Дзеркало Тижня

Вищий антикорупційний суд вирішив не брати під варту народного депутата від «Слуги народу» Сергія Кузьміних, а відправити під цілодобовий домашній арешт. Його підозрюють в отриманні хабаря за сприяння приватним компаніям у перемозі в тендерах на постачання медичного обладнання в Житомирській області. «Вищий антикорупційний суд розглянув клопотання прокурора САП про зміну запобіжного заходу для народного депутата Сергія Кузьміних. Суд вирішив стягнути заставу у розмірі 49 тисяч грн у дохід держави», — повідомили в Центрі протидії корупції.Замість того, аби відправити Кузьміних у СІЗО, суд поклав на нього процесуальні обов’язки. Як уточнили у «ВАКС вирішив», крім домашнього арешту, Кузьміних зобов’язали:

з'являтися за кожним викликом суду;повідомляти про зміну місця проживання;здати паспорти та інші документи для виїзду з України;носити електронний браслет.

САП ініціював клопотання, бо депутат систематично не з’являвся до суду. На останнє засідання він не прийшов через відрядження в Іспанію. У жовтні минулого року, він замість засідання ВАКС відвідав комітет Верховної Ради з питань здоров’я нації. У березні цього року Кузьміних пропустив засідання через відрядження в Литву. А 1 червня не з’явився, бо був на лікарняному. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Депутати і корупція: Як просуваються справи Юрченка, Кузьміних, Шахова, Дубневича та Трубіцина «Це не єдині випадки, коли суд був вимушений відкладати засідання. Захисник також періодично не з'являється на засідання з різних причин. Ми вважаємо, що Кузьміних затягує розгляд справи, адже строки давності у справі спливають вже у січні 2027 року», — додали в ЦПК.Прокурор САП під час засідання пояснив клопотання взяти депутата під варту тим, що інакше змусити його ходити на засідання неможливо. На думку прокурора, навіть якби Кузьміних призначили максимальний розмір застави, це б все одно не могло гарантувати його належну процесуальну поведінку.Водночас захист Кузьміних назвав клопотання САП незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає розгляду. За їхньою версією, клопотання мав погодити генпрокурор чи виконувач його обов’язків, але цього не сталося.Крім того, за словами адвоката Кузьміних, члени тендерного комітету, допитані як свідки, заявили, нібито народний депутат не здійснював на них вплив. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ НАБУ опублікувало відео вимагання неправомірної вигоди нардепом Кузьміних У січні 2022 року Кузьміних викрили на отриманні через довірену особу 558 тис. гривень  як відкат від суми договору за перемогу в тендері на закупівлю медичного обладнання. Це була третина суми договору приватного підприємства на постачання системи ультразвукової діагностики комунальній лікарні в Житомирі. Гроші він отримав як «подяку» за вплив на керівництво лікарні задля визнання цього підприємства переможцем публічної закупівлі. Тоді ж депутат пообіцяв, що у майбутньому за «відкат» на 30% забезпечить укладення ще двох договорів — на постачання системи магнітно-резонансної томографії та лапароскопічного обладнання — на загальну суму понад 38 млн грн.Дії депутата кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України — зловживання впливом. Справу Кузьміних передали до суду ще у 2022 році. Саме відтоді нвін системно не з’являється на судові засідання та затягує розгляд справи. 

Європа має переглянути свої можливості щодо ведення війни у нову еру бойових дій. Про це заявили високопоставлені європейські військові чиновники, які попередили про потенційну загрозу, яку становить Росія, пише Rеutеrs.
Зазначається, що минулого тижня на оборонній конференції в Лондоні виступав заступник верховного головнокомандувача об'єднаних сил НАТО в Європі, головнокомандувач авіації сер Джонні Стрінгер. Він наголосив на використанні масового, недорогого обладнання, такого як безпілотники та перехоплювачі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Посилення позицій НАТО в Арктиці: союзники стикаються з фінансовими та політичними викликами — Rеutеrs



За його словами, треба зменшити залежність від високоякісних, дорогих платформ, виробництво яких може зайняти роки. Серед інших пріоритетів він назвав здатність проводити глибокі точні удари та електромагнітну війну, а також необхідність посилювати протиповітряну оборону.
"Нам потрібно дивитися набагато далі на північ зараз, з точки зору діапазонів, де нам потрібно мати справу з російською далекобійною авіацією та з потужною наземною та підводною загрозою, найбільш очевидною з боку Північного [російського] флоту", — заявив він.
Військові чиновники наголошують, що виснажлива війна в Україні та конфлікт на Близькому Сході чітко підкреслили необхідність кардинального перегляду оборонної стратегії. Командувач німецької армії генерал-лейтенант Крістіан Фройдінг заявив, що поточні конфлікти показують "фундаментальну зміну" сухопутної війни.
"Ми повинні принципово адаптувати те, як ми будемо воювати", — заявив Фройдінг.

Раніше ЗМІ писали, що Росія готує військові та гібридні провокації проти Польщі та країн Балтії, щоб перевірити єдність НАТО та рішучість США. Західні союзники дедалі більше тривожаться через успішні далекобійні удари України. Ці атаки змушують Москву шукати варіанти для розширення конфлікту. 

