Ukrainians news about Сад-Город

Садівники дедалі частіше звертаються до екологічних рішень у догляді за газонами, і одним із них є використання звичайної кавової гущі. Такий натуральний метод дозволяє покращити стан трави без застосування агресивних хімікатів, повідомляє ОВОZ.UА. Фахівці зазначають: після зими газон часто виглядає млявим через нестачу світла, надмірну вологість, холод і заморозки. У перші теплі дні він може вразити своєю неоднорідністю, але виправити ситуацію ще не пізно - і саме кавова гуща може стати ефективним рішенням. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому не потрібно викидати скошену траву з газону та для чого вона в господарстві Кавовий осад містить корисні для росту трави елементи - азот, фосфор та мікроелементи. Вони не шкодять навколишньому середовищу, не пригнічують фауну (наприклад, птахів, метеликів чи черв'яків) і водночас сприяють здоровому росту рослин. Ці речовини вивільняються поступово, на відміну від синтетичних добрив, що дає довший ефект підживлення. Гущу можна рівномірно розсипати по газону або додати у воду для поливу. Цей метод підходить не лише для весняно-літнього сезону, але й узимку - як профілактичне підживлення ґрунту перед новим вегетаційним циклом. Таким чином, використання кавової гущі - це простий, безпечний і доступний спосіб підтримати красу та здоров'я вашого газону цілий рік. Досвідчені садівники не викидають скошену траву з газону. В сільській місцевості скошену траву зазвичай згодовують худобі. Окрім того, вона може бути корисною й для інших цілей у господарстві. Насамперед скошену траву можна використати як ефективну мульчу для рослин. Вона допомагає зберегти вологу в ґрунті навіть у найбільш спекотні дні. А це означає, що вам не потрібно буде частіше поливати, отже, ви заощадите на воді.

Після збору часнику грядка не має простоювати. Її можна ефективно використати до кінця сезону. Якщо встигнути з посівом, то встигнете дати врожай. Салатні культури, редис, кріп, шпинат або сидерати - чудовий вибір, який не лише подарує зелень, а й покращить структуру ґрунту для майбутніх посадок. Що посадити на місці викопаного часнику Редис та швидкі салати. Сійте одразу після збору. Встигнете отримати 2-3 хвилі врожаю до холодів. Кріп, петрушка, кінза. Зелень встигне вирости до вересня-жовтня. Сидерати (фацелія, гірчиця, люпин). Посійте сидерати для оздоровлення ґрунту на наступний рік. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли викопувати часник: очевидні ознаки дозрівання, які допоможуть вчасно зібрати врожай Поради Після часнику ґрунт зазвичай чистий від шкідників, тому посіви вдаються добре. Поливайте регулярно, особливо в спеку липня. Додайте компост або біогумус після збору часнику, для поживного старту наступним культурам. Для тривалого зберігання часнику важливо правильно обрізати його стебла. Правильна обрізка часнику запобігає зайвій вологості, яка є основною причиною гниття і псування. Видалення стебел і коренів зменшує ризик розвитку захворювань та зберігає поживні речовини.

Твердий ґрунт може стати справжньою проблемою для вирощування городини та догляду за нею. Але є ефективні методи, які допоможуть зробити ґрунт пухкішим та більш родючішим. Найкраще для покращення якості ґрунту використовувати комплексний підхід. Він складається всього з трьох основних кроків - внесення органіки, посів сидератів та використання спеціальних розпушувачів. Про них розповів Gаzеtа.uа агроном Микола Завальний. Органіка Це може бути перепріле листя, яке поліпшує ґрунт. Створюйте компостні ями з різних бур'янів. такий перегній ще кращий за тварнний. Органікою вдобряти город краще під осінь. І одразу перекультивувати або перекопати. Якщо йдеться про тваринний гній, то він має бути перепрілим. Він поліпшує родючість та структуру грунту. Крім того, можна зверху посипати трохи попелом. Якщо пройде дощ, то сапою просапати. Такі речі умісні. Тирса Дуже гарне добриво і гарно розпушує грунт, але потребує багато часу, щоб тирса перегнила. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли викопувати часник: очевидні ознаки дозрівання, які допоможуть вчасно зібрати врожай Сидерати Їх треба висівати восени на зиму. Гірчицю можна густо висівати уже в серпні. Коли підростуть до 20 см посікти і перекопати перед зимою або дуже ранньою весною. А от глибока оранка, яку часто застосовують, щоб розпушити ґрунт, не дає результату. Цю помилку роблять майже 99% дачників. Мовляв, глибоке перекопування потрібне для покращення структури ґрунту. Однак це може лише погіршити проблему, тому що при перекопуванні порушується шари ґрунту та знищуються корисні елементи, тому краще використовувати глибоке розпушування. Зробити це можна за допомогою вил або плоскоріза, які не перевертають землю, а лише створюють вертикальні щілини. Найефективніше проводити розпушування в суху погоду. Щоб огірки на грядці росли міцними, соковитими й не зупинялися в рості, важливо не тільки вчасно поливати, а й підживлювати їх правильними добривами. Досвідчені городники радять два перевірені засоби, після яких огірки буквально "вистрілюють" у зрості. Вони стають зеленішими, здоровішими і швидше дають плоди. Ці добрива доступні, прості у застосуванні й справді працюють "як дріжджі".

