Search trend "Бізнес Центр"

Вони запропонували масштабувати страхування воєнних ризиків і розширити програму «Доступні кредити 5-7-9%».

Про все це говоримо у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Вірою Савченко, виконавчою директоркою міжнародної аудиторської та консалтингової компанії BDO Україна.
А ще детально розбираємо, що робити бізнесу одразу після прильоту: як зафіксувати пошкодження, які документи зібрати, як оцінити збитки та куди звертатися по компенсацію.
Ангеліна Завадецька: Вітаю! Ви слухаєте або дивитеся подкаст «Що з економікою?» від Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку. Мене звати Ангеліна Завадецька, я комунікаційна менеджерка ЦЕС.
Максим Самойлюк: А я — Максим Самойлюк, старший економіст ЦЕС. І сьогодні говоритимемо про наслідки російських атак для української економіки та про те, як бізнесу зберегти стійкість. Наша гостя — Віра Савченко, виконавча директорка міжнародної аудиторської та консалтингової компанії BDO в Україні. Пані Віро, вітаю вас!
Віра Савченко: Добрий день!
Ангеліна Завадецька: BDO спільно з Європейською бізнес-асоціацією у травні цього року презентували покроковий план для бізнесу — як діяти у випадку пошкодження майна внаслідок російської агресії. Хочу запитати: з якою метою ви готували такий посібник і наскільки, за вашою оцінкою, бізнес готовий, чи має напрацьовані стратегії відновлення, і чи вистачає йому урядових та неурядових рекомендацій?
Віра Савченко: Дякую за запитання і взагалі за увагу до цієї теми — на мій погляд, вона недооцінена, справді небагато інформації. У межах Європейської бізнес-асоціації наші експерти підготували цей посібник, і зараз ми вже готуємо його третю редакцію. З’являється так багато нового, щось змінюється, додаються державні програми підтримки, уточнення, роз’яснення — тобто вже третя редакція за досить короткий час. Якщо говорити, наскільки бізнесу легко зорієнтуватися в цих процесах, особливо після прильотів — хоча готуватися до цього треба завчасно, — то інформації дуже мало: різні державні органи випускають свої регуляції, і це іноді ніяк не поєднано між собою.
Тому ми й вирішили зробити цей посібник. Нова редакція, якщо не помиляюся, вийде за тиждень-два — понад 41 сторінка суто практичних рекомендацій, що робити. Обсяг інформації великий, навігація складна, саме тому ми намагаємося допомогти бізнесу зорієнтуватися. А чому вирішили випускати? Бо був великий запит: у компаній ставалися прильоти, вони зверталися куди могли, зокрема й до бізнес-асоціації, питали, що робити. І тут дуже важливий обмін досвідом — багато компаній та асоціацій, які вже проходили певні етапи, ним ділилися. Тобто посібник написаний не лише з голови консультантів: там є й практичні поради від тих, хто, на жаль, уже пережив такі випадки і поділився своїм шляхом.
Ангеліна Завадецька: Останнім часом російські атаки на український бізнес посилилися. За вашими оцінками, їхній вплив гірший, ніж торік? І які наслідки ви бачите за секторами, за регіонами — для конкретного бізнесу і для економіки загалом?
Віра Савченко: Я оперую тільки публічними, доступними даними. З того, що відбувається зараз, — так, цьогоріч атаки саме на приватний сектор посилилися порівняно з минулим роком. Найбільше страждає логістика, складська інфраструктура, але так само — енергетика, харчова промисловість. Бачила статистику (щоправда, джерело не на виду, але вона схожа на правду), що постраждав приблизно кожен п’ятий хлібозавод — ось такі зараз масштаби руйнувань.
Постраждали й машинобудування, і ретейл — дуже багато галузей. Київщина, Дніпро, Одеса, Запоріжжя — регіонально вже немає такого поняття, як глибокий тил: навіть там, де раніше вважалося більш-менш безпечно, зараз великі руйнування. Гадаю, якусь нову макростатистику ми побачимо лише на рівні RDNA наступного року. Київська школа економіки рахує цифри пошкоджень; з того, що доступно з публічних джерел, збитки українського приватного сектору — це десь від $7 до $17 млрд. Точно сказати складно, але приблизно такими цифрами оперують різні дослідження.
Максим Самойлюк: У посібнику, який ми вже згадували, є покрокова інструкція — що робити бізнесу і в якому порядку у випадку прильоту. Пропоную пройтися цими кроками. Якщо, не дай Боже, прилітає ракета чи дрон — що бізнес має зробити найперше?
Віра Савченко: Дуже дякую за запитання, воно справді критичне — у критичних ситуаціях багато людей губляться. У перші години найважливіше — безпека людей: переконатися, що всі в безпеці, надати необхідну допомогу, викликати екстрені служби (101, 102, 103). Потім якомога швидше задокументувати — поки не почали прибирати наслідки — і починати збирати документи, йти по інстанціях. Зараз є три необхідні шляхи.
Перший — зафіксувати сам факт: акт комісійного обстеження, запис у Реєстрі пошкодженого майна. Другий — оцінити розмір збитку (якщо є страховий поліс або плануєте подавати, наприклад, до суду). Третій — підтвердження форс-мажору, яким займається Торгово-промислова палата. Тобто це десь 5–7 пакетів документів, причому на деякі з них досить обмежений термін — їх не можна збирати умовно пів року. І подавати їх треба теж у кілька інстанцій — залежно від того, чи є страховка, чи бере компанія участь у програмі експортно-кредитного агентства (ЕКА), — десь у 5–7 інстанцій. І ось тут одна з головних проблем: деякі державні органи не визнають документи іншого державного органу, і підприємствам доводиться подавати дублюючі пакети до одних і тих самих органів. Це дуже затягує будь-які процеси.
Ангеліна Завадецька: А з якими саме органами ця дискомунікація?
Віра Савченко: Наприклад: обстеження не є підставою для банку, витяг із реєстру не працює для страховика, сертифікат ТПП — для податкового списання. Тобто кожен документ фіксує щось своє, а коли в підприємства згоріли офіс, сервери, сервіси — дуже складно готувати всі ці пакети. З того, що я чула від бізнесів, які збирали документи після прильотів: навіть якщо вони беруть участь у програмі ЕКА і мають право на компенсацію, саме збирання документів займає до двох місяців, а може, й трохи більше.
Тому про якесь швидке відновлення зараз говорити дуже складно — саме через цю потребу в дерегуляції. Забігаючи наперед: і Європейська бізнес-асоціація, і інші асоціації, і приватні підприємства постійно надають урядові зворотний зв’язок; сподіваюся, деякі процеси спростяться, але наразі — не менше 5–7 пакетів документів.
Ангеліна Завадецька: А чи треба до когось звертатися, щоб завели кримінальну справу проти Росії, чи це відбувається автоматично?
Віра Савченко: Ні, це відбувається автоматично: на місце викликається поліція, і відомості автоматично вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Але підприємству варто переконатися, що це зроблено, і дізнатися номер кримінального провадження. Тобто певні кроки зробити треба, але саме внесення відбувається автоматично.
Максим Самойлюк: Отже, переконалися, що персонал у безпеці, зафіксували пошкодження, справу проти Росії завели автоматично. Наступний важливий крок у посібнику — зібрати всі документи на майно. Але що робити, якщо разом із товаром чи обладнанням згоріли й усі документи? Податковий кодекс дає бізнесу поза зоною бойових дій лише 5 робочих днів, щоб письмово повідомити податкову, і 90 днів, щоб відновити архіви. Як у такій ситуації не нарватися на штрафи?
Віра Савченко: Ці терміни все одно потрібно намагатися дотримати. Знищення архівів треба включити в загальну доказову базу — зафіксувати, що тут зберігалися документи і що вони втрачені, — і методично відновлювати. Дуже складно, коли знищилося все і його неможливо відновити. Але щось можна: узяти витяг із державних реєстрів, поновити установчі документи, взяти дублікати у контрагентів, виписки в банку тощо.
