Дзеркало Тижня

Україна офіційно звернулася до урядів різних країн із закликом обмежити діяльність російських культурних центрів «Русскій дом» та повністю їх закрити. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.За його словами, у сучасній війні не можна недооцінювати боротьбу за свідомість людей, а Росія веде її у глобальному масштабі за допомогою розгалуженої мережі структур та каналів впливу.«Росія веде глобальну битву за свідомість людей через всеосяжну мережу інструментів і каналів, включно з Россотруднічєством і так званими культурними центрами “Русскій дом”. Насправді вони слугують інструментами дезінформації, дестабілізації та шпигунства», — заявив Сибіга.Глава МЗС привітав заходи, яких європейські країни вживають для припинення роботи таких структур. Серед них він виокремив Німеччину, влада якої ухвалила рішення закрити «Русскій дом» у Берліні.«Наш спільний європейський дім — не місце для “Русскіх домов”, які просувають воєнну пропаганду та активно працюють над руйнуванням миру в Європі», — наголосив міністр.За словами Сибіги, попри хвилю закриттів такі центри досі працюють щонайменше у семи європейських країнах. Ще масштабнішою залишається російська мережа в Африці, Центральній і Східній Азії, Азійсько-Тихоокеанському регіоні та Південній Америці. У деяких країнах «Русские дома», за його словами, інтегровані безпосередньо в російську дипломатичну інфраструктуру. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Вlооmbеrg: Росія звертається до Бога у просуванні впливу в Африці Україна, зазначив міністр, уже офіційно звернула увагу іноземних урядів на загрози для національної безпеки, які може становити ця мережа, та передала аргументи на користь обмеження її роботи або повного закриття центрів.

Що відомо про Россотруднічєство

«Русскіє дома» працюють як закордонні представництва Россотруднічєства — російського федерального агентства, яке формально займається культурною та гуманітарною співпрацею за кордоном.У липні 2022 року Європейський Союз включив його до санкційного списку. В офіційному рішенні Ради ЄС агентство назване головною державною структурою, через яку Кремль поширює «м’яку силу» та гібридний вплив, зокрема концепцію «русского мира». ЄС також вказував, що організація фінансує проєкти публічної дипломатії та пропаганди, поширює кремлівські наративи й історичний ревізіонізм. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У Молдові закрили Російський культурний центр Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у світі припинили роботу щонайменше 13 представництв Россотруднічєства. На карті самої російської структури на початку вересня 2026 року залишалося близько 85 представництв у різних країнах.

У Верховній Раді відреагували на заяву депутата Ярослава Железняка про те, що депутати не працюватимуть 28 днів. У пресслужбі парламенту наголосили, що в цей період народні обранці продовжуватимуть працювати в комітетах, підкомітетах та слідчих комісіях поза сесійною залою.
"Окрім роботи в сесійній залі народні депутати також розглядають законопроєкти та ухвалюють рішення на засіданнях комітетів; працюють в робочих групах над законопроєктами та поправками до них; беруть участь у парламентських слуханнях; працюють в тимчасових слідчих та спеціальних комісіях, у фракціях і депутатських групах, готуючись до подальшого розгляду питань у сесійній залі. Тож Верховна Рада не йде на перерву, а продовжує працювати безперервно. Робота комітетів, підкомітетів, робочих груп, ТСК та фракцій триває", – зазначили у пресслужбі у суботу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Бюджет-2027 не передбачає реального підвищення зарплат військовим — депутат



Востаннє депутати збирались для голосувань 17 вересня у стінах Веровної Ради.
Раніше повідомлялося про те, що Мінфін відклав фінансування захисту енергетики та укриттів на грудень. Цьогоріч, уперше з 2023-го, наш реальний ВВП пішов у мінус у першому кварталі. Про те. які показники закладає уряд в проєкті бюджету на 2027 рік — читайте у статті Юлії Самаєвої "Бюджет-2027 — колос на неіснуючих грошах".
 

Депутати Верховної ради йдуть на тривалу перерву: упродовж 17 вересня — 13 жовтня не буде проводитись пленарних засідань. Така паузав 26 днів запланована саме в той час, коли Верховна Рада має ухвалювати низку законодавчих змін, пов’язаних із міжнародними зобов’язаннями України. Про це повідомив депутат Ярослав Железняк. 
Серед таких нагальних питань Железняк виділив конкурс в Офісі генпрокурора та створення незалежної експертної установи для НАБУ і САП, перезавантаження ДБР. Всі ці зобов'язання необхідно виконати до кінця року. 
"План затягнути і «не встигнути»…. Ну а потім бідкатись, що грошей немає, тож «скасуємо будівництво укриттів для шкіл та енергетики»", — вважає депутат.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЦВК зареєструвала нового народного депутата від «Слуги народу»: хто ним став



Раніше засідання Верховної Ради, яке мало відбутися 18 вересня, перенесли, а згодом скасували.
Нагадаємо, у Буковелі з 18 по 20 вересня триває новий саміт регіонального формату «Карпатська вісімка». У перший день учасники підписали перші інвестиційні та торговельні угоди на близько 1 млрд євро. 

Премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що протягом останнього часу Україна втрачає у війні близько 27 тисяч військових загиблими та пораненими щомісяця, пише Wіаdоmоsсі. Він зазначив, що це "найсумніший антирекорд". 
"Наші партнери в Україні повідомили мені, що нещодавно щомісячна кількість смертей становила 27 000, — заявив Туск. — І це, звичайно, рекорд в найсумнішому сенсі цього слова". 
В Україні тему кількості загиблих, вбитих та зниклих безвісти військових коментує виключно президент Володимир Зеленський, який є Верховним головнокомандувачем ЗСУ. Востаннє він робив це у липневому інтерв'ю Fох Nеws, заявивши, що на той момент втрати держави становили 50 тисяч загиблих військовослужбовців та 400 тисяч — поранених. Багато військових, додав він, вважаються зниклими.  
Ця інформація є офіційно засекреченою до кінця дії в Україні воєнного стану. Ні Міноборони, ні Генштаб, ні інші офіційні відомства не публікують її з міркувань безпеки, зокрема для того, щоб росіяни не використали ці дані для оцінки ефективності своїх дій. На яких саме "партнерів в Україні" посилається Туск — незрозуміло, як і те, який рівень доступу до інформації у них є.
Київ цієї заяви польського прем'єра поки що не коментував. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Туск відповів Навроцькому на заяву про те, що поляки «можуть віддати територію, але не Батьківщину»



Втім, наприкінці серпня журналісти Тhе Теlеgrарh писали, що українські втрати на фронті набагато більші, ніж визнає влада. Про це, за їхніми словами, свідчила тодішня заява голови ОП Кирила Буданова, що Україна повинна мобілізувати щонайменше 30 тисяч людей щомісяця. 

