Search trend "Інститут З Вивчення Війни"

Українські далекобійні удари створюють дедалі більші проблеми для російської логістики та внутрішньої торгівлі. Російські маркетплейси змушені підвищувати комісії та витрати на логістику, тоді як споживчі витрати на онлайн-майданчиках помітно скорочуються. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), який посилається на дані російських та українських джерел.

Фінансовий директор російського "Сбербанку" Тарас Скворцов 29 серпня заявив, що споживчі витрати на російських маркетплейсах за останні тижні скоротилися приблизно на 15%. Водночас на ці майданчики припадає близько 15% усіх споживчих витрат у Росії.

Ще серйозніші проблеми фіксують із собівартістю роботи продавців. За даними Служби зовнішньої розвідки України, російські маркетплейси різко збільшили комісії та логістичні платежі.

Зокрема, Ozon у період із квітня по червень 2026 року стягував у середньому 47,8% вартості товару у вигляді комісій та логістичних витрат. Для продавців, які користуються складами Ozon за моделлю FBO, комісія могла сягати 55%.

У результаті середня рентабельність торгівлі на російських маркетплейсах за рік впала приблизно з 15% до 5%. Для окремих категорій товарів продажі вже стали фактично збитковими.

Українська розвідка також прогнозує подальше підвищення тарифів у другій половині 2026 року. Причиною називають, зокрема, витрати на відновлення пошкодженої інфраструктури та посилення заходів безпеки.

ISW пов’язує ці проблеми з українською кампанією ударів по російських маркетплейсах. Її мета – не лише завдати економічної шкоди, а й ускладнити логістичні ланцюги, які можуть використовуватися для забезпечення російської армії.

Таким чином, далекобійні атаки України дедалі більше впливають не тільки на російські військові об’єкти, а й на цивільну економіку та систему постачання всередині РФ.

Також видання "Коментарі" повідомляло – українські сили нарощують удари по російських військових об’єктах у глибині РФ, одночасно намагаючись послабити систему протиповітряної оборони противника. Йдеться, зокрема, про атаки на аеродроми, пункти запуску ударних дронів, радари та склади боєприпасів. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Росія наразі не демонструє ознак підготовки до нападу на державу-члена НАТО. У Румунії заявляють, що країни Альянсу регулярно обмінюються розвідувальною інформацією та спільно оцінюють потенційні загрози з боку Кремля. Про це заявив виконувач обов'язків міністра оборони Румунії Раду Мируце, повідомляє Digi24.

За його словами, Бухарест не має підстав вважати, що Москва планує атакувати одну з країн НАТО.

"Я не вірю, що у Росії є намір атакувати будь-яку країну-члена НАТО", — сказав Мируце.

Він наголосив, що подібні оцінки формуються не лише румунськими структурами, а й партнерами по Альянсу.

Міністр зазначив, що країни НАТО обмінюються розвідданими та зіставляють власні аналітичні висновки. Наразі, за його словами, ці дані не свідчать про підготовку Росії до прямої атаки на Альянс.

Водночас Мируце звернув увагу на зміни безпосередньо на українському фронті. На його думку, російська армія вступила у новий етап війни, коли її просування фактично зупинилося, а ставка на виснаження України поступово втрачає ефективність.

Окремо він відзначив скорочення російської переваги в повітрі. За словами румунського чиновника, показовим став випадок, коли український F-16 збив російський літак у повітряному бою.

Мируце також нагадав про українські удари безпілотниками по об'єктах у глибині російської території. Він припустив, що нині ситуація на фронті перебуває у стані стагнації.

Схожі сумніви щодо можливості російського нападу на НАТО раніше висловлював президент Фінляндії Александр Стубб. Він наголошував, що йдеться про найпотужніший військовий альянс світу.

Водночас у НАТО продовжують уважно стежити за діями Кремля, оскільки потенційна загроза з боку Росії залишається одним із ключових питань безпеки Європи.

