Дзеркало Тижня

<р>Проблеми в поліції, які підсвітив теракт Києві 18 квітня, навряд чи можна розв’язати кількома ситуативними кадровими та політичними рішеннями. Аби щось змінилося, потрібно посилити інституційну спроможність органу Національної поліції, пише у статті «Після трагедії в Києві: чому система безпеки не встигає за загрозами» керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін. 
<р>«Це передбачає: деполітизацію системи управління, ефективний внутрішній контроль, оновлені протоколи реагування, професійну підготовку тощо. Комплекс цих змін зможе забезпечити баланс між правами громадян, їхньою безпекою й ефективністю органів правопорядку під час війни», — пише автор.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Звільнення Вигівського після теракту в Києві не змінило б загальний курс поліції: експерт пояснив, чому



<р>Говорячи про зміни, автор має на увазі наступне: 
<оl>
Кримінальна відповідальність індивідуальна. Справу за ч. 3 ст. 367 КК України щодо «поліцейських, які втекли», в рамках якого ДБР вивчить протоколи і процедури, дасть оцінку наявності складу злочину, а потім прокуратура скерує справу до суду.
Відповідальність керівництва. В рамках службового розслідування потрібно дослідити питання наявності підстав для дисциплінарної відповідальності керівництва поліції — патрульної поліції Києва, голови НПУ та інших осіб, які організовували операцію з протидії теракту.
Протоколи реагування. Потрібно вдосконалити протоколи щодо терактів із захопленням заручників. Автор звернув увагу, що КОРД виконав свою роботу. Однак якісна робота перемовників і спецпідрозділів, їхня взаємодія з патрульними, які прибувають першими на місце події, можуть допомогти зменшити число жертв до ліквідації терориста.
Тактико-технічна підготовка. Навички застосування фізичної сили, спецзасобів і вогнепальної зброї потрібно постійно відпрацьовувати. Треба виділити більше часу, зокрема на заняття з практичної стрільби, тобто із застосування ведення вогню в незвичних і екстремальних умовах. Адже правоохоронці повинні бути готовими правильно застосувати зброю на законних критично необхідних підставах.

<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Моя нова поліція» після реформи 2015 року прийняла багатьох колишніх міліціянтів, які зберегли інституційну пам’ять — експерт



<р>Крапивін наголосив, що критичною проблемою також є готовність поліцейських застосовувати зброю. Тому тут важливі ще такі моменти:
<оl>
Психологічна підготовка поліцейських. Саме її відсутність, як зазначив автор, всі побачили під час теракту в Києві. Мовляв, причиною втечі правоохоронців стали не лише індивідуальні фактори, а й системна неготовність діяти в ситуації, де застосування зброї точно завершиться розслідуванням. В українській правовій системі існує проблема, коли за використання зброї хтось обов’язково має понести покарання. А це має великий психологічний стримувальний ефект, який, за словами Крапивіна, 18 квітня побачили у дії. Зараз за кожним фактом застосування зброї проводять службове розслідування, але не завжди вони є об’єктивними. Водночас судова практика щодо законного застосування зброї слабка порівняно із самообороною цивільних.
Вдосконалення дозвільної системи. Потрібно ухвалити закон із чіткими правилами щодо зброї у цивільного населення (або законопроєкт №5708, або його доопрацьовану версію згаданими робочою/робочими групами). Адже дозвільна система потребує ладу: краще контролювати реєстрацію/перереєстрацію зброї, оцінку психічного стану особи, якій надається дозвіл, підготовку власників зброї, відстріл нарізної зброї тощо.

<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Голосіївський стрілець готувався до теракту: прокуратура показала відео з його телефона



<р>«Дещо із переліченого вже анонсував міністр Клименко. Але визначальними стануть не політичні заяви після резонансної трагедії, а здатність системи правопорядку реалізувати ці зміни на практиці. Тому ключове запитання: чи є ця інституційна спроможність? І поки деполітизація поліції залишається декларацією, а не нормою, межі реформи визначає не війна, а сама система», — підсумував Крапивін.
<р>Після теракту у Києві, під час якого загинули семеро людей, з посад зняли усю вертикаль Управління патрульної поліції столиці, а першим у відставку пішов керівник департаменту Євгеній Жуков. Про його звільнення стало відомо ще 19 квітня, коли у соцмережах опублікували відео того, як двоє патрульних втекли з місця стрілянини в Голосіївському районі, залишивши там дитину. Та згодом Жуков отримав нову посаду — радника голови Нацполіції. Глава МВС Ігор Клименко пояснив це призначення тим, що хоче, аби людина, яка вже «займалася війною», і яку він поважає, залишилася у команді.