Залетів на чотири кілометри вглиб країни: російський вертоліт міг порушити повітряний простір ФінляндіїМіністерство оборони Фінляндії повідомило, що російський вертоліту суботу, ймовірно, порушив повітряний простір країни. Об'єкт міг залетіти вглиб фінської території на 4,1 кілометра біля Ловіси, повідомило Міністерство оборони Фінляндії.
Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен припустив, що порушення повітряного простору, ймовірно, пов’язане з операціями з порятунку або супроводу вантажного судна, яке зазнало пошкоджень у Фінській затоці.
«Збройні сили та прикордонна служба займаються цією ситуацією у співпраці з іншими органами влади», — зазначає міністр.
За розслідування ймовірного порушення повітряного простору відповідає прикордонна служба.
ЗМІ: Фінляндія розглядає можливість встановлення протитанкових загороджень на кордоні з РФ за зразком України
Інцидент стався через кілька годин після того, як внаслідок атаки безпілотника загорілося російське вантажне судно Sраrtа ІІ. Внаслідок удару судно втратило керування, і через це його занесло в територіальні води Фінляндії. У прикордонній службі Фінляндії повідомили, що до рятувальної операції залучили літак-розвідник і вертоліт. На місце події також направили два буксири.
За даними порталу ГУР Wаr&Sаnсtіоns, Sраrtа ІІ залучали до перевезення зброї та військової техніки, зокрема з Сирії до РФ через Босфор і Дарданелли. У серпні 2022 року судно помітили під час виходу із сирійського порту Тартус із зенітним ракетним комплексом С-300 на борту. Судно перебуває під санкціями США, а також України.
З лютого 2022 року до квітня 2026 року Сили оборони щонайменше 62 рази атакували російські військові кораблі в Чорному й Азовському морях, у портах та у відкритому морі. У 2026 році кампанія розширилася на російські торговельні судна та танкери так званого тіньового флоту, які використовують для транспортування нафти й обходу міжнародних санкцій. Докладніше читайте у статті Олега Саркіца "Фальшиві прапори. Підставні реєстри і лімпет-міни. Анатомія боротьби з тіньовим флотом РФ".
Go to zn.ua Результати виборчого суперциклу в Європі можуть підірвати основи ЄС і вдарити по підтримці України — The GuardianЄвропа вступає в суперцикл національних виборів, який може похитнути основи ЄС і стати серйозним випробуванням для стійкості Євросоюзу, пише Тhе Guаrdіаn.
Місія «Воля»: Франція таємно відправила військових в Україну
Наприкінці 1998 року Тоні Блер був прем’єр-міністром Великої Британії, Ліонель Жоспен — прем’єром Франції, а Герхард Шредер — канцлером Німеччини. ЄС налічував 15 держав-членів, і у всіх, крім двох, при владі — самостійно або в коаліціях — перебували проєвропейські лівоцентристські партії.
Стрімке економічне зростання підвищувало рівень життя. Тривало розширення на Схід. У Вашингтоні президент США Білл Клінтон дотримувався того самого центристського підходу “третього шляху” як золотої середини між капіталізмом вільного ринку та традиційним соціалізмом. Здавалося, що ЄС рухається в одному напрямку.
Не минуло й трьох десятиліть, як політика континенту знову схиляється до одного напрямку. Однак цього разу ініціатива, здається, переходить до націоналістичних ультраправих сил, а це може призвести до значного розриву післявоєнного європейського консенсусу, на основі якого формувався Євросоюз.
З кінця цього місяця і протягом наступного року в ЄС очікується хвиля виборів. Громадяни чотирьох із п’яти найбільших за кількістю населення та економікою держав ЄС підуть на виборчі дільниці. Парламентські вибори також відбудуться в Естонії, Фінляндії, Греції та Словаччині, а в Німеччині — регіональне голосування.
Іспанія розпочне цей суперцикл із позачергових загальних виборів 29 листопада, на яких соціалістична коаліція прем’єр-міністра Педро Санчеса, ймовірно, зазнає поразки від правих партій — консервативної Народної партії (РР) та ультраправої Vох (“Голос”), які вже спільно керують деякими регіонами країни.
Навесні відбудуться президентські та парламентські вибори у Франції. Згідно з опитуваннями, лідеркою президентських перегонів наразі є Марін Ле Пен з ультраправого “Національного об’єднання”.
Коли наступного року відбудуться вибори в Польщі, націоналістичні партії, які разом можуть отримати майже половину голосів виборців, могли б спробувати повалити ліберальну коаліцію прем’єр-міністра Дональда Туска. В Італії прем'єрка Джорджа Мелоні, чия партія “Брати Італії” має ультраправе коріння, сподівається забезпечити собі другий термін на виборах, які мають відбутися до кінця 2027 року. Водночас Мелоні стикається з тиском із правого флангу з боку нової партії “Національне майбутнє”.
Парадоксально, але цей націоналістичний підйом відбувається на тлі сильної громадської підтримки ЄС. На тлі хаосу після Вrехіt та пошуку впевненості у світі, який стає дедалі нестабільнішим, рекордні 74% європейців вважають, що їхня країна отримує вигоду від членства в ЄС, і лише небагато євроскептичних партій зараз відкрито виступають за вихід із Євросоюзу.
Проте євроскептики та націоналісти досі розглядають ЄС як проєкт, який підриває національний суверенітет. Вони прагнуть перетворити Євросоюз на менш тісне об’єднання суверенних національних держав.
Усі вибори відрізняються між собою, а національні особливості відіграють важливу роль. Однак аналітики вважають, що основні чинники пов’язані між собою: уповільнене економічне зростання, старіння населення, напружена ситуація з державними фінансами та стрімке зростання вартості життя підривають підтримку традиційних європейських партій, які об’єднували широкі верстви населення — як лівоцентристських, так і правоцентристських. Хвиля протестів молоді в низці країн Європи є черговою помітною ознакою глибокого невдоволення виборців.
Тим часом націоналістичні партії дедалі вправніше вигадують і використовують постійно оновлюваний перелік нібито загроз та криз — від міграції та вакцин до “зеленого переходу”, підтримки України, глобалізації та міжнародних еліт. Ці наративи підкріплює російська дезінформація та відкрита підтримка “патріотичних” партій з боку Білого дому Дональда Трампа.
Політична сцена зазнала фрагментації та поляризації: майже кожен четвертий виборець зараз підтримує ультраправі партії.
Зміцнення позицій таких сил не було лінійним: протягом останнього року, коли ультраправа партія “Альтернатива для Німеччини” здобула історичну перемогу на регіональних виборах, у Нідерландах Партія свободи Герта Вілдерса втратила майже третину своїх місць у парламенті, а “Фідес” Віктора Орбана зазнала нищівної поразки в Угорщині.
Однак загальна тенденція посилення популярності ультраправих очевидна. На думку політологів, це зумовлює насамперед нормалізація та поширення у ЗМІ радикальних ідей, особливо щодо імміграції. Правоцентристські партії поступово руйнують “захисні бар’єри”, які колись перешкоджали співпраці з радикальними силами. На європейському рівні правоцентристська Європейська народна партія дедалі частіше звертається до ультраправих груп, щоб скасувати окремі положення Європейського зеленого курсу та посилити міграційні правила.
Для ЄС найбільший вплив цього виборчого суперциклу може проявитися в Єврораді, до складу якої входять очільники держав та урядів 27 країн, серед яких наразі лише троє представників лівоцентристських урядів. Якщо до кінця 2027 року до лідерів Чехії, Італії, Румунії, Словаччини та Словенії приєднаються євроскептики з Франції, Іспанії та Польщі, вони не матимуть достатньої кількості голосів, щоб переписати законодавство ЄС, але зможуть сформувати потужну меншість, яка блокуватиме ті чи інші ініціативи.
Аналітики попереджають, що це може паралізувати переговори щодо бюджету ЄС, подальшого розширення Євросоюзу, допомоги Україні та поглиблення інтеграції в ключових сферах, зокрема обороні, енергетиці, фінансах і технологіях.
