Search trend "21 січня свято"

Сьогодні, 24 січня, у Свято-Георгіївському храмі міста Хмельницький попрощалися з поліцейськими Русланом Буровим і Валентином Медвідем. Вони загинули 21 січня цього року під час виконання бойового завдання на Сумщині.

Президент України Володимир Зеленський записав відеозвернення для українців у День Соборності України, який традиційно відзначають 22 січня. У привітанні він пояснив значущість свята та чому кожен громадянин має об'єднатися. Відеозвернення Володимира Зеленського опублікувала пресслужба Офіса Президента України. "Мільйони з нас - разом. І разом змогли вистояти, зберегти Україну разом, дали відсіч окупанту, стримали цю велику навалу разом. У цьому слові - "разом" - прихована сила українців. Це про нас, про те, на що здатні ми, коли ми обираємо не якісь власні амбіції, а обираємо Україну. Обираємо її інтереси. Коли обираємо не срач, а меч. Боронити своє. Боронити своїх. Боронити всіма силами", - зазначив Зеленський. Він підкреслив, що 24 лютого стало іспитом для української єдності. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сказали, якою буде погода на День Соборності "Кожного року в цей день ми завжди згадували ці уроки соборності, ми робили живі ланцюги, ми казали, як важливо берегти єдність і бути пліч-о-пліч. Але настав день, і нам випало це довести. 24 лютого. День, який став вирішальним моментом. Таким викликом став. Таким іспитом на єдність, на зрілість, на віру в Україну. І ми об'єднались. Українці всі об'єднались. Не декларативно, не на папері, не за якоюсь командою, а за покликом всередині", - сказав Президент. Виступаючи з Софійської площі, він запевнив, що Українська держава вистоїть, і на цю площу будуть приходити діти наші, онуки, покоління. "І в День Соборності, і в усі інші свята. Під синьо-жовтим прапором. У нашій державі. І ми зробимо все, аби так було. Аби було не соромно перед ними, аби вони знали, що ми не повторили помилок минулого. І Україна є. Україна єдина. Мирна. Соборна", наголосив глава держави. Українці 22 січня відзначають День Соборності. Це свято щороку відзначається у день проголошення у 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. 21 листопада українці відзначають День гідності та свободи. Це офіційне свято започаткували у 2014 році на честь двох революції, які відбулися в Україні у 2004 та 2013 роках.

