Search trend "Фінансова Допомога"

Україні необхідно шукати нову економічну модель, оскільки колишні драйвери зростання — металургія, агросектор та IT — більше не здатні забезпечити країні сталий розвиток. Головним активом, який сьогодні Україна може запропонувати світові, є її армія та пов’язана з нею оборонна інфраструктура.

Держава має перейти від формального обліку внутрішньо переміщених осіб та окремих виплат до комплексної системи, яка супроводжуватиме людину від евакуації до інтеграції у нову громаду або безпечного повернення додому.

Про це заявив голова Служби зовнішньої розвідки Естонії (EFIS) Коупо Розін в інтерв’ю The Telegraph, тези якого у Фейсбуці опублікував дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Білорусь (2010–2011 рр.) Роман Безсмертний.За його словами, попри публічну войовничу риторику російської влади, частина представників еліти дедалі більше усвідомлює масштаб проблем, з якими зіткнулася Росія через війну. Йдеться, зокрема, про значні втрати на фронті та економічні труднощі.Розін зазначив, що політичні зміни в Росії, якщо вони відбудуться, можуть бути дуже швидкими. За його оцінкою, режим Путіна потенційно здатен втратити владу «за одну ніч», що може стати несподіванкою для Заходу.Водночас глава естонської розвідки вважає, що російський президент опинився у складній ситуації. Продовження війни посилює економічний та соціальний тиск, тоді як можливий компроміс Кремль може сприйняти як прояв слабкості.За словами Розіна, Росія також намагається використати політичні зміни у США у власних інтересах. Кремль, зокрема, розраховує на можливість змінити підхід Вашингтона до війни та послабити підтримку України.На думку естонського розвідника, однією з головних цілей Москви залишається скорочення військової та фінансової допомоги Україні з боку західних держав.

Фінансова допомога дорослим дітям: коли гроші підтримують, а коли заважають стати самостійними.

У Німеччині партія Сари Вагенкнехт планує просунути резолюцію проти військової та фінансової допомоги Україні. Для цього політична сила розраховує на підтримку ультраправої "Альтернативи для Німеччини" (AfD). Повний текст новини

Для частини пенсіонерів законодавство передбачає додаткову фінансову допомогу, яка виплачується щомісяця. Пояснюємо, кому вона призначається та як її отримати. Повний текст новини

Межа
крайньої бідності на рівні $3 на день залишається обов'язковим глобальним
орієнтиром, який допомагає Світовому банку та міжнародним донорам спрямовувати
фінансову допомогу найбіднішим верствам населення світу.

Україна практично не просунулася у виконанні низки ключових реформ у сфері юстиції та боротьби з корупцією. Про це пише німецьке видання Süddeutsche Zeitung, пов'язуючи прогрес у цих напрямах із подальшим отриманням фінансової допомоги від Європейського Союзу.Як зазначає видання, відповідні умови закладені в домовленості між Україною та ЄС. Брюссель готовий надавати Києву додаткові мільярди євро підтримки, однак очікує від української влади реальних кроків у боротьбі з корупцією та зміцненні верховенства права.За інформацією Süddeutsche Zeitung, саме з виконанням частини цих зобов'язань виникли проблеми. "Угода передбачає, що ЄС виплатить додаткові мільярди євро допомоги лише за умови, що Україна боротиметься з корупцією в країні. Але реформи зупинилися", - йдеться в матеріалі.Питання має особливе значення для України, яка значною мірою залежить від міжнародної фінансової підтримки в умовах повномасштабної війни. Європейська допомога спрямована не лише на покриття поточних бюджетних потреб, а й на підтримку стабільності української економіки.Водночас вимоги ЄС стосуються не тільки боротьби з корупцією. Важливим напрямом залишається реформування системи юстиції, ефективність антикорупційних інституцій та забезпечення незалежності правових механізмів.Таким чином, темпи реформ можуть стати одним із ключових факторів, від яких залежатиме подальше фінансування України з боку Євросоюзу. Для Києва це створює додатковий стимул прискорити виконання взятих на себе зобов'язань, особливо на тлі високої потреби країни у зовнішній фінансовій підтримці.Також видання "Коментарі" повідомляло – Росія втомлюється від війни, але є прикрий нюанс: розвідник США назвав небезпечний сценарій.

