Search trend "Укрнафта Заправки"

Станом на 29 серпня провідні мережі АЗС в Україні підвищили ціни на бензин та автогаз на 1 грн за літр, а вартість дизельного пального залишилася без змін.
Найвищі ціни на звичайний А-95 зафіксували на OKKO та SOCAR, де літр коштує 83,90 грн. На WOG цей бензин продають по 82,90 грн, а на "Укрнафті" - по 78,90 грн, повідомляє "РБК-Україна".
За умови заправки 50-літрового бака звичайним А-95 на OKKO та SOCAR доведеться витратити 4195 грн. На WOG повний бак коштуватиме 4145 грн, а на "Укрнафті" - 3945 грн.
Покращений А-95 також подорожчав у мережах, які переглянули ціни. Літр Pulls 95 на OKKO та NANO 95 на SOCAR коштує 86,90 грн, Mustang 95 на WOG - 85,90 грн, а 95 Energy на "Укрнафті" - 81,90 грн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: АЗС показали змінені ціни на пальне
Повний 50-літровий бак покращеного бензину на OKKO та SOCAR обійдеться у 4345 грн. На WOG така заправка коштуватиме 4295 грн, а на "Укрнафті" - 4095 грн.
На OKKO бензин Pulls 100 продають по 93,90 грн за літр, Pulls 95 - по 86,90 грн, а А-95 Євро - по 83,90 грн. Дизельне пальне Pulls коштує 96,90 грн, дизель Євро - 93,90 грн, автогаз - 44,90 грн.
На WOG бензин 100 коштує 92,90 грн за літр, Mustang 95 - 85,90 грн, а бензин 95 Євро - 82,90 грн. Mustang дизель продають по 96,90 грн, дизель Євро-5 - по 93,90 грн, автогаз - по 44,50 грн.
На SOCAR літр NANO 100 коштує 93,90 грн, NANO 95 - 86,90 грн, а А-95 - 83,90 грн. NANO Extro дизель продають по 97,90 грн, NANO дизель - по 94,90 грн, автогаз - по 44,90 грн.
На "Укрнафті" бензин 95 Energy коштує 81,90 грн за літр, А-95 - 78,90 грн, а А-92 - 76,90 грн. Дизель Energy продають по 91,90 грн, звичайний дизель - по 89,90 грн, автогаз - по 42,90 грн.
Національний банк України ухвалив рішення підвищити облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту - до рівня 15,5%. Регулятор пояснив це посиленням інфляційного тиску та швидшим, ніж очікувалося, зростанням цін.
Про це 30 липня на брифінгу розповів голова Національного банку України Андрій Пишний, передає Gazeta.ua.
Раніше Національний банк очікував, що інфляція у 2026 році становитиме близько 9,4%. Проте зростання витрат підприємств на оплату праці, логістику та енергоресурси, а також вплив подорожчання пального сприяли швидшому зростанню цін в Україні, пояснює регулятор.

Україна запровадила експериментальний проєкт зі зберігання частини стратегічних запасів пального у підземних сховищах. Він діятиме на період воєнного стану, але не довше двох років.
Відповідне рішення Кабінет Міністрів ухвалив постановою.
Координатором проєкту визначили Міністерство енергетики, а спеціалізованим відповідальним зберігачем — АТ “Укртранснафта”. Водночас до участі в експерименті зможуть долучатися й інші оператори паливного ринку.
Їм, зокрема, дозволять створювати власні підземні сховища за умови відповідності встановленим критеріям.
Уряд передбачив два основні варіанти зберігання пального. Його можна буде розміщувати у резервуарах, заглиблених у ґрунт, або в комплексних підземних сховищах. Для цього можуть використовуватися соляні каверни, виснажені родовища та інші придатні геологічні формації.
Підземні ємності повинні мати лічильники на вході та виході, які, зокрема, використовуватимуть для акцизного обліку нафтопродуктів.
Окремі вимоги для учасників ринку почнуть діяти з 2027 року.
Не менш як 20% загального обсягу дизельного пального, що входить до мінімальних запасів, потрібно буде зберігати у підземних сховищах замість наземних резервуарів.
Зокрема експериментальний проєкт розрахований максимум на два роки.
Раніше повідомлялося, що “Укрнафта” готується перейти на використання мобільних АЗК у разі, якщо через російські атаки стаціонарні заправки не зможуть працювати. Компанія планує використовувати мобільні автозаправні комплекси для забезпечення споживачів пальним.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Україна почне зберігати пальне під землею: уряд ухвалив рішення appeared first on Прямий.

Ціновий розрив між операторами на українських АЗС залишається суттєвим.
Різниця у вартості пального на одному літрі сягає від 1,60 грн до 6 грн, передає "РБК-Україна".
"Найбільший ціновий розрив спостерігається в сегменті дизелю. На повному баку (50 літрів) стандартного ДП різниця між заправкою на "Укрнафті" та SOCAR становить 250 грн, а для преміального дизелю сягає 300 грн. Стандартний А-95 бензин у мережі "Укрнафта" обійдеться на 4 грн/л дешевше, ніж у великої трійки (OKKO, WOG, SOCAR)", - сказано в матеріалі.
Найбільш вигідну ціну на газ пропонує "Укрнафта" (42,90 грн/л), тоді як на WOG вартість автогазу вища на 1,60 грн (44,50 грн/л). На заправках OKKO та SOCAR ціна зафіксована на рівні 43,90 грн/л.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гривня зміцнилася до долара та євро
Ціни на АЗС України 26 серпня:
OKKO
Бензин Pulls 100: 92,90 грн
Бензин Pulls 95: 85,90 грн
Бензин А-95 Євро: 82,90 грн
ДП Pulls: 96,90 грн
ДП Євро: 93,90 грн
Газ: 43,90 грн
WOG
Бензин 100: 92,90 грн
Бензин 95 (Mustang): 85,90 грн
Бензин 95 Євро: 82,90 грн
ДП Mustang: 96,90 грн
ДП Євро-5: 93,90 грн
Газ: 44,50 грн
SOCAR
Бензин NANO 100: 92,90 грн
Бензин NANO 95: 85,90 грн
Бензин А-95: 82,90 грн
ДП NANO Extro: 97,90 грн
ДП NANO: 94,90 грн
Газ: 43,90 грн
"Укрнафта"
Бензин 98 (Energy): 85,90 грн
Бензин 95 (Energy): 81,90 грн
Бензин А-95: 78,90 грн
Бензин А-92: 76,90 грн
ДП (Energy): 91,90 грн
ДП: 89,90 грн
Газ: 42,90 грн
Росія на тлі другої хвилі паливної кризи домовилася з Казахстаном про використання місцевих нафтопереробних потужностей.
Російську нафту планують залізницею доставляти на казахстанський НПЗ, після чого більшість виробленого бензину та дизеля повертатимуть до РФ.

На окремих заправках різниця у вартості літра сягає кількох гривень — водіям варто перевірити ціни перед поїздкою.
Про це повідомляє портал minfin.com.ua.
Станом на понеділок, 24 серпня, середня ціна бензину А-95 на українських автозаправних станціях становить 80,05 грн за літр. Літр дизельного пального в середньому коштує 91,90 грн.
Роздрібні ціни на пальне наведено за даними порталу Minfin.com.ua.
Середня вартість пального на АЗС 24 серпня
бензин А-95 преміум – 83,09 грн/л, на 4 коп. дешевше;
бензин А-95 – 80,05 грн/л;
бензин А-92 – 76,95 грн/л;
дизельне пальне – 91,90 грн/л;
автогаз – 43,73 грн/л, що на 1 коп. більше порівняно з 21 серпня.
Ціни на бензин, дизель і газ у мережах АЗС
АТ “Укрнафта”: А-95 – 78,90 грн/л, дизпальне – 89,90 грн/л, автогаз – 42,90 грн/л.
Авантаж 7: А-95 – 76,95 грн/л, дизпальне – 90,95 грн/л, автогаз – 40,45 грн/л.
ОККО: А-95 – 82,90 грн/л, дизпальне – 93,90 грн/л, автогаз – 43,90 грн/л.
БРСМ-Нафта: А-95 – 78,04 грн/л, дизпальне – 89,74 грн/л, автогаз – 41,34 грн/л.
WOG: А-95 – 82,90 грн/л, дизпальне – 93,90 грн/л, автогаз – 44,50 грн/л.
BVS: А-95 – 80,90 грн/л, дизпальне – 93,90 грн/л, автогаз – 42,90 грн/л.
Для порівняння, 21 серпня середня вартість бензину А-95 зменшилася на 10 копійок і досягла 80,05 грн за літр. Дизельне пальне того дня подешевшало на 16 копійок – до 91,90 грн за літр.
Схожі новини для вас:
Ціни на бензин, дизельне пальне та автогаз в Україні знизилися 21 серпня. Середня вартість А-95 становить 80,05 грн, дизеля – 91,90 грн за літр.
The post Бензин А-95 в Україні коштує 80,05 грн за літр: ціни 24 серпня first appeared on Межа. Новини України..