Президент Володимир Зеленський розповів, що т.в.о. голови СБУ генерал Олександр Поклад доповів йому про "хороший результат" військової контррозвідки у протидії реактивним "шахедам". Глава держави вперше показав застосування нового українського турбоперехоплювача, про успішні випробування якого говорив раніше.
"Створений і вже успішно застосований новий дрон-перехоплювач, — пише Зеленський. — Крок за кроком рухаємось, щоб дати Україні більше захисту".
Президент подякував розробникам та виробникам, які щодня працюють над масштабуванням необхідної Україні зброї. 



ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна готує нові перехоплювачі для боротьби з російськими реактивними дронами — Rеutеrs



Нагадаємо, у липні росіяни наростили використання реактивних дронів у п'ять разів. За словами речника ПС, такі БпЛА важче збивати, ніж класичні на механічному двигуні: якщо традиційних "шахедів" ЗСУ знешкоджують близько 90%, то "турбошахедів" — близько 60%.
Тим часом авіаексперт Анатолій Храпчинський зазначає, що поява реактивних БпЛА була передбачуваною, але Україна не відреагувала вчасно на цей виклик. Тепер у Києва є час до кінця вересня, аби налагодити протидію: розгорнути власні БпЛА на реактивній тязі або малі ракети, створити розгалужене радіолокаційне поле, яке дозволить вистежувати та супроводжувати ціль вздовж усього її маршруту, створити реактивні перехоплювачі або спробувати використати класичні проти турбобезпілотників (для цього теж важливе РЛП), автоматизувавши процес підриву. 

Учора фігурант розслідування "Форрест Гамп" Вадим Столар підтвердив, що не може внести заставу у розмірі 300 млн гривень, яку ВАКС обрав як альтернативу запобіжному заходу, тому що банки відмовляють йому у переказі. Він звинуватив фінустанову у безпідставних та "незаконних діях", пригрозивши зверненням до НБУ. Тим часом народна обраниця від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк розповіла, що проблема у Столара виникла ще до етапу перерахунку грошей. 
"Народний депутат від ОПЗЖ не може обміняти іноземну валюту на українську гривню. Банки, швидше за все, просто заблокували будь-які операції, повʼязані з ним, до зʼясування обставин походження коштів, які, ймовірно, зайшли з-за кордону", — пояснила вона. 
До цього, за словами депутатки, могло призвести незнання консультантів Столара базових принципів фінмоніторингу. Тим часом САП може з понеділка клопотати про зміну запобіжного заходу для цього фігуранта. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Мідас», «Форрест Гамп», «Карфаген»: ЗМІ дізналися, чому НАБУ та САП можуть обирати гучні назви для спецоперацій



Нагадаємо, у серпні НАБУ та САП оголосили низку підозр у межах антикорупційного розслідування "Форрест Гамп". Слідство встановило, що члени злочинної організації, серед яких ексдепутат та забудовник Микитась, депутат від колишньої ОПЗЖ Столар та ексзаступниця голови ОП Ірина Мудра, забезпечили легалізацію 150 млн гривень, одержаних злочинним шляхом, які згодом використали для сплати застави за одного з фігурантів справи "Мідас". Попередньо, йдеться про ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Також до оборудки були залучені підконтрольні компанії та менеджмент державного "Сенс Банку".
Також слідство вважає, що підозрювані "Форрест Гампу" незаконно захоплювали дорогі об'єкти нерухомості у Києві шляхом підробки документів, зокрема судових рішень та права власності. Вартість активів підприємств, якими вони заволоділи восени 2025-го, становить понад 248 млн гривень. 

На установчому саміті нового регіонального формату «Карпатська вісімка» (С8), який проходить у Буковелі, підписали перші інвестиційні та торговельні угоди на близько 1 млрд євро. В економічній частині саміту взяли участь близько 500 представників бізнесу з восьми країн Карпатського регіону, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Сьогодні у другій, економічній, частині саміту будуть вагомі домовленості, фінансові й інвестиційні. У нас тут будуть близько 500 представників бізнесу. Підготовлені інвестиційні та торговельні угоди на мільярд євро. І це хороший старт: енергетика, логістика та інфраструктура, а також кроссекторальні угоди. Далі буде більше», заявив Зеленський.
За його словами, лише за перший день саміту представили майже 100 бізнес-проєктів від усіх восьми країн Карпатського регіону.
«Загальний обсяг цих проєктів, майже 40 мільярдів євро. Це те, що реально може працювати на наші країни й на наші спільні Карпати. Ми виходимо з того, що найближчими роками економічне зростання тут, у Карпатському макрорегіоні, може бути вдвічі швидше, ніж у середньому по Євросоюзу», додав президент.
Учасники саміту також підписали спільну декларацію С8. У ній визначили основні напрями співпраці: безпеку, енергетику, транскордонну логістику та розвиток гірських громад.
Серед заявлених інвестиційних напрямів є розширення залізничного й автомобільного сполучення між країнами регіону. Також планують створювати нові пункти пропуску на кордонах України з Румунією, Польщею та Словаччиною. Окремо йдеться про розбудову енергетичних мереж і відновлюваної енергетики в гірських районах. Ще один напрям: залучення приватного капіталу в агропереробку та розвиток стійкого туризму.
В установчому саміті беруть участь представники Румунії, Сербії, Польщі, Словаччини, Чехії, Австрії, Угорщини та України, а також ЄС.
Історичний досвід свідчить: поки триває активна війна, масштабні й різнопланові приватні інвестиції в економіку країни неможливі в принципі. Приватний капітал системно уникає такого ризику. Він заходить лише у вузькі, чітко окреслені ніші і за ретельно прорахованих умов.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський представив «Карпатську вісімку» — новий формат співпраці з європейськими країнами



