Дзеркало Тижня

За даними джерел ZN.UА в уряді, Кабінет міністрів може винести на розгляд парламенту оновлений проєкт антикорупційної стратегії, з якого прибрали низку положень, важливих для автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Йдеться, зокрема, про норму, яка мала закріпити право САП самостійно відкривати провадження щодо народних депутатів та здійснювати інші процесуальні дії без залучення Офісу генерального прокурора. За інформацією співрозмовників ZN.UА, це положення вже не пройшло урядовий комітет у попередній редакції документа.
Також із проєкту можуть прибрати норму про те, що виконувач обов’язків керівника САП має ті самі повноваження, що й заступник генерального прокурора. Саме ця норма є принциповою для збереження процесуальної самостійності САП у разі, якщо посада керівника або його заступника залишається вакантною.
Без такого запобіжника у період кадрової паузи фактичний контроль над частиною повноважень САП може повертатися до генерального прокурора. Це створює ризик залежності антикорупційної прокуратури від ОГП у найбільш чутливих провадженнях, зокрема щодо народних депутатів та інших політично значущих фігурантів. За інформацією джерела, ця ініціатива лобіюється особисто генпрокурором Русланом Кравченком.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Мінфін виступив проти обмеження ручного контролю в податковій у межах антикорупційної стратегії



За словами джерел ZN.UА, у проєкті також немає положень щодо зміни процедур призначення керівництва ДБР та Офісу генерального прокурора. Таким чином, як вже писало ZN.UА, документ у нинішньому вигляді може виявитися значно слабшим за попередні варіанти, які обговорювалися в межах підготовки антикорупційної стратегії НАЗК.
Співрозмовники ZN.UА пов’язують вилучення норм щодо САП із політичним небажанням частини народних депутатів голосувати за посилення автономії антикорупційної прокуратури. 
Контекст особливо чутливий на тлі останніх розслідувань Національного антикорупційного бюро і САП та зростання політичного тиску на антикорупційну інфраструктуру. Ухвалення стратегії без ключових гарантій самостійності САП може бути сприйняте як спроба зберегти залежність антикорупційної прокуратури від Офісу генерального прокурора у справах, що стосуються політичних еліт.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Корупція — частина системи": Матернова попередила, що підозра Єрмаку може зіграти проти України



Нагадаємо, голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна цього тижня зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №15230 про антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки. Вона подала його у редакції Національного агентства із запобігання корупції без урядових поправок.
За словами Радіної, Кабмін отримав документ ще 2 квітня, але за місяць так і не ухвалив його. Водночас НАЗК як розробник стратегії провело 26 громадських обговорень за участю 790 експертів, тому документ є збалансованим.
У редакції НАЗК стратегія містила, зокрема, положення щодо конкурсної процедури призначення генпрокурора та реформи Державного бюро розслідувань  — норми, які відповідають євроінтеграційним бенчмаркам України.
Кабінет міністрів кілька разів відкладав голосування за антикорупційну стратегію. При цьому на етапі доопрацювання документу урядом із нього вилучили частину ключових положень, як-от норми щодо запровадження конкурсів на посади генерального прокурора та керівників Державного бюро розслідувань і Національної поліції.
Також уряд чинив спротив у таких напрямках, як зміни податкової політики, трансформація митниці та нормативна база щодо приватизації землі в громадах, але за даними ZN.UА частину ключових положень у цих напрямках вдалось зберегти.
У статті «Без конкурсу на генпрокурора: як уряд переписує антикорупційну стратегію» редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова проаналізувала, де саме президент, який зосередив усю повноту влади в країні, гальмував зміни для подолання корупції.