращилося на 3 млрд дол. за 10 місяців 2024 р. Цьому сприяли, перш за все, розблокування портів з ІІ півріччя 2023 р. та високий урожай зернових в 2023 році. Показово, що імпорт засобів виробництва зростає швидше, ніж імпорт споживчих товарів, вказуючи на високий інвестиційний попит в країні. За оцінками експертів, імпорт товарів зростає здебільшого через значні потреби у закупівлях продукції військово-оборонного призначення, у відбудові зруйнованої інфраструктури, а також через масове встановлення енергоефективного обладнання та інноваційних технологій для мінімізації втрат бізнесу.Однак 2025 рік може згенерувати нові виклики для вітчизняного експорту в частині виробничих потужностей експортерів і транспортних маршрутів для експорту. На мій погляд, підтримання позитивних тенденцій нарощування експорту потребуватиме розширення та модернізації виробничого потенціалу експортного сектора, що буде неможливим без доступного банківського кредитування. 4. Ситуація у сфері державних фінансів покращується, незважаючи на високий рівень залежності від іноземного фінансування та деструктивний вплив політики НБУ. Абсолютна сума доходів державного бюджету від початку року до 18 грудня зросла на 11,3% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, а без врахування іноземних грантів – на 16,9%. При цьому абсолютна сума видатків бюджету збільшилася за цей же період на 10,4%. План фінансування видатків загального фонду держбюджету за 11 місяців року виконано на 93%.Відношення видатків Зведеного бюджету до ВВП вже перевищує 60%, що є наслідком продовження військових дій та слабких темпів економічного відновлення. Постійний тиск на видатки бюджету здійснюють витрати на безпеку і оборону, які перевищують 30% ВВП. Зменшення ролі держави та активне використання приватного капіталу на цілі відновлення стримується умовами воєнного стану, жорсткою процентною політикою центрального банку, дефіцитом робочої сили, енергетичними проблемами.У 2024 р. дефіцит державного бюджету орієнтовно становитиме 23% ВВП (1,7 трлн грн), що нижче визначених Законом про бюджет показника в 25% ВВП. Потреби Уряду у позичковому і грантовому фінансуванні на 2024 р. дорівнюють 2,4 трлн грн, з яких 1,7 трлн грн - фінансування бюджетного дефіциту та 0,6 трлн грн – погашення державного боргу. Читайте також: Поводження НБУ з обліковою ставкою оплачується коштом держбюджетуВодночас час погіршується ситуація з державним боргом. Унаслідок значного бюджетного дефіциту воєнного періоду рівень державного та гарантованого боргу України на кінець 2024 р. підвищився до 87% ВВП. Це сигналізує про суттєве зростання ризиків платоспроможності держави. Значний ризик для стабільності державних фінансів існує з боку ринку ОВДП як дорогого і нестабільного джерела фінансування дефіциту. Ставки ОВДП еластично пов'язані із основним інструментом НБУ – строковими депозитними сертифікатами. А НБУ два роки поспіль розміщує депозитні сертифікати за ставками, що суттєво перевищують рівень інфляції.За січень-листопад 2024 р. середньозважена ставка розміщень гривневих ОВДП становила 16%. Реальні ставки нових ОВДП є значно вищими від темпів розширення реальної податкової бази (реального ВВП). Надміру високі процентні ставки внутрішнього ринку ведуть до непродуктивних втрат державних коштів, дестабілізують динаміку внутрішнього державного боргу та посилюють ризики для боргової стійкості державних фінансів.Загалом, фіскальний дефіцит формує суттєвий стимулюючий вплив на економіку. Однак слід враховувати, що обсяг фіскальних стимулів компенсує лише 2/3 втрат сукупного попиту порівняно з довоєнним періодом. Переважання військово-оборонних видатків і ризики воєнної невизначеності знижують позитивний мультиплікативний ефект державних видатків на економіку. Поряд цим, прибуток НБУ, що має надходити до бюджету, штучно зменшується на суму процентних витрат, що сплачуються НБУ банкам за депозитними сертифікатами. Від'ємне сальдо розрахунків між Урядом та НБУ (різниця між зарахованим до бюджету прибутком НБУ та виплаченими з бюджету Національному банку процентами за ОВДП) в 2024 р. за нашими оцінками дорівнюватиме 46 млрд грн.   5. Вплив монетарної політики упродовж 2,5 років війни є контрпродуктивним як щодо інфляційних цілей, так і щодо цілей економічного відновлення. НБУ у 2023-2024 рр. продовжив посилювати монетарну політику без уваги на наявність вже накопиченого в минулому її рестрикційного ефекту. Накопичений дисбаланс між процентною ставкою та інфляцією обмежує надходження позикових коштів в економіку та спричиняє додаткове пригнічення сукупного попиту. За останні 8 років ретроспективний кумулятивний індекс облікової ставки становить майже +80 відс. п. понад індекс інфляції, що вказує на диспропорції в дохідностях між реальним та фінансовим секторами економіки. Інші країни світу проводять більш обережну монетарну політику. Наприклад, у Польщі кумулятивний індекс ключової ставки за цей же період є нижчим за індекс інфляції на 23 відс. пункти, у США – на 11 відс. пунктів. В Україні формування монетарної політки без аналізу її ретроспективних і поточних ефектів загрожує перманентним продовженням економічної стагнації.Жорстка монетарна політика призводить до стиснення грошової маси. Від початку 2024 р. широка грошова база скоротилася на 109 млрд. грн. (на 15%). Монетарна політика НБУ набула ультражорстких ознак ще від початку 2023 року, тоді ж запроваджено 3-місячні депозитні сертифікати з дохідністю вище облікової ставки НБУ, що мало додатковий вплив на вилучення грошових коштів з реального сектора економіки. За період війни грошовий мультиплікатор упав з 2,4 до 2,1, що означає зниження рівня посередництва банків в економіці (рівень мультиплікації в Польщі – 3,2; росії - 3,9; Грузії – 3,3). Фінансові активи бізнесу та населення в гривневому еквіваленті з початку війни збільшилися вдвічі і досягли 9,0 трлн грн станом на початок листопада 2024 р. У відносному вимірі вони збільшилися з 90% ВВП до 120% ВВП. Однак фінансові активи майже не перерозподіляються на цілі відновлення економіки, внаслідок неефективності національної банківської системи. Читайте також: Фінансова система на порозі некерованої девальваціїФінансові активи бізнесу та населення – основна частина національних заощаджень країни. Для їх ефективного перерозподілу на цілі відновлення потрібна скоординована монетарна і фіскальна політики. Проте ультражорстка процентна політика НБУ перешкоджає спрямуванню фінансових активів на інвестиційні цілі. В цей час найбільшу складову фінансових активів становить готівкова іноземна валюта поза банками – понад 60%. В абсолютному вимірі обсяги готівкової іноземної валюти сягнули 135 млрд. дол.   Надміру висока облікова ставка НБУ спричиняє звуження перерозподілу національних заощаджень на цілі кредитування, підвищує кредитні ризики бізнесу. За 2022-2024 рр. рівень банківського кредитування упав на 5 відс. п. ВВП до 14,7% ВВП, а реальна ставка кредитів (за мінусом інфляції) зросла з 0 % у 2022 р. до 10 % річних нині. Таким чином, Україна демонструє найнижчий у світі рівень банківського кредитування серед країн з ринками, що формуються (Чехія – 70%, Польща – 60%, Грузія – 80% ВВП). Пільгові кредитні програми уряду потроїлися за час війни. Без їх врахування падіння ринкового банківського кредитування було б ще суттєвішим. Пільгові кредити становлять близько 230 млрд грн і займають 30% в структурі банківського портфеля працюючих кредитів, в т.ч. серед бізнес-кредитів – 39%. Дія пільгових кредитних інструментів не повинна заміняти ринкові підходи до функціонування кредитного ринку, що входить до сфери відповідальності НБУ. Залишається непродуктивною і галузева структура працюючого банківського кредитування. У структурі виданих кредитів превалюють галузі з швидким оборотом капіталу або сировинні галузі. Найбільшу частку в структурі банківських кредитів займає торгівля – 34%. На промисловість припадає 28% портфеля гривневих кредитів. Але й за такого рівня близько 1/3 кредитів промислові підприємства отримали за пільговими державними програмами. Будівництво займає лише 1,4% у структурі реципієнтів банківських кредитів, тоді як у світовій практиці будівництво являє собою один з найбільших сегментів.Незважаючи на зниження рівня кредитування банки навіть в умовах війни продовжували суттєво нарощувати власні прибутки за рахунок державних коштів. Порівняно з довоєнним періодом процентні доходи банків та прибуток до оподаткування зросли вдвічі.  