Жовте листя на огірках може свідчити про брак поживних речовин, неправильний полив, захворювання або стрес через різкі зміни температури. Щоб врятувати рослини і зберегти щедрий урожай, важливо вчасно виявити причину та підживити огірки необхідними мікроелементами. Чому жовтіє листя огірків по краях Як стверджують експерти, якщо листя огірків почало набувати жовтої кайми по краях - це є чітким свідченням нестачі калію у огірків - життєво важливого елемента для здоров'я та плодоношення рослин. Калій не просто є одним із поживних елементів; він відіграє роль "логіста" всередині рослини, регулюючи численні життєво важливі процеси. Цей елемент відповідає за водний баланс, забезпечуючи оптимальний рух рідини та поживних речовин по судинах рослини. Крім того, калій надає рослинам стійкість до стресових умов, таких як спека або посуха. Він не входить безпосередньо до складу клітин, але його присутність критично важлива для їхнього функціонування та загального "транспорту" корисних речовин. Коли рослина відчуває нестачу калію, вона втрачає здатність ефективно доставляти воду та поживні речовини до найбільш віддалених ділянок. Саме тому краєчок листка починає "голодувати" першим. Клітини на цих ділянках втрачають тургор, зневоднюються, набувають жовтого кольору, а згодом відмирають. Звідси й з'являється характерна жовта облямівка по краю листка, а не в його центрі. Симптоми нестачі калію у огірків Пожовтіння країв листя на огірках - це лише перший, але дуже важливий симптом нестачі калію. Зазвичай він проявляється під час інтенсивного плодоношення. Коли на огірках починають зав'язуватися та наливатися плоди, рослина витрачає колосальну кількість калію для їхнього розвитку. Весь калій, що до цього розподілявся рівномірно між усіма органами рослини, починає перерозподілятися пріоритетно на налив плодів. Ці численні зеленці потребують постійного наповнення, і калій, діючи як "логіст", спрямовується саме до них. Внаслідок цього, рослина починає "забирати" калій з менш пріоритетних ділянок, і першими страждають саме краєчки листя. Якщо проблему не вирішити, пожовтіння буде поступово поширюватися, охоплюючи все більші ділянки листка. Друга фаза браку калію проявляється ще більш загрозливо: огірки починають змінювати форму. Замість звичайних, рівних плодів з'являються екземпляри, що виглядають крючкоподібними або викривленими. Це свідчить про глибоке калієве голодування, яке вже безпосередньо впливає на якість урожаю. Чим підживити огірки: ефективні рішення Для подолання дефіциту калію та відновлення здоров'я огірків існує декілька перевірених варіантів підживлення. Одним з ефективних засобів є спеціалізоване добриво "Майстер" з підвищеним вмістом калію, що має формулу, наприклад, 3% азоту, 11% фосфору та 38% калію. Цей концентрований джерело калію легко засвоюється рослинами. Для приготування робочого розчину 20 грамів добрива розчиняють у 10 літрах води. За пару поливів таким розчином ситуація зазвичай значно покращується. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим підживити огірки після сходів: виростуть смачними та без хвороб Якщо "Майстра" немає під рукою, чудовою альтернативою є монофосфат калію. Його формула зазвичай містить 52% фосфору та 34% калію. Хоча вміст калію тут трохи менший, ніж у деяких формулах "Майстра" (34% проти 38%), це однаково є дуже потужним джерелом калію для швидкої корекції дефіциту. Підживлення як монофосфатом, так і "Майстром", або ж іншими добривами з подібними формулами, дозволяє швидко виправити ситуацію. Важливо пам'ятати, що вже існуюча жовтизна на старих листках, на жаль, нікуди не зникне. Проте, ознакою того, що ситуація виправляється, буде нормальний колір молодих листків, які згодом з'являтимуться на рослині - вони вже не матимуть жовтої облямівки по краях. Процедура підживлення досить проста: 20 грамів обраного добрива на 10 літрів води, по одному літру під кожну рослину. Через 3-5 днів, можливо, знадобиться повторити таке ж підживлення. Після цього залишається лише спостерігати за молодими листками, які будуть з'являтися, - вони мають бути здоровими, без ознак калієвого голодування. Якщо зʼявилися перші квіти на томатах, не зволікайте і підживіть рослини. Саме зараз - ідеальний момент для підживлення помідорів борною кислотою. Цей простий крок допоможе сформувати міцну зав'язь і забезпечить щедрий урожай.

Цьогорічна весна видалася непростою для городників. Затяжні дощі, прохолода, а потім раптове тепло з перепадами температур вплинули на розвиток озимих культур, зокрема часнику. Через такі погодні гойдалки строки збирання важко визначити. Не варто орієнтуватися лише на календар чи народні прикмети. Є очевидні ознаки, що часник дозрів. Як це зрозуміти і на що в першу чергу звернути увагу вже зараз, розповів Gаzеtа.uа селекціонер Микола Завальний. В першу чергу зверніть увагу на листя, щоб встигнути зібрати врожай і часник не розпався у ґрунті. "Через різку зміну погоди - дощ і спека - виникає сіра гниль у часнику. Він не встигає вбирати кількість вологи і починається її застій. Саме волога провокує появу сірої гнилі, яка виникає у кореневій системі. Ця сіра гниль може знищити весь врожай", - пояснює Микола Завальний. Як розпізнати сіру гниль Коли часник весь зелений і раптом листя деяких стебел часнику починє жовтіти, це ознака того, що він дозрів або вражений хворобою. Треба розгорнути землю і перевірити корінь. Сіра гниль має сизий наліт. Роз'їдає шкірочку зубчиків часнику і пошкоджує кореневу систему. Залишається лише стовбур рослини, який жовтіє і гниє. Такий часник, з пожовтілим листям, треба негайно викопати. Інакше він заразить решту часнику", - наголошує садівник. "Якщо зараз викопати увесь часник, то цілком можливо, що здорові недозрілі головки можуть не долежати до весни. Здоровий часник слід викопувати, коли він завершив свою вегетацію. Перша ознака - пожовтіння листя. Тому до часнику треба вже дивитися. Якщо листя зелене, то не варто його викопувати. Дайте часу йому дозріти. "В цьому році рослини в стресовому стані. Йдеться не лише про часник. Також варто стежити і за цибулею. Вона теж може підгнивати. Така нестабільна погода сприяє появі і розвитку багатьох грибків, які знаходяться у ґрунті", зауважив Завальний. Для тривалого зберігання часнику важливо правильно обрізати його стебла. Правильна обрізка часнику запобігає зайвій вологості, яка є основною причиною гниття і псування. Видалення стебел і коренів зменшує ризик розвитку захворювань та зберігає поживні речовини.

«Hospitaliers» is a volunteer organization of paramedics. It was founded by Yana Zinkevich at the beginning of hostilities in Ukraine in 2014. Then Russia annexed Crimea and started hostilities in the east of the country. The motto of our organization is "For the sake of every life." And Hospitaliers prove every day that these are not just words for us.

