Дзеркало Тижня

Політичне протистояння між президентом Чехії Петром Павелом і урядом Андрія Бабіша вже виводило на вулиці тисячі людей, які підтримали главу держави та його проукраїнську позицію. Новим етапом цього конфлікту стало рішення уряду Чехії не включати Павела, який раніше очолював Військовий комітет НАТО, до складу національної делегації на саміт Альянсу, що відбудеться 7–8 липня в Анкарі. Про це повідомили Rеutеrs.
Уряд Чехії в понеділок оголосив, що не включатиме президента Петра Павела до складу чеської делегації на саміт НАТО, який відбудеться наступного місяця. Таке рішення стало відступом від усталеної практики та може спричинити юридичне протистояння між урядом і главою держави.
Прем'єр-міністр Андрій Бабіш, лідер популістської партії АNО, який програв Павелу президентські вибори 2023 року, заявив, що саме уряд має представляти та захищати позицію країни, зокрема й щодо оборонних витрат.
"Це дуже специфічний саміт. Ймовірно, він буде не надто приємним для нашої країни, але ми маємо відповідальність за захист нашої позиції", — сказав Бабіш під час пресконференції.
Згідно з Конституцією Чехії, президент має обмежені повноваження, а зовнішню політику визначає уряд. Однак із моменту вступу країни до НАТО у 1999 році саме президенти майже завжди очолювали чеські делегації на самітах Альянсу, іноді разом із прем'єр-міністром.
Петр Павел є кадровим військовим. У минулому він очолював чеську армію, а з 2015 до 2018 року був головою Військового комітету НАТО. Президент наполягав на необхідності особистої участі у саміті, який відбудеться 7–8 липня в турецькій Анкарі. Павел послідовно підтримує Україну в її боротьбі проти російської агресії, тоді як уряд Бабіша скоротив масштаби допомоги Києву.
Очікується, що президент висловить свою позицію щодо рішення уряду у вівторок. Раніше він заявляв, що розцінює відмову включити його до делегації як спробу обмежити його конституційні повноваження щодо представництва країни за кордоном і готовий оскаржити це рішення у Конституційному суді.
Останнім часом Павел неодноразово конфліктував із урядом, насамперед із молодшим партнером по коаліції — євроскептичною "Партією автомобілістів". Напруженість між сторонами посилилася після того, як президент відмовився призначити одного з представників цієї політичної сили міністром закордонних справ.
Чехія також залишається серед аутсайдерів НАТО за рівнем оборонних витрат. Торік країна не змогла досягти мінімального показника Альянсу у 2% ВВП на оборону. Новий уряд Андрія Бабіша скоротив оборонний бюджет порівняно з початковими планами, через що Чехія не виконає вимогу НАТО і цього року.
За словами прем'єра, мінімального рівня фінансування планують досягти лише у 2027 році. Водночас союзники по НАТО вже домовилися поступово збільшити базові оборонні витрати до 3,5% ВВП до 2035 року, а ще 1,5% ВВП спрямовувати на інші програми, пов'язані з безпекою та обороною.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Президент Чехії Петр Павел перебуває з робочим візитом в Україні



Нагадаємо, що конфлікт навколо участі Петра Павела у саміті НАТО розгортається на тлі його послідовної позиції щодо необхідності посилення підтримки України. На полях Мюнхенської конференції з безпеки президент Чехії заявив, що не вірить у готовність РФ завершити війну. Він застеріг від надмірного оптимізму щодо швидкого миру. Павел наголосив, що партнери мають якнайшвидше постачати Україні необхідне військове спорядження й іншу допомогу. Він також закликав посилити санкції, зокрема проти російського тіньового флоту. Чеський президент заявив, що політичний тиск США потрібно спрямовувати на Росію, а не на Україну.