Search trend "Альтернатива Для Німеччини"

Росія переважає Україну за кількістю людей, танків, артилерії та ракет. Проте в галузі безпілотників співвідношення сил інакше. Обидві країни розбудовують її просто під час повномасштабної війни, швидко адаптуючи технології й тактику. Для України дрони стали ключовим інструментом компенсації переваги ворога.
Особлива роль належить морським дронам. Концепція з’явилася ще за Першої світової війни в Німеччині, але та спроба провалилася. Україна стала першою державою, яка успішно застосувала їх у бою.
Завдяки безпілотникам Magura (підрозділ Group 13 ГУР МО) і Sea Baby (СБУ) Україна суттєво обмежила спроможності російського Чорноморського флоту й знищила низку ворожих кораблів — без залучення власного флоту. Відтоді номенклатура морських дронів значно розширилася, а сама галузь докорінно змінилася.
DOU з’ясував, як працює ринок морських дронів, з чим тут борються та чи здатні безпілотники замінити традиційні кораблі. Також ми поспілкувалися з компаніями-членами Асоціації морських дронів і дізналися, чим живе закрите комʼюніті.
Дрон 3-ПАК / Фото компанії Noah X
Роль морських дронів у війні в 2026 році
Часто в медіа можна побачити тезу, що «країна без флоту знищила чорноморський флот», однак це неправда. Україна має флот, хоча він на початку російського вторгнення значно поступався у можливостях ворожому.
Cтарший інструктор «Повернись живим» Костянтин Миргородський наголошує, що несправедливо також вважати, що морські дрони в Україні з’явилися лише після 24 лютого 2022 року.
«Концепція малих і безпілотних платформ з’явилася в Україні ще до повномасштабної війни. Після 2014 року обговорювалась ідея переходу від великих кораблів до великої кількості малих, швидких і багатоцільових платформ.
Проте тоді технологічно не вистачало можливостей для стабільного дистанційного управління такими системами на великих відстанях. Розвиток супутникового зв’язку значно змінив цю ситуацію. У результаті те, що раніше було концепцією, стало реальною бойовою спроможністю», — каже Миргородський.
29 жовтня 2022 року морський дрон зайшов у Севастопольську бухту. Це був одноразовий борт-камікадзе, який мав одну ціль — знищувати ворожі кораблі. Відтоді спектр завдань став ширшим, і концепція змінилася. Тож яке зараз місце посідають морські дрони у російсько-українській війні?
Дістати військові кораблі морським дроном стало складніше, бо ворог ховає їх у російських портах на Чорному морі. Водночас під час операції «МоЛоЧКа» цього літа, коли Сили безпілотних систем почали завдавати систематичних ударів по російських суднах в Азовському і Чорному морях, в хід пішли повітряні безпілотники. Станом на 22 серпня 2026 року дрони підрозділів СБС уразили 246 російських суден. Чи використовували морські дрони як носіїв платформ, — невідомо.
Одне з останніх великих уражень російських кораблів за допомогою морського дрона відбулося торік у грудні. Тоді у Севастопольській бухті таким безпілотником вдалося уразити підводний човен класу 636 «Варшавянка», який використовували для пуску крилатих ракет «Калібр».
В Асоціації морських дронів кажуть, що робота в акваторії триває постійно і полягає не лише в ураженнях. За допомогою безпілотних катерів ведуть патрулювання, спостереження і бойову роботу. І не завжди про цю роботу говорять публічно..
Нині на ринку є близько 25 компаній, що входять до Асоціації морських дронів. Вони виготовляють безпілотники різних типів: морські, річкові, підводні, а також супутні компоненти.
«На ринку представлені різні розробки, але ми не можемо сказати, що він переповнений або перенасичений», — коментують в Асоціації.
Зміна ролі морського дрона у війні змушує розробників змінювати підходи і втілювати нові рішення. І найперша зміна, що відбулася у сфері виробництва морських дронів: одноразові борти поступово відходять у минуле.
Дрон MAGURA / Фото UFORCE
Від дронів-камікадзе до багатофункціональних платформ
Розробники морських дронів констатують, що галузь поступово зміщується в бік багатофункціональних і модульних платформ. Якщо раніше йшлося про борт виключно як камікадзе, то тепер він може виступати носієм іншого озброєння, ретранслятором, платформою для систем радіоелектронної боротьби чи протиповітряної оборони.
У компанії UFORCE, яка є розробником одного з найпопулярніших морських дронів Magura, на власному прикладі пояснюють, як зараз змінюється концепція безпілотника.
«Magura V7 є прикладом цього переходу: та сама платформа може бути ударною, нести засоби ППО, працювати як „матка“, що запускає повітряні дрони для удару вглиб берега, виконувати логістику чи мінну війну. Ми свідомо будуємо платформу як конструктор, а не як виріб», — каже представник компанії.
Результат красномовний: у травні 2025 року дрони Magura V7 збили два російські винищувачі Су-30 над Чорним морем. Безпілотники запустили ракети AIM-9 й успішно уразили літаки.
У найближчому майбутньому морські безпілотники мають стати платформами, які можна швидко адаптувати під конкретне завдання. Так зокрема вважає Андрій, СЕО компанії Noah X, яка є розробником морських дронів «Гарпун», «Баклан», «Карась», «Варвар» і «3-ПАК». Усі ці системи є багатофункціональними.
Дрон «Гарпун» компанії Noah X
Прикладом багатофункціональності морського дрона є й система Barracuda, розроблена Військово-морськими силами ЗСУ. Безпілотник може запускати некеровані ракети, а ще обладнаний як платформа для запуску FPV-дронів
Такий підхід дозволяє робити морські дрони більш економічними, адже борти перестають бути одноразовими — після відпрацювання по цілі ракетами й ударними дронами, морський безпілотник повертається і може бути використаний знов. Поновлювати запас ракет та FPV дешевше.
Адаптація бортів та можливості виконувати різні типи завдань одним і тим же бортом зараз є пріоритетним напрямом. В Асоціації морських дронів розповідають, що тепер це базова вимога до виробників, хоча раніше було лише конкурентною перевагою.
«Тепер це характеристика, яка по дефолту має бути закладена в кожен проєкт. І навіть якщо за умовами контракту виробник, скажімо, постачає МБпС-носій FPV-дронів, у військових має бути можливість, умовно кажучи, зняти бокси із FPV і встановити перехоплювачі, або інші модулі корисного навантаження», — кажуть в Асоціації.
Старший інструктор-водолаз фонду «Повернись живим» Костянтин Миргородський перелічує ключові напрямки застосування морських дронів:
ударні місії;розвідка і спостереження;мінування;протимінна боротьба;ППО та перехоплення повітряних цілей;логістика;евакуація;вогнева підтримка;транспортування інших безпілотних платформ.
Зараз морська система не може виконувати тільки одне завдання з цього переліку, бо це просто невигідно.
Окремої уваги варта взаємодія морських безпілотних систем із іншими платформами у ролі носія. У цьому контексті прикладом є десантування НРК за допомогою морського дрона, яке здійснили бійці 123-ї бригади ТРО у липні цього року.
Інтеграція морських безпілотників із іншими системами може дати перевагу. Наприклад, можна збільшити радіус ураження цілей FPV-дронами чи іншими ударними бортами.
Проте модульність не означає, що один безпілотний катер має бути універсальним рішенням для всіх типів місій. Створити борт, який може виконати будь-яке завдання, не так і просто. Тому виробники здебільшого обирають певний спектр місій, для яких їхня система підійде.
Наприклад, для проєкту «Дельфін», розробника однойменного дрона, пріоритетним напрямком стало створення рубежу протиповітряної оборони в морі саме завдяки інтеграції борта з іншими системами.
«„Дельфін“ спроєктований так, щоб нести на борту як спеціалізовані дрони-перехоплювачі, так і важке вогневе оснащення. Зараз ми створюємо мобільний рубіж ППО прямо в морі, щоб позбавити противника переваги в повітрі над акваторією», — каже «Томас», представник проєкту.
Морський дрон «Дельфін» / Фото надане DOU
Локалізація, спуск дронів і розробка підводних бортів. Виклики галузі
Значну частину потрібних для виробництва деталей, як і з БПЛА, доводиться купувати в інших країнах, насамперед у Китаї.
Проте за останні роки, як відзначають в Асоціації морських дронів, вдається збільшувати частку локалізації компонентів у безпілотниках.
«Гарний приклад — морська стабілізована камера з тепловізійним сенсором. 95% всіх морських безпілотних систем застосовують одну й ту саму камеру виробництва компанії Teledyne FLIR. Її ціна від $22 000 до $35 000, в залежності від модифікації. Альтернатив їй не було, але в нас були запити на камери з дещо іншими технічними характеристиками. У результаті ми вже маємо щонайменше три компанії які роблять „український флір“. Дві з них уже готові продавати своє рішення іншим учасниками ринку. Різниця в ціні — в три рази», — кажуть в Асоціації.
У компанії Noah X звертають увагу на ще один виклик: процес спуску платформ на воду. Зараз дрон на воду спускають люди. Місця спуску морських дронів можуть стати ціллю для ворога.
«Ми працюємо над рішенням, за якого людина не повинна брати участь безпосередньо у спуску апарата: це мають робити роботизовані системи. Для нас це логічне продовження», — каже Андрій, СЕО компанії.
Морський дрон від Noah X / Фото надане DOU
Костянтин Миргородський з «Повернись живим» звертає увагу на ще один виклик — розробку підводного дрона. З переваг: він може довше залишатися непомітним. Але сконструювати його нелегко, адже є труднощі з навігацією й керуванням.
«Вода не пропускає радіохвилі, тож передачу даних доводиться робити пакетами в режимі, коли дрон спливає на поверхню. Для орієнтації під водою використовують складні інерційні системи та доплерівські датчики швидкості, а для пошуку цілей — сонари. Дронам надається можливість автономної роботи через неможливість прямого звʼязку з оператором. Все це набагато складніше, ніж у надводних безпілотних катерах, стійкий звʼязок із якими можна мати за допомогою терміналів Starlink», — пояснює Миргородський.
