Gazeta.ua

Закон України про засади державної мовної політики набув чинності 10 серпня 2012 року. Неофіційно відомий під назвою закон Ківалова-Колесніченка. Державною мовою визнавав українську, втім значно розширив використання регіональних мов, якщо кількість їхніх носіїв складала не менше 10% населення регіонів. Зобов'язав органи державної влади, місцевого самоврядування, установи й організації сприяти розвитку, вживанню і захисту таких мов. Дозволяв вільно впроваджувати їх в усіх сферах суспільного життя, зокрема в освіті, науці й культурі. Поняття "рідна мова" законом було визначено за першу мову, якою людина оволоділа у ранньому дитинстві - тобто рідною для українців могла бути й іноземна, якою першою оволоділи за певних обставин. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 16 липня 2019 року набув чинності мовний закон Закон розкритикували в Україні й поза її межами, як спрямований на знищення української мови і такий, що суперечить Конституції України. Викликав масові акції протесту. На думку багатьох експертів, мав на меті спровокувати в Україні громадянський конфлікт. 13 лютого 2015 року Конституційний суд відкрив провадження щодо закону. А за 3 роки визнав його неконституційним і таким, що втратив чинність. У лютому 2014 року Верховна Рада скасувала дію закону про засади державної мовної політики, авторства Ківалова та Колесніченка. Тоді за проголосували 232 депутати.