Водії отримали невелике полегшення біля колонок, однак різниця між мережами АЗС залишається відчутною.
Про це повідомляє портал Minfin.com.ua.
Станом на п’ятницю, 21 серпня, ціни на бензин і дизельне пальне на українських АЗС знизилися. Середня вартість літра бензину А-95 становить 80,05 грн, що на 10 копійок менше порівняно з попереднім днем. Дизельне пальне подешевшало на 16 копійок – до 91,90 грн за літр.
Середні ціни на пальне в Україні 21 серпня
Зниження зафіксували для всіх основних видів автомобільного пального:
А-95 преміум – 83,13 грн/л, на 60 копійок менше;
А-95 – 80,05 грн/л, на 10 копійок менше;
А-92 – 76,95 грн/л, на 3 копійки менше;
дизельне пальне – 91,90 грн/л, на 16 копійок менше;
автогаз – 43,72 грн/л, на 2 копійки менше.
Ціни на бензин, дизель і газ у мережах АЗС
Вартість пального залежить від мережі заправок. Актуальні ціни на А-95, дизельне пальне та автогаз мають такий вигляд:
АТ “Укрнафта”: А-95 – 78,90 грн/л, дизпальне – 89,90 грн/л, автогаз – 42,90 грн/л.
Авантаж 7: А-95 – 76,95 грн/л, дизпальне – 90,95 грн/л, автогаз – 40,45 грн/л.
ОККО: А-95 – 82,90 грн/л, дизпальне – 93,90 грн/л, автогаз – 43,90 грн/л.
БРСМ-Нафта: А-95 – 77,99 грн/л, дизпальне – 89,79 грн/л, автогаз – 41,39 грн/л.
WOG: А-95 – 82,90 грн/л, дизпальне – 93,90 грн/л, автогаз – 44,50 грн/л.
BVS: А-95 – 81,90 грн/л, дизпальне – 94,90 грн/л, автогаз – 42,90 грн/л.
Як змінилися ціни за добу
Для порівняння, 20 серпня літр бензину А-95 у середньому коштував 80,15 грн, а дизельного пального – 92,06 грн. Таким чином, за добу бензин подешевшав на 10 копійок, а дизель – на 16 копійок.
Не пропустіть інші новини:
Ціни на пальне в Україні 20 серпня: дизель подешевшав, автогаз подорожчав, а бензин А-95 не змінився. Порівняння вартості у мережах АЗС.
Середні ціни на бензин і дизельне пальне в Україні 17 серпня знизилися. Автогаз залишився без змін. Дані про ціни у великих мережах АЗС.
Середні ціни на пальне в Україні 14 серпня: бензин А-95 подешевшав до 80,63 грн/л, дизель не змінився, а автогаз здорожчав.
The post Ціни на пальне в Україні знизилися 21 серпня first appeared on Межа. Новини України..

На одеських АЗС сьогодні, 19 серпня, ціни на бензин та дизель залишаються стабільними. За добу на перевірених заправках WOG, ОККО та "Укрнафти" цінники не змінилися. Водночас різниця у вартості одного й того самого виду пального між мережами сягає кількох гривень за літр.
Журналісти Новини.LIVE перевірили актуальні ціни на заправках Одеси та порівняли їх із показниками попереднього дня.
Ціни на WOG
На заправках WOG літр бензину А-95 Євро сьогодні коштує 82,90 грн. За преміальний А-95 Mustang необхідно заплатити 85,90 грн/л, а бензин А-100 Mustang обійдеться у 92,90 грн/л. Дизельне пальне Євро продають по 93,90 грн/л. Вартість преміального дизеля Mustang становить 96,90 грн/л.
Ціни на бензин і дизельне пальне на АЗС WOG в Одесі. Фото: Новини.LIVE
Вартість пального на ОККО
Схожі цінники встановлені й на заправках ОККО. Бензин А-95 Євро коштує 82,90 грн/л, Pulls 95 — 85,90 грн/л, а за Pulls 100 необхідно заплатити 92,90 грн/л. Звичайне дизельне пальне Євро коштує 93,90 грн/л, тоді як Pulls ДП продають по 96,90 грн/л.
 Актуальна вартість бензину та дизельного пального на АЗС ОККО в Одесі. Фото: Новини.LIVE
Ціни на "Укрнафті"
Нижчими залишаються ціни на перевіреній заправці "Укрнафти". Тут бензин А-92 коштує 76,90 грн/л, а звичайний А-95 — 78,90 грн/л. За А-95 Energy водіям доведеться віддати 81,90 грн/л. Дизельне пальне на цій АЗС коштує 89,90 грн за літр. Таким чином, звичайний А-95 тут на 4 гривні за літр дешевший, ніж на WOG та ОККО. При заправці 50 літрів різниця становитиме 200 гривень.
Що змінилося за добу
Порівняно з 18 серпня вартість пального на перевірених одеських АЗС не змінилася. На WOG та ОККО бензин А-95 як коштував 82,90 грн за літр, так і залишився на цьому рівні, дизельне пальне також продовжують продавати по 93,90 грн/л.
Без змін залишилися ціни й на "Укрнафті". Напередодні А-95 тут також коштував 78,90 грн/л, А-92 — 76,90 грн/л, а дизель — 89,90 грн/л. Отже, за останню добу на всіх трьох перевірених заправках цінники залишилися на попередньому рівні.
Водночас середні ціни по Одеській області станом на 18 серпня становили 80,51 грн/л за А-95, 83,41 грн/л за преміальний А-95 та 92,06 грн/л за дизельне пальне. Середня вартість автомобільного газу складала 42,59 грн/л.
Раніше Новини.LIVE писали, що в Одесі у 2026 році на муніципальні виплати працівникам освітньої галузі передбачили понад 165 мільйонів гривень. Окрім зарплати, частина педагогів може отримувати місцеві надбавки та інші виплати. Водночас додаткових програм матеріального стимулювання освітян цього року в місті немає.
Також Новини.LIVE повідомляли, що за перші шість місяців 2026 року в Одеській області відкрили 3 281 нове виконавче провадження через заборгованість за комунальні послуги. За цим показником регіон увійшов до десятки областей України

Ціни на заправках рухаються вниз, але різниця між мережами залишається відчутною. Водіям варто порівняти пропозиції перед поїздкою.
Про це повідомляє портал minfin.com.ua.
Станом на 17 серпня в Україні знизилися середні ціни на бензин і дизельне пальне. Літр бензину А-95 подешевшав на 34 копійки та коштує в середньому 80,29 грн. Дизельне пальне втратило в ціні 29 копійок – до 92,19 грн за літр.
Водночас вартість автогазу залишилася на рівні попереднього торгового дня – 43,69 грн за літр.
Середні ціни на пальне в Україні 17 серпня
бензин А-95 преміум – 83,77 грн/л, на 22 копійки менше;
бензин А-95 – 80,29 грн/л, на 34 копійки менше;
бензин А-92 – 77,05 грн/л, на 1 копійку менше;
дизельне пальне – 92,19 грн/л, на 29 копійок менше;
автогаз – 43,69 грн/л, без змін порівняно з 14 серпня.
Ціни на бензин, дизель і газ у великих мережах АЗС
АТ “Укрнафта”: бензин А-95 – 78,9 грн/л, дизпальне – 89,9 грн/л, автогаз – 42,9 грн/л.
Авантаж 7: бензин А-95 – 76,95 грн/л, дизпальне – 90,95 грн/л, автогаз – 40,45 грн/л.
ОККО: бензин А-95 – 82,9 грн/л, дизпальне – 93,9 грн/л, автогаз – 43,9 грн/л.
БРСМ-Нафта: бензин А-95 – 78,04 грн/л, дизпальне – 89,92 грн/л, автогаз – 41,42 грн/л.
WOG: бензин А-95 – 82,9 грн/л, дизпальне – 93,9 грн/л, автогаз – 44,5 грн/л.
BVS: бензин А-95 – 82,9 грн/л, дизпальне – 94,9 грн/л, автогаз – 42,9 грн/л.
Як змінилися ціни порівняно з 14 серпня
У п’ятницю, 14 серпня, середня вартість бензину А-95 становила 80,63 грн за літр. Тоді ціна знизилася на 9 копійок. Середня ціна дизельного пального на той момент дорівнювала 92,48 грн за літр.
Таким чином, за вихідні бензин А-95 і дизельне пальне продовжили дешевшати, тоді як ціна автогазу не змінилася.
Інші теми, які вам можуть сподобатися:
Середні ціни на пальне в Україні 14 серпня: бензин А-95 подешевшав до 80,63 грн/л, дизель не змінився, а автогаз здорожчав.
У Москві, Підмосков’ї та інших регіонах Росії утворилися великі черги на АЗС. Водії повідомляють про дефіцит бензину, який загострюється на тлі ударів по нафтопереробній інфраструктурі.
13 серпня в Україні знизилися середні ціни на бензин А-95 і дизельне пальне, тоді як автогаз трохи подорожчав.
The post Пальне в Україні подешевшало: скільки коштують бензин, дизель і газ 17 серпня first appeared on Межа. Новини України..

Вони дозволять підвозити пальне туди, де воно потрібне на даний момент

«Укрнафта» планує посилити готовність до роботи в умовах, коли через російські атаки стаціонарні автозаправні станції не зможуть обслуговувати споживачів. Компанія готується використовувати мобільні автозаправні комплекси.
Про це в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» повідомив голова правління «Укрнафти» Богдан Кукура.
За його словами, компанія вже має кілька невеликих бензовозів місткістю до 3 кубометрів, які можна використовувати як пересувні АЗК. «Укрнафта» планує придбати ще кілька таких машин, щоб у разі потреби оперативно забезпечувати споживачів пальним.
Кукура наголосив, що з огляду на безпекову ситуацію та можливі ризики компанія має бути готовою до використання мобільних заправних комплексів.
Водночас для повноцінної роботи таких АЗК необхідно внести зміни до законодавства. Нині мобільний заправний комплекс можна використовувати лише в межах уже діючої АЗС та її ліцензії, зокрема у випадку пошкодження або знищення стаціонарного об’єкта.
Окремо в «Укрнафті» звертають увагу на безпекові ризики. Йдеться про перебування автоцистерни з пальним у місцях скупчення людей.
Ще одна проблема — можливе розширення нелегального ринку пального. За словами Кукури, поява великої кількості неконтрольованих мобільних заправок може сприяти розвитку тіньового сегмента.
«Це ризик насамперед для споживача, оскільки, у випадку тіні, якість пального буде під великим питанням», — наголосив очільник «Укрнафти».
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post “Укрнафта” готується перейти на мобільні АЗК appeared first on Прямий.

