Дзеркало Тижня

У першій половині серпня через російські атаки Україна експортувала лише близько 20% від необхідного обсягу зернових. Також російська блокада чорноморських портів України ставить під загрозу посівну кампанію наступного року. Без відновлення експорту фермери можуть не засіяти близько 20% сільськогосподарських земель і недовиробити 12 млн тонн продовольчого зерна. Про це повідомило агентство Вlооmbеrg.
Україна має дедалі менше можливостей для експорту сільськогосподарської продукції за кордон. Про це заявив в інтерв’ю генеральний директор Кеrnеl Євген Осипов, який очолює найбільшого в країні виробника та експортера зерна. Відвантаження через чорноморські порти майже зупинилися. Через це врожаї пшениці та кукурудзи цього року доводиться залишати в Україні та накопичувати у сховищах. За словами Осипова, зараз у Кеrnеl зберігається близько 1 млн тонн продукції.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Українські аграрії обмолотили вже 56% прогнозованих площ



"Головне питання: що ми будемо робити навесні наступного посівного сезону? Якщо не буде рішення для експорту, я вважаю, що Україна скоротить виробництво і не сіятиме приблизно на 20% площ. Це означає, що 12 мільйонів тонн продовольчого зерна не буде вироблено", — сказав Осипов в інтерв'ю в кулуарах заходу в Копенгагені.
Загострення бойових дій між Україною та Росією у Чорному морі вже вплинуло на світові ринки. Ціни на пшеницю піднялися до максимуму за два роки. Подальші перебої можуть погіршити забезпечення продовольством у частині країн, що розвиваються.
Проблеми з українським експортом також здатні посилити інфляційний тиск у світі. Україна залишається важливим постачальником сільськогосподарської продукції на міжнародні ринки. Тривала відсутність значних обсягів українського зерна може впливати на глобальну пропозицію.
За словами Осипова, обмеження роботи чорноморських портів посилилися протягом останніх двох місяців. Обсяг експорту скоротився до менш ніж 10% від показників, які фіксували на початку року. Через це виробники змушені шукати тимчасові способи зберігання врожаю. Зокрема, частину зерна цього року складають у спеціальні пластикові рукави. Такий спосіб дозволяє певний час зберігати врожай без традиційних елеваторних потужностей. Однак він не вирішує проблему у довгостроковій перспективі.
За оцінкою Міністерства аграрної політики України, за відсутності експорту в країні можуть вичерпатися доступні потужності для зберігання. Це може статися вже на початку листопада. У такому разі аграрії зіткнуться з додатковими труднощами під час збирання та зберігання продукції.
На тлі проблем в аграрному секторі Кеrnеl також розширює діяльність за межі свого основного бізнесу. Компанія почала розвивати виробництво електроенергії в Україні. Причиною стали російські удари, які вивели з ладу значну частину української генерації.
Кеrnеl уклав угоду з данським виробником вітрових турбін Vеstаs Wіnd Systеms А/S та експортно-інвестиційним фондом Данії ЕІFО. Партнери планують побудувати вітрову електростанцію потужністю 94,5 МВт у центральній частині України. Цей проєкт є частиною ширших планів Кеrnеl у сфері енергетики. До 2030 року компанія хоче створити в Україні 1 ГВт потужностей відновлюваної енергетики.
"Ми втратили близько 50% нашої генерації електроенергії. Виробництво енергії вітром є більш стійким порівняно з іншими видами генерації, і ми вважаємо, що Україні потрібно рухатися вперед і розширювати шлях виробництва енергії з вітру та сонця", — зазначив Осипов.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Експорт зерна з України впав на 75% через атаки Росії на чорноморські порти — Rеutеrs



Нагадаємо, що перебої з роботою чорноморських портів уже різко вплинули на світовий зерновий ринок. Ф’ючерси на пшеницю наблизилися до найвищих рівнів майже за три роки після ударів по українських і російських портах. За оцінкою Охfоrd Есоnоmісs, проблеми в Азовському та Чорному морях можуть скоротити глобальні поставки зернових цього року на 86 млн тонн. Альтернативні маршрути України через залізницю та Дунай здатні компенсувати лише близько 17 млн тонн експорту.

