Search trend "Грузія Чехія"

Українська економіка опинилася в ситуації, коли мільйони людей виїхали за межі країни, сотні тисяч працездатних громадян були мобілізовані на фронт, десятки тисяч підприємств змушені зупинити роботу. Поряд з цим, Україна продовжувала боротьбу як суверенна держава, діяла міцна коаліція країн з воєнної та фінансової підтримки України, йшов переговорний процес про вступ України до ЄС. Ключовим завданням внутрішньої політики стало збереження національної єдності та стійкості, переведення економіки на воєнні рейки, формування ефективної моделі мобілізації та перерозподілу ресурсів економіки (трудових, матеріальних і фінансових) для максимально можливого задоволення потреб військово-оборонного комплексу та Збройних Сил. Робота уряду України загалом дала позитивні результати, на відміну від роботи Національного банку.Суспільству потрібно об’єктивно оцінити успіхи та невдачі державної економічної політики 2024 року, що дозволить більш обґрунтовано підійти до формулювання завдань майбутньої перспективи. За повір’ями, в січні за Східним календарем розпочнеться рік Зеленої Дерев'яної Змії - 2025. Ця тварина символізує мудрість, інтуїцію й трансформації, тому в цей рік треба діяти стратегічно і знаходити баланс між розумом і власними амбіціями, а краще не демонструвати їх публічно – вилізе сторицею найближчим часом. Слід вміти прощати і бути прощенним, але не за тисячі безневинно втрачених життів і скалічених доль. Не треба прикидатися глухим, щоб вершити свої темні справи. Змія все вирахує.Що нам залишає рік Дракона і чим небезпечна підступна Змія? 1. Економіка України вистояла під час війни і навіть зростала в 2023-2024 роках, хоча й не вражаючими темпами. Реальний ВВП у 2024 р. становить лише 80 % від рівня 2021 р. Темпи річного приросту ВВП за січень-листопад 2024 р. досягли +3,5%, що нижче минулорічного прогнозу Уряду (4,6%) і нижче приросту ВВП за 2023 рік (+5,3%).Ключові фактори низьких темпів приросту ВВП: воєнні ризики й терористична діяльність держави-агресорки, жорстка монетарна політика НБУ та низька доступність позичкових коштів, невизначеність щодо надходження зовнішньої допомоги, дефіцит трудових ресурсів унаслідок еміграції населення та мобілізації до Збройних сил, дефіцит енергогенерації та висока вартість енергоресурсів.  Збитки, завдані війною, за різними оцінками перевищують 750 млрд дол. США. За період повномасштабної війни з України виїхало 6,8 млн осіб (17 % довоєнного населення), понад 1 млн осіб мобілізовано на потреби фронту. Внаслідок ракетних обстрілів втрачено 9,2 ГВт генеруючих потужностей - половину від пікового споживання.Використання дизельної енергії підвищує собівартість, тисне на ціни та стримує виробництво. Обсяги інвестицій, на жаль,  є недостатніми для відновлення економіки та компенсації збитків. Перерозподіл ВВП на інвестиційні цілі становить лише близько 15% ВВП, що вдвічі нижче середньосвітових показників. Ключовими драйверами зростання ВВП у 2024 році стали розширення приватного споживання та державних інвестицій, при цьому державне споживання та приватні інвестиції, навпаки, реально скоротилися. Зазначені тенденції формувалися під впливом стимулюючої фіскальної політики та стримуючої монетарної політики. Триваюче підвищення рівня оплати праці в державному і приватному секторах економіки, а також отримання приватних грошових переказів з-за кордону підживлювали приватні споживчі витрати. А відновлення пошкодженої критичної інфраструктури, будівництво фортифікаційних споруд, проведення капітальної відбудови за рахунок публічного фінансування (внутрішнього і зовнішнього) активізували державні інвестиції.               Основними компонентами приросту ВВП на стороні виробництва стали переробна промисловість, сільське господарство, будівництво і транспорт. Розвиток військово-оборонного комплексу України (в якому зараз працює понад 500 державних і приватних підприємств), державна підтримка сільського господарства, запуск транспортних коридорів та активні будівельні роботи з відновлення – ключові фактори зростання цих видів економічної діяльності. Доволі сприятлива ситуація складається в сфері послуг, переважно за рахунок галузей телекомунікацій та фінансового посередництва.Однак, необхідно взяти до уваги той факт, що жоден з видів економічної діяльності не відновив свій довоєнний рівень. Промисловість втратила суттєву частину виробничих потужностей, що стримує її відновлення. В ІІІ кварталі 2024 р. обсяги виробництва промислової продукції реально впали  на 1,5% проти ІІІ кварталу 2023 року. Лише галузь сільського господарства наближається до довоєнного рівня за обсягами виробництва.Реальний сектор економіки України  гостро потребує фінансових ресурсів для компенсації понесених втрат, проведення модернізації, здійснення енергоефективних заходів,  безпекових заходів, ін. Але власні ресурси у багатьох випадках є обмеженими, а кредитні ресурси банків для більшості підприємців – недоступні внаслідок політики "дорогих грошей" НБУ та високих воєнних ризиків.2. Несприятливі інфляційні та курсові процеси набирали обертів, формуючи деструктивну для економіки девальваційно-інфляційну спіраль. Інфляція у листопаді суттєво прискорилася до 11,2 % в річному вимірі під тиском підвищення вартості енергоносіїв, продуктів харчування та девальвації гривні. Суттєві руйнування виробничих активів агресором, пошкодження енергетичної інфраструктури, дорога логістика для постачань сировини і готової продукції, а також девальвація гривні - стали основними факторами інфляції витрат. Читайте також: Про монетарну політику, зарплату та інфляціюНайбільш потужний вплив на ціни мав "ефект перенесення" валютно-курсових змін. Обмінний курс гривні за останній рік девальвував на 12,1% щодо долара США. Основними чинниками девальвації є дефіцит зовнішньої торгівлі, скорочення трансферів і надходжень від оплати праці за кордоном, зростання попиту за іноземну валюту, зняття обмежень на процентні виплати. Останні два фактори посилилися під впливом передчасної валютної лібералізації НБУ. Помітне зростання інфляції та валютного попиту у ІІ півріччі 2024 р. вказує на неефективність і помилковість комбінації політики високих процентних ставок та лібералізації валютного регулювання.3. Платіжний баланс має значний структурний дефіцит. Такий дефіцит нині становить 39,2 млрд дол. (оцінка МВФ) або близько 20 % ВВП. Найвагомішими каналами відпливу іноземної валюти за різними статтями платіжного балансу упродовж останніх 12 місяців стали: негативне торговельне сальдо – 35 млрд дол. США (в т.ч. витрати українців за кордоном - 11,3 млрд дол.); приріст готівкової іноземної валюти поза банками - 15,9 млрд дол.; виплата процентів та доходів за іноземними інвестиціями - 9,1 млрд дол. США.Основними каналами відтоку іноземної валюти є від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі та купівля готівкової іноземної валюти. Нетто-придбання іноземної валюти населенням збільшилося утричі щодо попереднього року. В результаті девальваційний тиск на гривню суттєво посилився. Валютні інтервенції НБУ від початку року до середини грудня становили 31,4 млрд дол. США (+17% до попереднього року). Основою причиною посилення валютного попиту є поспішна валютна лібералізація. Запровадження режиму гнучкого курсоутворення (з жовтня 2023 р.), а також масштабного скасування валютних обмежень на виведення капіталу (з травня 2024 р.) дестабілізували валютні очікування і ситуацію на валютному ринку. Політика валютної лібералізації НБУ не допомогла поглинути шоки платіжного балансу, а навпаки – породила нові: в 2024 р. населення спрямувало у придбання іноземної валюти в 11 раз більше коштів, ніж у гривневі строкові активи (нетто-приріст). До позитивів останнього року слід  зарахувати перевищення темпів зростання експорту над імпортом. За 10 місяців 2024 р. темпи приросту експорту товарів склали +12,7 %, а темпи приросту імпорту: +6,9 % щодо аналогічного періоду попереднього року. Як результат – сальдо торговельного балансу покращилося на 3 млрд дол. за 10 місяців 2024 р. Цьому сприяли, перш за все, розблокування портів з ІІ півріччя 2023 р. та високий урожай зернових в 2023 році. Показово, що імпорт засобів виробництва зростає швидше, ніж імпорт споживчих товарів, вказуючи на високий інвестиційний попит в країні. За оцінками експертів, імпорт товарів зростає здебільшого через значні потреби у закупівлях продукції військово-оборонного призначення, у відбудові зруйнованої інфраструктури, а також через масове встановлення енергоефективного обладнання та інноваційних технологій для мінімізації втрат бізнесу.Однак 2025 рік може згенерувати нові виклики для вітчизняного експорту в частині виробничих потужностей експортерів і транспортних маршрутів для експорту. На мій погляд, підтримання позитивних тенденцій нарощування експорту потребуватиме розширення та модернізації виробничого потенціалу експортного сектора, що буде неможливим без доступного банківського кредитування. 4. Ситуація у сфері державних фінансів покращується, незважаючи на високий рівень залежності від іноземного фінансування та деструктивний вплив політики НБУ. Абсолютна сума доходів державного бюджету від початку року до 18 грудня зросла на 11,3% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, а без врахування іноземних грантів – на 16,9%. При цьому абсолютна сума видатків бюджету збільшилася за цей же період на 10,4%. План фінансування видатків загального фонду держбюджету за 11 місяців року виконано на 93%.Відношення видатків Зведеного бюджету до ВВП вже перевищує 60%, що є наслідком продовження військових дій та слабких темпів економічного відновлення. Постійний тиск на видатки бюджету здійснюють витрати на безпеку і оборону, які перевищують 30% ВВП. Зменшення ролі держави та активне використання приватного капіталу на цілі відновлення стримується умовами воєнного стану, жорсткою процентною політикою центрального банку, дефіцитом робочої сили, енергетичними проблемами.У 2024 р. дефіцит державного бюджету орієнтовно становитиме 23% ВВП (1,7 трлн грн), що нижче визначених Законом про бюджет показника в 25% ВВП. Потреби Уряду у позичковому і грантовому фінансуванні на 2024 р. дорівнюють 2,4 трлн грн, з яких 1,7 трлн грн - фінансування бюджетного дефіциту та 0,6 трлн грн – погашення державного боргу. Читайте також: Поводження НБУ з обліковою ставкою оплачується коштом держбюджетуВодночас час погіршується ситуація з державним боргом. Унаслідок значного бюджетного дефіциту воєнного періоду рівень державного та гарантованого боргу України на кінець 2024 р. підвищився до 87% ВВП. Це сигналізує про суттєве зростання ризиків платоспроможності держави. Значний ризик для стабільності державних фінансів існує з боку ринку ОВДП як дорогого і нестабільного джерела фінансування дефіциту. Ставки ОВДП еластично пов'язані із основним інструментом НБУ – строковими депозитними сертифікатами. А НБУ два роки поспіль розміщує депозитні сертифікати за ставками, що суттєво перевищують рівень інфляції.За січень-листопад 2024 р. середньозважена ставка розміщень гривневих ОВДП становила 16%. Реальні ставки нових ОВДП є значно вищими від темпів розширення реальної податкової бази (реального ВВП). Надміру високі процентні ставки внутрішнього ринку ведуть до непродуктивних втрат державних коштів, дестабілізують динаміку внутрішнього державного боргу та посилюють ризики для боргової стійкості державних фінансів.