Укрнафта може створити мобільні автозаправні станції. Компанія планує оперативно забезпечувати пальним споживачів у разі неможливості робити це на стаціонарних заправках. Повний текст новини

У липні світовий нафтовий ринок пережив уже другий за пів року глобальний ціновий і ресурсний сплеск, спричинений війною в Перській затоці. Загалом на ринку нафтопродуктів України підвищена напруга не спадає вже рік — відтоді, як у червні минулого року рашисти остаточно вивели з ладу Кременчуцький нафтопереробний завод. А цього року ринок пройшов спочатку надскладну зиму зі споживанням на рівні літніх місяців, потім весняний, а згодом і літній злет цін і ресурсну нестачу. Головне ж у тому, що якогось послаблення в найближчій перспективі не очікується — і до цього треба готуватися.
Липнева криза стала в усьому несподіваною. Ринок щойно відновився після весняних гойдалок, коли ціни на нафту та пальне за кілька місяців злетіли майже вдвічі, а потім три місяці сповзали донизу (ZN.UA детально писало про це). Накупивши з переляку дорогого пального у квітні, українські трейдери зазнали втрат на ринку, що падав. До речі, на відміну від світового нафтового й особливо нафтопереробного комплексу, українські власники АЗС, навпаки, втратили в показниках маржинальності порівняно з аналогічним періодом минулого року (див. інфографіку 1 та 2). Так, якщо спред між митною вартістю та ціною на АЗС у першому півріччі минулого року для бензину А-95 становив 278 дол./тонна, то цього року — 240 дол./тонна. Для дизпального — відповідно 254 дол. і 238 дол./тонна.
A95 Consulting Group
A95 Consulting Group
Позбувшись у червні дорогих запасів, зокрема й сформованих на прохання уряду, в липень ринок увійшов із мінімальними залишками. Щодо бензину їх узагалі не було: якраз у розпал сезону активного споживання, з 1 липня, запровадили стандарт Е10 — бензину з обов'язковим вмістом біоетанолу. Європейські постачальники спочатку виявилися не готовими до таких обсягів, а деякі з українських паливних мереж до останнього не вірили у запуск проєкту й, відповідно, не квапилися контрактувати нове дорожче пальне. Є цілковита впевненість, що чимало мереж, зокрема й із відомими іменами, стартували в липні з бензином Е0 у резервуарах.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Запаси дешевого бензину в Україні вичерпано: на АЗС готуються до нового стрибка цін


Крім того, ситуацію з бензином поглибила втрата кількох напрямків імпорту, які відмовилися постачати Е10. Це, зокрема, румунський НПЗ Rompetrol, а головне — грецький НПЗ Hellenic Petroleum, що протягом останніх років був постачальником останньої надії в періоди нестачі бензину на внутрішньому ринку.
«Ми сьогодні не змогли купити бензин», — такі повідомлення від різнокаліберних мереж АЗС можна було чути ледь не щодня на початку й у середині липня.
На цьому «чудовому» тлі ціни на нафту в перших числах липня знову злетіли з 72 дол. до 100 дол./бар., а на дизпальне — з 900 дол. до 1300 дол./тонна (див. інфографіку 3). Причина та сама — боротьба за мир в Ормузькій протоці.
A95 Consulting Group
Потрійний удар і не тільки
На відміну від весняної напруги, цього разу ситуація виглядала (і виглядає) набагато гіршою. Тоді ми бачили й набагато вищі ціни, але життя дедалі більше вчить, що це не головне. Головне — мати постачання. З цим виникли проблеми, які, вочевидь, залишаться з нами надовго.
Перекриття росіянами українського морського експорту в середині липня мало набагато глибші наслідки, які не в останню чергу спровокували ресурсну нестачу пального.
По-перше, безпекові ризики скоротили постачання пального водою. Після атаки на газовоз, що йшов в Україну, фрахт і страхування злетіли до небес, а охочих іти до нас майже не лишилося. Додамо також, що румуни закрили експорт нафтопродуктів зі своїх НПЗ, але поки що залишили можливість транзиту через порти, якими, власне, й надходить основна частина пального з румунського напрямку. До того ж згадаємо про обміління Дунаю: тепер баржі можна завантажувати лише на 30–50% їхньої місткості, що відповідно зменшує потужність цього каналу постачань.







Через подорожчання нафти АМКУ пропонує переглянути податки на пальне




По-друге, експортери перейшли з води на колеса. Це різко збільшило споживання пального. Крім того, промислові споживачі почали активно скуповувати пальне оптом, через що оптові ціни злетіли вище за роздрібні. Відповідно, великі покупці перекинулися спустошувати й АЗС. Відсутність дизпального у другій половині дня стала буденною картиною наприкінці липня й на початку серпня.
По-третє, вантажівки та вагони із зерном та іншим експортом стали в чергу на сухопутних пунктах перетину разом із бензовозами й цистернами. Ритмічність постачання впала. Крім того, Польща призупинила рух окремими ділянками через спеку, а польський концерн ORLEN з технічних причин зрізав серпневі квоти українським компаніям на 20–30%.
Сплеск споживання через підвищення цін у світі (звична реакція, майже інстинкт) і через перекриття моря на тлі обмежень майже за всіма імпортними напрямками призвів до досить гострої ситуації, яка окремими днями навіть нагадувала паніку.
І це незважаючи на те, що ринок, попри всі проблеми, спрацював непогано. Імпорт дизпального в липні становив 562 тис. тонн, що на 5% більше, ніж за аналогічний період минулого року; бензину — 196 тис. тонн, це максимальний показник із серпня 2025 року. Показники покращили майже всі провідні імпортери дизпального (див. інфографіку 4–5).
A95 Consulting Group
A95 Consulting Group
Показово, що наприкінці місяця помітно зросли обсяги постачання бензовозами. Це найдорожчий вид імпорту, який сигналізує про підвищений попит і відкриття цінового арбітражу. Воно й недивно, адже окремі оптові пропозиції на піку напруги зашкалювали за 100 грн/л.
«Активізація постачань на західному кордоні була зумовлена нестачею пропозицій на півдні. Нам вдалося оперативно збільшити імпорт з альтернативних джерел, хоча це були дорогі спотові постачання», — розповів співвласник «Західної паливно-енергетичної компанії»  Олег Чикида.
Щодо цін, то вже вдруге за пів року ринок зупинився буквально за крок від магічної позначки 100 грн/л. 4 липня стало відомо про відновлення переговорів між США та Іраном, і ринки нафти та нафтопродуктів впали. Разом із ними миттєво зник і ажіотаж в Україні: великі споживачі вміють рахувати й стежать за новинами зі світових нафтових бірж. Майже одразу зникли черги фур на АЗС, а пропозиція пального відновилася в повному обсязі. Найбільше від цього постраждали «Укрнафта» та UPG, які, попри шалений попит, утримували найнижчі ціни.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Аналітик про ринок пального: "Йдемо по краю"


Тим часом історія не завершена: переговори навколо Ормузу тривають і наразі не мають ознак щасливого фіналу. Ціна знову зростає — і після падіння на 200 дол. менш ніж за тиждень додала 100 дол.
Що робитимемо восени і взимку?
Очікується, що в другій половині серпня питання обсягів остаточно закриють. Як свідчить досвід «перелитого» квітня, всі законтрактувалися із запасом. Зокрема, відомо про антикризову роботу «Укрнафти», яка й навесні зробила великий внесок у стабілізацію ситуації.
Неочікувану допомогу отримав і ринок бензину. За всіма ознаками, різко зросло кустарне виробництво. Про це свідчить злет цін на газоконденсат — основну сировину для міні-НПЗ, і на октанопідвищувальні компоненти. Фактично це біоетанол, який продають на ринку під виглядом розчинників, щоб не сплачувати акцизу. Держава без податків, зате бензин є (схоже, у нас ніколи не буде так, щоб було і те, й інше).
Ключове питання: як підготуватися до зими? Однозначно варто розраховувати на гірше. Ворог продовжує атаки, і чекати від нього послаблення не доводиться. У галузі активно обговорюють питання створення запасів пального. За наявною інформацією, з 1 жовтня уряд хоче запустити систему мінімальних запасів нафтопродуктів. Галузь проти.
По-перше, де зберігати? На Лівобережжі вже немає жодної вцілілої нафтобази, а загалом по країні, мабуть, не лишилося об'єктів, куди хоча б раз не прилітало.
По-друге, тепер атакують уже не лише нафтобази, а й АЗС із бензовозами. Хто захистить і компенсує втрати? Зараз прем'єр проводить антикризові наради за результатами руйнування складів продовольчих і промислових товарів, а паливна галузь під прицілом із перших днів війни. І якщо в роздрібних мереж є хоча б часткове зберігання в підземних резервуарах на АЗС, то в оптовиків такого немає. Їм доводиться або одразу йти з ринку (митниця не оформить імпорту за відсутності підтверджених запасів), або чекати на удар по сховищах і вже потім залишати ринок через збитки.







