Search trend "Йорданія"

Тимчасове перемир'я покаже, на чому варто будувати тривалий мир в Україні. Як вдалося добитися припинення вогню і чи може це бути дороговказом для нас - розбиралася Gаzеtа.uа. 27 листопада набула чинності угода про припинення вогню між Ізраїлем, Ліваном і угрупованням "Хезболла". Перемир'я має діяти на таких умовах: бойові дії припиняються на 60 діб, за цей час ізраїльська армія виходить з території Лівану, бойовики "Хезболли" - на 40 кілометрів від кордону з Ізраїлем, введення миротворців ООН на територію Лівану, на південь від річки Літані. Контролювати виконання угоди має Міжнародна група на чолі зі США. Ізраїльська сторона обумовила право ударів по території Лівану у разі порушення "Хезболлою" умов перемир'я. Реакція світу В ООН миттєво привітали угоду. Генсек ООН Антоніу Гутерріш висловив сподівання, що документ покладе край насиллю, руйнації і стражданням громадян обох країн. Проте він закликав обидві сторони виконувати угоду у повному обсязі. Спецкоординаторка ООН по Лівану Жанін Хенніс-Пласшерт звернула особливу увагу на виконання резолюцій ООН по конфлікту на Близькому Сході від 2006 року, на базі якої була укладена угода. Президент США Джо Байден і президент Франції Емманюель Макрон, за посередництва яких відбулося підписання угоди, зазначили, що вона є передумовою для досягнення стійкого миру. "Добра новина", - заявив Джо Байден. Прем'єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу сподівається на паузу для відновлення ЦАХАЛу, оскільки проблема із ХАМАСом у Секторі Гази не вирішена. Також він оголосив про зосередженість на іранській загрозі. Водночас представники угруповання ХАМАС висловили готовність укласти аналогічний договір з Ізраїлем. Країни Групи Семи можуть запровадити імунітет для Нетаньягу від ордеру МКС на його арешт Ірак, Італія, Йорданія, Індія привітали досягнення угоди. У Нью-Делі зазначили, що послідовно закликали сторони до деескалації. Канцлер Німеччини Олаф Шольц сказав, що головне, щоб виконувалися домовленості. Цікаво, що країни Групи Семи можуть запровадити імунітет для Нетаньягу від ордеру МКС на його арешт. Про це повідомляють ЗМІ. На цьому, зокрема, наполягає міністр закордонних справ Італії. Можливо, це теж частина угоди. Перші наслідки За 20 хвилин до того, як угода із "Хезболлою" стала чинною, ЦАХАЛ обстріляв південні райони поблизу Бейрута, постраждали щонайменше десятеро осіб. Нетаньягу заявив про повну свободу військових рішень у разі загрози для країни. Вогонь ізраїльські бійці відкривали і після початку дії угоди у відповідь на просування кількох транспортних засобів з ліванської території. Про жертви повідомлень не було. Машини повернулися у точку відправлення. Ізраїльська сторона попередила про рішучі дії у відповідь на появу у забороненій зоні бойовиків "Хезболли", а також закликала ліванців поки не повертатися до осель. Сумніви у сталому мирі Експерти стриманіші за політиків в оцінці досягнутої угоди, оскільки йдеться про тестове припинення вогню, котре не вирішує причин конфлікту. "Ця угода під примусом: США тисли на Ізраїль, "Хезболла" втратила керівників", - зауважила колишня радниця Пентагону по Близькому Сходу Жасмін Ель-Гамаль. Угода може стати просто перервою перед черговим циклом насилля Тому про перемогу котроїсь зі сторін не йдеться, вважає професор Фаваз Гергес, котрий є експертом з Близького Сходу, зовнішньої політики США та міжнародних відносин . "Ізраїль заявив про свою перемогу, але "Хезболла" продовжує існувати. Тому угода може стати просто перервою перед черговим циклом насилля не лише між Ізраїлем і "Хезболлою", але й у Секторі Гази". Припинення вогню дасть можливість ліванському уряду поновити суверенітет над всією територією країни. Цей період матиме вирішальне