Дзеркало Тижня

На тлі переатестації, браку кадрів і повноважень, а також навіть скандалів усередині системи Бюро економічної безпеки (БЕБ) дедалі частіше заявляє про себе. Заявляє викриттями у сферах, де держава роками втрачала мільярди.Із останніх: схеми на митниці, на відбудові ТЕС після прильотів, операції з припинення нелегального обігу вейпів, мереж фальшивих паспортів і банкнот, ліквідації грального бізнесу.Тільки за минулий місяць гіганти-ритейлери електроніки заявили про вихід із схем дроплення на ФОПи, про відшкодування збитків держави та перехід до прозорої корпоративної моделі управління з детінізацією податків. Це швидкий економічний результат після викриття.Гучні справи в БЕБ з’явилися так масово після прозорого конкурсу, посиленої уваги міжнародників і громадянського суспільства.Однак парадокс у тому, що ці результати БЕБ показує в умовах, які складно назвати нормальними для інституції з такими очікуваннями. Триває переатестація працівників, кадровий склад обмежений, територіальна мережа працює не в повному обсязі, повноважень бракує, а фінансування покриває лише частину реальних потреб. І саме на цей орган держава фактично покладає частину завдання з пошуку десятків мільярдів гривень у тіньовій економіці. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ БЕБ потребує статусу незалежного правоохоронного органу — голова Антикорупційного центру

Держава розраховує на 60 мільярдів від детінізації. Чи зможе БЕБ їх знайти?

2026 року Україна витрачає майже вдвічі більше, ніж заробляє: видатки бюджету перевищують 4,7 трлн грн, доходи — на рівні 2,9 трлн. Закривати прірву у майже два трильйони новими податками на бізнес економічно ризиковано.Тому держава робить ставку на детінізацію економіки — крок, щоб змусити тіньовий бізнес платити в офіційний спосіб і повною мірою.Саме детінізація визначена одним із системних пріоритетів Національної стратегії доходів до 2030 року. Вперше в бюджеті України на 2026 рік на це виділено окремий рядок — 60 млрд грн очікуваних надходжень. Джерела: більш ефективна митниця та боротьба з тіньовими схемами в зовнішньоекономічній діяльності.Хто має знайти ці кошти? Насамперед Бюро економічної безпеки як орган, створений 2021 року для протидії економічним злочинам.Створення БЕБ мало на меті перехід від силового тиску на бізнес до аналітично орієнтованої моделі роботи. Передбачалося, що Бюро замінить податкову міліцію, яка займалася поборами з бізнесу, а також економічні підрозділи СБУ та Національної поліції, забезпечивши функціонування єдиного спеціалізованого органу у сфері економічної безпеки.Водночас уже менш як через рік після офіційного початку роботи Бюро Верховна Рада України у грудні 2022 року створила Тимчасову слідчу комісію з питань розслідування можливих порушень законодавства посадовими особами БЕБ.Ситуація виявилася настільки критичною, що перезавантаження БЕБ стало однією з умов подальшого фінансування України за програмою МВФ. 2024 року було ухвалено закон, який передбачив незалежний конкурсний відбір директора БЕБ за участю міжнародних експертів і переатестацію працівників Бюро.Втім, навіть реалізація цієї реформи супроводжувалася значним спротивом. Попри проведення конкурсу, нового директора БЕБ було призначено лише у серпні 2025 року після тривалого зволікання з боку уряду та суттєвого суспільного тиску.