Атаки на АЗС: Росія б'є вже за 200 км від лінії фронту




Вихід — у створенні підземних сховищ, і таку роботу, за наявними даними, держава вже веде. Також є кілька прецедентів проєктування підземних нафтобаз приватними компаніями. Але знову ж таки: погодження в чиновників триватиме роками, тому було б логічно, щоб держава дала зелене світло створенню таких стратегічних об'єктів, не кажучи вже про пільгові програми кредитування. Потрібне й саме стимулювання будівництва такої інфраструктури, яка коштує щонайменше вдвічі дорожче за наземні резервуари. Тут має бути й нормативне зобов'язання зберігати частину запасів під землею, й інші заохочення.
У цьому контексті також дивує позиція деяких чиновників щодо просування мобільних АЗС. Це звичайний бензовоз із роздавальним «пістолетом». Навіть страшно уявити, які наслідки може мати влучання в таку «заправку» під час її роботи. Тим часом, попри важку ситуацію, стаціонарні станції здебільшого відновлюються й мають захист і підземні резервуари, які залишаються неушкодженими навіть після ударів «шахедами».
Напередодні зимового сезону не завадить подбати про запаси пального й домогосподарствам. Розпорошений запас серед споживачів дасть змогу запобігти ажіотажу та надмірному миттєвому навантаженню на систему постачання у разі кризової ситуації. До того ж пальне може довго зберігатися, тож ця «інвестиція» не пропаде. Питання створення запасів місцевими органами влади та підприємствами Кабмін має невідкладно роз'яснити.
Система постачання пального в Україну максимально диверсифікована — й логістично, й географічно. І ця система пройшла вже кілька важких випробувань, останні з яких були взимку, навесні й от тепер улітку. Але досвід свідчить, що ворог уміє влаштовувати сюрпризи й неприємності. Вони обов'язково будуть, і до цього треба бути готовими. Пальне є абсолютним пріоритетом і ключовим елементом стійкості, тому для його постачання уряд має підготувати відповідні протоколи роботи залізниці, митниці, прикордонників. Бізнес зі свого боку неодноразово демонстрував здатність працювати в надскладних умовах. За цим справа не стане.

Станом на вівторок, 11 серпня, ціни на пальне в Україні майже не змінилися. Водночас у різних мережах АЗС вартість бензину і дизпального може відрізнятися майже на 10 гривень за літр.
Про це пише Gazeta.ua.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Понад 5 грн різниці за літр: де в Україні найдешевше заправити авто
Українські автозаправні станції 11 серпня оновили цінники на пальне. Вартість у більшості мереж залишилася на рівні попереднього дня.
Середня вартість бензину А-95 тримається на рівні 81,67 грн/л. Дизельне пальне коштує 91,56 грн/л.
Водночас на різних АЗС за одне й те саме пальне водіям доводиться платити різні суми.
Найдешевше заправитися можна у вівторок у таких мережах, як "БРСМ-Нафта" та "Укрнафта".
До прикладу, державна мережа пропонує за доступною ціною звичайний А-95 - 79,90 грн/л. У "БРСМ-Нафті" - 79,63 грн/л. У мережі АЗК UPG - 79,90 грн/л.
Для порівняння: у мережах OKKO та WOG за літр А-95 доведеться віддати 82,90 грн і 83,50 грн відповідно. Найвищу ціну за літр бензину з октановим числом 95 зафіксовано на станціях SOCAR - 85,40 грн/л.
На преміальний А-95 ціни стартують від 81,90 грн/л (UPG). За 82,90 грн/л можна придбати А-95 на "Укрнафті".
На ОККО та WOG покращений бензин коштує однаково - 85,90 грн/л. А на SOCAR ціна вища - 88,40 грн/л.
Дизельне пальне вигідніше за все купувати в мережі "Укрнафта" за ціною 89,90 грн/л. На АЗС UPG і БРСМ трохи дорожче - 90,90 і 91,04 грн/л відповідно.
На заправках WOG - 93,80 грн/л, на ОККО - 93,90 грн/л. Найдорожчий дизель пропонує SOCAR - 95,90 грн/л.
Ситуація з автогазом: найвигідніша ціна на автогаз наразі в мережі "БРСМ-Нафта" - 41,39 грн. В "Укрнафті" літр коштує 42,90 грн. В UPG - 42,90 грн.
На ОККО та SOCAR газ продають за 43,90 грн. Найвищий цінник встановили на WOG - 44,50 грн.
Ціни на ринку нафти зросли на тлі невизначеності щодо відкриття Ормузької протоки. За даними Reuters, ф'ючерси на нафту марки Brent піднялися до 84,39 долара за барель (на 1%), а нафти марки WTI - до 78,77 долара за барель (на 0,75%). Серед причин називають вимоги Ірану до США. Тегеран наголосив, що морський шлях через Ормузьку протоку буде відкритий лише після того, як Вашингтон виконає низку умов, зокрема виплатить компенсацію за масові атаки США на Тегеран.

Вартість пального на різних АЗС в Україні суттєво відрізняється. Залежно від місця заправки водії можуть заплатити за бензин чи дизельне пальне значно більше. Водночас автогаз у мережах коштує майже однаково.
Про це 10 серпня повідомляє "РБК-Україна".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бензин, дизель та автогаз дешевшають: скільки коштує пальне на АЗС 7 серпня
Ціни на пальне в Україні стабільні, однак вартість заправки залежить від того, яку мережу АЗС обере водій. На бензині чи дизелі можна переплатити понад 5 гривень за літр. Різниця у вартості автогазу не перевищує 2 гривень за літр.
Найдешевше звичайний А-95 продають на АЗС "Укрнафта" - 79,90 грн за літр. На АЗС OKKO та WOG за літр 95-го доведеться віддати 82,90 грн та 83,50 грн відповідно. Найдорожче пальне цієї марки пропонує SOCAR - 85,40 грн/л.
Найдешевше дизельне пальне також в "Укрнафті" - 89,90 грн/л.
Дещо інші ціни у конкурентів. WOG пропонує ДП за 93,80 грн/л, у мережі OKKO - 93,90 грн/л. Якщо заїхати на SOCAR, за дизпальне доведеться віддати 95,90 грн/л.
Інша ситуація з автогазом: на сьогодні різниця між мінімальною та максимальною ціною становить 1,60 грн за літр.
Найдешевше заправитися можна на "Укрнафті" - 42,90 грн/л. На OKKO та SOCAR газ коштує по 43,90 грн/л. Дорожче за всіх у квартеті провідних АЗС продає газ мережа WOG - 44,50 грн/л.
Ціни на АЗС 10 серпня: бензин, дизель і газ
Скільки коштує пальне у провідних мережах.
OKKO
Бензин Pulls 100: 92,90 грн;Бензин Pulls 95: 85,90 грн;Бензин А-95 Євро: 82,90 грн;ДП Pulls: 96,90 грн;ДП Євро: 93,90 грн;Газ: 43,90 грн.
WOG
Бензин 100: 92,90 грн;Бензин 95 (Mustang): 85,90 грн;Бензин 95 Євро: 83,50 грн;ДП Mustang: 96,80 грн;ДП Євро-5: 93,80 грн;Газ: 44,50 грн.
SOCAR
Бензин NANO 100: 95,40 грн;Бензин NANO 95: 88,40 грн;Бензин А-95: 85,40 грн;ДП NANO Extro: 98,90 грн;ДП NANO: 95,90 грн;Газ: 43,90 грн.
"Укрнафта"
Бензин 98 (Energy): 86,90 грн;Бензин 95 (Energy): 82,90 грн;Бензин А-95: 79,90 грн;Бензин А-92: 77,90 грн;ДП (Energy): 91,90 грн;ДП: 89,90 грн;Газ: 42,90 грн.
Українська економіка зростатиме повільніше, ніж прогнозували навесні 2026 року. Інвестиційна компанія Dragon Capital переглянула прогноз щодо ВВП з 1,5% до 1% через ризики для логістики та роботи українських портів Чорного моря. Єдиним сектором, який забезпечить зростання економіки, буде оборонно-промисловий комплекс.
Про це 5 серпня повідомила директорка аналітичного департаменту та головна економістка Dragon Capital Олена Білан.

Росіяни масовано атакували обʼєкти «Укрнафти», що входить до Групи «Нафтогаз».
Про це повідомила пресслужба «Нафтогазу» у п’ятницю, 7 серпня.
Як сказано в повідомленні, вночі ворог завдав ударів одразу по сімох активах, які забезпечують видобуток нафти та газу на сході країни. Зруйновано критично важливе для роботи компанії обладнання, що призвело до зупинки низки обʼєктів і втрати суттєвих обсягів видобутку.
«Сьогодні вночі відбувся наймасованіший обстріл об’єктів «Укрнафти» за останній час. На щастя, постраждалих немає», — зазначив виконувач обов’язків голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко.
Крім того, як додали у компанії, за минулу добу ворог атакував 4 АЗК UKRNAFTA на Запоріжжі та Дніпропетровщині. Клієнти та працівники не постраждали.
Нагадаємо, 3 серпня вдень росіяни атакували заправку «Укрнафти» у Криворізькому районі на Дніпропетровщині. Загинула працівниця автозаправного комплексу, та двоє її відвідувачів — рятувальник та його 8-річний син.
Запис РФ зруйнувала критично важливе обладнання «Укрнафти»: вдарили по семи об’єктах спершу з'явиться на Громадське радіо.

