Search trend "Польща - Хорватія"

Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Латвія, Литва, Німеччина, Польща, Португалія, Словенія, Словаччина, Угорщина, Фінляндія, Хорватія та Чехія звернулися до Єврокомісії за фіскальною лібералізацією для підвищення власної обороноздатності.

Про це пише Роlіtісо.Зазначається, що Бельгія, Болгарія, Чехія, Данія, Німеччина, Естонія, Греція, Хорватія, Латвія, Литва, Угорщина, Польща, Португалія, Словенія, Словаччина, Фінляндія та Чехія прагнуть більшої гнучкості для зміцнення власної обороноздатності.12 із них вже подали офіційні запити до Єврокомісії.Застосування цього винятку дасть країнам можливість збільшити свої витрати на оборону до 1,5% від валового внутрішнього продукту щороку протягом чотирьох років, не порушуючи при цьому фіскальних правил ЄС.Як зауважили автори, Німеччина – єдина з великих економік ЄС, яка планує скористатися цим положенням. Країни з обмеженими бюджетними можливостями, такі як Італія чи Франція, не просять фіскальної гнучкості для закупівлі військового обладнання – так само, як і країни зі значно кращим станом державних фінансів, наприклад Нідерланди чи Швеція.Попри те, що Данія належить до другої групи, вона також вирішила приєднатися до ініціативи, аби надіслати політичний сигнал."Рішення Данії активувати положення допоможе надіслати зовнішньому світу сигнал про єдність країн ЄС у зусиллях із переозброєння", - заявила міністерка економіки країни Стефані Лосе.Єврокомісія закликала держави ухвалити відповідне рішення до 30 квітня, щоб узгодити фіскальну політику перед фінансовими ринками та одночасно активувати положення до липня. Втім, цей термін не є обов’язковим, зазначають у Роlіtісо.Міністр економіки Іспанії Карлос Куерпо заявив, що його країна ухвалить рішення "протягом найближчих місяців".Своєю черго міністр фінансів Італії Джанкарло Джорджетті висловив переконання, що Рим може досягти цільового показника НАТО у 2% витрат на оборону, якщо підкоригує свою звітність, включивши до неї більше статей. За його словами, країна чекатиме на саміт НАТО в червні, коли мають бути узгоджені нові стандарти витрат для всіх країн. Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SІРRІ) оприлюднив звіт, згідно з яким у 2024 році світові витрати на оборону досягли рекордних $2,7 трлн.

Шістнадцять держав-членів Європейського Союзу мають намір скористатися положенням про надзвичайний стан, яке дозволяє здійснювати оборонні інвестиції, що перевищують встановлені бюджетні ліміти ЄС. Про це повідомляє Роlіtісо. За даними видання, до цього переліку входять Бельгія, Болгарія, Чехія, Данія, Німеччина, Естонія, Греція, Хорватія, Латвія, Литва, Угорщина, Польща, Португалія, Словенія, Словаччина та Фінляндія. Ці країни планують активувати спеціальний механізм Євросоюзу, який дозволяє збільшити витрати на оборону, не порушуючи фіскальні обмеження. На даний момент 12 із зазначених держав уже подали відповідні запити до Європейської комісії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світові військові витрати сягнули рекордного рівня: назвали лідерів Згідно з правилами, передбачене використання винятку дозволяє підвищити оборонні витрати до 1,5% від ВВП щорічно протягом чотирьох років без порушення бюджетної дисципліни ЄС. Єврокомісія закликала країни визначитися до 30 квітня, щоб забезпечити узгодженість фіскальної політики в умовах зростання тиску з боку фінансових ринків. Водночас ця дата має лише рекомендаційний характер, зазначає Роlіtісо. Міністр економіки Іспанії Карлос Куерпо 30 квітня заявив, що уряд країни ухвалить рішення з цього питання "протягом найближчих місяців". Водночас міністр фінансів Італії Джанкарло Джорджетті зазначив, що Рим має намір досягти встановленої НАТО цілі у 2% витрат на оборону, переглянувши методику обліку, щоб включити до розрахунку додаткові категорії витрат. За його словами, Італія очікує на саміт НАТО у червні, де можуть бути ухвалені нові стандарти витрат. Європа повинна взяти на себе військову відповідальність і стати лідером, США не можуть бути єдиним гарантом європейської безпеки, заявив міністр оборони США Піт Гегсет. За його словами, сучасні загрози вимагають іншого підходу до колективної безпеки. Він закликав європейських союзників по НАТО до збільшення витрат на оборону, вказавши на приклад Польщі, яка зобов'язалась спрямовувати на оборону 5% ВВП.

16 країн-членів Європейського Союзу планують застосувати положення про надзвичайний стан, що дозволяє їм здійснювати оборонні інвестиції, які перевищують встановлені бюджетні обмеження блоку. Джерело: Роlіtісо Деталі: Як повідомляє Роlіtісо, Бельгія, Болгарія, Чехія, Данія, Німеччина, Естонія, Греція, Хорватія, Латвія, Литва, Угорщина, Польща, Португалія, Словенія, Словаччина та Фінляндія мають намір активувати положення ЄС, яке дозволяє їм здійснювати додаткові оборонні інвестиції без порушення бюджету.