Інерційні системи, зокрема, використовують підводні дрони «Толока» та «Марічка». Про бойове застосування цих безпілотників інформації вкрай мало. Однак у Defence Express припускають, що саме дроном СБУ атакувала Кримський міст у червні минулого року.
Штучний інтелект у морських дронах
Штучний інтелект допомагає автоматизувати частину функцій оператора та дає змогу бортам виконувати окремі завдання навіть за нестабільного зв’язку. Проте такі зміни у дронах не означають, що вони вже можуть самостійно виконувати завдання.
У компанії STRUG, що виробляє багатофункціональні дрони STRUG 404, STRUG 505, STRUG 615 і STRUG CAT 820, певні, що така еволюція можлива. Проте процеси в цьому керунку відбуваються повільніше, ніж у сфері безпілотних літальних апаратів.
«Казати, що ШІ здатен повністю виконувати місію, ще зарано. Це справа найближчого майбутнього. У безпілотних катерах ця еволюція відстає від повітряних дронів просто через меншу кількість бойових вильотів, на яких обкатуються нові рішення», — зазначає Олександр, співзасновник компанії.
Морський дрон компанії STRUG / Фото надане DOU
Зараз автономність дронів не є недосяжною. Однак, як наголошують розробники, за критичні рішення під час операцій відповідатиме людина.
Ще один напрям розвитку — координація кількох автономних бортів. У цьому впевнені в компанії-виробнику дрона «Олег», яку заснували колишні військовослужбовці. Компанія небагато розповідає про свої кейси, але відомо, що команда працює над проєктом безпілотного комплексу «Олег». Представник компанії каже, що взаємодія бортів є наступним етапом розвитку морських безпілотників.
«Наступний крок, над яким ми вже зараз працюємо, — це групова робота, рій. Це коли кілька бортів ідуть разом, самі обмінюються даними через mesh, розподіляють цілі й перегруповуються, якщо один із бортів збили», — каже представник компанії.
Морський дрон «Олег» / Фото надане DOU
Окремі елементи такої автономності вже використовують у бойових сценаріях. «Томас», представник проєкту «Дельфін», навів приклад застосування ШІ на борту: система забезпечує автоматичне захоплення та розпізнавання цілей, а також розрахунок траєкторії для їхнього ураження.
«У роботі з 412 бригадою Nemesis був створений світовий прецедент. Із нашого БЕК „Дельфін“ запустили дрон-перехоплювач, який успішно збив ударний шахед над морем. Окрім шахеда, за допомогою перехоплювачів з „Дельфіна“ ми вже ліквідували десятки ворожих розвідувальних БПЛА: Zala, Orlan, Supercam. Ми знищуємо їх ще на підльоті, не підпускаючи до нашого узбережжя», — розповів «Томас».
В Асоціації морських дронів уточнили, що епізод, про який розповів «Томас», стався у квітні 2026 року. Морський дрон «Дельфін» є єдиним, який має підтверджене ураження шахеда. Хоча Асоціація прогнозує, що в найближчій перспективі такі відпрацювання будуть звичними.
У компанії UFORCE вважають, що штучний інтелект у перспективі також допоможе протидіяти засобам радіоелектронної боротьби, щоб навіть попри спроби заглушити зв’язок борт виконував свої завдання.
«Справжня цінність ШІ в морі не в тому, щоб прибрати людину, а в тому, щоб стиснути час циклу й вижити в середовищі глушіння», — каже представник компанії.
Інтерес іноземних компаній до морських дронів
За останні кілька років Україна стала важливим гравцем на ринку оборонних технологій. Хоча про продаж зброї зараз майже не йдеться. Українська армія здобуває його у реальній війні, тому тут необхідно діяти швидко. Створити рішення, випробувати, отримати фідбек, внести зміни і знову випробувати. Андрій, СЕО компанії Noah X, вважає, що саме цей досвід є вкрай цінним для багатьох закордонних компаній.
Як приклад Андрій наводить роботу над платформою «Гарпун», яка у першій модифікації мала швидкість 15 кілометрів на годину. Після випробувань і навіть успішного ураження цілей військові сказали, що такої швидкості вже недостатньо. Тому в наступній версії швидкість «Гарпуна» зросла до 35 кілометрів.
«Але річ не лише у швидкості. Від відносно простого управління ми перейшли до значно складнішої архітектури, яка створює основу для подальшого впровадження елементів штучного інтелекту, групової роботи кількох платформ, більш гнучкого використання різних каналів зв’язку та розвитку функцій автономної навігації й донаведення. Тобто змінюється вже не окрема характеристика, а сама логіка платформи та її можливостей», — каже Андрій.
Україна зараз на етапі, коли не копіює наявні закордонні рішення, а створює власні й одразу втілює їх на полі бою. Виробник дрона «Олег» вважає, що саме це найбільше цікавить закордонних виробників.
«Іноземні компанії звикли проєктувати все роками за підручниками й тестувати в ідеальних умовах. А коли приходять до нас, їх цікавить не просто залізо, а перш за все софт, алгоритми, стійкість зв’язку і реальна тактика застосування в реальних умовах», — зазначає представник компанії.
У компанії STRUG зауважують, що обмежений доступ до іноземного ринку може створювати й ризики: українські виробники втрачають частину потенційних можливостей, а іноземні компанії можуть самостійно розвивати або копіювати рішення, які Україна вже випробувала на практиці.
«Проте робота не заблокована повністю — точкові колаборації з іноземними виробниками відбуваються, мережа контактів розширюється, і цей потенціал накопичується на майбутнє», — каже Олександр, співзасновник компанії.
Зокрема, STRUG разом із американською компанією PowerUs провели спільні випробування кінетичного дрона-перехоплювача Guardian із борта платформи українського виробництва.
Перехоплювач Guardian-1 / Фото PowerUs
В Асоціації морських дронів кажуть, що ринок чекає на розвиток експорту, проте аби це відбулося, українські рішення мають пройти певний шлях: впровадження стандартів STANAG, розбудову інфраструктури для обслуговування засобів та навчання людей.
Рій дронів замість флоту
Зважаючи на успіхи безпілотників, постає питання: чи має сенс класичний військовий флот? Чи варто вкладатися в будівництво величезних дорогих кораблів, кожен із яких можуть знищити відносно дешеві дрони?
Тому ми поцікавилися у виробників морських дронів, яким вони бачать майбутнє безпілотних систем у військовому флоті.
У компанії-виробнику дрона «Олег» вважають, що великі кораблі у контексті бойових операцій уже втрачають свій сенс через появу безпілотних катерів. Однак це не означає, що вони зникнуть із флоту, просто матимуть іншу роль.
«Великі кораблі залишаться, але вони відсунуться далі в тил і стануть пунктами управління, плавучими базами й центрами логістики, а також інтегруються з безпілотною складовою. А всю брудну, небезпечну й ризиковану роботу на передньому краю — розвідку, штурмові операції та мінування — остаточно заберуть на себе автономні системи», — вважає представник компанії.
У компанії STRUG звертають особливу увагу на роль кораблів у логістиці: для переміщення людей і техніки, зокрема для десантних операцій, альтернатив немає. Безпілотні катери не можуть перейняти цю роль на себе, принаймні поки що. Тому пілотований флот залишається важливим компонентом, але він змушений враховувати виклики, створені дронами.
«У далекій перспективі можна уявити масові ударні операції й операції контролю, що виконуються безпілотно, а також якісно новий рівень розвідки й ситуаційної обізнаності на морі завдяки датчикам, радарам і засобам виявлення. Але флот у будь-якому разі продовжуватиме існувати, просто буде змушений підлаштовуватись під нові ризики, які створюють безпілотні катери», — каже Олександр, співзасновник компанії.
Mорська платформа STRUG
Андрій, СЕО Noah X, також вважає, що кораблі залишатимуться у флоті, проте його структура буде повністю змінена через морські дрони.
«Один великий корабель — це одна дуже дорога і помітна ціль. А десятки або сотні безпілотних систем можуть бути розосереджені на великій території, виконувати різні завдання та швидко замінюватися. Тому я бачу флот майбутнього як комбінацію традиційних кораблів, підводних сил, авіації та великої кількості автономних безпілотних систем», — каже Андрій.
У компанії UFORCE вважають, що у флоті майбутнього і кораблі, і дрони, матимуть свої ролі. Проте класичне уявлення про флот було зламане, коли Україна бортами вартістю кількасот тисяч виводить з ладу корабель, збудувати який коштує мільярд.
«Майбутнє — це суміш high/low: пілотовані кораблі для присутності, витривалості й управління, безпілотні — для стримування, удару, розвідки й виснаження. Великий корабель стає мобільною базою-вузлом для безпілотних систем, а не самостійним ударним засобом. Модель змінюється не тому, що дрони замінять кораблі, а тому, що організуючим принципом флоту стає швидкість адаптації», — коментує представник компанії.
Дрон MAGURA компанії UFORCE / Фото ГУР МО
Водночас Костянтин Миргородський із «Повернись живим» наголошує, що в майбутньому класичний флот може працювати в поєднанні з безпілотними засобами для операцій, наприклад, в океанах. Станом на зараз морські безпілотники добре працюють у відносно невеликих морських акваторіях. Однак якщо розглядати операції в океанах, то поки що складно забезпечити необхідну автономність бортів. У цьому випадку можуть допомогти класичні кораблі, які можуть бути носіями морських дронів.
Зараз морські безпілотні системи не можуть перейняти всю роботу крейсерів, есмінців чи фрегатів. Проте потрібно не тільки інтегровувати морські дрони у сучасний флот, а й враховувати виклики, які вони створюють. І зменшувати загрози для людей.