При цьому процентні доходи банків, отримувані від держави, за час війни збільшилися втричі і в 2024 р. сягатимуть близько 200 млрд. грн. (їх частка у структурі процентних доходів банків досягне 56%).  Під час війни банки розширили і процентну маржу, що додатково збільшує їх прибутковість: у 2024 р. процентна маржа банків між ставками за кредитами і депозитами утримується на рівні 10-12 відс. п., тоді як у 2021 р. вона становила 6-7 відс. п. при співставному рівні середньої інфляції. Значна банківська маржа здорожчує банківські кредити і знижує ефективність монетарної трансмісії. Процентна маржа державних банків є меншою, ніж в середньому по системі, тоді як на державні банки припадає більше половини виданих кредитів.Штучне гальмування роботи фінансових посередників  пригнічує економічне відновлення. Вартість кредитних ресурсів є вищою від очікуваних темпів зростання виробництва, що обмежує залучення кредитів і знижує конкурентоспроможність реального сектора економіки України. Посередництво банків звужується на фоні зростання пропозиції депозитів, тобто національні заощадження значною мірою "заморожуються" у банківській системі. Банківська маржа залишається високою, що дестимулює потенційних вкладників від гривневих заощаджень і знижує ефективність початкового імпульсу облікової ставки. Прибутки банків суттєво зросли без адекватної пропозиції послуг фінансового посередництва. Така ситуація потребує реакції як з боку органів захисту економічної конкуренції, так і з боку фіскальної політики (в питанні забезпечення справедливого перерозподілу доходів економіки шляхом підвищеного рівня оподаткування надприбутків банків).Читайте також: Чому гальмується банківське кредитуванняЕкономічні завдання на 2025 рікКлючове економічне завдання воюючої країни – це максимально можлива мобілізація матеріальних, фінансових і людських ресурсів для захисту нашої державності від посягань агресора та стійкості національної економіки. В умовах воєнного стану, перш за все, необхідно вирішити питання стабільного та ритмічного фінансування потреб державного бюджету. Одночасно має проводитися жорстка видаткова політика за непріоритетними напрямками, потребує завершення реструктуризація державного боргу, а також фіскально-монетарна координація для зниження вартості позичкового фінансування.Воєнна економіка – це, насамперед, економіка державного попиту і державних стимулів. Держава повинна представити чітку економічну доктрину для бізнесу, а також сама бути активним гравцем – здійснювати державні інвестиції в критично важливі проекти та фінансувати масштабне оборонне замовлення.Економічна доктрина для бізнесу має включати три блоки: доступ до ринків збуту, доступ до трудових ресурсів, доступ до фінансування. Доступ до ринків збуту має передбачати безперешкодне функціонування логістичних шляхів та каналів збуту продукції (в т.ч. міжнародних), створення умов безмитної торгівлі на ринках країн-партнерів, прийняття чітких планів державного замовлення (включаючи операції Держрезерву), удосконалення практик у сфері державних закупівель. Доступ до трудових ресурсів має реалізуватися через допомогу уряду у пошуку кваліфікованих працівників (в т.ч. серед українських біженців), програми бронювання працівників, залучення незайнятих до трудової діяльності, підготовки та перепідготовки кадрів, зокрема виробничих спеціальностей.Доступ до фінансування має спиратися на відновлення роботи банківського сектора як інституту фінансового посередництва, розширення програм кредитної, гарантійної та грантової підтримки держави, спрямування міжнародної допомоги на відновлення і розвиток бізнесу, використання податкових інструментів стимулювання інвестицій.Важливим аспектом підтримки бізнесу є повноцінний запуск системи страхування інвестицій від воєнних ризиків із залученням коштів міжнародних донорів.Потрібно посилювати потенціал воєнного виробництва. Для цього необхідні цільові державні програми та розширення державного оборонного замовлення, реалізація інвестиційних проектів зі створення нових виробничих потужностей військового призначення, державні податкові та кредитні стимули для виробників військово-промислової продукції всіх форм власності.Окремий акцент державних стабілізаційних програм підтримки бізнесу необхідно робити на проєктах створення робочих місць у сферах локалізації виробництва та імпортозаміщення. Це дозволить збільшити виробничу продуктивність економіки і обсяги генерованих доходів, а також посилити ступінь валютно-фінансової стійкості економіки. Для збереження суспільного консенсусу важливо посилювати роль держави у забезпеченні соціальної справедливості. Запровадження диференційованої системи оподаткування доходів, оподаткування багатства, надання адекватних соціальних допомог вразливим верствам населення – ось шляхи посилення перерозподільчої ролі фіскальної політики. Більш справедливий розподіл доходів економіки сприятиме більш продуктивному їх використанню в економічному обороті країни.Водночас залучені до державного бюджету кошти слід максимально раціонально використовувати на цілі виживання країни та забезпечення функціонування воєнної економіки. Надмірні видатки цивільної економіки мають бути скорочені, а випадки нецільового та марнотратного використання державних коштів – ставати публічними й передаватися до судових органів.Конструктивна взаємодія монетарної та фіскальної політики є особливо важливою під час структурних криз та дії неринкових шоків, що порушують традиційні виробничі і фінансові зв’язки економіки. Тому уряд та НБУ повинні дотримуватися єдиної політики макроекономічної стабілізації, визначеної рамковою програмною співпрацею з МВФ, з урахуванням здорової пріоритезації та підпорядкованості цілей політики, максимально повної відповідальності та підзвітності інститутів формування та реалізації публічної політики. Необхідно буде віднайти і нові важелі посилення зовнішнього фронту підтримки України з посиленням ролі дипломатичних установ в роз’ясненні ролі України як форпосту миру на планеті і недопущення нової хвилі фашизму в особі російського шовінізму і путінізму. В цьому контексті треба активніше залучати потенціал Всесвітнього Конгресу Українців, українських громадських організації за межами країни, науковців і студентів, які працюють за кордоном.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

У швейцарському Цюриху 13 грудня пройшло жеребкування європейської частини відбору Чемпіонату світу-2026 з футболу. Збірна України потрапили до групи D, де зіграє з переможцем пари Франція - Хорватія, а також з командами Ісландії та Азербайджану, передає "Укрінформ". ЧС-2026. Відбірковий цикл УЄФА. Перший раунд: Група А: Переможець Німеччина/Італія, Словаччина, Північна Ірландія, Люксембург. Група В: Швейцарія, Швеція, Словенія, Косово. Група С: Переможений Португалія/Данія, Греція, Шотландія, Білорусь. Група D: Переможець Франція/Хорватія, Україна, Ісландія, Азербайджан. Група Е: Переможець Іспанія/Нідерланди, Туреччина, Грузія, Болгарія. Група F: Переможець Португалія/Данія, Угорщина, Ірландія, Вірменія. Група G: Переможений Іспанія/Нідерланди, Польща, Фінляндія, Литва, Мальта. Група Н: Австрія, Румунія, Боснія і Герцеговина, Кіпр, Сан-Марино. Група І: Переможений Німеччина/Італія, Норвегія, Ізраїль, Естонія, Молдова. Група J: Бельгія, Уельс, Північна Македонія, Казахстан, Ліхтенштейн. Група К: Англія, Сербія, Албанія, Латвія, Андорра. Група L: Переможений Франція/Хорватія, Чехія, Чорногорія, Фарерські острови, Гібралтар. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ФІФА оголосила країни, які прийматимуть Чемпіонати світу з футболу у 2030 та 2034 роках Після групового етапу на ЧС-2026 одразу вийдуть 12 переможців. Ще чотири місця від Європи будуть визначені за підсумками матчів плей-офф за участю 16 команд. До стикових матчах потраплять 12 збірних, які посядуть другі місця в групах, а також чотири найкращі переможці груп Ліги націй-2024/25, які не посіли перше чи друге місце на груповому етапі відбору. Фінальна стадія 23-го мундіалю пройде у США, Мексиці та Канаді. Матч-відкриття відбудеться 11 червня 2026 року у Мехіко, а фінальний поєдинок 19 липня прийме Нью-Йорк. Оголошено повний склад учасників Клубного чемпіонату світу-2025. Останнімкваліфікувався бразильський клуб"Ботафогу", який здобув перемогу в Кубку Лібертадорес. Європа: Реал Мадрид, Атлетико Іспанія), Челсі, Манчестер Сіті (Англія), Баварія, Боруссія Дортмунд (Німеччина), ПСЖ (Франція), Інтер, Ювентус (Італія), Порту, Бенфіка (Португалія), Зальцбург (Австрія).