Україна вже звернулася до Європейського Союзу по додаткову підтримку для аграрного сектору, адже ситуація критично загострилася. Через масштабні обстріли портової інфраструктури та цивільних суден з боку Росії експорт українського зерна в перші два тижні серпня 2026 року впав на 75%. Це поставило фермерів по всій країні на межу банкрутства, оскільки внутрішні ціни на сільськогосподарську продукцію впали нижче за її собівартість. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Україна залишається одним із найбільших у світі виробників пшениці, кукурудзи та соняшнику, а близько 90% експорту цих культур проходить через Чорне море. Жнива пшениці зараз перебувають на піку.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Окупація та атаки дронів поставили аграріїв на ТОТ під загрозу банкрутства



Аграрний сектор формує близько 60% експортних доходів України. Тому блокада створює додатковий тиск на економіку, яка вже працює в умовах війни. Водночас Україна посилила атаки на російські судна в Чорному та Азовському морях.
Обидві сторони намагаються завдати економічних збитків одна одній. Росія також є великим експортером продовольства, тому ескалація в Чорному морі впливає на глобальні ціни. Додатковий тиск на світовий продовольчий ринок створюють рекордні хвилі спеки та війна на Близькому Сході.
"Україна постачає близько 6% світового виробництва пшениці та близько 11% кукурудзи", — сказав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
 Він попередив, що затримки з поставками можуть створити ризик голоду в окремих країнах Африки та Близького Сходу, які сильно залежать від імпорту українського зерна. Цього року Україна очікує зібрати близько 60 млн тонн зерна. Це майже стільки ж, скільки у 2025 році.
Однак фермери вже побоюються за наступний урожай. Без експорту вони не зможуть отримати достатньо коштів для нового виробничого циклу. У липні світові ціни на зерно в Чикаго піднялися до максимуму більш ніж за рік через проблеми в Чорному морі та побоювання дефіциту. Водночас в Україні ціни різко впали через накопичення продукції всередині країни.
За оцінками аналітиків, із основних зернових культур фермери можуть отримувати прибуток фактично лише від експорту пшениці. За іншими культурами доходи вже не покривають виробничі витрати. Марчук наголосив, що ці гроші потрібні аграріям для закупівлі пального, виплати зарплат і підготовки до сівби озимих культур.
За даними Адміністрації морських портів України, Росія здійснила понад 70 атак на чорноморську портову інфраструктуру та 62 удари по суднах. За перші два тижні серпня експорт зерна з України впав на 75% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Москва заявляє, що атакує військову інфраструктуру, логістичні об’єкти та судна, які нібито перевозять іноземне озброєння.
Саме зерно за правильних умов може зберігатися кілька років. Однак Україні бракує вільних сховищ. Міністерство аграрної політики оцінює можливий дефіцит потужностей у 11 млн тонн. Українська влада вже звернулася до партнерів із проханням надати спеціальні мішки для тимчасового зберігання зерна безпосередньо в господарствах.
Паралельно Україні терміново потрібні альтернативні експортні маршрути. Знайти їх зараз складніше, ніж у 2022 році. Тоді значну частину аграрного експорту перенаправили залізницею та автомобільними шляхами через західний кордон. Однак тепер можливостей для такого маневру стало менше.
Економіст Київської школи економіки Олег Нів’євський зазначає, що відносини з Польщею погіршилися. Польські фермери раніше неодноразово протестували проти конкуренції з дешевшим українським зерном. Додатковими проблемами стали жорсткіший торговельний режим ЄС, низький рівень води в Дунаї та російські удари по залізничній інфраструктурі.
"Україна повинна бути готова до того, що економічні наслідки блокади портів можуть бути не менш серйозними, або навіть гіршими, ніж минулого разу", — зазначив Нів’євський.
Національний банк України минулого місяця прогнозував, що до кінця року країна може недоотримати близько 2,5 млрд доларів валютної виручки через блокаду. Всеукраїнська аграрна рада оцінює можливі втрати фермерів ще приблизно у 3 млрд доларів через подорожчання логістики.
Загальні воєнні втрати аграрного сектору з 2022 року вже перевищили 90 млрд доларів. Площа сільськогосподарських земель, які реально обробляються в Україні, скоротилася майже на чверть. Причинами стали бойові дії, масштабне мінування, обстріли та нестача зрошення.
Уряд уже запровадив екстрений пакет підтримки фермерів. Він передбачає розширення державних кредитних програм, спрощення вимог до позичальників і зниження ставок за кредитами на оборотний капітал. На місцях аграрії кажуть, що цього недостатньо.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Євросоюзу просять гроші на кредитну підтримку українських фермерів 