Найпоказовіша модель — ресурсна: інвестори вкладаються у сировину (нафту, газ, мінерали), де надвисока маржинальність компенсує безпекові ризики, а самі об'єкти видобутку фізично ізольовані й охороняються окремо, як нафтові платформи Сhеvrоn, Тоtаl та ЕххоnМоbіl у водах Анголи під час громадянської війни 1990–2002 років.
Друга модель — суверенне кредитування під гарантії перемоги: приватні банки фінансують не саму країну, а союзника, який гарантовано вийде переможцем, як це робив J.Р. Моrgаn, кредитуючи Британію та Францію ще до вступу США у світові війни.
Третя — стратегія «першого гравця» на локальному ринку, коли компанія заходить під час бойових дій, щоб закріпити монопольну позицію до приходу конкурентів у мирний час, як телекомунікаційні Zаіn та Аsіасеll в Іраку після 2003 року.
Але саме останній, сучасний блок умов найважливіший для розуміння ситуації в Україні: декларації на мільярди євро під час активної війни варто сприймати з обережністю. Приватний капітал масово не заходить у країну, що воює, без державного або міжнародного страхування воєнно-політичних ризиків, яке покриває збитки в разі прямого влучання чи знищення активів, тобто ризик фактично перекладається на державу чи міжнародні інституції, а не на самого інвестора. Виняток становить хіба що сектор оборонних технологій (дронів, засобів РЕБ, кібербезпеки), де сама війна є полігоном для випробувань і тому приваблює профільний венчурний капітал.
В решті випадків приватні гроші заходять лише в розрахунку на суттєвий дисконт активів із прицілом на їх подорожчання після завершення бойових дій. Іншими словами, без страхових гарантій, оборонної спеціалізації або дисконту масштабні мирні інвестиції в економіку країни, що воює, лишаються радше політичною декларацією, ніж реальним фінансовим рішенням бізнесу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Підприємства Ахметова стали найбільшими інвесторами в економіку України з початку війни



Україна вже має приклади великих приватних вкладень під час повномасштабної війни, але вони концентруються у конкретних секторах. У 2026 році оборонні технології стали головним магнітом для інвесторів: чотири з шести найбільших публічних інвестиційних угод припали на оборонні технології. Окремі іноземні фонди також створюють спеціальні структури для фінансування українських виробників дронів та інших військових технологій.
Для цивільного бізнесу головною проблемою залишається страхування воєнних ризиків. Попит на державну програму виявився невисоким, хоча сам механізм захисту майна від наслідків атак запрацював ще на початку року.

Президент України Володимир Зеленський представив новий формат співпраці з низкою країні, який дістав назву «Карпатська вісімка» (С8). Та головне, аби цей формат не лишився на рівні гучних оголошень на рівні теоретичних можливостей, а допоміг досягти реальних результатів, зазначив експосол України у США Валерій Чалий.
«Давати старт новим форматам — це чудово. Тим більше, якщо Україна стає ініціатором, а краще — лідером, а не прохачем коштів ЄС, в таких проєктах об’єднання країн за територіальним розташуванням й інтересами. Головне, щоб цей формат дійсно вийшов за рамки також ініційованої Україною та вже існуючої понад 20 років  «Карпатської ініціативи» (набула чинності 4 січня 2006 рору). Ви здивуєтесь, але там... ті ж самі країни. Лише Австрія, яка таки доєдналася до Карпатської вісімки є активним учасником іншого формату — Альпійської конвенції — аналогічного міжнародного договору для альпійського регіону (пояснення просте – майже вся гірська територія Австрії належить до Альп. І лише менше 1% - до Карпат)», — написав Чалий у Fасеbооk.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський і Вучич домовилися прискорити угоду про вільну торгівлю між країнами



За словами дипломата, важливо, аби у межах цього формату — за лідерства України і при підтримці ЄС — країни вийшли за рамки домовленостей вивключно у сферах екології, транскордонного співробітництва, транспортних коридорів, туризму, сталого розвитку й розвитку громад. Адже формати та механізми для всіх цих напрямків давно є і навіть працюють, зокрема, з підтримки Євросоюзу. І до цих форматів чи проєктів входять самі країни, що приєдналися й до С8 чи більшість із них. Наприклад, це Стратегія ЄС для Дунайського регіону, Карпатський єврорегіон, «Карпатський шлях» (Vіа Саrраtіа) тощо.
«Пам'ятаємо і про необхідність активної роботи України в Ініціативі трьох морів, де ми ще не стали повноправним членом об’єднання, а лише асоційованим партнером (можливість повноправної участі наразі пов’язано з членством в ЄС). Практично вже й не згадують, що Україна вже давно (з 1996 року) є учасником ЦЄІ — Центральноєвропейської ініціативи, до якої входить та ж сама вісімка «карпатських» країн, але про успіхи якої вже давно не чути. Також не треба забувати, про існування Бухарестської дев’ятки (С9) на східному фланзі НАТО у складі: Польщі, Румунії, Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Словаччини, Чехії та Угорщини (ті ж таки п’ять країн – учасниць, без Сербії та Австрії)», — додав Чалий.
Дипломат наголосив, що з точки зору безпеки більш пріоритетним є приєднання саме до Бухарестської дев’ятки, ніж спроба політично організувати те, про лімітованість формату чого вже й так відомо. Дипломат пояснив, що попередній досвід показав — під час об’єднання держав із такими різними цілями й діями політичного керівництва, ефективність і динаміка роботи можуть бути дуже низькими. За словами Чалого, так стається, тому що ті, хто пасе задніх, можуть гальмувати лідерів такого об’єднання чи проєкту. Тому змога «Карпатської вісімки» стати ефективним політичним чи безпековим об’єднання викликає цілком реальні сумніви. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Румунія знищила морський дрон біля стратегічного газового проєкту Nерtun Dеер в Чорному морі



А безпека, наголосв Чалий, сьогодні є беззаперечним пріоритетом для України. Адже без безпеки не варто міркувати над інвестиціями чи розбудовою транспортних коридорів, і тим більше, над екологією.
«Зустрічі в Буковелі, в прекрасних українських Карпатах, саміт і «сайд-евенти» — це так чудово для всіх учасників. Не дивно, що не лише Кабмін, майже у всьому складі, але й велика частина народних депутатів раптом обрали виїхати на цей саміт, а не працювати над пошуком реальних механізмів наповнення державного бюджету, дірки в якому навряд чи закриєш заявами про потенційні надходження конкретних грошей в рамках Карпатської вісімки. Присутності делегації на чолі з президентом України та представників місцевої влади, регіональних громад і бізнесу там було б більше, ніж достатньо. Головне, щоб прекрасне відлуння карпатських трембіт не припинилося після проведення першого ж саміту, а були досягнуті дійсно значущі для країни (і, бажано, вже в найближчий час) результати,  а не лише гучні оголошення теоретичних можливостей. Про десятки мільярдів інвестицій ми вже начувані», — зазначив Чалий.
Він наголосив, що створення нових форматів — це дійсно велика дипломатична робота, але ефективна зовнішня й безпекова політика не формується лише проведенням зустрічей, самітів та форумів. Правильно визначити пріоритети і не розпорошити обмежені ресурси є також важливим завданням для України, тим більше під час війни.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Туск скликав термінову нараду через удари Росії та попередив про ризик атак по території Польщі