Про це йдеться в статті Тhе Тіmеs, переклад якої наводить Еспресо. Величезний завод у Дніпрі потерпає від регулярних російських ракетних обстрілів. Вибиті вікна, бетон у кількох будівлях обвуглений.Минулого місяця завод був уражений російською гіперзвуковою балістичною ракетою середньої дальності, що ознаменувало ескалацію конфлікту."Один з найбільших і найвідоміших промислових комплексів Радянського Союзу, який сьогодні виробляє ракетну техніку та інші види озброєнь, був уражений в місті Дніпро в Україні", - похвалився президент Путін у прямому телевізійному зверненні.Використання Путіним ракети "Орешник" було інтерпретовано як попередження Заходу, відповідь на українські удари по російській території з використанням американських АТАСМS і британських ракет Stоrm Shаdоw.Але рішення обрати мішенню Південмаш, відомий як Южмаш до проголошення незалежності України в 1991 році, також видало нервозність російського президента щодо потенційно революційних українських планів: мрії президента Зеленського про створення балістичної ракети."Перша українська балістична ракета була випробувана. Це був позитивний тест", - оголосив Зеленський незадовго до обстрілу "Орешником".Можливо, міркуючи про те, що амбіції України щодо членства в НАТО, імовірно, будуть зірвані мирною угодою, укладеною Дональдом Трампом, Зеленський розглядає більш грізний спосіб стримати Путіна від подальшої агресії.Україна вже завдавала ударів по Москві за допомогою безпілотників власного виробництва. Але балістична ракета вітчизняного виробництва запропонувала б жорсткішу форму стримування і, що важливо, таку, яка не потребувала б західних дозволів.У своєму "плані перемоги", представленому перед народними депутатами України за два тижні до виборів у США, Зеленський заявив, що Київ хоче зібрати "всеосяжний неядерний пакет стратегічного стримування".Після удару "Орешником" російські пропагандисти стверджували, що завод "Південмаш" площею 1850 акрів був повністю зруйнований. Але грудневого ранку фари машин робітників, які під'їжджали на роботу, свідчили про протилежне.Поговоріть з мешканцями Дніпра, і вони по-змовницьки пошепки розкажуть вам про підземні цехи під їхнім містом, укріплені, щоб пережити американські ядерні бомби."Усе, що вам потрібно знати, це те, що росіяни не можуть його дістати", - каже 66-річна Тамара Іванівна з усмішкою, пояснюючи, що її батько колись працював на цьому заводі.За часів Радянського Союзу Дніпро був закритим містом. Три величезні радянські ракети, що іржавіють на одній із центральних площ міста, нагадують старшим українцям про те, що могло б бути. "Якби ми зберегли ракети, ми б уникнули нинішнього жаху", - каже Тамара Іванівна, проходячи зі своєю онукою повз височенну експозицію.У 1960-х роках українські інженери в Дніпрі, який прозвали "Ракетним містом", спроєктували і виготовили міжконтинентальну балістичну ракету, здатну вразити американські міста від Нью-Йорка до Лос-Анджелеса, що стало технологічним проривом, який призвів до того, що Радянський Союз випередив США в гонці озброєнь.Ракета R-36, або "Сатана", могла злетіти в космос, облетіти навколо Землі, а потім з апокаліптичною силою впасти назад на Землю, розкидаючи полову, щоб уникнути перехоплення. Кожна ракета несла десять атомних боєголовок, достатніх для знищення десятків мільйонів людей."Річний бюджет Південмашу був більшим, ніж річний бюджет цілих радянських республік, таких як Грузія, Естонія та Молдова. Південмаш був не просто одним зі світових лідерів у виробництві ракет - він був світовим лідером", - розповідає 79-річний професор Василь Шевцов, який уже шостий десяток років читає лекції про ракетобудування в Дніпровському національному університеті.Однак наприкінці Холодної війни замовлення припинилися, і для Дніпра настали важкі часи. Державний завод Південмаш, на якому колись працювала кожна третя сім'я в місті, занепав. Сьогодні в це важко повірити, але українські вчені продовжували співпрацювати з Росією навіть після здобуття незалежності, обслуговуючи ракети Р-36 у рамках контракту, підписаного з Путіним у 2006 році."Двигуни були зроблені в Росії, але все інше було українським", - каже Шевцов, перераховуючи відомих українських ракетобудівників від Григорія Кисунька, винахідника сучасних систем протиповітряної оборони, до Сергія Корольова, генія, який відправив Юрія Гагаріна в космос.З огляду на космічні досягнення попередніх поколінь українських вчених, бажання Зеленського створити балістичну ракету для удару по Москві виглядає відносно скромним.Ракета "Грім-2", або Тhundеr-2, яка розроблялася протягом десятиліття, мала б дальність дії 310 миль, що ставило б під український приціл сам Кремль."Повірте мені, незабаром будуть конкретні результати, які побачить не лише Україна, але й Російська Федерація", - сказав Єгор Чернєв, представник України при НАТО, на початку цього року.Але за кордоном існує скептицизм щодо того, чи зможе Україна створити достатню кількість балістичних ракет, щоб змінити баланс сил. Серія ізраїльських ударів по іранських ракетних об'єктах на початку цього року продемонструвала складність укриття великих ракетних заводів від ворожого бомбардування."Об'єкти, що виробляють твердопаливні двигуни або розміщують планетарні змішувачі, зазнають постійних атак з боку Росії", - роз'яснює Сідхарт Каушал, старший науковий співробітник Королівського інституту об'єднаних збройних сил в Лондоні. "Буде важко виробляти БРСД [балістичні ракети середньої дальності] або балістичні ракети проміжної дальності у масштабах, необхідних для того, щоб стати корисною звичайною зброєю".Тим не менш, Путін не може собі дозволити недооцінювати українську вогневу міць після того, як флагманський крейсер Чорноморського флоту Росії "Москва" був потоплений протикорабельною ракетою "Нептун", виготовленою в Україні.Хоча горстка українських балістичних ракет, націлених на Кремль, може бути збита, але якщо їх доповнити дешевими і численними безпілотниками, вони можуть просто перевантажити протиповітряну оборону Москви. З цією метою Рустем Умєров, міністр оборони України, пообіцяв наступного року виготовити 30 000 безпілотників дальнього радіуса дії, здатних уразити російську столицю.Путін сповнений рішучості нівелювати інфраструктуру ракетобудування в Дніпрі, навіть міський музей ракет став мішенню. Шевцов, який навчав покоління українських вчених, вважає, що російський президент помиляється, якщо думає, що зможе загасити проблиск українського винахідництва в місті."Усі види розвинули щось, що дозволяє їм виживати. Зайці мають довгі ноги, щоб бігати. Лисиці мають великі вуха, щоб чути. Що робить нас, українців, унікальними? У нас є мізки", - підсумовує професор.

 Усі зміни, що відбулись і відбуваються на континенті — в першу чергу, стались завдяки Україні та її народу, який став на боротьбу з Росією. Саме завдяки опору України та свідомої частини українців Фінляндія і Швеція стали членами НАТО. До 24.02. 2022 ані в Гельсінкі, ані в Стокгольмі не могли подумати про такий швидкий вступ до Альянсу. Припинили роботу два стратегічні нафтогони "Nоrdstrеаm". Один з них навіть не розпочав пропомповування газу, і заглух на завершальному етапі. Європа, і не лише Європа, відмовилась від російської нафти та газу. Читайте також: Трамп хоч і прийде, але порядок не наведеПрипинив своє існування Чорноморський флот РФ. Ущент зруйновано міф про другу в світі надпотужну країну. Російський велетень виявився на глиняних ногах.Сьогодні у кожного на слуху Грузія і Сирія. Там сьогодні валяться проросійські диктаторські режими. Російські війська настільки загрузли у війні в Україні, що Москва не може послати й нацькувати своїх сатрапів ні в Сирію, ні в Грузію, ні в Молдову аби приборкати повсталий народ. Вірменія заявила про вихід з ОДКБ... А далі пішла ланцюгова реакція. Україна, і ніхто інший, розпочала побудову нового світового порядку.ДжерелоПро автора. Ростислав Демчук, журналіст, експерт з євроатлантичних питаньРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів. 

Про це міністр написав у соцмережі Х."Разом з військовою агресією проти України Росія розпочала масований гібридний наступ на Європу. Вона використовує всі гібридні інструменти, від пропаганди та кібератак до диверсій і саботажу, втручання у внутрішні справи та спроб дестабілізувати цілі країни", – написав Сибіга.Він зазначив, що Грузія, Молдова та Румунія є лише останніми прикладами таких дій, адже гібридні зусилля Росії "тривають від Західної Європи до Балканських і Балтійських держав".Читайте також: В перспективі може бути домовленість між Путіним і Трампом щодо питання розподілу сфер впливу, - генерал МусаєвМіністр закликав усі європейські уряди об'єднати зусилля для протистояння впливу РФ та вжити ряд нагальних кроків, зокрема повністю заблокувати російську пропаганду, посилити зусилля поліції та контррозвідки, зміцнити кіберзахист і зробити суворішою Шенгенську візову політику щодо громадян РФ."Україна має величезний досвід протидії різноманітним гібридним загрозам Росії, від кібератак до дезінформаційних кампаній і диверсій. Ми готові поділитися нашими найкращими знаннями та досвідом з європейськими партнерами, щоб допомогти зберегти стабільний демократичний розвиток", – додав Сибіга.Голова дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що Росія навчилася впливати на вибори за кордоном за допомогою нових технологій.

Трамп не має (наразі) механізмів впливу безпосередньо на Росію. Але йому потрібно демонструвати "швидкий мир". Звідси запрошення третього гравця (отам, у кінці його допису) - Китаю. Це артикульовано чітко. Якщо Трамп усадить за один стіл переговорів Путіна і Сі Цзиньпіна, вони обоє гратимуть проти Штатів. Але це саме те, чого стратегічно бажав би Путін — нової Ялти про розподіл світу. Думаю, в команді Трампа це усвідомлюють, а тому цю історію "продаватимуть" Путіну, як мрію. А самі будуть рухатися до того, щоб на перемовини Росія вийшла слабкішою. Читайте також: Війна з озиранням на ПутінаЧи може Трамп переконати Сі, щоб той умовив Путіна відступити? Теоретично так, проте профітів від воюючої Росії в Китаю більше, ніж у ситуації, коли РФ починає повертатися до "мирного життя". Все це вказує на те, що ми (Україна) станемо лише частиною великого пакета домовленостей. Цей пакет досі перебуває в стадії формування і вивчення. Читайте також: Трамп і війна в Україні: сценаріїПерехідна адміністрація тільки отримала доступи до даних розвідок і намагається вибудувати нову архітектоніку зовнішньої політики, де має бути багато перемог. І бажано швидких. Це непросто. А у випадку з Україною — майже нереально без зміни теперішніх підходів. Швидкість — не та категорія, яка точно веде до успіху (команда нашого президента у 2019-му це теж проходила). Тому, звичайно, спроби будуть. Але я досі переконаний, що у нинішньому крихкому світі часові дедлайни часто не дотримуються, бо виникнення нових проблем відбувається набагато частіше, ніж розвʼязання попередніх. Ізраїль, Грузія, Сирія — це те, що лише сьогодні в топах інформаційних агентств. А що ми знаємо про бойові зіткнення в М'янмі, Нігерії, Судані, Камеруні, Пакистані чи в тих місцях, які за індексом потенційних загроз можуть перерости в нові гарячі точки? Тому, все рухається за сценарієм, який на цю мить все ще далекий від бажаного швидкого і справедливого миру. Але побажаємо команді Трампа спробувати. Зрештою, кожен американський президент намагається "перевантажити" відносини з Кремлем. Але я щось не памʼятаю, щоб у когось це швидко та ефективно вийшло.ДжерелоПро автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політикиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів. 

