Дзеркало Тижня

У понеділок, 22 червня, в Офісі директора Національної розвідки США (ОDNІ) розпочалася масштабна хвиля скорочень персоналу після того, як американський президент Дональд Трамп призначив виконувачем обов’язків директора Нацрозвідки свого лояліста Білла Пулте. Про це повідомляє Вlооmbеrg, посилаючись на джерела.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп пригрозив відновити війну з Іраном після першого раунду переговорів у Швейцарії — Rеutеrs



Трамп обрав Пулте, який також очолює Федеральне агентство з фінансування житла, для тимчасового керівництва розвідувальним відомством після того, як Тулсі Габбард оголосила про відставку з посади директора Національної розвідки.
Невідомо, скільки саме працівників постраждало від цих заходів, зокрема, скільки з них було звільнено, а скільки — переведено на інші посади. На прохання прокоментувати ситуацію Білий дім послався на допис Трампа в Тruth Sосіаl, у якому президент США заявив, що попросив Пулте “негайно провести необхідне скорочення штату”, повертаючи співробітників до відомств, із яких вони були відряджені. 
Звільнення відбуваються на тлі політичної суперечки навколо долі ОDNІ, який керує роботою 18 американських розвідувальних відомств. Пулте не має досвіду роботи у сфері розвідки, що викликало занепокоєння законодавців у Конгресі — як демократів, так і республіканців. Після цього Трамп запропонував кандидатуру федерального прокурора Мангеттена Джея Клейтона на посаду постійного директора ОDNІ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп наголосив, що відсутність ядерної зброї в Ірані є важливішою за економічну кризу



Rеutеrs повідомляло, що американська розвідка фактично розділилася на два табори. Центральне розвідувальне управління США (ЦРУ) припинило брати участь у підготовці частини розвідувальних оцінок, зокрема щодо Ірану, які готує ОDNІ. Причиною стали суперечки щодо обміну розвідданими та розподілу повноважень між двома структурами. 
За словами співрозмовників Rеutеrs, конфлікт між ЦРУ та Офісом директора національної розвідки триває вже понад рік і почав негативно впливати на підготовку аналітичних матеріалів із питань національної безпеки, на які президенти США традиційно спираються під час ухвалення рішень щодо міжнародних криз. Погіршення співпраці між американськими спецслужбами відбувається у складний для Вашингтона період — на тлі переговорів з Іраном, посилення військової активності Китаю та війни Росії проти України.