Search trend "Польща – Румунія"

Український оператор «Київстар» запустив нову послугу для тих, хто часто виїжджає за кордон. Йдеться про окрему eSIM для мобільного інтернету, яка вже доступна у 38 країнах світу.

Нова SIM для подорожей працює окремо від основного номера абонента. Користувач отримує додатковий номер, однак він призначений виключно для передачі мобільних даних – здійснювати дзвінки або надсилати SMS через цю eSIM не можна.

Головна особливість послуги полягає у відсутності регулярної абонентської плати. Користувач сам обирає потрібний обсяг мобільного інтернету та платить лише за відповідний пакет. Доступні варіанти на 5, 10, 20 або 40 ГБ.

При цьому новою eSIM можуть користуватися не лише абоненти «Київстару». Підключити її можуть також клієнти Vodafone, lifecell та інших операторів. Це дозволяє залишити основну SIM-карту у смартфоні для дзвінків та повідомлень, а туристичну eSIM використовувати виключно для інтернету.

Послуга наразі доступна у 38 країнах. Серед них – Польща, Німеччина, Чехія, Італія, Іспанія, Франція, Велика Британія, Туреччина, США, ОАЕ, Південна Корея, Греція, Португалія, Румунія, Австрія, Нідерланди, Норвегія, Хорватія та Швеція. Повний перелік також включає низку інших європейських країн.

Щоб скористатися послугою, потрібно придбати eSIM в інтернет-магазині «Київстар», встановити її на смартфон із підтримкою технології eSIM та активувати. Після цього користувач зможе підключатися до мобільного інтернету в країнах, де працює сервіс.

Таким чином, мандрівникам не потрібно купувати фізичну SIM-карту після приїзду в іншу країну або повністю змінювати основний номер. Достатньо встановити додаткову eSIM та використовувати її для доступу до інтернету за кордоном.

Сообщение Київстар запустив нову eSIM для подорожей: у яких країнах працює та як підключити появились сначала на ТехноФан.

Про це повідомляє finance.ua, передають Новини.LIVE.

Різниця зарплат серед сусідів України

Згідно з аналітичними даними, доходи працівників без урахування податків (брутто) та "чистими на руки" (нетто) розподілилися наступним чином:

• в Україні мінімальна зарплата становить 175 євро брутто та 141 євро нетто. Середня зарплата сягає 505 євробрутто та 406 євро нетто;
• у Польщі мінімальна зарплата дорівнює 1 120 євро брутто або 835 євро нетто. Середня зарплата досягає 2 050 євро брутто та 1 480 євро нетто;
• у Словаччині мінімальні виплати становлять 915 євро брутто та 715 євро нетто. Середній рівень окладів становить 1 650 євро брутто, а нетто — 1 230 євро.
• в Угорщині мінімальна зарплата складає 815 євро брутто та 540 євро нетто. Середні доходи сягають 1 370 євро брутто та 1 150 євро нетто.
• у Румунії мінімальний дохід становить 865 євро брутто та 605 євро нетто. Середня зарплата сягає 1 730 євро брутто та 1 060 євро нетто.
• у Молдові мінімальні виплати становлять 325 євро брутто та 260 євро нетто. Середній дохід дорівнює 740 євро брутто та 600 євро нетто.

Особливості ринку праці та високооплачувані галузі

Польща залишається ключовим напрямком для українців через високий рівень виплат та українського комьюніті. Найвищі зарплати пропонують у сферах IT, менеджменту, фінансів, інженерії, фармацевтики та логістики.

А от Словаччина застосовує 6 ступенів складності праці. Там мінімальна ставка зростає від 915 євро на першому рівні і до 1 495 євро на шостому рівні. Топ-галузі країни: IT, телекомунікації, автопром та керівні посади.

Румунія активно скорочує відставання за доходами. Найбільше заробляють фахівці нафтогазової галузі, банківського сектору, страхування та IT.

Молдова має рівень зарплат, найближчий до українського. Проте Кишинів залишається однією з найдоступніших столиць Європи за витратами.