Гортензії ‒ пишні квіти, які можуть бути окрасою будь-якого саду. Палітра їхнього забарвлення доволі широка. А деякі сорти ще й унікальні тим, що їхній колір можна змінювати залежно від ваших уподобань. Про те, як це зробити, пише Gаzеtа.uа. Зміну забарвлення у гортензій називають "флоресценцією". Залежить він від сорту квітів, кислотності ґрунту, доступності певних хімічних елементів, особливостей навколишнього середовища та умов вирощування. За словами фахівців, головним фактором, що впливає на колір гортензії, є кислотність ґрунту. Так, квіти, вирощені в кислому ґрунті, зазвичай мають синій або фіолетовий колір. Якщо ж ґрунт має більш лужне середовище, квітки гортензій будуть червоними або рожевими. Причина зміни кольору гортензії ‒ алюміній в ґрунті. У кислому середовищі він стає доступнішим для рослини. Це призводить до синьо-фіолетового кольору, а в лужному середовищі алюміній менш доступний. Тому гортензія набуває рожевого або червоного відтінку. Тому можна досягти бажаного кольору гортензій, якщо змінити кислотність ґрунту або використовувати спеціальні добрива, які містять алюміній чи інші хімічні речовини, що впливають на забарвлення квітів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кімнатні рослини за якими легко доглядати Перевірити кислотність ґрунту можна за допомогою набору, який продається в магазинах. При лужній реакції ґрунтового розчину рН 7,5 квітки будуть яскраво-рожевими. При підвищенні кислотності, коли індекс рН знижується до 4,5, квітки стають блакитними. Якщо показник коливається між рН 5,5 і рН 6,5, квіти будуть фіолетовими або одночасно рожевими і блакитними на одній рослині. Однак, не вдасться змінити колір білих гортензій. Колір здатна змінювати лише гортензія крупнолистна (Нydrаngеа mасrорhyllа). Її суцвіття в залежності від сорту можуть бути рожевими, блакитними, малиновими і навіть двоколірними. Щоб домогтися синього відтінку квітів, потрібно збільшити кислотність ґрунту. Зробити це можна різними способами. Наприклад, при посадці в яму вносять кислий торф. Або ж при вирощуванні можна вносити мінеральні добрива, здатні підкислити ґрунт, наприклад, "добрива для азалій". Для посилення блакитного забарвлення в ґрунт вносять алюмінієвий галун або сульфат алюмінію. Вони продаються в квіткових магазинах. На 1 літр кислого субстрату потрібно додати 1,5 г порошкоподібного сульфату алюмінію. Блакитні гортензії підживлюють лише мінеральними добривами. Садити їх потрібно подалі від кісточкових рослин, які треба вапнувати. Усі ці способи підтримки блакитного кольору потрібно регулярно повторювати, щоб кислотність не змінювалася. Адже внесені речовини з часом вимиваються з ґрунту. Із блакитної гортензії можна зробити рожеву. Для цього потрібно поміняти кислотність ґрунту. Якщо рН ґрунту становить від 6,5 і вище, то колір квітів змінюється на рожевий або червоний відтінок. На інтенсивність і швидкість прояву рожевого кольору впливає фосфор, який міститься в ґрунті. Чим його більше, тим бідніше і слабкіше проявляється рожеве забарвлення квітів. Для зміни кольору пелюсток гортензії добре допомагають марганцівка і оцет. Щоб гортензія набула інтенсивного рожевого кольору, потрібно 100 мл кислоти розчинити в 10 л води. На один квадратний метр слід вилити до 10 відер такого розчину. Петунії ‒ доволі популярні квіти. Багатьом вони подобаються своєю невибагливістю. До того ж, можна не витрачати гроші на насіння петуній, адже воно досить легко збирається. Втім, потрібно знати деякі правила.

Смородина вважається однією з найкорисніших ягід літа. Але часто ще до збору врожаю частина ягід опиняється на землі. Щоб уникнути осипання, важливо знати всього дві прості дії, які допоможуть зберегти врожай. Це вчасне зволоження, мульчування, захист від шкідників та правильне підживлення. Ці кроки зміцнять кущі, подовжать період достигання ягід і дозволять зібрати максимум користі з грядки. Як уберегти смородину від осипання ягід Правильний полив і мульчування Це допоможе зберегти вологу, захистити коріння від перегріву й забезпечити стабільне дозрівання ягід прямо на кущі. Захист від хвороб Робіть профілактичні обробки з початку літа. Рецепт: 1 літр сироватки або кислого молока, 1 літр води, 5 крапель йоду. Змішати й обприскати листя ввечері або зранку, 1 раз на тиждень. Рецепт №2 (екстрений): 1 ст. ложка соди, 1 ч. ложка рідкого мила, 1 літр води. Змішати, обробити уражені ділянки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому смородина перестає плодоносити: основні причини Профілактика шкідників Обробляйте кущі при появі перших ознак ураження. Рецепт (біозасіб): 200 г тютюнового пилу або золи та 10 л окропу Настоювати 24 години, процідити. Додати 1 ст. ложку мила Обприскати кущі - ввечері, без дощу і вітру. Відлякує попелицю, гусінь, вогнівку - головних ворогів ягід. Під час наливання ягід смородина потребує калію і фосфору. Рецепт: 200 г деревної золи + 10 л води - настояти 1 добу. Поливати під корінь. Рецепт: 20 г суперфосфату + 15 г сульфату калію на 10 л води. 1-2 літри на кущ. Наприкінці червня спека стає справжнім випробуванням для городини, особливо для моркви. У цей період коренеплід активно росте. Та нестача вологи може призвести до тріщин, жорсткої структури та зниження врожайності. Щоб морква залишалася соковитою й солодкою, важливо правильно організувати зволоження та захистити ґрунт від пересихання.

Бородавки на картоплі - це небезпечне захворювання, спричинене грибковими патогенами, яке призводить до деформації бульб і втрати товарного вигляду. На поверхні з'являються горбисті, наростоподібні утворення, схожі з бородавками. Ці ураження не тільки псують зовнішній вигляд, а й роблять картоплю непридатною до вживання. Що таке парша на картоплі Поста питання, чи не одне це захворювання з бородавками. Ні - це різні хвороби, хоча обидві вражають шкірку бульб. Картопляний рак, як ще називають цю хворобу, становить серйозну загрозу для врожаю, особливо якщо не вжити своєчасних заходів. Розуміння природи захворювання - перший крок до успішної боротьби з ним. Збудники та патогенні чинники Основний збудник - грибок Synсhytrіum еndоbіоtісum. Він потрапляє в ґрунт і зберігається в ньому десятиліттями у вигляді спор. За сприятливих умов грибок проникає в тканини бульб, викликаючи бурхливе розростання клітин і формування бородавчастих наростів. Ці нарости можуть варіюватися за розміром від кількох міліметрів до кількох сантиметрів. Крім грибка, важливу роль відіграють й інші патогенні чинники: слабка стійкість сорту, заражений ґрунт, порушення сівозміни. З точки зору фітопатології, картопляний рак входить до числа найнебезпечніших захворювань культури. Інфекція поширюється не тільки через ґрунт, а й через інвентар, одяг, воду і навіть комах. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки разів і коли потрібно підгортати картоплю: це знають одиниці Умови, що сприяють розвитку бородавок Найчастіше спалахи хвороби пов'язані з підвищеною вологістю ґрунту, температурою повітря +15...+20 &dеg;С і важкими, слабо провітрюваними ґрунтами. Загущені посадки, низький рівень агротехніки і відсутність профілактики погіршують ситуацію. Важливо враховувати, що грибок особливо активний в умовах застою вологи. Перезволоження і поганий дренаж створюють ідеальне середовище для проростання спор. Якщо на ділянці раніше вже було зафіксовано ураження, ризик повторного зараження зростає в рази. Методи діагностики та раннього виявлення Своєчасна діагностика - ключ до збереження врожаю. На ранніх стадіях зараження помітити зміни важко: на бульбі з'являються невеликі плями, злегка підняті над шкіркою. Згодом вони збільшуються, перетворюючись на бородавки. Щоб відрізнити рак від інших захворювань, потрібно провести фітосанітарний огляд бульб. Також застосовуються лабораторні дослідження, зокрема мікроскопічний аналіз на наявність спор. Візуальні симптоми часто схожі з тим, як виглядає парша на картоплі, але відрізнити рак можна за характерними наростами, м'якою структурою і здатністю до швидкого поширення. Агротехнічні прийоми для профілактики Починати варто з вибору сорту: віддавайте перевагу стійким до картопляного раку. Не менш важлива сівозміна: не саджайте картоплю на одному й тому ж місці частіше, ніж раз на 3-4 роки. Перед посадкою слід проводити дезінфекцію бульб і обробку ґрунту. Застосування компостів і золи знижує кислотність, роблячи ґрунт менш сприятливим для патогена. Після збору врожаю обов'язково прибирайте рослинні рештки і не допускайте їх загнивання. Одне з найчастіших запитань городників - чому гниє зав'язь гарбуза? Це може бути першою ознакою ураження грибками. Зав'язь чорніє, розм'якшується і відвалюється - значить, потрібно терміново вживати заходів. Хімічні засоби захисту За високого ризику зараження використовують фунгіциди. Важливо розуміти, що ці препарати ефективні тільки як профілактика - вже заражені бульби врятувати неможливо. Обробка посадкового матеріалу препаратами на основі тираму, манкоцебу або металаксилу допомагає захистити рослини на ранній стадії. Також застосовуються засоби для дезінфекції ґрунту. Наприклад, хлорпікрин або формалін, проте такі методи вимагають особливої обережності та дотримання карантинних норм. Біологічні та народні методи боротьби Якщо віддаєте перевагу екологічним способам, на допомогу прийдуть біопрепарати, що містять антагоністичні бактерії та гриби. Вони пригнічують розвиток патогена, підвищують імунітет рослини і сприяють формуванню стійкості. З народних засобів популярна обробка золою і настоєм часнику. Також практикується мульчування соломою і використання настоїв цибулі. Хоча ці методи менш ефективні, ніж хімічні, вони безпечні для навколишнього середовища і людини. Догляд за рослинами під час вегетації Під час активного росту рослин важливо підтримувати їхнє здоров'я: проводьте регулярне підгортання, забезпечте достатнє, але не надмірне зволоження. Не допускайте переущільнення ґрунту - розпушування допомагає поліпшити аерацію і знизити ризик розвитку патогена. Поява підозрілих симптомів - сигнал до негайного втручання. Якщо ви помітили ознаки захворювання, наприклад, парша на картоплі, що робити, негайно ізолюйте підозрілі рослини та проведіть профілактичну обробку врожаю, що залишився. Коли на картоплі з'являються ніжні фіолетові або білі квіти, багато городників замислюються. чи залишати їх, чи зривати. Хтось вважає, що зривання квітів сприяє формуванню більших і рясніших бульб, а інші навіть не чули ніколи про цей метод. Вчені провели дослідження, щоб з'ясувати, як така проста дія може вплинути на врожайність картоплі. Результати виявилися несподіваними.

