Дзеркало Тижня

Корупційний скандал, пов'язаний із «плівками Міндіча», в розпалі. Серед фігурантів записів керівництво одного з найбільших банків країни, а в контексті згадується й прізвище голови Національного банку. Регулятор відреагував офіційними заявами та адміністративними провадженнями, однак питань до нього менше не стало.Утім, скандал — лише один із викликів, з якими одночасно змушений працювати Національний банк. Війна на Близькому Сході б'є по цінах на енергоносії та розкручує інфляційну спіраль. Найважча за всю історію зима залишила після себе зруйновану енергетику, рекордний імпорт і глибокий дефіцит торговельного балансу. Підвищений податок на прибуток банків, який мав бути тимчасовим, перетворюється на системне гальмо кредитування. А попереду стрес-тестування банківської системи за сценарієм, який сам НБУ називає надзвичайно жорстким.Про все це і не тільки ZN.UА поговорило з головою Національного банку України Андрієм Пишним.— Андрію Григоровичу, дякую за ваш час і за можливість поспілкуватися. У нас чимало питань для обговорення, але серед них є тема, що цікавить значно ширше коло читачів. Тож пропоную почати з неї. Погоджуєтесь? Чудово.

Бліц по «плівках Міндіча»

— Чи перевіряє Національний банк вплив сторонніх осіб на діяльність «Сенс Банку» з огляду на його згадку у «плівках Міндіча»?— Наразі НБУ порушено два адміністративні провадження в рамках оцінки відповідності кваліфікації та професійної придатності. Перше стосується голови правління банку. Воно пов'язане з фактами, виявленими під час перевірки Національного банку та задокументованими компанією, яка здійснювала fоrеnsіс-дослідження. Так працюють наглядовий напрямок і моніторинг корпоративного управління.Ми хочемо перевірити — і вважаємо це нашим безпосереднім обов'язком — причетність посадових осіб до діяльності, задокументованої належним fоrеnsіс-дослідженням, яке встановило, що в банку за попередніх акціонерів функціонувала таємна, наскрізна і ретельно відбудована система управління банком: таємні протоколи, приховані органи управління, «таємні керівники», таємні комітети, окремі закриті регламенти і документообіг, управлінська та операційна ієрархії.Друге адміністративне провадження Національного банку стосується перевірки відповідності критеріям незалежності голови наглядової ради з огляду на оприлюднену інформацію щодо наглядової ради банку. Перевірка щодо НР також триває. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У Нацбанку пояснили, чому продають "Сенс Банк" та прокоментували зв’язки з "Мідасом" Водночас ми у своїй заяві відкрито заявили: високий стандарт корпоративного управління передбачає, що акціонер, наглядова рада або окремі члени самі реагують на репутаційні виклики, що створює обґрунтовані очікування щодо ухвалення рішення про відсторонення відповідних посадових осіб на період службового розслідування. Як ми знаємо, це відбулося.Надалі ми в рамках регуляторних дій продовжимо досліджувати ці обставини та ухвалимо рішення в межах повноважень.— Чи планує Національний банк ініціювати зміну менеджменту чи наглядової ради «Сенс Банку»?— У Національного банку немає таких повноважень. Менеджмент обирається наглядовою радою.Нам дуже важливо в цій ситуації з водою не виплеснути дитя. Стаття 7 Закону «Про банки і банківську діяльність» чітко визначає розподіл повноважень у системі корпоративного управління державними банками між акціонером, наглядовою радою та менеджментом. Там передбачено відповідні гарантії для того, щоб наглядова рада не перебирала на себе повноваження акціонера, а акціонер не втручався в діяльність наглядової ради. Тож рішення щодо менеджменту — виключно повноваження наглядової ради.Щодо самої наглядової ради, то це виключно повноваження акціонера. Зараз ми моніторимо, як наглядова рада реагує на існуючі виклики, які заходи вживає акціонер, і братимемо цю інформацію до уваги, оцінюючи якість корпоративного управління: його прозорість і здатність реагувати на зовнішні виклики.— Яким чином усі ці кроки можуть обмежити вплив Василя Веселого на фінустанову?— Мені нічого не відомо про якийсь вплив Василя Веселого. Це питання обговорювалося на засіданні тимчасової слідчої комісії,  я та Правління НБУ взяли до відома всі відповіді — і голови Правління, і голови наглядової ради. Якщо такі факти відомі та задокументовані, вони мають бути розслідувані. Наразі у Національного банку інформації про відповідний вплив немає.— Як часто Василь Веселий бував у Національному банку з жовтня 2022 року?— Василь Веселий у Національному банку не буває.— Наскільки ми розуміємо, пропускна система Національного банку фіксує всіх, хто заходить і виходить, тож ваші слова можна підтвердити документально.— Безумовно. Можливо, в рамках якихось наглядових процедур він тут і бував — ми знаємо, що пан Веселий виконував функції радника. Втім, наразі мені про такі факти не відомо.— Ми можемо попросити цю інформацію, щоб зняти всі питання?— Думаю, якщо ви звернетеся з відповідним запитом, ми його належним чином розглянемо.— Ми не можемо отримати цю інформацію просто зараз?— Навряд чи я зараз готовий це зробити, щоб з’ясувати, знадобиться певний час. Національний банк — режимний об’єкт, а доступ до системи — регламентна процедура. Давайте не витрачати на це час інтерв'ю.