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15358 щодо встановлення відповідальності за керування транспортними засобами із перевищенням допустимого рівня шуму. На сайті ВРУ тексту законопроєкта ще немає, але народний депутат з фракції «Голос» Ярослав Железняк, який є одним із ініціаторів, розповів, що пропонуватиме документ.«Подали законопроєкт №15358 проти авто і мотоциклів, які навмисно ревуть на все місто. Це вже не про питання комфорту. Під час війни такі звуки часто схожі на дрони. Цивільні та діти лякаються, ветерани можуть отримувати ПТСР-тригери, а ППО і поліція відволікаються від реальних загроз. Я вже не говорю про те, що вночі спати з відкритим вікном майже неможливо тим, хто живе поруч з великими вулицями», — зазначив Железняк.За його словами, документ пропонує:

окрему відповідальність за перевищення допустимого рівня шуму транспорту;штрафи в мирний час: 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн), повторно — 1000 НМДГ (17 000 грн);під час воєнного стану: 1000 НМДГ (17 000 грн), повторно — 2000 НМДГ (34 000 грн);за повторне порушення під час війни — обов’язкове позбавлення прав на 3-6 місяців.

Причому згідно із законопроєктом, правоохоронці зможуть штрафувати за подібне порушення на місці, одразу після затримання. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Смертельна ДТП у Києві: винуватця неодноразово оштрафували за перевищення швидкості Крім того, законопроєкт має зобов’язати Міністерство охорони здоров’я та профільне міністерство встановити чіткі шумові норми. Для ночі — з 22:00 до 8:00 — має бути окрема норма.«Це не про «заборонити їздити». Це про безпеку, повагу до людей і нормальні правила під час війни», — додав Железняк.Під час війни будь-який різкий звук може викликати стрес і нагадати про небезпеку. Ми маємо серйозніше ставитися до проблеми шуму, а влада — забезпечити дієвий контроль і покарання за порушення тиші. Як насправді реагують чиновники та що роблять для розв’язання проблеми? Про це у статті «Рівень шуму під час війни: як зберегти спокій людей?» пише директор Інституту міста Олександр Сергієнко.

Новий прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс наголосив, що завдання Європи — не підготовка до переговорів з Росією, а пошук та виправлення усіх "слабких ланок" на східному кордоні НАТО, цитує його слова Еurасtіv. Політик зазначив, що сьогодні Європа повинна демонструвати РФ рішучість та посилювати свою безпеку. 
"Я не вірю в мирні угоди. Принаймні не зараз, — сказав Кулбергс. — ... Ми повинні мати єдиний підхід. Тільки тоді не буде жодних смішних ідей. Спочатку ми маємо довіряти собі. Ми маємо проявити силу". 
Прем'єр впевнений, що у випадку, якщо для Латвії або будь-якої іншої країни-члена НАТО буде існувати пряма загроза, то Альянс включно зі США надасть усю необхідну підтримку. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Терпіння України не безмежне»: Мельник в ООН зробив заяву про прямі переговори з РФ



Насправді сьогодні багато хто у Євросоюзі закликає не поспішати з мирними переговорами з Росією, принаймні на цій стадії війни. Серед таких — Фінляндія, Литва, Франція, Німеччина тощо. Кілька днів тому Роlіtісо навіть писало, що така позиція поставила Еммануеля Макрона та Фрідріха Мерца на шлях конфронтації з більшістю держав ЄС. Тим часом президент Володимир Зеленський попередив, що Україна залишає за собою право визначати коло європейських посередників для контактів із РФ.

Лідер Росії Владімір Путін заявив, що розглядає як можливе місце проведення українсько-російських переговорів Мінськ. Про це він сказав напередодні в інтерв’ю російському пропагандисту.
«Якщо справа колись дійде до переговорів, можна використати також білоруські можливості. Знаю позицію Аляксандра Григоровича (Лукашенко), він готовий всіляко підтримувати все, що спрямоване на вирішення спірних питань мирними засобами», – заявив російський автократ.
Він додав, що Мінськ був місцем переговорів у березні 2022 року, а також там було підписано «мінські угоди».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Клімкін попередив, що у війні Росії та України краще не недооцінювати білоруський фактор



Водночас лідер Кремля заявив, що не підтримує будь-які пропозиції України щодо зупинки далекобійних ударів чи ведення бойових дій лише на окупованих територіях, оскільки це буде «порятунком для ЗСУ».
«Зрозуміло, чому робиться ця пропозиція — бо наші удари у відповідь углиб території України більш потужні, чутливі і, прямо скажімо, руйнівні», - сказав він та додав, що обмеження бойових дій лише окупованими областями «дасть можливість ЗСУ перевести свої війська з Миколаївської області, Дніпропетровської області, Харківської та Сумської областей, а також з деяких ділянок держкордону та перекинути ці підрозділи до чотирьох регіонів».
За словами Путіна, «рятувати київський режим до планів не входить», а головне завдання для російської армії і для нього — «остаточне звільнення Донбасу та Новоросії».
Нагадаємо, самопроголошений президент Білорусі неодноразово заявляв, що готовий стати посередником у переговорах між Україною та РФ та навіть пропонував президенту України Володимиру Зеленському зустрітись «у будь-якій точці  України чи Білорусі». У відповідь в офісі президента заявили, що «слова цього пана нічого не значать» і нагадати вторгнення в Україну з Білорусі в лютому 2022 року. Раніше Зеленський заявив, що Росія намагається ще більше втягнути Мінськ у війну та розглядає плани операцій за напрямками на південь та на північ від території Білорусі. 