Зараз багато що є в електронних кабінетах — у кожного підприємства вони є в різних установах, — тому значна частина відновлюється, і це не така велика проблема, але терміни бажано не пропускати. З останньої комунікації з податковою бачу, що вона готова йти на індивідуальні рішення й відкрита до діалогу. Тобто якщо вийти на комунікацію і пояснити свою критичну ситуацію, є шанс на відкритий діалог і запобігання неприємним моментам — краще, ніж не комунікувати і пропустити всі терміни.
Ангеліна Завадецька: Наступний етап — оцінити збитки. Хочу запитати: чи можна включати у збитки простій? Як бізнесу порахувати, скільки коштує один день, коли він не працює, і який мінімальний запас грошей потрібен для перезапуску?
Віра Савченко: Тут можна підійти з двох боків. З одного боку, є затверджена Фондом держмайна методика, за якою оцінюють збитки. З іншого — якщо підприємство хоче взяти участь у програмі ЕКА, у програмі компенсації, то ймовірний збиток воно оцінює саме, не залучаючи оцінювача за жодною методикою: тобто оголошує суму ймовірного збитку, на яку хоче увійти в програму. А вже після настання випадку треба залучати сертифікованого оцінювача, який за цією методикою робить оцінку, і тоді вже подавати, наприклад, на компенсацію.
Щодо простою: зараз у програмі ЕКА застрахувати бізнес-діяльність не можна — лише майно: будівлю, виробництво, комунікації, інфраструктурні об’єкти, а простій поки ні. Упущену вигоду — прибуток, який ви не отримали через зупинку, — для суду, наприклад, ЕКА не приймає. Ми подали пропозицію розширити програму на простій, але позитивного рішення поки немає. Чому я постійно посилаюся на експортно-кредитне агентство і наводжу його як приклад? Бо поки що для бізнесу це єдина працююча і наявна програма масової компенсації після прильотів. Є точкові рішення для великих інвесторів чи інші програми, але масова, державна — одна, від ЕКА, тому всі орієнтири зараз на неї.
Ангеліна Завадецька: Просто уточню: за цією програмою бізнес сам прораховує ймовірні збитки, коли подається, і рахується лише майно. А якщо станеться приліт — заходить команда, яка переоцінює ці збитки? Ось цей момент хотіла уточнити.
Віра Савченко: Коли стався приліт, а ви учасник програми: ви оцінили, наприклад, своє майно на ₴10 млн — це був перший ліміт, зараз ₴30 млн — і сплачуєте пів відсотка. Якщо стався приліт, то, щоб отримати компенсацію, вам уже потрібен звіт незалежного оцінювача: ви викликаєте його за свій кошт, подаєте цей звіт в ЕКА, і вже за ним вони компенсують. Так зроблено, бо коли звіт оцінювача вимагався спочатку — на вході в програму — багато бізнесів казали, що це дорого й складно; щоб спростити вхід і зробити програму масовішою, звіт оцінювача перенесли на момент після настання випадку.
Максим Самойлюк: Що робити з податками і персоналом? Коли приміщення чи склад зруйновані, виробництво стоїть, грошей немає — як законно діяти керівнику, щоб не втратити команду і не загнати компанію в борги? Чи може бізнес тимчасово не платити податки? Що загалом вигідніше — оголосити простій і платити не менше двох третин окладу, чи повністю призупинити дію трудового договору, коли зарплату не виплачують взагалі?
Віра Савченко: Закон дає кілька легальних інструментів, і їх можна комбінувати; у новій версії нашого гайду ми навіть робимо матрицю відповідності — що з чим можна поєднувати. Якщо відновлення не сильно зруйнованого підприємства — питання тижнів, можна оформити простій і платити не менше двох третин окладу: це дорожче, але зберігає команду. Для тих, хто може працювати віддалено, — дистанційна робота з повною зарплатою. Якщо ж горизонт невідомий або тривалий, можна призупинити дію трудового договору, і зарплата не виплачується. Це не звільнення, але дуже великі ризики втратити команду, тож підприємство має саме вирішити, що краще: частково платити й зберегти команду, щоб потім швидко відновитися, чи піти на ризик втрати команди.
Призупинення — це майже нуль витрат проти двох третин фонду оплати праці, але треба дивитися; іноді варто комбінувати залежно від відділу та інших факторів. Робочий принцип — гібрид: частину команди на дистанційку, частину — у простій, а призупинення — тільки там, де роботи фізично немає і невідомо, коли її можна відновити. Щодо податків: немає такого, щоб їх не платити, але є часткові механізми. Можна звертатися по відстрочку чи розстрочення податкового боргу, комунікувати з податковою; списання знищених активів зменшує фінансовий результат. Кожна ситуація індивідуальна, але точно не можна не платити податки просто через сам факт, що по вашій компанії був приліт.
Ангеліна Завадецька: А ці податкові знижки, про які публічно говорить і малий, і великий бізнес після прильотів, — чи це взагалі можливо? Наскільки це допомогло б, якщо ви рахували?
Віра Савченко: Це поки лише пропозиції, проєкти. Не думаю, що податкова погодиться на такі знижки — це нереалістичний інструмент. Я більше вірю в так звані tax incentives — податкові стимули. Є два законопроєкти — якщо не помиляюся, їх подавав депутат Дмитро Кисилевський, — за якими податки можна буде зараховувати: за рахунок майбутніх податків фінансувати будівництво чи інвестицію.
У світі цей інструмент працює: інвестор заходить у країну, і частину його інвестицій потім компенсують податками. Це реалістичніший інструмент, і дуже сподіваюся, що ці два законопроєкти приймуть і бізнес зможе цим користуватися. А просто податкові знижки через сам факт пошкодження, мені здається, — нереальний інструмент; хоч про нього й говорять, мабуть, його не приймуть.
Максим Самойлюк: А чому? Адже про це говорить багато бізнесів, і з останніх найбільших прикладів — «Розетка» теж про це говорить. Чому ви все-таки вважаєте, що на це не підуть?
Віра Савченко: Тому що потрібні гроші в бюджет, а ситуація в бюджеті теж не найкраща. Якщо підприємство працює і може працювати далі, йому одразу після прильоту потрібна ліквідність — пільгові кредити, а не податкові знижки. Деякі податки нараховуються за підсумком року — це довготривалий ефект. А швидка програма компенсації, програма пільгового кредитування — з мого досвіду, бізнес запитує саме це.
Ангеліна Завадецька: Ніби все зафіксовано — але чи є реальний шанс колись отримати компенсацію і від кого саме? Додам, що в посібнику зазначено: зафіксовані збитки можна передавати до Міжнародного реєстру збитків через «Дію». Чому національне судове рішення проти Росії — це підстава отримати компенсацію в майбутньому?
Віра Савченко: Тут працює формула: без зафіксованих сьогодні збитків завтра не буде нічого. А із зафіксованими збитками — це вже питання політичних рішень і часу; це вже не питання «якщо». Тому фіксувати треба, але зараз, окрім інструменту від ЕКА, іншого компенсаційного інструменту немає. Можна йти до суду — українського чи міжнародного. В Україні, наскільки я знаю, лише одна судова справа завершилася — здається, у Сумській області, зі стягненням майна, що належало чи Росії, чи якомусь російському бізнесу.
Тобто це поодинока справа. У міжнародній практиці — я не судовий юрист і знаю про це трохи опосередковано — краще працює інвестиційний арбітраж: багато великих українських компаній подавали позови і вигравали їх. Дуже гарна практика по Криму: після 2014 року багато українських компаній втратили там активи; і Україна, і Росія до минулого року були членами цього міжнародного арбітражу. Торік членство Росії за договором завершилося, але подавати на неї позови можна ще років десять. Тобто позов подає не держава Україна, а конкретний інвестор, бізнес — до Росії. По Криму вже є кілька справ, є судова практика; рішення ухвалювали на користь українських інвесторів.
