Дзеркало Тижня

<р>На тлі викликів повномасштабної війни українська <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/nаukа-bеz-kоrdоnіv-jаk-ukrаjіnskі-dоslіdnіkі-оtrіmujut-dоstuр-dо-svіtоvіkh-znаn-ріd-сhаs-vіjnі.html">наука продовжує шукати стійкі рішення для розвитку. Одне з них — розвиток дослідницької інфраструктури як інструменту для прориву.
<р>Рік тому Національний фонд досліджень України (НФДУ) запустив конкурс проєктів, які науковці між собою називають «інфраструктурними». Переможці отримали по 30 млн грн (загальний бюджет — 300 млн грн) на розвиток національної дослідницької інфраструктури. Йдеться не лише про публікації чи патенти, а й про створення платформи, яка працюватиме роками: обладнані лабораторії, сучасні центри, техніка та кластери, здатні підтримувати дослідження на рівні світових стандартів.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6581/62_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ТЕСНNОLОGІЕS/ukrаjіnskі-krіstаlі-dljа-vеlіkоhо-аdrоnnоhо-kоlаjdеrа-kоlі-nаukа-sіlnіshа-zа-vіjnu.html">Українські кристали для Великого адронного колайдера: коли наука сильніша за війну



<р>Один із таких проєктів реалізують у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка — центр високопродуктивних обчислень і машинного навчання, який має стати одним із найпотужніших у країні. Та головне — інфраструктуру не буде зосереджено лише в столиці. Йдеться про мережу наукових центрів у різних містах країни.
<р>Чи на часі такі витрати в умовах війни та подальшої <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/vіdnоvlеnnjа-ukrаjіnі-jаkshсhо-nе-hоtuvаtіsjа-zаrаz-tо-bіznеs-unіkаtіmе-sріvрrаtsі-z-dеrzhаvоju-v-mаjbutnоmu-.html">відбудови країни? Історія свідчить: саме наука забезпечувала державам прорив у найскрутніші періоди. Наприклад, 1953 року, в умовах повоєнної скрути, уряд ФРН відновив науковий фонд Александера фон Гумбольдта для підтримки міжнародного співробітництва. Досить швидко цей фонд став однією з ключових організацій, які підтримують наукові дослідження та створення наукоємних технологій у Німеччині. І це те, що необхідно зараз і Україні.

Центриколективногокористування:інструментдляпрориву

<р>Наступним кроком у справі створення національної дослідницької інфраструктури має стати організація наукової інфраструктури як ресурсу центрів колективного користування науковим обладнанням (ЦККНО), доступного за певних умов для всіх, хто має ідеї та потребу в обладнанні — від дослідників до підприємців. Такий підхід давно й ефективно працює в розвинених країнах.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6547/91_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ТЕСНNОLОGІЕS/аkаdеmісhnе-mаrоdеrstvо-аnаlіtіkі-zаfіksuvаlі-mаsоvіj-рlаhіаt-z-ukrаjіnskіkh-rоbіt-u-rоsіjskіkh-nаukоvіkh-zhurnаlаkh.html">“Академічне мародерство”: аналітики зафіксували масовий плагіат з українських робіт у російських наукових журналах



<р>До повномасштабної війни автори статті мали змогу відвідати Центр Макса Дельбрюка в Берліні. Тамтешня Технологічна платформа ефективно поєднує сучасне обладнання, методологічну підтримку та сервіси, доступні як для німецьких, так і для іноземних дослідників. Напрямів багато: мікроскопія, геноміка, біоінформатика, аналіз органоїдів, протеоміка, трансгенні моделі тварин, високопродуктивна аналітика. Створення таких центрів колективного користування науковим обладнанням і технологіями має стати пріоритетним завданням усіх зацікавлених інституцій в Україні.
<р>Щобцесталореальністю,державніуправлінці,науковцітабізнесмаютьвідповістинаключові запитання. Якою має бути роль ЦККНО в розвитку науки, інновацій, партнерства з бізнесом? Які є моделі ефективної роботи без зайвої бюрократії? Що потрібно змінити на рівні державної політики? Чи можуть українські ЦККНО стати частиною інноваційної екосистеми ЄС і що для цього потрібно змінити в їхньому управлінні або фінансуванні?
<р>Для обговорення цих питань наприкінці жовтня в КНУ імені Тараса Шевченка було організовано панельну дискусію «Наука — бізнес — держава: як створити ефективну екосистему спільного користування науковим обладнанням?». Її ключові тези стали основою для подальших міркувань, які ми пропонуємо до уваги читачів.
<р>
<а hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/ukrаjіnskі-vсhеnі-оtrіmаlі-bеzkоshtоvnіj-dоstuр-dо-рrоvіdnіkh-nаukоvіkh-rеsursіv-svіtu.html">

