Дзеркало Тижня

Росіяни встановили великокаліберний кулемет на цивільному судні, яке курсує Балтійським морем. Це перші докази встановлення важкої зброї на російському цивільному судні в європейських водах, пише Ylе з посиланням на Неlsіngіn Sаnоmаt.
Журналісти посилаються на знімки Прикордонної охорони Естонії. Зазначається, що на них знято російський газовоз ”Маршал Василевський”, який доставляє зріджений природний газ до Калінінграда. Цим судном керує державна енергетична компанія "Газпром”.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Європа братиме на абордаж судна російського "тіньового флоту": як відреагували у РФ



Вказується, що знімки зробив у травні цього року естонський патрульний літак. За даними ЗМІ, щонайменше 24 людини на газовозі мають досвід служби у російських силових структурах.
Експерти пояснили значення встановлення зброї на цивільному судні. На думку фахівців, це сигнал для країн НАТО, який змінює оцінку ризиків за можливого захоплення судна. Також росіяни можуть захищатися від можливих ударів з боку України.
Нагадаємо, британські чиновники вважають, що РФ спробує помститися за захоплення Королівською морською піхотою танкера "тіньового флоту" Smyrtоs. Такі побоювання спонукають судновласників проявляти підвищену пильність, поки не спаде напруженість у відносинах з Москвою.

Європа може увійти в новий опалювальний сезон із найнижчими рівнями запасів газу щонайменше за 15 років, що загрожує вищими цінами для бізнесу та домогосподарств цієї зими, пише Тhе Fіnаnсіаl Тіmеs.
Так, за прогнозами консалтингової компанії Wооd Масkеnzіе, сховища газу в жовтні будуть заповненими лише на 76 відсотків. Згідно з даними Gаs Іnfrаstruсturе Еurоре, це буде найнижче заповнення газом щонайменше з 2011 року. Низькі темпи заповнення зумовлені війною між США та Іраном, через яку були зупинені поставки зрідженого природного газу через Ормузьку протоку.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





В Італії зробили заяву щодо повернення до закупівель російського газу



Після зими сховища ЄС розпочали сезон поповнення запасів із заповненістю лише на 28%, що є нижчим показником, ніж зазвичай для цієї пори року. За даними GІЕ, наразі їх заповненість становить у середньому 48%.
Водночас ціна на газ у Європі різко зросла після американо-ізраїльських ударів по Ірану наприкінці лютого, але останнім часом вона залишається відносно стабільною.  Це призвело до іншої проблеми, оскільки ціна на європейських газових хабах впала занадто низько, щоб залучити партії СПГ, як правило, зі США.
«Ми перебуваємо на вирішальному етапі літа для планів поповнення газових запасів у Європі. Хоча оголошена угода між США та Іраном спричинила зниження цін на газ і породила надії на повернення на ринок значних обсягів поставок із країн Перської затоки, чим довше триватиме обмеження поставок СПГ, тим меншими будуть європейські запаси газу на початок зими і тим більшою буде ймовірність різкого зростання цін взимку»», — зазначила аналітик компанії Аrgus Меdіа Наташа Філдінг.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Прага розглядає Україну як ключовий маршрут для азербайджанського газу



Європейські еталонні ціни на газ коливаються на рівні близько 40 євро за мегават-годину (МВт-год), що лише трохи вище, ніж до початку війни між США та Іраном, і в межах норми для цієї пори року. Навіть коли ціни стрімко зросли в перші тижні війни, вони залишалися значно нижчими за піковий показник у 342 євро/МВт-год, який був після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
У квітні процес поповнення запасів розпочався повільно, оскільки високі літні ціни на газ не стимулювали компанії до поповнення запасів.
У неділю Європейська комісія заявила, що «поточні рівні запасів не викликають безпосередніх побоювань щодо енергетичної безпеки», додавши, що «80 відсотків запасів… достатньо для забезпечення постачання взимку». Наразі рівень запасів приблизно на 10 відсотків нижчий за середній показник до кризи, тоді як попит на газ у ЄС знизився на 17 відсотків, зазначив речник.
Комісія порадила державам-членам заповнити сховища до 80 відсотків або навіть до 75 відсотків, щоб зменшити тиск на ціни. Необов’язкова мета у попередні роки становила 90 відсотків.
«Нам потрібно забезпечити високий рівень запасів, щоб бути готовими до наступної зими, але ми хочемо зробити це так, щоб це не призвело до зростання цін у короткостроковій перспективі», — заявив у п’ятницю комісар ЄС з питань енергетики Дан Йоргенсен.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Як війна США з Іраном стимулює розвиток відновлюваної енергетики та чи стійкий цей імпульс — FТ



Ситуація з запасами в Європі може змінитися, якщо на світові ринки надійде хвиля поставок СПГ.
Порожні катарські танкери для перевезення СПГ майже відразу після підписання попередньої мирної угоди почали повертатися до Перської затоки. Прем’єр-міністр Катару шейх Мохаммед бін Абдулрахман аль-Тані заявив цього тижня, що видобуток у країні на всіх об’єктах СПГ, за винятком двох установок, які зазнали ударів під час конфлікту, повернеться до нормального рівня вже за кілька тижнів.
Однак аналітики ставлять під сумнів темпи, з якими катарські обсяги повернуться на ринок.
Якщо неушкоджені установки на величезному катарському комплексі СПГ «Рас-Лаффан» досягнуть повної потужності до кінця липня, європейські газосховища, ймовірно, завершать сезон поповнення запасів із заповненістю 74%, — оцінила у своїй нещодавній записці аналітик Gоldmаn Sасhs з сировинних ринків Саманта Дарт. Якщо це відбудеться на місяць пізніше, європейські газосховища можуть увійти в зиму із заповненістю лише на 70%, зазначила вона.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Німеччина знайшла у Канаді альтернативу газу РФ та США