Відчуття підтримки з боку однодумців може змінити поведінку нинішніх лідерів у Єврораді. Стриманість Мелоні частково зумовлена її відносною ізоляцією серед поміркованих колег, таких як Туск, Санчес та французький президент Еммануель Макрон. Також свою роль відіграє залежність Італії від 200 млрд євро з фондів відновлення ЄС.
Якби Мелоні вела переговори з Ле Пен, лідером польської ультраправої партії “Право і справедливість” (РіS) Ярославом Качинським та іспанським урядом на чолі з Vох, відчуваючи тиск з боку прихильника жорсткої лінії з партії “Національне майбутнє” Роберто Ванначчі вдома, а фінансування від ЄС скорочувалося, у прем'єрки Італії, можливо, було б менше стимулів дотримуватися проєвропейської лінії.
Аналітики вважають, що ключовим полем битви є Франція. Передвиборча програма Ле Пен ставить її на курс зіткнення з Брюсселем: лідерка ультраправих має намір скоротити внесок Франції до бюджету ЄС на 11 млрд євро, провести конституційний референдум, щоб проголосити верховенство французького права над європейським, та порушити низку правил єдиного ринку.
“Франція має дуже значний вплив на ЄС”, — зазначає Муджтаба Рахман із консалтингової компанії Еurаsіа Grоuр.
Порівняно з Орбаном, Ле Пен, якщо стане президенткою, матиме значно більше важелів впливу для реалізації ультраправої стратегії з підриву заснованої на верховенстві права наднаціональної архітектури ЄС, попередив аналітик.
Ле Пен чи Меланшон: Україна ризикує втратити партнера у Франції
Італійська політологиня Наталі Точчі вважає, що майбутній виборчий суперцикл може “кардинально змінити обличчя Європи”, спричинивши не просто “повільну ерозію європейського проєкту, а його спустошення, якщо не повний розпад”. Стефан Лене з Фонду Карнеґі за міжнародний мир припускає, що майбутні вибори цілком можуть перетворитися на вирішальне випробування для стійкості Євросоюзу. За його словами, загроза для ЄС, можливо, не є безпосередньою чи екзистенційною, але середньострокові ризики значні.
Дотепер Брюссель стримував таких євроскептичних лідерів, як Орбан, здебільшого тому, що за столом переговорів їх зазвичай було мало. Згуртована євроскептична група позбавила б ЄС можливості дотримуватися стандартів верховенства права, подальшої інтеграції економічної та безпекової політики або, власне, домовлятися про що-небудь взагалі. Першою жертвою, найімовірніше, стала б Україна, оскільки Ле Пен очолила б фракцію, яка блокувала б надання подальшої допомоги Києву.
Go to zn.ua Майже половина німців хоче скоротити або припинити допомогу Україні — опитуванняМайже половина жителів Німеччини виступають за скорочення або повне припинення фінансової, військової та гуманітарної допомоги Україні. Водночас 39% опитаних підтримують збереження нинішнього рівня допомоги або його збільшення. Попередні соціологічні дослідження свідчать, що від початку повномасштабного російського вторгнення частка німців, які вважають підтримку України надмірною, суттєво зросла. Про це свідчать результати опитування YоuGоv на замовлення Wеlt аm Sоnntаg.Згідно з дослідженням, 49% респондентів хочуть зменшення або припинення німецької допомоги Україні.
25% опитаних виступають за повне припинення підтримки;24% — за скорочення її обсягів;30% хочуть зберегти допомогу на нинішньому рівні;9% підтримують збільшення допомоги.
Ще 11% учасників опитування не визначилися з відповіддю.Отже, приблизно кожен четвертий респондент вважає, що Німеччина має повністю припинити фінансову, військову та гуманітарну підтримку України, тоді як майже кожен третій виступає за збереження її нинішніх обсягів.
Хто найбільше підтримує Україну
Найбільші відмінності соціологи зафіксували між прихильниками політичних партій.Серед виборців ультраправої «Альтернативи для Німеччини» (АдН) 62% хочуть повністю припинити допомогу Україні, а ще 27% — скоротити її. Загалом за зменшення або припинення підтримки виступають 89% прихильників цієї партії.Протилежна ситуація серед виборців «Зелених». Половина з них підтримує збереження нинішнього рівня допомоги, а 32% вважають, що Німеччина має збільшити її обсяги.Серед прихильників Лівої партії 36% виступають за збереження підтримки, ще 16% — за її розширення.Істотні відмінності спостерігаються й між регіонами країни. У західних федеральних землях 42% респондентів підтримують збереження або збільшення допомоги Україні. На сході Німеччини таких лише 25%.Найбільшу підтримку Україні соціологи зафіксували серед молоді віком 18–29 років та людей старших за 70 років.
Німці хочуть переговорів Мерца з Путіним
Опитування також показало, що майже половина жителів Німеччини виступають за якнайшвидше відновлення прямих переговорів канцлера Фрідріха Мерца з російським диктатором Владіміром Путіним.49% респондентів вважають, що така розмова має відбутися якомога швидше, навіть якщо Росія попередньо не погодиться на жодні поступки щодо України.Ще 23% підтримують переговори лише за умови попередніх поступок із боку Москви.Проти будь-яких переговорів німецького канцлера з Путіним виступають 9% опитаних.Дослідження YоuGоv проводили онлайн із 13 до 16 листопада серед 2329 повнолітніх жителів Німеччини. Соціологи вважають вибірку репрезентативною для дорослого населення країни.У Німеччині проросійська партія Сари Вагенкнехт разом з АfD просуватиме зупинку допомоги Україні
Як змінювалася підтримка України в Німеччині
Результати нового опитування збігаються з тенденцією, яку раніше зафіксував соціологічний інститут Fоrsа.За даними дослідження для RТL/ntv від 20 жовтня, 43% німців вважали, що їхня країна робить занадто багато для підтримки України. Ще 41% назвали нинішній обсяг допомоги достатнім, а 12% — недостатнім.У квітні 2022 року, невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення, лише 16% німців вважали допомогу Україні надмірною.Таким чином, за чотири з половиною роки частка тих, хто дотримується такої позиції, зросла на 27 відсоткових пунктів.Мерц поки тримає курс на Україну. Але Києву вже час готувати план БУ жовтневому опитуванні Fоrsа також зафіксувала значний регіональний розрив: на сході Німеччини 65% респондентів вважали підтримку України надмірною, на заході — 40%.Проте інші опитування свідчать, що значна частина німецького суспільства, як і раніше, підтримує допомогу Україні.Зокрема, дослідження Fоrsа для RТL/ntv, оприлюднене 10 листопада, показало, що 53% німців підтримують обіцянку федерального уряду допомагати Україні до завершення війни. Проти такої політики виступили 45%.Серед виборців ХДС/ХСС та Соціал-демократичної партії підтримка цієї обіцянки становила по 75%, серед прихильників «Зелених» — 85%. Натомість 84% виборців АдН виступили проти.При цьому результати двох листопадових досліджень не можна порівнювати безпосередньо, адже Fоrsа запитувала про продовження допомоги до завершення війни, тоді як YоuGоv — про бажані обсяги фінансової, військової та гуманітарної підтримки.
Німеччина залишається найбільшим європейським донором України
Попри суперечливі суспільні настрої, федеральний уряд продовжує політику підтримки України. За офіційними даними Берліна, від початку повномасштабного російського вторгнення Німеччина надала або передбачила на наступні роки понад 45,7 млрд євро цивільної та близько 57,8 млрд євро військової підтримки.Під час зустрічі «Коаліції охочих» у Берліні 19 листопада канцлер Фрідріх Мерц підтвердив, що Німеччина не відмовлятиметься від допомоги Києву.«Ми підтримуватимемо Київ стільки, скільки буде потрібно», — заявив він.
Go to zn.ua Польські слідчі встановили походження уламків російської ракети Х-101Прокурор Люблінської прокуратури Анджей Боронь розповів подробиці розслідування падіння уламків російської крилатої ракети Х-101, які виявили поблизу Нових Липовців у Люблінському воєводстві. За його словами, польські слідчі вилучили численні фрагменти ракети. Фахівці встановили, що її виготовили у четвертому кварталі 2026 року.
За словами прокурора, ракета вибухнула в повітрі, через що її уламки розлетілися на значній території.