"Еспресо" розповість про головні проєкти з розвитку атомної енергетики, наскільки вони перспективні та чи зможуть вони зробити Європу енергонезалежною.Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації, та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.  Автор - Олексій Їжак, аналітик Національного інституту стратегічних досліджень, співзасновник Консорціуму оборонної інформації, текст упорядкував Володимир Федорович, "Еспресо".Якими потужностями атомної енергетики наразі володіє ЄвропаЧастина Європейського Союзу активно відновлює та розвиває сектор атомної енергетики. Йдеться не лише про модернізацію старих потужностей, але й створення нових, більш ефективних реакторів і цілих станцій. Розпочати варто з переліку того, чим розпоряджається ЄС станом на сьогодні, адже вже тут можна буде простежити певну неоднорідність. Наразі 13 із 27 країн Старого світу експлуатують атомні станції, які налічують понад 100 енергоблоків. Однозначний лідер сфери - член "ядерного клубу" Франція, яка розпоряджається 56 енергоблоками. Таким чином країні вдається "зарядити" 63-70% національної мережі. Одразу за нею зі значним відривом облаштувались Іспанія (7 реакторів), Швеція (6 реакторів), а також Фінляндія, Угорщина, Бельгія, Словаччина, Болгарія, Чехія, Румунія, Словенія, Нідерланди та Хорватія. Поза Європою також є і Велика Британія, яка нещодавно від’єдналась. Остання розпоряджається 9 енергоблоками та вже зараз планує будівництво нових. Окремо можна виділити Фінляндію, яка здійснила прорив, увівши в експлуатацію енергоблок Оlkіluоtо 3 (ОL3), оснащений реактором ЕРR потужністю 1600 МВт – перший запущений у Західній Європі за 15 років. Лише він один, розпочавши роботу у 2023 році, забезпечує 14% мережі країни.Фото: gеttyіmаgеsЦентрально-Східну Європу представляють інші гравці цього ринку, зокрема Чехія, Словаччина та Угорщина, які працюють над модернізацією старих та активним розгортанням й будівнитцвом нових енергоблоків. Саме там жваво освоюють нові технології SМR (малі модульні реактори), детальніше про які згодом. Є на карті Європи також Польща, яка не має жодної діючої АЕС. Однак уже зараз там активно інвестують у цей сектор – готуються до будівництва двох масштабних станцій. Протиставленням цих країн є Німеччина, яка стала першою великою економікою, що повністю відмовилась від атомної енергетики. Апогеєм політики, що зачалась після катастрофи на японській Фокусімі, стала зупинка трьох останніх діючих реакторів у квітні 2023 року: Іsаr 2, Еmslаnd і Nесkаrwеsthеіm 2. Що цікаво, у 2022 році такий вектор зазнав значного тиску, однак рішення не переглядали, попри енергетичну кризу. Хто та що лобіює розвиток інтересу до атомної енергетикиНе потрібно звертатися до глибокої аналітики, аби зрозуміти, що одним із головних лобістів атомної енергетики в регіоні є її ключовий виробник – Франція. Зокрема у 2022–2023 роках президент Емманюель Макрон публічно оголосив про намір побудувати щонайменше шість нових реакторів типу ЕРR2 та інвестувати в розвиток малих модульних реакторів (SМR).Що не менш важливо, у 2023 році країна "ядерного клубу" ініціювала створення коаліції країн ЄС, які підтримують подальший розвиток атомної енергетики. До групи приєднались Чехія, Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина, Болгарія та низка інших держав, які спільно лобіювали за включення ядерної енергетики до кліматичної політики ЄС. Вже за рік після цього, у лютому 2024 року, Єврокомісія оголосила про запуск Європейського альянсу з розвитку SМR — SМR Іndustrіаl Аllіаnсе. Коло включає провідні енергетичні компанії (ЕDF, СЕZ, Fоrtum, Rоlls-Rоyсе, Wеstіnghоusе), науково-дослідні установи та регуляторні органи. Метою такої групи є швидка сертифікація нових технологій, реалізація нормативно-правової бази та запуски пілотних проєктів у сфері до 2030 року. Саме Альянс займається просуванням та координацією впровадження нової ядерної генерації малого масштабу на рівні ЄС.На фоні цього торік, у 2024 році, чеська енергокомпанія СЕZ анонсувала придбання 20% акцій британської компанії Rоlls-Rоyсе SМR. Саме ця покупка стала першим транснаціональним капіталовкладенням в технологію малих модульних реакторів, які запускатимуть на території Східної Європи. Окрім того, фінська Fоrtum підписала договори з аж п’ятьма виробниками малих модульних реакторів зі США, Південної Кореї, аби реалізовувати нові проєкти на території Скандинавії. Серед приватних компаній активним просуванням атомної енергетики займається американська Wеstіngtоn Ноusе, яка також бере участь у будівництвах на території Польщі, Чехії, Словаччини та України.Важливим є те, що ця та інші компанії є активними учасницями SМR Іndustrіаl Аllіаnсе і провідними експортерами ядерних технологій до країн Центрально-Східної Європи, які прагнуть зменшити залежність від російських або застарілих радянських реакторів. Що ж до інституцій, які займаються просуванням сфери, то реалізація відбувається через кілька механізмів. Зокрема агентство Еurаtоm координує дослідження у сфері безпеки та технологій і має бюджет понад 1,3 млрд євро на 2021–2027 роки. фото: gеttyіmаgеsТакож на континенті діє масштабна Європейська платформа сталих ядерних технологій (SNЕТР), вона об’єднує понад 120 операторів і виробників, серед яких університети і лабораторії. Її місією є розробка нових типів реакторів, зокрема четвертого покоління. Також ідеться про Міжнародне енергетичне агентство, яке закликає уряди країн надавати державні гарантії для ядерних проєктів, щоби знизити інвестиційні ризики, викликані складністю та довготривалістю реалізації технологій у цьому секторі економіки.Не варто забувати і про Європейський інвестиційний банк. Попри свою обережну стратегію фінансування атомних проєктів, після прийняття таксономії ЄС він почав розглядати проєкти SМR і модернізації існуючих блоків як потенційно придатні для зеленого фінансування.