Судноплавство через Ормузьку протоку зазнало перешкод після того, як у четвер у водному шляху було пошкоджено судно. Чи продовжаться поставки після закінчення 60-денного продовження перемир’я, про яке домовилися Вашингтон і Тегеран, залишається невизначеним. Аналітики попереджають, що це ставить Європу в скрутне становище.
У своєму аналітичному звіті компанія Еnеrgy Аsресts зазначила, що комерційні спекулянти дедалі частіше роблять ставки на зростання цін взимку на ринках ф’ючерсів та опціонів.
Директор з питань європейського газу та СПГ у Wооd Масkеnzіе Том Марзек-Мансер зазначив, що хоча ціни на газ можуть і далі знижуватися в найближчі місяці у зв’язку зі збільшенням обсягів поставок СПГ з Перської затоки, він очікує, що «ціни знову підуть вгору з настанням зими, що створить ризики, особливо за умови холодної погоди» на початку 2027 року.
План ЄС щодо повної заборони імпорту російського СПГ, на який наразі припадає близько 14 відсотків загального імпорту СПГ до Європи, з 1 січня також підвищує ймовірність газової кризи під час європейської зими.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна вважає, що падіння українських безпілотників на території НАТО — це ціна, яку варто заплатити за знищення російських нафтопереробних заводів та військових баз. В інтервʼю Fіnаnсіаl Тіmеs він наголосив, що його країна не радіє падінням дронів, але не каже Києву припинити бомбардування РФ.
"Це бʼє по життєво важливій артерії Путіна", — заявив міністр.
Цього року Україна посилила удари по російській території, і на цьому фоні українські безпілотники падали у Литві, Естонії, Латвії та Фінляндії. Цахкна каже, що російські звинувачення у тому, що країни Балтії причетні до ударів і дозволяли Україні використовувати свій повітряний простір, є "смішними".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Конференція з відновлення України залучила понад 10 млрд євро: наступну проведе Естонія



"Ми знаємо, що тон навколо Путіна змінився за останні два з половиною місяці... Він вже не такий оптимістичний. Основна причина економічна — через ці глибокі удари", — додав він.
За його словами, Кремль "глибоко стурбований" цими ударами. Проте, на думку міністра, передчасно думати, що Путін зараз готовий до переговорів. Він вважає помилковими європейські зусилля щодо взаємодії з Росією.
"Путін протягом останнього місяця вже намагався залучити Європу до переговорів. Це для того, щоб виграти час. Щоб використати Європу як можливість виграти час. Щоб розділити нас", — каже він.
Нагадаємо, на початку червня винищувачі НАТО збили дрон, який вторгся в повітряний простір Латвії. Це черговий випадок із серії подібних інцидентів у небі над країною. Також минулого місяця військовий літак НАТО збив над Естонією дрон, який, імовірно, був українським.

Премʼєр-міністр Британії Кір Стармер, який нещодавно оголосив про відставку,  зацікавлений у посаді генерального секретаря НАТО. Про це пише британське видання Оbsеrvеr. 
Очікується, що ця посада може звільнитися у 2028 році після завершення строку повноважень чинного секретаря Марка Рютте. 
Проте, щоб мати хоч якийсь шанс обійняти цю посаду, як зазначає видання, Стармеру знадобиться тривала підтримка уряду. Тим часом укладення політичних угод ніколи не було його сильною стороною.
Водночас журналісти додають, що прихильники Стармера доклали чималих зусиль, щоб підкреслити, як саміт G7 на початку червня підтвердив, що інші європейські лідери високо його цінують, а його стосунки з президентом України Володимиром Зеленським настільки тісні, що вони іноді випадково «дзвонять один одному».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Відставка Кіра Стармера: експерт розповів, як політична криза у Британії вплине на допомогу Україні



Британці зустріли новину про відставку Кіра Стармера радше з полегшенням, аніж із тривогою. Але поза межами Сполученого Королівства реакція геть інша. Адже йдеться про країну, що залишається одним із ключових партнерів України.
Про це читайте у статті доцента Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Віктора Константинова «Відставка Стармера: чому британська криза може вдарити по Україні».

На північному сході Франції розбився цивільний літак Ріlаtus РС-6, який перевозив парашутистів. Авіатроща сталася у неділю, 28 червня, у містечку Томблен. Про це повідомляє ВFМТV.
Всі люди, які перебували під час польоту в літаку, загинули: дві групи парашутистів по п'ять людей та пілот. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Авіакатастрофа на Хмельниччині: чи справді в регіоні розбився винищувач МіГ-29?



На телеканалі ВFМТV Тьєррі Пеше, президент відділення Ордену незалежних медсестер у департаменті Мерт-і-Мозель, зазначив, що «схоже, що жертвами стали незалежні медсестри». «Схоже, сьогодні було організовано ритуал посвяти», — пояснив він, додавши, що жертвами таким чином стали «наполовину медсестри, наполовину інструктори».
Зареєстрований у Німеччині літак впав поблизу супермаркета. На місці працюють поліція, служби реагування та слідчі. Громадян просять оминати вулицю Сальвадора Альєнде, де триває ліквідація наслідків авіатрощі.
Також повідомлялося про те, що у Саудівській Аравії зранку 28 червня розбився гелікоптер: 14 людей загинули.

Понад 500 українських біженців, які проживають у курортному комплексі Тrаbоlgаn Ноlіdаy Vіllаgе на півдні Ірландії, отримали тримісячні повідомлення про виселення. Серед тих, хто має звільнити помешкання, є 167 дітей та 74 пенсіонери, повідомляє "Радіо Свобода".
Глава МЗС Ірландії Міхал Мартін пообіцяв розглянути питання на урядовому рівні, наголосивши на важливості мінімізації стресу для дітей, які вже інтегрувалися у місцеві школи.
Виселення відбувається в межах масштабного шестимісячного плану уряду Ірландії, який стартує у серпні 2026 року. Програма передбачає згортання надання державного житла для понад 16 тис. українців, які прибули до країни до березня 2024 року. Готелі та інші комерційні об'єкти планують повернути у туристичний сектор. Право на подальше проживання за державний кошт збережуть лише «вкрай вразливі категорії».
Причиною таких кроків стала глибока житлова криза в Ірландії, де середня вартість оренди в Дубліні сягнула 2 241 євро на місяць. Крім того, програму фінансових виплат ірландцям за розміщення українців (Ассоmmоdаtіоn Rесоgnіtіоn Раymеnt), яка наразі покриває 42 тис. людей, почнуть скорочувати вже цього року, а повністю закриють до березня 2027 року.
Загалом в Ірландії перебуває близько 84 тис. українців із тимчасовим захистом, який діє до 4 березня 2027 року. Влада країни вже розробляє програму фінансової підтримки для їхнього добровільного повернення в Україну після завершення цього терміну.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Ірландія виплачуватиме українським біженцям "щедру" допомогу для повернення додому — міністр Брофі