Наскільки я знаю, не лише по Криму, а й по інших активах уже було 2–3 позитивних рішення в судах Нідерландів. Практика напрацьовується, далі питання — стягнення: десь російські активи вже заблоковані, десь ще блокуються. Механізм складний. Але велика подяка тим компаніям, які проходять цей шлях, витрачають гроші на міжнародні арбітражі й напрацьовують практику, яка, впевнена, потім допоможе всьому українському бізнесу притягнути агресора до відповідальності. Як саме це буде, який механізм — поки сказати складно, але вже те, що створено реєстр і бізнес може подавати туди через «Дію», досить легко заявляючи про свою шкоду, — це великий крок уперед. До того ж це сталося зовсім недавно: раніше подавати записи до цього реєстру могли лише фізичні особи.
Ангеліна Завадецька: Віро, а чи є вже там цифри по втратах фізичних осіб і бізнесу? Скільки вже назбиралося?
Віра Савченко: Ні, на жаль, актуальних даних цього реєстру я не знаю — бізнес лише кілька місяців як отримав можливість подавати через «Дію», тому це поки неспівставні цифри; як заноситимуть минулі періоди, мені складно сказати. Як на мене, найактуальніші втрати бізнесу зараз не в цьому реєстрі, а в підрахунках Київської школи економіки та Світового банку, які публікуються в RDNA.
Максим Самойлюк: Ви згадали, що коли документи згоряють разом з усім, це велика проблема. Як бізнесу захистити свої документи й дані заздалегідь — що для цього варто зробити?
Віра Савченко: Гадаю, в Україні вже майже не залишилося підприємств, які ведуть облік лише на папері — фінансова функція майже всюди оцифрована. Але треба переконатися, що ви користуєтеся надійною хмарою, не використовуєте вороже програмне забезпечення, а паролі не записані всі на одному папірці, який лежить в офісі й про який знає лише одна людина. Бухгалтерія, облік, корпоративна пошта, документообіг, база клієнтів, договори — це дуже важливо.
Усі правовстановлюючі документи бажано мати в копії — техпаспорти, креслення; тобто все, що потрібно для роботи, має мати резервну копію. Є правило «3-2-1»: три копії, два типи носіїв і одна географічно віддалена копія. Контур можна трохи спростити, але бажано переносити в хмару — тим паче що це зараз доступно. Є українські дата-центри, які надають такі послуги, є й міжнародні — від Amazon, Microsoft. Тобто це справді легко і не так дорого й складно, як може здатися. Перехід у хмару — не лише запобіжник: він допоможе бізнесу ефективніше працювати, бо це і спільна робота над документами, і багато інших переваг.
Ангеліна Завадецька: Коли бізнес зазнає ударів, очевидно, що не всі можуть витягнути ремонт і відновлення самотужки. Тому уряд розробив кілька фінансових інструментів підтримки — від прямих гарантій до страхування ризиків, частину ми вже сьогодні згадували. Як ви загалом оцінюєте ці програми? Чи багато бізнесів можуть на них розраховувати і чи вони дієві?
Віра Савченко: Тут, мабуть, найбільша проблема в тому, що роки йдуть, а сильних позитивних змін у цьому напрямі, на жаль, немає. Є програма компенсації від експортно-кредитного агентства — вона запрацювала 1 січня цього року. Особисто я дуже дякую урядові, що вона є. Ми й самі вступили в цю програму й користуємося нею; слава Богу, ситуацій, коли довелося б просити компенсацію, у нас не було. Добре, що вона є, але з офіційних цифр, які я бачу, десь близько 400 бізнесів подали заявку на вступ. Це невелика кількість — програма не стала масовою.
Гадаю, уряд це теж розуміє: у програму вже двічі вносили корективи — збільшували ліміти, спрощували (наприклад, спершу прибрали оцінку на вході), — і зараз готується третій пакет змін. Дуже сподіваюся, що програма стане ще зручнішою. Наскільки я знаю, до майнової компенсаційної складової пропонують додати Київ і Київську область, а також орендоване майно — раніше можна було лише власне.
І дуже дякую вам, що піднімаєте це питання, — так ми певною мірою рекламуємо програму, щоб більше бізнесів про неї знали й могли вступити, адже вона справді недорога: пів відсотка, це гарна можливість. Але в програмі є обмеження: вона повністю фінансується з бюджету, і може статися так, що в разі великих пошкоджень грошей у бюджеті просто не вистачить, щоб компенсувати всім, — навіть якщо все правильно оформлено, сплачено внесок і є всі документи. Тому очікуємо — навіть не від уряду, а від Верховної Ради — можливого збільшення фінансування цієї програми в бюджеті. Але тут попит народжує пропозицію: що більше бізнесу увійде в програму, то легше буде адвокатувати збільшення фінансування. Є також програми компенсації для переробних підприємств — здається, там компенсують до ₴16 млн.
Переробні підприємства — наші флагманські, тому для них більша підтримка, і це теж добре. Зараз говорять про «5-7-9», щоб трохи розширити підтримку на ширше коло бізнесу. Тобто інструменти є, і вони гарні; сказати, що держава нічого не робить і не допомагає, не можна. Але є певні недоліки й на боці самого бізнесу — треба активніше брати участь у цих програмах, більше давати зворотний зв’язок; що масовішими вони стануть, то краще буде всім.
Максим Самойлюк: Російські удари руйнують майно підприємств, і один із варіантів фінансування відновлення — кредит. Але щоб отримати кредит, потрібне майно під заставу, а воно ще вчора було, а сьогодні могло згоріти. Немає майна — немає кредиту, немає кредиту — немає майна. Як бізнесу вийти з цього замкненого кола?
Віра Савченко: Складне питання. По-перше, є дуже гарна пілотна програма ЄБРР із «ПриватБанком» і «Райффайзен Банком» щодо часткового списання боргів за знищені війною активи. Дуже важливо, щоб — якщо пілот покаже гарні результати — він став системним компонентом цієї архітектури, а не залишився просто експериментом.
Це вже конкретна програма, яка клієнтам цих установ дає таку можливість. Є також державні портфелі гарантій, які заміщують банку частину застави: «5-7-9» на відновлення, гарантії ЕКА для експортерів, застава рухомим майном, майбутнім врожаєм, правами вимоги; є навіть лізинг — обладнання замість кредиту під заставу рухомості. Тобто якісь рішення є, але питання застави під кредит дуже критичне, особливо для великого бізнесу, де суми й застави великі, — тут масового рішення, на жаль, немає. Його треба напрацьовувати всім разом.
Ангеліна Завадецька: Ви вже неодноразово згадували експортно-кредитне агентство. З 1 січня 2026 року працює ця програма компенсацій — до ₴30 млн на одного суб’єкта. Щоб узяти участь, є нюанс: бізнес має сплатити одноразовий внесок — пів відсотка від суми ймовірного збитку, тобто до ₴150 тис. при максимальному ліміті.
Віра Савченко: Коли ви купуєте страховий поліс і наприкінці його дії з вами нічого не сталося, вартість полісу вам теж не повертають.
Ангеліна Завадецька: Пригадую фільми — не пам’ятаю, американські чи ні, — де, щоб отримати страхову виплату, люди собі щось ламають чи щось підпалюють, аби тільки їм виплатили.
Віра Савченко:Тобто так, це квазістраховий інструмент. Це не зовсім страховка, а компенсація на прифронтових територіях — там це зменшений страховий платіж. Чи виправдано? Думаю, дуже, бо ЕКА, до речі, працює на всіх прифронтових територіях: у них немає такого, що «100 кілометрів від лінії фронту не працюємо» чи «50» — програма покриває всюди. На цих територіях просто немає іншого варіанту — страхові там не працюють. Тому за пів відсотка отримати можливість компенсувати вартість майна до ₴30 млн — як на мене, дуже виправдано.
Це, щоправда, не вирішує проблеми великого бізнесу — великих компаній, великих логістичних центрів, які теж є на прифронтових територіях і працюють, — це колосальна проблема; але для малого й середнього бізнесу, який теж становить велику частину нашої економіки, це дуже гарна програма. І, як я вже казала, чекаємо на її подальше оновлення. Якщо додадуть орендоване майно та інші покращення, які заплановані, буде дуже добре. Внесок — це солідарний механізм, тому він і не повертається: сплачують багато, а компенсують тому, до кого прилетіло; самих внесків для функціонування програми недостатньо — там велика бюджетна складова.
Максим Самойлюк: Є ще питання ліміту в ₴30 млн: адже зараз потерпають і більші бізнеси, чиї збитки суттєво перевищують ₴30 млн, — та сама «Розетка», та сама «Фоззі Груп» та інші компанії, які росіяни регулярно обстрілюють. Під цю програму компенсації вони не підпадають. Які варіанти є для них? Можливо, для них є якісь інші рішення?
