Search trend "Військовий Вертоліт"

Sign up, for leave a comments and likes
Update your interests
Також, Ви можете змінити вподобання в налаштуваннях Стрічки
Дзеркало Тижня on we.ua
Російський диктатор Владімір Путін підписав указ про чергове збільшення чисельності центрального апарату Федеральної служби охорони (ФСО). Зазначається, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну це вже четверте розширення штату служби. The Moscow Times пише, що документ передбачає збільшення максимальної кількості працівників центрального апарату ФСО з 785 до 812 працівників.
Зокрема, останнє збільшення штату центрального апарату ФСО відбулося 1 січня 2025 року — тоді його чисельність зросла до 785. Перед цим штат розширювали 1 січня 2024 року, до 775 працівників, а наприкінці 2022 року — з 725 до 760. Примітно, що до початку повномасштабного вторгнення центральний апарат ФСО не збільшували майже 13 років.
Зазначається, що Федеральна служба охорони є закритою силовою структурою, яка забезпечує безпеку найвищих посадовців держави. Зокрема, вона відповідає за охорону президента, прем’єр-міністра, голів палат парламенту, керівників вищих судів і генерального прокурора. До складу служби також входить підрозділ, що забезпечує особисту охорону Путіна, супроводжує його під час поїздок і охороняє резиденції та інші об’єкти.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Путін загнаний у кут: FT назвала чотири можливі сценарії ескалації війни


Після початку війни роль ФСО значно посилилася. Як пишуть «Важливі історії», постійний доступ до Путіна та інформації про найвищих чиновників дозволив службі перетворитися на окремий центр впливу. Водночас ФСО також забезпечує спеціальний зв’язок і займається моніторингом громадської думки.
Так, Financial Times із посиланням на обізнані джерела писала, що протягом останніх місяців ФСО значно посилила заходи безпеки навколо Путіна. За даними видання, у Кремлі дедалі більше побоюються можливого замаху на нього, зокрема із застосуванням безпілотників, або ж спроби державного перевороту.
Також співрозмовники видання зазначали, що ці побоювання посилилися після захоплення американськими військовими президента Венесуели Ніколаса Мадуро. На цьому тлі очільник Кремля почав рідше здійснювати візити, а перевірки людей перед зустрічами з ним стали більш суворими.
Крім того, наприкінці травня, коли Путін відвідав Казахстан, його кортеж супроводжували броньований автомобіль із кулеметною установкою на даху, машина з системою радіоелектронної боротьби та вертоліт. Видання також повідомляло, що останнім часом російський диктатор і його родина майже не користуються резиденціями в Москві та на Валдаї. Натомість вони можуть тижнями перебувати в бункерах, зокрема розташованих у Краснодарському краї.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Бункери, заборона інтернету та воєнні провали: у Кремлі зростає параноїдальна атмосфера — ЗМІ


Нагадаємо, Путін вважає, що завершення війни проти України без досягнення хоча б мінімальної цілі — повного захоплення Донбасу — становитиме загрозу для його особистої безпеки. Зокрема, під час війни він говорив кільком наближеним: «Вони мене повісять». На цьому тлі Путін фактично вже вирішив посилити війну та готується мобілізувати від 300 до 400 тисяч людей.
Go to zn.ua
Ми Україна on we.ua
В Угорщині 24-річний чоловік, який у стані алкогольного сп'яніння викрав легкомоторний літак Cessna 172 з аеродрому в Калочі. Після зльоту він попрямував до єдиної в країні АЕС.
Про це повідомляє видання HVG.
Під час польоту він встиг залетіти в заборонений повітряний простір навколо АЕС. У відповідь угорські військові підняли в небо два винищувачі JAS 39 Gripen. Політ тривав лише чотири хвилини.
Чоловік посадив літак на кукурудзяному полі поблизу села Герен. Під час приземлення літак пошкодив шасі та завалився на крило.
Tudásmorzsák a repülésről опублікували супутникове зображення з траєкторією польоту.
Винищувачі встановили місце посадки і залишалися в районі до прибуття рятувального вертольота та наземних служб.
Після аварії підозрюваний залишив літак і вийшов на дорогу. Там він спробував забрати автомобіль у водія, який зупинився, щоб допомогти чоловікові. Власник машини зміг завадити цьому.
Невдовзі на місце прибули поліцейські та затримали чоловіка. Правоохоронці заявили, що він був п’яним. Також перевіряється, чи не перебував він під впливом інших речовин.
Внаслідок інциденту ніхто не постраждав. Затриманий перебуває під вартою, поліція домагається його арешту.
Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, в Угорщині сталася смертельна аварія 16 серпня - автобус з людьми з'їхав у кювет, через що загинули 12 осіб, ще 47 отримали травми.
Go to weukraine.tv
Дзеркало Тижня on we.ua

До середини серпня вже п’ять фільмів 2026-го подолали позначку в мільярд доларів світових зборів, а американський літній прокат удруге після пандемії (уперше це сталося в рік «Барбенгаймера») перевищив 4 млрд дол. Проте осінь цікава якраз тим, що після гарантованих літніх блокбастерів студії випускають значно дивніші проєкти.

Том Круз у «Діґґері» грає літнього нафтового магната, який спричинив глобальну катастрофу. Роберт Паттінсон перевтілюється в телеведучого Кріса Гансена. Мартін МакДона відправляє Джона Малковича та Сема Роквелла на острів Пасхи напередодні перевороту в Чилі 1973 року. А Бред Пітт після «F1» проводить майже весь новий фільм посеред дикої природи поруч із собакою-рятувальником.

ZN.UA зібрало сім світових релізів, які цієї осені виходять в український прокат.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Залаштунки»: Фільм про жовті шпалери й порожні коридори зібрав понад 390 мільйонів доларів. Чому глядачів притягує безвихідь

«Практична магія 2» — 10 вересня

Коли перша «Практична магія» вийшла 1998 року, вона не виглядала очевидним кандидатом на франшизу. Фільм Ґріффіна Данна із Сандрою Буллок і Ніколь Кідман одержав стримані відгуки й провалився в прокаті, зате з роками став культовим.

Продюсерка Деніз Ді Нові згадувала, що картина фактично знайшла свою головну аудиторію вже після прокату — через домашні перегляди, стримінги, а згодом TikTok та Instagram.

Знімала сиквел Сюзанн Бір — режисерка «Пташиного короба», яка змінила Ґріффіна Данна. 28 років по тому Буллок і Кідман знову грають сестер Саллі та Джилліан Овенс. Повертаються й Даян Віст та Стокард Ченнінг у ролях тіток Джет і Френні. Молодше покоління родини представляють Джої Кінґ і Мейзі Вільямс.

Сюжет знову обертається навколо родинного прокляття Овенсів: чоловіки, яких кохають жінки цієї родини, приречені на смерть. Цього разу проблема переходить до наступного покоління, а сестрам доводиться повернутися до історії сім’ї.

Є й симпатична деталь для тих, хто пам’ятає оригінал. Для сиквелу заново відтворили будинок Овенсів, причому Буллок розповідала, що декорацію відбудували аж до дрібниць на кшталт ткацького верстата в їдальні. Це добре пояснює, на кого передусім розрахована нова «Практична магія»: фільму потрібно одночасно повернути глядача у знайомий світ і довести, що він існує не лише заради ностальгії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Шон Пенн заспіває «Червону руту», а Сеітаблаєв зіграє офіцера ГУР: п’ять українських кінопрем’єр

«Resident Evil: Оселя зла» — 17 вересня

Кіноадаптації Resident Evil за два десятиліття встигли дуже далеко відійти від ігор, повернутися до Раккун-Сіті, ще раз перезапуститися й отримати серіальну версію. Тепер Sony разом із німецькою Constantin Film здійснило чергову спробу — але цього разу режисером став Зак Креґґер, автор «Варвара» та «Зброї», який написав сценарій у співавторстві з Шеєм Гаттеном.

Головний герой Браян, якого грає Остін Абрамс, — не поліціянт, не спецагент і не знаменитий персонаж із відеоігор. Він — медичний кур’єр, який везе вантаж до лікарні Раккун-Сіті й опиняється всередині катастрофи буквально посеред робочої зміни. Креґґер розповідає нову історію, що відбувається паралельно з подіями Resident Evil 2, але переносить її у сучасність і свідомо відходить від буквальної хронології гри.

Це важлива зміна після років, коли екранізації намагалися або будувати окрему міфологію навколо героїні Мілли Йовович, або якомога швидше показати глядачам упізнаваних Леона, Клер, Вескера та інших персонажів. Креґґер отримує можливість працювати з базовою механікою Resident Evil: звичайна людина потрапляє у простір, де ще не знає правил і значно слабша за те, що на неї полює.

Із бюджетом близько 80 млн дол. Resident Evil тепер має перевірити, скільки авторської свободи можна зберегти всередині одного з найконтрольованіших брендів ігрової індустрії.

  ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Держкіно причетне до зйомок польського фільму «Санаторій Горького. Поєдинок»: яка вигода для України

«Серце звіра» — 24 вересня

У «Серці звіра» Бред Пітт грає Джеймса Белмонта — ветерана Сил спеціальних операцій Армії США, який після авіакатастрофи опиняється у віддаленій частині Аляски. Поруч із ним — Одін, його бойовий пес у відставці. У другорядних ролях — Джей Кей Сіммонс та Анна Ламб.

Режисує фільм Девід Еєр, який уже працював із Піттом у «Люті». Еєр відомий історіями про поліціянтів, військових і чоловіків, замкнених усередині жорсткого середовища, але новий фільм він сам описує значно м’якше — як історію про горе, зцілення та зв’язок людини із собакою. Попри те, що дія відбувається на Алясці, картину знімали повністю в Новій Зеландії. До деяких гірських і льодовикових локацій групу доставляли вертольотами, і кількість обладнання доводилось обмежувати.