Загалом, фіскальний дефіцит формує суттєвий стимулюючий вплив на економіку. Однак слід враховувати, що обсяг фіскальних стимулів компенсує лише 2/3 втрат сукупного попиту порівняно з довоєнним періодом. Переважання військово-оборонних видатків і ризики воєнної невизначеності знижують позитивний мультиплікативний ефект державних видатків на економіку. Поряд цим, прибуток НБУ, що має надходити до бюджету, штучно зменшується на суму процентних витрат, що сплачуються НБУ банкам за депозитними сертифікатами. Від'ємне сальдо розрахунків між Урядом та НБУ (різниця між зарахованим до бюджету прибутком НБУ та виплаченими з бюджету Національному банку процентами за ОВДП) в 2024 р. за нашими оцінками дорівнюватиме 46 млрд грн.   5. Вплив монетарної політики упродовж 2,5 років війни є контрпродуктивним як щодо інфляційних цілей, так і щодо цілей економічного відновлення. НБУ у 2023-2024 рр. продовжив посилювати монетарну політику без уваги на наявність вже накопиченого в минулому її рестрикційного ефекту. Накопичений дисбаланс між процентною ставкою та інфляцією обмежує надходження позикових коштів в економіку та спричиняє додаткове пригнічення сукупного попиту. За останні 8 років ретроспективний кумулятивний індекс облікової ставки становить майже +80 відс. п. понад індекс інфляції, що вказує на диспропорції в дохідностях між реальним та фінансовим секторами економіки. Інші країни світу проводять більш обережну монетарну політику. Наприклад, у Польщі кумулятивний індекс ключової ставки за цей же період є нижчим за індекс інфляції на 23 відс. пункти, у США – на 11 відс. пунктів. В Україні формування монетарної політки без аналізу її ретроспективних і поточних ефектів загрожує перманентним продовженням економічної стагнації.Жорстка монетарна політика призводить до стиснення грошової маси. Від початку 2024 р. широка грошова база скоротилася на 109 млрд. грн. (на 15%). Монетарна політика НБУ набула ультражорстких ознак ще від початку 2023 року, тоді ж запроваджено 3-місячні депозитні сертифікати з дохідністю вище облікової ставки НБУ, що мало додатковий вплив на вилучення грошових коштів з реального сектора економіки. За період війни грошовий мультиплікатор упав з 2,4 до 2,1, що означає зниження рівня посередництва банків в економіці (рівень мультиплікації в Польщі – 3,2; росії - 3,9; Грузії – 3,3). Фінансові активи бізнесу та населення в гривневому еквіваленті з початку війни збільшилися вдвічі і досягли 9,0 трлн грн станом на початок листопада 2024 р. У відносному вимірі вони збільшилися з 90% ВВП до 120% ВВП. Однак фінансові активи майже не перерозподіляються на цілі відновлення економіки, внаслідок неефективності національної банківської системи. Читайте також: Фінансова система на порозі некерованої девальваціїФінансові активи бізнесу та населення – основна частина національних заощаджень країни. Для їх ефективного перерозподілу на цілі відновлення потрібна скоординована монетарна і фіскальна політики. Проте ультражорстка процентна політика НБУ перешкоджає спрямуванню фінансових активів на інвестиційні цілі. В цей час найбільшу складову фінансових активів становить готівкова іноземна валюта поза банками – понад 60%. В абсолютному вимірі обсяги готівкової іноземної валюти сягнули 135 млрд. дол.   Надміру висока облікова ставка НБУ спричиняє звуження перерозподілу національних заощаджень на цілі кредитування, підвищує кредитні ризики бізнесу. За 2022-2024 рр. рівень банківського кредитування упав на 5 відс. п. ВВП до 14,7% ВВП, а реальна ставка кредитів (за мінусом інфляції) зросла з 0 % у 2022 р. до 10 % річних нині. Таким чином, Україна демонструє найнижчий у світі рівень банківського кредитування серед країн з ринками, що формуються (Чехія – 70%, Польща – 60%, Грузія – 80% ВВП). Пільгові кредитні програми уряду потроїлися за час війни. Без їх врахування падіння ринкового банківського кредитування було б ще суттєвішим. Пільгові кредити становлять близько 230 млрд грн і займають 30% в структурі банківського портфеля працюючих кредитів, в т.ч. серед бізнес-кредитів – 39%. Дія пільгових кредитних інструментів не повинна заміняти ринкові підходи до функціонування кредитного ринку, що входить до сфери відповідальності НБУ. Залишається непродуктивною і галузева структура працюючого банківського кредитування. У структурі виданих кредитів превалюють галузі з швидким оборотом капіталу або сировинні галузі. Найбільшу частку в структурі банківських кредитів займає торгівля – 34%. На промисловість припадає 28% портфеля гривневих кредитів. Але й за такого рівня близько 1/3 кредитів промислові підприємства отримали за пільговими державними програмами. Будівництво займає лише 1,4% у структурі реципієнтів банківських кредитів, тоді як у світовій практиці будівництво являє собою один з найбільших сегментів.Незважаючи на зниження рівня кредитування банки навіть в умовах війни продовжували суттєво нарощувати власні прибутки за рахунок державних коштів. Порівняно з довоєнним періодом процентні доходи банків та прибуток до оподаткування зросли вдвічі.  При цьому процентні доходи банків, отримувані від держави, за час війни збільшилися втричі і в 2024 р. сягатимуть близько 200 млрд. грн. (їх частка у структурі процентних доходів банків досягне 56%).  Під час війни банки розширили і процентну маржу, що додатково збільшує їх прибутковість: у 2024 р. процентна маржа банків між ставками за кредитами і депозитами утримується на рівні 10-12 відс. п., тоді як у 2021 р. вона становила 6-7 відс. п. при співставному рівні середньої інфляції. Значна банківська маржа здорожчує банківські кредити і знижує ефективність монетарної трансмісії. Процентна маржа державних банків є меншою, ніж в середньому по системі, тоді як на державні банки припадає більше половини виданих кредитів.Штучне гальмування роботи фінансових посередників  пригнічує економічне відновлення. Вартість кредитних ресурсів є вищою від очікуваних темпів зростання виробництва, що обмежує залучення кредитів і знижує конкурентоспроможність реального сектора економіки України. Посередництво банків звужується на фоні зростання пропозиції депозитів, тобто національні заощадження значною мірою "заморожуються" у банківській системі. Банківська маржа залишається високою, що дестимулює потенційних вкладників від гривневих заощаджень і знижує ефективність початкового імпульсу облікової ставки. Прибутки банків суттєво зросли без адекватної пропозиції послуг фінансового посередництва. Така ситуація потребує реакції як з боку органів захисту економічної конкуренції, так і з боку фіскальної політики (в питанні забезпечення справедливого перерозподілу доходів економіки шляхом підвищеного рівня оподаткування надприбутків банків).Читайте також: Чому гальмується банківське кредитуванняЕкономічні завдання на 2025 рікКлючове економічне завдання воюючої країни – це максимально можлива мобілізація матеріальних, фінансових і людських ресурсів для захисту нашої державності від посягань агресора та стійкості національної економіки. В умовах воєнного стану, перш за все, необхідно вирішити питання стабільного та ритмічного фінансування потреб державного бюджету. Одночасно має проводитися жорстка видаткова політика за непріоритетними напрямками, потребує завершення реструктуризація державного боргу, а також фіскально-монетарна координація для зниження вартості позичкового фінансування.Воєнна економіка – це, насамперед, економіка державного попиту і державних стимулів. Держава повинна представити чітку економічну доктрину для бізнесу, а також сама бути активним гравцем – здійснювати державні інвестиції в критично важливі проекти та фінансувати масштабне оборонне замовлення.Економічна доктрина для бізнесу має включати три блоки: доступ до ринків збуту, доступ до трудових ресурсів, доступ до фінансування. Доступ до ринків збуту має передбачати безперешкодне функціонування логістичних шляхів та каналів збуту продукції (в т.ч. міжнародних), створення умов безмитної торгівлі на ринках країн-партнерів, прийняття чітких планів державного замовлення (включаючи операції Держрезерву), удосконалення практик у сфері державних закупівель. Доступ до трудових ресурсів має реалізуватися через допомогу уряду у пошуку кваліфікованих працівників (в т.ч. серед українських біженців), програми бронювання працівників, залучення незайнятих до трудової діяльності, підготовки та перепідготовки кадрів, зокрема виробничих спеціальностей.Доступ до фінансування має спиратися на відновлення роботи банківського сектора як інституту фінансового посередництва, розширення програм кредитної, гарантійної та грантової підтримки держави, спрямування міжнародної допомоги на відновлення і розвиток бізнесу, використання податкових інструментів стимулювання інвестицій.Важливим аспектом підтримки бізнесу є повноцінний запуск системи страхування інвестицій від воєнних ризиків із залученням коштів міжнародних донорів.Потрібно посилювати потенціал воєнного виробництва. Для цього необхідні цільові державні програми та розширення державного оборонного замовлення, реалізація інвестиційних проектів зі створення нових виробничих потужностей військового призначення, державні податкові та кредитні стимули для виробників військово-промислової продукції всіх форм власності.Окремий акцент державних стабілізаційних програм підтримки бізнесу необхідно робити на проєктах створення робочих місць у сферах локалізації виробництва та імпортозаміщення. Це дозволить збільшити виробничу продуктивність економіки і обсяги генерованих доходів, а також посилити ступінь валютно-фінансової стійкості економіки. Для збереження суспільного консенсусу важливо посилювати роль держави у забезпеченні соціальної справедливості. Запровадження диференційованої системи оподаткування доходів, оподаткування багатства, надання адекватних соціальних допомог вразливим верствам населення – ось шляхи посилення перерозподільчої ролі фіскальної політики. Більш справедливий розподіл доходів економіки сприятиме більш продуктивному їх використанню в економічному обороті країни.Водночас залучені до державного бюджету кошти слід максимально раціонально використовувати на цілі виживання країни та забезпечення функціонування воєнної економіки. Надмірні видатки цивільної економіки мають бути скорочені, а випадки нецільового та марнотратного використання державних коштів – ставати публічними й передаватися до судових органів.Конструктивна взаємодія монетарної та фіскальної політики є особливо важливою під час структурних криз та дії неринкових шоків, що порушують традиційні виробничі і фінансові зв’язки економіки. Тому уряд та НБУ повинні дотримуватися єдиної політики макроекономічної стабілізації, визначеної рамковою програмною співпрацею з МВФ, з урахуванням здорової пріоритезації та підпорядкованості цілей політики, максимально повної відповідальності та підзвітності інститутів формування та реалізації публічної політики. Необхідно буде віднайти і нові важелі посилення зовнішнього фронту підтримки України з посиленням ролі дипломатичних установ в роз’ясненні ролі України як форпосту миру на планеті і недопущення нової хвилі фашизму в особі російського шовінізму і путінізму. В цьому контексті треба активніше залучати потенціал Всесвітнього Конгресу Українців, українських громадських організації за межами країни, науковців і студентів, які працюють за кордоном.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

