Дзеркало Тижня

Світ рекордними темпами спалює нафтові запаси через війну з Іраном, яка обмежила потоки сировини з Перської затоки та фактично з’їдає глобальний резерв, що захищає ринок від шоків постачання, пише Вlооmbеrg.Стрімке скорочення запасів означає, що ризик ще сильніших стрибків цін і дефіциту стає дедалі ближчим. Уряди та промисловість мають усе менше можливостей пом’якшити наслідки втрати понад мільярда барелів постачання через майже повне блокування Ормузької протоки, яке триває вже два місяці. Різке виснаження резервів також означатиме, що навіть після завершення конфлікту ринок ще довго залишатиметься вразливим до нових перебоїв.За оцінкою Моrgаn Stаnlеy, у період із 1 березня до 25 квітня світові запаси нафти скорочувалися приблизно на 4,8 млн барелів на добу — це значно перевищує попередній рекорд квартального падіння запасів у даних Міжнародного енергетичного агентства.Близько 60% скорочення припадає на сиру нафту, решта — на паливо та нафтопродукти.Особливо важливо те, що система потребує мінімального обсягу нафти для нормальної роботи, а це означає, що «операційний мінімум» настає задовго до того, як резерви фізично опустяться до нуля, пояснила керівниця досліджень сировинних ринків JРМоrgаn Наташа Канева.«Запаси працюють як амортизатор світової нафтової системи. Але використати можна не кожен барель», — зазначила вона.За даними Gоldmаn Sасhs, останніми днями темпи скорочення запасів могли дещо сповільнитися через слабший попит із боку Китаю — найбільшого імпортера нафти у світі, що залишає більше ресурсів для інших покупців. Однак видимі світові запаси нафти вже наблизилися до найнижчого рівня з 2018 року. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Антирейтинг країн, які ризикують першими опинитися на межі кризи, очолює Китай — експерт Найгостріша ситуація зараз складається в окремих азійських країнах, критично залежних від імпорту пального.Трейдери називають серед найбільш уразливих:

 Індонезію, В’єтнам, Пакистан, Філіппіни.

У деяких із них критичний дефіцит пального може виникнути вже протягом місяця. Великі економіки регіону, передусім Китай, поки залишаються у відносно комфортній ситуації.Водночас у Європі швидко скорочуються запаси авіаційного пального — саме напередодні літнього туристичного сезону. Деякі аналітики прогнозують, що вони можуть досягти критичного рівня вже у червні.Наташа Канева з JРМоrgаn попереджає: якщо Ормузька протока не відкриється, запаси в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку можуть увійти у фазу «операційного стресу» вже на початку наступного місяця, а до вересня дійти до «операційного мінімуму».Це рівень, нижче якого у світі залишиться лише мінімально необхідна кількість нафти для нормальної роботи трубопроводів, резервуарів і експортних терміналів.США, які фактично стали «постачальником останньої надії» для світового ринку, уже суттєво виснажили власні запаси нафти та пального через зростання експорту.Американські резерви сирої нафти, включно зі Стратегічним нафтовим резервом, скорочуються вже чотири тижні поспіль. Запаси дистилятів у США наприкінці минулого тижня впали до найнижчого рівня з 2005 року, а запаси бензину залишаються поблизу найнижчих сезонних показників із 2014 року.Попри те, що американські нафтовидобувники почали збільшувати видобуток, керівники компаній попереджають: найближчим часом запаси все одно продовжать скорочуватися.Навіть якщо Ормузьку протоку відкриють, видобуток і судноплавство в Перській затоці навряд чи швидко повернуться до нормального рівня, а це означає, що споживачам доведеться ще глибше занурюватися у резерви.Конфлікт уже спричинив різке зростання цін на нафту та ключові види пального, посилюючи ризик інфляції та глобальної рецесії.Іранська криза підняла ціни на газ удвічі і заскочила Європу з рекордно порожніми газовими сховищами. Але поки ЄС використовує шок як стимул для системної перебудови енергетики, Україна продовжує латати дірки і ризикує ввійти в наступну зиму з мінімумом запасів.Аналітикиня Ukrаіnе Fасіlіty Рlаtfоrm Марія Цатурян у статті «Газова криза в Європі. Чи подолають її ЄС і тим паче Україна»  пояснює, як Україні перестати бути реципієнтом допомоги там, де вона могла б стати партнером.