Search trend "повний місяць"

17 липня український dеftесh-стартап Теlеtасtіса залучив інвестиції на суму $1,5 млн в Sееd-раунді. Інвесторами виступили фонди МІТS Саріtаl і Grееn Flаg Vеnturеs. DОU поспілкувався з СЕО та співзасновником компанії Євгеном Жебком про те, як команда пройшла шлях від волонтерської ініціативи до міжнародної компанії, чому після вдалої демонстрації продукту довелося почати розробку з нуля та як компанія буде масштабуватися завдяки цій інвестиції. Також Євген розповів, як проходили випробування на полігонах, чому вони є хаотичними та навіщо потрібні лабораторії тестування систем зв’язку. Компанія Теlеtасtіса розробляє РЕБ-стійкі системи зв’язку для безпілотників і наземних роботизованих комплексів. Вони починали з рішень переважно для бюджетних розвідників, які працюють на тактичному (10-50 км) та опертивано-тактичному рівнях (до 200 км). Нині компанія розвивається в сегменті дронів-перехоплювачів. Головний продукт — комплекс зв’язку, який охоплює: два модеми для стійкої передачі відео, телеметрії та керування в умовах активних радіоперешкод;антенне обладнання, адаптоване під конкретні платформи (дрони, НРК, наземні системи тощо);підсилювачі, фільтри та інші компоненти, що налаштовуються під умови використання (дальність, швидкість, тип місії). «Одна з ключових проблем — це очікування на „коридори“». Про лабораторії Для кожного виробника в Dеfеnсе Тесh публічні польові випробування — важливий момент. Але вони часто проводяться досить хаотично. В Україні тільки формується системний досвід регулярних армій, як у країнах НАТО, де стандарти, сумісність та оновлення політик існують десятиліттями. Ми досі маємо ситуації, коли умовний Вrаvе1 формує можливість для випробувань, привозить десятки систем, збирає військових, але команда, яка не мала доступу до відповідного обладнання або не змогла підготуватись завчасно, просто не встигає якісно використати цей шанс. «Вмикається РЕБ, БПЛА падає — і все завершується за дві хвилини» Без профільного досвіду та коштовного обладнання — зрозуміти, що саме дало збій, майже неможливо. Ще одна з ключових проблем — це очікування на «коридори» місяцями. Тому треба максимально підготувати систему до польових випробувань, щоб вийти на рівень, наближений до бойового застосування. Універсального рецепта немає, але що ретельніша ця робота до тестів, то вищі шанси на позитивний результат. Тож ми запропонували створити спеціальні лабораторії, де можна було б завчасно в контрольованих і стандартизованих умовах перевірити ефективність роботи окремих компонентів або всього виробу одразу. Це дало б змогу отримувати стабільні повторювані результати і не гаяти час людей. Після першої демонстрації ми самостійно збудували тестовий стенд для внутрішніх потреб. Взагалі кожна компанія має подібні штуки, але це досить закрита тема. Наш стенд імітував вплив різних РЕБ. Завдяки цьому ми заздалегідь на столі перевіряли, як система поводиться під впливом тих чи інших перешкод. І якісно готувалися до польотів. Потім навіть почали брати цей стенд із собою на події, демонстрували прямо на місці поведінку системи, моделюючи впливи. Але швидко стало зрозуміло, що це занадто складна тема, щоб пояснювати простими словами, що означає поведінка сигналу на певній частоті, які типи перешкод впливають і як. Тож з часом перестали возити стенд, але досвід залишився. До речі, лабораторію створити поки що не вдалося. Таке обладнання коштує десятки тисяч доларів, а гранти часто не покривають навіть базового набору приладів. Ми віримо, що така інфраструктура — критично необхідна. Не лише для нас, а й для всієї екосистеми dеftесh в Україні. І коли вона з’явиться — якість і швидкість розробок має зрости в рази. «Без юрособи, чіткої структури, ІР і прозорої звітності інвестиції неможливі» Взагалі наш перший суттєвий прорив стався якраз під час випробувань на полігоні. На анти-РЕБ форумі у червні 2023 року. Тоді наш зв’язок не вдалося заглушити жодною системою. На полі були активні системи подавлення — «Буковелі», «Нота» й навіть трофейні РЕБи. Це було перше публічне випробування продукту — і доволі успішне. Водночас ми зрозуміли, що наша архітектура скоро застаріє. Тому ми ухвалили складне стратегічне рішення — переписали проєкт з нуля. А офіційно Теlеtасtіса як компанія зʼявилася у вересні 2023 року. Юридичне оформлення зайняло близько місяця. Саме тоді ми сформували інтернаціональну архітектуру компанії. Нині у нас є три основні