«За попередніми висновками, вибух стався над землею. Саме тому уламки опинилися на дуже великій території. Наразі триває огляд окремих фрагментів, виявлених на місці події», — зазначив Анджей Боронь, передає "Польське радіо".
Сибіга прокоментував порушення повітряного простору Польщі ракетами, а Туск зібрав із цього приводу нараду
Він також підтвердив, що слідчим вдалося встановити траєкторію польоту ракети, а також з'ясувати місце та час її виробництва.
«Ми знали приблизну траєкторію польоту. Встановлено, що це крилата ракета російського виробництва. Можу також повідомити, що її виготовили у четвертому кварталі цього року», — повідомив прокурор.
Наступним етапом стане дослідження вилучених уламків у Криміналістичній лабораторії Військової жандармерії Польщі в Мінську-Мазовецькому.
Нагадаємо, в ніч на 20 листопада російські окупанти масовано атакували ракетами територію України. Дві російські ракети та БпЛА впали на території Польщі. У країні заявили, що дата інциденту не випадкова, адже саме 20 листопада розпочались навчання країн, що входять до «Коаліції охочих».
Кошта запропонував зменшити семирічний бюджет ЄС ще на 40 млрд євро: що відомо про допомогу УкраїніГолова Європейської ради Антоніу Кошта запропонував скоротити проєкт бюджету ЄС на 2028–2034 роки й запровадити цифровий податок. Перед бюджетним самітом 26–27 листопада в ЄС зберігаються розбіжності щодо допомоги Україні. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Антоніу Кошта, який головує на самітах ЄС, у суботу запропонував додатково скоротити видатки в проєкті бюджету на 2028–2034 роки. Він також запропонував нові джерела надходжень для фінансування програм Євросоюзу, зокрема цифровий податок.
Загальний обсяг бюджету становив би 1,582 трлн євро. Це на 40 млрд євро менше за компромісний проєкт, який Ірландія представила в жовтні під час головування в Раді ЄС, і на 180,6 млрд євро менше за початкову пропозицію Єврокомісії.
Рада ЄС погодила рекордну виплату Україні: скільки грошей надійде та чому така сума
Основні скорочення торкнуться Європейського фонду конкурентоспроможності, оборонних видатків і фінансування зовнішньої політики. Фонд має допомогти європейській промисловості конкурувати з Китаєм і США. Фінансування сільського господарства та програм згуртованості в пропозиції Кошти краще захищене від скорочень, ніж в ірландському проєкті.
Франція вважає, що запропонованих коштів усе одно недостатньо для захисту інтересів фермерів. Головний переговорник Європарламенту щодо бюджету Зігфрід Мурешан назвав нові цифри кроком назад.
«Ця пропозиція неприйнятна для Європарламенту й не може бути основою для нашої згоди. Бюджет ЄС — це інвестиційний бюджет. Скорочення, ще більше скорочень і скорочення на додачу — це не інвестиційна стратегія», — заявив Мурешан.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав пропозицію першим кроком, але вважає запропонований бюджет завеликим. Німеччина є найбільшим чистим платником до бюджету ЄС. Берлін неодноразово закликав скоротити його на сотні мільярдів євро.
«Справедливого й рівноправного розподілу фінансового навантаження можна досягти лише завдяки змінам у дохідній частині бюджету», — сказав Мерц.
Канцлер наголосив, що бюджет має забезпечити стабільне довгострокове фінансування, до якого повинні долучитися всі 27 країн ЄС. Це питання особливо гостре для Угорщини, Словаччини, Болгарії та Чехії. Ці країни, зокрема, не хочуть брати участі у фінансуванні України.
На спеціальному саміті 26–27 листопада лідери ЄС спробують зблизити позиції чистих платників і країн, які отримують із бюджету більше, ніж сплачують. Домовленості прагнуть досягти у грудні. Зі спільного бюджету ЄС фінансує всі свої програми. Кошти спрямовують на підтримку фермерів, розвиток технологій, промисловості й досліджень, щоб Європа могла конкурувати з Китаєм і США. Бюджет також покриває студентські обміни, програми зі скорочення розриву в рівні життя між країнами ЄС, допомогу Україні та зарплати посадовців Євросоюзу.
Бюджет ЄС наповнюють внески держав-членів і так звані власні ресурси. Це податки та збори, які країни збирають і спрямовують до спільного бюджету. До них належать митні надходження, частка податку на додану вартість і збір за неперероблені пластикові відходи. Що більше бюджет отримує з таких джерел, то менше урядам потрібно перераховувати з національних бюджетів.
Пропозиція Кошти спирається на проєкт цифрового податку, який Єврокомісія представила 2018 року. Тоді уряди країн ЄС його не підтримали. Тепер Кошта пропонує стягувати 3% із річного чистого обороту від онлайн-реклами, цифрових посередницьких послуг і використання даних, які створюють користувачі. Податок поширювався б на компанії з річним оборотом від цифрової діяльності в ЄС щонайменше 50 млн євро та глобальним оборотом понад 750 млн євро.
Збір зачепив би передусім великі американські технологічні компанії, зокрема Gооglе, Місrоsоft, Меtа, Аррlе та Аmаzоn. Багато урядів країн ЄС остерігалися запроваджувати такий податок через можливу реакцію президента США Дональда Трампа. Він виступав проти цього збору.
Щоб залишити в бюджеті більше коштів на інші потреби, Кошта також запропонував сповільнити погашення основної суми боргу за фондом відновлення після пандемії. До кінця 2026 року обсяг спільних запозичень ЄС для цього фонду перевищить 600 млрд євро. Виплати відсотків і погашення основної суми мають початися 2028 року й тривати до 2058-го, як і передбачав початковий графік. За словами посадовців, у перші сім років основну суму боргу можуть погашати повільніше, щоб вивільнити гроші для інших бюджетних пріоритетів.
Бюджет і джерела його фінансування мають одностайно погодити всі країни ЄС. Такі переговори часто супроводжуються гострими суперечками. Цього разу домовитися складніше через високі ціни на енергоносії та оборонні видатки, які посилюють тиск на національні бюджети.
Семирічний бюджет має бути готовий до 2028 року. Лідери ЄС прагнуть погодити його до кінця 2026-го, оскільки наступного року відбудуться вибори у Франції, Італії, Польщі, Греції, Естонії, Фінляндії та Словаччині. Бюджет може стати однією з тем передвиборчих кампаній у цих країнах.
Мерц пригрозив зірвати бюджет ЄС через гроші для України
Нагадаємо, що від семирічного бюджету ЄС залежить і фінансування програми АgоrаЕU, яка з 2028 року замінить «Креативну Європу». Профільні комітети Європарламенту запропонували вперше передбачити в ній окремий бюджет для журналістики. На цей напрям пропонують виділити близько 1,45 млрд євро на сім років. На підтримку зможуть претендувати незалежні редакції, зокрема українські.
Окрім того, Єврокомісія та частина країн ЄС домагаються підтримки нових спільних запозичень для України. Така позика може забезпечити Києву близько 45 млрд євро додаткової допомоги. Це покрило б приблизно дві третини очікуваного дефіциту, а решту мають забезпечити міжнародні партнери. Наприкінці 2025 року лідери ЄС уже погодили позику на 90 млрд євро для потреб України у 2026–2027 роках.
Данія закликала ЄС посилити обмеження на в'їзд росіян після зірваного замаху на Kyivstoner — ReutersДанія закликала країни ЄС посилити обмеження на в’їзд для громадян Росії. Копенгаген виступив з ініціативою після того, як данські правоохоронці зірвали замах на українсько-американського репера і блогера Кyіvstоnеr (справжнє ім'я — Альберт Васильєв). Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Копенгаген надіслав урядам країн ЄС ноту із закликом до конкретних дій у відповідь на загрози з боку Росії. Двоє дипломатів підтвердили, що Данія розіслала документ. У п’ятницю, 20 листопада, данська поліція та служби безпеки заявили, що у вересні зірвали замах на репера Кyіvstоnеr перед його виступом. За версією данської сторони, замах готували російські спецслужби.