Обговорюємо у випуску такі теми:
чи стали українці менше користуватися автівками після подорожчання пального;
чому удари України по російських НПЗ ефективні навіть попри те, що росіяни швидко відновлюються;
що по тіньовому ринку палива та як уникнути неякісного бензину.
Ангеліна Завадецька: Привіт, ви слухаєте або дивитеся подкаст «Що з економікою?» від Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки «ПриватБанку». Мене звати Ангеліна Завадецька, я комунікаційна менеджерка ЦЕС.
Максим Самойлюк: А я Максим Самойлюк, старший економіст ЦЕС. І з нами сьогодні Сергій Куюн, директор консалтингової групи «А-95». Говоритимемо про стан ринку пального. Сергію, вітаю! 
Сергій Куюн: Добрий день, дякую за запрошення.
Максим Самойлюк: Світовий ринок нафти «ковбасить» уже пів року. Як ви оцінюєте ситуацію зараз? Порівняно з березнем найгірше вже позаду, чи ми досі в дуже небезпечній точці? І загалом, світовий ринок став стабільнішим, чи принципово нічого не змінюється?
Сергій Куюн: Ні, насправді турбулентність дуже висока. І зараз, до речі, ситуація навіть гірша, ніж була навесні. Чому? Тому що в березні — як завжди і традиційно у всьому світі — мертвий сезон споживання пального, і були високі запаси. А що сьогодні?
Сьогодні навпаки: попит максимальний за рік. Так буває щороку, і триватиме це до кінця вересня.
А запаси, навпаки, мінімальні, бо їх просто «з’їли» навесні. Штати, зокрема, — ви, мабуть, бачили, читали, — виснажили свої запаси, здається, до 40-річного мінімуму. Американці добре заробили навесні: вони, фактично, врятували Європу — за гроші, звісно, і чималі. Заробили дуже добре, але тепер запасів немає.
Поповнити їх не встигли, бо перемир’я тривало лише в червні, а за сам червень ніхто нічого особливо не робив. Тож сьогодні маємо високе споживання, мінімальні запаси — і кінця-краю цій історії поки не видно.  Тому ситуація доволі тривожна.
Ангеліна Завадецька: Чи можна сказати, що Україні найважче — зважаючи на війну, відсутність повноцінного доступу до морських портів, залежність від сусідніх країн? І наскільки вразлива Україна через те, що вона фактично в кінці європейських ланцюгів постачання пального?
Сергій Куюн: Певні ризики тут справді є. Дуже неприємний осад залишився з весни: коли на початку березня ціна різко пішла вгору, поляки одразу закрили експорт — причому не лише в Україну, а й загалом: румуни закрили, молдовани закрили. Ми завжди вважали, що маємо диверсифіковану систему постачання, а виявилося, що кожен у першу чергу думає про себе — своя сорочка ближче до тіла. Втім, врешті все спрацювало: постачання відкрили, хоча осад залишився.
І от знову зараз, я не знаю, може це вже якісь фантомні болі, але позавчора ходили чутки, що поляки нібито знову щось замислюють. Дійсно, на серпень вони порізали обсяги — десь на 20–30% залежно від компанії, але не з політичних мотивів, кажуть, що на заводі щось трапилося. Буває. А вчора вже ходили чутки, що й румуни думають, що їм робити.
Тому ситуація дійсно не дуже приємна, але цими країнами постачання не обмежується. Згадаймо досвід 2022 року і ті просто божевільні логістичні маршрути, які тоді вибудовували. Наприклад, легендарний маршрут, який проклала «ОККО» з Антверпена — це Західна Європа. І там логістика: завод на островах в Антверпені, звідти вантажили в річкову баржу, Рейном тягнули до німецького порту, там наливали у вагони — і вагонами воно їхало в Україну. Логістика розтягувалася на 2–3 місяці, але бензин привозили. Тобто ми ніби «в кінці» ланцюга, але з іншого боку — адаптивність: Європа велика, і завжди є де взяти, якщо платити гроші.
Максим Самойлюк: Тож порівняно з 2022 роком зараз буде складно, буде дорого, але про дефіцит чи черги на заправках поки не йдеться. 
Сергій Куюн: Поки що не йдеться, хоча ситуація справді напружена. Напружена, бо форс-мажор тут не лише навколо Ормузу. Як каже прислів’я, біда не приходить одна: до війни в Ірані додалася ще й наша ситуація — атаки по півдню, фактично заблокований зерновий коридор. Що роблять аграрії? Розвертаються до сухопутних кордонів — а це бензовози, автомобілі, залізниця, тобто знову зростання споживання. А в нас і так немає зайвих запасів пального: компанії закупили рівно стільки, скільки планували на нормальний період.
Але період ненормальний. Споживання зростає, споживачі нервують: коли ціна йде вгору, всі кажуть собі — ну, зараз хоч би повний бак, а ще й дві каністри про запас, хтось і діжечку якусь прикупить. І бачимо вже повідомлення, що деякі мережі борються зі зловживаннями, коли цілі фури заїжджають на заправку й заливають по тисячі літрів із пістолета в баки, а за дві години приїжджають знову. Тож сьогодні ввели ліміти по 100 літрів.
Хоча 100 літрів для фізособи — це більш ніж достатньо, таких баків просто не буває. Тобто є певні перегини на тлі зростання споживання, і, відповідно, до цього ніхто не був готовий. Усі кинулися шукати додаткові обсяги, а це небистра справа: постачальники теж не сидять склавши руки і кажуть — ми ж на вас не чекали, тут і без вас є кому продавати. Тож бігаємо все далі — у Німеччину, до Нідерландів ще не добігли, але певні логістичні розтяжки вже є.
Ангеліна Завадецька: У 2022 році Росія масовано била по нафтобазах і знищила українські нафтопереробні потужності. Зараз вона системно атакує заправки. Про що свідчить ця зміна цілей? Чого насамперед хоче досягти Росія ударами по заправках — ускладнити логістику, знищити фізичні запаси пального, чи просто залякати людей і бізнес?
Сергій Куюн: Це тероризм у чистому вигляді — певною мірою це погіршує якість життя, лякає людей. Але, на мій погляд, ще одна важлива мета цих атак — пропаганда. Росіяни опинилися в ситуації, коли мільйони їхніх людей стоять у чергах без пального на заправках, і їм потрібна картинка: дивіться, ми там в Україні теж страждаємо, ви не самі це переживаєте. Я знаю це напевно, бо навіть одне з моїх інтерв’ю показували у Соловйова — як підтвердження, що уражень заправок справді багато. І це все виглядає ефектно, на жаль: заправна станція, коли горить, — готові спецефекти. Тож так, тероризм чистої води плюс пропаганда.
Максим Самойлюк: Коли Тараса Чмута, голову фонду «Повернись живим», запитали про ризик поширення атак на автозаправні станції, він відповів, що під ризиком ще низка областей, зокрема Київська.
Сергій Куюн: Готуватися, безумовно, треба — долетіти можуть. Але чи матиме це якісь серйозні наслідки? Ні, не матиме, бо це питання сьогодні і в уряду на порядку денному. Немає жодного регіону — хай там яка важка ситуація, — де людям справді нема чим заправитися. Я вчора говорив із провідними мережами: 85% атакованих станцій уже відновили роботу або в процесі відновлення. Так, 10–15% відновлювати не будуть, бо це надто близько до зони бойових дій, де вже все літає.
Взагалі є споживчий стереотип, що заправна станція — це щось таке, що одразу все горить і вибухає. Насправді зруйнувати її не так просто: під землею резервуари, і навіть якщо щось згори влучає, обладнання страждає, але спрацьовують клапани, подача пального зупиняється — і резервуар почувається нормально. Міняють колонку, ставлять новий насос — і поїхали далі. Замість колишньої будки тепер просто ставлять бетонну споруду з касовим апаратом і системою управління, натягують сітки, обкладають піском. Це вже не та звична станція, а така собі фортифікаційна споруда, але свою функцію вона виконує.
І дивно, звідки в українців ця любов до простих рішень: хтось кинув ідею — а давайте пересувні заправки. Ну це просто якась технологія «з космосу» нам прилетіла: коли ти пишеш, що привіз пальне з Orlen, із Литви, з Німеччини, а насправді зробив його десь у Гайсині, — це вже інша історія. Що таке пересувна заправка? Бензовоз із роздавальним пістолетом.
Якщо стаціонарна заправка має резервуари під землею, то тут резервуар наземний — і уявіть, що станеться, якщо туди приліт, коли поруч люди. Це буде катастрофа. А хтось на голубому оці каже — ось пересувні АЗС, це наше майбутнє, і жодна дерегуляція паливного ринку чи спрощення вимог не потрібні, все й так добре в межах наявної системи. Немає проблеми — головне, що «немає проблеми».Насправді все працює. А звідки виникає відчуття, що щось не так?
Максим Самойлюк: Люди чують новини — наприклад, мер Тростянця каже, що в місті зруйновані всі заправки, і в усіх одразу очі величезні: що будемо робити?
Сергій Куюн: Я не бачив новини про дефіцит пального в Тростянці: можливо, там щось і зруйновано, але щоб люди справді потерпали без пального — такого немає. Тобто проблема, скажімо так, перебільшена.
Ангеліна Завадецька: Про людей: ви вже казали, як постійна загроза атак впливає на працівників і водіїв бензовозів. Чи стає дефіцит персоналу окремою проблемою для ринку?
Сергій Куюн: Дуже. Ситуація доволі погана — і це зрозуміло: люди нервують і бояться не лише в «гарячих» регіонах, а й у тилових областях, бо, як ми бачимо, гальм у супротивника немає, і прилетіти може куди завгодно. Тож проблема реальна. Знаю, що одна з мереж навіть практикує залучення працівників з інших областей: проводять опитування, хто готовий попрацювати, пропонують окремий, умовно кажучи, подвійний гонорар — і возять людей у ці регіони вахтовим методом. А водії бензовозів — це взагалі, я б сказав, люди-герої: багато хто відмовляється їхати, хоча дехто погоджується.
Компанії знову ж таки працюють над страхуванням і над тим, щоб якось зацікавити людей матеріально, але, на жаль, кардинально це не вирішує. І знову ж таки пересувна АЗС — це той самий бензовоз, а бензовоз сьогодні навіть важливіша ціль, ніж заправна станція, бо він одразу везе великий обсяг пального на кілька заправок. І тут насправді дзеркальна ситуація: ми полюємо на їхні бензовози, вони — на наші. Все доволі зрозуміло.
Максим Самойлюк: А наскільки болючою є ця ситуація для самих росіян? Ми говоримо про адаптивність України, але, мабуть, і росіяни можуть адаптуватися. Чи можуть вони якось нівелювати ефект наших ударів?
Сергій Куюн: Для них це теж боляче, і, чесно кажучи, мені навіть трохи прикро бачити, що постачання в Росії потроху налагоджується — хоча цього й слід було очікувати. Ми розуміли, що так буде, а тепер дехто розчаровано каже — ой, не спрацювало, дарма сподівалися, що все зупиниться. Але так не буває: дронами неможливо повністю зупинити нафтопереробний завод. Наш Кременчук, щоб зупинити, довелося вразити 90 крилатими й балістичними ракетами плюс 250 дронами — і це лише те, що долетіло, без урахування того, скільки збили: захист там був, до речі, непоганий.
А тут ідеться про набагато меншу кількість дронів, якими намагаються зупинити цілу російську нафтопереробну галузь — це просто не працює так. Але скажу більше: те, що ми бачимо, — це диво. Такою відносно малопотужною зброєю зупинили стільки заводів — це прямі збитки агресора буквально по всіх фронтах, це немислимо. Якщо порівняти вартість цих дронів зі шкодою, яку вони завдали, — це геть неспівставні речі, різниця в рази й рази.
Тобто у війні на виснаження це дуже ефективний інструмент. Так, це не може зупинити росіян повністю, але це дуже серйозний удар по них. Просто знімаю капелюха перед нашими військовими — як можна так влучно бити, це неймовірно, чесно кажучи, абсолютно несподіваний результат.
Ангеліна Завадецька: А як українські удари по російських НПЗ відображаються на світових і європейських цінах на нафту — і зокрема на українських цінах на бензин?
Сергій Куюн: Важко сказати, що пальне подорожчало саме на 2 гривні через це, але непрямим шляхом вплив, у принципі, є. Що зараз відбувається: росіяни були змушені закрити експорт дизпального, хоча вони — мабуть, найбільший у світі експортер дизелю на світові ринки. І коли вони його закрили, що сталося? Туреччина, яка брала в них мільйон тонн на місяць (для порівняння, наше споживання — 500 тис. тонн, тобто вдвічі менше за те, що бере лише Туреччина), пішла на європейський ринок і почала скуповувати те пальне, яке раніше купували ми. Нам важко з ними конкурувати, бо власних портів у нас немає, ми не можемо купувати великими танкерами — а це якраз вигідно продавцям. І це підштовхує ціни вгору, зокрема на бензин.
У росіян дефіцит — вони смикають партії з усього світу. А Європа завжди була профіцитною по бензину, він коштував там, по суті, копійки, дуже дешево. Зараз цього профіциту немає, він кудись подівся. Тобто вплив є — але це не означає, що наші удари не варто було завдавати: для росіян це все одно суцільні збитки, вони змушені далі імпортувати й переплачувати за імпортний бензин, ще й дотувати його з бюджету для внутрішнього ринку. Це мільярди доларів витрат для них. А ми, образно кажучи, заплатимо тимчасово ₴2 дорожче — це тимчасово, і це, чесно кажучи, нічого страшного.
Ангеліна Завадецька: А чи стали українці менше їздити, коли зросли ціни на пальне? Чи попит залишився стійким?
Сергій Куюн: Буквально сьогодні дивився продажі за пів року помісячно. Навіть у березні був сплеск — усі тоді «гребли» про запас. І взагалі, це одне з відкриттів цієї весняної кризи: навпаки, коли ціна зростає, споживання зазвичай тільки збільшується — на тлі ажіотажу. У всьому світі жодного падіння споживання не було. Але це не означає, що не запускаються довгі процеси: наприклад, зростає популярність електромобілів.
Навесні в Європі — Німеччина, Франція — приріст продажів електромобілів становив 60% до попередніх показників. Це закладається на майбутнє: люди пам’ятатимуть, що так буває, і це підштовхує їх пересідати на електротранспорт, аби уникнути таких сюрпризів.
Максим Самойлюк: Що найкраще зараз може зробити український уряд, щоб полегшити проходження цього складного періоду? Просто не втручатися?
Сергій Куюн: Не втручатися — це вже зрозуміло: будь-яке державне регулювання чи обмеження сьогодні одразу означає, що пального просто не буде. Слава Богу, цей урок ми добре засвоїли ще в 2022 році. А що уряд може зробити? По-перше, є державні монополії в транспорті — та ж «Укрзалізниця».
Сьогодні зерно їде на експорт, а пальне нам потрібне на імпорт, і потужності залізниці обмежені. Тут потрібно розставляти пріоритети: зерно — це, звісно, гроші, але пальне — це наша стабільність. Якщо будуть гроші, але не буде пального, буде набагато гірше. Тож на рівні державних компаній варто попрацювати з логістикою й нестандартно перекинути частину потоків.
По-друге, з 2022 року в уряду є такий інструмент, як «Укрнафта» — державна компанія, сьогодні найбільша мережа заправних станцій. Навесні вона показала себе непогано: отримала від уряду настанову завозити пальне у великих обсягах, і навіть довелося розконсервовувати нестандартні маршрути, зокрема з Німеччини — дорого й довго, але зробили.