Через тиждень у німецькій федеральній землі Саксонія-Ангальт заплановані вибори, під час яких 1,7 млн виборців вирішуватимуть, чи зможе ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН/AfD) уперше здобути посаду прем'єр-міністра федеральної землі. Водночас опитування показують, що АдН наближається до абсолютної більшості, випереджаючи ХДС майже на 20 пунктів. Тоді як видання Bild опублікувало нове опитування, проведене INSA, яке показує, що Німеччина в цілому думає про АдН.
Так, більш як кожен п’ятий опитаний — 22% — зазначив, що виїхав би з країни, якщо АдН не лише перможе в Саксонії-Ангальт, а й одного дня їхнього представника призначать канцлером Німеччини. Ще 47% вважають, що федеральний уряд ультраправої партії зашкодить країні. Не згодні з таким твердженням 36%.
Вказано, що 41% прийняв би уряд АдН в Саксонії-Ангальт, а проти цього — 46%. Водночас 44% вважають, що цій партії варто надати можливість продемонструвати свої управлінські здібності, тоді як 42% не погоджуються з цим. 
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Bild: Ультраправа «Альтернатива для Німеччини» може потроїти кількість мандатів у Бундестазі


Також 29% не проти перемоги АдН, однак не хочуть, аби її представники потрапили в уряд.  А значна частина респондентів — 48% — вважає, що абсолютна більшість АдН мала б вплив на федеральному рівні, ще 29% дотримуються іншої думки.
Багато громадян також вважають попередню стратегію інших партій помилкою. Зокрема, 43% переконані, що союз усіх партій проти АдН лише зробить її ще сильнішою. Ще 32% не погоджуються з цим. Однак 52% віддають перевагу коаліції, що виступає «захисним бар’єром», перед абсолютною більшістю АдН.
Респонденти розійшлися в думках щодо того, чи втратить лідер АдН Ульріх Зігмунд підтримку як прем’єр-міністр у разі перемоги на виборах. Зокрема, 37 відсотків вважають, що так, 35 відсотків — ні.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Німеччині проросійська партія Сари Вагенкнехт разом з AfD просуватиме зупинку допомоги Україні


Більшість європейських правопопулістів після 2022 року принаймні змінили риторику щодо росії. Але «Альтернатива для Німеччини» залишилася винятком. Що буде, якщо політична сила, яка відкрито виступає за зближення з росією, одного дня визначатиме курс найбільшої економіки Європи? Це питання вже перестало бути теоретичним. Петро Герасименко у статті «Альтернатива для росії»: чому німецька партія не відмовляється від підтримки Кремля?» пояснює, чим АдН відрізняється від інших європейських правих, аналізує її феномен та витоки проросійської позиції.

Німецький канцлер Фрідріх Мерц попередив про небезпечні наслідки для федеральної землі Саксонія-Ангальт, якщо права популістська партія "Альтернатива для Німеччини" ("АдН") переможе на земельних виборах, які відбудуться в неділю.

Заступник голови обласного осередку ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН) у землі Саксонія-Ангальт Ханс-Томас Тіллшнайдер опинився у центрі гучного скандалу через символіку окупаційної армії РФ у власному робочому кабінеті. Після зйомок репортажу політик спробував задіяти адвокатів, щоб заборонити публікацію відеокадрів зі своїм атрибутом російських військових, повідомляє Bild.
Інцидент стався під час зйомок спеціального матеріалу віцешефа Bild Пауля Ронцхаймера про майбутні вибори до місцевого парламенту. 48-річний Тіллшнайдер особисто зустрів журналіста біля свого виборчого офісу у місті Кверфурт та запропонував провести екскурсію приміщенням. Під час показу робочого кабінету в кадр потрапив атрибут — чорна чашка із червоною зіркою та російським написом «Армія Росії». Жодних сувенірів Бундесверу (збройних сил ФРН) у кабінеті політика не виявилося, що викликало додаткові запитання щодо його політичної орієнтації.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Найпопулярніша партія Німеччини хоче повернутись до закупівель газу та нафти з РФ


Коли журналіст запитав депутата про причини розміщення символіки агресора, Тіллшнайдер заявив, що посуд просто лежить без діла, був подарований і не має для нього особливого значення. Однак надалі політик роздратовано закликав припинити розмову про це, а одразу після завершення зйомок звернувся до юристів з вимогою заборонити оприлюднення кадрів з його кабінету.
Деталі щодо походження атрибута:
Сувенір продається в офіційному армійському інтернет-магазині бренду «Армія Росії»;
Вартість становить приблизно вісім євро (близько 360 гривень);
Офіційним партнером магазину вказане міністерство оборони РФ;
Цільовою аудиторією товарів є прихильники російських військових.
Попри спроби заперечити солідарність із загарбниками, Тіллшнайдер є одним із ключових діячів радикального проросійського крила АдН. Через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну він відвідав Росію, хоча перервав візит через тиск керівництва партії, а у жовтні 2025 року взяв участь у святкуванні дня народження диктатора Владіміра Путіна в посольстві РФ у Берліні. У разі перемоги партії на виборах політик претендує на посаду міністра освіти та планує кардинально змінити викладання історії в німецьких школах.
Політичний контекст
Вибори до парламенту землі Саксонія-Ангальт призначені на 6 вересня 2026 року. Згідно з опитуваннями громадської думки, ультраправа АдН набирає не менше 40% голосів виборців. На тлі зростання впливу радикалів міністр оборони ФРН та глава уряду землі Баден-Вюртемберг вже закликали розпочати процедуру офіційної заборони осередків цієї партії одразу в чотирьох східних землях Німеччини.
Більшість європейських правопопулістів після 2022 року принаймні змінили риторику щодо Росії. Але «Альтернатива для Німеччини» залишилася винятком. Що буде, якщо політична сила, яка відкрито виступає за зближення з Росією, одного дня визначатиме курс найбільшої економіки Європи? Це питання вже перестало бути теоретичним. Петро Герасименко у статті «"Альтернатива для Росії": чому німецька партія не відмовляється від підтримки Кремля?» пояснює, чим АдН відрізняється від інших європейських правих, аналізує її феномен та витоки проросійської позиції.

У Німеччині партія Сари Вагенкнехт планує просунути резолюцію проти військової та фінансової допомоги Україні. Для цього політична сила розраховує на підтримку ультраправої "Альтернативи для Німеччини" (AfD). Повний текст новини

«У федеральному уряді існує широкий консенсус щодо того, як нам слід реагувати», – сказав Фрідріх Мерц

Берлін уже узгодив майбутні кроки із союзниками, але не розкриває, чи стане інцидент підставою для санкцій проти Росії.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив, що Берлін невдовзі оприлюднить свою реакцію на інцидент в аеропорту Лейпцига, де біля українського вантажного літака знайшли безпілотник із вибухівкою.

Як повідомляє онлайн-медіа Радіо Свобода.

У федеральному уряді існує широкий консенсус щодо того, як нам слід реагувати, і ми чітко висловимо свою позицію найближчими днями; це відбудеться вже незабаром.

– Фрідріх Мерц в інтерв’ю телеканалу АРД

За словами Мерца, позицію Німеччини попередньо узгодили з партнерами в Європейському Союзі та НАТО. Деталі майбутніх заходів канцлер не розкрив.

Партнери в Європейському Союзі та НАТО не будуть здивовані.

– Фрідріх Мерц

Можливі санкції після інциденту в Лейпцигу

29 серпня газета “Ді Вельт” написала, що уряд Німеччини може покласти відповідальність за напад на Росію. Серед можливих кроків розглядають запровадження санкцій, погоджених із державами Європейського Союзу.

Інцидент в аеропорту Лейпцига стався 4 серпня. Поблизу українського вантажного літака “Антонов”, який перевозив військові вантажі, виявили дрон із вибухівкою.

Німецька влада досі офіційно не назвала сторону, яку вважає відповідальною за подію. Водночас міністр внутрішніх справ Олександр Добріндт назвав ситуацію “гібридним сценарієм нападу” та заявив, що не виключає причетності іноземних держав.

Очікується, що найближчим часом Берлін визначить подальші кроки у відповідь на інцидент та поінформує про них європейських і натівських партнерів.

Рекомендуємо звернути увагу:

• Фрідріх Мерц попередив, що перемога «Альтернативи для Німеччини» на виборах у Саксонії-Ангальт може зашкодити економіці регіону та відлякати іноземних інвесторів.
• Невідомий дрон близько двох годин перебував біля аеропорту Ганновер-Лангенгаген. Поліція Німеччини розслідує можливу гібридну активність і зв’язок з інцидентом у Лейпцигу.
• Голова Rheinmetall Армін Паппергер закликав Німеччину посилити захист критичної інфраструктури після виявлення дрона з вибухівкою в аеропорту Лейпциг/Галле.