Визнання навіть серед ворогів: окупанти відкрили проти Жадана кримінальну справу
Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен назвав дії російських спецслужб неприйнятними. Копенгаген оголосив про вислання російського військового аташе. Того ж вечора данська сторона розіслала свої пропозиції високопоставленим європейським дипломатам.
Данія пропонує посилити обмеження на в’їзд росіян до Шенгенської зони, яка охоплює 29 країн. Серед запропонованих заходів — припинення видачі туристичних віз громадянам Росії та відмова від визнання російських небіометричних паспортів у всій зоні. Копенгаген представить ці пропозиції в понеділок, 23 листопада, на зустрічі послів країн ЄС у Брюсселі.
«Ми маємо вжити конкретних заходів, які продемонструють силу й рішучість Європи. Зараз є очевидні передумови для рішучих дій, і ми маємо скористатися цим моментом, щоб замінити нинішній набір розрізнених національних заходів справді єдиним підходом на рівні всього ЄС», — йдеться в ноті.
Копенгаген також закликав країни ЄС частіше видавати візи з обмеженою територією дії. Такі візи не дають права подорожувати рештою Шенгенської зони. Окремо Данія запропонувала посилити обмеження на в’їзд для росіян, які беруть або раніше брали участь у бойових діях. У п’ятницю посольство Росії в Копенгагені заявило, що Данія не підкріпила свої звинувачення доказами.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила повну солідарність із Данією та всіма країнами ЄС, які зазнають російських гібридних атак. За її словами, Євросоюз невдовзі запропонує нову стратегію європейської безпеки, щоб підвищити готовність до загроз і посилити стримування. Єврокомісія також планує найближчим часом представити 22-й пакет санкцій проти Росії. Серед заходів, які обговорюють, — візові обмеження.
Проти Артема Пивоварова порушили "кримінальну справу" в Росії
Нагадаємо, що після повідомлення про підготовку замаху на Кyіvstоnеr Данія оголосила російського військового аташе персоною нон ґрата. Міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен повідомив про це 20 листопада після виклику російського посла до МЗС. Аташе має залишити Данію протягом семи днів. За оцінкою данської розвідки, російські спецслужби залучили до виконання замаху членів забороненого в Данії угруповання Lоyаl tо Fаmіlіа.
Окрім того, ще в липні ФСБ Росії звинуватила Кyіvstоnеr у причетності до підготовки атаки дронів на підприємство в Підмосков’ї. Російська спецслужба стверджувала, що атаку нібито готувала Служба безпеки України. Васильєв назвав звинувачення абсурдними й сказав, що не розуміє, чому ФСБ згадала його ім’я. Він також поставив під сумнів справжність аудіозапису, який поширила російська сторона.
Помер колишній голова ювелірного дому Bulgari Паоло БулгаріВ Італії помер Паоло Булгарі — відомий ювелір, підприємець і представник родини засновників знаменитого ювелірного дому Вulgаrі. Йому було 89 років. Про його смерть повідомила родина, передає агентство АNSА.
Паоло Булгарі був онуком Сотіріо Булгарі, який заснував ювелірний бренд у Римі в 1884 році. До сімейного бізнесу він долучився у 1960 році та разом із братами зробив значний внесок у розвиток компанії й перетворення її на один із найвідоміших світових брендів розкоші.
У 1984 році Паоло очолив раду директорів компанії, а його брат Нікола став віцепрезидентом. Операційне управління здійснював їхній племінник Франческо Трапані, який став генеральним директором компанії. За цього керівництва Вulgаrі вийшла за межі традиційного ювелірного виробництва та розширила асортимент парфумерією, годинниками, шкіряними виробами й аксесуарами.
Помер український голос Дамблдора у «Гаррі Поттері» Євген Шах
Паоло Булгарі також відіграв важливу роль у формуванні впізнаваного стилю бренду. Він популяризував використання кольорового дорогоцінного каміння, зокрема турмалінів, та поєднання класичних мотивів із сучасним дизайном. Серед відомих клієнтів ювелірного дому були Елізабет Тейлор, Одрі Гепберн, Інгрід Бергман та інші знаменитості.
У 2019 році Паоло Булгарі заснував у Римі власний благодійний фонд — Fоndаzіоnе Раоlо Вulgаrі. Організація зосередилася на подоланні освітньої бідності, підтримці молоді, професійній освіті та відновленні міських просторів у бідніших районах італійської столиці.
У 2011 році ювелірний дім Вulgаrі увійшов до складу французької групи LVМН, яка придбала бренд за 3,7 млрд євро.
Прощання з Паоло Булгарі відбудеться 23 листопада об 11:00 у Римі, в базиліці Санта-Кроче-ін-Джерусалим.
Нагадаємо, у січні 2026 року у віці 93 років помер Валентіно Гаравані — засновник модного дому Vаlеntіnо.
Go to zn.ua Рютте запевнив у готовності НАТО захищати кожен сантиметр території ПольщіГенеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив у Варшаві, що Альянс захищатиме всю територію Польщі. Порушення повітряного простору країни обговорить Північноатлантична рада 23 листопада в Брюсселі. У п’ятницю дві російські ракети й безпілотник впали на південному сході Польщі. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
У п’ятницю російські ракети й безпілотник порушили повітряний простір Польщі та впали на південному сході країни, повідомила польська влада. Варшава звинуватила Москву в навмисній провокації та пов’язала інцидент із масштабними військовими навчаннями європейських союзників за участю «Коаліції охочих». Під час цих навчань вони готувалися до можливої місії в Україні після завершення війни.
Санду заявила про російський дрон над Кишиневом: Молдова закрила повітряний простір
«Це не схоже на випадковість. Ми точно знаємо, що об’єкти, які впали на польську землю, прилетіли з Росії», — заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
За словами Туска, таку оцінку поділяють іноземні партнери, зокрема генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Рютте виступив у Варшаві в суботу, 21 листопада, наступного дня після того, як польська влада повідомила про проліт двох російських ракет і безпілотника.
«Я можу гарантувати, що НАТО захищатиме кожен сантиметр польської території», — заявив Рютте.
За його словами, командувач сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич зробить усе необхідне, щоб виявити можливі загрози для оборони та стримування. За потреби генерал скоригує відповідні заходи.
Польські посадовці повідомили, що однією з ракет була крилата Х-101. Зазвичай вона має бойову частину масою 400–450 кг. Під час війни Росії проти України безпілотники неодноразово залітали в повітряний простір країн східного флангу НАТО. Такі інциденти посилюють напруженість між Росією та Альянсом. Вони також викликають побоювання, що війна може поширитися на інші країни. Альянс досі здебільшого дотримувався підходу американського президента Дональда Трампа, применшуючи значення цих інцидентів і утримуючись від дій у відповідь проти Москви.
Жодна країна НАТО досі не просила застосувати положення про колективну оборону через ці інциденти. У понеділок, 23 листопада, Північноатлантична рада збереться в Брюсселі. На засіданні обговорять порушення польського повітряного простору російськими ракетами.
«Путін випадково»: Трамп у власній манері відреагував на падіння у Польщі російських ракет та дрона
Нагадаємо, що міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив про падіння двох російських ракет Х-101 і реактивного безпілотника 20 листопада. Ракети впали в Новому Липовці та Руднику-над-Сяном, а дрон — у Молодичі. За словами міністра, ніхто не постраждав. Пошкоджень інфраструктури польська влада не зафіксувала. Косіняк-Камиш назвав збіг інциденту з навчаннями «Коаліції охочих» невипадковим.
Окрім того, під час інциденту шведський винищувач Grіреn намагався перехопити над Польщею об’єкт, який попередньо ідентифікували як ракету Х-101. Пілот мав дозвіл НАТО на застосування зброї. Він не відкрив вогонь, бо не зміг точно розпізнати ціль. Польський генерал Іренеуш Новак пояснив це складними погодними умовами. Загалом польські військові відстежували 11 потенційно небезпечних об’єктів, три з яких перетнули кордон.