Також видання "Коментарі" повідомляло – українські сили нарощують удари по російських військових об’єктах у глибині РФ, одночасно намагаючись послабити систему протиповітряної оборони противника. Йдеться, зокрема, про атаки на аеродроми, пункти запуску ударних дронів, радари та склади боєприпасів. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Українські захисники нещодавно провели операцію піхотою на Куп’янському напрямку, під час якої зачистили близько 2 квадратні кілометрів лісової місцевості. Ймовірно, цьому передувало придушення російських можливостей застосовувати ударні дрони. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Американські аналітики відреагували на заяву корпусу "Хартія" від 30 серпня про те, що його бійці очистили два квадратні кілометри лісистої місцевості на Харківщині на південний захід від Західного та продовжують просування на захід від Дворічної (обидва місця на північ від Куп'янська).

В ISW зазначили, що підрозділ опублікував відео з геолокацією, на якому видно щонайменше 15-20 українських військовослужбовців, які біжать у лісистій місцевості. Виходячи з аналізу аналітиків, імовірно, в операції брала участь піхотна група чисельністю до взводу.

Експерти ISW нагадали, що раніше українські війська захопили 7,5 квадратного кілометра вітрових смуг на південний захід від Дворічної та просунулися на північ Західного. Цьому перебували удари по скупченнях російської живої сили, безпілотних наземних транспортних засобах, радарах, системах радіоелектронної боротьби, антенах зв'язку та ударних безпілотниках типу "Молнія" на Куп'янському напрямку.

Також аналітики нагадали, що з 2025 року як українські, так і російські війська намагаються відновити можливість здійснювати тактичний маневр на полі бою. На їхню думку, останні українські контратаки, а також операції з придушення російської дронової оборони можуть бути частиною цих зусиль.

Також видання "Коментарі" повідомляло – українські сили нарощують удари по російських військових об’єктах у глибині РФ, одночасно намагаючись послабити систему протиповітряної оборони противника. Йдеться, зокрема, про атаки на аеродроми, пункти запуску ударних дронів, радари та склади боєприпасів. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Українські війська нещодавно просунулися і продовжують утримувати позиції в районах на північний схід і на південний схід від Добропілля Донецької області. Про це йдеться у свіжому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики вивчили опубліковані 27 серпня відеозаписи із геолокацією. Вони вказують на те, що російські війська завдавали ударів по українських позиціях у східній частині Ганнівки та Чернігівки. Це, за оцінкою ISW, свідчить про збереження української присутності на цих напрямках, незважаючи на попередні заяви російської сторони щодо захоплення відповідних територій.

Добропілля має важливе значення для подальшого розвитку бойових дій на цій ділянці фронту. За оцінкою аналітиків, російське командування прагне перетворити місто на ключовий логістичний вузол. Контроль над ним потенційно дозволив би російським військам ускладнити постачання українських підрозділів на Покровському напрямі.

Надалі Москва може розраховувати на розвиток наступу у напрямку Слов'янсько-Краматорської агломерації та Дніпропетровської області. Саме тому ситуація довкола Добропілля залишається однією з важливих точок на цій ділянці фронту.

Російські пропагандисти раніше стверджували, що війська РФ нібито наблизилися до Добропілля приблизно на п'ять кілометрів після захоплення Матяшевого, Водянського та Краснопілля. Проте українські військові називають такі заяви перебільшеними.

Дані ISW також не підтверджують картину стрімкого російського поступу, яку намагаються створити російські джерела. Навпаки, геолокаційні матеріали вказують на те, що українські підрозділи зберігають позиції у низці районів.

Таким чином, боротьба за підступи до Добропілля триває, а заяви про нібито практично досягнуте місто поки що вимагають обережного ставлення та підтвердження незалежними джерелами.

Читайте також на порталі "Коментарі" - армія Росії почала не впоратися із втратами: Захід назвав тривожний розрив.

Міноборони Росії, напевно, готує інфраструктуру, яка дозволить швидше провести новий заклик резервістів у разі відповідного рішення Володимира Путіна. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Як зазначають аналітики, 28 серпня російське військове відомство опублікувало проект поправок до законодавства. Документ передбачає розширення переліку персональних даних, до яких російські військові зможуть отримувати доступ при оцінці громадян та військовослужбовців для певних військових посад.