Нагадаємо, що українські аграрії вже заявляли про критичне падіння внутрішніх цін на зерно та проблеми зі збутом продукції. Частина трейдерів фактично припинила закупівлі, оскільки експорт через порти був різко обмежений. Представники аграрного сектору звернулися до Кабінету міністрів із проханням терміново втрутитися в ситуацію. Вони попередили, що без державної підтримки господарствам буде складно профінансувати пальне, зарплати та осінню посівну. Аграрії також наголосили, що затяжна криза може призвести до скорочення виробництва вже наступного року.

На тимчасово окупованих територіях склалась критична ситуація зі збутом урожаю зерна, оскільки перевізники відмовляються їхати в регіон через небезпеку атак безпілотників. Про це повідомляє Центр національного спротиву.
"Зібране зерно накопичується на складах, тоді як можливості його реалізації практично відсутні. Окупаційна адміністрація при цьому не пропонує жодних реальних рішень, фактично розводячи руками перед проблемами, які сама не здатна вирішити", — йдеться в ньому.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трейдери припинили закупівлі, ціни вже впали нижче собівартості: аграрії звернулися до Кабміну



Через цю ситуацію аграрні підприємства на ТОТ опинились на межі банкрутств, а тисячі людей можуть залишитись без роботи, якщо аграрії не зможуть продати урожай і не матимуть коштів на закупівлю насіння, добрив, пального.
"Так окупація Росією продовжує руйнувати економіку регіонів, які до війни мали потужний аграрний сектор та стабільне виробництво. Замість розвитку - знищена логістика, небезпечні дороги, проблеми з паливом і відсутність ринків збуту. І тепер навіть вирощений урожай стає для фермерів не джерелом прибутку, а черговою проблемою", — резюмують в Центрі.
Аграрії в 2026 році працюють в умовах ризиків: навесні головною проблемою називали дефіцит мінеральних добрив, можливі перебої з дизельним пальним у період весняно-польових робіт. Проте головним ризиком для аграрного сектору влітку стала експортна логістика: прогнозувалось, що місячний експорт зерна впав на третину через атаки на термінали. Потенційні втрати експортної виручки від агросектору оцінюються у $2–5 млрд. Докладніше про це читайте у статтях ZN.UА «Блокада одеських портів: чим загрожують нові удари» та «Підтримка аграріїв в Україні — чи врятує вона експорт зерна».

Протягом історії наукові прориви змінювали не лише спосіб життя людей, а й розвиток цілих суспільств. Парова машина трансформувала торгівлю та промисловість. Електрика оновила міста і повсякденне життя. Інтернет змінив способи поширення інформації у світі. Сьогодні штучний інтелект починає переосмислювати саму природу праці.
Менш помітними, але не менш важливими є наукові досягнення, що змінюють те, як людство забезпечує себе їжею.
Більшу частину своєї історії сільське господарство залежало від землі, погоди та... удачі. Згодом почали широко використовуватися добрива, механізація, покращена генетика насіння та дедалі точніші технології захисту культур. Ці інновації дали змогу людству прогодувати на мільярди більше людей без залучення мільярдів нових гектарів.
Тепер починається ще одна аграрна революція.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Аграрка-2026: режим виживання й пошуку нових ринків



17 червня Європейський Союз ухвалив нові правила щодо вирощування культур, створених за допомогою так званих нових геномних технологій (NGТ). Ця назва навряд чи викличе захоплення за обіднім столом, але вона може вплинути на те, що зрештою на ньому опиниться. Науковці вже розробили інструменти, які дають можливість покращувати рослини швидше і точніше, ніж за традиційної селекції. Замість того, щоб десятиліттями чекати на появу корисних характеристик, наприклад, посухостійкості, стійкості до хвороб чи здатності давати вищі врожаї, йдучи шляхом багаторазового схрещування, селекціонери тепер можуть вносити точні генетичні зміни, які безпосередньо забезпечують ці покращення.
На відміну від генетично модифікованих культур, відомих як ГМО, ці нові технології передбачають точкові зміни у власній ДНК рослини, а не додавання генів інших видів. У цьому сенсі редагування генів — це прискорення природних процесів. Такі зміни не є принципово відмінними від тих, що з часом відбуваються у рослин у природі. Відрізняються лише швидкість і точність, із якими їх досягають. В інших частинах світу редагування генів уже застосовується: створено пшеницю з підвищеною стійкістю до хвороб, банани, що повільніше темніють, та томати з покращеними поживними властивостями. У деяких країнах споживачі вже використовують ці продукти.
Протягом багатьох років жорстке регулювання фактично відштовхувало значну частину біотехнологічних інновацій від Європи. Поки в Північній і Південній Америці науковці розробляли нові покоління культур, європейські політики залишалися обережними, застосовуючи до редагування генів ті самі підходи, що й до старіших технологій генетичної модифікації.