Щоденні витрати в Європі

Номінальна зарплата не відображає підсумковий фінансовий стан працівника без урахування щомісячних витрат:

1. Оренда та комунальні послуги. В Україні оренда однокімнатної квартири в обласних центрах становить від 200 до 350 євро. А от комунальні послуги — 60–100 євро. У столицях ЄС, таких як Варшава, Братислава, Будапешт, Бухарест оренда коштує від 550 до 800 євро, а комунальні платежі — ще 150–250 євро зверху. У Кишиневі оренда співмірна з українськими цінами у великих містах — 300–450 євро.
2. Харчування та послуги. ціни на продукти в Польщі та Румунії наближені до українських, тоді як у Словаччині та Угорщині дорожчі на 15–30%. Транспорт і побутові послуги у сусідніх країнах ЄС вищі у 2–3 рази порівняно з Україною.

Що ще варто знати

Нещодавно Новини.LIVE розповідали про підвищення зарплат в Україні через дефіцит кадрів. Підвищили тарифні розряди для окремих посад у басейнових управліннях водних ресурсів та лабораторіях. Тобто тепер начальник матиме конкретний 20 тарифний розряд, а завідувачі лабораторій матимуть підвищені розряди.

Також Новини.LIVE повідомляли про суттєве підвищення зарплат педагогів вже з вересня. За ініціативи Президента України Володимира Зеленського уряд реалізує програму, яка дозволить підняти виплати педагогам загалом ще на 20%. У січні 2026 року зарплати освітянам вже піднімали на 30%.

Після розмови з керівником НАТО польський прем’єр застеріг: найближчі місяці можуть перевірити готовність Європи до найнебезпечніших можливих сценаріїв.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск після розмови з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте заявив, що Росія продовжує ескалацію, а Україна потребує значно більшої підтримки з повітря.

Про це повідомив Дональд Туск у X.

У дописі в соціальній мережі X Туск зазначив, що оцінка ситуації в регіоні та на українсько-російському фронті підтверджує загрозу подальшого загострення. Він підкреслив: посилення української протиповітряної оборони важливе не тільки для захисту України, а й для безпеки європейських країн.

Марк Рютте щойно висловив мені свою оцінку ситуації в регіоні та на українсько-російському фронті. Як я і попереджав, ескалація з боку Росії триває. Україна потребує більшої підтримки з повітря, що має також значення для нашої безпеки. Це завдання для всієї Європи. Найближчі пів року будуть вирішальними, і ми, як Польща і НАТО, маємо бути готовими до різних сценаріїв.

– Дональд Туск

Туск закликав НАТО готуватися до різних сценаріїв

Очільник польського уряду наголосив, що союзники мають враховувати ризик можливих російських провокацій проти однієї з держав НАТО. За його словами, ситуація потребує готовності до різних варіантів розвитку подій.

Напередодні Дональд Туск також говорив про сигнали, які можуть вказувати на серйозну підготовку Росії до нової ескалації. Він вважає, що наступні сім-вісім місяців можуть стати критично важливими для безпеки України, Польщі та всього регіону.

Польський прем’єр наголосив, що підтримка української протиповітряної оборони залишається спільним завданням європейських партнерів і НАТО.

Ще цікаві матеріали:

• Прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що Росія готується до ескалації напруженості, а найближчі сім-вісім місяців будуть вирішальними для безпеки регіону.
• Посол України в Німеччині Олексій Макеєв заявив, що Берлін фактично відмовився від власних ‘червоних ліній’, але зберігається страх ескалації і повільність рішень.
• Уряд Словаччини схвалив направлення до 101 військовослужбовця до місії НАТО Eastern Sentry. Контингент у Польщі та Румунії посилить моніторинг повітряного простору, а нові 3D-радари допоможуть виявляти загрози, зокрема безпілотники.

Нові радари мають пройти перевірку в умовах реальних загроз, а словацькі військові отримають можливість посилити захист союзників і власну боєготовність.

Про це повідомляє TASR.

Уряд Словаччини схвалив розгортання до 101 військовослужбовця Збройних сил країни для посилення захисту повітряного простору держав східного флангу НАТО. Словацький контингент працюватиме в межах місії Eastern Sentry.

Міністерство оборони Словаччини у пояснювальному звіті зазначило, що участь військових має зміцнити можливості Альянсу з контролю повітряного простору, раннього попередження та формування спільної картини повітряної ситуації. Також контингент долучиться до підтримки інтегрованої системи протиповітряної і протиракетної оборони НАТО на східному фланзі.