The post Мерц анонсував реакцію Німеччини на інцидент із дроном у Лейпцигу first appeared on Межа. Новини України..

Під час розмови з членом партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD) із Саксонії-Ангальт, Гансом-Томасом Тільшнайдером, журналіст звернув увагу на кабінет політика. Представник ультраправої партії зберігає у себе чашку з написом "Армія Росії". Повний текст новини

Напередодні голосування партія випереджає головного конкурента майже вдвічі, але навіть перемога може залишити її без урядової більшості.

Перемога ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини” на виборах у Саксонії-Ангальт може зашкодити економіці цієї східнонімецької землі та відлякати іноземних інвесторів. Про це 30 серпня заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

За даними Reuters

Голосування до земельного парламенту Саксонії-Ангальт заплановане на 6 вересня. За даними останнього опитування, “Альтернатива для Німеччини” має 42% підтримки, тоді як консервативний Християнсько-демократичний союз Мерца – 22%.

В інтерв’ю громадському телеканалу ARD Мерц висловив сумнів, що міжнародні компанії захочуть розвивати виробництво в регіоні, де уряд може очолити представник “Альтернативи для Німеччини”.

Я не можу уявити, що міжнародні інвестори приїжджатимуть на церемонії закладання нових підприємств разом із прем’єр-міністром від “Альтернативи для Німеччини”, щоб створювати у Саксонії-Ангальт заводи й нові компанії.

– Фрідріх Мерц

Канцлер наголосив, що остаточне рішення залежить від виборців землі. Водночас він попередив про значні негативні наслідки для Саксонії-Ангальт, якщо політична ситуація розвиватиметься за нинішнім сценарієм.

Чи зможе “Альтернатива для Німеччини” сформувати владу

Якщо рівень підтримки партії збережеться до дня голосування, вона, ймовірно, не здобуде абсолютної більшості мандатів у земельному парламенті. На розподіл місць також вплине результат менших політичних сил: для проходження до парламенту їм потрібно подолати п’ятивідсотковий бар’єр.

Усі основні партії заявили, що не планують формувати коаліцію з “Альтернативою для Німеччини”. За такого розвитку подій чинний прем’єр-міністр землі Свен Шульце, який представляє Християнсько-демократичний союз, може спробувати створити власну коаліцію або очолити уряд меншості за домовленістю з іншими партіями.

Мерц не став уточнювати подальші кроки своєї партії у разі, якщо “Альтернатива для Німеччини” не отримає абсолютної більшості. Раніше він неодноразово відкидав співпрацю як із цією партією, так і з Лівою партією.

Ми оцінимо ситуацію з огляду на результат виборів і зробимо все можливе, щоб Саксонія-Ангальт не опинилася в руках радикалів.

– Фрідріх Мерц

Інші теми, які вам можуть сподобатися:

• Німецький генерал Клаус Віттманн закликав канцлера Фрідріха Мерца розпочати навчання українських військових роботі з ракетами Taurus і переглянути позицію щодо їх передачі.
• Блок Мерца заявив, що прихід проросійської «Альтернативи для Німеччини» до влади неможливий через коаліційні обмеження, опір парламенту та відданість євроатлантичному курсу.
• Росія активізувала дезінформаційні операції перед регіональними виборами в Німеччині, поширюючи фейки для підриву довіри до демократії та просування проросійських сил.

The post Мерц попередив про економічні ризики перемоги АдН у Саксонії-Ангальт first appeared on Межа. Новини України..

Німецька партія BSW хоче припинити військову допомогу Україні та готова для цього скористатися голосами ультраправої "Альтернативи для Німеччини" (AfD) у Саксонії-Ангальт.

Альянс Сари Вагенкнехт має намір, у разі отримання місць у парламенті німецької землі Саксонія-Ангальт, спільно з партією "Альтернатива для Німеччини" спочатку ухвалити резолюцію проти німецької допомоги Україні.

Можливий прихід до влади ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" може мати далекосяжні наслідки для багатьох людей: 22% опитаних німців заявили, що покинуть Німеччину, якщо ця партія прийде до влади на федеральному рівні.

Ганс-Томас Тільшнайдер, політик партії "Альтернатива для Німеччини" із Саксонії-Ангальт, не бачить нічого поганого в тому, що в його виборчому офісі стоїть чашка з символікою російської армії.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц готується покласти на Росію відповідальність за атаку дрона на український літак Ан-124 в аеропорту Лейпцига. У Берліні планують оголосити “широкомасштабні” санкції проти російських суб’єктів на тлі підготовки нового пакета обмежень ЄС.
Про це повідомляє Politico.
За даними 3 німецьких чиновників, обізнаних із ситуацією, уряд Німеччини планує запровадити прямі заходи проти російських суб’єктів. Вони мають діяти паралельно із санкціями ЄС, які зараз готують у Брюсселі.
Очікується, що про рішення оголосять на початку наступного тижня. Воно може бути приурочене до засідання міністрів закордонних справ ЄС в Ірландії у вівторок, однак 2 чиновники зазначили, що оголошення може відбутися і раніше – залежно від рішення Мерца.
Один із німецьких чиновників заявив, що у відповідь на інцидент у Лейпцигу вже недостатньо лише вислати окремих російських дипломатів або закрити “Російський дім” у Берліні. Серед можливих заходів розглядають посилення санкцій або збільшення поставок зброї Україні.
Водночас німецькі посадовці не розкрили, які саме заходи планує оголосити Мерц. Також наразі незрозуміло, яким чином Берлін планує притягнути до відповідальності конкретних росіян або російський уряд за спробу атаки безпілотником. За словами чиновників, Німеччина також має бути готовою до можливих каральних заходів з боку Москви у відповідь на свої дії.
Інцидент стався 5 серпня в аеропорту Лейпцига. Біля українського транспортного літака Ан-124 виявили безпілотник із вибухівкою. Після аналізу записів із камер правоохоронці встановили, що безпілотник атакував крило літака, де зазвичай розташовані паливні баки. Вибухівка на дроні з невідомих причин не здетонувала. В Ан-124, біля якого виявили безпілотник, перебував військовий вантаж.
Рішення Мерца очікується на тлі серії інцидентів на території ЄС, які високопосадовці характеризують як прояви “гібридної війни”. За даними Politico, запровадження санкцій проти Росії стане свідченням подальшого посилення позиції Берліна щодо Москви.
Водночас речник уряду Німеччини заявив, що канцелярія не займається спекуляціями щодо відповідальності Росії. За його словами, значення має лише офіційне встановлення відповідальної сторони за результатами розслідування.
Очікуване рішення також має внутрішньополітичний контекст. Наступного тижня в німецькій землі Саксонія-Ангальт відбудуться вибори, а ще через 2 тижні – у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні. У Саксонії-Ангальті та Мекленбурзі-Передній Померанії в опитуваннях лідирує ультраправа “Альтернатива для Німеччини”, яку характеризують як проросійську партію.
Мерц уже заявляв, що інцидент у Лейпцигу матиме серйозні наслідки, однак конкретних заходів не називав.

Невідомий дрон помітили біля аеропорту у Німеччині: два літаки змінили маршрут

Раніше повідомлялося, що поблизу Берліна німецькі спецслужби виявили схованку з двома одиницями вогнепальної зброї. За версією слідства, її могли облаштувати за дорученням російських спецслужб для підготовки диверсій або інших силових акцій у Німеччині.
Крім того, німецькі спецслужби пов’язують із Росією інцидент із дроном, начиненим вибухівкою, який виявили в аеропорту Лейпциг/Галле. Водночас уряд Німеччини поки не звинувачує Москву офіційно, оскільки розслідування ще триває. За даними американської розвідки, конструкція дрона та вибухівка мали ознаки, характерні для пристроїв російського ГРУ.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
 
The post Німеччина готує санкції проти РФ через атаку дрона на український літак в аеропорту Лейпцига appeared first on Прямий.

Напередодні важливого голосування ультраправу партію звинуватили в небезпечних тенденціях, а її регіональна підтримка сягнула рекордного рівня.

Двоє впливових німецьких політиків закликали заборонити “етнонаціоналістичні” осередки ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD). Заява пролунала напередодні виборів у східній федеральній землі Саксонія-Ангальт, де партія може вперше отримати можливість сформувати уряд.

Як повідомляє dpa-international.com.

Міністр оборони Борис Пісторіус із Соціал-демократичної партії та прем’єр-міністр землі Баден-Вюртемберг Джем Оздемір із партії Зелених закликали поновити юридичну процедуру щодо заборони AfD у чотирьох східних землях Німеччини.

Керуючись власними переконаннями, ми вкотре закликаємо якнайшвидше розпочати процедуру заборони партії, зосередивши увагу на очевидно етнонаціоналістичних земельних осередках AfD у Тюрингії, Саксонії, Саксонії-Ангальт і Бранденбурзі.

– Борис Пісторіус і Джем Оздемір

Чому осередки AfD опинилися під наглядом

Розвідувальні служби Німеччини визнали осередки AfD у всіх чотирьох землях “підтвердженими” правоекстремістськими рухами. Таку класифікацію застосовують через їхні погляди, які, на думку спецслужб, суперечать конституційному ладу. Вона також дозволяє владі вести відкритий нагляд за діяльністю партії.

Попри це, AfD останніми роками суттєво посилила свої позиції. Партія використовує невдоволення виборців традиційними політичними силами та федеральною владою в Берліні. Напередодні голосування 6 вересня її підтримка в Саксонії-Ангальт перевищує 40%.