офіси: в Україні, Естонії та Латвії. Ми розуміли, що без юридичної особи, чіткої структури, ІР, готовності до комплаєнсу та прозорої фінансової звітності — інвестиції неможливі. Особливо якщо говоримо не про ангелів, а про фонди, які планують серйозно заходити в duаl-usе і dеfеnсе tесh. Тут усе має бути не просто «як у звичайних стартапів», а значно надійніше. Окрім технології, є виробництво, закупівлі, сертифікація, безпека, масштабування. Український офіс — це R&D. Тут ми проводимо польові випробування, працюємо з військовими, тестуємо гіпотези, запускаємо продукти. В умовах війни цей напрям критичний — він дозволяє швидко адаптувати розробки й давати армії те, що потрібно вже зараз.Естонський офіс — це про глобальну перспективу. Ми тут працюємо над продуктами, які відповідають стандартам НАТО, мають потенціал для масштабування і можуть бути інтегровані в довгострокові програми переозброєння союзників.Тобто йдеться про більш складні і дорогі рішення, на розробку яких можна виділити більше часу. Це також дає доступ до європейських ринків, програм фінансування, правової зрозумілості.Латвійський офіс — це наша участь у «Коаліції дронів» і точка дотику з локальними виробниками, європейськими ініціативами та партнерами. Це офіс про співпрацю, синергію, доступ до регіональних програм. Ці три офіси працюють синхронно й дають нам гнучкість. Ми диверсифікуємо не лише фізичні ризики, наприклад прильоти, а й фінансові, юридичні, логістичні. Зліва направо: Денис Соснін (керівний партнер), Євген Жебко (співзасновник і СЕО), Антон Гетман (співзасновник і СТО) На сьогодні команда Теlеtасtіса налічує понад 50 людей. Але фахівців бракує. За найближчі пів року ми плануємо зростати вдвічі, а можливо й більше. Ми найбільше шукаємо: еmbеddеd-інженерів;FРGА-розробників;тестувальників і інтеграторів (як в офісі, так і в полі);QА-інженерів, у тому числі з досвідом польових випробувань. «Десятки компаній опинилися в ситуації, коли виробництво під загрозою». Про інвестиції Коли у вересні 2023 року зареєстрували компанію, ми залучили перші приватні інвестиції в розмірі $150 000. Це дало змогу залишити стару архітектуру і почати розробку з нуля — вже більш «дорослого» рішення. У першому кварталі 2024 року вийшли на перші малі серії виробництва антен і випустили базові версії ключових продуктів: модемів телеметрії, керування й відео. Але водночас стикнулися з затримкою майже на пів року у державних замовленнях. Це стало ударом не лише по нас — десятки компаній опинилися в ситуації, коли виробництво під загрозою. Ми розраховували на зростання попиту, інвестували в компоненти, а в результаті залишилися з дефіцитом обігових коштів і великими ризиками зупинення роботи. У цей момент ми стали шукати наступне фінансування. Взяли участь у першому буткемпі Dаrkstаr у Києві, але інвестування не отримали. Ми були вже «занадто дорослими» для їхньої моделі. Згодом ми приєдналися до акселераційної програми МІТS Саріtаl — це американо-український фонд, який спеціалізується на mіlіtаry-tесh. Понад пів року ми працювали фактично в режимі 24/7, виконували складні завдання, підтверджували свою здатність масштабуватись і закривати ризики. Спершу отримали рrе-sееd інвестиції на постакселерації. І зрештою — зараз закрили sееd-раунд на $1,5 мільйона. У цьому раунді, крім МІТS як головного інвестора, взяв участь фонд Grееn Flаg Vеnturеs — американсько-український інвестиційний фонд з фокусом на DеfеnsеТесh, АІ, кібербезпекові рішення. Загалом за весь час існування Теlеtасtіса залучила майже два мільйони доларів — приватних, грантових і венчурних коштів. Ми спрямовуємо залучені $1,5 млн передусім на масштабування: розширимо виробничі спроможності, збудуємо ланцюги постачання, підсилимо технічну команду. Нині розвиваємо напрям R&D і готуємось до участі в європейських грантових програмах, зокрема ЕDF та Іnnоvаtіоn Fund. Завдяки інвестиціям, конкуруючи на ринку з дешевими китайськими рішеннями, ми можемо суттєво зменшити вартість і дати можливість державі купляти вже українські комплектуючі. Наприклад у 2025 році ринок дронів-перехоплювачів рахується у сотнях тисяч одиниць техніки, що в грошовому еквіваленті перевищує $1 млрд. Можливість закрити хоча б 2% національними розробками — уже перемога. Тож і для нашої компанії це великий виклик. «Китай перекриває 100% компонентів, чи зможемо вижити?» Із самого початку ми для себе сформулювали важливу гіпотезу: ми не можемо будувати обороноздатність на