Дзеркало Тижня

Війна США з Іраном підкреслила необхідність розвитку чистої енергетики, але імпульс може виявитися нетривалим, пише FТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





США нарощують військовий супровід нафтових танкерів в Ормузькій протоці — міністр енергетики 



Другий за п’ять років шок на світових енергетичних ринках став “корисним нагадуванням про важливість наявності зелених, суверенних, локальних та конкурентоспроможних джерел енергії”, — зазначив генеральний директор однієї з провідних груп у сфері відновлюваної енергетики Nеоеn Ксав’єр Барбаро.
Водночас він не надто впевнений у тому, наскільки остання енергетична криза прискорить впровадження зелених технологій.
“Ми бачили, що [після початку війни] в Україні, скажімо, через один–два роки імпульс уже дещо згасав”, — зазначив він.
З одного боку, енергетична криза змусила деякі країни, зокрема в північно-східній та південно-східній Азії, спалювати більше вугілля замість газу. Консалтингова компанія Rystаd Еnеrgy прогнозує, що до 2030 року в Азійсько-Тихоокеанському регіоні буде спалено додатково 150 млн тонн вугілля. У 2025 році споживання вугілля в регіоні становило близько 7,26 млрд тонн.
США та Канада також стрімко активізували видобуток викопного палива, щоб задовольнити внутрішні потреби та збільшити експорт. Інші країни, зокрема Німеччина, Бразилія та Південна Корея, надали фінансову підтримку споживачам викопного палива.
Ці негайні заходи “загалом йшли в неправильному напрямку”, вважає некомерційна організація Сlіmаtе Асtіоn Тrасkеr, оскільки країни запроваджували фіксовані субсидії, зниження податків та обмеження цін, що закріпило залежність від викопного палива.
З іншого боку, в багатьох країнах — від Пакистану до Австралії та деяких регіонів Африки — спостерігається різке зростання кількості споживачів, які встановлюють сонячні панелі та купують електромобілі, а також бум на внутрішньому ринку акумуляторних батарей.
Міжнародне енергетичне агентство заявило цього тижня, що співпрацює з урядами, зокрема Таїланду, Малайзії та Філіппін, над тим, як уникнути розширення видобутку нафти.
Філіппіни стали другим за обсягом напрямком для китайського експорту сонячних панелей, а також прискорили реалізацію понад 20 великих проєктів у галузі сонячної, вітрової та гідроенергетики у відповідь на потрясіння на ринку нафти та газу.
Нідерланди, які нещодавно виступили співорганізаторами саміту, присвяченого відмові від викопного палива, закликали уряди “створити сприятливі умови для електрифікації бізнесу шляхом інвестування в енергомережі, надання відповідних фінансових стимулів та підтримки інновацій”.
Багато урядів, зокрема Великої Британії, Південної Кореї та ЄС, підтвердили або посилили підтримку розвитку відновлюваних джерел енергії, спираючись на динаміку, завдяки якій минулого року частка відновлюваних джерел в енергосистемі перевищила частку вугілля.
За даними МЕА, понад 50 країн запровадили заходи з енергоощадження та захисту споживачів.
Ніде ця роздвоєність підходів не була настільки очевидною, як у Китаї, де одночасно з визначенням відновлюваних джерел енергії, атомної енергетики й охорони навколишнього середовища основою нового п’ятирічного плану, було збільшено виробництво електроенергії з вугілля.
Згідно з даними Glоbаl Еnеrgy Сrіsіs Роlісy Моnіtоr, ще 25 країн та ЄС оголосили про політику, інвестиції та ініціативи у сфері чистої енергетики й електрифікації.
Однак вплив на Європу виявився “менш трансформаційним”, ніж внаслідок повномасштабної війни РФ проти України, зазначив експерт з питань зміни клімату Адейр Тернер.
“Я досить впевнений, що ця [енергетична криза] надасть принаймні невеликий або помірний імпульс енергетичній трансформації, особливо в Азії. Чи стане це значним переломним моментом, на мою думку, ще зарано говорити”, — додав Тернер. 