У швейцарському Цюриху 13 грудня пройшло жеребкування європейської частини відбору Чемпіонату світу-2026 з футболу. Збірна України потрапили до групи D, де зіграє з переможцем пари Франція - Хорватія, а також з командами Ісландії та Азербайджану, передає "Укрінформ". ЧС-2026. Відбірковий цикл УЄФА. Перший раунд: Група А: Переможець Німеччина/Італія, Словаччина, Північна Ірландія, Люксембург. Група В: Швейцарія, Швеція, Словенія, Косово. Група С: Переможений Португалія/Данія, Греція, Шотландія, Білорусь. Група D: Переможець Франція/Хорватія, Україна, Ісландія, Азербайджан. Група Е: Переможець Іспанія/Нідерланди, Туреччина, Грузія, Болгарія. Група F: Переможець Португалія/Данія, Угорщина, Ірландія, Вірменія. Група G: Переможений Іспанія/Нідерланди, Польща, Фінляндія, Литва, Мальта. Група Н: Австрія, Румунія, Боснія і Герцеговина, Кіпр, Сан-Марино. Група І: Переможений Німеччина/Італія, Норвегія, Ізраїль, Естонія, Молдова. Група J: Бельгія, Уельс, Північна Македонія, Казахстан, Ліхтенштейн. Група К: Англія, Сербія, Албанія, Латвія, Андорра. Група L: Переможений Франція/Хорватія, Чехія, Чорногорія, Фарерські острови, Гібралтар. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ФІФА оголосила країни, які прийматимуть Чемпіонати світу з футболу у 2030 та 2034 роках Після групового етапу на ЧС-2026 одразу вийдуть 12 переможців. Ще чотири місця від Європи будуть визначені за підсумками матчів плей-офф за участю 16 команд. До стикових матчах потраплять 12 збірних, які посядуть другі місця в групах, а також чотири найкращі переможці груп Ліги націй-2024/25, які не посіли перше чи друге місце на груповому етапі відбору. Фінальна стадія 23-го мундіалю пройде у США, Мексиці та Канаді. Матч-відкриття відбудеться 11 червня 2026 року у Мехіко, а фінальний поєдинок 19 липня прийме Нью-Йорк. Оголошено повний склад учасників Клубного чемпіонату світу-2025. Останнімкваліфікувався бразильський клуб"Ботафогу", який здобув перемогу в Кубку Лібертадорес. Європа: Реал Мадрид, Атлетико Іспанія), Челсі, Манчестер Сіті (Англія), Баварія, Боруссія Дортмунд (Німеччина), ПСЖ (Франція), Інтер, Ювентус (Італія), Порту, Бенфіка (Португалія), Зальцбург (Австрія).