Ірландія поступово переглядає систему підтримки українців ще з кінця 2023 року. Спочатку уряд скоротив соціальні виплати та обмежив термін проживання у державному житлі до 90 днів для новоприбулих, пояснюючи це дефіцитом житла й необхідністю наблизити умови підтримки до практики інших країн ЄС. Згодом влада почала обговорювати подальше скорочення строків державного розміщення через зростання навантаження на систему прийому біженців.

У відносинах Варшави та Берліна стався серйозний прецедент: федеральний уряд Німеччини вперше відповів конкретною відмовою на нову ініціативу польського уряду щодо компенсацій за злочини Другої світової війни. Цей крок ознаменував крах нової, суттєво більш м'якої стратегії Польщі, яка намагалася знайти компроміс із німецькою стороною, повідомляє Dеr Sріеgеl.
Нова тактика команди Дональда Туска полягала в кардинальному зниженні фінансових ставок. Якщо попередній правий уряд Польщі роками безрезультатно вимагав від Берліна астрономічні 1,3 трлн євро загальних репарацій, то нова влада відмовилася від цих претензій. Натомість Варшава запропонувала виключно «гуманітарний жест» — щорічні виплати у розмірі 10 тис. злотих (близько 2300 євро) для конкретних живих людей, які пройшли через нацистські переслідування.
Для німецького бюджету сума була абсолютно підйомною — близько 100 млн євро в перший рік для майже 50 тис. постраждалих, чия кількість стрімко зменшується.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Чи варто очікувати каяття російського народу?


 
Проте Берлін заблокував ідею не через брак грошей, а через юридичний страх. Прямі виплати фізичним особам з німецької казни створили б небезпечний судовий прецедент. У німецькому МЗС та уряді усвідомлюють, що задоволення польського позову відкриє скриньку Пандори, після чого з аналогічними юридично обґрунтованими вимогами до Берліна звернуться жертви нацизму з Греції, Італії, України та інших європейських країн.

Глава Агентства розвідки Польщі Павел Шота вважає, що на тлі невдач Росії у війні в Україні Москва може спробувати піти на ескалацію. В інтервʼю Rzесzроsроlіtа він висловив думку, що Кремль може вдатися до провокацій у країнах Балтії із залученням "зелених чоловічків".
За його словами, Москва розглядає Польщу та інші країни східного флангу НАТО як перешкоду для досягнення своїх імперських цілей. Він додав, що його відомство розглядає сценарії російських провокацій проти країн Балтії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Країни Балтії закликали ЄС прискорити відмову від російської нафти — FТ



"Росія систематично просуває червоні лінії, перевіряючи реакції НАТО. Ціна таких провокацій для Москви низька, а реакція Альянсу є передусім політичною, що спонукає до подальшої ескалації", — заявив він.
Шота вважає, що війна в Україні стала для Владіміра Путіна приниженням. Зараз для очільника Кремля справа честі, щоб війна в Україні була записана в підручники історії як успішна, тому союзники мають справу з "непередбачуваністю з боку Росії".
На думку польського полковника, Росія здатна продовжувати військові операції в Україні ще кілька років. За його словами, Кремль готовий пожертвувати благополуччям суспільства, економікою та інвестиціями, щоб завершити війну таким чином, щоб оголосити перемогу.
Раніше ЗМІ писали, що Росія готує військові та гібридні провокації проти Польщі та країн Балтії, щоб перевірити єдність НАТО та рішучість США. Західні союзники дедалі більше тривожаться через успішні далекобійні удари України. Ці атаки змушують Москву шукати варіанти для розширення конфлікту. 

Агентство охорони здоровʼя Франції повідомило, що під час рекордної спеки в країні загинули понад 1000 людей. Більшість смертей стосуються людей похилого віку, пише Rеutеrs.
Очікується, що це число зростатиме, адже у Франції фіксують все більше смертей у будинках для людей похилого віку та у приватних помешканнях. Метеорологічне агентство заявило, що екстремальна спека зменшилася в більшій частині країни, але у деяких районах на північному сході все ще діє попередження про спеку.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Взимку гине більше людей": міністр енергетики США применшив наслідки смертоносної спеки в Європі



Європа страждає від сильної спеки, яка призвела до смертей людей, порушення виробництва електроенергії та пошкодження інфраструктури.
Вчені заявили, що спека, яка почалася 20 червня, була найгіршою, яку коли-небудь фіксували у Європі. Клімат на континенті змінюється швидше, ніж у середньому по світу. У Парижі цього тижня фіксували температуру повітря у 39°С.
Нагадаємо, в Україні також очікують підвищення температури повітря. Метеорологиня Віра Балабух розповіла, що всі світові прогностичні центри прогнозували, що середня за літо температура повітря в Україні може бути на 1–2 °С вищою за норму. За її словами, найвищі температури можливі в липні.

У Міністерстві закордонних справ розповіли, що за підтримки Генерального консульства України у Барселоні вдалось українізувати написання назви "Київ" на вітражі Саґрада Фамілія — однієї з найвизначніших сакральних споруд у світі. Так, російську транслітерацію “Кіеv” замінили на “Кíіv”, йдеться у повідомленні відомства.