Одіна переважно грає Убер — собака з пошуково-рятувальною підготовкою, який належить новозеландському рятувальнику-волонтеру; у певних сценах його підміняли трьома його ж нащадками. Причому різних собак використовували залежно від завдання. Еєр звернув увагу на те, наскільки спокійно пес поводився навіть у вертольоті. У проморолику Пітт називає Одіна «номером один у знімальному плані» й головною зіркою картини.

Для самого Пітта це теж цікава зміна масштабу. Після великих ансамблевих і видовищних проєктів значну частину фільму на ньому триматимуться сцени, де акторові просто немає з ким вести звичний діалог. Якщо взаємини Джеймса й Одіна справді працюватимуть, «Серце звіра» може виявитися доволі камерним фільмом.

  ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Творець “Зоряних війн” назвав штучний інтелект майбутнім кіновиробництва

«Діґґер» — 1 жовтня

Том Круз протягом останніх двох десятиліть майже методично переконував глядачів, що здатен урятувати будь-що: пасажирський літак, команду агентів, ядерний арсенал і за потреби весь світ. У «Діґґері» він грає людину, через яку світ узагалі доводиться рятувати.

Діґґер Роквелл — ексцентричний нафтовий магнат, чия компанія спричиняє екологічну катастрофу: за сюжетом вибух на свердловині відколює від ґренландського льодовика брилу розміром із Коннектикут, і це запускає ланцюгову реакцію аж до загрози ядерної війни.

Після цього Діґґер береться доводити людству, що саме він здатен усе виправити. Джон Ґудмен грає хворого президента США, який вимагає від Діґґера «прибрати за собою».

Для ролі Круз змінив голос, отримав сиве поріділе волосся, живіт і зовнішність, яка майже демонстративно суперечить його звичному образу в блокбастерах. Актор сказав, що йому знадобилося 40 років кар’єри, щоб узути чоботи Діґґера Роквелла.

Для режисера Іньярріту це перший англомовний повнометражний фільм після «Легенди Г’ю Ґласса» (2015). Сценарій він написав іще 2023-го разом зі співавторами «Бердмена» Ніколасом Джакобоне й Александром Дінеларісом та мексиканською письменницею Сабіною Берман; знімали пів року у Великій Британії, до того ж на плівку VistaVision. У картині також зіграли Сандра Гюллер, Різ Ахмед, Майкл Стулбарґ, Джессі Племонс, Емма Д’Арсі та Софі Вайлд.

Поєднання Іньярріту й Круза цікаве вже саме собою. Режисер уміє доводити акторів до фізичної й психологічної крайності. Студія Warner Bros. Pictures описує фільм як «комедію катастрофічних масштабів».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Заплакав на «Гамлеті», провалив вступ до «акторки» і став режисером лише в 47: історія Міхаеля Ганеке

«Соціальна розплата» — 8 жовтня

У фіналі «Соціальної мережі» 2010 року Марк Цукерберг сидів перед ноутбуком і без кінця оновлював сторінку Facebook. Минуло 16 років, і режисер Аарон Соркін повертається до компанії, яка за цей час стала Meta, придбала Instagram і WhatsApp та опинилась у центрі дискусій про алгоритми, політику, психічне здоров’я підлітків і межі відповідальності технологічних платформ.

«Соціальна розплата» — не пряме продовження фільму Девіда Фінчера, а, за формулюванням Sony, його companion piece (споріднена історія). За основу взято розслідування The Facebook Files, опубліковане The Wall Street Journal 2021 року: співробітниця Facebook Френсіс Хауґен у виконанні Майкі Медісон передає журналістові Джеффу Горвіцу (Джеремі Аллен Вайт) внутрішні документи компанії. У фільмі також знялися Білл Берр, Вунмі Мосаку, Біллі Маґнуссен і Бетті Ґілпін.

Марк Цукерберг цього разу теж інший. Соркін три дні намагався переконати Джессі Айзенберга знову взяти роль, яка принесла акторові номінацію на «Оскар», але той відмовився: за словами Соркіна, Айзенберг більше не хоче, щоб його ототожнювали з Цукербергом. Його замінив Джеремі Стронг, зірка «Спадкоємців».

Стронг написав Цукербергу. Актор пояснив, що хотів попередити: підходитиме до ролі серйозно та з повагою, незалежно від ставлення до свого героя. Цукерберг відповів, але зміст листування Стронг не розкрив.

Одна з головних інтриг полягає в тому, чи залишить Соркін героям достатньо простору для суперечностей — чи перетворить складну історію Facebook на процес із уже готовим обвинувальним висновком.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Анатомія обману: як фільми-головоломки грають на тому, чого ми насправді боїмося

«Праймтайм» — 22 жовтня

У середині 2000-х американський журналіст Кріс Гансен став телевізійною знаменитістю завдяки циклу розслідувань To Catch a Predator («Спіймати хижака»). Дорослих чоловіків, які в Інтернеті домовлялися про зустріч із неповнолітніми, заманювали в підготовлений будинок. Там замість підлітка на них чекали Гансен, приховані камери, а згодом — поліція.

Саме цю історію розповідає «Праймтайм». Кріса Гансена грає Роберт Паттінсон. A24 описує події дуже лаконічно: 2006 рік, ведучий To Catch a Predator вирішує увійти в історію телебачення.

Формат швидко став масовим видовищем, породив наслідувачів, а методи творців дедалі частіше викликали питання про межу між журналістикою, правоохоронною роботою та публічним приниженням.

За час виходу проєкту в ефір і внаслідок співпраці з громадською групою Perverted Justice та поліцією було здійснено численні затримання. Серед підозрюваних опинялися люди різних професій: учителі, поліціянти, військові, священники та чиновники.

Найгучніша операція відбулася в листопаді 2006-го в містечку Мерфі, штат Техас. Один із фігурантів, помічник окружного прокурора, так і не приїхав до підставного будинку — тоді поліція разом зі знімальною групою вирушила до нього додому. Під час обшуку він застрелився. Проти решти затриманих у Мерфі місцева прокуратура згодом зняла всі обвинувачення, а сестра загиблого подала до NBC позов на понад 100 млн дол., який сторони врегулювали позасудово. До 2007-го проєкт завершився.

Для режисера Ленса Оппенгайма це дебют у повнометражному ігровому кіно після документальних робіт для HBO. Сценарій написав Аджон Сінґ. Паттінсон не тільки виконує головну роль, а й продюсує картину — серед продюсерів також Арі Астер. Цього року стрічка змагатиметься у Венеції за «Золотого лева».

«Праймтайм» може виявитися фільмом не стільки про телебачення нульових, скільки про те, чому аудиторії настільки подобається дивитися, як покарання перетворюється на контент.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ На фронті загинув актор Євген Бушмакін, відомий за фільмом “Герой мого часу”

«Дикий кінь номер дев’ять» — 5 листопада

Мартін МакДона знову збирає двох складних чоловіків, відправляє їх у красиве віддалене місце й поступово руйнує їхні стосунки. Після Брюгге та острова Інішерін цього разу місцем дії стає Рапа-Нуї, або острів Пасхи, а героями — двоє агентів ЦРУ.

Події відбуваються напередодні військового перевороту 11 вересня 1973 року, який скинув уряд Сальвадора Альєнде й привів до влади Авґусто Піночета. Агенти Кріс і Лі прибувають із Сантьяго на острів за наказом керівника бюро MJ, якого грає Стів Бушемі. Кріса грає Джон Малкович, його молодшого напарника — Сем Роквелл.

МакДона розповідав, що побував на острові Пасхи багато років тому й відтоді хотів знайти історію, яку варто було б там зняти. У центрі нового фільму він ставить Кріса — досвідченого, складного за характером агента. Саме зв’язок Кріса з двома бунтівними студентками (Маріана ді Джіроламо та Айлін Салас) ставить поїздку під загрозу.

Сам режисер описує картину як розмову про провину, гріхи й підбиття підсумків власного життя. Це його перший повний метр після «Банші Інішеріна». Світова прем’єра відбудеться на Венеційському кінофестивалі на початку вересня, де фільм змагатиметься за призи.

З МакДоною Роквелл працює втретє — після «Семи психопатів» і «Трьох білбордів за межами Еббінга, Міссурі». Том Вейтс теж повертається до режисера після «Семи психопатів». Але цього разу особливо цікавою видається пара Роквелл — Малкович: у МакДони такі чоловічі союзи майже ніколи не залишаються просто дружбою чи партнерством. Через них він говорить про образи, провину, вірність і про речі, які люди роками не можуть сказати одне одному прямо.

Втручання США у чилійську політику й таємні операції ЦРУ проти уряду Альєнде підтверджені розсекреченими документами й сенатськими розслідуваннями. Водночас прямої участі ЦРУ саме у перевороті 11 вересня 1973 року ці матеріали не встановлюють.