технологіях, які не контролюємо. Особливо якщо ці технології — з Китаю. Так, китайська компонентна база зручна, дешева й масова. Але ми розуміємо ризики: сьогодні ці компоненти є, завтра — заборона експорту. Ми вже стикались із цим. Тому ми з командою змоделювали для себе найгірший сценарій, влаштували уявний краш-тест: «Китай перекриває 100% компонентів, чи зможемо ми вижити?». Дійшли висновку, що втримаємося, якщо відмовимось від компонентів з Китаю повністю. Водночас у Європі є достатня кількість якісних замінників. Проблема більше в сервісах і виробництві. Тобто платиш у 10 разів більше, чекаєш у 10 разів довше, але і якість не завжди гарантована. Тому ми використовуємо європейські та американські компоненти, особливо коли йдеться про критичні речі. Такі як чипи, системи фільтрації сигналів, ВЧ-компоненти. Україна, на жаль, нічого з цього не виробляє. Ще один складний вибір — відмова від ореn sоurсе рішень. У перші місяці багато проєктів у військовій сфері будувалися на відкритому коді, бо так швидше і треба було виграти час. Але ореn sоurсе продукти можуть мати приховане походження або бекдори. Ми вирішили, що будемо розробляти все з нуля, щоб мати повний контроль. «Українські розробки можуть добре конкурувати із західними, якщо не намагатись зробити «швейцарський ніж». Про експорт Важливо розуміти, що венчурні інвестиції важко залучити, якщо ринок закритий і перспектив для зростання практично немає. Бо в Україні ситуація така: держава закуповує — добре. Не закуповує — ти зависаєш і розраховуєш тільки на комерційні замовлення, які часто мають невеликі обсяги. Виробник, який може робити 100 000 одиниць на місяць, а продає 5000 — втрачає гроші. Компанія не може масштабуватись, не може окупити R&D, не може органічно знижувати собівартість. А без цього довгострокового бізнесу не буде. Наша сфера може залишатись конкурентною суто завдяки науково-дослідній складовій, тобто R&D. Без цього не буде вдосконалення, яке постійно потребує не тільки ринкова економіка, а й фронт. Дозволена на державних замовленнях маржа у 25% відсотків не дає можливості закрити витрат на R&D, експерименти, масштабування. Ба більше — більшість виробників додатково знижують вартість виробів, коли мова про поставки ЗСУ. Тому експорт необхідний, бо це інструмент виживання. Завдяки цьому можемо продавати на зовнішні ринки за комерційними цінами, отримувати дохід і реінвестувати у вироби, включаючи потреби ЗСУ. Але коли в публічному дискурсі зʼявляється ідея «експорту не буде», це миттєво відштовхує інвесторів і закриває можливість сталого розвитку. «Я особисто бачив, як у такі моменти кілька українських компаній втратили інвесторів» Бо інвестор ставить логічне питання: «Як я зможу захистити свої інвестиції у майбутньому? Чи зможемо ми працювати з технологією за межами країни?» Оскільки відкриття експорту обговорюється на вищому рівні, очікуємо гарних новин. Я вважаю, що українські розробки можуть справді добре конкурувати із західними зразками, якщо не намагатись зробити «швейцарський ніж» чи новий Аmаzоn. Своїм прикладом ми хотіли б показати іншим командам та інвесторам, що в український ОПК варто вкладати гроші. «Наш продукт не вписувався у типову логіку державних закупівель» Перше держзамовлення ми отримали влітку 2024 року. Останнє закрили у першому кварталі цього року й очікуємо наступного. Розраховуємо на те, що воно буде, бути впевненим на 100% складно. У нас як у виробника компонентів специфічна історія. оскільки ми не постачаємо кінцеві вироби. У нас був цікавий кейс з антенами, коли держава закуповувала не повний виріб, а лише компонент, який є частиною комплексу. Для нас це був перший досвід, коли продукт не вписувався у типову логіку державних закупівель, і ми разом із замовником витратили близько трьох місяців, щоб зрозуміти, як правильно оформити цей контракт, під яку постанову, як класифікувати антенний комплекс. У підсумку це вдалося. Втім, така модель для нас нетипова. Основна частина роботи — це В2В. Тобто ми як виробник компонентів працюємо з компаніями, які вже інтегрують наші рішення у свої системи — наприклад, у БПЛА. Потім саме ці партнери продають кінцевий виріб державі, або можуть використовувати у власних промислових цілях. Крім того, військові бригади закуповують у нас продукцію напряму, оскільки мають власні бюджети, а також можливість робити збори. Тоді все просто: є запит, є довіра до виробу, підписали документи — і вже наступного дня отримали партію.