— Це був би чудовий доказ ваших слів, хіба ні?— Що я маю довести? Навіщо ця театральність?— Що його тут дійсно не було.— Я вже відповів, до мене візитів не було, щодо уточнень про його візити в НБУ ми надамо вам інформацію за результатами перевірки (за наданою згодом інформацією від НБУ, Василь Веселий мав два візити до Національного банку 2024 року для зустрічей із співробітниками наглядового блоку. — Ю.С.).— На плівках Тимур Міндіч запитує Рустема Умєрова, чи «викликав він Пишного». Ви заявили, що жодних комунікацій не було. Але чому взагалі прізвище голови Національного банку могло бути згадане в такому контексті і в такому формулюванні?— Мені немає що додати до моїх попередніх коментарів: я не мав жодної комунікації і жодних обговорень із фігурантами на плівках. Не можу пояснити, що в головах у цих людей. Гадки не маю. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Умєров, Жумаділов та Пишний не прийдуть на наступне засідання ТСК по "Міндічгейту" — За даними слідства, майже 100 мільйонів доларів виведено через схеми в «Енергоатомі», і жоден банк не подав звіту про підозрілі операції. Це некомпетентність чи щось гірше?— Я не можу ані підтвердити, ані спростувати цю інформацію — вона потребує перевірки та аналізу нашими фахівцями кожного окремого кейсу. Проте зазначу, що до Національного банку від правоохоронних органів не надходило жодних конкретних фактів, які свідчили б про дії або бездіяльність будь-якого банку відносно неправомірних операцій цього суб’єкта господарювання. Адже Національний банк не має мандата на проведення слідчих дій. Я більш ніж переконаний: якщо Національний банк у межах своїх наглядових дій фіксував відповідні операції, він доводив цю інформацію до відома відповідних органів, у тому числі правоохоронних. Це стандарт, і це так працює. Втім, щось конкретне щодо «Енергоатома» я можу сказати лише після того, як заглиблюся в тему. Зараз такої інформації в мене немає.Але я переконаний у компетентності Департаменту фінансового моніторингу НБУ.Національний банк України— Нагадайте, будь ласка, хто з членів правління опікується фінмоніторингом?— Дмитро Олійник — він відповідає за вертикаль банківського нагляду.— Якщо в країні лише вісім банків, які імпортують долари, невже справді не можна з'ясувати, який із них завіз в Україну долари в упаковці Федерального резерву США, знайдені в офісі фігурантів корупційної схеми в «Енергоатомі»?— Банки здійснюють транскордонне переміщення готівкової валюти на підставі банківської ліцензії та відповідних договорів із контрагентами, а переміщення готівки через митний кордон України підлягає декларуванню відповідно до вимог законодавства.Банки-імпортери в подальшому на території України або продають валюту іншим банківським установам, або використовують для потреб власних клієнтів.Водночас в Україні не існує єдиного централізованого реєстру, який дозволяв би за штрих-кодом пакування, маркуванням Федеральної резервної системи США або серійними номерами банкнот встановити конкретний банк, через який певна упаковка готівкової валюти потрапила на територію України.Також слід враховувати, що право на ввезення готівкової іноземної валюти в Україну мають не лише банки та Національний банк України, а й юридичні та фізичні особи за умови дотримання вимог валютного та митного законодавства.Хочу також зазначити, що у 2023–2025 роках Національний банк не здійснював операцій з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою. Банки забезпечували підкріплення власних кас самостійно на підставі договорів з іноземними контрагентами.— Наразі існує якийсь процес фіксації та реєстрації таких операцій? Банки обліковують у себе, що вони купили, коли, як завезли, які номери купюр?— Певний облік, безумовно, ведеться. Можливість відстежити конкретну упаковку або конкретні купюри залежить від наявності та повноти вихідних даних, що можна перевірити у межах окремого розслідування правоохоронних органів чи інспекційної перевірки банку. Якщо Національний банк отримає відповідний запит, він, як завжди, надасть усю необхідну інформацію та проведе перевірку банку.Хочу звернути вашу увагу і на те, що починаючи з 24 лютого 2022 року на період дії воєнного стану діють обмеження на видачу готівкової іноземної валюти з рахунків клієнтів: не більш як 100 тисяч гривень в еквіваленті на день відповідно до постанови Правління НБУ №18. Таке обмеження фактично унеможливлює видачу клієнтам стандартних банківських упаковок банкнот номіналом 100 доларів США з маркуванням емітента, оскільки сума в такому пакуванні суттєво перевищує встановлений ліміт. Банкам заборонено проводити операції, які спрямовані на обхід зазначеного обмеження.— Станом на зараз ви не отримували таких запитів?— На моїх радарах такого запиту немає.— Ви можете підтвердити, що не були присутні на засіданні парламентської тимчасової слідчої комісії у справі «Мідас» через термінове відрядження? Адже з'являлася інформація про те, що того дня ви перебували в будівлі Національного банку і проводили наради.— Категорично спростовую цю інформацію — вона абсолютно не відповідає дійсності. Відрядження було плановим, про що я заздалегідь попередив ТСК. Я працював за межами Києва. Голова тимчасової слідчої комісії чітко сказав, що отримав усі наявні підтвердження мого відрядження. Давайте не домішуватимемо сюди кампаній із моєї дискредитації, які системно тривають упродовж останнього часу.