Виправлення спадкових хвороб у ДНК ембріонів: вчені випробували новий метод з безпрецедентною точністю





Нові регуляторні рамки свідчать про визнання того, що науковий прогрес неможливо ігнорувати безкінечно. Європа дійшла висновку, що їй потрібен доступ до інструментів, які допоможуть фермерам адаптуватися до зміни клімату, оптимізувати використання засобів захисту і зберігати продуктивність.
Для Європи це означає надійніші поставки продовольства, більш сталий аграрний ринок, здатний витримувати кліматичні потрясіння, та вищу конкурентоспроможність на світовій арені. Для України ситуація має більше нюансів.
Конкурентоспроможність українського сільського господарства на європейських і світових ринках частково залежатиме від того, як країна відреагує на ці зміни, адже відповідну регуляторну базу наразі ще не сформовано.
Сільське господарство залишається однією з основ національної економіки України та одним із секторів, що, найімовірніше, стане рушієм відбудови після завершення війни. Протягом поколінь конкурентна перевага України була очевидною — це одні з найродючіших ґрунтів у світі. І ця перевага залишається. Однак у ХХІ столітті самого лише чорнозему вже недостатньо.
Глобальний аграрний сектор дедалі більше визначається швидкістю зростання продуктивності. Країни, які раніше впровадили NGТ, здатні вирощувати більш стійкі та ефективні культури та підвищувати надійність усього ланцюга постачання.
Саме тому рішення ЄС є настільки важливим для України. Коли фермери в Європі отримають доступ до генетично редагованих культур, що краще витримують посуху, хвороби та кліматичні стреси, європейське сільське господарство стане продуктивнішим і конкурентнішим. Власне, це і є мета реформи — посилити європейське фермерство в умовах мінливого світу.
Для України питання не в тому, чи конкурувати з європейським аграрним сектором, а в тому, як разом із ним формувати його майбутнє. Україна вже є одним із провідних виробників аграрної продукції в Європі та поступово поглиблює інтеграцію з ЄС. У міру того, як технології редагування генів ставатимуть стандартом у європейському сільському господарстві, узгодження регуляторних підходів дасть змогу українським фермерам і науковцям долучитися до спільного майбутнього, заснованого на інноваціях, сталості та продовольчій безпеці.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У 53 рази більше, ніж у людини: виявлено рослину з рекордним геномом



Наразі Україна не має співставної регуляторної бази для NGТ. Це не створює негайних недоліків, однак у середньостроковій перспективі постає питання гармонізації. Якщо європейське сільське господарство стане продуктивнішим завдяки швидшому впровадженню нових сортів, Україні доведеться адаптувати власну регуляторну систему до цих змін. Сумісність регуляторних підходів сприятиме торгівлі, залученню інвестицій і глибшій інтеграції в європейський інноваційний простір.
Ризик для України полягає не в надто швидкому розвитку інновацій, а в тому, що зростання продуктивності відбуватиметься в інших країнах, а доступ до відповідних інструментів буде нерівномірним у межах спільного аграрного простору Європи.
Втім, це не обов’язково має призвести до розриву. Україна вже глибоко інтегрована в європейські продовольчі ринки, ланцюги постачання та логістику. Її аграрний сектор є частиною ширшої європейської системи, яка дедалі більше покладається на стабільне, ефективне та кліматично стійке виробництво. Якщо редагування генів стане стандартом у цій системі, питання полягає не в тому, чи братиме Україна участь, а в тому, як швидко вона зможе долучитися на рівних умовах.
Спільний підхід до NGТ дав би можливість українським і європейським фермерам працювати в межах одного ринку на рівних засадах і користуватися однаковими науковими досягненнями. Це сприятиме зростанню продуктивності, зміцнить продовольчу безпеку та посилить аграрну основу європейської економіки. Для споживачів це також означатиме стабільніші поставки продуктів і меншу чутливість до цінових коливань, спричинених погодними чи ринковими потрясіннями.
Рішення, які сьогодні ухвалюються в Європі, визначать структуру аграрної конкуренції в ширшому економічному просторі, включно з Україною. Завдання полягає в тому, щоб цей технологічний зсув став спільною перевагою, а не лінією розмежування. У сільському господарстві, як і в економіці загалом, найстійкішими є не ті системи, що рухаються найшвидше поодинці, а ті, що розвиваються разом. Україна ще має час. На впровадження нових правил ЄС знадобиться близько двох років — це вікно можливостей для підготовки та гармонізації. Майбутнє вже формується, і саме зараз для України настав момент готуватися до нього.