Ізраїльський уряд одноголосно проголосував за визнання геноциду вірмен 1915-1923 років. Рішення ухвалили на тлі напруги з Туреччиною, яка послідовно відкидає термін "геноцид" у контексті трагедії, пише Роlіtісо. 
Події початку 20 сторіччя офіційно визнали геноцидом понад 30 країн світу, зокрема Франція, Німеччина, США, Сирія. Внаслідок масових вбивств тоді на території Османської імперії загинули 1,5 млн вірмен. Україна не визнає події геноцидом.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Трамп — ваш єдиний союзник»: Венс жорстко розкритикував Ізраїль



"Незважаючи на велику та однозначну історичну документацію, геноцид вірмен донині залишається предметом інституціоналізованої кампанії заперечення та применшення, включаючи маніпулятивне переписування історії, головним чином турецьким урядом", — каже глава МЗС Ізраїлю Гідеон Саар.
Голосування уряду Ізраїлю відбулося на тлі того, що відносини між двома державами, які колись були міцними, в останні роки дедалі більше погіршуються. Поворотним моментом стала війна у Секторі Гази. Хоча Саар наголосив, що голосування "не було "актом помсти" за відкриту ворожість Туреччини. 
"Крім того, той факт, що Туреччина поширює хибні наративи проти Ізраїлю, не надає їй імунітету від історичної правди", — заявив він.
Раніше повідомлялося, що абсолютна більшість (92%) громадян Ізраїлю вважають, що у конфлікті на Близькому Сході переміг Іран. Ще 82,9% опитаних кажуть, що кампанія проти Тегерану послабила довгострокову безпеку Ізраїлю.

Другий президент України Леонід Кучма під час урочистого засідання Верховної Ради з нагоди 30-річчя Конституції України заявив, що Основний закон став «правильним відбитком національної ідентичності українців» та закликав до єдності суспільства.
У своєму виступі Кучма наголосив, що українці сьогодні захищають Конституцію навіть тоді, коли про це не замислюються. «Конституція захищає кожного українського громадянина. Але й кожний українець сьогодні захищає Конституцію», — сказав він.
Другий президент окремо підкреслив, що закріплена в Основному законі територіальна цілісність держави є правовою «червоною лінією», від якої Україна «ніколи не відступить». Він також нагадав, що ухвалення Конституції у 1996 році та політична реформа 2004 року стали прикладами досягнення єдності.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вихідний на День Конституції: чи буде він цього року



Завершуючи промову, Кучма процитував першу статтю Конституції: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава», додавши: «Є — завдяки єдності нашої нації, мужності нашої армії та відданості нашого суспільства. Є — і во віки віків буде».
З нагоди Дня Конституції президент Володимир Зеленський відзначив Леоніда Кучму орденом Свободи за визначні особисті заслуги у становленні української державності та зміцненні незалежної України.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





25-річчя Конституції: як відзначили національне свято в Верховній Раді



Конституцію України Верховна Рада ухвалила вранці 28 червня 1996 року після безперервного нічного засідання, яке увійшло в історію як «конституційна ніч». Голосуванню передували тривалі суперечки між парламентом і президентом щодо моделі державного устрою, а компроміс дозволив ухвалити перший Основний закон незалежної України. Текст Конституції був результатом кількарічної роботи, а нічне засідання стало завершенням тривалого переговорного процесу між різними політичними силами, а не написанням документа «за одну ніч».

Під час переговорів щодо припинення війни в Україні Євросоюз може взяти до уваги питання невизнаного Придністровʼя, заявила президентка Молдови Мая Санду. Вона наголосила, що може постати питання про мирне виведення російських військових із регіону, пише mоldрrеs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Молдова обмежує гастролі російських артистів через безпекові ризики



"Придністровський регіон — частина Республіки Молдова, звісно, ​​ми обговорюємо і Придністровський регіон. Найбільша проблема – незаконна присутність російських військ. Зрозуміло, щоразу і ми порушуємо цю тему, і вони [європейські партнери] її порушують. Сподіваємося, що разом ми зможемо вирішити цю проблему", — заявила Санду в етері Рrо ТV Сhіșіnău.
Санду наголосила, що Придністровʼя — частина Молдови. За її словами, питання регіону включено до всіх обговорень, що стосуються європейського майбутнього країни.
Також вона прокоментувала процес вступу України та Молдови до ЄС. Президентка наголосила, що Київ та Кишинів оцінюватимуться Європейським Союзом індивідуально, залежно від проведених реформ та взятих зобов'язань. 
"Ми отримали безліч запевнень, що процес заснований на заслугах, і, отже, доки нас не затримують через додаткові умови, ми повинні рухатися далі. Не можна оцінювати одну країну, залежно від реформ, проведених в іншій країні. Ми не можемо вирішити проблеми, якщо Україна має двосторонні проблеми з тією чи іншою країною. Так і Україна не може прийти та виконати за нас умови", — заявила вона.
Раніше глава Кремля Владімір Путін підписав указ про спрощене отримання російських паспортів для жителів невизнаного Придністров’я. Після цього Санду заявила, що Росія може готувати людей до мобілізації для війни. Вона висловила думку, що РФ таким чином намагається тиснути на Молдову через її прагнення реінтегрувати Придністров’я.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга нагадав, що російське керівництво любить говорити про "дух Анкориджа", але "ніхто насправді не знає, що це таке". Він заявив, що росіяни вірять у нього, і думають, що "усі інші також повинні" це робити.
"Реальність ясно показує одне: якщо "дух Анкориджа" взагалі існував, то він точно зараз мертвий", — наголосив міністр.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Москва пожалілася на невиконання Сполученими Штатами «духу Анкориджа»



Сибіга також підкреслив, що Росія має винести урок з Анкориджа: будь-який мирний план, розроблений без України, "приречений стати духом і зникнути".
"Москва повинна перестати вірити в духів і натомість відповісти на серйозні пропозиції України сісти за стіл переговорів і припинити війну. Чим довше Путін відмовлятиметься усвідомлювати те, що він ніколи не досягне жодних цілей на полі бою, тим гірше буде для Росії", — додав він.
Напередодні видання Ахіоs писало, що президент США Дональд Трамп проявив готовність відмовитися від "анкориджських домовленостей". План передбачав схвалення вимоги Росії про контроль над українським Донбасом за будь-якої угоди. Також Трамп зауважив, що Україна зараз "доволі добре тримається" у війні.

Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про Український національний пантеон, який має бути створений у Києві для вшанування найвидатніших представників української нації шляхом почесного перепоховання.Як зазначено у пояснювальній записці до документу, створення Пантеону буде продовженням державної політики національної пам'яті українського народу. Пантеон стане місцем ушанування найвидатніших представників української нації.Зокрема у документі прописано механізми вшанування видатних українців, процедура розгляду питання щодо їх вшанування і перелік вимог, за яких таке вшанування буде неможливе. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Україна має дозвіл на перепоховання засновника ОУН Євгена Коновальця — Верещук Зокрема, згідно із статею 5 законопроєкту, на Пантеоні можуть вшановувати найвидатніших представників української нації:

осіб, які обіймали посади глав держав або прирівняні до них у Русі, Руському королівстві, Українській козацькій державі (Війську Запорозькому), Українській Народній Республіці, Західноукраїнській Народній Республіці, Українській державі, Карпатській Україні;президентів України, крім тих, які відповідно до Конституції України були усунуті з поста в порядку імпічменту;осіб, які обіймали посади головнокомандувачів чи головних командирів або прирівняних до них у збройних силах Української Народної Республіки, Українській Галицькій армії, Організації народної оборони "Карпатська Січ", Українській повстанській армії;головнокомандувачів Збройних Сил України під час Війни за Незалежність України;осіб, які зробили винятковий, історично значущий внесок у здобуття та відновлення незалежності, у державотворення та розбудову Української держави, у тому числі для формування української нації, війська, культури, мистецтва, науки, спорту, становлення української літературної мови, розвиток громадянського суспільства або релігії;лауреатів Нобелівської премії, діячів науки або культури світового рівня, які були громадянами України, або які народилися чи проживали на території України, або діяльність яких була пов'язана з територією України.

Також у виняткових випадках з видатними особами можуть бути поховані і члени їх сім'ї першого ступеня споріднення.Водночас на Пантеоні не зможуть ховати діячів, щодо яких ухвалено обвинувальний вирок за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України і проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також на яких поширюються обмеження, передбачені низкою законів України щодо декомунізації, деколонізації,  заборону пропаганди тоталітарних режимів та інше.Передбачено, що саме на Пантеоні героїв після його відкриття відбуватиметься вручення державних нагород найвищого ступеня.Заплановано, що будівництво, утримання та охорона Пантеону здійснюватимуть за рахунок державного бюджету, а замовлятиме будівництво Кабінет міністрів України. При цьому в законі прописано, що його можна спорудити на території природно-заповідного фонду як спеціальну форму меморіального, церемоніального, культурно-історичного, естетичного, виховного, просвітницького, рекреаційного та репрезентативного використання території.Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук уже заявив, що парламент розгляне законопроєкт на одному з найближчих пленарних засідань.Нагадаємо, нещодавно в Україні перепоховали останки лідера Організації українських націоналістів, полковника армії Української Народної Республіки Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник. Наразі їхні останки упокоїлись на Національному військовому меморіальному кладовищі під Києвом, але згодом їх планують перепоховати на Пантеоні героїв України.

Китай та Росія провели спільне стратегічне повітряне патрулювання. Про це пише Вlооmbеrg з посиланням на китайське Міноборони.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





США розгорнули українські безпілотники Маgurа поблизу Китаю — Вlооmbеrg



Зазначається, що патрулювання проводили над повітряним простором, що охоплює Японське море, Східно-Китайське море та західну частину Тихого океану. У Пекіні заявили, що патрулювання мало на меті продемонструвати "рішучість і здатність" двох країн спільно захищати регіональний мир і стабільність.
Журналісти нагадали, що це 11-та така спільна місія, остання відбулась у грудні 2025 року. Її провели після травневого візиту очільника Кремля Владіміра Путіна до Китаю.
Раніше повідомлялося, що збройні сили Китаю наприкінці минулого року таємно підготували близько 200 російських військовослужбовців, і частина з них уже повернулася для участі у війні в Україні. Про це заявляли три європейські розвідувальні служби.

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо виступив проти планів щодо нової фінансової допомоги Україні, які можуть обговорювати на саміті НАТО в Анкарі 7–8 липня. Він заявив, що хоче, аби словацька делегація поїхала на зустріч без мандата підтримувати нові військові позики або внески для України. Про це повідомило видання Аktuаlіty.
Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який очолює партію Smеr-SD, у програмі Радіо Словаччини "Суботні діалоги" розкритикував підготовку нових рішень щодо фінансової допомоги Україні. Його заява прозвучала напередодні саміту НАТО в Анкарі, який має відбутися 7–8 липня, і на якому союзники планують обговорити подальшу військову підтримку України.
Очікується, що лідери держав і урядів країн НАТО на майбутньому саміті пообіцяють виділити Україні мільярди доларів на закупівлю нової зброї та розширення оборонного виробництва. У проєкті підсумкової заяви йдеться, що країни Альянсу мають підтвердити відданість колективній обороні, оголосити про посилення військової підтримки України та знову назвати Росію довгостроковою загрозою.
Фіцо назвав майбутню допомогу Україні "масовою". Він заявив, що наступного тижня хоче обговорити це питання на рівні найвищих конституційних посадовців за участі міністра оборони Роберта Каліняка.
За словами прем'єра, переговори він планує вести так, щоб словацька делегація вирушила на саміт НАТО без мандата на підтримку участі Словаччини в нових військових позиках або фінансових внесках для України. Фіцо також заявив, що не може завадити іншим країнам, які, за його словами, "хочуть готуватися до війни".
"Ви знаєте, що може статися? Сюди прилетить безпілотник, навмисно чи ненавмисно, він впаде на багатоквартирний будинок, будуть загиблі чи поранені, і у нас може бути Третя світова війна. Тому я кажу від імені Словаччини: жодної підтримки війни, Словаччина не оплачуватиме військові витрати України", — заявив  Фіцо.
Однією з центральних тем саміту НАТО має стати прагнення Європи взяти на себе більшу відповідальність за власну оборону. Європейські союзники в цьому контексті, як очікується, зобов'яжуться здійснити конкретні інвестиції в ракети великої дальності, системи протиповітряної оборони та безпілотники.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Прем’єр Словаччини хоче отримати компенсацію за передану Україні зброю