Go to zn.ua
Еспресо on we.ua
Своїми думками з нагоди 35-річниці української незалежності, експерти поділилися з виданням Укрінформ. Вони вважають, що стійкість країни залежатиме від двох речей – мотивованих людей і технологічної переваги."Росія ворог екзистенційний", – наголошують автори. Путінський режим, попри ослаблення економіки, йде ва-банк і прагне повної капітуляції України. Водночас міжнародна допомога не гарантована на довгі роки: політичний ландшафт змінюється, а власні прогалини в організації оборони лише посилюють ризики.Люди вирішують більше, ніж технікаВійна з Росією, фото: 22 ОМБРГорбулін і Бадрак пишуть, що без розв’язання "людського фактору" навіть наявна технологічна перевага не спрацює. Стійкість нації і оборону держави треба поставити в центр суспільства – через чесний діалог влади і громадян. Саме так має формуватися новий суспільний договір.Серед конкретних "вузлів", які треба розв’язати:остаточно сформувати корпуси з повними комплектами військ і звести до мінімуму придані підрозділи;створити в корпусах повноцінні майстерні не лише для ремонту, а й для відпрацювання інновацій на полі бою (зараз таке є лише в 3-му армійському корпусі);закуповувати зброю на тендерах за характеристиками, а не за брендами. Вперше це сталося лише наприкінці серпня 2026 року – Агенція оборонних закупівель оголосила тендери на ударні FPV-дрони з оптоволоконним зв’язком і далекобійні БПЛА саме за таким принципом;організувати в Міноборони координацію оборонної промисловості за французькою моделлю DGA (Генеральна дирекція озброєнь) – від технічних вимог до сертифікації і експорту;масштабувати досвід Brave1 на великі проєкти. Держава має фінансувати потрібну зброю навіть ціною меншої кількості доріг."Можна створити вітчизняний КАБ, надавши розробникам у вісім разів менше коштів, аніж знайшли вони самі, але такий підхід точно не діятиме по відношенню до ракет", – зазначають експерти.Окремо вони говорять про захист самого ОПК: мережі підземних укриттів, державні релокації підприємств, маскування виробництв, мобільні контейнерні ділянки, системи РЕБ та імітаційні засоби. Не виключають і створення приватного ППО в межах профільних приватних військових компаній – зокрема за кошти великого бізнесу.П’ять трендів війни, яка вже змінює світІна важлива частина їх роздумів – про технології. Горбулін і Бадрак виділяють п’ять глобальних тенденцій:Світ іде до дешевих і масових озброєнь, які водночас стають дедалі технологічнішими. Межа між військовим і цивільним розмивається: кожен мешканець країни-комбатанта стає учасником війни.Традиційні системи озброєнь втрачають частину функцій і актуальності.Відстань до цілі перестає мати значення. Жодна точка планети не буде безпечною – через мережі розвідки світового рівня і системи ураження з ШІ (як в операції "Павутина").Війни стануть безперервними виснажливими мультидоменними операціями.Усі бойові дії відбуватимуться онлайн. Штучний інтелект буде майже в усіх системах, але головні рішення поки залишаться за людьми.Ракети – зброя стримування на десятиліттяРакетний комплекс "Сапсан", фото: скрін з відеоЕксперти вважають ракети головним інструментом довготривалого стримування. Вони нагадують про схвалений у серпні 2025 року продаж Україні 3350 ракет ERAM дальністю близько 480 км і бойовою частиною 227 кг. Країни ЄС і НАТО були готові за них заплатити, але рішення загальмував президент Трамп.У перспективі Україна може отримати крилаті AGM-158 JASSM-ER (до 980 км, БЧ 450 кг), високоманеврену Barracuda-500M від Anduril (понад 926 км) і європейську Ruta Block 2 від Destinus (450 км, БЧ 250 кг, наведення з ШІ).Головне ж – власна балістика. Компанія Fire Point обіцяє застосування своєї ракети вже восени, потрібно довести ОТРК "Сапсан". Масштабувати виробництво можна за прикладом перехоплювача Octopus, який у 2026 році за ліцензіями Міноборони роблять уже 29 українських компаній. Серійна крилата ракета "Нептун" упродовж весни-літа 2026 року вже результативно била по російському ОПК."Ракети – саме та зброя, якою можна стримувати ворога роками й десятиліттями", – пишуть Горбулін і Бадрак. Вони пропонують максимальне зближення з Британією, Францією і Німеччиною: протибалістичний ЗРК – з Францією та Італією, ударні крилаті ракети – з MBDA, балістику – з акцентом на Велику Британію.Дрони, ШІ і зброя на нових принципахВійна з Росією, фото: Генеральний штаб ЗСУБезпілотні системи розвиватимуться в бік роїв повністю автономних платформ зі штучним інтелектом. Межі між повітряними, наземними, морськими, підводними і космічними дронами розмиватимуться: одні носії випускатимуть інші.Українські розробники вже випереджають світ у створенні носіїв для інших дронів. 95% перехоплювачів реактивних дронів автоматизовані, їхня вартість – 1200–3000 доларів проти 12–15 тисяч у закордонних аналогів. Компанія "Дикі Шершні" показала комплекс Hornet Vision Ctrl для керування перехоплювачами Sting за сотні кілометрів від поля бою.Системи розвідки стануть автономними мережами з ШІ. Програмне забезпечення Farsight Vision скорочує час аналізу розвідданих у десятки разів і будує ортофотоплани навіть без GPS – вони мають перевагу над супутниковими знімками.Очікується прорив у лазерній, електромагнітній і мікрохвильовій зброї – значні результати можливі через один-три роки.Традиційні танки, кораблі й вертольоти "завзято боротимуться за своє існування" за рахунок дронів захисту, активних комплексів і лазерів. Але вижити їм буде важко через неспівставну вартість із дронами. Артилерія виживе завдяки боєприпасам дальністю 150–200 км і функції ППО. Уже зараз 80% артпострілів для ЗСУ виробляють в Україні, більшість – далекобійні 155-мм. Україні треба опановувати прямопотокові повітряно-реактивні двигуни на кшталт Ramjet 155.Війни майбутнього вестимуть малі автономні групи людей і роботів. Звичної лінії фронту майже не буде – її замінить "сіра зона" завдовжки кілька сотень кілометрів, де людині практично неможливо вижити.Читайте також: "У нас є сюрпризи для окупантів": командувач авіації ЗСУ про Су-25 і нове озброєння
Go to espreso.tv
Еспресо on we.ua
Про це повідомляє румунське видання Digi24.За даними видання, радарні системи міністерства оборони Румунії засікли ціль о 10:36 приблизно за 20 кілометрів на схід від Вилкового, неподалік від румунського кордону. З цієї ж хвилини для спостереження за ситуацією підняли два винищувачі F-16 з 86-ї авіабази у Борчі, які стежили за рухом цілі в повітрі.Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій отримав сповіщення від Національного військового командного центру і о 10:50 надіслав мешканцям північно-східної частини повіту Тульча екстрене попередження. Тривогу скасували о 11:18: за даними міністерства оборони, ціль так і не увійшла в повітряний простір Румунії, порушень не зафіксовано.Це вже далеко не перший подібний випадок за останній тиждень. У середу, 27 серпня, мешканці регіону отримували попередження про небезпеку тричі поспіль: вранці через ціль за три кілометри від Вилкового, вдень через групу цілей у повітряному просторі України поблизу кордону, коли для моніторингу піднімали іспанські F-18 і румунський гелікоптер, і ввечері через ціль північніше острова Зміїний. А ще напередодні, 26 серпня, для стеження за черговою ціллю біля Вилкового румунські військові піднімали вертоліт IAR-330 Puma.Інциденти з БПЛА на території Румунії 24 липня румунські військові вперше застосували винищувач F-16 для знищення безпілотника, який порушив повітряний простір країни під час російської атаки на південь України. Влада заявила, що дрон не реагував на попередження та становив загрозу безпеці. 25 липня ВПС Румунії збили ще один безпілотник, який увійшов у повітряний простір країни поблизу кордону з Україною. Це стало другим таким випадком менш ніж за добу. 26 липня президент Румунії Нікушор Дан повідомив про третє за три дні збиття дрона. За даними Міноборони, безпілотник було знищено винищувачем F-16 після незаконного входження в повітряний простір країни над районом Чорного моря.27 липня радари Румунії зафіксували ще одну повітряну ціль на кордоні з Україною — це вже четвертий випадок порушення повітряного простору країни за чотири дні, після яких Бухарест викликав посла РФ і оголосив одного з дипломатів персоною нон грата.У вівторок, 11 серпня, Румунія знищила два дрони типу "гербера": ті дрейфували в ексклюзивній румунській економічній зоні в Чорному морі біля морського газового проєкту Neptun Deep.13 серпня також повідомляли, що в Румунії знайшли уламки безпілотника. Перед тим у небо злітали два винищувачі F-16.16 серпня іспанський F-18 вперше збив російський БПЛА над Румунією.Вранці в понеділок, 24 серпня, Румунія підняла в повітря два винищувачі F-16 та вертоліт через переривчасті сигнали радара, зафіксовані над Молдовою і власною територією.
Go to espreso.tv
Межа on we.ua

Після нічної операції в кількох регіонах Росії спалахнули пожежі, а Генштаб повідомив про цілі, важливі для забезпечення армії.

У ніч на 30 серпня Сили оборони України уразили низку військово важливих цілей на території Росії. Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив удари по Кіришському нафтопереробному заводу в Ленінградській області, об’єкту для зберігання і запуску ударних безпілотників у Міллерово Ростовської області та військовому аеродрому “Єйськ” у Краснодарському краї.

Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ у Facebook.

Ураження Кіришського НПЗ у Ленінградській області

На території Кіришського нафтопереробного заводу після удару виникла пожежа. Це підприємство входить до числа найбільших виробників нафтопродуктів у Росії та здатне переробляти близько 20 мільйонів тонн нафти щороку.

Кіришський НПЗ виробляє бензин, дизельне пальне, авіаційне пальне та інші види нафтопродуктів. Продукцію підприємства використовують, зокрема, для потреб російських збройних сил.

