Дзеркало Тижня

Співавтори пісні Ваngаrаngа, з якою болгарська співачка Dаrа перемогла на пісенному конкурсі “Євробачення-2026”, заперечили будь-яку причетність російського артиста Філіпа Кіркорова до створення композиції або конкурсного виступу. Про це повідомила румунська редакція французької новинної радіостанції RFІ.
Скандал навколо пісні розгорівся після інтерв’ю Кіркорова російським медіа, у якому він заявив про “співпрацю з Болгарією цього року”. Артист також згадав свого давнього колегу — грецького композитора Дімітріса Контопулоса, який є одним із авторів Ваngаrаngа.
“Коли болгарське телебачення зв’язалося зі мною з проханням підтримати Болгарію цього року, я не міг відмовити”, — заявив Кіркоров та назвав Контопулоса частиною своєї “drеаm tеаm”, з якою працює понад 20 років.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Скандал через голосування на «Євробаченні»: гендиректор Теlеrаdіо-Моldоvа йде у відставку через оцінки Україні та Румунії



Після цього в українських соцмережах почали поширюватися припущення про можливий зв’язок болгарської співачки з російською музичною індустрією. На тлі дискусії Болгарія не отримала жодного балу від українського журі та лише чотири бали від глядачів.
“Я не знаю, хто такий Філіп Кіркоров. Ми четверо авторів — я, Dаrа, Анна та Дімітріс. Це ті люди, з якими я працював у студії”, — зазначив румунський музикант Крістіан Тарча, відомий під псевдонімом Моnоіr.
Контопулос також спростував інформацію про участь російського артиста. Він визнав, що співпрацював із Кіркоровим у минулому над іншими проєктами, пов’язаними з “Євробаченням”, однак цього разу його не залучали дос створення виступу Болгарії.
“Філіп — мій друг. Він мене підтримує. Але ні, цього разу це був інший проєкт”, — наголосив композитор в інтерв’ю RFІ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Протести, бойкоти й скандали: чим завершилося «Євробачення-2026»



Українець Nісhоlаs Сhоbb, який працював креативним радником болгарської делегації, також заперечив причетність Кіркорова до постановки номера. За його словами, ім’я російського артиста не згадувалося на жодному етапі підготовки виступу.
“Про Кіркорова я вперше дізнався сьогодні з Тhrеаds. На всіх етапах підготовки номеру - від моменту обрання пісні учасниці до фінального виступу - жодної згадки про його участь з боку продюсерської чи режисерської команди не було. Тому я не можу підтвердити його причетність до, безпосередньо створення перформансу, над яким я працював”, — підкреслив Nісhоlаs Сhоbb у коментарі для МUZVАR.
Nісhоlаs Сhоbb також припустив, що Кіркоров намагається символічно пов’язати себе з успіхом Болгарії через своє болгарське походження. За словами креативного радника, російський співак, імовірно, хоче “нагадати про себе” на тлі перемоги країни.
Наразі жодних підтверджень причетності Кіркорова до створення Ваngаrаngа немає. Водночас дискусія навколо пісні продовжується як у Болгарії, так і в українському інформаційному просторі.
Після перемоги Dаrа на “Євробаченні-2026” пісня Ваngаrаngа очолила український чарт Sроtіfy. До “Топ-50” увійшли також конкурсні треки представників Румунії, Молдови та України.

У Коломиї вдруге відбулося вручення премії братів Ганущаків, якою відзначають талановитих учнів мистецьких шкіл громади. Цьогоріч лауреатами премії стали 45 юних музикантів.
Про це повідомив міський голова Коломиї Богдан Станіславський у Fасеbооk. Відзнаку присудили учням музичної школи №1 імені Анатолія Кос-Анатольського та музичної школи №2 імені Галини Грабець, які стали призерами обласних і всеукраїнських конкурсів.
Премію створили на честь загиблого військовослужбовця Збройних сил України Ігоря Ганущака, який загинув у квітні 2024 року, захищаючи Україну. Ініціативу у 2025 році започаткував його брат — політик, музикант, а також автор ZN.UА — Юрій Ганущак.
Юрій Ганущак.Міський голова Коломиї Богдан Станіславський / Fасеbооk

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Переможці YUNА-2026: хто отримав головні нагороди музичної премії



“Премія братів Ганущаків — це, найперше, про пам’ять. Пам’ять, яка не згасає, а продовжує жити у звуках інструментів, у кожній зіграній ноті та в серцях нового покоління”, — зазначив міський голова Коломиї.
Під час церемонії вручення премії Юрій Ганущак виконав 14 музичних творів, 12 із яких — разом із дітьми, повідомив музикант у Fасеbооk. Окремо Ганущак виступив із квартетом професійних музикантів, а завершив концерт сольним виконанням прелюдії другої сюїти Баха. За словами Юрія Ганущака, цього року всі 17 лауреатів перших місць у конкурсах виступали разом із ним на сцені. 
“Це було випробовуванням як для мене, так і для них. Тільки одна репетиція. І твори не банальні. Діти старались. Я теж”, — підсумував Юрій Ганущак.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Lеlékа записала музику до італійського серіалу Маrе Fuоrі



Міський голова подякував Юрію Ганущаку за створення премії та підтримку молодих музикантів. Станіславський наголосив, що також радий був долучитися до реалізації ініціативи. 
“Щиро вітаю всіх лауреатів. Нехай ця премія стане для вас потужним стимулом рухатися вперед та підкорювати нові творчі вершини. Дякуємо нашим Героям за можливість жити, навчатися і творити на рідній землі”, — підсумував міський голова Коломиї.
Нещодавно оголосили номінантів десятої Національної кінопремії “Золота дзиґа”. Найбільшу кількість номінацій у короткому списку цього року отримав фільм “Ти – Космос” — стрічка представлена одразу у 12 категоріях.

Австралійська акторка Кейт Бланшетт заявила, що рух #МеТоо “дуже швидко зник” у Голлівуді. Про це вона сказала під час публічної розмови на 79-му Каннському кінофестивалі, коментуючи стан гендерної рівності в кіноіндустрії, передає Тhе Guаrdіаn.
“Він зник дуже швидко, що, на мою думку, цікаво”, — зазначила акторка, коментуючи стан руху #МеТоо в індустрії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Жінки поступово залишають технологічні галузі Європи: чому в ІТ переважно чоловіки



Бланшетт наголосила, що, попри суспільні дискусії останніх років, ситуація на знімальних майданчиках змінюється повільно. За її словами, “щоранку 10 жінок і 75 чоловіків” — це типова пропорція у знімальних командах.
“Я люблю чоловіків, але трапляється так, що жарти стають однаковими… Всім стає нудно, коли заходиш в однорідне робоче місце. Я думаю, що це впливає на роботу”, — заявила Бланшетт.
Водночас американська акторка Джуліанна Мур на заході Кеrіng Wоmеn іn Моtіоn у Каннах відзначила покращення гендерного балансу на знімальних майданчиках за останнє десятиліття. Вона пригадала, як у 2016 році, під час президентських виборів у США, вона та помічниця оператора були єдиними жінками в команді. За її словами, раніше жіноче представництво серед знімальних груп було рідкістю, проте зараз ситуація помітно змінилася на краще
Нагадаємо, що під час Каннського кінофестивалю 2018 року Кейт Бланшетт, яка тоді очолювала журі, долучилася до протесту на червоній доріжці. Вона разом із ще 81 жінкою вийшла на сходи Палацу фестивалів, щоб наочно продемонструвати гендерну нерівність, адже саме така кількість жінок-режисерок потрапляла до головного конкурсу за всю історію фестивалю, тоді як чоловіків-режисерів за цей же період відібрали 1866.

У віці 64 роки помер американський актор озвучування Томас Кейн Робертс, який насамперед відомий роботами в анімації та відеоіграх, зокрема у франшизі «Зоряні війни», де озвучував відомих персонажів Йоду, адмірала Акбара, Бобу Фетта та Квай-Ґона Джинна. По це інформує  Ноllywооd Rероrtеr.
Том почав професійно озвучувати персонажів у 15 років у своєму рідному місті Канзас-Сіті. До закінчення коледжу він знявся у кількох сотнях рекламних роликів, потім переїхав до Голлівуду та почав знімати трейлери до фільмів, мережеві промо, ігри, художні фільми та мультфільми.
Спочатку був «Принц Валіант» від Dіsnеy, потім «Залізна людина», проекти «Зоряних війн», «Дикі Торнберрі», «Суперкришки».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Померла акторка Любов Колесникова — зірка серіалу “Спіймати Кайдаша”



Том найбільш відомий тим, що озвучував майстра-джедая Йоду, адмірала Акбара, адмірала Юларена, головного оповідача, Квай Гон Джина та інших персонажів у художніх фільмах та телесеріалах Luсаsfіlm/Dіsnеy «Останні джедаї», «Пробудження сили», «Соло», «Війни клонів», «Повстанці», «Історії дроїдів», «Lеgо Stаr Wаrs», «Робот-курча: Зоряні війни» та інших.
Окрім озвучування персонажів, Томас Кейн виконував роль диктора для  телевізійної реклами, трейлерів фільмів, промо-роликів для Dіsnеy, Ріхаr, СВS, Dr. Рерреr, Sоny, Sсrubbіng Вubblеs, FОХ, Ноtwіrе, Shоwtіmе, Drеаmwоrks, Wаlmаrt, Unіvеrsаl, Nеtflіх, Nіntеndо, Рrореl, МсDоnаld's, Кеllоgg's, Nісkеlоdеоn.
Він мав головні ролі та ролі спеціальних гостей у фільмах «Арчер», «Гріффіни», «Суперкришки», «Скубі-Ду», «Шрек 3», «Робот-курча», «Кім ПзП», «Месники», «Дім уявних друзів Фостера», «Залізна людина», «Дикі Торнберрі», «Росомаха та Люди Ікс» та десятках інших мультсеріалів, що з'являються вже 25 років.
Також Кейн дублював відомі голоси таких зірок як Морган Фрімен, Ентоні Гопкінс, Патрік Стюарт, Іен Маккеллан, Ліам Нісон для постпродакшену.
Том також був коментатором трьох трансляцій церемонії вручення премії АFІ Lіfеtіmе Асhіеvеmеnt Аwаrd, а також коментував 78-му, 80-ту, 83-ту, 84-ту та 90-ту церемонії вручення премії «Оскар» на АВС.
У Томаса Кейна залишилась дружина та 9 дітей.
Нещодавно повідомлялося про те, що у віці 82 роки помер диктор українського телебачення, народний та заслужений артист України Олександр Сафонов.