Віра Савченко: Інших варіантів немає. Страхові не страхують, а ця програма для них надто маленька. Є точкові програми для великого бізнесу, але — для нових інвестицій: американська DFC дозволяє застрахувати великі нові інвестиції, у ЄБРР є своя програма, але теж для нових інвестицій. Якщо ви хочете, умовно, побудувати в Україні завод, який коштуватиме десятки мільйонів, то знайдете під це якесь іноземне дороге покриття.
А для вже наявного великого бізнесу в Україні інших програм немає. І тут відповідь, мабуть, у якомусь довгостроковому рішенні, бо програма ЕКА — це швидкі кроки для малого й середнього бізнесу тут і зараз. Треба розробляти комплекснішу програму страхування воєнних ризиків — довгострокову, яка після завершення війни зможе еволюціонувати в повоєнну. Бо навіть якщо завтра бойові дії закінчаться, воєнний ризик нікуди не зникне: у нас багато замінованих територій, вибухові ризики залишаються, та й Росія лишається сусідом.
У світі є багато прикладів, коли програма компенсації під час війни згодом еволюціонувала у страхові програми проти терористичного ризику, проти катастроф, і далі ефективно працювала. Тільки комерційним ринком ми тут не впораємося, тільки державною компенсацією — теж. Потрібна багаторівнева програма, яка включала б і комерційний ринок, і державну компоненту, і міжнародний перестраховий ринок. Наскільки я знаю, уряд над такою програмою працює — то активніше, то менш активно, пріоритети змінюються. Дуже сподіваюся, що це перспектива не тижнів, а місяців, і така програма таки запрацює, наблизивши нас до комплексного розв’язання проблеми. Бо поточна програма — це nice to have, але досить точкове, короткострокове рішення.
Максим Самойлюк: У ЕКА є ще одна програма — не лише компенсація збитків, а й часткове покриття премії на страхування воєнних ризиків: якщо премія перевищує 1%, держава через ЕКА готова компенсувати різницю понад 1%, але з лімітом ₴3 млн на рік.
Що ви думаєте про цей інструмент і наскільки він реально зменшує фінансове навантаження на бізнес, який потребує такої страховки?
Віра Савченко: Це, власне, дві компоненти однієї і тієї ж програми; вона теж запрацювала 1 січня цього року. Умовно, поділ такий: на прифронтових територіях — компенсація збитків, а на решті території — компенсація страхового внеску, бо на прифронтових страхові не всюди страхують. Це теж гарна програма для бізнесу.
Зараз, якщо йти до комерційних страхових, у більш-менш спокійних регіонах ставка буде десь 4–6%, у ризикованіших — 8, 11, 12%, а подекуди страхові взагалі не працюють. І ці 8–12% для бізнесу — це дорого й складно, тож компенсація вартості страховки до 1% — дуже гарний інструмент. Так само скажу, що заявок на нього подано не так багато, тож сподіваюся, що програма житиме й працюватиме далі і що більше бізнесів до неї звертатиметься.
Важливий момент: там теж дуже короткі терміни — треба відразу після укладення договору зі страховою, у п’ятиденний строк, подати документи до ЕКА, щоб вступити в програму і щоб вони компенсували різницю у відсотках. До 1 серпня цього року — буквально до позаминулого тижня — діяла ретроспективна модель: можна було вступити в програму й за старим договором страхування, укладеним раніше, ніж за 5 днів до подання.
Зараз цей період завершився; дуже сподіваюся, що його продовжать чи відкриють новий, щоб і за старими договорами можна було вступити. З останніх новин, що я чула, по цій програмі теж збільшать ліміти: зараз компенсують до 1%, але не більше ₴3 млн на рік, — здається, є пропозиція збільшити це до ₴5 млн, що теж непогано. Тож програма гарна, треба користуватися; вона стимулює страховий ринок — більше полісів, а що ефективніше працює ринок, то більше з’являтиметься інших страхових продуктів. Нам потрібна масовість цих програм, тому дуже сподіваюся, що ця компонента програми ЕКА теж запрацює масовіше.
Ангеліна Завадецька: Віро, а чому, на вашу думку, — ви називали цифру близько 400 бізнесів, які скористалися програмою до ₴30 млн, — чому так мало, і як це змінити?
Віра Савченко: Це цифра з відкритих джерел, точної я не знаю — нею оперували в новинах. У будь-якої добровільної страхової моделі є свої пастки. Перша — катастрофічна короткозорість: людина, бізнес системно недооцінюють рідкісні події з великими збитками — «у мій об’єкт не влучить». Тобто наша психіка нормалізує навіть таку фонову загрозу: вона велика, ми всі це розуміємо, але не настільки, щоб усі масово пішли купувати поліс і вступати в програму ЕКА. Друге — так зване гіперболічне дисконтування: це коли премія платиться сьогодні, а захист — у якомусь абстрактному майбутньому.
Гроші за участь у програмі ЕКА і страховий поліс треба заплатити сьогодні, і коли є дефіцит обігових коштів, коли складно за всіма іншими напрямами, ця витрата програє будь-якій операційній. Ну і просто ліквідні обмеження: цих порівняно невеликих коштів у компанії може на цьому етапі не бути. І, на жаль, недовіра до виплат. У нас у країні до будь-якого страхування є певна недовіра — навіть за популярними полісами медичного чи автомобільного страхування буває складно довести право на виплату й доводиться довго її чекати.
Тому бізнес і тут не до кінця вірить, що він вступить у програму і одразу після прильоту отримає компенсацію в повному обсязі. Тому треба комунікувати. Мені б дуже хотілося бачити успішні кейси — коли компанія, що брала участь у програмі, справді отримала виплату. Гадаю, тоді програма стане масовішою.
Ангеліна Завадецька: Якщо уявити ідеально підготовлений до криз український бізнес — який він? Можете, на ваш розсуд, розділити цю підготовку на малий, середній і великий бізнес, чи це радше єдині поради для всіх?
Віра Савченко: Питання обширне. Дуже складно сказати «витрачайте максимум ресурсів на підготовку до можливого прильоту» або, навпаки, «покращуйте лише короткострокові речі» — кожен має вирішувати сам. Ситуація в нас унікальна, і говорити, як робити правильно, складно. Але точно в кожної компанії має бути план безперервності діяльності. Якщо його досі немає — після стількох років це, мабуть, проблема. Ми говорили про хмарні сервіси, перехід у хмару — це теж має бути. Точно має бути підготовлений персонал — і тренінгова, і безпекова складові.
Зараз у нас цього немає, але колись ми до цієї моделі дійдемо. Наприклад, у Британії страхова модель, заснована на захисті від ризиків тероризму, має цікаву річ: поліс на 10% дешевший для компаній, які самі вкладаються у свою безпеку і роблять низку речей, тобто зменшують імовірність настання шкоди і, де можуть, її вплив. Умовно: якщо одне підприємство вкладається, будує укриття, персонал навчений, вони розосередилися, а інше нічого не робить — і в обидва стався приліт, — то перше, мабуть, швидше відновиться і, можливо, справді заслуговує на якусь знижку в полісі чи трохи більшу компенсацію. Це стимул стати підготовленою компанією; гадаю, це буде гарний крок, якщо його впровадять держава чи сам ринок. Багато компаній зараз релокуються.
Сенс у децентралізації, мабуть, є, але казати всьому бізнесу з прифронтових регіонів «релокуйтеся на Західну Україну» — теж, мабуть, неправильно. Тому підготовлений бізнес — це той, хто займається своїм ризик-менеджментом: навіть із тими ризиками, з якими нічого не може вдіяти, — якщо він їх визнає і чесно прораховує, це вже частина підготовки. Усі ризики зняти ми не можемо, але хоча б знати про них і готуватися — це важливо.
Зараз є багато можливостей з боку приватного ринку: допомогти скласти план безперервності діяльності, перейти в хмару, навчити працівників, замовити навіть приватне ППО чи укриття. Тобто, залежно від сфери, кожен бізнес може багато зробити, щоб не бути захопленим зненацька, а розуміти ці ризики й те, що може статися в критичній ситуації.
 