“Пожежний бар’єр” проти ультраправих

Усі основні німецькі партії відмовляються співпрацювати з AfD. Цю політичну практику називають “пожежним бар’єром”: вона передбачає недопущення ультраправої партії до коаліцій і спільного управління.

Водночас попередні уряди Німеччини не підтримували заклики до повної заборони AfD, попри звинувачення партії в екстремістських позиціях.

За німецьким законодавством, політичну партію може заборонити лише Федеральний конституційний суд. Однак розгляд справи можливий після офіційного звернення однієї з палат парламенту або федерального уряду.

Аргументи на користь заборони AfD

Пісторіус і Оздемір заявили, що ініціатива відповідає вимогам Основного закону Німеччини та має достатнє юридичне обґрунтування.

Ми впевнені, що Федеральний конституційний суд незалежно, автономно й належним чином ухвалить правильні рішення.

– Борис Пісторіус і Джем Оздемір

Водночас політики розмежували дві течії всередині AfD. На їхню думку, частина партії, орієнтована на німецький націоналізм, може відповідати положенням Основного закону. Натомість “етнонаціоналістичне” крило вони вважають таким, що суперечить демократичним принципам.

Майбутні вибори в Саксонії-Ангальт можуть посилити тиск на федеральну владу та парламент, змусивши їх визначатися, чи подавати офіційне клопотання про заборону AfD.

Ще цікаві матеріали:

• AfD лідирує в опитуваннях перед виборами в Саксонії-Ангальт і прагне самостійно сформувати уряд, попри політичний «фаєрвол» з боку інших партій.
• Міністерка юстиції Німеччини Стефані Хубіг виступила за обговорення можливості заборони праворадикальної партії AfD через загрозу демократичним цінностям.
• Німеччина планує розгорнути угруповання супутників SATCOMBw для раннього попередження, розвідки та захищеного військового зв’язку, посилюючи національну космічну безпеку та промислову базу.

The post Пісторіус і Оздемір закликали відновити процедуру заборони AfD у чотирьох землях Німеччини first appeared on Межа. Новини України..

Про це повідомляє Politico з посиланням на трьох посадовців, обізнаних із ситуацією.За їхніми словами, план німецького уряду передбачає прямі заходи проти російських структур, а сам план готується паралельно з новим санкційним пакетом, який зараз узгоджують у Брюсселі. Оголошення очікується на початку наступного тижня, орієнтовно напередодні засідання глав МЗС країн ЄС в Ірландії, хоча Мерц може оголосити рішення й раніше. Наскільки прямо Берлін покладе відповідальність саме на російську державу, а не на окремих причетних осіб, поки не уточнюється — офіційний речник уряду відмовився коментувати деталі, заявивши, що атрибуція буде зроблена "на власний розсуд уряду" після завершення розслідування.Один із посадовців пояснив саму логіку рішення: вислання окремих російських дипломатів чи закриття "Російського дому" в Берліні вже недостатньо — потрібні жорсткіші кроки, зокрема посилені санкції або розширення постачань зброї Україні. Мерц уже заявляв у вівторок, що за інцидент у Лейпцигу будуть жорсткі наслідки, не називаючи конкретного винуватця. "Вони за це заплатять", — сказав він.Рішення дозріває на тлі серії подібних інцидентів у країнах НАТО, які високопосадовці вже називають "гібридною війною": морський дрон з вибухівкою біля газової платформи в Румунії (президент країни прямо звинуватив Росію), відвернений підпал дронового заводу в Словаччині, розслідування можливої причетності Росії до підпалу оборонного підприємства в Естонії. Додатковим поштовхом стала знахідка тайника зі зброєю в лісі під Берліном — слідчі виявили дві напівавтоматичні одиниці зброї та велику кількість боєприпасів у готовому до використання стані; Генеральна прокуратура Німеччини розслідує це як підготовку тяжкого насильницького злочину.На рівні ЄС розглядають включення до нового санкційного пакета близько 1600 позицій, серед яких 800 фізичних осіб і 800 компаній з Росії; ухвалення очікується у середині жовтня. Окремо знову обговорюють використання заморожених активів російського центробанку, хоча для цього потрібно переконати Бельгію, де зберігається основна частина цих активів.Рішення Мерца збігається за часом із серією регіональних виборів у Німеччині — цієї неділі голосування відбудеться в Саксонії-Ангальт, а за два тижні — у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні. У перших двох землях у опитуваннях лідирує проросійська партія "Альтернатива для Німеччини".Що відомо про інцидент з дроном, начиненим вибухівкою, в аеропорту Лейпцига5 серпня В аеропорту Лейпцига в Німеччині виявили дрон із прикріпленим пакетом, що містив детонатор, поблизу українського вантажного літака Ан-124. Федеральна поліція направила на місце саперів. Як повідомила згодом "Німецька хвиля", поліція знешкодила дрон із вибухівкою, використавши для цього робота-сапера. За даними газети Die Zeit, дрон виявили туристи. Через інцидент польоти в аеропорту тимчасово призупинили. Український вантажний літак, який заходив на посадку, був змушений перервати її та виконати друге коло. За інформацією Bild, незабаром після цього повітряне судно зіткнулося з невстановленим об'єктом на висоті близько 400 м приблизно за шість км від аеропорту. Літак приземлився в Ганновері, де під час огляду виявили незначні пошкодження носової частини. Водночас "Німецька хвиля" пише, що згаданий інцидент стався з німецьким транспортним літаком компанії DHL, який приблизно в той самий час не зміг приземлитися в Лейпцигу через закритий аеропорт. При повторному наборі висоти саме він зіштовхнувся з невідомим об'єктомПоліція Нижньої Саксонії класифікувала подію як правопорушення, пов'язане з державною безпекою. Правоохоронці не виключають диверсійного нападу. Особу оператора дрона поки що не встановили.Польоти в аеропорту вже відновили. За даними адміністрації летовища, загрози для населення немає, а станом на ранок повітряний рух здійснювався у штатному режимі.Чому важливий аеропорт ЛейпцигаУ Лейпцигу базуються українські великовантажні транспортні літаки типу Антонов-124. Їх, зокрема, використовують для перевезення великогабаритних вантажів, як-от турбін для електростанцій, а також постачань озброєнь західних партнерів України. Раніше це був один із центрів українсько-російської компанії "Волга-Дніпро", але після повномасштабного російського вторгнення в Україну його використовує лише Київ. Окрім того, Лейпциг є важливим логістичним центром, там розташований один із хабів німецького концерну DHL. У липні 2024 року там стався інцидент із контейнером, що загорівся. Тоді посилка в контейнері спалахнула ще до завантаження в літак, ніхто не постраждав. Органи безпеки Німеччини й інших країн кваліфікували цей інцидент як диверсію.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц готується звинуватити Росію у спробі атаки дронами український літак Ан-124 у Лейпцигу та оголосити «широкомасштабні» санкції. Про це пише Politico з посиланням на джерела.
За даними трьох чиновників, обізнаних із ситуацією, план німецького уряду передбачатиме прямі заходи проти російських суб’єктів, паралельно із санкціями ЄС, які зараз готують в Брюсселі.
Оголошення заплановано на початок наступного тижня, що збігається із засіданням міністрів закордонних справ ЄС в Ірландії у вівторок, але, за словами двох із цих чиновників, воно може відбутися й раніше — залежно від рішення Мерца.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Німеччині можуть закрити «Російський дім» після інциденту з дроном в аеропорту Лейпцига — ЗМІ


Водночас один із чиновників зазначив, що у відповідь на інцидент із дроном у Лейпцигу вже недостатньо лише вислати окремих російських дипломатів або закрити «Російський дім» у Берліні. Потрібні більш жорсткі заходи, такі як посилення санкцій або ще масштабніші поставки зброї в Україну. Проте чиновники відмовилися надати додаткові подробиці щодо того, які саме заходи планує оголосити Мерц.
Наразі незрозуміло, як Берлін планує притягнути до відповідальності окремих росіян або російський уряд за спробу атаки з використанням дрона. Берлін уже готується до різкої реакції, оскільки, за словами чиновників, Німеччина має бути готовою до каральних заходів з боку Москви.
Як зазначає видання, запровадження санкцій стане свідченням подальшого посилення жорсткої позиції Берліна щодо Москви.
Цей запланований крок відбувається на тлі високої напруженості у відносинах з Росією, а також серії інцидентів на території ЄС, які високопосадовці охарактеризували як «гібридну війну». 
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Диверсія проти українського літака в Лейпцигу: німецькі слідчі з’ясували, де збирали дрони


Крім того, час очікуваного рішення Мерца є чутливим і з внутрішньополітичної точки зору. У неділю наступного тижня відбудуться вибори у німецькій землі Саксонія-Ангальт, а через два тижні — у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні. У Саксонії-Ангальті та Мекленбурзі-Передній Померанії в опитуваннях лідирує ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (АдГ), відома своєю проросійською позицією.
Мерц уже у вівторок заявив, що інцидент у Лейпцигу матиме серйозні наслідки, хоча й не назвав жодної конкретної партії.
У відповідь на запитання щодо наміру Німеччини покласти відповідальність на Росію речник уряду заявив, що канцелярія не займається спекуляціями, а єдине, що має значення — це офіційне визначення відповідальності за результатами розслідування.
Нагадаємо, 5 серпня в аеропорту Лейпцига виявили безпілотник біля українського літака Ан-124. Згодом з’ясувалося, що це було не попередження, а напад. Зокрема, правоохоронці після перегляду записів з камер виявили, що дрон атакував крило літака, де зазвичай розташовані паливні баки. Однак вибухівка на безпілотнику з невідомих причин не здетонувала. В Ан-124, біля якого і виявили дрон, знаходився військовий вантаж. 