БЕБ 2.0: великі очікування без реальних інструментів

Важливо одразу чесно констатувати: із призначенням нового керівника інституційні проблеми БЕБ не зникають автоматично. Корпоративна культура, що формувалася роками, не змінюється разом із табличкою на дверях директорського кабінету, а значна частина системних викликів залишається актуальною. «Не можна нескінченно гасити пожежі»: у БЕБ висловилися про ринок вейпів Ба більше, саме призначення нового директора запустило окремий процес, передбачений законом, — переатестацію всього трудового колективу БЕБ, тобто понад тисячі працівників. Це необхідне і фактично неминуче очищення інституції, але водночас і додаткове навантаження: нове керівництво отримало завдання «з коліс» організувати масштабну багатоетапну процедуру, тоді як працівники — готуватися до атестації та проходити її без припинення поточної роботи.Часу на це обмаль. Атестаційні комісії розпочали роботу лише у лютому 2026 року, а весь процес має завершитися вже у лютому 2027-го.І це лише один із аспектів проблеми. Не менш важливим залишається питання повноважень БЕБ: чи достатньо в органу інструментів для того, щоб реально впливати на тіньову економіку навіть за умови повністю оновленого та доброчесного колективу?Досі існують три головні проблеми, які впливають на роботу БЕБ: недостатні повноваження, відсутня єдина інформаційна система і… гроші. Немає достатніх повноважень.Навіть повністю оновлений колектив зіткнеться з іншою проблемою: БЕБ досі працює зі зв'язаними руками.Процесуальні повноваження — це не технічна деталь, це основа будь-якого реального розслідування. Важко уявити ефективну боротьбу з контрабандою без права безперешкодного доступу до митних зон або розслідування фінансових схем без доступу до інформації від страхових компаній чи учасників ринків капіталу.Саме цих інструментів БЕБ і позбавлене, на відміну від Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань і Служби безпеки України, які такими повноваженнями користуються в повному обсязі.Антикорупційний центр "Межа" Немає єдиної інформаційної системи.Інтегруючи в режимі реального часу дані від Державної податкової, Державної митної служб, Мінцифри, МВС, АРМА та інших органів, система мала б забезпечити перехід від реагування на вже скоєне до проактивного аналізу ризиків.Натомість сьогодні Бюро змушене працювати за іншою логікою: щоб перевірити підприємство, детективи змушені щоразу надсилати окремі запити до різних утримувачів реєстрів і чекати відповіді. Для органу, покликаного не лише розслідувати злочини, а й системно впливати на середовище їхнього виникнення, це фундаментальне операційне обмеження. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Не можна оцінювати ефективність роботи БЕБ лише за цифрами зі звіту про роботу протягом 2025 року — експерт При цьому 2024 року підрозділи БЕБ були змушені закупити ліцензії на комерційну аналітичну систему YоuСоntrоl на 2,7 млн грн у приватної компанії, яка і є агрегатором інформації з тих державних реєстрів, до яких БЕБ повинно б мати безперешкодний прямий доступ. Немає грошей і людей.Не менш показовою є ситуація з ресурсним забезпеченням БЕБ: потреби фінансуються тільки на 18%, а замість 4000 працівників є лише 1123.За даними Рахункової палати, потреби Бюро у коштах задовольняються в середньому лише на 18%. Саме хронічне недофінансування стало однією з причин того, що сьогодні функціонують тільки 9 із 24 територіальних управлінь БЕБ, тоді як у значній частині регіонів повноцінна діяльність єдиного спеціалізованого органу з протидії економічній злочинності залишається обмеженою.Проблема посилюється і штучним обмеженням кадрової спроможності Бюро. Попри те, що Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» передбачає граничну чисельність органу у 4000 працівників, законами про державний бюджет на 2024–2026 роки встановлювалася інша гранична чисельність: 1400 осіб 2024 року та 2000 осіб 2025-го і 2026-го. Фактично норма спеціального закону була обмежена щорічними бюджетними законами. Як наслідок, фактична чисельність співробітників БЕБ сьогодні не перевищує 1200 осіб, причому в межах поточної переатестації вже звільнено 245 працівників.

Що вже працює — перші результати

Попри процесуальні та інституційні обмеження, в межах яких функціонує Бюро економічної безпеки України, а також проведення переатестації всього кадрового складу, БЕБ уже сьогодні демонструє конкретні результати у сфері детінізації економіки.Ринок пального. Одним із найбільш показових напрямів стала боротьба з нелегальним ринком пального. 2025 року виявлено 538 автозаправних станцій з ознаками незаконної діяльності. У низці регіонів кількість тіньових АЗС скоротилася у кілька разів, а в Києві їх фактично ліквідовано. Наслідком таких заходів стало не лише припинення діяльності незаконних об'єктів, а й зростання надходжень до бюджету: за оцінками БЕБ, додатковий фіскальний ефект становив близько 23 млрд грн. Через вибірковий підхід уряду до оплати праці БЕБ досі залишається критично неукомплектованим — експерт Сигарети й алкоголь. Не менш показовими є результати у сферах обігу тютюнових виробів та алкогольної продукції, які традиційно належать до найбільш ризикових сегментів тіньової економіки. 2025 року частка нелегального ринку сигарет скоротилася до 15,9%, тоді як 2023-го вона становила 21,8%. Водночас легальний виторг тютюнової галузі зріс до 152,5 млрд грн. На ринку алкоголю та спирту обсяг вилученої незаконної продукції збільшився майже у сім разів, а детінізація забезпечила зростання легального виторгу на 15,9% і додатковий фіскальний ефект для бюджету.Добровільне відшкодування несплачених податків. 2025 року за матеріалами БЕБ до суду скеровано 187 проваджень щодо суб'єктів господарювання, які добровільно відшкодували несплачені податки та штрафні санкції. У результаті до державного бюджету надійшло понад 3,2 млрд грн.

Що треба зробити

По-перше, для завершення реформи БЕБ необхідно ухвалити законодавчі зміни, передбачені законопроєктом №14207-1. Запропоновані ним зміни спрямовані на усунення ключових інституційних і процесуальних обмежень Бюро, розширення доступу до інформації, посилення аналітичних спроможностей і забезпечення ефективнішого виконання покладених на орган функцій.По-друге, Бюро не наділене низкою процесуальних, оперативно-розшукових та інформаційно-аналітичних повноважень, якими користуються інші правоохоронні органи. Додатковими факторами залишаються відсутність передбаченої законом єдиної інформаційної системи, хронічне недофінансування та штучне обмеження кадрової чисельності всупереч вимогам спеціального закону.При тому БЕБ демонструє перші результати навіть в умовах обмежених ресурсів і незавершеної реформи. Скорочення нелегального ринку пального, алкоголю та тютюну, а також практика добровільного відшкодування несплачених податків підтверджують наявність значного потенціалу детінізації економіки та збільшення бюджетних надходжень.По-третє, подальше інституційне посилення БЕБ потребує політичної волі та підтримки міжнародних партнерів. Досвід попередніх етапів реформи свідчить, що найбільш важливі зміни у сфері економічної безпеки ставали можливими за активної участі Європейського Союзу та МВФ, шляхом встановлення конкретних вимог як передумови отримання фінансування. Лише поєднання належного ресурсного забезпечення, законодавчого посилення повноважень БЕБ і міжнародної підтримки дасть можливість реалізувати потенціал детінізації економіки та забезпечити додаткові бюджетні надходження, на які розраховує держава.