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 11 грудня.Україні виділили $20 млрд: Росія платитиме за свою шкоду Україні зі своєї кишені Важливою подією, про яку писали західні медіа, була новина про новий кредит від США для України на суму 20 млрд доларів коштом заморожених активів РФ. У Тhе Nеw Yоrk Тіmеs відзначають, що цей "економічний рятувальний круг" гарантує, що Україна матиме економічну підтримку після того, як новообраний президент Дональд Трамп вступить на посаду.Ця багатомільярдна позика буде погашена коштом відсотків, отриманих із заморожених активів центрального банку Росії."Трамп і республіканці в Конгресі навряд чи продовжуватимуть надавати Україні такий же рівень економічної та військової підтримки, який країна отримувала від демократів та адміністрації Байдена. Але конфлікт триває, і Україна значною мірою покладається на міжнародну допомогу, щоб зберегти свою економіку на плаву ", - пишуть американські журналісти. Вони нагадують, що 20 мільярдів доларів є частиною кредиту на 50 мільярдів доларів, який Група семи розробила та погодила на початку цього року. США та ЄС ввели санкції щодо заморожування активів центрального банку Росії, більшість з яких зберігається в Європі, одразу після вторгнення в Україну на початку 2022 року."Після тривалих обговорень щодо того, як ці гроші можуть бути застосовані для допомоги Україні, чиновники погодилися, що вони використають відсотки, які приносять активи, для забезпечення позики. Такий підхід фактично змушує Росію платити за шкоду, яку вона завдала Україні, і дозволив Сполученим Штатам і Європі надавати допомогу, не покладаючи додаткового економічного тягаря на своїх платників податків. Позика стала політичним досягненням для адміністрації Байдена", - наголошують у Тhе Nеw Yоrk Тіmеs.У ВВС додають суттєву деталь, що ці гроші, якими оперує Світовий банк, не можуть бути використані у військових цілях."Адміністрація сподівалася виділити половину грошей на військову допомогу, але для цього потрібно було б отримати дозвіл Конгресу", - пишуть у виданні. Наступного року в Росії очікується хвиля банкрутств підприємств, а США планують ввести ще жорсткіші санкції Тим часом російська еліта б'є на сполох через економіку на тлі високих процентних ставок, пишуть у Тhе Wаshіngtоn Роst.  "Затиснуті західними санкціями та надзвичайно високими процентними ставками, російські підприємства бояться банкрутства, оскільки Путін продовжує війну з Україною", - відзначають у виданні. За словами керівників підприємств, можлива низка банкрутств, у тому числі у стратегічно чутливій військовій промисловості Росії, де, за прогнозами, наступного року бум виробництва, який підживлює війну Росії в Україні, сповільниться. Результатом може стати те, що Росія більше не зможе поповнювати техніку, що втрачається на полі бою, такими високими темпами.А в Вlооmbеrg кажуть, що адміністрація Байдена зважує нові, більш жорсткі санкції проти прибуткової торгівлі нафтою в Росії, намагаючись посилити тиск на військову машину Кремля за кілька тижнів до повернення Дональда Трампа в Білий дім."Деталі можливих нових заходів ще опрацьовувалися, але команда президента Байдена розглядає обмеження, які могли б націлитися на експорт російської нафти. Байден довго опирався цьому кроку через побоювання, що він може спровокувати різке зростання витрат на енергію, особливо напередодні президентських виборів минулого місяця. Але в умовах падіння цін на нафту на тлі глобального перенасичення та зростаючих побоювань, що Трамп може спробувати змусити Україну швидко укласти угоду з Росією, адміністрація Байдена тепер відкрита для більш агресивних дій", - пишуть у виданні. Обговорення підкреслюють, що команда Байдена, яка готується до відходу, тепер готова йти на ризики у протистоянні Росії. Особливо враховуючи, що попередні спроби задушити енергетичні доходи Кремля принесли неоднозначні результати, а середні ціни на бензин у США досягли найнижчого рівня з середини 2021 року.Головне питання зараз для припинення вогню – які гарантії безпеки для України Виданню Rеutеrs стали відомі нові деталі зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Парижі. Там відзначають, що президент України використав свою першу зустріч із Дональдом Трампом після виборів у США, щоб пояснити потребу Києва в гарантіях безпеки в будь-якому домовленому припиненні війни з Росією."Троє лідерів, які розмовляли 35 хв без радників, не обговорювали конкретних деталей будь-якого бачення миру, але Трамп повторив, що хоче негайного припинення вогню та переговорів для швидкого припинення війни. Зустріч запропонувала деякі перші підказки щодо того, як можуть відбуватися переговори щодо припинення конфлікту, хоча процес, який залучатиме Володимира Путіна, пов’язаний із труднощами, а роль США поки що неясна", - пишуть у виданні.  За словами одного з джерел Rеutеrs, Трамп поводився дружньо, шанобливо та відкрито і "був у режимі слухання" сторін.А у Роlіtісо пишуть, що нове опитування в Україні показує цікаву тенденцію: майже половина українців довіряє Трампу. Українці налаштовані оптимістично, що він може відновити мир, кажуть у виданні. Зараз близько 44,6% українців довіряють обраному президенту США Дональду Трампу. Хоча у 2023 році лише 10% українців віддали перевагу Трампу перед нинішнім президентом США Джо Байдену. Американський щотижневий журнал Ваrrоns написав, що Дональд Трамп назвав вирішення війни в Україні своїм головним пріоритетом, зауваживши, що на Близькому Сході "менш складніша ситуація"."Я думаю, що ми повинні вирішити проблему України з Росією. Обидві ці країни втрачають цифри, в які ніхто не може повірити. Сотні тисяч солдатів гинуть". - сказав обраний президент США французькому журналу Раrіs Маtсh в інтерв'ю про пріоритети міжнародної політики.Протести в Грузії – відлуння української революції Також у світі продовжують відстежувати ситуацію в Грузії. У Тhе Nеw Yоrk Тіmеs пишуть, що протести там – "відлуння минулих українських революцій". "Цю колишню радянську республіку сколихнули антиурядові демонстрації через ті самі проблеми, які втягнули Україну у війну — її відносини з Європою та Росією", - відзначають у виданні. Американські журналісти проводять паралель, що на вулицях Грузії це починає виглядати трохи схожим на Україну 10 років тому, перед війною, коли почалася напруга з Росією. Бо дедалі більш авторитарний уряд у колишній радянській республіці "холоне до Європейського Союзу та наближається до Москви". Тому спалахують масові протести з вимогою відставки уряду. Силовики відповідають, молодих демонстрантів б'ють."На далекому східному краї континенту вступ до ЄС може бути ризикованим кроком, який загрожуватиме приватним інтересам, особливо інтересам Росії, яка остерігається втрати будь-якого свого регіонального впливу. Останніми роками ця напруженість різною мірою поширювалась у Грузії, Молдові та, як найкрайніший приклад, в Україні. Усі три є колишніми радянськими республіками, і російські війська займають різні частини кожної", – нагадують у Тhе Nеw Yоrk Тіmеs.Розташована між Росією та Туреччиною у важкодоступному кавказькому регіоні, Грузія протягом століть служила життєво важливим коридором між Сходом і Заходом. Але все більше і більше дивиться на Захід. Нещодавнє опитування показало, що 82% жителів країни, населення якої становить 3,7 мільйона осіб, хочуть стати частиною Європейського Союзу. Мета вступу до ЄС та НАТО закріплена в Конституції Грузії. Відповідно, протести – це відповідь на кроки уряду, які штовхають Грузію все далі від Заходу. Читайте також: Що відбувається у Грузії: протести через зупинку євроінтеграції, розгони активістів та затримання

Разом з тим, не варто забувати, що не Сирія, а також не Казахстан, Молдова чи Грузія мають для Кремля абсолютну цінність. Такою абсолютною цінністю є лише Україна. Бо без України неможливо ні відновити, ні зберегти імперію. Без України нема підґрунтя для всієї цієї облудної доктрини "Третього Риму", яку вони напрацьовували не одне століття. Інакше їм доведеться для всього світу визнати, що вони без роду і племені та зізнатися у привласненні чужої історії та геноциді інших народів.Читайте також: Асад і Янукович: аналогіїТому заради імперії та імперських наративів пересічний російський кріпак буде жити на хлібі та воді, ходити у дранті, обходитися без найкращих світових досягнень. І не Пуйло тут є основною проблемою; він є лише віддзеркаленням садистських побажань хворого російського суспільства, яке глибоко вражене бацилами імперіалізму і ксенофобії. Не Пуйло створив суспільство, а суспільство породило Пуйла.Отже, попереду ще важка і терниста дорога. Ніхто не казав, що буде легко. Проте на довгу перспективу для України залишаюся оптимістом.ДжерелоПро автора. Андрій Магера, юрист, колишній заступник голови ЦВКРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Gаzеtа.uа розповідає про політичні пристрасті, які вирують у різних країнах, серед яких - партнери України. Ми писала про поїздку української делегації до США задля зустрічі з оточенням Дональда Трампа. Керівник делегації, Андрій Єрмак не конкретизував з ким зустрічався: "Поки без прізвищ - джентльменська домовленість". Натомість зазначив, що "продуктивно попрацювали з радником з національної безпеки Президента США Джейком Салліваном". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Програма-мінімум. Про що говорила українська делегація із командою Трампа Та вже відомо, що Єрмак зустрічався з головою Гельсінської комісії США, співголовою Українського кокусу в Конгресі Джо Вілсоном, співголосами Юридичного комітету Сенату Ліндсі Гремом і лідером сенатської республіканської більшості Мітчем МакКоннеллом. Опосередкованим підтвердженням двопартійної підтримки є перемовини з лідером демократів у Палаті представників Гакімом Джеффрісом і заступником держсекретаря США Джо Бассом. За даними Роlіtісо, українська сторона назвала підсумок зустрічей продуктивним і змістовним. В Офісі президента України додали деталей: обговорювали, як завадити реалізації планів Росії, хоча поїздка була більше ознайомчою, ніж націленою на результат. За іншими даними, Джейк Салліван пообіцяв Андрію Єрмаку надати великий пакет збройної допомоги протягом одного місяця. Однак інші американські ЗМІ поки що не змінили своїх висновків про зміст і наслідки "українського десанту". Франція. "Не вийде - не піду!" Емманюель Макрон, як і прогнозувала Gаzеtа.uа, розкритикував ініціаторів вотуму недовіри уряду Мішеля Барньє. Особливо дісталося ультраправим Марін Ле Пен, котра то виступала за негайну відставку Макрона, то зазначила, що не прагне її. За версією Макрона, ультраправі об'єдналися з ультралівими "проти правильного вибору Барньє", щоб отримати владу, котру мали "вчора". Ці сили він затаврував як антиреспубліканські. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Політичний шторм у Франції. Підтримка України під загрозою Президент Франції пообіцяв якнайшвидше назвати кандидатуру нового прем'єра й анонсував, що запропонує закон про продовження дії держбюджету-2024, доки не буде ухвалено держбюджет-2025. Також Емманюель Макрон акцентував на тому, що обраний до 2027 року і у відставку не збирається. Схоже, остаточно він визначиться з подальшою тактикою після зустрічі з обраним президентом США Дональдом Трампом у Парижі 7 грудня на відкритті Собору Паризької Богоматері. Південна Корея. Слідство триває, військові заговорили Після невдалого запровадження воєнного стану президент країни Юн Сок Йоль опинився під тиском: правляча партія "Сила народу" хоче усунути його від влади. Лідер партії Хан Дон Хун раніше заявляв, що блокуватиме такі зусилля опозиції. Однак після того, як стало відомо, що президент збирався масово арештовувати депутатів Хан Дон Хун змінив свою думку і навіть натякнув на те, що Юн Сок Йоль не полишив задуму щодо репресій. Розгляд питання про імпічмент Юн Сок Йоля запланований на 7 грудня. Тим часом, головком Операціями сил спецпризначення Республіки Корея Квак Чон Гин офіційно попередив - новий указ про воєнний стан не виконуватиме. За його твердженням, розпорядження затримувати депутатів, котрі йшли до парламенту голосувати про скасування указу про воєнний стан від Юн Сок Йоля віддавав не він, а безпосередньо міністр оборони країни. Грузія. Перші арешти політиків і президент "під ялинку" Після масових протестів у Грузії відкрили 23 кримінальні справи проти лідерів опозиційних партій. Деяких активістів уже заарештовано. Серед тих, кого затримувала поліція за участь у акціях є громадянин України. У офісі лідерки "Коаліції за зміни" Ніни Гварамії відбулися обшуки. Грузинська ЦВК сформувала Виборчу колегію для обрання президента Грузії. До неї увійшли 150 із 300 народних депутатів парламенту, 20 депутатів Верховної Ради Абхазії, 21 член Верховної Ради автономної республіки Аджарія і 109 представників місцевого самоврядування (з них 55 осіб - представники опозиційних сил, 54 представники "Грузинської мрії"). За партійним складом, якщо брати представництво парламентів і самоврядування сукупно, новосформована Колегія переважно складається з представників "ГМ" (156 осіб), далі партія "Єдиний національний рух" (54 особи), також інші політсили у менш ніж 20 представників кожна ("Для Грузії", "Коаліція за зміни", "Сильна Грузія"). Вибори відбудуться саме цією Колегією 14 грудня, інавгурація запланована на 29 грудня. Україна 5 грудня запровадила санкції проти тієї частини влади Грузії, котра причетна до фейкових парламентських виборів. Чинна президентка Саломе Зурабішвілі заявила, що усунути її від влади ці парламентарі не можуть, бо вони обрані із порушенням закону і подякувала Володимиру Зеленському за санкції. Румунія. Вибори скасовано - все починається з початку У неділю, 8 грудня, румуни мали остаточно, у другому турі визначитися з новим президентом. Раніше Конституційний суд затвердив результати першого туру, котрі оскаржував один із кандидатів, оскільки голова ЦВК після перерахунку голосів заявив, що суттєвих відхилень немає. Однак увечері 6 грудня з'явилася новина, що КС Румунії повернувся до цього питання у зв'язку з великою кількістю нових запитів про скасування результатів першого туру президентських виборів. За даними румунських ЗМІ, у численних запитах були посилання на секретні документи Вищої ради оборони країни, згідно з якими перемога Коліна Георгеску у першому турі відбулася через маніпуляції з-за кордону. Тож нині все у Румунії з президентськими виборами розпочинається з нуля: визначення дати - висунення кандидатів. Росія. Задушевної розмови не вийшло, Лаврову зраджує витримка Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров був на саміті ОБСЄ на Мальті, тоді як у країні-агресорці обговорюють його інтерв'ю Такеру Карслону. Подія не мала того резонансу, як інтерв'ю Путіна тому ж таки Карлсону. Лавров не виголосив нічого принципово нового. Але він більш-менш чітко окреслив умови Кремля для консультацій по Україні. Зокрема, це: входження у склад РФ чотирьох регіонів України в адмінкордонах (Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька області), жодних військових, у тому числі, військових місій та інструкторів на території України (демілітаризація), скасування так званих "русофобських" законів і захист прав російського населення. Лавров похвалив особисто Дональда Трампа, але пригрозив, що РФ застосує всі засоби для захисту своїх інтересів, за посланням Заходу у вигляді "Орєшніка" можуть бути й інші. За даними Rеutеrs, частково ці умови перегукуються з тим, що радить Трампу його оточення. Натомість основна незгода простежується у питанні, чи може Україна мати іноземні військові бази, чи ні. У цьому питанні наразі максимум, який може бути обговорений у Трампа, - "заморозка" шляху України до НАТО. Сирія-Туреччина-Іран. Асад відмовив Ердогану Президент Сирії Башар Асад відмовив президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану у спільному врегулюванні ситуації. Про це розповів сам Ердоган. Тим часом, ситуація загострюється, опозиційні Асаду сили за тиждень змогли оволодіти Алеппо і зайняти важливе місто Хаму й націлилися на Хомс. У п'ятницю, 6 грудня, представники Ірану, Іраку і Сирії терміново зустрілися у Багдаді. Як розповіло джерело, поінформоване про настрої переговорників, Ірак і Іран мало схильні робити ставку на те, що армія Асада зможе переломити на свою користь хід подій. Іншими словами, своїх бійців країни Сирії не нададуть, принаймні, "тут і зараз". Вагання посилює розкол між шиїтами і сунітами в Іраку, адже суніти виступають категорично проти допомоги Сирії. Натомість лідери сунітів в Іраку закликають допомогти сирійцям дати "рішучу відсіч наступу західних сил". Тим часом, Іран звинуватим Україну у збройній допомозі повстанцям (за аналогією зі звинуваченнями у підтримці туарегів у Малі). Офіційний Тегеран заявив, що надасть Сирії ракети. БпЛА і військових радників. Гана. Африканський Трамп 7 грудня у Гані мають відбутися президентські вибори, котрі країна зустрічає у жахливій економічній ситуації. Чинний президент Нана Акуфо-Аддо не може балотуватися через заборону обіймати цю посаду довше, ніж два терміни. За голоси виборців змагатимуться віце-президент Махамуд Бавумія й експрезидент (нині лідер опозиції) Джон Махама. Останній цікавий тим, що хоче повторити траєкторію обраного американського президента Дональда Трампа - повернутися до влади. Як і Трамп, він обіцяє "перезавантажити країну" і "оновити систему влади", у тому числі, через скорочення видатків на держструктури. Натомість Бавумія акцентує на досягненнях чинного уряду, якому вдалося стримати інфляцію з 52 до 22%. Не на користь віцепрезиденту, щоправда, рівень інфляції на час його приходу до влади - 15%. Ключовим питанням на виборах є економіка, заявив СNN професор з фінансів у Школі бізнесу Університету Гани Тодфред Боклін. Оскільки разом з президентом ганці обиратимуть і депутатів до парламенту, боротьба очікується напруженою.

Грузинська влада почала переслідувати місцеву опозицію та лідерів протестів. А Україна запровадила санкції проти керівників країни.