Пандемія СОVІD, енергетична криза, війни останніх років перевернули глобальний і локальні ринки продовольства, як той пісковий годинник. З периферійної проблеми окремо взятого споживача, який давно звик до думки, що ковбасу роблять «із сої», а вершкове масло — «з пальми», fооd frаud (шахрайство з продуктами харчування) поступово перетворюється на окрему економіку всередині продовольчого ринку, впливаючи як на ціни, так і на довіру до продуктів.

Цілеспрямований обман

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (Fооd аnd Аgrісulturе Оrgаnіzаtіоn оf thе Unіtеd Nаtіоns, FАО) визначає термін fооd frаud як будь-яку навмисну дію з обману покупців щодо цілісності харчових продуктів, щоб отримати економічну вигоду.Fооd frаud відрізняється від випадкових порушень безпечності продуктів або технічних помилок у виробництві. Йдеться саме про цілеспрямований обман. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Україна увійшла до антирейтингу ТОП-15 країн з найбільшою можливою інфляцією на продукти харчування у 2026 році Типові форми харчового шахрайства:

підміна дорогих інгредієнтів дешевшими;фальсифікація країни походження;неправдиве маркування;продаж продукції нижчої якості під виглядом преміальної;підробка органічної або екологічної сертифікації;маніпуляції з термінами придатності;фальсифікація складу продуктів.

У масштабах світу можна виокремити три головні хаби fооd frаud — оливкова олія, риба, мед.Особливо активно харчове шахрайство поширюється у сегментах продовольства з високою доданою вартістю, складним ланцюгом поставок, імпортною сировиною, преміальним позиціонуванням.Найчастіше підробляють оливкову олію, додаючи туди дешеві рослинні олії. Світовий ринок оливкової олії оцінюється приблизно у 15–18 млрд дол./рік. Поширеним є неправдиве маркування походження й категорії ехtrа vіrgіn. Через високу ціну та складність лабораторної перевірки оливкова олія залишається одним із найприбутковіших сегментів fооd frаud.

Риба, якої не існує

Світовий ринок риби та морепродуктів дедалі частіше стає прикладом того, як харчове шахрайство перетворюється з окремих випадків фальсифікації на системну глобальну індустрію.У спеціальному звіті FАО Fооd frаud іn thе fіshеrіеs аnd аquасulturе sесtоr фактично вперше на рівні ООН визнала сектор рибної продукції як один із найуразливіших.За оцінками FАО, близько 20% світової торгівлі рибою та морепродуктами може бути пов’язано з різними формами шахрайства.Проблема ускладнюється через масштаб самого ринку. FАО оцінює глобальний сектор рибальства та аквакультури в 195 млрд дол., у міжнародній торгівлі циркулює понад 12 тис. видів водних біоресурсів. Саме оце багатство, різноманітність, складні міжнародні ланцюги поставок і велика кількість посередників забезпечують ідеальні умови для маніпуляцій.Найпоширеніша схема — підміна видів риби. Дешеву рибу продають як преміальну продукцію. У ЄС і Північній Америці неодноразово фіксували випадки, коли дешеві види тунця, пангасіуса, есколара маркували як дорожчу тріску, морського окуня чи преміального тунця. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Вчені назвали продукти, які найчастіше можуть викликати харчове отруєння Кожен п’ятий із понад 25 тис. перевірених зразків риби у світі виявився неправильно маркованим (глобальне дослідження Осеаnа).Наочними є схеми з фальсифікацією походження продукції. Коли дешевий імпорт продавався як локально виловлена дика риба. Різниця у ціні між такими видами продукції може сягати двох-трьох разів.Ще одна поширена практика — продаж риби під виглядом дикої. Тобто споживач купує за грубі гроші ілюзію преміальної якості, а за фактом смакує рибу промислового вирощування.Аналогічно працюють фальшиві «екологічні» або «органічні» сертифікати, особливо у сегменті креветок і лосося з країн Південно-Східної Азії.Згадалися повторне заморожування риби, використання барвників або хімії для збереження кольору й текстури. Плюс надмірне глазурування льодом для збільшення ваги товару.Подекуди такі практики виходять навіть за межі шахрайства, адже можуть спричинити ризики для здоров’я споживачів. Критичні точки: ресторани, ринки або перероблені продукти, консерви.