Пожежі в Міллерово та на аеродромі “Єйськ”

У Міллерово Сили оборони уразили майданчик, де російські війська зберігали ударні безпілотники, готували їх до застосування та здійснювали запуски. На об’єкті зафіксували займання.

Ще однією ціллю став аеродром “Єйськ” у Краснодарському краї. Після ураження на території військового об’єкта також виникла пожежа.

У Генеральному штабі Збройних сил України уточнили, що масштаби завданих збитків ще встановлюють. Удари по об’єктах, задіяних у забезпеченні російської армії, є частиною системної роботи зі зменшення її спроможностей продовжувати війну проти України.

Не пропустіть інші новини:

  • Рота «Ахіллес» уразила російську РЛС «Небо-У», яка прикривала аеродром «Міллерово» та забезпечувала запуски «Шахедів» по Україні.
  • Коротке резюме: російські сили ППО збили вертоліт Мі-8 над Ростовською областю; загинули три члени екіпажу, цивільних постраждалих немає. Офіційні роз’яснення очікуються, контекст регіону уточнюють.
  • США тестують відібрані українські безпілотники. Подальші рішення щодо розвитку співпраці залежатимуть від результатів випробувань і вибору американських партнерів.
The post Сили оборони України уразили НПЗ, майданчик дронів та аеродром у Росії first appeared on Межа. Новини України..
Go to mezha.net
Межа on we.ua
Фото: АТЕШ

Одна операція поєднала технічний удар по логістиці та несподівану участь людини, яка раніше служила в російській армії.
Партизани руху “АТЕШ” заявили про диверсію на залізниці в Бєлгородській області Росії, яка вплинула на військову логістику окупаційних військ для Куп’янського напрямку. Агенти вивели з ладу дві релейні шафи на колії, якою російська армія мала перевозити боєприпаси та інженерне майно.
Про це повідомляє партизанський рух «АТЕШ» у Telegram.
У дописі руху в Телеграмі зазначили, що пошкодження систем залізничної автоматики призвело до затримок руху на цій ділянці. Через це росіяни не змогли вчасно відправити запланований військовий ешелон.
Затримка постачання для російських підрозділів
За даними “АТЕШ”, вантаж призначався для 138-ї окремої мотострілецької бригади та 45-го інженерно-саперного полку, які беруть участь у бойових діях. Диверсія змусила окупаційні підрозділи змінювати маршрути доставки та відкладати поповнення запасів.
До операції долучився колишній військовослужбовець Збройних сил Росії. Він залишив російське військо та приєднався до партизанського руху.
Він зробив вибір не бути частиною машини війни й тепер допомагає тим, хто протистоїть путінському режиму. Вони готують насильницьку мобілізацію в Росії, і їх треба зупинити.
– заявили в русі “АТЕШ”
У русі наголосили, що удар по залізничній інфраструктурі у Бєлгородській області ускладнив забезпечення російських військ, задіяних на Куп’янському напрямку.
Не пропустіть інші новини:
У тимчасово окупованому Донецьку російські вербувальники шукають контрактників серед чоловіків, які вживають алкоголь, і силоміць відправляють їх на штурми, заявляє «АТЕШ».
Суд у Черкаській області присудив 12 років і 1 місяць ув’язнення російському агенту, викритому за підготовку підпалів релейних шаф Укрзалізниці; СБУ вилучила докази і добилася конфіскації майна.
Дрон уразив російський вертоліт Мі-28 у Бєлгородській області під час патрулювання біля кордону, офіційна інформація про екіпаж відсутня, розслідування триває.
The post «АТЕШ» заявив про диверсію на залізниці в Бєлгородській області, яка затримала військовий ешелон first appeared on Межа. Новини України..
Go to mezha.net
Букви on we.ua

Джерело: The Guardian

Королівський флот Великої Британії протягом 72 годин стежив за чотирма російськими суднами, які прямували через Північне море до Ла-Маншу.

“Інтенсивна” операція відбулася минулого тижня. За російськими суднами спостерігали за допомогою радарів. До операції залучили три кораблі Королівського флоту – HMS Duncan, HMS St Albans та HMS Severn, а також вертоліт Merlin.

За даними британських посадовців, російський есмінець “Адмірал Левченко” супроводжував вантажні судна “Генерал Скобелєв” і “Спарта”, які перебувають під санкціями, у напрямку Дувра.

Росія зі свого боку направила фрегат “Неустрашимый” для охорони суден.

Перший лорд Адміралтейства генерал Гвін Дженкінс заявив, що Велика Британія не може “розслаблятися”, оскільки кораблі так званого “тіньового флоту” продовжують становити “неприйнятний ризик” для безпеки країни.

За його словами, спільні дії Великої Британії та союзників змушують Москву відволікати російські військові кораблі від виконання інших завдань.

У липні Королівський флот протягом 21 дня стежив за російськими кораблями у британських водах. Це на 25% більше, ніж роком раніше. Британські військові також неодноразово фіксували російські військові кораблі у протоці Дувра та Північному морі.

У червні британські військові взяли під контроль російський танкер “Сміртос”. Це стало першим випадком, коли британські сили безпосередньо піднялися на борт судна, пов’язаного з російським “тіньовим флотом”.

На тлі зростання напруженості Кремль також погрожував Великій Британії через її підтримку України. Після візиту прем’єр-міністра Енді Бернема до Києва Росія звинуватила Британію та її союзників у тому, що вони “грають з вогнем”.

Колишній міністр закордонних справ РФ Андрій Федоров заявив, що не може повністю виключити можливість “напіввійськових” дій проти Великої Британії. Зокрема, він припустив можливість атак на британські підприємства з виробництва дронів із боку “невідомих джерел”.

  • Росія погрожує вдарити по військових об’єктах Великої Британії в Україні та за її межами у відповідь на атаки української армії із застосуванням британської зброї.
  • Велика Британія та Німеччина запустили секретну програму створення високоточної далекобійної зброї Deep Precision Strike (DPS), котра потенційно зможе уражати цілі на відстані до 2000 км, підтвердили британські та німецькі посадовці. Її можуть використати для ударів по території Росії.

Запис Британський флот три доби стежив за російськими кораблями біля берегів країни спершу з'явиться на Букви.

 on we.ua
Межа on we.ua
Фото: Marinetraffic

Британські кораблі кілька днів контролювали рух російських суден, а посилення нагляду вже створює додаткові труднощі для тіньового флоту.

Королівські військово-морські сили Великої Британії провели триденну операцію зі спостереження за російськими військовими кораблями та вантажними суднами, що перебувають під санкціями. Моніторинг відбувався у британських водах, зокрема в Північному морі та протоці Ла-Манш.

Про це повідомляє пресслужба Королівського військово-морського флоту Великої Британії.

До операції залучили три кораблі британського флоту – “Данкан”, “Сент-Олбанс” і “Северн”. Вони супроводжували два військові кораблі Росії та два вантажні судна, на які поширюються санкції. У районі Дуврської протоки для контролю ситуації також використали вертоліт.

Ще один корабель Королівських ВМС, “Мерсі”, стежив за російським судном забезпечення “Академік Пашин”, коли воно проходило неподалік узбережжя Великої Британії.

Королівський флот завершив інтенсивну триденну операцію зі стеження за кораблями Військово-морських сил Росії та підсанкційними вантажними суднами у водах Великої Британії.

– йдеться у повідомленні Королівських військово-морських сил Великої Британії

Британські ВМС посилили контроль за російською активністю

У Королівських ВМС зазначили, що протягом перших восьми місяців року активність зі спостереження за діями Росії зросла на 25% у порівнянні з 2025 роком.

У червні Велика Британія зупинила у протоці Ла-Манш нафтовий танкер “Сміртос”, який перебуває під санкціями та пов’язується з російським тіньовим флотом. Після цього судна, задіяні у перевезенні російської нафти в обхід обмежень, частіше змінюють маршрути, стикаються із затримками та додатковими витратами.

Разом із союзниками цей підхід змушує Москву відволікати російські військові кораблі від їхнього основного призначення. Росія знає, що ми готові діяти знову, якщо це буде необхідно.

– йдеться у повідомленні Королівських військово-морських сил Великої Британії

Під санкціями перебувають близько 700 суден, які залучені до транспортування російської нафти. Британська операція стала частиною посиленого контролю за рухом кораблів Росії та суден її тіньового флоту поблизу узбережжя країни.

