Дзеркало Тижня

Адміністрація Дональда Трампа виступає проти всіх нинішніх претендентів на посаду генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй. У Вашингтоні вважають, що жоден із них недостатньо поділяє світогляд президента США та його прагнення до радикальних змін в організації. Про це повідомили двоє співрозмовників, обізнаних із внутрішніми обговореннями, пише Роlіtісо.
«Серед усіх кандидатів немає реформаторів, яких хотіли б бачити США. А деякі з них, схоже, ще більше схильні продовжувати працювати за старими правилами», — заявив один зі співрозмовників, представник адміністрації.
ООН перебуває у процесі обрання наступника генерального секретаря Антоніу Гутерріша, чий другий і останній п'ятирічний термін завершується цього року.
81-річна організація зіткнулася з викликом для своєї місії з боку адміністрації Трампа, яка різко скоротила внески Сполучених Штатів, вийшла з кількох організацій системи ООН, зокрема Всесвітньої організації охорони здоров'я, а також створила власний орган — Раду миру, покликану перебрати на себе планування майбутнього зруйнованого сектору Гази.
США, як і інші постійні члени Ради Безпеки ООН, мають право накласти вето на будь-якого кандидата на цю посаду.
Наразі серед семи претендентів переважають кар'єрні дипломати, а колишня віцепрезидентка Коста-Рики Ребека Грінспан стабільно лідирує в голосуваннях.
«Людина, яка всю кар'єру провела всередині системи, не обов'язково підходить для того, щоб її очолити, — сказав на умовах анонімності інший співрозмовник, посадовець Державного департаменту. — Ми шукаємо когось, хто трохи струсоне систему».
Для США незвично настільки наполегливо втручатися у процес обрання генерального секретаря. Рішуче неприйняття адміністрацією Трампа цілої низки кандидатів демонструє, наскільки сильно Білий дім прагне впливати на майбутнє організації.
«Це свідчить про те, що адміністрація Трампа усвідомила: насправді має значення, хто саме обіймає посаду генерального секретаря ООН. Тому вони хочуть бачити людину, яку вважають ближчою до свого світогляду та інтересів», — сказав Джеффрі Паєтт, колишній помічник державного секретаря США з питань енергетичних ресурсів і кадровий дипломат у відставці.
У відповідь на прохання прокоментувати ситуацію Державний департамент не став уточнювати свою позицію щодо конкретних кандидатів. Водночас там заявили, що хочуть, аби новий керівник ООН повернув організацію «до її головного призначення — підтримання миру та безпеки у світі, а не до абсурдної, політизованої, вокістської ідеології, яка підірвала ефективність і легітимність цієї інституції».
«Сполучені Штати підтримають лише кандидата, який продемонструє непохитну відданість проведенню змістовних реформ», — заявили у відомстві.
Речник ООН Стефан Дюжаррік відмовився коментувати позицію США, але висловив сподівання, що процес обрання завершиться за графіком — до кінця року.
«Ми повністю впевнені, що держави-члени вчасно ухвалять рішення щодо нового генерального секретаря — до 31 грудня», — сказав Дюжаррік.
Раніше цього року Трамп називав президента ФІФА Джанні Інфантіно можливим кандидатом на посаду генсека ООН. Однак офіційно його кандидатуру так і не висунули, а сам Інфантіно балотується на переобрання президентом ФІФА.
Посадовець Держдепартаменту зазначив, що Інфантіно міг би бути хорошим варіантом. Він також не виключив кандидатуру болгарського дипломата Ніколая Младенова, який нині очолює створену Трампом Раду миру і чиє ім'я також згадували серед можливих претендентів.
УЄФА готує кримінальну справу проти президента ФІФА Інфантіно — ЗМІ
ФІФА та речник Младенова не надали негайної відповіді на запити про коментар.
Джон Болтон, який був послом США в ООН за президента Джорджа Буша-молодшого, а згодом працював в адміністрації Трампа, перш ніж стати його критиком, припустив, що Білий дім може бути не проти того, щоб посада генерального секретаря певний час залишалася вакантною.
«Якби ви були циніком — боронь Боже, — то сказали б: ну, Сполученим Штатам це цілком підходить, — зазначив він. — Не заповнюйте вакансію. Адже без справжнього генерального секретаря бюрократичний апарат ООН, її Секретаріат, не матиме керівника, якого поважали б на рівні глав держав. А це ще більше послабить позиції ООН».
Гутерріш має залишити посаду наприкінці року. Якщо до того часу нового генерального секретаря не оберуть, його повноваження можуть продовжити. Водночас речник ООН Дюжаррік заявив, що Гутерріш планує знову стати приватною особою вже в січні.
Болтон, який працював послом під час попередніх виборів керівника ООН у 2006 році, розповів, що США справді обговорюють потенційних кандидатів з іншими членами Ради Безпеки. Однак раніше Вашингтон домовлявся з такими державами, як Китай або Росія, без зайвого розголосу.
Тому нинішній спротив усім кандидатам він назвав «дивовижним».
«У 2006 році США та Китай фактично визначилися з Пан Гі Муном, і саме на ньому ми зійшлися, — сказав Болтон, маючи на увазі південнокорейського дипломата, який очолював ООН із 2007 до 2016 року. — Я особисто домовлявся про це зі своїм китайським колегою».
Вибір наступного генерального секретаря значною мірою залежить від Ради Безпеки ООН, до складу якої входять 15 держав. Саме вона рекомендує кандидата Генеральній Асамблеї.
Представництво посла США в ООН Майка Волца відмовилося від коментарів.
Представниця Коста-Рики Ребека Грінспан здобувала найбільшу кількість голосів серед усіх кандидатів майже в кожному з п'яти попередніх неофіційних голосувань у Раді Безпеки, зокрема під час останнього, яке відбулося в середу.
Раніше вона обіймала посаду віцепрезидентки Коста-Рики, а також очолювала Конференцію ООН з торгівлі та розвитку.
Помічник одного з конгресменів-республіканців заявив, що законодавці від Республіканської партії у Вашингтоні виступають проти Грінспан.
За його словами, вона надто критично ставиться до Ізраїлю та займає занадто м'яку позицію щодо Китаю.
«Якщо ми отримаємо когось на кшталт Грінспан, то успіхів у спробах переконати хоч одного республіканця підтримати фінансування регулярного бюджету ООН», — сказав помічник конгресмена.
Посадовець Державного департаменту також висловився про іншого кандидата — Рафаеля Гроссі, який, за його словами, «чудово впорався зі своєю роботою» на посаді генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).
Водночас він зазначив, що «кілька країн висловили певні занепокоєння» щодо його кандидатури. Серед них — Росія, яка є постійним членом Ради Безпеки.
Помічник конгресмена заявив, що республіканська фракція хотіла б бачити компромісного, маловідомого кандидата — «нудного» управлінця, який «не політизує абсолютно все».
Він додав, що наступному генеральному секретарю ООН «доведеться багато чого виправляти після Гутерріша».
Серед інших осіб, яких називають можливими кандидатами в останній момент, — Лана Нусейбе, колишня посолка Об'єднаних Арабських Еміратів в ООН, яка нині обіймає посаду помічниці міністра закордонних справ.
За повідомленнями, колишній міністр закордонних справ Туреччини Ферідун Сінірліоглу також розглядає можливість участі у виборах.
ООН уже скоротила тисячі робочих місць і працює над об'єднанням своїх установ після того, як скорочення фінансування з боку адміністрації Трампа призвело до дефіциту в розмірі 4 мільярдів доларів.
Організація розпочала реформування та скоротила витрати на відрядження. Однак помічник конгресмена вважає, що цього недостатньо.
«Пакет соціальних пільг і виплат для працівників ООН вийшов з-під контролю», — заявив він.
Згідно з неформальною традицією, посада генерального секретаря ООН переходить між представниками різних регіонів світу. Цього разу черга Латинської Америки. Крім того, дедалі частіше лунають заклики обрати жінку. За всю історію організації її ніколи не очолювала жінка.
Однак Державний департамент дав зрозуміти, що ці критерії не є пріоритетними для США.
«Сполучені Штати підтримають найбільш кваліфікованого кандидата незалежно від статі чи географічного походження», — заявили у відомстві.
Посадовець Держдепартаменту повідомив, що відомство вже поділилося своїми міркуваннями щодо виборів із іншими членами Ради Безпеки — як постійними, так і непостійними.
Наступне голосування в Раді Безпеки очікується 16 жовтня. На той момент п'ять постійних членів Ради можуть використати бюлетені різних кольорів, щоб продемонструвати, чи підтримують вони кандидатуру тієї чи іншої особи, чи виступають проти неї.
«Зазвичай це сигналізує кандидатам, що їхні перспективи невтішні, і більшість із них виходять із перегонів, якщо отримують один або кілька голосів "проти" від постійних членів», — пояснив Бретт Шефер, науковий співробітник консервативного Американського інституту підприємництва, який регулярно контактує з американськими посадовцями та представниками ООН.
Якщо всі кандидати зіткнуться з вето когось із постійних членів Ради Безпеки, додав він, «я очікував би появи інших претендентів».