Президент Володимир Зеленський повідомив про активізацію роботи уряду та Верховної Ради над ключовими законодавчими ініціативами. Ці кроки спрямовані на виконання умов, необхідних для стабільного надходження коштів від міжнародних партнерів та підтримки економічної...

В Україні розмінування потребуватиме значних коштів і може тривати понад 20–25 років. Йдеться не лише про безпосереднє очищення територій від мін, а й про подальший моніторинг, рекультивацію та відновлення ґрунтів.
Про це в етері Громадського радіо розповів економіст, доктор соціальної економіки Зіновій Свереда.
«Насправді це надзвичайно дороговартісний процес, тому що розмінування — це є лише перший етап, а це включає кілька етапів. Від розмінування, моніторингу та рекультивації, відновлення саме якості ґрунтів, тому що міни вони надзвичайно забруднюють ґрунти. І якщо взяти ось ці видані кошти, 2 мільярди коштів на 2026 рік, треба зауважити, що фактично рік вже закінчується, і дані кошти фактично не будуть використані.
У нас заміновано близько 40 мільйонів гектарів, і експерти, зокрема, попереджують, що розмінування буде тривати більше 20–25 років. Якщо взяти досвід Югославії, де була війна набагато менша, то в них ще багато територій до кінця і не рекультивовано. А досвід Другої світової війни показує, що міни і бомби знаходяться до сих пір.
Тому це буде коливатися, дуже важко встановити саме дані зони, з чого починати, тому що поки йде війна, часто ворог знищує всю техніку, яка застосовується для розмінування. Це коштує десятки тисяч доларів, наприклад, на один квадратний кілометр. Це залежить від ступеня небезпеки того чи іншого гектара», — каже економіст.
Повноцінне розмінування українських територій значно ускладнюється через триваючу війну. Російські війська можуть повторно мінувати вже очищені території або знищувати техніку, яка використовується саперами
«Так, це все залежить від рівня небезпеки, тому що, як ми бачимо, є протипіхотні міни, протитанкові. Крім того, є залишені авіабомби чи інші, що не вибухнули.
Тому, якщо говорити про ціну, вона буде коливатися від рівня небезпеки та стану ґрунту. Для багатьох фермерів вони знаходять шляхи самостійно розпочинати, проте це є досить небезпечно, тому що до будь-якої справи є необхідні рецензовані фахівці. Чимало іноземних партнерів бажає взяти участь у розмінуванні, проте ефективне розмінування буде лише після закінчення воєнних дій», — наголосив доктор соціальної економіки.
Він додав, що Україні необхідна системна програма розмінування, однак значну частину коштів у нинішніх умовах варто спрямовувати на оборону.
«Я би все ж таки будь-які кошти зараз подав для армії, для захисту кордонів, для війська, тому що, як ми бачимо, навіть армія має досить великий дефіцит бюджету. Тому ці кошти краще б спрацювали для армії», — підкреслив Зіновій Свереда.
Також економіст повідомив,  що держава на сьогодні не має достатньо коштів, і таки програми переважно вони також фінансувалися з боку ООН та міжнародних фондів.
«Нам дуже важливо мати системну програму, краще зупинитися на якості того, що ми вже виробляємо, обробляємо на полях. Тому що я зараз знаходжуся поруч з фермерами на полі, де вони займаються розмінуваннями. Це є досить повільний, досить тривалий процес, тому держава не матиме достатньо коштів для того, щоб покрити це. Необхідно зауважити, що тут йде питання не лише про землі, але і про лісові угіддя, які розмінувати набагато важче», — додав Зіновій Свереда.
Окрім того він заявив, що для фермерів необхідно створити систему фінансової допомоги, яка враховуватиме рівень мінної небезпеки та площу земель, які вони не можуть використовувати.
«Найкраще це розробити систему певного роду фінансової допомоги. Визначити рівень небезпеки замінування, визначити гектари, які вони зараз не використовують для того, щоб вони не втратили саме своєї ефективності.
Тому що всі мають пам’ятати, що фермери дуже сильно спонсорують, допомагають війську — від автомашин, перевезень, фінансової допомоги. Тому що фермери це переважно господарі, патріоти, для яких земля — це не просто товар, це місце, в якому вони живуть, виховують своїх дітей та розвивають свою діяльність.
Тому краще справді поговорити відверто з фермерами, зібрати всі асоціації і спільно розробити програму знизу. Почути фермера, почути його потреби, щоб вони не втратили виробничих можливостей»,— підсумував економіст.
Запис В Україні заміновано близько 40 млн гектарів: розмінування може тривати десятиліттями спершу з'явиться на Громадське радіо.