Запис Що робити бізнесу після «прильоту» та хто компенсує збитки спершу з'явиться на Громадське радіо.

У ніч проти 1 вересня окупанти атакували Звягельську та Коростенську громади на Житомирщині. Начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко у своєму Telegram-каналі повідомляє, що внаслідок ударів пошкоджень зазнали промислові об’єкти та складські приміщення.
Рятувальники ДСНС уже ліквідували одну з пожеж, що виникла після російських ударів. Роботи з гасіння другої пожежі ще тривають. На щастя, інформації про загиблих або постраждалих наразі не надходило.
«Проводиться перевірка прилеглих територій на наявність вибухонебезпечних предметів та фіксація воєнних злочинів росіян проти цивільної інфраструктури», — йдеться у повідомленні. 
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росія завдала удару по Житомирській області: є поранені та руйнування


Оновлено: згодом Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС) опублікувала кадри ліквідації наслідків ворожої атаки. 
Там наголосили, що сапери ДСНС перевірили територію, щоб виявити можливі вибухонебезпечні предмети. Водночас роботу рятувальників постійно ускладнювала загроза повторних ударів.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Поруйновані склади Auchan, бізнес-центр та житлові будинки: РФ продовжує атакувати Київ та область ударними дронами


Нагадаємо, під час ранкової атаки на Київщину 31 серпня російські війська завдали ударів по складах торговельних мереж АТБ і VARUS. У компанії VARUS зазначили, що ніхто зі співробітників не постраждав. Водночас атака пошкодила та знищила велику кількість товарів, через що найближчим часом у магазинах можливі затримки з постачанням і тимчасова відсутність окремих позицій.
Крім того, вранці 20 серпня російські війська атакували Житомирську область баражуючими боєприпасами «Бандероль». Один з ударів припав по будівництву логістичних складів поблизу Житомира. Під час атаки поранення дістав будівельник, який не пішов до укриття.
Що насправді стоїть за російськими обстрілами торговельної інфраструктури України? Про масштаби втрат і напрями їх мінімізації, особливості впливу ракетних обстрілів на зайнятість населення в статті «Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації» розповідає керівник аналітичного відділу мережі «АНТС» Ігор Крупка.