Лобіювання атомної енергетики дало свої плоди. У 2023–2024 роках розпочались міждержавні консультації між ЄС, Великою Британією, Канадою та США щодо єдиної процедури сертифікації й ліцензування нових типів реакторів. Таким чином країни намагаються знизити забюрократизованість процесів у галузі, прискорити схвалення подальших проєктів та забезпечити експортний потенціал європейських технологій. Нові проєкти на європейській карті атомних технологійСеред найбільших проєктів фігурує будівництво нової АЕС Sіzеwеll у Великій Британії, яка буде оснащена двома реакторами типу ЕРR загальною потужністю 3,2 ГВт. Реалізацією останнього займається приватна ЕDF за фінансування британського уряду. Цей проєкт є частиною ширшої британської програми відновлення атомного сектору, в межах якої планується забезпечити до 25% електроенергії країни з ядерних джерел до 2050 року. Окрім того, Чехія планує розширення АЕС "Темелін" та "Дуковани" й розгортання першого в країні малого модульного реактора у партнерстві з британською компанією Rоlls-Rоyсе. Також там розглядають можливість будівництва до 3 ГВт нових атомних потужностей, щоб замінити вугільну генерацію, яку країна планує вивести з експлуатації до 2038 року.Цікавою є ситуація в Польщі, яка у 2022 році підписала угоду з компанією Wеstіnghоusе щодо будівництва першої АЕС у Пемброці. Проєкт передбачає спорудження трьох реакторів АР1000 з очікуваним введенням першого блоку в експлуатацію до 2033 року. Паралельно польська компанія Synthоs працює з GЕ Ніtасhі над проєктом SМR ВWRХ-300. Таким чином, уряд Польщі офіційно декларує боротьбу з карбонізацією та продукування енергетичної незалежності.Також Італія, яка повністю згорнула свої АЕС ще у 1990 році, оголосила повернення до атомних програм. Відтак у квітні цьогоріч три приватні компанії підписали угоду про створення консорціуму для спільного дослідження та підготовки до будівництва нових АЕС. Таким чином, у 2030-х роках у країні планують запустити будівництво першого модульного реактора.У раніше згаданій Фінляндії, з її надпотужним ОL3, у 2025 році планується введення в експлуатацію підземного сховища відпрацьованого ядерного палива Онкало — першого у світі сховища геологічного типу, розрахованого на безпечне зберігання до 100 тис. років. Ренесанс атомної енергетики не оминув і Румунію, де здійснюють модернізацію існуючих блоків АЕС Сеrnаvоdă за підтримки США, Канади та Франції. Також країна веде переговори з американською NuSсаlе щодо побудови нового модульного реактора. Вже зараз ідеться про фінансування з американських банківських установ. Розвиває свою атомну гілку й Угорщина. Проте тут виникає проблема, адже країна вирішила робити це у співпраці з Росатомом країни-агресорки, попри політичні заперечення Єврокомісії. Вже торік почались активні підготовчі роботи. Варто зазначити, що два реактори, які планують спорудити у межах цього проєкту, будуть єдиними в Європі, до функціонування яких залучена Росія.Обмеження та активні "проти" на європейському ринку атомної енергетикиПопри всі описані активні дії з боку ЄС, все ж є низка певних стримувальних факторів, які гальмують розвиток ядерних програм. Йдеться не лише про політичні розбіжності між державами, але й про технологічні, економічні та соціальні ризики, що можуть уповільнити або навіть зірвати реалізацію окремих проєктів.Одним із таких факторів є ініціатива проти включення ядерної енергетики до «зеленої таксономії» ЄС, яка дозволяє атомним проєктам отримувати доступ до сталого фінансування. Її підписантами у 2022 році стали Німеччина, Австрія, Люксембург і Португалія.Та ж ФРН, як основний антиатомний лобіст Європи, відмовилася приєднуватися до SМR Іndustrіаl Аllіаnсе, попри те що він фінансується Єврокомісією й об’єднує більшість ядерних країн-членів ЄС. Окрім того, міністерка довкілля Німеччини Штеффі Лемке публічно заявляла, що «атомна енергетика не є рішенням для кліматичної або енергетичної кризи". Вона підкреслила, що федеральний уряд вважає атомне енергетику "дорогою та небезпечною". Відтак серед основних викликів, які доведеться долати прихильникам атомних програм у Європі – це політична неоднорідність Старого світу. Однак не політикою єдиною, ідеться і про високу капіталомісткість проєктів атомної енергетики. Для порівняння: вартість одного енергоблоку типу ЕРR у Європі коливається від €8 до €12 мільярдів, тоді як терміни будівництва зазвичай перевищують 10 років.Навіть малі модульні реактори, які визнають дешевим технічним ноу-хау, потребують значних стартових інвестицій та відповідної інфраструктури.Тут одразу вигулькують і освітні проблеми, а відтак і брак спеціалізованих кадрів. У багатьох країнах Західної Європи навчальні програми з ядерної інженерії були згорнуті або значно скорочені впродовж 1990–2010 років. Тим часом, за різними оцінками, у найближче десятиліття галузі знадобиться понад 150 тисяч нових спеціалістів у межах лише ЄС. І на цьому моменті ми приходимо до того, що подолання однієї залежності продукує розвиток іншої залежності – ЄС продовжують імпортувати з РФ уран і технологічні компоненти. Однак на цьому ринку з’являються нові гравці, зокрема США, Франція, Канада та Казахстан, проте ринок все ще залишається вразливим до політичних та логістичних проблем.фото: gеttyіmаgеsОднією з проблем також є відсутність спеціалізованих кладовищ ядерних відходів. Прорив у цьому напрямі здійснила лише Фінляндія з її Онкало. А от у всіх інших членів ЄС це питання вирішується доволі складно через вибір локації, фінансування та відповідальність за утримання.То чи очікувати нам ренесанс атомної енергетики?Попри описані вище проблеми та стримувальні фактори, бачимо реальні зрушення у напрямі атомної енергетики, яка вважалась безперспективною та небезпечною понад 30 років.Її фактичними двигунами є розвиток низьковуглецевих джерел енергії, прагнення до стратегічної автономії ЄС та намагання створити в Європі конкурентну технологічну базу у вигляді SМR і ядерних реакторів нового покоління.