У соцмережах і російськомовних Telegram-каналах поширюють інформацію про те, що міжнародна дослідницька компанія Ipsos нібито провела опитування серед громадян Європейського Союзу щодо пріоритетів економічного розвитку. Як стверджують автори повідомлень, 62% опитаних начебто ...

Сума фінансової допомоги, що отримують українці у Польщі, залишається незмінною з 2024 року – і в країні відмовляються її підвищити. Нещодавно у Польщі пояснили, в чому причина такого рішення. Повний текст новини

Про це в етері Громадського радіо розповів голова Комітету економістів України Андрій Новак.Економіст зазначив, що міжнародна підтримка України у фінансовій сфері загалом відповідає її потребам. Хоча окремі транші можуть надходити із затримками через бюрократичні процедури."Де-де, а в економіці, в фінансах, Україна дійсно отримує допомогу за відомим принципом «стільки, скільки треба». І це перш за все на сьогодні стосується саме грошей. Так, бувають якісь затримки, так, бувають бюрократичні процедури в тих країнах, чи в тих організаціях, чи об’єднаннях країн, таких як ЄС, які затримують транші чергові. Але в цілому Україна дійсно саме в фінансах отримує «стільки, скільки нам треба» для покриття нашого величезного дефіциту бюджету", — сказав Новак.За його словами, дефіцит державного бюджету України вимірюється вже не мільярдами, а трильйонами гривень. Економіст зазначив, що близько половини видаткової частини бюджету становить дефіцит, який Україна наразі повністю покриває завдяки підтримці міжнародних партнерів.Новак нагадав, що підтримку Україні надають не лише міжнародні фінансові організації та Європейський Союз, а й окремі держави. За його оцінкою, до коаліції підтримки України входить близько 60 країн."А у партнерах, я нагадаю, у нас не тільки міжнародні організації, такі як, наприклад, МВФ, Світовий банк, об’єднання країн, таких як ЄС. А крім цих об’єднань і міжнародних організацій, на сьогодні так звану коаліцію підтримки України складає біля 60 країн світу. Кожна з яких надає нам допомогу, фінансову допомогу, практично всі країни з тих 60 надають. Гуманітарну допомогу практично всі з тих 60 країн надають", — розповів він.Водночас військову допомогу, за словами Новака, надають близько 30 країн, які мають відповідне озброєння, технології або виробничі можливості.Новак також озвучив оцінку потреб України у фінансуванні до кінця 2026 року. За його словами, орієнтуватися можна на суму близько 27 мільярдів доларів, яку раніше називав президент України.За його словами, точну потребу у фінансуванні неможливо спрогнозувати через інтенсивність російських атак. Кожен новий обстріл створює додаткові витрати для держави."Тому що зараз витрати додаткові виникають, збільшуються після кожного обстрілу, який ми отримуємо від Росії. А обстріли, як ми бачимо, практично щоночі, практично щодня, і є нові напрямки. Ну, наприклад, Росія почала бити, знову ж таки, навіть в цій сфері плагіатно, плагіатить за методом України. Почала бити по наших складах масово, по наших складах різних компаній, складах продукції, чого вона, наприклад, настільки масово не робила раніше. Ну, і продовжує бити по нашій енергетиці, продовжує бити по наших житлових кварталах, по житлових будинках, лікарнях, школах, поліклініках. І кожен такий удар, крім, на жаль, людських жертв, це і прямі економічні втрати по цих об’єктах. І по тим, що з цим зв’язано, потреба переселювати людей, переселяти кудись в нове житло тих, хто втратили житло. Чи тимчасово, чи назавжди втратили, залежно від руйнування", — пояснив він.Новак наголосив, що прогнозувати майбутні збитки навіть на місяць уперед із точністю до кількох мільярдів гривень практично неможливо."