Це наповнило ринок і швидко збило ажіотаж. Є ще й аспект ціни: їм сказали торгувати без націнки — що ж, добре, спрацювало: продажі зросли кратно, вони стали найбільшим продавцем. Але з іншого боку, тут є й проблема: з точки зору Антимонопольного комітету ми ж за конкуренцію. Уряд каже одній держкомпанії — торгуйте без націнки, а іншому бізнесу тоді як бути? В іншого бізнесу немає, на кого спертися, немає акціонерів, які скажуть — нічого, не заробили цього разу, це нормально. Бізнес мусить заробляти, тому тут має бути якийсь баланс.
У кризові моменти, коли йдеться про саме забезпечення пальним, — це можна й треба робити. Але коли йдеться про викривлення конкуренції на постійній основі — це вже інша історія: до чого це може призвести? До того, що приватна мережа просто не витримає конкуренції з «Укрнафтою» і піде з ринку. А відповідно, конкуренції стане менше, бізнесу — менше, робочих місць — менше.
Тож це дуже тонкий лід, і багато урядів цим зловживають — узяти хоча б польський приклад: перед виборами 2023 року в Польщі, коли ПІС боровся за владу й зрештою її втратив, вони заморозили ціни й попри 20% зростання на зовнішньому ринку тримали їх штучно, через що просто не було пального — заправки вішали таблички на кшталт «у нас ремонт». Хоча який ремонт, коли там два пістолети — дизельний і бензиновий, і на одному «ремонт», а на іншому ні?
Тобто вони банально щось вигадували, а це дуже небезпечні деформації ринку, у які граються політики. Тому сподіваюся, що ми знайдемо рішення, за якого «Укрнафта» буде повноцінним гравцем і важелем впливу, але не руйнуватиме ту унікальну конкуренцію, яка є на цьому ринку.
Максим Самойлюк: Про нацкешбек зараз ніби забули — не вводять, не згадують. Може здатися, що криза стала легшою чи простішою, принаймні поки що. Яка ваша оцінка нацкешбеку на пальне: він допоміг ринку, чи негативні наслідки переважили позитивні?
Сергій Куюн: А який тут, власне, негатив? Уряд тоді критикували — мовляв, гроші викидаєте на вітер, ніякого толку немає, а ще й популізмом займаєтеся. Але за нашими розрахунками, з одного боку, держава ці гроші справді віддала, а з іншого — отримала додаткові надходження ПДВ саме через зростання цін: умовно, ПДВ із 60грн за літр — це, скажімо, 10, а вже з 90 — 15 грн. Тобто 5 грн на літрі держава заробила просто за рахунок зростання базового оподаткування, і цей додатковий податковий заробіток фактично й покрив обсяг кешбеку — близько ₴3 млрд.
Тобто для державних фінансів це вийшов практично нуль: зайвих грошей держава не витратила. Могли ці кошти спрямувати на щось інше, наприклад на армію? Могли, звісно. Але, знову ж таки, хто цим кешбеком скористався найбільше? Ліміт був до 1 000 грн. на місяць — а що таке 1 000? Якщо дизель коштував, скажімо, 100 грн, це літрів 10 — тобто насправді невеликі гроші, і скористалися ними далеко не всі. Чесно кажучи, я сам собі це підключив і жодного разу не скористався, хоча було цікаво, як це працює: покликав-поклацав у застосунку, але якусь галочку так і не натиснув.
Тож підозрюю, що багато людей або взагалі не користувалися, або отримували такі копійки, що це ні на що не впливало. Тому не думаю, що уряд зараз повторюватиме щось подібне. Основний важіль сьогодні — наповнити ринок пальним, допомогти завезти більші обсяги, можливо, десь через «Укрнафту» трохи притримати ціни. Але й тут — що таке «Укрнафта»? Це теж імпортер пального, жодної «чарівної палички» немає: вона везе звідти ж, звідки й усі інші, тож можливості просто зупинити зростання цін у неї немає. Це неможливо.
Максим Самойлюк: До речі, ще одне питання про пальне: з 1 липня в Україні діє вимога додавати до більшості бензинів понад 7% біоетанолу — це європейський стандарт, і таке пальне безпечне для автомобілів, тож на цьому ми зараз не зупинятимемось. Але як ця вимога впливає на український ринок і на насичення його бензинами саме в кризовий період?
Сергій Куюн: Насправді впливає погано — і, чесно, я не розумію, за що нам це. Ми якось постійно самі собі створюємо проблеми. Тема ця взагалі показова: спиртовмісний бензин. Ми ж аграрна країна-виробник, у нас багато кукурудзи, ми експортуємо її як сировину. І хтось вирішив: а давайте робити з неї спирт, додавати його в пальне — завантажимо власний аграрний комплекс і менше валюти виводитимемо за кордон на імпорт бензину.
Чудова ідея сама собою. Проблема лише в тому, що зараз чомусь не всі депутати помічають, що в країні війна. Виробляти цей спирт зараз в Україні небезпечно й ніхто особливо не хоче цим займатися: потрібен окремий резервуар з бензином, окремий — з біокомпонентом, і їх ще треба змішувати — а це вже безпекові ризики, і це головне.
Розповім ще один показовий приклад: тижні три тому я був на зібранні наших виробників спирту. Вони відкрито кажуть: наша податкова система наразі не дозволяє навіть купити біоетанол напряму у власного спиртзаводу — ти одразу опиняєшся у неконкурентній позиції на ринку. Уявіть абсурд: щоб купити спирт і завезти його на нафтобазу, де ти будеш його домішувати, потрібно буквально посадити в будку живого податківця у XXI столітті — щоб він сидів і стежив, куди що поїхало.
А щоб узяти один літр біоетанолу, потрібно покласти банківський вексель на ₴130 за літр — тоді як сам бензин коштує ₴80. Тобто застава більша за вартість самого продукту: це потрібно, щоб ти, не дай Боже, не «перенаправив» цей біоетанол не туди. Перевозиш, робиш той бензин, і колись держава тобі цей вексель погашає. Обігові кошти при цьому — просто шалені, плюс податківець у будці, купа камер, які треба встановлювати.
Навіть якщо хочеш усе зробити чесно — зробити це майже неможливо: систему оподаткування й контролю за цим виробництвом треба просто реформувати. У Європі такого регулювання взагалі немає — ні акцизу, ні відповідних вимог, ні з безпекової, ні з податкової точки зору. Тобто в нинішньому вигляді ця система не працює.
І запровадження вимоги про 7% біоетанолу сьогодні по факту стимулює не наших виробників спирту, а європейських, які продають цей спирт своїм заводам — і продають його більше. А ми при цьому ще й платимо додаткові гроші, хай і невеликі, — до ₴1 за літр. Але навіщо?
Що ми цим вирішили? Нічого. Кого простимулювали? Європейських виробників. Цю вимогу не варто було вводити зараз: увели — і самі собі ще й ускладнили ситуацію. Адже влітку у нас традиційно високе споживання, а наші традиційні постачальники — румуни, поляки, німці — просто не можуть наростити для нас обсяги саме цього, зі спиртом, бензину: у них немає потужностей. А раніше, коли не вистачало пального, ми мали клапан — везли, наприклад, з таких напрямків, як Греція, морем.
Тепер так зробити не можемо, бо там просто не виробляють цю саму марку бензину, хоча це нібито європейський стандарт. Просто той завод працює на експорт, а всередині країни ця вимога для внутрішнього ринку діє інакше, їм це просто не цікаво: сьогодні візьмуть партію, а закінчиться сезон — не братимуть, і все. І ми знову опиняємось на межі. Навіщо було це робити, коли про ризики попереджали? Зробили — а тепер маємо те, що маємо.
Максим Самойлюк: У 2025 році цю вимогу про додавання біоетанолу вже відкладали на рік, а цього разу не відклали: з 1 липня вона знову чинна. І я досі не можу зрозуміти, кому це вигідно — навіть якщо спробувати пошукати якусь корупційну історію за цим, вона просто не проглядається. Чому не можна було знову відкласти, відкатати назад, — абсолютно незрозуміле рішення.
Сергій Куюн: Лобіювали це виробники спирту — це зрозуміло, вони хочуть виробляти більше: у нас є квота на експорт до Європи, але нас там постійно «футболять», торпедують — і, до речі, часом торпедують по ділу, бо різні махінації там теж трапляються. Тож їм вигідніше продавати тут: щоб у них купували цей біоетанол і на цьому можна було заробляти, нарощуючи виробництво. Але ось незадача — в Україні війна, і для декого це, здається, й досі новина: ніхто не хоче купувати цей спирт, бо це складно й небезпечно.
Максим Самойлюк: А самим виробникам спирту зайнятися виробництвом такого бензину не можна?
Сергій Куюн: А що таке бензин у нашому розумінні? Це те, що продається через колонки на заправках. Виключно. Заправкам такий домішаний бензин, по суті, не потрібен — у них є свої виробники за кордоном. Тут узагалі є ще й питання маркетингу: одна справа, коли ти пишеш, що привіз пальне з Orlen, із Литви, з Німеччини, а інша — коли зробив його десь у Гайсині.
Люди, які їздять на бензинових автівках, дуже прискіпливі саме до якості: свої машини вони дуже люблять. З дизельними інакше, там простіше. А з бензином — саме тому найбільші продажі якраз у мереж, які продають дорожче: це свідчить, що люди готові платити більше, але за гарантію якості.
Максим Самойлюк: Що зараз відбувається з тіньовим ринком пального? Ми знаємо, що у 2023 році, за офіційними даними, було щонайменше 22 нафтопереробні заводи, які виробляли неякісне пальне. Із кризою цей ринок і досі існує? Він скорочується — чи, навпаки, знову зростає, і ті, хто менш прискіпливо стежить за якістю, знову користуються цими послугами? Що з ним об’єктивно відбулося?
Сергій Куюн: Ще з 2022 року я, зокрема, намагався активно боротися із цим явищем. Про що взагалі йдеться? Йдеться про міні-НПЗ, тобто примітивну переробку: туди ще й додавали якісь октанопідвищувальні присадки, імпортували їх і гнали далі. Зробити з ними щось було майже неможливо: грошей вистачало, щоб «занести» всім — прокурорам, поліцейським і так далі, пожежникам, — і нічого не виходило. Фінал у цій історії доволі трагікомічний: більшість таких міні-заводів розбомбила сама Росія — з початком війни, в межах програми знищення паливної інфраструктури, багато з них зруйнували. Але буквально сьогодні мав розмову: газовий конденсат — основну сировину для таких «мінізаводів» — зараз купити практично неможливо. Кому він потрібен, незрозуміло: переробки в країні нібито немає, а попит на конденсат чомусь є.
Так само з біоетанолом і октанопідвищувальними компонентами: їх складно купити, і цінник на них зараз навіть вищий за сам бензин. Тобто щось явно відбувається. У чому річ: біоетанол, як я вже казав, купити важко — щойно ти офіційно називаєш це біоетанолом, одразу купа обмежень. А відбувається ось що: у нас є спиртзаводи, які мають дозвіл виробляти технічні розчинники. Формально такий завод виробляє не біоетанол, а якийсь розчинник для лакофарбової промисловості — хоча по суті це той самий біоетанол, просто на папері він оформлений інакше.
І цей «розчинник» їде напряму, без векселів, без податківця в будці — просто їде кудись і десь зникає, і ніхто офіційно не знає куди. Податкова про це знає, усі про це знають: контролю формально багато — податківці, камери, — але схема все одно працює. Перекрити цей конкретний канал — і все, у виробників міні-НПЗ просто не буде компонента, який горить у бензині, і цей тіньовий ринок задихнеться сам собою. Але поки що чомусь усе це продовжує функціонувати.
Ангеліна Завадецька: Сказати, що після повномасштабного вторгнення ринок став прозорішим, не можна?
Сергій Куюн: Певною мірою можна: гравців стало значно менше. За нашими оцінками, лишилося буквально штук п’ять — найбільш «відбитих», але вони є. Дехто з них навіть почав платити податки: бачимо, що відомі гравці щось платять, але яку саме частку від реального обсягу виробництва — хто це перевірить, тут дуже великі сумніви. За контролем якості ми бачимо це й самі: робимо виміри на заправках, особливо по бензину, та й по дизелю теж — і видно, що певні параметри, наприклад вміст кисню, бензолу, ароматичних вуглеводнів, зашкалюють.
Це основна ознака того, що туди щось додавали, і без лабораторного контролю це не помітно. Я не назвав би це катастрофою, але певна частка такого пального на ринку є: по бензину, думаю, це щонайменше відсотків десять. Це не означає, що це суцільна «бодяга»: продавці розуміють, що якщо зробити щось відверто неякісне абияк, бізнес довго не протримається, тож намагаються тримати якийсь прийнятний рівень — це вже не той жах, що був раніше. Але тут питання радше в податках, які для держави були б зовсім не зайвими.
Як із цим боротися? Дуже просто: основна ознака «бодяги» — це ціна. Якщо ціна мінімальна, нижча за все інше, — це вже привід насторожитися. І так завжди, окрім одного випадку — «Укрнафти». У приватних мереж ціна буває нижчою, ніж у «Укрнафти», і причина проста: «Укрнафта» так само імпортує бензин, дефіциту пропозиції в неї немає, а держмережа, як правило, тримає нижчу маржу за приватний бізнес. А от коли хтось не такий великий і при цьому працює з такою самою чи ще нижчою економікою, як «Укрнафта», — ось це вже привід замислитися. Розумію, що пересічний споживач про це не думає, але, чесно, і я в магазині не завжди беру найдешевші продукти — просто не вірю в такі дива. Тому низька ціна завжди має насторожувати.
Ангеліна Завадецька: Ми записуємо цей випуск наприкінці липня, тож уже час запитати і про зиму. До чого готуватися? Наскільки стійка українська паливна логістика до можливих блекаутів, морозів, до зими загалом?
Сергій Куюн: Здається, ми вже не раз щось долали, і наче все ставало добре — але щоразу знову щось виникає: то розбомбили, то знову щось прилетіло, і все знову хитається. Казати, що нам байдуже, і ми, мовляв, стійкі й сильні й усе витримаємо, — не можна.
Треба завжди розраховувати на гірший сценарій. Росіянам, треба віддати належне, вони системно й постійно шукають наші больові точки — і продовжуватимуть це робити, бо, по суті, просто копіюють нас: ми б’ємо по їхніх НПЗ — вони по наших заправках, ми — по Wildberries, вони — по «Новій пошті», і так далі. Тож шукатимуть далі, і певні успіхи в цьому в них, на жаль, є. Ми розуміємо, де вузькі місця, тож треба розширювати альтернативи. І, до речі, за останніми новинами — мережа «ОККО», яка довго працювала над цим проєктом, отримала в Польщі можливість прямого виходу до моря через державного польського оператора.
Це не якийсь величезний шлюз, але тепер вона сама може закуповувати пальне на світовому ринку й завозити його в Україну — ще одне нове джерело постачання, хоч і з тим самим вузьким місцем далі — залізницею. Але компанії постійно над цим працюють: наприклад, UPG має власний термінал у Щецині, придбаний ще 2022 року, у Німеччині деякі компанії зараз укладають нові контракти. Тобто маршрути постійно прокладаються й розвиваються.
Минула зима була дуже важкою: замерзали порти на Балтиці, обледеніли колії, вагони сходили з рейок — і морози були справді серйозні. Але ми впоралися, назбирали додаткового досвіду й ресурсу. Тут, як то кажуть, і без того війна, а тут ще й погода підкидає: минулого разу довелося буквально вигрібати все арктичне пальне, яке взагалі було в Європі, — такого сорту небагато виробляють, бо такі морози бувають рідко. Один наш бензовоз навіть доїхав по нього аж до Фінляндії. Коли треба — привозимо. Але сказати, що ми вже стовідсотково захищені від таких сюрпризів, на жаль, не можна: несподіванки можливі, і до них треба готуватися. Готуватися до гіршого — і сподіватися, що будемо готові.
 