Однак варто підкреслити, що темпи та масштаби цього розвитку залишають бажати кращого через складність реалізації, забюрократизованість, політичні розбіжності та необхідність неймовірно великих капіталів. Тут, знову ж таки, увагу привертають новітні малі модульні реактори, проте перші їхні запуски проведуть лише після 2030 року.Розвиток цієї галузі енергетики у Старому світі точно не буде рівномірним. Адже певні країни активно розвивають цей сектор, інші лише починають закладати його перші цеглини, а от треті, як та ж Німеччина, повністю від нього відмовляються.Таким чином, у нас формується мапа з кількох груп країн: держави з усталеними потужностями, які модернізуються (Франція, Фінляндія, Угорщина); країни, що вперше впроваджують атомну генерацію (Польща, Італія); і країни, що концентруються на новітніх технологіях (Чехія, Румунія).Попри те, що Німеччина, як економічний центр Європи, використовує свій вплив, щоби сповільнити, а подекуди й блокувати інституційне оформлення ядерного ренесансу в ЄС, тренд на континенті рухається зовсім в іншу сторону. У цьому контексті ФРН швидше заганяє себе в енергетичну ізоляцію. Читайте також: Нова митна політика адміністрації Трампа та накладена на неї пауза: перші наслідки та реакція світу

9 квітня 2003 року Європарламент схвалив вступ у ЄС 10 нових членів: Кіпру, Мальти, Естонії, Латвії, Литви, Угорщини, Польщі, Чехії, Словаччини й Словенії. Країни Центральної і Східної Європи у 1990-х вийшли з-під радянської диктатури і хотіли приєднатися до проекту європейської інтеграції та гарантувати собі, що не повернуться до російської сфери впливу. ЄС і НАТО давали такі гарантії. ЄС також вважався життєво важливим для досягнення економічного успіху цих країн. Однак бажання Євросоюзу прийняти заявки цих країн було не таким швидким. Крах комунізму настав швидко і неочікувано для багатьох в Західній Європі. ЄС щосили намагався впоратися з раптовим возз'єднанням Німеччини, яке додало до неї 17 млн бідніших жителів, і продовжити реалізацію проекту валютного союзу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄС запевнив Україну в підтримці на тлі загострення ситуації на Донбасі Проте країни Центральної і Східної Європи наполягали на своєму, і, врешті, ці проблеми були усунуті. США також тиснули на ЄС, щоб запропонував членство. Врешті, 1 травня 2004-го до ЄС приєдналися 8 країн Центральної і Східної Європи - Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Словаччина і Словенія, а також 2 середземноморські країни - Мальта і Кіпр. Це було найбільше одночасне розширення Євросоюзу щодо населення і нових членів. Менш розвинений характер нових членів лякав найдавніших членів. Деякі країни, такі як Велика Британія, негайно відкрили ринок праці для нових країн, які приєдналися до ЄС, тоді як більшість інших наклали тимчасові обмеження на трудові права громадян нових членів у своїх країнах. Переміщення на захід частини робочої сили з недавно приєднаних країн, яке відбулося після розширення, породило стереотипи в громадській думці та мас-медіа західних країн щодо низькооплачуваної робочої сили зі Східної Європи. Офіційні органи ЄС часто називали це розширення "історичною можливістю" і "моральної необхідністю", що відображало бажання Євросоюзу прийняти нові країни, навіть якщо вони менш розвинені, ніж країни Західної Європи. Після цього Румунія і Болгарія приєдналися 1 січня 2007-го. Вони, як і країни, які приєдналися в 2004-му, зіткнулися з рядом обмежень щодо своїх громадян. Їх громадяни не могли повною мірою користуватися правами на роботу на території деяких старих членів ЄС. Болгарія і Румунія також ще не входять до Шенгенської зони, проте їх громадяни можуть подорожувати без віз по ЄС. Зараз у ЄС 27 країн і близько 447 млн громадян. Останнім новим членом стала 1 липня 2013-го Хорватія. 1 січня 2021-го Велика Британія першою в історії де-факто покинула Євросоюз.

Це літак? Це супутник? Це галактика? Це інопланетяни? Дивна блакитна спіраль освітила небо над Європою в ніч на понеділок (24 березня), змусивши жителів Великобританії та інших європейських країн, таких як Хорватія, Польща та Угорщина, заполонити соціальні мережі фотографіями та відео, а також проханнями ідентифікувати це дивне світло. Деякі користувачі навіть припустили, що спіраль могла бути справою рук інопланетян! Sрасе.соm може виявити особу об’єкта, що стоїть за цією вражаючою подією, і, на жаль (можливо, що заспокоює), це не робота інопланетних відвідувачів, а трохи більше пов’язана із Землею. Причиною дивної синьої спіралі насправді є ракета SрасеХ Fаlсоn 9, яка вилетіла з космічного […]

2025 рік, на відміну від попереднього, не буде відзначений рекордною кількістю різноманітних виборів, проте низка виборчих перегонів приверне до себе увагу. Спробуємо розглянути найбільш цікаві кампанії з обрання лідерів держав та законодавчих органів, проведення яких несе в собі перспективу впливу на Україну. Січневий старт: 70% плюс 12 січня пройшов другий тур президентських виборів у Хорватії. Його результати значною мірою передбачені наприкінці 2024-го, коли чинному президенту Зорану Мілановичу не вистачило менше відсотка голосів, щоб зберегти свою посаду за підсумками першого туру. У середині січня його підтримали майже 78% виборців, що може нагадати українцям про президентські перегони 2019 року (про український вимір електоральної демократії ми ще поговоримо). ...когорта україноскептиків поширилася на Балкани Хорватія - парламентська республіка, але Міланович здобув перемогу, спроможну підштовхувати країну до політичної турбулентності. Його конкуренція з прем'єром Хорватії Андреєм Пленковичем триватиме - та, не виключено, спричинить дострокові парламентські вибори. Для нас же важливим виглядає той факт, що когорта україноскептиків поширилася на Балкани. До речі, якщо говорити про електоральні перспективи, то студентські протести, що тривають, можуть похитнути позиції президента Сербії Александара Вучича, проте говорити про це як про доконаний факт ще зарано. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Третім буде? Президент Хорватії Міланович може долучитися до політичного дуету Орбана та Фіцо Президентські вибори пройдуть і у Білорусі - звісно, якщо можна називати виборами волевиявлення, результат якого відомий наперед. Білоруські експерти небезпідставно припускають, що Лукашенку можуть намалювати під 90% підтримки, адже реальні конкуренти перебувають або за кордоном, або за ґратами. Четверо інших зареєстрованих учасників "великих перегонів" грають роль статистів без особливого завзяття та натхнення. Очікувати від кампанії-2025 спалаху протестів не варто з низки причин, серед яких відзначимо не лише ув'язнення знакових фігур протестів серпня 2020 року, але і розгромлені інституції громадянського суспільства. "Молода команда" Лукашенка, судячи з усього, розраховує "перегорнути сторінку" не так для західних політиків, як для обивателів країн ЄС. Та і самопроголошений лідер Білорусі розраховує взяти участь у переговорах про завершення російсько-української війни, сподіваючись на них отримати геополітичну індульгенцію. Побажання успіху на президентських виборах, яке завчасно прозвучало на адресу Лукашенку від Путіна, не повинно вводити в оману: обидва диктатори належать до категорії заклятих друзів, просто у Кремлі мають чимало важелів впливу на офіційний Мінськ. Стабільність та німці Німеччина проведе дочасні вибори в Бундестаг 23 лютого, після листопадового розпаду правлячої світлофорної коаліції, яку сформували у 2021 році СДПН, "зелені" та вільні демократи. Останні виявилися слабкою ланкою, а звільнення міністра фінансів Крістіана Лінднера (лідера ПВД) спровокувала політичний "ефект доміно". Нагадаю, що у 2017-2021 роках сам Олаф Шольц посідав посаду міністра фінансів у широкій коаліції, де соціал-демократи були молодшими партнерами ХДСХСС. За великим рахунком, німецька політика нагадує гру у рендзю (п'ять в ряд), оскільки тамтешні системні політичні партії намагаються протидіяти зростанню радикальних "Альтернативи для Німеччини" та "Альянсу Сари Вагенкнехт". Дві згадані політичні партії можна назвати професійними порушниками спокою у найпотужнішій країні Європи. Вони, за великим рахунком, не приховують свого прагнення сподобатися Путіну, і діють відповідно. ...АfD зараз посідає друге місце в опитуваннях громадської думки, і цей результат можна назвати тривожним АfD у 2024 році успішно виступила на місцевих виборах у федеральних землях, які були свого часу частиною НДР. Не так давно "альтернативні" отримали підтримку з боку Ілона Маска, який відчув себе у праві втручатися до європейської політики. За сукупністю факторів, АfD зараз посідає друге місце в опитуваннях громадської думки, і цей результат можна назвати тривожним. Лідер ХДС Фрідріх Мерц тим часом демонструє передвиборну готовність ставити ультиматуми Путіну та постачати Україні ракети Таurus. З одного боку, напередодні виборів політики роблять ще і не такі заяви, з іншого - Мерцу можуть завадити настрої всередині німецького істеблішменту. У ФРН чимало представників бізнесу та політики, які прагнуть якнайшвидше відновити формат busіnеss аs usuаl у відносинах з Росією. І він, і Олаф Шольц побували в Україні протягом останніх місяців, щоправда, чинний канцлер не наважується надавати Україні новий пакет військово-технічної підтримки. Вибори до Бундестагу можуть стати сигналом для всього Європейського Союзу, адже Німеччина залишається найбільш впливовою країною ЄС. Не виключено, що саме проти неї буде спрямовано вістря санкцій, які може запровадити Дональд Трамп у своєму прагненні зробити Америку знову великою. Лише реєстрові оптимісти припускають, що Олаф Шольц може зберегти посаду канцлера, проте не виключено, що правляча коаліція буде широкою - для більш ефективної відповіді сучасним викликам. Без Волині не обійдеться З кінця грудня 2024 року набирає обертів президентська кампанія у Польщі, першим на її старт вийшов представник "Конфедерації" Славомір Ментцен. Інші політики розіграли свої кандидатські дебюти максимально оригінально: "Громадянська коаліція" провела перші у політичній історії Польщі праймеріз, які виграв президент (мер) Варшави Рафал Тшасковський. Його підтримали втроє більше партійців, ніж міністра закордонних справ РП Радослава Сікорського. Прем'єр Польщі Дональд Туск балотуватися у президенти не збирається, навряд чи йому вдасться добитися монолітної підтримки Тшасковського іншими його учасниками. У будь-якому разі, міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш, який представляє РSL, регулярно відзначається гострими заявами на адресу України. Натомість маршал Сейму Шимон Головня, лідер партії "Польща 2050", посідає більш помірковану позицію. Гостра заочна відповідь Навроцькому у виконанні Володимира Зеленського під час його візиту до Варшави у середині січня викликала обурення представників правих сил Директор Інституту національної пам'яті Польщі Кароль Навроцький став кандидатом від правого політичного середовища Польщі, і вже встиг наголосити, що не бачить Україну в складі ЄС та НАТО. Гостра заочна відповідь Навроцькому у виконанні Володимира Зеленського під час його візиту до Варшави у середині січня викликала обурення представників правих сил. Для них президентська кампанія залишається останнім шансом сформувати хоча б якусь систему стримувань та противаг з Дональдом Туском, для якого у "ПіС" у попередні роки перебування при влади було відверто замало добрих слів. Ефект політичного бумерангу виглядає показовим. Маємо відзначити, що не лише участь Кароля Навроцького у президентських перегонах визначає Волинську трагедію серед тем кампанії. Трагічні події майже 80-річної давнини стали для польського