— Ми ж зустрілися, щоб зняти всі питання, щоб не залишалося жодних підстав для сумнівів. Тож останнє запитання цього бліцу.Як часто ви спілкуєтеся з Андрієм Єрмаком?— Ми дуже давно не спілкувалися.— Дуже давно — це місяць, пів року, рік?— Востаннє — ще за кілька місяців до його відставки, в рамках робочих нарад в офісі президента.Мені шкода, що ми закінчуємо цей блок, оминувши, по суті, саму логіку побудови корпоративного управління, адже саме з цього ми мали б розпочати розмову.Національний банк протягом останніх трьох років наполягав на оновленні стратегії держбанків. Саме в стратегії має міститися чітке визначення напрямків діяльності та цілей кожного з державних банків, що мають відповідати стратегічним настановам, які визначає власник — держава. А також бачення щодо трансформації та приватизації держбанків: конкретні строки та кроки на шляху зменшення частки держави в банківському секторі. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У ВРУ виликали главу НБУ Пишного, а для виклику Проніна не вистачило голосів Якби ви мене запитали, чи повинні держбанки фокусуватися на обслуговуванні грального бізнесу, то почули б відповідь: на моє переконання, держбанкам є чим займатися, крім грального бізнесу. Поготів. І я послідовний у цьому питанні. Можете пересвідчитися на прикладі Ощадбанку. Коли 2014 року я його очолив, це був єдиний банк, який мав ліцензію на випуск лотерей і міг не просто займатися транзакційним обслуговуванням, а й стати повноцінним оператором ринку лотерей. Цього не сталося. І моя думка не змінилася, а лише зміцнилася. Але визначити, чи працювати конкретному банку з цим сегментом або ж ні, мають наглядова рада і власник банку, а не регулятор.Насамкінець, для того щоб остаточно виправити якусь асиметричну оптику щодо розподілу повноважень, нагадаю, що Національний банк не має жодного представника в жодній із наглядових рад.

Міжнародне фінансування і торговельний баланс

— Рада ЄС нещодавно схвалила кредит на 90 мільярдів євро, з яких 2026 року Україна отримає 45 мільярдів євро. Як НБУ переоцінює ризики платіжного балансу з урахуванням цього рішення і чи достатньо цих обсягів для покриття потреб, визначених у базовому прогнозі?— Сподіваюся, що доступ до ресурсу за Ukrаіnе Suрроrt Lоаn ми отримаємо вже найближчими тижнями.Національний банк очікує, що до бюджету цього року надійде 53 мільярди доларів США зовнішнього фінансування з урахуванням усієї сукупності джерел: за вже згаданою програмою ЄС Ukrаіnе Suрроrt Lоаn, механізмом ЕRА Lоаns, Ukrаіnе Fасіlіty та програмою МВФ.— Якщо виконаємо всі зобов'язання.— Так. Наш базовий сценарій передбачає їхнє виконання. Я бачу, що в колег з уряду є розуміння важливості цього, бо йдеться про ресурс для підтримки обороноздатності та покриття соціальних зобов’язань.За нашими оцінками, 53 мільярди доларів — це достатня сума, щоб профінансувати дефіцит бюджету навіть у разі його можливого розширення. Головне — виконати нашу частину вправи і дотриматися взятих зобов’язань.— Структура Ukrаіnе Suрроrt Lоаn, де значна частка йде на оборону, а не на бюджетну підтримку, містить ризик, що цивільні видатки потребуватимуть дофінансування?— Ми не є безпосередніми учасниками обговорення структури розподілу цих коштів, але я переконаний, що про суттєві ризики для цивільних видатків не йдеться. Те, що частина коштів піде на закупівлю зброї (переважно у європейських партнерів), певною мірою, навпаки, полегшить тиск на бюджетні видатки та зовнішньоторговельний баланс.— За підсумками січня—березня, від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі перевищило 13 мільярдів доларів. Попри зростання аграрного експорту, торговельний баланс залишається глибоко від'ємним. Чи вважає НБУ таку динаміку структурно небезпечною?— Важливо розуміти природу цього дефіциту: це наслідки війни та імпорт для підтримання обороноздатності. Наприклад, безпрецедентний енергодефіцит цієї зими спричинив рекордний імпорт електроенергії та обладнання для відновлення генерації на додачу до імпорту для оборонного сектора. Енергетична криза водночас пригнічувала експортний потенціал. Сукупність цих обставин додатково розширила зовнішньоторговельний дефіцит.Стосовно безпечності чи небезпечності такої динаміки давайте подивимося на ситуацію в комплексі. Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу та зовнішньоторговельний дефіцит зростають упродовж повномасштабної війни. Однак ситуація залишається стійкою, інфляція та курс не летять у космос, резерви зростають. Це означає, що є якийсь чинник, який дає нам можливість балансувати ситуацію.Ми завжди закликаємо дивитися на ситуацію через призму широкого базового балансу. Він дає змогу побачити суть наших відносин із партнерами, які надають Україні справді безпрецедентне фінансування — понад 177 мільярдів доларів за період повномасштабної війни. Таких коштів просто так не виділяють. Партнери розуміють, що Україна сьогодні є східним кордоном Євросоюзу і, хоч би як різко це прозвучало, фактично надає йому послуги безпеки. Вони про це вже говорять відкрито.