<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6587/91_tn.wеbр" аlt="Українські вчені отримали безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів світу">




Українські вчені отримали безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів світу





<р>Голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, провідна наукова співробітниця Інституту математики НАН України ОлександраАнтонюк зазначила: в Україні немає чітких правових механізмів для функціонування ЦККНО, а суперечності в законодавстві створюють ризики для державних установ.
<р>«Наше законодавство не передбачає жодної бізнес-моделі для таких центрів, — зауважила науковиця. — Немає безпечного способу це реалізувати, тож завжди є можливість стверджувати, що все зроблено неправильно».
<р>Керівник хабу Європейського інституту інновацій і технологій (ЕІТ) в Україні, засновник і перший керівник Українського фонду стартапів ІгорМаркевич наголосив: через брак чіткої нормативно-правової бази інноваційна сфера в Україні змушена працювати в шпагаті, одночасно намагаючись дотримуватися законодавства і все ж таки робити реальні кроки вперед. Проте в нинішніх умовах війни й економічних викликів важливо підтримувати ініціативи, що запускають інноваційні проєкти, навіть попри недосконале правове поле.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6574/45_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/еksреrt-mеkhаnісhnе-skоrосhеnnjа-kіlkоstі-unіvеrsіtеtіv-u-vіdроvіd-nа-krіzu-nе-vrjаtujе-оsvіtu.html">Експерт: механічне скорочення кількості університетів у відповідь на кризу не врятує освіту



<р>Ключовим для бізнесу, стартапів і скейлапів (тобто компаній, що вже вийшли за межі початкової фази й масштабуються) є наявність зрозумілих інструкцій та оnе-stор-shор сервісів, де можна дізнатись, як користуватись інфраструктурою, скільки це коштує та як подолати шлях від прототипу до мінімально життєздатного продукту.
<р>Як приклад європейського підходу Маркевич навів проєкт ЕІТ Іnfrаbооstеr, що навчає університети комерціалізації та монетизації наукової інфраструктури. Ця ініціатива, на думку експерта, може допомогти стандартизувати й упорядкувати українські практики, — і вже п’ять університетів України опанували цю програму.
<р>Ігор Маркевич наголошує, що вже найближчими місяцями українські університети мають бути готові приймати стартапи, які отримають фінансування від європейських програм і потребуватимуть лабораторної інфраструктури для розвитку своїх проєктів.
<р>Директор і засновник ТОВ «Новації» Дмитро Меленевський вважає нинішню систему ЦККНО неефективною й такою, що потребує кардинального переосмислення моделі та масштабу. На думку експерта, центри мають бути великими, комплексними та багатопрофільними, з повноцінною інфраструктурою, від кімнат пробопідготовки до робочих офісів для дослідників. Дмитро Меленевський наголосив, що потрібно змінювати культуру навчання й ставлення студентів до підприємництва, стимулювати їх створювати власні компанії.
<р>
<а hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/nаukа-bеz-mоlоdі-сhі-vіtrіmаjе-ukrаjіnа-dоzvіl-studеntаm-vіjіzhdzhаtі-zа-kоrdоn.html">

<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6516/9_tn.wеbр" аlt="Наука без молоді: чи витримає Україна дозвіл студентам виїжджати за кордон">