Йдеться не лише про стандартну інформацію. У розпорядженні військових можуть виявитися відомості про реєстрацію, доходи та місце роботи, освіту, інвалідність, податки, банківські рахунки та стан здоров'я громадян, які перебувають на військовому обліку.

В ISW вважають, що ініціатива є частиною довгострокової спроби Росії створити єдину цифрову систему для керування закликом та мобілізацією. Розширений доступ до інформації дозволить швидше визначати, хто з росіян здатний проходити службу, та потенційно прискорити розгортання мобілізаційних механізмів.

Особливу увагу аналітики звертають на повідомлення про можливий примусовий заклик резервістів після виборів до Держдуми, намічених на 20 вересня. При цьому ISW наголошує: опублікований проект поправок не означає, що Путін вже ухвалив рішення про мобілізацію.

За оцінкою інституту, Москва радше створює умови на випадок такого рішення. При цьому нова система збору даних може використовуватися і без масштабного призову для звичайного комплектування армії та управління особовим складом.

Остаточне рішення про можливу мобілізацію, як вважають аналітики, залишається особистою прерогативою Путіна. Він враховуватиме ситуацію на фронті і те, наскільки такий крок може вплинути на стійкість російського режиму.

Читайте також на порталі "Коментарі" - директор ЦРУ в Москві : розкрито причини таємного візиту, чи світ став ближчим.

Російська армія нарощує інтенсивність ударів по Слов’янську та його околицях, намагаючись послабити українську логістику й оборону перед можливим наземним наступом. Для атак окупанти дедалі активніше використовують КАБи, ударні дрони та РСЗВ.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) за 26 серпня.

Начальник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях раніше повідомляв, що російські війська, крім керованих авіабомб і безпілотників, почали застосовувати по місту реактивні системи залпового вогню «Смерч» і “Торнадо-С”. Також, за його словами, щільність обстрілів зросла.

Аналітики ISW вважають, що Росія може повторювати тактику, яку застосовувала під час боїв за Костянтинівку. Там масовані удари КАБами руйнували міську забудову, а згодом окупанти могли використовувати зруйновані будівлі для укриття та маскування.

“Російські війська, ймовірно, застосовують уроки, отримані з Костянтинівки, щоб створити умови для майбутніх наступів на Слов’янськ”, — зазначили в ISW.

Водночас, за оцінкою аналітиків, до повномасштабної наземної операції проти Слов’янська російським військам ще необхідно виконати низку тактичних завдань. Зокрема, йдеться про захоплення Рай-Олександрівки та Миколаївки, а також територій навколо них.

Таким чином, нинішні удари можуть бути частиною підготовки поля бою перед майбутнім наступом.

“Російські війська активно готують бойове поле для запланованих майбутніх наступальних наземних операцій проти Слов’янська”, — наголосили аналітики.

Нагадаємо, у 11 армійському корпусі ЗСУ, який відповідає за оборону Краматорська та Словʼянська, готують зміну командира. Замість бригадного генерала Олексія Майстренка на посаду можуть призначити колишнього командира 80-ї бригади Еміля Ішкулова.

Згодом у Збройних силах України відбулися нові кадрові призначення на важливих напрямках Донбасу. Полковник Еміль Ішкулов очолив 11-й армійський корпус, а Валерій Скред став командувачем 19-го корпусу.

Як повідомлялося, президент РФ Володимир Путін поставив російським військам завдання захопити всю Донецьку область до 31 грудня 2026 року. Однак в Інституті вивчення війни (ISW) висловили думку, що Росія навряд чи зможе захопити весь Донбас до кінця року.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.

The post РФ готує наступ на Слов’янськ: ISW розкрив нову тактику окупантів appeared first on Прямий.

Аналітики вважають, що навіть захоплення Костянтинівки не дозволить російським військам швидко прорвати українську оборону та захопити решту Донецької області.