Запис Паливна війна: що буде з бензином, цінами та заправками спершу з'явиться на Громадське радіо.

На автозаправних станціях Києва оновили вартість пального. Найбільші мережі АЗС пропонують різні ціни на бензин та дизельне пальне. Найдорожче бензин і дизель продають на заправках OKKO, тоді як найнижчі ціни серед найбільших мереж пропонує Ukrnafta, а UPG займає проміжну позицію.
Новини.LIVE зібрали актуальні ціни на пальне у популярних мережах столиці.
Ціни на пальне на АЗС UPG
Так, на АЗС UPG літр бензину А-95 коштує 79,90 грн, бензин UPG 100 — 88,90, UPG 95 — 81,90, а дизельне пальне — 90,90 грн.
Ціни на АЗС UPG. Фото: Новини.LIVE
Ціни на пальне на АЗС OKKO
На заправках OKKO за літр 95-того бензину доведеться заплатити 85,90 грн, за А-95 євро —82,90, дизельне пальне продають по 96,90 грн, а ДП євро — 93,90.
Пальне на АЗС ОККО. Фото: Новини.LIVE
Ціни на пальне на АЗС "Укрнафта"
Водночас мережа Ukrnafta пропонує бензин А-95 за 79,80 грн за літр, А-92 — 77,90. Дизельне пальне тут коштує 89,90 грн.
Різниця у вартості пального на популярних АЗС сягає кількох гривень за літр. Проте ціни на пальне можуть відрізнятися залежно від регіону та конкретної автозаправної станції.
Ціна на пальне на "Укрнафті". Фото: Новини.LIVE
Як писали Новини.LIVE, на Київщині через спеку запровадили тимчасові обмеження для руху великовагового транспорту дорогами загального користування. Заборона діє у період, коли температура повітря перевищує 28 °C, щоб зберегти дорожнє покриття від руйнування. Обмеження не поширюються на транспорт, який перевозить небезпечні, швидкопсувні вантажі, живих тварин або бере участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Водночас дослідження LUN показало, що влітку передмістя Києва може бути на 8 °C прохолоднішим за центральні райони столиці. Однією з головних причин такого перепаду є велика кількість зелених зон, менша щільність забудови та нижчий рівень нагрівання поверхонь. Найкомфортніший мікроклімат фіксують у населених пунктах, розташованих поруч із лісами та водоймами.