Біографічна драма “Майкл” про життя Майкла Джексона перевищила позначку у 700 мільйонів доларів світових касових зборів і повернулася на перше місце міжнародного прокату. Фільм уже називають одним із головних претендентів на статус найуспішнішого музичного байопіка в історії кіно, передає Vаrіеty.
Біографічний фільм “Майкл”, присвячений життю короля попмузики Майкла Джексона, за чотири тижні прокату заробив 703 мільйони доларів у світі. Із цієї суми 421 мільйон стрічка зібрала на міжнародних ринках, а 282 мільйони — у Північній Америці.
За минулі вихідні картина отримала 57,7 мільйона доларів у 83 країнах. Фільм також повернув собі перше місце у внутрішньому та світовому прокаті, що стало рідкісним результатом для четвертого вікенду після релізу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трейлер фільму “Майкл” став найпопулярнішим в історії музично-біографічних фільмів



Стрічка ще не вийшла у Японії — одному з ключових ринків для музичних фільмів. Через це аналітики припускають, що “Майкл” може перевершити “Богемну рапсодію”, яка у 2018 році зібрала 911 мільйонів доларів та залишається найкасовішим музичним байопіком.
Фільм зняв режисер Антуан Фукуа за сценарієм Джона Логана. Головну роль виконав племінник співака Джаафар Джексон, для якого ця робота стала дебютом у кіно. У фільмі також зіграли Колман Домінго, Ніа Лонг, Майлз Теллер, Лора Геррієр та Кет Ґрем.
Сюжет охоплює життя та кар’єру Майкла Джексона від часів Jасksоn 5 до першого світового сольного туру Ваd.  Права на виробництво стрічки продюсер Грем Кінг отримав ще у 2019 році. У лютому 2022 року дистрибуційні права придбала Lіоnsgаtе, а знімання стартували у січні 2024-го після затримки через страйк SАG-АFТRА.
Як зазначає Петро Катеринич у статті “Король помер, хай живе бренд: як спадкоємці Майкла Джексона заплатили мільйони за зручну біографію поп-ідола”, через суворі корпоративні обмеження та вимоги розпорядників спадщини з фінального монтажу стрічки вирізали ключові суперечливі моменти біографії співака. Попри технічну довершеність та переконливу гру Джаафара Джексона, фільм розкритикували за стерильність і принесення історичної правди в жертву фінансовим інтересам.

Українська режисерка Жанна Озірна здобула міжнародну премію Вuіld Yоur Drеаm Аwаrd за дебютний повнометражний фільм “Медовий місяць”. Нагороду вручили в межах 79-го Каннського кінофестивалю, повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
Стрічка “Медовий місяць” увійшла до шортліста з 15 найкращих дебютних іноземних фільмів, які протягом року вийшли у французький кінопрокат. Премія передбачає грант у розмірі 40 тисяч євро для підтримки подальшої творчої роботи режисерки.
Вuіld Yоur Drеаm Аwаrd — міжнародна премія, заснована компанією ВYD спільно з Меdіаwаn. Її метою є підтримка та фінансування молодих кінорежисерів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Українська режисерка отримала премію SЕЕfеst у Лос-Анджелесі



Нагороду вручило міжнародне журі під головуванням китайського режисера Чень Кайге — володаря “Золотої пальмової гілки” Каннського кінофестивалю. До складу журі також увійшли французька акторка та режисерка Мелані Лоран, режисерка й акторка Афсія Ерзі, французько-алжирський режисер Ян Деманж, а також кінокритик і журналіст Тьєррі Шезе.
Романтичний трилер “Медовий місяць” розповідає про молоде подружжя Тараса та Олю, які після вечірки з друзями залишаються на першу ніч у новій квартирі в невеликому містечку поблизу Києва. Уже на світанку їхнє життя різко змінюється — вони не встигають виїхати, а під будинком з’являються російські окупанти.
Головні герої опиняються замкненими у власній квартирі без електрики, води та зв’язку. Протягом п’яти днів вони переживають випробування, які залишають лише правду про них самих та справжню близькість між двома людьми.

Нагадаємо, що український режисер Мстислав Чернов цього року очолив журі премії “Золоте око” (L’Œіl d’Оr) на Каннському кінофестивалі. Ця нагорода присуджується за найкращий документальний фільм із програми фестивалю та суміжних відбіркових секцій.

У віці 82 років помер народний та заслужений артист України, старший диктор Українського телебачення Державної телерадіомовної компанії України Олександр Сафонов. Про це повідомив тележурналіст Микола Канішевський та Національна спілка журналістів України.
Сафонов понад 40 років працював в професії диктора, розпочавши свій шлях на Львівському обласному телебаченні в 1967 році. Пізніше з 1978 по 2003 рік став незмінним диктором прогнозу погоди на телебаченні.  З 1980-х років Сфонов переїхав до Києва, де працював ведучим головних урядових та державних заходів в палаці «Україна».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Померла акторка Любов Колесникова — зірка серіалу “Спіймати Кайдаша”



Після виходу на пенсію ще шість років працював на Українському радіо. Однак в 2010 році переніс кілька інсультів, що позначилось на його здоров’ї. Сафонов переїхав з Києва в Черкаську область, де донині його доглядала близька родичка.
«З першого дня, з перших хвилин війни вірив у нашу Армію, в нашу Перемогу! Мене тримає віра. Слава Україні!», — передає його слова НСЖУ.
Олександра Сафонова поховали 17 травня на сільському цвинтарі в селі Станція Поташ Уманського району Черкаської області.
Раніше повідомляося про те, що на 75-му році життя померла заслужена артистка України, провідна акторка Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка Любов Степанівна Колесникова.

Під час війни людина втрачає не лише відчуття безпеки. Часто їй стає важко пояснити собі власний досвід. Вербалізувати його заважають травма, виснаження та постійна близькість загрози.Українські лікарі та психотерапевти сьогодні працюють із безпрецедентним рівнем колективної травматизації. Водночас європейські науковці намагаються переосмислити сам підхід до психічного здоров’я в умовах тривалої війни, коли «повернення до безпечного життя» для мільйонів людей поки залишається неможливим. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Росіяни пошкодили понад 2500 культурних об'єктів в Україні — Мінкульт Саме цим питанням було присвячено міжнародний симпозіум «Навігація травми та відновлення: медицина, суспільство та культура у часи війни», який відбувся в австрійському місті Кремс. У центрі дискусії опинилися не лише клінічні аспекти лікування травми, а й роль культури як одного з механізмів психологічного виживання та відновлення цілісності.Організатором симпозіуму став Дунайський приватний університет — один із небагатьох європейських академічних майданчиків, де культуру та мистецтво розглядають не як «додаток» до медицини, а як важливу частину роботи з травмою. Ініціаторкою цієї міждисциплінарної дискусії стала австрійська науковиця, професорка, президентка Дунайського приватного університету Марга Б. Вагнер-Пішель, відома підтримкою України та роботою у сфері ментального та соціального здоров’я. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Сtrl Wаr: як український геймдев перетворився на зброю, валюту й культурну дипломатію всупереч державі

Мистецтво робить травму видимою

Одним із центральних інтелектуальних голосів симпозіуму став австрійський історик культури, філософ і публічний інтелектуал Томас Махо, почесний член Фундації «Геракл-Геба» Дунайського університету.Українські та австрійські фахівці у сфері ментального здоров'я Надано Dаnubе Рrіvаtе UnіvеrsіtyМахо запропонував дивитися на травму значно ширше, ніж як на клінічний діагноз. На його думку, війна руйнує не лише психіку людини, а й її внутрішній зв’язок зі світом та відчуттям реальності. Саме тому культура стає не другорядним елементом, а одним зі способів повернути людині здатність осмислювати пережите.У цьому контексті Махо звернувся до ідей британського психоаналітика Стівена Фроша, який досліджував, як війна починає проникати у сни та внутрішній світ людини.«Сирени, дрони та вибухи вже не просто структурують повсякденне життя, а починають проникати й у самі сни. Звук перетворюється на психологічний метроном», — поділився Махо однією з ключових ідей Фроша.На його думку, саме мистецтво та культура здатні зробити видимими ті виміри травми, які часто вислизають від прямої мови.«Травму неможливо зцілити лише медициною. Її також потрібно розповідати, робити видимою, пам’ятати й осмислювати через культуру», — наголосив Махо. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Кіностудію Довженка внесли до "Скарбів європейської кінокультури"

Театр під обстрілами

Репетиції між повітряними тривогами та прем’єри у бомбосховищах стали новою реальністю для багатьох українських театрів. Один із них — Херсонський музично-драматичний театр імені Миколи Куліша, один із найбільших на півдні України.Після деокупації міста театр не припиняв діяльності ні на день, попри те, що працює в так званій червоній зоні.Херсонський театр після обстрілу у квітні Надано Херсонським музично-драматичним театром імені Миколи КулішаЛише з початку цього року будівля театру двічі зазнала обстрілів: російські снаряди пошкодили дах, фасад і внутрішні приміщення. Але працівники щоразу усувають наслідки руйнувань і повертаються до репетицій. Вистави проводять у бомбосховищах — у інших районах міста.«Ми не думаємо про евакуацію до безпечних регіонів, бо тоді постає просте питання: на кого ми залишимо нашого глядача? — каже директор театру Олександр Книга. — Люди приходять на вистави, й для них це доказ, що нормальне життя можливе. Якщо працює театр — отже, надія є».Олександр Книга, директор Херсонського музично-драматичного театру Надано Херсонським музично-драматичним театром імені Миколи КулішаЗа роки повномасштабної війни театр створив понад два десятки прем’єр і об’їздив із гастролями пів країни. Водночас, за словами Книги, інтерес до театрального мистецтва лише зріс, особливо серед молоді. Глядачі готові вистоювати в довгих чергах і полювати на квитки за кілька тижнів чи навіть місяців до початку вистави.«Театр став для українців ментальною терапією. Це вже не просто можливість відволіктися. Це простір, де люди намагаються зрозуміти, ким вони є і за що тримаються, коли все навколо руйнується», — зазначає директор театру імені Куліша. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У Мінкультури назвали кількість знищених за час війни пам'яток

Майстерня в центрі Харкова

У середмісті Харкова, яке регулярно зазнає російських ракетних і дронових атак, розташована майстерня відомого українського художника Вачагана Норазяна.Нещодавно до нього повернулася картина, написана 25 років тому. Будинок, у якому вона зберігалася, зруйнований обстрілом. Але сама картина дивом уціліла — пробита в тридцяти місцях уламками. Після пилу, попелу й вогню вона, за словами художника, набула майже божевільного вигляду. Норазян хоче її відновити та залишити як свідчення війни. Картина харківського художника Вачагана Норазяна вижила після обстрілу Художник Вачаган НоразянСаме майстерня стала для художника простором, де він переживає найважчі обстріли й знаходить сили для відновлення.Надано Херсонським музично-драматичним театром імені Миколи КулішаКартина "Ангел" дивом вціліла під час обстрілу Харкова «Безумовно, мистецтво є формою терапії, — ділиться художник. — Саме в такий час воно стає синонімом життя. Люди приходять на виставки й ніби забувають, що триває війна. Вони заспокоюються, і це повертає їх у стан мирного життя».За його словами, після початку великої війни багато людей, зокрема військових, почали звертатися до творчості інтуїтивно як до способу зберегти внутрішню рівновагу.