При вирощуванні буряків не варто забувати про добрива. Один з розчинів можна виготовити власноруч. Це ‒ особливий засіб, який значно поліпшить смак буряка, пише Gаzеtа.uа. Йдеться про звичайну підсолену воду. Нею поливають буряки влітку. Це, зокрема, збільшує цукристість плодів, а в ґрунті стає більше поживних речовин. Солона вода містить хлор і натрій, яких потребують рослини. Ці компоненти часто входять до різних добрив. Але окремо їх рідко вносять, щоб не зашкодити городині. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Запашний борщ із запеченим буряком: що треба знати про головну страву українців Підсоленою водою також відлякують шкідників. Після обробки рослин цим засобом, можна вберегти їх від попелиці, блішок та гусениці. Окрім того, солона вода знезаражує грунт ‒ знищує бактерії та мікроби. ​Для виготовлення розчину слід взяти 1 ст. л. солі без йоду та розчинити її у невеликій кількості води. Після цього потрібно внести у посудину ще 10 л води та перемішайте суміш. Можна також додати літр попелу. Таким розчином поливають буряки та землю навколо них. Протягом вегетаційного періоду, тобто активного росту та розвитку буряків, вносити солену воду потрібно щонайменше три рази. Вперше підживлюють буряки, коли з'являються перші листки. Другий раз ‒ коли сформувався плід та листя на поверхні. А втретє розчином буряки поливають за кілька тижнів до збирання плодів. Буряк це дуже корисний овоч, з якого можна приготувати безліч неймовірних страв. Не всім подобається його смак, а тому дехто не включає цей коренеплід у свій раціон. Але є дуже легкий спосіб, який допоможе вирішити цю проблему. Буряк можна не лише відварювати, а й запікати в духовці. Саме запікання буряка в духовці зберігає корисні властивості овоча і додає йому кращого та насиченішого смаку.

Наприкінці червня спека стає справжнім випробуванням для городини, особливо для моркви. У цей період коренеплід активно росте. Та нестача вологи може призвести до тріщин, жорсткої структури та зниження врожайності. Щоб морква залишалася соковитою й солодкою, важливо правильно організувати зволоження та захистити ґрунт від пересихання. Прямі палючі промені призводять до надмірного випаровування вологи через листя. Ґрунт прогрівається занадто сильно, верхній шар швидко перетворюється на запорошену кірку. Ця кірка - смертельна пастка. Вона утворюється особливо швидко на важких, глинистих ґрунтах після поливу або дощу. Кірка не просто "запечатує" поверхню, вона посилює випаровування вологи з нижніх шарів ґрунту через капілярний ефект (підтягує воду вгору до поверхні, де вона випаровується). Розпушування (як альтернатива мульчі) має проводитися наступного дня після поливу/дощу, коли ґрунт трохи підсох, але ще не перетворився на "бетон". Вона не дає пробитися крихітним паросткам, якщо ви сіяли пізно. Для моркви, що підростає, кірка - це задуха. Коріння задихається без повітря, йому не вистачає вологи навіть після поливу, вода просто скочується або випаровується миттєво. Коріння рослин, як і ми, дихає. Воно потребує кисню для засвоєння поживних речовин з ґрунту та активного росту. Щільна кірка та переущільнений ґрунт перекривають доступ повітря, що призводить не тільки до зупинки росту, але й робить рослину більш вразливою до кореневої гнилі та хвороб. Друга проблема - посуха Нестача вологи в період активного росту бадилля і початку формування коренеплоду - катастрофа. Морква реагує потворно: коренеплід грубіє, стає дерев'янистим, втрачає соковитість, може почати гілкуватися в пошуках вологи. З'являється гіркота. Гілкування коренеплоду - це прямий сигнал рослини про сильний стрес, спроба знайти воду в ширшому, але поверхневому шарі ґрунту, замість того, щоб рости глибоко вниз. Гіркота ж часто пов'язана не тільки з тривалою посухою, а й з нерівномірним зволоженням (наприклад, тривала посуха, а потім рясний полив). Різкі перепади вологості змушують моркву виробляти захисні сполуки (ізокумарини), які й надають гіркого смаку. Стабільна, хоч і не надмірна, вологість - запорука солодкості та правильної форми. Шкідники Листоблішка або морквяна муха можуть бути проблемою, але без вирішення двох головних страхів - спеки і сухості - боротьба з комахами марна. Рослина ослаблена, захисні сили на нулі. Здорова морква, яка отримує достатньо вологи та повітря, має міцніші клітинні стінки та краще розвинену кореневу систему. Така рослина здатна виробляти власні захисні сполуки, які роблять її менш привабливою для багатьох шкідників. Слабкі, стресовані рослини, навпаки, виділяють специфічні запахи, що приваблюють шкідників. Додатково, поруч з морквою можна посадити цибулю або часник, або розкласти бадилля томатів - їхній запах відлякує морквяну муху як профілактика. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Морква виросте великою і солодкою: яке підживлення потребує після сходів Мульча Тонкий шар скошеної трави, компосту або навіть просто розпушування після кожного поливу або дощу врятують становище. Мульча збереже дорогоцінну вологу, охолодить ґрунт, не дасть утворитися вбивчій кірці. Використовуйте саме тонкий шар мульчі (1-3 см), особливо для молодих сходів, щоб не заглушити їх і не створити умови для розвитку грибків. Полив Глибокий і рідкісний, що промочує землю на 15-20 см, а не поверхневе обприскування. Після поливу зачекайте кілька годин (щоб вода розподілилася), а потім обережно копніть або вставте тонку паличку/металевий прут у ґрунт поруч з грядкою. Земля має бути вологою на вказану глибину (15-20 см). Частота поливу залежить від погоди та типу ґрунту (на піску частіше, на глині рідше), але принцип такий: краще рідше, але дуже рясно, ніж щодня потроху.у вашого городу та гарантія якісного врожаю без зайвої "хімії". Холодна весна, тривалі дощі, які накрили Україну у травні завадили нормальним сходам овочів. Багато насіння згнило в ґрунті, а молоді паростки загинули. У червні можна встигнути посіяти культури з коротким терміном вегетації й усе ж зібрати врожай до осені. Найкраще це зробити до 18-25 червня. Тому не варто зволікати. Дощі досить легко заплискують грунт. Через це рослини можуть загинути. Волога, яка затримується у ґрунті, шкодить корінню рослин. Вони перестають рости через нестачу кисню. Рослина гине, корені відмирають. Сійте скоростиглі сорти моркви. Вони дозріють за 8090 днів і чудово підійдуть як для споживання восени, так і для нетривалого зберігання. Для кращих сходів поливати грядку перед посівом і замульчувати зверху.