Двоє впливових німецьких політиків закликали заборонити "етнонаціоналістичні" осередки партії "Альтернатива для Німеччини" ("АдН") всього за кілька днів до виборів у східній землі Саксонія-Ангальт, за підсумками яких ультраправа партія може вперше прийти до влади.

«Навколо матеріалів НАБУ є великий інформаційний шум»
Вікторія Єрмолаєва: Нещодавно стало відомо, що на плівках НАБУ, які зараз активно обговорюють, можливо, також фігурує керівник Офісу Президента Кирило Буданов. До цього він мав доволі хорошу репутацію, а його рейтинги були високими. Чи очікували ви почути саме його ім’я та прізвище в цьому контексті?
Юлія Забєліна: По-перше, ми маємо чітко розмежувати, у якому контексті обговорюємо його прізвище.
Те, що зараз навколо цього є великий інформаційний шум, — це одне. Але, наскільки мені відомо, він наразі не має жодного процесуального статусу в цьому розслідуванні. Я особисто не чула ані про підозри, ані про будь-які претензії до нього з боку антикорупційних органів. Додам, що я навіть спеціально про це розпитувала.
Я постійно готуюся до своїх ефірів, і ніхто мені не підтвердив, що він має якийсь процесуальний статус. Тому, мені здається, тут треба чітко розмежовувати: ми почули його прізвище в контексті інформаційного супроводу, який, на жаль, спостерігаємо останні кілька років навколо дуже гучних антикорупційних справ, коли заголовки часто замінюють вироки чи реальний розгляд справи.
Щодо того, у якому саме контексті звучить його прізвище: за моєю інформацією, так, його там згадували, і не один раз. Але тут також треба розуміти, що Ірина Мудра була його заступницею. І я не виключаю, що саме такого роду розмови між ними справді могли потрапити на плівки.
Але, знову ж таки, треба зрозуміти, у якому контексті це відбувалося. Якщо, наприклад, запишуть нас із вами, коли ми перебуваємо в Офісі Президента, то в якому статусі потім розглядатимуть нас у межах такого запису?
Тому я б тут чітко відмежовувала той факт, що наразі немає жодних згадок про його процесуальний статус у розслідуванні, від того, що я спостерігаю в інформаційному просторі: його справді дуже активно намагаються прив’язати до подібних історій. Уже ледь не звучать твердження, що саме він організував усю цю спецоперацію, у якій Ірина Мудра фігурує як підозрювана.
Юлія Забєліна. Фото: Громадське радіо
«Ми ворожимо на кавовій гущі, коли намагаємося вгадати, чиї слова переповіла Ірина Мудра»
Вікторія Єрмолаєва: Поки немає жодних офіційних підтверджень, але на плівках є фігурант, якого називають або Кирилом, або Кирилом Олексійовичем. Ірина Мудра говорить, що все, що робить, погоджує зі своїм керівництвом.
Ми розуміємо, що її керівництвом на той момент були дві людини — керівник Офісу Президента Кирило Буданов і президент Володимир Зеленський.
Крім того, знову ж таки, на цих плівках начебто саме Буданову можуть належати слова про те, що з корупцією не треба боротися — її треба контролювати.
Юлія Забєліна: Я, чесно кажучи, дуже активно вивчаю цю справу і кілька разів переслуховувала ці плівки. Насправді що це взагалі за плівки? Це матеріали НСРД — негласних слідчих (розшукових) дій.
Наскільки мені відомо з моїх джерел, Максим Микитась — підозрюваний, якому, здається, призначили заставу в розмірі 30 мільйонів гривень, — увесь цей час записував Ірину Мудру. Я тут утримаюся від коментарів щодо того, якого характеру були їхні стосунки, але, за моєю інформацією, це людина, яка була дотична до цих записів.
І, якщо я не помиляюся, сама Мудра в суді також говорила, що її записувала близька людина. Тобто ці аудіозаписи є частиною матеріалів НСРД — негласних слідчих (розшукових) дій.
Наскільки я знаю, таких записів значно більше. Є ще багато аудіоматеріалів, яких ми досі не чули й, можливо, ще почуємо. Тому питання в тому, чи можемо ми зараз достеменно знати, кому саме належали ці слова. Ми з вами, знаєте, трохи ворожимо на кавовій гущі, коли намагаємося вгадати, хто саме це сказав і як саме ці слова переповіла Ірина Мудра.
Мені здається, що ми тут трохи занурилися в такі глибини… І не тільки ми, насправді. Я це спостерігаю загалом у медіапросторі. Ми намагаємося замість слідства самі визначити, кому належать ті чи інші слова і чому саме вони були сказані. Тобто ми не знаємо, чи були ці слова вирвані з контексту, про що саме йшлося і за яких обставин вони прозвучали.
Ви на початку сказали, що Кирило Буданов — людина з доволі позитивною репутацією. Чесно кажучи, я не пам’ятаю, щоб за весь цей час він був пов’язаний із якимось корупційним скандалом. Але, знаєте, щойно потрапляєш в Офіс Президента, тебе одразу накриває цією негативною хвилею різноманітних корупційних шлейфів, на жаль.
Тому, думаю, тут усе-таки важливо дочекатися саме результатів слідства і того, що офіційно оголосять правоохоронні органи.
Ми сподіваємося, що антикорупційні органи діятимуть неупереджено. Тому що зараз я фіксую певні застереження навіть в іноземних медіа, за якими теж дуже активно стежу. Днями британський журнал The Economist опублікував доволі гучний матеріал про певну політизованість наших справ і розслідувань. Тобто про те, що вони іноді мають більший медійний ефект, ніж дають реальні результати. А саме реальних результатів, я думаю, хочемо побачити й ви, і я.
Ми пам’ятаємо, що вже близько року триває антикорупційне розслідування щодо корупції в енергетиці. Є окрема справа, пов’язана вже з ексочільником Офісу Президента Андрієм Єрмаком. До цього також було декілька інших розслідувань.
Насправді дуже хочеться обговорювати не заголовки й не чиїсь вирвані з контексту фрази, а реальні вироки та зміну системи. Мені здається, що саме про це ми говоримо значно менше — про зміну системи державного управління.
До чого все це зрештою може призвести? Чи здатне воно справді спричинити якісь системні зміни? Чи все обмежиться тим, що Мудру звільнили — і на цьому все? Система не зміниться, а через певний час ми побачимо таке саме розслідування вже щодо наступника Мудрої в Офісі Президента.
«Повністю відмежуватися від цієї ситуації президенту не вдасться»
Вікторія Єрмолаєва: Ім’я президента не фігурує на плівках напряму чи в якомусь іншому контексті, і він також не є фігурантом справи. Але водночас суспільство цілком справедливо ставить питання: де проходить межа між «я не знав, що робить моя команда» і «чому ти не знав, що твоя команда робить такі речі»?
Юлія Забєліна: Я, до речі, була на цій зустрічі, на цій розмові з президентом. Я б не називала її розмовою off the record. Багато хто взагалі критикує те, кого запрошують на такі зустрічі, а кого — ні.
Це була розмова, більша частина якої, насправді десь 90%, потрапила у ЗМІ. І на цій зустрічі президент якраз зазначив, що в антикорупційних органів до нього запитань немає. Це зрозуміло, адже, перебуваючи на посаді президента, він не може бути підслідним НАБУ та САП — так це передбачено законодавством.
Але він чітко на цьому наголосив, по суті відмежовуючи себе від свого оточення. Хоча тут теж постає питання, чи справді всі ці люди є його оточенням.
Якщо ми зараз говоримо, зокрема, про Ірину Мудру, то, на відміну від Тимура Міндіча, який був дуже близьким до президента, вона не була людиною з команди президента. Ірину Мудру до Офісу Президента запросив тодішній його керівник Андрій Єрмак. Тобто вона насправді радше належала до орбіти Єрмака, а не Буданова.
Якщо хтось пам’ятає, вона прийшла на заміну тодішньому заступнику керівника Офісу Президента Андрію Смірнову, якого також звинуватили в незаконному збагаченні. Власне, Ірина Мудра замінила його на посаді заступниці керівника Офісу Президента і прийшла туди саме за протекцією Андрія Єрмака.
Тому тут теж, знаєте, важливо розуміти, що не всі люди, які працюють в Офісі Президента, обов’язково належать до найближчого оточення президента. Але чи є вони його підлеглими — це вже інше питання.
І тут знову постають два запитання. Чи може президент знати абсолютно про все, чим займаються його підлеглі на робочому місці? Напевно, ні. Я абсолютно впевнена, що він так само не знає всього. Хоча, можливо, зараз саме час поцікавитися, чим займається, наприклад, Олег Татаров, чим займається Віктор Микита, що роблять інші люди, які обіймають певні посади в Офісі Президента.