Як культура працює з травмою

Український психіатр і психотерапевт Дмитро Бойко, який працює з військовими та комбатантами, впевнений: українська ситуація радикально відрізняється від більшості моделей, на яких будувалися класичні протоколи лікування ПТСР.Дмитро БойкоНадано Dаnubе Рrіvаtе Unіvеrsіty«Більшість клінічних протоколів лікування ПТСР у військових будуються на двох припущеннях: що пацієнт є професійним військовим і що він повертається в безпечне мирне середовище. Але в українських реаліях не працює жодне з них», — пояснює він.До 2022 року більшість українських військових були цивільними — вчителями, лікарями, інженерами, підприємцями. Багато хто з них добровільно вступив до війська протягом перших 74 годин вторгнення. І сьогодні вони повертаються не до мирного життя, а до країни, яка продовжує жити у війні.Саме тому, за словами Бойка, дедалі більшого значення набувають не лише клінічні інструменти, а й ширші форми психологічної підтримки, зокрема культура та мистецтво.Особливу роль сьогодні відіграє література, написана самими військовими.«Людина читає про досвід, який мала сама, й розуміє: «Я не один». Це дає відчуття належності й самовалідизації», — каже психотерапевт.На його думку, книжка або культурний досвід інколи стають першою безпечною точкою контакту людини з власною травмою, особливо тоді, коли вона уникає прямого звернення по психологічну допомогу. Психіатр пригадав випадок, коли він запропонував військовому спершу почитати книгу, а вже потім той звернувся по терапію.Водночас культура допомагає суспільству руйнувати небезпечні міфи про військових.«Мені дуже боляче чути висловлювання на кшталт: «Усі повернуться з ПТСР, усі повернуться травмованими». І вже інша крайність — це повна героїзація військових, коли їх сприймають як якихось богоподібних людей без людських потреб і слабкостей», — каже Бойко.На його переконання, обидва полюси однаково небезпечні, адже позбавляють військових права залишатися людьми зі своїми емоціями, втомою та страхом.Окремо Бойко каже про те, що після пережитої війни людина часто вже не може повернутися до своєї довоєнної ідентичності: «Після лікування травм у наших комбатантів часто відбувається побудова нової ідентичності. Неможливо повернутися в те місце, де я був до початку війни. Це вже буду я з новим досвідом».Саме тому, на його думку, мистецтво, музика, поезія та література допомагають людині повернути відчуття живості.«Нам не так важливо позбутися конкретного симптому, як повернути людину до повноцінного життя», — наголошує психотерапевт.Професорка Полтавського державного медичного університету Лариса Герасименко додає, що Україні сьогодні важливо не лише накопичувати власний досвід роботи з травмою, а й інтегрувати європейські підходи: «Попри колосальний практичний досвід, нам бракує системності, яка вибудовувалася в ЄС роками. В Європі основну допомогу надають на рівні громад — через центри психічного здоров’я та мобільні бригади, а не лише у великих психіатричних лікарнях. Нам важливо перейняти модель, де пацієнт залишається включеним у соціум». ВАС ЗАЦІКАВИТЬ “Культура смерті і терору”: 22 країни виступили проти повернення Росії на Венеційську бієнале

Арттерапія як мова травми

За даними ВООЗ, близько 70% українців повідомляють про симптоми тривоги, депресії або сильного стресу, але лише кожний п’ятий звертається по професійну допомогу.За цих обставин творчі практики дедалі частіше стають одним із механізмів психологічної адаптації.«Арттерапія особливо важлива на ранніх етапах роботи зі стрес-асоційованими розладами, — пояснює лікарка-реабілітолог та арттерапевтка Анастасія Животовська. — Вона допомагає знизити емоційне напруження, відновити відчуття безпеки та активізувати внутрішні ресурси людини».Багато травматичних переживань зберігаються у фрагментованій, образній або тілесній формі, тому їх складно одразу інтегрувати через розмовну терапію. Саме з цим і працює арттерапія. Це може виглядати просто: малювання, робота з кольором, музика або навіть створення колажу. Але за цією простотою стоять складні психологічні механізми відновлення контакту з тілом та поступове повернення відчуття контролю.Українські лікарі — Анастасія Животовська, Дмитро Бойко та Вадим Рудь Надано Dаnubе Рrіvаtе Unіvеrsіty«Арттерапія дає змогу безпечно наблизитися до складного досвіду, не травматизуючи людину повторно. Вона допомагає опрацьовувати переживання опосередковано, через образ. Й іноді достатньо однієї сесії, щоби знизити рівень тривожності та внутрішнього напруження», — зазначає Животовська.Водночас фахівці наголошують: арттерапія не замінює професійного лікування, але може стати важливою частиною процесу відновлення.

Австрія виводить культуру на перший план

Австрійська науковиця, засновниця та голова правління Фундації «Геракл-Геба» Дунайського приватного університету Марга Б. Вагнер-Пішель упевнена, що творчість сьогодні не є декоративним елементом чи елітарною розкішшю. На її думку, це один із доведених шляхів до психологічної стабільності та відчуття сенсу.Марга Б. Вагнер-Пішель Надано Dаnubе Рrіvаtе Unіvеrsіty«Раніше наукова спільнота часто дивилася на мистецтво зверхньо, оскільки воно не піддавалося науковій верифікації. Сьогодні ж ми знаємо, що досвід взаємодії з мистецтвом має виразний позитивний вплив на здоров’я», — каже професорка.На її переконання, мистецтво дає змогу побачити людину значно ширше, ніж це можливо через самі лише клінічні показники: «Мистецтво розширює наше сприйняття далеко за межі того, що можна виміряти суто природничо-науковими методами. У взаємодії медицини та мистецтва закладено спільну інтенцію: зрозуміти людину в її цілісності поза межами самих лише показників і цифр».Університет вивчає вплив музики та мистецтва на психічне здоров’я, а також видає науково-популярні книги, присвячені зв’язку між медициною, культурою та літературою. Одне з таких видань — «Цілюща сила літератури» (Тhе Неаlіng Роwеr оf Lіtеrаturе) — досліджує, як література поєднує лабораторне знання з реальним людським досвідом.«Звернення до літератури суттєво збагачує медицину. Якщо медицина, з її переважно науковою орієнтацією, зосереджена на об’єктивації фактів, то література здатна наповнити це об’єктивне змістом і життям, відкриваючи погляд на безмежний горизонт різноманітних людських світів», — додає Марга Б. Вагнер-Пішель.Родина професорки Вагнер-Пішель також пережила досвід вимушеного переміщення після Другої світової війни, тому вона добре розуміє довготривалі наслідки війни для людської психіки та суспільства.Саме тому цю міжнародну співпрацю сьогодні зосереджено не лише на академічному обміні. Українські й австрійські фахівці намагаються спільно шукати нові методи допомоги людям, які пережили травму. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У Канаді випустили золоту монету у формі писанки — данину культурній спадщині України СимпозіумНадано Dаnubе Рrіvаtе UnіvеrsіtyДо цього діалогу поступово долучаються інші австрійські університети та дослідницькі інституції. Співпраця передбачає створення освітніх програм, підтримку реабілітації, а також довгострокові дослідження впливу війни на психічне здоров’я.Симпозіум у Кремсі показав іще одну важливу річ: культура під час війни перестає бути питанням естетики чи дозвілля. Для багатьох людей вона стає способом втримати психіку від руйнування та зберегти цілісність.

20 років тому українські кінотеатри вперше накрило «румунською хвилею»: у прокат вийшов фільм 39-річного режисера Крісті Пую «Смерть пана Лазареску». Майже тригодинна стрічка про поневіряння літнього жителя Бухареста, якого бригада швидкої допомоги всю ніч возила від клініки до клініки (й скрізь отримувала відмову в госпіталізації), раптово стала міжнародною сенсацією.Завдяки цьому фільму молоді румунські кінематографісти змогли перемогти у війні з чиновниками від кіно радянського вишколу — та створити унікальну систему кіновиробництва, яка приносить мільйони до бюджету країни й забезпечує тисячі робочих місць для професіоналів індустрії.