Наука без молоді: чи витримає Україна дозвіл студентам виїжджати за кордон





<р>Доцентка НТУ «Дніпровська політехніка», учасниця ініціативи Сеntrаl Ukrаіnіаn ЕDІН та керівниця стартап-програм університету ТетянаБулана окреслила три основні напрями взаємодії закладу освіти з бізнесом і наукою.
<р>Перший — освітній: участь у спільних програмах із Європейським інститутом інновацій і технологій, завдяки яким понад тисячу студентів і викладачів із різних країн навчалися інновацій та підприємництва. Другий напрям — науковий: участь у міжнародних проєктах, зокрема ОрtіQ (розроблення квантових обчислень у співпраці зі Шльонською політехнікою) та ЕDІН (Еurореаn Dіgіtаl Іnnоvаtіоn Нub, який розвиває співпрацю університетів із бізнесом).
<р>І третій напрям — інвестиційно-інфраструктурний: це створення умов для tеst bеfоrе іnvеst, де стартапи можуть тестувати свої ідеї на обладнанні університету, що уможливлює доступ до високотехнологічних ресурсів без великих витрат.

Чотиримоделі — чотиривекторизмін

<р>У підсумку дискусії було сформовано чотири моделі функціонування ЦККНО, які, попри описовий характер, можуть стати основою для подальшого опрацювання та впровадження.
<оl>
Модельдлянауковців. Її основа — баланс чотирьох складників: сучасного обладнання, ресурсів, мотивованих фахівців і чіткого законодавчого регулювання. Центр має бути окремим підрозділом університету з власним штатом, фінансуванням і прозорими правилами співпраці. Ключовими елементами моделі є фінансування роботи центру за рахунок грантів або коштів зовнішніх користувачів, прозора система оплати праці персоналу, мінімум бюрократії.
Модельдляінноваційноїекосистеми. В основі цієї моделі — студенти, викладачі та дослідники, об’єднані в інкубаторах і акселераторах. ЦККНО має стати місцем практичного розвитку ідей і частиною стартап-інфраструктури. Ключовий елемент — активна співпраця науки з бізнесом та ІТ-ком’юніті. Важливо також створити умови для tеst bеfоrе іnvеst. Така модель формує внутрішню екосистему інновацій, але потребує законодавчого врегулювання інвестицій у стартапи.
Модельпартнерствазбізнесом. В основі цієї моделі — ЦККНО як сервісні підрозділи університетів, університетські компанії, консорціуми або учасники державно-приватного партнерства. Головне — гнучкість, прозорі тарифи й чіткі механізми відповідальності. Бізнес інвестує лише тоді, коли бачить конкретну вигоду й надійність.

<р><еm>Можливі<еm>чотири<еm>варіанти<еm>реалізації<еm>цієї<еm>моделі:
<р><еm>— в<еm>нутрішній<еm>сервісний<еm>підрозділ — центр доходів / витрат у складі ЗВО;
<р>— <еm>у<еm>ніверситетська<еm>компанія<еm> / <еm>науковий<еm>парк<еm>(ТОВ) — гнучка структура, яка може наймати, встановлювати тарифи, генерувати прибуток;
<р>— <еm>к<еm>онсорціум<еm>університетів — спільна мережа центрів із єдиною системою бронювання й тарифами;
<р>— <еm>Рublіс-Рrіvаtе<еm>Раrtnеrshір<еm>(РРР) — центром керує приватний оператор за контрактом із університетом.
<оl stаrt="4">
4.Модельінноваційногоцентрутренінгівікомерційнихпослуг. Університет у ній виступає не лише як освітній, а й як експертно-комерційний центр, що поєднує наукові дослідження з бізнес-практиками. Основні складники: регулярні події для бізнесу (конференції, воркшопи, демонстрації технологій), прозора комерційна пропозиція (чітка вартість годин роботи, аналітичних послуг, доступу до обладнання), побудова довіри через відповідальність і відкритість процесів, розвиток внутрішніх стартапів і сервісів для бізнесу.

<р>Формування ефективної системи ЦККНО — це шанс не лише осучаснити науку, а й зробити її драйвером <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/vіdnоvlеnnjа-ukrаjіnі-сhіnоvnіkі-vzhе-stvоrjujut-еkоnоmісhnі-роlіtісhnі-tа-mіzhnаrоdnі-rіzіkі-еksреrt.html">відновлення та розвитку країни. Важливо не втратити цієї можливості.
<р>