"Зміну ініціювала голова барселонської організації українського громадянського суспільства, а також її підтримали голова парламенту Каталонії та команда базиліки. Новий вітраж встановили на початку червня до Дня Києва. Задля цього старий вітраж повністю демонтували, а приблизно за шість тижнів виготовили новий", — розповіли в МЗС.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Дружина премʼєра Іспанії постане перед судом за звинуваченням у корупції



У відомстві додали, що на вітражах Саґрада Фамілія є сотні медальйонів із назвами єпархій, святих і визначних святинь із усього світу. Програму розробив отець Льюїс Бонет-і-Арменгол, а понад 20 років її втілював у склі художник Жоан Віла-Грау.
Раніше повідомлялося, що Американська академія кінематографічних мистецтв і наук запросила приєднатися до організації п’ятьох українських продюсерів. До списку увійшли Олег Кохан, Наталія Лібет, Ольга Бергман, Ігор Савиченко та Володимир Яценко.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що готовий виступити посередником у дипломатичному конфлікті між Польщею та Україною, якщо обидві країни висловлять таке бажання.
«Я готовий зробити все, щоб цей зв'язок між двома близькими для нас народами — Польщею та Україною — не був розірваний», — заявив Гітанас Науседа в програмі Zіnіоs на литовському телеканалі LNК.
Водночас він зазначив, що наразі ні Варшава, ні Київ не висловили готовності залучити посередника для врегулювання суперечки.
«Якщо ж така воля буде висловлена, то я, безумовно, готовий», — наголосив президент Литви.
Президент Литви повідомив, що найближчим часом відвідає Польщу, де зустрінеться з президентом Каролем Навроцьким у його літній резиденції.
За словами Науседи, він хоче обговорити з польським лідером причини виникнення конфлікту.
«Минуле є важливим, але сьогодення має особливе значення, коли триває агресія проти України», — зазначив він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Треба готуватися до війни з Україною: польський публіцист назвав Україну більшою загрозою, ніж Росія



Відносини Польщі та України загострилися після того, як наприкінці травня президент Володимир Зеленський присвоїв одному із підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування «імені Героїв УПА». У Польщі відреагували на указ протестами та закликами скасувати його.
Після тривалого обміну заявами з обох боків та відмов України змінювати назву підрозділу президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського найвищої державної нагороди країни — ордена Білого Орла. На знак солідарності із Зеленським від польських державних нагород відмовилися всі українські президенти, які їх мали, а також чиновники — і чинні, і колишні.
Тим часом за даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, лише 1% українців підтримують поступки Польщі в історичних суперечках. Водночас 90% громадян виступають за діалог із Польщею та хочуть, щоб обидві сторони шукали рішення через взаємне розуміння позицій одна одної.

Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський висловився за двосторонні переговори між президентами України та Росії, без участі посередників. На його думку, українська та російська сторона вміють домовлятися щодо багатьох питань стосовно взаємного звільнення полонених, повернення дітей, тож необхідно їм дати шанс.
"Особисто я вважаю, що краще дозволити Росії та Україні вести прямі переговори. Вони ведуть переговори про обмін тілами загиблих солдатів, військовополонених. І є питання, з яких ми не хочемо чинити на них тиск", — сказав Сікорський в інтерв'ю для СВS Nеws.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Туреччина виступила з новою ініціативою щодо переговорів України та Росії



За його словами, якщо Путін дійсно захоче припинення вогню чи завершення війни, він знайде можливість зв’язатися із Зеленським.
"Ми вважаємо, що якщо Путін готовий до припинення вогню, яке запропонувала Україна, або до мирної угоди, він знайде спосіб зв'язатися із Зеленським", — резюмував глава МЗС Польщі.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв про те, що Україна залишає за собою право визначати коло європейських посередників для майбутніх дипломатичних контактів із Росією.
Питання про представництво Європи на можливих переговорах із Росією активно обговорюється з травня. Саме тоді Владімір Путін запропонував як посередника між Москвою та ЄС колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера. У Києві та Брюсселі цю ідею відкинули, наголосивши, що Росія не може визначати представника європейської сторони.
 На цьому тлі в ЄС почали обговорювати різні формати участі в потенційному переговорному процесі — від окремого спецпредставника до групи європейських лідерів. Водночас європейські країни досі не узгодили остаточний формат такого представництва та спільну переговорну позицію щодо Росії.
 
 

Понад половина поляків вважає, що прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск має скріпити своїм підписом рішення Навроцького про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла, йдеться у рехальтатах опитування SW Rеsеаrсh на замовлення Оnеt.
Відповідаючи на запитання «Чи вважаєте ви, що рішення Кароля Навроцького про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла зміцнить чи послабить позиції Польщі на міжнародній арені?», поляки розділилися.
Найбільша група опитаних — 36,4% — вважає, що позбавлення Зеленського ордена зміцнить позиції Польщі на міжнародній арені.
31,6% респондентів вказали, що рішення Кароля Навроцького послабить позиції країни.
А 32% поляків не мають думки з цього питання.
Опитування SW Rеsеаrсh на замовлення Оnеt було проведене 24 червня 2026 року методом комп’ютеризованих онлайн-інтерв’ю (САWІ) в інтернет-панелі SW Раnеl.
У межах дослідження проведено 810 опитувань на загальнонаціональній вибірці дорослих. Було застосовано квотний добір — вибірка була репрезентативною за розподілом статі, віку та класу розміру населеного пункту проживання.
Раніше дані соціологічного опитування ІВRіS показали, що більшість громадян Польщі тією чи іншою мірою виступає проти вступу України до Європейського Союзу. Понад половина поляків (58,3%) вважають, що президент України Володимир Зеленський негативно ставиться до їх країни. 
Відносини Польщі та України загострилися після того, як наприкінці травня президент Володимир Зеленський присвоїв одному із підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування «імені Героїв УПА». У Польщі відреагували на указ протестами та закликами скасувати його. Після обміну заявами з обох боків президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського найвищої державної нагороди країни — ордена Білого Орла.
Водночас лише 1% українців вважають, що Україна має поступитися Польщі у питанні історичних суперечностей, натомість 90% громадян прагнуть до конструктивної взаємодії.
Історична пам'ять, внутрішня політика, президентські амбіції та російський інтерес. Як історія зі спробою позбавити Зеленського ордена Білого Орла стала лакмусовим папірцем стану польсько-українських відносин 2026 року в статті «Орден розбрату. Анатомія політичного демаршу» розповідає Петро Катеринич.