Тому повністю відмежуватися від цієї ситуації президенту не вдасться. Адже, навіть якщо всі ці люди не були йому особисто близькими, це люди, з якими він працював. Це люди, яких він призначав на посади, яким довіряв певні повноваження та обов’язки.
І навіть якщо припустити, що президент абсолютно нічого не знав про те, що відбувалося, ці люди все одно кинули тінь і на нього, і передусім на державну службу, на те, що зараз відбувається в українському політикумі. Тому що протягом останніх місяців основне, що ми чуємо про владу, — це розслідування, корупційні злочини, проблеми, скандали: когось затримали, когось на чомусь спіймали.
Напевно, президенту все-таки варто переглянути свою кадрову політику і звернути увагу на те, за якими критеріями він добирає людей до влади та до своєї команди. Це могло б принаймні зменшити кількість подібних скандалів і допомогти відновити довіру українського суспільства до влади. Бо зараз, мені здається, ця довіра перебуває на доволі низькому рівні. І це вже серйозна проблема.
Чого очікувати восени?
Юлія Забєліна: Українські політики найближчим часом хотіли б очікувати поновлення переговорного процесу. Насправді це можливо вже найближчими місяцями, і я б навіть сказала, що певне пожвавлення може відбутися у вересні. Якщо не помиляюся, Буданов учора чи позавчора також зазначав, що у вересні можливе певне пожвавлення переговорного процесу.
Якщо ми з вами будемо обговорювати, зокрема, поїздку директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, то, мені здається, зараз він намагається стати певною альтернативою команді Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа — спецпредставників Трампа, які, я б сказала, досить неуспішно займалися українським напрямком.
Тому думаю, що у вересні-жовтні можна очікувати певних змін у переговорному процесі. І, наскільки я знаю, це одна з основних цілей, на яку покладаються окремі представники українського істеблішменту.
Щодо внутрішніх змін, то вибори зараз точно неможливі. І, звісно, ми не будемо очікувати їх ані у вересні, ані у жовтні, ані у листопаді. З огляду на повітряні тривоги ми навіть на практиці можемо уявити, як люди мали б дістатися виборчих дільниць. Під час тривоги вони, найімовірніше, були б закриті. Тобто в нинішніх умовах це неможливо.
Тоді постає питання: чи треба змінювати правила функціонування Києва — і не тільки Києва — під час повітряних тривог? Наприклад, не закривати певні приміщення, розробити новий безпековий протокол. Чи все-таки треба визнати, що поки триває війна в нинішньому форматі, проведення виборів неможливе?
Чи можуть найближчим часом відбутися якісь інші зміни, зокрема кадрові, у владі? Скажу так: в Офісі Президента, наскільки мені відомо, жодних масштабних кадрових змін не планується, окрім звільнення, яке вже відбулося. Йдеться про Ірину Мудру.
Крім того, був звільнений керівник юридичного департаменту. Це теж дуже важливий департамент, просто далеко не всі знають прізвища цих чиновників. Йдеться про Віктора Дубовика, який певний час навіть претендував на посаду очільника АРМА — Агентства з розшуку та менеджменту активів. Тому жодних інших суттєвих змін особисто я поки що не очікую.
«Росіяни планують гібридне вторгнення в країни Балтії»
Вікторія Єрмолаєва: Американська розвідка повідомляє, що Росія хоче додатково мобілізувати 600 тисяч людей: 300 тисяч цього року і ще 300 тисяч — наступного. Після проведення своїх псевдовиборів, де результати, очевидно, будуть намальовані, Росія може оголосити нову хвилю мобілізації.
Чи може це бути однією з причин, чому директор ЦРУ поїхав до Москви? Зокрема, через побоювання, що Росія може піти далі — наприклад, у напрямку країн Балтії?
Юлія Забєліна: Питання мобілізації, якщо говорити саме в контексті України, і загалом мобілізації в Росії, яка насправді відбувається постійно, просто у прихованій формі, наскільки я розумію, не є основною причиною.
Перша причина — це справді наміри Росії щодо поки що гібридного вторгнення в країни Балтії. Йдеться, зокрема, про Естонію та Литву.
Я знаю, що представники цих держав, та й загалом країн Балтії, протягом останніх місяців дуже активно спілкуються про це в закритому режимі — у різних аналітичних центрах і державних установах. Вони попереджають, що, за даними їхніх розвідок, загроза для цих країн найближчим часом є цілком реальною. Йдеться про перспективу приблизно пів року.
Тобто, за їхньою інформацією, Росія вже ухвалила рішення піти на таке гібридне вторгнення.
Вікторія Єрмолаєва: Про що саме йдеться?
Юлія Забєліна: Насправді вони вже частково це роблять: запускають дрони, влаштовують окремі провокації. Я думаю, що може йтися, наприклад, про ДРГ — про появу якихось окремих невстановлених елементів у повітрі чи на землі, щоб спробувати захопити хоча б невелику частину території.
І ми пам’ятаємо, як усе починалося в Україні. Адже в Україні війна теж розпочалася не одразу з повномасштабного вторгнення. Спочатку Росія почала наступ на Донбасі та захопила Крим. І тоді багато хто в Європі та США також називав це гібридним вторгненням. Але мені здається, що це вже було повномасштабне вторгнення — просто тоді його було зручно називати інакше.
Це був такий перший акт, своєрідний вступ до того, щоб Росія надалі реалізовувала свої плани. На жаль, схожі плани, на мою думку, вона має і щодо країн Балтії.
І саме про це Україна весь цей час попереджала своїх партнерів: не треба думати, що Україна завжди зможе залишатися цим форпостом і постійно захищати Європу. Ні, не завжди. Тому що якщо ви не зупините Путіна зараз, він піде далі, далі й далі. Україна, до речі, постійно нагадувала і про Крим, і про Донбас. І ми, по суті, спостерігаємо, що дуже часто Україна справді опиняється в ролі єдиного дорослого в кімнаті — і у розмовах із європейцями, і з американцями.
«У Росії могли обговорювати виведення американських військ з Європи»
Юлія Забєліна: Друга причина приїзду Реткліффа — і це вже частково з’являлося в іноземних ЗМІ — співпраця Росії та Ірану, тобто допомога Тегерану.
І ще одна причина, про яку мені відомо, — можливе виведення значної кількості американських військ із Європи. Але тут важливо розуміти: це лише пропозиція для обговорення. Коли певну пропозицію кладуть на стіл, це ще не означає, що щодо неї вже ухвалено рішення. Це радше спосіб протестувати настрої іншої сторони.
Останніми місяцями досить активно обговорювали, що робити з американським контингентом у Німеччині: чи перекидати його до Польщі, чи взагалі скорочувати присутність американських військ у Європі. Наскільки я знаю, Польща дуже активно вела непублічні переговори з американськими посадовцями щодо цього. Польські чиновники їздили до Сполучених Штатів і зустрічалися, зокрема, із заступником міністра оборони США Елбріджем Колбі.
Тобто обговорювали кілька варіантів: перекинути цей контингент до Польщі, вивести його з Європи або загалом скоротити американську військову присутність. І це, відповідно, могло б стати певним важелем у переговорах із Росією.
Умовно: якщо ми виводимо американські війська з Європи, що можемо отримати від Росії натомість? Тому що під час переговорного процесу постійно тестують, що саме можна запропонувати Росії, щоб вона погодилася, наприклад, на певне призупинення війни в Україні.
Для нас в Україні це подекуди може звучати як спроба Америки домовитися з Росією або навіть як спроба продати українські інтереси Росії. Але насправді переговорні процеси приблизно так і відбуваються. Ти не приходиш на переговори лише для того, щоб диктувати свої умови. Ти постійно тестуєш позицію іншої сторони.
Наскільки я знаю, навіть в американській адміністрації далеко не всі підтримали ідею виведення американського контингенту з Європи, особливо з огляду на дедалі очевиднішу загрозу для країн Балтії.
Днями із відповідними заявами виступили й американські конгресмени. Вони прямо не говорили, що саме це було причиною поїздки Реткліффа до Москви, але для мене це стало своєрідним підтвердженням.
Деякі конгресмени, зокрема члени комітетів із питань розвідки, мають доступ до інформації із закритих брифінгів. Один із них — Дон Бейкон — написав у соцмережах, що вимагає від американської адміністрації не лише зберегти, а й збільшити американський військовий контингент у Європі.
Запис У вересні-жовтні можна очікувати зміни у переговорному процесі — Юлія Забєліна спершу з'явиться на Громадське радіо.