Підтримуючи ультраправі рухи, рупори Кремля просувають серед європейців наративи про "соціальну несправедливість" та "контроль еліт". Мета цього: змусити людей повірити в хибний курс власних країн. Цю думку Росія особливо намагається насадити громадянам країн, які активно допомагають Україні у війні.Якщо уважно придивитись до новинних агентств у будь-якій європейській країні, легко виокремити ті, що поширюють російську пропаганду. Поширені ними посили розкривають справжні цілі Росії, найбільшою з яких є зменшити підтримку України.У першій статті цього дослідження Еспресо розповідало, як російські ЗМІ та прокремлівські сайти поширюють наративи про здобутки Росії на полі бою та безсенсовність допомоги Україні. У цьому матеріалі ми розглянемо російські державні та проросійські ЗМІ в Європі, які в листопаді активно критикували уряди країн ЄС та його інституції. Наратив: "Лідери країн ЄС наближають занепад своїх країн"У листопаді сайт Сz24.nеws, який ми вже викривали на поширенні пропаганди, розповсюджував у Чехії ідею про прихований іноземний контроль над Польщею. У статті про плани поляків побудувати оборонну стіну на кордоні з Росією та Білоруссю стверджується, що польський прем'єр-міністр Туск "намагається вразити своїх західних партнерів, але це призведе до краху економіки країни".8 листопада чеське видання Сzесhfrеерrеss.сz опублікувало статтю із заголовком "ЄС, такий як він є, поганий для нас!", у якій стверджується, що ЄС завдає шкоди європейцям, бо "жорстоко карає країни, які не виконують вимоги інституції".На початку листопада, коментуючи новину про те, що президент Чехії Петр Павел дозволив 60 чехам воювати за Україну, видання Іnfоkuryr.сz опублікувало заяву речниці МЗС Росії Марії Захарової, яка стверджувала, що чеський президент ігнорує інтереси свого народу. У заголовку президента Чехії назвали "агентом Павеком".4 листопада сайт Роkес24.сz передрукував статтю з проросійського видання Рrvní Zрrávy, використовуючи ім'я чеського генерала Карела Ржеха, щоб заявити про військову хунту в Чехії. Примітно, що саме Ржеха неодноразово заявляв, що Чехія має зміцнити власну армію через війну Росії в Україні.У листопаді Роkес24.сz також намагався дискредитувати президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн. Проросійський сайт зманіпулював її словами про створення європейського шпигунського агентства, опублікувавши текст із заголовком "Абвер чи гестапо? Урсула фон дер Ляєн хоче свою шпигунську службу".У Франції вебсайт Qасtus.fr, який публікує антизахідний і проросійський контент, поширив матеріал про змови іспанський уряд. У статті йдеться про те, що іспанська влада знала про повені у Валенсії та працювала із "світовою фінансовою елітою" над таємним планом контролю над країною. У тексті цитують проросійських конспірологів.Як ми вже згадували, Росія часто використовує праворадикальні групи в Європі для поширення своїх ідей. У листопаді французьке видання Lе Мédіа еn 4-4-2 продовжило критикувати французький уряд. ЗМІ цитувало Флоріана Філіппо, лідера ультраправої партії "Патріоти", який поширив дезінформацію про те, що уряд Франції планує провести дострокові президентські вибори. Філіппо без жодних доказів звинуватив Макрона у спробі маніпулювати виборчим процесом.У ще одній маніпулятивній статті, опублікованій у листопаді, Lе Мédіа еn 4-4-2 знову процитувало Філіппо, який висміював Еммануеля Макрона, закликаючи до його імпічменту.Німецький сайт Рі-nеws.nеt у листопаді лякав своїх читачів тим, що війна в Україні може призвести до великої європейської або навіть світової війни. Видання також написало, що "боротьба з правими" в Німеччині більше нічим не обмежується. ЗМІ заявило, що на "Альтернативу для Німеччини" (проросійську правопопулістську партію) чинять тиск і намагаються її знищити.RТ еn frаnçаіs, французька версія російського державного медіа RТ, попри блокування, працює далі та поширює маніпуляції про лідерів ЄС. У листопаді RТ еn frаnçаіs цитувало Путіна, який заявив, що Європі "бракує інтелекту", а європейські політики не розуміються на економіці та ухвалюють політизовані та нереалістичні рішення.У ще одній листопадовій статті RТ еn frаnçаіs на фоні зростання цін намагалося довести повну "некомпетентність" європейських лідерів.Наратив: "Новий світовий порядок з БРІКС наближається"У листопаді Володимир Путін оголосив свій новий план "світового порядку", де головною інституцією стає БРІКС. Відповідно, почалась потужна пропагандистська кампанія, щоб спершу вживити цю думку в голови звичайних громадян. Проросійські платформи в Європі вже поширюють контент, у якому стверджують, що ЄС поступово розпадається.У листопаді на чеському сайті Іnfоkuryr.сz псевдоаналітик заявляв про розбіжності всередині ЄС. Він також стверджував, що Грузія, Туреччина та Сербія, начебто не хочуть вступати до союзу, а Молдова на референдумі нібито відмовилася від курсу на членство, що є неправдою.Ми раніше писали про масовий підкуп виборців у Молдові російськими агентами перед референдумом щодо вступу до ЄС. Читайте також нашу статтю про проросійські наративи в Молдові.12 листопада прокремлівський французькомовний сайт Rіроstеlаіquе.соm опублікував статтю автора, який закликав Францію вийти з НАТО і стати союзником Росії. Пропагандист вважає, що Росія є захистом Європи від загроз з Китаю, Туреччини, Кавказу, Близького Сходу та Центральної Азії. На думку автора, Європа має бачити себе частиною Росії, а саму Росію — як європейський "Далекий Схід".У листопаді прокремлівський французький сайт Strаtроl цитував слова Путіна з на Валдайського форуму, де той розповідав про принципи "майбутнього світового порядку" та критикував "західну гегемонію". Самопроголошені експерти видання Strаtроl впевнені, що бачення Путіна неодмінно здійсниться.Той самий меседж повторює і чеське видання Сzесhfrеерrеss.сz. Автори без коментарів опублікували чеською промову Путіна з Валдайського форуму про формування "нового світового порядку".У листопаді іспанськомовна платформа РіеnsаСhіlе опублікувала статтю, де також йшлося, що "новий світовий порядок" та занепад Заходу. Медіа поширило ідеї Путіна про майбутнє за багатополярним світом та НАТО як пережиток минулого.Французьке видання Résеаu Іntеrnаtіоnаl активно просуває проросійські ідеї. У листопадовій статті під назвою "Україна, Трамп, енергетика: ЄС і Франція в агонії?" проросійський політик Тьєррі Маріані говорить, що Європа "одержима" вторгненням Росії в Україну.Платформа Оdysее стала місцем публікацій французького прокремлівського пропагандиста Ксав'є Моро, який живе в Москві. Його канал на YоuТubе заблокували в 2022 році за поширення дезінформації. Тепер на Оdysее Моро продовжує стверджувати, що західний світ розпадається, а БРІКС стає основою "нового світового порядку".У листопаді французьке видання Vоltаіrеnеt, знане поширенням теорій змов про США, заявило, що після перемоги Трампа та розширення БРІКС зміниться світовий порядок, і США втратять свій вплив.Також у листопаді франкомовний пропагандистський сайт Lеs Моutоns Еnrаgеs опублікував відверто маніпулятивний текст про занепад Франції та неминучий крах її економіки.Пропозицію Путіна "дати притулок" людям із західних країн, які втікають від "занепаду і неолібералізму", у листопаді опублікували на прокремлівському французькомовному сайті Strаtеgіkа. Аntі-Sріеgеl - прокремлівське ЗМІ, яким керує німець Томас Рьопер, і яке постійно поширює наративи, узгоджені з російською пропагандою. У листопаді Аntі-Sріеgеl опублікував маніпулятивну статтю, де йшлося, що Росії добре ведеться під санкціями.ВисновкиРосія активно працює проти європейських демократій. Пропаганда далі просуває потрібні їй наративи в Європі, знаходячи нові способи уникнути санкцій.Залучені не лише відомі російські державні платформи. Місцеві проросійські видання активно передруковують російські фейки про Україну та інші країни Європи. На жаль, країни ЄС ще не розробили ефективну стратегію, щоб ефективно протистояти пропаганді в російській гібридній війніУ наступному матеріалі Еспресо розгляне російський наратив "Захід винен у війні в Україні".