Ну, а все це прямі додаткові витрати, їх, безумовно, неможливо спрогнозувати, там, з точністю, навіть до мільярдів гривень. Тому що війна, на жаль, дуже інтенсивна, обстріли дуже інтенсивні щоденні. І, відповідно, спрогнозувати, скільки саме треба грошей навіть на місяць вперед. Спрогнозувати з точністю до кілька мільярдів гривень, які будуть нові втрати місяць вперед, ну, це просто неможливо при війні такої інтенсивності, яку ми маємо зараз", — зазначив економіст.Окремою статтею витрат, за його словами, є потреби оборони, зокрема виробництво та застосування засобів для ударів по російському тилу. "Ну, і плюс потреби безпосередньо нашої оборони, наших дій, в тому числі глибоких ударів по самій Росії, це також витрати, які постійно ростуть. Тому що нам треба не просто відповідати, а відповідати так, як ми діємо, асиметрично. А це також додаткові витрати, які постійно виникають і постійно збільшуються", — сказав Новак.Попри значні втрати, українська економіка продовжує працювати. За словами Новака, підприємства, торгівля та бюджетна система функціонують. Держава продовжує виплачувати зарплати та пенсії."Але, знову ж таки, в фінансах це найостанніша сфера, де ми повинні з вами хвилюватись. Тут у нас все є, завдяки нашим партнерам, ну, і можливості самої економіки України, вони не зникли як базові. Так, економіка в важкому стані, під час війни вона і не може бути в інакшому стані, крім як в важкому. Але економіка наша працює, виробництво ті, які можуть працювати, працює, торгівля працює. Так, є втрати, руйнування, але сплачуються податки до бюджетів всіх рівнів, і тому якась своя економічна база також завжди є. Якби вона там не тяжко працювала, якби нам всіх в цих умовах не було тяжко. Тому в сфері економіки і фінансів ми можемо бути відносно спокійні, зарплати виплачуються, пенсії виплачуються. Курс гривні також, як для умов війни, порівняно стабільний, і тому тут більш-менш все в порядку", — наголосив економіст.Окремо економіст розповів про виконання Україною зобов’язань за державним боргом. За його словами, попри війну, Україна загалом дотримується графіка виплат."На сьогодні Україна, незважаючи навіть на війну, виконує графік, якщо ви питаєте про зобов’язання, графік виплат державного боргу, також практично без затримок. Кілька разів за ці останні 5 років Великої війни Україна мала, я би навіть не сказав критичні моменти. А такі хвилюючі моменти з графіком виплат, але вони пройшли. На сьогодні до України навіть ніхто не може пред’явити навіть натяку, претензій, що Україна не виконує свої зобов’язання по державному боргу", — заявив Новак.Він пояснив, що значною мірою це стало можливим завдяки зовнішньому фінансуванню. Водночас після завершення війни Україні доведеться окремо вирішувати питання кредитних зобов’язань."В основному це за рахунок нових вливань, які Україна отримує зовні, база власної економіки все одно залишається. Якщо говорити потім, після війни, після нашої перемоги, може таки виникати логічно у вас запитання, що потім нам робити з цими боргами, з цими кредитами, які ми беремо. Тому що частина допомоги, яку ми отримуємо, вона безповоротна, частина на якихось умовах. Ну а частину ми просто беремо в кредит. Тобто, вважайте, державний борг», — пояснив він.За словами Новака, наразі головним завданням залишається перемога у війні, а питання боргів можна буде вирішувати вже після її завершення."От що буде з цим всім після війни, ну це вже питання, я вважаю, що це вже питання вторинне. Головне це наша перемога, тому що без неї нам буде не до боргів, без перемоги. У нас будуть набагато більші проблеми. Ну а вже після перемоги ми розберемося з кожною країною, з кожною організацією.  Зможемо запропонувати дуже багато чого партнерського по роботі з Україною, з нами. І тому я не бачу тут якоїсь супер великої проблеми, тим більше, що є загальний історичний такий принцип міжнародний: переможців не судять, а переможцями в цій війні безумовно буде Україна. Україна і наші всі партнери, які зараз разом з нами", — сказав економіст.