Володимир Зеленський має рацію, коли називає ганебну угоду Дональда Трампа про імпорт російського дизельного пального «подарунком Путіну». Ця домовленість спрямовує гроші у військову машину Кремля та перетворює на фарс рішучість Заходу протистояти постійним загрозам. Про це йдеться у редакційній колонці Тhе Теlеgrарh.
Путін розуміє лише мову сили. І якщо комусь були потрібні докази того, що він сприймає такі поступки як зелене світло для продовження війни, вони з'явилися у вигляді російських ударів по Запоріжжю всього за кілька годин після оголошення угоди. Внаслідок атаки загинули щонайменше восьмеро людей, серед них троє дітей, ще 16 осіб зазнали поранень.
Чого намагаються досягти Сполучені Штати? Менш ніж місяць тому Вашингтон запровадив масштабні санкції проти Кремля, покликані перекрити його доходи від продажу енергоносіїв. А тепер США погодилися купувати російське пальне, підтримуючи економіку Росії, яка переживає труднощі. Чи замислювався Трамп над тим, якою буде реакція Москви, Пекіна чи Тегерана наступного разу, коли Америка спробує укласти угоду або пригрозить санкціями?
Можливо, Трамп вважає, що ця угода забезпечить йому політичну перемогу на майбутніх проміжних виборах до Конгресу. Але навіть таке пояснення видається сумнівним.
Москва не запропонувала США жодних поступок щодо припинення війни в Україні за дизельну угоду — ІSW
Ціни на пальне на американських заправках різко зросли протягом останніх місяців — значною мірою через війну на Близькому Сході, — і американські виборці гостро відчувають ці зміни.
Однак початкова партія обсягом 300 тисяч тонн, передбачена новою угодою, еквівалентна приблизно 2,2 мільйона барелів. Це лише трохи більше, ніж половина добового попиту США. Тож безпосередній вплив на ціни цілком може виявитися незначним. Решта 4,5 мільйона тонн має почати надходити лише після виборів.
Повернувшись торік до Білого дому на другий президентський термін, Трамп передбачав, що завершить війну між Росією та Україною протягом 24 годин після вступу на посаду.
Натомість майже через два роки його дії лише підживлюють цю війну.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що Україні потрібен новий президент, здатний домовитися про завершення війни. Він звинуватив президента України Володимира Зеленського в недостатніх зусиллях для досягнення угоди та високих цінах на дизель у США. Заява пролунала після домовленості Вашингтона з Москвою про постачання російського пального. Про це повідомило інформаційне агентство Аssосіаtеd Рrеss.
Дональд Трамп 10 жовтня під час спілкування з журналістами в Білому домі заявив, що Володимир Зеленський недостатньо зробив для припинення війни з Росією. Напередодні Трамп оголосив про домовленість щодо закупівлі російського дизелю. Рішення змінило багаторічну американську політику тиску на Москву через її війну проти України.
Німеччина збереже санкції проти Росії після рішення Трампа щодо російського пального
«Я пропоную їм знайти нового лідера, який зможе укласти угоду», — сказав Трамп, додавши, що Зеленський «чомусь ніколи цього не робить».
Трамп повторив своє твердження, що повномасштабна війна не почалася б, якби він очолював США у 2022 році.
«Не було жодної причини для початку війни між Україною та Росією. Вона почалася через некомпетентність. Зеленський втратив 30% території вашої країни, а втрати обох сторін перевищили мільйон людей — понад два мільйони людей загинули. Ця війна ніколи не мала починатися. І я думаю, що Україні час мати нового президента», — зазначив Трамп.
Вашингтон прагне знизити високі ціни на пальне перед проміжними виборами у США. У Києві натомість попередили, що продаж дизелю забезпечить Росії додаткові кошти для продовження бойових дій. На цьому тлі 10 жовтня російські удари забрали життя щонайменше 20 людей у Запорізькій області, повідомили українські посадовці. За даними ДСНС, серед загиблих після влучань авіабомб у житлові будинки в Запоріжжі були троє дітей. Щонайменше 18 людей постраждали. Удень російські ракети також атакували Київ. Міський голова Віталій Кличко повідомив про чотирьох поранених.
Володимир Зеленський пов’язав нові атаки з рішенням США послабити санкції. На його думку, Кремль сприймає будь-яке зменшення тиску як можливість продовжувати війну та бомбардувати міста. За його словами, кожен додатковий мільярд доларів експортних доходів Москва зможе спрямувати на закупівлю компонентів для озброєння, модернізацію безпілотників, виробництво ракет і набір найманців. Зеленський вважає, що Росія буде готова зупинитися лише тоді, коли її можливості воювати скоротяться.
Зеленський повідомив, що обговорив із президентом Франції Емманюелем Макроном зміцнення ППО та попередив про підвищений ризик нових ракетних ударів найближчими днями. Ці питання український лідер порушив і в розмові з президентом Фінляндії Александром Стуббом.
Спочатку Трамп планував обговорити з російським диктатором Володимиром Путіним спалах чуми в Росії. Однак після телефонної розмови він оголосив про постачання російського дизелю. За його заявою, РФ має негайно надати понад 300 тисяч тонн пального, у листопаді — ще 500 тисяч тонн, а «відразу після цього» — один мільйон тонн. Наступні три мільйони тонн, як написав американський президент, Росія поставить «протягом короткого часу».
Дизельна угода різко відрізняється від спрямованості широкого санкційного закону проти Росії, який Трамп підписав минулого місяця. Документ мав обмежити нафтові й газові доходи, що забезпечують фінансування війни проти України. Про нову домовленість Трамп оголосив саме тоді, коли його спецпосланець Стів Віткофф і зять Джаред Кушнер зустрічалися з українськими посадовцями в Маямі. Сторони обговорювали пропозицію щодо завершення війни.
«Я вважаю, що нашу команду просто використовують як ширму. І це, безумовно, несправедливо. Це точно не те, як партнери повинні ставитися одне до одного», — заявив Зеленський 9 жовтня.
Високопоставлений український чиновник повідомив, що Київ не знав про дизельну домовленість до її публічного оголошення. Він говорив анонімно, оскільки не мав повноважень коментувати питання публічно. За його словами, угода не була пов’язана з темами, які американська й українська переговорні команди обговорювали у Флориді. Чиновник також підтвердив, що українська делегація вже залишила США і повертається до України.
"Не час послаблювати тиск": Каллас анонсувала найбільший за весь час війни пакет санкцій проти РФ
Нагадаємо, що Трамп домовився про постачання російського дизелю після того, як Київ проігнорував близько шести закликів припинити удари по НПЗ РФ, за словами американського посадовця. Трамп вимагав одностороннього припинення атак, пов’язуючи їх зі зростанням цін на пальне у США. Зеленський пропонував зупинити удари лише за умови припинення російських атак на українські електростанції.
Окрім того, Зеленський попередив, що додаткові доходи від експорту російських нафтопродуктів підуть на виробництво зброї. Він заявив про це 10 жовтня після масованої комбінованої атаки на Київ. За словами Зеленського, експортні надходження Москва витратить на компоненти для зброї, модернізацію дронів, випуск ракет і залучення найманців. Президент закликав США, Європу та інших партнерів підтримати Україну й обмежити здатність Росії продовжувати війну.

Верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас  відреагувала на домовленість президента США Дональда Трампа та глави Кремля Владіміра Путіна щодо постачання дизельного палива із РФ на американські та світові ринки. У соцмережі Х Каллас заявила, що призупинення санкцій щодо дизелю дає Росії додаткові доходи для того, щоб продовжувати війну.
Зеленський обговорив з президентами Франції та Фінляндії послаблення санкцій США на російський дизель
Вона наголосила, що нині не варто послаблювати тиск  на країну-агресора і що ЄС не буде цього робити. 
Міністри закордонних справ Євросоюзу 12 жовтня планують ухвалити найбільший з початку повномасштабної війни пакет санкцій проти військової машини РФ. Голова дипломатії ЄС зазначила, що протягом двох днів через удари Росії загинули понад 80 громадян України. Вона також додала, що Москва посилила гібридні атаки проти держав-членів ЄС та НАТО.
У британському уряді вчора повідомили, що їхня країна буде тиснути на РФ "за допомогою найсуворішого режиму санкцій". 
ЗМІ розповіли, що Трамп ухвалив рішення щодо постачання дизелю із РФ після того, як український президент проігнорував заклики припинити атаки на нафтопереробні заводи Росії.  Водночас троє сенаторів-демократів розкритикували рішення Трампа щодо російського дизельного пального. 
Москва не запропонувала США жодних поступок щодо припинення війни в Україні за дизельну угоду — ІSW
Про те, які чинники визначають ціну на дизель і за яких умов енергетичне перемир'я вигідне Україні, у статті ZN.UА "Трамп звинувачує Київ у дорогому дизелі. Хто насправді розгойдує ринок і що робити Україні" пише директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Україна днями отримає від Фінляндії амуніцію для винищувачів F-16, яка допоможе збивати російські реактивні дрони типу "Шахед", розповів президент України Володимир Зеленський. 
Він подякував президенту Фінляндії Александру Стуббу за пакет допомоги для протиповітряної оборони України. Президенти обговорили наслідки російських ударів та додаткові прибутки для бюджету РФ від експорту нафтопродуктів, які РФ може використовувати для фінансування війни. 
Польща підсилить українські F-16, щоб збивати реактивні дрони
Нещодавно Зеленський заявляв, що нашій країні для знищення реактивних дронів щодня потрібно 5-6 тисяч боєприпасів 20-міліметрового калібру для F-16. 
Україна отримає три бельгійські F-16 до кінця року
За інформацією WSJ, зараз частина F-16 не може виконувати бойові завдання на фронті в Україні, оскільки виникають затримки з обслуговуванням, яким займаються західні країни. Зеленський вказав, що  половина авіапарку цих винищувачів недоозброєна.   