Нагадаємо, що раніше Фіцо вже робив заяви про війну в Україні під час поїздки до Москви на святкування 9 травня. Прем’єр-міністр Словаччини тоді заявив, що, на його думку, російсько-українська війна "добігає кінця", а головним посланням, яке він хотів передати російському диктатору Владіміру Путіну, назвав діалог.
За даними російських пропагандистів, під час візиту Фіцо також поклав квіти до могили невідомого солдата біля Кремля. Цього року список іноземних гостей у Москві скоротився до дев’ятьох, серед яких були Фіцо, Аляксандр Лукашенка, а також президенти невизнаних Абхазії та Південної Осетії.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч із тимчасовою повіреною у справах США в Україні Джулі Девіс у зв'язку із завершенням її дипломатичної місії в країні. Під час переговорів сторони обговорили безпекову ситуацію, мирні зусилля та подальше зміцнення стратегічного партнерства між Києвом і Вашингтоном. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ України у Теlеgrаm.
Глава МЗС України Андрій Сибіга прийняв тимчасову повірену у справах США в Україні Джулі Девіс з нагоди завершення її дипмісії. Під час зустрічі співрозмовники обговорили актуальну безпекову ситуацію та мирні ініціативи. Очільник української дипломатії наголосив на важливості активної ролі та лідерства Сполучених Штатів у просуванні мирного процесу і досягненні всеосяжного та сталого миру.
Глава МЗС висловив вдячність Джулі Девіс за її особистий внесок у розвиток активного політичного діалогу між Україною та США, а також за ефективну співпрацю у надзвичайно важливий для України період.
"Ми вдячні Сполученим Штатам за незмінну підтримку України та українського народу. Високо цінуємо ваш особистий внесок у розвиток українсько-американського стратегічного партнерства. Сьогодні особливо важливо зберігати високу динаміку нашої співпраці та спільно ухвалювати проактивні рішення, які наближають всеосяжний і тривалий мир для України", — зазначив Сибіга.
Міністр також відзначив важливість нещодавньої зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа у Франції під час саміту G7. За словами Сибіги, ця зустріч підтвердила спільне прагнення Києва і Вашингтона до подальшого зміцнення стратегічного партнерства та координації зусиль для досягнення миру.
Окремо глава МЗС висловив вдячність американському народові за солідарність із Україною та наголосив на важливості збереження двопартійної підтримки України у Сполучених Штатах.
На завершення зустрічі Сибіга побажав Джулі Девіс успіхів у подальшій дипломатичній діяльності, а також привітав США з наближенням 250-річчя незалежності й побажав американському народові миру та процвітання.
"Україна високо цінує дружбу зі Сполученими Штатами. Переконаний, що наше стратегічне партнерство й надалі зміцнюватиметься на благо наших держав і народів, а також спільної справи захисту свободи, демократії та міжнародного права", — заявив міністр закордонних справ України.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Посольство США в Україні очолить нова дипломатка



Нагадаємо, що завершення місії Джулі Девіс відбувається на тлі масштабного переформатування американської дипломатичної служби за адміністрації Дональда Трампа. Адміністрація Трампа відкликає майже 30 кар’єрних дипломатів із посад послів та інших високих посад у посольствах, щоб призначити людей, які підтримують програму "Америка понад усе".
Представники Державного департаменту США повідомили, що керівників місій у щонайменше 29 країнах поінформували про завершення їхніх повноважень у січні. Усі вони були призначені за адміністрації Джо Байдена. Найбільше кадрові зміни торкнулися Африки, де від посад відсторонили послів у 13 країнах. Також відкликання охопили країни Азії, Європи, Близького Сходу, Південної та Центральної Азії, а також Західної півкулі.

Президент Сербії Александар Вучич у суботу, 27 червня 2026 року, несподівано заявив, що піде у відставку протягом найближчих кількох тижнів і анонсував проведення дострокових президентських та парламентських виборів. Це рішення стало кульмінацією глибокої політичної кризи та тривалих антикорупційних протестів, які сколихнули країну після масштабної трагедії на залізничному вокзалі, повідомляє Rеutеrs.Під час виступу перед своїми прихильниками на проурядовому мітингу в столиці країни, Белграді, сербський лідер оголосив про складання повноважень. Другий і останній офіційний мандат Вучича мав закінчитися лише в середині 2027 року.«Я буду президентом лише пару тижнів, а потім піду у відставку», — заявив Вучич.Попри свій крок, політик наголосив, що активно допомагатиме своїй політичній силі (правлячій Сербській прогресивній партії SNS, яка утримує монополію на владу в країні протягом багатьох років), перемогти на позачергових виборах. Водночас Вучич не назвав точної дати свого офіційного звільнення та не уточнив, коли саме збирається розпустити Скупщину (парламент Сербії), що є обов'язковою юридичною передумовою для призначення дострокового голосування, яке спочатку планувалося також на 2027 рік. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Між ЄС і Росією: Сербія ризикує втратити фінансування ЄС через зближення з Москвою