Можливо, вам буде цікаво:

  • Росія, ймовірно, не відводитиме кораблі Чорноморського флоту з Новоросійська після удару Сил оборони України, заявив речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук.
  • Швеція вдруге за тиждень зупинила підозрілий танкер Sea Owl I у Балтійському морі, перевіряють використання чужого прапора та можливі санкційні зв’язки.
  • Аналізуємо, як політична криза у Британії та геополітичні ризики відкривають вікно для перегляду політики щодо видобутку нафти й газу в Північному морі.
The post Британські ВМС три дні стежили за російськими кораблями та підсанкційними суднами first appeared on Межа. Новини України..
Go to mezha.net
Еспресо on we.ua
Про це йдеться у звіті Королівського флоту Великої Британії.Згодом до операції приєднався вертоліт Merlin, розширюючи таким чином діапазон спостереження, коли судна наближалися до Дуврської протоки.Активація Королівського флоту для спостереження за діяльністю Росії за перші вісім місяців року зросла на 25% порівняно з 2025 роком. Це сталося після того, як Велика Британія перехопила у червні в Ла-Манші нафтовий танкер тіньового флоту Smyrtos.Після цієї успішної операції британських ВМС судна тіньового флоту змушені змінювати свої маршрути, що призводить до значних витрат і затримок у їхніх подорожах."Цей підхід змушує Москву відривати російські військові кораблі від їхнього основного призначення, — заявив генерал сер Гвін Дженкінс, перший морський лорд і начальник штабу ВМС, маючи на увазі те, що для супроводу суден тіньового флоту Москва змушена залучати військовий флот. - Це тому, що Росія знає, що ми готові діяти знову, якщо це буде потрібно".Затримання танкера "тіньового флоту" Smyrtos і погрози ПутінаНагадаємо, "тіньовий флот" — це мережа старих, здебільшого незастрахованих танкерів, якими Росія експортує нафту в обхід міжнародних санкцій та "цінової стелі" у $60 за барель — для цього Москва купує старі судна через офшорні структури та компанії-одноденки, які потім зникають.Британія захопила Smyrtos ще 14 червня — тоді премʼєр-міністр Кір Стармер повідомив, що особисто доручив Збройним силам перехопити танкер у Ла-Манші, назвавши операцію черговим ударом по Росії. Президент Володимир Зеленський того ж вечора подякував Британії за "перший такий крок" серед європейських партнерів і повідомив, що обговорюватиме з союзниками законодавчі зміни, які дозволили б довше арештовувати й конфісковувати танкери, що заробляють гроші на війну для Путіна.Путін узявся погрожувати Заходу ще раніше цього тижня, і не лише через "тіньовий флот". З борту крейсера "Варяг", де спостерігав за навчаннями Тихоокеанського флоту на Сахаліні, диктатор заявив про спроби НАТО "просочитися" в Азійсько-Тихоокеанський регіон і розмістити там нову зброю проти РФ. Дісталося й Японії — Путін звинуватив Токіо в неспровокованих санкціях і заявив, що претензії японців щодо Курильських островів безпідставні, адже ці території нібито закріплені за РФ як "реалії після Другої світової війни".Своєю чергою, Лондон відкинув звинувачення Володимира Путіна у "піратстві" й назвав повністю законним захоплення російського танкера "тіньового флоту" Smyrtos — це стало відповіддю Британії на погрозу диктатора "відповісти дзеркально" в будь-якій точці світу 
 on we.ua
Дзеркало Тижня on we.ua
Цього тижня директор ЦРУ Джон Раткліфф здійснив рідкісний візит до Москви, де, як вважається, передав російській стороні попередження. Його суть полягала в тому, що США знають про плани Росії, не дозволять їх реалізувати та закликають Москву відмовитися від них. Імовірно, йшлося про можливий напад Росії на НАТО, про загрозу якого вже певний час попереджають уряди різних західних країн.
Головний аналітик з міжнародних питань газети The Telegraph Роланд Оліфант пише, яким міг би бути можливий напад Росії на НАТО, яку мету він міг би переслідувати та де саме Альянс може опинитися під ударом.
Напад у «кримському стилі» на сусідні країни НАТО
Зазначається, що західні стратеги вважають цей сценарій одним із найбільш обговорюваних серед можливих варіантів дій російського диктатора Владіміра Путіна. Після розгортання російських військ у Криму та на Донбасі у 2014 році вони почали розробляти теорії щодо можливого повторення подібного сценарію вже в країнах Балтії.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Пісторіус несподівано не вірить, що Путін нападе на НАТО


За таким сценарієм російські агенти, які діятимуть під виглядом «активістів», можуть організувати протести через вигадані скарги щодо етнічної російської меншини в таких містах, до прикладу, як естонська Нарва чи латвійський Даугавпілс. Під прикриттям цих «протестів» російські військові, які спочатку діятимуть непомітно та в цивільному одязі, можуть перетнути кордон і взяти під контроль ключові міста.
До того ж за такого сценарію НАТО теоретично могло б зіткнутися зі складним питанням: чи вважати ці події російським нападом, чи звичайними вуличними протестами. Також було б незрозуміло, хто має реагувати — військові чи поліція, а також чи варто застосовувати зброю проти «протестувальників».
Поки НАТО вагалося б із відповіддю, слідом за «протестувальниками» могли б з’явитися російські військові в уніформі нібито для «забезпечення миру». За кілька днів Росія таким чином могла б фактично встановити контроль над частиною території Альянсу.
Однак за оцінкою, головна проблема такого сценарію полягає в тому, що одну й ту саму операцію важко успішно провести двічі. Після подій у Криму уряди Естонії, Латвії та Литви почали готуватися саме до такого розвитку подій.
«Цього разу така тактика не зустріне вагань. Якщо на вулицях Нарви з’являться аналоги таємничих кримських "зелених чоловічків" 2014 року, їх просто застрелять», — йдеться у статті. 
Звичайний напад на сусідні держави
Найгіршим, хоча й найменш імовірним, вважають сценарій прямого конвенційного нападу. За такого розвитку подій російські війська могли б одночасно вторгнутися з Калінінграда та Білорусі й перерізати «Сувальський коридор» — вузьку ділянку кордону між Польщею та Литвою.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Я не стурбований взагалі»: Трамп певен, що Росія не нападатиме на НАТО


Паралельно російські десантники або морські піхотинці могли б висадитися на Готланді — шведському острові в Балтійському морі. Там вони могли б розгорнути систему протиповітряної оборони, яка нейтралізувала б перевагу НАТО в повітрі та зробила б неможливим постачання повітряним шляхом.
За такого сценарію три країни Балтії могли б опинитися відрізаними від решти НАТО як суходолом, так і повітрям. Підрозділи операторів дронів, загартовані боями та щойно повернуті з фронту в Україні, могли б заповнити небо ударними безпілотниками й атакувати ізольовані сили країн Балтії та їхніх союзників. 
До того ж серед них могла б опинитися й британська бойова група чисельністю 900 військових, розгорнута в Естонії, яку могли б знищити ще до того, як вони побачили б російських солдатів і змогли відкрити вогонь у відповідь.
Крім того, за такого розвитку подій війська НАТО, які не мають достатнього досвіду ведення бойових дій із масовим використанням дронів, швидко могли б зазнати поразки. Після цього російські сухопутні сили могли б відтіснити залишки військ противника та просуватися у напрямку Таллінна, Риги й Вільнюса.
За оцінкою, як і сценарій, що передбачає повторення подій у Криму, цей варіант уже неодноразово відпрацьовували під час масштабних навчань. Водночас основні сили російської регулярної армії зараз зосереджені на війні проти України, тому поблизу кордону з Естонією наразі немає жодного великого боєздатного російського підрозділу
Експерт із російських спецслужб Марк Галеотті зазначив, що у разі перетину російськими військами кордону та вторгнення до Естонії всі розумітимуть, як діяти. Війська, що здійснили вторгнення, опиняться під ударом, а повітряні та ракетні сили НАТО залучать для атак на їхні тилові підрозділи забезпечення.
Вторгнення
Цей сценарій показує, наскільки важливою може бути двозначність. Наприклад, у російського вертольота нібито виникають проблеми з двигуном, через що він здійснює «аварійну посадку» одразу за кордоном із Калінінградом.
Після цього для охорони місця події на території Польщі або Литви та повернення екіпажу можуть направити «рятувальну групу». Вона, можливо, навіть буде без зброї, тому формально це не виглядатиме як вторгнення, від якого країни НАТО має захищати стаття 5.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Путін погрожує Фінляндії після її вступу до НАТО: "Проблем не було, тепер будуть"


Навіть у разі швидкого відступу така операція могла б продемонструвати, що Росія здатна проникати на територію НАТО й уникати за це відповідальності. Та й варіантів сценарію із «загубленим вертольотом» може бути чимало. Наприклад, ракети чи дрони можуть нібито випадково пролетіти над Україною та впасти на території Польщі, Румунії або Молдови. Останніми місяцями кількість таких «нещасних випадків» зростає.
Зазначається, що Центр аналізу європейської політики (CEPA) у нещодавньому звіті описав п’ять рівнів ескалації таких атак — від одиничного вторгнення чи розвідки поблизу кордону до масштабного вторгнення або гібридної атаки із серйозними наслідками.
У CEPA також зазначили, що всі ці сценарії розраховані на дії нижче порогу відкритої війни. Вони використовують те, що західним урядам потрібен час, аби зрозуміти, що саме сталося, встановити винних і визначити, чи можна вважати це початком активної війни.
Професор російської політики Кінгс-коледжу Лондона та один з авторів звіту CEPA Сем Грін зазначив, що поки західні уряди проходитимуть цей процес, ситуація вже може змінитися, а Росії вдасться уникнути відповідальності.
«Це розраховано на те, щоб продемонструвати, що збитки можуть бути ще більшими, налякати західних політиків і, таким чином, змінити їхні розрахунки щодо того, наскільки вони готові підтримувати Україну», — зауважив він. 
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Загроза для Балтійських країн: чи готується Росія до наступного нападу? — Bloomberg


Операція під чужим прапором
Найпростіший сценарій передбачає короткочасне та нелетальне вторгнення, головною метою якого є надсилання певного сигналу. Однак останнім часом західні експерти з питань безпеки дедалі частіше висловлюють припущення, що Росія може планувати значно масштабніші дії.
З’являється дедалі більше повідомлень про те, що Кремль накопичує захоплені або збиті українські дрони. Їх Росія може використати для атаки під чужим прапором, щоб послабити єдність НАТО та підтримку України. За таким сценарієм Москва могла б видати удар по прикордонній країні за нібито помилку під час масштабної повітряної атаки України на Росію.
Однією з можливих цілей може стати Польща, де вже спостерігається зростання антиукраїнських настроїв.
Такий сценарій видається більш імовірним, ніж варіант із Нарвою, і може дати Росії потрібний політичний результат. Водночас асоційований науковий співробітник з питань Росії та Євразії в «Чатем-Хаусі» Кір Джайлз зазначив, що сам початковий інцидент може бути доволі простим. Однак менш зрозуміло, як саме Росія могла б використати його, щоб дестабілізувати НАТО та створити підґрунтя для подальших дій.
Саботаж у Європі
Росія не обов’язково має обмежуватися країнами, які розташовані біля її кордонів. Москва вже довела, що здатна проводити диверсійні та саботажні операції в різних частинах Європи, часто обираючи для цього країни, які можуть бути менш готовими до несподіваних загроз, ніж її безпосередні сусіди.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Як країни Балтії балансують перед загрозою з боку Росії — FT