суспільства консолідуючими, і кандидати в президенти будуть змушені діяти у відповідності з суспільними очікуваннями. Навіть символічне відновлення ексгумації жертв Волинської трагедії може стати корисним для двосторонніх відносин. Польща 1 січня 2025 року розпочала головування Раді ЄС, і цей шанс офіційний Київ має використати для відновлення діалогу зі своїм стратегічним партнером. Проте цей фактор впливатиме і на президентські перегони. Сьогодні мало хто візьметься передбачити результат президентської кампанії у Польщі, яка лише стартувала та буде супроводжуватися гучними скандалами і гострими випадами кандидатів один проти одного. Доля виборів, швидше за все, вирішиться у перший день літа, а до того політична боротьба триватиме у традиційному для країні форматі безкомпромісної політичної боротьби. Тривожне літо для Молдови Влітку у Молдові мають обирати парламент, де протягом нинішнього скликання домінувала партія РАS, до якої належить і президентка країни Мая Санду. Процес переобрання Санду восени минулого року чимало спостерігачів порівняли з пірровою перемогою, а референдум про прагнення євроінтеграції важко назвати вдалим для представників її команди. Молдова - парламентська республіка, тому головний акцент тамтешні політичні актори зроблять на виборах законодавчого органу. Новим фактором для них стала нинішня енергетична криза у невизнаній Придністровській Молдавській Республіці, а проросійські сили намагатимуться взяти реванш за попередні поразки. З великою часткою вірогідності вони рухатимуться кількома партійними колонами, дії яких будуть узгоджуватися з Кремлем. Вибори на повторі Скандальними обіцяють бути президентські перегони і ще в одній прикордонній з Україною державі, яка, як і Польща, претендує на особливу роль на східному фланзі НАТО. Мова про Румунію, де наприкінці 2024 року було скасовано результати першого туру, у якому перемогу несподівано отримав незалежний кандидат Келін Джорджеску, який мав вийти до другого туру голосування разом з ліберальною кандидаткою Єленою Ласконі. Та, на відміну від популіста Джорджеску, виступає на підтримку України. Обіцянки Джорджеску виглядають не просто тривожними, а такими, що несуть серйозну загрозу стабільності регіону та можуть створити проблеми для України... Причина скасування виборів - втручання в агітаційний процес за допомогою немаркованої політичної реклами у ТіkТоk та Іnstаgrаm. Хоча після скасування результатів першого туру президентських виборів у Румунії встигли обрати парламент, де сформовано проєвропейську коаліцію, але запропонувати кандидата, спроможного дієво протидіяти Джорджеску - тамтешній істеблішмент поки не в змозі. Загальний тренд на посилення популізму грає на його користь, свої дивіденди отримує і ще один політик, лідер АUR Джордже Сіміон. Обіцянки Джорджеску виглядають не просто тривожними, а такими, що несуть серйозну загрозу стабільності регіону та можуть створити проблеми для України в разі його приходу до влади. Повернення та варіації У жовтні поточного року пройдуть парламентські вибори у Чехії, де непогані шанси повернутися до влади має лідер партії АNО Андрей Бабіш. Парадокс Чеської республіки полягає у тому, що традиції "оксамитової революції" зараз можуть використовувати у своїх інтересах ті, хто більше схильний до розмашистих обіцянок. Російсько-українська війна знаходить своє відображення у зростанні путінферштеїнгу на рівні європейського істеблішменту та прагненні повернутися до звичного ритму економічного життя. У цьому контексті цікавими будуть вересневі вибори у Норвегії. Турбулентність стає для Європи звичною ознакою політичного життя Відтак сьогодні не можна виключати, що у низці країн пройдуть дочасні вибори. До згаданих вище Хорватії та Сербії з високою часткою вірогідності можна додати Болгарію, де спроба сформувати стійкий формат парламентської коаліції нагадує національний вид спорту. Неспокійно себе почуває і Кір Стармер, популярність якого після приходу до влади лейбористів минулого року різко впала. Турбулентність стає для Європи звичною ознакою політичного життя. Україна обирає? Добре помітно, що в Україні низка потенційних учасників виборів почали готуватися до процесу волевиявлення, сформували штаби, намагаються знайти вигідні теми кампанії. Проте продовження парламентом воєнного стану до 9 травня дозволяє припустити проведення виборів не раніше осені поточного року, і головний фактор, від якого вони залежать - припинення бойових дій. Очевидно, що навіть пауза у війні буде використана Заходом для тиску на українське керівництво. Зеленський та його команда припустилися помилки, не наголосивши навесні минулого року, що він прийшов на один президентський термін, дата завершення якого нині є невідомою з об'єктивних причин. Путін брехливо називає Володимира Зеленського "нелегітимним", хоча українське законодавство не дозволяє проводити вибори під час воєнного стану Путін брехливо називає Володимира Зеленського "нелегітимним", хоча українське законодавство не дозволяє проводити вибори під час воєнного стану. Натомість у березні минулого року перепризначення Путіна на посаду президента РФ відбулося з брутальним порушенням норм міжнародного права, на окупованих територіях України. Зважати на кукурікання з Кремля та підгавкування російських колаборантів однозначно не варто. Потрібні інші дії. Наприкінці 2019 року Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс, який передбачає проведення прийдешніх парламентських виборів за відкритими партійними списками. Це і без фактору масштабних бойових дій був би суттєвий виклик для українського суспільства, а після понад 1000 днів широкомасштабного вторгнення з усіма негативними наслідками - і поготів. Тому влада (насамперед Верховна Рада) повинна сформулювати чітку позицію стосовно проведення майбутніх виборів і президента, і парламенту. Це сьогодні відповідає національним інтересам України.