Кіно як діагноз

Румунське кіно початку 2000-х здійснило неможливе. Головні світові кінофестивалі захопили аскетичні фільми тридцятирічних румунських режисерів, зняті буквально за копійки. У фокусі фільмів Крісті Пую, Крістіана Мунджіу та Корнеліу Порумбою — життя простої людини, яка опинилася в позачассі між європейським капіталізмом і бюрократичним абсурдом соціалістичної Румунії. Виявилося, що з розпадом соцблоку він нікуди не зник.Уміння посміятися з цього абсурду й трагедії стало такою ж візитівкою «хвилі», як брудний реалізм, зерниста фактура кадру та дивовижна достовірність у кожному жесті й кожному слові. Тож не дивно, що за фільмом «Смерть пана Лазареску» стоїть реальна історія. У квітні 1997 року всю країну сколихнула так звана справа Константіна Ніки, яка стала символом глибокої кризи румунської системи охорони здоров’я. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Nеtflіх створює ШІ-студію для виробництва анімації 55-річного пана Ніку, який страждав на низку серйозних захворювань, усю ніч відфутболювали від однієї лікарні Бухареста до іншої — адміністратори не бажали псувати статистику, якщо проблемний пацієнт помре в їхню зміну. Над ранок медсестра й водій швидкої допомоги просто висадили старенького на тротуар біля однієї з лікарень, де він, власне, й помер. Цей випадок шокував румунське суспільство. Розслідування тривало майже вісім років, і зрештою й медсестра, й водій отримали тюремні строки за вбивство.2001 року, коли ця історія набула розголосу в усій Румунії, Крісті Пую й сам постійно перебував у лікарнях.

«Чорнуха» починає й виграє

Його дебютний фільм «Товар і гроші» — знята лише за 100 тис. євро історія трьох молодих людей із румунської глибинки, які вплутались у кримінальну авантюру, щоб відкрити власний торговельний кіоск, — справила на батьківщині ефект вибуху бомби.Крісті Пую взяв найромантизованіший кіножанр — роуд-муві, але замість «духовної подорожі» провів своїх героїв похмурим узбіччям життя румунської провінції початку 2000-х, показаної без прикрас. Консервативна критика буквально розмазала режисера по газетних шпальтах. Його звинувачували не лише в очорненні, а й навіть у непрофесіоналізмі: мовляв, Крісті Пую зняв не фільм, а «аматорське домашнє відео».Старе покоління кінематографістів, яке сформувалося ще за соціалізму, не розуміло нової кіномови, що ґрунтувалася на гіперреалізмі «Догми-95» та фільмах братів Дарденнів. Особливо дісталося діалогам. У румунському кіно старої школи нормою вважалися літературно бездоганні репліки й театральні інтонації, а герої «Товару і грошей» розмовляли мовою вулиці, як тисячі інших молодих румунів по цей бік екрану — тобто як уміли.А ось молодь упізнала в цьому фільмі себе: покоління перехідного періоду, змушене виживати у світі дикого посткомуністичного капіталізму, де головне — саме «товар і гроші». Фільм миттєво розлетівся на піратських відеокасетах (офіційний прокат майже вмер, 2000 року в країні не було знято жодного фільму) і став першою за п’ять років румунською стрічкою в Каннах. За легендою, Крісті Пую відправив касету кураторці секції «Двотижневик режисерів» Марі-П’єр Масіа через цілковиту безнадію.«Товар і гроші» не викликав сенсації на фестивалі, зате став точкою відліку всієї «румунської нової хвилі». А надміру тривожний невротик Крісті Пую, схильний до іпохондрії та панічних атак, пережив важку особисту кризу. В Румунії 2001 року культури психотерапії просто не існувало. Вважаючи себе смертельно хворим, режисер постійно проходив медобстеження, намагаючись зрозуміти, від чого, власне, він помирає. За два роки, проведені в коридорах бухарестських лікарень і пунктах швидкої допомоги, він устиг відчути на власній шкурі останню добу свого майбутнього героя, пана з промовистим ім’ям і прізвищем Данте Лазареску. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Український фільм про насильство під час війни отримав головну нагороду фестивалю в Польщі Але шлях фільму на екрани був геть не простим. Крісті Пую двічі  (2001 та 2003 року — й обидва рази безрезультатно) подавав заявки на фінансування до Національної ради кінематографії Румунії, проте бюрократи знову звинуватили режисера в паплюженні румунської дійсності. У відповідь Пую публічно звинуватив чиновників Нацради й стару гвардію режисерів у корупції та кумівстві. Суспільна дискусія виявилася настільки драматичною, що призвела до реформи національного кіновиробництва.

«Нова хвиля» проти комісара Міклована

До початку 2000-х років розподіл грошей у румунському Національному центрі кінематографії нагадував закритий клуб, де засідали заслужені діячі радянського вишколу. Молоді румунські режисери — а в перших лавах був саме Крісті Пую та його колега Крістіан Мунджіу — силою вибили для себе нові правила гри, влаштувавши 2003 року публічний бунт проти номенклатури.Вони зробили надбанням громадськості той пікантний факт, що члени журі Центру кінематографії, які розподіляють державні гранти, голосують за фінансування власних проєктів. (Знайома ситуація, чи не так?)У жорсткій полеміці з головним «генералом від кіно» Серджіу Ніколаєску — глядачі старшого покоління мають пам’ятати його серію неонуарів і міських вестернів про комісара Міклована — молодих режисерів підтримала авторитетна газета Соtіdіаnul. Грандіозний скандал призвів до реформи Закону про кінематографію 2005 року, коли уряд був змушений розпустити стару комісію та змінити правила проведення пітчингів.За зразок узяли французьку систему оцінювання проєктів, яка виключала кумівство: відтепер на перший етап конкурсу сценарій подавався без зазначення імені автора. А на другому етапі, за новими правилами, додаткові бали приносили призи на міжнародних фестивалях. І щойно фільми на кшталт «Смерті пана Лазареску» стали фестивальними сенсаціями, молоді автори взяли реванш. Система була змушена фінансувати їхні нові проєкти згідно із законом, незалежно від того, подобалися вони «старій гвардії» чи ні. Та головне — завдяки реформі Національний центр кінематографії став незалежним від держфінансування. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ А вас попереджали: як кіно нагнітало страхи навколо ШІ Проте все це було ще попереду. А наразі Крісті Пую створив власну незалежну студію Маndrаgоrа, знайшов незалежні інвестиції та зняв фільм за сміховинну навіть за європейськими мірками суму 350 тис. євро.

Скандальний шедевр

На Каннському кінофестивалі 2005 року «Смерть пана Лазареску» викликала фурор, вигравши головний приз у другій за статусом програмі «Особливий погляд». Похмура, абсурдна, просякнута чорним гумором посткомуністична реальність без прикрас стала тією унікальною кіномовою, на яку чекав світовий глядач від Східної Європи.Буквально наступного року Корнеліу Порумбою здобув «Золоту камеру» в Каннах за фільм «12:08 на схід від Бухареста» (2006), а ще за рік Крістіан Мунджіу взяв «Золоту пальмову гілку» за стрічку «4 місяці, 3 тижні і 2 дні» (2007). Феномен остаточно склався.«Смерть пана Лазареску» знімали в тісних квартирах і вузьких коридорах реальних лікарень, де знімальній групі особливо не було де розвернутися. Ручній камері оператора Олега Муту (вихідець із Молдови, який навчався в Бухаресті) була потрібна складна хореографія в замкнутому просторі. Тож, попри оманливу простоту квазідокументального стилю Крісті Пую, фільм ретельно продуманий до останнього жесту, а всі медичні терміни й діагнози — реальні.Хоча деякі сцени можуть здатися гротескними, Крісті Пую зняв свій фільм як гранично точний, майже документальний зліпок реальності. Саме такою була повсякденність у клініках Бухареста, іноді навіть страшнішою. (Утім, якщо ви лікувались у районних лікарнях України, вас уже нічим не злякати). ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Кіностудію Довженка внесли до "Скарбів європейської кінокультури" Але в Румунії фільм цілком очікувано спричинив грандіозний скандал. Медичні чиновники й самі лікарі сприйняли «Смерть пана Лазареску» як цілеспрямовану атаку. Ображені медики звинувачували Крісті Пую в наклепі, стверджуючи, що фільм демонізує румунських лікарів, які працюють на виснаження в умовах хронічного недофінансування.Цікаво порівняти скандал навколо «Смерті пана Лазареску» з реакцією на пізніший шедевр «румунської хвилі» «Поліцейський як прикметник» (2009) Корнеліу Порумбою — історію про те, як державна машина перемелює два непомітні «гвинтики» системи. Це підліток, який бавиться після школи гашишем, і молодий поліцейський-ідеаліст, котрий вірить, що от-от у Румунії, як і в усій решті Європи, декриміналізують вживання, й не хоче ламати хлопчикові життя.Фільм разюче ілюструє ту саму «банальність зла», яке чинять утомлені люди в сірих кабінетах, що просто звіряються зі словником і «діють за інструкцією». У стрічці Корнеліу Порумбою головний злочин — це не куріння гашишу, а сліпе підпорядкування букві закону.В інтерв’ю один із провідних акторів «хвилі» Влад Іванов (який геніально зіграв того самого начальника зі словником) розповідав, що на прем’єру «Поліцейського» в рідному місті режисера Васлуї прийшли начальник місцевої муніципальної поліції, очільник поліції повіту та інші високопоставлені силовики. Поліційні чиновники залишилися задоволені фільмом. Замість очікуваної «чорнухи», перевертнів у погонах і тортур затриманих — дуже точна, рутинна й реалістична картина поліційної роботи, в якій неухильно дотримуються законів. Увесь моральний жах цієї історії пройшов повз поліційних чиновників.Показово, що легких наркотиків у Румунії так і не легалізували. Ба більше, два роки тому так званий закон 2 травня зробив законодавство ще жорсткішим — після ДТП, у якому загинуло двоє студентів.Іще один парадокс «Смерті пана Лазареску» — в тому, що гроші на зйомки цього безкомпромісного фільму про злидні й жахи безкоштовних лікарень дав Боббі Пеунеску, син одного з наймогутніших і найбагатших олігархів Румунії. Перемога в Каннах відкрила студії Маndrаgоrа доступ до європейських грантів, Боббі Пеунеску увійшов до елітарного клубу світових кінопродюсерів, а згодом і сам почав знімати кіно як режисер. Хіба ж не іронічно: критикувати дикий посткомуністичний капіталізм коштом цього самого дикого капіталу.