Водночас Україна разом із запитом на фінансування взяла на себе дуже амбітний план реформ. Його реалізація триває вже чотири з половиною роки, і я не знаю жодної сфери, яка не підлягала б відповідному реформуванню. Про поточну динаміку можна дискутувати, це справді зараз проблемне питання, але я зберігаю оптимізм щодо того, чи працюватиме план реформ. Працюватиме, вибору в нас немає.— З'явилася інформація, що податкова реформа може стати вимогою для надання другого траншу за Ukrаіnе Suрроrt Lоаn. Чи відомо вам про це і чи вбачаєте ви в цьому додатковий ризик для 2027 року?— Цей діалог ведуть уряд і Міністерство фінансів — ми присутні під час дискусій, але на фіскальну політику не впливаємо. Погоджуся, що ризик є. Він пов'язаний не стільки з податковою реформою як такою, скільки із необхідністю виконувати зобов'язання перед партнерами, взяті за кожним напрямом. Податкова реформа — одне із них, і зараз вона обговорюється чи не найгостріше, зокрема, була предметом дискусій і під час візиту до Вашингтона. Але ми маємо бути відповідальними у реалізації Національної стратегії доходів. Це не нова ідея, документ давній, публічний, без жодних таємниць. Це план, розроблений, щоб акумулювати необхідний ресурс і подолати застарілі структурні проблеми.— Тобто мова йде не про якусь нову реформу, а про виконання відомої стратегії доходів?— Не думаю, що мені варто коментувати це запитання. Є такий гарний вислів: центробанкіри намагаються не давати порад уряду, щоб не отримати порад у відповідь. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Як світові ЗМІ відреагували на корупційний скандал довкола Єрмака: підбірка реакцій

Монетарна політика

— Ми бачимо вплив війни на Близькому Сході на споживчу та промислову інфляцію, і ця війна затягується. Наскільки стійким є цей зовнішній шок? Чи є у Національного банку сценарій на випадок, якщо нафта коштуватиме понад 100 доларів за барель рік чи два?— Національний банк аналізував наслідки подій на Близькому Сході для України. Відчуття таке, що до нашої війни додалася ще й їхня.Ми розглядаємо два сценарії. Припущенням базового є поступове зниження напруженості з кінця другого кварталу та зменшення ціни на нафту марки Вrеnt до 80 доларів за барель наприкінці 2026 року. Негативний — триваліша війна та вартість нафти не нижче 100 доларів за барель до кінця 2026-го.За базовим сценарієм, вплив цієї війни додає до інфляції в річному вимірі 1,5 відсоткового пункту, за негативним — 3 в.п. Саме тому ми переглянули прогноз інфляції на кінець цього року з 7,5 до 9,4%.Національний банк УкраїниСценарії реагування у нас є, ми їх уже демонструємо. У березні ми призупинили цикл зниження облікової ставки. Розвиток подій підтвердив, що рішення було слушним і своєчасним. У квітні ми залишили облікову ставку на рівні 15% і переглянули її прогноз — вона залишатиметься незмінною довше, ніж передбачалося раніше, до другого кварталу 2027 року. Якщо ризики для інфляції зростуть, ми готові підвищити облікову ставку та застосувати інші інструменти.Вплив на ВВП також є відчутним. Базовий сценарій — мінус 0,3 в.п., негативний — мінус 0,6 в.п. З огляду на це та на суттєвіші наслідки атак Росії на енергетичну інфраструктуру та об’єкти логістики ми погіршили прогноз зростання ВВП 2026 року з 1,8 до 1,3%.— Відчутно...— Так. Але хочу зазначити, що рішення НБУ зберегти облікову ставку на незмінному рівні враховує необхідність підтримати економіку, яка сильно постраждала у першому кварталі. Зокрема, воно не має створювати загроз для подальшого розвитку кредитування.Зараз невизначеність є екстраординарною для всього світу. Міжнародний валютний фонд цього року під час Весняних зборів навіть не опублікував базового сценарію для світової економіки — назвав його «референтним оглядом» через масштаб невизначеності.Пам'ятаєте, якою була назва нашої програми з МВФ чотири роки тому? «Програма розширеного фінансування в умовах екстраординарно високої невизначеності». Це був перший такий досвід для Фонду. Тепер, як бачимо, ми в цьому клубі вже не одні.— Ми були піонерами. Попри перегляд прогнозу, інфляційні очікування НБУ все ще нижчі, ніж очікування бізнесу і домогосподарств. Це свідчення недовіри до цінової стабільності чи тимчасова паніка?— Навпаки, наразі ми бачимо стабілізацію. Інфляційні очікування домогосподарств на наступні 12 місяців повернулися до рівня січня: січень — 10,9%, лютий — 13,5, березень — 14,4, квітень — 10,9%. Інфляційні очікування банків — близько 9%, фінансових аналітиків — 7,6%. Тож я не можу підтвердити, що очікування зараз розбалансовані.— Тобто березневий сплеск до 14% був лише панічною реакцією?— Ми досліджували це питання. За нашими оцінками, це у тому числі наслідок складної ситуації в енергетиці на початку року.Стежити за інфляційними очікуваннями та реагувати на їхні зміни — важливий елемент нашої політики. Березневе рішення про призупинення циклу пом'якшення політики було у тому числі зумовлене цим аномальним сплеском. Але, як бачимо, очікування повернулися до рівня січня, тож рішення виявилося не лише вчасним, а й результативним. Ним ми підтвердили нашу готовність належно реагувати.На горизонті 12 місяців інфляційні очікування загалом є досить близькими до наших прогнозів, навіть попри їхнє погіршення через наслідки війни на Близькому Сході та важкої зими.— Чи є ризик перенесення пришвидшення промислової інфляції на споживчу?