Напередодні президент США Дональд Трамп домовився із главою Кремля Владіміром Путіним про постачання російського дизельного пального на американські та світові ринки. Того ж дня речник уряду Сполученого Королівства відреагував на цю угоду та заявив, що Велика Британія разом із партнерами буде й надалі гарантувати Україні фінансову та військову підтримку, інформує Іndереndеnt.
Він наголосив, що Британія й надалі буде тиснути на РФ "за допомогою найсуворішого режиму санкцій, який коли-небудь запроваджувало Сполучене Королівство, збільшуючи ціну путінської агресії та підтримуючи зусилля для досягнення тривалого миру".
Переговори України, США та Європи в Маямі завершилися достроково. Другого дня не буде — ЗМІ
За інформацією Ахіоs, Трамп ухвалив рішення щодо постачання дизелю із РФ після того, як український президент Володимир Зеленський проігнорував шість звернень Сполучених Штатів Америки із закликом припинити атаки на нафтопереробні заводи Росії.  Водночас троє сенаторів-демократів розкритикували рішення Трампа про продаж російського дизельного пального. 
Як повідомлялося раніше, у США вартість дизельного пального досягла рекордних 5,89 долара за галон. Міністр енергетики Кріс Райт пояснив таке подорожчання значними руйнуваннями російських нафтопереробних заводів унаслідок війни проти України.
Російський дизель навряд чи знизить ціни й може порушити закон — Роlіtісо
Про те, які чинники визначають ціну на дизель і за яких умов енергетичне перемир'я вигідне Україні, у статті ZN.UА "Трамп звинувачує Київ у дорогому дизелі. Хто насправді розгойдує ринок і що робити Україні" пише директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Переговори щодо завершення війни Росії проти України за участю представників США, Європи та України відбулися в Маямі 9 жовтня. Спочатку зустрічі планували проводити протягом двох днів, однак вони завершилися раніше. 
Про це в Х написав старший кореспондент Rаdіо Frее Еurоре/Rаdіо Lіbеrty у Вашингтоні Алекс Рауфоглу, посилаючись на обізнані з перебігом переговорів джерела, які підтвердили, що наступного дня перемовини не продовжаться.
Тим часом Стів Віткофф на своїй сторінці в Х повідомив, що в Маямі представники США, Євросоюзу, Європейської комісії, України та НАТО провели конструктивні переговори про можливі кроки для зниження напруженості та завершення війни з Росією напередодні зими. Також учасники обговорили шляхи досягнення тривалого миру.
За його словами, окрему увагу приділили підготовці до зими, зокрема захисту енергетики та експорту зерна, гарантіям безпеки й довгостроковому захисту України та Європи від нових конфліктів. Крім того, сторони розглянули підтримку відбудови України після війни, її економічного розвитку та майбутнього вступу до ЄС.
«Обмін думками був продуктивним і допоміг визначити напрями для подальшого дослідження напередодні наступної взаємодії Сполучених Штатів з Росією. Учасники підтвердили свою спільну відданість продовженню дипломатичних зусиль для досягнення стійкого миру, який зміцнює безпеку та створює можливості для тривалої стабільності й процвітання», — йдеться у його повідомленні.
Ми це вже чули: Зеленський дорікнув Рубіо через заяву про глухий кут та закликав "зашити рота" РФ
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 8 жовтня повідомив, що українська делегація 9 та 10 жовтня має провести у США переговори з представниками Дональда Трампа — Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. До консультацій також мали долучитися представники Європи. 
За словами президента, українську команду на переговорах представлятимуть керівник офісу президента Кирило Буданов, голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця та голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
Тим часом держсекретар США Марко Рубіо заявляв, що зараз перспектив для дипломатичного завершення війни Росії проти України не видно, оскільки переговори залишаються у глухому куті через вимогу Москви отримати повний контроль над Донбасом, яку Київ відкидає. У відповідь Зеленський заявив, що ситуація полягає не в дипломатичному глухому куті, а у відсутності реального бажання партнерів жорстко тиснути на Росію, оскільки  для швидкого перелому ситуації Заходу достатньо зробити кілька рішучих кроків проти російської економіки та військово-промислового комплексу.

Україна, США, НАТО, Єврокомісія та європейська «трійка» зустрілися в пʼятницю в Маямі, щоб знайти шляхи завершення війни з Росією до зими. Говорили про стійкість енергетики, експорт зерна та гарантії безпеки для України. Домовленостей не оголошено: учасники лише визначили напрями роботи перед наступним контактом США з Росією, повідомив спецпредставник президента США Стів Віткофф.
Окрім гарантій безпеки, учасники обговорили довгострокові домовленості щодо безпеки України та Європи, які мають запобігти новим конфліктам. Ще одна тема: підтримка повоєнної відбудови України та її економічного зростання, зокрема вступ до ЄС.
«Трійка» — це Велика Британія, Франція та Німеччина. Дату наступного контакту США з Росією в дописі не названо.
У США відбудуться переговори між українською та американською делегаціями — коли вони стартують
Віткофф і Джаред Кушнер можуть наприкінці жовтня знову поїхати до Москви, щоб представити нові пропозиції, повідомляв Ахіоs. За його даними, Вашингтон добивається припинення вогню із зупинкою атак на енергосистему та зерновий сектор. Україна на це вже погодилася, а Росія не підтримує ідею.
Українська делегація поїхала до США на переговори
Напередодні зустрічі держсекретар США Марко Рубіо заявив, що мир через переговори наразі недосяжний: Москва вимагає повного контролю над Донбасом, а Київ цю вимогу відкидає. Водночас Рубіо додав, що США готові сприяти переговорам, якщо з'явиться шанс на врегулювання.

У США розкритикували рішення президента США Дональда Трампа зняти санкції з російського дизелю: воно навряд чи здешевить пальне й може суперечити закону Ліндсі Грема. Аналітик Еurаsіа Grоuр Грегорі Брю зазначив, що анонсовані негайні російські поставки становлять менш як 2% від виробництва дизелю в США. Він сумнівається, що Росія зніме заборону на експорт пального без паузи в українських атаках на НПЗ, повідомляє Роlіtісо.
Брю порівняв обіцянки Москви з виробництвом у США, яке становить 3,6 млн барелів на добу. «Окрім того, що ці цифри невеликі, це вказує на готовність Росії зняти заборону на експорт нафтопродуктів… що мені важко уявити без паузи в українських атаках», — написав він у Х.
Домовленість також може суперечити американському закону. У квітні 2022 року Конгрес заборонив ввозити до США російські енергоносії, і дизель підпадає під цю заборону. Президент може скасувати її лише за кількох умов: Росія погоджується вивести війська з України, перестає загрожувати країнам НАТО й визнає право українців самим обирати свою владу. Навіть тоді скасування набирає чинності не раніше ніж за 90 днів і лише якщо за цей час Конгрес його не заблокує. Тому розпорядженням Мінфіну США відкрити імпорт російського дизелю не вийде: федеральний закон стоїть вище. Якщо угода передбачає негайні поставки російського дизелю до США, її законність під великим питанням.
Зеленський назвав умову щодо «енергетичного перемир’я» з Росією
Конгресмен-демократ Дон Бейєр назвав рішення таким, що дратує. «Це те, про що ми попереджали всіх, хто був готовий слухати: Трамп анітрохи не заслуговує на довіру, коли йдеться про Росію. Надати йому розширені тарифні повноваження в надії, що він використає їх для допомоги Україні, було помилкою», — написав він у Х. Демократи в Конгресі вважають, що це може означати слабшу підтримку України з боку президента США.
Зеленський відповів на зняття санкцій з РФ: пропонує США угоду щодо НПЗ
Закон Ліндсі Грема про санкції проти Росії Трамп підписав у вересні. Публічних кроків щодо виконання закону Білий дім досі не зробив, а більшість норм набуває чинності 18 жовтня. Закон залишає президентові право робити винятки.
13 вересня Трамп закликав Україну не бити по НПЗ в Росії, бо вважає українські удари причиною дефіциту пального. Сама Росія повністю заборонила експорт дизелю ще в липні. Віцепрем'єр Александр Новак повідомив, що Росія починає імпортувати пальне. Про те, які чинники насправді визначають ціни на дизель і що робити Україні, у статті ZN.UА «Трамп звинувачує Київ у дорогому дизелі. Хто насправді розгойдує ринок і що робити Україні» пише директор енергетичних та інфраструктурних програм Разумков Центру Володимир Омельченко.