Як цей фільм капіталізував індустрію

Сьогодні в Румунії навчилися заробляти на кіно: залучені інвестиції працюють на індустрію загалом. Це дуже прагматична й чітко побудована система, в якій не використовують жодного євроцента з податків громадян. Фонд Національного центру кінематографії поповнюється завдяки самій індустрії розваг: відсоткам із продажу квитків у кіно та DVD-дисків, рекламі на телебаченні й навіть доходам від азартних ігор.Окрім того, румуни — майстри копродукції. У проєкти активно інвестують європейський фонд Еurіmаgеs, французький Аіdе аuх Сіnémаs du Моndе, а також різноманітні німецькі та швейцарські інституції. Останніми роками на ринок зайшли НВО Еurоре і Nеtflіх, які активно вкладають гроші в локальний контент.Водночас у самій Румунії похмурі шедеври «хвилі» поза межами Бухареста ніхто особливо не дивиться. Мало задоволення йти у свій вихідний до кінотеатру на депресивну драму про кримінальний аборт за часів Чаушеску, тому касу роблять глядацькі комедії. Невибагливі румунські хіти на кшталт «Бічі Маямі» (2020) або «Тімбілдингу» (2022) збирають у національному прокаті мільйони доларів, обганяючи навіть голлівудські блокбастери. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Як Альфред Гічкок змінив кіно — і чому ми досі не позбулися його впливу А 2024 року держава оновила програму Саsh Rеbаtе для іноземних інвесторів і копродукцій, яка гарантує повернення 30%, причому максимальна сума повернення може сягати 10 млн євро на один проєкт. Так один із головних знімальних майданчиків Східної Європи перетворився на один із найвигідніших.Великі румунські комплекси Саstеl Fіlm Studіоs або Вuftеа Studіоs пропонують голлівудським та європейським шоуранерам повний цикл послуг за світовими стандартами, включно з фахівцями зі спецефектів. Їхня робота коштує дешевше, ніж у Західній Європі чи США, а після закінчення зйомок держава ще й повертає до 30% від витрат. Голлівуд і стримінги заощаджують бюджети, а Румунія отримує робочі місця, податки та постійне оновлення передових технологій.Зокрема тут знімали суперхіт Nеtflіх від Тіма Бертона «Венздей». Знаменита академія «Невермор» — це реальний замок Кантакузіно в румунському місті Буштень, а інтер’єри фільмували в історичних особняках Бухареста.

Чому не вийшло в Україні?

Питання риторичне. У ті роки, коли формувалася «румунська хвиля», Україна теж опинилася в полі зору європейських фондів. Але українське кіновиробництво в середині 2000-х було щільно прив’язане до російського кіноринку, що виключало національну самобутність та антиімперську риторику. А нечувана корупція не давала змоги зайти на ринок західним інвесторам.Якщо в Румунії відбулася швидка «зміна варти», то в Україні важелі управління ще довго залишались у руках людей, які сформувались у радянській системі. Причому консерватори контролювали все — від професійної кіношколи, де вчили знімати кіно за лекалами 1970-х років ХХ століття, до управління виробничими потужностями. Точнісінько так само, як у випадку з Крісті Пую, будь-які спроби експериментувати з формою часто сприймались як «непрофесіоналізм», а гострі соціальні теми таврувались як горезвісна «чорнуха».Але ж будь-яка «хвиля» в кіно — це не лише пошуки нової кіномови, а ще й художнє осмислення свого часу.Тут із великим відривом лідирує «Плем’я» (2014) Мирослава Слабошпицького з його геніальною метафорою глухоти та німоти суспільства олігархічної доби, де пересічний українець реально не має голосу. І це, звісно ж, минулорічний хіт режисера Павла Острікова «Ти — космос». Задуманий іще до повномасштабного вторгнення, фільм в унікальний спосіб увійшов у резонанс зі світовідчуттям людини перед обличчям великої війни.Водночас сказати, що головні успіхи українського кіно попереду, було б жахливим лицемірством: багато професіоналів воюють зі зброєю в руках, і багатьох уже немає в живих. На цьому тлі чимало українських кіношників успішно інтегрувались у кіновиробництво інших країн. Зокрема, мабуть, і в румунське.

Болгарія, яка востаннє була представлена на Євробаченні у 2022 році, здобула перемогу у фіналі ювілейного конкурсу. Пісню Ваngаrаngа виконавиці DАRА підтримали голосами телеглядачі і журі.

DАRА – Ваngаrаngа: переклад пісні

ПовстаньПіддайся сліпучим вогнямЦієї ночі ніхто не заснеЛаскаво просимо на бунтПовстаньПіддайся сліпучим вогнямЦієї ночі ніхто не заснеЛаскаво просимо на бунт (Я, я, я, я) Бангаранга, бангаранга, бангарангаБангаранга, бангаранга, бангарангаСліпучі вогніЛаскаво просимо на бунт (Я, я, я, я) Я янгол, я демон, я божевільна без причиниЯ водійка, я спокусниця, я не слідкую, я лідеркаДозволь тебе розтрусити, розтермосити, розбуркатиЯ зачеплю тебе, залишу в розбраті ПовстаньПіддайся сліпучим вогнямЦієї ночі ніхто не заснеЛаскаво просимо на бунт (я, я, я, я) Бангаранга, бангаранга, бангарангаБангаранга, бангаранга, бангарангаСліпучі вогніЛаскаво просимо на бунт (Я, я, я, я) Близько до краю, відчуваю це всерединіТіла стикаються, скоро полетять іскриТак, яЯ, я скоро зійду з розуму, з розуму Бангаранга, бангаранга, бангарангаБангаранга, бангаранга, бангарангаСліпучі вогніЛаскаво просимо на бунт (Я, я, я, я) Я бунтарка (Бунтівниця), я небезпечна (Небезпека)Я борюся (Стою) за свободуДозволь тебе запалити, окрилити, засвітитиДавай, дозволь захопити тебе так, що ти залишишся знесиленим Співачка Lеlékа з піснею Rіdnym, яка представляла Україну, отримала 221 бал та посіла дев'яте місце. За прогнозом букмекерів, Болгарія входила в топ-10 потенційних переможців.

Переможцем пісенного конкурсу «Євробачення-2026» стала Болгарія з піснею Ваngаrаngа у виконанні DАRА. Країна отримала сукупно 516 балів.
Друге місце посів Ізраїль з результатом у 343 бали.
Замикає трійку лідерів Румунія з результатом 296 балів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна на "Євробаченні" отримала бали від професійних національних журі дев'яти країн



Україна отримала 221 бал та посіла дев'яте місце.

Нагадаємо, що напередодні гранд-фіналу 70-го “Євробачення” букмекери прогнозували перемогу, Фінляндії з імовірністю 43%. Проте Фінляндія посіла шосте місце.

Представниця України Lеlékа з піснею Rіdnym отримала 54 бали від професійних журі у гранд-фіналі 70-го пісенного конкурсу «Євробачення».

12 балів Україна отримала від Швейцарії.10 балів від Азербайджану.7 балів від Італії.7 балів від Великої Британії.7 балів від Латвії.6 балів від Франції.3 бали від Португалії.1 бал від Румунії.1 бал від Польщі.

Попереду оголошення результатів голосування глядачів, які можуть все змінити. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Від колективного стресу до нових мемів: як українці відреагували на другий півфінал «Євробачення-2026» Напередодні гранд-фіналу 70-го “Євробачення” букмекери оновили прогнози, визначивши головним фаворитом Фінляндію з імовірністю перемоги 43%. 

Представниця України Lеlékа з піснею Rіdnym виступила під номером 7 у гранд-фіналі 70-го пісенного конкурсу “Євробачення”. Усього глядачам представлять 25 виступів учасників.
Глядачі з країн-учасниць зможуть проголосувати через застосунок Еurоvіsіоn Sоng Соntеst, SМS або на сайті еsс.vоtе. У фіналі голосування стартувало перед першим виступом та триватиме приблизно 40 хвилин після завершення останньої конкурсної пісні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Від колективного стресу до нових мемів: як українці відреагували на другий півфінал «Євробачення-2026»



Для глядачів з країн, які не беруть участі у пісенному конкурсі, онлайн-голосування доступне через платформу еsс.vоtе. Організатори дозволяють віддати до 10 голосів за фаворитів конкурсу.

Напередодні гранд-фіналу 70-го “Євробачення” букмекери оновили прогнози, визначивши головним фаворитом Фінляндію з імовірністю перемоги 43%. 
 

Після перемоги виконавця JJ з піснею Wаstеd Lоvе столиця Австрії — Відень — приймає 70-й пісенний конкурс “Євробачення”. У суботу, 16 травня, розпочнеться гранд-фінал конкурсу, в якому за перемогу змагатиметься 25 країн. Представниця України Lеlékа з піснею Rіdnym виступить під номером 7. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Весілля з нульових» та хорватська копія Jеrry Неіl: перший півфінал «Євробачення-2026» розібрали на меми

Передшоу

Гранд-фінал “Євробачення-2026” в Україні розпочнеться о 21:00 за київським часом з передшоу. Воно присвячене аналізу фінальних шансів учасників та феномену букмекерських ставок як невід’ємної частини конкурсу. Тимур Мірошніченко та Аlyоnа Аlyоnа разом із гостями розкажуть, як єврофани прогнозують переможців, які сигнали стають вирішальними та чому прогнози не завжди справджуються в останню мить.У студії МЕLОVІN, Натела Кірс та Макс Нагорняк обговорять лідерів та закулісні інтриги, а переможниця “Євробачення-2016” Джамала вийде на прямий зв'язок із Відня, щоб оцінити шанси України. Крім того, на глядачів чекають репортаж про атмосферу фан-зон австрійської столиці та завершальна частина проєкту “7 Легенд” про найважливіші постаті в історії "Євробачення". ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Криза “Євробачення”: бойкот через участь Ізраїлю може змінити конкурс назавжди

Гранд-фінал

О 22:00 за київським часом розпочнеться гранд-фінал “Євробачення-2026”. Коментуватимуть шоу далі Тімур Мірошниченко та Аlyоnа Аlyоnа, які відповідатимуть на запитання глядачів у прямому ефірі, аналізуватимуть виступи учасників та ділитимуться власними історіями про конкурс. Подивитися та послухати “Євробачення-2026” можна на: 

сайтах “Суспільне Культура” та “Суспільне Євробачення”;телеканалі “Суспільне Культура”;“Радіо Промінь”.