— Пришвидшення промислової інфляції є наслідком значних енергодефіцитів у першому кварталі. Частину цих витрат покриють самі виробники, частина перенесеться в кінцеві ціни. Водночас у березні дефіцит електроенергії суттєво знизився, а у квітні його майже не було. Відповідно, квітнева інфляція містить основні наслідки енергодефіцитів, і надалі їхній вплив буде обмеженим. Ми врахували його під час перегляду прогнозу. Він передбачає, що інфляція зросте до 9,4% за підсумками цього року.— Але потім на промислову інфляцію може почати впливати подорожчання енергоносіїв.— Цей вплив наш інфляційний прогноз теж враховує. Ми вже говорили, що наслідки війни на Близькому Сході додадуть цього року до інфляції в Україні 1,5 в.п. за базового сценарію. Цей вплив включає як первинні ефекти (подорожчання палива безпосередньо), так і вторинні (перенесення дорожчого палива у ціни інших товарів і послуг).Подорожчання палива вже додало до інфляційної динаміки у березні та квітні по 0,4 в.п. Ми бачимо і вторинні ефекти: зростає вартість пасажирських перевезень. Але подальші ефекти будуть розтягнуті в часі.У міру врегулювання війни на Близькому Сході інфляція прямуватиме до зниження, зокрема, й під тиском наших монетарних рішень. На кінець 2027 року ми прогнозуємо 6,5%, що вже досить близько до нашої цілі в 5%, досягнення якої ми очікуємо 2028 року.— Значна частина поточної інфляції має немонетарну природу — вона визначається руйнуванням енергоінфраструктури, зовнішніми шоками, логістичними обмеженнями. Я питала вас про це два роки тому й питаю знову: наскільки ефективним є традиційний інструментарій НБУ у протидії такій інфляції?— Відповідь коротка, і я її вам даю щоразу: монетарна реакція є важливою складовою протидії ціновому сплеску навіть з немонетарною природою.Про ці речі ми говорили в тому числі у Вашингтоні, де невизначеність стала абсолютно новим контекстом усіх макроекономічних дискусій. Альфред Каммер (директор Європейського департаменту МВФ. — Ю.С.) окремо наголосив, що центральні банки мають фокусуватися на утриманні інфляційних очікувань під контролем, а це досягається передусім монетарними рішеннями.Навіщо це робити? Щоб не допустити розгортання інфляційної спіралі, коли очікування підживлюють тиск на ціни. Коли через очікування подальшого зростання інфляції бізнес закладає значно вищі ціни у собівартість продукції, а населення активніше споживає, очікує підвищення зарплат тощо. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Зростання цін не зупиниш постановою. Що може зупинити подорожчання життя українців Монетарна реакція є важливою для очікувань. Центральний банк повинен своїми рішеннями показувати економічним агентам, що його інфляційна ціль залишається актуальною і він робить усе, щоб привести інфляцію до цих очікувань.Інфляційні очікування населення у квітні повернулися до рівня січня навіть попри те, що шок триває. Це одне зі свідчень того, що монетарна реакція навіть на немонетарні шоки має бути жорсткою, рішучою і послідовною в логіці інфляційного таргетування.Добре, що ви згадали про 2024 рік, це теж гарний приклад. Тоді ціновий тиск теж мав так звану немонетарну природу, зокрема вплинули дуже погані врожаї. Що у підсумку? Реакція НБУ була послідовною та досить жорсткою. Як і прогнозувалося, нам вдалося розвернути інфляційний тренд у середині 2025 року і знизити інфляцію з майже 16 до 8%. Тобто зважена реакція дає нам можливість, попри всі наслідки повномасштабної війни, зберігати контроль за інфляційною динамікою.До речі, Альфред Каммер в інтерв'ю під час Весняних зустрічей МВФ і Світового банку зазначив, що НБУ за час повномасштабної війни неодноразово продемонстрував ефективність у реалізації своєї політики за допомогою міксу інструментів, які дозволяють брати інфляційні процеси під контроль в умовах екстраординарної невизначеності.Ми маємо напрацьований досвід — і це визнають у МВФ.— Чи є ризик, що надмірна жорсткість монетарної політики завдасть шкоди відновленню без відчутного зниження цін?— Гарне запитання. Ми відкрито говоримо: Національний банк, дотримуючись мандата забезпечення цінової стабільності, розуміє, що економіка вражена війною і потребує ресурсу для відновлення. Ми для себе визначили таку конструкцію: ми намагаємося пройти по лезу — знайти баланс між ціновою стабільністю та доступністю кредитування.Наразі банки конкурують між собою, зростають їхні кредитні апетити, пом'якшуються кредитні стандарти. Рівень дефолтів найнижчий за 15 років, частка проблемних кредитів зменшилася до історичного мінімуму — 12,9%. Ставки кредитування залишаються на доковідному рівні, а деякі банки з іноземним капіталом пропонують ще нижчі. Це підживлює розвиток кредитування: за підсумками 2025 року, чистий кредитний портфель бізнесу зріс на 32% рік до року, гривневий портфель населення — на 36%. Проникнення кредитів в економіку вперше за 12 років зросло з 7,8 до 8,7%.Цього року високі темпи кредитування зберігаються: за підсумками березня 2026 року, мали по бізнес-кредитах плюс 32% у річному вимірі.На відміну від ситуації 2014 року, коли банківська система не пом'якшила економічного шоку, а підживила його через значну частку інсайдерських кредитів, після початку повномасштабної війни вона за півтора року адаптувалася, зважила ризики і почала реально підтримувати економіку.

