
Австралія виявилася найбільш стійкою країною світу до глобальних катастроф - від ядерної зими та падіння астероїда до масштабних кібератак і смертельних пандемій. Водночас дослідники наголошують на тому, що абсолютно безпечного місця на Землі не існує.
До відповідних висновків дійшла міжнародна група науковців на чолі з екологом Флоріаном Ульріхом Єном. Дослідження опублікували в науковому журналі Global Challenges.
Автори проаналізували, які регіони світу здатні краще за інші зберегти критично важливі функції суспільства та забезпечити виживання населення після катастроф планетарного масштабу.
При цьому, йдеться не лише про безпосередню загрозу життю. Вчені враховували, чи зможуть держави після катастрофи вирощувати їжу, забезпечувати населення водою і електрикою, підтримувати промисловість, медицину, транспорт і держуправління.
Від ядерної зими до пандемії: які катастрофи розглядали вчені
Дослідження охопило одразу кілька сценаріїв глобальної катастрофи: ядерну війну та ядерну зиму, масштабне виверження вулкана, падіння астероїда, геомагнітну бурю, електромагнітний імпульс, глобальні кібератаки і надзвичайно небезпечні пандемії.
Для роботи науковці початково відібрали 3200 наукових публікацій. Після кількох етапів перевірки і додаткового експертного пошуку до фінального аналізу увійшли 152 роботи.
У результаті аналітичної роботи Австралія показала стійкість до найширшого спектра розглянутих сценаріїв.
Серед головних переваг країни - географічна ізоляція, великі обсяги виробництва продовольства, власна промислова база, значні запаси корисних копалин та енергоресурсів, а також відносно стабільні державні інституції. Острівне розташування дає ще одну перевагу у випадку пандемії або іншої загрози, за якої необхідно швидко обмежити пересування людей через кордони.
Водночас навіть і Австралія не є повністю самодостатньою. Країна залежить від імпорту низки критично важливих товарів, тому автори прямо зазначають, що навіть найбільш стійким державам після глобальної катастрофи знадобляться міжнародна торгівля і співпраця.
Ядерна зима
Окрему увагу науковці приділили ядерній зимі - одному з найнебезпечніших сценаріїв глобальної катастрофи.
У разі масштабної ядерної війни величезні пожежі можуть викинути в атмосферу значну кількість сажі. Вона блокуватиме частину сонячного світла, що досягає поверхні Землі. Подібний ефект можуть спричинити потужне виверження вулкана чи зіткнення Землі з великим астероїдом.
Різке скорочення сонячного світла здатне змінити глобальну температуру, кількість опадів і циркуляцію повітря. Одним з найнебезпечніших наслідків стане падіння врожайності та порушення міжнародної торгівлі продовольством, що створить ризик масштабного голоду.
Є і менш очевидна проблема. Дослідження, проаналізовані авторами роботи, показують, що під час ядерної зими через значне промерзання ґрунту може бути пошкоджена значна частина інфраструктури питного водопостачання на територіях північніше 25° широти. Тому з погляду доступу до питної води перевагу можуть отримати субтропічні та тропічні регіони, а також країни Південної півкулі.
Водночас першими і найбільше постраждають міста та регіони, які безпосередньо стануть цілями ядерних ударів. Особливо високий ризик матимуть держави, що самі беруть участь у ядерному конфлікті.
Які ще країни мають високі шанси пережити глобальну катастрофу
Крім Австралії, серед найбільш стійких країн у дослідженні фігурують Нова Зеландія, Японія, Швейцарія і Аргентина. Проте переваги кожної залежать від конкретного сценарію катастрофи.
Наприклад, віддалені острови легше ізолювати під час пандемії, але вони можуть бути вразливішими до цунамі після падіння астероїда в океан. Країни без виходу до моря позбавлені такого ризику, проте можуть сильніше залежати від сусідів і міжнародної торгівлі.
Цікаво, що потенційно хорошими місцями для зберігання запасів продовольства після ядерної зими, виверження супервулкана або падіння астероїда вчені називають екваторіальні гірські райони. Серед конкретних прикладів - район Ла-Паса в Болівії та Пасто в Колумбії - висота забезпечує фізичний захист, ці території менше потерпатимуть від скорочення сонячного світла та розташовані далеко від потенційного впливу цунамі.
Втім, автори застерігають від сприйняття результатів як остаточного "рейтингу країн для кінця світу". Вони наголошують, що жодна країна не є стійкою до всіх глобальних катастроф, а результати радше показують, які характеристики дають державам більше шансів пережити масштабний колапс.