значення, щодо того, чи продовжуватиме підтримувана Іраном "Хезболла" і далі диктувати свою волю Лівану, - звернув увагу ексрозвідник Ізраїлю і регіональний аналітик Аві Меламед. "Якщо "Хезболла" зможе відновити свою військову інфраструктуру на півдні Лівану, це може призвести до нової ескалації", - вважає він. На черзі - Путін? Хоча над різними варіантами досягнення миру на Близькому Сході гарував член команди Байдена, чинний держсекретар США Ентоні Блінкен, похвала належить не йому одному. "Усі сідають за стіл переговорів завдяки президенту Трампу. Його перемога дала чіткий сигнал всьому світу про неприпустимість і нетерпимість хаосу. Я радий бачити конкретні кроки до деескалації на Близькому Сході", - написав у соцмережі кандидат у радники президента США Майк Волтц. Інші члени команди Трампа натякають на підготовку зустрічі політика з лідером КНДР Кім Чен Ином. Чи буде у цьому списку Путін? Цілком імовірно, але після переговорів з Ином і в залежності від того, як діятиме перемир'я на Близькому Сході. Якби не точні удари ЦАХАЛу по керівництву "Хезболли", угода була би неможлива США і світове співтовариство намагалися виробити універсальний алгоритм врегулювання збройних конфліктів. Як показує практика досягнення угоди на Близькому Сході, важливою є військова складова: якби не точні удари ЦАХАЛу по керівництву "Хезболли", угода була би неможлива. Синхронно світове співтовариство розробляє і, можливо, застосує методи швидкого реагування, якщо котрась зі сторін порушить домовленості. Крім Близького Сходу, ця методика є відповіддю на російські ядерні погрози. Важливо, що найбільша країна Глобального Півдня угоду привітала. Це може бути сигнал Путіну. Якщо Трампу вдасться домовитися з Ином, кремлівський диктатор опиниться в ізоляції - або змушений буде піти на таку ескалацію, котра відверне від нього навіть затятих союзників. Отже, угода - добрий сигнал не лише для країн Близького Сходу, але і для України.

Біля посольства Ізраїлю в Аммані, Йорданія, сталася стрілянина, під час якої нападника було застрелено, а троє поліцейських отримали поранення.

Він хоче переглянути умови торгівлі, особливо з країнами, з якими є великий дефіцит - номер один це Китай. Китай хакнув світову ліберальну економічну систему, засновану США після ІІ Світової, і тепер США від її нинішніх умов втрачають лідерство і багатство. Трамп це захоче змінити — шляхом торгівельної війни або домовленостей з Китаєм — тут вже від останнього залежатиме, як саме, але точно не буде так, як було (американський експорт у Китай 100+ млрд, а імпорт з Китаю - 500+ млрд). Американські тарифи на китайські товари однозначно зростуть.Так само, хоча меншою мірою, відбудеться перегляд умов торгівлі з іншими ключовими торгівельними партнерами, з якими усіма у США дефіцит — Мексика, Канада, Японія, ЄС.Одночасно Трамп хоче зняти обмеження на внутрішній економічний розвиток — у першу чергу, екологічні обмеження. Він, найімовірніше, знову вийде з Паризької кліматичної угоди, і буде "drіll, bаby, drіll'' — зніме обмеження на буріння, включно у заповідниках і в Арктиці, на прокладку нафто- і газопроводів, будівництво терміналів і т.д. США уже перші у світі з видобутку нафти та природного газу, і Трамп захоче зміцнити цю позицію, у т.ч. щодо експорту на глобальні ринки.При цьому навряд Трамп буде намагатися визначати якусь конкретну світову ціну на нафту — це ж не адміністративне, а ринкове регулювання. Обмежувальним фактором американських амбіцій тут буде собівартість видобутку у США, так що ціна буде знижуватися, але без величезного (кратного) обвалу.