У швейцарському Цюриху 13 грудня пройшло жеребкування європейської частини відбору Чемпіонату світу-2026 з футболу. Збірна України потрапили до групи D, де зіграє з переможцем пари Франція - Хорватія, а також з командами Ісландії та Азербайджану, передає "Укрінформ". ЧС-2026. Відбірковий цикл УЄФА. Перший раунд: Група А: Переможець Німеччина/Італія, Словаччина, Північна Ірландія, Люксембург. Група В: Швейцарія, Швеція, Словенія, Косово. Група С: Переможений Португалія/Данія, Греція, Шотландія, Білорусь. Група D: Переможець Франція/Хорватія, Україна, Ісландія, Азербайджан. Група Е: Переможець Іспанія/Нідерланди, Туреччина, Грузія, Болгарія. Група F: Переможець Португалія/Данія, Угорщина, Ірландія, Вірменія. Група G: Переможений Іспанія/Нідерланди, Польща, Фінляндія, Литва, Мальта. Група Н: Австрія, Румунія, Боснія і Герцеговина, Кіпр, Сан-Марино. Група І: Переможений Німеччина/Італія, Норвегія, Ізраїль, Естонія, Молдова. Група J: Бельгія, Уельс, Північна Македонія, Казахстан, Ліхтенштейн. Група К: Англія, Сербія, Албанія, Латвія, Андорра. Група L: Переможений Франція/Хорватія, Чехія, Чорногорія, Фарерські острови, Гібралтар. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ФІФА оголосила країни, які прийматимуть Чемпіонати світу з футболу у 2030 та 2034 роках Після групового етапу на ЧС-2026 одразу вийдуть 12 переможців. Ще чотири місця від Європи будуть визначені за підсумками матчів плей-офф за участю 16 команд. До стикових матчах потраплять 12 збірних, які посядуть другі місця в групах, а також чотири найкращі переможці груп Ліги націй-2024/25, які не посіли перше чи друге місце на груповому етапі відбору. Фінальна стадія 23-го мундіалю пройде у США, Мексиці та Канаді. Матч-відкриття відбудеться 11 червня 2026 року у Мехіко, а фінальний поєдинок 19 липня прийме Нью-Йорк. Оголошено повний склад учасників Клубного чемпіонату світу-2025. Останнімкваліфікувався бразильський клуб"Ботафогу", який здобув перемогу в Кубку Лібертадорес. Європа: Реал Мадрид, Атлетико Іспанія), Челсі, Манчестер Сіті (Англія), Баварія, Боруссія Дортмунд (Німеччина), ПСЖ (Франція), Інтер, Ювентус (Італія), Порту, Бенфіка (Португалія), Зальцбург (Австрія).

Про це повідомляє офіційний сайт ФІФА.На сайті Міжнародної федерації футболу зʼявився остаточний розподіл європейських збірних на кошики для жеребкування відбору на ЧС-2026.За рейтингом ФІФА команди розподілені на 5 кошиків. Загалом сформують 12 кваліфікаційних груп відбору. Переможці груп отримають прямі путівки на ЧС. Команди, які фінішують другими та 4 найкращі за рейтингом збірні з Ліги націй розіграють у стикових матчах ще 4 путівки до фінальної частини турніру.Збірна України потрапила у 2-й кошик. Це означає, що команда Сергія Реброва точно не зіграє у відборі з іншими 11 командами, які потрапили до нього.Жеребкування відбору на ЧС-2026Перший кошик: Франція, Іспанія, Англія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Італія, Німеччина, Хорватія, Швейцарія, Данія, Австрія.Другий кошик: Україна, Швеція, Туреччина, Уельс, Угорщина, Сербія, Польща, Румунія, Греція, Словаччина, Чехія, Норвегія.Третій кошик: Шотландія, Словенія, Ірландія, Албанія, Північна Македонія, Грузія, Фінляндія, Ісландія, Північна Ірландія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Ізраїль.Четвертий кошик: Болгарія, Люксембург, Білорусь, Косово, Вірменія, Казахстан, Азербайджан, Естонія, Кіпр, Фарерські острови, Латвія, Литва.П'ятий кошик: Молдова, Мальта, Андорра, Гібралтар, Ліхтенштейн, Сан-Марино.Жеребкування відбору на ЧС-2026 пройде у п’ятницю, 13 грудня. Кваліфікаційні матчі будуть зіграні з березня по листопад 2025 року.Чемпіонат світу відбудеться у США, Мексиці та Канаді з 11 червня до 19 липня 2026 року.

Про це повідомляє УЄФА. Прямі трансляції усіх матчів Ліги націй доступні на Меgоgо. Ліга націй6-й тур18 листопадаЛіга АГрупа 1Польща - Шотландія 1:2Голи: Макгінн, 3, Пентковський, 59, Робертсон 90+3Хорватія - Португалія 1:1Голи: Жоау Фелікс, 33, Гвардіол, 65Група 4Іспанія - Швейцарія 3:2Голи: Піно, 32, Монтейро, 60, Хіль, 68, Зекірі, 85 (з пенальті), Сарагоса, 90+3 (з пенальті)Сербія - Данія 0:0Ліга СГрупа 2Косово - Литва 1:0Голи: Яшарі, 5Румунія - Кіпр 4:1Голи: Бірліджа, 2, Р. Марін, 42, 80, Піттас, 52, Ф. Коман, 83Група 3Болгарія - Білорусь 1:1Голи: Панайотов, 12, Ю. Ковальов, 70Люксембург - Північна Ірландія 2:2Голи: Прайс, 19, Бредлі, 50, Корац, 72, Родрігес, 75Ліга DГрупа 1Ліхтенштейн - Сан-Марино 1:3Голи: Зеле, 40, Ладзаррі, 46, Нанні, 66, Голінуччі, 76Як у Лізі націй виступає збірна УкраїниКоманда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня в Празі з поразки від Албанії - 1:2. В іншому матчі 1-го туру Грузія розгромила на своєму полі Чехію - 4:1. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3, а Грузія здолала на виїзді Албанію - 1:0. У 3-му турі Чехія вдома перемогла Албанію - 2:0, а Україна у Познані переграла Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1, а Грузія на своєму полі поступилася Албанії - 0:1.У 5-му турі Ліги націй збірна України в Батумі розділила очки з Грузією - 1:1, а Чехія на виїзді з Албанією - 0:0. Перед завершальним туром Україна з 5 балами посідає в турнірній таблиці групи 1 останнє місце. Грузія та Албанія мають по 7 очок, Чехія - 8. Переможці груп напряму вийдуть до найсильнішого дивізіону турніру, збірні, які фінішують четвертими вилетять до Ліги С. Другі команди зіграють в перехідних матчах з третіми з Ліги А, треті - з представниками дивізіону С, які там фінішують слідом за переможцями.   

Шотландія здобула право грати у плейоф за збереження місця у Дивізіоні А.