Чи наближається наша країна до жіночої мобілізації, що буде із проуктами взимку та як перша леді України Олена Зеленська справляється із труднощами через війну — головні теми етеру Остаповець_LIVE із Галиною Остаповець.

Подивитися ефір можна тут

Ефір Остаповець_LIVE

• Чи можлива жіноча мобілізація в Україні? На це питання вперше відповів очільник ОП Кирило Буданова. Кирило Олексійович не просто екс-голова української розвідки, він має багаторічний військовий досвід у боях та брав участь у достатньо ризикованих та гучних спецопераціях

• Війна економік. Росія посилює атаки шахедами по українському бізнесу та торговельних центрах. Під прицілом склади, логістичні центри, виробництва, торговельні мережі та великі торговельно-розважальні центри. Чи спровокує це продуктову кризу в Україні?  
• У світі, де звичні точки опори зникають одна за одною, у людей постає питання — а що допоможе мені вистояти? Саме про це говорили під час шостого Саміту перших леді та джентльменів, який організовує перша леді України — Олена Зеленська. А що ж особисто дозволяє залишатися стійкою першій леді, що тримає її у складні моменти і не дозволяє опускати руки.

Чи може ексміністр оборони України Михайло Федоров створити гідну політичну конкуренцію Володимиру Зеленському та як повернути до України мільйони біженців дивіться в інтервʼю Дмитра Кулеби, міністра закордонних справ України 2020-2024 років. 

Поміж тим Михайло Федоров в інтервʼю Financial Times заявив, що готовий допомогти США створити "армію дронів" в обмін на ракети для систем ППО Patriot для України. 

Після масштабного витоку в сусідньому князівстві фінансовий сектор Швейцарії побоюється, що нова система може стати наступною ціллю хакерів.

Швейцарія з 1 жовтня запустить корпоративний реєстр прозорості, попри заклики представників галузі переглянути це рішення після кібератаки на аналогічну систему в сусідньому Ліхтенштейні.

Як зазначає Reuters

У ніч із 29 на 30 липня хакери незаконно отримали доступ до даних реєстру кінцевих бенефіціарних власників Ліхтенштейну та скопіювали їх. За даними уряду князівства, витік торкнувся інформації приблизно про 31 тисячу компаній, фондів і трастів.

Побоювання фінансового сектору через витік даних

Швейцарська асоціація керуючих приватним капіталом у листі до Міністерства юстиції Швейцарії від 24 серпня закликала посилити правила доступу до нового реєстру. В організації вважають, що така база даних може стати особливо привабливою ціллю для кіберзлочинців.

Якщо у Швейцарії станеться інцидент, подібний до того, що стався в Ліхтенштейні, це завдасть незмірної шкоди репутації швейцарського фінансового й ділового центру, не кажучи вже про серйозні юридичні наслідки.

– Швейцарська асоціація керуючих приватним капіталом

Швейцарія підтвердила запуск реєстру 1 жовтня

Уряд Швейцарії підтвердив, що не змінюватиме визначену новим федеральним законом дату запуску реєстру. Влада заявила, що передбачила низку механізмів для забезпечення “найвищого можливого рівня захисту” даних.

Швейцарія є одним із провідних світових центрів управління капіталом. Раніше влада країни пояснювала, що створення централізованого реєстру потрібне для ефективнішого запобігання фінансовим злочинам і їхнього розслідування, а також для збереження репутації держави як надійного фінансового центру.

Водночас швейцарські законодавці вже пом’якшували нові заходи протидії відмиванню коштів через занепокоєння щодо конкурентоспроможності країни.

Схожі новини для вас:

• Швейцарія створить центр передового досвіду з безпілотних систем і окремий батальйон дронів для розвідки та оборони, який запрацює у 2028 році.
• НАЗК запустило Реєстр прозорості для легального лобіювання бізнесу, що підвищить прозорість і довіру у державних рішеннях.
• ATF визнало кібератаку на автономну систему значним інцидентом. Угруповання Qilin заявило про злам, але не надало доказів викрадення даних бюро.

The post Швейцарія запустить реєстр прозорості 1 жовтня попри ризик витоку даних first appeared on Межа. Новини України..

“Ощадбанк” та “Укрексімбанк” оголосили відкритий аукціон із продажу багатофункціонального комплексу Gulliver у центрі Києва. Стартова ціна одного з найбільших комерційних об'єктів столиці становить 9,2 мільярда гривень, або близько 207 мільйонів доларів, йдеться на сайті “Ощадбанку”.
Державні банки виставили Gulliver на продаж 31 серпня через систему Prozorro.Продажі. Аукціон стане фінальним етапом процедури реалізації заставного майна після стягнення активу за одним із найбільших проблемних корпоративних кредитів в історії української банківської системи.
Торги відбудуться за принципом відкритого конкурентного аукціону. Потенційні покупці зможуть ознайомитися з документацією та подати заявки через авторизовані майданчики Prozorro.Продажі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ТРЦ Gulliver у Києві врешті погодився транслювати відеоролики про військових на своїх екранах


Gulliver має загальну площу понад 157 тисяч квадратних метрів і поєднує торговельно-розважальний центр з бізнес-центром. Комплекс розташований поруч із трьома станціями метро в центрі Києва та має сформований пул українських і міжнародних орендарів.
“Прозорий конкурентний аукціон дасть можливість сформувати ринкову ціну активу та залучити до торгів як українських, так і міжнародних інвесторів”, — заявив голова правління “Ощадбанку” Юрій Каціон та додав, що комплекс має сильні операційні показники й потенціал подальшого розвитку, а максимальна ціна продажу вплине на майбутні надходження до бюджету через податки й дивіденди державного банку.
Будівництво Gulliver консорціум державних банків почав кредитувати ще у 2006 році, а комплекс відкрився у 2014-му. Попри кілька реструктуризацій кредиту для компанії “Три О”, із середини 2024 року позичальник поступово скорочував платежі, а згодом повністю припинив обслуговування боргу.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Держбанки допомагають збагачуватись власнику «Гуллівера»: замість продажу проблемні кредити вчергове реструктурували


Після завершення юридичних процедур право власності на комплекс 26 липня 2025 року перейшло до консорціуму державних банків: 80% отримав Ощадбанк, ще 20% — Укрексімбанк. Навесні 2025 року банки розпочали процедуру стягнення заставного майна без судового розгляду через іпотечне застереження.
Фактичним власником Gulliver тривалий час вважали бізнесмена Віктора Поліщука — власника збанкрутілого банку “Михайлівський” та торговельної мережі “Ельдорадо”. За даними медіа, він особисто брав участь у переговорах щодо реструктуризації боргу у 2020 році, хоча офіційним власником активу залишалася компанія “Три О”.
Після переходу комплексу до державних банків навколо об'єкта виник конфлікт із колишнім власником. Восени 2025 року Gulliver тимчасово закрили через “суттєві ризики безпечного функціонування комплексу”, однак із лютого 2026 року комплекс відновив роботу.