За словами Зеленського, С8 об’єднує Україну, Румунію, Сербію, Польщу, Словаччину, Чехію, Австрію, Угорщину і ЄС загалом. Він запевнив, що С8 — це серйозний початок руху, що має зблизити відповідні країни та створити на рівні Євросоюзу «ще один сильний елемент взаємодії». 
Повідомлялося, що основна мета сьогоднішнього саміту — скоординувати зусилля, щоб використати економічний потенціал регіону, підвищити його інвестиційну привабливість та захистити й популяризувати культурну та природну спадщину. Окрім Вучича, участь у заході повинні взяти також польський премʼєр Дональд Туск та президент Румунії Нікушор Дан.
Президент Сербії Александар Вучич, який прибув на саміт С8, заявив, що у сфері транспортного сполучення, зокрема з Румунією та Угорщиною, а також з Україною та Польщею, його країна має чимало чого запропонувати — від залізничних ліній та автомобільних доріг до більш відкритих кордонів та кращої співпраці у сільському господарстві й у всіх інших сферах.

Виконавча директорка Центру протидії корупції Дарʼя Каленюк розповіла про чутки, що президент Володимир Зеленський пропонував посаду генерального прокурора, яку раніше обіймав Руслан Кравченко, очільнику САП Олександру Клименку. За її словами, це звучить круто, адже йдеться про людину, до якої є довіра після операцій "Форрест Гамп", "Мідас" та інших антикорупційних розслідувань. 
"Він, напевно, там матиме якусь волю робити правильні речі. Але тоді забирається Клименко з САП. Заступника обирають, заступника поки що немає, — розповіла Каленюк, чим може обернутися така історія. — І далі без повноважень Клименка обставляють «своїми людьми» й через кілька тижнів чи місяців його звільняють".
Вона впевнена, що у ВРУ назбираються голоси для його звільнення, як це було в історії з ексміністром оборони Михайлом Федоровим.
"Такий трюк зараз спробують розіграти. Я сподіваюся, що Олександр Клименко на це не піде", — підсумувала вона. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Атаки на НАБУ та САП готувалися та виконувалися не лише генпрокурором, а і його другом, "адвокатом-хакером" — Клименко



Нагадаємо, 17 вересня Зеленський поклав виконання обов'язків генпрокурора на Антона Ковальського, керівника Хмельницької обласної прокуратури. Джерела ZN.UА пов’язують його з впливовим чернівецьким бізнесменом Іллею Павлюком, неформальним куратором так званої "групи Павлюка" у фракції "Слуга народу".
Тим часом антикорупційні активісти виступають за зміну формату призначення глави ОГП, яка дозволила б нівелювати ручний контроль над цією структурою. Зараз ГП обирають так: президент особисто визначається з кандидатурою, вносить її на голосування у ВРУ, а депутати голосують "за" чи "проти", після чого глава держави підписує указ про призначення. Якщо з якихось причин кандидат не отримує необхідні 226 голосів, його таки призначають на посаду, але в статусі в.о. Антикорупційний блок пропонує запровадити інший формат, щоправда, єдиного бачення в експертному середовищі щодо альтернативи немає. Серед основних варіантів — відкритий конкурс з незалежною комісією, до складу якої будуть входити міжнародні експерти, а також залучення до процедури третьої сторони, наприклад, Етичної ради або представників ЄС.
Про те, чи скористається президент шансом не просто призначити чергового "свого" ГП, а змінити саму систему — через прозорий конкурс і реформу прокуратури — читайте у статті редакторки відділу внутрішньої політики ZN.UА Інни Ведернікової "Синдром втікача. Як не перетворити державу на мем".

Президент України Володимир Зеленський представив саміт «Карпатська вісімка», для участі до якого приїхали представники низки європейських країн. Президент пояснив, для чого вирішили створититакий формат.


«Сьогодні, вперше тут, в Україні, в нашій частині Карпат, – саміт, який об’єднує всі карпатські держави, регіони й громади наших країн. Ми даємо старт новому формату С8 — Карпатській вісімці, що об’єднує нас і наших сусідів у Європі: Румунія, Сербія, Польща, Словаччина, Чехія, Австрія, Угорщина і, звісно, Євросоюз загалом», — зазначив Зеленський.
Він запевнив, що С8 — це серйозний початок руху, що має зблизити відповідні країни та створити на рівні Євросоюзу «ще один сильний елемент взаємодії». За словами президента, в межах нового формату країни взаємодіятимуть у сферах безпеки, енергетики, а також для значного розширення логістики й транскордонної економічної співпраці та суттєвої підтримки громад.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Ідіоти чи зрадники": Туск розніс поляків, які радіють тріумфу АдН у Німеччині



Повідомлялося, що основна мета заходу — скоординувати зусилля, щоб використати економічний потенціал регіону, підвищити його інвестиційну привабливість та захистити й популяризувати культурну та природну спадщину. Окрім Вучича, участь у заході повинні взяти також польський премʼєр Дональд Туск та президент Румунії Нікушор Дан.
Президент Сербії Александар Вучич, який прибув на саміт С8, заявив, що у сфері транспортного сполучення, зокрема з Румунією та Угорщиною, а також з Україною та Польщею, його країна має чимало чого запропонувати — від залізничних ліній та автомобільних доріг до більш відкритих кордонів та кращої співпраці у сільському господарстві й у всіх інших сферах.