Які завдання виконуватимуть військові Словаччини

Після того як мандат підтримає парламент, словацькі військовослужбовці братимуть участь у спостереженні за повітряним простором країн НАТО. Серед їхніх завдань будуть:

• контроль повітряної обстановки над державами східного флангу Альянсу;
• збір, передавання та обмін радіолокаційними даними;
• раннє виявлення потенційних загроз;
• створення спільної картини повітряної обстановки для союзників;
• виконання завдань у межах Інтегрованої системи протиповітряної оборони НАТО NATINAMDS.

У Міноборони Словаччини наголосили, що розгортання також допоможе перевірити боєготовність і оперативну сумісність словацьких ЗС у багатонаціональному середовищі. Окремим результатом має стати посилення стримування повітряних загроз та виконання союзницьких зобов’язань Словаччини.

Основними районами роботи словацького контингенту, як очікується, стануть Польща та Румунія.

Нові 3D-радари для виявлення дронів

Віцепрем’єр-міністр й глава Міноборони Словаччини Роберт Калиняк після засідання уряду заявив, що словацькі військові долучаться до виявлення загроз, пов’язаних із безпілотниками. Для цього планують розгорнути нові 3D-радари, обслуговуванням яких займатимуться військовослужбовці Словаччини.

Ми хочемо випробувати ці радіолокаційні пристрої в реальних бойових умовах. Я вважаю, що це не тільки сприятиме захисту повітряного простору наших союзників у Польщі та Румунії, а й дасть нам практичний досвід використання нових можливостей, які ми маємо.

– Роберт Калиняк

Місія НАТО Eastern Sentry

Місію NATO Eastern Sentry розпочали 19 вересня 2025 року після низки порушень повітряного простору над територією держав Альянсу. Остаточну дату завершення операції не визначили.

24 серпня в Румунії виявили дрон, який залетів у повітряний простір країни під час чергової атаки РФ безпілотниками по українських містах. Участь Словаччини в Eastern Sentry має посилити моніторинг таких загроз і координацію союзників на східному фланзі НАТО.

Читайте також:

• Словацька прокуратура підтвердила підготовку підпалу заводу дронів Skyeton. Правоохоронці затримали трьох іноземців, вилучили запальну суміш і план атаки, а компанія припускає російський слід.
• НАТО розширює місію в Балтійському морі, посилюючи оборону через загрози дронів у регіоні.
• Парламент Болгарії схвалив закупівлю семи кораблів для пошуку та знешкодження мін у Бельгії й Нідерландах, щоб посилити безпеку Чорного моря.

Українські військовослужбовці взяли участь у військовому параді в Кишиневі, присвяченому 35-й річниці незалежності Молдови.

Кадри з параду з’явилися на сторінці Міністерства оборони Республіки Молдова.

Парад відбувся у центрі Кишинева. У ньому взяли участь понад 2000 військовослужбовців та представників силових структур Молдови.

Україна була представлена військовослужбовцями, які пройшли у складі іноземних контингентів разом із представниками Румунії, Литви, Італії, Польщі, Франції, Чехії та США.

Під час проходження українців диктор привітав їх словами «Слава Героям».

У Кишиневі цього дня також перебуває президент України Володимир Зеленський. Він має провести двосторонню зустріч із президенткою Молдови Маєю Санду, а також тристоронню зустріч із нею та президентом Румунії Нікушором Даном.

У Кишиневі на параді взяли участь також понад 100 одиниць військової та спеціальної техніки.

Парад у Кишиневі

Однією з ключових бойових машин, представлених на параді, став швейцарський бронетранспортер Piranha V — 30-тонна колісна платформа 8×8, здатна перевозити до восьми піхотинців. Машина оснащена дизельним двигуном потужністю 586 к.с., розвиває швидкість до 100 км/год та може комплектуватися різними бойовими модулями, зокрема з 30-мм автоматичною гарматою або протитанковим ракетним комплексом.

Ще однією представленою на параді машиною стала колісна САУ ATMOS калібру 155/52 мм на шасі Tatra з броньованою кабіною. Вона здатна вести вогонь звичайними боєприпасами на дальність до 30 км, а активно-реактивними — до 41 км, зі скорострільністю 4–9 пострілів на хвилину та боєкомплектом із 32 снарядів.

Окрему увагу привертає поява важких дронів-бомбардувальників, що свідчить про переймання досвіду їхнього застосування Україною. Такі безпілотники дають змогу завдавати ударів по цілях із повітря та розширюють можливості підрозділів безпілотних систем.