Go to zn.ua Фінляндія проводить рятувальну операцію після атаки на російське судно Sparta IIУ східній частині Фінської затоки зазнало пошкоджень торговельне судно Sраrtа ІІ та втратило керування. Через це його занесло в територіальні води Фінляндії. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Фінляндії. Країна вже поінформувала партнерів про ситуацію.У Прикордонній охороні Фінляндії повідомили, що до рятувальної операції залучені літак-розвідник і вертоліт. На місце події також направили два буксири, передає YLЕ. Естонія теж відправила до місця події рятувальне судно.Гельсінський морський рятувальний центр підтримує тісний зв'язок із колегами із Санкт-Петербурга. Увечері на місце події також мають прибути два російські рятувальні судна. Наразі триває евакуація екіпажу. У цьому районі перебуває ще одне російське судно — «Капітан Захаров». Екіпаж Sраrtа ІІ також можуть евакуювати на нього.Біля узбережжя Болгарії дрони атакували газовоз GАS НUSКY: судно перекинулося, болгарські військові врятували 19 моряківСудно «Капітан Захаров» також перебуває під санкціями.Прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо відреагував на інцидент. Він заявив, що фінська влада займається ситуацією у Фінській затоці.«Війна поширюється на наше безпосереднє сусідство. Фінська влада займається ситуацією у Фінській затоці, де внаслідок удару безпілотника постраждало російське торговельне судно. Україна має право захищатися від агресора», — заявив Орпо.Sоtа läіkkyy lähіаluеіllеmmе. Suоmеn vіrаnоmаіsеt hоіtаvаt tіlаnnеttа Suоmеnlаhdеllа, jоssа drооnі-іsku оn оsunut vеnäläіsееn kаuрра-аluksееn. Ukrаіnаllа оn оіkеus tаіstеllа hyökkääjää vаstааn.— Реttеrі Оrро (@РеttеrіОrро) Nоvеmbеr 21, 2026
Що відомо про судно Sраrtа ІІ
За даними порталу ГУР Wаr&Sаnсtіоns, Sраrtа ІІ залучали до перевезення зброї та військової техніки, зокрема із Сирії до Росії через Босфор і Дарданелли. У серпні 2022 року судно помітили під час виходу із сирійського порту Тартус із зенітним ракетним комплексом С-300 на борту.Суховантаж призначений для перевезення колісної та гусеничної техніки, причепів, напівпричепів, контейнерних і генеральних вантажів. Судно перебуває під санкціями США, а також України.За даними Міноборони Фінляндії, країна запровадила тимчасові обмеження для судноплавства та авіації у східній частині Фінської затоки через загрозу безпілотників.Попередження про можливу загрозу застосування дронів також оголошували в кількох районах Естонії.Зауважимо, за даними моніторингової групи ВlасkSеаNеws та Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, із лютого 2022-го до квітня 2026 року Сили оборони щонайменше 62 рази атакували російські військові кораблі в Чорному й Азовському морях, у портах та у відкритому морі. У 2026 році кампанія розширилася на російські торговельні судна та танкери так званого тіньового флоту, які використовують для транспортування нафти й обходу міжнародних санкцій.Докладніше читайте у статті Олега Саркіца "Фальшиві прапори. Підставні реєстри і лімпет-міни. Анатомія боротби з тіновим флотом РФ".
Go to zn.ua Міністр внутрішніх справ Німеччини подякував поліції та GTA 6 за менш активні протести молодіУ понад 100 містах Німеччини 20 листопада молодь вийшла на протести «покоління Z». І попри те, що у кількох містах знову сталися сутички, у більшості випадків участь у акціях була значно нижчою, ніж три тижні тому. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт жартома подякував відеогрі GТА 6, яка, на його думку, могла посприяти зменшенню інтенсивності молодіжних протестів у країні, пише Віld.
Зокрема, у Лейпцигу поліції довелося оточити протестувальників, а в Гамбурзі — задіяти водомети. У Берліні кількість учасників протягом вечора зросла зі 150 до 600. Федеральний міністр внутрішніх справ Александер Добріндт стежив за подіями із ситуаційного центру. Також там були присутні держсекретар Ганс-Георг Енгельке, очільник Федеральної поліції Дітер Романн та віцепрезидент Федерального відомства із захисту Конституції Єнс Кох.
У Берліні тисячі людей вийшли на молодіжний протест Gеn Z
«Студенти мирно демонстрували в багатьох містах. Після подій 31 жовтня ввечері та насильницьких протестів і заворушень, які тривають, федеральні та земельні поліцейські сили зберігають високу присутність для контролю за ситуацією», — зазначив Добріндт.
Вечір протестів 20 листопада міністр внутрішніх справ оцінив як «загалом мирний в багатьох містах». Водночас він зауважив, що були випадки нападів на правоохоронців та поодинокі інциденти з пошкодженням майна. За словами Добріндта, кількість учасників була значно меншою за оголошені цифри.
«Моя подяка всім поліцейським, які так старанно працюють сьогодні на службі. І, до речі, невелика подяка GТА 6», — сказав Добріндт.
У виданні зауважили, що, ймовірно, це був жартівливий натяк на вихід популярної відеогри Grаnd Тhеft Аutо 6. Багато потенційних демонстрантів, можливо, воліли б залишитися на дивані перед своїми консолями, а не виходити на вулиці.
Вихід GТА 6 встановив рекорди інтернет-трафіку та переглядів на стримінгових платформах
Європа стає континентом, на якому молодість перестала бути перевагою. Диплом більше не гарантує хорошої роботи, робота не гарантує власного житла, а справно сплачені податки — доступної медицини. Уряди говорять про економічну стійкість і суспільство можливостей. Утім, молоді європейці дедалі частіше сприймають ці обіцянки як розповідь про життя, до якого вони не мають доступу.
Наталія Резнікова та Володимир Панченко у статті «Покоління ошуканих сподівань, або Європейський добробут не для всіх» розмірковують, чому ж покоління, яке виросло в умовах безпрецедентного технологічного прогресу, починає сумніватися в можливості досягти того рівня економічної незалежності, який для їхніх батьків був цілком реальною життєвою перспективою.
Go to zn.ua Мав дозвіл НАТО, але не вистрілив: чому шведський винищувач не збив російську Х-101 над Польщею — ЗМІШведський пілот винищувача Grіреn мав дозвіл на знищення російської крилатої ракети Х-101 над Польщею. Однак він не став відкривати вогонь, оскільки не зміг розпізнати ціль, пише Rzесzроsроlіtа.
Зазначається, що пара шведських винищувачів Grіреn діяла під наглядом Центру об’єднаних повітряних операцій НАТО (САОС) у німецькому Юдемі, який відповідає за повітряні операції в цій частині Європи. Саме САОС видав так званий соndіtіоn-bаsеd оrdеr — дозвіл, що надає пілотам право самостійно ухвалювати рішення про збиття об’єкта за дотримання певних умов.
Один зі шведських пілотів намагався перехопити ціль, яку попередньо класифікували як Х-101. Він доповів, що, імовірно, має справу саме з такою ракетою, однак не зміг підтвердити її тип ні візуально, ні за допомогою бортових оптико-електронних систем.
Командувач Оперативного командування видів Збройних сил Польщі генерал Іренеуш Новак пояснив, що ідентифікувати ціль завадили «надзвичайно складні погодні умови» в районі перехоплення. У підсумку, попри дозвіл НАТО на застосування зброї, пілот вирішив не стріляти.
Росія готувала диверсію в Польщі з великою кількістю жертв. Провину хотіли покласти на Україну — ЗМІ
Загалом польські військові стежили за 11 об’єктами, які могли загрожувати повітряному простору країни. Три з них перетнули кордон Польщі, однак, за словами генерала Новака, внаслідок інциденту ніхто не загинув і не дістав поранень.
Для охорони повітряного простору підняли в небо два польські винищувачі F-16 з Ласька та два шведські Grіреn. Крім того, до операції залучили літак раннього попередження Sааb 340, нідерландський літак-заправник МRТТ і наземні комплекси протиповітряної оборони.
Видання наголошує, що о 01:40 за місцевим часом у Польщі оголосили «жовтий» рівень тривоги, який о 05:49 підвищили до найвищого — «червоного». Він залишався чинним до полудня.
Після 07:00, коли російські бомбардувальники під час повернення запустили чергові крилаті ракети, у повітря додатково підняли винищувачі F-16 з Кшесін. Також військові залучили підрозділи Військ територіальної оборони (WОТ), щоб знайти місця падіння об’єктів.