У Грузії сфальсифіковано результати парламентських виборів. Без Кремля не обійшлося. Ті ж самі методи, ті ж самі технології, той самий почерк. І сьогодні від самих грузинів залежить, чи вдасться їм повернутися на демократичний шлях, чи Грузія остаточно перетвориться на підмосковну провінцію, як занедбані Південна Осетія та Абхазія. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі не визнала результати виборів і закликала співвітчизників до акцій протесту. На акції протесту співвітчизники сказали владі, що фальсифікувати вибори - то не добре, та порозходились по домах. На жаль, сьогодні Сакартвело проходять один із найганебніших етапів своєї історії. ...всі оці структури - ООН, ЮНЕСКО, МАГАТЕ, ОБСЄ і т.п. мусять бути безжально ліквідовані, як незграбні, безпорадні і не потрібні людству інституції А до виборів у Сполучених Штатах лишається кілька днів. Після них, як стверджують аналітики, український "кейс" буде розвиватися значно стрімкіше. Добре ще, аби на нашу користь. Поки що ж путінська Росія вдарила КАБами по центру Харкова. Частково зруйновано історичну будівлю Держпрому, яка належить до спадку ЮНЕСКО. ЮНЕСКО, як водиться, висловило велике занепокоєння і глибоку стурбованість. Коли світ якось вирулить з цієї кризи, всі оці структури - ООН, ЮНЕСКО, МАГАТЕ, ОБСЄ і т.п. мусять бути безжально ліквідовані, як незграбні, безпорадні і не потрібні людству інституції. До речі, ізраїльський Кнесет проголосував за схвалення двох законопроєктів, які забороняють діяльність агентства ООН з допомоги і організації (UNRWА), оскільки до 10% співробітників цього агентства, як з'ясувалося, залучені до тероризму в секторі Газа. Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що можлива участь вояків КНДР на боці Росії здатна призвести до нових форм підтримки Києва з боку Заходу. А Україна планує звернутися безпосередньо до керівництва Південної Кореї з детальним запитом про військову допомогу. Двопартійна група законодавців США закликала президента Байдена дозволити Польщі збивати російські ракети над Україною. То було би добре, бо аж досьогодні Польща "збивала" лише вагони з українським збіжжям. Вже не кажучи про те, що поляки досі не передали нам давно обіцяні "міги". Зате міністр Радослав Сікорський запропонував Україні купувати Польщі зброю в кредит. ...знищено виробництво іранського твердого ракетного палива (20 планетарних міксерів-змішувальних установок)... Є підстави сподіватися, що це зупинить постачання іранських ракет Росії В результаті удару Ізраїлю по Ірану знищено виробництво іранського твердого ракетного палива (20 планетарних міксерів-змішувальних установок). На відновлення знадобиться мінімум рік, або й два. І то - за сприятливих обставин. Є підстави сподіватися, що це зупинить постачання іранських ракет Росії. На 80 відсотків знищено також системи ППО Ірану, зокрема поставлені Росією системи С-300. Навіть у цьому проявляється істинний характер Ізраїлю: вони допомагають Україні, виконуючи свої "партикулярні" завдання. Симбіоз культур. А якісь невідомі дрони знову атакували спиртзавод на Росії. Цього разу у місті Новохоперськ Воронезької області. Це прямо якийсь брутальний геноцид духовності і готовий сюжет для майбутніх книг Пелевіна-Сорокіна в стилі апокаліптичної іронії. Всього знищено вже шість спиртзаводів на Росії, так що аж Юлія Навальна (світоч і надія ліберальної російської опозиції) висловила глибоке занепокоєння і стурбованість. Також дронами було атаковано "університет спецназу" Кадирова в Ічкерії, що призвело до відвертої й смішної істерики з боку чеченського вождя. Хорватія передасть Україні 30 танків М-84, та 30 бойових машин піхоти М-80. Норвегія виділила новий пакет Україні на 500 мільйонів євро. Японія оголосила про надання Україні фінансової допомоги в розмірі 3 мільярди доларів США. Це кошти з доходів, отриманих від російських заморожених активів. Сполучені Штати оголосили про новий пакет військової допомоги: артилерія, ППО, бронетехніка (в тому числі 400 машин Strykеr), боєприпаси. Велика Британія та Німеччина озброять гелікоптери Sеа Кіng України сучасними ракетами для підвищення наступальних можливостей. Це можуть бути ракети Маrtе ЕR з дальністю понад 100 км, або Ехосеt ММ40 Вlосk 3 (200 км). Видання Nеw Yоrk Тіmеs стверджує, що Україна в секретних додатках до "Плану перемоги" просить у США ракети Тоmаhаwk з дальністю ураження до двох з половиною тисяч кілометрів. Але "томагавків" нам поки не дають. Як колись не давали "абрамсів" і F-16&hеllір; Пізніше вимогу про "томагавки" підтвердив і президент Володимир Зеленський. ...Україна нарощує можливості й ресурси власного ВПК. Зокрема сьогодні випускається вже двадцять САУ "Богдана" щомісяця А прем'єр Словаччини Роберт Фіцо сказав, що Україна вимагала від Заходу розміщення ядерного арсеналу на території України. Звісно все, що каже Фіцо, треба ділити натроє, але щось в тому є. Це таке українське ноу-хау: щоб дали "томагавки", треба просити ядерну зброю. А щоб дали ядерну зброю, треба просити щось інше - шматок Китаю, або Мексики&hеllір; Сама ж Україна нарощує можливості й ресурси власного ВПК. Зокрема сьогодні випускається вже двадцять САУ "Богдана" щомісяця. Гарну історію розповіла українська журналістка і колишня депутатка Ольга Герасим'юк. У Парижі їй трапився нетверезий безхатченко, або сlосhаrd, як кажуть самі французи. Він у кав'ярні вимагав безкоштовної їди та інших благ цивілізації. А потім раптом сказав українською мовою, звертаючись до пані Ольги: "Україна ще постане!"&hеllір; - Ви українець? - здивувалася Ольга. - Ні, сказав безхатько. - Не по крові. Але Україна ще постане!... Тож хай збуваються пророцтва паризьких клошарів! В Україну прийшов листопад. Триває осінь. Третя осінь війни. Чекаємо на весну, чекаємо на добрі новини&hеllір;