Серед останніх підозрілих інцидентів — безпілотник із вибухівкою, який 4 серпня виявили поблизу українського літака в аеропорту Лейпцига в Німеччині. Також тижнем пізніше на складі зброї в Італії стався загадковий вибух.
Однак, як зазначається, обидва ці випадки мають спільну рису — вони не завдали нікому шкоди. Якщо Путін справді хоче перевірити реакцію НАТО, наступним кроком може стати операція, яка призведе до людських жертв. Наприклад, сходження поїзда з рейок або вибух на заводі могли б спричинити не лише економічні збитки, а й людські втрати. Такі дії, за умови, що Росія розраховує на відсутність силової відповіді з боку НАТО, могли б стати для Москви способом чинити тиск на Альянс.
За оцінкою, такі операції несуть для Росії значний ризик. Москва не може точно передбачити, який рівень застосування сили змусив би Захід змінити свою політику та припинити або суттєво скоротити підтримку України. Водночас надмірна ескалація може спровокувати рішучу відповідь, про яку Росія згодом пошкодує.
«Ризик не в тому, що ми спимо, поки Росія готується до вторгнення. Він полягає в іншому: через відсутність із російського боку чіткого розрахунку ризиків і вигод вони можуть припуститися помилки. Уявімо, що дрон, який літає поблизу аеропорту Схіпхол або Шарля де Голля, зіткнеться з пасажирським літаком і призведе до загибелі 200 чи 300 цивільних на території НАТО. Тоді раптом знадобиться реакція — значно рішучіша, ніж будь-яка з тих, які ми бачили досі. І раптом ми можемо отримати ескалацію, якої не хотіла жодна зі сторін», — наголосив Грін. 
Кібератака
Кібератаки багато в чому схожі на саботажні операції. Вони можуть статися будь-де, часто складно встановити, хто саме за ними стоїть, а їхні наслідки можуть бути дуже серйозними. Водночас такі дії перебувають у неоднозначній сфері. Формально вони не є військовою атакою, але за певних обставин можуть стосуватися застосування статті 5 НАТО.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Путін підписав три секретні укази в день візиту директора ЦРУ: що відомо


Масштабні кібератаки теоретично можуть стати підставою для застосування механізму колективної оборони НАТО. Але через особливості таких атак часто складно точно встановити, хто за ними стоїть, а також передбачити, якою саме може бути відповідь Альянсу.
Системи охорони здоров’я особливо вразливі до перевантаження. Наприклад, гіпотетична кібератака, яка вивела б з ладу комп’ютерні системи перекачування крові Національної служби охорони здоров’я Великої Британії (NHS), могла б призвести до ситуації, коли ніхто не знав би, де знайти кров першої групи з позитивним резус-фактором. Такий збій, без сумніву, міг би коштувати людських життів і спричинити паніку.
Водночас наслідки кібератаки не обов’язково мають бути настільки фатальними. Наприклад, зупинка роботи фондової біржі для поширення паніки на ринку або закриття важливого аеропорту могли б спричинити серйозні незручності та вплинути на ухвалення політичних рішень.
За оцінкою експертів, як і в інших сценаріях, Кремль, імовірно, намагатиметься дозувати такі атаки, щоб вони майже досягали межі, після якої могла б послідувати серйозна відповідь. Саме швидкість встановлення відповідальності та реагування може стати ключовим фактором стримування таких дій. Грін вважає, що якщо Раткліфф під час візиту від імені ЦРУ чітко дав Росії зрозуміти, що цього разу реакція буде значно швидшою, ніж Москва звикла очікувати, це може змусити Кремль обережніше планувати свої подальші дії.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Естонія не змінила оцінку загрози з боку РФ після візиту директора ЦРУ до Москви 


Тим часом європейські чиновники впевнені, що немає жодних доказів підготовки Росії до нападу зі звичайною зброєю на НАТО чи одну з країн Балтії. Так вони спростували повідомлення про те, що саме ця тема нібито могла бути головною під час візиту директора ЦРУ до Москви цього тижня. 
Go to zn.ua
Ми Україна on we.ua
Кількість загиблих унаслідок катастрофічної повені в Непалі зросла до 469, понад 1300 людей вважаються зниклими безвісти. У сусідньому Тибеті рятувальну операцію призупинили через загрозу прориву новоутвореного озера, пише The Guardian. 
В районі, звідки почалася катастрофа, після сходження величезної маси бруду і уламків утворилося озеро. Воно почало переповнюватися, а вода стала рухатися в бік району, де працювали пошукові групи.
Через небезпеку рятувальну операцію довелося призупинити. Екстрені служби, які вже перебували поблизу небезпечної ділянки, отримали наказ відійти приблизно на кілометр.
За прогнозами, через тривалі дощі рівень води в озері підвищуватиметься ще протягом трьох днів і може досягти максимуму приблизно у вівторок. Китайські медіа попереджають про ризик прориву природної дамби і нового потужного потоку вниз за течією.
За останніми даними, лише в Непалі 826 людей вважаються зниклими безвісти, причому понад 500 із них - іноземці. Серед них - 177 громадян Індії, 90 громадян США, 34 Австралії, 33 Великої Британії і 25 Канади, в їх числі є і українці.
На тибетському боці кордону зниклими безвісти вважаються щонайменше 558 людей, серед яких не менш як 260 іноземців.
Таким чином, загальна кількість зниклих у Непалі та Тибеті перевищує 1300 людей.
Близько 100 людей заблоковані в тунелі ГЕС у Непалі
Одна з найскладніших рятувальних операцій триває на гідроелектростанції Трішулі 3А. Близько 100 людей залишаються заблокованими в її затопленому тунелі.
До операції залучили два військові вертольоти, однак через наслідки повені рятувальникам складно навіть визначити місця входів до тунелю.
"Були відправлені два вертольоти, але це складно, тому що важко навіть визначити входи в тунель. Також ведуться роботи з надання допомоги врятованим людям, щоб забезпечити їх усім необхідним", – розповів речник непальської армії Раджа Рам Баснет.
За даними канцелярії прем'єр-міністра Непалу, військові вже врятували 350 робітників і місцевих жителів, які опинилися у пастці через повінь. Ще десятки постраждалих доставили до Катманду для лікування. Понад 100 людей військові евакуювали гелікоптерами. У Тибеті станом на п'ятницю із зони катастрофи евакуювали 499 громадян Китаю та 555 іноземців.
Як писав "Ми-Україна" раніше, кількість українців, з якими не вдається встановити зв'язок після масштабної стихійної катастрофи в Непалі знову зросла. Якщо вчора їх було 55 осіб, то сьогодні вже 56.
Go to weukraine.tv
Еспресо on we.ua
Про це повідомляє Радыё Свабода.Українські правоохоронці розслідують передачу Білорусі програмного забезпечення для військового авіаційного тренажера. Йдеться про стаціонарний комплекс моделювання КТС-21М, на якому готують пілотів військових літаків, зокрема МіГ-29.За даними видання Svaboda, справа стосується кількох громадян України. Один із них, імовірно, працює в Білорусі на підприємстві "Аеромаш" у Мачулищах під Мінськом. Компанія займається розробкою, виробництвом, ремонтом і модернізацією авіаційної техніки та тренажерів.Українські слідчі вважають, що технологію передали не пізніше червня 2025 року через кур'єра. За це підозрюваний нібито отримав $1000.Передачею програмного забезпечення, за версією слідства, займався колишній працівник Інституту автоматизованих систем НАН України. Раніше він розробляв електронні тренажери для військових вертольотів Мі-8 і Мі-24, винищувачів МіГ-29 та військово-транспортних літаків Іл-76.Під час обшуку в його будинку вилучили мобільні телефони та електронні носії інформації. Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.Передача таких технологій може мати безпосереднє значення для військової підготовки Білорусі, яка після початку повномасштабного вторгнення підтримала Росію та надала її військам свою інфраструктуру й повітряний простір.Раніше українські слідчі повідомляли, що понад 100 білоруських підприємств виконували замовлення для російського військово-промислового комплексу. 26 серпня стало відомо, що у Гомельській області Білорусі, неподалік від кордону з Україною, створюють новий військовий об'єкт, який матиме власну залізничну інфраструктуру. Вона дозволить швидко доставляти та розвантажувати важку військову техніку безпосередньо з ешелонів. 
Go to espreso.tv
Дзеркало Тижня on we.ua
Удосконалення дронів типу «Шахед», як і розробка самого безпілотника, стали можливими завдяки Китаю, заводи якого постачали двигуни до цих дронів, пише The Wall Street Journal. Вказано, що КНР вже давно виступає, напевно, найважливішим центром постачання компонентів для «Шахедів», зокрема деталей двигунів, сервомоторів та гіроскопів.
Це частина складного глобального ланцюга поставок, який, на думку аналітиків, дозволив ізольованій країні — Ірану — стати піонером і поширювати одну з найбільш революційних військових інновацій сучасності: дешеві літаючі машини для вбивства, які завдають клопоів США та їхнім союзникам, збільшують кількість жертв серед цивільного населення в Україні та підривають військову перевагу Америки на Близькому Сході.
Міністерство закордонних справ Китаю не відповіло на запит про коментар. Раніше воно заявляло, нібито суворо регулює експорт компонентів «подвійного призначення», які можуть використовуватися як у цивільних, так і у військових цілях. Воно відкидає односторонні санкції США, що карають за несанкціоновану торгівлю такими деталями, стверджуючи, нібито вони порушують міжнародне право.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Реактивні "Шахеди" атакували Київ: в одному з районів пошкоджено поліклініку