За оцінками НБУ, середня реальна заробітна плата за підсумками року зросте на 14%. І на думку цього ж НБУ, саме цей фактор зчинив основний тиск на приріст цін в економіці в поточному році.Розберімося, чи дійсно це так.Перш за все, слід розуміти, що інфляційний тиск чинить не середня заробітна плата, а загальний рівень оплати праці, отриманий усіма найманими працівниками. Тобто слід враховувати рівень безробіття, рівень зайнятості, рівень міграції, а також рівень мобілізації до лав ЗСУ. За оцінками Мінекономіки Фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців за 2024 рік складе 2,3 трлн грн. Це в реальному вимірі вище рівня 2023 року на 4,1%. Тобто загальний приріст реальних зарплат уже є суттєво нижчим приросту середньої зарплати й лише незначно перевищує очікуваний приріст реального ВВП (+3,9%). По-друге, слід враховувати, що інфляційний тиск можуть чинити лише гривневі кошти. Якщо населення з отриманих доходів витрачає значні суми на придбання іноземної валюти, то ці конвертовані кошти уже не можуть бути використані на купівлю споживчих товарів та послуг за "гривневими" цінами. Гривневі ціни можуть "розганятися" лише гривневими коштами.За 10 місяців 2024 р. населення викупило іноземної валюти на 9,6 млрд. дол. (нетто), що утричі більше, ніж торік. Якщо із загального Фонду оплати праці (з врахуванням виплат військовослужбовцям) змінусувати нетто-купівлю валюти населенням, то виявиться що гривневий фонд оплати праці у 2024 р. зменшився на 5,6%, а реальний фонд оплати праці (за мінусом інфляції) – аж на 11%!Читайте також: Поводження НБУ з обліковою ставкою оплачується коштом держбюджетуІноземну валюту купують не тільки наймані працівники, але й дрібні підприємці та пенсіонери. Припустимо пенсіонери та підприємці купили 1/3 усієї іноземної валюти. Однак, навіть у такому разі зменшення реального гривневого фонду оплати праці складе 6%! Тобто у 2024 році обсяг "зарплатної" гривні на руках у населення помітно зменшився!Щобільше, у 2024 р. зменшилася не тільки кількість "зарплатної" гривні. У 2024 р. зменшився загальний обсяг гривні в економіці! В економіці 2024 року просто був відсутній той "гривневий навіс", який би, згідно з економічною теорією, мав би призводити до росту цін.За даними НБУ, нетто-залишок гривні в обігу за 10 місяців 2024 року зменшився на 74 млрд грн! (в т.ч. готівкова гривня зросла на 36 млрд грн, а безготівкова – скоротилася на 110 млрд грн.). Основна причина зменшення кількості гривні – ажіотажний попит на іноземну валюту. У 2024 р. населення, банки та бізнес скупили стільки іноземної валюти, що це навіть перекрило фіскальні вливання гривні в економіку. "Завдяки" політиці валютної лібералізації та запровадженню гнучкого курсоутворення було повністю розбалансовано валютні очікування  населення і бізнесу, які гасяться колосальними валютними інтервенціями НБУ. Гнучке курсоутворення і валютна лібералізація роблять свою справу. Тобто в українській економіці 2024 року відсутня навіть теоретична можливість приросту цін коштом зарплат, оскільки відсутнє збільшення гривні в економіці за наявності приросту реального ВВП (на 4,5% за 9 місяців). Фундаментально це означає посилення монетарної жорсткості, оскільки оборот більшої кількості товарів та послуг повинен обслуговуватися меншою кількістю грошей. В таких умовах інфляція попиту стримується на фундаментальному рівні.На додаток, не кожен приріст гривні в обігу здатен розганяти інфляцію. У випадку спрямування додаткової гривні через продуктивні канали (створення робочих місць та виробничих потужностей, в яких буде замикатися нова гривня) приріст цін може гальмуватися або навіть бути відсутнім зовсім. В економічній історії є багато таких прикладів (США 1942-1945, Ізраїль 1967-1970).В Україні ж наявна гривнева маса зменшилася як на руках у населення, так і в економіці загалом.Чому ж тоді зросли ціни в Україні? Інфляція в Україні зросла переважним чином через ріст витрат – на дизельну енергію, на девальвацію гривні, на тарифи. Інфляція України – це інфляція ДДТ (девальвація, дизель, тарифи), а не інфляція зарплат.За оцінками Мінекономіки, "небазова" інфляція (тобто інфляція, що викликана адміністративно, або в інший неринковий спосіб), суттєво випереджає загальний показник інфляції та складає +11,7% в річному вимірі. НБУ по-своєму трактує аналітику. Вкиди про "зарплатну" інфляцію — це цілеспрямована дезінформація з метою проведення вигідної банкам монетарної політики.Читайте також: Фінансова система на порозі некерованої девальваціїЧому це відбувається?Загалом монетарна політика НБУ набула ультражорстких ознак з початку 2023 року:            рівень облікової ставки було підвищено значно вище інфляції та темпів реального ВВП;запроваджено 3-місячні депозитні сертифікати з дохідністю вище облікової ставки НБУ, що здійснювало додатковий вплив на вилучення грошової маси з реального сектору економіки. У результаті відбулося суттєве стиснення грошової маси:  за період війни грошовий мультиплікатор скоротився з 2,5 до 2,0, що означає зниження рівня фінансового посередництва банків в економіці. Наприкінці 2024 р. грошовий мультиплікатор почав покращуватися. Це пов'язане з розширенням інвестицій банків у ОВДП (через умовно примусовий інструментарій бенчмарк-ОВДП), а також з активізацією вкладання коштів банків у придбання іноземних активів (боргових ЦП тощо). Загалом, рівень мультиплікації близько 2,0 – це дуже низьке значення порівняно зі світовою практикою (Польща – 3,2; Росія - 3,9; Грузія – 3,3). За 2022-2024 рр. реальна ставка кредитів (за мінусом інфляції) зросла з 0 % до 11 % річних, що стримує надходження позикових коштів з фінансового в реальний сектор.  Рівень банківського кредитування упав нижче 15 % ВВП станом на жовтень 2024 року. Україна має найнижчий у світі рівень банківського кредитування серед країн з ринками, що формуються (Чехія – 70 %, Польща – 60 %, Грузія – 80 % ВВП). Звичайно, тут очевидний і вплив війни.  Близько 30 % кредитного портфеля банків припадає на пільгові кредитні програми Уряду, які потроїлися за час війни. Без їх врахування падіння рівня банківського кредитування є ще суттєвішим.Надміру висока облікова ставка спричиняє звуження обсягів кредитування та підвищення кредитних ризиків бізнесу.Надміру високі процентні ставки спричиняють необґрунтоване розширення фіскального дефіциту та дестабілізацію динаміки внутрішньому боргу. Ставка обслуговування портфеля внутрішнього боргу вдвічі перевищує темпи реального росту ВВП, тобто є значно вищою за темпи розширення податкової бази. За 10 місяців 2024 р. уряд залучив 165 млрд грн від нетто-розміщень ОВДП, сплативши 160 млрд грн процентів за обслуговування наявних ОВДП. Якби нові розміщення ОВДП з початку війни здійснювалися за фіксованою ставкою 10 % річних, то у 2024 р. витрати на їх обслуговування були б на 60 млрд грн меншими.  Уряд не в змозі отримати доступне фінансування з внутрішнього боргового ринку, оскільки НБУ вже 2 роки поспіль розміщує власні депозитні сертифікати за ставками, що суттєво перевищують рівень інфляції. В результаті в банківській системі накопичились гігантські обсяги вільної ліквідності (майже 720 млрд грн станом на 01.11.2024), при тому, що і державні фінанси, і реальний сектор гостро потребують доступного позичкового фінансування.У результаті тривалого періоду жорстких монетарних умов (які майже безперервно тривають з 2018 р.), банки змогли суттєво наростити прибутковість своєї діяльності: за час війни процентні доходи банків та прибуток до оподаткування зросли вдвічі; процентні доходи банків, отримувані від держави, за час війни зросли втричі. Їх частка у структурі процентних доходів досягла 56 % (147 млрд грн за 9 місяців 2024 р.).Під час війни банки суттєво розширили процентну маржу, що додатково збільшило прибутковість банків: у 2024 р. процентна маржа банків досягла 12,5 відс. п. за новими портфелями кредитів та депозитів. Розширення банківської маржі з’їдає значну частину початкового імпульсу облікової ставки та знижує ефективність монетарної трансмісії. Державні банки є більш активними фінансовими посередниками, ніж інші банки. На їх частку припадає більша частина виданих кредитів, при цьому процентна маржа державних банків є меншою, ніж в середньому по системі.Пільгові кредити становлять понад 225 млрд грн і займають 29% в структурі банківського портфеля робочих кредитів, в т.ч. серед бізнес-кредитів – 38%, серед кредитів, виданих населенню – 10 %. Витрати уряду на компенсацію процентів в рамках пільгових програм склали близько 19 млрд грн за 10 міс. 2024 р. (в т.ч. за програмою "5-7-9" - 18 млрд грн). Кредити, видані бізнесу в рамках програми державних гарантій на портфельній основі досягли 71,5 млрд грн на 01.10.2024 (+7 % до початку року). Читайте також: Чому гальмується банківське кредитуванняПід час війни пільгове кредитування стало ключовим інструментом банківського кредитування. Разом з тим, впровадження пільгових інструментів не повинне заміняти ринкові підходи функціонування кредитного ринку, за які несе відповідальність Національний банк.Які висновки з цього можна зробити?Жорстка монетарна політика призводить до стиснення грошової маси, гальмування роботи фінансових посередників та економічного відновлення. Вартість кредитних ресурсів є вищою очікуваних темпів росту виробництва, що обмежує залучення кредитів в економіку, знижує конкурентоспроможність реального сектору. Висока вартість кредитного ресурсу призводить до зростання кредитних ризиків. Обслуговування кредитів утруднене погіршенням перспектив економічного зростання. Висока вартість позичкового ресурсу обмежує можливості держави здійснювати стимулювальну політику підтримки реального сектора. Фінансове посередництво банків звузилося на тлі зростання пропозиції депозитів. Національні заощадження значною мірою "заморожуються" у банківській системі. Банківська маржа залишається високою, що дестимулює суб'єктів реального сектора активно вкладати кошти на депозитні рахунки та знижує ефективність початкового імпульсу облікової ставки. Прибутки банків суттєво зросли без адекватного нарощування послуг фінансового посередництва, що потребує уваги з боку фіскальної політики, однією з функцій якої є сприяння справедливому перерозподілу доходів економіки.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це повідомляє офіційний сайт ФІФА.На сайті Міжнародної федерації футболу зʼявився остаточний розподіл європейських збірних на кошики для жеребкування відбору на ЧС-2026.За рейтингом ФІФА команди розподілені на 5 кошиків. Загалом сформують 12 кваліфікаційних груп відбору. Переможці груп отримають прямі путівки на ЧС. Команди, які фінішують другими та 4 найкращі за рейтингом збірні з Ліги націй розіграють у стикових матчах ще 4 путівки до фінальної частини турніру.Збірна України потрапила у 2-й кошик. Це означає, що команда Сергія Реброва точно не зіграє у відборі з іншими 11 командами, які потрапили до нього.Жеребкування відбору на ЧС-2026Перший кошик: Франція, Іспанія, Англія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Італія, Німеччина, Хорватія, Швейцарія, Данія, Австрія.Другий кошик: Україна, Швеція, Туреччина, Уельс, Угорщина, Сербія, Польща, Румунія, Греція, Словаччина, Чехія, Норвегія.Третій кошик: Шотландія, Словенія, Ірландія, Албанія, Північна Македонія, Грузія, Фінляндія, Ісландія, Північна Ірландія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Ізраїль.Четвертий кошик: Болгарія, Люксембург, Білорусь, Косово, Вірменія, Казахстан, Азербайджан, Естонія, Кіпр, Фарерські острови, Латвія, Литва.П'ятий кошик: Молдова, Мальта, Андорра, Гібралтар, Ліхтенштейн, Сан-Марино.Жеребкування відбору на ЧС-2026 пройде у п’ятницю, 13 грудня. Кваліфікаційні матчі будуть зіграні з березня по листопад 2025 року.Чемпіонат світу відбудеться у США, Мексиці та Канаді з 11 червня до 19 липня 2026 року.