14 липня у ВР зареєстрували законопроєкт № 15409 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту житлових прав вразливих повнолітніх осіб, військовослужбовців та членів їхніх сімей». Його мета видається беззаперечно правильною: не допустити, щоб люди похилого віку, особи з інвалідністю, ветерани, військовослужбовці та інші вразливі громадяни через виселення чи звернення стягнення на житло опинилися на вулиці. Проблема в тому, чиїм коштом держава пропонує цієї мети досягати.
Фактично законопроєкт створює конструкцію, за якої держава може перекласти свій соціальний обов’язок на приватного власника житла, орендодавця або кредитора. І це здатне не лише породити серйозний конфлікт між правом на житло та правом власності, а й дати результат, протилежний задекларованому: зробити оренду та іпотеку менш доступними саме для тих людей, яких законодавець хоче захистити.
 
Порушений баланс
Законопроєкт пропонує досить широкий перелік дій, які можна обмежити, якщо вони загрожують вразливій людині втратою її єдиного житла. Йдеться про виселення, припинення права на користування житлом, звернення стягнення на житлову нерухомість, продаж на електронному аукціоні, державну реєстрацію переходу права власності та інші дії.
Перед їхнім здійсненням має з’явитися висновок органу соціального захисту: чи не залишиться людина без придатного для проживання житла, чи не стане бездомною, чи не погіршаться її житлові умови, чи не виникнуть або не загостряться складні життєві обставини?
На перший погляд, це лише додаткова соціальна гарантія — але саме тут починаються проблеми.
Поняття «захищена особа» сформульоване дуже широко. До відповідної категорії можуть потрапляти не лише власник або іпотечний боржник, а й орендар, колишній член сім’ї власника, особа, чиє право користування вже припинилося, а за певного тлумачення — навіть людина, яка просто фактично проживає у квартирі без належної правової підстави.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Житлова субсидія: чи впливають на її розмір дохід сім'ї


Тобто закон потенційно захищатиме не лише право людини на житло, а й її можливість і далі користуватися конкретним чужим приватним майном — а це вже зовсім інше питання.
Водночас стаття 47 Конституції не лише гарантує право на житло, а й визначає логіку його забезпечення. Держава повинна створювати умови, за яких людина може побудувати житло, придбати його у власність або орендувати. А громадянам, які потребують соціального захисту, держава та органи місцевого самоврядування мають надавати житло безоплатно або за доступну плату відповідно до закону — це принципово.
Конституція не покладає обов’язку забезпечувати житлом соціально вразливу людину на випадкового власника квартири, орендодавця чи банк.
Право на житло і право власності взагалі не варто протиставляти одне одному. Завдання сучасної житлової політики — побудувати систему, в якій держава одночасно захищає людину від бездомності й гарантує власникові передбачуваність користування та розпорядження його майном.
 
Рішення суду перестає бути остаточним
Є ще одна проблема, яка виходить далеко за межі житлової політики. Уявімо звичайну ситуацію: є договір, виникла заборгованість або інше порушення. Власник чи кредитор звернувся до суду. Сторони пройшли судовий процес. Суд дослідив докази, ухвалив рішення, і воно набрало законної сили. Здавалося б, далі має відбутися його виконання.
Але №15409 додає ще одну стадію: якщо виконання може залишити вразливу людину без житла, виконавець має зупинитися. З’являється висновок органу соціального захисту. А далі може знадобитися ще одне звернення до суду — вже щодо порядку виконання першого рішення.
Постає просте запитання: чи залишається остаточне рішення суду остаточним, якщо його фактична реалізація залежить від подальшої адміністративної оцінки?
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Знищено понад 60 тисяч книжок Readeat і Book.ua: наслідки атаки РФ на Київщину


Стаття 129-1 Конституції встановлює обов’язковість судового рішення.
Європейський суд з прав людини також розглядає виконання остаточного рішення як складник права на суд.
Звісно, виселення людини з житла не може бути механічним. Соціальні обставини потрібно враховувати. Особливо коли йдеться про літню людину, особу з інвалідністю, сім’ю з дітьми або людину, яка реально ризикує стати бездомною.
Але міжнародний стандарт полягає насамперед в індивідуальній оцінці пропорційності та судовому контролі, а не в адміністративному вето без чітко визначеного строку.
Саме суд має залишатися місцем, де збалансовують права мешканця, власника та кредитора. Орган соціального захисту повинен оцінювати потреби людини й пропонувати соціальне рішення. Він не має фактично підміняти суд.
 
Захищаючи орендаря, можна позбавити його оренди
Особливо небезпечними можуть виявитися непрямі наслідки законопроєкту. Близько 98% житла в Україні перебуває у приватній власності. Водночас значна частина ринку оренди досі залишається неформальною.
Держава роками говорить про необхідність його цивілізувати: стимулювати письмові договори, забезпечити прозоре оподаткування, захистити орендаря від свавільного виселення, а власника — від несплати та неможливості повернути своє майно.
Для формального ринку потрібна одна ключова річ — передбачуваність.
Власник має знати: якщо договір закінчився або його систематично порушують, є зрозуміла процедура повернення житла.
Що станеться, якщо після ухвалення №15409 власник розумітиме, що повернення квартири може залежати від невизначеної в часі соціальної процедури?
Раціональна реакція ринку цілком прогнозована.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Названо міста України з найдорожчою орендою житла: Київ далеко не лідер


Частина власників просто не захоче здавати квартири людям, яких закон відносить до потенційно вразливих категорій. Інші вимагатимуть більший депозит. Хтось підвищить орендну плату, закладаючи додатковий ризик. Іще хтось узагалі відмовиться від офіційного договору.
Як наслідок, закон, створений для захисту вразливої людини, може зробити її менш бажаним орендарем — у цьому й полягає головний парадокс запропонованого регулювання.
Аналогічна логіка працює в кредитуванні — кредитний ризик зросте.
І банк закладе його у більший початковий внесок, відсоткову ставку, додаткове страхування, жорсткіші вимоги до позичальника або скорочення строків кредитування. У найгіршому випадку певні категорії клієнтів просто отримуватимуть відмову.
Але це суперечить логіці нової житлової реформи. Адже замість створення інструменту, який забезпечить людині альтернативне житло, ми ризикуємо просто юридично «закріпити» її в конкретній квартирі, незалежно від того, кому вона належить і на кого ляжуть витрати.
Це не системна житлова політика — це перенесення соціального ризику.
 
Як це вирішують у Європі
Європейський досвід не означає, що власник завжди сильніший за орендаря. Навпаки, у багатьох країнах захист наймачів значно сильніший, ніж в Україні.
Але принципова різниця полягає в іншому: держава бере участь у фінансуванні цього захисту.
У Німеччині діє Wohngeld — державна житлова допомога домогосподарствам із невисокими доходами. Паралельно фінансують соціальне житло.
У Франції є зимовий мораторій на виселення. Але він має чіткі часові межі, винятки й не означає безстрокової втрати власником можливості повернути майно.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Запаси ракет Patriot у Європі впали до критичного рівня через війну з Іраном — AP


Відень має величезний муніципальний і субсидований житловий сектор. Місто володіє приблизно 220 тисячами муніципальних квартир, а ще близько 200 тисяч належать до кооперативного сектору, створеного з публічною підтримкою.
Моделі різні. Але спільний принцип один: соціальна держава не просто забороняє виселити людину — вона створює для неї житлову альтернативу.
 
Що варто змінити в №15409
Саму ідею законопроєкту не варто відкидати: Україні справді потрібен сучасний механізм запобігання бездомності. Ба більше, війна робить його створення нагальним. Але конструкцію законопроєкту треба принципово змінити.
Насамперед потрібно чіткіше визначити, хто саме має право на спеціальний захист. Недостатньо абстрактного «ризику складних життєвих обставин». Слід установити конкретний і безпосередній ризик бездомності та відсутність доступного альтернативного житла.
Фактичне проживання саме собою також не повинне автоматично створювати перевагу перед законним власником. Правова підстава користування житлом має значення.
Висновок органу соціального захисту має бути важливим доказом для суду, але не адміністративним вето.
Необхідні й граничні строки відстрочення. А головне — відстрочення виселення має автоматично запускати обов’язок держави діяти. Соціальна служба повинна не просто написати: «Виселяти не можна», а отримати конкретне завдання: оцінити житлову потребу, призначити соціального працівника, перевірити можливість житлової допомоги, реструктуризації боргу, знайти тимчасове, соціальне або підтримане житло та організувати переселення.
Держава може компенсувати орендну плату, погасити критичну частину боргу, запровадити гарантійний фонд або оплатити тимчасове розміщення.
Доцільно було б створити окремий фонд запобігання виселенням, який міг би фінансувати погашення критичної орендної заборгованості, гарантії власникам, тимчасове житло, переселення та муніципальні програми. Тоді це буде не заборона заради заборони, а реальний механізм запобігання бездомності.

Клепач заявив, що Росія програє технологічну та економічну конкуренцію не лише США і Китаю, а в певних аспектах навіть Україні.Він визнав, що українська економіка зазнала значних руйнувань та переживає демографічні проблеми. Водночас, за його словами, попри це українська економіка продовжує функціонувати завдяки значній фінансовій допомозі.Одним словом: поки Україну підтримує Європа, Росії нас не зламати.Цінне спостереження. "Еліти на Росії вдумуються?", "Путін і його поплічники промацують можливість виходу з війни?", "Незабаром будуть переговори?".Аж ніяк. Уже традиційно всі виклики "виконанню цілей СВО" Путіним сприймаються як мотив для докладання зусиль.Європа заважає зламати Україну? Підтримує і рятує? Зламаймо цей звʼязок!І ламатимуть. До речі, того Клепача вже звільнили, щоб не вибовкував, ібо нєча.Читайте також: Звільнення Клепача з ВЭБ. Російські еліти отримали сигнал, що катастрофа насуваєтьсяЗбільшаться збройні провокації, "зальоти" ракет і дронів, вибухи на заводах і складах — щоб створити відчуття небезпеки.Популісти всіх штибів отримають ще більшу фінансову, інформаційну, технологічну підтримку. Он Ле Пен облизується у Франції, "Альтернатива" - в Німеччині, і скільки ж ще таких по всій Європі…Фріки та ненависники також отримують підтримку — сварити з українцями, кричати "самим мало", лякати мігрантами та іншими лякалками…І тощо, і тощо.Україні головне — перестати підігрувати.Розібратись із корупціонерами — щоб не давати фактажу глашатаям "корумпованої України, куди зливаються європейські гроші".Почати виконувати домовленості на шляху до ЄС — перестати втомлювати друзів і давати поживу критикам.Перейти від "дипломатії аффекту" і почати професійну роботу з перетворення опонентів на прихильників, а не навпаки.Що з цих пунктів збирається виконувати влада?..Так чому дивуємось, що рашисти сповнені оптимізму?..ДжерелоПро автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликанняРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.