Трагедія та протести

Рішення президента Сербії ухвалене під тиском потужного протестного руху, який безперервно триває вже півтора року під керівництвом студентських організацій та активістів. Хвиля масового суспільного гніву піднялася після катастрофи у північному місті Нові-Сад, де внаслідок обвалу бетонного навісу на залізничній станції загинули 16 людей.Буквально кілька днів тому в місті Нові-Сад тисячі студентів знову вийшли на вулиці, щоб ушанувати пам'ять жертв трагедії 2024 року та висунути ультиматум чинній владі з вимогою негайного проведення загальних виборів.Опозиційні сили, правозахисники та громадські активісти висувають уряду Сербії кілька системних звинувачень:

катастрофа на вокзалі стала прямим наслідком тотальної державної корупції під час розподілу будівельних підрядів;повне нехтування нормами безпеки при реалізації великих інфраструктурних проєктів;масштабне кумівство та кричуще безвідповідальне управління державним сектором з боку ставлеників чинного режиму.

Новий виклик

Активісти студентського руху відкрито декларують свій намір повністю перезавантажити політичну систему та завдати нищівної електоральної поразки як самому Вучичу, так і його партії SNS на майбутніх виборах.Варто зазначити, що Вучич фактично керує Сербією з 2014 року. Спочатку як прем'єр-міністр, а з 2017 року як президент. Його режим неодноразово піддавався жорсткій критиці з боку Європейського Союзу через придушення свободи слова, тиск на незалежні медіа та демонстративне балансування між євроінтеграцією та збереженням тісних геополітичних зв’язків із Росією та Китаєм. Оголошення дострокових виборів є його класичною тактикою: у моменти гострих криз сербський лідер традиційно перехоплює ініціативу в опозиції, розпускаючи парламент, щоб підтвердити свою легітимність на тлі спалахів народного невдоволення.«Досить!» — так заявив президент Хорватії Зоран Міланович, відклавши саміт держав регіону після агресивних виступів Александара Вучича. Що стоїть за цим конфліктом і як він уплине на Західні Балкани? Володимир Цибульник у статті «„Мені там не місце“: як Вучич у пошуках „ворога“ зруйнував діалог на Балканах» пояснює, як риторика президента Сербії формує образ ворога з Хорватії, підриває співробітництво та ставить під удар євроінтеграцію регіону.

Після того як Сили оборони за допомогою партнерів почали досягати успіху, здійснюючи удари по логістиці Росії на фронті та по тилу ворога, ситуація, в якій Білорусь продовжує допомагати РФ, постала в новому світлі — завдяки дизелю, який республіка постачає росіянам, країна стала для Кремля ще важливішим гравцем. Ексглава МЗС Павло Клімкін зауважив, що це серйозна проблема ще й тому, що без РБ буде складно домовитися про майбутню систему безпеки Європи. "Там поки що немає збільшення російської присутності, але ця присутність може виникнути, як лавина. Реально, як хвиля, — зауважив він у коментарі Lіgа.nеt. — Зокрема на тлі можливих ширших переговорів". За останні роки Росія використовувала і продовжує використовувати Білорусь по-різному, нагадав Клімкін: 

розмістила на територію країни тактичну ядерну зброю;намагається залучити її до гібридних атак проти Європи, зокрема через тему біженців на кордоні з Литвою та Польщею;на території РБ розбудовується інфраструктура, яку згодом агресор може використати для нового вторгнення на північ України. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Демченко про роботу єдиного пропускного пункту на кордоні з Білоруссю: лише українців і лише в Україну, але пропускають Нагадаємо, речник ДПСУ Андрій Демченко зазначив, що у Білорусі накопичення військових підрозділів РФ наразі не фіксується, проте вглибині території РФ відбувається нарощення військових об’єктів, які можуть "знадобитися" агресору. Командувач Нацгвардії генерал-майор Олександр Півненко вже підрахував, скільки російських військових потрібно перекинути в Білорусь, щоб загроза наступу була реальною — 70 тисяч. 

Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець розповів, що у російському полоні може бути близько 16 тисяч цивільних українців, проте верифікувати Україні вдалося 1878 людей. Під час телемарафону він розповів, як мирні потрапляють у російську неволю: їх затримують або під час фільтрації на в'їзді/виїзді з окупованих територій — сам факт здійснення фільтраційних заходів також є незаконним — або використовуючи адмінресурс вже на ТОТ. 
Часто факт перебування людини у полоні підтверджують ті, хто повертається звідти, розповів Лубінець. Росіяни утримують цивільних та військових разом. 
"Цивільних може бути в російському полоні близько 16 тисяч. Це величезна цифра, — зауважив омбудсмен. — І ми не знаємо, вони живі чи не живі, чи вони затримані, чи щодо них висунуті кримінальні звинувачення, чи ні. У нас є випадки, коли без жодних звинувачень люди роками сидять, ще з 2022-го". 
Часто росіяни намагаються видати цивільних за військовополонених. Лубінець вважає, що так ворожа сторона збільшує свій обмінний фонд. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





З російського полону повернулися ще 160 захисників України. Серед звільнених — «азовці»



Усі вони — між полоном і повною невідомістю. Звільнення цих людей має стати питанням номер один для дипломатів, журналістів і кожного з нас. Як Україні повернути їх — про це у статті "Коли ви звільните цивільних?" пише Тетяна Висоцька.