Літня обрізка дерев необхідна для яблунь, персику та абрикос. Розповімо, коли це робити і як саме. Яблуня Влітку обрізку проводять для профілактики або якщо забули це зробити навесні. Це робиться для того, щоб забезпечити доступ повітря і сонця. Насамперед потрібно зрізати ті пагони, які ростуть далеко за периметром крони або заглиблюються всередину. Якщо гілок буде занадто багато, то виникне конкуренція між ними за поживні речовини і воду. Коли молоді пагони забирають у дерева багато сил, воно може скинути частину зав'язей, позбавивши вас великого врожаю. Тому в липні потрібно відкоригувати крону і прибрати вовчкові пагони, порослі. Наступного року вони не дадуть урожай, а зараз можуть послабити дерево. У серпні обрізку проводять, щоб поліпшити розмір і смак плодів - у цей час дерево віддає всі сили на врожай і пагони. Абрикос Робити це найкраще в червні або липні, щоб дерево встигло відновитися до осені. Зазвичай обрізку проводять раз на три роки. У цей час потрібно зрізати хворі гілки, а слабкі й маленькі - обрізати на третину. Також повністю прибираємо ті, які переплітаються між собою або ростуть усередину крони. Ті однорічні пагони, довжина яких перевищує 30 сантиметрів, обрізаємо на 15 сантиметрів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що робити з гілками після обрізки дерев - поради для дачі Персик Обрізати слід з другої половини червня і до середини липня. У цей час у плодах формуються кісточки. Насамперед прибираємо ослаблені й сухі гілки - вони забирають поживні речовини, вологу й можуть зіпсувати зовнішній вигляд дерева. Не шкодуємо і ті гілки, які більше не дають плоди. Але їх обрізаємо вибірково, а не всі підряд. Листя дуже важливе для вегетації і виділяє багато кисню. Необхідно прибрати пагони, ріст яких спрямований углиб крони. Так персик отримуватиме достатньо сонячного світла. Завдяки цьому плоди будуть солодкими і набудуть гарного кольору. Гілки з плодами також потрібно прорідити. Більше - не завжди означає краще. Якщо персиків буде занадто багато, вони можуть зламати гілки, або ж дереву не вистачить сил на них усіх. Фактично обрізку влітку варто сприймати як формувальну та профілактичну. Обрізка рослин - невід'ємна частина садівництва. Ця практика не тільки допомагає покращити загальний вигляд вашого двору, але й може сприяти здоровішому росту. Знати, як обрізати, - це одне, але не менш важливо знати, коли обрізати. Деякі квіти та плоди найкраще обрізати ранньою весною, тоді як інші слід залишити в спокої до кінця сезону. Досвідчені садівники розповіли про найкращі рослини для обрізки в квітні. Дотримуйтесь їхніх порад і хитрощів, і матимете здоровіший і пишніший двір.

Для гарного врожаю огірків, рослинам потрібне підживлення у червні. Для цього не потрібно купувати спеціальні засоби. Добриво можна зробити з простих продуктів, які завжди є під рукою. Достатньо двічі добре підживити, щоб вони вас тішили рясною зав'яззю потягом літа. Але важливо не забувати про полив. З чого виготовити добриво Буханку чорного хліба розмочіть у воді. Поставте під прес на тиждень у теплому місці. Після цього залийте хліб 10 л води й поливайте огірки під корінь. Друга підгодівля - дріжджова. Дріжджі дуже добре впливають на ріст та урожайність огірків. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Велика і солодка: чим підживлюють моркву у червні для її росту Візьміть 10 г сухих дріжджів, додайте 50 г цукру й розчиніть у 10 л води. Таку суміш треба настояти протягом 2-3 годин, а потім можна поливати грядку. У перший місяць літа сіють пізні овочі і садять теплолюбні дерева. На городі підгортають грядки, займаються прополюванням, поливом, обприскуванням та підгодівлею рослин. До кінця червня вже можна зібрати перший урожай деяких овочів та полуниці. Щоб робота на дачі була легкою та вдалою, а посіяні рослини дали хороший урожай, плануйте справи на городі з урахуванням місячного посівного календаря.

Усім, хто вирощує томати, знайомі фітофтора, плямистість листя, борошниста роса. Це головні вороги помідор. Але вихід є. Простий і доступний засіб можна знайти на власній кухні. Щоб захистити майбутній врожай томатів використайте звичайну харчову соду. Чому саме сода Вона має антисептичні властивості, пригнічує грибкові інфекції та допомагає врівноважити кислотно-лужний баланс ґрунту. А ще - це природне м'яке підживлення для ваших кущів. Як приготувати захисний розчин: 1-2 столові ложки соди розчиніть у 1 літрі води. Обприскуйте листя та стебла помідорів - рівномірно, щоб зменшити ризик зараження фітофторою, особливо після дощів чи в період підвищеної вологості. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим підживити помідори, коли з'явився перший цвіт: це добриво захистить від хвороб і спеки Для підживлення під корінь: 1 столову ложку соди на 34 літри води. Поливайте акуратно під корінь, не зачіпаючи листя. Не частіше, ніж 1 раз на два тижні. Надмірне використання соди може зашкодити рослинам. Дотримуйтеся дозування і не зловживайте. Щоб огірки на грядці росли міцними, соковитими й не зупинялися в рості, важливо не тільки вчасно поливати, а й підживлювати їх правильними добривами. Досвідчені городники радять два перевірені засоби, після яких огірки буквально "вистрілюють" у зрості. Вони стають зеленішими, здоровішими і швидше дають плоди. Ці добрива доступні, прості у застосуванні й справді працюють "як дріжджі".