З самого початку для розробки безпілотників «Шахед» Іран використав конструкцію, вперше запроваджену США та Західною Німеччиною. Однак для їхнього фактичного виготовлення Тегеран мусив закуповувати деталі з усього світу, зокрема з західних країн, а також з Китаю. Проте, за словами колишніх американських чиновників, українських посадовців та аналітиків, навіть західні деталі, як правило, надходили через підставні компанії в материковому Китаї або Гонконзі, щоб приховати їхнє походження. Лише з часом багато з них замінили на компоненти місцевого виробництва.
Уряд Гонконгу заявив, що він суворо дотримується санкцій Організації Об’єднаних Націй, але не тих, що вводяться в односторонньому порядку окремими країнами. Оскільки останні, на його думку, порушують міжнародне право.
Аналітики вважають, що іранські інженери, ймовірно, скористалися західними розробками. У 1980-х роках США та Західна Німеччина спільно розробляли безпілотник для знищення радіолокаційних систем. Пізніше ізраїльська компанія створила подібний безпілотник під назвою «Гарпія».
За словами старшого наукового співробітника Вашингтонського інституту політики Близького Сходу Фарзіна Надімі, Іран, ймовірно, мав певний доступ до «Гарпій», які Ізраїль використовував у Сирії чи Лівані. Але ця конструкція також була широко відома протягом багатьох років у військових журналах.
Однією з головних перешкод для іранських інженерів було створення двигуна, здатного витримувати високі швидкості та температури протягом кількох годин поспіль. Найкращим варіантом став двигун німецької розробки, відомий як L 550 E.
У телеграмі WikiLeaks від 2008 року, надісланій американськими дипломатами своїм німецьким колегам, детально описувалося, як Іран отримав цей двигун від його виробника — компанії Limbach Flugmotoren. Це ймовірно сталося за допомогою посередників, які використовували підроблені документи, щоб збити з пантелику митних інспекторів.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Палають склади з їжею: росіяни атакували "Шахедами" передмістя Дніпра


У 2012 році китайська компанія почала розповсюджувати двигуни Limbach, а в 2017 — взагалі викупила німецьку компанію, що спростило Ірану імпорт цих двигунів. Пізніше Міністерство фінансів США наклало санкції на дочірню компанію китайської фірми — Xiamen Limbach Aircraft Engine — за постачання двигунів до Росії для її програми безпілотників.
Зрештою Іран розробив власний двигун на основі моделей Limbach. Це стало можливим під керівництвом компанії Oje Parvaz Mado Nafar, пов’язаної з Корпусом вартових ісламської революції. Однак і ця компанія також покладалася на дешеві комплектуючі, що надходили через Китай.
США ввели санкції проти компанії Mado у 2021 році.Обмеження також були спрямовані проти китайського бізнесмена Ма Цзе за допомогу в постачанні деталей. Його діяльність передбачала організацію зустрічей між іранськими представниками оборонного відомства та китайськими постачальниками, а також використання компаній у материковому Китаї та Гонконзі для закупівлі деталей, необхідних для виробництва двигунів для безпілотників «Шахед».
Дрони-камікадзе Ірану та Росії також використовували деталі із західних країн. Серед них — мікроконтролери від Texas Instruments та лінійні стабілізатори напруги від швейцарської компанії STMicroelectronics. Про це свідчать результати розбору дронів українськими державними дослідниками, витік документів із Росії та висновки аналітиків.
Однак розслідування Міністерства фінансів США виявило, що практично всі американські та європейські деталі надходили через китайських посередників. Фіктивні компанії, часто розташовані в Гонконзі, замовляли деталі у західних постачальників, приховуючи, що кінцевим пунктом призначення був Іран або Росія.
Компанія Texas Instruments заявила, що «категорично виступає проти використання наших мікросхем у російській та іранській військовій техніці, а також проти незаконного перенаправлення наших продуктів до Росії та Ірану». Компанія STMicroelectronics заявила, що не підтримує і не схвалює використання своїх продуктів у цілях, що не відповідають їхньому призначенню.
За словами українських чиновників та аналітиків, поступово західні компоненти зникають із безпілотників «Шахед», навіть попри те, що ці апарати набувають дедалі досконаліших навігаційних та ударних можливостей.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





На трасі в Одеській області "Шахед" влучив у вантажівку з цистерною із залишками олії: є загиблі та поранені 


Провідний урядовий дослідник в Україні полковник Олександр Заруба заявляв, що зараз у безпілотниках «Шахед» виявляють більше антен, модемів та SIM-карт для корекції траєкторій польоту за допомогою місцевих мереж, і ці компоненти дедалі частіше походять із Китаю. Заруба додав, що на деяких дронах виявили зенітне озброєння, що робить їх набагато більшою загрозою для літаків і вертольотів, які використовуються для їх збиття.
Президент України Володимир Зеленський особливо відзначив використання Росією безпілотників «Шахед» з турбореактивними двигунами після атаки 2 липня. Зазвичай Україна здатна збити понад 90 % старих одноразових безпілотників, які запускає Росія. Однак нові моделі з турбореактивними двигунами можуть випередити українські дрони-перехоплювачі. Тому реактивні «Шахеди» доводиться збивати винищувачами або за допомогою ракет, запаси яких обмежені.
Китайська компанія Telefly Telecommunications Equipment, яка, за даними українського уряду, виробляє турбореактивні двигуни, була заснована у 2010 році в Шеньчжені — комерційному центрі на півдні Китаю. Вона переважно займається виробництвом комп’ютерного обладнання та засобів зв’язку, але також продає власну лінійку мікротурбореактивних двигунів — невеликих двигунів, що використовуються в дронах.
Після того як Україна оприлюднила інформацію про виявлення двигунів Telefly у російських дронах, розділ про турбореактивні двигуни зник з англомовних сторінок сайту компанії. Їх все ще можна знайти на сторінках китайською та іншими мовами, а також у інтернет-магазинах інших китайських продавців.
«Довгий час основна увага при виробництві «Шахеда» приділялася отриманню західних комплектуючих. Вони дуже зосереджувалися на цьому. Зараз, на мою думку, ситуація змінилася, оскільки Китай став краще виготовляти подібні комплектуючі та освоювати відповідні технології», — зазначила колишня співробітниця Міністерства фінансів США Керрі Бітсофф.
Після атаки на Київ 4 липня СБУ заявила, що дрони мали китайські компоненти. Зокрема слідчі СБУ виявили в БпЛА «Герань» деталі з маркуванням підприємства-виробника Suzhou Ecod Precision Manufacturing Co., Ltd.
Go to zn.ua
Українська правда on we.ua
Під час російської атаки безпілотниками по Одеській області вдень 26 серпня Міноборони Румунії виявило повітряну ціль поблизу румунсько-українського кордону та підняло вертоліт для моніторингу ситуації.
Джерело: "Європейська правда" з посиланням на Міноборони Румунії
Дослівно Міноборони: "У середу 26 серпня система радіолокаційного спостереження Міністерства національної оборони Румунії виявила повітряну ціль приблизно за 8 кілометрів на північ від міста Вилкове в Україні (в Одеській області – ред.), поблизу кордону з Румунією".
Деталі: Для моніторингу ситуації Румунія підняла в повітря вертоліт IAR-330 PUMA SOCAT.
Румунський Національний військовий командний центр повідомив Генеральну інспекцію з надзвичайних ситуацій про введення заходів оповіщення населення на півночі та сході прикордонного повіту Тулча о 13:15. В цей час Повітряні сили України інформували про російську атаку дронами по Одещині.
Передісторія:
Також 26 серпня на пляжі курорту Олімп в румунському повіті Констанца було знайдено фрагмент невідомого безпілотника.
Цього ж дня уламки дронів знайшли одразу на кількох пляжах в Болгарії.
Go to pravda.com.ua
Межа on we.ua
Замовником позначено «Військово-проєктний інститут». Проєкт включає окрему під’їзну колію, розраховану до 60 вагонів, і вантажну платформу з пандусом для розвантаження колісної і колійної техніки (фото ілюстративне)

