Дзеркало Тижня

Минулого вікенду Київ направив понад 500 дронів на Москву та прилеглі райони. Попри нові закони, які обмежують публікацію інформації про атаки дронів, мешканці Хімок, Митіщ та Красногорська масово викладали у соцмережі відео зі стовпами диму та безпілотниками, що маневрували у небі над передмістями російської столиці, пише Тhе Теlеgrарh.Ці атаки — внаслідок яких загинули троє цивільних і десятки людей дістали поранення — стали першою тривалою українською атакою на Москву з початку війни.За будь-якою раціональною логікою, нова здатність України завдавати ударів по найбільш захищеному місту Росії — а також десятки нещодавніх атак по нафтопереробних заводах, трубопроводах і експортних терміналах за тисячі кілометрів углиб РФ — мали б стати серйозним сигналом тривоги для Кремля.Особливо з огляду на те, що українські далекобійні ударні можливості лише зростатимуть — зокрема завдяки вітчизняним крилатим ракетам із дальністю, більшою за Тоmаhаwk, і при цьому вдесятеро дешевшим виробництвом.«Їхня кількість зростатиме, а маршрути й тактика змінюватимуться», — написав після атак на Москву сенатор від окупованої Росією Запорізької області Дмітрій Рогозін.За його словами, українці «шукатимуть прогалини та вразливості у нашій обороні».Втім поки що майже не видно ознак того, що Путін отримав цей сигнал.Так, після параду 9 травня — який був принизливо скорочений через загрозу українських атак — Путін уперше натякнув, що війна наближається до завершення.«Справа наближається до кінця», — сказав він журналістам, додавши, що «ще потрібно виконати велику підготовчу роботу». ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Авіаексперт пояснив, чому ППО у Москві, здатна збивати ракети та літаки, не впоралася з дронами

Але що це означає?

Чи готовий Путін укласти мирну угоду, щойно увага Дональда Трампа переключиться з війни з Іраном і відновиться човникова дипломатія?Чи навпаки — Кремль готує ще один літній наступ, щоб остаточно захопити ті 20% Донбасу, які Росія досі не контролює, влаштувавши нову бійню?Внутрішня кухня Кремля залишається такою ж непрозорою, як і за часів, коли Вінстон Черчилль назвав Росію «загадкою, загорнутою в таємницю всередині ребуса».Але одна річ, схоже, змінилася.«Ключем є російський національний інтерес», — казав Черчилль ВВС 1 жовтня 1939 року.Сьогодні ж складно зрозуміти, у чому полягає національний інтерес Росії у продовженні цієї безглуздої та, очевидно, непереможної війни проти України.Єдиною рушійною силою виглядають одержимість і впертість однієї людини, яка хотіла провести коротку переможну війну, а натомість отримала катастрофічну помилку. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ СNN: серія російських успіхів в Україні може добігати кінця Війна не принесла очікуваної перемоги.Відносини із Заходом не нормалізувалися.А адміністрація Трампа — на яку в Москві покладали великі надії як на джерело «рятівної» угоди — так і не змогла її забезпечити.У результаті система випромінює «роздратування та невдоволення» навіть серед лоялістів, але при цьому абсолютно не здатна щось змінити.Так вважає колишній російський дипломат Боріс Бондарєв, який подав у відставку на знак протесту проти вторгнення.За словами Бондарєва, російська еліта потрапила у «дивну пастку, яку сама ж і створила».Система стеження ФСБ знищила довіру всередині самої еліти. А без довіри неможлива жодна змова.Крім того, у Росії немає інституційних механізмів колективної влади — на відміну від СРСР чи Китаю, де партійні структури могли пережити диктатора.Тому усунення Путіна тепер означає ризик повного колапсу системи. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Трамп відповів, чи обіцяв Путіну Донбас Як каже Бондарєв, нинішня Росія більше нагадує нацистську Німеччину, ніж СРСР: легітимність усієї політичної системи тримається на одній людині. Забери її — і все розвалиться.Втім ця картина паралічу навряд чи стане хорошою новиною для тих, хто сподівається, що війну можна швидко завершити новими санкціями, збільшенням поставок зброї Україні чи ще більшою кількістю ударів дронами.Бондарєв вважає, що економічний тиск не розколов російські еліти, а навпаки — згуртував їх.І головне: страх системного краху фактично захищає Путіна від внутрішнього бунту, оскільки еліти бояться хаосу більше, ніж затяжної війни.Рідкісне уявлення про внутрішню кухню Кремля з’явилося минулого тижня після витоку робочого документа щодо планів для післявоєнної Росії.Як з’ясувалося, команда чиновників під керівництвом заступника голови адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка готує детальні пропагандистські тези для державних медіа про те, як подати «непереможну» війну, не визнаючи, що жодна з головних цілей Кремля фактично не була досягнута.Також у Кремлі планують «перепрограмувати» або, за необхідності, силою нейтралізувати частину так званого «патріотичного» суспільства, яке може сприйняти завершення війни як поразку та зраду.Але навіть попри те, що кремлівські чиновники вже активно готують ґрунт для післявоєнної Росії, згори все одно панує оглушлива тиша.Путін настільки ідеологічно та особисто прив’язаний до війни, що керується вже не раціональним аналізом витрат і вигод, а фатальним поєднанням впертості та паралічу.Ба більше, Путін і його найближче оточення, схоже, ізольовані не лише від суспільства, а й від власної еліти. Після чотирьох років війна проти України ризикує обернутися для Путіна його крахом — Тhе Guаrdіаn Схоже, у Путіна немає плану завершення війни.Але й у його підлеглих немає жодного способу вплинути на нього чи замінити його — навіть попри те, що під ударами вже опиняється сама Москва. Мирні переговори — це не заяви «на телевізор» і не красиві саміти під камери. Це жорстка боротьба за позиції, союзників, довіру та майбутнє держави.Надзвичайний та Повноважний Посол України Костянтин Єлісєєв у статті «Що не так із переговорами про завершення війни в Україні» пише про головні помилки, яких Україна має уникнути, про те, чому без внутрішньої стійкості дипломатія не спрацює та чому прелюдією до будь-яких домовленостей має стати повне припинення вогню.