Валютний ринок

— Що стоїть за квітневим скороченням обсягів валютних інтервенцій НБУ: стабілізація попиту, надходження зовнішнього фінансування чи зміна тактики?— Динаміка чистого попиту на валюту.У першій половині березня геополітичний шок, пов'язаний із війною на Близькому Сході, дестабілізував світові фінансові й енергетичні ринки, спровокувавши зростання цін на енергоресурси та зміцнення долара. Це позначилося і на валютному ринку України: вартісні обсяги імпорту енергоресурсів зросли, здорожчання пального почало впливати на курсові очікування, зниження курсу євро до долара стимулювало попит покупців, які імпортують у цій валюті, й водночас стримувало пропозицію з боку експортерів. Як наслідок, гривня послабилася, а НБУ більше продавав валюти.Наприкінці березня — на початку квітня ситуація стабілізувалася. Ключову роль відіграв сезонний фактор: посівна збільшила обсяги валюти, запропонованої на ринку. «Нервовий» чинник згаснув, попит знизився. Інтервенції НБУ зменшилися, гривня зміцнилася.Це саме той результат, якого ми прагнули: курс рухається в обидва боки під впливом змін у балансі між попитом і пропозицією валюти. Коли ми переходили від фіксованого курсу до керованої гнучкості, частка валютних операцій без участі НБУ не перевищувала 30%. Зараз стабільно близько 50%. НБУ попередив про загрозу появи депресивних кластерів у деяких регіонах України Тут хотів би пояснити, як курс може визначати ринок, якщо НБУ продає багато валюти. Механізм працює так: держава отримує колосальний приплив валюти від міжнародних партнерів, який потрапляє в розпорядження Міністерства фінансів. Це ситуація, коли є профіцит валюти в сегменті державного сектора і дефіцит валюти в сегменті приватного сектора. Якби Мінфін продавав валюту напряму на ринок, це створювало б непрогнозовані шоки. Тому він продає валюту Національному банку, а той через інтервенції покриває структурний дефіцит валюти у приватному секторі та зрізає небезпечні піки волатильності, не таргетуючи курсу, але забезпечуючи стійкість валютного  ринку.Результати непогані — ринок стає глибшим і водночас валютні резерви зростають. Прогноз резервів на 2026–2028 роки — 60–68 мільярдів доларів.— Вкотре з'являється інформація про практику обміну «старих доларів» за заниженим курсом. Чи може НБУ раз і назавжди розв’язати цю проблему?— Ці практики є абсолютно неправомірними. Обмінних пунктів у країні вистачає — і в банках, і в небанківських фінустановах. Якщо клієнти погоджуються на такі сумнівні пропозиції, вони ризикують. Однак я хотів би, щоб ці факти ставали відомими Національному банку. Ми не можемо стояти біля кожного операційного вікна, але реагуємо на відомі факти та вживаємо заходи впливу. Тому прошу: по-перше, відмовляйтеся від обміну на таких умовах; по-друге, повідомляйте Національний банк — ми будемо реагувати.Національний банк України— Зростання цін на нафту вже впливає на Україну через інфляційний тиск. Окремий ризик — неочікувані нафтові доходи бюджету РФ, які можуть розтягнути російську агресію в часі. Чи може цей фактор стати вирішальним для стійкості Росії?— Так, зростання цін на нафту нас непокоїть і тому, що розширює фінансування російського бюджету, і тому, що негативно впливає на українську економіку. Але санкційний тиск усе ж таки працює. Третина банківського сектора РФ у збитках. Дефіцит держбюджету РФ за перший квартал уже досягнув річного розміру. Економічне зростання — близько одного відсотка. При цьому будь-яку офіційну економічну аналітику з Росії слід сприймати з дуже низьким рівнем довіри.Санкційний тиск дає ефект —і його треба посилювати. Ми завжди виступали за те, щоб уся банківська система РФ без винятків опинилася під санкціями. До 20-го санкційного пакета увійшла більша частина пропозицій, сформованих, зокрема, командою Національного банку. Ми продовжуємо цю роботу. Ми глибоко аналізуємо ситуацію, працюємо над тим, щоб це знайшло своє відображення у санкціях, і Росія відчула ще більше болю, ще більше незворотних структурних змін і руйнувань. І, відповідно, змушена була припинити цю агресію, як каже президент України, змушена була перейти до дипломатичного треку, який дозволить Україні отримати стійкий і справедливий мир.