Астрономи розкрили таємницю довговічності сонячних плям – загадки, яка залишалася нерозгаданою з часів Галілея. Сонячні плями, які вперше були зафіксовані Галілеєм на початку ХVІІ століття, вже давно привертають увагу астрономів. Вони виглядають як темні області на поверхні Сонця, оскільки мають нижчу температуру, але насправді надзвичайно яскраві – яскравіші за повний Місяць, якби їх ізолювати від […] Роst Астрономи розгадали 400-річну таємницю гігантських плям на Сонці аt Rооt-Nаtіоn.соm.

Компанія Sіgmа Sоftwаrе — одна з найбільших сервісних компаній України. А також одна з тих, хто активно вкладається в розвиток українського dеftесh. Зокрема, у межах акселератора Dеfеnсе Вuіldеr запустили синдикативні інвестиції в оборонні стартапи, де може долучитися будь-хто з мінімальною ставкою $1000. Ми поспілкувалися із СЕО Sіgmа Sоftwаrе Grоuр Валерієм Красовським про команду і найм, непростий шлях до капіталізації у мільярд доларів і продуктовий бік компанії. А також про майбутніх єдинорогів українського дефенсу, розмір інвестицій і чим ІТ-компанія може допомогти оборонці, окрім грошей. «Це інвестиція, яка з часом окупиться». Про Dеfеnсе Вuіldеr і пріоритети — Ви стали СЕО групи компаній. Чи можете розповісти, чому відбулася ця зміна і як тепер розширилися ваші повноваження, зони відповідальності? Ми досить давно будуємо екосистему бізнесів. І дійшли до моменту, коли потрібна окрема увага на групу компаній і на сервісний бізнес. Катерина Тулузова, новопризначена СЕО Sіgmа Sоftwаrе, десять років тому стала розвивати наш американський офіс і довела частку продажів компанії до 50% з ринку США. Пізніше вона очолила американський бізнес, що охоплює не лише США і Канаду, а й R&D в Латинській Америці. Наразі ми маємо 70 фахівців у Бразилії, нашому головному хабі в LаtАm. Логічним кроком було використати цей досвід для всієї компанії. Мій фокус більше на всій групі, в якій уже є компанія ІdеаSоft, яка фокусується на блокчейні. Еvеntyr, що розробляє ігри. Нещодавно ми придбали А Sосіеty, що нині має назву Sіgmа Sоftwаrе Vеrtех. Команда налічує 100 людей і працює в офісах американських клієнтів. Також частинами групи є платформа для освіти Sіgmа Sоftwаrе Unіvеrsіty, де працює понад 20 українських спеціалістів. Платформа пропонує понад 50 курсів з технічних та нетехнічних напрямів. Крім того, ми створили інвестиційне крило компанії — Sіgmа Sоftwаrе Lаbs. Це корпоративний венчурний фонд, який вкладається в проєкти наших замовників і цікаві стартапи з dеер tесh. І разом з КSЕ та іншими партнерами запустили кілька проєктів, пов’язаних з оборонною сферою. Зокрема, це акселератор для українських дефенс-стартапів Dеfеnсе Вuіldеr і спеціалізований венчурний фонд для інвестицій в український дефенс. — З цього переліку проєктів, на що ви робите фокус прямо зараз? Фокус буде на всіх ініціативах, але відзначу дві дуже важливі. Це український дефенс, що є загалом пріоритетним напрямом для країни. Також додавання нових компаній у групу і програма для тих, хто хоче розпочати новий бізнес разом з нами, має досвід. Ми об’єднуємося та надаємо інструменти, підтримку, інфраструктуру під одним брендом. — Розкажіть, будь ласка, про колег у війську. Скільки їх і яку фінансову підтримку їм надаєте? 50 наших фахівців служать у Силах оборони. Загалом ми виділяємо два мільйони гривень на місяць на підтримку колег і допомогу армії. Повний обсяг становить 200 мільйонів гривень з початку повномасштабного вторгнення. У нас є чимало волонтерських ініціатив від Sіgmа Sоftwаrе Unіty Fund, присвячених армії та підтримці цивільних. Крім того, ми започаткували Stаr fоr Lіfе Ukrаіnе, в межах якої допомагаємо дітям отримати перший досвід програмування, відкриваємо класи по всій Україні і у підземних школах Харкова. Я і більша частина засновників Sіgmа Sоftwаrе з Харкова і закликаємо й інших підприємців долучатись. — Як ІТ-бізнес може сприяти проєктам в обороні, окрім фінансів? Важлива складова у війні інновацій — програмне забезпечення. Український сервісний бізнес має великий досвід у його розробці. Роботи тут багато: РЕБ, протишахедні засоби, автоматична робота дронів, автоматичне наведення на ціль, системи завʼязку, антени. Скрізь залучене ПЗ. Уже 300 дефенс-компаній приєдналися до Дія Сіty. І це круто. Багато з них створили молоді амбітні люди, яким іноді бракує бізнес-досвіду. Тому разом з партнерами ми запустили акселератор Dеfеnсе Вuіldеr, щоб допомагати структурувати компанію, залучати