Сьогодні з офіційним візитом до України прибув президент Сербії Александар Вучич, якого раніше український глава Володимир Зеленський запрошував взяти участь у засіданні Карпатської інтеграційної ініціативи, яке відбудеться сьогодні в Івано-Франківській області. Це проєкт, спрямований на забезпечення економічної, транспортної та інфраструктурної взаємопов'язаності країн розширеного Карпатського регіону, зокрема Австрії, Чехії, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини, Угорщини та України.
"Я роблю все це для того, щоб і надалі забезпечувати стабільність та мир для наших громадян і для Сербії, — зазначив Вучич. — ... Ми вважаємо, що у сфері транспортного сполучення, зокрема з Румунією та Угорщиною, а також з Україною та Польщею, ми маємо чимало чого запропонувати — від залізничних ліній та автомобільних доріг до більш відкритих кордонів та кращої співпраці у сільському господарстві й у всіх інших сферах". 
Основна мета заходу — скоординувати зусилля, щоб використати економічний потенціал регіону, підвищити його інвестиційну привабливість та захистити й популяризувати культурну та природну спадщину. Окрім Вучича, участь у заході повинні взяти також польський премʼєр Дональд Туск та президент Румунії Нікушор Дан.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Шлях, яким рухається світ, веде прямо до воріт пекла. Ми підтримуємо Україну — Бабіш



Нагадаємо, у квітні 2026-го Сербія виділила 2 млн євро на закупівлю високовольтних трансформаторів для України. Перед цим ЗМІ писали, що Вучич на засіданні уряду заявив, що наша держава справді може вступити до ЄС у 2027-му. При цьому сама Сербія ризикує втратити європейське фінансування через "відхід від демократії та тісні зв'язки з Росією".

Мер Харкова Ігор Терехов заявив, що до завершення повномасштабної війни він залишиться на своїй посаді, переходити на місце мера Києва не планує, а проведення виборів вважає неможливим. Він пояснив, що в сьогоднішніх умовах у влади немає змоги забезпечити демократичність процесу, а також гарантувати громадянам право обирати та бути обраними. 
Те, що в українців зʼявляються нові лідери, зокрема політичні, він вважає нормальним процесом, який пояснює тим, що суспільству притаманно змінюватися. Проте вибори повинні відображати реальне волевиявлення, відзначив він під час інтервʼю "РБК Україна", а не бути проведеними лише заради рейтингів. До того ж через потенційно низьку явку, зумовлену великою кількістю громадян без реєстрації та українців, які виїхали за кордон, зараз результати голосування можуть не відобразити позицію усього суспільства. 
На його думку, наступні вибори повинні стати для держави одним із символів завершення війни та привести до влади людей, які займуться відновленням країни. Але політичний процес навіть за таких умов не повинен провокувати протистояння. Окрім того, під час дипломатичного процесу, який триває зараз, вибори не можуть бути головним питанням. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський не очікує переговорів із Росією до завершення її парламентських «виборів»



Нагадаємо, наприкінці серпня ЗМІ повідомляли, що Терехов, очільник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, новий міністр у справах ветеранів Віталій Кім та голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев можуть створити нову політичну силу, яка буде окремим проєктом, а не партією президента Володимира Зеленського. Потенційне обʼєднання, формування якого, втім, залежить від завершення війни, буде "протопартією". 

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зізнався, що у випадку нападу на його партнерів по НАТО не збирається виконувати зобовʼязання 5-ї статті Північноатлантичного договору про колективну оборону. Під час виступу перед студентами й працівниками лікарні в Прешові він жодного разу не згадав про те, що РФ — держава-агресор і військова загроза для Альянсу, натомість звинувативши європейців у войовничій риториці, мовляв, йому незрозуміло, від кого НАТО повинне захищатися. 
"Іноді з'являється тенденція підміняти нездатність розв'язувати такі проблеми, як нелегальна міграція, конкурентоспроможність, високі ціни на енергоносії тим, що ми пропонуємо ось ці войовничі розмови: мовляв, давайте, биймось. Заради Бога, з ким ми хочемо битися? З ким?" — прокоментував Фіцо. 
За словами політика, йому складно уявити, за яких умов партнери підуть на застосування 5-ї статті, мовляв, незрозуміло, з ким і чому повинні битися європейські військові. 
"Хтось може уявити, що нам скажуть: готуйте 5-10 тисяч солдатів, і вони підуть кудись битися? А ми навіть не знатимемо, з ким, чому і за що, — каже Фіцо. — ... Я не бажаю, щоб Словаччина була частиною якогось військового конфлікту через якусь 5-ту статтю. Як прем'єр-міністр я робитиму все для того, щоб країна ніколи не була втягнута у військовий конфлікт".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Пожежа на оборонному заводі в Словаччині: офіційна версія



При цьому Словаччина належить до низки держав, які мали змогу на собі відчути наслідки гібридної війни РФ. Наприкінці серпня тамтешня поліція повідомила, що попередила підпал заводу з виробництва БпЛА Skyеtоn на сході країни й затримала трьох іноземців, яких підозрюють у підготовці провокації — двох латвійців та українця. Ті, за даними слідства, діяли на замовлення. У компанії інцидент, який відбувся на тлі посилення російських диверсій у Європі, також повʼязують з РФ. До того ж Skyеtоn вже не вперше страждає від дій агресора — у травні російський удар знищив київський офіс компанії. 

Аналітичний центр Фундація DЕJURЕ звернув увагу на указ президента Володимира Зеленського №913 від 15 вересня, яким той призначив суддю Олену Ізовітову-Вакім у Харківський окружний адміністративний суд. Вперше за сім років він зробив це безстроково, тобто вона зможе обіймати цю посаду без "дедлайну", до досягнення граничного 65-річного віку.
Ізовітова-Вакім "відома" двома скандальними рішеннями, які ухвалила у 2013-му — про заборону мирних зібрань на підтримку Євромайдану в Харкові, нагадують юристи. У січні 2023-го вона не пройшла кваліфікаційне оцінювання: висновок Вищої кваліфікаційної комісії суддів встановив, що вона як суддя не відповідає займаній посаді у тому-таки ХОАС, після чого до Вищої ради правосуддя внесли подання про її звільнення. Втім, у травня 2025-го нереформований Верховний суд скасував це рішення після апеляційної скарги.
Олена Ізовітова-ВакімПортал "Судді Майдану"
Тим часом Лідія Ізовітова — мати судді — є соратницею кума диктатора Владіміра Путіна та лідера забороненої ОПЗЖ Віктора Медведчука. Під час Революції гідності вона обіймала посаду голова Національної асоціації адвокатів України та підтримала "диктаторські закони", "за" які ВРУ проголосувала 16 січня 2014-го з грубим порушенням регламенту (депутати просто підіймали руки, віддавали свої голоси без обговорення та використання системи "Рада»"), і які полягали у суттєвому обмеженні фундаментальних прав громадян, свобод ЗМІ та блокуванні масових антиурядових протестів. А у березні 2026-го, коли ОП ще очолював Андрій Єрмак, саме Ізовітова-старша призначила його керівником одного з комітетів НААУ. Підозру в корупції чиновнику оголосили незадовго після цього, у травні. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Атаки на НАБУ та САП готувалися та виконувалися не лише генпрокурором, а і його другом, "адвокатом-хакером" — Клименко



Адвокатура роками залишалася "сліпою зоною" антикорупційної політики: самоврядування без ротації, доступ до професії без прозорих правил, дисциплінарка як інструмент тиску. Та держава вперше офіційно визнала, що це — не внутрішня справа цеху, а проблема всієї системи правосуддя. Про це читайте у статті "Адвокатура: чи може Антикорупційна стратегія розрубати гордіїв вузол" журналіста-міжнародника Володимира Кіма.

Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї та державний секретар США Марко Рубіо обговорили телефоном майбутні контакти між двома країнами на високому рівні. Пекін закликав посилити комунікацію, розвивати співпрацю та контролювати розбіжності між сторонами. Розмова відбулася за тиждень до очікуваного візиту Сі Цзіньпіна до США. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Ван Ї під час розмови з Марко Рубіо заявив, що Пекін і Вашингтон мають добре підготуватися до наступного етапу контактів на високому рівні. За словами китайського міністра, взаємодія повинна будуватися на принципах рівності, поваги та взаємності.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Сі Цзіньпін може приїхати до США: Трамп озвучив терміни — Вlооmbеrg



Він також назвав дипломатію на рівні глав держав ключовою опорою китайсько-американських відносин. Ван Ї закликав сторони посилювати комунікацію, розвивати співпрацю, контролювати розбіжності та поважати ключові інтереси одна одної.
Розмова відбулася приблизно за тиждень до очікуваного візиту голови КНР Сі Цзіньпіна до Сполучених Штатів. Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що їхня зустріч має відбутися 24 вересня. Водночас офіційне повідомлення китайської сторони про телефонну розмову прямо не підтвердило майбутню зустріч Сі та Трампа. У Міністерстві закордонних справ Китаю зазначили лише, що Ван Ї та Рубіо провели поглиблене обговорення контактів на високому рівні між двома країнами.
Дипломати також обговорили ситуацію на Близькому Сході. Розмова відбулася наступного дня після того, як Ван Ї приймав у Пекіні міністра закордонних справ Ірану Аббаса Аракчі. Під час цієї зустрічі китайський дипломат закликав Іран і США зберігати раціональний підхід і стриманість, повернутися до тимчасової мирної угоди, яку сторони уклали у червні, та перейти до предметних консультацій. Він також виступив за відновлення руху через Ормузьку протоку.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





США мають випереджати Китай: Трамп виступив проти уповільнення розвитку ШІ



Нагадаємо, що підготовка до майбутнього саміту вже супроводжується тиском Пекіна на Вашингтон через тайванське питання. Китай попередив США, що може скасувати зустріч Сі Цзіньпіна з Дональдом Трампом, якщо Вашингтон схвалить новий продаж зброї Тайваню. Пекін називає Тайвань "червоною лінією" у двосторонніх відносинах і раніше різко відреагував на американський пакет озброєнь для острова на 11 млрд доларів.
Окрім того, союзники США в Азії побоюються, що Дональд Трамп може пом’якшити підтримку Тайваню в обмін на економічні поступки з боку Китаю. Сі Цзіньпін, імовірно, тиснутиме на американського президента щодо тайванського питання під час саміту 24 вересня. Японія хоче, щоб Трамп зберіг усталену дипломатичну риторику та не робив Тайвань центральною темою переговорів. Особливе занепокоєння викликає можливість того, що Вашингтон пом’якшить позицію в обмін на обіцянки Пекіна збільшити закупівлі американських товарів.

Генеральна асамблея ООН у четвер проголосувала за те, щоб дозволити президенту Палестини Махмуду Аббасу виступити перед щорічним зібранням світових лідерів наступного тижня по відеозв'язку — вже другий рік поспіль — після того, як Сполучені Штати знову відмовили йому у візі для поїздки до Нью-Йорка. Про це повідомляє Rеutеrs.
За резолюцію проголосували 152 країни, три виступили проти, ще чотири утрималися.
Документ також дозволяє Аббасу та іншим високопоставленим палестинським посадовцям протягом наступного року брати участь у засіданнях і конференціях ООН по відеозв'язку, якщо вони не зможуть приїхати до Сполучених Штатів.
Минулого року США заявили, що рішення про відмову у видачі та анулювання віз членам Організації визволення Палестини (ОВП) і Палестинської адміністрації, яка базується на Західному березі, торкнеться Аббаса та близько 80 інших палестинців. У середу Вашингтон оголосив про продовження цих візових обмежень.
«Якщо Палестинська адміністрація хоче, щоб до неї ставилися як до партнера, вона повинна припинити субсидувати тероризм і використовувати дипломатичний театр як заміну серйозному управлінню», — заявила перед голосуванням заступниця постійного представника США при ООН Теммі Брюс.
Палестинське керівництво відкинуло та засудило рішення Сполучених Штатів, заявив Генеральній асамблеї постійний представник Палестини при ООН Ріяд Мансур.
Не називаючи конкретних посадовців, Державний департамент США в середу повідомив, що продовжить візові санкції проти палестинських чиновників через їхні дії, спрямовані на «інтернаціоналізацію ізраїльсько-палестинського конфлікту», зокрема через позови проти Ізраїлю в міжнародних судових інстанціях.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп розкритикував визнання Палестини на Генасамблеї ООН



Палестинський посадовець, який говорив на умовах анонімності, підтвердив, що Аббасу відмовили у візі.
Відповідно до укладеної 1947 року Угоди про штаб-квартиру ООН, Сполучені Штати загалом зобов'язані забезпечувати іноземним дипломатам доступ до Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку.
Однак Вашингтон заявляє, що може відмовляти у видачі віз із міркувань безпеки, через екстремізм або з причин, пов'язаних із зовнішньою політикою.