Україна відкинула претензії через атаку безпілотників на вантажні автомобілі в Брянській області Росії, де зазнала поранень громадянка Білорусі. Міністерство закордонних справ Білорусі викликало тимчасового повіреного у справах України й пригрозило «адекватними заходами реагування». У Міністерстві закордонних справ України заявили, що Мінськ не показав доказів, а сама Білорусь є співучасницею російської агресії. Про це йдеться в заявах МЗС Білорусі і МЗС України.
Білоруське відомство викликало тимчасового повіреного у справах України Івана Новицького 9 жовтня й вручило йому ноту протесту, повідомив речник відомства Руслан Варанков.
За білоруською версією, 8 жовтня на трасі з Брянська до Новозибкова дрони атакували дві вантажівки. В одній постраждав водій, в іншій постраждала пасажирка, громадянка Білорусі. Через тяжкі поранення жінці ампутували кінцівки.
АР: Білорусь стала повноцінною частиною російської воєнної машини
«Належність автомобіля була очевидною, і в білоруської сторони є підстави розглядати атаку як навмисну. Українську сторону застережено від повторення подібних дій. Наголошено, що відповідальність за їхні наслідки повністю лягає на владу України. Білорусь залишає за собою право на адекватні заходи реагування», — заявив Варанков.
У МЗС України висловили протест проти виклику дипломата й заяв білоруської сторони про інцидент із вантажівкою в Брянській області Росії. Київ вважає безпідставним покладати на Україну відповідальність без переконливих доказів причетності. У відомстві звернули увагу, що публічні звинувачення Мінська супроводжуються риторикою про нібито навмисне втягування Білорусі в конфлікт і погрозами «адекватних заходів реагування».
«Не треба зайвих слів»: Зеленський висунув вимогу Лукашенку
В Україні відкинули «абсурдні закиди» від країни, яка є співучасницею злочину агресії проти України й широко допомагає Росії у війні. Мінськ закликали утриматися від бездоказових звинувачень, погроз та інформаційних маніпуляцій. Київ також вважає неприйнятними спроби використати інцидент, щоб виправдати подальшу підтримку Росії або створити нові загрози для України.
Дипломатичні відносини між Україною та Білоруссю не розірвані, а посольство України в Мінську продовжує працювати. 26 червня Лукашенка заявив про таємну зустріч із представниками Зеленського в Мінську, яку Київ не підтвердив. За оцінкою ІSW, Кремль вимагає від Мінська активнішої участі у війні, але Лукашенка опирається.

Президент Росії Владімір Путін заявив, що Москва підтвердила готовність постачати нафту й нафтопродукти на ринки США та світу. Він зробив цю заяву після телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом 9 жовтня. Того ж дня Трамп оголосив про тимчасове зняття санкцій із російського дизелю. Значну частину розмови, за словами Путіна, присвятили перспективам врегулювання війни в Україні. Про це йдеться в заяві на сайті Кремля.
Цю заяву Путін зробив, коли обговорювали стан справ у світовій енергетиці. «Упевнений, що це позитивно позначиться на всій глобальній економіці», — додав він. Також, за його словами, обговорили ситуацію навколо Ірану й двосторонні відносини.
Президенти, за словами Путіна, підтвердили домовленість надалі підтримувати особисті контакти. Співпрацю продовжать також адміністрації президентів, спецслужби та інші відомства двох країн.
Зеленський відповів на послаблення санкцій і запропонував США домовленість: Україна не атакуватиме російські нафтопереробні заводи, якщо Росія припинить атаки на українську енергетику. Кремль ще у вересні вимагав скасувати санкції. Тоді прессекретар Кремля Дмітрій Пєсков назвав енергетичне перемир'я гарною ідеєю, але наголосив, що світові потрібен ще й безперешкодний доступ російських нафтопродуктів до ринків.
Напередодні кремлівської реакції Трамп заявив, що Київ і Москва погодилися не атакувати енергетику. Ще за день до цього він закликав Київ не бити по дизелю. Атаки на російські нафтопереробні заводи Трамп пов'язав із дефіцитом пального та високими цінами у США.
Про те, чому дизель дорожчає й за яких умов енергетичне перемир'я вигідне Україні, у статті ZN.UА «Трамп звинувачує Київ у дорогому дизелі. Хто насправді розгойдує ринок і що робити Україні» пише директор енергетичних та інфраструктурних програм Разумков Центру Володимир Омельченко.

Президент України Володимир Зеленський запропонував США домовленість: Україна не атакуватиме російські нафтопереробні заводи, якщо Росія припинить руйнувати українську енергетику. Так він відповів на рішення про поставки російського дизелю, заявивши, що подарунки Путіну миру не принесуть. Послаблення санкцій без тривалої деескалації підштовхує Росію вбивати більше й воювати довше, зазначив президент у своєму Теlеgrаm-каналі.
Будь-яке послаблення санкцій без чіткої та тривалої домовленості про деескалацію Зеленський назвав очевидною слабкістю, яка грає на руку Росії. За його словами, Москва через це ще менше поважатиме Америку й завдасть світові більше збитків. Дозвіл Росії продавати нафтопродукти, за словами Зеленського, — це «інвестиція у війну», яку треба закінчити, а не продовжити. Росія «віддячить» за дизель подальшим терором і підлостями. Санкції на поставки російського дизелю тимчасово зняли до 7 квітня 2027 року після розмови лідерів США та Росії.
Україна готова до дзеркальних деескалаційних кроків, і американська команда знає цю позицію. Удари по російських нафтопереробних заводах та інших нафтових об'єктах президент назвав відповіддю на кількарічну кампанію терору проти української енергетики. «Україна не буде спалювати російську нафтопереробку, якщо Росія не буде руйнувати нашу енергетику», — наголосив він. Київ вважає, що сил Сполучених Штатів достатньо, щоб досягти такого компромісу.
Заяву президент зробив після візиту до Києва двопартійної делегації Конгресу США. Американці запитали, що потрібно, щоб закінчити війну. На думку Зеленського, відповідь має бути сильною: санкції за законом Ліндсі Грема, підтримка України в захисті життя й тиск на Росію за війну. Розмова лідерів США та Росії, яка відбулася того ж дня, за його словами, «веде до іншого».
«Гарна ідея, але потрібне ще скасування санкцій»: у Кремлі відреагували на заяву Трампа про енергетичне перемир'я
Після нещодавнього європейського рішення про зняття санкцій з російських олігархів ударів і знущань з людей стало тільки більше, зазначив Зеленський. За його словами, лише цього тижня Росія вдарила ракетами по житловому будинку в Прилуках, скинула авіабомби на Краматорськ, зокрема на міські автобуси, і постійно обстрілювала енергетику Києва та інфраструктуру Дніпра, Харкова й Одеси. Загинули десятки людей, сотні поранені.
Росіяни компенсують терором нездатність досягти цілей на фронті, вважає президент. Цього року Росія на фронті найслабша за весь час війни, і саме тому Путін покладається на терор та кулуарні домовленості про послаблення тиску, щоб виграти час для війни.
Україна розраховує на справедливу підтримку США у захисті людей і на сильну розмову Вашингтона з Росією, наголосив президент: вона має бути сильною, а не слабкою.
Дональд Трамп 13 вересня закликав Київ припинити удари по дизельній інфраструктурі Росії й пов'язав їх із дефіцитом пального в США. Наступного дня він заявив про домовленість не атакувати енергетику, а Зеленський назвав умовою гарантії від партнерів: Україна зупинить удари, якщо Росія справді не б'є по її критичній інфраструктурі.
Про те, які чинники визначають ціну на дизель і за яких умов енергетичне перемир'я вигідне Україні, у статті ZN.UА «Трамп звинувачує Київ у дорогому дизелі. Хто насправді розгойдує ринок і що робити Україні» пише директор енергетичних та інфраструктурних програм Разумков Центру Володимир Омельченко.