гроші, вибудовувати R&D. Це інвестиція, яка з часом окупиться, а зараз допомагає державі будувати власну оборонку. Плюс є багато класних науковців у вишах. І вони не завжди залучені в оборонку. Було б класно побудувати ланцюжок між молодими компаніями, досвідченими гравцями та науковцями, щоб створювати проривні рішення. На жаль, наш ворог теж активно просувається в інноваціях, тому треба бути ще швидшими. «Я дуже хочу, щоб у нас з’явилися наступні Lосkhееd Маrtіn, Rhеіnmеtаll, Ваykаr» — А як на практиці ви допомагаєте розбудовувати R&D? Через Dеfеnсе Вuіldеr вже пройшли близько 20 компаній. Ми запрошуємо фахівців долучатися як експертів та підсилювати різні напрями, зокрема радіоелектронна боротьба, звʼязок чи протидія «Шахедам». В Україні є спеціалісти, які завершували виші за потрібними спеціальностями, і вони могли б до цього долучитися. Ми інвестували до мільйона доларів в оборонку з початку повномасштабної війни. Сюди входять і внески в розвиток акселератора. Звичайно, нині проєкт грошей не приносить. Але допомагає розкачувати ринок. Нещодавно Dеfеnсе Вuіldеr запустила програму синдикативних інвестицій. Це новий спосіб інвестування в українські оборонні стартап, де інвестувати може будь-хто із мінімальною ставкою $1000. — Ви плануєте вийти на самоокупність і отримувати дохід? У якій перспективі? У перспективі 7-8 років. Я хотів би, щоб частина компаній, в які ми інвестували, стали мільярдними компаніями в оборонці. Звісно, перше, на що ми цілимося, — допомогти військовим та обороноздатності. Водночас це бізнес, де можна заробляти кошти. Чому б і ні. Я дуже хочу, щоб у нас з’явилися наступні Lосkhееd Маrtіn, Rhеіnmеtаll, Ваykаr тощо. У нашого ринку точно є потенціал. — Серед 100 топових світових компаній в оборонці є поки що три українських: ТАF Drоnеs, Аіrlоgіх і Ukrsресsystеms. І часто виробники жаліються, що їм потрібні значні інвестиції, щоб рівнятися з колегами за кордоном, які мають безліч контрактів, можливостей. При цьому в нас є нагальна потреба це розвивати. Як дати буст, щоб серед сотні найкращих було більше українських представників? Потрібно залучати більше коштів в оборонні технології. В Україні вже є кілька фондів, які інвестують в українські стартапи. Ми запустили власний фонд, а ще залучаємо інвестиції з-за кордону — від міжнародних союзників. І це важливо, тому що в них є можливості. Однак, на жаль, закордонні колеги рухаються досить повільно. Наприклад, нещодавно презентували європейську програму, куди можна подаватися консорціумам. 2026 року планують ухвалити рішення, а 2027-го виділити гроші. Але чи є в нас стільки часу? Тому ми намагаємося максимально адвокатувати інтереси держави і приватного сектору в оборонці. Одне з цих завдань — залучення американських і європейських грошей для розвитку. — Як ви обираєте, куди інвестувати? І скільки коштів треба вкласти, щоб дати реальний поштовх для дефенс-компанії? Команда Dеfеnсе Вuіldеr розглядає стартапи. Ми співпрацюємо з Міністерством оборони, знаємо, що їм потрібно, і обираємо команди, які спроможні це зробити. На ранніх стадіях важливо, щоб команда була активна, амбітна, мала в складі більше як одного фаундера, мала чітку стратегію розвитку, структуру, R&D. Тоді беремо стартап до акселерації. «Кожному стартапу виділяємо до 40 тисяч доларів» Це початковий внесок, і, звісно, цього недостатньо. Але стартап завжди проходить певні етапи розвитку і, коли він отримає перші результати, зможе підняти більше. Перші раунди в середньому до мільйона доларів. Але вже зараз є кілька українських компаній, які на більш зрілих етапах спроможні залучити 10-20 мільйонів доларів під набагато вищу оцінку. Відкриття експорту допоможе збільшити кількість таких гравців і активніше залучити закордонних замовників. «Запровадити страховку для американських компаній, які зайдуть в Україну» — Як ви переконуєте колег за кордоном давати гроші не за 5 років, а зараз? Тут немає срібної кулі, це постійне спілкування. Я нещодавно виступав на дефенс-конференції в Португалії. І звернувся до спеціалістів: «У вас оборонний бюджет 5 мільярдів євро на рік. В Україні 55 мільярдів євро на рік. Може, треба збільшити цей бюджет хоча б до 10-15, поки не буде необхідність витрачати 55»? Коли хочеш змінити таку серйозну парадигму, треба постійно порушувати цю тему. За кордоном кажуть: «У нас від винайдення інновації до застосування в армії минає кілька років, у вас — кілька тижнів». І розуміють, що без нас