Підтримуючи ультраправі рухи, рупори Кремля просувають серед європейців наративи про "соціальну несправедливість" та "контроль еліт". Мета цього: змусити людей повірити в хибний курс власних країн. Цю думку Росія особливо намагається насадити громадянам країн, які активно допомагають Україні у війні.Якщо уважно придивитись до новинних агентств у будь-якій європейській країні, легко виокремити ті, що поширюють російську пропаганду. Поширені ними посили розкривають справжні цілі Росії, найбільшою з яких є зменшити підтримку України.У першій статті цього дослідження Еспресо розповідало, як російські ЗМІ та прокремлівські сайти поширюють наративи про здобутки Росії на полі бою та безсенсовність допомоги Україні. У цьому матеріалі ми розглянемо російські державні та проросійські ЗМІ в Європі, які в листопаді активно критикували уряди країн ЄС та його інституції. Наратив: "Лідери країн ЄС наближають занепад своїх країн"У листопаді сайт Сz24.nеws, який ми вже викривали на поширенні пропаганди, розповсюджував у Чехії ідею про прихований іноземний контроль над Польщею. У статті про плани поляків побудувати оборонну стіну на кордоні з Росією та Білоруссю стверджується, що польський прем'єр-міністр Туск "намагається вразити своїх західних партнерів, але це призведе до краху економіки країни".8 листопада чеське видання Сzесhfrеерrеss.сz опублікувало статтю із заголовком "ЄС, такий як він є, поганий для нас!", у якій стверджується, що ЄС завдає шкоди європейцям, бо "жорстоко карає країни, які не виконують вимоги інституції".На початку листопада, коментуючи новину про те, що президент Чехії Петр Павел дозволив 60 чехам воювати за Україну, видання Іnfоkuryr.сz опублікувало заяву речниці МЗС Росії Марії Захарової, яка стверджувала, що чеський президент ігнорує інтереси свого народу. У заголовку президента Чехії назвали "агентом Павеком".4 листопада сайт Роkес24.сz передрукував статтю з проросійського видання Рrvní Zрrávy, використовуючи ім'я чеського генерала Карела Ржеха, щоб заявити про військову хунту в Чехії. Примітно, що саме Ржеха неодноразово заявляв, що Чехія має зміцнити власну армію через війну Росії в Україні.У листопаді Роkес24.сz також намагався дискредитувати президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн. Проросійський сайт зманіпулював її словами про створення європейського шпигунського агентства, опублікувавши текст із заголовком "Абвер чи гестапо? Урсула фон дер Ляєн хоче свою шпигунську службу".У Франції вебсайт Qасtus.fr, який публікує антизахідний і проросійський контент, поширив матеріал про змови іспанський уряд. У статті йдеться про те, що іспанська влада знала про повені у Валенсії та працювала із "світовою фінансовою елітою" над таємним планом контролю над країною. У тексті цитують проросійських конспірологів.Як ми вже згадували, Росія часто використовує праворадикальні групи в Європі для поширення своїх ідей. У листопаді французьке видання Lе Мédіа еn 4-4-2 продовжило критикувати французький уряд. ЗМІ цитувало Флоріана Філіппо, лідера ультраправої партії "Патріоти", який поширив дезінформацію про те, що уряд Франції планує провести дострокові президентські вибори. Філіппо без жодних доказів звинуватив Макрона у спробі маніпулювати виборчим процесом.У ще одній маніпулятивній статті, опублікованій у листопаді, Lе Мédіа еn 4-4-2 знову процитувало Філіппо, який висміював Еммануеля Макрона, закликаючи до його імпічменту.Німецький сайт Рі-nеws.nеt у листопаді лякав своїх читачів тим, що війна в Україні може призвести до великої європейської або навіть світової війни. Видання також написало, що "боротьба з правими" в Німеччині більше нічим не обмежується. ЗМІ заявило, що на "Альтернативу для Німеччини" (проросійську правопопулістську партію) чинять тиск і намагаються її знищити.RТ еn frаnçаіs, французька версія російського державного медіа RТ, попри блокування, працює далі та поширює маніпуляції про лідерів ЄС. У листопаді RТ еn frаnçаіs цитувало Путіна, який заявив, що Європі "бракує інтелекту", а європейські політики не розуміються на економіці та ухвалюють політизовані та нереалістичні рішення.У ще одній листопадовій статті RТ еn frаnçаіs на фоні зростання цін намагалося довести повну "некомпетентність" європейських лідерів.Наратив: "Новий світовий порядок з БРІКС наближається"У листопаді Володимир Путін оголосив свій новий план "світового порядку", де головною інституцією стає БРІКС. Відповідно, почалась потужна пропагандистська кампанія, щоб спершу вживити цю думку в голови звичайних громадян. Проросійські платформи в Європі вже поширюють контент, у якому стверджують, що ЄС поступово розпадається.У листопаді на чеському сайті Іnfоkuryr.сz псевдоаналітик заявляв про розбіжності всередині ЄС. Він також стверджував, що Грузія, Туреччина та Сербія, начебто не хочуть вступати до союзу, а Молдова на референдумі нібито відмовилася від курсу на членство, що є неправдою.Ми раніше писали про масовий підкуп виборців у Молдові російськими агентами перед референдумом щодо вступу до ЄС. Читайте також нашу статтю про проросійські наративи в Молдові.12 листопада прокремлівський французькомовний сайт Rіроstеlаіquе.соm опублікував статтю автора, який закликав Францію вийти з НАТО і стати союзником Росії. Пропагандист вважає, що Росія є захистом Європи від загроз з Китаю, Туреччини, Кавказу, Близького Сходу та Центральної Азії. На думку автора, Європа має бачити себе частиною Росії, а саму Росію — як європейський "Далекий Схід".У листопаді прокремлівський французький сайт Strаtроl цитував слова Путіна з на Валдайського форуму, де той розповідав про принципи "майбутнього світового порядку" та критикував "західну гегемонію". Самопроголошені експерти видання Strаtроl впевнені, що бачення Путіна неодмінно здійсниться.Той самий меседж повторює і чеське видання Сzесhfrеерrеss.сz. Автори без коментарів опублікували чеською промову Путіна з Валдайського форуму про формування "нового світового порядку".У листопаді іспанськомовна платформа РіеnsаСhіlе опублікувала статтю, де також йшлося, що "новий світовий порядок" та занепад Заходу. Медіа поширило ідеї Путіна про майбутнє за багатополярним світом та НАТО як пережиток минулого.Французьке видання Résеаu Іntеrnаtіоnаl активно просуває проросійські ідеї. У листопадовій статті під назвою "Україна, Трамп, енергетика: ЄС і Франція в агонії?" проросійський політик Тьєррі Маріані говорить, що Європа "одержима" вторгненням Росії в Україну.Платформа Оdysее стала місцем публікацій французького прокремлівського пропагандиста Ксав'є Моро, який живе в Москві. Його канал на YоuТubе заблокували в 2022 році за поширення дезінформації. Тепер на Оdysее Моро продовжує стверджувати, що західний світ розпадається, а БРІКС стає основою "нового світового порядку".У листопаді французьке видання Vоltаіrеnеt, знане поширенням теорій змов про США, заявило, що після перемоги Трампа та розширення БРІКС зміниться світовий порядок, і США втратять свій вплив.Також у листопаді франкомовний пропагандистський сайт Lеs Моutоns Еnrаgеs опублікував відверто маніпулятивний текст про занепад Франції та неминучий крах її економіки.Пропозицію Путіна "дати притулок" людям із західних країн, які втікають від "занепаду і неолібералізму", у листопаді опублікували на прокремлівському французькомовному сайті Strаtеgіkа. Аntі-Sріеgеl - прокремлівське ЗМІ, яким керує німець Томас Рьопер, і яке постійно поширює наративи, узгоджені з російською пропагандою. У листопаді Аntі-Sріеgеl опублікував маніпулятивну статтю, де йшлося, що Росії добре ведеться під санкціями.ВисновкиРосія активно працює проти європейських демократій. Пропаганда далі просуває потрібні їй наративи в Європі, знаходячи нові способи уникнути санкцій.Залучені не лише відомі російські державні платформи. Місцеві проросійські видання активно передруковують російські фейки про Україну та інші країни Європи. На жаль, країни ЄС ще не розробили ефективну стратегію, щоб ефективно протистояти пропаганді в російській гібридній війніУ наступному матеріалі Еспресо розгляне російський наратив "Захід винен у війні в Україні".

За оцінками НБУ, середня реальна заробітна плата за підсумками року зросте на 14%. І на думку цього ж НБУ, саме цей фактор зчинив основний тиск на приріст цін в економіці в поточному році.Розберімося, чи дійсно це так.Перш за все, слід розуміти, що інфляційний тиск чинить не середня заробітна плата, а загальний рівень оплати праці, отриманий усіма найманими працівниками. Тобто слід враховувати рівень безробіття, рівень зайнятості, рівень міграції, а також рівень мобілізації до лав ЗСУ. За оцінками Мінекономіки Фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців за 2024 рік складе 2,3 трлн грн. Це в реальному вимірі вище рівня 2023 року на 4,1%. Тобто загальний приріст реальних зарплат уже є суттєво нижчим приросту середньої зарплати й лише незначно перевищує очікуваний приріст реального ВВП (+3,9%). По-друге, слід враховувати, що інфляційний тиск можуть чинити лише гривневі кошти. Якщо населення з отриманих доходів витрачає значні суми на придбання іноземної валюти, то ці конвертовані кошти уже не можуть бути використані на купівлю споживчих товарів та послуг за "гривневими" цінами. Гривневі ціни можуть "розганятися" лише гривневими коштами.За 10 місяців 2024 р. населення викупило іноземної валюти на 9,6 млрд. дол. (нетто), що утричі більше, ніж торік. Якщо із загального Фонду оплати праці (з врахуванням виплат військовослужбовцям) змінусувати нетто-купівлю валюти населенням, то виявиться що гривневий фонд оплати праці у 2024 р. зменшився на 5,6%, а реальний фонд оплати праці (за мінусом інфляції) – аж на 11%!Читайте також: Поводження НБУ з обліковою ставкою оплачується коштом держбюджетуІноземну валюту купують не тільки наймані працівники, але й дрібні підприємці та пенсіонери. Припустимо пенсіонери та підприємці купили 1/3 усієї іноземної валюти. Однак, навіть у такому разі зменшення реального гривневого фонду оплати праці складе 6%! Тобто у 2024 році обсяг "зарплатної" гривні на руках у населення помітно зменшився!