Криза спонукала уряди деяких країн переглянути політику щодо електромобілів, а занепокоєння через ціни на бензин посилило інтерес споживачів на ключових ринках. У Європі такі країни, як Німеччина, Італія, Франція та Велика Британія, скористалися субсидіями на електромобілі.
Серед країн, що розвиваються, Камбоджа знизила імпортні мита на електромобілі, а Лаос, який має значні гідроенергетичні ресурси, заборонив імпорт двигунів внутрішнього згоряння до кінця 2026 року.
Опитування майже двох тисяч підприємств по всьому світу показало, що компанії активно прагнуть перейти на електроенергію, щоб зменшити вразливість до коливань цін на викопне паливо.
Однак точний вплив війни на Близькому Сході важко оцінити, оскільки інвестиційні рішення можуть реалізуватися лише через кілька років.
У своєму останньому звіті про інвестиції в енергетику МЕА зазначило, що цього року очікується залучення $2,2 трлн у відновлювані джерела енергії, атомну енергетику, системи зберігання енергії, паливо з низьким рівнем викидів, енергоефективність та електрифікацію — це приблизно вдвічі більше, ніж сума, яка спрямовується на викопне паливо.
Старший аналітик компанії Еmbеr Еуан Грем зазначив, що уряди, особливо в Південно-Східній Азії — епіцентрі нинішнього дефіциту постачання — переосмислюють своє бачення безпеки та майбутнього зростання попиту на енергію. Однак аналітик очікує, що наслідки стануть помітними лише через певний час.
Загалом МЕА очікує, що криза призведе до відновлення інтересу до внутрішніх енергетичних ресурсів — відновлюваних джерел енергії та атомної енергетики, а потенційно й до вугілля.
Експерти вважають електрифікацію ключовою частиною відмови від викопного палива, оскільки електроенергію можна отримувати з низьковуглецевих джерел і її використання є значно ефективнішим. Однак ця добровільна мета може виявитися недостатньо дієвою.
“Це важливий момент для клімату, оскільки уряди стикаються з додатковою необхідністю ухвалити рішення щодо своїх майбутніх енергетичних планів”, — зазначив голова кліматичних переговорів ООН СОР30 Андре Корреа до Лаго.
Його наступник на СОР31 ООН Мурат Курум запропонував, щоб країни встановили добровільну мету: до 2035 року електроенергія має задовольняти 35% світового попиту на енергію, порівняно з нинішніми приблизно 20%.
У розмові з FТ Курум зазначив, що країни, які вже інвестували у відновлювані джерела енергії, краще захищені від цінового шоку на ринку викопного палива.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Лідери G7 домовилися посилити санкції проти російської енергетики — FТ



Раніше американський політолог Ян Бреммер писав про “парадокс Трампа”, пояснюючи, як президент США випадково прискорив перехід до відновлюваних джерел енергії. Викривши небезпеку залежності від імпорту нафти та газу, війна США з Іраном може стати каталізатором глобального переходу до безвуглецевої енергетики. Це точно не було наміром Трампа, який активно підтримує використання викопного палива, оголосив війну “зеленому новому шахрайству” та вивів США з Паризької кліматичної угоди.
Для України розвиток відновлюваної енергетики сьогодні є не лише питанням екології чи економіки, а й елементом національної безпеки. Розподілена генерація на основі сонячної, вітрової та біоенергетики може істотно підвищити стійкість енергосистеми, зменшити залежність від імпортного палива та забезпечити електроенергією критично важливі об’єкти навіть у разі пошкодження магістральних мереж, писали в статті “Sсіеnсе назвав енергетичні технології науковим проривом року. Що це означає для України” Ігор Комаров і Валерій Скришевський.