В одному з українських міст громадяни, які недавно залишили власні оселі через загрози від бойових дій чи постійних обстрілів, зможуть зареєструватися на грошову допомогу від представників благодійного фонду "Карітас України". Йдеться про реалізацію програми для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) за фінансової підтримки уряду Сполучених Штатів.

Про те, хто і де може отримати виплати, розповідають Новини.LIVE.

Кому доступна грошова допомога від США

Як зазначають організатори, благодійний фонд "Карітас Чернігів" здійснює реєстрацію жителів міст для надання грошової допомоги.

У рамках проєкту "Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні" звернутися за вплатами можуть нещодавно евакуйовані та переміщені домогосподарства. Його реалізовують спільно Caritas Ukraine завдяки фінансовій підтримці американського народу через уряд США.

"Підтримка спрямована на людей і родини, які були змушені залишити свої домівки упродовж останніх 45 діб через бойові дії, постійні обстріли або офіційні рішення про евакуацію та зараз потребують допомоги для покриття базових потреб і адаптації на новому місці", — йдеться у повідомленні.

Переселенців запрошують подавати заявки для участі у програмі за одночасного виконання таких трьох вимог:

1. Домогосподарство перемістилося (примусово/самотужки) у зв'язку з бойовими діями, атаками за останні 45 днів;
2. Наявна офіційна довідка внутрішньо переміщеної особи, видана протягом 45 днів, є інше підтвердження факту здійсненого переїзду;
3. Відсутня аналогічна підтримка від інших організацій чи фондів протягом останніх трьох місяців.

Розмір фінансової допомоги та як оформити

Згідно з умовами програми, домогосподарства, які евакуювалися самостійно чи примусово через безпекову ситуацію протягом попередніх 45 діб, отримають грошову допомогу у розмірі 12 300 грн на одну особу, що покриє три місяці базових потреб. Кошти нарахують одноразовою виплатою.

У разі відповідності умовам програми громадяни можуть звернутися до БФ "Карітас Чернігів", заповнивши спеціальну анкету. Реєстрація можлива тільки протягом 45 днів з моменту переміщення. Після цього з претендентами зв’яжутися фахівці для уточнення необхідних відомостей.

Організатори зауважили, що допомогу нададуть відповідно до визначених критеріїв вразливості, якщо громадяни не отримували аналогічні виплати від інших організацій.

За уточненням деталей щодо проєкту рекомендують звертатися за контактом: 380 50 614 20 45.

Раніше Новини.LIVE розповідали, що у серпні у Дніпропетровській області представництво "Карітас України" надасть вагітним українкам та родинам з малолітніми дітьми грошову допомогу. Йдеться про виплати тривалістю на шість місяців. Фонд виплатить по 10 800 грн на кожного члена родини. Таку суму нарахують разовою виплатою. 