Ліга націй: перемога над Албанією, жеребкування стиків і скандал на пресконференціїЗвісно, що головна новина тижня для українського спорту - це перемога футбольної збірної над Албанією (2:1) у 6-му турі групового раунду Ліги націй.Наша національна команда швидко вийшла вперед: Олександр Зінченко, який після перерви повернувся у стартовий склад, відкрив рахунок на 5-й хвилині.Подвоїти перевагу вдалось на 10-й хвилині. Георгій Судаков віддав класний крос з лівого флангу на дальню штангу, після цього Юхим Конопля скинув м'яч під удар Роману Яремчуку, а той у падінні головою забив другий гол для нашої команди.Албанія скоротила відставання ближче до кінця матчу. На 75-й хвилині голкіпер Анатолій Трубін порушив правила проти суперника, за що арбітр призначив пенальті у ворота України. Недім Байрамі реалізував одинадцятиметровий удар.У паралельному матчі Чехія перемогла Грузію (2:1). У підсумковій турнірній таблиці групи В1 Україна посіла друге місце з 8 балами і зіграє у плей-офф за вихід у Лігу А. Напряму у вищий дивізіон вийшла Чехія, у них 11 очок. Грузія з 7 балами - третя - гратиме за збереження місця у Лізі В. Албанія фінішувала четвертою і вилетіла у нижчий дивізіон.Сzесhіа аrе рrоmоtеd tо Lеаguе А ✅#NаtіоnsLеаguе ріс.twіttеr.соm/GWХ4wsfSВА— UЕFА ЕURО 2024 (@ЕURО2024) Nоvеmbеr 20, 2024 Не можна не згадати про інцидент, який стався на передматчевій пресконференції. Сергій Ребров виступив з коротким зверненням, де нагадав присутнім про те, що в Україні триває війна, а Росія обстрілює мирні міста. Головний тренер збірної висловив слова підтримки родинам загиблих і подякував усім тим, хто допомагає Україні.Після цього звернення перекладач попросив Реброва повторити свої слова російською, на що тренер української збірної відповів: "Nо russіаn".Албанська сторона надала перекладача, який не розумів української мови, тому не міг перекласти слова Реброва албанською. Натомість він планував перекладати з російської албанською і навпаки. У результаті представники України спілкувалися з журналістами англійською.Як повідомляє проєкт "Взбірна", представниця футбольної федерації Албанії після пресконференції пояснила журналістам, мовляв, вони вважали це "найкращим рішенням, адже російська схожа на українську".Сергій Ребров, фото: Дан Балашов/uаf.uаУ пʼятницю ж відбулося жеребкування стикових матчів Ліги націй. За результатами жереба збірна України отримала у суперники збірну Бельгії, з якими ми нещодавно зустрічались на Євро-2024.Перший матч проти бельгійців збірна України зіграє номінально вдома 20 березня 2025 року. Зустріч-відповідь відбудеться 23 березня.Переможець протистояння вийде у дивізіон А Ліги націй."Жереб – це завжди виклик, особливо коли йдеться про команди такого рівня, як збірна Бельгії. Ми добре знаємо цю команду, адже вже зустрічалися з нею на Євро-2024, тож маємо уявлення про її стиль гри та сильні сторони. Безумовно, це буде непросте протистояння. У плей-офф Ліги націй за право виходу до дивізіону А немає слабких суперників", - сказав Сергій Ребров після жеребкування.Збірна України. Фото: Gеtty ІmаgеsОлімпійському чемпіону Хижняку запропонували перейти у профіЗа словами Олександра Хижняка, пропозицію щодо переходу на професійний ринг він отримав від Олександра Красюка - промоутера Олександра Усика."Так, я вдячний Олександру, він слідкує за моєю карʼєрою й постійно хоче й намагається допомогти мені чимось, хоче, щоб я спробував професійний ринг. Також є інші люди, які хотіли б мене побачити на професійному ринзі. Мені важливо для себе вирішити, кому я хотів би довіряти, з ким би я хотів працювати й продовжувати далі це робити", – зізнався олімпійський чемпіон Парижу-2024.Фото: Карина Рева - спеціально для ЕспресоТроє волейболістів клубу "Решетилівка" не повернулися в Україну12 та 13 листопада в Бельгії відбулись матчі 1/16 фіналу Кубка виклику ЄКВ, де Україну презентувала "Решетилівка" з Полтавщини.Обидва матчі проти "Менена" українська команда програла. Проте важливо, що до України не повернулось троє гравців: 27-річний Андрій Оробко та 33-річний Дмитро Шаврак, а також 25-річний Руслан Осипенко.Оробко пояснив, що пішов на такий крок через дії клубу, який нібито "не захистив" волейболістів від мобілізації."Коли ми їхали на єврокубкову гру в Бельгію, на кордоні нашого ключового гравця забрали в ТЦК. Клуб не зміг нічого вдіяти. Зараз він на навчаннях, хоча керівництво розповідало, що у нього все добре і він вдома", - каже волейболіст.У "Решетилівці" заявили, що вчинки волейболістів - це особисте рішення гравців, яке категорично не підтримує і не поділяє клуб, усі спортсмени та менеджмент. Андрій Оробко, фото: ВК "Решетилівка"

Заяву Сергія Реброва опублікувала пресслужба Української асоціації футболу."Жереб – це завжди виклик, особливо коли йдеться про команди такого рівня, як збірна Бельгії. Ми добре знаємо цю команду, адже вже зустрічалися з нею на Євро-2024, тож маємо уявлення про її стиль гри та сильні сторони", - сказав головний тренер збірної України.Суперником українців у стикових матчах буде Бельгія."Безумовно, це буде непросте протистояння. У плей-офф Ліги націй за право виходу до дивізіону А немає слабких суперників. І Сербія, і Бельгія, й Угорщина, і Шотландія – це команди елітної групи. Тому сприймаємо кожен матч із такими суперниками як можливість перевірити себе і зробити крок уперед", - йдеться у заяві.Перший матч проти бельгійців збірна України зіграє номінально вдома 20 березня 2025 року. Зустріч-відповідь відбудеться 23 березня.Як Україна виступала в попередніх матчах Ліги націй Команда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня в Празі з поразки від Албанії - 1:2. В іншому матчі 1-го туру Грузія розгромила на своєму полі Чехію - 4:1. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3, а Грузія здолала на виїзді Албанію - 1:0. У 3-му турі Чехія вдома перемогла Албанію - 2:0, а Україна у Познані переграла Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1, а Грузія на своєму полі поступилася Албанії - 0:1.У 5-му турі Ліги націй збірна України в Батумі розділила очки з Грузією - 1:1, а Чехія на виїзді з Албанією - 0:0. 6-й тур Ліги націй закінчився перемогою України над Албанією (2:1) та виграшем Чехії над Грузією (2:1).