Медові підозри

Мед є одним із продуктів, на прикладі якого можна простежити еволюційний шлях fооd frаud. Ще десять років тому фальсифікація меду сприймалася радше як проблема окремих ринків або недобросовісних виробників. Нині контролюючі органи фактично визнають, що частина ринку меду існує не за правилами.У 2021–2022 роках Єврокомісія та Jоіnt Rеsеаrсh Сеntrе провели спільне дослідження. Результат: 46% перевірених партій меду, який ввозять до ЄС, мали ознаки фальсифікації. Мова про домішки дешевих цукрових сиропів.На цьому тлі Європа дедалі жорсткіше дивиться на імпорт. Уже звучать відкриті заяви про те, що частина продукції, яка потрапляє на ринок ЄС під маркуванням «суміш медів із країн ЄС і поза ЄС», може мати непрозоре походження або ознаки домішок. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Європарламент ухвалив нову директиву щодо походження меду: що потрапляє під заборону Україна опинилася у зоні ризику одразу з кількох причин. Ми є одним із найбільших продавців меду до ЄС, тож саме український мед дедалі частіше опиняється у полі уваги європейських перевірок.В умовах євроінтеграції це вже питання репутації всього аграрного експорту.Прямі підозри щодо українського меду були, однак наразі йдеться не про офіційні заборони, а про посилення контролю та зміну правил імпорту.ЄС із листопада 2024-го офіційно посилив вимоги до імпорту меду та продуктів бджільництва з України. Дозвіл на поставки мають лише виробники, чиї потужності внесено до спеціальних списків, погоджених компетентними органами країни-експортера. Причиною прямо називали почастішання випадків шахрайства та фальсифікації меду шляхом додавання цукру.В Україні ж фокус зміщений у бік молочної продукції.

Вершкова класика

Національним маркером харчового шахрайства роками залишається вершкове масло. Суть схеми давно відома: молочний жир частково або повністю замінюють дешевшими рослинними компонентами, найчастіше пальмовим жиром. Формально така продукція може продаватися як «спред» або «молоковмісний продукт». Проблема виникає тоді, коли товар маркують і реалізують як повноцінне вершкове масло.Під час війни проблема лише загострилася. В умовах різкого зростання собівартості молока та інших складових, що формують вартість продукту, спокуса замінити дорогий молочний жир дешевшими компонентами стала ще сильнішою.Фактично ринок опинився перед класичною дилемою воєнної економіки: утримати доступну ціну або зберегти якість.Держпродспоживслужба 2025 року під час 615 позапланових перевірок у сфері обігу молока та молочних продуктів порушення виявила приблизно у 20% випадків. Переважно йшлося про недостовірне маркування та неналежне інформування споживачів, тобто про тонку межу між «порушенням стандартів» і класичним fооd frаud.

Економічна безпека держави

Межа між порушенням безпечності продуктів і харчовим шахрайством у Європі майже зникла. Хоча раніше поняття «небезпечний продукт» і «харчове шахрайство» розділяли. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Ціни на крупи, хліб, олію та цукор: експерт попередила про подорожчання Україна йде до цього лише зараз, та й то під тиском євроінтеграції. До останнього часу в національному законодавстві навіть не існувало чіткого юридичного визначення понять «харчове шахрайство» чи «фальсифікований харчовий продукт». Втім, до кінця 2026 року ситуація може змінитися.Влада анонсувала зміни законодавчого регулювання у сфері продовольства, а також визначення чіткої відповідальності за fооd frаud. Фактично йдеться про спробу імплементувати в українське право ту саму логіку, за якою вже працює ЄС: фальсифікація їжі — це не лише проблема споживача, а й питання економічної безпеки держави та довіри до всього аграрного ринку.