Щобільше, у 2024 р. зменшилася не тільки кількість "зарплатної" гривні. У 2024 р. зменшився загальний обсяг гривні в економіці! В економіці 2024 року просто був відсутній той "гривневий навіс", який би, згідно з економічною теорією, мав би призводити до росту цін.За даними НБУ, нетто-залишок гривні в обігу за 10 місяців 2024 року зменшився на 74 млрд грн! (в т.ч. готівкова гривня зросла на 36 млрд грн, а безготівкова – скоротилася на 110 млрд грн.). Основна причина зменшення кількості гривні – ажіотажний попит на іноземну валюту. У 2024 р. населення, банки та бізнес скупили стільки іноземної валюти, що це навіть перекрило фіскальні вливання гривні в економіку. "Завдяки" політиці валютної лібералізації та запровадженню гнучкого курсоутворення було повністю розбалансовано валютні очікування  населення і бізнесу, які гасяться колосальними валютними інтервенціями НБУ. Гнучке курсоутворення і валютна лібералізація роблять свою справу. Тобто в українській економіці 2024 року відсутня навіть теоретична можливість приросту цін коштом зарплат, оскільки відсутнє збільшення гривні в економіці за наявності приросту реального ВВП (на 4,5% за 9 місяців). Фундаментально це означає посилення монетарної жорсткості, оскільки оборот більшої кількості товарів та послуг повинен обслуговуватися меншою кількістю грошей. В таких умовах інфляція попиту стримується на фундаментальному рівні.На додаток, не кожен приріст гривні в обігу здатен розганяти інфляцію. У випадку спрямування додаткової гривні через продуктивні канали (створення робочих місць та виробничих потужностей, в яких буде замикатися нова гривня) приріст цін може гальмуватися або навіть бути відсутнім зовсім. В економічній історії є багато таких прикладів (США 1942-1945, Ізраїль 1967-1970).В Україні ж наявна гривнева маса зменшилася як на руках у населення, так і в економіці загалом.Чому ж тоді зросли ціни в Україні? Інфляція в Україні зросла переважним чином через ріст витрат – на дизельну енергію, на девальвацію гривні, на тарифи. Інфляція України – це інфляція ДДТ (девальвація, дизель, тарифи), а не інфляція зарплат.За оцінками Мінекономіки, "небазова" інфляція (тобто інфляція, що викликана адміністративно, або в інший неринковий спосіб), суттєво випереджає загальний показник інфляції та складає +11,7% в річному вимірі. НБУ по-своєму трактує аналітику. Вкиди про "зарплатну" інфляцію — це цілеспрямована дезінформація з метою проведення вигідної банкам монетарної політики.Читайте також: Фінансова система на порозі некерованої девальваціїЧому це відбувається?Загалом монетарна політика НБУ набула ультражорстких ознак з початку 2023 року:            рівень облікової ставки було підвищено значно вище інфляції та темпів реального ВВП;запроваджено 3-місячні депозитні сертифікати з дохідністю вище облікової ставки НБУ, що здійснювало додатковий вплив на вилучення грошової маси з реального сектору економіки. У результаті відбулося суттєве стиснення грошової маси:  за період війни грошовий мультиплікатор скоротився з 2,5 до 2,0, що означає зниження рівня фінансового посередництва банків в економіці. Наприкінці 2024 р. грошовий мультиплікатор почав покращуватися. Це пов'язане з розширенням інвестицій банків у ОВДП (через умовно примусовий інструментарій бенчмарк-ОВДП), а також з активізацією вкладання коштів банків у придбання іноземних активів (боргових ЦП тощо). Загалом, рівень мультиплікації близько 2,0 – це дуже низьке значення порівняно зі світовою практикою (Польща – 3,2; Росія - 3,9; Грузія – 3,3). За 2022-2024 рр. реальна ставка кредитів (за мінусом інфляції) зросла з 0 % до 11 % річних, що стримує надходження позикових коштів з фінансового в реальний сектор.  Рівень банківського кредитування упав нижче 15 % ВВП станом на жовтень 2024 року. Україна має найнижчий у світі рівень банківського кредитування серед країн з ринками, що формуються (Чехія – 70 %, Польща – 60 %, Грузія – 80 % ВВП). Звичайно, тут очевидний і вплив війни.  Близько 30 % кредитного портфеля банків припадає на пільгові кредитні програми Уряду, які потроїлися за час війни. Без їх врахування падіння рівня банківського кредитування є ще суттєвішим.Надміру висока облікова ставка спричиняє звуження обсягів кредитування та підвищення кредитних ризиків бізнесу.Надміру високі процентні ставки спричиняють необґрунтоване розширення фіскального дефіциту та дестабілізацію динаміки внутрішньому боргу. Ставка обслуговування портфеля внутрішнього боргу вдвічі перевищує темпи реального росту ВВП, тобто є значно вищою за темпи розширення податкової бази. За 10 місяців 2024 р. уряд залучив 165 млрд грн від нетто-розміщень ОВДП, сплативши 160 млрд грн процентів за обслуговування наявних ОВДП. Якби нові розміщення ОВДП з початку війни здійснювалися за фіксованою ставкою 10 % річних, то у 2024 р. витрати на їх обслуговування були б на 60 млрд грн меншими.  Уряд не в змозі отримати доступне фінансування з внутрішнього боргового ринку, оскільки НБУ вже 2 роки поспіль розміщує власні депозитні сертифікати за ставками, що суттєво перевищують рівень інфляції. В результаті в банківській системі накопичились гігантські обсяги вільної ліквідності (майже 720 млрд грн станом на 01.11.2024), при тому, що і державні фінанси, і реальний сектор гостро потребують доступного позичкового фінансування.У результаті тривалого періоду жорстких монетарних умов (які майже безперервно тривають з 2018 р.), банки змогли суттєво наростити прибутковість своєї діяльності: за час війни процентні доходи банків та прибуток до оподаткування зросли вдвічі; процентні доходи банків, отримувані від держави, за час війни зросли втричі. Їх частка у структурі процентних доходів досягла 56 % (147 млрд грн за 9 місяців 2024 р.).Під час війни банки суттєво розширили процентну маржу, що додатково збільшило прибутковість банків: у 2024 р. процентна маржа банків досягла 12,5 відс. п. за новими портфелями кредитів та депозитів. Розширення банківської маржі з’їдає значну частину початкового імпульсу облікової ставки та знижує ефективність монетарної трансмісії. Державні банки є більш активними фінансовими посередниками, ніж інші банки. На їх частку припадає більша частина виданих кредитів, при цьому процентна маржа державних банків є меншою, ніж в середньому по системі.Пільгові кредити становлять понад 225 млрд грн і займають 29% в структурі банківського портфеля робочих кредитів, в т.ч. серед бізнес-кредитів – 38%, серед кредитів, виданих населенню – 10 %. Витрати уряду на компенсацію процентів в рамках пільгових програм склали близько 19 млрд грн за 10 міс. 2024 р. (в т.ч. за програмою "5-7-9" - 18 млрд грн). Кредити, видані бізнесу в рамках програми державних гарантій на портфельній основі досягли 71,5 млрд грн на 01.10.2024 (+7 % до початку року). Читайте також: Чому гальмується банківське кредитуванняПід час війни пільгове кредитування стало ключовим інструментом банківського кредитування. Разом з тим, впровадження пільгових інструментів не повинне заміняти ринкові підходи функціонування кредитного ринку, за які несе відповідальність Національний банк.Які висновки з цього можна зробити?Жорстка монетарна політика призводить до стиснення грошової маси, гальмування роботи фінансових посередників та економічного відновлення. Вартість кредитних ресурсів є вищою очікуваних темпів росту виробництва, що обмежує залучення кредитів в економіку, знижує конкурентоспроможність реального сектору. Висока вартість кредитного ресурсу призводить до зростання кредитних ризиків. Обслуговування кредитів утруднене погіршенням перспектив економічного зростання. Висока вартість позичкового ресурсу обмежує можливості держави здійснювати стимулювальну політику підтримки реального сектора. Фінансове посередництво банків звузилося на тлі зростання пропозиції депозитів. Національні заощадження значною мірою "заморожуються" у банківській системі. Банківська маржа залишається високою, що дестимулює суб'єктів реального сектора активно вкладати кошти на депозитні рахунки та знижує ефективність початкового імпульсу облікової ставки. Прибутки банків суттєво зросли без адекватного нарощування послуг фінансового посередництва, що потребує уваги з боку фіскальної політики, однією з функцій якої є сприяння справедливому перерозподілу доходів економіки.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це повідомляє МЗС України."Рішуче відкидаємо наполегливі спроби грузинської влади втягнути Україну у внутрішньополітичні процеси у своїй країні. Грузинському уряду слід припинити лякати своїх людей міфічним "українським сценарієм", реалізовуючи у цей час на практиці "білоруський сценарій", - йдеться у повідомленні.Наголошується, що Україна була і залишається прихильною демократичним перетворенням у Грузії та її подальшій європейській та євроатлантичній інтеграції, що відповідає інтересам грузинського народу. Також МЗС висловило солідарність з грузинськими колегами-дипломатами, які публічно виступили проти рішення уряду Грузії про вихід з порядку денного переговорів про вступ до ЄС.Як у Грузії розгортається нова Революція26 жовтня 2024 року в Грузії відбулися чергові парламентські вибори. Згідно з офіційним рішенням центрвиборчкому, на них нібито перемогла орієнтована на Росію правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня, тобто в новий 2025 рік Грузія вже може увійти з новим президентом.Опозиційні партії, президентка Саломе Зурабішвілі, а також країни Заходу результати виборів на користь "Мрії" не визнали.Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.Читайте також: Зурабішвілі: легітимного президента обере легітимний парламент, а доти я є главою державиПри цьому партія 28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушуються поліцейським спецназом, одначе організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні чотири дні та чотири ночі, з 28 листопада.Читайте також: "Це наш історичний вибір": протести у Тбілісі підтримав найкращий футболіст Грузії Кварацхелія Оглядачі кажуть про реальну загрозу сповзання Грузії до моделі проросійської диктатури білоруського зразка.У ніч на 2 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести, спровоковані заявою влади про зупинення процесу євроінтеграції до 2028 року.