Опонентом збірної України у плей-офф Ліги націй 2024/25 стала Бельгія. Наша національна збірна посіла друге місце у групі В1 та позмагаються за вихід у Дивізіон А. Там чотири місця претендують вісім збірних, пише Gаzеtа.uа. Матчі України з Бельгією відбудуться навесні. Перший поєдинок запланований на 20 березня, другий - на 23 березня. Переможець плей-офф розпочне в Дивізіоні А сезон 2026/27 Ліги націй. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна здолала Албанію і вийшла в плейоф Ліги націй Збірна фінішувала третьою в групі А3. Підопічним Доменіко Тедеско вдалося набрати чотири пункти. Бельгійці здобули перемогу над Ізраїлем і зіграли внічию на виїзді проти Італії. Усі пари плей-офф за місце в Дивізіоні А Ліги націй: Туреччина - Угорщина, Україна - Бельгія, Австрія - Сербія, Греція - Шотландія. Чехія (11 очок) здобула перше місце в цьому квартеті та вийшла до елітного дивізіону Ліги націй. Україна (8 балів) фінішувала на другій сходинці та зіграє у плейоф за путівку до Дивізіону А. Грузія (7 пунктів) стала третьою і позмагається у плейоф за збереження прописки в Дивізіоні В. Албанія (7 очок) посіла останню позицію та вилетіла до Дивізіону С. Свого суперника у стикових матчах за вихід до еліти Ліги націй наша команда дізнається під час жеребкування, яке відбудеться у п'ятницю, 22 листопада. Це буде одна зі збірних, яка посіла третє місце у своїй групі Дивізіону А: Шотландія, Бельгія, Угорщина або Сербія.

Про це повідомляє сайт Ліги націй.За результатами жеребкування, збірна України отримала у суперники в плейоф за місце у дивізіоні А збірну Бельгії.Перший матч проти бельгійців збірна України зіграє номінально вдома 20 березня 2025 року. Зустріч-відповідь відбудеться 23 березня.Усі результати жеребкування плейоф за місце у дивізіоні А Ліги націй:Туреччина - УгорщинаУкраїна - БельгіяАвстрія - СербіяГреція - ШотландіяРезультати жеребкування 1/4 фіналу Ліги націй:Нідерланди – Іспанія (Чвертьфінал №1)Хорватія – Франція (Чвертьфінал №2)Данія – Португалія (Чвертьфінал №3)Італія – Німеччина (Чвертьфінал №4)У півфіналі зустрінуться пари:Чвертьфінал №4 – Чвертьфінал №3Чвертьфінал №1 – Чвертьфінал №2Матчі 1/4 фіналу відбудуться 20 та 23 березня. Фінал чотирьох відбудеться у червні 2025 року.Як Україна виступала у попередніх матчах Ліги націй Команда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня в Празі з поразки від Албанії - 1:2. В іншому матчі 1-го туру Грузія розгромила на своєму полі Чехію - 4:1. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3, а Грузія здолала на виїзді Албанію - 1:0. У 3-му турі Чехія вдома перемогла Албанію - 2:0, а Україна у Познані переграла Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1, а Грузія на своєму полі поступилася Албанії - 0:1.У 5-му турі Ліги націй збірна України в Батумі розділила очки з Грузією - 1:1, а Чехія на виїзді з Албанією - 0:0. 6-й тур Ліги націй закінчився перемогою України над Албанією (2:1) та виграшем Чехії над Грузією (2:1).

У підсумковій турнірній таблиці групи В1 Україна з 8 балами посіла друге місце й зіграє у плей-офф за вихід у Лігу А. Серед можливих суперників - Бельгія, Угорщина, Сербія і Шотландія. Переможець протистояння гратиме у дивізіоні А, а той хто програє - у Лізі В.Жеребкування плей-офф раунду Ліги націй відбудеться 22 листопада. Початок о 13:00 за київським часом. Українці зможуть переглянути церемонію на медіасервісі Меgоgо.Під час жеребкування, окрім стикових матчів, також визначаться пари чвертьфіналу.Стикові матчі ЛН пройдуть 20 і 23 березня 2025 року.Тhе #NаtіоnsLеаguе knосkоut stаgе аnd рlаy-оff drаws wіll tаkе рlасе іn Nyоn tоmоrrоw ????Неrе's еvеrythіng yоu nееd tо knоw аbоut thе drаws ⤵️— UЕFА ЕURО 2024 (@ЕURО2024) Nоvеmbеr 21, 2024 Як Україна виступала у попередніх матчах Ліги націй Команда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня в Празі з поразки від Албанії - 1:2. В іншому матчі 1-го туру Грузія розгромила на своєму полі Чехію - 4:1. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3, а Грузія здолала на виїзді Албанію - 1:0. У 3-му турі Чехія вдома перемогла Албанію - 2:0, а Україна у Познані переграла Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1, а Грузія на своєму полі поступилася Албанії - 0:1.У 5-му турі Ліги націй збірна України в Батумі розділила очки з Грузією - 1:1, а Чехія на виїзді з Албанією - 0:0. 6-й тур Ліги націй закінчився перемогою України над Албанією (2:1) та виграшем Чехії над Грузією (2:1).

Також плей-оф кваліфікації ЧЄ U-21 успішно подолали Чехія та Фінляндія

Дивіться відеоогляд матчу 6-го туру Ліги націй 2024/25

Збірна України обіграла команду Албанії з рахунком 2:1 в матчі останнього 6-го туру групового раунду Ліги націй сезону-2024/25. "Синьо-жовті" відкрили рахунок уже на 5-й хвилині зустрічі. Олександр Зінченко у центрі штрафного майданчика албанців точно пробив у лівий нижній кут, пише ТСН. На 10-й хвилині підопічні Сергія Реброва подвоїли свою перевагу в рахунку. Георгій Судаков з лівого флангу подав на правий кут воротарського на Юхима Коноплю, а той скинув на Романа Яремчука, який головою переправив м'яч у ворота. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Збірна України з футболу нагадала світу про 1000-й день війни проти РФ На 75-й хвилині албанці скоротили відставання в рахунку. Недім Байрамі з пенальті розвів м'яч і Анатолія Трубіна по різних кутах. Українська збірна зуміла втримати перемогу та навіть могла забити третій м'яч. У паралельному матчі групи В1 збірна Чехії на своєму полі перемогла команду Грузії з рахунком 2:1. Чехія (11 очок) здобула перше місце в цьому квартеті та вийшла до елітного дивізіону Ліги націй. Україна (8 балів) фінішувала на другій сходинці та зіграє у плейоф за путівку до Дивізіону А. Грузія (7 пунктів) стала третьою і позмагається у плейоф за збереження прописки в Дивізіоні В. Албанія (7 очок) посіла останню позицію та вилетіла до Дивізіону С. Свого суперника у стикових матчах за вихід до еліти Ліги націй наша команда дізнається під час жеребкування, яке відбудеться у п'ятницю, 22 листопада. Це буде одна зі збірних, яка посіла третє місце у своїй групі Дивізіону А: Шотландія, Бельгія, Угорщина або Сербія.

У 6-му турі Ліги націй збірна України з футболу перемогла Албанію з рахунком 2:1. В паралельному матчі Чехія переграла Грузію (2:1). У підсумковій турнірній таблиці групи В1 Україна посіла друге місце з 8 балами й зіграє у плей-офф за вихід у Лігу А. Напряму у вищий дивізіон вийшла Чехія, у них 11 очок. Грузія з 7 балами - третя - гратиме за збереження місця у Лізі В. Албанія фінішувала четвертою і вилетіла у нижчий дивізіон.Ліга націй: турнірна таблиця після 6-го туру, Фото: УАФСтикові матчі Ліги націй відбудуться 20 і 23 березня. Серед потенційних суперників - Бельгія, Угорщина, Сербія і Шотландія. Переможець протистояння гратиме у дивізіоні А, а той хто програє у Лізі В.Жеребкування пройде 22 листопада. Початок о 13:00.Олександр Зінченко, Роман Яремчук та Юхим Конопля (зліва - направо), Албанія - Україна, Фото: Gеtty ІmаgеsЯк Україна виступала у попередніх матчах Ліги націй Команда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня в Празі з поразки від Албанії - 1:2. В іншому матчі 1-го туру Грузія розгромила на своєму полі Чехію - 4:1. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3, а Грузія здолала на виїзді Албанію - 1:0. У 3-му турі Чехія вдома перемогла Албанію - 2:0, а Україна у Познані переграла Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1, а Грузія на своєму полі поступилася Албанії - 0:1.У 5-му турі Ліги націй збірна України в Батумі розділила очки з Грузією - 1:1, а Чехія на виїзді з Албанією - 0:0. 