Росія не припиняє атак на Київ. Унаслідок удару, завданого 29 серпня, було пошкоджено розподільчий центр українського бренду інструментів Dnipro-M.

Про це повідомляє Ощадбанк. Gulliver виставили на продаж 31 серпня через електронну торгову систему Prozorro.Продажі державними Ощадбанком та Укрексімбанком. Стартова ціна лота становить $207 млн."Продаж відбудеться за принципом конкурентних торгів через систему Prozorro.Продажі, що забезпечує потенційним покупцям відкритий доступ до участі в аукціоні, конкурентне формування ціни та прозорість усіх етапів реалізації активу", - поінформували в Ощадбанку. Там зазначили, що Gulliver — один із найбільших багатофункціональних комплексів у центрі Києва загальною площею понад 157 тис. кв. м, що поєднує торговельно-розважальний та бізнес-центр. Комплекс має сформований пул українських та міжнародних орендарів, розташований поруч із трьома станціями метро та знаходиться в осередку значного пішохідного і транспортного трафіку.Наразі комплекс перебуває у власності консорціуму державних банків, у якому 80% належить Ощадбанку, а 20% — Укрексімбанку. Рішення про продаж активу було ухвалене наглядовими радами банків у липні 2026 року. 31 жовтня 2025 року ТРЦ Gulliver тимчасово припинив роботу задля безпеки відвідувачів і орендарів на тлі конфлікту з попереднім власником будівлі. Комплекс частково відновив функціонування 12 грудня.  

Мережа робочих просторів IT Shuttle оголосила про розширення у Львові. Новий коворкінг розташований на трьох поверхах бізнес-центру в комплексі Duck’s Lake.

Вибухи пролунали в кількох районах міста, а наслідки атаки виявилися відчутними для приватного сектора та місцевої інфраструктури.
Увечері 30 серпня російські війська атакували Ізюм у Харківській області керованими авіабомбами. Удар зафіксували приблизно о 22:00, зазначили в Ізюмській міській військовій адміністрації.
Про це повідомляє Ізюмська міська військова адміністрація у Telegram.
Сьогодні, 30 серпня, близько 22:00 ворог завдав удару по місту Ізюм, попередньо керованими авіабомбами (КАБ).
Вибухи пролунали в кількох локаціях західної частини міста. Одна з авіабомб пошкодила дорожнє покриття, а на іншій ділянці загорілася господарська споруда.
Наслідки удару КАБами по Ізюму
Через російську атаку пошкоджено понад десять приватних житлових будинків, кілька автомобілів та електромережі. Одна людина дістала поранення, їй надають необхідну медичну допомогу.
Ізюмська міська військова адміністрація продовжує уточнювати інформацію про масштаби руйнувань і наслідки обстрілу.
Напередодні російські війська також завдали удару по Ізюму. Тоді в місті пошкоджень зазнали щонайменше десять будинків.
Інші теми, які вам можуть сподобатися:
Російські війська двічі атакували Ізюм на Харківщині: п’ятеро людей отримали поранення, пошкоджено щонайменше 15 житлових будинків і автомобілі.
Російські війська атакували Ізюм двома керованими авіаційними бомбами. Унаслідок удару щонайменше четверо людей дістали поранення, пошкоджено приватні будинки.
Російські війська двічі атакували бізнес-центр у Лозовій Харківської області. Внаслідок ударів виникла пожежа, пошкоджено будинки, щонайменше десятеро людей поранені.
The post Російські війська атакували Ізюм КАБами, є поранений і руйнування first appeared on Межа. Новини України..

Розширення інфраструктури штучного інтелекту
спровокувало рекордний попит на послуги акустичних консультантів через масові
судові позови та скарги мешканців прилеглих територій на постійне промислове
шумове забруднення.

Про це повідомив генеральний директор компанії Євген Тафійчук у Facebook.За словами Тафійчука, для "Нової пошти" це не перший удар по інфраструктурі, однак цього разу компанія втратила саме найсучасніший роботизований склад — результат багаторічної праці, інвестицій і найкращих інженерних рішень.Особливо боляче, зауважив він, через тисячі знищених книжок: світових бестселерів і творів українських авторів від видавництв "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", Vivat, "Основи" та інших."Ворог століттями намагається знищити українську мову, культуру й пам'ять. Колись він палив бібліотеки та забороняв друк, а сьогодні запускає ракети по друкарнях і складах із книжками", — написав Тафійчук.Щоб зробити зберігання товарів стійкішим до подібних загроз, компанія розподілить товари клієнтів між різними відділеннями по всій країні замість зберігання в одному великому центрі. Це має зменшити залежність від окремих об'єктів і дати змогу бізнесам продовжувати роботу навіть у разі нових ударів.Зараз "Нова пошта" веде перемовини з кожним видавництвом і магазином, чиї книги були знищені, щоб визначити індивідуальні механізми підтримки для відновлення втраченого та відшкодувати завдані збитки."Фулфілмент Нової пошти продовжує працювати, тому що наша стійкість криється у здатності швидко перебудовуватися, розподіляти ризики та підтримувати партнерів за будь-яких обставин, а не просто в стінах чи обладнанні", — резюмував Тафійчук.Довідково: Фулфілмент — це повний цикл обробки товару для інтернет-магазинів і бізнесів: приймання, зберігання, комплектація замовлень, пакування та підготовка до відправки. Такі центри дозволяють компаніям не тримати власні склади, а передавати логістику стороннім операторам.Нагадаємо, у ніч проти 28 серпня росіяни тричі за ніч атакували склади "Нової пошти" у Святопетрівському на Київщині.

“Нова пошта” запроваджує децентралізовану модель зберігання товарів після знищення роботизованого центру та сортувального депо у Святопетрівському на Київщині 28 серпня. Товари клієнтів розподілятимуть між різними локаціями по країні, щоб зменшити залежність від одного великого центру.
Про це повідомив генеральний директор компанії Євген Тафійчук.
За його словами, вантажні та поштові відділення “Нової пошти” по всій країні використовуватимуть як локальні склади.
“Щоб зробити зберігання товарів стійкішим до таких загроз, ми розгортаємо децентралізовану модель”, – пояснив Тафійчук.
Раніше більшість операцій зі зберігання товарів була зосереджена в роботизованому центрі у Святопетрівському. Внаслідок удару постраждали товари багатьох компаній, а також було знищено тисячі примірників книжок українських і зарубіжних авторів.
Тафійчук заявив, що компанія компенсує партнерам завдані збитки та допомагатиме їм відновити втрачене і надрукувати нові тиражі.
Нова модель передбачає розподіл товарів між різними відділеннями. Це має зменшити ризик втрати всього запасу певного бізнесу внаслідок удару по одній локації.
До слова, президент Володимир Зеленський заявив, що перше влучання в селі Мила на Київщині припало на місце зберігання снарядів, мін, інших боєприпасів і дронів Сил оборони, “якого поруч із людьми не повинно було бути”.
Раніше “Прямий” писав, що унаслідок ворожого удару по Бучанському району Київської області загинули щонайменше 27 людей. Ліквідація наслідків атаки триває.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
 
The post “Нова пошта” змінює принцип зберігання товарів після ударів по складах: що треба знати appeared first on Прямий.