Найчастіше такими перевагами виявляються географічна ізоляція, здатність самостійно виробляти продовольство, ефективне державне управління, політична стабільність та можливість підтримувати роботу критичної інфраструктури.
Як писав "Ми-Україна" раніше, цьогоріч вперше за багато років Швейцарія втратила титул найдорожчої за вартістю життя країни.
Go to weukraine.tv
Фото: Sonia Alconini / CC BY 4.0
Серед артефактів лежала кам’яна фігурка кукурудзи, а різне звучання дзвонів може розкрити їхню потенційну роль у давніх церемоніях.
Про це повідомляє The Greek Reporter.
У Болівії археологи виявили схованку з шістьма великими мідними дзвонами, які могли застосовуватися в ритуалах стародавніх андських громад. Дослідники пов’язують артефакти з інкським сільськогосподарським календарем і церемоніями, що мали забезпечити врожай та збереження продовольчих запасів.
Дзвони знайшли в регіоні Ямпара на півдні Болівії. Приблизно від 1300 до 1536 року нашої ери ця місцевість перебувала під контролем інків.
Які предмети знайшли разом із мідними дзвонами
Окрім шести дзвонів, до схованки входили предмети, які також могли мати важливе значення для обрядових практик:
невелика різьблена кам’яна фігурка у формі качана кукурудзи;
мушля великого сухопутного равлика;
камінь для полірування;
язички дзвонів.
Поєднання цих речей свідчить, що знахідка мала не побутове й не декоративне, а ритуальне призначення. Кукурудза могла символізувати родючість, урожай і продовольчу безпеку громади.
Як виготовляли інкські ритуальні дзвони
Кожен дзвін зробили з мідного листа. Метал обробляли куванням або литтям, а потім згортали так, щоб надати виробу пірамідальної форми. Усередині кріпили язичок – маленький камінець або мушлю, які видавали звук, коли дзвін рухався.
Археологи розділили знахідки на три групи за характером звучання. Частина дзвонів мала низький і м’який тон, тоді як інші відтворювали більш різкий та дзвінкий звук. Така різниця могла бути навмисною і відігравати роль під час церемоній.
Що показав аналіз металу
Хімічне дослідження встановило, що дзвони виготовили переважно зі сплаву міді та олова. Також у металі виявили невеликі домішки миш’яку, нікелю та заліза.
Такий склад вказує на розвинуті навички металообробки. Технології виготовлення виробів могли потрапити до регіону Ямпара з південних районів Анд – зокрема з Таріхи, північно-західної Аргентини або півночі Чилі.
Виявлені у Болівії мідні дзвони доповнюють знання про духовні традиції, ремесла та зв’язки між андськими громадами в період інкського впливу. Знахідка також показує, що звук міг бути важливою частиною ритуалів, присвячених землеробству та захисту врожаю.
Рекомендуємо звернути увагу:
Відкриття храмового комплексу Palaspata у Болівії розкриває нові факти про загублену цивілізацію Tiwanaku та її вплив у регіоні Анд.
The post Археологи виявили в Болівії схованку із шістьма інкськими мідними дзвонами first appeared on Межа. Новини України..
Go to mezha.net
Джерело: Букви
6 серпня в Україні та світі відзначають Міжнародний день “Лікарі світу за мир”, День вдячності працівникам сільського господарства та Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї. За церковним календарем сьогодні Преображення Господнє.
Міжнародний день “Лікарі світу за мир”: день запроваджено організацією “Лікарі світу за запобігання ядерній загрозі”, члени якої щодня рятують сотні тисяч життів по всьому світу. 6 серпня вшановується хвилиною мовчання на честь людей, які невинно загинули внаслідок військових дій. В цей день медики з всіх куточків Землі об’єднуються в закликах проти воєн, збройних конфліктів та пролиття крові.
День вдячності працівникам сільського господарства: день, присвячений підвищенню обізнаності про важливість роботи, яку виконують працівники сільського господарства. День вдячності працівникам сільського господарства – міжнародна неофіційна подія, що повʼязана з боротьбою за права працівників агросектору в США у 60-х роках 20 століття.
Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї: саме цього дня у 1945 році на японське місто Хіросіма було скинуто атомну бомбу, яка призвела до жахливих руйнувань міста і численних жертв. Це було перше у світі використання ядерної зброї під час військових дій наприкінці Другої світової війни. Запровадження цього дня має на меті нагадати світовій спільноті про небезпеку, яку несе ядерна зброя, та необхідність її повної заборони.