За даними газети, під час атаки російські війська спочатку використали безпілотники, зокрема швидкі літальні апарати з реактивними двигунами, а другим етапом запустили ракети «Калібр» і Х-101. Польські військові мали інформацію про точки запуску, кількість ракет і напрямки їхнього руху. Також вони отримували дані від України через систему «Віраж».
«Щодо того, хто стоїть за цією атакою, то з нашого боку наразі немає жодних сумнівів», — підсумував генерал Новак.
Під час обстрілу України до Польщі залетіли два об'єкти, повідомлялося про ракету: відео прильоту
Нагадаємо, під час масованої атаки РФ на Україну 20 листопада на території Польщі впали дві російські крилаті ракети Х-101 та реактивний безпілотник, про що заявив міністр національної оборони країни Владислав Косіняк-Камиш. За його словами, ракети впали поблизу населеного пункту Новий Липовець та в місті Рудник-над-Сяном, а реактивний дрон — у селі Молодичі. Косіняк-Камиш також зазначив, що російська атака на Україну, наслідки якої торкнулися й Польщі, стала однією з наймасштабніших від початку повномасштабного вторгнення.
Через порушення повітряного простору Польщі прем’єр-міністр країни Дональд Туск скликав нараду з іншими міністрами. На цей інцидент відреагував також український міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
Згодом президент США Дональд Трамп також прокоментував падіння двох російських ракет і реактивного безпілотника на території Польщі. Він не став засуджувати дії російського диктатора Владіміра Путіна. Навпаки, припустив, що той «випадково спрямував на Польщу дрон і кілька невеликих ракет».
Go to zn.ua Данія висилає військового аташе Росії: причинаДанія висилає російського військового аташе після того, як місцева розвідка заявила про причетність спецслужб Росії до підготовки вбивства українського репера Кyіvstоnеr. Дипломат має залишити країну протягом семи днів.
Про це 20 листопада повідомив міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен, пише Rеutеrs.
За словами міністра, російського посла викликали до МЗС Данії, де повідомили про рішення уряду оголосити військового аташе персоною нон ґрата.
«Ми щойно викликали російського посла до Міністерства закордонних справ і повідомили йому про рішення уряду вислати російського військового аташе з Данії», — заявив Расмуссен.
Глава данського МЗС назвав підготовку вбивства неприйнятним порушенням і наголосив, що Копенгаген прагне надіслати Москві максимально чіткий сигнал.
«Ми говоримо абсолютно відкрито: ми вас викрили. Досить означає досить, і так триває вже давно. Найсильніша відповідь, яку може дати Данія, — не здригнутися і продовжувати підтримувати Україну. Саме це ми й маємо намір робити», — заявив міністр.
Водночас Расмуссен зазначив, що Данія не планує повністю розривати дипломатичні відносини з Росією, оскільки за нинішніх обставин важливо зберігати канали комунікації.
ФСБ звинуватила Кyіvstоnеr у підготовці атаки дронів: репер відреагував
Рішення про вислання дипломата ухвалили після того, як Служба безпеки та розвідки Данії оприлюднила результати розслідування спроби вбивства громадянина України та США у вересні цього року.
За оцінкою Служби, замах був спланований та організований російськими спецслужбами, які залучили до його виконання представників забороненого данського злочинного угруповання Lоyаl tо Fаmіlіа.
Імовірною ціллю був український репер Альберт Васильєв, відомий під сценічним ім'ям Кyіvstоnеr.
Go to zn.ua Ле Пен чи Меланшон: Україна ризикує втратити партнера у ФранціїЯкщо до влади у Франції прийдуть Марін Ле Пен або Жан-Люк Меланшон, Київ може втратити одного з головних політичних партнерів в ЄС. За опитуваннями, саме ці двоє найімовірніше зійдуться в другому турі президентських виборів навесні 2027 року. 16 листопада після зустрічі з послом України у Франції Ле Пен пообіцяла виконати старі зобов'язання Парижа, проте нової допомоги Києву не планує. Приблизно половина європейських та українських дипломатів і політиків, з якими поспілкувалося видання, вважає, що з таким президентом Європа слабше протистоятиме Росії, повідомляє РОLІТІСО.
Франція не входить до лідерів за обсягом військової допомоги Україні: її випереджають Швеція та Німеччина. Політична вага Парижа значно більша. Емманюель Макрон разом із Британією очолює коаліцію охочих, яка планує гарантії безпеки для України й розгортання військ після припинення бойових дій. Франція також відіграє значну роль у мирних переговорах. «Якщо йдеться про руйнування консенсусу в Європі, це буде справжнім викликом», — сказав виданню український посадовець. За його словами, найбільше під загрозою саме коаліція, гарантії безпеки та майбутнє фінансування з бюджету ЄС.
Зеленський: Європа сяде за стіл переговорів із Росією
У партії Ле Пен «Національне об'єднання» від цієї ролі відмовляються. «Коаліція охочих — це не наша справа», — заявив представник партії. Він пояснив, що Франція має повернути собі власний голос у світі.
Меланшон виступає проти українських ударів углиб Росії. Він також підтримав ідею референдуму на Донбасі, де жителі вирішили б, бути їм у складі України чи Росії, хоча на окупованих територіях чесного голосування бути не може. Після повідомлень про французьких інструкторів в Україні Меланшон і речник партії Ле Пен Лоран Жакобеллі застерегли, що Франція може стати «співучасницею» війни.
Місія «Воля»: Франція таємно відправила військових в Україну
За опитуванням Іfор 13–16 листопада, Ле Пен у першому турі підтримують 35% виборців, Меланшона — 19,5%.
Ще один ризик — санкції. ЄС продовжує їх лише одностайно, тож одне вето Парижа здатне їх зруйнувати. Західноєвропейський дипломат припустив, що «Національне об'єднання» може домагатися послаблення обмежень. Через війну США та Ізраїлю проти Ірану енергоносії різко подорожчали, і російські нафта й газ знову можуть здатися привабливими. «Неважко здогадатися, куди підеш по дешевий газ», — сказав дипломат.
Відмова Ле Пен від нової допомоги теж має ціну. За даними Міністерства фінансів України, від початку повномасштабного вторгнення Франція надала Україні 7,9 млрд євро. За оцінкою Lе Моndе, якщо врахувати внески через програми ЄС, загальна французька допомога становить приблизно 27 млрд євро, або близько 18% європейського фінансування України.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, схоже, готує запобіжник. Він пропонує закріпити фінансування України в наступному довгостроковому бюджеті ЄС і ухвалювати такі рішення кваліфікованою більшістю, без потреби в одностайності.
Президент України Володимир Зеленський сказав журналістам, що Київ працюватиме з будь-яким переможцем. «Зрештою, Європейський Союз — це 27 країн, а не одна», — додав він. Українські посли спілкуються з французькими політиками, а всіх кандидатів запрошують приїхати в Україну. «Наше єдине прохання — не політизувати питання підтримки України», — наголосив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий. Частина дипломатів сподівається, що після перемоги Ле Пен пом'якшить позицію, як колись прем'єрка Італії Джорджа Мелоні. Колишній французький посадовець, який нині працює в ЄС, вважає, що Київ видає бажане за дійсне, як і перед другим терміном Дональда Трампа.
Ле Пен готова зустрітися із Зеленським у Брюсселі, але не в Києві, куди її запросив президент України. Ще у вересні вона заявила, що Франція більше не може фінансувати Україну, хоча готова й далі навчати українських військових. У березні Ле Пен підтримала вето Орбана на кредит ЄС для України на 90 млрд євро.
Меланшон несподівано вирвався вперед у президентській гонці у Франції: хто підтримує його найбільше
Перший тур виборів призначено на 18 квітня, другий — на 2 травня 2027 року.
Про те, чим перемога «Національного об'єднання» загрожує підтримці України, у статті ZN.UА «Ле Пен тисне на акселератор: чому президентські перегони у Франції стають небезпечними для України» пише колишній заступник міністра закордонних справ і посол України у США Олег Шамшур.