Банки та небанківські фінустанови

— В якому стані банківська система за підсумками першого кварталу?— Система добре капіталізована, прибуткова, ліквідна. Кредитний портфель зростає стабільно високими темпами. Доходи банків формуються переважно за рахунок ринкових операцій — кредитування та інвестицій в облігації внутрішньої державної позики. В цьому напрямі банки в тренді, адже, наприклад, портфель ОВДП у населення зараз у сім разів перевищує довоєнний рівень. П'ятий рік війни, а українці нарощують інвестиції в державний борг. Водночас зростають депозити населення й залишки на рахунках юросіб.Важливо, що банки застосовують якісні кредитні практики. Рівень непрацюючих кредитів на історичному мінімумі — 12,9%. Тож ми вперше маємо такі сталі високі темпи здорового кредитування, що не продукує надмірних ризиків, а не кредитну бульбашку. Банківська система чітко розуміє свою роль: у червні 2024 року банки підписали меморандум про пільгове фінансування відновлення енергетичної інфраструктури та розбудови енергонезалежності бізнесу, в межах якого надали фінансування на 46 мільярдів гривень, або для створення 1,6 Гігавата енергогенеруючих потужностей. Зараз опрацьовується подібний меморандум для оборонно-промислового комплексу.— Як банківська система пройде випробування підвищеним податком на прибуток у 50%? Як ви ставитеся до цієї доволі дивної, з погляду оподаткування, практики?— Це дивно з багатьох точок зору. Підвищене оподаткування запроваджувалося як тимчасовий вимушений крок за умов, коли банки надавали перевагу інструментам монетарної політики, а не кредитуванню. Національний банк тоді його підтримав. Але зараз банки розгорнули масштабні програми кредитної експансії — саме цей термін я вживаю, зважаючи на темпи зростання. І це зростання органічне. Прибуток банків зараз ринковий, а рентабельність зменшується.Яка ціна підвищеного оподаткування? Прибуток — найважливіше джерело капіталізації банку. Капітал визначає кредитоспроможність. Сплативши 20 мільярдів гривень до бюджету, банківська система може втратити можливість розширити кредитування на 200–300 мільярдів гривень. Ми говоримо про це відкрито. Так, наші банки виконують нормативи капіталу, однак дещо вичерпали його запас після сплати екстраподатку за 2023 і 2024 роки та зростання кредитного портфеля на 25–35% два роки поспіль. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Податок на міжнародні посилки: у Мінфіні спростували міфи щодо змін Банківський сектор єдиний, хто має підвищену ставку податку на прибуток 25% на постійній основі (проти 18% для решти економіки) і вже двічі сплатив 50% фактично. За 2025 рік сектор забезпечив 11% усіх платежів до держбюджету (з урахуванням сплачених дивідендів держбанків), тоді як його частка у валовій доданій вартості становила лише 2,9%. І, до речі, це єдиний сектор, якому заборонено виплачувати дивіденди (крім державних банків), аби забезпечити реалізацію планів з імплементації європейських стандартів у частині вимог до капіталу. Тож ця асиметрія вже приносить більше шкоди, ніж користі.— Думаю, ви говорили про це з урядом. Що чули у відповідь?— Ми розглядаємо це питання у середньо- та довгостроковій перспективі. Банки вже надають кредитну підтримку, але наша система мала порівняно з поточними потребами економіки. Зараз за обсягом капіталу українська банківська система в десять разів менша за польську. Для зростання їй потрібний капітал. Прибуток банків — це ресурс для розвитку. Ми вже бачимо, як знижуються маржинальність і капітал, — поки що некритично, але така тенденція є.Уряд має бути на боці банків принаймні тому, що повинен сприяти ефективній приватизації державних установ. Я був і залишаюся її абсолютним прихильником: по-перше, це надходження до держбюджету; по-друге, імпульс для зростання ринку та розвитку конкуренції. Для цього потрібні репутабельні інвестори з довгостроковим баченням. Податкова передбачуваність — елемент цього бачення. Коли ми тричі переглядали заяву про те, що підвищене оподаткування є винятковим кроком, про яку передбачуваність може йти мова? Інвестиційний чек був би більшим за прогнозованої податкової політики, це очевидно.— НБУ змалював доволі жорсткий несприятливий сценарій стрес-тестування банків. Яка ймовірність, що він справдиться і банки його витримають?— Несприятливий сценарій не є прогнозом і використовується лише для цілей стрес-тестування. Він передбачає малоймовірну, але реалістичну кризу. І практика показує: стрес-тестування працює. Шоки, закладені в сценарій до 2022 року, дали можливість банківській системі швидко адаптуватися і не посилювати кризи, а забезпечувати фінансову стійкість.Не випадково річний звіт НБУ, який я подав до парламенту, названий «Антикрихкість»: унікальний досвід, здобутий дорогою ціною, дозволяє нам приймати правильні рішення й забезпечувати роботу банківської системи за будь-яких умов.Якщо за результатами тестів показники достатності капіталу не відповідатимуть нормативам, НБУ сформулює вимоги щодо докапіталізації або реструктуризації. Це не означатиме, що в банку щось негаразд, це означатиме, що він має краще підготуватися до можливого стресового сценарію. Цьогорічне тестування охопить банки, що сукупно формують 90% активів системи. Результати будуть опубліковані — ми прозорі в цій комунікації.