Нова пошта переходить до децентралізованої моделі фулфілменту (обробки замовлень) після знищення центру у Святопетрівському на Київщині. Відділення компанії по всій Україні використовуватимуть як локальні склади для зберігання, пакування та відправлення товарів. Компанія також компенсуватиме партнерам завдані збитки та допомагатиме їм відновити втрачене.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на повідомлення СЕО Нової пошти Євгена Тафійчука у неділю, 30 серпня.

Нова пошта змінить роботу відділень після атак РФ

У ніч проти 28 серпня російські війська знищили фулфілмент-центр і сортувальне депо Нової пошти у Святопетрівському. За словами Тафійчука, компанія втратила найсучасніший роботизований фулфілмент-центр, який був результатом років роботи, інвестицій та інженерних рішень.

Внаслідок атаки також були знищені тисячі примірників книжок світових бестселерів і творів українських авторів, які належали видавництвам і магазинам.

Після знищення центру Нова пошта вирішила розгорнути децентралізовану модель фулфілменту. Вантажні та поштові відділення компанії по всій країні використовуватимуть як локальні склади, а асортимент клієнтів розподілятимуть між різними локаціями.

За словами Тафійчука, це має зменшити залежність компанії від одного великого центру та допомогти бізнесам продовжувати роботу навіть у разі нових російських ударів. Пояснюючи це рішення, СЕО Нової пошти зазначив:

"Щоб зробити зберігання товарів стійкішим до таких загроз, ми розгортаємо децентралізовану модель фулфілменту. Вантажні та поштові відділення Нової пошти по всій країні стають локальними складами. Асортимент клієнтів розподіляється між різними локаціями, що зменшить залежність від одного великого центру та допоможе бізнесам продовжувати роботу навіть у разі нових ударів".

Окремо компанія працює з видавництвами та магазинами, чиї книги були знищені під час атаки. З кожним постраждалим партнером визначають потреби та опрацьовують індивідуальні механізми підтримки.

Йдеться про допомогу у відновленні втраченого, виданні нових тиражів та продовженні роботи. Нова пошта також компенсуватиме завдані ворогом збитки.

"Зараз ми спілкуємося з кожним видавництвом і магазином, чиї книги були знищені. Разом визначаємо потреби та опрацьовуємо індивідуальні механізми підтримки, які допоможуть партнерам відновити втрачене, видати нові тиражі й продовжити роботу. Ми компенсуємо завдані ворогом збитки", — заявив Тафійчук.

Крім того, він наголосив, що, попри знищення одного з ключових об’єктів, фулфілмент Нової пошти продовжує працювати.

Скриншот заяви СЕО Нової пошти Євгена Тафійчука/Facebook

Новини.LIVE інформували, що у ніч проти 28 серпня 2026 року російські війська завдали удару чотирма КАБами по терміналу Нової пошти в Сумах. Унаслідок атаки було знищено сортувальні центри та пошкоджено три вантажівки. Нова пошта оцінює наслідки удару та обіцяє компенсувати клієнтам повну оголошену цінність пошкоджених відправлень.

Новини.LIVE писали, що 28 серпня російські війська також вдарили по складах Нової пошти та сусідньому підприємству у Святопетрівському на Київщині. Після першого удару окупанти завдали ще двох ударів по тій самій локації, коли там уже працювали рятувальники. Через пожежу в районі виникло сильне задимлення, а рух кількома вулицями частково обмежили.

Внаслідок російської атаки реактивними ударними дронами в неділю, 30 серпня, у Борисполі Київської області зазнав пошкоджень склад мережі гіпермаркетів Auchan. Цей факт компанія підтвердила у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».
В Auchan зазначили, що на щастя обійшлось без постраждалих.
Водночас агентство пише, що в цьому ж логістичному центрі також розташований склад мультимаркетів «Аврора», але сама компанія наразі про збитки не повідомляла.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Удар по логістиці під Борисполем: Росія знищила склади Comfy, Будинку іграшок, Roshen та інших


У Києві близько 13:30 спалахнула пожежа  в нежитловій будівлі Шевченківському районі.  Згодом поліція міста Києва повідомила про обмеження руху на вулиці Загорівській від перехрестя з вулицею Овруцькою через ліквідацію пожежі. Також в цьому районі змінили рух громадського транспорту, зокрема автобусу №31.
Окремі ЗМІ заявили, що в Києві горить бізнес-центр «SP Hall», де розташовані офіси таких міжнародних компаній як Danone, Novartis, Nivea, Watsons та інших. Однак у Danone в коментарі ZN.UA цю інформацію заперечили. Там зазначили, що інформація про пошкодження бізнес-центру «SP Hall» не відповідає дійсності. 
Водночас у Голосіївському районі, внаслідок падіння уламків БпЛА сталося пошкодження фасаду будівлі кафе. На щастя обійшлось без пожежі та постраждалих.
Згодом Київська міська військова адміністрація повідомила, що станом на 15:40 у столиці відомо про двох постраждалих внаслідок сьогоднішньої ворожої атаки.
Також у Печерському районі уламки впали на території житлового комплексу.
Не обійшлось без пошкоджень і в Київській області. Як заявили ДСНС, в області постраждали двоє людей, а у Фастівському та Вишгородському районах внаслідок влучання та падіння уламків ворожих БпЛА виникли пожежі.
Зокрема, у селі Віта-Поштова Фастівського району загорівся приватний житловий будинок та постраждала людина. Пожежу уже ліквідовали.
У селі Осещина Вишгородського району внаслідок ворожої атаки загорілися два металеві вагончики. Також постраждала людина.
Згодом стало відомо, що у Вишгородському районі травмована ще одна людина —осколкове поранення шиї отримала жінка. Її  відразу доставили до місцевої лікарні, де медики надають всю необхідну допомогу.
У Фастівському районі внаслідок атаки пошкоджено ще три приватні будинки та автомобілі, а також ще один будинок у Вишгородському районі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна вже випробувала чотири перехоплювачі реактивних «шахедів» — Хмара


Водночас росіяни продовжують масовано атакувати Київ та область. Близько полудня ДСНС повідомила, що загасила масштабну пожежу на складах у Голосіївському районі Києва.
Атака російських ударних дронів на Київ із незначними перервами триває з ночі 27 серпня. Так, 29 серпня у місті загинула дворічна дівчинка та постраждали 12 мешканців міста. Станом на ранок неділі у лікарнях перебували двоє поранених, серед яких трирічний хлопчик.