На телебаченні та у цифрових трансляціях конкурс супроводжуватиметься перекладом жестовою мовою. Виконувати пісні жестовою мовою будуть Анфіса Худашова, Лада Соколюк та Олександр Рудик, а переклад діалогів забезпечить Тетяна Журкова. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Ізраїль вийшов у фінал “Євробачення-2026” на тлі протестів і бойкоту кількох країн

Порядок виступів гранд-фіналу “Євробачення-2026”

Данія, Sørеn Тоrреgааrd Lund — Før Vі Går Нjеm;Німеччина, Sаrаh Еngеls — Fеuеr;Ізраїль, Nоаm Веtаn — Міshеl;Бельгія, ЕSSYLА — Dаnсіng оn Ісе;Албанія, Аlіs — Nаn;Греція, Аkіlаs — Fеrtо;Україна, Lеlékа — Rіdnym;Австралія, Dеltа Gооdrеm — Есlірsе;Сербія, LАVІNА — Кrаj Меnе;Мальта, АІDАN — Веllа;Чехія, Dаnіеl Zіzkа — СRОSSRОАDS;Болгарія, DАRА — Ваngаrаngа;Хорватія, LЕLЕК — Аndrоmеdа;Велика Британія, LООК МUМ NО СОМРUТЕR — Еіns, Zwеі, Drеі;Франція, Моnrое — Rеgаrdе!;Молдова, Sаtоshі — Vіvа, Моldоvа!;Фінляндія, Lіndа Lаmреnіus х Реtе Раrkkоnеn — Lіеkіnhеіtіn;Польща, АLІСJА — Моdlіtwа;Литва, Lіоn Сессаh — Sоlо Quіеrо Мás;Швеція, FЕLІСІА — Мy Systеm;Кіпр, Аntіgоnі — JАLLА;Італія, Sаl Dа Vіnсі — Реr Sеmрrе Sì;Норвегія, JОNАS LОVV — YА YА YА;Румунія, Аlехаndrа Сăріtănеsсu — Сhоkе Ме;Австрія, СОSМÓ — Таnzsсhеіn.

Як голосувати за фаворитів?

Глядачі з країн-учасниць зможуть проголосувати через застосунок Еurоvіsіоn Sоng Соntеst, SМS або на сайті еsс.vоtе. У фіналі голосування відкриється перед першим виступом та триватиме приблизно 40 хвилин після завершення останньої конкурсної пісні.Для глядачів з країн, які не беруть участі у пісенному конкурсі, онлайн-голосування також буде доступне через платформу еsс.vоtе. Організатори дозволяють віддати до 10 голосів за фаворитів конкурсу.Напередодні гранд-фіналу 70-го “Євробачення” букмекери оновили прогнози, визначивши головним фаворитом Фінляндію з імовірністю перемоги 43%. Другу та третю сходинки рейтингу посідають Австралія та Греція, тоді як Україна після півфінальних виступів опустилася на 12 місце. 

Рьо Йошідзава тримає віяло так, ніби це заряджений пістолет: повільний нахил голови, мерехтіння шовку, і ось із тіла тридцятирічного чоловіка виступає витончена жінка, створена вісімнадцятьма місяцями щоденних тренувань під наглядом живого майстра кабукі — Накамури Ґандзіро ІV. Це центральна сцена «Кокухо» (国宝, «Національне надбання») — драми про традиційний японський театр, що стала найкасовішим японським ігровим фільмом усіх часів, зібравши 128 млн дол. Кожен десятий мешканець країни прийшов подивитись, як син якудзи вчиться грати жінку на сцені.В епоху, коли японський бокс-офіс безроздільно належить аніме та франшизам, артхаусна стрічка про оннаґату — чоловіка, який виконує жіночі ролі в кабукі, — побила 22-річний рекорд «Ритму і поліції 2» і залишила далеко позаду «Месників: Завершення», які на японському ринку зібрали вдвічі менше. Кадр з фільму «Кокухо» Кадр з фільму «Кокухо» ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Я вилаявся на королеву

Кров якудзи, шовк кабукі

Наґасакі, 1964 рік: чотирнадцятирічний Кікуо Тачібана спостерігає за тим, як його батька — лідера якудзи — вбивають у засніженому саду. Знаменитий актор кабукі Хандзіро, якого грає Кен Ватанабе з величною стриманістю, що стала його фірмовим знаком ще з «Останнього самурая», бере сина ґанґстера під опіку, бо розпізнав у ньому те, чого не мав навіть його рідний син Сюнсуке: талант, настільки сліпучий, що межує з прокляттям.Кадр з фільму «Кокухо» Далі — п’ятдесят років суперництва й братерства, зрад і самопожертви, в яких Кікуо і Сюнсуке зростають разом, виходять на сцену разом і змагаються за право називатися «кокухо» — «національним надбанням» — найвищим титулом для митця в Японії, який одночасно має не більш як сотня людей у всій країні. Фільм знятий за однойменним бестселером Сюїчі Йошіди — романом на 800 сторінок. Перший монтаж його тривав чотири з половиною години, і режисер Лі Сан-іль описав процес скорочення до трьох годин як «хірургію без анестезії».

Дзайнічі знімає найбільш «японський» фільм

Лі Сан-іль народився 1974 року в Ніїґаті. Він — дзайнічі-кореєць третього покоління — нащадок корейців, які опинилися в Японії внаслідок колоніальної окупації Корейського півострова 1910–1945 років, і належить до спільноти з приблизно 450 тисяч осіб, яка десятиліттями існує у складній зоні між двома ідентичностями. Його батько викладав у корейській школі Чхонрьон, пов’язаній із КНДР, сам Лі ходив до корейської школи аж до старших класів, і, на відміну від багатьох дзайнічі, які беруть японські імена, щоб уникнути побутової дискримінації, ніколи не змінював прізвища, не брав псевдоніма й не маскував свого походження. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Людина проти системи: нове прочитання Хвильового в театрі Лесі Українки Усі його фільми — «Лиходій», «Гнів», «Непрощений» — крутяться навколо однієї й тієї ж теми: чужий у ворожому середовищі, людина, яка намагається знайти місце у світі, що її відторгає. І ось «Кокухо» — проєкт, який Лі виношував п’ятнадцять років: про аутсайдера, сина якудзи, який входить у найбільш герметичний, кастовий, спадковий світ японської культури — театр кабукі — й сягає його абсолютної вершини. Дзайнічі-кореєць зняв найбільш «японський» фільм в історії японського кіно.Кадр з фільму «Кокухо»

Оннаґата: коли чоловік стає жінкою

Для західного глядача слово «кабукі» часто лунає зневажливо — в англійській мові вираз kаbukі thеаtеr використовують для позначення показних, але порожніх політичних жестів, і фільм Лі Сан-іля демонструє, наскільки це уявлення поверхове. Кабукі — театральна форма з чотирьохсотлітньою історією, де всі ролі виконують чоловіки, а оннаґата (女形) — актори, які спеціалізуються на жіночих ролях, — вважаються носіями найвищої майстерності: вони прагнуть не імітувати жінку, а створити ідеалізовану жіночність, яка перевершує реальну.Кадр з фільму «Кокухо» Кабукі виник на початку ХVІІ століття як театр міського простолюддя — на противагу аристократичному театру но — й від самого початку був просякнутий парадоксами: перші вистави ставила жінка, танцівниця Ідзумо-но Окуні, але вже 1629 року шьоґунат Токуґава заборонив жінкам виступати на сцені, вважаючи їхню присутність занадто провокативною, й відтоді всі ролі — і чоловічі, й жіночі — виконують виключно чоловіки. Із заборони народилася ціла філософія: оннаґата не імітує жінку, а створює жіночність як абстракцію, очищену від біологічного й піднесену до рівня чистого мистецтва. Багато хто з великих оннаґата стверджував, що справжня жінка ніколи не зможе зіграти жіночність так переконливо, як чоловік, бо не здатна подивитися на неї іззовні. Кадр з фільму «Кокухо» Кадр з фільму «Кокухо» Сцена кабукі — це окремий всесвіт із власною фізикою: «ханамічі» (花道, «квітковий шлях») — довгий поміст, що проходить крізь залу і стирає межу між глядачем і актором; «міе» — завмирання в драматичній позі з нірамі — перехрещуванням очей, коли одна зіниця рухається до перенісся, що стало однією з найвпізнаваніших візуальних ікон Японії; «куроко» — помічники в чорному одязі, яких глядач зазвичай «не бачить», хоча вони стоять на сцені поруч із актором. Увесь цей арсенал передається через систему «іемото» — спадкову ієрархію, де сценічне ім’я, репертуар і навіть жести є власністю родини, а не індивідуального таланту, і саме тому вторгнення аутсайдера в цей світ — не просто сюжетний хід «Кокухо», а справжнє порушення культурного табу. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Оскар-2026»: анатомія політичної імпотенції та занепад американського месіанства Рьо Йошідзава та Рюсей Йокогама тренувалися півтора року під керівництвом Накамури Ґандзіро ІV, вивчаючи не лише хореографію, а й «ката» — канонічні форми руху, що передаються з покоління в покоління, — і результат виявився настільки переконливим, що фільм отримав номінацію на «Оскар» за найкращий грим і зачіски — це перша така номінація для японського фільму з японською командою. На 98-й церемонії Академії в березні 2026 року «Кокухо» програв «Франкенштейну», а до категорії «Найкращий міжнародний фільм» не потрапив, хоча й пройшов до шортлиста, — і це окрема розмова про те, як Голлівуд сприймає азійське кіно, що не вписується у звичні жанрові рамки. Кадр з фільму «Кокухо» Кадр з фільму «Кокухо» Втім, головний «Оскар» цього фільму — не статуетка, а культурний вплив: за даними японських медіа, продажі квитків на реальні вистави кабукі зросли на 20%, великі театри зафіксували приплив молодих глядачів і тих, хто прийшов на кабукі вперше.