У різних країнах світу сьогодні відзначають:
- Аргентина – День дитини
- Барбадос – День незалежності
- Болівія – День незалежності
- ОАЕ – Прихід до влади правителя емірату Абу-Дабі шейха Заєда аль Нахайяна, президента країни
- Ямайка – День незалежності
- Японія – Хіросімська меморіальна церемонія миру
Цього дня у світі:
- 1181 – Китайські і японські астрономи фіксують спалах наднової зірки.
- 1497 – до Бристоля повернулася експедиція Джона Кабота, що відкрила Канаду. Втім, всі були впевнені, що це Китай.
- 1588 – непереможна Армада кинула якір перед містом Кале. Початок історичної битви з англійським флотом, що обернеться великою катастрофою для іспанського короля Філіпа II, який втратить за 2 місяці 80 суден та 16 000 людей.
- 1806 – Священна Римська імперія після відмови імператора Франца II від німецької корони припинила своє існування.
- 1807 – Російська імперія, Королівство Пруссія і Французька імперія підписали Тільзитський мир – були визнані завоювання Наполеона в Центральній Європі.
- 1807 – у Петербурзі видано правлячий указ про відкриття друкарень при губернських правліннях (у Києві, Житомирі, Кам’янець-Подільському, Харкові, Полтаві, Чернігові, Катеринославі, Херсоні та Сімферополі).
- 1807 – з Кронштадта під командуванням В. Головніна вирушив у навколосвітнє плавання шлюп “Діана” з метою гідрографічних описів і географічних відкриттів.
- 1889 – у Лондоні відкритий готель “Савой”, перший у світі готель з ванною в кожному номері.
- 1890 – вбивця Вільям Кеммлер став першою людиною, страченою на електричному стільці
- 1914 – Австро-Угорська імперія оголосила війну Російській імперії, а Королівство Сербія оголосила війну Німецькій імперії.
- 1914 – у Львові створено легіон Українських січових стрільців, який став першим українським національним бойовим підрозділом після битви під Полтавою в червні 1709 р.
- 1926 – 19-річна Гертруда Едерле стала першою жінкою, що перепливла Ла-Манш.
- 1932 – відкрився перший Венеційський кінофестиваль.
- 1940 – Естонію, що після Пакту Молотова – Ріббентропа ввійшла в “зону інтересів Радянського Союзу”, окуповано й анексовано СРСР
- 1940 – у СРСР арештований президент Ленінської академії сільгоспнаук відомий генетик Микола Вавилов.
- 1945 – американський бомбардувальник “Енола Ґей” скинув ядерну бомбу на японське місто Хіросіма, спричинивши загибель 90– 140 тисяч осіб.
- 1963 – вигравши в півфіналі в алматинського “Кайрата” з рахунком 2:1, донецький “Шахтар” утретє поспіль вийшов у фінал Кубка СРСР, встановивши рекорд для радянських клубів – 15 кубкових перемог поспіль.
- 1995 – хорватська влада оголосила про ліквідацію Республіки Сербська Країна.
- 1997 – літак авіакомпанії Boeing 747 південнокорейських авіаліній зазнав катастрофи над островом Гуам, у Тихому океані, загинуло 226 людей.
- 2016 – початок “стрілянини на півночі Криму” – в ніч на 7 серпня на окупованій Росією території Криму збройна сутичка між російськими військовиками. Або провокаційна “спецоперація”, видана пізніше російською спецпропагандою як “напад українського диверсійного загону”.
Яке сьогодні церковне свято:
6 серпня віряни відзначають одне з дванадцяти головних християнських свят – Преображення Господнє. Воно присвячене євангельській події, коли Ісус Христос явив свою божественну славу трьом учням на горі Фавор.
Традиція святкування бере початок ще з IV століття – після того, як рівноапостольна цариця Олена звела на горі Фавор храм на честь цієї події.
У народі свято більше відоме під назвою Яблучний Спас – від слова “Спаситель”.
Прикмети:
- Похолодало – до прохолодного вересня.
- Якщо стоїть спека, то буде довге бабине літо.
- Йде дощ – до дощової осені.
Традиції:
- У народі свято називають Яблучний Спас, Другий Спас або Великий Спас. Його головними звичаями були освячення фруктів і меду в церкві, приготування яблучних страв, посиденьки з рідними. Перед трапезою можна з’їсти по освяченому яблуку і при цьому загадати бажання.
- Народні традиції забороняють цього дня працювати в полі та городі – слід знайти час для молитви та благих справ. Не можна займатися прибиранням, пранням, ремонтом, небажано шити, в’язати, вишивати. Не прийнято шумно святкувати, зловживати спиртним, переїдати.
Іменини сьогодні святкують:
Лев, Спас.
- Букви повідомляли про свята, іменини, традиції, прикмети 5 серпня.
Запис 6 серпня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.