Щоб огірки на грядці росли міцними, соковитими й не зупинялися в рості, важливо не тільки вчасно поливати, а й підживлювати їх правильними добривами. Досвідчені городники радять два перевірені засоби, після яких огірки буквально "вистрілюють" у зрості. Вони стають зеленішими, здоровішими і швидше дають плоди. Ці добрива доступні, прості у застосуванні й справді працюють "як дріжджі". Пташиний послід Поживна "бомба". Це найпотужніше органічне добриво, багате на азот, калій, фосфор та мікроелементи. Візьміть 2 кг свіжого посліду. Залийте 10 л води, накрийте кришкою. Настоюйте 5-7 днів. Перед використанням розведіть водою у співвідношенні 1:10. Застосування: поливайте між рядами, тільки після дощу або зволоження. Під корінь - заборонено. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим підживити огірки після сходів: виростуть смачними та без хвороб Трав'яний настій Зелений коктейль для росту. Цей настій не тільки підживить рослини, а й відновить ґрунт. Наповніть бочку на &frас34; бур'янами (із корінням і землею). Долийте водою, залишивши трохи місця зверху. Настоюйте 7-10 днів на сонці, щодня помішуйте. Розводьте 1 л настою на 10 л води. Поливайте під корінь по 1-2 л на кущ. Підходить для: огірків, помідорів, перцю, капусти. Не підходить для: бобових та цибулинних культур. Обидва рецепти - екологічні, прості та економні. Ваші огірки віддячать щедрим урожаєм. Якщо зʼявилися перші квіти на томатах, не зволікайте і підживіть рослини. Саме зараз - ідеальний момент для підживлення помідорів борною кислотою. Цей простий крок допоможе сформувати міцну зав'язь і забезпечить щедрий урожай.

Щоб лаванда не лише вижила, а й тішила око рясним, тривалим цвітінням, одного лише сонячного місця та легкого ґрунту недостатньо. Секрет у правильному підживленні, яке забезпечує кущу силу, аромат і буйство кольору. Розповімо, чим і коли удобрювати лаванду, аби вона стала справжньою окрасою вашого саду. Чому лаванда може не цвісти Навіть якщо лаванда зростає у, здавалося б, ідеальних умовах, її цвітіння може бути мізерним або взагалі відсутнім. Існує кілька причин, які можуть перешкоджати повноцінному розвитку квітів: Надмірно родючий ґрунт. Хоча більшість рослин люблять багатий ґрунт, лаванда, навпаки, віддає перевагу біднішим, добре дренованим ґрунтам. Зайва родючість, особливо надлишок азоту, стимулює ріст зеленої маси (листя та стебел) на шкоду формуванню квіткових бутонів. Закислений ґрунт. Лаванда - рослина, яка найкраще почувається на лужних або нейтральних ґрунтах (рН 6.5-7.5). Кислі ґрунти можуть перешкоджати засвоєнню необхідних поживних речовин. Застій води. Лаванда не переносить надмірного зволоження та застою води, що може призвести до загнивання коренів та ослаблення рослини. Нестача поживних речовин. Для інтенсивного цвітіння лаванді потрібен збалансований комплекс мінералів, де особлива увага приділяється калію, кальцію та фосфору. Саме ці елементи відповідають за формування квіткових бруньок, міцність стебел та яскравість цвітіння. Секрет рясного цвітіння лаванди - в деревній золі Як вважають фахівці, одним з найефективніших, екологічних та доступних добрив для лаванди є звичайна деревна зола. Це цінний побічний продукт спалювання чистої деревини, який містить усі ключові елементи, необхідні для пишного цвітіння: калій, кальцій, фосфор, а також широкий спектр мікроелементів. Зола не тільки живить рослину, але й допомагає розкислити ґрунт, створюючи для лаванди ідеальні умови. Щоб не нашкодити рослині, важливо дотримуватись правильного дозування. Для одного дорослого куща лаванди достатньо 10 столових ложок золи. Рівномірно розподіліть необхідну кількість золи навколо основи куща лаванди. Акуратно загорніть золу в верхній шар ґрунту (на глибину 2-3 см), щоб вона швидше почала діяти. Легенько полийте рослину, щоб сприяти розчиненню мінералів та їх проникненню до коренів. Цю процедуру можна повторювати раз на 3-4 тижні, починаючи з травня і до серпня, тобто протягом періоду активного росту та цвітіння лаванди. Це забезпечить рослині постійний приплив необхідних елементів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не потребують регулярного поливу: які квіти здатні пережити спеку Хоча деревна зола є чудовим і доступним засобом для підживлення лаванди, існують й інші ефективні та природні методи, які допоможуть вашій рослині цвісти рясно й довго. Якщо ви прагнете вирощувати квіти за принципами органічного садівництва, зверніть увагу на ці перевірені варіанти: Добре перепрілий компост - це справжнє джерело органічних поживних речовин для лаванди. Проте ключовим моментом є його використання: обов'язково змішайте компост із піском або дрібним гравієм. Це забезпечить ідеальний дренаж та повітропроникність ґрунту, що є життєво важливим для лаванди, яка категорично не переносить застою води біля коренів. Компост не лише живить рослину, але й поступово покращує структуру ґрунту. Якщо аналіз ґрунту показав, що він кислий, або ви просто хочете підтримати оптимальний рівень рН, доломітове борошно стане ідеальним рішенням. Цей природний мінерал не тільки ефективно підвищує рівень рН ґрунту, роблячи його більш лужним або нейтральним (а це те, що лаванда обожнює!), але й насичує землю такими важливими елементами, як кальцій та магній, які є фундаментом для здорового розвитку рослини. Настої кропиви або хвоща польового: для органічних садів ці рідкі добрива є чудовою альтернативою. Настої, приготовані з кропиви та хвоща, не лише живлять ґрунт необхідними мікроелементами, а й зміцнюють імунітет рослин, підвищуючи їхню стійкість до хвороб та шкідників. Однак будьте уважні: не варто застосовувати їх занадто часто або обприскувати рослини під прямими сонячними променями, щоб не спричинити опіки листя. Пам'ятайте, що головне - це збалансованість і регулярність підживлення, а не надмірна кількість. Як продовжити ефект рясного цвітіння лаванди Під час цвітіння важливо подбати про його подальшу підтримку, щоб продовжити цей чарівний період якомога довше. Для оптимального живлення лаванди рекомендується чергувати органічні добрива (як-от зола) з помірними дозами мінеральних добрив, що містять низький рівень азоту. Надавайте перевагу складам, багатим на калій та фосфор, оскільки саме вони стимулюють формування нових бутонів. Лаванда не лише прикрашає сад, а й ефективно відлякує кліщів. Ефірні олії лаванди містять ліналоол і камфору - речовини, які комахи не переносять. Посадіть лаванду вздовж доріжок, біля тераси або у місцях, де часто відпочиваєте.