Протягом століть українські землі були розділені та знаходились під гнітом Австро-Угорської та Російської імперій. Закінчення Першої світової війни та настання революційних подій, сприяли зусиллям українців у їхньому прагненні боротьби за свою незалежність. Тому День Соборності є святом для всіх громадян, символізуючи їхнє прагнення до єдності та свободи.Історія святаДень Соборності України відзначає події, що відбулися 22 січня 1919 року. Того дня в Києві Українська Народна Республіка та Західно-Українська Народна Республіка ухвалили Акт Злуки, оголосивши про об'єднання Західної та Східної України в єдину державу.Акт Злуки визначав межі та форму правління соборної країни, що стала важливим кроком у становленні сучасної незалежної України. Це було визначальним моментом в історії української державності, коли було здійснено спробу об'єднати різні частини українського народу під єдиним прапором.Фото: Історична правдаЦього дня також згадують про Четвертий Універсал Центральної Ради, що був підписаний 22 січня 1918 року, тобто у той самий день, коли відзначається День Соборності та Свободи України, але на рік раніше. Цей історичний документ мав важливе значення для української державності, проголошував повну незалежність та територіальну цілісність Української Народної Республіки."Край до ладу, до творчої роботи, до скріплення революції та волі нашої, ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всіх громадян України: однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу", - йдеться в уривку з тексту ІV Універсалу. Михайло Грушевський, в якості голови Української Центральної Ради, відіграв ключову роль у подіях того часу. Підписання Четвертого Універсалу стало важливим кроком для української нації в боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність.Фото: wіkіреdіа.оrgНезважаючи на те, що фактичне об'єднання республік УНР і ЗУНР не відбулося, події того часу мали значний вплив на політичну обстановку в Україні. Свято Дня Соборності та Свободи України стало символом важливого етапу в боротьбі за незалежність та єдність країни.День Соборності - цікаві фактиАкт Злуки 1919 року, який призначав об'єднання ЗУНР та УНР, був важливим історичним кроком, але, на жаль, суперечності у політичних поглядах і стратегіях спричинили конфлікти серед лідерівБуржуазно-демократичний характер ЗУНР входив у конфлікт із радикалізованою національно-соціалістичною УНР, що призвело до розриву між Заходом та Сходом. Євген Петрушевич, один з ключових фігур української політики того часу, поставив свій підпис на документі, який формально скасовував в односторонньому порядку Акт Злуки. Тож, об'єднана Українська Держава проіснувала приблизно до середини липня 1919 року, що складає близько 175 днів.У період радянського режиму уряд відмовлявся від визнання Дня Соборності України. Згадки про цю подію прагнули приховати та забути, вважаючи "контрреволюційним святом", адже це не відповідало офіційній ідеології.Перше святкування стало справжньою історичною подією та відбувалося в Хусті, що на Закарпатті, у 1939 році. У той період місто мало статус столиці Карпатської України, яка існувала як автономна частина в складі Чехословаччини. Для відзначення 20-річчя Соборності України на головній площі міста згуртувалося близько 30 тисяч людей, які тримали синьо-жовті прапори. Таке святкування було дуже символічним, відіграло важливу роль у підтримці національного духу та сприяло утвердженню єдності українців.Фото: Fасеbооk "Тrаnsсаrраthіаn Неrіtаgе"Скасування та впровадження святаСвято Дня Соборності України отримало офіційний статус завдяки указу президента України Леоніда Кучми від 21 січня 1999 року "Про День соборності України". Зазначений указ заклав традицію відзначати це свято щорічно 22 січня, вшановуючи події, що сприяли об'єднанню різних частин українських земель.Згодом, у 2011 році формат та зміст свята були змінені. Згідно з указом тодішнього президента України Віктора Януковича, 22 січня оголосили Днем Соборності та Свободи України. При цьому було скасовано укази президентів Леоніда Кучми від 1999 року та Віктора Ющенка від 2005 року, якими відзнялись як окремі свята День Соборності та День Свободи (був присвячений Помаранчевій революції). Свята були відновлені вже у 2014 році новими указами президента Петра Порошенка.Традиції в День СоборностіТрадиція формування "живого ланцюга" в День Соборності бере свій початок у 1990 році. Патріотично налаштовані громадяни на чолі з Народним Рухом України вирішили об'єднати свої зусилля для демонстрації національної єдності. Утворений ланцюг злуки "Українська хвиля", простягався з Києва до Львова, Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного.Ця вражаюча традиція живе й нині, живий ланцюг став справжнім символом національної єдності та бажання будувати спільне майбутнє. Люди в інших країнах також приєднуються до цієї акції, виражаючи підтримку та солідарність з Україною.Фото: Frееріk 

21 січня віряни вшановують пам'ять преподобного Максима Сповідника. Він віддано поширював ідеї християнства серед народу. Повний текст новини

Сьогодні, 21 січня, Міжнародний день обіймів. Віряни вшановують пам'ять святого ісповідника Максима. До Нового року залишилося 344 днів.

Дата 21 січня примітна багатьма цікавими святами і подіями.

Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.

21 січня згадують преподобного Максима, сповідника. Максим народився в Константинополі близько 580 року. Він був освіченою і сумлінною людиною, і незабаром став першим секретарем візантійського імператора Іраклія. Але не зміг довго жити придворним життям і пішов у Хрисопольську обитель (на протилежному березі Босфору - нині Скутарі), де прийняв чернечий постриг. Завдяки чеснотам незабаром його обрали ігуменом монастиря. Пізніше Максим поїхав до Олександрії, куди його запросили богослови. Там проповідник виступив проти єресей монофізитів і монофелітів і став ініціатором скликання Латеранського собору, який засудив монофелітство. Але серед прихильників єресі виявилося багато впливових людей, тож преподобного звинуватили у зраді вітчизни та ув'язнили. Максима жорстоко катували: йому відрізали язик і зрізали праву руку, а потім заслали в Колхіду. Але сталося диво: святий знову знайшов здатність говорити і писати. Після себе Максим сповідник залишив велику богословську спадщину. 21 січня в церкві також вшановують пам'ять мучеників Євгена, Кандида, Валеріана і Акіли, мученика Неофіта Нікейського. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Великдень-2025: коли святкують римо-католики та православні Прикмети погода стоїть ясна - весна буде гарною; опівночі видно крізь хмари місяць - у полях буде гарний урожай; небо вдень чисте - чекай заморозків. У народному календарі 21 січня - свято Максимів день, Максим-утішитель. За традицією цього дня чоловікові та дружині треба вийти на подвір'я, тримаючись за руки, і струсити з дерев іній - вважається, що це принесе в дім порозуміння і щастя. Що не можна робити сваритися, особливо з близькими; відмовляти в допомозі; ображати тих, хто слабший. Цього дня не можна давати в борг сіль, оскільки з дому підуть щастя і достаток. Що можна робити Преподобному Максиму моляться про заступництво вдови і сироти, а також шанують милосердних людей, адже добро завжди вважається справою Божою, а зло - служіння дияволу. Також святий вважається втішником в образах і помічником у бідах і прикрощах, тому в день його пам'яті потрібно згадати добрим словом людей, які колись прийшли на допомогу. На Максима потрібно обов'язково зробити якусь добру справу - за добро неодмінно повернеться сторицею. 24 лютого в Україні розпочинається Масниця, яка має особливе значення для вірян. Вона триватиме тиждень перед Великим постом, який передує Великодню. Його дата у 2025 році - 20 квітня. Традиційно протягом семи днів можна готувати млинці і ними пригощати рідних, друзів, сусідів.