Просування російських військ у Костянтинівці та поблизу міста не створює умов для швидкого оперативного прориву через решту українського "поясу фортець" і захоплення всієї Донецької області, навіть у разі повної окупації міста. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) за 26 серпня.

Російські підрозділи продовжують проникати в Костянтинівку та на її околиці невеликими піхотними групами, однак основні сили РФ поки не зайшли на більшу частину міста для закріплення цих позицій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Генштаб назвав найскладніші напрямки фронту - головне зі зведення

Українські військові, за даними оглядача Костянтина Машовця, утримують позиції на півночі та північному заході Костянтинівки, тоді як основні сили з південно-східної частини відійшли на східний берег річки Кривий Торець. При цьому окремі бійці продовжують діяти в центральній та південно-східній частинах міста, додав він.

Машовець також повідомив про проникнення російських сил на північ від Костянтинівки та на південний захід від неї, що може бути пов'язано зі спробами обійти українські позиції. За його даними, росіяни захопили Іллінівку, діють на північний захід від Степанівки та просунулися на північ від дороги Довга Балка - Іллінівка.

В ISW нагадали, що у Кремлі неодноразово називали захоплення Костянтинівки важливим етапом для подальшого наступу на агломерацію Слов'янськ - Дружківка - Краматорськ і всю Донецьку область.

У ніч проти 27 серпня противник атакував двома протикорабельними ракетами "Онікс", балістичними ракетами "Іскандер-М"/KN-23, а також 258 ударними БПЛА типу Shahed (близько третини - реактивні), "Гербера", S8000 "Бандероль" та дронами-імітаторами типу "Пародія". Основні напрямки удару - Одещина, Київщина, Дніпропетровщина, Полтавщина, Запоріжжя.

Прикордонні маршрути опинилися під тиском, а чергова атака змусила тимчасово зупинити роботу важливого міжнародного пункту пропуску на Одещині.

Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Росія у серпні 2026 року активізувала удари по об’єктах інфраструктури поблизу українсько-молдовського кордону. Під атаками опинилися, зокрема, напрямки, що мають значення для торгівлі України з державами Європи.

На думку аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), посилення ударів є частиною ширшої стратегії Кремля. Її мета полягає не лише в ускладненні українського експорту, а й у створенні відчуття небезпеки для Молдови, Румунії та міжнародних перевізників.

Російські війська, ймовірно, посилюють такі удари в рамках подвійної стратегії, спрямованої як на ізоляцію України від Європи і на підрив її здатності експортувати зерно й інші товари, а також на створення атмосфери нестабільності, щоб переконати Молдову, Румунію і міжнародних перевізників відмовитися від використання цих пунктів перетину кордону

– Інститут вивчення війни (ISW)

Росія намагається посилити нестабільність біля кордону з Молдовою

В ISW зазначили, що російське командування дедалі частіше включає прикордонні райони до комплексних повітряних операцій. Такі атаки можуть бути спрямовані на залякування Молдови та створення додаткових ризиків для торгівлі, логістики й міжнародних перевезень у регіоні.

Аналітики також вважають, що Москва використовує удари поблизу кордону для перевірки реакції Молдови, НАТО та систем протиповітряної оборони. Паралельно Росія прагне поступово нормалізувати порушення безпеки у прикордонній зоні.

Атаки на пункти пропуску на Одещині

25 серпня Державна прикордонна служба України повідомила про удар “Шахедом” по міжнародному автомобільному пункту пропуску “Виноградівка” на кордоні з Молдовою. Після атаки роботу КПП тимчасово зупинили.

Перед цим російські військові пошкодили пункт пропуску “Табаки” в ніч проти 21 серпня. У ніч проти 20 серпня Росія також атакувала ще один, не названий, пункт пропуску на Одещині неподалік молдовського кордону, про що повідомляв президент України Володимир Зеленський.

Удари по прикордонній інфраструктурі створюють загрозу для роботи логістичних маршрутів України та можуть ускладнювати рух людей і вантажів між Україною, Молдовою та країнами Європи.