Плани Єврокомісії припинити надавати тимчасовий захист українським чоловікам, які є військовозобов'язаними — це помилка, заявив німецький політик від партії "Зелених", голова Комітету з європейських справ Бундестагу Антон Гофрайтер. Він зауважив, що відстоює право відмовитися від служби, пише ntv. 
Політик вважає, що нікого не можна примушувати брати зброю до рук, якщо це суперечить совісті людини. 
"Я відстоюю право на відмову від військової служби за переконаннями", — зазначив Гофрайтер. 
Цікаво, що серпневе опитування RND показало, що майже дві третини німців не готові захищати свою країну у випадку війни — таких 59%. ЗМІ попередили, що це може стати ударом по планах уряду Німеччини з переозброєння.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Це неприпустимо»: Комісар Ради Європи застеріг від передчасного скасування захисту українських біженців



Нагадаємо, у Євросоюзі обговорюють можливе виключення українських чоловіків призовного віку та людей, які залишили Україну нелегально, зі схеми тимчасового захисту. Потенційні зміни можуть стосуватися нових шукачів притулку — вони не поширюватимуться на тих, хто вже отримав статус, тому більше ніж мільйону українських чоловіків у ЄС нічого не загрожує. Європейські столиці вже активно висловлюються на користь цього рішення, серед таких — Варшава, Берлін, Відень. 

У понеділок, 29 червня, відбудеться засідання Верховного Суду України щодо позову підсанкційного бізнесмена Тімура Міндіча проти президента України Володимира Зеленського. Міндіч вимагає скасувати указ про запровадження санкцій проти нього, розповів народний депутат Ярослав Железняк. 
Парламентар вказує, що президент запровадив санкції проти Міндіча як на громадянина Ізраїлю, водночас сам Міндіч стверджує, що на момент введення санкцій проти нього він був і зараз є громадянином України і це підтверджує його український та закордонний паспорт.
Fасеbооk / Ярослав Железняк 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





За неякісні бронежилети Міндіча стягнули майже 100 млн штрафів — ЦПК



"Ну і тут друг Президента згадав на 7-й рік, що виявляється санкції проти власних громадян — це свавілля і просить суд це зупинити", — пише депутат.
Железняк також зазначив, що ще один фігурант у справі "Міндіча" Олександр Цукерман у своєму позові також  вказав, що запроваджені президентом санкції проти нього "непропорційно і несправедливо накладені".  Верховний Суд розглядатиме його позов проти Зеленського 9 липня. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ОГП направив Ізраїлю документи на екстрадицію Міндіча та Цукермана — ЗМІ



Нагадаємо, санкції проти Міндіча Зеленський запровадив після скандалу з корупцією в "Енергоатомі" у листопаді 2025 року. Обмеження запроваджені лише на три роки, хоча Кабмін пропонував на 10.  14 травня Міндіч подав до Касаційного суду позов з вимогою визнати протиправним та скасувати указ про санкції щодо нього.
За даними слідства, учасники корупційної схеми у сфері енергетики легалізували близько 100 мільйонів доларів, які отримали незаконним шляхом. За кілька годин до обшуків Міндіч втік з України в Ізраїль.
Детальніше про "Міндічгейт" читайте у статті "Операція "Мідас". Шлях абсолютної влади довжиною в долар" редакторки відділу внутрішньої політики ZN.UА Інни Ведернікової.

Речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко заявив, що попри збільшення розмов про нову можливу агресію проти України з боку Білорусі громадян нашої країни все ще пропускають додому лише через пропускний пункт Мокрани-Доманове у Волинській області — за добу його проходить від 20 до 80, а сумарно цього року його вже перетнули 7200 людей. У коментарі для Lіgа.nеt він нагадав, що Україна після початку повномасштабного вторгнення закрила усі пункти на кордоні з Білоруссю, РФ, Молдовою та Придністров'ям — пропускні операції там не здійснюються. 
"Жоден громадянин України не може бути обмежений в праві повернутися додому, навіть якщо це напрямок таких от пунктів пропуску, — зазначив Демченко і пояснив, що мова про те, що лише громадяни України можуть вийти на територію України. — ... Якщо (вони — ред.) прибудуть на якомусь іншому напрямку, то ми їх приймемо. Не буде відмовлено в перетині кордону".
Українці обирають Доманове, продовжив він, тому що там існує найбільша ймовірність того, що людей справді пропустять. Повернутися громадяни можуть навіть без паспорта чи будь-яких необхідних для цього документів — головне, аби людину можна було верифікувати. 
"Якщо людина добереться до українського кордону, навіть за свідоцтвом про народження вона буде пропущена", — наголосив Демченко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росія готує розширення агресії через Білорусь: заява Зеленського за даними розвідки



Також Демченко зазначив, що у Білорусі накопичення військових підрозділів РФ наразі не фіксується, проте вглибині території РФ відбувається нарощення військових об’єктів, які можуть "знадобитися" агресору. Проте командувач Нацгвардії генерал-майор Олександр Півненко вже підрахував, скільки російських військових потрібно перекинути в Білорусь, щоб загроза наступу була реальною — 70 тисяч. 