Президент Володимир Зеленський провів зустріч з міністром оборони Естонії Мартіном Херемом, під час якої сторони обговорили внески Естонії в оборонні програми для України та експорт зброї в межах угоди Drоnе Dеаl, яку сторони підписали у червні 2026 року.
Зокрема, партнери обговорили додаткове фінансування для посилення української протиповітряної оборони. Також, за словами Зеленського, команди обох країн оперативно працюватимуть над наповненням експортного пакета.
Естонія перекидає війська ближче до кордону з Росією в межах нової стратегії «активної оборони» — FТ
"Естонія може отримати перевірену зброю, а Україна — додаткові кошти для захисту", — зазначив Зеленський. 
Президент також подякував Естонії за послідовну підтримку європейської інтеграції України.
Мер Києва Віталій Кличко також провів зустріч 9 жовтня з міністром оборони Естонії Мартіном Херемом. Кличко розповів, з якими викликами стикається столиця через атаки ворога на системи водо-, тепло- та енергозабезпечення.
Кличко наголосив на важливості посилення ППО, прискоренні постачання ракет для систем ППО та збільшенні військової допомоги, оскільки від цього залежить безпека Європи та країн Балтії. 
Раніше ZN.UА пояснювало, в чому переваги для України від угод про експорт озброєння. Зокрема, це важливий інструмент поглиблення оборонної співпраці України з міжнародними партнерами, яка може включати обмін військовим досвідом та технологіями, фінансування виробництва, спільну розбудову ППО. 
Однак сам факт підписання угод ще не гарантує цих результатів. Їхня ефективність залежатиме від реальних обсягів фінансування, укладених контрактів, темпів виробництва та здатності держави спростити експортні процедури, не послаблюючи забезпечення власних Сил оборони.

Прокуратура австрійської столиці не підтвердила підозру у шпигунстві щодо Михайла Ткача, керівника відділу розслідувань «Української правди». Про це заявила речниця відомства Ніна Буссек. Ткача, який провів 12 годин під вартою, відпустили вранці 9 жовтня, а його оператора Ярослава Бондаренка ще допитували, повідомляє австрійський суспільний мовник ОRF.
«У межах інших розслідувань виникла підозра щодо ще двох людей, але вона не підтвердилася», — сказала Буссек про Ткача й Бондаренка. За її словами, одного з них уже відпустили, а другого ще допитували, але й щодо нього підозра, схоже, не підтверджується. Більше подробиць речниця не розкрила.

У п'ятницю міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер підтвердив затримання чотирьох українців за підозрою у шпигунстві. Двоє підозрюваних уже перебувають у попередньому ув'язненні. Журналіста й оператора затримали в четвер: за словами міністра, Ткач уже на волі, а оператора ще тримали.
Головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва написала у Fасеbооk, що Ткач вийшов на волю о четвертій ранку в п'ятницю. За її словами, оператор Бондаренко дістав поранення під час затримання й перебував у лікарні, а допитувати його почали лише вночі.
Розслідування проводить Директорат державної служби та розвідки за статтею Кримінального кодексу «Таємна розвідувальна діяльність на шкоду Австрії». Голова служби Йорг Лейхтфрід заявив, що поки розслідування триває, додаткова інформація не буде оприлюднена. У ході розслідування виникли підозри щодо Ткача й Бондаренко, однак вони не були підтверджені, Ткача вже звільнили, а процедуру звільнення Бондаренка щойно розпочато, повідомила Ніна Бусек, речниця віденської прокуратури, незадовго до 16:00 за київським часом.
Посольство України в Австрії очікує від місцевих органів оперативної офіційної заяви про обставини й правові підстави затримання, повідомила його речниця.
Ткач належить до найвідоміших українських журналістів-розслідувачів: він розшукує впливових політиків і бізнесменів та ставить їм незручні запитання. На початку повномасштабного вторгнення він писав про українських чиновників, які виїхали до Європи. В «Українській правді» повідомили, що Ткач розслідував справу колишнього генпрокурора України Руслана Кравченка, який, за даними українських антикорупційних слідчих, імовірно втік до Відня.
Голова й засновниця антикорупційного центру «МЕЖА» Мартина Богуславець вважає, що австрійські правоохоронці могли діяти невипадково. Перешкоджати роботі знімальної групи могли саме через пошуки Кравченка, якого вона називає особливо наближеним до української влади фігурантом. Австрія, за її словами, залишається привабливою для українських посадовців через складнощі з екстрадицією та вимоги до умов утримання в українських СІЗО.
Це не перший випадок, коли Ткача й Бондаренка затримали за кордоном: у лютому 2024 року їх кілька годин тримала польська поліція біля кордону Польщі з Білоруссю, де вони знімали матеріал про транзит товарів із Росії та Білорусі.
Експрокурор Кравченко виїхав з країни в ніч на 14 вересня і назвав це відрядженням до Франції. Згодом з'ясувалося, що він із дружиною зареєструвався у Відні, але за вказаною адресою розташований офіс фірми, яка продає юридичні адреси.
Про те, чому історія з втечею Кравченка вийшла далеко за межі конфлікту двох силових відомств, у статті «Синдром втікача. Як не перетворити державу на мем» пише редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UА Інна Ведернікова.

Чорногорська поліція в п’ятницю, 9 жовтня, провела операцію, під час якої затримала лідерів та учасників російської гібридної мережі “Рыбарь” у Чорногорії. Зокрема, затримали Михайла та Валерію Звінчуків і ще трьох людей. Про це повідомляють чорногорські ЗМІ.
Зазначається, що Михайло Звінчук є полковником ГРУ, який займається гібридними операціями, а Валерія перебуває в санкційному списку Великої Британії.
У 2018 році Звінчук разом із Денисом Щукіним заснував “Рыбарь”, який згодом став одним із найвпливовіших російських військових каналів у Теlеgrаm. Західні інституції пов’язують цей канал із поширенням проросійських наративів, пропагандистською діяльністю та операціями інформаційного впливу.
З червня 2023 року Звінчук перебуває під санкціями Євросоюзу.
Незаконні «вибори» на ТОТ: Зеленський запровадив санкції проти 44 колаборантів та пропагандистів РФ
Британська влада визначила мережу “Рыбарь” як учасника російських операцій з іноземної інформаційної маніпуляції та втручання в демократичні процеси. За даними британської сторони, робота мережі частково координується адміністрацією президента Росії, а фінансову підтримку їй надає російська державна корпорація «Ростех».
Згідно з аналізом Американського інституту вивчення війни (ІSW) за листопад 2024 року, Звінчук розповідав про міжнародну мережу, що охоплює понад 250 каналів комунікації 28 мовами, а також про відкриття медійних шкіл у Сербії, Боснії та Герцеговині й Киргизстані.
Державний департамент США в межах програми Rеwаrds fоr Justісе публічно ідентифікував кількох людей, пов’язаних із мережею “Рыбарь”, висловивши підозри щодо причетності мережі до операцій зовнішнього впливу.
У лютому стало відомо, що ОреnАІ повідомила про блокування низки акаунтів СhаtGРТ, пов’язаних із російською пропагандистською мережею “Рыбарь”. За даними компанії, вони використовували штучний інтелект для створення та перекладу контенту в межах прихованих дезінформаційних операцій. Вони охоплювали соцмережі Х, Теlеgrаm та зовнішні сайти. 