Більшість українців не довіряють прокуратурі, а вже колишнього генпрокурора Руслана Кравченка вважають залежною фігурою, йдеться в результатах опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з КМІС. Опитування проводили, коли Кравченко ще був чинними очільником офісу генпрокурора.
Так, скоріше або зовсім не довіряють українській прокуратурі 70% опитаних, тоді як довіряють їй — 26%. Не змогли визначитися з відповіддю 4% респондентів. Тобто недовіра до прокуратури майже утричі переважає довіру.
Причому за рівнем освіти відмінність у ставленні до української прокуратури відносно невелика. Зокрема, 72%, що мають середню освіту або нижче, не довіряють прокуратурі, а з вищою освітою таких 75%. Повністю довіряють прокуратурі 4% українців із нижчим рівнем освіти проти лише 1% серед людей із вищою освітою.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Маячок" на кордоні, відмова від охорони й три приховані мотиви: як і чому Кравченко тікав з України



Що стосується конкретно Кравченка, який на момент проведення опитування, був чинним генпрокурором, то 51% опитаних відповіли, що він залежна фігур. Лише 16% притримувались протилежної думки. Ще 32% респондентів не змогли визначитися з відповіддю, а близько 1% відмовилися відповідати. 
«Позитивна оцінка незалежності Генерального прокурора частіше зустрічається серед мешканців сіл та селищ, а найрідше — серед мешканців обласних центрів і столиці. Водночас у всіх типах поселень переважає думка про залежність фігури генерального прокурора», — зазначили соціологи.
Також у випадку з фігурою генпрокурора спостерігається значна відмінність за рівнем освіти. Серед респондентів, які мають середню освіту або нижче, 30% вважають колишнього прокурора незалежним, тоді як серед людей із вищою освітою — 17%. 
«Не вважають його незалежним відповідно 71% і 83% респондентів. Отже люди з вищою освітою помітно критичніше оцінюють незалежність генерального прокурора», — йдеться в опитуванні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський підписав указ про звільнення Кравченка з посади генпрокурора



Водночас серед українців, які не довіряють прокуратурі, 87% не вважають Кравченка незалежним, і лише 13% дотримуються протилежної думки. Натомість серед тих, хто довіряє прокуратурі, 54% вважають генпрокурора незалежним, а 46% — ні.
Крім того, опитаним запропонували уявити ситуацію, коли б генерального та інших прокурорів обирали б на відкритому конкурсі за участі незалежних міжнародних експертів. Тож 56% опитаних вказали, що за такого сценарію більше довіряли б генпрокурору. Лише 4% респондентів заявили, що у такому випадку довіряли б йому менше. Для 34% такий відбір прокурорів не вплинув би на рівень довіри, а 6% не змогли визначитися.
«Таким чином, відкритий конкурсний відбір за участі незалежних міжнародних експертів має значний потенціал для підвищення довіри до генерального прокурора. Водночас для приблизно третини громадян сама зміна процедури відбору не є достатньою для зміни їхнього ставлення до генерального прокурора», — пояснили чоціологи.
Схожа ситуація і у випадку з прокуратурою як такою. Зокрема, 53% респондентів зазначили, що більше довіряли б прокуратурі, якби генпрокурор та інші прокурори обиралися б на відкритому конкурсі за участі незалежних міжнародних експертів. Менше б довіряли прокуратурі у такому разі лише 6%. Для 33% така зміна не вплинула б на їхній рівень довіри, а 8% не визначилися з відповіддю. 
Опитування провели на замовлення Центру протидії корупції у період з 21 серпня по 10 вересня 2026 року. Всього методом телефонних інтерв’ю опитаи 1050 респондентів віком від 18 років, які проживають на підконтрольних уряду України територіях, та на яких не ведуться бойові дії.
Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,9%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Офіс генпрокурора спростував підозру Кривоносу, а Кравченко заявив про тиск НАБУ



Нагадаємо, 14 вересня Кравченко заявив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу, а потім втік за кордон та ще й із дружиною. 
Кравченко зробив заяву про підозру Кривоносу на тлі протистояння навколо розслідування НАБУ у справі «Карфаген». Останнє стосується викриття корупційних схем за участю колцентрів і працівників прокуратури. Саме на плівках, записаних в межах цієї операції, і засвітився вже колишній генпрокурор. Зокрема, на записах головний герой плівок «Канцлер» говорить зі своїм «шефом» Андрійовичем і запевняє, що його ніхто «не ображає», бо «ви ж за мною, тому всі знають». 
Верховна Рада 15 вересня підтримала відставку Кравченка. Зазначимо, що новина про заяву Кравченка щодо відставки з’явилася ще 7 вересня. Однак президент Володимир Зеленський вніс до парламенту подання лише 14 вересня, коли Кравченко вирішив звинуватити Семена Кривоноса у «підробленні офіційних документів для отримання хабаря в особливо великому розмірі та фіктивному усиновленні з метою штучно створити підстави для уникнення відповідальності в суді». До цього президент із поданням не поспішав.
Чи скористається Володимир Зеленський шансом не просто призначити чергового «свого» генпрокурора, а змінити саму систему — через прозорий конкурс і реформу прокуратури? Про три різні втечі від відповідальності та можливість усе ж таки не втекти у статті «Синдром втікача. Як не перетворити державу на мем» пише редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова.

Китай жорстко відреагував на ухвалення Конгресом США законопроєкту про санкції проти РФ, який дозволить американському президенту Дональду Трампу запроваджувати мита в розмірі до 100% проти найбільших покупців російської нафти. Пекін наголосив, що двосторонні торговельні відносини “не повинна порушувати” жодна третя сторона, повідомляє Аnаdоlu.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Сигнал для США: Китай прийняв главу МЗС Ірану напередодні саміту Трампа з Сі — NYТ 



“Китай здійснює економічне й торговельне співробітництво з країнами на засадах рівності та взаємної вигоди”, — заявив журналістам у Пекіні речник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь у четвер, 17 вересня.
Він додав, що “співпраця Китаю не спрямована проти жодної третьої сторони і не повинна порушуватися під тиском будь-якої третьої сторони”.
“Ми завжди виступаємо проти екстериторіальної юрисдикції, яка не має підстав у міжнародному праві чи мандату в Раді Безпеки ООН”, — підкреслив Го.
Напередодні Палата представників США схвалила законопроєкт про санкції проти РФ, після того, як минулого місяця його схвалив Сенат. Трамп планує підписати документ найближчими днями.
Законопроєкт передбачає прямі санкції проти російських високопосадовців, зокрема, глави Кремля Владіміра Путіна, і компаній, а також заходи, спрямовані проти російського експорту нафти та газу. Схвалене законодавство надає Трампу повноваження запроваджувати мита в розмірі до 100% на імпорт з країн, які входять до п’ятірки найбільших покупців російської нафти або природного газу і продовжують здійснювати такі закупівлі. Китай та Індія, які є основними покупцями російських енергоносіїв, можуть особливо постраждати від таких заходів.
Індія вже попередила США про ризик погіршення двосторонніх відносин. У Росії заявили, що потенційне запровадження додаткових санкцій США ускладнить пошук мирного врегулювання війни проти України. Речник Кремля Дмітрій Пєсков назвав схвалення законопроєкту “недружнім кроком”.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Конгресі США сперечаються через законопроєкт про санкції проти Росії — Тhе Guаrdіаn