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте напрацював власну стратегію взаємодії з президентом США Дональдом Трампом: головним аргументом у відносинах із Білим домом мають стати гроші.Як зазначає Роlіtісо, якщо торік Рютте переконував Трампа підтримувати НАТО, наголошуючи на збільшенні військових витрат європейських союзників, то тепер робить ставку на ще один аргумент — обіцянку, що країни Альянсу інвестуватимуть мільярди доларів в американську оборонну промисловість.Дводенний візит генерального секретаря НАТО до Вашингтона та його зустріч із Трампом, яка минула без гучних конфліктів і супроводжувалася презентаціями про зростання оборонних витрат країн Альянсу, фактично стала репетицією майбутнього саміту НАТО в Анкарі.Очікується, що головною метою зустрічі лідерів стане спроба згладити напруженість у відносинах зі Сполученими Штатами та не допустити скорочення американської військової присутності в Європі.Водночас примирлива риторика Рютте свідчить про те, що союзники досі серйозно занепокоєні можливістю втрати підтримки Вашингтона.«Не варто боятися дискусій і навіть певної напруги всередині Альянсу. Я ніколи цього не боявся, тому що саме з таких суперечок народжуються хороші рішення… Іноді ми трохи сваримося між собою — це нормально. Ми ж демократії», — заявив Рютте під час виступу в аналітичному центрі Аtlаntіс Соunсіl. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Як у Другу світову: Пентагон звертається до автовиробників США з проханням виробництва зброї — WSJ

Трамп зберігає напружені відносини з НАТО

Дональд Трамп неодноразово погрожував вивести США з НАТО. Востаннє він зробив це у квітні, одночасно вимагаючи від союзників припинити покладатися на американську військову допомогу.Цього місяця міністр оборони США Піт Гегсет оголосив про перегляд розміщення американських військ у Європі.Пентагон уже повідомив про виведення частини військової техніки з регіону та скорочення контингентів у Румунії й Німеччині. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Які ризики становить анонсований Гегсетом перегляд військової присутності США в Європі — АР На цьому тлі Марк Рютте знову використав уже знайому тактику для збереження добрих відносин із Вашингтоном.Він не скупився на компліменти Трампу й зосередився на практичних питаннях — розвитку оборонної промисловості та закупівлі американського озброєння.Генсек НАТО закликав до «трансатлантичної промислової революції», яка має стати центральною темою саміту Альянсу наступного місяця.За словами п'яти дипломатів НАТО, країни-члени, ймовірно, погодять нові оборонні контракти та збільшення виробництва зброї.Очікується, що йтиметься про десятки мільярдів доларів додаткових оборонних витрат.«Розмови про бізнес і вигідні угоди — це той підхід, який практично всі світові лідери використовують із Трампом», — сказав один із європейських чиновників.«Комусь це може не подобатися, але загалом така тактика працює», — додав він.У Білому домі захистили політику президента щодо НАТО.«Сполучені Штати зробили для НАТО більше, ніж будь-хто інший. Президент Трамп чітко висловив своє розчарування, і його позиція залишається незмінною. Країни НАТО повинні взяти на себе більшу відповідальність за власну оборону. І вони мали б підтримати США під час війни з Іраном», — заявила речниця Білого дому Олівія Вейлз.

«Лідер вільного світу» і «трильйон Трампа»

Компліментарний стиль Марка Рютте вже став його візитівкою.Хоча цього разу він не називав Дональда Трампа «татусем», як це було під час торішнього саміту НАТО, генеральний секретар неодноразово називав президента США «лідером вільного світу».Зростання оборонних витрат союзників він охрестив «трильйоном Трампа».Рютте також заявив, що Трамп мав підстави бути розчарованим країнами НАТО, які не підтримали США під час війни з Іраном.Водночас він нагадав президентові, що протягом перших тижнів війни близько п'яти тисяч американських військових літаків вилітали саме з європейських авіабаз.Сам Трамп майже не відреагував на цю інформацію. Під час спільної пресконференції він більше говорив про проблеми з водоростями у ставку біля Національної алеї у Вашингтоні, ніж про трансатлантичний союз. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Рютте критикують за підлабузництво перед Трампом

Не всім у Європі подобається стратегія Рютте

Наразі незрозуміло, наскільки довго триватиме нинішнє потепління у відносинах між НАТО та Білим домом.Частина європейських чиновників негативно сприйняла слова Рютте про недостатню підтримку США під час війни з Іраном.Втім, багато хто визнає, що генеральний секретар намагається будь-якою ціною зберегти залученість Вашингтона до справ Альянсу.«Рютте перебуває у дуже складному становищі, і ми готові змиритися з певними лестощами, якщо саме це допоможе переконати Трампа приїхати до Анкари», — сказав один із європейських дипломатів.Таку поведінку пояснюють тим, що НАТО досі не може існувати без американської участі, навіть попри спроби створити так звану «європейську опору» Альянсу, яка частково замінить американські військові можливості на континенті. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Європа формує запасний план для НАТО в разі виходу з нього США — WSJ «Цілком природно й логічно, що Рютте діє саме так», — заявив колишній депутат парламенту Литви та ексчиновник НАТО Гедрімас Єглінскас.«Його спадщина на посаді генерального секретаря залежатиме від того, чи зуміє він зберегти Сполучені Штати як ключового союзника. НАТО без США — це не той Альянс, до якого вступали його держави-члени», — наголосив він.Саме тому Рютте цього тижня поспішив приписати Трампу заслугу в різкому збільшенні оборонних витрат союзників.Він зазначив, що за період із 2016 до 2026 року 31 країна НАТО, окрім США, витратить на оборону на 1,2 трильйона доларів більше, а лише за минулий рік їхні військові бюджети зросли на 20%. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Рютте поставив Мелоні у незручне становище: в Італії вибухнув політичний скандал Втім, такий підхід подобається не всім.Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто цього тижня розкритикував Марка Рютте після того, як той заявив, що Італія дозволила сотням американських літаків використовувати свої бази для підтримки війни з Іраном.Рим наполягає, що дозволяв лише логістичні та технічні польоти.Попри це, чимало нинішніх і колишніх європейських посадовців переконані, що стратегія генерального секретаря є виправданою.«Він має можливість бути почутим Трампом», — сказав директор Центру Європи та Євразії Гудзонівського інституту та колишній посадовець адміністрації Джорджа Буша Пітер Раф.«Саме це зараз має найбільше значення».