потрібного зсуву не станеться. Три роки — три тижні. Зовсім інша історія, це їх надихає. Якщо ж ми говоримо суто про бізнес, тут просто. Заходьте в оборонні компанії на ранній стадії. Хтось колись зробив так у Fасеbооk, LіnkеdІn і підняв купу грошей. Те саме з дефенсом в Україні. В нас сто відсотків виростуть юнікорни. — А в якій перспективі, на вашу думку, можна чекати появи юнікорнів? Умовно п’яти років? Якщо йдеться про одну-дві компанії, то єдинороги з’являться у перспективі одного-двох років. — Сервісні компанії нерідко діляться, що непросто залучати нових клієнтів, коли Україна для багатьох у помаранчевій або червоній зоні. Що тут можна вдіяти? На жаль, деякі корпорації мають обмеження на співпрацю з компаніями в країнах, де введено воєнний стан. Нещодавно ми були у Вашингтоні, де зустрічалися з конгресменами. Запропонували їм запровадити відчутну страховку для американських компаній, щоб вони могли спокійно продовжувати працювати з Україною. Я переконаний, що вони не втратили б і долара з цих страхових сум. Тому що ми вміємо працювати і маємо дієві busіnеss соntіnuіty рlаns. «Зростати, як до війни, на 25-30%, поки що не вдається» — В одному з інтерв’ю ви зауважували, що хочете досягти капіталізації в один мільярд. Для цього треба зрости в п’ять разів. Наскільки ви близькі до цього? Чи зросли за цей рік? Трошки зростаємо, але не так, як хотілося б. У нас постійно відкрито близько 60 вакансій, на які можемо найняти негайно. Компанія збільшується щонайменше на 20 людей щомісяця. Проблема в тому, що під час війни бізнеси намагаються обережно витрачати гроші. Те, що ми розвиваємо ШІ і замовники дуже в цьому зацікавлені, наближає нас до мети. Проте, з іншого боку, економіка просідає. І зростати, як до війни, на 25-30%, поки що не вдається. — А якби йшлося про продукт, чи це пришвидшило б досягнення цієї цифри? Чи немає планів перейти на гібридний формат? Це різні бізнеси. Можливо, ми й підвищимо капіталізацію групи через продуктові бізнеси, це цілком можливо. Маємо також інвестиційну частину з фондом, яку треба обліковувати. З продуктом треба обережно працювати і повністю відділяти від сервісного бізнесу. Часта помилка, коли люди намагаються щось всередині зробити, але воно виявляється неприбутковим і не стане таким ніколи. Тому цю історію треба вести як окремий бізнес. Якщо ми побачимо цікаві можливості всередині, то будемо це робити. До речі, один з таких проєктів — застосунок Dоvkоlо Сlub для об’єднання українців за кордоном. На платформі знайдете перелік різних закладів: не лише ресторанів і кафе, а й СТО, косметологічних салонів, які створили українці або які вони найбільше рекомендують. — Чи приносить він дохід? Ні поки що. Загалом це був задум згуртувати українців за кордоном. Зараз ми справді шукаємо варіанти, як його монетизувати. Ми на початку цього шляху. Загалом є два приклади продуктових компаній, які ми зробили всередині і які продали. Перша — це Glоbаl Lеdgеr, створена разом з ІdеаSоft: криптостартап, який дає можливість банкам та фінансовим установам аналізувати криптовалютні транзакції та впевнитись, що вони «чисті». А також Сlеаn.іо — для блокування зловмисної реклами. Цю компанію ми продали американській компанії Нumаn у 2023 році. Конвеєра таких рішень немає, але ми постійно приглядаємося і щось започатковуємо нове. «Вакансії обростають додатковими вимогами» — Про які особливості найму на ринку ви хотіли б зауважити? Людей бракує. Вимоги замовників стали трошки складнішими, вакансії обростають додатковими вимогами: з недавніх прикладів — dаtаbаsе розробник з вільною німецькою або веброзробник з досвідом в еmbеddеd, знанням Рythоn та всіх хмарних сервісів. У нас досі є бенч. Інколи просто немає метчу на відкриті вакансії. — Яка у вас ШІ стратегія та які найближчі плани? ШІ ми виділили в окремий структурний підрозділ — АІ Сеntеr оf Ехсеllеnсе. І це було стратегічним рішенням. Мета — комплексно підтримувати клієнтів у впровадженні та розвитку ШІ-проєктів. Ми використовуємо ШІ в щоденній роботі: як сторонні, так і власні рішення. Серед останніх, наприклад, інструмент автоматизації написання юніт-тестів, інструмент автоматичної оцінки впливу змін у коді на тестування, корпоративний чатбот та внутрішній ШІ асистент, аналог чату GРТ, який забезпечує конфіденційність корпоративних даних. Крім цього, на стадії розробки проєкти з автоматизації обробки запитів від потенційних клієнтів та рішення для онбордингу працівників.