Go to zn.ua Суд в Італії дозволив повернути 12-річну українку батькові попри воєнний станСуд у Римі ухвалив рішення про негайне повернення 12-річної українки Валерії до батька в Україну, попри воєнний стан. Це стало можливим після пів року роботи Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини, який допомагав возз’єднати родину та організувати приїзд батька до Італії. Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, назвавши рішення безпрецедентним для практики італійського суду.
Історія Валерії
Історія Валерії набула розголосу в червні, коли в Італії зникла 12-річна українка. Після того як дівчинку знайшли, з’ясувалося, що вона втекла від бабусі, з якою проживала останній рік, оскільки хотіла повернутися в Україну до батька.Згодом суд передав тимчасову опіку над дівчинкою родині мера міста Чеккано Андреа Кверкі. Там Валерія отримала безпечні умови та турботу, однак не полишала надії повернутися до батька. Вона щодня годинами спілкувалася з ним телефоном.Шлях до рішення суду
За словами Лубінця, Офіс омбудсмана працював над возз’єднанням родини протягом шести місяців. За цей час команда надіслала десятки запитів компетентним органам, провела численні консультації з консульськими працівниками та партнерами, а також підготувала необхідні документи.Окремою складністю стала поїздка батька дівчинки до Італії. Через воєнний стан він не міг просто виїхати з України, однак його присутність у суді була важливою для розгляду справи. Офіс омбудсмана допоміг організувати його приїзд і супроводжував підготовку до засідання.До роботи долучилися українські дипломати, зокрема радник з консульських питань Максим Ріг та представник уповноваженого в Італії Олесь Городецький. У супроводі представниці Офісу омбудсмана батько Валерії Назар прилетів до Рима.Що вирішив суд у Римі
Як розповів Лубінець, засідання тривало дві години. Колегія з чотирьох суддів римського суду у справах неповнолітніх ухвалила рішення про термінове возз’єднання батька й доньки та повернення дитини в Україну.Поява батька в залі суду стала несподіванкою для суддів і самої Валерії. Дівчинка побачила тата після півтора року розлуки та кинулася йому в обійми. За словами омбудсмана, стримати сльози не міг ніхто з присутніх.Прецедент
За твердженням Лубінця, це перший випадок у практиці італійського суду, коли ухвалено рішення про повернення української дитини в умовах воєнного стану. Він наголосив, що через війну інші держави не поспішають повертати в Україну дітей, які залишилися за кордоном без батьківського піклування.Омбудсман назвав рішення результатом спільної роботи українських державних органів, дипломатів і партнерів. Воно має дати змогу Валерії повернутися до батька, на возз’єднання з яким дівчинка чекала тривалий час. Дрони, ППО й засоби РЕБ: Євросоюз затвердив новий мільярд для ЗСУЗбройні сили України отримають від Євросоюзу безпілотники, системи протиповітряної оборони, боєприпаси й радари на 1 млрд євро. Ці гроші передбачили ще у вересні, коли країни ЄС домовилися про пакет на 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру. Два рішення, які дозволяють спільно закупити озброєння й поставити його до кінця 2027 року, ухвалили 20 листопада, повідомляє Рада ЄС.
Окрім дронів і ППО, у переліку є засоби радіоелектронної боротьби та вибухівка. Йдеться і про летальне, і про нелетальне обладнання. Рада ЄС не уточнила, скільки одиниць техніки отримає Україна, які саме моделі їй поставлять і хто їх виготовить.
«За 24 години Росія вбивала українських цивільних, пошкодила кілька посольств у Києві й порушила повітряний простір Польщі. Жодних ознак, що Росія хоче миру, немає: дії Москви говорять самі за себе», — заявила Висока представниця ЄС із закордонних справ і безпекової політики Кая Каллас.
Решту вересневого пакета розподілили раніше. 26 жовтня Рада ЄС затвердила 4,9 млрд євро. З них 4,7 млрд — компенсація країнам — членам ЄС за вже передану Україні зброю, ще 230 млн — фінансування навчальної місії ЄС для українських військових ЕUМАМ.
Того ж дня Єврокомісія перерахувала Україні майже 7,9 млрд євро в межах програми Ukrаіnе Fасіlіty. Це окрема фінансова допомога: гроші підуть на потреби бюджету, державне управління й реформи, а не на озброєння.
Загалом із 2021 року ЄС спрямував Україні через фонд миру 11,8 млрд євро. Найбільшу частину, 9,9 млрд, отримали країни-члени як компенсацію за двосторонню військову допомогу. Ще 950 млн пішли на підготовку українських військових. Окремо через фонд пройшли 3,5 млрд євро прибутків від заморожених російських активів, на які купували боєприпаси, ППО й дрони. Понад 1,5 млрд із цієї суми спрямували на закупівлю зброї в українських виробників.
Україна отримає мільярд євро на зброю та ППО за "данською моделлю"
Пакет на 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру довго не вдавалося запустити. Ще в серпні 2025 року Каллас заявляла, що його блокує Угорщина. Після вересневої домовленості вона визнала, що нових зобов'язань щодо ракет до Раtrіоt немає.
У жовтні Євросоюз виділив ще 1,24 млрд євро з кредиту Ukrаіnе Suрроrt Lоаn на українські дрони, засоби протидії дронам і ракети.
Про те, чому закупівлі зброї не встигають за війною, у статті ZN.UА «НАТО визнає: закупівлі не встигають за війною. Що це змінює для України» пише координатор сектору «Оборона та промисловість» Ukrаіnе Fасіlіty Рlаtfоrm, юрист Ольга Хорошилова.
Go to zn.ua Депортація, втрата родин і дитинства: у Раді Європи нагадали про становище українських дітейУ День захисту дітей, який відзначають 20 листопада, спеціальна посланниця генерального секретаря Ради Європи з питань становища дітей України Тордіс Колбрун Рейкфйорд Гільфадоттір закликала не втрачати з поля зору наслідки російської війни для українських дітей. Вона наголосила, що їхнє становище має залишатися важливим питанням міжнародного політичного порядку денного.
Кожна дитина має право зростати в безпеці, навчатися, гратися, бути зі своєю родиною та мріяти про майбутнє. Це не привілеї, а фундаментальні права.
Додаткові кошти: яка допомога передбачена для дітей, які повернулись з окупації
Однак для мільйонів дітей в Україні російська агресія порушила всі складові дитинства. Діти втратили домівки, школи, друзів, а в багатьох випадках — близьких людей. Тисячі з них примусово перемістили або депортували, розлучили з родинами та позбавили можливості зберігати зв’язок зі своєю ідентичністю, мовою і культурою.
У День захисту дітей важливо пам’ятати, що означає ця війна для кожної української дитини: порушені права, перерване дитинство та майбутнє, яке доведеться відбудовувати. Рада Європи відіграє чітку роль у подоланні цих наслідків.
Завдяки своїм стандартам, співпраці з українською владою та міжнародними партнерами, а також роботі над питаннями відповідальності Рада Європи підтримує зусилля із захисту прав дітей, які постраждали від війни. Йдеться також про сприяння їхньому поверненню, відновленню та реінтеграції.
«Як спеціальна посланниця генерального секретаря, я маю підтримувати увагу до становища цих дітей на міжнародному рівні, зміцнювати співпрацю та допомагати мобілізувати підтримку для їхнього повернення, захисту й реінтеграції», — заявила Гільфадоттір.
За її словами, пріоритетом залишається забезпечення кожної постраждалої від війни дитини захистом, турботою та індивідуальною підтримкою. Усі рішення, що стосуються теперішнього й майбутнього дітей, мають насамперед враховувати їхні найкращі інтереси.
Важливим механізмом у цій роботі є Консультаційна група з питань дітей України. До неї входять представники держав — членів Ради Європи, зокрема України, та міжнародні партнери. Група сприяє пошуку відповідей на виклики, з якими стикаються українські діти, зокрема щодо доступу до освіти, психологічної та психосоціальної підтримки, а також наслідків індоктринації й мілітаризації.
«Діти України заслуговують на більше, ніж нашу солідарність. Вони заслуговують на справедливість і можливість зростати у свободі, безпеці та гідності», — наголосила спецпосланниця.
Вона додала, що вкрадене війною дитинство неможливо повернути. Однак міжнародна спільнота не повинна дозволити війні відібрати в українських дітей і майбутнє.