День обіймів відзначають у світі 21 січня

У цей день віряни дотримуються деяких заборон

Сьогодні не варто сваритися

День "Обійми своє цуценя" та Міжнародний день тренувальних штанів. Що ще відзначається 21 січня21 січня у світі відзначають День "Обійми своє цуценя", Європейський день медіації, День злакового батончика, Міжнародний день обіймів та День тренувальних штанів. Кожне свято має свою унікальну історію та традиції святкування.

Розповідаємо, яке церковне свято відзначають православні 21 січня за новим і старим стилем, що не можна робити, у кого іменини.

Китайський Новий рік - одне з найяскравіших і найочікуваніших свят у світі, яке багате традиціями та символізмом. У 2025 році він розпочнеться 29 січня і відкриє рік Дерев'яної Змії за китайським календарем. Це особливий час, коли сім'ї збираються разом, вшановують своїх предків і обмінюються побажаннями щастя, добробуту й удачі. Свято триває 15 днів і завершується грандіозним Фестивалем ліхтарів, що зачаровує барвами та світлом. Китайський Новий рік не має конкретної дати Свято відзначають за місячним календарем. Це свято завжди випадає на період між 21 січня і 20 лютого, коли настає перший молодик. 2025 року перший день китайського Нового року буде 29 січня. За китайським календарем 2025 рік закінчиться 16 лютого 2026 року. 2025 рік за китайським гороскопом буде роком Зеленої Дерев'яної Змії, однієї з 12 тварин, що циклічно змінюються в китайському зодіаку. Змія асоціюється з мудрістю, інтуїцією, спокоєм та елегантністю. Люди, народжені під цим знаком, вважаються спокійними, обдуманими та амбіційними. Вони здатні знаходити вихід навіть з найскладніших ситуацій і завжди орієнтовані на особистісний розвиток. Як святкують Новий рік у Китаї Китайський Новий рік - це час для сімейних зустрічей, щедрих трапез і ритуалів, які несуть глибоке символічне значення. Ось деякі з популярніших традицій святкування. Прибирання оселі. Напередодні Нового року китайці ретельно прибирають свої домівки, щоб позбутися старих речей і негативної енергії. Вважається, що чистота вдома приносить удачу та багатство в новому році. Прикрашання червоним кольором. Червоний колір символізує удачу та захист від злих духів. Будинки прикрашають червоними ліхтарями, стрічками і різними паперовими виробами. Вікна та двері також оздоблюють червоними написами з побажаннями щастя, успіху та здоров'я. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що подарувати на Новий рік Дерев'яної Змії: найкращі ідеї для рідних і друзів Новорічна вечеря. Центральною подією свята є сімейна вечеря, коли всі родичі збираються за столом, щоб разом зустріти новий рік. На стіл традиційно подають рибу (як символ достатку), пельмені (символ багатства) та різні десерти. Червоні конверти з грошима. Одна з улюблених традицій дітей - отримувати червоні конверти, або хунбао, з грошима. Це символ удачі й добробуту в новому році. Дорослі також обмінюються такими конвертами, бажаючи успіху в бізнесі та особистому житті. Феєрверки та танці драконів. Феєрверки - важливий елемент святкування, вони символізують вигнання злих духів і зустріч нового року. Під час святкувань також проводять танці драконів і левів, які мають на меті привернути удачу. Свято ліхтарів. В останній день святкування китайського Нового року відбувається Свято ліхтарів. Цього дня проводяться паради з яскравими ліхтарями, що символізують світло, надію та нові починання. 29 січня 2025 року, за східним календарем, розпочнеться рік дерев'яної Змії, яка за східними традиціями може принести в наступний рік більше гармонії та обережності у важливих рішеннях.стихією цього періоду буде Дерево. Дерево показує, що більшість починань цього року будуть успішними. Якщо не всі плани, які ви створювали протягом 2024 року, закінчилися успішно, то робота над будь-якими починаннями 2025 року пройде в продуктивному ключі. 2025 року щастя принесуть всі кольори, які пов'язані зі стихією Дерева. А це - білий, чорний, жовтий та золотий.