Дешево невигідно

У центрі всієї системи харчового шахрайства завжди стоїть не виробник чи трейдер, а споживач. Саме його поведінка (свідомо чи несвідомо) формує той ціновий тиск, за якого якість продукту починає конкурувати з його собівартістю.У базовій логіці нижча ціна сприймається як перевага. В продовольчому сегменті ця перевага часто має приховану мету: заміну інгредієнтів, зниження частки сировини, використання дешевших аналогів або спрощення технології виробництва.Формально продукт залишається «харчовим», але його якість уже існує в одній економічній галактиці, а очікування покупця — в іншій.Споживач майже ніколи не має інструментів для перевірки реального складу продукту в момент покупки. Етикетка стає головним джерелом інформації, а довіра заміняє контроль. У таких умовах ціна починає домінувати над рештою критеріїв (походженням, технологією виробництва чи навіть репутацією виробника).Тут і виникає ключове спотворення, бо низька ціна не є сигналом ефективності виробництва, а дедалі частіше стає індикатором економії на якості. У результаті формується замкнене коло: споживач шукає дешевший продукт, ринок відповідає зниженням якості, а fооd frаud стає крайнім інструментом балансування між собівартістю та очікуванням попиту. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Якими будуть ціни на харчі в умовах енергетичної невизначеності Питання харчового шахрайства виходить за межі контролю держави чи відповідальності бізнесу. Воно починається з простого вибору на полиці, хоча «дешевше» автоматично не означає «краще», але дуже часто означає «інше, ніж ви думаєте».***Харчове шахрайство виникає там, де економіка починає рухатися швидше, ніж здатність системи наздогнати її правилами. Там, де споживач обирає ціну, а не походження. І там, де глобальні ланцюги постачання настільки розгалужені, що реальний склад продукту перестає бути очевидним навіть для тих, хто його продає.У цій логіці fооd frаud не виглядає збоєм. Він виглядає адаптацією або способом ринку звести кінці з кінцями: між собівартістю, попитом і контролем, який завжди трохи запізнюється.Головне не в тому, де закінчується фальсифікація, а в тому, чи залишився в сучасному світі куточок, де їжа не потребує перекладу з економічної мови.

Європейський авіаційний сектор входить у період підвищеної паливної напруги. Близький Схід забезпечував до 75% європейського імпорту авіапалива. Європейські авіакомпанії занепокоєні тим, що дефіцит поставок палива може виникнути протягом наступних кількох тижнів. А ціни на паливо вже зросли майже на 84% із початку війни США та Ізраїлю з Іраном. Шукаючи шляхи виходу із цієї кризи, реакція неочікувано знайшла їх у агросекторі, а відтак і можливість для України допомогти європейській авіації.
Ризики, пов’язані з пальним, більше не обговорюються як абстрактні сценарії. За останні тижні кількість застережень з боку галузі зросла: регулятори та авіакомпанії в терміновому порядку намагаються оцінити, на який час вистачить наявних запасів і наскільки швидко можна забезпечити альтернативні поставки. Авіакомпанії вже відчувають наслідки. З кінця лютого ціни на пальне різко зросли, що призвело до підвищення вартості квитків і зменшення маржі саме в той момент, коли попит починає збільшуватися. Водночас планування на випадок надзвичайних ситуацій переходить із теоретичної площини в операційну. Деякі перевізники попереджають про можливі збої вже на початку літа, тоді як галузеві об’єднання відкрито обговорюють ризик скорочення кількості рейсів, якщо триватиме обмеження постачання. Кілька авіакомпаній уже вжили заходів щодо скорочення короткомагістральних рейсів по всій Європі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Найбільша німецька авіакомпанія скасовує 20 тисяч рейсів: що планують в ЄС, щоб уникнути колапсу