У 2024 році Держдепартамент США призначив винагороду в розмірі 10 мільйонів доларів за дані, що допоможуть ідентифікувати учасників “Рыбаря”. За даними американського уряду, ресурс отримує фінансування від держкорпорації “Ростех” і використовує мережі ботів у соцмережах для розпалювання внутрішніх конфліктів у США. 

Правоохоронці Австрії відпустили журналіста-розслідувача Михайла Ткача, якого затримали ввечері напередодні, повідомляє NV з посиланням на МЗС. В УП учора також повідомляли, що не могли встановити звʼязок з оператором Ярославом Бондаренком — зараз зовнішньополітичне відомство встановлює, чи його теж відпустили. 
"Щойно отримали підтвердження від австрійської сторони, що Михайла Ткача відпустили, — заявив спікер відомства Георгій Тихий і додав, що Київ продовжує зʼясовувати причини затримання. — Українські дипломати та консули посольства України в Австрії з вчорашнього вечора працювали з австрійськими колегами над тим, щоб ця ситуація була вирішена". 
ОНОВЛЕНО. Згодом головна редакторка УП Севгіль Мусаєва розповіла, що, попри звільнення, Ткачу, якого поліція Відня утримувала під вартою протягом 12 годин, досі не повернули телефон, тому журналіст все ще не на звʼязку. Що ж стосується Бондаренка, то його під час затримання поранили, після чого доправили до лікарні. Допитували оператора вночі. 
"Нам невідомий процесуальний статус обох журналістів. Звинувачення, які висувалися нашим колегам під час утримання, не схожі ні на що, з чим редакція мала справу раніше, і викликають серйозні запитання", — розповіла журналістка.
Мусаєва нагадала, що від поліції Австрії очікують вибачень та пояснень причин затримання. 
"Михайла й раніше затримували під час виконання журналістських завдань у різних країнах. Проте в попередніх випадках після з’ясування обставин наших колег звільняли протягом години-півтори. Це перша ситуація, коли їх утримували понад 12 годин, — зауважила вона. — Тривалість затримання, характер висунутих нашим колегам обвинувачень, поранення Ярослава та відсутність прямого зв’язку з Михайлом викликають у нас велике занепокоєння". 
ПАРЄ вимагає від Росії звільнити 26 українських журналістів із полону
Для Ткача це не перше затримання під час роботи за межами України: у лютому 2024-го польська поліція кілька годин утримувала його та оператора Бондаренка біля польсько-білоруського кордону, де ті знімали матеріал про транзит товарів із Росії та Білорусі. Після втручання посольства медійників відпустили. 
Досі неодноразово вони працювали і в Австрії, яка стала прихистком для багатьох українських VІР-біженців, політиків та олігархів, про яких УП випустила серію розслідувань "Батальйон «Відень»". Саме там Ткач свого часу розшукав ексголову Конституційного суду Олександра Тупицького, кума Віктора Медведчука та депутата від СН Віктора Холодова, ексдепутата від ОПЗЖ та бізнесмена Вадима Столара, родину Євгена Мураєва, олігарха Дмитра Фірташа, а також ексрегіоналів та представників уряду часів Віктора Януковича. 

В Офісі генерального прокурора наразі вирішили не використовувати передбачену перехідними положеннями можливість призначення без конкурсу осіб, які на момент призначення не обіймали посад прокурорів, заявив у п’ятницю виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський.
Він заявив, що хоча ця процедура передбачена законом, він вирішив оцінити практику її застосування та вже здійснені за нею призначення і ініціював  аудит кадрових призначень на адміністративні посади в ОГП та обласних прокуратурах. 
«Законність самої процедури я не ставлю під сумнів. Але кожне призначення має бути обґрунтованим з погляду професійності, досвіду та відповідності людини посаді. Перші рішення вже є», - написав він. 
Так, за словами Ковальського, в Офісі генпрокурора звільнили керівника департаменту та начальника управління одного з департаментів. В обласних та окружних прокуратурах також звільнили із адміністративних посад 16 прокурорів. Серед уже звільнених — керівники Вишгородської окружної прокуратури Київської області та Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області, та  видано накази про звільнення з посад заступників керівників Хмельницької та Волинської обласних прокуратур.
Журналіст: Банкова оперативно знайшла заміну Кравченку, щоб завадити антикорупціонерам змінити формат призначення генпрокурора
Також в.о. генпрокурора повідомив, що вирішив звільнити з адміністративних посад керівників Харківської та Волинської обласних прокуратур.
«Для мене це не історія про персоналії і точно не кадрові рішення заради самих кадрових рішень. Керівна посада – це передусім відповідальність за результат, за колектив і за рішення, які впливають на репутацію всієї інституції. Там, де є результат і професійна робота, - буде підтримка. Там, де є обґрунтовані питання, - ухвалюватиму відповідні рішення», - написав він. 
Нагадаємо, колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко відразу після свого призначення влітку 2025 року скасував Положення про порядок добору кандидатів до кадрового резерву, оскільки, на його думку, ідея начебто не виконала основного завдання. Того ж дня Рада прокурорів схвалила призначення нових заступників Кравченка в ОГП, якими стали люди з «орбіти» тоді ще керівника офісу президента Андрія Єрмака.

У статті "Тест для Зеленського. Чи змінить він правила призначення генпрокурора після відставки Кравченка" керівниця юридичного відділу Центру протидії корупції Олена Щербан пояснила, чому наступне призначення очільника ОГП буде випробуванням для президента. 