Читайте також: Трамп у Білому домі: що можна передбачити вжеТрамп захоче зменшити тягар американських безпекових зобов'язань по світу. З його погляду, їх забагато, і умови цих альянсів невигідні — союзники мали б самі більше відповідати за свою безпеку і витрачати на неї, а не безпечно жити під американською парасолькою, за яку США ж і платять.Він захоче загасити війни, щоб зменшити американські витрати на них — і перекласти витрати на союзників у відповідних регіонах.У Європі він захоче, щоб європейці нарешті взяли на себе відповідальність, у т.ч. за Україну. На Близькому Сході, він підтримуватиме Ізраїль, але не підтримуватиме продовження його операцій у Газі чи Лівані. Він захоче домовитися з Саудитами та іншими арабськими партнерами (Єгипет, Йорданія) про стримування війн у регіоні, які хоче розпалити Іран (NВ: із допомогою РФ). Тобто це не буде беззаперечна підтримка Ізраїлю у будь-яких кроках. І до речі з Нетаньяху у Трампа персональні відносини не дуже. Так що політика США на Близькому Сході не буде обмежуватися Ізраїлем єдиним, і, якщо тільки сам Іран не спровокує — вона не передбачатиме продовження залучення військ США у регіональні війни.В Азії/Індо-Тихоокеанському регіоні, США також хотітимуть більшої власної відповідальності Японії, Кореї і Тайваню за свою безпеку. Але оскільки Китай є одночасно і регіональним безпековим викликом, і головним економічним конкурентом для США, і сил одних союзників вочевидь недостатньо — то з великою ймовірністю можна прогнозувати, що роль США у підтримці регіональної безпеки не буде (істотно) зменшена.Читайте також: Трамп у Білому домі: не катастрофа і не перемогаЩодо України, то Трамп захоче домовитися про мир з Путіним і покласти на Європу тягар забезпечення домовленостей.Йому, звичайно, байдуже на територіальну цілісність України. Він не підтримує війну до відновлення кордонів 1991 року. Він хоче зняти тягар американської допомоги Україні — зменшити його і перекласти на європейців. Але:Війна почалась і триває не через бажання України, а бажання РФ.Іти на переговори з РФ є сенс лише з сильної позиції, щоб забезпечити реасе thrоugh strеngth. А якщо США ідуть на переговори через бажання зменшити свої витрати — то це слабка позиція, і вона відома Путіну. Для того, щоб досягти dеаl, де Трамп не буде виглядати лузером — він має вийти на переговори з сильної позиції. РФ веде війну не лише проти України, а проти всього Заходу — для реваншу США за програш у Холодній війні, відновлення позицій СРСР у Європі та інших частинах світу, і зміну глобального світового порядку. Припинення/замороження війни РФ в Україні не призведе ні до відмови РФ від мети підкорення України, ні до припинення (гібридної) агресії проти Заходу на всіх інших театрах. І відкрите питання, куди РФ суне свої війська на наступний день після заморозки в Україні.Читайте також: Путін вислухає ТрампаЧи вдасться у таких умовах досягнути швидкого dеаl, який буде виглядати fаіr для України та перемогою для Америки, а отже і персонально для Трампа — дуже відкрите питання. Але Трамп спробує.Україні слід демонструвати готовність до переговорів — але на справедливих умовах (хоча про те, що є справедливими умовами, у нас і американців може бути дуже різне уявлення). І наполягати на конкретних гарантіях виконання будь-якої угоди — тобто безпекових гарантій у вигляді реальних bооts оn thе grоund, без чого будь-які папери з РФ не працюють.Також нам важлива позиція європейців. Наразі у ЄС зберігається політична підтримка України — велика мейнстримно-центристська коаліція народників, лібералів і соцдемократів в інституціях ЄС і у майже всіх країнах-членах.