Сьогодні в Україні відзначається День гідності та свободи. Свято запровадили у листопаді 2014-го - на честь початку двох українських революцій: Помаранчевої та Революції гідності. Остання почалася саме 21 листопада 2013-го. Того дня президент Віктор Янукович заявив про призупинення переговорів про асоціацію з Європейським Союзом. У Києві на Майдан Незалежності вийшли невдоволені таким рішенням студенти. Це і стало початком Революція гідності, яку у перші тижні називали Євромайданом. Майже 1 тис. людей залишилися ночувати в центрі столиці. До ранку термін "Євромайдан" став трендом Тwіttеr. Протягом кількох днів мітинги з вимогою продовжити курс на євроінтеграцію почали збиратися в інших містах. 24 листопада в Києві на Народне Віче вийшли близько 100 тис. учасників, у Львові - майже 20 тис. Також у ці дні тривали масові акції в Луганську, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Одесі, Черкасах та інших містах. Однак у деяких - мітинги розігнали силовики. У ніч на 30 листопада на Майдані Незалежності відбувся силовий розгін демонстрантів. Близько 4:00 спецпідрозділ "Беркут" почав по-звірячому витискати активістів - били кийками та ногами. Операцію назвали "розчисткою території для встановлення новорічної ялинки". "Ніч 30 листопада і стала каталізатором, який зробив революцію. Це розгін, жорстокий силовий розгін. Потім я приїхав на Михайлівську площу. Бачив як люди стікаються туди, готові боронити. Хлопці з палками тренувалися, пораненим допомогали в соборі. Тоді я зрозумів: усе, революція станеться", згадував Сергій Кротенко, який тоді навчався в педагогічному університеті ім. Михайла Драгоманова. 1 грудня в центрі Києва пройшло віче, яке зібрало від 500 тис. до 1 млн осіб. Люди зайняли Майдан Незалежності, де київські комунальники вже почали встановлювати новорічну ялинку та готувати місце для ярмарку. Площу від мітингувальників охороняли бійці Внутрішніх військ, якими переважно були солдати строкової служби. Вони особливого опору не чинили. Зайнявши Майдан, протестувальники звели барикади, щоб запобігти повторенню розгону, що стався в ніч на 30 листопада. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У столиці анонсували заходи до Дня гідності та свободи Однією із знакових подій початку Революції гідності стало 11 грудня. Вночі спецназівці знову спробували розігнати протестувальників. Уперше за кілька сотень років дзвони Михайлівського собору забили на сполох. 16 січня 2014 року у Верховній Раді України з порушенням установленої процедури голосування прийняли 10 законів, направлених на звуження конституційних прав і свобод громадян. За три дні в Києві на Народному Вічі зібралися кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили обурення ухваленням "Законів про диктатуру". Мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та Внутрішніми військами. Активісти зробили спробу штурму кордону охорони до урядового кварталу. Унаслідок сутичок був підпалений автобус "Беркута", а самих бійців закидали камінням і петардами. 22 січня 2014-го під час протистоянь на вул. Михайла Грушевського були вбиті з вогнепальної зброї Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Отримали поранення й померли наступного тижня в лікарнях Роман Сеник та Олександр Бадера. У лісосмузі в Бориспільському районі Київської області знайшли тіло Юрія Вербицького, якого викрали з лікарні. Найдраматичнішим етапом революції стали події в Києві 18-20 лютого, в ході яких загинули більш як сотня протестувальників і кілька тисяч було травмовано. У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович з найближчим оточенням утік з України. Спочатку він залишив Київ й виїхав до Харкова. Там за підтримки Росії намагався влаштувати з'їзд своїх прихильників та соратників зі східних регіонів України. Однак йому нічого не вдалося. Тому Янукович та члени його уряду - втекли до РФ. 22 лютого тисячі активістів та волонтерів приїхали до Межигір'я аби перевірити інформацію про втечу Януковича. Маєток був пустим. Того ж дня Верховна Рада підтримала постанову про самоусунення Януковича з посади президента. Вибори глави держави були призначені на 25 травня 2014-го. Проти самого Януковича була порушена кримінальна справа. У січні 2019-го його заочно засудили до 13 років тюрми - за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни. Колишній президент-утікач нині продовжує переховуватися у Росії. День гідности та свободи святкують в Україні 21 листопада на честь початку цього дня помаранчевої революції 2004-го та Революції гідності 2013 року. Свято є наступником Дня свободи, що відзначали 22 листопада у 2005-2011 роках на честь помаранчевої революції. Його скасував указом президент Віктор Янукович. 13 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначають День гідності та свободи.