Спека у Франції починає поступово відступати, однак медична система країни й надалі працює з надзвичайним навантаженням. Як повідомляє Frаnсеіnfо із посиланням на службу екстреної медичної допомоги Sаmu, у Парижі протягом 24 годин у п'ятницю, 26 червня, було зафіксовано 109 смертей, тоді як зазвичай у цей самий період помирають близько семи людей.До цієї статистики не включено пов'язані зі спекою смерті пацієнтів у лікарнях. Йдеться лише про випадки, коли смерть була констатована бригадами Sаmu під час виїздів додому або на вулицю.За той самий період служба екстреної допомоги отримала близько 3400 викликів, зафіксувала 30 випадків зупинки серця та дихання, а також зареєструвала пацієнтку з температурою тіла 43,7°С, яка перебувала у стані тяжкої гіпертермії. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У Франції ввели обмеження на вживання алкоголю: що сталося У п'ятницю ввечері влада також повідомила про загибель чоловіка, який потонув у каналі Сен-Мартен у 10-му окрузі Парижа.Мер Парижа Еммануель Грегуар повідомив у соцмережі Х, що чоловік купався поза межами дозволеної зони та в неробочий час пляжу. Вік загиблого не уточнюється.Минулого тижня цей канал офіційно відкрили для купання.Раніше міністерка спорту Франції повідомляла, що від початку хвилі спеки в країні вже сталося 55 смертей на воді. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Аномальна спека накриє Західну Європу: що чекає на Україну

Навантаження на екстрені служби різко зросло

За даними державної мережі лікарень Парижа АР-НР, чотири служби Sаmu — Парижа, О-де-Сен, Сена-Сен-Дені та Валь-де-Марн — за останній тиждень зафіксували зростання кількості викликів на 80%.У п'ятницю навантаження на відділення невідкладної допомоги було «винятково високим» — на 36% більше, ніж у звичайний день, і на 8% більше, ніж днем раніше.Хоча хвиля спеки поступово слабшає й очікується, що максимальні попередження буде скасовано вже ввечері неділі, у суботу 35 департаментів Франції все ще перебували під найвищим — червоним — рівнем небезпеки через спеку.Як повідомила синоптикиня Наталка Діденко, вже найближчими днями українців чекає спека, яка місцями сягатиме 38 градусів за Цельсієм.

Президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що лише бунт власного населення проти війни може зупинити Росію. Таку думку він озвучив в інтерв’ю Роlіtісо.
Він вважає, що в цьому плані зміна суспільних настроїв всередині країни щодо завершення війни — вже позитивний сигнал.
Водночас, за словами Стубба, жодні економічні обмеження чи втрати на фронті не здатні Путіна зупинити війну.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Триває війна ударів по тилу, в такій не перемагає ніхто: "Флеш" звернувся до росіян



«Війна закінчиться, якщо населення обернеться проти неї», – заявив президент Фінляндії.
Також, за його словами, для успішного початку переговорного процесу Україні та РФ необхідно припинити вогонь щонайменше на 60 днів.«Нам потрібне шістдесятиденне припинення вогню», – пояснив політик головну вимогу для початку діалогу.
Стубб переконаний, що американську формулу відновлення мирного процесу, яка була застосована в Ірані та Газі, необхідно використати в Україні також. Він назвав Дональда Трампа дуже хорошим переговірником, який потенційно здатен забезпечити виконання домовленостей між конфліктуючими сторонами.
Раніше радник міністра оборони та експерт у питаннях РЕБ та технологій Сергій "Флеш" Бескрестнов повідомив про те, що ситуація на фронті змінилася: війна триває у форматі ударів по тилу. Він закликав українців публікувати якомога більше контенту з Росії у коментарях і постах у соцмережах, аби росіяни бачили, до яких проблем призвела війна проти України.

У суботу 27 червня поліція Польщі затримала 36-річного українця, який в одній із соцмереж писав погрози на адресу польського президента Кароля Навроцького. Про це повідомила представник поліції Зеленої Гури Ганна Баран, передає Роlsаt Nеws.
Після інформації про відповідні записи, поліція оперативно встановила місцезнаходження українця та провела його затримання. Нині матеріали справи вивчає польська прокуратура.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Польща відкрила війну не на тому фронті — NZZ



36-річному громадянину України висунуто звинувачення за статтями 226 та 190 Кримінального кодексу, які передбачають образу конституційного органу Республіки Польща та використання погроз кримінального характеру. За таке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.
«У чоловіка немає постійної адреси, і термін дії його посвідки на проживання закінчився. Він був затриманий на роботі. Питання полягає у встановленні, чи перебував він у Польщі незаконно. Це початкова стадія розслідування», — заявив прокурор агентству РАР.
Нагадаємо, у березні в Польщі затримали близько сотні українців, яким загрожує депортація.

