Дзеркало Тижня

Кабінет міністрів України не включив у свій проєкт закону про Антикорупційну стратегію України на 2026-2030 роки ані реформу призначення генерального прокурора, ані незалежний конкурс для обрання керівника Державного бюро розслідувань. Більше того, уряд виключив із тексту стратегії надання Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі можливості здійснювати процесуальні дії без погодження із генеральним прокурором, вказала народна депутатка, голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна.
«Тепер офіційно: уряд під головуванням Юлії Свириденко начхав на ключові євроінтеграційні обіцянки із комюніке Качки-Кос. … Зробити це саме зараз — ганебний абсурд», - написала вона в Fасеbооk.
Вона нагадала, що комюніке Качка-Кос із 10 пунктів було погоджене в грудні як антикризовий захід.
«Це була спроба відновити довіру після скандалу із спробою знищення незалежності НАБУ-САП та операції «Мідас». І саме зараз, на фоні появи нових «плівок», підозри Єрмаку і відчайдушних спроб зібрати йому на заставу, уряд вирішив начхати і на міжнародні домовленості, і на можливі репутаційні ризики для країни», - вказала депутатка.
Радіна заявила, що, вочевидь, прем’єрці та уряду загалом важливіше зберегти вплив «своїх кравченків та сухачових», аніж рештки поваги.
«Уряд начхав не просто на комюніке. Уряд діє всупереч проміжним бенчмаркам для перемовин про вступ України до ЄС, які є офіційними вимогами. Без виконання цих бенчмарків вступу до ЄС не буде. Уряд не зміг задекларувати навіть намір виконувати ключові вимоги ЄС. Навіть у такому візійному документі, як антикорупційна стратегія», - написала вона та додала, що кабмін, ймовірно, «начхав і на 83% громадян, які хочуть вступу України до ЄС».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Антикорупційна стратегія та спроба реваншу будівельного лобі



Як писало ZN.UА, виключення важливих для автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури норм із Антикорупційної стратегії дозволить встановлювати фактичний контроль генпрокурора над частиною повноважень САП у період кадрової паузи.
Минулого тижня голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №15230 про антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки. Вона подала його у редакції Національного агентства із запобігання корупції без урядових поправок.
Водночас Кабінет міністрів, який отримав документ ще 2 квітня, тривалий час відтягував його ухвалення на внесення до парламенту. На етапі доопрацювання документу урядом із нього вилучили частину ключових положень, як-от норми щодо запровадження конкурсів на посади генерального прокурора та керівників Державного бюро розслідувань і Національної поліції.
Також уряд чинив спротив у таких напрямках, як зміни податкової політики, трансформація митниці та нормативна база щодо приватизації землі в громадах, але за даними ZN.UА частину ключових положень у цих напрямках вдалось зберегти.

У статті «Без конкурсу на генпрокурора: як уряд переписує антикорупційну стратегію» редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова проаналізувала, де саме президент, який зосередив усю повноту влади в країні, гальмував зміни для подолання корупції.