Правильною підв'язкою огірків перед їх дозріванням можна домогтись багатого врожаю. Підв'язувати огірки можна багатьма способами. Найголовніші зібрала Gаzеtа.uа. Для найпоширенішого методу вам знадобляться дві металеві труби або дерев'яні опори. Їх потрібно вбити в землю по краях грядки з огірками. Між ними в кілька рядів натягують міцну мотузку або канат. Відстань між рядами має бути 25-30 см. Потім стебла молодої рослини витягніть до нижньої опори і закріпіть їх там. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Починають збирати перший врожай овочів: посівний календар на липень Огірки також можна підв'язувати вертикальним способом. Для цього до стійкої перекладини слід прив'язати мотузки або смужки тканини шириною приблизно 3 см. По довжині вони повинні бути до самої землі по одній на кожен кущ. Потрібно кінці тканини закріпити до кожної рослини, не зав'язуючи, на невеликій відстані від землі. Для підв'язки огірків краще використовувати ганчір'яну мотузку. Вона не повинна перетирати стебла при сильному вітрі або під вагою плодів. Але є й огірки, які не потрібно підв'язувати. Це, наприклад, кущові, які вирощують у великих вазонах, а також на балконах і лоджіях. З огірками на грядці часто трапляється таке, що вони не дають зав'язей. Замість цього з'являється лише пустоцвіт. Причин цього може бути декілька. Поради щодо підживлення огірків, щоб розвивались зав'язі, зібрала Gаzеtа.uа. Для того, щоб урожай помідорів був якісним і багатим, за ними потрібно правильно доглядати. Важливо оприскувати та поливати помідори необхідними поживними речовинами на кожному етапі вирощування.

Сенсорний сад можна створити навіть у себе вдома. Він активує всі п'ять відчуттів, допомагає зняти стрес, заспокоїти нервову систему та дарує емоційне перезавантаження. Яскраві рослини, приємні аромати, різні текстури, звуки природи й навіть їстівна зелень - усе це легко втілити на балконі, підвіконні чи у дворі. Як створити простір, який зачаровує всі органи чуття, розповіли у виданні Wоmаn аnd Ноmе. У такому саду важливий не лише зовнішній вигляд, а й запахи, звуки, текстури та навіть смаки, які сприяють спокою, натхненню та природній гармонії. Такий сад особливо цінний для тих, хто шукає простір для відновлення душевного балансу. Візуальна привабливість Кольори у сенсорному саду відіграють величезну роль - вони можуть як заспокоїти, так і надихнути. Використовуйте пастельні тони: ніжно-блакитний, м'який кремовий, світло-зелений. Додайте візуального різноманіття завдяки рослинам різних форм і висот, таким як декоративні трави, що гойдаються на вітрі, або скульптури з природних матеріалів. Вічнозелені рослини забезпечують красу в будь-яку пору року. Дзеркала або вода додадуть чарівності, створюючи гру світла. Мелодії природи Звукова палітра сенсорного саду має бути м'якою та природною. Вітрові дзвіночки, шелест листя, плюскіт води чи спів птахів - усе це сприяє глибокому розслабленню. Щоб привабити птахів, можна розвісити годівниці або посадити рослини з ягодами. Додатково варто уникати гучних механічних звуків, які можуть порушити атмосферу. Природні звуки діють як своєрідна терапія, покращуючи концентрацію та знижуючи тривожність. Важливо також враховувати сезонність: навесні та влітку сад звучить інакше, ніж восени. Текстури, які хочеться відчути Тактильні відчуття - не менш важливі. Вибирайте рослини з різноманітною поверхнею: м'які (наприклад, бараняче вушко), пухнасті трави, шорстка кора дерев, гладке каміння. Дотик до таких елементів стимулює уважність і знижує рівень стресу. Добре, якщо можна пройтися босоніж по м'якому моху чи теплій плитці. Комбінація різних текстур оживлює простір і робить його цікавішим для дослідження. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Садова арка з квітами: ідеї, які перетворять двір на казку Аромати, що підносять настрій Запахи мають потужний емоційний вплив, тому в сенсорному саду обов'язково мають бути запашні рослини. Лаванда, м'ята, розмарин, чебрець - не лише пахнуть чудово, а й мають заспокійливу дію. Висадіть бузок, троянди або жасмин для створення романтичної атмосфери. Трави також додають цікавинку: крім запаху, вони мають кулінарну цінність. Слід висаджувати рослини в різних куточках саду, щоб запахи змінювалися під час прогулянки. Смак: додаємо їстівні акценти Щоб задіяти смакові рецептори, додайте до саду їстівні рослини. Це можуть бути помідори чері, полуниця, малина, а також трави - базилік, чебрець, зелена цибуля. Смак свіжозірваної ягоди або листочка м'яти збуджує апетит і дарує справжнє задоволення. Окрім цього, догляд за їстівними рослинами вчить терпінню та відповідальності. Якщо біля дому немає великої ділянки, а хочеться створити сад, то навіть кілька квадратних метрів можуть перетворитися на затишну зону відпочинку. Можна створити яскравий квітник або справжній мінісад із зеленню та ароматами. Є шість дизайнерських прийомів, які допоможуть перетворити маленький сад на стильне і зручне місце

Захистити капусту від шкідників можна не лише дорогими хімікатами. Допоможуть прості рослини. Про те, що посіяти поруч з капустою, щоб відлякати від неї шкідників, нагадує Gаzеtа.uа. Позбутися гусені на капусті допоможуть чорнобривці та календула. Ці квіти дуже добре відлякують шкідників. Метелики, які відкладають личинки на капусті, не переносять запаху цих рослин. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як вберегти капусту від шкідників: народні методи Ці рослини виділяють у повітря фітонциди, які допомагають значно знизити кількість метеликів над насадженнями капусти. Коли шкідники відчувають запах цих рослин, вони не підлітають до листя капусти. Є й інші рослини, які відлякують шкідників від капусти. Але вони не настільки ефективні. Можна, поряд із грядками можна посіяти, наприклад, базилік, кріп, м'яту, фенхель та шалфей. Попелиця ‒ один з найпоширеніших шкідників на грядках. Вона знищує листя та плоди багатьох культур. На городі та в саду попелиця з'являється наприкінці весни ‒ на початку літа. Кілька методів боротьби з цим паразитом зібрала Gаzеtа.uа.