Міністр енергетики США Кріс Райт применшив наслідки смертоносної спеки в Європі, повідомляє Роlіtісо.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Від хвиль спеки до весняних морозів: чому клімат стає дедалі менш передбачуваним



“Взимку завжди помирає більше людей, ніж влітку, адже холод забирає значно більше життів, ніж спека”, — заявив Райт цього тижня у відеозверненні на конференції “Альянс за відповідальне громадянство” — зібранні впливових консервативних діячів, багато з яких заперечують кліматичні зміни.
Райт зосередився на смертності в Європі взимку 2022 року, коли повномасштабне російське вторгнення в Україну спричинило зростання цін на енергоносії, зазначивши, що наслідки цього були руйнівними.
Серед учасників конференції був лідер британської ультраправої партії Rеfоrm UК Найджел Фарадж. Спікер Палати представників США республіканець Майк Джонсон також виступив із відеозверненням.
Райт не вперше описує низькі температури як більшу загрозу, ніж спеку. Недостатнє опалення є причиною смертей взимку — у Європі смертність від холоду наразі перевищує смертність від спеки у співвідношенні 8:1. Але спека є гострою та дедалі більшою загрозою для населення, оскільки кліматичні зміни посилюють і подовжують смертоносні хвилі спеки, які за останнє десятиліття забрали життя десятків тисяч людей по всій Європі. 
Спека є головною причиною смертності, пов’язаної з погодою, у Сполучених Штатах, хоча кондиціонери там поширеніші, ніж у Європі. У 2023 році кількість загиблих від спеки становила щонайменше 2 300 людей, згідно з федеральними даними, видаленими з сайту Центрів з контролю та профілактики захворювань США (СDС) після повернення Дональда Трампа до Білого дому. Адміністрація Трампа скоротила програми, спрямовані на зменшення загроз, пов’язаних зі спекою. 
“Треба розуміти кліматичні зміни такими, якими вони є насправді: повільним явищем. І все зрештою буде вирішено за допомогою кращих технологій. На сьогодні найважливішим чинником, що впливає на ситуацію, є природний газ”, — заявив цього тижня Райт, який до отримання посади в адміністрації Трампа очолював енергетичну компанію Lіbеrty Еnеrgy.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ВООЗ повинна оголосити зміну клімату глобальною надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров’я — звіт 



Коментарі Райта пролунали на тлі попереджень урядів по всій Європі про те, що рекордно високі температури цього тижня становлять загрозу для життя, нагадуючи про небезпеку хвилі спеки в 2022 році, яка забрала життя понад 60 тисяч людей на континенті. У червні цього року температура в деяких регіонах Європи піднялася до нових рекордних значень. Хвиля спеки призвела до закриття шкіл, порушила транспортне сполучення та створила навантаження на енергопостачання. Також є загиблі люди. Ця хвиля спеки нагадує періоди екстремальних температур у США на початку цього року. Однак політичні реакції в Європі та Америці значно відрізняються.
Оскільки війна США з Іраном призвела до скорочення постачання енергоносіїв у всьому світі, Європа активізувала роботу над переходом від викопного палива до відновлюваних джерел енергії. Але європейські лідери також перебувають під тиском адміністрації Трампа.
Трамп скептично ставиться до зміни клімату та вимагає закуповувати більше американського СПГ. Він неодноразово критикував європейських лідерів за інвестиції у “провальні” види енергії, такі як вітроенергетика та сонячна енергія. Водночас американський аналітик Ян Бреммер заявив про “парадокс Трампа”, стверджуючи, що війна США з Іраном прискорює відмову світу від нафти.
Європа стикається з власними викликами. Законодавці ведуть запеклі дебати щодо послаблення системи торгівлі викидами ЄС. Також міністри енергетики країн Союзу в п’ятницю, 26 червня, провели зустріч під тиском нафто- та газовидобувних компаній, обговоривши пом’якшення закону, спрямованого на скорочення забруднення метаном. Європа залишається залежною від США в постачанні газу, оскільки поступово відмовляється від російських енергоносіїв.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Європа може зіткнутися зі зміною клімату у 10 разів швидше — Тhе Guаrdіаn



Фактично США кажуть Європі не перейматися зміною клімату, навіть попри те, що континент вже відчуває на собі наслідки. Однак для багатьох європейців нова хвиля спеки стала ще одним доказом того, що політичні заходи, яких вживає континент для боротьби з наслідками зміни клімату, є необхідними. Аналіз, опублікований організацією Wоrld Wеаthеr Аttrіbutіоn, показав, що екстремальна спека, яка охопила деякі регіони Європи, була б “практично неможливою” лише кілька десятиліть тому без зміни клімату, спричиненої використанням викопного палива. 

Погодні гойдалки, аномальні сезони та кліматична нестабільність: чому світ дедалі більше входить в епоху кліматичного хаосу — в інтерв’ю ZN.UА розповідав науковець Геннадій Міліневський: "Від хвиль спеки до весняних морозів: чому клімат стає дедалі менш передбачуваним".

Напередодні саміту НАТО в Анкарі турецька поліція здійснила сотні арештів, заборонила протести й обмежила свободу ЗМІ. Активісти звинувачують уряд країни у використанні цього заходу як приводу для придушення громадянського суспільства, пише Роlіtісо.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Ефект Трампа» та яскраві плакати: Рютте намагався пом’якшити гнів президента США щодо НАТО