Водіям доведеться уважніше порівнювати пропозиції мереж: різниця між цінами на популярні види пального залишається відчутною у різних регіонах України.
n Про це повідомляє портал minfin.com.ua.n
У вівторок, 4 серпня, середня ціна на бензин марки А-95 залишилася на рівні 81,25 грн/л, тоді як дизельне пальне подорожчало на 25 копійок і становило 92,84 грн/л.
Згідно з даними порталу minfin.com.ua, оприлюднено такі середні ціни на пальне.
Середні ціни на пальне станом на 4 серпня
бензин А-95 (преміум) – 84,28 грн/л;
бензин А-95 – 81,25 грн/л;
бензин А-92 – 77,89 грн/л (здорожчав на 8 копійок);
дизпальне – 92,84 грн/л (здорожчало на 25 копійок);
автогаз – 43,66 грн/л.
Ціни у мережах АЗС
Укрнафта
бензин А-95 – 79,9 грн/л;
дизпальне – 89,9 грн/л;
автогаз – 42,9 грн/л.
Авантаж 7
бензин А-95 – 79,95 грн/л;
дизпальне – 93,95 грн/л;
автогаз – 40,45 грн/л.
ОККО
бензин А-95 – 82,9 грн/л;
дизпальне – 93,9 грн/л;
автогаз – 43,9 грн/л.
БРСМ-Нафта
бензин А-95 – 79,63 грн/л;
дизпальне – 91,04 грн/л;
автогаз – 41,39 грн/л.
WOG
бензин А-95 – 83,5 грн/л;
дизпальне – 93,8 грн/л;
автогаз – 44,5 грн/л.
BVS
бензин А-95 – 82,9 грн/л;
дизпальне – 94,9 грн/л;
автогаз – 42,9 грн/л.
Зміни цін варіюються між мережами та регіонами, тому актуальну інформацію слід перевіряти на офіційних сайтах мереж заправок.
Інші теми, які вам можуть сподобатися:
30 липня середні ціни на пальне в Україні зросли: А-95 – 81,19 грн/л, дизель – 90,66 грн/л; дані та порівняння мереж за minfin.com.ua.
17 липня середні ціни на пальне в Україні зросли: бензин А-95 до 75,07 грн/л, дизель до 77,10 грн/л, автогаз злегка подешевшав.
Уряд пообіцяв уникнути дефіциту пального для ЗСУ, населення і посівної, контролюючи ціни через Укрнафту та виплачуючи допомогу вразливим категоріям.
The post Ціни на пальне 4 серпня змінилися: дизель і А-92 подорожчали first appeared on Межа. Новини України..

Серед трьох загиблих унаслідок удару росіян по АЗС у Криворізькому районі є рятувальник ДСНС та його 8-річний син.
Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
«Через російський удар по АЗС у Широківській громаді Криворізького району загинули 3 людей, серед них — рятувальник і його 8-річний син», — сказано в повідомленні.
Згорілий автомобіль на заправці у Криворізькому районі після російської атаки / Фото: ДСНС
Рятувальник гасить пожежу на заправці, видно також згорілий автомобіль / Фото: ДСНС
Третьою загиблою виявилась операторка заправки Тетяна Волкова, повідомили в «Нафтогазі». Там також уточнили, що ворог атакував автозаправний комплекс «Укрнафта».
Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа повідомив, що внаслідок удару по АЗС у Криворізькому районі крім трьох загиблих є ще шестеро постраждалих. Усі вони госпіталізовані: 49-річний чоловік у важкому стані. Чоловіки 53, 46, 20 років та жінки 51 і 60 років у стані середньої тяжкості.
Пожежу, яка виникла через удар, рятувальники приборкали.
У Дніпропетровській обласній прокуратурі повідомили, що росіяни вдарили дроном по заправці близько 12:55.
У «Нафтогазі» також розповіли, що лише за сім місяців 2026 року ворог зруйнував 32 АЗК UKRNAFTA та 5 АЗК «Укргазвидобування». Частину з них уже вдалося відновити та повернути до роботи.
Запис Рятувальник з сином загинули через удар росіян по АЗС на Криворіжжі спершу з'явиться на Громадське радіо.