Корисне для прочитання:

• Унаслідок російських ударів по Одеській області 17 серпня кількість постраждалих зросла до дев’яти. Серед госпіталізованих є двоє 16-річних дітей.
• У 2026–2027 роках Мінінфраструктури планує залучити 2 млрд євро міжнародного фінансування для відновлення транспорту, комунальної та іншої критичної інфраструктури України.
• На пункті пропуску «Кельменці – Ларга» на українсько-молдовському кордоні завершили модернізацію: встановили модульні будівлі, оновили інфраструктуру та планують посилити безпеку.

Сьогодні на території старого Голосківського цвинтаря розпочали ексгумацію останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули в боях за Львів у вересні 1939 року. Роботи спільно проводять фахівці українського Товариства пошуку жертв війни «Памʼять», а також українського та польського Інститутів національної пам'яті.

Про це пише Рубрика, посилаючись на Львівську міську раду.

Як зазначив під час брифінгу керуючий справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко, ексгумація триватиме до 1 жовтня цього року. Попередньо, тут може бути поховано близько 120 солдатів. Віднайдені останки планують перепоховати у Мостиськах.

«Сьогодні розпочався другий етап ексгумації солдатів Війська Польського, які загинули у 1939 році в боях з нацистською гітлерівською армією. Перший етап ми провели минулого року на Збоїщах.

Усі роботи проводять відповідно до дозволів, наданих Міністерством культури України. І це є дуже добрий жест у відносинах між Україною та Польщею, і сподіватимемося, що це сприятиме вивченню і пізнанню нашої спільної історії», — розповів Євген Бойко.

Посадовець додав, що місто як під час першого етапу на Збоїщах, так і зараз активно долучене до роботи експедиційних груп.

Зазначається, частина території, де проводять роботи, перебуває у власності міста, а частина належить релігійній громаді, розташованій поруч. Загалом до пошуково-ексгумаційних робіт залучено близько 30 фахівців з української та польської сторін.

«На цей момент усе на найвищому рівні. Ми отримали всі дозволи й чудово знаємо ті процедури, які діють в Україні. Сподіваємося, що знайдемо останки всіх цих військових і здійснимо повторне перепоховання на цвинтарі у Мостиськах», — зазначила представниця Інституту національної пам'яті Польщі Домініка Сєміньска.

Як розповів керівник Товариства пошуку жертв війни «Памʼять» Любомир Горбач, усі поховання на цій локації є індивідуальними. Вони розташовані у три ряди — орієнтовно по 40 могил у кожному. Кожен ряд має довжину близько 45 метрів.

«Чому кожен має своє індивідуальне поховання? Бо ті, хто їх хоронив, мали на це час — мали можливість копати кожному могилу. Не виключено, що тіла знаходяться в домовинах. Взагалі німці, які були тут, на цих пагорбах, дозволяли місцевим мешканцям, напевно полоненим польським солдатам, забирати своїх загиблих друзів і хоронити на цвинтарях», — пояснив Любомир Горбач.

Фото: Львівська міська рада

Серед похованих вояків були поляки, українці та представники інших національностей, які служили чи були мобілізовані у Військо Польське.

«Те, що українці воювали у складі польського війська проти нацистської Німеччини та радянського союзу, — не теорія. Це підтверджено не тільки спогадами тих, хто брав участь у тих бойових діях, а й нашими розкопками, які ми проводили в попередні роки. Ми знаходили останки військовиків, які мали військові ідентифікатори з українськими прізвищами та вказаним віросповіданням. Православні та греко-католики — це були українці, хлопці з Рівненської, Волинської областей або наші галичани. Також було знайдено останки військовослужбовця, який мав при собі дзеркальце, зі зворотного боку якого був портрет Івана Франка. Це і є підтвердженням того, що українці разом з поляками та представниками інших національностей спільно стримували нацистську та комуністичну агресію. І сьогодні ми знову разом з польськими колегами робимо спільну справу з вшанування пам'яті їхніх і наших героїв», — розповів Любомир Горбач.