Завершується формування нового складу Єврокомісії, й на початку наступного року почнеться перегляд/формування політик ЄС у ключових для нас сферах — безпеки (ВПК) і пов'язаної промислової політики (конкурентоспроможна Європа, до якої закликає репорт М. Драгі), енергетики та зовнішньої торгівлі. Для нас важливо, як складуться відносини ЄС і США. Чи почнеться торгівельна війна між ними, чи вдасться домовитися. Зараз багато дискусій у ЄС будуть про те, як вести розмову з Трампом і про що. Чи це буде єдиний фронт ключових європейських гравців (фон дер Ляйєн — Макрон — Мелоні — Туск — у перспективі Мерц, причому не обов'язково, щоб саме фон дер Ляйєн була головним комунікатором — може бути й Мелоні, яка ідеологічно ближча Трампу, але при цьому стосовно України солідарна з Брюсселем/усім ЄС), чи Трампу вдасться розколоти їх на окремі двосторонні треки. Читайте також: Небезпека Трампа: які ризики несе для світу новий президент США?Важливо, що ЄС запропонує США, розуміючи хотєлки Трампа, і свої власні інтереси. Стосовно торгівлі, енергетики, ВПК, і звичайно стосовно європейської безпеки.Важливо, якою буде політика нового німецького уряду після виборів на початку квітня наступного року. Шольц був одним із ключових деескалаторів/"лідерів" "коаліції нерішучих". Яку роль обере Мерц — дуже важливо, бо без підтримки з боку Німеччини амбіції ЄС брати на себе відповідальність за європейську безпеку не можуть бути реалізовані.Проблема у тім, що в Європі все йде дуже повільно, і поступово. Але саме зараз момент, коли можна і треба пушити, щоб це змінити.ДжерелоПро автора. Дмитро Шульга, директор програми "Європа і світ" Міжнародного фонду "Відродження"Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

5 людей у лікарні, понад пів сотні - у поліцейському відділку. Так завершився футбольний матч у Амстердамі. Мало хто передбачав, що спортивна подія матиме такий соціальний, а згодом - і политичний резонанс. Амстердамський "Аякс" виграв із розгромним рахунком "5:0" в ізраїльського Маккабі, і це розлютило його фанатів. Після матчу ізраїльтяни (багато хто приїхав з Ізраїлю) зібралися у центрі міста й почали зривати палестинські прапори, деякі вголос критикувати арабів. За іншими даними, їх спровокували. Поліція втрутилася і взяла ізраїльтян під охорону, доправила до готелю. Не виключено, що така активність гостей з Ізраїлю обурила і місцевих: ті збиралися до, під час і після матчу у групи й вигукували різні гасла. В Амстердамі неподалік стадіону провели пропалестинську демонстрацію. Зрештою, численні сутички і бійки, навіть на стадіоні, а не лише на вулицях міста, жорстке втручання поліції мали резонанс, - прем'єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу відправив за своїми співгромадянами два військові літаки, але після перемовин із владою Нідерландів замінив їх на комерційні. Попри заборону Мер Амстердама Феміке Хальсема заборонила будь-які масові заходи, оскільки передбачала можливість зіткнень. Але це не спрацювало - сутички і бійки були масштабними, у різних частинах міста, кадри зіткнень миттєво розлетілися по соцмережах і світових ЗМІ. "Глибоко стурбовані" У самому місті вважають, що кризу спровокували ізраїльські вболівальники, котрі, за даними Аl Jаzееrа, спочатку вивісили свої прапори, а потім зірвали палестинські. На думку члена міської ради Язі Вельдхьойзена, одностороння заборона мера Амстердама лише на пропалестинські мітинги спрацювала не на стримування, а на провокування конфлікту. Центральна влада Нідерландів, однак, продовжила курс мерії Амстердама: прем'єр Нідерландів Дік Схооф висловив "глибоку стурбованість" і назвав напади на ізраїльських болільників "антисемітськими" й "абсолютно неприйнятними". Він також запевнив свого ізраїльського колегу Беньяміна Нетаньягу у жорсткій протидії будь-яким проявам антисемітизму. У більш різких виразах засудив дії нідерландських фанатів Союз європейських футбольних асоціацій. Ізраїль, про всяк випадок, заборонив своїм військовим відвідувати Нідерланди. Зі свого боку МЗС Палестини