Кожен городник має свій секрет вирощування багатого врожаю помідорів. Проте, зіпсувати все може рідке або ж часте поливання. Кілька порад щодо того, як часто і коли потрібно поливати помідори зібрала Gаzеtа.uа. Слід пам'ятати, що зайва волога може зашкодити помідорам. Тому існує неписане правило, що у спекотну погоду томатні грядки потрібно поливати не частіше 3-4 разів на тиждень. При цьому потрібно зволожувати ґрунт на товщину кореня, тобто близько 30 сантиметрів. Однак, під час визрівання плодів не варто робити істотні перерви між поливанням помідорів. Фахівці кажуть, що не варто побоюватися, як саме правильно поливати помідори: під корінь чи на стовбур з листям. Підходять обидва методи. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як правильно садити картоплю: корисні поради При поливанні помідорів також враховують чимало факторів. Наприклад, стан ґрунту та кількість опадів. Але є "золоте правило", яке завжди допомагає досягти високого врожаю: помідори потрібно поливати не часто, але досить рясно. У відкритому ґрунті помідори поливають рясно в середньому один ‒ два рази на тиждень. При цьому на кожен томатний кущ не варто витрачати більше п'яти літрів води. Але квітки необхідно залишати сухими. Пам'ятайте, що при нормальному дозріванні поливати томати можна припиняти приблизно за місяць-півтора до кінця вегетативного періоду. Припинення поливання помідорів стимулює їх почервоніння і дозрівання. Щоб цибуля гарно вродила потрібно зробити її знезараження перед посадкою. Для цього слід дотримуватись певних правил. У травні городники й садівники мають дуже багато справ. Саме час висівати й висаджувати більшість популярних культур. Це також час для поливання і підживлення городу, боротьби зі шкідниками та хворобами. Про це також свідчить місячний посівний календар.

Помідори потрібно підживлювати, захищати від хвороб і шкідників, регулярно поливати та правильно формувати кущі. Важливою процедурою є пасинкування. Як його правильно робити, пише Gаzеtа.uа. Пасинкування ‒ це процес видалення пазушних, бічних пагонів, що ростуть з пазухів листя між стеблом рослини та головним стеблом. Ці пагони можуть споживати багато поживних речовин та енергії рослини. А це призводить до зменшення плодоношення та погіршення якості плодів. Тому пасинкування допомагає рослинам перерозподілити ресурси на ріст та розвиток плодів. Пасинкування також сприяє покращенню провітрюваності кущів томатів. Густо зарослі кущі можуть страждати від недостатньої циркуляції повітря, що створює сприятливі умови для розвитку грибкових і бактеріальних захворювань. Однією з переваг пасинкування є можливість створення більш щільних насаджень. Коли томати не формуються, вони займають більше простору, заважаючи сусіднім рослинам. Пасинки з'являються разом з появою квітів на помідорах. Як тільки на рослині з'явиться перший пасинок, всі ті, які будуть розташовуватися нижче нього, можна видаляти. Оптимальний час для пасинкування ‒ коли пасинки досягають довжини 4-5 см. В цей момент вони легко відокремлюються від стебла, не завдаючи шкоди рослині.Не потрібно чекати, коли він підросте. Якщо видалити молодий пасинок, залишається невелика "ранка" на стеблі, яка швидко загоюється. А пошкоджене місце після видалення великого пасинка, може інфікуватися. Пасинки можна видаляти як вручну, так і за допомогою спеціального садового інструменту, наприклад, гострого садового ножа, який перед цим потрібно продезінфікувати. Видаляти пасинкм важливо в суху та сонячну погоду, щоб уникнути поширення захворювань та зараження рослини через проникнення вологи всередину. Рекомендується проводити пасинкування помідорів кілька разів протягом вегетаційного періоду рослини. Перше пасинкування зазвичай виконують, коли пасинки досягають довжини близько 4-5 сантиметрів. Наступні пасинки можна видаляти при їх з'явленні. Скільки пасинкувати може відрізнятися в залежності від сорту томатів. Деякі сорти, зокрема низькорослі або детермінантні сорти, не вимагають частого пасинкування, оскільки вони формують компактний кущ і мають обмежену кількість пасинків. Інші сорти, такі як неконтрольовані або індетермінантні сорти (це томати, які мають необмежене зростання), можуть мати багато бічних пагонів і вимагати регулярного пасинкування. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що садять у другій половині червня: місячний посівний календар Деякі експерти радять повторювати пасинкування 1-2 рази в тиждень, інші стверджують, що частіше одного разу в 10-14 днів пасинкування робити не варто. Способи й терміни пасинкування розрізняються в залежності від різних сортів та від місця вирощування томатів. Найчастіше у відкритому ґрунті вирощують детермінантні, штамбові сорти помідорів через те, що вони обмежені в зростанні. Багато з цих сортів взагалі не потребують пасинкування або вимагають лише легкої корекції куща. Плодоношення помідорів у відкритому ґрунті обмежене за термінами. Рослини дуже залежать від погодних умов, і коли настає вересень, ночі стають холодними, збільшується ймовірність зараження рослин грибковими захворюваннями. Тому для того, щоб помідори встигли дорости до повної зрілості, необхідно, щоб плоди зав'язалися не пізніше середини серпня. 1. Найлегший метод пасинкування помідорів у відкритому ґрунті передбачає вільне зростання куща протягом першої половини літа. А на початку серпня, коли плоди вже зав'язалися, проводиться пасинкування -- всі бічні пагони прищипуються вище за 2-3 листи від плодоніжки. Квітки також потрібно видаляти, оскільки вони вже не встигнуть сформувати плоди, але заберуть сили у рослини. Зауважимо, що цей метод хоча і простіший, але менш ефективний, оскільки живлення перерозподіляється на останніх етапах росту куща. 2. Другий спосіб полягає в регулярному видаленні бічних пагонів. Це більш універсальний підхід, який забезпечує кращий контроль над ростом і формою куща помідорів. Пасинкування таких помідорів рекомендується проводити раз у 10 днів, залежно від погодних умов та швидкості росту рослин. Рослини формують у вигляді 1-3 стовбурів, залишаючи головний пагін та максимум 2 бічні пагони, які розташовані вище за першою квітковою кистю. Усі інші пагони регулярно видаляються. Як ефективно пасинкувати помідори у теплиці для збільшення врожаю В теплицях для вирощування переважно використовуються індетермінантні сорти помідорів. Такі сорти не обмежені в зростанні, що означає, що рослини можуть довгий час продовжувати формувати нові квітконоси та плоди. Пасинкувати помідори у теплиці рекомендується 1 раз на тиждень. У високорослих сортів помідорів необхідно видаляти всі пасинки. Це дозволяє рослинам спрямовувати свою енергію тільки на формування головного стебла та розвиток плодів на ньому. У другій половині серпня експерти рекомендують прищипувати верхівки індетермінантних сортів помідорів, що повинно призупинити їх ріст. Фітофтора у помідорів ‒ одна з найбільших бід усіх городників. Боротися із нею можна різноманітними хімічними засобами. Але є один цікавий народний метод, який допоможе позбутися цієї проблеми,