Про подальшу ідентифікацію віднайдених останків розповів представник Інституту національної пам'яті Польщі Томаш Тшаска.

«Що стосується ексгумації та ідентифікаційних робіт, то Інститут національної пам'яті буде застосовувати такі ж методи, які застосовуються під час подібних робіт у будь-якому іншому місці. Нами буде зібрано можливий кістковий матеріал та матеріал, пов'язаний з останками полеглих солдатів. Після цього кожен елемент буде складено в окрему домовину і передано на ідентифікацію, щоб встановити ДНК кожного загиблого», — сказав він.

Фахівець також розповів, що Інститут національної пам'яті Польщі має базу близько 5 тисяч генетичних даних, зібраних як на основі віднайдених останків, так і інформації від родичів та близьких загиблих. Для ідентифікації останків вони використовують систему CODIS, яка дає змогу встановлювати особу загиблих навіть у складних випадках. Фахівці використають її і для ідентифікації військовослужбовців, останки яких будуть віднайдені під час цієї експедиції.Зазначимо, що ексгумаційні роботи проводять відповідно до дозволів Міністерства культури України, Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війн, політичних репресій та учасників антитерористичної операції, а також Українського інституту національної пам'яті на підставі звернення ГО «Товариство пошуку жертв війни «Пам'ять».

Довідково

Перші дослідження на території цвинтаря ініціював Польський інститут національної пам'яті ще в 2010 році, а в 2019 році пошукові роботи продовжили вже у співпраці з українським Товариством пошуку жертв війни «Пам'ять» та Львівським Дитячим Гуфцем «Барць» Польського Гарцерства в Західних Регіонах України. Тоді вдалося остаточно локалізувати межі розташування військового кладовища, після чого українською стороною було підготовлено і подано в Державну міжвідомчу комісію у Києві усю необхідну документацію для проведення ексгумації польською стороною.

Після пошукових робіт наступним етапом мала стати ексгумація, однак процес вдалося відновити лише після поступового відновлення українсько-польського діалогу щодо питань історичної пам'яті. У 2024 році Товариство «Пам'ять» звернулося до Міністерства культури України з пропозицією відновити роботи, пов'язані зі збереженням у Львові польських військових поховань 1939 року. Після офіційного звернення польської сторони у 2025 році процес перейшов до практичної реалізації.

Перший етап перепоховання солдатів Війська Польського, які загинули під час оборони Львова 1939 року, відбувся у серпні 2025 року. Тоді понад чотири тижні тривала спільна українсько-польська експедиція на території колишнього цвинтаря на Збоїщах — там, за словами керівника Товариства пошуку жертв війни «Памʼять» Любомира Горбача, знайшли останки 34 вояків.

↓Читайте також Через 88 років після загибелі: лідера ОУН Коновальця перепоховали на військовому меморіальному кладовищі На Волині завершили ексгумацію жертв трагедії 1943 року: знайдено останки 55 людей На Львівщині завершили українсько-польські дослідження місця трагедії Гути Пеняцької

The post У Львові на старому Голосківському цвинтарі розпочали ексгумацію останків солдатів Війська Польського appeared first on Рубрика.

Заступник постійного представника США при ООН Ден Негреа закликав Росію та Україну припинити удари по цивільних об'єктах і повернутися до переговорів.

Під час засідання Ради Безпеки ООН до Дня Незалежності України він заявив, що Вашингтон підтримує заклик президента США Дональда Трампа до негайного припинення вогню та добросовісних переговорів для завершення війни між Росією та Україною, цитує Укрінформ.

Негреа наголосив, що після кожного нового обстрілу кількість жертв серед цивільного населення зростає. Він також заявив, що військового способу розв'язання цієї війни не існує.