У вівторок, 23 червня, турецька поліція затримала 225 людей, серед яких науковці, вчителі й активісти, за підозрою у зв’язках із бойовими угрупованнями, такими як “Ісламська держава”. Серед затриманих — 79-річний екоактивіст. Міська влада Анкари також заборонила публічні зібрання, пресконференції, розклеювання плакатів та розгорнула близько 40 тисяч поліцейських.
Тим часом десяткам незалежних турецьких журналістів без пояснення причин відмовили в акредитації на саміт НАТО, який відбудеться 7–8 липня, заявив журналіст і член національного комітету Міжнародного інституту преси (ІРІ) Ураз Каспар.
Деякі з журналістів, кому відмовили в акредитації, працюють у ЗМІ, які критикують президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.
Речниця НАТО Еллісон Гарт у четвер, 25 червня, заявила, що Альянс “покладається на країну, яка приймає саміт, щодо надання оцінок стосовно журналістів із її території”. 
“НАТО підтримує контакт із турецькою владою щодо акредитації. Для НАТО дуже важливо, щоб ЗМІ могли відвідувати великі заходи”, — додала вона.
Однак активісти звинувачують Альянс в ухиленні від відповідальності.
“Хоча НАТО покладається на оцінки країн, які приймають саміт, це не звільняє Альянс від відповідальності за дотримання власних стандартів. Кожен журналіст, якому відмовили в акредитації, заслуговує на чітке, конкретне та прозоре пояснення причин відмови”, — зазначив Каспар. 
У п’ятницю, 26 червня, ІРІ та 14 організацій, що захищають свободу преси, надіслали листа генсеку НАТО Марку Рютте, закликавши Альянс переглянути рішення щодо акредитації.
“Якщо уряди країн, які приймають саміт, можуть фактично не допускати журналістів до міжнародних медіаподій, про це потрібно відкрито заявити”, — зазначила журналістка Ішин Елічін, якій відмовили в акредитації.
“Недопуск журналістів без пояснень обмежує свободу ЗМІ та, зрештою, обмежує права громадськості на отримання незалежної інформації про роботу НАТО”, — додала вона.
За словами заступника директора європейського відділення Нumаn Rіghts Wаtсh Бена Ворда, представники НАТО повинні чітко заявити, що Альянс, заснований на проголошених спільних цінностях демократії, верховенства права та прав людини, “жодним чином не може виправдовувати репресивний підхід турецької влади напередодні саміту”.
Заходи Туреччини викликають занепокоєння у НАТО.
“Саміт не повинен використовуватися як привід для репресій”, — зазначив один із дипломатів Альянсу.
“Ми уважно стежимо за цими подіями та регулярно порушуємо ці питання під час наших двосторонніх контактів”, — додав високопоставлений дипломат НАТО. 
За словами джерела Роlіtісо, НАТО підтримує контакти з турецькими чиновниками з метою перегляду списку акредитованих журналістів.
“Коли авторитарний [уряд] приймає саміт, ми отримуємо довільну акредитацію ЗМІ та понад 200 затриманих у межах якоїсь превентивної операції. На жаль, здається, ніщо з цього не заважає Рютте спати вночі”, — написав у соцмережах депутат Європарламенту Начо Санчес Амор. 
У рейтингу свободи преси організації “Репортери без кордонів” Туреччина посідає 163-тє місце серед 180 країн — це найнижчий показник серед усіх 32 членів НАТО. За кількістю ув’язнених журналістів країна посідає третє місце в Європі після Азербайджану та Росії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Роlіtісо: Рютте знайшов спосіб утримати Трампа в НАТО



Цьогоріч саміт НАТО відбудеться на тлі дедалі більшої невизначеності в Альянсі через політику президента США Дональда Трампа. Наміри адміністрації Трампа переглянути зобов’язання США перед НАТО посилюють відчуття нестабільності серед союзників. Як наслідок, зростають сумніви щодо спроможності НАТО гарантувати захист своїм членам, а це сприяє поглибленню кризи оборонного союзу, писав у статті для ZN.UА Володимир Кім. 
Про те, чого очікувати від цьогорічного саміту НАТО, зокрема Україні, — у статті "Без ілюзій: навіщо Україна їде на саміт НАТО в Анкарі".

Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні продовжує просувати реформу виборчої системи країни, яку опозиційні партії називають авторитарною спробою забезпечити собі перемогу на парламентських виборах наступного року, пише Fіnаnсіаl Тіmеs.
Напередодні парламентських дебатів, які мають розпочатися у п'ятницю, Мелоні заявила, що запропоновані зміни покликані гарантувати країні стабільний уряд після багатьох років політичної нестабільності, яка, за її словами, тривала до приходу її уряду до влади.
«Сьогодні нас сприймають як острів стабільності в Європі. Раніше ж Італія була нестабільною країною у більш стабільній Європі. Я точно не хочу, щоб Італія знову стала нестабільною», — заявила Мелоні під час громадського форуму у вівторок.
Ключовим елементом урядового законопроєкту є запровадження пропорційної виборчої системи з так званим «бонусом більшості» — додатковими депутатськими мандатами для політичної коаліції, яка набере найбільше голосів. Це дозволить переможцю сформувати уряд навіть без здобуття абсолютної більшості місць у парламенті.
Щоб претендувати на бонус, який може становити до 17,5% депутатських мандатів, партії повинні йти на вибори єдиною коаліцією та заздалегідь визначити спільного кандидата на посаду прем'єр-міністра. Така норма перегукується з попередньою, але вже відхиленою ініціативою Мелоні щодо внесення змін до післявоєнної Конституції Італії, які передбачали б прямі вибори глави уряду.
Водночас коаліція-переможець повинна отримати щонайменше 42% голосів виборців. Якщо цей поріг не буде досягнутий, додаткові місця розподілятимуться пропорційно між усіма політичними силами.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Хвилюється за рейтинг: Мелоні хоче раніше провести вибори в Італії — ЗМІ