— Один із затятих критиків НБУ недавно заявив, що небанківський фінсектор маргіналізується, кредитна кооперація фактично знищена, а регулятор створює контроль, але не створює розвитку. Наскільки обґрунтованими є ці звинувачення?— Якісний розвиток ринку можливий лише тоді, коли його учасники операційно та фінансово стійкі. Це яскраво підтвердив приклад банківського сектора після його оздоровлення. Такий шлях ми зараз проходимо і з небанківським сегментом. НБУ скорочує підтримку ринку: що відбувається з гривнею Найбільш значущі зміни — на страховому ринку. Зараз це зрілий ринок — прозорий, фінансово стійкий та інвестиційно привабливий. Це міцний фундамент для подальшого розвитку. Наприкінці березня відбулася конференція Федерації страхових об’єднань України, яка об’єднала лідерів ринку, іноземних партнерів, державні установи. Наскрізною темою події було питання, як забезпечити зростання страхового ринку втричі. Ми зараз працюємо над стратегією розвитку страхування, що буде дороговказом для скоординованих дій держорганів у цьому напрямі.Аналогічні позитивні зміни реалізуються для інших небанківських установ. Хоча окремі сегменти, наприклад ринок кредитних спілок, відновлюються повільніше. Ми разом із ринком у постійному пошуку шляхів вирішення поточної проблематики, але спочатку ринок має остаточно очиститися від «сірих» гравців, вибудувати компетенцію з управління ризиками, сформувати достатній капітал. Тому ринок консолідується. Скорочується кількість, однак якість зростає: частка активів небанківських фінустанов під наглядом НБУ в активах фінсектора дещо зросла протягом першого кварталу 2026 року та становила 9%.Тобто ми забезпечуємо суттєві зміни та рух уперед навіть в умовах повномасштабної війни. Адже наша спільна мета —  розбудова стійкого та ефективного фінансового сектора, важливої складової вільного ринку ЄС і повоєнного відновлення України.— Національний банк активно імплементує норми Європейського Союзу і ключові євроінтеграційні кроки в небанківському сегменті. Водночас окремі експерти вважають, що деякі зміни не на часі в умовах повномасштабної війни. Можливо, треба переглянути графік?— Справді, ми не припиняємо імплементації європейських норм навіть під час повномасштабної війни. Саме зараз важливо зберегти темпи наближення до ЄС, бо євроінтеграція — це і певний виклик, і відповідь на цей виклик, адже ми підвищуємо стійкість фінансового сектора, щоб він і далі підтримував економіку як в умовах війни, так і під час повоєнної відбудови.Європейські регуляції свого часу відіграли не останню роль під час розбудови інституційної спроможності НБУ та оздоровлення банків, перезавантаження нагляду, впровадження оцінки стійкості та планів безперервності, реформи спліт.Наш власний детальний план — дорожня карта з імплементації фінансових регуляцій ЄС — розрахований на два роки і спрямований на виконання Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС, рекомендацій Єврокомісії за результатами скринінгу та у межах Пакета розширення ЄС. Ми маємо досягти максимального наближення до положень і практик ЄС до кінця 2027 року, адже це безальтернативний сценарій.Однак рухаємося обережно, щоб зберегти баланс між новаціями та стабільністю. Інтеграція для нас — це не механічне копіювання директив, а впровадження цих вимог з урахуванням нашого практичного досвіду в умовах війни.— Ще одне питання євроінтеграції стосується SЕРА. Як ви оцінюєте шанси ухвалення народними депутатами відповідного законопроєкту у вигляді, який дасть змогу НБУ сформувати необхідний пакет документів для подання заявки до Європейської платіжної ради?— Приєднання до SЕРА є важливою складовою євроінтеграційного руху України і наших зобов’язань перед міжнародними партнерами у межах програм підтримки. Тому ми дуже розраховуємо на підтримку парламентом законодавчих змін у редакції, яка дозволить Україні подати заявку до Європейської платіжної ради на приєднання до SЕРА.Адже це рішення матиме відчутний позитивний ефект:  транскордонні платежі з України до країн єврозони стануть швидшими та дешевшими як для громадян, так і для бізнесу.Про це, зокрема, свідчить досвід країн, які нещодавно приєдналися до SЕРА. Так, під час RЕО Вrеаkfаst у Вашингтоні колеги з Чорногорії розповіли, що протягом восьми місяців від моменту запуску SЕРА вартість переказів у країні різко знизилася: з 74 євро до нуля — для платежів до 200 та з 199 євро до нуля — для платежів до 20 тисяч євро. За словами колег з Молдови, протягом п’яти місяців після приєднання країни до SЕРА базова мінімальна вартість одного переказу в євро у них також зменшилась з 20 до 1,26 євро.За оцінками Міністерства фінансів України, щорічна економія на міжнародних переказах після приєднання до SЕРА становитиме 70−100 мільйонів євро. У середньому це близько 4 тисяч євро економії на рік для кожного малого чи середнього підприємства, яке регулярно експортує товари та послуги до ЄС, — загалом таких в Україні близько 120 тисяч.