Ще одним безпілотником, представленим на параді, став розвідувальний БпЛА далекого радіуса дії Reliant від Quantum Systems. Оновлена версія має максимальну злітну масу 45 кг, може нести до 9 кг корисного навантаження та перебувати в повітрі понад 10 годин, а завдяки системі вертикального зльоту та посадки потребує майданчика лише 10×10 метрів.

Участь українських військових у параді відбулася на тлі погіршення безпекової ситуації в Молдові. У день незалежності країни молдовська влада повідомила про проліт п’яти російських безпілотників через повітряний простір країни.

Падіння експорту української агропродукції через блокаду морських шляхів — серйозний удар по нашій економіці. Чого чекати агробізнесу протягом найближчих місяців, що станеться на внутрішньому ринку та яких заходів вживає держава для допомоги компаніям АПК?

Ормузький сценарій на Чорному морі

Знищення експортного потенціалу ворога — один із пріоритетів новітньої російсько-української війни. З її перших днів здатність Росії продавати товари за кордон стала однією з головних цілей санкційної політики наших союзників. Своєю чергою, з початку широкомасштабного протистояння з Україною росіяни взялися за знищення українських торговельних потужностей, у тому числі портової інфраструктури.

Серед найбільш постраждалих — агропромисловий комплекс України. За даними Київської школи економіки, прямі матеріальні збитки в цій галузі за 2022–2025 роки сягнули $12,1 млрд, а непрямі втрати доходів АПК — $81,9 млрд.

Однак літо 2026 року відзначилося новим загостренням протистояння. Посилення спроможностей України щодо ударів по російському тилу дозволило нам завдати суттєвих збитків російським агровиробникам. Згідно з оцінками Служби зовнішньої розвідки України й аналітиків аграрних ринків, сукупний негативний фінансовий вплив на російський АПК у 2026 році оцінюється в $4,5–6,5 млрд. Ідеться про втрати від недоотриманого врожаю через паливну кризу, пряме руйнування інфраструктури, блокування шляхів сполучення на Чорному та Азовському морях тощо.

Проте цього літа для України склалася максимально непроста ситуація. Згідно з даними Всеукраїнської аграрної ради, через ускладнення логістики агровиробники зазнають $3 млрд збитків. За перші два тижні серпня український експорт зерна знизився на 75 % порівняно з аналогічним періодом 2025 року (дані Reuters). Зважаючи, що агропродукція приносить до 60 % наших експортних доходів, така ситуація становить велику проблему для всієї економіки.

Вочевидь, за таких умов постає питання про саме виживання агровиробників і взагалі про майбутнє українського АПК. Нині ми розберемося, якими є перспективи найближчих місяців, чого чекати у 2027 році, яких заходів має вживати держава та яких змін зазнає наш внутрішній ринок.

Допомогти українському АПК

Головна проблема найближчих місяців — збитковість компаній АПК. Через нездатність експортувати продукцію виробники недоотримують доходи, тому не можуть повною мірою фінансувати витрати. З іншого боку, накопичення нереалізованих товарів призводить до зниження цін на внутрішньому ринку.

У коментарі для Тижня докторка аграрних наук, експосолка з особливих доручень МЗС України Ольга Трофімцева, яка виконувала обов’язки міністерки аграрної політики та продовольства України від лютого до серпня 2019 року, розповіла про заходи допомоги агробізнесу: «Держава може дещо стабілізувати ситуацію на ринку й у секторі та виграти час для агровиробників, але не може адміністративно замінити чи знову “увімкнути” Чорне море. Тому тут я виділила б три основні напрямки, на яких варто сфокусуватись:

1. дипломатія, спільні зусилля з нашими партнерами, наприклад Туреччиною, і спільна з ЗСУ робота над стабілізацією безпекової ситуації в Чорному морі, відновлення цивільного судноплавства. Під час війни нашими найкращими агротрейдерами й експортними менеджерами є саме ЗСУ;
2. напрацювання рішень спільно з ЄС, розширення сухопутних шляхів експорту, спрощення митних процедур, розбудова інфраструктури в прикордонних регіонах із двох сторін кордону під майбутній вступ України до ЄС. Я окреслила б цей напрям так: розбудова альтернативної логістики і прискорення зусиль для вступу до ЄС;
3. підтримка сектору зсередини: кредити, державні гарантії, реструктуризація чинних кредитів, зберігання, розбудова децентралізованої та гнучкішої системи зберігання готової продукції, більш гнучкі підходи в роботі з людським капіталом (бронювання для малих фермерів). Але допомогу треба спрямовувати дуже сфокусовано і тим, хто потребує цього в першу чергу, тому що державний ресурс надзвичайно обмежений».