«Це пропорційна система — керує той, хто отримав найбільше голосів. Але вона також забезпечує переможцю парламентську більшість, достатню для п'яти років урядування. Мені здається, що це те, із чим усі могли б погодитися, особливо ліві», — сказала Мелоні.
Політолог Римського університету LUІSS Лоренцо Кастеллані вважає, що реформа виборчої системи свідчить про занепокоєння Мелоні власними перспективами переобрання на виборах, які можуть відбутися вже у квітні наступного року.
На виборах 2022 року правоцентристська коаліція Мелоні здобула впевнену перемогу над роз'єднаною опозицією. Однак нині Демократична партія, популістський «Рух п'яти зірок» та інші опозиційні сили, які вже об'єднувалися для блокування судової реформи уряду, планують спільну виборчу кампанію.
«Зміна виборчого законодавства завжди є ознакою слабкості. Якщо вам доводиться змінювати правила, щоб перемогти, це означає, що ви не дуже впевнені у своїй перемозі», — зазначив Кастеллані.
Опозиційні партії вже пообіцяли зробити все можливе, щоб заблокувати реформу.
«Ми не дозволимо ухвалити цей виборчий закон», — заявила у вівторок лідерка Демократичної партії Еллі Шляйн, додавши, що окремі положення законопроєкту є «очевидно неконституційними».
Її однопартієць Марко Мелоні (не родич прем'єр-міністерки) назвав документ «авторитарним планом концентрації влади в руках однієї людини».
Депутат від меншої опозиційної партії «Більше Європи» Ріккардо Маджі розкритикував законопроєкт як «хаотичне поєднання різних виборчих систем», створене виключно для забезпечення більшості чинній коаліції.
«Італійська політична система знову стає заручницею цієї антидемократичної традиції, коли найбільші партії переписують виборчі правила під власні інтереси», — заявив Маджі.
Запропонована модель значною мірою повторює суперечливий виборчий закон 2005 року, ухвалений за прем'єрства Сільвіо Берлусконі.
Той закон, який отримав неофіційну назву Роrсеllum («свинство»), також передбачав «бонус більшості» й застосовувався на трьох виборах, поки у 2013 році його не скасував Конституційний суд.
Сенатор Лучо Малан, який очолює парламентську фракцію партії «Брати Італії», заявив, що нова система забезпечить країні «стабільний уряд», здатний реалізувати передвиборчу програму, особливо в умовах, коли соціологічні опитування свідчать про майже рівну підтримку двох політичних таборів.
Водночас він заперечив, що новий закон автоматично гарантуватиме перемогу коаліції Мелоні.
«Ми цілком можемо програти. Але якщо країні потрібна сильна й стабільна парламентська більшість — незалежно від того, наша це буде коаліція чи ліва, — такий закон буде кращим», — сказав він.
Вимога заздалегідь визначати кандидата на посаду прем'єр-міністра також може створити проблеми для лівоцентристської опозиції, адже і Еллі Шляйн, і лідер «Руху п'яти зірок» Джузеппе Конте претендують на роль майбутнього глави уряду.
Проєкт закону також істотно ускладнює участь у виборах для малих політичних сил.
Він передбачає, що партії повинні будуть зібрати 500 тисяч підписів для реєстрації своїх списків. Багато хто розцінює цю норму як спробу перешкодити участі у виборах колишнього генерала Роберто Ванначчі та його новоствореного ультраправого руху «Національне майбутнє» (Futurо Nаzіоnаlе).
Ванначчі, який цього року залишив партію віцепрем'єра Маттео Сальвіні «Ліга», останнім часом активно нарощує підтримку серед правих виборців, розчарованих коаліцією Джорджі Мелоні.








Віцепрем'єр Італії образив Макрона через Україну — викликано італійського посла





Колишній депутат від «Ліги», а нині член «Національного майбутнього» Едоардо Цієлло назвав вимогу щодо збору підписів «абсурдною», але заявив, що вона не зупинить розвиток нового політичного руху.

Реакція на рішення Володимира Зеленського про надання одному з підрозділів Збройних Сил України іменування "героїв УПА" була неадекватною, оскільки вона принизила особисто президента України. Про це заявив віцепрем’єр, глава Міністерства закордонних справ Радослав Сікорський в ефірі польського телеканалу ТVN24. 
Глава МЗС зазначив, що коли Зеленський отримав звернення солдатів, «то слід було б задуматися: так, УПА боролася проти радянських, але вона також вбивала поляків». 
Він зазначив, що президенту слід було запропонувати назву конкретного героя, який боровся проти радянської окупації. Водночас, як наголосив Сікорський, «наша відповідь також була неадекватною, бо вона принизила особисто президента України».
«Якби мене запитав президент Навроцький, я б порадив щось інше. Еквівалентом було б, наприклад, назвати аеропорт у Ясіонці «аеропортом жертв УПА», і тоді все було б у порядку», — сказав очільник МЗС.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Навроцький відповів Зеленському на слова про «електоральне» рішення позбавити його ордена Білого Орла



На думку глави польської дипломатії, «президент Навроцький, по суті, позбавив себе можливості вести діалог із президентом важливої країни, яка веде війну». 
Він також зазначив, що хотів би побачити, «які аргументи використає українська сторона, щоб переконати президента Польщі ратифікувати договір про вступ» до Європейського Союзу. 
«Адже переговори — це одне, а наприкінці є договір, який у деяких державах вимагає навіть референдуму, а у нас — підпису глави держави», — зазначив він.
У Сікорського поцікавилися, чи рішення Навроцького, ухвалене наступного дня після розмови прем’єр-міністра Дональда Туска з президентом Зеленським і за кілька днів до Конференції з відновлення України в Гданську, було спробою нашкодити уряду і навіть саботажем цієї конференції. 
«Дійсно, це або злість, або бездумність, але сама конференція виявилася успішною», — зазначив він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Качинський закликав блокувати вступ України до ЄС



Віцепрем’єр також сказав, що сам він не має наміру здавати орден. 
«У європейській культурі ордени відбирають за скоєння злочинів. А тут була розбіжність поглядів щодо дуже важливих історичних питань. Відбирання чи повернення ордена є формою образи», — пояснив він. 
Він також додав, що «польські компанії стануть найбільшими бенефіціарами відбудови України» за умови, що Україна повністю впровадить поглиблену зону вільної торгівлі, європейське законодавство, боротиметься з корупцією, а також будуть чесні тендери та сумлінно виконуватимуться угоди.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Формально Зеленського не позбавили ордена. Варшава не збиралася завершувати процедуру — ексглава МЗС Чапутович



Нагадаємо, представники команди Туска розповіли Оnеt, що Навроцький ухвалив рішення про скасування нагороди Зеленського перед конференцією у Гданську, щоб зірвати її. На захід, який триває в ці дні, з'їхалися офіційні делегації із понад 50 країн та близько півтора десятка глав держав і урядів — це політично невигідно для глави Польщі, адже суперечить його теорії про те, що у ЄС Туска ігнорують, і що він не впливає на мирні переговори. 
Про те, чому союз, що зміцнився під час війни, потребує особливої політичної відповідальності саме зараз, читайте у статті посла Костянтина Єлісєєва для ZN.UА "Україна і Польща: коли важливе починає затьмарювати головне".
Водночас надзвичайний і повноважний посол України Костянтин Єлісєєв у статті «Україна і Польща: коли важливе починає затьмарювати головне» застерігає: коли емоції починають визначати державну політику, а історичні суперечки витісняють стратегічні питання, виграє лише третя сторона. І це — Росія.