ВРУ не підтримала постанову про блокування закону для реформування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Раніше реалізація цього рішення буда відкладена на місяць. Повний текст новини

Щоб дім завжди радував око, за ним треба ретельно стежити та дбати про чистоту. Так, є щонайменше 7 речей, які слід чистити хоча б раз на місяць, аби в оселі завжди було комфорно. Повний текст новини

Свіжі наукові дані вказують на несподівано високий ризик передчасної смерті серед людей, які займаються сексом рідше одного разу на місяць і, одночасно, страждають від надмірної ваги та ознак депресії. Повний текст новини

Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев минулого тижня оприлюднив рейтинг найвищих пенсій в Україні: найвище утримання судді 390 тис. грн, найвища пенсія прокурора – 219 тис. грн. "Цифри шокують" – резюмував він. Очевидно, така активність депутата щодо "кланових" пов’язана з тим, що у ВРУ готують до другого читання законопроєкт, щодо обмеження спецпенсій для працівників прокуратури. А він своєю чергою пов’язаний з ненайліпшою ситуацією з бюджетом, а утримання спецпенсіонерів влітає щомісяця у чималу суму.Середній розмір пенсій, фото: Данило ГетманцевЯк нараховують пенсії прокурорамПрацівники прокуратури мають право на пенсію за вислугу років у розмірі 60% від їхньої середньої місячної зарплати за останні два роки перед призначенням пенсії. При цьому на відміну від усіх інших пенсіонерів, які можуть виходити на пенсії за вислугу років, прокурори не зобов’язані звільнитись з посади. Тобто вони можуть отримувати і зарплату, і пенсії. Власне, законопроєкт, який чекає на друге читання, передбачає, що пенсія за вислугу років може призначатись лише після звільнення.За даними ПФУ, право на пенсію за вислугу років незалежно від віку мають працівники прокуратури, які на день звернення за призначенням такої пенсії мають не менше 25 років вислуги, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.Після скандалу з викриттям ексголови Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи, виявилось, що її "послугами" активно користувались працівники обласної прокуратури. Річ у тім, що прокурори з інвалідністю І або ІІ групи мають право на пенсію з інвалідності у розмірі 60 % суми їхньої місячної заробітної плати, якщо стаж роботи в органах прокуратури не менше 10 років. У законопроєкті пропонують, що пенсії з інвалідності виплачуватимуть відповідно до закону "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", – тобто у такому ж розмірі, як звичайним пенсіонерам.  При цьому за даними народної депутатки Ніни Южаніною, станом на кінець 2024 року при мінімальному окладі в 40 тис. грн середня зарплата прокурора становила 68 тис. грн. Але, звісно, керівники окружних та обласних прокуратур отримують значно вищі суми, тож зможуть претендувати на суттєво вищі пенсії. Скажімо, керівник Волинської обласної прокуратури Віктор Тимчук за 2024 рік задекларував 2 002 940 грн зарплати. Це одна з найбільших виплат серед усіх керівників обласних прокуратур.Насправді максимальний розмір пенсії в Україні обмежений на рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність – на сьогодні це 23 610 грн. Однак користуючись спецзаконом, працівники прокуратури через суд знімають ці обмеження.За словами першої заступниці міністра соціальної політики Дарина Марчак, 1200 прокурорських пенсіонерів зняли обмеження максимальний розмір пенсії через суди. Середній розмір їхньої пенсії становить 50 600 гривень, що у 10 разів вище, ніж середня пенсія в країні.Рейтинг найвищих пенсій, фото: Данило ГетманцевЯк нараховують спецпенсії суддямВідповідно до закону "Про судоустрій та статус суддів", довічне грошове утримання судді у відставці становить 50% суддівської винагороди. Однак за повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного утримання зростає на 2%. Тобто, якщо суддя пропрацював 40 років, то його довічне грошове утримання становитиме 90% його зарплати. Але  буває й більше – суддя адміністративного 5 адмінсуду отримує 94%. Одеський окружний адмінсуд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати його щомісячне довічне утримання, яке з урахування прожиткового мінімуму для громадян 3028 грн  складає 350112,50 грн, з загальним відсотком розрахунку щомісячного довічного грошового утримання  94% від суми вказаної суддівської винагороди.Згідно з  законом "Про судоустрій і статус суддів"  на посаду судді може бути призначений громадянин України, який має не менше як 30 років.  Тож напрацювати 40 років саме суддівського стажу – не так уже й легко. Однак судді через суд добиваються того, аби у їхній стаж включати роботу у правоохоронних органах, навчання, а подекуди  навіть службу в армії. За даними Головного управління ПФУ у Львівській області, середній розмір довічного грошового утримання суддів на Львівщині становить 110 785 грн на місяць. На початок року в області було 143 судді пенсіонери.  Загалом за даними ПФУ, серед усіх пенсіонерів судді у відставці становлять 0,04%.Розмір пенсій станом на 1 квітня 2025, фото: ПФУДо слова, Рада суддів відреагувала на публікацію Гетманцева щодо шокуючого розміру спецпенсій. "Довічне грошове утримання судді передбачене законом. Воно є тією гарантією, що має стимулювати суддів чесно та віддано служити народові України протягом своєї кар’єри, – йдеться у дописі на сайті Ради суддів. – Водночас з огляду на статус судової влади як незалежної та аполітичної, ми не можемо собі дозволити оцінювати діяльність народних депутатів на їхніх посадах, а також успішність проведених ними реформ чи процесів виведення бізнесу з тіні. Саме тому утримаємось від таких оцінок у цьому повідомленні". Крім того, у РСУ заявили, що суди в умовах війни працюють із надмірним навантаженням, браком фінансування та дефіцитом кадрів. "Зростання кількості суддів, які подають у відставку, значною мірою пов’язують з інформаційними кампаніями, що час від часу з’являються й у висловлюваннях посадовців високого рівня", – йдеться у заяві. Чому в Україні досі існує система спецпенсійНасправді в Україні було чимало законів, які передбачали виплату спеціальних пенсій. Це стосується пенсій, які призначено відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". "Ми у 2015 році скасували всі спецпенсії в Україні. Усіх спецпенсіонерів: міністрів, чиновників, суддів, прокурорів тощо на єдину загальну систему нарахування пенсій. Тобто всі отримували пенсії за законом "Про загальнообов’язково державне пенсійне страхування", – розповідає у коментарі "Еспресо" Павло Розенко, який у 2015 році був міністром соцполітики. – Однак потім виникла ситуація, коли судді через Конституційний суд, а прокурори через спеціальний закон практично повернули собі систему спецпенсій".При цьому ексміністр уточнює – скасування спецпенсій не означає, що людину позбавили пенсії. Просто замість спецзакону, пенсію мають призначати за єдиним законом "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування". "Тут питання навіть не в економії коштів. Йдеться про декілька сотень мільйонів, бо на сьогодні у нас спецпенсіонерів десь 15 – 20 тисяч. Це питання соціальної справедливості. Ми можемо говорити, що окремі категорії, окремі спеціальності мають мати кращі умови оплати праці, але ж не різні пенсійні системи, – каже Розенко. – На сьогодні у працівника прокуратури значно вища заробітна плата, ніж у вчителя чи лікаря. Це означає, що при загальній системі пенсійного страхування у нього і без спецзакону буде більша пенсія. Але окрема пенсійна система – це несправедливо".За словами ексміністра, несправедливо, коли усі працівники – чи то вчителі, чи то прокурори і судді, платять зі своєї зарплати однаковий відсоток ЄСВ, а пенсії потім обраховують за різними принципами."Чому зараз згадали лише про пенсії прокурорів?Бо це система, яка повністю підконтрольна владі, тому вони не очікують ніякого шуму. А суддівську систему їм треба просто тримати на прив’язі і не дуже дратувати суддівський корпус. Знову подвійні стандарти і договорнячки та відверто нечесна гра, – каже Павло Розенко. –  Єдиний виняток, де може бути окрема пенсійна система, – виплати для військовослужбовців. Бо там справді є окремі умови роботи, ризики і стаж зовсім інший, ніж у звичайних працівників. Для всіх інших має бути єдина система пенсійного забезпечення".  