Ще Новини.LIVE писали про те, що у місті Запоріжжя стартувала реєстрація на оформлення фінансової допомоги для домогосподарств з числа ВПО. Йдеться про нарахування коштів для найбільш вразливих категорій громадян від UNHCR Ukraine. Розмір виплат коливається від 10 800 до 12 300 грн і залежатить від терміну переміщення.

Назар розповів, що не отримував фінансової допомоги

Країна-агресор Росія розширює кампанію гібридних атак проти країн,
що постачають зброю Україні та надають фінансову допомогу, — і
Кремль заскочив цим зненацька Європу, яка не має плану заходів у відповідь.

Так звані «правки про PEP» (щодо політично значущих та публічних осіб) є причиною того, чому президент Володимир Зеленський досі не підписав закон про оподаткування цифрових платформ — так званий «податок на OLX». Рішення народних депутатів внести ці правки до непрофільного закону викликало негативну реакцію європейських партнерів. Про це розповів міністр фінансів Сергій Марченко на засіданні фінансового комітету Верховної Ради.
«У нас є правки, які були внесені в законопроєкт про цифрові платформи, які передбачають розширення кола учасників моніторингу і фінансового контролю політично значимих осіб. Це викликало негативну реакцію наших європейських колег, які зараз спільно з нашими представниками надали версію, як можна уточнити закон», — сказав він.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Вважає себе вищим за закон»: у Раді закликали Корецького звільнити очільника Держфінмоніторингу Проніна


Марченко додав, що підписання закону про цифрові платформи потребуватиме додаткових змін до законодавства щодо PEP.
«Ті зміни, які були внесені, на жаль, фактично у разі підписання законопроєкту про цифрові платформи заблокували б будь-яку допомогу з боку Європейського Союзу», — зазначив міністр.
Нагадаємо, внесені депутатами правки щодо PEP обмежили строк обов'язкового застосування посилених заходів фінансового моніторингу 12 місяцями після залишення посади. Після цього посилений фінансовий моніторинг може застосовуватися лише за наявності документально підтвердженого високого ризику.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Як Держфінмоніторинг допоміг відмити 150 млн грн на заставу для Галущенка: деталі схеми


Міжнародні партнери майже відразу відреагували на рішення депутатів. Зокрема МВФ висловив занепокоєння скороченням строку обов'язкового застосування посиленого фінансового моніторингу до 12 місяців. Про це йдеться в оновленому Меморандумі про економічну та фінансову політику, у якому зафіксовано зобов'язання й реформи, які Україна має виконати в обмін на фінансову допомогу. У Фонді також повідомили, що обговорюватимуть подальші кроки з усіма сторонами, залученими до реформи, насамперед із Євросоюзом.
 
 

Про це йдеться в telegram групи, пише TV2.Server Killers оголосила, що розпочала кібератаки після підписання між Норвегією та Україною угоди про стратегічне партнерство. Також тоді Осло продовжило фінансову допомогу Києву на 2027 рік.Журналісти припустили, що зловмисники могли мати на увазі витік бюджетної інформації, який стався в неділю.Водночас норвезьке Агентство з питань цифровізації вже третю добу зазнає масштабної кібератаки. Через неї виникли перебої в роботі десятків державних онлайн-сервісів.Хакерське угруповання Server Killers називає себе проросійською групою та діє з 2023 року. Зокрема, у серпні воно вже заявляло про причетність до низки подібних атак, зокрема на вебсайти в Румунії та Канаді.Раніше США та союзники заявили, що мішенями кібератак стали федеральні та місцеві органи влади, правоохоронці, а також оборонний, освітній та енергетичний сектори.

Українські аграрії на прифронтових територіях отримають додаткову фінансову підтримку від держави у 2027 році.