Проєкт приховує точне розташування полігону, але його транспортні параметри вже дають змогу оцінити масштаби майбутньої військової логістики в регіоні.
Як повідомляє онлайн-медіа Радіо Свобода.
У Гомельській області Білорусі, неподалік села Якимівка, будують залізничну інфраструктуру для нового військового об’єкта. Проєктні документи, які отримала Білоруська асоціація залізничників, свідчать, що колії можуть бути призначені для приймання військових ешелонів.
В офіційній документації об’єкт названо “Будівництво полігону в Гомельській області”. Замовником зазначено “Військово-проєктний інститут”. Точне місце розташування майбутнього полігону не оприлюднюють.
Залізниця для військових ешелонів біля Гомеля
Проєкт передбачає створення окремої під’їзної залізничної колії. Вона має бути розрахована на склад довжиною до 60 вагонів. Також планують звести вантажну платформу з пандусом.
Така інфраструктура дає можливість швидко розвантажувати колісну та колійну техніку, зокрема військові машини, які доставляють залізницею. Будівництво колій триває, хоча частину споруд військового містечка, за даними ЗМІ, завершили ще в червні 2026 року.
Нова військова база в Гомельській області
Масштабні роботи зі зведення військової бази поблизу Гомеля розпочалися наприкінці 2023 року. На новому об’єкті, ймовірно, планують розмістити 37-му окрему десантно-штурмову бригаду Сил спеціальних операцій Білорусі.
Уряд Олександра Лукашенка пояснював створення бригади потребою “зміцнення південного сектору” та захистом від заявлених загроз з боку України. Водночас доказів існування таких загроз білоруська влада не наводила.
На державних кадастрових картах Білорусі територію нового об’єкта поділено на дві частини:
східну частину позначено як “військове містечко”;
західну частину визначено як “навчально-тактичне поле”.
Роль Білорусі у війні Росії проти України
Керівництво Білорусі підтримало російську агресію проти України та надало Росії доступ до військової інфраструктури й повітряного простору країни. Російські війська використовували білоруську територію для вторгнення та завдання ударів по українських містах.
Від початку повномасштабної війни в Білорусі регулярно проводять військові навчання. Олександр Лукашенко пояснює їх необхідністю реагувати на нібито загрози з боку Польщі, Литви та України, однак підтверджень таких планів не оприлюднював.
Будівництво залізничної гілки біля Якимівки може посилити логістичні можливості нового військового об’єкта та забезпечити оперативне перевезення особового складу, техніки й військових вантажів у Гомельській області.
Схожі новини для вас:
Білорусь ліквідує посольство у Гельсінкі з 1 вересня 2026 року. Причини рішення не назвали, а консульські послуги перенаправили до представництв у Латвії та Швеції.
Білоруський вертоліт Мі-24 збив російський ударний дрон “Гербера” у повітряному просторі Білорусі, підтверджено українською розвідкою.
Піт Гегсет закликав Конгрес підтримати рекордне фінансування Пентагону на $1,5 трильйона під час перейменування військової бази в Південній Кароліні на честь Ліндсі Ґрема.
The post Білорусь будує залізничну гілку для військових ешелонів біля Гомеля first appeared on Межа. Новини України..
Go to mezha.net
Українська правда on we.ua
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що у вівторок до Польщі прибули 28 танків K2 південнокорейського виробництва, які будуть розгорнуті поблизу кордону з Калінінградською областю Росії.
Джерело: "Європейська правда" з посиланням на допис очільника Міноборони Польщі
Деталі: Повідомляється, що постачання партії танків є результатом контракту, підписаного між Польщею та Південною Кореєю 1 серпня 2025 року.
Зокрема, країни домовилися про постачання 180 військових машин, включаючи 64 танки, частково зібрані з польських компонентів.
25 серпня до Польщі прибула перша партія замовлених машин. Міністр оборони опублікував фотографію танків, які розвантажують з корабля в одному з портів Поморського воєводства.
28 танків, які прибули до Польщі, поповнять 16-ту механізовану дивізію. Вона дислокується у північно-східній частині країни, тобто поблизу Калінінградської області РФ.
Косіняк-Камиш також повідомив, що в наступних партіях з'являться танки у версії K2PL, тобто такі, що частково складаються з виготовлених у Польщі компонентів.
"Це важливий крок, що збільшує виробничі можливості нашої промисловості та є послідовним зміцненням безпеки Польщі", – зазначив міністр оборони.
Що було раніше:
У травні Польща отримала першу партію з трьох винищувачів F-35, замовлених у Сполучених Штатів.
Того ж місяця Польща підписала контракт з американською корпорацією Honeywell про створення першого в Європі авторизованого сервісного центру двигунів AGT1500 для танків M1 Abrams.
У березні польська компанія Wojskowe Zakłady Lotnicze Nr 1 підписала контракт з американським виробником Lockheed Martin щодо обслуговування ударних вертольотів AH-64 Apache у Польщі.
Go to pravda.com.ua
КоментаріUA on we.ua
Українські сили, ймовірно, розгорнули цілеспрямовану кампанію щодо придушення та знищення російської протиповітряної оборони. Аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що серія останніх ударів по об'єктах у прикордонних регіонах Росії та на тимчасово окупованих територіях вказує на системний характер атак. У ніч із 23 на 24 серпня українські сили завдали ударів одразу по кількох військових об'єктах. Командувач Силами безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровді повідомив про поразку російського винищувача МіГ-29 та вертольота Ка-52 на авіабазі Міллерово в Ростовській області. Крім того, під удари потрапили два радари повітряного спостереження та датчик системи протиповітряної оборони в Ростовській області. Ще один радіолокаційний комплекс та укриття екіпажу розвідувальних безпілотників типу Zala було атаковано в окупованому Криму. Геолокаційні кадри, опубліковані 24 серпня, підтверджують поразку МіГ-29. Це продовження серії ударів, які українські сили завдавали по російській авіації та системам ППО в Ростовській області, Краснодарському краї та Криму. За даними Генерального штабу ЗСУ, внаслідок удару 23 серпня було пошкоджено російські літаки Су-33 та МіГ-29, а також ударно-розвідувальний безпілотник типу Orion у Краснодарському краї. Паралельно українські безпілотники продовжили атакувати російську економічну інфраструктуру. Під ударами опинилися логістичні центри Ozon у Дагестані, Ставропольському краї та Адигеї. Російська компанія підтвердила виникнення пожеж на кількох об'єктах. В ISW зазначають, що Україна посилює кампанію ударів по складах та логістичним центрам російських маркетплейсів. Після атак на інфраструктуру Wildberries під прицілом все частіше виявляється Ozon. Таким чином, українська стратегія може ставати дедалі комплекснішою: одночасно знищувати військову авіацію та ППО, позбавляти російську армію можливостей спостереження та завдавати ударів по об'єктах, важливих для функціонування економіки та логістики РФ. Читайте також на порталі "Коментарі" - Росія змінює маршрут до Слов'янська: на що тепер роблять ставку окупанти.
Go to society.comments.ua
КоментаріUA on we.ua
Росія готується до нової серії випробувань крилатої ракети "Буревісник", яку через використання ядерної енергетичної установки називають "літаючим Чорнобилем". На можливу підготовку вказує незвична активність російських військових на Новій Землі. Про це повідомляє Barents Observer з посиланням на супутникові дані та OSINT-аналітиків AviVector.Як пише Barents Observer, 22–23 серпня на аеродром Рогачево на архіпелазі Нова Земля прибули два літаки Іл-967 СКІП. Такі повітряні командно-вимірювальні пункти використовують для контролю та телеметрії під час ракетних запусків. Крім того, на аеродромі помітили літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50У, чотири транспортні літаки Ан-26 та вертольоти.Неподалік розташований полігон Панково, який спеціально використовують для випробувань "Буревісника". За даними журналістів, одночасно активізувалися судна в Баренцевому та Карському морях, які можуть бути залучені до забезпечення випробувальних польотів.Ще одним сигналом стало закриття частини повітряного простору поблизу Нової Землі. Росія опублікувала відповідне NOTAM-повідомлення для пілотів. За оцінками OSINT-аналітиків, кораблі можуть використовуватися для спостереження за польотом ракети, контролю місця її падіння в морі та подальшого пошуку й вилучення апарата.Володимир Путін уперше публічно представив "Буревісник" у 2018 році. У Кремлі заявляли, що ракета матиме практично необмежену дальність польоту та зможе змінювати траєкторію, обходячи системи протиракетної оборони.Водночас історія випробувань цієї зброї супроводжується серйозними інцидентами. 8 серпня 2019 року на військовому полігоні поблизу Нєнокси в Білому морі стався вибух. Загинули п'ятеро фахівців "Росатома", а в Северодвінську зафіксували короткочасне підвищення радіаційного фону. ЗМІ пов'язували аварію саме з випробуваннями "Буревісника". У жовтні 2025 року Путін заявив про нібито успішне випробування ракети та назвав її зброєю, яка "не має аналогів на Заході".Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що ексдиректор ЦРУ Петреус назвав справжню ціль Путіна в Україні.
Go to society.comments.ua
Дзеркало Тижня on we.ua

У понеділок, 24 серпня, поблизу міста Сольнок зазнав аварії винищувач JAS 39 Gripen Збройних сил Угорщини. Пілот встиг катапультуватися, повідомив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. 

Згідно з попередніми даними, внаслідок аварії ніхто не постраждав, а цивільна інфраструктура не зазнала пошкоджень.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Стармер у Києві: Британія оплатить передачу Gripen Україні

Як уточнив міністр оборони країни Ромулус Русін-Сенді, стан пілота стабільний, його доставили до лікарні на вертольоті швидкої допомоги.

За його словами, пілот зробив усе можливе, щоб приземлити винищувач на території військового аеродрому. 

Крім того, мер міста Сольнок Міхай Гьорфі зазначив, що винищувач злетів із авіабази в Кечкеметі і впав на території 86-го вертолітного полку імені Йожефа Кісса Збройних Сил Угорщини. 

Як пише AP, Угорщина має 18 винищувачів JAS 39 Gripen, 14 з яких країна придбала за програмою лізингу з викупом, запущеною у 2001 році, а чотири інші замовила у 2024 році. Вони приєдналися до повітряного флоту цього року. 

Нагадаємо, 1 серпня в американському Сан-Дієго на авіабазі морської піхоти "Мірамар" розбився винищувач F-35B. Плот зміг катапультуватися, його доставили до медичного закладу для обстеження та лікування. Травми не загрожують життю, стан льотчика стабільний.  

Go to zn.ua

Join to the Platform

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules

Back to authorization

Last comments

What is wrong with this post?