"Ми закликаємо обидві сторони припинити будь-які удари, які завдають шкоди цивільним суднам або створюють загрозу їхньому пошкодженню. Безглуздо продовжувати проливати кров невинних цивільних, коли військового вирішення цієї війни не існує", - наголосив американський посадовець.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін підтримав діалог про мир з Україною лише на основі "реалій, що існують на землі"

Представник США закликав Москву та Київ повернутися до переговорного процесу. За його словами, Вашингтон готовий відігравати будь-яку конструктивну роль, яка допоможе провести переговори між сторонами та досягти завершення війни.

"Ми відіграватимемо будь-яку конструктивну роль, яку зможемо, щоб сприяти переговорам між Москвою та Києвом для досягнення цього результату", - зазначив Негреа.

Водночас він запевнив, що Сполучені Штати залишаються відданими майбутньому України як суверенної та процвітаючої держави.

Кремль налаштований вести переговори про припинення війни проти України лише на умовах президента РФ Володимира Путіна. Про це свідчать останні висловлювання заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова, які аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають черговим підтвердженням того, що Москва не готова до компромісу.

За роки війни Кремль уже багато разів переносив власні плани, але нова вимога знову суперечить темпам російського наступу.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).

Володимир Путін продовжує вимагати від російських військ захоплення всієї Донецької області у строки, які не відповідають ситуації на фронті. В Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що такі накази свідчать про нерозуміння Кремлем реальних можливостей окупаційної армії.

Аналітики звернули увагу на заяву Володимира Зеленського від 23 серпня. Президент України сказав, що Путін поставив окупаційним силам завдання завершити захоплення Донеччини до кінця року. Серед пріоритетних для Росії напрямків залишаються Костянтинівка, Слов’янськ і Краматорськ.

Російські війська не виконали жодного дедлайну Путіна

За підрахунками ISW, від 2022 року Путін щонайменше 15 разів визначав окремі терміни для повного захоплення Донецької області. Водночас російська армія не вклалася в жоден із цих дедлайнів.

Путін з 2022 року встановив для російських військ 15 окремих дедлайнів для захоплення всієї Донецької області, і російські війська не дотрималися жодного з них. Російські війська контролюють приблизно 21 170 квадратних кілометрів (або приблизно 79,89 відсотка) Донецької області й приблизно 26 624 квадратні кілометри (або приблизно 99,77 відсотка) Луганської області, згідно з даними, які спостерігає ISW.

– Інститут вивчення війни (ISW)

Росія контролює близько 79,89% території Донецької області та приблизно 99,77% Луганської області. Втім, подальше просування на Донбасі потребує від окупаційних військ значних ресурсів і супроводжується великими втратами.

ISW оцінив перспективи захоплення Донбасу

В Інституті вивчення війни наголосили, що вимоги Кремля не узгоджуються з темпами наступальних операцій російської армії. Аналітики не очікують, що окупанти зможуть встановити контроль над усім Донбасом до завершення 2026 року.

ISW продовжує вважати, що терміни Кремля для його військових цілей залишаються відірваними від реальності дій російських військ на полі бою, і що російські війська навряд чи захоплять Донбас до кінця 2026 року, якщо взагалі захоплять.

– Інститут вивчення війни (ISW)

Російська редакція Радіо Свобода зазначала, що від початку 2026 року темпи просування армії РФ в Україні відчутно сповільнилися, хоча втрати російських сил залишаються високими. За її оцінкою, на кожен квадратний кілометр захопленої української території Росія може втрачати близько 290 убитих і поранених військових.

Це у 3,5 раза більше, ніж у 2025 році. Висока ціна наступу ускладнює для Росії реалізацію планів щодо Донецької області та робить встановлені Путіним строки дедалі менш досяжними.

Читайте також:

• Путін привітав Кім Чен Ина з 81-ю річницею визволення КНДР і заявив про подальшу спільну роботу Росії та Північної Кореї над новим світовим порядком.
• Російська армія від початку серпня втратила контроль над більшою площею, ніж захопила, свідчать дані ISW. Темпи просування військ РФ продовжують знижуватися.
• Росія за добу втратила близько 1 490 військових. Генштаб ЗСУ оприлюднив оновлені дані про загальні втрати російської армії та знищену техніку.