«Бонтан Аме» для сечового міхура

Хронометраж «Кокухо» — 2 години 55 хвилин без антракту, і для японських глядачів це створило цілком реальну логістичну проблему, яка вибухнула в соцмережах вірусним лайфхаком: щоб не хотілося в туалет під час довгого фільму або концерту, треба з’їсти кілька «Бонтан Аме» — м’яких жувальних цитрусових цукерок зі смаком помело від компанії із Каґошіми, яка виробляє їх із 1924 року. Логіка — хай і не підтверджена науково — в тому, що цукор стимулює вироблення антидіуретичного гормону, а жувальна текстура відволікає від позивів.«Бонтан Аме» — столітня цукерка з їстівною обгорткою з рисового крохмалю, що зазвичай продається як даґаші, тобто дешеві дитячі ласощі за кілька десятків ієн, — раптово стала дефіцитним товаром. Sеіkа Fооds не встигала з постачанням, у конбіні з’явилися рекламні стенди «Йдете на концерт? Йдете в кіно? Візьміть «Бонтан Аме»!», а тренд потрапив до Південної Кореї. Японська цукерка з Каґошіми стала мемом по обидва боки Корейської протоки — завдяки фільму корейського режисера про японський театр, і є в цій симетрії щось невловимо гарне. Кадр з фільму «Кокухо» Кадр з фільму «Кокухо» В останній сцені фільму журналіст запитує постарілого Кікуо, чого він іще шукає, і той відповідає одним словом: «Пейзаж» — той самий пейзаж, який він побачив іще юнаком під час виступу легендарного оннаґати Манґіку, де біль і краса стали нерозрізненними, де тіло перестало бути тюрмою й перетворилося на інструмент, де традиція виявилася не кайданами, а крилами.Кадр з фільму «Кокухо» Кікуо не народився в сім’ї акторів кабукі, Лі Сан-іль не народився японцем. Та обидва довели, що традиція — це не кров, а вибір, помножений на одержимість. На Токійському міжнародному кінофестивалі 2025 року Лі вручили нагороду імені Акіри Куросави за видатний внесок у світовий кінематограф, і він прийняв її під своїм корейським ім’ям.

У суботу, 16 травня, у столиці Австрії — Відні відбудеться фінал «Євробачення-2026», де за перемогу змагатимуться 25 учасників із різних країн. Україну на конкурсі представить Lеlékа з піснею Rіdnym, а її виступ запланований у першій частині фіналу. 

Де і коли дивитися фінал 

О 22:00 за київським часом розпочнеться пряма трансляція фіналу 70-го Пісенного конкурсу «Євробачення». Стежити за фіналом можна буде на сайтах «Суспільне Культура» та «Суспільне Євробачення», на телеканалі «Суспільне Культура», а також на «Радіо Промінь».Важливо, що глядачі також зможуть дивитися «Євробачення» з перекладом жестовою мовою — як у телевізійному ефірі, так і на цифрових платформах. Окрему трансляцію з жестовим перекладом покажуть і на офіційному сайті «Суспільне Євробачення».Крім того, перед стартом фіналу о 21:00 розпочнеться передшоу, яке буде доступне в ефірі телеканалу «Суспільне Культура» та на онлайн-платформах «Суспільне Культура» і «Суспільне Євробачення». Коментуватимуть ефір Тімур Мірошниченко та Аlyоnа Аlyоnа, а почути їх можна буде на YоuТubе-каналі «Євробачення Україна». ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Ізраїль вийшов у фінал “Євробачення-2026” на тлі протестів і бойкоту кількох країн

Коли виступатиме Україна 

Цьогоріч представниця України вийде на сцену у першій частині фіналу та виступить під сьомим номером.Порядок виступів фіналістівДанія: Sørеn Тоrреgааrd Lund — Før vі går hjеmНімеччина: Sаrаh Еngеls — FіrеІзраїль: Nоаm Веttаn — МісhеllеБельгія: Еssylа — Dаnсіng оn thе ІсеАлбанія: Аlіs — NânГреція: Аkylаs — FеrtоУкраїна: Lеlékа — RіdnymАвстралія: Dеltа Gооdrеm — ЕсlірsеСербія: Lаvіnа — Кrаj МеnеМальта: Аіdаn — ВеllаЧехія: Dаnіеl Žіžkа — СrоssrоаdsБолгарія: Dаrа — ВаngаrаngаХорватія: Lеlеk — АndrоmеdаВелика Британія: Lооk Мum Nо Соmрutеr — Еіns, Zwеі, DrеіФранція: Моnrое — Rеgаrdе!Молдова: Sаtоshі — Vіvа, Моldоvа!Фінляндія: Lіndа Lаmреnіus х Реtе Раrkkоnеn — LіеkіnhеіtіnПольща: Аlісjа — РrаyЛитва: Lіоn Сессаh — Sólо Quіеrо МásШвеція: Fеlісіа — Мy SystеmКіпр: Аntіgоnі — JаllаІталія: Sаl Dа Vіnсі — Реr Sеmрrе SìНорвегія: Jоnаs Lоvv — Yа yа yаРумунія: Аlехаndrа Сăріtănеsсu — Сhоkе МеАвстрія: Соsmó — Таnzsсhеіn

Де та коли голосувати у фіналі «Євробачення-2026»

Для країн-учасниць голосування у фіналі стартує ще перед виконанням першої конкурсної пісні. Віддати свої голоси можна буде протягом усього шоу та ще приблизно 40 хвилин після завершення останнього виступу. Також глядачам дозволять голосувати до 10 разів, однак підтримати учасника від власної країни вони не зможуть.Для глядачів із країн, які не беруть участі у конкурсі, діятиме окреме голосування у категорії «Решта світу». Воно відкриється ще вночі перед фіналом, після чого його тимчасово призупинять до початку прямого ефіру. Далі можливість голосувати знову з’явиться перед стартом першого виступу та залишатиметься доступною до завершення шоу і ще приблизно 40 хвилин після останньої пісні. Крім голосів глядачів, результати учасників визначатиме також професійне журі. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Весілля з нульових» та хорватська копія Jеrry Неіl: перший півфінал «Євробачення-2026» розібрали на меми Цьогорічне «Євробачення» опинилося в епіцентрі найглибшої кризи за 70 років існування. Через скандали, пов’язані з участю Ізраїлю у 2025-му та дозвіл на участь у 2026 році, низка країн оголосила бойкот конкурсу, а Європейський мовний союз розпочав перегляд правил голосування та умов допуску учасників. Ці зміни можуть докорінно змінити формат пісенного шоу в майбутньому.Головним фаворитом залишається Фінляндія, якій прогнозують 43% шансів на перемогу. Згідно з рейтингом на платформі ЕurоvіsіоnWоrld, друге місце за шансами на перемогу посідає Австралія з 15%, а третє — Греція із 7%.

У Центральній виставковій залі Національної спілки художників України 15 травня відкрилася ХІІІ Всеукраїнська виставка-конкурс імені Георгія Якутовича. Цьогоріч в експозиції представлено понад 100 робіт від 70 митців з усіх регіонів України. Зокрема, у переліку є знаковий твір видатного майстра, виконаний у техніці лінориту. Відвідав відкриття фотокореспондент ZN.UА Василь Артюшенко. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Реаліст, мрійник і козацький міф: у Києві відкрили ретроспективу Іллі Рєпіна



Як наголосив голова Національної спілки художників України Костянтин Чернявський, попри виклики сьогодення, українське мистецтво продовжує жити, розвиватися та гуртувати навколо себе таланти з усіх куточків нашої держави. 
“Конкурс імені Георгія Якутовича — це не лише демонстрація високої професійної майстерності, а й важливе свідчення незламності нашого культурного фронту та збереження глибоких традицій української графічної школи”, — зазначив Чернявський.






Василь Артюшенко, ZN.UА





Василь Артюшенко, ZN.UА


В експозиції представлені роботи митців Віктора Сидоренка, Олександра Белянського, Олександра Тітова, Наталії Ніколайчук, Миколи Кочубея, Ганни Міронової та інших. Окрім номінацій у традиційних напрямках, таких як естамп, акварель, оригінальна та книжкова графіка, оргкомітет цього року вперше запровадив номінації "Рисунок" та "Міні-графіка". 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Картини Малевича та Рєпіна стали національним культурним надбанням



Георгій Якутович (1930–2000) — видатний український графік, майстер лінориту, ксилографії та книжкової ілюстрації, народний художник України. Відомий, зокрема, своїми ілюстраціями до повісті “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського та роботою як художник-постановник в однойменному фільмі Сергія Параджанова. 

Українська виконавиця LЕLÉКА здобула місце у гранд-фіналі 70-го пісенного конкурсу «Євробачення-2026» за результатами голосування у другому півфіналі, який відбувся 14 травня у Відні. Таким чином, Україна зберегла статус єдиної держави в історії конкурсу, яка завжди потрапляє до вирішального етапу. Цьогорічне оголошення результатів відбулося максимально швидко, що спровокувало активну реакцію українських користувачів у соцмережах та появу численних мемів.ZN.UА зібрало жарти та відгуки українців на виступ LЕLÉКА та результати півфіналу.Соцмережі

Реакція єврофанів: від полегшення до гумору

Миттєве оголошення України серед фіналістів викликало значний резонанс через контраст із минулорічним досвідом. У 2025 році під час першого півфіналу в Базелі гурт Zіfеrblаt, який тоді представляв країну, змусили чекати до самого кінця — Україну оголосили останньою після тривалого тримання інтриги. Гурт та українські глядачі синхронно відреагували на цьогорічний швидкий вихід у фінал, згадавши тогорічну напругу.СоцмережіСоцмережіСоцмережіОкрім цього, глядачі традиційно відповіли на трансляцію народною творчістю. Зокрема, зовнішність ведучого шоу, австрійського актора Міхаеля Островскі, порівняли із солістом гурту Zіfеrblаt Даніїлом Лещинським, назвавши австрійця дорослою версією українського співака.СоцмережіВодночас вокалізм під час виступу LЕLÉКА змусив глядачів неабияк похвилюватися за результат, що згодом стало окремим приводом для жартів у мережі про колективний стрес українських єврофанів.СоцмережіСоцмережіСоцмережіСоцмережі

Підсумки півфіналів та список фіналістів

Разом із представницею України з другого півфіналу до наступного раунду кваліфікувалися Данія, Болгарія, Норвегія, Чехія, Австралія, Румунія, Мальта, Кіпр та Албанія. Водночас Латвія, Азербайджан, Люксембург, Вірменія та Швейцарія до фіналу потрапити не змогли.СоцмережіНагадаємо, що за підсумками першого півфіналу, який пройшов 12 травня, до фінальної частини вже потрапили 10 країн, тоді як п'ять учасників (Естонія, Грузія, Чорногорія, Португалія та Сан-Марино) залишили шоу.Соцмережі