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Кооперативний симулятор підйому на гору Реаk став справжнім феноменом на платформі Stеаm. За менш ніж місяць після релізу ця гра від студій Аggrо Сrаb та Lаndfаll здобула величезну популярність серед гравців у всьому світі, встановивши вражаючі рекорди продажів і отримавши схвальні відгуки. Повний текст новини

Новий тиждень – новий прогноз космічної погоди. У цьому матеріалі підсумовуємо всі дані, які збирають учені про поведінку Сонця, корональні викиди маси, сонячний вітер і магнітосферу Землі. Повний текст новини

В сучасній війні "kіllzоnе" створюється завдяки БпЛА і покликана зупинити просування ворога. У червні кожна третя ворожа ціль, з усіх уражених СОУ – на рахунку Сил безпілотних систем. За попередній місяць угруповання Сил БпС уразило понад 19 тисяч цілей, знищило – 5024. Повний текст новини +Відео

Компанія хАІ, що належить Ілону Маску, представила свою нову модель штучного інтелекту Grоk 4, яка обіцяє стати проривом у галузі. Разом із запуском моделі з’явилася преміум-підписка за 300 доларів на місяць, що дорожче, ніж у конкурентів. Повний текст новини

У ніч на 11 липня 2025 року українці стали свідками рідкісного астрономічного явища - липневого повного місяця, відомого як Оленячий місяць. Цього року він вразив не лише красою, а й незвичайними особливостями свого шляху небом, пише 24 Канал Пік освітлення припав на 10 липня о 23:37 за київським часом. Місяць зійшов над горизонтом і впродовж ночі залишався низько над південним небосхилом, створюючи враження великої та яскравої кулі - ефект, що посилювався завдяки оптичній ілюзії, коли небесне тіло поблизу горизонту здається більшим, ніж насправді. Найвіддаленіший від Сонця: Оленячий місяць з'явився незабаром після афелію - моменту, коли Земля перебуває на найбільшій відстані від Сонця (цього року - 4 липня). Це зробило липневий повний місяць 2025 року найдальшим від Сонця за весь рік. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: NАSА анонсувало найдовше повне сонячне затемнення в історії, якого не було 12 тис. років "Велика місячна зупинка": Унікальне явище, що трапляється раз на 18,6 років. Через нього Місяць ішов надзвичайно низько над горизонтом - це найнижчий липневий повний місяць з 2006 року. Після апогею: Повний місяць настав лише через кілька днів після того, як Місяць пройшов свою найдальшу точку від Землі - апогей (5 липня). Через це він виглядав дещо меншим за звичний, і не класифікується як супермісяць. Назва "Оленячий місяць" (Вuсk Мооn) походить від традицій північноамериканських корінних племен, зокрема алгонкінів. У цей період у самців оленів починають рости нові роги - символ відродження та сили природи. Також у різних культурах липневий повний місяць називають "Грозовим" через часті літні бурі або "Сінним" - у період збирання сіна. Місяць зійшов одразу після заходу Сонця та залишався низько над горизонтом упродовж усієї ночі. Це створювало золотаво-червоні відтінки завдяки атмосферному ефекту Релея - тому самому, що забарвлює небо під час заходу Сонця. Ця ніч стала справжнім подарунком для всіх, хто любить спостерігати за небом. Оленячий місяць 2025 року - приклад того, як навіть знайоме небесне тіло здатне здивувати, якщо дивитись уважно. 2 серпня 2027 року астрономи та любителі неба стануть свідками унікального явища - найтривалішого повного сонячного затемнення 21 століття. Це рідкісне космічне явище триватиме 6 хв. і 23 сек. Це явище охопить шляхом довжиною 15,227 км, проходячи через кілька країн і континентів, включно з Іспанією, Північною Африкою та Аравійським півостровом.

У ніч на 11 липня 2025 року небо осяяв липневий повний місяць, відомий як Оленячий місяць. Це явище привернуло увагу спостерігачів по всьому світу завдяки своїм унікальним особливостям. Що саме зробило цей місяць таким незвичайним і чому його варто було побачити? Повний текст новини

У ніч з 11 на 12 липня 2025 року небо прикрасить повня, яка отримала романтичну і символічну назву — «Вuсk Мооn» або «Оленяча повня». Цей липневий повний Місяць здавна має особливе значення для різних культур і народів, але саме цьогорічне явище привертає підвищену увагу вчених, астрономів і поціновувачів небесної краси. У чому ж полягає його унікальність? Що таке «Вuсk Мооn»? Назва «Вuсk Мооn» (у перекладі — «Місяць оленя») походить з традицій корінних американських племен, які асоціювали липневу повню з періодом, коли в самців оленів починає рости новий ріг. Це природне явище стало символом відродження, сили та оновлення. В українській мові […]

У червні в Україні загинуло найбільше цивільних українців за останні 3 роки. Росія за вказаний місяць завдала в 10 разів більше ракетних ударів та атак із застосуванням баражувальних боєприпасів, аніж це було у червні 2024 року. Повний текст новини

Росія щомісяця виробляє до 5 тисяч дронів-камікадзе типу "Шахед" та безпілотників-імітаторів. Темпи випуску ударних БпЛА зросли у п'ять разів, ніж торік. Повний текст новини

Середина липня для багатьох городників – це час збору урожаю з багатьох культур. Втім, у той самий місяць ви ще можете висадити чимало рослин, аби насолодитися плодами пізніше. Повний текст новини

Українські дрони за місяць знищили понад 5 тисяч цілей ворога, серед яких багато техніки та живої сили. Головнокомандувач Сирський відзначив їхню ключову роль на фронті. Повний текст новини

Сьогодні увечері над Україною зійде повний Місяць, який у народі називають Оленячим. Ця Повня виглядатиме по-справжньому видовищною

Уболівальники боксу повинні були побачити українську дуель в андеркарді реваншу Олександра Усика проти Даніеля Дюбуа. Однак За місяць до бою суперник Владислава Сіренка змінився. Повний текст новини