Китай допомагає РФ пом'якшувати наслідки західних санкцій з перших днів повномасштабної війни, купуючи російську нафту і продаючи товари подвійного призначення Росії. Москва покладається на Пекін у питаннях постачання критично важливих деталей і компонентів для дронів та іншого військового обладнання.  Двосторонній товарообіг між Китаєм і Росією з роками зростав, перевищивши у 2024 році $240 млрд доларів. Більша частина торгівлі між країнами здійснюється в національних валютах. Попри це, Пекін публічно заявляє, що хоче відігравати “конструктивну” роль у "вирішенні української кризи”.
Жорстка заява Пекіна щодо нових санкцій з'явилася в чутливий момент у відносинах між США та Китаєм, оскільки наступного тижня у Вашингтоні очікується саміт китайського лідера Сі Цзіньпіна з Трампом. 
Про те, як Пекін обрав роль тихого ляльковода й одночасно партнера, постачальника, посередника і спостерігача у війні РФ проти України — в аналітичній статті “Що насправді вигідно Китаю: вічна війна в Україні чи слабка Росія?” розмірковував Сергій Корсунський.

Росія перетворила Київ на прифронтове місто, а його цивільних жителів на цілі, заявила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
«Київ став прифронтовим містом. Від 27 серпня у нас атаки вночі й удень. Атака завершилася лише кілька хвилин тому. Вона почалася вчора ввечері й тривала фактично всю ніч кількома хвилями аж до ранку. Росія випустила десятки балістичних і крилатих ракет та сотні дронів, понад половину з них — реактивних. А сьогодні вранці дрон вдарив по багатоповерховому житловому будинку. Потік жахливих новин просто не зупиняється…», — написала вона в Х.
Матернова підкреслила, що від кінця серпня Київ перебуває під постійним терором російських реактивних дронів і ці атаки тривають годинами. У підсумку кількість загиблих лише в Києві та Київській області з початку серпня наближається до 120 і зростає щодня.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський: Росія двічі намагалася атакувати мій літак дронами



Водночас цивільний транспорт також дедалі частіше стає ціллю для російських військових.
«Я люблю українські потяги. Я люблю подорожувати ними. Сьогодні я все ще люблю, але зі страхом. Подорожувати Україною поїздом стало азартною грою з твоїм життям. Російська рулетка, яку грають із цивільними», - вказала Матернова.
Посолка наголосила, що заяви російського МЗС, яке назвало залізничну інфраструктуру України «легітимною військовою метою» та пригрозило повторювати атаки знову і знову — це не попередження, а визнання терору.
Нагадаємо вранці 13 вересня у Волинській області за два кілометри від кордону з Польщею російський дрон вдарив по локомотиву пасажирського поїзда міжнародного сполучення. Моніторингова група завчасно попередила бригаду про загрозу, завдяки чому ніхто не постраждав.

Пекін продемонстрував свої тісні зв’язки з Тегераном, прийнявши головного дипломата Ірану за кілька днів до очікуваного саміту між президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном, пише NYТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





США запровадили нові санкції проти російського ВТБ через зв’язки з Іраном



Глава МЗС Китаю Ван Ї під час зустрічі з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі в середу, 16 вересня, повторив заклики Пекіна до припинення війни та відновлення проходу суден через Ормузьку протоку.
Арагчі сказав Вану, що, хоча Іран готовий захищатися від “агресорів”, він також “вітає дипломатичні рішення, які забезпечують права іранської нації”. Іранський міністр додав, що Тегеран прагне відновлення мирних відносин зі своїми сусідами та розпочав діалог із країнами регіону.
Зустріч Вана з Арагчі, які також зустрічалися в Пекіні за кілька днів до травневого саміту Трампа з Сі в Китаї, є сигналом для Білого дому про те, що Пекін має важелі впливу на Тегеран у той час, коли у президента США, здається, закінчуються варіанти, як завершити війну на вигідних для Вашингтона умовах.
Ці важелі випливають із китайської підтримки Ірану, якого Пекін вважає своїм найближчим стратегічним партнером на Близькому Сході. Китай постачає Тегерану технології та сировину для виробництва ракет і безпілотників. Також Пекін ігнорує західні санкції, і купував понад 90% нафтового експорту Тегерана до закриття Ормузької протоки.
“Китай та Іран є всебічними стратегічними партнерами”, — сказав Ван.
“Китай також готовий посилити діалог та співпрацю з Іраном, щоб захистити законні права й інтереси Ірану”, — йдеться в заяві за підсумками зустрічі.
Ван не звинувачував жодну з країн у війні та закликав Іран і США “залишатися розсудливими та проявляти стриманість”. Він закликав Тегеран продовжувати діалог із країнами в Перській затоці — регіоні, де Китай налагодив тісні дипломатичні зв’язки. Також глава МЗС Китаю висловив занепокоєння щодо ескалації конфлікту в Ємені між міжнародно визнаним урядом, який підтримує Саудівська Аравія, та підтримуваними Іраном хуситами.
Останнім часом “політика балансування” Пекіна зазнає тиску з боку Сполучених Штатів. Минулого місяця Трамп погрожував, але поки що утримався від запровадження “значних економічних санкцій” проти країн, які ведуть бізнес з Іраном. Здавалося б, Китай мав стати головною мішенню цих заходів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вlооmbеrg: США забули про ядерну програму Ірану



Очікується, що Іран стане однією з ключових тем на саміті Трампа з Сі наступного тижня, поряд із можливим продовженням торговельного перемир’я між США та Китаєм, питанням Тайваню та шляхами співпраці у сфері безпеки штучного інтелекту. ЗМІ повідомляли, що Китай погрожував скасувати саміт, якщо Вашингтон схвалить новий продаж зброї Тайваню. 
FТ писала, що не варто очікувати багато від цього саміту, адже головна його цінність полягає в тому, аби показати: відносини між США та Китаєм є достатньо функціональними, щоб принаймні проводити такі зустрічі. Недовіра з обох боків та прагнення здобути стратегічну перевагу різко обмежать потенційні результати.