Про це повідомляє сайт УЄФА.  Трансляції усіх матчів Ліги націй доступні на медіасервісі Меgоgо.  Ліга націй 6-й тур19 листопадаЛіга АГрупа 3Боснія і Герцеговина — Нідерланди 1:1Голи: Демірович, 67 - Броббі, 24Угорщина — Німеччина 1:1Голи: Собослай, 90+9 (пен.) - Нмеча, 76Ліга ВГрупа 1Албанія - Україна 1:2Голи: Байрамі, 76 (пен.) - Зінченко, 5, Яремчук, 10Чехія — Грузія 2:1Голи: Шульц, 3, Гложек, 24 - Мікаутадзе, 60Група 4Уельс — Ісландія 4:1Голи: Каллен, 32, 45+1, Джонсон, 65, Вілсон, 79 - Гудйохонсен, 8Чорногорія — Туреччина 3:1Голи: Крстович, 29, 45, 73 - Їлдіз, 73Ліга СГрупа 1Словаччина — Естонія 1:0Гол: Стерелец, 72Швеція — Азербайджан 6:0Голи: Кулушевскі, 10, 57, Дьокереш, 26, 37, 58, 70Ліга DГрупа 2Мальта — Андорра 0:0Як Україна виступає у Лізі націй Команда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня в Празі з поразки від Албанії - 1:2. В іншому матчі 1-го туру Грузія розгромила на своєму полі Чехію - 4:1. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3, а Грузія здолала на виїзді Албанію - 1:0. У 3-му турі Чехія вдома перемогла Албанію - 2:0, а Україна у Познані переграла Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1, а Грузія на своєму полі поступилася Албанії - 0:1.У 5-му турі Ліги націй збірна України в Батумі розділила очки з Грузією - 1:1, а Чехія на виїзді з Албанією - 0:0. Перед завершальним туром Україна з 5 балами посідає в турнірній таблиці групи 1 останнє місце. Грузія та Албанія мають по 7 очок, Чехія - 8. Переможці груп напряму вийдуть до найсильнішого дивізіону турніру, збірні, які фінішують четвертими вилетять до Ліги С. Другі команди зіграють в перехідних матчах з третіми з Ліги А, треті - з представниками дивізіону С, які там фінішують слідом за переможцями.

Перемогу у матчі здобули чехи з рахунком 2:1

Про це повідомляє Еспресо.ТV.Матч закінчився перемогою збірної України над Албанією з рахунком 2:1. Наша національна команда швидко вийшла вперед: Олександр Зінченко, який після перерви повернувся у стартовий склад, відкрив рахунок на 5-й хвилині.Подвоїти перевагу вдалось на 10-й хвилині. Георгій Судаков віддав класний крос з лівого флангу на дальню штангу, після цього Юхим Конопля скинув м'яч під удар Роману Яремчуку, а той у падінні головою забив другий гол для нашої команди.Фото: Gеtty Іmаgеs Албанія скоротила відставання ближче до кінця матчу. На 75-й хвилині голкіпер Анатолій Трубін порушив правила проти суперника, за що арбітр призначив пенальті у ворота України. Недім Байрамі реалізував одинадцятиметровий удар.У паралельному матчі Чехія перемогла Грузію (2:1). У підсумковій турнірній таблиці групи В1 Україна посіла друге місце з 8 балами і зіграє у плей-офф за вихід у Лігу А. Напряму у вищий дивізіон вийшла Чехія, у них 11 очок. Грузія з 7 балами - третя - гратиме за збереження місця у Лізі В. Албанія фінішувала четвертою і вилетіла у нижчий дивізіон.Роман Яремчук (ліворуч), Фото: Gеtty Іmаgеs Ліга націй Груповий етап. 6-й тур19 листопадаАлбанія - Україна 1:2Голи: Байрамі, 76 (пен.) - Зінченко, 5, Яремчук, 10Попередження: Байрамі, 69, Мітай, 79, Туці, 80 - Довбик, 80Албанія: Стракоша, Баллью, Ісмайлі, Аєті, Мітай, Асллані, Рамадані (Туці, 76), Лачі (Сефері, 90+1), Асані (Байрамі, 46), Даку (Узуні, 46), Мучі (Ходжа, 51)Україна: Трубін, Конопля (Сич, 76), Забарний, Матвієнко, Миколенко, Зінченко (Шапаренко, 69), Калюжний, Гуцуляк (Назаренко, 85), Судаков, Мудрик (Таловєров, 85), Яремчук (Довбик, 76)Фото: Gеtty ІmаgеsЯк Україна виступала у попередніх матчах Ліги націй Команда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня в Празі з поразки від Албанії - 1:2. В іншому матчі 1-го туру Грузія розгромила на своєму полі Чехію - 4:1. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3, а Грузія здолала на виїзді Албанію - 1:0. У 3-му турі Чехія вдома перемогла Албанію - 2:0, а Україна у Познані переграла Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1, а Грузія на своєму полі поступилася Албанії - 0:1.У 5-му турі Ліги націй збірна України в Батумі розділила очки з Грузією - 1:1, а Чехія на виїзді з Албанією - 0:0. 

Про це повідомляє Еспресо.ТV.Перед завершальним туром Україна з 5 балами посідає в турнірній таблиці групи 1 останнє місце. Грузія та Албанія мають по 7 очок, Чехія - 8.Переможці груп напряму вийдуть до найсильнішого дивізіону турніру, збірні, які фінішують четвертими вилетять до Ліги С. Другі команди зіграють в перехідних матчах з третіми з Ліги А, треті - з представниками дивізіону С, які там фінішують слідом за переможцями.  Фото: УЄФАЩоб претендувати на стикові матчі за вихід у Лігу А збірній Україні обовʼязково потрібно перемагати Албанію та сподіватись, що Грузія не зможе виграти у протистоянні з Чехією. За рівної кількості балів з грузинами - наша команда випередить суперників - та посяде другу позицію.У разі поразки або нічиї з Албанією - збірна України не зможе піднятись з останнього місця та напрямку вилетить у дивізіон С.Якщо Грузія переможе Чехію, а Україна Албанію, то наша команда займе третє місце - у нашої команди та чехів буде рівна кількість балів, проте суперники випередять українців за очними зустрічами.Олександр Зубков (ліворуч), Україна - Чехія, Фото: Gеtty ІmаgеsЯк Україна виступає у Лізі націй Команда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня в Празі з поразки від Албанії - 1:2. В іншому матчі 1-го туру Грузія розгромила на своєму полі Чехію - 4:1. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3, а Грузія здолала на виїзді Албанію - 1:0. У 3-му турі Чехія вдома перемогла Албанію - 2:0, а Україна у Познані переграла Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1, а Грузія на своєму полі поступилася Албанії - 0:1.У 5-му турі Ліги націй збірна України в Батумі розділила очки з Грузією - 1:1, а Чехія на виїзді з Албанією - 0:0. 

Поєдинок відбудеться 19 жовтня о 21:45 за Києвом

Пресконференцію транслювали на ютуб-каналі Української асоціації футболу.На початку пресконференції Сергій Ребров виступив з коротким зверненням, де нагадав присутнім про те, що в Україні триває війна, а країна-агресор обстрілює мирні міста. Він висловив слова підтримки родинам загиблих унаслідок останніх масованих обстрілів і подякував усім тим, хто допомагає Україні.Після цього звернення перекладач попросив Реброва повторити свої слова російською, на що тренер української збірної відповів: "Nо russіаn". Виявилося, що албанська сторона надала перекладача, який не розумів української мови, тому не міг перекласти слова Реброва албанською. Натомість він планував перекладати з російської аланською і навпаки. Відтак представники України запропонували надалі спілкуватися з журналістами англійською.Як повідомляє проєкт "Взбірна", представниця футбольної федерації Албанії після пресконференції пояснила журналістам, мовляв, вони вважали це "найкращим рішенням, адже російська схожа на українську".  У вівторок, 19 листопада, збірна України зустрічається в Тирані з Албанією в завершальному турі Ліги націй. Матч розпочнеться о 21:45.  Наживо його покажуть Меgоgо та регіональні телеканали Суспільного.Як збірна України виступає в Лізі наційКоманда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня в Празі з поразки від Албанії - 1:2. В іншому матчі 1-го туру Грузія розгромила на своєму полі Чехію - 4:1. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3, а Грузія здолала на виїзді Албанію - 1:0. У 3-му турі Чехія вдома перемогла Албанію - 2:0, а Україна у Познані переграла Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1, а Грузія на своєму полі поступилася Албанії - 0:1.У 5-му турі Ліги націй збірна України в Батумі розділила очки з Грузією - 1:1, а Чехія на виїзді з Албанією - 0:0. Перед завершальним туром Україна з 5 балами посідає в турнірній таблиці групи 1 останнє місце. Грузія та Албанія мають по 7 очок, Чехія - 8. Переможці груп напряму вийдуть до найсильнішого дивізіону турніру, збірні, які фінішують четвертими вилетять до Ліги С. Другі команди зіграють в перехідних матчах з третіми з Ліги А, треті - з представниками дивізіону С, які там фінішують слідом за переможцями.