засудило тих, хто засуджує антиарабські скандування ізраїльтян і напади на палестинські прапори в Амстердамі, і закликало уряд Нідерландів "захистити палестинців і арабів у країні". Відгомін у Будапешті Численні сутички в Амстердамі збіглися у часі із завершенням у Будапешті неформального саміту європейської спільноти. За словами прем'єра Ірландії Саймона Гарріса, на саміті обговорювали кризу на Близькому Сході. З огляду на перемогу Дональда Трампа на президентських виборах у США, офіційний Вашингтон, можливо, відштовхуватиметься від Авраамівських угод (2020-2021 років), котрі Трамп вважав своїм значним досягненням. Нагадаємо, тоді шість арабських країн визнали Ізраїль як державу (ОАЕ, Бахрейн, Марокко, Судан, Єгипет, Йорданія). Гарріс припускає, що переможець перегонів-2024 повернеться до цих угод у розв'язанні кризи на Близькому Сході, а це передбачає, на його думку, визнання Палестини державою. Арабо-ізраїльський конфлікт був однією з ключових тем у Будапешті, бо Ірландія та Іспанія закликали призупинити Угоду про Асоціацію "ЄС - Ізраїль" через заборону останнім БАПОР ООН (Близькосхідна агенція ООН для допомоги палестинським біженцям і організації робіт), оскільки, на їхню думку, це "порушує права людини". Зі свого боку, ізрїальська влада стверджує, що БАПОР співробітничає з палестинськими терористами. Більш ніж 450 із них (у тому числі, члени ХАМАС) офіційно працевлаштовані у БАПОР. Однак Агенція ООН ці звинувачення відкинула. На саміті вирішили остаточно визначитися із цим 18 листопада 2024 року на зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС. Бійки в Амстердамі додали емоційних нюансів до напруженості у відносинах між Євросоюзом та Ізраїлем. Агенція ЄС з основних прав улітку 2024 року звертала увагу на сплеск антисемітських настроїв. А спецпредставниця США з питань антисемітизму заявила, що в Амстердамі був справжній "єврейський погром". Такої ж думки дотримується і нове керівництво МЗС Ізраїлю. Готуватися чи ні Ще один футбольний матч команда Ізраїлю гратиме у Франції наступного тижня. За неофіційними даними, на підсумковій вечері обговорювалися ідеї скасувати змагання. "Франція не відступить, - вже офіційно запевнив міністр внутрішніх справ Брюно Ретайо. - Це було б зреченням від влади під тиском погроз насилля й антисемітизму". Посадовець пообіцяв дієві заходи безпеки. А от турки вирішили не ризикувати: матч "Маккабі" з "Бешікташ", запланований на кінець листопада, відбудеться у "нейтральному місці", котре ще треба знайти. Тест на толерантність Схоже, Європу тестують на антисемітизм. Навесні і влітку 2024 року хвиля пропалестинських мітингів і сутичок прокотилася по університетських містечках США і була настільки масштабною, що американцям довелося залучати військових для приборкання особливо активних прибвчників Палестини. Аналогічні мітинги в ЄС можуть суттєво підірвати безпеку регіону. Тому в Європі вже почали діяти. У четвер, 7 листопада, німецький Бундестаг схвалив резолюцію, згідно з якою забороняється фінансування будь-яких структур, котрі розповсюджують антисемітизм, ставлять під сумнів право Ізраїлю на існування та закликають до його бойкоту. Якщо незгоду висловлюють учні та студенти, їм загрожує покарання у вигляді відлучення від навчального процесу. У Німеччині представники міжнародної організації Аmnеsty Іntеrnаtіоnаl Джулія Дачроу вважає, що резолюція у такому вигляді може призвести до серйозних порушень прав людини і правової невизначеності. У соцмережах користувачі більш відверті - засудження порушень прав людини Ізраїлем може бути інтерпретовано як порушення. А пристрасті по антисемітизму мали відгомін у США: на території Чиказького університету невідомі у масках напали на студентів, котрі мітингували на підтримку Ізраїлю.