Про це повідомляє офіційний сайт ФІФА.На сайті Міжнародної федерації футболу зʼявився остаточний розподіл європейських збірних на кошики для жеребкування відбору на ЧС-2026.За рейтингом ФІФА команди розподілені на 5 кошиків. Загалом сформують 12 кваліфікаційних груп відбору. Переможці груп отримають прямі путівки на ЧС. Команди, які фінішують другими та 4 найкращі за рейтингом збірні з Ліги націй розіграють у стикових матчах ще 4 путівки до фінальної частини турніру.Збірна України потрапила у 2-й кошик. Це означає, що команда Сергія Реброва точно не зіграє у відборі з іншими 11 командами, які потрапили до нього.Жеребкування відбору на ЧС-2026Перший кошик: Франція, Іспанія, Англія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Італія, Німеччина, Хорватія, Швейцарія, Данія, Австрія.Другий кошик: Україна, Швеція, Туреччина, Уельс, Угорщина, Сербія, Польща, Румунія, Греція, Словаччина, Чехія, Норвегія.Третій кошик: Шотландія, Словенія, Ірландія, Албанія, Північна Македонія, Грузія, Фінляндія, Ісландія, Північна Ірландія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Ізраїль.Четвертий кошик: Болгарія, Люксембург, Білорусь, Косово, Вірменія, Казахстан, Азербайджан, Естонія, Кіпр, Фарерські острови, Латвія, Литва.П'ятий кошик: Молдова, Мальта, Андорра, Гібралтар, Ліхтенштейн, Сан-Марино.Жеребкування відбору на ЧС-2026 пройде у п’ятницю, 13 грудня. Кваліфікаційні матчі будуть зіграні з березня по листопад 2025 року.Чемпіонат світу відбудеться у США, Мексиці та Канаді з 11 червня до 19 липня 2026 року.

До політичних криз у Грузії, Молдові та у Румунії додалося найбільше за останні роки загострення у Сирії. Що їх поєднує та чому Москва дивно себе поводить у ці дні, розбиралася Gаzеtа.uа. Після жорсткого розгону мітингувальників у ніч на 29 листопада прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе пригрозив "дипломатичними заходами" послу ЄС Павлу Герчинському за те, що він висловився на підтримку опозиції. Це може бути, наприклад, видворення дипломата. У Румунії 15 грудня можуть провести перевибори президента, якщо Верховний суд країни скасує результати вже проведеного голосування. Нагадаємо, там лідером несподівано став проросійський політик Колін Георгеску. Суд призначив перерахувати понад 9 мільйонів голосів і відбулися масові протести проти Георгеску. У Молдові Конституційний суд підтвердив перемогу Майї Санду на виборах президента, але Партія соціалістів республіки Молдова вимагає висловити недовіру уряду Доріна Речана через кризу в енергетиці. Додали перцю Стрімкі політичні загострення поєднує одне: Грузія, Молдова і частково Румунія перебувають у сфері інтересів Росії. У всіх трьох державах лунали заяви про російське втручання у вибори. І Кремль протягом тижня виявляв ознаки роздратування, повторюючи, що "не втручався, але пильно стежить". Та втрутитися довелося, бо рвонуло далеко і болісно. 28 листопада стало відомо про найбільшу за останні 5 років ескалацію у Сирії. Там Росія свого часу підтримала президента Башара Асада проти повстанців, найкривавішими були бої за місто Алеппо, котрі й переломили хід війни на користь Асада. Нині збройні сили повстанців перейшли у масований контрнаступ і захопили близько 100 квадратних кілометрів території, військову техніку, зайняли від 50 населених пунктів на півночі країни і обстріляли Алеппо. Це стало найбільшим досягненням повстанців протягом останніх років. Башар Асад негайно прибув до Москви з неоголошеним візитом і, попри відсутність Путіна, який був у Казахстані на саміті ОДКБ, вирішив чекати. Є куди ракети кидати Речник диктатора Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі не коментують візит Асада до Москви з міркувань безпеки, але "ситуація в Алеппо є зазіханням на суверенітет Сирії, Росія виступає за наведення порядку у країні". Як саме, Пєсков не уточнив. Але у російських пабліках шириться версія можливих ракетних ударів по сирійській опозиції, котру нібито інструктують турецькі спецпризначенці. Причому нібито Ердоган таким способом помстився Росії за нічні удари по "зерновому коридору" на території України. У західних ЗМІ акцентують на перемир'ї на близькому Сході як на вірогідному приводі для наступу опозиції у Сирії. За даними джерела ТWZ, Башар Асад попросив Путіна повернути сирійців, котрі воюють в Україні на боці РФ, однак дістав відмову. Нагадаємо, кілька місяців тому з аналогічним проханням до нього звертався прем'єр Індії Нарендра Моді. Його клопотання було задоволене. сирійська армія Башара Асада самотужки не здатна довго й ефективно опиратися, хоча Асад і оголосив контрнаступ. Отже, Путін перед болісним вибором Роздратування Кремля пояснюється просто: РФ і Туреччина були посередниками в укладанні перемир'я у Сирії, за яким Росія вивела частину своїх військ. Наступ сирійських повстанців зіштовхує лобами Росію з Туреччиною. Регулярна сирійська армія Башара Асада самотужки не здатна довго й ефективно опиратися, хоча Асад і оголосив контрнаступ. Отже, Путін перед болісним вибором: або після років обережних маневрувань бити горщики з Ердоганом, або обмежено підтримати Асада без завдання суттєвої шкоди повстанцям, щоб не розсваритися з Ердоганом. Якщо посваритися, то під загрозою буде "Південний потік". Та є ще один гравець, котрий спонукає до стриманості, - Іран. Іранський слід За даними іранських ЗМІ, 28 листопада сирійські повстанці вбили генерала Корпусу стражів ісламської революції (КСІР), що викликало осуд офіційного Тегерану. Наступ повстанців став частиною плану "диявольського режиму Ізраїлю і США", заявив представник МЗС Ірану Есмаїл Багаї. Логічно, що Росія мала б послати сигнали до Ірану, однак, на думку низки російських пропагандистів, нині Путіну треба терміново розбиратися з керівництвом російської групи військ у Сирії, котра проґавила потужний наступ повстанців. Натомість Іран роздратовано попередив Туреччину не втручатися у справи Сирії, бо КСІР і російські війська там перебувають за запрошенням Асада, а турецькі - ні. Проґавили загрозу Для армії Асада атака опозиції стала такою несподіванкою, що вона нездатна була відбити удари, звернув увагу директор аналітичного центру Рамі Абдель Рахман. Довелося поспіхом залучати російську авіацію. "Дивно спостерігати, як силам режиму завдають такі потужні удари попри російську авіаційну підтримку. Явні ознаки підготовки до наступу були, але їх не взяли до уваги. Можливо, розраховували на підтримку проіранського угруповання "Хезболла?" - припустив він. Але у "Хезболлі" якраз цими днями було чим зайнятися, - попри перемир'я, Ізраїль завдав ще низки ударів по територіях, де, за даними розвідки, спостерігалася активність бойовиків. Відтак дії сирійської опозиції є превентивними, вважає аналітик з Інституту стратегії та політики Нік Герас. "У них тісні зв'язки з угрупованнями, котрі підтримує Туреччина. Бойовики намагаються попередити можливість сирійської військової кампанії у районі Алеппо", - наголосив він. Вогняне коло як шлях до миру? Тож, схоже, у Кремля загострилися застарілі болячки: Грузія, Молдова, Румунія, Сирія. Якщо Путін розсвариться з Ердоганом, не виключено, що дружба з Іраном також ускладниться. Кремлівський диктатор, судячи з його поведінки під час прес-підходу в Астані, не почув на саміті ОДКБ бажаного і опинився у вогняному колі. І наявність кількох "Орєшніків" не гарантує вирішення тривалих проблем. Тому наступ сирійської опозиції видається важелем примусу Путіна до мирних переговорів, вважає голова ГО "Україна в НАТО" Юрій Романюк, адже він може бути частиною великого плану по створенню для нього складної ситуації. Причому, припускає експерт, цей план міг бути погоджений обраним президентом США Дональдом Трампом через генсека НАТО Марка Рютте, оскільки зрозуміло, що за незмінності його позицій переговори по Україні навіть теоретично неможливі. "Асаду немає чим захищатися, а російські військові були переведені на війну з Україною, - пояснив він. - Ердоган невдало з'їздив на саміт БРІКС, де його не прийняли, він затаїв образу і нині допомагає у Сирії проти Асада. Це другий фронт для Путіна. Він на шпагаті сидить. Він не може кинути Сирію, бо це його стратегічна військова закордонна база, і на фронті проти ЗСУ дуже напружена ситуація. І йому або кидати Сирію - або Україну. Тут відкривається вікно можливостей для нас". На думку експерта. Іран навряд чи допоможе Сирії, бо армія і проксі-угруповання крани значно ослаблені. Воювати ніким - воювати нічим У соцмережах пояснюють наступ сирійської опозиції так: Туреччина та її проксі воюють з Росією, Іраном, Сирією та її проксі, причому нібито готується повстання всередині армії Асада. Якщо збурення проти Башара Асада буде успішним, він ризикує залишитися без армії. Частково цим можна пояснити миттєвий візит Асада до Росії. З іншого боку, залучення до атаки на режим Башира Асада узбецького ополчення "Таухід і Джіхад" - це удар під дих Путіну, котрий протягом останніх кількох місяців спілкувався з президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим і був більш ніж задоволений результатами перемовин. Такий демарш Узбекистану став можливим тільки за однієї умови - Мірзійоєв знає, що не варто боятися відповіді, бо її не буде. Путін у війні проти України (у тому числі, в Курській області) задіяв до 90% особового складу своїх збройних сил, у гарнізонах на території РФ залишилося 10-13% особового складу, розповів військовий експерт Сергій Грабський. Та і всередині країни потрібно залишити контингент, щоб лякати сусідів, зокрема, країни НАТО. "Путін не має чим поділитися із вірним васалом Башаром Асадом. А як перекидати війська - кораблями? Сумніваюся, що хтось дозволить через Боспор і Дарданели. Літаками? Навіть із цієї точки зору, від позиції Туреччини залежить дуже багато", - зазначив він. А керівники інших держав зроблять висновки - для великої геополітичної гри одного "Орєшніка" явно недостатньо. І якщо що силою придушувати демократичний поступ - це не "вирішувати" проблему, а заганяти углиб, звідки вона обов'язково "рвоне".