Варто розуміти, що пряма державна допомога дозволить компаніям АПК вижити протягом наступних кількох місяців. Щодо 2027 року панує невизначеність, адже ми не знаємо, як довго відбуватиметься блокада морських шляхів. Як відомо, ними перевозилося до 90 % продукції АПК. За словами президента асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекса Ліссітси, які наводить The Economist, провал зимової посівної коштуватиме Україні $10–12 млрд або близько 5 % ВВП.

Ольга Трофімцева: «Я не говорила би про неминучі банкрутства найближчими місяцями, але ризик фінансового виснаження сектору дуже високий, особливо для малих і середніх господарств. Альтернативні маршрути — Дунай, залізниця, транзит через Польщу, Румунію, Словаччину, Молдову — здатні компенсувати приблизно 50–55 %, щонайбільше 60 %, але вони залишаються дорожчими. Наприклад, логістика через Польщу може коштувати 90–110 євро/т проти близько $25–30/т до портів Великої Одеси.

Тому проблема не в тому, що зерно нікуди продати, а у розриві між світовими і внутрішніми цінами через проблеми з експортом. Якщо агровиробник кілька місяців вимушений продавати зерно нижче собівартості, то пільговий кредит лише відкладає кризу. Найвразливіші — фермери у прифронтових і прикордонних регіонах, ті, хто залежний виключно від однієї-двох культур і не має власних елеваторів, запасу ліквідності та доступу до дешевого фінансування. Підприємства з переробкою, контрактним виробництвом, власним чи кооперативним зберіганням і доступом до західного кордону мають значно кращі шанси пережити цей складний сезон».

Проблеми на внутрішньому ринку

Інший бік проблеми — ситуація на українському внутрішньому ринку. Росія цілеспрямовано б’є по великих складських приміщеннях, знищуючи, в тому числі, значні обсяги продовольчих товарів. Але чи варто нам перейматися через можливі дефіцити продуктів харчування?

Ольга Трофімцева: «Дефіциту зерна чи основної аграрної сировини в Україні не буде, урожаю більш ніж достатньо, а в умовах заблокованого експорту — навіть надлишок. Але війна створює інший ризик: продукти складніше чи дорожче доставити туди, де вони потрібні. Росія системно й абсолютно свідомо атакує елеватори, склади, логістичні вузли. Якщо такі удари посиляться, можливі тимчасові перебої з окремими продуктами в певних регіонах, навіть за достатніх запасів.

Другий елемент — ціни. Руйнування складу чи логістичного центру означає не лише втрату продукції, але й довші маршрути, перевантаження, більше витрат, вищі ризики. В умовах війни стає особливо очевидним, що продовольча безпека — це не лише скільки мільйонів тонн ми виростили, але й чи можемо ми це зберегти, переробити і фізично доставити споживачу, і чи матиме споживач фінансові можливості це купити».

Агробізнес опинився у справді складній ситуації, за якої непрості умови накладаються на невизначеність щодо майбутнього. З одного боку, експорт максимально ускладнився, з іншого, продаж на внутрішньому ринку стає невигідним через зниження цін. Імовірно, частина учасників ринку оберуть тактику очікування до моменту відновлення судноплавства, сподіваючись компенсувати збитки через отримання банківського фінансування на пільгових умовах.

Ольга Трофімцева: «Точно не варто говорити про автоматичне “різке згортання всього агровиробництва”. АПК — це не той сектор, де можна просто зупинити чи поставити на паузу всі процеси, а для багатьох господарств посівна — це спосіб зберегти бізнес, покупців, ліквідність. За відсутності сталого експортного рішення посівна-2027 буде менш інтенсивною і більш обережною. Тобто, наступного сезону скорочення проявиться не лише у кількості гектарів, хоча навіть деякі великі компанії вже заявляють про зменшення площ під озимі. Фермери почнуть економити на добривах, інвестиціях у техніку, переходити на культури з меншою собівартістю або ті, які легше переробити всередині країни чи вивезти суходолом».