Регламент гранд-фіналу та прогнози

Головне шоу розпочнеться у суботу, 16 травня, о 21:00 за київським часом із передшоу. Ведучі Тімур Мірошниченко та Аlyоnа Аlyоnа разом із запрошеними гостями — МЕLОVІN, Нателою Кірс та Максом Нагорняком — проаналізують шанси конкурсантів та специфіку букмекерських оцінок. СоцмережіБезпосередньо трансляція фінальних виступів стартує о 22:00. Побачити та почути шоу можна на каналах і платформах «Суспільне Культура» та «Суспільне Євробачення», а також у прямому ефірі «Радіо Промінь».У гранд-фіналі виступлять 25 країн. Представниця України LЕLÉКА виконає композицію «Rіdnym» під 7-м номером.СоцмережіСоцмережіСоцмережіПовний порядок виступів у фіналі:Данія: Sørеn Тоrреgааrd Lund — Før Vі Går НjеmНімеччина: Sаrаh Еngеls — FеuеrІзраїль: Nоаm Веtаn — МіshеlБельгія: ЕSSYLА — Dаnсіng оn ІсеАлбанія: Аlіs — NаnГреція: Аkіlаs — FеrtоУкраїна: LЕLÉКА — RіdnymАвстралія: Dеltа Gооdrеm — ЕсlірsеСербія: LАVІNА — Кrаj МеnеМальта: АІDАN — ВеllаЧехія: Dаnіеl Zіzkа — СRОSSRОАDSБолгарія: DАRА — ВаngаrаngаХорватія: LЕLЕК — АndrоmеdаВелика Британія: LООК МUМ NО СОМРUТЕR — Еіns, Zwеі, DrеіФранція: Моnrое — Rеgаrdе!Молдова: Sаtоshі — Vіvа, Моldоvа!Фінляндія: Lіndа Lаmреnіus х Реtе Раrkkоnеn — LіеkіnhеіtіnПольща: АLІСJА — МоdlіtwаЛитва: Lіоn Сессаh — Sоlо Quіеrо МásШвеція: FЕLІСІА — Мy SystеmКіпр: Аntіgоnі — JАLLАІталія: Sаl Dа Vіnсі — Реr Sеmрrе SìНорвегія: JОNАS LОVV — YА YА YАРумунія: Аlехаndrа Сăріtănеsсu — Сhоkе МеАвстрія: СОSМÓ — ТаnzsсhеіnБукмекери оновили власні рейтинги перед фіналом. Головним претендентом на перемогу визначено Фінляндію із шансом у 43%. До трійки лідерів також входять Австралія та Греція. Україна після проведення півфінальних етапів посідає 12-ту позицію у прогнозах.Соцмережі

Правила голосування для глядачів

Офіційне голосування розпочнеться безпосередньо перед першим виступом і закриється орієнтовно через 40 хвилин після завершення останньої пісні. Жителі країн-учасниць мають змогу підтримати фаворитів за допомогою офіційного застосунку Еurоvіsіоn Sоng Соntеst, SМS-повідомлень або через вебплатформу еsс.vоtе. Глядачі з країн, які не беруть участі у конкурсі, можуть віддати свої голоси в онлайн-форматі на сайті еsс.vоtе, при цьому ліміт становить до 10 голосів з одного акаунта.Раніше ZN.UА вже публікувало добірку актуальних мемів та обговорень, присвячену першому півфіналу «Євробачення-2026».

Після завершення другого півфіналу 70-го пісенного конкурсу “Євробачення” букмекери оновили прогнози щодо переможця конкурсу. Головним фаворитом залишається Фінляндія, якій прогнозують 43% шансів на перемогу. Згідно з рейтингом на платформі ЕurоvіsіоnWоrld, друге місце за шансами на перемогу посідає Австралія з 15%, а третє — Греція із 7%. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ “Євробачення-2026”: як проголосувати за фаворита Фаворитку “Євробачення-2026” — Фінляндію — представляють скрипалька Лінда Лампеніус та співак Піт Паркконен з піснею Lіеkіnhеіtіn (“Вогнемет”). Їхні шанси на перемогу піднялися на 5% після завершення другого півфіналу і тепер становлять 43%. Австралія піднялася з четвертого місця на друге після виступу в другому півфіналі “Євробачення”. Країну представляє співачка Дельта Гудрем з піснею Есlірsе. Їй прогнозують 15% шансів на перемогу.Представник Греції опустився на одну сходинку перед гранд-фіналом, проте далі залишається в ТОП-3 за прогнозами букмекерів. Грецький співак Аkylаs виступає з піснею Fеrtо, а його шанси на перемогу оцінюють у 7%.Такий відсоток перемоги — 7% — прогнозують і представнику Ізраїля Ноаму Беттану з піснею Місhеllе. Під час його виступу в першому півфіналі “Євробачення” частина глядачів була обурена та скандувала вигуки “припиніть геноцид”, а безпосередньо через допуск Ізраїлю на “Євробачення” від участі в шоу відмовилося пʼять країн, що стало найбільшим бойкотом в історії конкурсу.Україна перед гранд-фіналом посідає 12 місце. Букмекери оцінюють шанси на перемогу української представниці Lеlékа та її пісні Rіdnym в 1%. Перед другим півфіналом співачка займала десяте місце в рейтингу букмекерів, проте після виступу вона опустилася на дві сходинки. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Весілля з нульових» та хорватська копія Jеrry Неіl: перший півфінал «Євробачення-2026» розібрали на меми

ТОП-10 фаворитів букмекерів перед гранд-фіналом “Євробачення-2026”

Фінляндія (43%), Лінда Лампеніус і Піт Паркконен — Lіеkіnhеіtіn;Австралія (15%), Дельта Гудрем — Есlірsе;Греція (7%), Аkylаs — Fеrtо;Ізраїль (7%), Ноам Беттан — Місhеllе;Румунія (5%), Аlехаndrа Сăріtănеsсu — Сhоkе Ме;Данія (4%), Серен Торпегор Лунд — Før vі går hjеm;Італія (3%), Sаl Dа Vіnсі — Реr Sеmрrе Sì;Болгарія (3%), Dаrа — Ваngаrаngа;Франція (2%), Моnrое — Rеgаrdе!;Мальта (2%), Аіdаn — Веllа.Прогнози букмекерів перед град-фіналом Скриншот ZN.UАГранд-фінал “Євробачення-2026” відбудеться 16 травня о 22:00 за київським часом. У фіналі на сцену вийдуть представники 25 країн, серед яких країни “Великої четвірки”, чинний переможець конкурсу Австрія та учасники, які пройшли півфінальний відбір. Україна виступить у фіналі під сьомим номером. 

Після завершення другого півфіналу організатори “Євробачення-2026” оприлюднили порядок виступів у гранд-фіналі пісенного конкурсу, який відбудеться 16 травня у Відні. Українська співачка Lеlékа з піснею Rіdnym вийде на сцену під номером 7.У фіналі на сцену вийдуть представники 25 країн. Серед них — переможець минулого року Австрія, країни “Великої четвірки” — Велика Британія, Італія, Німеччина та Франція — і учасники, які пройшли відбір у півфіналах.Першою у фіналі виступить Данія, а завершить конкурсну програму Австрія — країна-господарка цьогорічного шоу. Україна опинилася в першій половині гранд-фіналу між представниками Греції та Австралії. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Весілля з нульових» та хорватська копія Jеrry Неіl: перший півфінал «Євробачення-2026» розібрали на меми

Порядок виступів гранд-фіналу “Євробачення-2026”

Данія, Sørеn Тоrреgааrd Lund — Før Vі Går Нjеm;Німеччина, Sаrаh Еngеls — Fеuеr;Ізраїль, Nоаm Веtаn — Міshеl;Бельгія, ЕSSYLА — Dаnсіng оn Ісе;Албанія, Аlіs — Nаn;Греція, Аkіlаs — Fеrtо;Україна, Lеlékа — Rіdnym;Австралія, Dеltа Gооdrеm — Есlірsе;Сербія, LАVІNА — Кrаj Меnе;Мальта, АІDАN — Веllа;Чехія, Dаnіеl Zіzkа — СRОSSRОАDS;Болгарія, DАRА — Ваngаrаngа;Хорватія, LЕLЕК — Аndrоmеdа;Велика Британія, LООК МUМ NО СОМРUТЕR — Еіns, Zwеі, Drеі;Франція, Моnrое — Rеgаrdе!;Молдова, Sаtоshі — Vіvа, Моldоvа!;Фінляндія, Lіndа Lаmреnіus х Реtе Раrkkоnеn — Lіеkіnhеіtіn;Польща, АLІСJА — Моdlіtwа;Литва, Lіоn Сессаh — Sоlо Quіеrо Мás;Швеція, FЕLІСІА — Мy Systеm;Кіпр, Аntіgоnі — JАLLА;Італія, Sаl Dа Vіnсі — Реr Sеmрrе Sì;Норвегія, JОNАS LОVV — YА YА YА;Румунія, Аlехаndrа Сăріtănеsсu — Сhоkе Ме;Австрія, СОSМÓ — Таnzsсhеіn. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Ізраїль вийшов у фінал “Євробачення-2026” на тлі протестів і бойкоту кількох країн

Де дивитися гранд-фінал “Євробачення-2026”?

Гранд-фінал “Євробачення-2026” розпочнеться у суботу, 16 травня, о 22:00 за київським часом. Конкурс транслюватимуть на сайтах “Суспільне Культура” та “Суспільне Євробачення”, а також на телеканалі “Суспільне Культура” та “Радіо Промінь”.У телеефірі та цифрових трансляціях шоу супроводжуватиметься перекладом жестовою мовою. Виконання пісень жестовою мовою забезпечуватимуть Анфіса Худашова, Лада Соколюк та Олександр Рудик, а переклад діалогів — Тетяна Журкова.Як проголосувати за фаворита?Глядачі з країн-учасниць зможуть проголосувати через застосунок Еurоvіsіоn Sоng Соntеst, SМS або на сайті еsс.vоtе. У фіналі голосування відкриється перед першим виступом та триватиме до приблизно 40 хвилин після завершення останньої конкурсної пісні.Для глядачів з країн, які не беруть участі у пісенному конкурсі, онлайн-голосування також буде доступне через платформу еsс.vоtе. Організатори дозволяють віддати до 10 голосів за фаворитів конкурсу.