Раніше президент Володимир Зеленський повідомив про важливий результат — в рамках програми Вrіng Кіds Васk UА з-під контролю РФ в Україну вдалося повернути дві тисячі українських дітей, яких було депортовано чи вивезено з тимчасово окупованих територій.
Go to zn.ua Затримали з пістолетами та ножами за два кілометри від концерту: у Данії зірвали замах на українського репера KyivstonerУ Данії відправили під варту двох чоловіків, яких підозрюють у підготовці вбивства українського репера Кyіvstоnеr на замовлення російської розвідки. Вбивство планували під час концерту, повідомляє данська телерадіокомпанія DR із посиланням на матеріали судового засідання.
За даними журналістів, підозрювані 5 вересня придбали квитки на концерт та роздобули зброю.
25 вересня вони вирушили на концерт у закладі Skоvrіdеrkrоеn у Шарлоттенлунд, маючи при собі пістолети та ножі. Однак замах не вдався, оскільки чоловіків затримали за два кілометри від місця проведення концерту.
У суді обидва чоловіки заперечили свою вину.
Раніше репер писав в Іnstаgrаm, що після прибуття до Данії його зустріли співробітники розвідки в аеропорту Копенгагена та попередили про небезпеку. Після цього концерт довелося скасувати.
Проти Артема Пивоварова порушили "кримінальну справу" в Росії
Нагадаємо, у липні Федеральна служба безпеки Росії заявила про нібито запобігання атаці FРV-дронів на стратегічне підприємство в Підмосков'ї та звинуватила в її організації українського репера і блогера Альберта Васильєва, відомого як Кyіvstоnеr. Атаку нібито готувала Служба безпеки України. У ФСБ стверджують, що для операції планували використати 35 FРV-дронів, які, за їхніми словами, зібрали в Києві та контрабандою доставили до Росії під виглядом партії іспанської керамічної плитки через Словаччину та Польщу. Крім того, генерал-майор ФСБ у відставці Александр Пєрєлигін закликав РФ “покарати Кyіvstоnеr відповідно до російського законодавства за ці злочини”.
Міністр оборони Німеччини готовий до переговорів з РФ, але не в МосквіМіністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вважає, що Європа не повинна відхиляти можливість переговорів з росіянами, передає Dеr Sріеgеl. Раніше очільник Кремля Владімір Путін заявив, що запросив дипломатичними каналами до Москви представників Європи, аби дізнатися, з чим вони прийдуть на переговори щодо України.
«Відхилити запрошення було б абсолютно неправильним сигналом. Ми мусимо розмовляти. Лише той, хто розмовляє, може зрештою досягти результатів», — заявив Пісторіус під час візиту до Варшави.
Спершу він зазначив, що оскільки Путін зараз надсилає такі сигнали та запрошує європейців до Москви, то це слід «вітати в усіх розуміннях». Однак, додав Пісторіус, у підсумку вирішальне значення мають не оголошення та запрошення, а результати. До них належить і перемир’я.
Україна хоче провести переговори зі США та Європою на рівні команд — Зеленський
Трохи згодом після наведеної заяви Пісторіус знову висловився щодо можливих переговорів із Росією та уточнив, що він відкритий до запрошення на переговори з боку Москви, але не до поїздки до Москви.
«Те, що Москва не є найкращим місцем для цього, говорить саме за себе», — сказав Пісторіус.
Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що європейці братимуть участь у переговорах із Росією про завершення війни. Їх представлятимуть п'ять країн, Євросоюз і НАТО. Склад європейської делегації лідери ЄС погодили в Дубліні. Тепер готують чотиристоронню зустріч України, Європи, США та Росії. Москва поки не погодилася на участь Європи у переговорах. Її умова: європейські країни мають припинити військову допомогу Україні.
Про те, чого Кремль насправді хоче від Європи в обмін на розмови про мир, у статті ZN.UА «Мир під російський ультиматум: чого Кремль хоче від Європи насправді?» пише завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак.
В Італії на кілька годин закривали аеропорт через загрозу дронівВ Італії через загрозу дронів закривали аеропорт імені Христофора Колумба в Генуї, пише Соrrіеrе dеllа Sеrа. Аеропорт припиняв роботу приблизно на дві години.
Вказано, що тривогу оголосили близько 20:00 після того, як диспетчерська вежа помітила дрони. Через загрозу запровадили обмеження на використання повітряного простору аеропорту, яке мало діяти до 23:00. Однак повітряний рух відновили на годину раніше.
ЗМІ розкрили ймовірного організатора диверсії в Лейпцигу
Рейс АZ1392 авіакомпанії ІТА Аіrwаys Рим-Ф’юмічіно, який уже перебував на злітно-посадковій смузі в очікуванні зльоту, спочатку скасували, а всіх пасажирів висадили з літака. Однак після 22:00 польоти відновили, і літак злетів.
Наразі не встановлено, що це були за дрони. Однак припускають, що в повітряному просторі вони опинилися несанкціоновано.
«Гібридна війна» звучить так, ніби між миром і війною існує безпечна сіра зона. Саме нею Росія й користується та перевіряє реакцію Заходу. Диверсії, кібератаки, провокації, дезінформація, політичне втручання та тиск на критичну інфраструктуру працюють ефективніше, коли відбуваються одночасно. Проблема в тому, що європейські держави часто реагують на них як на окремі інциденти. Чи здатна Європа побачити спільний задум раніше, ніж окремі удари складуться в системну загрозу, читайте у статті «Росія вже воює з Європою без оголошення війни. Як зупинити її гібридну стратегію» завідувача відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексія Іжака.
Go to zn.ua У Польщі впали дві російські ракети Х-101 та реактивний дрон, і дата інциденту не випадкова — Косіняк-КамишПід час масованої атаки на Україну, якої РФ завдала 20 листопада, на території Польщі впали дві російські ракети Х-101 та реактивний безпілотник. Про це під час пресконференції заявив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, передає RМF 24.
Так, крилаті ракети впали в населених пунктах Новий Липовець та у місті Рудник-над-Сяном. Реактивний дрон упав у Молодичі.
«Цей напад Російської Федерації на українську територію, який мав вплив на Польщу, був одним із найбільших від початку повномасштабної війни в Україні», — заявив Косіняк-Камиш.
Росія готувала диверсію в Польщі з великою кількістю жертв. Провину хотіли покласти на Україну — ЗМІ
За його словами, дата інциденту не є випадковою. Адже саме сьогодні, 20 листопада, відбудуться навчання країн, що входять до «Коаліції охочих».
За словами польського міністра національної оборони, у Польщі внаслідок падіння ракет ніхто не постраждав.
«Ми також не отримали жодних повідомлень про пошкодження критичної інфраструктури. Ми не зафіксували жодних пошкоджень інфраструктури. Сталося порушення повітряного простору Польщі та вторгнення об’єктів Російської Федерації», — підсумував Владислав Косіняк-Камиш.
«Треба показати зуби»: президент Чехії закликав НАТО збивати російські літаки та відключити РФ інтернет
Зранку повідомлялося, що дві повітряні цілі, ймовірно, ракети, залетіли до Польщі. Один із цих об’єктів упав на землю поблизу Рудника-над-Сяном у Ніському повіті Підкарпатського воєводства. Туди направили пожежників. Камера відеоспостереження зафіксувала момент прильоту.
Через порушення повітряного простору Польщі прем’єр-міністр країни Дональд Туск скликав нараду з іншими міністрами. На інцидент із порушенням повітряного простору Польщі відреагував також український міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
«Гібридна війна» звучить так, ніби між миром і війною існує безпечна сіра зона. Саме нею Росія й користується та перевіряє реакцію Заходу. Диверсії, кібератаки, провокації, дезінформація, політичне втручання та тиск на критичну інфраструктуру працюють ефективніше, коли відбуваються одночасно. Проблема в тому, що європейські держави часто реагують на них як на окремі інциденти. Чи здатна Європа побачити спільний задум раніше, ніж окремі удари складуться в системну загрозу, читайте у статті «Росія вже воює з Європою без оголошення війни. Як зупинити її гібридну стратегію» завідувача відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексія Іжака.
Go to zn.ua