Катастрофи (поки) не буде

Таким чином, щонайменше у короткочасній перспективі катастрофічного сценарію не буде. Уряд разом із партнерами мають знайти кошти для підтримки компаній АПК протягом найближчих місяців, паралельно вживаючи заходів щодо якнайшвидшого відновлення руху вантажних човнів. У цьому зацікавлений увесь світ, адже на тлі блокади світові ціни на продовольство суттєво зростають.

Утім, невизначеність у середньо- і довгостроковому періодах зберігається. Дешеві кредити й інші форми підтримки є тимчасовим заходом; ведення бізнесу вимагає повноцінної генерації доходу, яка є неможливою в умовах блокування експортних шляхів. Збереження таких умов до початку 2027 року може спричинити скорочення посівних площ і низку інших проблем для компаній АПК. Однак досвід минулих років дає надію, що вихід зрештою буде знайдено.

Виявлений раніше схрон зі зброєю на околиці Берліна обладнав 24-річний громадянин України Вадим С., який діяв в інтересах російських спецслужб.

Про це повідомляє німецьке видання Der Spiegel за результатами розслідування.

За даними слідства, підозрюваний проживав у Польщі та входив до диверсійної групи, що готувала атаки у країнах НАТО.

На початку жовтня 2025 року чоловік прибув до Берліна автобусом, де забрав із схованки два пакунки з пістолетами та боєприпасами.

Отримавши детальні інструкції та мапу, він перемістив зброю до нового схрону в лісовому масиві біля озера Мюггельзе.

Після передачі геокоординат кураторам диверсант повернувся до Польщі, однак невдовзі його затримали в Румунії за спробу підпалу відділення «Нової пошти».

Нагадаємо, 22 серпня стало відомо, що німецькі спецслужби виявили на межі Берліна та землі Бранденбург таємний схрон із двома пістолетами.

Франція, Велика Британія та Литва очолили рейтинг найбільш дружніх до України країн. Найвищі позитивні оцінки серед політичних лідерів отримали президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган.

Про це йдеться у висновку опитування соціологічної групи Rating Group проведене 4-9 серпня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Соціологи назвали найсильніший страх українців під час війни

Найбільш дружньою країною 81% респондентів назвав Францію. Практично на одному рівні опинилася Велика Британія з показником 80%. На наступних позиціях розташувались Литва та Німеччина, які отримали по 77%, а також Молдова з показником 68%.

Більшість українців вважає дружніми країнами також Румунію, США і Польщу. Водночас 21% опитаних оцінює ставлення Польщі до України як вороже.

Соціологи також дослідили, як українці ставляться до окремих світових лідерів.

Найкраще серед перелічених в опитуванні політиків українці ставляться до президента Франції Еммануеля Макрона (79%), канцлера Німеччини Фрідріха Мерца (64%) та президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана (61%). Помітно зросло порівняно з 2024 роком, позитивне ставлення до Макрона та Ердогана. Водночас Мерц має вищу підтримку серед українців, ніж його попередник Олаф Шольц. У лютому 2025 року Шольца позитивно оцінювали 57% опитаних.

Серед інших політиків переважно позитивне ставлення українців до прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, якого схвально оцінюють 45% опитаних, тоді як 35% мають негативну думку.

Новопризначений прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем отримав такі оцінки: 45% - позитивне, 7% - негативне. Водночас 35% українців зазначили, що нічого про нього не знають, а 12% повідомили, що їм важко відповісти.

Ставлення до прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра розділилося майже порівну: 33% опитаних оцінюють його позитивно, а 34% - негативно. Водночас 20% опитаних зізналися, що нічого не знають про нового очільника уряду Угорщини, а ще 12% не змогли визначитися з відповіддю.

Крім того, соціологи зафіксували негативне ставлення до президента Росії Володимира Путіна, якого не підтримують 97% опитаних. Другим за рівнем негативу став білоруський диктатор Олександр Лукашенко з показником 90%.

У разі проведення президентських виборів найбільшу підтримку в першому турі отримав би чинний президент Володимир Зеленський, за якого готові проголосувати 22,3% опитаних, тоді як Валерій Залужний набрав би 14,9%, а Михайло Федоров - 13,4%.

Опитування проводили 20-21 липня, ще до появи інформації про звільнення Олександра Сирського з посади Головнокомандувача ЗСУ. За цей же період рівень довіри до Михайла Федорова зріс із 35% до 65%, тоді як довіра до Олександра Сирського знизилася з 39% до 23%, свідчать результати опитування соціологічної групи "Рейтинг".