Занепокоєння викликає не лише цінова волатильність, а й доступність пального — повідомляється, що рівень запасів у ключових європейських хабах перебуває під тиском, а також існує перспектива, що скасування рейсів почастішають у разі затримок із поповненням. У цьому контексті зусилля з масштабування використання сталого авіаційного пального (Sustаіnаblе аvіаtіоn fuеl — SАF) набирають обертів як частина ширшої стратегії стабілізації постачання. Розширення його виробництва розглядається не лише як довгостроковий шлях переходу, а й як буфер проти зовнішніх шоків.
Збільшення виробництва сталих енергоресурсів, таких як біопаливо, може зміцнити аграрну економіку Європи та водночас посилити національну безпеку за рахунок зменшення залежності від традиційних джерел енергії.
Більш диверсифікована паливна база може допомогти пом’якшити раптові збої у глобальних торговельних потоках, зменшити вразливість до геополітичних вузьких місць і забезпечити авіакомпаніям більш передбачуване операційне середовище.
Українське сільське господарство може і повинно брати участь у цьому процесі трансформації. Удосконалена генетика насіння, підвищена стійкість до стресових факторів і вищий вихід олії з гектара дають можливість фермерам брати участь у цьому процесі без надмірного навантаження на землю чи ресурси. Однією з причин, чому SАF на основі сільськогосподарської сировини є більш здійсненним, ніж часто вважають, є те, що значна частина інфраструктури вже існує.








Війна на Близькому Сході б’є по авіації: аеропорти Європи дають песимістичні прогнози





У Європі сформовано потужності з переробки олійних культур, зберігання, логістики та нафтопереробної експертизи. Перетворення високоякісних рослинних олій на пальне, придатне для авіації, є перевіреним промисловим процесом.
Одним із прикладів зацікавленості аграрного бізнесу в трансформації ринка палива є спільне підприємство Еtlаs компаній Соrtеvа та bр, засноване на початку 2026 року. Саме з цих причин воно позиціонує себе як біоенергетична компанія на перетині сільського господарства та сталої енергетики. Основна ідея полягає не в просуванні одного окремого продукту, а в демонстрації того, що сталі рослинні види сировини можуть бути промислово організовані та інтегровані в існуючі ланцюги створення вартості пального. Соrtеvа робить внесок своїми десятиліттями досвіду в галузі насіння та селекції рослин, bр — своєю експертизою в переробці, логістиці та маркетингу.
Для українських фермерів це відкриває додаткові можливості для експорту. Україна має великі площі орних земель, налагоджене виробництво олійних культур та інфраструктуру для зберігання.
Водночас одним із постійних заперечень щодо біопалива на основі сільського господарства залишається занепокоєння стосовно конкуренції з виробництвом продуктів харчування. Це занепокоєння є обґрунтованим, але дедалі більш застарілим. Фермери вже працюють у межах складних систем сівозміни, які включають проміжні або короткоциклові культури, що вирощуються між основними збираннями врожаю. Ці культури висіваються на землях, які інакше залишалися б під паром протягом кількох місяців, сприяючи здоров’ю ґрунтів, утриманню вологи та управлінню поживними речовинами. Проте вони не залучені до жодного ланцюга створення вартості.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Ера дешевих перельотів може закінчитись: авіакомпанії скорочують рейси та готуються до хвилі банкрутств



Соняшник з коротким циклом вирощування є переконливим прикладом. Завдяки сучасним інноваціям у насінництві та агрономічній підтримці соняшник може вирощуватися як проміжна культура між циклами озимих зернових. Соняшник швидко достигає, утворює насіння з високим вмістом олії, добре придатне для сировини SАF, і вписується в наявні системи землеробства без витіснення продовольчих або кормових культур.
Залучаючи фермерів до ланцюга постачання авіаційного пального, Європа може вибудувати екосистему SАF, яка буде узгодженою з кліматичними цілями, економічно життєздатною та стратегічно стійкою. Для цього необхідні політичні рамки, які визнають проміжні культури, підтримують інновації та не замикають визначення SАF у надто вузьких моделях, що обмежують масштабування. Також це потребує переосмислення ролі сільського господарства як одного з рушіїв енергетичної політики.
За умови правильного вибору рішень Європа за підтримки України може перетворити нинішній паливний шок на каталізатор більш безпечного, диверсифікованого та локалізованого майбутнього авіації.

Аграрії виступали проти змін, застерігаючи від негативних наслідків.