З органів генеральної прокуратури України звільнили вісім людей, які згадувались у контексті справи «Карфаген» про прикриття генпрокуратурою колцентрів, серед яких семеро були працівниками Офісу генерального прокурора. Також ліквідовано низку посад, які обійлали ці посадовці, повідомив виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський.
Він зазначив, що серед іншого завершено службове розслідування щодо колишнього заступника начальника департаменту ОГП Айдина Худієва, який, за даними слідства, координував обшуки в «не своїх» колцентрах. Висновок передадуть до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Водночас посаду, яку він обіймав, за словами Ковальського, уже ліквідували.
Також ще триває службове розслідування щодо заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергія Кропиви, якому оголосили підозру у межах справи «Карфаген», а на розгляд КДКП уже передали скаргу Генеральної інспекції ОГП. Посаду, яку він обіймав, також ліквідували.
Справа "Карфаген": перша заступниця Кравченка Вдовиченко звільнилася з прокуратури
Ковальський заявив, що 24 прокурори уже пройшли поліграфічне дослідження, і отримані дані уже передали комісії, яка проводить службове розслідування.
«За цей період з органів прокуратури звільнено вісім посадовців, які згадувалися у контексті операції «Карфаген». Сім із них працювали в Офісі Генерального прокурора. Чотирьох звільнили з адміністративних посад, зокрема начальника Департаменту інформаційних технологій та начальника управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки. Також з адміністративної посади звільнено заступника керівника Черкаської обласної прокуратури. Після цього посаду ліквідовано», - перерахував ухвалені рішення в.о. генпрокурора. 
Він додав, що в Офісі генерального прокурора ліквідували управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки, реорганізували Департамент нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій - напрям захисту інвестицій виділено окремо. Керівників цих підрозділів також звільнили з посад. 
Додатково змінили керівників Департаменту міжнародного співробітництва та Департаменту організаційно-контрольної діяльності, правового та аналітичного забезпечення.
Що ж стосується самого Руслана Кравченка, то Ковальський зазначив, що ще триває службове розслідування щодо його виїзду за кордон та дотримання процедури та обставини, пов’язані з організацією відрядження.
«Висновків наперед робити не буду. Розслідування має дати відповіді на всі питання», - написав він. 
Журналіст розповів, як справа «Карфаген» та «безвладдя» в ОГП та ДПС сприяли викриттю конвертцентру на 23,5 млрд грн
Нагадаємо, 4 вересня НАБУ та САП провели обшуки в офісі генпрокурора та оголосили про викриття справи «Карфаген» — діяльності злочинної організації на чолі з посадовцем Офісу генерального прокурора, яка прикривала шахрайські колцентри та легалізацію грошей.
Після слідчих дій затримали посадовця ОГП Сергія Кропиву, а слідчі дії проводили також у заступниці генпрокурора Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера, який раніше очолював Київську міську прокуратуру.
Безпосередньо Руслан Кравченко у справі поки не фігурує, але на плівках згадується «Шеф», імені якого ані детектив НАБУ, ані прокурор САП поки не розголошували. Вони зазначають, що «Шеф» раніше був керівником Податкової служби, а «Канцлер» під час телефонної розмови з одним зі своїх пособників називає його «Андрійовичем», що збігається із біографічними даними та по-батькові Кравченка.
В ніч на 14 вересня тоді ще генеральний прокурор Руслан Кравченко виїхав з України та заявив, що підписав підозру директору Національного антикорупційного бюро України Семену  Кривоносу, якого підозрює «у підробленні офіційних документів для отримання хабаря в особливо великому розмірі» а також «викрадені документів» щодо справ проти керівників і працівників НАБУ та САП із Офісу генпрокурора.
Врешті в ОГП заперечили наявність такої підозри, а Кравченка звільнили з посади і врешті з органів генеральної прокуратури. 

Кабінет міністрів України призначив нового державного секретаря у Міністерстві оборони. На цю посаду замість звільненого Івана Турчака призначено Зоряну Стецюк. Як повідомили у пресслужбі відомства, Зоряна має понад 10 років досвіду на державній службі та відповідатиме за ефективну роботу й інституційний розвиток.
Раніше Стецюк була заступницею міністра з цифрової трансформації, а також керувала директоратом реінжинірингу публічних послуг у Мінцифри.
Чому компанії ліквідовують НR-відділи: мільйони кадровиків очікують на звільнення
«Юридична, комплаєнс- та нормотворча експертиза Зоряни дозволить в Міноборони забезпечити діяльність сильних команд», — вважають у відомстві.
На новій посаді Зоряна Стецюк розвиватиме управлінські процеси, координуватиме діяльність структурних підрозділів, забезпечуючи умови для стабільної та  безперебійної роботи відомства.
Раніше повідомлялося, що Іван Турчак приєднався до наглядової ради АТ «Укрнафта» як представник Міноборони.

Міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд під час першого візиту до України оголосив нові санкції проти Росії та 54 млн фунтів допомоги на зиму. Разом із президентом України Володимиром Зеленським він побував у Прилуках, де після нещодавнього російського удару по житловому будинку загинули щонайменше 22 людини. Після нового пакета під британськими санкціями опинилися понад 90% нафтовидобувних потужностей Росії, повідомляє уряд Великої Британії.
На місці удару досі працюють пошуково-рятувальні команди. Мілібенд поговорив із місцевими жителями та надзвичайниками, які брали участь у рятувальних роботах.
Пакет санкцій він представив під час зустрічі із Зеленським. Він охоплює близько 40 цілей у фінансовому, нафтовому й технологічному секторах Росії. За задумом Лондона, обмеження мають ускладнити російські ланцюги постачання та перекрити канали фінансування війни. Загалом Британія запровадила понад 3500 санкцій проти Росії, зокрема проти понад 600 суден.
Британія виділяє «зимовий» пакет ППО для України: серед озброєння будуть і ракети до Раtrіоt
Допомога на 54 млн фунтів розрахована на п'яту зиму, яку Україна проводить під російськими обстрілами. Із них 20 млн фунтів підуть на енергетичну безпеку: аварійні ремонти мереж після ударів, резервні генератори, сонячні джерела живлення та нові технології для диверсифікації постачання енергії. Ще 34 млн фунтів призначено для захисту тепло- й водопостачання родин та прямої грошової допомоги. Її надаватимуть разом з українським урядом і партнерами на місцях, серед яких ЮНІСЕФ, УВКБ ООН та Український Червоний Хрест. Від початку повномасштабного вторгнення Британія надала Україні понад 1 млрд фунтів гуманітарної та енергетичної допомоги.
«Можуть бути різні політичні кроки»: Росія погрожує атакувати британські підприємства через допомогу Україні
За словами Мілібенда, Росія могла б завершити війну завтра, натомість атаки лише посилюються, зокрема на ключову інфраструктуру й українські культурні пам'ятки. До російського лідера Владіміра Путіна він звернувся окремо: «Мій меседж Путіну чіткий: ви не зможете нас перечекати. Доки ви не оберете шлях миру, Британія не відступить у підтримці України, наших цінностей і нашої національної безпеки. Ви залишитеся парією».
Британські санкції з'явилися через день після того, як посли країн ЄС погодили найбільше розширення санкційного списку з початку повномасштабного вторгнення: до нього внесли 743 людей та 826 юридичних осіб, пов'язаних із військово-промисловим комплексом Росії.
Українській енергетиці загрожують нові удари: Росія визначила щонайменше 60 ключових цілей, зокрема ТЕС, ТЕЦ, підстанції та ГЕС, щоб залишити Київ, Одесу й Харків без тепла та світла. Представник українського оборонно-промислового комплексу назвав це лише розрахунком, а не остаточним планом ударів.
Про те, як Україна готується до опалювального сезону та чого енергетики не встигнуть до морозів, у статті ZN.UА «Що енергетики встигли зробити за літо і чого точно не встигнуть до морозів» пише журналіст Владислав Обух.